автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Переходность значений слов и фразеосочетаний

Полный текст автореферата диссертации по теме "Переходность значений слов и фразеосочетаний"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА !м. О. О. ПОТЕБНІ

На правах рукопису

ПЕЛЕПЕЙЧЕНКО Людмила Миколаївна

ПЕРЕХІДНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ ТА ФРАЗЕОСПОЛУЧЕНЬ

і

Спеціальність 10.02.0S?—російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Дисертацією е рукопис; , . .

мо£оі иаіаст^о.

— у —'

Робота виконана у секторі Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди

Науковий консультант — доктор філологічних наук, професор Л. А, ЛИСИЧЕНКО

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, про-

фесор О. С. СНІТКО; доктор філологічних наук, професор М. А. БРІЦИН; доктор філологічних наук, про, фесор Л. І. КОЛОМІЄЦЬ

Провідна установа —Донецький державний університет

Захист відбудеться 18 червня 1996 року о 15 годині на засіданні спеціалізовано! ради Д 01.92.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (252001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О.* Потебні НАН України.

Автореферат розіслано 14 травня 1996 року.

Учений секретар спеціалізованої ради доктор філологічних наук,

професор Н. Г. ОЗЕРОВА

На сучасному рівні розвитку мовознавства, коли основні властивості мовних підсистем виявлено і охарактеризовано, назріла необхідність дослідження перехідних явищ , / ПЯ /, які на вкладаються в прокрустове ложе класифікацій і порушують чіткість уявлень про системні ознаки мовних одиниць. Перехідними називаються явша, шо перебувають на межі двох класів і відзначаються синкретизмом властивостей одиниць цих класів,.ПЯ ста- • ковлять найбільші труднощі для дослідника, але, як відзначав ще Л.В.Щерба, саме вони повинні викликати у лінгвіста найбільший інтерес, оскільки відтворюють суперечності мовної системи.

Актуальність теми дисертаційної роботи визначається перш за все значним поширенням ПЯ у мові і мовленні: важко знайти питання, яке могло б бути розв"язаним без їх урахування. У зв"язку з цим аналіз перехідності в необхідним не тільки як самоціль / хоч це те* важливо, бо ПЯ - факт мови /, але. і для більи глибокого осмислення іняях питань мовознавства взагалі і лексичної та фразеологічної сеиантикп зокрема. Без дослідження перехідності неможливе створення чіткої типології значень, що, в свою чергу, обумовлює труднощі їх лексикографічного опису та методичного впорядкування. Незважаючи на поширеність, ЦЯ вивчені ще недостатньо. І якщо перехідність одиниць фзнвтячної, морфологічної, синтаксичної систем була предметом окремого цілеспрямованого дослідження у роботах В.В.Бабайцевої, .В.В.Виноградова, А.Мартіна, Г.Пауля та ідеях вчених, то у роботах« лексикологів та фразвологів констатувалася наявність ПЯ, вони аналізувалися у меяах відповідних дослідницьких завдань чи не аналізувалися взагалі, але спеціальному дослідженню, спрямованому па виявлення їх-тяпій, чинників, які їх зумовлюють, яе підля- . галл, Мало вивчені процеси, у результаті яких порадується со-

■ 4 . • ' мантична перехідність слів та фраз9м, хоч всі передумови для глибокого дослідження цієї проблеми є: створено достатньо чітку концепцію значення слова та актуального варіювання його смислу / В.В.Виноградов, Л.О.Новіков, О.І.Смиршщький, І.О.Стер-нія, В.М.Телія, А.А.Уфімцева, Д.М.Шм.ельов та ін. /, доведено тезу про дію протилежних тенденцій у семантиці слова / П.Т.Лом-тєв, В.М.Русанівський /, досліджено динамічні аспекти мовної семантики та доведено дію мовної аналогії / В.М.Мігірін,

О.О.Тараненко /, відзначено відсутність чітких меж між класами лексичних та фразеологічних одиниць та виділено деякі типи перехідних явищ / М.М.Копшіенко, Л.А.Лисиченко, О.С.Снітко, А.А.Уфімцева'/. Недостатня вивченість важливої проблеми перехідності при наявності усіх необхідних передумов для її дослідження теж свідчить про актуальність теми дисертаційної роботи. Предметом дослішгзння с питания перехідності мовних одиниць, які пов"язані з аналізом типологічних характеристик значень, об"єктом - типи значень слів та фразем / Фразеосполу-чень, фразеологічних одиниць - ФО /. •

Вибір названого об”єкта дослідження не є випадковим. Тип значення шйбільи яскраво відбиває реальні та потенційні можливості слова: його значущість у парадигмах, напрямки розвитку семантики, засоби лексикографічного опису тощо. Вибраний об’’єкт включає два часткових: типи значень слів та типи значень фразєм. Доцільність аналізу них сб"с,ктів у межах одного дослідження .

доводиться тим* ідо фраземи і слова є мовними _ знаками, а '

отже мають спільну онтологічну природу. Аналіз названих об'єктів у-одному аспекті може сприяти виявленню семантичної специфіки кожного з-них. .

Мота дослідження - комплексна ривчвішя типів значень слів

та фразам з урахуванням їх перехідності, тобто вивчення семантичної перехідності у поєднанні-усіх типів системних зв'язків мовних одиниць / парадигматичних, синтагматичних і дериваційних / та у поєднанні сфери виявлення перехідності - у межах кожної із систем чи між системами. Для досягення цієї мати необхідно розв"язати такі завдання: •

1,. Дослідити в аспекті перехідності типи значень слів за .парадигматичними, синтагматичними, та дериваційними ознаками.

2. Виявити особливості перехідності значень фразам у порівнянні зі словами.

3. Дослідити динамічний аспект перехідності - процеси, які зумовлюють формування типологічних ознак значень.

4. Виявити чинники, які зумовлюють перехідність, - фактори перехідності- / ФП ' .

5. Визначити орієнтири кваліфікації значень лексичних та фразеологічних одиниць.

. - 6. Розглянути питання про вдосконалення лексикографічного

опису значень з урахуванням перехідності.

Методи дослідження. Вибір лінгвістичних методів аналізу залежить від специфіки об"єкта та поставлених завдань. На всіх етапах дослідження застосовується описовий метод з його засобами повним і частковим цілеспрямованим вибором матеріалу, лінгвістичним спостереженням та осмисленням Його результатів тощо. Широко використовуються методи класифікації, трансформації, ‘ засоби компонентного, дистрибутивного, опозитивіюго аналізу, враховуються результати лінгвістичного контролюючого експерименту. • , ■ -

Матеріал для дослідження було відібрано за двома принципами: від окремого до загального та від загального до окремого»

Згідно а першим принципом для аналізу відібрано лексеми і фразами з субстантивною та ад"єктивною семантикою. У межах названих класів особлива увага приділяється одній макрогрупі: відад"єктнвним іменникам та твірним прикметникам / 684 слова, понад 1800 семем /. Слова вказаної групи було виписано із словників з застосуванням метода суцільної виборки. За допомогою цього ж метода було відібрано і фраземя з субстантивною та ад'єктивною семантикою / понад 1000 фразем /.

Принцип "від загального до окремого” дозволяє робити висновки на базі наукової концепції автора і перевіряти їх за допомогою конкретних фактів мови. У зв"язку з цим, поряд з основним матеріалом, використовувався допоміжний - відсубстан-тивні прикметники і їх твірні / 254 слова, 762 семеш* / та інші частини мови, а також інші типи фразем - у залежності від висновків, які перевірялись. Допоміжний матеріал склав понад . ?. тис. одиниць. Таким чином, усього дослідженії® підлягало понад 5 тис. одиниць, шо дозволяє вважати результати дослідження обгрунтованими. , •

Матеріал вибирався із тлумачних, фразеологічних словників академічних та авторських видань, а також із.власної картотеки автора дисертації, яка нараховує понад 10 тис. карток з текстами, виписаними із творів художньої літератури та періодики. , Новизна дисертаційного дослідження полягас в тому, по в

ньому виерж;. здійснено-спеціальний комплексний аналіз свман- -тичної перехідності слів та фрапєм, який'дозволив виявити чинники перехідності та особливості перехідних .явищ, то властиві одийяшш. лексико-фразеологічного рівня мови. У процесі детального дослідження об"єкта запропоновано концепцію перехідності, яка ДОЗВОЛЯЄ ¿70—новому осмислити'і пояснити системні зв"язки

мовних одиниць та специфіку їх значень. Наукову иокизку становлять: ' '

- розмежування різних ступенів абстрактності значень, яке базується на урахуванні типу денотативного компонента, характера референції та ступеня, узагальнення значення;

~ дослідження перехідності тилів значень зп .'й'нкцією, яка базується ла аналізі слігійдпоігеяня хо?,'по«ентів значения;

. - виявлення і розмежування ознак, які впливають на синтаг-

матичну зв'язаність значення;

~ вдавлення різних ступенів зв"язаності значення за синтагматичними характеристиками; ' '

- класифікація фразек, у якій враховується їх міжрівнава та внутрішкьорівнева перехідність;

- дослідження особливостей семантичного поширення мотивую-

чих у процесі семантичного розвитку слова, функціонувати та фразе?лотБоранвя; . . •

- засоби визначення ступенів відтворюваності фразами;" цілісності, ідіоматлчності її значення; ступеня семантичного поширення компонентів при формуванні значення фраземи;

- виявлення орієнтирів структурно-семантичної класифікації

фразем і їх віднесення до ядерної зони фразеологічної системи чи до Перехідних зон, а також орієнтирів кваліфікації лексичних значень та їх віднесення до ядерної чи периферійної, зони лексичної системи, -

Теоретичне та практично значення роботи зумовлюється тям, що в ній комплексному системному аналізу підлягають стаікні явища у семантиці мовних одиниць, які за своєю сутністю є і системними / підтвердь лть азаємозв"яак;і одяниць системи /, і асястемниия / відтвортть суперечності системи /. Дослідження

8 -перехідності дозволяє створити- більш чітку типологію значень; пояснити неоднозначність інтерпретації одних і тих самих мовних фактів і усунутії суперечності; виявити деякі риск, які становлять специфіку фразеологічних'значень‘у порівнянні з лексична- 1 ми; удосконалити словникові описи значень слів та фразем тощо.

Сфера практичного використання результатів дослідження достатньо широка. Спостереження та висновки лексикографічного та фразеографічного розділів можуть бути використані при підготовці тлумачних і фразеологічних словників, а також навчальних словників, орієнтованих на роботу як в російській, так і в іншомовній аудиторії. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання курсів мовознавства, сучасної російської мови та типології споріднених мов, проведення спецсемінарів з лексики та фразеології, при написанні курсових та дипломних робіт. -

Апробація роботи. Результати дослідження апробовані на наукових та науково-практичних конференціях: Вінниця, 1988; Магдебург, 1989; Донецьк, 1990; Даугавпілс, 1991; Харків, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1994, 191.5} Кіровоград, 1993; Полтава '1993; Воронеж 1994. Крім того, основні результати дослідженій . висвітлено у ЗО публікаціях загальнім обсягом понад 15 друкованих аркушів, ' .

Структура роботи. Робота складається із, вступу, семи роз-

ділів та висновків. Список літератури налічує 404 джерела. У >

додатку представлено таблиці, Фрагменти словників. Загальний- ' обсяг роботи-465 оїор., у тому числі 387 стор. основного тексту. .На захист виноситься такі положення: '

І. Перехідність значень слів та фразем моке бути зумовлена не тільки сиикратизгал ознак, але й ікашлі їх співвідношеннями:

"9 ■ .

поєднанням двох або декількох ознак, посиленням чи послабленням однієї з них, різними комбінаціями ознак. '

, 2. Факторами міжрівкевої перехідності значень слів «і тип денотатинно-сигніфікативного макрокомпонекга та.тип референції, міжсистемної - тип конотативного макрокомпонента, отупінь образності, ступінь зв"язаності, а для похідних слів - і ступінь ідіоматичності. Внутрісистемна перехідність лексичних■значень може бути зумовлена »сіма названими факторами. .

3. До факторів міжсистемної і внутрісистемної перехідності значень фразем належать тип денотативно-сигніфікативного компонента, який зумовлює можливість співвідношення семантики фразами з семантикою слова, словосполучення, речення чи тексту; компонентний склад; ступінь цілісності; ступінь відтворюваності, ступінь ідіоматичності; наявність образності; функція фраземи. Перші три фактори зумовлюють і міжрівневу перехідність фразем.

4. Синтагматичними факторами перехідності лексичних значень

є лексична сполучуваність, ступінь порушення симетрії граматичних та смислових відношень,.граматичні ознаки / конструкція, парадигма граматичних форм /; для фразеологічних значень вказані фактори є менш істотними. .

5. Основним дериваційним фактором перехідності значень

слів і фразем є характер семантичного поширення мотивуючих при деривації-, фраземотвореняі та функціонуванні. Ступінь семантичного поширення слів залежить від особливостей зміни деногативно-сигніфікативного макрокомпонента та індикаторів, які їда зміну експлікують. •.' '

6. Ступінь семантичного поширення .компонентів ФО можна визначити за можливістю експліцитного вираження значення компо- -яеита у тлумаченні значення фразами чи при побудові логічних

. Ю ■

ланцюжків. Виділяється низький, середній та високий ступені семантичного поширення компонентів фраземи,

7. Ознаки, які виділяються за кожним із факторів перехід-

ності, є орієнтирами.кваліфікації значень при їх класифікації * та визначенні місця у ядерній чи.периферійній зоні. .

8. Урахування перехідності значень слів та фразем.є засобом удосконалення словникових описів: при розмежуванні значення та відтінку значення, компонента фразеологічного зворота та супроводжувача; длч попередження хибних кіл у описах значень .

• та для вибору самого принципу систематизації одиниць словника.

МІСТ РОБОТИ

' 'і

У вступі обгрунтовано вибір тами, доведено її актуальність, схарактеризовано предмет, об"єкт, матеріал дослідженая; поставлено основну мету і завдання, необхідні для її досягнення; ви-' значено новизну дослі/лення, його теоретичне та практичне значення; названо методи дослідження та джерела. Крім того, сформульовано основоположну гіпотезу дослідження та представлено наукову концепцію перехідності. ■

" Основоположною гіпотезою дослідження оприпущення про те, що існують внутрішньо .'ястемііі, в>гугрішньорівнрві і міжрівневі перехідні яляща у зонах. лексичної та фразеологічної систем, які можуть бути систематизовані і вивчені зя допомогою виявлення факторів перехідності ./ 0П / та орієнтирів кваліфікації значень. . ' .

Наукова концепція перехідності базується на положенні про те, що рівні мови, представлені двосторонніми одиницями, протиставляються достатньо чітко тільки у іоршльному плані. У се-кантачпому -плані вони г- ляйгзнпу«, і їх розподіл нагадує ке межу,'а гоііех.і п.ну зону. Ко.гний із птваія має паяьсгсВ трп бу- -

довй, і ядро поля складають одиниці, які за семантикою найбільш відповідають назві рівня. Наприклад.,' ядро лексичного рівня складають слова з суто номінативною функцією / вони у комунікативному акті виконують ідентифікуючу функцію /, тобто імена природних класів. Ближче до синтаксичного рівня перебувають слова, співвідносні за секаягикою із словосполученням, -їх значення відбувають істотні ознаки реалії і разом з тим деталізують чк характеризують її: САШЖ - маленький сад, МУДРЕЦ -мудра людина. У кожному з рівнів діють доцентрові і відцентрові сили, взаємодія яких породжує ряд протилежних, тенденцій, що зумовлюють формування значень мовних одиниць та їх фунвдіону-. вання: тенденція до означенім реалії і до її характеристики, до відображення тільки істотних рис і розгорнутого представлення її зв"язків і відношень, тенденція до номінації і до вираження почуттів тощо. У, значеннях мовних одиниць виявляються всі тенденції, але в кожному із значень їх комбінації можуть .бути /різними, що зумовлює існування нескінченної множинності т^пів значень з різноманітними варіантами прочву тенденцій. Серед цієї множинності можна.виявити основні типи значень, у яких відповідні тенденції проявляються найчіткіше і є провідними,•і перехідні, в яких менш чітко виявляються ці ж тенденції або діють ще й інші. Оскільки слово безперервно рухається у семантичному просторі, у кожний новий момент його руху гзаємодія тенденцій є уже іншою, а отже інягм стає і тип значення. - Виявити усі без винятку типи значень неможливо, та і навряд чя потрібно, але визначити чинники, які зумовлюють тпа значення під дією,-тієї чи іншої тенденції, необхідно - вони допоможуть поясняти . суперечності мовної иистемя, створити більш чітку типологія • , значень і можуть стати орієнтирам пра класифікації мовного йа-

теріалу. •

. Взаємодія різних тенденцій виявляється не тільки у статиці, ало Й у динаміці - при. семантичному розвитку слова, його семантичному поширенні / СП /. . . '

' Отже, перехідність у реферованій роботі інтерпретується як властивість мовних одиниць виявляти різні комбінації ознак з більшим чи меншим ступенем.вираженості доцентрових і відцентрових тенденцій відповідного рівня мови, системи чи підсистеми. Названа властивість у статиці виражається в існуванні перехідних типів значень, а в динаміці - в особливостях семантичного розвитку мовних одиниць під дією зазначених тенденцій.

У 1-му'«розділі дисертації - "Перехідність типів лексичних значень у нарадигматиці" - визначаються та досліджуються факто-, ря перехідності лексичних значень за парадигматичними характеристиками. Згідно з науковою концепцією, яка обстоюється у реферованій роботі, виділяються такі макрокомпоненти значеній слова: дзнотатявно-сигніфікативний / Д-С / макрокомпонент, який включає блоки родосем, видосем та субстанціональних сем -усі вони репрезентують інфорпаціи екстралінгвістичного плану; конотативний / К / макрокомпонент, який включає семи або блоки сеМ: емотивні / радість, ненависть, сум, глузування та інші /, емоційно-оцінні / схвалеиня-несхвалеїшя, позитивна чи негативна оцінка /, раціснально-оціїші / позитивна - негативна оцінка /, асоціативні, національно-культурні - всі вони тезі репрезентують іі'Іормацію екстралінгвістичного плану; граматичний / Г / макрокомпонент, який включає блоки сем граматичного порядку; соціолінгвістичний / СЛ / макрокомпонент, який містить блоки сом«-, ato иррдот.'ШйЮ’Гь інформацію про пв'-'язої; пік лінгвістичними та йкстрпліягяісїичпзуп "шишка;;»: сг-тлтстична марко-

Еакість, сфера функціонування, віднесеність до активного чи па-сивноі’о складу одиниць тощо,

. Доводиться, що співвідношення та структура макрокомпонен-тів чи компонентів є ФП за всіма парадигматичними характеристиками: основною мовно» функцією, парадигматичною функцією, ступенем узагальнення, ступенем абстрактності. Наприклад, за співвідносністю Д-С та К макрокомпонентів виділяються такі типи 'значень: ' .

1. Значення, у яких головним є Д-С макрокомпонент. Макрокомпонент К перебуває на периферії, його ядерна частина зредукована до нуля. Такі значення виконують суто номінативну функцію: ДОМ1, НЕБО, ЗЕЛЕІШИ, ЗЕЛЕНЬ, СВОЙСТВО, ЧУВСТВО, ПЛЫТЬ.

2, Значення, у яких К макрокомпонент є дещо посиленим у периферійній частині, але головним зачищається все ж Д-С макрокомпонент. Значення такого типу виконують номінативну функцію, але співвідносяться з поняттями, що мають цілком визначену у певному мовному колективі раціональну оцінку - позитивну чи негативну. На рівні комунікативного членування значення конотативні семи становлять логічні пресупозиції. Схарактеризовані значення можна назвати номінативними.з пресупозиційною раціональною оцінкою: ЗДОРОВЬЕ, БОЛЕЗНЬ, РАДОСТЬ, ОПОЗДАНИЕ, УСПЕХ.

, 3. Значення, у яких Д-С та К макрокомпоненти однаково

представлені як у ядерній, так і в периферійній частині. Конотативний ядерний компонент таки;; значень включає оціАні с?еми і збігається з Д-С макрокомлонентом. Рчачення слів цієї групя можна назвати номінативно-оцінними: ХОРОШИЙ, ПЛОХОЙ, БЛАГОРОДНЫЙ,

' # МУЖЕСТВЕННЫЙ, ХРАБРЫЙ, ТРУСЛИВЫЙ, БЕЗНРАВСТВЕННЫЙ. . '

4. Значення, у ядерній частині яких головним е К макроком-

1 "

* Тут і далі наводяться приклади окремих значень ДСВ та ФСБ/,

нон(.:т, хоч представлений і Д-С. Значення виконують конотатив-но-характеризуючу функцію: ЛУБ / яро ждану /, ЗОЛОТОЙ / про характер людини /, ПРОЙДОХА, НЕГОДЯЙ, РАЗГИЛЬДЯЙ, ЇІШЯПА. г 5. Значення, у ядерній частині яких представлений тільки ' К макрокомпонент. Д-С макрокомпонент у ядврній' частині зредукований до нуля, а в периферійній ослаблений. Співвідношення Д-С і К макрокомпонентів у значеннях такого типу є зворотним щодо їх співвідношення у значеннях слів першого типу: Д~С/к/ - К/д-с/. Схарактеризований тип представлено пестливими та лайливими словами. Функція значень такого тину - суто конотативна: вони не називають реалії і не характеризують їх, а виражають ставлення того, хто ховорить,до того, хто слухає, або до реалії.

Перехідність значень у цьому разі зумовлена взаємодією ' тенденцій до номінації, оцінки, характеристики та вираження почуттів. Бона можз буті- відбита на симетричній шкалі комбінації ознак: АБ/в/ - АБ/В/ - АБВ - В/АБ/ - В/аб/. ‘

До факторів перехідності належить також і структура денотативного, ситніфікативного та конотативного компонентів значень, Особливості денотативного компонента зумовлюють ступінь абстрактності значень, зростання якого молша зобразити так: асиметричний Д компонент з матеріальним денотатом /географічні назви, власні імена/ - симетричний Д компонент з переважаючим матеріальним денотатом . /термінологічні назви - КАДИК, БОР то- -що/- симетричний Д компонент з рівнозначними денотатами /назви, прородних класів - ЗЕМЛЯ, ЧЕЛОВЕК, НЕБО/ - симетричний Д компонент з переважною значущістю ідеального денотату /назва номінальних класів - ШІЖЕїіКР; СЕСТРА та інші терміни рідства/- асиметричний. Я-компонент з ідеальним денотатом / назви ознак,' станів, відношень та ін, - Я’Ута, ДОБРОТА, ПЕЧАЛЬ /, Стуг.іпь аг>ст-

' . ■ .15 . • .

■ рактності залежить ще й від типу референції, Перилічлмо типи референції, роэтазиувавши їх у напрямку.зростання ступеня аСстракт-ності: стереотипна поодинока /географічні назди/ - стереотипна вибіркова /імена людей, клички тварин/ - стереотипна загальна, вузька /АЗОТ, КЛЕН, БРАТ/ - стереотипна загальна, широка /ДЕ, РЕВО, ВЕЩЕСТВО, ЧЕЛОВЕК, КУЧА, ОТРЯД/ - стере'отилна несправжня /назви ірреальних предмвтів-ЛЕШИЙ, РУСАЛКА/ - нестереотипна ./ВЕЩЬ, ИГРУШКА, ДЕЛО, СОБЫТИЕ, ФАКТ, ХОРОШИЙ/. Таким чином, перехідність значень за ступенем абстрактності залежить водночас від двох ознак і відповідає шкалі ступінчастої перехідності:

1. Аб ~ Ав - Аг ~ ... А, А1,,..АЛ. - тип Д0НО-

2. А^б - АдВ - А^г - ... тативного компонента,

. М. к//6 - А^,.. Ал ... б,я,г,...-тип референції.

Ступінь абстрактності слід відрізняти від ступеня узагальнення значення, який залежить від структури сигніфікативного компонента і може бути високим /з посиленими родосемами: РАСТЕНИЕ, ЗАНЯТИЕ, СОСТОЯНИЕ/, "середнім /з посиленими видосемамя: ДЕРЕВО, ПРОФЕССИЯ/ та низьким / з посиленими субстанціональними семами;- КЛЕН, УЧИТЕЛЬ, ГРУСТЬ/. Перехідність значень за ступенем узагальнення базується на різному ступені виракеності .

? я •

ознаки; а - а - а . •

• Особливості К макрокомпонента зумовлюють ступінь образності значень. Перехідність значень за ступенем образності виражена в такій послідовності і значення з потенціальною образністю „/конотативні семи виділяються тільки у периферійній частині, але будь-яка з них може посилитися і стати основою для формування нового значення! КРЫЛО/ЛСВ-1/, ЛИСА /ЛСВ-1/, РУКА /ЛСВ-1/ тощо*, номінативні значення з дериваційною образністю, формально вираг женою /похідні слова,' сени образності яких виражаються твірною

16 ■ основою або словотвірними формантами: ПЛЯСУН, ГУЛЯКА, ДОМИШКО, ЛЕТУЧКА., КРАЙНОСТЬ, БЕЗУМИЕ/; номінативні значення з- дериваційною образністю, формально не вираженою /номінативні похідні значення з семами, які передають інформацію про зримо-чуттєві ' образи; КРШІО самолета /тобто ЛСВ-2/, РЕЗКИЙ звук/; номінативно-похідні значення з асоціативними семами образності -/МОЛНИЯ-тврмінова телеграма, СВЕЖИЙ - прохолодний, ЛЕНИВЕЦ - південноамериканська тварина/; конотативно-образні значення /конота-, тивно-похідні значення з семами, які подають інформацію про наочно-чуттєві образи: ЗОЛОТОи - кольору золота, ГОРЬКИЙ - про почуття /} конотативно-похідні значення з семами, які подають інформацію йро асоціативні образи: ЗОЛОТОЙ - про характер людини, 3.5ЕЯ - про підлу людину, ЛИСА - про хитру людину. Перехідність за ступенем образності базується на посиленні однієї з ознак: А/б/ - Аб - А*>. ■

У'2-му розділі - "Тиші значень фразеослолучень і перехідні явища у їх системі'' - в парадигматичному аспекті аналізується перехідність фразом. Розділ починається з критичного аналізу питання про обмеження складу фразеології. У, роботі приймається широкий підхід до поняття ’’фразеосполучашт" /"{разема”/. і аналізу в аспекті перехідності підлягають стійкі сполука всіх типів. Розглядається також питання про специфіку фразеологічного значення. Складність вирішення цього питання пояснюється перехідністю семантики мовних одиниць різних рівнів і підсистем. У _ руслі концепції перехідності, яка обстоюється в реферованій роботі, фразаміка розглядається як окрема підсистема лексико-фра-зеолегічного рівня з доцентровими і віднеитрошилі тендсшпя\'к: тенденцією'до слова і до тексту, до номінації і до характеристики,-до характеристики предметів, явиш і. ситуацій тспю. Під-

ком очевидно, що специфіка значення Фраземи залежить від того, які тенденції у її семантиці переважають. У зв”язку з цим здається недоцільним шукати специфіку значень усіх фразем взагалі -необхідно дослідити особливості значень фразем окремих типів, ов"єднанйх за спільністю тенденцій, які переважають у їх семантиці, визначаючи тип Д~С макрокомпонанта фраземи. За вказаною ознакою виділяються фраземи таких типів: '

' - 1. Фраземи, співвідносні за семантикою.зі словом /БЕЗ ГО-

ДУ НЕДЕЛЯ, ТЯНУТЬ КАНИТЕЛЬ, ЯБЛОКО РАЗДОРА, БОК О БОК/.

2. Фраземи, співвідносні за семантикою із словосполученням /СЛОМЯ ГОЛОВУ, ОТ КОРКИ ДО КОРКИ, СЕДЬМАЯ ВОДА НА КИСЕЛЕ/.,

3. Фраземи, співвідносні за семантикою з реченням /МУРАШКИ ПО СПИНЕ БЕГАЮТ, БАБУШКА ВОРОШТ, БАБУШКА НАДВОЕ СКАЗАЛА/.

4. Фраземи, співвідносні за семантикою з текстом /В ЧУЖОЙ МОНАСТЫРЬ СО СВОИМ УСТАВОМ НЕ ХОДЯТ; В ТИХОМ ОМУТЕ ЧЕРТИ ВОДЯТСЯ; В ТЕСНОТЕ, ДА НЕ В ОБИДЕ; ВСЯК СВОЕМУ СЧАСТЬЮ КУЗНЕЦ/. '

Тип співвідносності семантики - головний чинник, який визначає і специфіку-значення фраземи, і її місце щодо лексичної системи та синтаксичного рівня. Але в межах одного типу співвідносності фразеосполучення можуть відрізнятися за деякими ознаками: ступенем цілісності, відтворюваності, ідіоматичяості тощо.

. За ступенем цілісності виділяються значення абсолютно цілісні, відносно цілісні і частково цілісні. Ступінь цілісності залежить від особливостей комунікативного членування •значення. Абсолютно цілісними є значення, які характеризуються неможливістю співвідношення лресупозиції та стверджуваної ознаки з різними . в '

компонентами фраземи - розподіл комунікативного навантаження відбувається на рівні переосмислення словосполучення в цілому:' ПЛЕЧОМ К ПЛЕЧУ - "в непосредственной близости, рядом", НАПРАВ-

. .18 .

.ПЯТЬ СТОІМ -"слвлопать куда-либо". При відносній цілісності значення пресупоаішіп становлять семя образності, властиві сло-. восполучешпо в цілому, але із сем.стверджуючої частини деякі • зв"лзані з окремим/, компонентами. Наприклад, стверджуюча части-“' ка значення фраземи СОЛОМЕННАЯ ВДОВА -"оставшаяся временно без мужа яли не живущая с ним" - частково зв"язаиа з компоненто« ВДОВА, але навряд чи можна доводити, що семи "временно” та "не живущая" відповідають компонентові СОЛОМЕННАЯ, - воші становлять лряроідення смислу на базі всього словосполучення. Відносно цілісне значенню мають звороти ГУСЬ ЛАПЧАТЫЙ, СТРЕЛЯНЫЙ ВОРОБЕЙ, РЫЦАРЬ БЕЗ СТРАХА И УПРЕКА, ИГРАТЬ В БИРЮЛЬКИ та інші. '

ЧастковЬ цілісні значення з рівним правом можна назвати і частково розчленованими. Пресупозкція /семантична ознака/ і . ствредаугсча частина /семниіі конкретизатор/ співвідносяться в лях з різними компонентами звороту, причому роль семного конк-ротизатора відіграє слово із зв"лзанкм значенням: БЕЛНй ГРИБ /гриб ОСОБЛИВОГО СОРТУ/, БАРХАТНЫЙ СЕЗОН ' /сезон, НАЙБІЛЬШ ' СПРИЯТЛИВІЙ ДЛЯ.ВІДПОЧИНКУ/, МУСКАТНЫЙ ОРЕХ /горіх 'ОСОБЛИВОГО СОРТУ/, ЧЕРІШП РИНОК /ринок ОСОБЛИВОГО ТИПУ - НЕУЗАКОНЕШІЙ/. Формальним критерієм розмежування цілісних і частково цілісних /чи частково розчленованих/ значень кеже бути -критерій повторюваності одного з компонентів у тлумаченні значення фраземи. .

Ступінь цілісності, є фактором ннутпііішьосистемної перехідності фразем па співвідносністю семантики зі словом чи слово-' -сполученням.Серед фразой, сіііпріднсснпх за семантикою зі словом, виділяється дні підгрупи: 1/ фразтая, повністю співвідносні зі словом; 2/ фраземи, частково спі°гідносиі зі словом.

Фраземи першої підгрупі? мають абсолютно цілісні значення, . які аджяа -тлумачити за пппоі.югок синонімічних олія /ИСК О БОК -

"рядом", РАСКИДЫВАТЬ УМОМ - "раздумывать"/ або за допомогов переліку істотних ознак реалії /БЕЛЫЙ НАЛИВ - "сорт ранних яблок", ЛШЗТИШ ГЛАЗКИ - "трехцветная садовая фиалка"/» Значения сполучень другої підгрупи за типом інформації можуть бути співвіднесені із словосполученням, але їх цілісність зберігається. Звороти цієї-групи називають предмет, явище, оеобу і ознаку, яка є властивою ЇМ /СЕДЬМАЯ ВОДА НА КИСЕЛЕ -’’дальний родственник'', ГОЛОВА САДОВАЯ - "несообразительный человек" /, дію та ознаку, яко» вона характеризується, або об"єкт, на який вона спрямована. /МОЗОЛИТЬ РУКИ - "много работать", ИГРАТЬ В БИРЮЛЬКИ - "заниматься пустяками"/. Лля тлумачення значень фразам схарактеризованої групи необхідним стае тільки словосполучення. Звороти обох підгруп махіть багато ознак, спільних зі словами, причому семантика зворотів першої підгпупи відповідає семантиці непохідних слів, а другої - похідних слів або зі.ачень /Пор.: МУДРЕЦ - мудра людина, ЛИСА - хитра людина/ чи непохідних слів з конотативними значеннями /МЧАТЬСЯ - швидко бігти/. До ознак, які становлять специфіку значень фразем цього типу в порівнянні зі словами, належать: 1. Обов"язкова наявність сам образності в ядерній частині значення фразами. 2. Посилення сем образності за допомогою деталізації, гіперболізації, незвичності, алогізму або відсутності образу первинного денотата; 3. Особливості комунікативного членування значення: конотативні семи образності становлять пресупозицію значення, а декотативно-сигиіфіка-тивні - стверджувальну частину. НащлкЛад, пресупозицію значення звороту БОК 0 БОК складає образне уявлення про та, що БОК 0 БОК - ця дужа- близько; стверджувальна частина -"рядом’*, У значеннях, слів роль вказаних компонентів є зворотною. Так, лінгвістична компетенція носіїв мови дозволяє зрозуміти, до назви

20 . • предметів та тварин можуть переноситися на людей /КРЕМЕІЇЬ, . ТРЯПКА, МЕДВЕДЬ/,, Таким чином, лресудозиція значень цих слів "людина" - денотативна сема. Стверджувана ознака - "тверда", "безхарактерна", "незграбна” - співвідноситься з конотативними семами первинного значення, базується на образних уявленнях.про ознаки, які приписуються предмету або тварині чи властиві хм.

. 4. Ускладнений характер номінативної та термінологічної функцій фразами - їх завжди супроводжує конотативна , яка базується на образі первинного денотата.

Фраземи, співвідносні за семантикою із словосполученням, тлумачаться за допомогою словосполучення і мають частково розчленоване значення: БЕЛЫЙ ГРИБ, ГРЕЦКИЙ ОРЕХ, ЧЕРНЫЙ РЫНОК. їх комунікативна функція є ускладненою - це функція двоступінчастої

- ідентифікації. Ідентифікація 1-го ступеня допомагає виділити предмет чи явище із ряду інших /ГРИБ, а ке квітка, ОРЕХ, а не ягода, РИНОК, а не кінотеатр/; ідентифікація 2-го ступеня - ви-! ділити явище із ряду подібних /гриб ОСОБОГО СОРТА, рынок ОСОБОГО ТИПА/. Слово з фразеологічно зв"язанвм значениям дас характеристику предмета не за однією ознакою, а за комплексом ознак. Схарактеризовані звороти займають перехідну зону між

■ стійкими та вільними сполученнями слів, алз примикають до стійких. У цій же перехідній зоні виділяються сполучення, цілісність значень яких дорівнює нулю: КАРИЕ ГЛАЗА, РАВНОБЕДРЕШШ!! ТРЕУГОЛЬНИК та інші. Це сполучення.з лексично зв’’язашіми значеннями одного з компонентів. Еони у перехідній зоні тяжіють до вільних ■

. словосполучень, відрізняючись від схарактеризованих вище такими оаобливостями: мають розчленоване значення, як і інші вільні словосполучення; комунікативну функцію виконує кожний з компонентів; слово з лексично зяпкзанш знач.лшям характеризує плед-

21 . мвг за однією ознакою /колір, співвідношення сторін/, а не за комплексом ознак. ■ '

Значення фразем, співвідносних за семантикою з реченням, слід порівнювати уже не із значенням слів /сама можливість співвідносності їх семантики з реченням становить специфіку у порівнянні зі словами/, а із значенням речення, На відміну від вільного речення, регентом якого є конкретна ситуація, предикативні фраземи більм абстрактні, оскільки означають типізовану ситуацію: вони мають мовна та мовленнєве значення. Типізована ситуація становить їх мовне значення і виступає як вторинний денотат фраземи-, а відповідна комунікативна ситуація - як референт. Функція речення - відтворення ситуації, функція фразами -образна, виразна і лаконічна характеристика ситуації. Основним у структурі їх значень є конотативний макрокомпонент. Вони можуть виконувати образно-характеризуючу функцію /ДУІІІА В ПЯТКИ УШЛА; МАКОВОЙ РОСИНКИ ВО РТУ НЕ БЫЛО; ГОЛОВА СОЛОМОЙ НАБИТА; ГЛАЗ НАБИТ; РУКА НАБИТА; БОГ НЕ ОБИДЕЛ/, модально-характеризув-чу /ЁАБУШКА-НАДВОЕ СКАЗАЛА; ТО ЛИ ДОКИК, ТО ЛИ СНЕГ, ТО ЛИ БУДЕТ, ТО ЛИ НЕТ;ЧЕМ ЧЕРТ НЕ ШУТИТ; БОГ ЗНАЕТ/, ємоційно-харак-теризуючу /БОГ МИЛОВАЛ, НЕЛЕГКАЯ НЕСЕТ/, етикетну /БОГ НА ПОМОЩЬ, НЕ ВО ГНЕВ БУДЬ СКАЗАНО, НЕ В ОБИДУ БУДЬ СКАЗАНО /.

До фразем, співвідносних за семантикою з.текстом, належать дрислів"я та приказки, які об"єднутоть у собі ознакй, властиві будь-якій фразеологічній одиниці, і, ознаки, властиві'текстові, що свідчить про їх перехідність як мовних знаків. До ознак, спільних для прислів"їв та приказок і інших типів |разем, належать: стійкість складу та структури, відтворюваність, цілісність значення, образність, ід1омаігичність / у тій чи іншій мірі/, наявність, дводенотатявної віднесеності. Первинний рефе

22 ' • рент прислів"я - ситуація, йка відповідав Його прямому значению.' Первинний референт може бути істинним /ЇЖЗНЬ ПРОЖИТЬ - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ/, несправжнім /В ТИКОМ ОКУТЕ ЧЕРТИ ВОДЯТСЯ/, гіперболізованим /СЕМЬ РАЗ ОТМЕРЬ - ОДИН РАЗ ОТРЕЖЬ/. Вторинний рефе- , рент прнслів"я має дві Модифікації: типову /мовну/ і окрему /мовленнєву/. На відміну від фразем, співвідносних за секанти-кою з реченням, функція прис~ів"я - не образне відтворення ситуації, а вплив на учасника мовного спілкування. Семантика при-слів”я забезпечує можливість виконання няч не однієї, а декількох функцій у залежності від мети спілкування. Наприклад, при-слів"я БЕЗ ТРУДА НЕ ВЫНЕШЬ РЫБКИ ИЗ ПРУДА може вживатися і з метою засторежзння від небажаних вчинків /хтось намагається уникнути роботи/, і з метою підбадьорення'того, хто багато працює,

- і як порада працювати над чимось ретельніше. У системі інших . типів фразем немае одиниць з таким широким спектром варіювання функцій. ,

Із текстом прислів"я об"еднують такі особливості: наявність теми; завершеність; наявність структурного плану /мо- .• дель судження/; у прислів"їв знаходять своєрідний вияв ті ж категорії, що і.в будь-якому іншому“тексті, найважливішою-з яких є категорія інформативності. І1рислів"я, як-і будь-який інший текст, включає і змістово-фактуальну інформацію /ЗФІ/, і змістово-концептуальну /ЗКІ/, і змістово-підтекстову /ЗПІ/, але їх співвідношення є специфічним. Для текста змістово-підтексто-ва інформація V® факультативною, для прислів”я - обов'язковою, -саме вона складає смисл. пряслів"я. . , ' ■ •

Слова у складі прислів"я служать не засобом передачі ЗФІ, яка частіше всього є надлишковою або несправжньою, а засобом ство-

1 ' ' ' ' ' ' '

■ Гальперін 1.Р. Текст как объект лингвистического исследова-. ния. - М.: Наука, 1981. .. . ’ .

. 23 .

рення образу первинного референта, який допомагає викликати асоціації для сприймання і осмислення ЗЛІ. Наприклад, ЗФІ, що перелається прислівням.СЛОВО - НЕ ВОРОБЕЙ, ВШІЕТИТ, - НЕ ІІОПМА -ЕШЬ, надлишкова, бо, по-перша, всім відома /всі знають, що СЛОВО і ВОРОБЕй - не одне й та ж сама/, по-друге, ие зовсім ’ адекватно відтворює дійсність /навряд чи можна спіймати птаха, коли той вилатать/, по-трете, не є актуальною. Але порівняння

• викликає асоціації, необхідні для розуміння підтексту: ТРЕБА СЛІДКУВАТИ ЗА ТІШ, ЗО ГОВОРИШ. СКАЗАНЕ НЕ ПОВЕРНЕШ, НЕ ЗІТРЕШ,

НЕ ЗНИЩИШ. На відміну від ЗПІ тексту, ЗПІ прислів'я не в ситуативною - вона завжди чітко визначена, для неї не властива розпливчастість, . ,

. Змістово-концептуальна інформація прислів'я завади зв'язана з ЗПІ, яка актуалізується у комунікативному акті. ЗПІ та ЗКІ прислів”я відтворюється у зв"язку з комунікативною настановою того, хто говорить. Наявність ЗПІ,ЗКІ та ЗФІ зближує прислів"я з текстом, особливості їх прояву свідчать про перехідність прислів'їв, які не можуть вважатися одиницями синтаксичного рівня, але наближаються до нього, характеризуються деякими ознаками одиниць цього рівня.

У приказці, на відміну від прислів"я, головною є ЗКІ, і вона завжди 'збігається з ЗПІ /В ТЕСНОТЕ, ДА НЕ. В ОБЦДЕ; ЯЗІЖ МОЙ ~ ВРАГ МОЙ/. ■ ' '

Аналіз перехідності секанті хи .фразем дозволив вігеотіГ деякі уточнення до поняття "фразеологічне значення". Фразеологічне значення - це деталізоване, образне відтворення у свідомості людини реалій дійсності, а також світосприймання, духовних тп моральних цінностей, властивих носіям мови.

У 3^-му розділі - "Лексичні та фразеологічні значення в ас-

пекті умов реалізації з урахуванням перехідності” - доводиться, шо факторами перехідності лексичних значень за зв'язаністю умо-. вами реалізації є такі: лексична сполучуваність; парадигма граматичних форм; граматична конструкція; ситуація, у якій відбу- ' вається спілкування,, тобто чинники,, що окремо чи у різних комбінаціях можуть знімати синсемалтичкість значень. Значення може бути зв'Язанш у функціонуванні за одним із названих чинників, за декількома або за всіма. Чим більше чинників зв'Язуе значення, тим вищий ступінь Його зв"язаності, У свою чергу, за кожною •із ознак можуть бути виділені значення з різним ступенем зв"я-заності, при цьому ФП залежать віл типу ознаки. Ступінь зв'язаності лексичною сполучуваністю визначається за трьома ознаками: мовними обмеженнями, які не мають логічного пояснення; наявніс-. тю синтагматичної.конкуренції /інших ЛСВ багатозначного слова' або омонімів/; авто-счнсемаятичністю, причому останній чинник зумовлюється першими двома. З урахуванням зазначених ФП виділяється два ступеня вільних значень і чотири зв'язаних:

1. Вільні автосемантичні значення, сполучуваність яких "

регламентується тільки предметно-логічними відношеннями і не обмежується мовними. Значення цього типу властиві однозначним словам: МОТОШКЛ, .ВОДОЕМ, АБОНЕНТ, ЧИНАРА. Це "абсолютно вільні значенім. т

2. Вільні сиисемантичні значення. їх сполучуваність теж регламентується предметно-логічними зв'язками, "немає'мовних обмежень, але' інші значення цього ж слова зумовлюють синтагматич-

' ну конкуренцію. Сполучуваність значень такого типу можна назвати парадигматична обмеженою, а-тип значення - відносна вільним: .

БОГАТСТВО /ЛСВтІ - матеріальні цінності; ЛСВ-2 - різноманітність ■БОГАТСТВО КРАСОК; ЛСВ-3 - велика кількість: БОГАТСТВО ВОД /.

' . 25 .

3. Зв”язапі синсемантичні значення, сполучуваність яких зи"язується парадигмою сліз, не зовсім співвідносною з парадигмою предметно-логічного ряду, більш вузькою, ніж остання. Наприклад, мовна система допускає сполучання БУРЯ. ЧУВСТВ, МОРЕ ЦВЕТОВ, УЛЫБОК, але не сполучення БУРЯ УЛЫБОК, МОРЕ" КОМНАТ В КВАРТИРЕ /хоч у мовленні, особливо у поетичному тексті, можливими стають будь-які словосполучення - і це теж один із проявів .перехідності значень/. Щодо мовних обмежень зауважимо, що не всі предмети, які підлягають перелікові, можуть сполучатися з наведеними словами, якщо ті реалізують значення "багато”. Сполучуваність значень такого типу можна назвати парадигматично зв"язаною, а тип значення належить до значень 1-го ступеня зв’'язаності,

4. Синсемантичні значення 2-го ступеня зв"язаності. Сполу-

чуваність обмежується 1-3 словами чи нулем слова, але не у складі фразеологічного звороту: СЛЕЗНО /умолять, просить/, СЛАДКИй у значенні "лестивий, лицемірний" /речи, слова/, СЛАДКИЙ у значенні "приємний; ніжний" /голос, взгляд, улыбка/. Сполучуваність значень цього типу є вузько» і обмеженою - її можна назвати лексично обмеженого. . -

5. Синсемантичні значення 3-го ступеня звиязаності. Сполучуваність таких значень обмежується 1-3 словами у складі фраземи: СЕСТЬ / в лужу, в калошу/, ПОПАСТЬ /впросак/, ИГРАТЬ /первую скрипку/. Значения такого типу не є автосемактичнями,

бо відповідні лексеми функціонують і у вільних словосполученнях: СЕСТЬ /на стул/, ПОПАСТЬ /в город/, ИГРАТЬ /в волейбол/. Оскільки схарактеризовані значення функціонують у складі фразаологіз-мів, їх можна назвати фразеологічно зв"язат:ми. До цієї ж групи належать значення, що на функціонують самостійно, поза межами

■ 26 ; . фразами: ВПРОСАК, БАКЛУШ та інші. їх можна розглядати -.к тип. значень, перехідний між 5 та 6: вони на функціонують у сполученні з іншими партнерами /як тип 6/, але е синсемантичними /як тил 5/. ■ .

6. Зв"язані автосемантичні значення. їх сполучуваність об-

межена 1 - 3'словами чи нулем слова, причому відповідні.лексеми інших значень не мають /на відміну від типу 5/: ПОТУПИТЬ /глаза, взор/, РАСКВАСИТЬ /нос, губу/,'ЗАКАДЫЧНЫЙ /друг/, ЗАГЛЯДЕНЬЕ. Автосемантичність значень цього тигу пояснюється відсутністю конкуренції у виборі' партнера сполучуваності: у їх семантиці представлені 1-3 сштагмеш, але настільки посилені, що саме вони забезпечують автосемантичність значень. Сполучуваність значень цього типу є лексично зв”язаною, тип значення характери-' »зувться 4-м ступенем зв'язаності. ' .

За ступенем зв"язаності конструкцією виділяється три типи значень: конструктивно обмежені /функціокують в обмеженій кількості конструкцій, але. симетрія граматичних та смислових ■ відношень зберігається: СИНЕВА чего?, БЕЛЫЙ кто?, что?/; конструктивно ав"язані /реалізуються в одній конструкції при частковому збереженні симетрії граматичних та смислових' відношень: у такій же конструкції може функціонувати і мотивуючв значення цього ж олова: ГОЛОВА поезда, ВЕЛИЧИНОЙ с..,/; конструктивно зумовлені /реалізуються в одній конструкції при порушенні симетрії граматичних та смислових відношень - мотивуюче значення. цього ж слова у такій же конструкції не функціонує:СЛАБОСТЬ к ’ чему?, ГОРДЫЙ чем?, МОЛОДОЙ чтобы.../. ‘ •

Перехідність значень за зв"язаністю граматичною формою відтворюється у таких основних типах:’ граматично унікальні /реалізуються в одній граматичній формі і відповідна лексема інших

значень та граматичних форм не- має: ПОД ШЕФЕ, ДО'ЗАРЕЗУ, ДО УПАДУ, БЕЗ УМОЛКУ, 1ІА ФУФУ/; граматично марковані /реалізуються у одній граматичній формі з ненорматичною флексією: НА ДОМУ, ¡{А КОРНЮ, НА ДУХУ, С ВИДУ, В ХОДУ/; граматично зв"язані /реалізуються у одній граматичній формі, але відповідна лексема має і інеп значення, які функціонують і в інших граматичних формах: . ДО БЕЗУМИЯ -"дуже", НА ГЛАЗ - "приблизно", РУЧЬЕМ - "сильно", МОЛОДЦОМ - "бадьоро’’/; граматично обмежені /реалізуються з обмеженій кількості граматичних форт /ВОЛЬНЫЙ у значенні "який має можливість діяти за своїм бажанням" має тільки коротку форму - ВОЛЕН/; граматично надмірні /мають більшу кількість гра-' матичних форм, ніж твірні значеній: РЕДКОСТЬ у першому значенні - "властивість за прикметником" - має тільки форми однини, а у другому значенні - "те, ига дух з рідко зустрічається’,’ - і форми однини, і форми множини/. Граматично надмірні значення - це перший перехідний тип між вільними та граматично унікальними. • Викладені вище ознаки властиві і фраземам, але вони не є .

ФІІ фразем з умов реалізації. Синтагматичну специфіку фразем становлять такі ознаки: наявність у мові вільного словосполучення тих самих компонентів; тип контекстних зв"язнів фразами ' /макроконтекстні, мікроконтекстні чи і ті, і інші/; більший ступінь конструктивної обмеженості, який зумовлюється можливістю двосторонньої .детермінації конструкції - глибинною семантичного моделлю і компонентами фразамиі Наприклад, фразема.БАБУШКА ВОРОЖИТ має мікроконтекстні зв”язки з текстом /включається в • склад речення/, .а її конструкції зумовлені і глибинною семан-. тичною.моделлю /"все легко дается" кому?/, і компонентом БОРО-ЗЗДТ /комуні ФО ПЕТЬ ДИФИРАМБЫ теж має мікроконтекстні зв"язки, а її конструкція, зумовлена тільки компонентом ПЕТЬ /причому •

компонент пеоелаь {>разечі тільки одну з своїх конструкцій :

ПЕТЬ кому?/. • ' . '

Перехідність значень за ступени« зв*язанооті умовам* реалізації віепо.чідй€ ас/мбтркчні?. шкалі комбінації оонак та збільчіенян їх кількості: А - дС/ав,Св/ - абЕ /абя.бдв/ - абвд.

4-? уоздід - нДеркваці?.ник і динамічний аспект« перехід-яості лекскчн/х значень" - присвячено дослідженню механізмів " . формування типологічних характеристик значень. Формування типологічних характеристик значень залежить від трьох особливостей: 1/ які семантичні процеси відбуваються при деривації; 2/ який тип та ступінь семантичного поширення слоня; 3/ за якях умов ві дбувається семантичне поширення, слова - при міжслівній чи внутрішньослівній мотивації, у мові чи у мовленні /у тексті/. Семантичне поширення /СП/ слова при деривації * а також функціонуванні зумовлюється елементарним;! семантичними процесами та їх поєднанням-1'. До семантичних процесів, які лежать в основі СП ■ належать: семантична редукція, посилення семи, транспозиція семи, прирощення семи, інтеграція сам /конденсація та еліпсис/. Частіше при семантичному поширенні відбувається водночас де- . кілька процесів. ■' ■

Порівняння семантики твірного і похідного дозволило виділити такі типи СП: модифікація Д-С макрокомпонента без зміни предметно-поняттєвої віднесеності /ЛЕНЬ ЛСВ-1 - ДЕНЬ ЛСВ-2/; зміна.предметно-поняттєвої віднесеності при збереженні категоріально-граматичної /РАДОСТЬ ЛСВ-1 - РАДОСТЬ ЛСВ-2/їот, кто вызывает радость в 1-м значении^/; зміна і предметно-поняттєвої, і категоріально-граматичної віднесеності /№0РЕ' ЛСВ-1 - МОРЕ ЛСВ-2 ( "багато ") /{ зміна предметно-поняттєвої віднесеності, яка су-

1 Мігірін В.М. Очерки по теории процессов переходности в русско . языке. - Бельцы, 1971. - С. 29. .

проводжується ЗМІНОЮ p'jtepeiuùï і зміною пк зникнення« змістовних ознак катогоріаЛлі!о-гра*гятячйої відкасзності /ЧСЛОіКН! -як вираження схвалення/. Ко.тлий наступний тип становить більший ступінь поширення у порівнянні з попереднім, а з межах одного й того самого типу ступінь Cil тим пи'лий, чт більше індикаторів його експлікує, Індикаторами Сії г: лексична сполучуваність, грамітична конструкція, парадигма граматичних форм, синтаксична функція. '

. СП слова при міжслівні.Й та внутрішньослівній .мотивації відрізняється. При міяслівній мотивації найбільш продуктивними є семантична редукція, прирощення та інтеграція свм, причому зазначвні процеси зумовлюють Армування значень з різним ступенем ідіоматичності: низьким, середнім чи високим. Внутрішньо-сдіяна мотивація відзначається різноманітністю семантичних процесів і їх комбінацій, і саме при внутрішньослівній мотивації частіте відбувається формування перехідних типів значень за зв"язаністю умовами реалізації, а також,значень з послабленням номінативної функції на користь конотативної.

При функціонуванні слів у тексті найбільш поширені перші два типи СЛї- модифікація Д-С макрокомяояента при збереженні ■ предмотно-поняттєвої віднесеності /УСТАЛОСТЬ СЛАДКОЙ ВОЛНОЙ РАЗЛИВАЛАСЬ ГО УТОМЛЕННОМУ ТЕЛУ ДЕВУШКИ В.Биков . Негативна : оцінка у значенні слова УСТАЛОСТЬ змінюється на позитивну,- яка , відповідає актуалізованій асоціативній ce'.itif; зміна предметно-поняттєвої віднесеності при збереженні категоріально-граматичної /ЕСЛИ ДО ТЕМНОТЫ ТАНШРА НЕ ПРИЕДЕТ, ЗНАЧИТ НЕЧЕГО БОЛЬШЕ .И НАДЕЯТЬСЯ В.Распутін . ДО ТЕМНОТЫ - до вечора^ Крім того, текстові властивий специфічний тип: розширення предметно-понятійних зв"язків,яке зумовлюй міжкатегорїальну та міжрівнвву

зо

перехідність: ВЕСЬ, ВЕСЬ ІЕІІЬКА БИЛ ПРАВДОЙ, ИСКРЕННОСТЬЮ И ОТКРЫТОСТЬЮ .... В.Лілвтов /Пор.: бил правдивым, искренним я от- , критым - приклад міжнатегоріальної перехідності/. ОЗЕРО СРЗДО ГЛУХОЙ 'ГА.ІГИ БЫЛО ГАЮМ НШ2КДШКШ, ЧТО ПОЛОСОНУЛО ПО ГЛАЗАМ ГОЛУБКЗНОП К РОЗОВОСТЬЮ В.Лі патов /Пор.: ГОЛУБИЗНОЙ - блакитним кольором, РОЗОВОСТЬЮ - рожевим кольором - приклади мікрів-невої перехідності/, .

У 5-му розділі - "Дериваційні особливості фразем як фактор перехідності" - доводиться, шо слова у складі фраземя нз десе-мантизуюгься, а зазнають семантичного поширення, особливості якого зумовлюють'типологічні характеристики звороту. За способом формування значення виділяються такі групи фразем: 1/ фразами, у складі яких семантичного поширення зазнали не всі компоненти ./частіше всього один/; 2/ фраземи, у складі яких;СП зазнали всі компоненти; 3/ фраземи, у складі яких компоненти не зазнали істотного СП, а значення звороту сформувалось на базі переосмислення словосполучення в цілому, .

СП одного із компонентів с продуктивним при фразеологіза-ції прийменниково-іменникових словосполучень. При цьому СП може зазнавати самостійна частина мови: ПО АДРЕСУ, С.АЗОВ, ДЛЯ ВИДА, С МЯСОМ /вирвати щось/, ПОД НАЧАЛОМ, НА ПОЛУСЛОВЕ, С ОГОНЬКОМ,

В РУКАХ та інші. У таких випадках дефініція звороту містить той самий прийменник, що вживається і у фраземі, і це свідчить про збЄ£02ЄШШ системного значення прийменника /"по отношению к кому-нибудь”, "с начала” і т,д./. Прийменник може не повторюватись у тлумаченні, але вживатись з відповідним'відмінком у тому самому значенні в інших словосполученнях: ПО ВКУСУ /по ' размеру, йо дута®, по нраву/, НА ПОЛУСЛОВЕ /на полпути, на полдороге/. Фразеологізації може зазнавати і прийменник - у та-

. 31

кому разі.в тлумаченні значення, звороту кожна використати ін-•ший прийменник ado взагалі його не вживати: НА ЛЮДЯХ - СРЕДИ ЛЙД8Й, НА БЕДУ - К несчастью, С НАЛЕТА - налетев.

: Менш продуктивним є СП одного компонента в складі фразем

інших типів - у таких випадках один із компонентів реалізується в мов”ому значенні - частіша похідному: СТРЕЛЯНЫЙ ВОРОБЕИ ■ .

/СТРЕЛЯНЫЙ - "бывалый"/. БЕЗДНА ПРЕМУДРОСТИ /БЕЗДНА/, АКЦИЙ ПОВЫШАЮТСЯ /ПОВЬЕШОГСЯ/, ЗМЕЯ ПОДКОЛОДНАЯ /ЗМЕЯ/. У складі фразем цього типу другий компонент може Зазнавати JIT у межах актуального варіювання смислу /АКЦИЙ ПОВЫШАЮТСЯ - АКЦИИ/, мохе бутя семантично надлишковім і вживатися для посилення виразності, експресивності фраземи, для деталізації образу первинного денотата /ЗМЕЯ ПОДКОЛОДНАЯ. КОЗЕЛ БЕЗРОГИЙ. ГУСЬ ЛАПЧАТЫЙ/.

Про семантичне поширення кожного з компонентів, ала не ' словосполучення в цілому, свідчать такі особливості: у мові не функціонує вільне словосполучення ВІДПОВІДНИХ СЛхВ /С ЖИРУ БЕ-, СИТЬСЯ, СТАВИТЬ ВОПРОС РЕБРОМ, ТЕРЯТЬ ГОДОВУ. БИТЬ ТРЕВОГУ/; один із компонентів актуалізує аналогічну сему і в складі інших фразем. /ПУТАНАЯ ВОРОНА, ВОРОНА В ПАВЛИНЬИХ ПЕРЬЯХ, НИ ПАВА НИ ВЭРОНА - ВОРОНА актуалізує сему "людина"; БРАТЬ'В ШОРЫ, БРАТЬ В РУКИ, БРАТЬ В ОБОРОТ - БРАТЬ актуалізує сему "впливати"/.

Про те, що значення фраземи сформувалося на базі переосмис-лент всього словосполучення, свідчать такі особливості: у мові може функціонувати вільне словосполучення відповідних компонентів /ОТКРЫТЬ РОТ, ВЫЙТИ ИЗ СТРОЯ/; фразема утворена на основі порівняння /КАК БЕЛЬМО В ГЛАЗГ, КАК АРШИН ПРОГЛОТИЛ/. За шляхом формування значення ряд фразем перебувають у перехідній зоні. У таких випадках вільне словосполучення тих самих компонентів у мові не функціонує, але’один із компонентів виявляє зв"я-

зок із значеньям звороту і частково створює лрозоровісгь внутрішньої форм/ Фраземи. Крім того, у значенні фразам/ виявляється семантичне прирощеная, не зумсрлена ніяким із компонентів. Прикладом цього типу є фразами ЛАПТЕМ '.Ції ХЛЕБАТЬ, НЕСОЛОНО ХЛЕБАВШИ, СРШАТЬ ЦВЕТЫ УДОВОЛЬСТВИЯ /часткову прозоровість. внутрішньої форми створюють компоненти ЛАПТЕМ, НЕСОЛОНО, УДОВОЛЬСТВИЯ, які у складі зворотів актуалізують асоціативні семи відповідно "бідність", "відсутність бажаного результату", "радощі"/.

Особливості формування значень фразам становлять основу для визначення ступеня СП мотивуючих одиниць і ступеня,ідіома-тйчиості значень фразем. ФП за ознакою ідіоматичності є такі:

. тип мотивованості значення фразами - СП компонентів чи переосмислення словосполучення в цілому; при мотивованості компонентами - ступінь їх СП; при мотивованості словосполученням - наявність у значенні фраземи- і хоча б одного з компонентів спільної семи; при будь-якому типі мотивованості - особливості компонен-' тів. фраземи /можливість їх 'функціонування поза межами звороту, належність до активного чи пасивного складу лексик/^ До фразем з низьким ступенем ідіоматичності належать такі, компоненти яких зазнали низького ступеня СП пря формуванні значення стійкого сполучення. До цієї групи належать два типа зворотів: 1/ Звороти, у. тлумаченні значень яких вживається слово, однокорінне з компонентом, або сам компонент: С РАЗМАХУ - РАЗМАХНУВШИСЬ, С ПЬЯНЫХ ГЛАЗ, по'ПЬЯНОЙ ЛАВОЧКЕ'.- В СОСТОЯНИИ ОПЬЯНЕНИЯ.'- 2/ Фра. земи, у дефініції яких можна вжити слово, синонімічне або антонімічне компонентові : К ДОБРУ - К ХОРОШЕМУ, КЕ К ДОБРУ - К НЕСЧАСТЬЮ» До фразем 8 середнім ступенем ідіоматичності належать такі, мотивуючі яких /окремі компоненти чи словосполучення в ійлоиу/ зазнали середнього ступеня СП при формуванні значення

фраэеми. їх характерною ознакою є те, що у тлумаченні значень ФО компоненти яр повторюються, але є слова, логічно чи асоціативно зв"язані з компонентами, причому зв"язох можна виявяти на першому ж кроці логічних ланцюжків* або асоціацій: С ГОЛОСА -"в соответствии с чьим-либо мнением" /ГОЛОС - ЧЕЛОВЕК/, До фразам з високим ступенем ідіоматичності належать звороти, мотивуючі яких /компоненти чи словосполучення в цілому/ зазнали високого ступеня СП. Фраземя цієї групи виявляють логічний чи асоціативний зв"язок з компонентами не на першому, а на інших кроках логічних чи асоціативних ланцюжків: С ОГОНЬКОМ, ПОД МУХОП, .

ВЫЖАТЫЙ ЛИМОН. Найважчим ступенем ідіоматичності характеризуються фраземя, у складі яких є компонент, що не функціонує в мові ' поза межами звороту і не має однокорінних утворень: ПОД ПИФЕ,- ‘ НИ ЗГИ, НИ БЕЛЬМЕСА, С ЕУХТЫ-БАРАХТЦ. Додатковим ФП за ідіома-тичністю, властивим тільки інтер"єктивним фраземам, є синтак * сична конструкція, яка може зменшувати ступінь ідіоматичності:

БОГ ТАК ЧТОБ ТЕБЕ.,., ХОТЬ ... та'інші. . . .

Ступінь ідіоматичності прислів'їв залежить від того, до якої з трьох груп належать вони: прислів'їв,. що мають тільки буквальне значення, прислів'їв, що мають і буквальне, і образне значення, чи прислів'їв, що мають лише образне значення. ■ При-слів"я, які мають буквальне -значення, неідіоматичні, але у їх системі представлена динаміка ідіоматязації смислу: виявляються прислів"я, абсолютно неідіоматичні, і прислів"я з деякими ознаками ідіоматичності. До ознак ідіоматичності належать такі: вживання у складі прислів"я оказіонального слова чи форми /НА ВСЯКОЕ ХОТЕНЬЕ ЕСТЬ ТЕРПЕНЬЕ; НА БОГА НАДЕЙСЯ, А САМ НЕ ПЛОШАЙ/

незвичність порівняння, коли об"єкти, які порівнюються, відрі?----------------:----1---------- .

Караулов P.M. Общая и русская идеография. - М.: Наука, .

137R. - 0; 77.

ллються эя логіко» відношень /ЖИЗНЬ -ПРОЖИТЬ - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ/. Ступінь ідіоматичності прі*сліБиїв, які мають і буквальне значения, і образне, визначається у такий хе спосіб і як і фразам, співвідносних за семантикою зі словом, словосполученням чи ра-ченням, з тією відмінністю, що порівнянню з матою пошуків спільної семи підлягають зв"язкй міх первинним та вторинним референтами. При наявності формального вираження спільних ознак вказано референтів ступінь ідіоматичності прислів"я є низьким /НЕ ЗНАЯ БРОДУ, НЕТ ІЕЗЬ В ВОЛУ/. Середній ступінь ідіоматичності властивий прксЛів"ям, первинний та вторинний референти яких порівнюються, але порівняння експліцятно не виражається і становить підтекст. Вторинний референт - обнєкт, який порівнюється, -е домисленим: КОНЬ О ЧЕТЫРЕХ НОГАХ, ДА И ТО СПОТЫКАЕТСЯ /о человек тем. более может допустить ошибку/і КАК С БЫКОМ НИ БИТЬСЯ,

А- ВСЕ Ж МОЛОКА ОТ НЕГО Ж ДОБИТЬСЯ /как нельзя добиться от че~ ловека того, чего он не в состоянии сделать/. Високим ступенем ідіоматичності відзначаються прислів"я, у яких зв"язок міх первинним та вторинним референтами виявляється не на першому кроці трансформацій: КУЙ ЖЕЛЕЗО, ПОКА ГОРЯЧО; ВСКАЧЬ НЕ НАПАШЕШЬСЯ.-Ступінь ідіоматичності прислів'їв, які мають лиша переносне значення, залежить на тільки від наявності спільних ознак пер винного та вторинного референтів, а і від типу, первинного референта: фраземи з несправжнім первинним референтом мають найвищий ступень /БОДЛИВОЙ КОРОВЕ БОГ РОГ НЕ ДАЕТ/. Меншим е ступінь ідіоматичності фразем з алогічним референтом /В ЗИМНИЙ ХОЛОД ВСЯКИЙ МОЛОД/ або гіперболізованим /ЗАСТАВЬ ДУРАКА БОГ* МОЛИТЬСЯ, ОН И ЛОБ РАСШИБЕТ/. - : '

У 6-му розділі - "Міжрівнова, міжсистемна і внутрішньосие-темна перехідність лексичних та фразеологічних значень і орієн-

. . 35 . .

тири їх класифікації’’ - доводиться, шо ^актопомі міжрівневої перехідності лексичних значень є тип Л-С макрокочпонента, а факторами міясистемкої та внутрпшьосистемної перехідності -Функція значення, ступінь синтагматичної зв"язаності; для похідних слів - те й ступінь іліоматичності. Ознаки, які виділяються за кожним із ФП, можна розглядати як орієнтири віднесення лексичного значення до ядерної зони лексичної систеюя або до зон зближення з фразеологічною системою чи синтаксичним рівнем.

До факторів міжрівневої перехідності фразєм належать тип співвідносності семантики фраземи, ступінь цілісності та ступінь відтворюваності - регулярний чи нерегулярний. Регулярною слід вватлтя відтпорюваність у тому разі, коли компоненти фра- . зєуи не можуть вживатися самостійно, реалізуючи те саме значення, що і пворот в цілому. При нерегулярній відтворюваності таке вживання у деяких комунікативних актах стає можливим. Наприклад, фразема СПІРАЛЬНАЯ МАШНА/і по.дхблі; ВЯЗАЛЬНАЯ МАШИНА, ПЕЧАТНАЯ МАІЙША/ має регулярну відтворюваність. У комунікативному акті вена вживається тільки у вказаному складі. Якщо хтось говорить: "Я купил машину”, то він має на увазі тільки автомобіль. Запитання, яку машину куплено, передбачає відповідь про і марку машини чи її колір, а не про призначення /для прання, в"язяння та інше/. Коли ж. необхідно повідомити про купівля апарата для прання, мас вживатися тільки словосполучення. Фраземи -ГРЕЦЮ® ОРЕХ, ЕЕЛОЕ ВИНО є нерегулярно відтворюваними: у комунікативному акті для номінації відповідних об'єктів можна вжити і один із компонентів: Я КУПШІ ОРВХй, ВИНО. .

Розглянуті ФП фразем можуть служити орієнтирами структурно-семантичної класифікації зворотів. На основі традиційного під-., ходу до'диференціації зрощень, єдностей та сполучень і з ура- ■

' ' ■ 36 ■

хуванням ФЛ можна назвати такі критерії чіткої віднес-еності .

■ звороті* до зрощень: наіівижчий ступінь ідіоматичності, абсолютна цілісність значення. За вказаними критеріями до зрошень слід віднести: а/ фразами, у складі яких є слова, шо не функціонують поза межами звороту: ПРИТЧА ВО ЯЗЫЦЕХ, ЛЯСИ ТОЧИТЬ, НИЧТОїЕ .СУМНЯЗЩ2СЯ; б/ фраземи, у складі яких г. слова з архаїчними граматичними формами чи зв"язками:' ШУТКА СКАЗАТЬ, ГУБА НЕ ДУРА, ПОЧЕМ ЗРЯ. Але якщо зворот виявляє середній або низький ступінь ' ідіоматичності, то, незважаючи на наявність архаїчних граматичних форм, його слід віднести,до єдностей: НА БОСУ НОГУ, СРЕДЬ БЕЛА ДНЯ. . '

- , Критеріями кваліфікації зворотів як єдностей є високий . та середній ступінь ідіоматичності, абсолютна чи відносна цілісність значення та.образність. За цими критеріями до єдностей слід віднести: а/ сполучення, які'функціонують і, як вільні /ВЫПТИ ИЗ СТРОЯ, БІЛЬ В ПЕРВЫХ РЯДАХ/і б/ фразами з образністю,

. яка-часто створюється логічними суперечностями, несумісністю • компонентів: ЛОМИТЬСЯ В'ОТКРЫТУЮ ДВЕРЬ, ШЕВЕЛИТЬ МОЗГАМИ, ВЫСОСАТЬ ИЗ ПАЛЬЦА» СЕСТЬ В КАЛОШУ .

До перехідної зони "Зрощення - єдності" належать звороти, у складі яких немає архаїчних компонентів чи форм, але ступінь їх ідіоматичності та ступінь СП мотивуючих високий. Таким кри-, мріям відповідають фразами, які не функціонують як' вільні словосполучення і мають високий ступінь ідіоматичності: ЗАМОРИТЬ ЧЕРВЯЧКА, ЗАРУБИТЬ НА НОСУ, ДО СЕДЬМОГО ПОТА, В ЧУЖОМ ПИРУ ПО-' ХМЕЛЬЕ. . ’ _ ' . . ' ' •

Фразеологічні сполучення становлять перехідну зону між фразеологічними аворотами і вільними сполученнями слів. У їх складі виявляються найрізноманітніші типи перехідних утворень.

Віддаленість сполучення від ядра фразеологічної системи, на-блйжвння до вільних сполучень відбувається за декількома ознаками: ступенем цілісності, відтворюваності, ідіоматичності, наявністю-образності. До власне фразеологічних сполучень мають бути віднесені звороти з частково розчленованим значенням, ре-гуляряою чи нерегулярной відтворюваніств, низьким ступенем , ідіоматичності, образністю: БАРХАТНЫЙ СЕЗОН, МУСКАТНЫЙ ОРЕХ, ,

БЕЛОЕ ВИНО . Якщо зворотові не притаманна хоча б одна з назва-

• ' І .

них ознак, його слід віднести до перехідної зони "Фраземи - вільні словосполучення": ПРИНЯТЬ РЕШЕНИЕ, ЗАДАТЬ ВОПРОС, ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ - немає образності; ШВЕЙНАЯ МАШИНА - немає образності і ідіоматичності, ЗАКАШїШЙ ДРУГ, КРОМШАЯ ТЬМА - повна розчле-. нованість значення, невідтворюваяість. Коли якась з ознак виражена більшою мірою /наприклад, ступінь ідіоматичності є се-реянім або високим чи ступінь цілісності вищою - абсолютною або відносною, але не частковою/, зворот слід віднести до перехідної зони "Фразеологічні сполучення - фразеологічні єдності": ЗОЛОТОЙ ВЕК, СТРАХ БЕРЕТ, НОТНАЯ АЗБУКА, ПТИЧІЙ БАЗАР. . .

У 7-гг/ розділі - "Лексикографічний та фразеографічний аспекти перехідності значень” - доводиться, що урахування типоло, -гічпих характеристик значень сприяє вдосконаленню лексикографічних описів, та розглядаються шляхи вдосконалення. Аналіз. . словникових дефініцій у різних словниках свідчить, шо найбільші труднощі викликає опис значень широкої нестереотипної референції. Труднощі пов"язані з правильним вибором ключового слова опису К) попереджанням хибних кіл, які, на жаль, у словниках зустрічаються дуже часто. Аналізується можливість і доцільність використання моделей "То, что...", "Тот, кто...", "Что-либо..." для опису значень вказаної референції. Серед значень, які тлумачаться, за-

. ■ 36 . . V

допомогою наведеної моделі, виділяється три групи: 1/ Значення, для тлумачення яких можна використовувати такий зворот, а можна і не використовувати: -АБОНЕНТ - "Той, хто має абонемент" і "Людина, яка має абонемент". 2/ Значення, лри тлумаченні яких мо- ' делъ "Тот, кто,.." використовувати не можна, бо клас обяєктіь, під який попадає той, то описується,є вужчим, ніж референція вказаного займенника /Саме тому з двох тлумачень похідного .

значення слова ЛОВУШКА - "То, посредством чего можно обмануть, поймать, перехитрить" /ВАС/1 та "Специально подстроенная кем-либо хитрость“ /МАС/ останнє здається більш вдалям /. З/ Значення високого рівня узагальнення та широкої несїереотипної референції, при тлумаченні яких модель "То, что...” є найбільш вдалою і єдиною для адекватного опису: ОРГАНИЗМ - "Что-либо живое, развивающееся", ПРЕДМЕТ' -"То, ,что существует, в действительности и воспринимается органами чувств". Таким чином, при тлумаченні значень необхідно враховувати ступінь їх узагальнення. .

При відтворенні у словниках функцій значень необхідно враховувати перехідність функцій: наявність подвійної функції, можливої чи альтернативної - ця інформація.повинна даватись за ■ допомогою позначок: " "возм ...", "...или...", на-

приклад: ГАДЮКА / про людяну / - "презр. и уничижит"; ВШИВО-ХА -."неодобр. и пренвбр."; ОСЕЛ /про людину/ - "уничижит, или шутл."; ТЮФЯК /про людину/ - "неодобр. или шутл."; І7ІЯКА "возм. шутл."; ТАЩИТЬСЯ - "возм» неодобр." .

Урахування динамічного аспекту перехідності, особливості

семантичного поширення можуть бути засобами розмежування зна-

і,.—.— ........... -і——.............. < . ;

ВАС ./Великий академічний словник/ - Словарь современного русского литературного языка АН СССР в 17-ти т. ~ М., 1950 - ..

1965} МАС Діалвй академічний словник/ - Словарь русского языка АН СССР в 4-х т. - 2-е изд. -М., 1981 - 1984.

чеяня та відтінка. Аналіз відтінків значень, виділених у сучасних ,словниках, свідчить про те, що лексикографія не володіє надійними методами розмежування вказаних понять. У лінгвістичній літературі представлені такі критерії розмежування: 1. Відтінок - це значення, яке ще не склалося, не закріпилося у мові.

Ала питання про те, наскільки закріпилося значення у мові, не мато бути вирішено з достатнім ступенем точності. 2. Відтінок характеризується яскраво» мзта-^оричністю. Але яскраву метафоричність можуть мати і самостійні значення. Крім того, сам термія "яскрава м°та|оричяість” чітко не визначений. 3. Для відтінка частіше характерна фразеологічна зв'язаність. Але вона моке бути властивою і самостійному значенню. 4. Відтінок характеризу- . ється особливою близькістю до основного значення. Цей критерій здається логічним - він не суперечить і нетермінелогічному значенню слова "відтінок" /різновид якого—н в будь кольору, який відрізняється від основного за силою тону/. Але саме цей критерій менте всього враховується в словниках. Наприклад, переносні значення зоосемізмів однаково зв"язані з мотивуючими, а в словниках представлені по-різяому. Так, у ВАС похідні значення слів ЗМЕЯ,. ОСЕЛ, СВИНЬЯ представлені як самостійні, а слів СТЕРВЯГ-/ НИК, СОКОЛ, СТРЕКОЗА - як відтінки. У МАС усі-вказані значення даються як самостійні, /крім слова СТЕРВЯТНИК, яке подане як однозначне/. Суперечності зустрічаються не тільки стосовно вказаної групи- слів. . ' - '

У роботі, що реферується, пропонується розмежування самостійного значення і відтінку на основі визначення ступеня .семантичного поширення твірних. При цьому відтінок інтерпретується як різновид того самого значення. Відтінок, як і самостійне значення, 'з"являється в результаті семантичного поширення слова, •

: •• '•, ' 40 . '

але рій не г. .{лясш у розвитку твірного і не означає початку -^ор^уааннй нового значення. І, яка б ,-йе була ■частотніоті. використання- слова у моля{іхованому значенні, відтінок залишається відтінком, якщо тип його сеуантячного поширення не вийшов за мчкі 1-го, тобто його првдметно-понлгі?.ка віднесеність ке зкі-нкл&ия. Формування нового значення починається не з формування відтінку, а з реалізації слова у значенні, яке нв властиве йому в мовній системі і предметно-понятійна віднесеність якого відрізняється від відяесеяості мотивуючого. Формування відтінку . починається з реалізації слова у модифікованому значенні, прад-метно-понятійна віднесеність якого така ж» як і у мотивуючого. Якшо предметно-понятійна віднесеність мотивованого і мотивуючого відрізняються, є всі підстави вважати мотивована самостійним значенням. У зв"язку з цим здається не безперечним визначення в МАС як відтінків таких значень: АВТОМАТ -"Самодействующее устройство, производящее работу по заданной программа без непосредственного участия человека // 0 человеке, действующем по выработанному шаблону"; АЛЬТ-Мазкий детский голос // Мальчик-певец с таким голосом"та. інші. Наведені значення відрізняються за родосемою, тобто уже на першому рівні членування дійсності. Додатковим засобом диференціації значення та відтінку може служити аналіз семантичних процесів, внаслідок яких формується мотивоване. Мотивовану семему слід кваліфікувати як відтінок у тому разі, коли вона відповідає двом критеріям: якщо її поява зумовлена не декількома семантичними процесами, а лише одним із них5 якшо у результаті СП змінялася лише одна сема, причому не родова. Наприклад, головне значення прикметника БЕСЦВЕТНЫЙ -"на имеющий цвета, ничем не окрашенный". У результаті СП, зумовг левого прирощенням овми ."яскрава вираженість", з"являється від-

• . 41 •

тінок "яв ячектай ярко выраженной окраски" /БЕСЦВЕТІШЕ ГЛАЗА/: авс - авс с/ . У процесі СП,, в який'втягується дві денотатквні семи, з"являється шз одна модифікація, яку слід кваліфікувати як самостійне значення: "Лишенный ярких черт, ничем не выдаю-' . ащйся" . /БЕСІИЕТІШЙ РАССКАЗ /: авс - а сі/- ?/. У цьому разі '

змінилася родосема "колір" на родосему "емоційне сприймання",

СП зумовлено редукціє» однієї семи і прирощенням іншої. Виділення наведеного значення як відтінку у МАС здається недостатньо обгрунтованим, як недостатньо обгрунтованою е і кваліфікація як відтінку похідного значення слова БЕЗЗУБЫЙ /"лишенный остроты, слабий"/, тим паче, що у. цьому ж словнику похідне значення слова ЗУБАСТЫЙ /"дерзкий на язык, острый"/ подається як самостійне..

Запропоновані критерії можуть бути використані при розма-жуванні значення та відтінку незалежно від парадигматичної від-Н9СЄНОСТІ слів, Але, очевидно, існують критерії розмежування, властиві окремим лекскко-семаятичішм групам. Наприклад, для вія-субстантивнкх прикметників, які мають значення "Связанный с...У таким критерієм може бути наявність'процесу розщеплення семи і . конкретизація типу зв"яэку: "Сделанный из ...” /ГРУШЕВЫЙ СОК/, "Предназначенный для" /ДЕТСКАЯ КОМНАТА/ та інші. Загалом проблема потребує цілеспрямованого дослідження на матеріалі окремих груп. . ‘ .

У цьому розділі розглядається і питання про розмежування слів-компонентів та сліз-супроводжувачів на основі аналізу ступеня цілісності значення фразема'та ступеня СП її компонентів. Пропонуються такі критерії розмежування вказаних понять: І.Яицо значення фраземя є цілісним, годен з компонентів не повторюється у її ’тлумаченні,: то у складі такої фразами всі слова - компо- ■ н«нти: ВЕРТЕТЬСЯ КАК БЕЛКА В КОЛЕСЕ /"находиться в беспрвстан-

ных хлопотах, заботах"/, ВЕРТЕТЬСЯ - компонент, 2. Якщо у дефініції фраэемк вживається якийсь із її компонентів і тлукачвн-

■ ня без нього неможливе, така лексема є словок-сулроволжувачем: /СКАЗАТЬ/ В ГЛАЗА - "СКАЗАТЬ непосредственно кому-либо”, .СКА. ЗАТЬ - слоьо-супроводжуьач. З.Якщо значення фраза«» може тлумачитися синонімічними конструкціями, і хоча б в одній із них вжоі-ваеться компонент фразами, то відповідний компонент е перехідним між словамк-компокектамк і словаш-оупровомувачамк і тяжі«

’ до слів-компонентів; РАЗБИРАТЬ ПО КОСТОЧКАМ - "Разбирать под, робно, до мелочей" і "Подвергать детальному анализу"; НЕ УСПЕЛ ГЛАЗОМ МОРГНУТЬ - "НЕ УСПЕЛ осознать, как. что-то произошло" і "Что-то произошло очень быстро"; РАЗБИРАТЬ, НЕ УСПЕЛ - перехідні одиниці і тяжіють до слів-коміюнентів. 4.У компаративних фраземах до критеріїв належать такі: компонентний склад компаративної частини, ступінь її семантичного поширення, особливості ознаки порівняння. Дієслово чи ім”я при.одночленній компаративній частині, яка зазнає СП високого ступеня і втрачає компаративну семантику, стають словами-компонентами: ГЛУП КАК ПРОБКА, МРУТ КАК МУХИ, СЕЛОй КАК ЛУНЬ, ОДИН КАК ПЕРСТ. Якщо ж ком- ■ ' паративиа частина зазнає середнього або низького ступеня СП, Фразема функціонує із словом-супроводжувачем: /БЫТЬ/ КАК БЕЗ ’ РУК; ДОЧКО/ КАК В АПТЕКЕ; /СЛЫШАТЬ/ КАК СКВОЗЬ СОЙ. 5.Ключові слова фраэеосхем слід розглядати як слова-комаоненти: ПОКА ... /ПОКА СУД ДА ДЕЛО; ПОКА ТО ДА СЕ/; КУДА НИ... /КУДА НИ ПОЙДЕШЬ; КУДА Щ ПОШОТШН,.../.

Пзрахізшістзь зиачзнь фразем, специфіку у відтворенні, иама дійсності необхідно висвітлювати у словяяках; Найбільші можли-. вое ті для цього ‘дає комплзксяяй -ідаографічляй алргяак, у якому,, відбивається чжапугапіт.свіїу різнила одялшука: і словами, і

фраземамя. У роботі пропонуються фрагменти такого словника.

У висновках підводяться підсумки дослідження та намічаються його перспективи. Відзначається, що перехідність тилів лех-сичних та фразеологічних значень може зумовлюватися не тільки синкретизмом ознак, а і іншими їх співвідношеннями: поєднанням різних ознак /A-A-t-Б-Б/; комбінаціями ознак /АБ(в)~кБ{ъ)~ АБВ -В(АБ)-В(аб)/; різним ступенем виражеяості ознаки /а-а2-а3/; посиленням однієї з ознак /А [б) -Аб -АБ/; послабленням та втратою,ознак /АБВ-АБв-Абв-абв-аб-а/; збільшенням кількості ознак з варіантами їх комбінацій /А-аб(ав.бв) -абв^абг, бвг) - абвг/.

Називаються перспективні напрямки дослідження проблеми перехідності, які можуть базуватися на результатах, отриманих у . реферованій роботі: дослідження перехідності значень за традиційними ознаками на матеріалі слів та фразем однієї мовя і різних wob; пошуки специфіки вираження граяуальпості значеннями празем у порівнянні зі словауя; аналіз перехідності парадигматичних ознак і функцій сліз у системі мови і у тексті тощо. Перспективним вилається і створення комплексного ідеографічного словника мовних одиниць /слів і фраэем/, орієнтованого на роботу в російській та інзсмовніЗ аудиторії.

Основні положення дисертації висвітлено у публікаціях:

1. Пєлеяейченко,Л.Н. Пэрехрдние типы значений слов /на материале русского языка/. - Харьков: ИСЙО. ХГЛУ, 1994. - 7,5 ,п.л.

2. ПздепеЯчешт Л.И., Лгсячэнко Л. А., Павловская Г.В., Стеззнчеяко И.И., Черняк Z.U. СовромэнннЯ русский язык. Лекси-кологлл я фразеология: Уч. пос. для стуж. пед. вузов Украины. -Клав:. ИСИО, 1993. - 7 п.л. / Авторов дисертації підготовлено

5 лрук.- арк. /. . ■ , . ‘

3.' Пел.’лбйченко Л.Н. Степень абстрактности и степень .• •

обобщенности как признаки смысловой структуры слова // Русская -филология. Украинский вестник. - 1995. ~ Я 2-3. - 0. 7—11.

4. Пелепейченко Л.Н., Лясиченко Л,А. Преодоление'интерференции в. системе фразеологических связанных значений существительных // Культура русской речи в национальных республиках. -■Киев: Наукова думка, 1987. - С. 242-245. -

. 5. Пелепейченко Л.М. Зумовленість системних властивостей

від&д"єктивяих іменників дериваційними зв"язкаш •// Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць з лінгвістики. - Хар -ків, 1988. - С. 61-66. , .

6. Пелепейченко Л.Н., Лисичєнко І.А<, Лобко-Лобановская Н.А<

Степанченко И.И. Изучение лексики в школе: Методические рекомендации для студентов. - Харьков, 1989. - 48 с. .

7.ЛелелеЙченко Л.Н. Актуальное варьирование смысла отадьек-тивных существительных в художественном тексте // Структурносемантический я стилистический анализ .художественного текста:

■Сб. науч. тр. - Харьков, 1989. - С. 46-49.

8. Пелепейченко Л.Н., Калашникова Г.Ф. Парадигматические

особенности отадъективных существительных русского языка // .

Актуальные проблемы лексикологии. - Даугавойлс, 1991. - С.62-63.

.. 9. Пелепейченко Л.H.-Парадигматические особенности произ -

водных слов /на материале отадъективных существительных русского языка в сопоставлении с украинским/ // Лингвистическая семантика и прагматика. - Москва-Харьков, 1991. - С. 68-70^

10. Шлепейчанко Л.Н., Калашникова Г.Ф., Соколова Т.И. Подготовка курсовых и дипломных- работ по русскому языку: Методические рекомендации для студентов. - Харьков, 1990. - 48 с.

11. Пелепейченко Л.Н. Семантические особенности существительных, мотивированных параметрическими прилагательными //

Сэмантияа и прагматика языковых единиц: Сб. науч. тр. - Харьков, 1991. - С. 91-93. .

. 12. Пелэпейченко Л.Н., Артюх 2.И., Бакова 'АЛ. Системные лехсико-свмаятячвскиэ связи слов э аспекте лялгБодидахтикя //

. Развитие коммуникативных способностей при изучения филология в вуза и школе: Сб. науч. тр. ~ Харьков, 1992. - С. 52-61.

13. Пелзпейченко І.Н. Переходные тип* значений слов // Вопроси языкознания: Сб. науч. тр. - Кировоград; Кировоградский гос. пед. ин-т, 1993. - С. 116-120. . . . .

' . 14. ПелепеЙченко Л.Н. Переходные типы значений слов в рус-

ском и украинском языках // Стилистика русского языка: Материалы межвузовской конференции.-- Ч.: Проблемы сопоставительной • семантики. - Харьков-Киев, 1993. - С. 59-60.

• 15. ПелепеЙченко Л.Н. Семантическая переходность как отражение системных связей слов в русском и украинском языках // Взаємодія російської та української мов на території України та актуальні проблеми їх дослідження і викладання. - Полтава,

1993. ~ С. 72-74. . .

. 16. Пзлепейченко Л.Н. Переходные типы значений устойчивых сочетаний // Лексикология и стилистика русского языка: Сб. науч. тр. - Харьков, 1993. - С. 46-49. ■ -

17. ПелепеЙченко Л.Н. Динамичность- семантики слова и ее ' проявление в языке и тексте // Текст и методика его анализа: Материала 711 Международной научной конференции по, проблемам семантических исследований. -• 4.1. - Харьков, 1994. - -С. 59-62.

" 18. ПелепеЙченко Л.Н., Быкова И.А., Дмитриева Т.В., Ста*-

. канкова Т.П. Лингвистический разбор в курсе современного русского языка: Уч. пос.. длястуд-филологов. - Харьков, 1994.-48с.•

19. ПелепеЙченко Л.Н. О некоторых особенностях лексикали-

■ • . 4ö - ' ; ■

зов&яных значений отальективнык существительных // Структурно-.сймантяпеские особенности лингвистических единиц в языке к тексте, - Харьков,. 1994. - С, 166-178. 1еп. в ГКТБ Украины. -Ü 772-Ух. 94 от 20.04.94. ' ' ■ ..

20. ПелепеЙченко Л.Н. Преодоление лексических ошибок в условиях функционирования русского язкка ка Украине // Семантика языка и художествеиного текста: Тезисы межвузовской научной конференции. - Кировоград, 1984, - С. 183-184.

21. Яелелейчекко I.H. .Соотношение конкретных и абстрактных значений в семантике многозначных производных существительных русского и украинского языков // Методы изучения лексика языка: Коллективная монография. -.Черновцы, 1987, - С. 140-148. Дал. в ИНИОН АН СССР 11.09.198?, * 31140.

• 22. ПелепеЙченко Д.Н. Связанные значения отадъективных,

существительных русского языка л юс обусловленность деривационными отношениям // Семантика олова в языке и художественном тексте: Коллективная монография. - Харьков, 1988. - С.,102-110. Деи. в ИНИОН АН СССР, № 36093 от 14.11.1988. .

> 23. ПелепеЙченко Л.Н., Лисячанко I.A. Изучение системных

лексико-семантических связей в вузе с учетом близкородственного билингвизма // Двуязычие в советском обществе как характерная черта общественно-политической и культурной жизни советского общества: Тезисы республиканской научной конференция 11-13 мая 1988 г. - Винница, 1988. - С. 328 - 329. • .

24. Полепейчеяко Л.Н. Значение слова в функциональном ас-

пекте // Средства русской речи в функциональном аспекте: Межвузовский сб. науч. тр. - Тула, 1989. - С. 188-200. Деп. в ИНИОН АН СССР, Л 39140 от 3.Q8.89. • ' .

25. Пзлзпойчоиео Л.Н. Актуалаэацяя значений отадъектдашх

. 4?

многозначных существительных в поэтическом тексте' // Ленинские-чтения по итогам научно-исследовательской работы преподавателей в 1988 г. - Харьков, 1989. - С. 43-44. ■

26. Палепейченко Л.Н. Деривационные Связи отадъективных существительных в аспекте русско-украинского сопоставления // Здійснення ленінської національної політики на Донбасі: Тези доповідей і повідомлень Республіканської наукової конференції 21-24 лютого. - Донецьк, 1990. - С. 66-67.

27. ІІелепейченко Л.Н. 'Некоторые особенности освоения лек-

сико-семантической системы русского языка в условиях близкородственного билингвизма // Актуальные пробдвш атлантических исследований. - Харьков, 1984. - С. 108-120. Двп. в ЙНИОН АН СССР, Л 16876 от 25.05.84. '

28. Палепейченко Л.Н. Формирование идиоматичноетя значений отадъективных существительных русского языка // Струкгурно-се-мантический анализ единиц речи.-Тула, 1990. - С. 120-132. Деп. в ЙНИОН АН СССР, й 41993 от 1.06.90..

29. ІІелепейченко Л.Н. Парадигматическая характеристика

отадъективных существитэлышх русского языка, обозначавших от-попения и состояния // Семантика и структура языковых единиц в языке и тексте. - Харьков, 1990. - С.66-87. Дал. в ИНИОН АН СССР, В 44007 от 25.02.1991. .

30. Пэлепайченко Л.Н. Актуальное варьирование смысла слой.

как изобразительное сродство язакя^.А.Потебяя - исследователь славянских взаимосвязей: Тезисы научной конференция /октябрь • ■ 1991/. - 4.2. - Харьков: Х£Т, 1991. - С. 91-93. . .

Pelepeichenko L.N. Boundary Meanings of Words and Phraseological Units. .

Thesis for Doctor's degree of Philology, speciality 10.02,02 — Russian Language, A.A.Potebnya Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1996,

The system and intersystem boundary lexical and phraseological meaning types, peculiarities of boundary meaning in phraseological units are researched. The classification of boundary meanings based on their function, abstract character, the degree of generalization and expressiveness, dependence on realization conditions, the type of denotative component, the degree of phraseological unit .reproducability, integrity, idiomaticity has been worked out. The difficulties of lexicographical and phraseographical - description of boundary meanings have been found out and the ways of overcoming them have been suggested.

Пелепейченко Л.Н.. Переходность значений слов и

’ фразеосочетаний. .

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.02 — русский язык, Институт языкознания им. А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 1996.

В диссертации исследуется внутрисистемная и

межсистемная переходность типов лексических и

фразеологических значений. ' специфика переходности значений фразем. Разработана типология значений, в которой учитывается их переходность по функции, степеням абстрактности, обобщённости, образности, связанности условиями реализации, характер денотативного компонента, а также степени целостности, воспроизводимости, идиоматичности фразам. Выявлены трудности

лексикографического и . фразеографического описания переходных типов значений и предложены пути их

преодоления.

Ключові слова : перехідність, тип значення, слово, фразема.