автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Печать как источник исследования национально-освободительного движения за украинское государство (II пол. XIX - I четв. XX ст.).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Печать как источник исследования национально-освободительного движения за украинское государство (II пол. XIX - I четв. XX ст.)."

К; о л

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТЙТУТ УКРА1НСЬК01 АРХЕОГРАФ11 ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ¡м. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

На правах рукопису КРУПСЬКИЙ 1ван Васильович

ПРЕСА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛЩЖЕНЬ НАЦЮНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

ЗА УКРАШСЬКУ ДЕРЖАВУ (Друга половина XIX - перша чверть XX ст.)

07.00.06. - 1сторюграф|я, джерелознавсгво та спешпып ¡сторнч1п дисцишини

Автореферат дисертацИ на здобуття наукового ступеня доктора ¡сторичних наук

Ки1в -1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у Лшвському вщдшснш Ьютитуту украТнсько1 археографн та джерелознавства ¡м. М. С. Грушевського HAH Украши

Офщшш опоненги: доктор ¡сторичних наук, професор Кялакура Ярослав Степанович доктор ¡сторичних наук, професор Ковдратюк Костантин Костянтинович доктор ¡сторичних наук Шаповал ЮрШ 1ванович

Провщна оргашзаця: Гнституг украшознавства i.w. I. П. Крип'якевича HauionajibiioT Академи наук Украши

Захист дисертацй вщбудеться « у »с 1996 р. о год,

на засаданш спешащзованоТ вчено! ради Д 01.43.01 по захисту дисертацШ в 1нституп украшсько! археографн та джерелознавства ¡м. М. С. Грушевського HAH Украши (254050, Ки!в, вул. Пугачова, 12/2)

3 дисертащею можна ознайомитися у 6i6juoreui iHcrmyiy украшсько! археографа та джерелознавства iM. М. С. Грушевського HAH Украши (254050, Ки!в, вул. Пугачова, 12/2)

Автореферат розюланий «

Вчений секретар спещалгзовано! вчено! ради кавд. ют. 1иук ВЕРБА I. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦ1ЙН0Г0 ДОСШДЖЕННЯ

Актуатапсть теми. Ниш як народ, як нащя, украшщ самовщроджуються, починають бачити свою неповторшеть 1 значимють у минулому та сього-деши. Ниш народ украшський мае власну державу, про що мршв упродовж стор1ч. Сприяли цьому, зокрема, проголошеш Верховною Радою нанки дер-жави Дскларашя про державний суверештет (16 липня 1991 р.) та Акт проголошення незалежносп Укршни (24 сергаш). 1 грудня 1991 р. Акт проголошення незалежносуп Укршни на Всеукрашському референдум! пщтримало понад 90% жителш Укршни; Так заевщчили вони прашення до державно! незалежносл, бажання бути господарем у власному домь

Глибоке розумшня того, що вщбуваеться, немислиме без знания впчизняно! юторп. Адже вбираючи в себе дорогоцшний ужинок вшв, кожна людина ще з дитинства переймаеться любов'ю до батьюв, до свого роду, краю...

Отримавши шанс шзнати влас!гу ¡сторно, використати його сповна, на жаль, не можемо. ПередуЫм тому, що вщкинувши натвфалышпн писания, маемо дуже м¡зерну юльюсть по-справжньому реагйстичних наукових праць з тих чи шших галузей юторично! науки. Недоступними для битыпосп залиша-ютъея числешп украшсью перюди'пп та неперюдичш видання, яю боролися проти ргзнотипового тоталитаризму, намагалися консолщувати нацно. Повшыю вводяться в о Сиг багатюищ матер1али перюдики й арх1в1в, що заевщчуютъ, хто ми, «чшх батьюв Д1ти».

Донедавна пресу розглядали як складову частицу иартшно! роботи (зв'юно, КПРС), шетрумент для пщтвердження единоправильнош курсу П державно! полтаки. На усе шше вщразу ж навплувалися усимю ярлики. Тому в ¡сторц украшського джерелознавства так багато «бших» 1 «чорних» плям. Адже, як слушно зауважив дослщшк укра!исько! преси професор М. Ф. Нечиталюк, «замовчування або поб^жиа згадка з негативною характеристикою даяльносп редактор1в, видавщв, публщиспв.., вишочення з ¡сторич-ного процесу тих перюдичних або неперюдичних видань, якими керували люди з «нацюнатстичним душком», оминання «невипдних» (]шспв (супе-речливих статей, висловлювань, ощнок), опускания навгп. цших пвдроздшв украшсько! преси - ось деяю рией «наукових» тдхо/пв до вивчення журшимстсько! спадщини в минулому»1.

Величезну роль у нащонально-культурному й державотворчому процеш вщграла преса. Ниш, виевгаюючи проблеми вщродження укра!нсько! нанюнально-натрютично! журпал^тики, з'ясовуючи и роль у жито

1 Нечиталюк м. Ф. 1урЬоти клюриюв журнашетики // Ысних Лызш. ун-ту: С'ер1я журнашегики. - Вил. 16: Журиашстика та перебудова. - Львш, 1990. - С. 64.

украТнського народу, необхщно передуам з'ясувати, що втрачено 1 що потрШно вщроджувати. Адасе преса е важливим гсторичним дасерелом.

Дослщгги 1 узагальниги навгсь окрем1 ланки укращсько1 журнашстики на тл1 гсторичного й полггичного житгя - означав простежити розвиток ¡сгори украшського народу та його нащонально-визвольних змагань, побачити взаемопроникнення 1 взаемовпливи свггових культур, вщновити належне мгсце Украши в европейсьюй сш1 народа. Тому законом!рно, що в Украйи дедаяз бшьше зростае штерес до ¡сторй нацюнальноГ преси, розпочинаеться реальний процес вщродження нацюнальних традищй украшськоТ культури, науки, освгги, журналктики. Усе це вимагае яисно по-новому, з ¡сторюсофських позищй осмислити феномен украшсько! преси в ¡сторично-му аспекп, вивчити П роль у зростанш ¡нтелектуального потенщалу наци, з'ясувати значения у державотворчих процесах. Тому такого актуального значения набувають дослщження, в яких ¡стор1я украшений преси розгладаеться з широких соцюкультурних позищй 1 в яких даеться цшсне уявлення про особливосп функцшнування преси в р1зних репонах держави у той чи щший перюд ¡сторй наци. 1снуе й нагальна потреба переосмислити сощальну роль преси, на що слушно вказуе академж А. 3. Москаленко1, залучити до наукового обну десятки перюдичних ввдань, що були незаконно «забуп», вивчити ¡х досвщ у важливих напрямах державницького будоництва, що може бути використане 1 пращвниками сучасних мас-медаа, 1 лекгорами-юториками.

Предметом дисертащиного дослщження с юторш, теоретико-методолопчш аспекта становления, розвитку 1 функщонування укршнсько! нацюнально-патрютичноТ журналистики як ¡сторичного джерела, напрями \ методи дояльносп преси у державотворчих процесах.

Об'агг досшження - укршнсыа ввдання як р5зного виду (газета, журнали), так й р1зного типу (загальнополггичш, вйськовь таборовО другоТ половини XIX - першо! чверв XX ст. До сфери анал1зу входять часописи, що" видавалися як на теренах Украши (Галичина, Наддшпрянщина, Буковина, Закарпатгя), так 1 за межами етшчно! територй держави (Росы, Европа, Америка). Причому увага акцентуеться насамперед на тих масивах ввдань, яи ранше не розглядалися.

Хронолопчш рамки дослщження й проблеми перюдизацп ¡сгори украТнськоТ жушши сгики. Перщдизацы журнал!стського процесу - одна з найважлившшх меггодолопчних проблем ¡сторико-джерелознавчих дослдосень. Донедавна за-гальноприйнятим було розробляти ¡Г на основ} марксистсько-лешнсько! методологи, шляхом мехайчного перенесения на- всеукраТнский ¡сторичний грунт леншсько! перюдизац» визвольного руху в Росп, викладено! В. Леншим у статп «3 минулого робтшчо! преси в Росй», без урахування

1 Москаленко А. а. Реаыштащя слова. - К.., 1У8У. - и. у.

нацюнальних особливостей украшсько! преси 1 журнально-ввдавничо! спра-ви. Безсумшвно, на осшш цих засад продовжувати роботу над вивченням украшсько! журналистики абсурдно. Водночас кожей з тепершшх дослщнигав, розробляючи ту чи ¡ншу проблему ¡стори преси, пропонуе перюдизацда, виходячи з1 сво!х переконань, нерщко вщкидаючи нацюнальне зерно попередштв. Так, О. Коновець вважае, що «першу спробу перюдизаци украшсько! преси зробив В. 1гнап'енко 1923 року»1. Дослщшгк ¡стори украшсько! преси М. Романюк доводить, що спроби перюдизаци украшсько! журналгстики сягаютъ початку XX столптя 1 на пщтвердження свое! тези анал1зуе статпо О. Маковея «П'ятдесятшитшй ювшей русько! публщистики», опублжовану в «Лггературно-науковому вгснику» за 1898 р.2.

До проблем перюдизаци укра!нського журналютського процесу неодноразово зверталисй вггчизняш й заруб ¡жш досладники л1тератури та ¡стори Укра1ни. Серед них -1. Франко (статп «Украшська альманахова лггература», «Дещо про нашу пресу»), В. Щурат («Початки украшсько! публщистики»), I. Кревецький («Початки преси на Украпи»), 1нтерес для дослщниюв ¡стори украшсько! журнашстики мае й арх1в I. Кревецького, що зберцаеться в Центральному державному ¡сторичному арх1В1 у Львов! (ф. 309, оп. 1514, спр. 103). Не оминули проблем перюдизаци украшсько! журналютики й В. Дорошенко, I. Калинович, В. 1гнашнко. Розглядаеться цей процес \ в колектившй пращ «Часописи Подалля: ¡сторико-б1блю1раф1чний зб1рник з нагоди 150-лптя першо! газета на Украли (1776-1926) та 10-лптя ¡снугашш УРСР. - Вшниця, 1927-28» та ш.

Серед заруб ¡жи их вчених, яы дослщжували ¡сторда украшсько! преси - А. Жиютко, Ю. Тернопшьський, Л. Бачинський та ш. Глибокий анаш як позитивних, так \ негативних момент перюдизаци, що и розробляли украшсью та заруб ¡жш вчеш, дано в працях М. М. Романюка (див. вказану працю) 1 М. Ф. Нечиталюка. Систематизувавши усе цшне, М. Ф. Нечиталю-ков! вдалося на основ! хронолопчно-проблемного шдходу з'ясувати найоптимальшш вар1'анти перюдизаци ¡стори украшсько! журналистики з почапав П зародження до 1914 р., яи й ми, загалом, беремо за основу у даному дисертащйному дослщжент.

М. Ф. Нечиталюк вщцляе три велию етапи функцюнування украшсько! преси зазначеного першду: зародження й становления украшсько! журналютики (вщ найдавшших час^в до середини XIX ст.); формування й функцюнування журнашстських систем (60-90-11 роки XIX ст.); ¡.завершуе етап укра!нська журнашстика у нацюнально-визвольному рус1 епохи першо!

1 К-оновець О. Науково- просвт пшъка преса Украши XIX - перша третина XX ст.: Авгореф. дис... д-ра ¡ст. наук. - К., 1994. - С. 9.

2 Романюк М. М. 1сгорш украшсько! преси: проблеми перюдизаци // 36. праць науково-дослщного центру перюдики. - Вип. 1. - Львш, 1993. - С. 7.

народно! революцй i cbïtoboï вШни (1898-1914 pp.)1. Осюльки досладження ми проводимо у двох напрямках - вивчити функцюнування украшсьт преси i з'ясувати ïï роль у державотворчому будшницта - дане завдання змушуе дещо уточнити схему перюдизаци, запропоновану М. Ф. Нечиталю-kjm. Доповнення щодо цьош знаходимо у перюдизаци, запропоновашй науково-дослщним центром периодики2. Передбачае вона, зокрема, видшення в окрем1 роздши функцюнування укршисько! журналютики перюду nepiiioï cbîtoboï Biftra (1914-1917 pp.) та перюду револющй у Pociï й нацюнально-визвольних змагань украшського народу (1917-1921 pp.).

ДисертацШне дослщження охоплюе другу половину XIX - першу чверть XX ст. Це, передуйм, зумовлено темою дисертащйноï робота. Адже саме у друпй половит XIX ст. июля поразки Pociï у Кримсшй вШш починаеться загальне гошгичне пожвавлення, що торкнулося i украшського суспшьства: у Киев! 1845 р. було оргашзовано Кирило-Мефодивське братство, в Галичиш виникла перша украшська полтина оргашзащя - «Головна Руська Рада», що почала видавати часопис «Зоря Галицька» (1848 р.). М. Гатцукш вдалося 1857 р. пщготувати до друку альманах «Ужинок рщного поля», М. Максимовичу - «Украинский вестник» (1859 р.), Д. Мордовцев! - «Малорусский литературний сборник» (1859 р.). У Петербурз1 вийшов украшською мовою громадсько-полггичний i лп-ературний журнал «Основа» (1861 р.), а згодом з'явилися i проукрашсью ввдання на Надцшпрянщиш. Починаеться акгив-ний процес боротьби за украшську пресу, внаслщок чого культурницький рух поступово починае переростати у полггичний.

Саме nepHii украшсьи видання заклали фундамент, з якого згодом утворюеться цшсна система нацюнально-патрштичшп журналютики.

Визвольш змагання народу за побудову суверенно!' держави завершилися трапчною поразкою. Украшська нацюнально-патрютична журналютика була розфошена, шша - загнана у прокрустове ложе р1зних обмежень, парттйних директив. Однак у Шмеччиш, Польиц, Чехословаччиш у таборах для вШськовополонених зароджуеться украшська таборова преса, на Американсь-кому континент та в европейських KpaÏHax функцшнуе украшська ем1гращйна преса. Автор дисертацп не обмежував дослщження географ1чними межами Украши, а певну увагу придшив i вивченню Д1ялыюеп yKpaÏHCbKo'i преси й в imimx крашах бвропи та на Американскому континент!.

3 утворенням СРСР (1922 р.), розгромом повстансько-визвольного руху (1925 р.) остаточно завершуеться велика хвиля визвольних змагань, Украша

1 Нечиталюк М. Ф. «Ьш плями» у вивченш îcropii украшсько1 дожовтневи журналютики: деяю питания методологи i критики наукових джерел // Украхнська журнашсгака i нацюнальне вадродження: 36. наукових пращ,. - К.,

1992. - С. 33. , п .

г Див.: Зб1рник прадь науково-дослщного центру перюдики. - Вил. 1. - Львш,

1993.-C.il.

знову потрапляе пщ ¡ноземне поневоленНя. Саме цими хронолопчними рамками 1 завершуеться дисертащйне дослщження.

1<ггорюфаф|я I стан науковоТ розробки теми. Ьггерес до вггчнзняно! ¡сторп, П культури, лггератури, журналютики сьогодш надзвичайно великий. I це законошрно, адже доел не мали ми об'екгивно! ¡сторп нашо! держави, бо «топилася» вона в ¡сторп РосШсько! шперп. Не мали, звгсна р1Ч, й правдиво} ¡стори украшсько! журналютики. Проте спроб вивчити д1яльшсть тих чи шших друкованих оргашв, з'ясувати !х роль як юторичного джерела було немало. Це, зокрема, дослщження I. Кревецького (Початки преси на У крапп. - К., 1927), I. Опенка (1стор1я украшського друкарства. - Львш, 1925) та ¡н.

Однак вперше створення синтетичних ¡сторико-оглядових робгг про журналютику розпочав I. Франко своею працею «Нарис ¡сторп укршнсько-русько! лгсератури до кшця 1890 р.»1. Щ нариси вщзначаються статистично-науковою об'ектившетю та максимальною ¡т{юрматившстю, критичним гадходом до характеристики 1 оцшки перюдичних видань. I. Франко влучно 1 правильно охарактеризовав тогочасну журшипстику. Його оцшки явищ лператури та преси, думки { концепцй витримали випробування часом 1 залишаються плщшши для дослщшшн ¡сторп преси й лггератури.

Важлшп вадомосп про пресу Наддшпрянсько! Украши перюду п становления знаходимо у книжц! Б. Грпненка «Тяжким шляхом2. Розвиток украшсько! преси в окремих репонах Украши 1 поза й межами дослщжували I. Калинович та В. Дорошенко5.

У 20-х роках помгшо посилився пщхщ до вивчення ¡сторп журналютики, що пов'язане з виходом журналу «Гнблюлогпш вютЬ (1923-1930 рр.). На сторшках цього журналу друкувалися й статп, присвячеш проблемам ¡сторп украшсько! преси.

Важливим етапом у статистично-б1блюграф1Чному опис1 укртнсьюм перюдики стала га гига В. Шатенка «Украшська преса». На жаль, створюва-лася вона у той час, коли в Украпи панував тоташтарний режим. Тому про низку видань, яю свою часу стояли на сторож! прав украшського народу, в юпга пашть не згадуеться, там паче, що сам ц автор зауважив, що метою його робота не було «з'ясувати розвиток преси з уама глибокими процеса-ми пробудження широких украшських трудових мае до державного та гаштичного жита»4.

Чимало цшного довщкового матер¡алу про юторпо укра'шсько? преси л ¡Орано \ в довщнику «Часописи Подшля...». Вщтак з цього часу аж до 90-х

Франко 1. Hanne lcropu украшсько-pycbKoi лггератури до кищя IXVU р. // Франко I. 3i6p. тоорш: У 50 т. - К., 1984. - Т. 41. - С. 442.

2 Гршченко Б. Тяжким шляхом: Про украшську пресу. - К., 1906.

3 Дорошенко В. Украшська преса // 1люстрований календар Товариства «Просвка» на звичайний piK 1914. - JlbBiß, 1914; Калинович I. Покажчик украшсько! культури за 1924 р. - Льшп-Кшв, 1925.

4 1шатенко В. Украшська преса (1816-1923 рр.) - Харюв-Кшв, 1930. - С. 15.

роив в Укршш не було видано вагомих довщково-статистичних праць icro-рико-б1бл1ографиного характеру, присвячених icTopii украшсько! преси. Щоправда, певною шрою цю прогалину заповнювали монограф1чш видан-ня, в яких, нас ильки дозволяли рамки радянсько! цензури, акцентувалася увага й на нацюнально-патрютичшй журналнлищ. Це, зокрема, монографй 'М. Бернштейна1, В. Дмитрука2, П. Федченка3, М. Нечиталюка4 та iH.

Окрем1 ланки дояльносп украшсько! преси висвшговали у сво!х статгях, монографш В. Ваколюк, О. Дей, О. Мукомела, А. Погр1бний, Ф. Погребен-ник, В. Солдатенко, JI. Суярко, В. Яременко... Однак зрозумшо, що в ра-дянський перюд бшьшгсть праць, в яких дослщжувалися ii чи imni аспекта дшльносл преси, були пов'язаш з вивченням партШно-радянсько! журнашстики. Науковщ змушега були вести досладження лише в дуа потреб тоташтарно! журнашстики. Преса ж шших полггичних напряшв в Укра1ш не стала предметом наукових дослщжень. Так, з науково! орбгга було вилучено, за даними Ю. Терношльського,, 178 перюдичних ввдань, що друкувалися в Укра!ш з 1816 до 1916 рр., а також 1620 назв перюдичних видань, яю виходили на украшських етшчних землях пщ Австро-Угорщиною вщ 1848 до 1916 р. Загалом це становить майже 1800 назв перюдичних видань з ycix етнограф1Ч1шх земель Укра!ни. Замовчувалася в Укра!ш i украшська преса, яка видавалася в ¡нших крашах. Таким чином замовчувалося 2225 украшських перюдичних видань, яю виходили з 1816 до 1916 р.5

Коли радянсью вчен1 змушен1 були дослщжувати лише пресу, яка «вщповщала метт комушстичного виховання», то зарубixui науковщ, KOTpi вивчали пресу Укра!ни, намагалися дослдаувати н в ycifl повнотт i об'екшвностт, зосереджуючи уваху на видашмх, яю для радянських вчених були за межею !х паукового осягання. Найбшыиу роль вццграли у цьому npoueci npaui А. Животка, JI. Лукасевича, Ю. Тернопшьського6. Окрем1 вдомост! про укра!нську пресу знаходимо i в працях В. Сосновського, I. Кедрина, В. С1рополка та шших досладникш.

Нин1 до вивчення «чорних» i «бших» плям icTopii укра!нсько! журнашстики прилучилися кшвсыа та льв1всью науковщ. 3 щею метою в систем! HAH Украши створений науково-дослщний центр перюдики, у

1 Ьернштейн М. Журнал «иснова* 1 украшський штературний процес кищя 511 -60-х роив XIX ст. - К., 1959.

2 Дмигрук В. Нарис з ¡сгори украшсько1 журнашстики XIX ст. - Льшв, 1969.

3 Федченко П. М. Матер1али з ¡сгори укра1нсько! журнашстики. Перша половина XIX ст. - К., 1959; його ж; Преса та ц попередники. - К., 1969.

4 Нечиталюк М. Ф. Оружием публициста: Вопросы Истории, проблематики, идеологической функции, мастерства публицистики Ивана Франко. - Львов, 1981.

5 Тернопшьський Ю. Украшська преса з перспективи 150-лптя. - Джерз1 Сит!, 1974. - С. 11.

6 Животко А Нарис ¡сгори украшсько! преси. - Подебради, 1937; його ж: 1стор1я украшсько! преси. - Мюнхен, 1989-1990; Лукасевич Л. Нарис ¡сторц украшсько! преси 1816-1930. - Варшава, 1938; Терношльський Ю. Украшська преса з перспективи 150-лптя. - Джерз! Сип, 1974.

Лшвському ушверситеп для студента гумаштарних факультета читаеться курс «Преса як гсторичне джерело».

Останшм часом у наукових зб'фниках, науково-популярних журналах з'являються цйсав1 публ1кацп, що вею чи шшою м!рою торкаються й теми функцюнування украшсько! преси друго! половини XIX - першо! чвер-п XX ст. Зокрема, про багатьох доел невщомих або маловщомих журналю-пв, видавщв, редактор1в, публщиспв йдеться у двотомному навчальному пос1бников1 для студента гумаштарних факультете ушверситета В. А. Кач-кана «Украшське народознавстю в ¡менах»1. Спробу осмислити роль преси у пропаганда украшськоТ мови, розвшчати русиф1каторську полтису стосовно украшсько! наци присвячеш пращ льв1вського вченош В. В. Лизанчука2. О.

A. Сербенська дослщжус мову украшсько! преси в гсторичному ракурс!3, Н. М. Сидоренко вивчае публщистичну спадщину С. Петлюри4- Грунтовними дослщженнями особливостей публщистично! майстерносп М. Драгоманова,

B. Винниченка вщзначаються публ1кацй кшвсько! вчено! Р. Д. Слободянюк5. Усшшно дослщжус функцюнування окремих. друкованих оргашв Я. Й. Малик6, гацдно працюють над вивченням окремих проблем ¡сгори украшсько! журналютики М. Ф. Нечиталюк, М. М. Романюк та ¡н.

Вщзначаючи певш усшхи у вивченш проблем функцюнування украшсько! нацюнально-патрютично! журналютики друге! половини XIX -першо! чвер-п XX ст., з'ясування окремих и аспекта у суспшьно-полггичному житп украшського народу, не можна не помгшти, що чимало важливих напрям1в д1яльносп преси залишилися поза увагою дослщнигав. Деяга ви-дання е лише фрагментарно окреслеш, пши е зовам не дослщжеш (вШськова преса, таборов! видашш тощо). Усе це засвщчуе про наепйну необхщшсть проведения системного дослдаення функцюнування украшсько! нацюнально-патрютично! журналютики друго! половини XIX - першо! чвер-п XX ст., вивчення !! рол! у державотворчому процесс Наукова ! практична актуальнють проблеми, недостатня н розроблешсть зумовили виб1р теми, визначили основш цш та завдання дисертаци.

Мета 1 завдання дослцження:

- шдтнорити в ¡сторичшй послщовност! передумови виникнення

1 Качкан И. А. Укршнське народознавство в шенах: У 2 ч./Ч. 1,2,- К... 1УУ4-1995.

1 Лизанчук В. В. О рщне слово, що без тебе я?. - К., 1990; його ж: Засоби масовш шформацЦ про русифжаторську полтлсу в Украли: Факта, документа, коментар1 до тексту лекцш. У 2-х ч. - Ч. 1, 2. - Льшв, 1993.

5 Сербенська О. А. Мова украшсько! преси: стан вивчення, проблеми, задцання // 36. прадь науково-досшдного центру перюдики. - Вип. 1. - JlbBÎB, 1993.

4 Сидоренко H. М. Журнашсшка як «частика свою власного «я» // Bien. Khïb. ун-ту: Серк журиашетики. Вип. 25. - К., 1993.

5 Слободянюк Р. Д. Мистецтво прогнозування в народознавчш публщисгащ / / Bien. Khïb. ун-ту: Серш журнал1стики. - Вип. 25. - К., 1993.

6 Малик Я. И. Газета «Народна воля» як джерело вивчення подш в Украли (1917-1918 pp.) П Украшська перюдика: icropw i сучасшсгь. - Льв1в - Житомир, 1994; його ж: Иосип Застирець та його газета «Нова Рада» // Украшська перюдика... - Лыив, 1993.

украшсько! нацюналыю-патрютично! журналистики, покаоти суть цензурно! полггаки самодержавства щодо украшсько! преси, розкрити и значения як ¡сторичного джерела;

- на та суспшьно-тштичних процеав вивчити юторио становления 1 з'ясувати особливосп функцюнування украшсько! преси друго! половини

XIX - першо! чвер-п XX ст., вичленити ¡з !х запшьно! маси 11 друковаш органи, яи боролися за державшсть Укра!ни i сприяли и угвердженню;

- виявити законом1рнот та особливосп функцюнування украшсько! нацюналыю-патрютично! журналютики друга! половини XIX - першо! чвер-п

XX ст.;

- з'ясувати мгсце укра!нсько! нацюнально-патрютично! журналютики у суспшьно-полггичному жита народу, висвгглити II роль у жита держави;

- виявити головш напрями даялыюсп преси щодо реашзацй тих чи шших злободенних пигань часу;

- розкрити основш тематичш аспекта газетних публ1кацш, дослщити роль преси у перехода вщ культурно-просштницько! до полггично! робота;

- проаншпзувати форми 1 методи, ям використовували газета з метою вгошву на читача;

- дослщити особливосп майстерносп провадних публщиспв, творчють яких до цього часу замовчувалася;

- на приклада газетних та арх1вних матер1ал1В виявити усе цшне, що може бути використане в сучасшй ¡сторюфаф1чшй практищ, дата ¡старикам деяи джерелознавч1 рекомендаци щодо розробки окремих тем, пов'язаних, зокрема, з проблемами державотворення.

Метололопчною основою дисерташ! е фунцаментальш теоретичш розробки про загальнодемократичш принципи 1 норми функцюнування преси, зафксоваш у вцщовщних м1жнародних документах, законах Укра1ни, а також науков1 ¡де! й теоретичш положения стосовно культурно-гсторичного проце-су, викладеш у працях впчизняних 1 зарубшшх вчених.

Дисертащйна робота мае комплексний, м1ждисциплшарний характер. I! концептуальш засади фунтуються на основах таких традишйних наук, як ¡стор1я 1 теор1я журналютаки, юторш 1 тсор1я лтератури, дасерелознавстю, ¡сторш культури, а також на ¡деях нових дисциплш, сформованих в осташи десятилггтя, - ¡сторш науки \ техшки, основи наукознавства, теор1я масових комушкащй та ш. При аналЫ конкретних проблем використовувалися передуам науков1 розробки з ¡стори 1 методологи науково-шформащйно! та популяризаторсько! дальность

Дисертант послуговувався методами об'ективного, поршняльно-юторич-ного та системного анашу, комплексного пщходу, а також методами синтезу рЬномаштних юторичних явищ та онтолого-екзистенцюнально! персонал ¡ки,

використовуючи ¡сторико-оглядовий, хронолопчно-проблемний, анаштико-типолопчний метода дослщження.

Джерельна теоретична база дослшкення. При розробщ теми використовува-лося шька вид1в дасерел. Передуем це пращ кер^вштв Украшсько! держави, даяч1в кулыурно-освггнього та нацюнально-визвольного руху - М. Грушевського, М. Драгоманова, В. Винииченка, Д. Донцова, С. Петлюри, О. Назарука та ш.

Важливе значения для розумшня проблем нащоналыгого 1 культурного вщродження в Укранн мади пращ В1тчизняних 1 заруб ¡жних юториюв - В. Антоновича, Д. Багалш, Д. Дорошенка, А. Жуковського, I. Крип'якевича, I. Нагаевського, Н. Полонсько!-Василенко, О. Субтельного та ¡н...

Чимало щнного матер1алу при вивченш дисертащйно! теми дали пращ сучасних ¡сториюв - В. Горака, В. Гориня, Я. Дашкевича, Я. 1саевича, Я. Калакури, М. Литвина, С. Макарчука, В. Мороза, К. Науменка, I. Патера, О. Романчука, Ю. Сливки та ш.

При розробщ теми автор дисертацн використовував дослщження з теорн журналютики, пубдщистично! майстерностс укра\'нських { зарубЬкних вчених:В. Здоровеги, В. Качкана, А. Москаленка, Д. Прилюка, В. Шкляра, В. Учоново!, А. Моля, Е. Фромма, Б. Кедрова... Використано в дисертацн й теоретико-методолопчш розробки дослщниюв загальних проблем масово! комушкацп - К. Вшера, В. Глушкова, Д. Нормана.

Емшричну базу основи дисертащйного дослщження становлять рпнотипш масиви перюдичних видань 1 арх1вш матср1ата. До анал'1зу залучено також широкий спектр науково-популярно! й мемуарно! лшратури, державш закона, постанови уряду стосовно теми дослщження, зб1рники ргзних документа, статистичш матер1али, б1блюграф1чш та енциклопедичш довщники { покажчики.

У процеа робота над дисертащею автор використав архшш фовди вщдшв рукопиав Центрально! науково! б1блютеки ¡меш В. I. Вернадского 1 Льв1всько1 науково! б1блютеки ¡м. В. Стефаника, арх1вш документа Центрального державного ¡сторичного арх!ву у Киев!1 Центрального державного кторичного архиву у Львов!, Центрального державного архиву вищих оргашв влади 1 управлшня Украйш та Державного арх1ву громадських об'еднань УкраТни, фонда Центрально! науково! б1блютеки ¡м. В. I. Вернадского, Льв1веько! науково! б1блштеки ¡м. I. Франка, Харгавсько! державно! науково! б!блютеки ¡м. В. Короленка, Вшницько! обласно! науково! б!блютеки, Центрально! науково!'б1блютеки Росп.

Пошптйно-термтолсщчну основу дисерташйно! робота становлять мЬшародно визнаш понята 1 термши, зокрема й т\, яга характеризуют!) предмет даного дослщження - газета, журнал, альманах, публщистика. У дисертацн вжива-ються й дегалька нових або рщко уживаних термМв, наприоад,

нацюнально-патрютична журнашстика. При трактуванш зазначеного термша автор дисертацй не обмежуеться конкретною географ1чною територ^ю чи мовою видання, а й розум1е год ним пресу, що видавалася в крашах бвропи та на Американському континент! \ не лише украшською, але й шшими мовами. Щодо термпгу часописи, то вони використовуються певною м1рою ж синошми шв газета, журнал, журнашстика.

Наукова новизна дослшкення визначаеться, по-перше, поглибленням на-укового бачення мкця 1 рол1 украшсько! журнашстики у нацюналыю-виз-вольному рус1 за утюрення самоспйно! держави, н природа та сутносп; подруге, анал1зом особливостей и функцюнування \ проблематики украшсько! журналгстики друго! половини XIX - першо! чвертт XX ст.; по-трете, узапшь-ненням наукових розвадок украшсько! \ заруб 1жно! юторюграфи у галуз1 вив-чення украшсько! журналютики на дуже вщповщальному вщтинку ¡стори украшського народу. Увага автора зосереджена на малодослщжених подаях, зокрема, на проблем! украшського державотворення, нацюнального самовиз-начення.

Вщповщно до поставлено! мети у дисертацй вперше:

- розроблена концепщя ¡сторн украшсько! журнашстики в ц зв'язку з нацюнально-визвольними змаганнями за утворення самостШно! держави друго! пбловини XIX - першо! чверт! XX ст. як важливого юторичного джерела;

- висвплено становления 1 функцюнування украшсько! нацюнально-патрютично! журнашстики друге! половини XIX - першо! чверп XX ст.;

- до наукового об1гу введена велика кшьюсть нових матер1ал!в -перюдичних видань, арх1вних документа, що дозволили не лише по-новому оцшиги вщом1 або маловщом1 науковШ громадськосп юторичш факта, але й представит украшську журналютику друго! половини XIX - першо! чвертт XX ст. як складне, багатожанрове явище;

- вперше в юторико-джерелознавчому контексп з'ясовано роль преси в державотворчому будавнищтм Украшсько! держави, висвплено !! роль у фор-муванш громадсько! думки;

- розкрито основш напрями 1 форми даяльносп преси, показано !х еволюццо при розробщ ! висвиленш тем державотворення;

- висвплено роль громацсько-полггачних ддяч1в у державотворчих проце-сах, вщображено !х зв'язки ¡з журнашстикою, повернуто ¡з забутгя ряд ¡мен, що спричинилися до творения украшсько! нащонально-патрютично! журнашстики;

- проанал1зовано окрем1 газетно-журнальш публкаци, акцентовано увагу на особливостях журнашстсько! майстерносп провщних публщист

Теоретачне значения робота полягае у тому, що це перше комплексне дослщження з юторй украшського джерелознавства друге! половини XIX -

першо! чвертт XX ст., у якому всебгшо розкриваються ¡сторичш, теоретичш й практичт аспекта соцюкулыурного функцюнування преси, окреслюються основш напрями п Д1ялыюст1 у вщроджешп нащоналыгах традищй украшського народу, з'ясовуеться роль у державотворчих процесах. Дослщження концептуально I фактолопчно збагачуе дасерелознавство ютори Украши.

1сторико-джерелознавче осмислення функщонування украшськоТ преси сприяе ¡нтеггацй спещальних наукових дисцитшн, створюе теоретичну основу для. мЬкдисцигшнарних дослщжень, зокрема, для аналпу масових комушкащй, сприяе розширешпо фундаментальних 1 прикладних дослщжень у галуз! ютори I теори культури, лггературознавства, сощологи 1 психологи науково! творчосп, педагопки й освгга, юторн науки й преси, ютори науки й техшки тощо.

Науково-практнчна шнисть 1 реалтц'я результапв дослишення. В дисертаци эдйснена спроба подолання вулыарно-соцюлопчного пщходу, що домпгував у впчизнянШ юторичшй наущ минулих десятилггь. Автор намагався розгля-дати юторичний процес як живу юторичну реальшсть, через призму його об'екпв та суб'еклв. В ходи реал!заци дисертащйно! робота у науковий об!г введено значну юльюсть невщомих науковШ громадськосп р1знотипних документ, материшв 1 факпв, яй не лише сприякггь доповненшо 1 переос-мисленню попередшх здобутав в ¡сторико-джерелознавчШ галуз1 дослщження, але й дають можливють !х башторазового використання, зокрема й для вивчення ншшх аспекпв теми. Матер ¡али дисертаци мають пев-ний вихщ у практику дшьносп сучасних засоб1в масово-! ¡нформаци при розробщ перспекгавних плашв, е основою для подалышк дослщжень з ще! тематики 1 можуть бути використаш при шдготовщ узагальнюючих праць з рпних напрям1в розвитку преси, ¡стори науки 1 наукознавства, зокрема при пщготовщ б1блюфаф1чних покажчиюв перюдично! преси. Результата дисертаци можуть бути використаш для нових розвщок у галуз! юторн Укра1ни, ¡стори украшсько! пресн, теорй журналистики, ¡сторюсофи та джерелознавства украшсько! науки, а також при вивченш ¡нформащйних можливостей перюдично! преси як комутатора знань.

Матер1али дисертаци можуть бута основою при складанш навчальних 1 методичних поабниюв, при читанш вщповщних навчальних куршв на факультетах журналютики, ¡сторичних та фшолопчних факультетах, а також при вивченш деяких предмета у лщеях, тпт'шх, середн!х школах. Где!, спосте-реження й висновки, що мгстяться в дисертаци, можна використати у прак-тищ викладання вузгвських курав ¡стори науки I культури Украши, джерелознавства, ютори преси, теори та практики журналютики, теорн масових комушкащй, при розробщ нових спецкурсш - «Державотворча публщистика М. Грушевського», «Джерелознавче значения преси доаспори» та ¡н.

На оснсж матер1ал1в I результат дисертащйного дослщження одготовлено 1 запроваджено у навчальний процес спецкурс «Джерелознав-шй аспект украшсько! вШськово! преси», розрахований для студента факультету журнашстики Льв1вського ушверситету. Концептуальш засади 1 практичш результата проведенош дослщження використовуняься у науково-популярних лекщях, оргашзованих товаристюм «Знания» 1 «Просвпа».

Знания ¡сторп функцюнування украшсько! журнашстики друго! половини XIX - першо! чвер-п XX ст. дае можливють удосконалювати ¡нфраструктуру перюдичних видань, прогнозувати Я подальший розвиток. Науково-мето-дичш розробки 1 практичш рекомендаци, яю мютяться у дисертаци, можуть стати методолопчними при виробленш державно! полггики у сфер! масових комушкащй, гадготовщ вщювщних закошв ! нормативних документа.

Основа положения дисертахдТ. шо виносятъся на захисп

- р1зний сощально-полггичний статус та р1вень економ1чного розвитку територШ Укра!ни (Надцншрянщина, Галичина, Закарпатгя, ГОвшчна Буковина),' як1 перебували пщ владою сусщшх держав, а також рпш конститущйно-правов1 можливосп щодо зменшення утискш украшського друкованого слова зумовили р!зний характер ! рпну динамку становления й функцюнування укра!нсько! преси як ¡сторичного джерела;

- украонська нацюнально-патрютична журнал!стика зароджувалася пщ впливом проевших товариств ! була вдаовщю на актуальна потреби часу;

- завдяки преа укра!нське суспшьство пройшло шлях вщ культурно-просвггаицько! даяльносп до пол!тично! боротьби;

- у перюд виборювання державное™ 1917-1919 рр. украшська журнал!стика стае важливим джерелом у боротьб1 за волю держави;

- украшська нац!онально-патр!отична журнашстика р1зних репошв Укра!ни е единим шформащйно-виховним полем, спрямованим на виборювання й угворення незалежно! держави;

- щяльнють украшсько! журншистики друге! половини XIX - першо! чвертс XX ст. не лише пов'язана з сучасшстю, але й нацшена в майбутне;

- ¡сторичне минуле украшсько! журналютики допоможе глибше зрозумгги своерщшсть ¡сторичного шляху, пройденого украшським народом, його бо-ротьбу за державшсть Украши.

Апробашя дисертаци. Основш положения дисертаци використовуються при читанш лекщйного курсу «1стор1я украшсько! журналютики», спецкурсу «Преса як ¡сторичне джерело», викладеш у монографи «Нацюнально-патрютична журналютика Украши (друга половина XIX - перша чверть XX ст.) - Льв1в, 1995. - 182 е.», у декшькох брошурах \ бшьш як у 30 публ1кац1ях, загальним обсягом понад 50 друкованих аркуцив.

3 викладенням змгсту окремих наукових результата дослщження автор виступив на науково-практичшй конференцй «Нова преса: проблеми станов-

лення 1 розвитку» (Воронеж, 1991 р.); МЬкиародшй науковШ конференци, присвячешй 75-р1ччю Захщно-Украшсько! Народно! Республ1ки (1вано-Франювськ, 1993 р.); Всеукрашсьюй науково-теоретичшй конференци «Украшська перюдика: «Гсторгя 1 сучасшсть» (Лы!1В, 1993 р.); МЬкнародшй науковШ конференци «Церква 1 сошапын проблеми» (Лыни, 1993 р.); науко-во-практичшй конференци «Засоби масово! шформацн I становления нащонально! армй Украши» (Кшв, 1994 р.); I МЬкнародному конгреЫ украппспв (Лшв, 1994 р.); I науковШ конференци «Рогатинська земля: юторш та сучасшсть» (Рогатин, 1995р.).

Структура дисертаци зумовлена об'екгивними факторами, пов'язаними п процесом становления 1 функцюнування украшсько! журнатстики друго! половини XIX - першоТ чвертс XX ст., хронолопчно-географ1чними рамками та темапгшими наирямами и д1ялыюсп.

Складаеться дисертацш ¡.з вступу, трьох глав, джерелознавчих пщсумюв, висновюв, списку лггератури та джерел.

КОРОТКИЙ ЗМ1СГ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ

У встуга обгрунтовано виб1р теми, П аетуальнють, окреслено хронолопчш рамки дослдаення, даИа характеристика ¡сторюграфи проблеми та джерель-но1 бази, визиачено мету 1 завдання дослщження, з'ясовано иаукову новизну 1 теоретичну та пракгичну цшшсть робота, викладено основш положения, яи виносяться на захист.

Упершш глал - «УкраТнська преса гад чужоземними гштом: П джерелознавче значения, репональш умови формувания системи» - дослщжуеться становления укра!нсько1 журнашстики на р1зних теренах Украши, з'ясовуеться роль преси у пробудженш укра!нства до культурно-просвгшицького Л полггичного жит-тя, акцентуетъся увага на джерелознавчому аспекп.

Виходячи з того, що виршальна роль у консолщаци украшсько! наци належала Наддншрянщюн, дисертант чшьне мгсце придшив з'ясуванню особливостей становления украшсько! преси на цШ територи Украши, вия-вив 1 обфунтував закоюмрносп П функцюнування.

Шсля Переяславсько! угоди Надцншрянщина усе бшьше потрапляла в залежшсть вад царату. Поразка Роси у кримсыай вШш викликала запшьне полггачне пожвавлення, що охопило осв1чеш кола ¡мперн, в тому чиш 1 укра!нського суспшьства. Сприяли цьому певною м1рою вщмова царського уряду'вщ надзвичайних цензурних заборон та л1берал1зацш политичного режиму Олександром И, який вступив на престол. У цей перюд (теля трива-ло! перерви) вдалося видати деилька украшських альманах1в. I хоча у публ1кащях цих зб^рниюв нацюнальне питания не поещало надежного мкця, бо осшвувалося лише героине минуле, козацька слава й могили, де «лягла спочити воля», випуск альманах1в мав велике сустльно-полггачне значения.

Зупиняючись на рол1 ачьманах1в у житп укра!нсько1 наци, дисертант виевгагое подальшу боротьбу украшсько! елгги за створення перюдичного часопису, розкривае даяльшеть царсько! полггики щодо укршнського друкова-ного слова. Основою для цього дисертанпш слугували чиселып арХ1вш матер1али, чимало з яких введено до паукового обиу вперше.

1з матер^ашв дисертащйного дослдаеиня випливае, що ¡з виходом на полггичну арену народництва розпочинаеться новий етап боротьби за створення украшсько! журнашстики. Зокрема, розглянуто спроби К. Шейковсь-кого, П. Левицького, П. Кизимовського, О. Лазаревського, М. Маевського, Ф. Петропавловського, О. Кониського заснувати перюдичне видання.

Через вщеугшеть поспйного украшського часопису в Укршш розвивалася нелегальна рукописна журналютика. К д1яльшсть стала також об'ектом дисертащйного дослщження. Проанашзовано в дисертацй й дшыисть та

роль у сусшлыю-полпичному житп украшства часопиав «Чершговский листок», «Киевский телеграф» та in.

З'ясовуючи роль преси Наддншряшцшш пер ¡оду i! становления в житп украшсько! нацн, дисертаот на газетно-публщистичних й apximnix матср1алах до1Йв, що спочатку украшський рух обмежувався плеканням нацюнально! культури та впорядкуванням сощальних i еконокпчних вщносин, однак пщ впливом культурницько! rrpaiii украТнсько? штел1генцп до нього приеднувалося усе бшыне нових людей, зокрема селян, в результат! чого цей рух ставав всенародним. I хоча майже до початку XX ст. украшство в Pocii залишалося нашвлегальним культурницьким рухом, замкненим у "псних гур-тках старо! игтелненцн, позбавленим вплишв на укра!нський запал, на початок XX ст. серед украшщв витворився уже той нацюналышй фермент, з якош народжувалася нащональна cBiaoMicTb. Так на громадську арену висту-пило нове поколшня yKpaliruiu, яких уже не задовольняла лише культур-ницька робота. Для пщгвердження nic! тези дисертант розглядае д!ялыпсть Укра!нсько! РеволюцШно! Парт (РУП), певну увагу прид'шяючи при цьому дослщженню видавничо! справи РУП. У зв'язку з цим детально розповщаегься про журнагастську даяльшсть М. Мкновського, який вперше шдшс ¡деал «одна, едина, нероздшьна, вшьна, самоспйна Украша гвд rip Карпатських до rip Кавказьких» i закликав у нацюнально-визвольшй бо-pOTb6i ор1ентуватися не на чуж1, а на власш сили.

Дос1 в пауков^ лтратур! практично не згадувалося про газету «Хл1бороб», що ввдавалася у Лубнях на Полтавщиш. В дисертаци дано гли-боку характеристику часопису, проанал1зовано проблематику газетно-публщистичних BHcryniB, на приклада житгя i творчосп и видавщв - бра™ Шеметтв - показано типову долю тогочасно! укра!нсько! йгшцгенцн, яка служила рщному народов!.

Детально розглянуто в дисертаци Й irairi видання. Серед них чшьне мюце выведено всеб1чному аначвсщ газета «Радний край», «Громадська думка», «Рада». Паралельно висвплювалася роль украшсько! елгга - 6. Чикаленка, С. Петаюри, М. Грушевськош, Б. Грниенка, С. бфремова та in. у розво! нацюнально! преси. Водночас у дисертаци проанал пошит й особлиюсп стилю, журналютсько! майстерносп провщних укршнських публщиспв, зроб-лено контент-аналп окремих газетних нубл1кашй, наприклад, (})ейлетону М. Чернявского «3 того сыту», опублкованого в газет! «Рада». На ocHoei руко-писних фонд ¡в б1блютек дисертант виявив ефектившсть зазначеного матершу, зокрема, показав, як наведений у фейлстош факт знайшов вщображення у Bipmi П. Капельшродського «Не стршяй!».

Автор дисертаци з численно! шькосп газетних публкащй намагався ввести до паукового o6iry матер1али, що не втратили актуальное!! й rami.

Так, розглянуто проблеми нащонал1зму, тсорпо слов'янського об'еднання тощо.

У дисертащйшй робст проанал13овано Д1ялынсть друкованих оргашв рвних укра!нських полггичних парий,що дали на злали столпъ. Будуючи дослщження за хронолопчно-тсриторшышм принципом, автор дисертацп встановив, що гасля того, як револющйш поди в Роен гашли на спад, з 1909 р. з'являються на Наддшпрянщищ журнали, на сторшках яких розробляють-ся ¡деологтчш основи визволыюго руху й нацюнального та социального евтогладу. Таким журналом, що зайняв наступальну позищю й дотримував-ся радикального напряму, став, зокрема, мюячник «Украшська хаг«1». У ди-сертацц охарактеризовано дояльшеть цього журналу, що призвела до утворен-ня в украшському рус1 двох течШ: револющйно! - «хатин» 1 пом1рковано! -«радян».

Певне мюце вщведене в дисертацп всеб1чному анаизов1 журналу «Дзвщ», дано об'ективну характеристику журналы ю-пуГшцистич!ю! ддяльносп редактора «Дзвону» Л. Юркевича (дос1 про нього говорилося лише критично, у евган леншсько! характеристики), розкрито через призму журналыш-публщистичних вистушв ставлення роайських сощал-демократтв ! особисто В. Лешна до незалежносп Украши.

Таким чином, дисертант обгрушував думку про те, що хоча бшышеть часопишв Наддшпряшцини ¡снували недовго, але вони зробили помтшй внесок у розвиток юторн украшсько! культури, лггератури, полггично! та еконо\пчно1 думки в Укранн, сприяли консодщацн наци. Украшська журнашетика прилучила до активного громадсько-полггичного житгя широк! верстви суспшьства. Л ггератур 1 га-пуб л1 цистичш виступи преси сприяли поеднанню ¡нтересш штелпенцн з визвольним рухом усього народу. Неперес1чне мюце преси й у виробленш норм украшсько! лггературно! мови, розвитку стал ¡в, (¡юрмуванш нових газетно-публщистичних жанров. Саме завдяки укра!нськ1й нацюналыю-патрштичшй журнал1стиц1 Наддшпряшцини укра!нство прилучилося до активного громадсько-полггичного життя.

Дещо в шших умовах розвивалася украшська преса в Галичшн. Хвиля буржуазно-демократичних революций, що прокотилася весною 1848 р. у бврош, не о минула й захщноукрашсько! земль Пщ тиском мае австрШський урад змушений був шти на деяи уступки украшському народов!. За цих умов у Львов'1 була сформована Головна Руська Рада - перша в Галичиш украшська политична оргашзац1Я, яка вщразу ж приступила до оргашзацн друкованого органу. Так 15 травня 1848 р. вийшов перший номер тижневи-ка «Зоря Галицька», Анал1зуючи ц доялыпеть, дисертант акцентуе увгну на тому, що редакщя часопису в центр свое! д1ялъност1 поставила тему консолщацц украшсько! наци. Уже в перших номерах на сторшках газета

було надруковано звернення-вщозву Ради, у яуай виразно визначалася едшсть украшського народу 1 окремншпсть його вщ шших народ1в: «Ми, русини галицш, належимо до великого руського (тобто украшського. - I. К.) народу, котрий одним говорить язиком 5 15 мшьйошв виносить, з яких твтретя миьйона землю Галицьку замешкуе».

Вперше дисертант анатзус д1ялыисть.«Зор1 Галидько!» щодо формувашш укршнського в1йськового з'еднання - батальйону руських стршыив, пщкреслюе значения цього вШськового формування для творения майбут-1П>ого укршнського вШська.

Обфунтовано в дисертацй думку про те, як завдяки прес1 - зокрема часописам «Мета», «Нива», «Русалка», «Дщо», «Батьювщина», «Зоря» та ш. розвивався нацюнально-культурницысий та полгшчний рух в Галичши, ро-зкрито ос ноши тематачш аспекта д^ялыгосп галицько! преси.

В окремий параграф глави видигено дослщження розвитку укртнсько! нацюнально-патрютично1 журнатстики у Буковиш та Закарпатп, показано роль щеТ преси у захисп ¡лтерсс5в украшсько! наци, залученш народу до нацюнально-визвольних змагань.

Дисертант досладжуе внесок О. Маковея 1 А. Волошина у розвиток у1фашсько! журнашстики.

У другШ глат - «Закономрносп функщонування, основга тематичга аспекта украТнськоТ преси як важливого ¡сгоричиого джерела перюду першоТ св1тово! вшни, розпаду РосШськоТ та Авсгро-УгорськоТ ¡мперШ \ творения самостшно! УкраТнськоТ держави» дослщжуеться роль преси в першд боротьби за створення украшськоТ державносп на рвних теремах Украши, ашшзусться и внесок у захист державносп.

Вперше в украшсьюй наущ грунтовно висвшено становления 1 Д1ялыпсть украшсько? вШськово! преси як важливого ¡сторичного джерела. Дисертант обгрунтовуе причини виникнення в1йськово'1 преси саме на украшських землях Австро-Угорщини, зупиняеться на проблемах становления 1 розвитку цього типу журнатстики. Загалом в ¡стори украшсько\ вШськово! преси, на думку дисерта1гга, можна видиити юлька еташв: 1) преса ачового стриецтва; 2) вШськова преса УНР; 3) преса УГА.

Перший етап - становления преси «чового стршецтва - зб1гаеться з початком першоТ свггово! »¡йни. Саме то/и вшшкае 1 украшська вШськова журнашстика. Спочатку це були рукописи! ввдання, фундамент яких закла-дено журналом Р. Купчинського «Новшшда» (назва журналу походить вщ ¡меш с ¡чо во го стрщьця Леся Новши-Розлуцького, якому був присвячений цший номер журналу).

Анашзуючи дшьшсть преси Ычового стршецтва, дисертант детально ро-зглядае таю видання,'як «Самохотник», «Бомба», «Самопал», «Червона кали-

на» та ш., завдяки яким можна повниие вщгворита славну ¡сторш ачового стршецтва, показати готовность народу до оборони cboix прав.

Протилежна ситуаад склалася на Надцншрянсьйй Укршш. Тут до Лют-нево! революцц 1917 р. не могло бути й мови про украшське вШсько. У дисертацй прослщковуеться, як подо в Pocii вщбивалися на формуванш украшсько! нацюнально! думки, акцентуеться увага на посиленш украшського руху серед вояюв-украшщв росШсько! армй, анал1зуеться процес створення украшських вШськових загошв, що, зреиггою, призвело i до ви-никнення украшсько!' вШськово!" преси на Нзддшпрянщиш. Певна увага придаляеться в дисертацй таким часописам армй УНР, як «Ставка», «Нови-ни», «У1фа1на», «Козак» та ih.

На великому факголопчному MaTepiaii автор дисертацй вщобразив становления Захщно-Украшсько! Народно! Республ1ки та ii вШська - УГА, проанал1зував д1яльшсть журдалютики УГА, зокрема газет «Стриюць», «Вютка», «Козацький голос» та йь

Як засвщчують матер¡али, вШсьюш часописи вццграли непереачну роль у житп не лише воягав, але й усього народу. Редакцй, зокрема, друкували офи'йш урядов1 розпорядження, сво!ми публкащями впливали на пщвищення боездатносп украшського вШська. Значну увагу придшяли вШськов1 ч; сописи розвнгчанню загарбницьких план ¡в польського та мос-ковського шовпизму, але школи не закликали до боротьби проти роайського чи польського народу. Так, рсдакцш «Стршьця» У кореспонденцй «Два фронта», о1тубл!коваи1Й 17 березня 1919 р., зазначала: «Ми хочемо жити в згода i з Польщею, i з московським бшьшовизмом, але не твдемо дом1в, як довго вони не скажуть: «6 Укра!на!».

Посладовно висвгглено роль преси у будавншгт й утвердженш УНР й ЗУНР. Причому дисертант акцентуе увагу на тих виданнях, яй floci не були об'ектом наукового осмислення. Це тай видання УНР, як «Рада», «Самоспйник», «Боротьба», «Робггнича газета», й газета ЗУНР - «Украшське слово», «Сташсдав1вський голос», «Бережанський вюник»... Анад]з цих часопийв дав можлив'ють стверджувата, що певною м!рою й завдяки npeci украшська нацш приступила до активного будовництва власно! держави. Адже друковаж органи державницького напряму аргументовано роз'яснювали, що лише в едносп ycix тштичних парттй можлива побудова незалежно! держави, майбутне яко! не в opienTauii на чуж! сили, а в еднанш усього народу. Саме тому украшську нацюнально-патрютичну журналютаку перюду УНР i ЗУНР можна розглядати як яйсно новий етап украшсько! преси.

Третя глава дисертаф'- «Специфша дальносп, призначення, джерелознавчий аспект нацонально-патрютячно! журналистки за межами свое! держави» - зумов-лена там, що у зв'язку з р1зними обставинами чимало украшщв проживало

О проживають) за межами етшчно! територй Украши: в Росй, Закавката, на Далекому Схода... Незважаючи на р1зи1 перепони (про них ¡деться в дисертаци) у центрах осшосп украшщв почали видаватися украшсыа часописи: У Петрофада ще 1861 р. з'явився украшський журнал «Основа», який захищав ¡нтереси украшства, 1906 р. виходив часопис «Вшьна У кран 1а», що на певно-му еташ д1ялыюсп домагав автономй УкраТни.

Розглянуто в дисертаци й ¡нив ввдання, дослщжено !х роль у побудов1 незалежно! Украши. Серед них, зокрема, часописи «Зоря» (Москва), «Украшський вестник» (Петербург), «Промшь» (Москва), «Украинская жизнь» (Москва), «Украшець на Зеленому Клин!» (Владивосток), «Украшська Амурська справа» (Благоввденськ), «Чорноморський украшець» (НоворосШськ) та ¡н.

Певна увага прищлена у дисертаци й з'ясуванню рол! преси у житп украшських ехифанта - висвгаено, зокрема, становления 1 розгалуження украшсько! журналгстики в крашах бвропи та на Американському континенту доведено, що украшська е\нфащйна преса була важливим засобом зв'язку як м1ж ем1фантами, так 1 з «старим» краем, показано внесок ц1еТ преси у боротьб1 проти асимшщн украшсько! ем1фацн, розкрито значения для нащонально-визвольного руху в УкраМ.

Пюля закшчення першо! свггово! В1йни украшське шйсько смушене було ем1фувати за кордон, де у таборах для шйськовополонених, завдяки дояльносп СВУ, розвиваеться новий тип украшсько! журналютики за межами свое! держави - таборов! видання. Дшлыюсп цих ввдань присвячено окре-мий парафаф дисертаци, де водночас розглянуто й диференщацио таборово! преси, розкрито и значения, вщзначено основш функци таборових часопис1в.

Всеб1чне дослщження функцюнування укра!нсько! журналютики друго! половини XIX - першо! чверл XX ст., осмислення Г! значения як юторично-го джерела, з'ясування рсш у нацюнально-визвольних змаганнях за утворен-ня самоспйно! держави дало змогу зробити певш узагальнення \ висновки.

OCHOBHIвисновки

1. Укршнська преса II пол. XIX - I чв. XX ст. е важливим джерелом до вивчення нацюнально-визвольних змагань за утворення самоспйно! держа-ви. Об'ективним Актором ii виникнення, становления i розвитку було шднесення нацюнально-визвольного руху на ргзних теренах Украши: на Наддншрянщит нацюнальний pyx протидаяв шовипстичним HaMipaM царсь-Koi Poci'i зрусифжувати украшське населения схщноукра'шських земель; в Галичиго украшське населения виступило проти австро-угорського та поль-ського поневолення; на Буковиш наростав onip румунським, а на Закарпатп - чехословацьким поневолювачам. Неоднаковий статус репошв Украши, яю перебували гид владою рпних кра!'н, визначав специфжу розвитку украшськоТ преси в умовах сильшших або слабших утисив i заборон. Особливо нестерпними були умови в СхщнШ У крап»: заборона украшського друкованого слова, цензурш обмеження й утиски украшсько1 преси, що супроводжувалося пересладуванням ycix прояв1в украшського полггичного й культурного житгя - умови, в яких розвивалася впчизняна преса.

2. На перших етапах украшського нацюнально-визвольного руху укршнська журнашстика була рупором, суб'сктом нацюнально-визвольних змагань, а згодом, в Mipy сюго розвитку, перетворювалася в об'екг цього руху: оргашзовувала нацюнально-визвольний рух, надавала йому нових форм, визначала мету, розробляла плани и реашзаци. Незважаючи на деяю репональш особливосп становления укршнсько! журналютики, и можна ро-зглядати як едине цше.

3. Украшська нацюналыю-патрютачна журнашстака друго! половини XIX - першо! чвертт XX ст. завжди була Bipnoro народним щеалам. Виникла вона не з метою отримання видавцями прибутов i не на урядсш кошги, а завдяки стараниям украшсько! елгги, яка стала на службу сво!й наци. До творения нашонально-патрютично! журналютики були причетш кравд сини народу - 6. Чикаленко, С. бфремов, Б. Грпгоенко, I. Франко, М. Грушевсь-кий.

Публжацп укра1Нсько1 нацюнально-патрютично! журналктики вщзначалися правдивютю, оператившспо, проникненням в yci сфери житгя, розробкою актуальних тем. Редакщйш пращвники поспйно шукали HOBi форми подач! материгшв, вдосконалювати майстершсть, максимально вико-ристовували yci TexHi4Hi засоби оформления, щоб дата точну, науково об-грунтовану i доступну широким читацьким колам вщповщь на злободенш проблеми. У кращих иубл1кац1ях журналюта умшо аптували фактами, широко використовували лопчш й емощйш засоби впливу. Водночас виступи газет допомапши правильно висвгглити те чи iinuc питания.

4. За матер1алами украшсько! журналютаки друго! половит! XIX - пер-шо! чверп XX ст. можиа простежнти осношп стали розвитку державницько! ¡де!, що розпочалася з культурпо-просвтшцько! дшьносп, переросла у ви-моп! автоиомп й досягла епогею вимогами власно!, незалежио! держави. На усЬс цих етапах укра!пська журиалютика посщала чшьне кнспе: сво!ми публ!кац1ями украшсыа часописи довели окрем1штсть укра!нського народу вщ шших народ1в (передус1м, в!д росШського та польського), с(|х>рмували норми лггературно! мови, утвердили П р1зш функцюналыи стшп.

На першому, початковому етат нацюнального вщродження, друковаш органи розгорнули д^яльшсть щодо вивчешм юторичного минулого народу, його фольклору, традищй, звича!в та побуту, пропагували ¡дею народности самобутност1 украшства [ його культури. Усе це сприяло ({юрмуваншо нащонально! свщомосп народу.

5. Украшсьга шштичш партп, як! виникли на злакп Х1Х-ХХ ст., покликали до житгя р1знотипов! друковаш органи. Пщ впливом ргших обставин, виходячи з партШних програм, дешр свое! Д1ялыюсп часописи переносили ¡з культурно-освтьо! робота на шштичш \ сощально-економ1чш вимопи. До кшця XIX ст. на сторшках украшсько! преси домшувала ¡дея нацюнально-територ^алыго! автономй у cклaдi шшо! держави. Украшська преса своею Д1ялынстю утвердила серед укра!нсько! нацн необхдонсть пере-творення Укра!ни в автономно, роз'яснила мету 1 значения, що на певному юторичному еташ було важливим кроком до остаточно! пол ¡точно! вимоги -власно! держави.

6. Метою д1ялыюсп укра!нсько! нацюнально-патрютично! журналютики початку XX ст. було залучення укршнського загалу до нацюналыю-визволь-них змагань за здобутгя державно! незалежносп на сво!й територй як цшком природного стану, притаманного кожшй наци, народности 31 свшми традицшми, мовою, побутом, ¡ншими чинниками. Укршнська журиалютика наповнювала ¡дею створення незалежно! укршнсько! держави пропагандою багатих юторичних традищй боротьби укршнського народу за незалежшсть.

7. Ягасно новим етапом в д;яльносп украшсько! журна/нстики була д1яльшсть щодо вимог самостШно! держави. Важлива риса преси -послщовшсть у розробщ проблем, умшня пщШти до них всеб1чно, залучити до !х розв'язання ншроке коло чипгав, уах, кого хвилювало те чи шше питания. Читач знаходив у матер1алах преси не вказ1вки, а тип думки, яга у кшцевому пщсумку допомагали йому самоспйно визначити позищю, знайти правильне ршення. Вагомють публтащй укршнсько! журналютиш полягала у компетентному формуванш фомадсько! думки, сощальшй проникливосп, глибоий народносп та талантов! журналюпв.

Систематично 1 цшеспрямоване збшьшення публщистичних матер'иинв, що несли сощально-пол1тичиу шформацно, було одшею ¡з характерних

тевденщй розвитку преси, визначало певною м1рою и дояльшсть.

Украшська журналютика витворила таку фомадську платформу, без яко! сусшльне житгя було б розпорошене, а фомадсыа взаемини не мали б поспйного зв'язку.

Украшсыа часописи популяризували завдання державно! влади, шдтримували Центральну Раду, на яскравих фактах розповщали про и мету, шформували про д1яльшсть, друкували бюграфи члешв Ради, що засвщчувало народшсгь Центрально! Ради.

Загалом завдяки даяльностт украшсько! журнашстики за декшька десятюв роив украшська нацш пройшла шлях вщ усвщомлення себе нашею до ство-рення незалежно!, самоспйно! держави.

8. У роки першо! свтово! в^йни й шоземно! штервенцн публкацп украТнсько! журнашстики, вадображаючи дШснють, попереджували про небез-пеку, сприяли мобшзаци народу на вщс1ч ворогов^ допомагали ор1ентуватнся в обстановщ, розв1нчували намфи загарбниив. Для цьоТо поруч ¡з пуйикащею рпних жанр1в використовувалися й карикатури, «шапки», яю нерщко сам1 несли усе змгстовне навантаження. Використовуючи прийоми контрасту, редакци вщображали патрштичне гпднесення украшського народу й деморашзацда окупанпв. Сприяли цьому й публкацп вщкритих листа.

9. У роки першо! с в ¡то во! вШни почав створюватися новий тип укра!нсько! журнашстики - укра!нська вШськова преса. Пщ час визвольних змагань вона набула ч^тко! ¡ерарх1Чно! побудови - центральна преса, преса фронтова, корпусна, дившйна.

Серед просвпньо-шформативних функщй, яю виконувала вШськова преса, видишлася й парасощальна функц1я. Адже за допомогою публ1кащй газет кожний вояк мп згставляти свою поведшку, вчинки з поведшкою героя, про подробищ житгя якого дазнався з конкретно! публкаци.

10. Певну роль у жито украшсько! наци вдограла й преса украшських ем1гранпв. Зрозумшо, що вщгороджена вщ Украши преса дааспори мала обмежеш контакти з укра!нською пресою на п етнографтих землях 1 не могла повною м1рою впливаш на и розвиток. Але водночас в умовах шшо-мовно! експансн, вццрваносп вщ нацюнального коршня лише й завдяки ентуз1азмо1и та самовщцапостт видавщв 1 редакгор1в украшсько! журнашстики украшська нац1Я могла не ильки вижити, а й зберегти дух державницько! щеологн.

11. Украшсыа часописи в с\пграцп виконували важливу сощальну функщю: з одного боку заповнювали поспйний широкий контакт мЬк украшцями в дааспор1, а з ¡ншого - уможливяювали публ1чну дискусда м1ж поточними потребами украшського полггичного, культурного, господарсько-

Ш 1 паукового житгя. Водночас вони закликали до сдносп, консолщаци наци.

12. У дисертащйшй робот! вперше широко розглянуто д1ялыпсть украшсько! таборово! преси. Встановлено, що таборова преса виконувала, передуам, сощальну функцио, що полягала у створеши необхщшгх умов для ¡снування, адаптаци 1 розвитку украшсько! спшьноти за межами Укршни як единого иггегрованого сощально-нацюналыюго формувашш на всгх йога ¡ерарх1чних, у тому чиш г гкштичному, ртнях.

Виходячи з погреби штернованих, таборов! часописи виконували й ¡нформативну та деструктивно-пггефовану функцп. Деструктивно-'штегра-тивна фунгащ таборово! преси виявлялася у тому, що вона пщтримувала боротьбу (конкурсную) м1ж р1зними сощальними, гоштичними утворення-ми з метою досягнення компромнпв, ¡нтефування украшсько! спшьноти воедино.

Непересине значения мала таборова преса й для культурно-нацюнального усвщомлеши иггегрованих, формування державницько! щео-логц.

13. Хоча бщышсть украшських часопиав друга! половини XIX - першо! чвертл XX ст. у зв'язку з р1зними об'ективними ! суб'ективними причинами мали короткий вк, видавалися невеликими тиражами, однак зробили помтшй внесок у розвлток украшсько! культури, полшгшо! та економ1чно! думки в Украш, сприяли формуванню й консолщаци наци. Лгтературно-публщистичш вистутш преси сприяли поеднанню 1нтерес!в уах верств укра!нського сусгальства з нацюнально-визвольним рухом народних мае. Неперес1чпе м!сце преси й у виробленш норм лтературно! мови, розвитку н стшнв, формуванш нових публщистичних жанр1в. Саме завдяки д!яльносп украшсько! журналктики нащя залучилася до активного громадсько-пол!тичного житгя, приступила до творения власно! держави.

14. Вивчення украшсько! журначютики друго! половини XIX - першо! чвертт XX ст. мае науково-пракгачне значения: розв1нчуе фальсифшцн на-вколо юторичного минулого Укра!ни, вказуе на необхщшеть при бу/ивництси держави "пеного еднання, консолщаци усю! наци. Використання доевщу журнал1Спв минулого допоможе шшшппм пращвникам засоб!в масово!

шформацй у розробщ иових тем, вдосконаленш IxHbo'i журнашстсьш май-стерносп, а ¡старикам у написанш об'ективно! юторй Укршни.

СПИСОК ПУБЛ1КАЦ1Й ПО TEMI ДИСЕРТАЦЛ

МонографП

1. Нацюнально-патриугична журналютика УкраТни (Друга половина XIX -перша чверть XX ст.). - Лшв: Cbít, 1995. - 184 с.

Брошури

2. Галицьке стршецтво та його преса в 6opoTb6i за укра!нську державгасть (у ствавторсш). - Льшв, 1994. - 56 с.

3. Украшська газета як художньо-пол1граф1ЧИИй феномен: icropw, сучас-ний стан, перспектива розвитку. - Льв1в, 1994. - 103 с.

Сгатп, тези, рецеюй

4. Чим вщкриваемо номер: трдцицп i новаторство // Журнашст Укршни.

- 1985. -N 6. - С. 29-31.

5. Из истории распространения печати на Украине // Распространение печати (Москва). - 1986. - N 7. - С. 28-29.

6. Традицй i новаторство у висвгогенш питань сощально-екошмчного розвитку крани // Журналютика i сощалыю-економ1чне прискорення: 36ipHHK наукових праць. - К., ¡988. - С. 70-76.

7. Все начиналось с листовок // Распространение печати. - 1989. - N 11.

- С. 34-37.

8. За везшням заввди стопъ праця // Журналют Укршни. - 1989. - N 6. -С. 18-21.

9. Стаття // Теорш i практика радянсьш журналютики: основи майстер-hoctí, проблеми жанр1в // Навчальний пособник для студент ([йкультеттв журналютики. - Лыив, 1989. - С. 204-224.

10. Учредитель (издатель) редакция - личность журналиста // Новая пресса: проблемы становления и развития / Тезиси докладов научно-практической конкуренции. - Воронеж, 1991. - С. 30-33.

11. Проблеми «бших илям» в icTopii украшсько! журналштики третього перюду нацюнально-культурного вщродження (инець XIX - 20-tí роки XX ст.) // Украшська журнагпстика i нащональне вщродження: Зб1рник наукових праць. К., 1992. С. - 39-46.

12. Преса Очових Стршьщв // Трибуна. - 1992. - N 2. - С. 12-14.

13. Преса Украшсько! Галицько! Лрми у визвольних змаганнях за державшсть Укршни // Вюник Лыйв. ун-ту: Сер1я журнашстики. - Вип. 17: Украшська журнатютика: генезис 1 сучасш проблеми. - Лыш, 1992. - С. 4046.

14. Пи ¡с слово за океаном (становления украшсько! преси на Амерн-канському континент! // Журнапст Украши. - 1992. - N 2. - С. 12-13.

15. Особлиносп та умови функцюнування украшсько! нацюнально-патрютично! журнашстики Наддншрянсько! Украши перюду першем евтямп гийни // В1сник Льв1в. ун-ту: Серш журнашстики. - Вип. 18. - Лшв, 1993. -С. 58-62.

16. Преса ЗУНР: становления, роль в державотворчих процесах, проблематика газетно-публщистичних вистутв (у сшвавторсттп) // М1жнародна наукова конференщя, присвячена 75-р!ччю Захщно-Укршнсько! Народно! Республ1ки. Матер ши. - 1вано-Франгавськ, 1993. - С. 100-102.

17. Преса Украшських Очових Стршыцв: становления, проблематика вистутв, джерелознавче значения // Украшська пертдика: ютор1я ! сучасшсть / Тези доповщей 1 повщомлень Всеукра!нс].ко! науково-теоретич-но! конференци. - Льв1в, 1993. - С. 49-53.

18. Украшська журнал ¡стика у визвольних змаганнях народу (кшець XIX

- початок XX ст.) ! використання п доевщу сучасними ЗМ1 в утверджешп державного суверенитету Укралш // Засоби масово! ш<1х>рмацп й утверджен-ня державного суверештету Укршни: -Збфник матер1ал1в науково-практично! конференци.- Львш, 1993. - С. 117-121.

19. Укра!нська релтйно-церковна журналштика в нацюнально-патрютичному вихованш народу (¡сторичнии аспект) // Церква ! сшиалып проблеми. М1жнародна наукова конферетщ. - Льв1в, 1993, - С. 399-408.

20. ВШськова преса Укршни: етапи становления \ розвитку, особливосп функцтнування, проблематика газетно-публщистичних вистутв (у ствавторстти) // Засоби масого! »«{юрмапи 1 становления национально! армн Украши. Зб1рник науковнх праць. - К.. 1994. - С. 90-93.

21. Краезнавча тематика на сторшках украшсько! преси (И пол. XIX - I чв. XX ст.) // 1сторичне краезнавство 1 нацюначьнс виховання. - Льв^в, 1994.

- С. 39-41.

22. Пишеться ютор1я народу (у ствавторсш) // Дзвш. - 1994. - N 7. - С. 150-152.

23. Преса Галичини у бороть(л за державшсть Украши (1918-1920 рр.) // Украшська перюдика \ сучасшсть: Доповда та повщомлеиня Друго! Всеукрашсько! науково-теоретично! кон^юренцп. - Льв1в - Житомир, 1994. -С. 44-46.

24. Становления 1 розвиток украшсько1 журнашстики Наддншрянсько! Украпш (И половина XIX - початок XX ст.) // ЗСмрник праць науково-

дослщного центру перюдики. - Вип. I . Лшв, 1994. - С. 23-42.

25. Украшська журналютика II пол. XIX - I чв. XX ст. - важливий чинник консолщацй наци, джерело духовного вщродження УкраТни // Гумашстична осв1та i проблеми духовного вщродження Украши: тези доповщей мЬквуз1всько1 наукою! конференцп. - Льв1в, 1994. - С. 148-149.

28. Украшська екигращйна та таборова преса на територи Польиц (I чв. XX ст.) як джерело для подальшо! боротьби за створення незалежно! Укра!нсько! держави (у ствавторсш) // Гуманитарна освгга i проблеми духовного вщродження... - Льв1в, 1994. - С. М6-147.

27. Украшська журналютика середини XIX - початку XX ст. i формування модерно! украшсько! наци // Другий мжнародний конгрес украшю-пв: Доповцц i повщомлення. - Льв^в, 1994. - С. 322-327.

28. Державотворча тематика в публщистиш М. Грушевськош // М. Гру-шевський i Захщна УкраТна: Доповда й повщомлення науково! конференцп / До ЮО-ргга вщ початку даяльностт у Льв1в. ун-Ti. - Льв1в, 1995, - С. 309312.

29. Журналютика Укра!нських (лчових Стршьщв на Рогатиш // Рога-тинська земля: icTopin i сучасшсть. Матер1али науково-теоретично! конфе-ренцн. - Рогатин, 1995. - С. 64-67.

30.1з вирио забутгя // Лгсературний Льв1в. - 1995. - N 10. - С. 14.

Kmpskiy I. V. Ukrainian periodicals as a source of the investigation in nationfl-liberative competitions for independent state formation (second half of XIX - the first guaiter of the XX centuty).

Thesis for scientific begree of doctors of historical sciences, speciality 07.00.06. -Historiography, sourse studies and special historical disciplines. Hrushevskyj Institute for Archeography and Souise Studies of the National Academy of ciences of Ukraine, Kyjiv, 1996.

The manuscript of thesis is defenced where the peculiarities of Ukrainian journalism function of the second half of XIX centum - the first guarter of the XX century are studied in different regions of Ukraine, their role as a historycal source, the problems of newspaper-publicism statements are analyzed. It was established, that in spite of this regional peculiarities of Ukrainian journalism develoment, we must discern that as the whole thing. Analyzing many published organs, achaic documents and special literature, general stages of state development idea are reflected - from cultural enlightment activities - to autonous and independent state demands. It turned out, that owing to Ukrainian journalism activities for short period of time the krainian people passed the road from reaflizing himself as the nation to independent statement formation. It was stressed to utilize the experience of Ukrainian patriotic journalism in moden state organizing problem.

Крупский И. В. Печать как источник исследования национально-освободительного движения за украинское государство (II пол. XIX -I четв. XX ст.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.06. - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт украинской археологии и источниковедения им. М. С. Грушевского, Киев, 1996. Защищается рукопись диссертации, в которой изучены особенности функционирования украинской прессы II половины XIX - I четверти XX ст. разных регионов Украины, раскрыта ее роль как исторического источника, проанализировано проблематику газетно-публицистических выступлений. Установлено, что несмотря на некоторые региональные особенности становления и развития украинской журналистики ее следует рассматривать как единое целое. Путем анализа многих печатных органов, архивных документов и специальной литературы воспроизведено основные этапы развития государственной идеи - от культурно-просветительной деятельности - к требованиям автономии и независимости государства. Показано, как благодаря деятельности украинской журналистики за несколько десятков лет украинский народ прошел путь от осознания себя нацией к образованию независимого государства, акцентировано внимание на использовании опыта украинской национально-патриотической журналистики в современных государственных проблемах.

Ключсм слова: украшська нащоналыю-патрютична журналистика, юторич-не джерело, репональш умови формування системи укратсько! преси, куль-турно-просвяня дшыисть, аэтономш Украши, самостШна держава, проблематика газетно-публщистич]шх вистушв, нацюнальна свщом1сть, таборова преса, журналистика украшсько! емираци.

Пщписано до друку 20.01.96 р. Формат набору 60x84/16. Обсяг 2,0 друк. арк. Зам. 257 Тираж 100. Comíanю.

Ввдавництво «Вшьна Украша». м. Льв1в, вул. Вол. Великого, 2.