автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Пленные и интернированные воины-украинцы в Европе (1914-1924 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Пленные и интернированные воины-украинцы в Европе (1914-1924 гг.)"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРАШИ 1нститут укра'шсько! археограф» та джерелознавства ¡м. М. С. Грушевського

J (, ■

i '

Ср1бняк Irop Володимирович

УДК 940.472/51(4)+947.04(477)

ПОЛОНЕН1 ТА IHTEPHOBAHI ВОЯКИ-УКРАШЦ1В 6ВРОП1 (1914-1924 pp.)

07.00.02 - Всесв1тня icropin

Автореферат

дисертаци' на здобугтя наукового ступени доктора ¡сторичних наук

Кшв-2000

Дисертащсю е рукопис.

Работа виконана на кафедр! icropi'i Укра'ши та зарубшних кра'ш Кшвського

державного лшгшстичного университету.

. Науковий консультант: доктор ¡сгоричних наук, професор

Терещенко IOpifi 1лларюнович, завщувач кафедр и icropi'i Укра'ши та зарубЬкних краш Кшвського державного лшгастичного ушверситету

ОфщШш опоненти: доктор ¡сгоричних наук, професор

Макар Юр1Н 1ванович, декан ¡сторичного факультету Чершаецького державного ушверситету iMeni Ю.Федьковича

доктор ¡сторичних наук Трогцинський Володимир Павлович, KepiBHKK Центру етноташтичних та етносощальних дослщжень, провщний науковий ствробтшк 1нспггуту еошолопУ HAH УкраУни

доктор ¡сторичних наук, професор Андрусишин Богдан ¡ванович, декан сощально-гумаштарного факультету Нашонального педагопчного ушверситету ¡меш М.Драгоманова

Провщна установа: КиТвський нацюнальний ушверситет

¡меш Тараса Шевченка (кафедра hoboi та HOBiTHboi icTopii заруб^жних кра'ш)

Захист вщбудеться «26» жовтня 2000 р. о 10 год, на засщанш спещалЬовано1 вче; ради Д.226.28.01. по захисту дисертацш в Гнституп украшсько'1 археографп джерелознавства im. М.С.Грушевського HAH Укра'ши (02001, м.Кш'в, в Трьохсвятительська, 4).

3 дисертащсю можна ознайомитися у б1блютещ 1нсппуту украшськоУ археографа джерелознавства ¡м. М.С.Грушевського HAH Укра'ши (02001, м.Кш'в, в Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розкланий «25» вересня 2000 р.

Вчений секретар спец!ал13овано1 вчено')' ради кандидат ¡сторичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЩ

озвиток свтзвсц цивтзаци завжди супроводжувався войнами та збройними гненнями р1зних народ!в, одним з наслщюв яких було захоплення у полон ив з1 складу армш протиборчих сторш. Особливого драматизму проблема онених набула п!д час Першо!' свш>во'1 вшни, коли зростання чисельноеп цй европейських держав призвело до збкынення кшькосп вояшв, як1 рапляли в полон 1, як правило, утримувалися в спещальних центрацшних таборах. Зростання загального числа полонених спонукало ди европейських краТн чггко окреслити саме понятгя «вшськовополопеш», числа яких було вщнесено безпосереднк учасниюв военних дш, що сл1док вшськових операцш були захоплеш противником та опинилися на иторп ворожо!' Тм держави. Водночас, тотальность ведения бойових дш опейськими державами у Перппй свгговш вшш призвела до появи ново!' егорп ос1б з числа воякгв г цивгльних ошб, яю перебували на територп тивника - т.зв. штернованих (вщ латинського ийегтв - внутршнш), як! лягали роззброенню та примусовш ¡золяци у таборах лише через свою 1чну або державну приналежшсть до ворогуючоТ краТни1.

самого початку ПершоТ свгговоТ вшни украТнсыа земл! стали ареною нних дш м1ж армиями держав Почв!рного союзу та Росшсько! ¿мпери. цвичайно важливе значения для У кра'ши мала й та обставина, що до складу шськоТ та австро-угорсько! армш було мобшзовано сотш тисяч украТнщв, були змушеш воювати за штереси двох найбшыпих ¡мперш Свропи. ськов! нeвдaчi царсько! армпу 1914-1915 рр. поставили уряди Шмеччини та ;тро-Угорщини перед необхщшспо створення табор1в для ¡золяцп та [часового утримання сотень тисяч полонених. Значну частину з 1х числа довили мешканщ украшських губершй РосшськоТ !мперп, яга у переважшй ьшоот були украшцями за походженням. У свою чергу, невдалий для ггро-Угорщини переб!г подш на балканському театр! вшни обумовив икнення значно! кшькост! багатонацюнальних табор1В полонених (з омим вщсотком укра'шщв з Галичшш) в 1талп. :

[¡кв1дац1я царату в Роен, каштуляшя кршн Почв1рного союзу та розпад ;тро-Угорсько1 ¡мперп восени 1918 р. призвели до кардинальних суспшьно-¡тичних зрушень у Центральнш та Схщнш Сврот та уможливили здобуття алежносгп для цши низки краш, до числа яких належала й УкраТна. У цей захист прав полонених та штернованих вояив-украшщв та откування йс ребами перебрали на себе украшсьга дипломатична представництва та ;ьково-сашгарш >.иси, що були акредитоваш у кшькох европейських шах. 1х ;пяльшсть уможливила здшснити репатршщго десятюв тисяч

в.: Юрндична енциклопедщ: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та щ. - К., 1999. Г.2.-С.709-710.

полонених, а також у значнш М1р1 полтшити умови перебування украшц*и продовжували залишахися у таборах р!зних кра'ш Свропи.

Наслщком поразки визвольних змагань укра'шсысого народу знову с масове перемвдення на захщ десятое тисяч захиснюив у крап к державносп — вояшв украшських армш, яи являли собою важливу скла потужно'1 хвил! укра"шсько'1 полгтичщп емирацн. Бшышсть з них споч опинилась у таборах 'штернованих кшькох европейських краш, насамш тих, ям мали спшьний кордон з бшыыовицькою Роасю (Пол Чехословаччина, Румун1я), сподоваючись невдовз! на повернення дод Проте невдача Н-го Зимового походу Арми УНР у 1921 р. призвел; фактичного припинення збройно! боротьби. Одночасно уряди I перебування ¡нтернованих укра!'нських вшськовимв вживали заходи поступового скорочення як числа таборов, так 1 кшькосп. IX мешка; заохочуючи ¡нтернованих самостшно дбати про життя через IX част працевлаштування у межах свое! територи, або надаючи можливкть бажаючим вшхати до шших европейських кра'ш на роботу чи навчг Внаслщок цього у 1924 р. останш табори ¡нтернованих вояюв-украГнщв I лжвдоваш, а к мешканд! перейшли на цившьний стан, набувши ста пол1тичннх ем!гранТ1В.

Отже, актуальшсть вивчення щеТ проблеми зумовлена насамп необхщшстю зваженого та об'ективного дослдасення ¡сторц функцюнув табор1в на теренах бшыносп европейських кра'ш, в яких у 1914-1924 утримувалися сотш тисяч полонених та ¡нтернованих вояюв-украшшв, а т< важлив!стю введения до широкого наукового об1гу масиву нових архг джерел з Д1еТ проблематики. Актуальшсть теми дисертацй' визначаеться тш там, що проблема полонених та ¡нтернованих украшщв в Сврош у зазнач перюд ще не була предметом спещального комплексного досл5джеш укра'шськш та заруб!жшй ¡сторюграфн. Без науково'1 розробки даноТ проб. наш1 уявлення про процес формування украшсько1 пол1тично'1 ем^гращ! складу якоТ на початку 20-х рр. влилася значна частина колишшх полонеш ¡нтернованих вояив-украшщв) як ¡нтегрально! частки не тшьки вггчизн але й ¡етори тих европейських краш, на теренах яких вона перебува м1жвоенному час!, матимуть неповний характер.

Об'ектом дослщження е полонеш та ¡нтерноваш вояки-украшц<, внасдщок подш ГТершоТ свгговоТ вшни та нацюнально-визволыюТ збрс боротьби у 1917-1921 рр. опинилася у таборах на теренах европейських крг

Предметом дослщження стали обставини перебування полонени; ¡нтернованих вояк!в-украшщв у таборах, побут та умови Тх ¡снувг особливосп культурно-просв1тницькоТ й нацюнально-патрютичноТ робо середовищ) укра\"нського вояцтва, комплекс заход!в украшських уряде дипломатичних та вшськово-саштарних установ по налагодженню репатр

юнених та штернованих воявав та формуванню у таборах украТнських :ькових частин та з'еднань.

[ронолопчш рамки досл!дження охоплюють перюд з листопада 1914 р., и Союз Визволення УкраТни (СБУ) розпочав нацюнально-патрютичну 1 ътурно-просвтшцыеу роботу серед полонених украшщв 31 складу царськоТ' [Ц" у табор1 Фрайштадт (Австро-Угорщина), до серпня 1924 р., коли у тыщ було лквщовано остант табори штернованих украТнських вояюв. "еограф1чш рамки дослщження охоплюють терени 14 европейських краш: лро-Угорщини (згодом - Австрп), Шмеччини, Францн, Бельгн, 1талй", тыщ, Чехословаччини, Угорщини, Румунп, Болгарй, Корол1вства Серб1в, звалв 1 Словенщв (СХС) 1 Туреччини. Обставини перебування у таборах 1ЫЩ та Румунп штерновано! Армп УНР у 1921-1924 рр. було лише велено шляхом постановки проблеми у контекст формування украТнськоТ :ьково1 емп"рацп в Сврот, оскшьки ця проблема була докладно >анал1зована дисертантом у його кандидатськш дисертаци "Вшськова тьшсть Уряду УНР в екзшп (1921-1923 рр.)". Разом з тим дисертант вважав можливе школи вийти за визначеш рамки задля бшьш детального вгглення деяких аспекпв дано! теми.

Лета 1 основш завдання досладження: метою дисертаци е здшснення гальнюючого комплексного анашзу становища полонених та штернованих ыв-украшшв у таборах европейських краТн у 1914-1924 рр., ¡стори жцюнуваняя цих тaбopiв та обставин перебування в них украТнських :ьковик1В, всебшне висвклення ВС1Х прояв!в культурно-просвтшцького [тя украГнського вояцтва у таборах, його внутр1шньоГ оргашзацп, гворення процесу репатр1ацп вшськовтав-украТнщв та особливостей )мування у таборах нащональних вшськових частин та з'еднань. врахуванням цього у дисертаци ставляться так1 завдання: дослщити кторпо виникнення та функцюнування табор1в полонених та ;рнованих вояюв-украТнщв на теренах европейських краТн, розкрити тори, що уможливлювали налагодження в середовицц вояцтва культурно-'СвтшцькоТ робота;

дати характеристику юлыасних параметр!в, сощального складу 1 освпнього 1Я полонених та штернованих;

вщтворити д!яльн1сть таб!рних просвгёницьких, культурно-мистедьких, авничих, кооперативних гуртюв 1 товариств;

проанал1зувати д1яльшсть украшських I м1жнародних блaгoдiйниx ¡тичних оргашзацш, державних I вшськових установ серед полонених та '.рнованих, спрямовану на налагодження у таборах культурно-просвггньоТ та юнально-виховноТ робота, з'ясувати Тх внесок у справу гумаштарноТ омоги таборянам;

- розкрити особливоси процесу репатр1аци полонених та штернованих конкретний внесок у його налагодження украшських вшськово-саттар] мкш;

- встановити основш етапи та особливосп формування украшських частш з'еднань з числа полонених та штернованих, з'ясувавши ту роль, . ввдгравали у цьому проде« украТнсыа державш, полггачш та вшськ ¡нституцп та оргашзаци;

- проаналЬувати политику уряд!в европейських краш щодо вирппе] проблеми полонених та штернованих, простежити еволюцио IX ставлення цих категорий укралнського вояцтаа шд час перших шести шслявоенних рс та визначити чинники, якими вони керувалися, вдаючись до поступов скорочення кiлькocтi табс^в;

- з'ясувати насладки остаточноТ лисвдацй табор1в та вплив цього подалыпу долю полонених та ¡нтернованих, дослщити процес адагтп украшського воядтва до цившьного жнгтя в умовах ем1грацп.

Наукова новизна дисертацп полягае передуам у вибор1 та розробш тс дослщження. Особистий внесок дисертанта, що визначае новизну теми, поля у наступному:

- апробовано новий концептуальний пщх1д до вивчення проблеми полоне! та ¡нтернованих вояюв-украшщв, як спец1ф«ного явища у всесвггшй ¡ст< XX ст.;

- здшснено спробу комплексно!' науково! розробки проблеми полонених ¡нтернованих вояыв-укра\'нщв з1 складу р1зних вшськових формаций шд час перебування у таборах европейських краш;

- на основ1 широкого кола джерел, насамперед арх1вних, доклад проанашзовано характер та основш напрямки оргашзацшноТ, культур просв1тницько'1 та нащонально-патрютичноТ робота в середовипц полоненш ¡нтернованих пщ час ПершоТ свгговоТ вшни та ипстъох шслявоенних роив;

- здшснено пор1вняльну характеристику умов перебування полонених ¡нтернованих, як! утримувалися у таборах, а також простежено еволю1 ставлення уряд1в европейських держав до цих категорш украшсы вшськовикш;

- дослщжено ¡сторЬо створення та д!яльност1 таборов полонених ¡нтернованих, встановлено термши та особливост! Тх фукшонування, а так дано докладну характеристику становища, кшьисних параметргв, сощальн складу 1 осв1Тнього ргвня полонених та ¡нтернованих вояк1в-украТнщв;

- проанагазоваш заходи украшських уряд!в (доби Украшсько1 Централь Ради, Гетьманату П.Скоропадського \ Директора УНР) щодо вир1ше] проблеми репатр1ацц полонених та ¡нтернованих вояюв-украшщв, а таи надання ш гумаштарно'! допомогщ

- встановлено основш етапи та особливоси формування укра'шсышх часта з'еднань з числа полонених та ¡нтернованих вояюв-укра'шщв, з'ясов;

сок у цей процес украТнських державних, пол!тичних та вшськових штуцш та оргатзацш; визначено роль укра\'нського старшинства у налагодженш в таборах ьтурно-просвтшцькоТ та нащонально-виховно!' робота, з'ясовано йога сок у процес формування украГнських частин та з'еднань; висвгглена дхяльшсть СБУ серед полонених украйоцв 3i складу царсько! :п, а також Х1Д реалпаци йога заход1в щодо укратзацй табор1в на теренах :тро-Угорщини та Н1.меччини та налагодження в них оргашзащйно!', ьтурно-просв1Тницько1 та нацюнально-патрютично1 робота;

визначено ocHOBHi напрямки д!яльност1 у таборах украГнських свгтницьких, культурно-мистецьких, видавничих, кооперативних гуртив i ариств;

розкрито особливост1 процесу penarpiayi'i полонених та штернованих з гшв р1зних европейських кра'ш та визначено конкретний внесок в його агодження украУнських вшсыеово-саштарних Miciü;

докладно проанал13овано обставини перебування та характер культурно-св1тницько1 робота в таборах ¡нгернованих вшськ УГА в Чехословаччшп та онених старшин УГА в Полыщ;

реконструйовано процес формування в европейських крашах украшськог :ьково1 eMirpaqii як складовоТ частини полгтичноТ ем1грацп. Георетико-методолопчну основу дисертацн становлять принципи кториз-об'ективносп та д1алектичного взаемозв'язку процешв i явищ у сусшльств!, -осування яких дало можливкть дисертанту переосмислити тогочасш поди (Шти до важливих узагальнень. При написант робота використовувалися блемно-хронолопчний, конкретночсторичний, статистично-аналтгчний та ¡вняльно-ретроспективний методи досл1дження, поеднання яких дозволило повшше реашзувати сформульоваш в дисертацн мету i завдання ндження.

еоретичне i практичне значения результате дисертацн полягае у тому, наукове осмислення проблеми полонених та штернованих вояив-украшщв аборах европейських краТн вщкривае можливкть заповнити суггеву ^алину в кторичнш наущ, штегрувати великий масив фактичного матер!алу узагалыпоючих праць з icTopi'i украТнськоТ полтгпин ем1граци у зоенний перюд. Окрем! положения та висновки дисертацн можна буде >ристати при тдготоввд праць з icropii м1жнародних вщносин, тдручниюв :екцшних Kypciß з icTopi'i Укра'ши, навчальних поабниюв та довдаових 1нь з обширу сощально-полатичноУ icTopi'i заруб!жних кра'ш з метою мування цшсно1 концепцН стльнога кторичного розвитку украшського та ix народ!в Свропи.

аукова апробащя дисертацн. Основш положения i результата [щжувано? проблеми доповщалися автором на III i IV конгресах народноt асощацн украшст (Харюв, 1996; Одеса, 1999); на м1жнародних

наукових та науково-практичних конференщях: "Етнонащональний розвитс УкраТш та стан украшськоТ етшчносп в Aiacnopi: сутшсть, ре конфлктносп, проблеми та прогноза на nopo3i XXI столггтя" (КиТв-Черш 1997); "Центральна Рада i украшський державотворчий продес: до 80-pi створення Центрально!" Ради" (Кшв, 1997); "Перша свггова вшна i слов'яж народи" (Кшв, 1998); "Гетьман Павло Скоропадський та Украшська Дера 1918 року" (Кшв, 1998); "Постать Симона Петлюри у контексп украшсь нацюнально-визвольних змагань" (Кам'янець-Подшьський, 1999); "Tuch Obozy jencow i internowanych 1914-1924" (Тухоля, Польща 1999); "Сю Петлюра та доба Директорй' УНР. До 120-р1ччя з дня народження С.Петл! (1879-1999) i 80-pi44Ä Директор^ УНР (1918-1920)" (Кшв, 1999); "Полы Украша. Договор 1920 року теля 80-ти роюв" (Торунь, Польща, 20 Дисертант також взяв участь у робот1 науково-теоретичноТ конфере "Украшська преса за межами Украхки" та "круглого столу" "Нацюнальна i та нацюнальна своерщшсть у засобах масовоТ ¡нформацп: Асимшвдя штегращя в багатонащональш сусшльства Центрально-СхщноТ Свро (обидв1 — Кшв, 1996).

Фактичний материал, теоретичш узагальнення та висновки дисерташш: доелдакення знайшли вщображення у 46 публикациях автора, у т.ч. тр шдивщуальних монограф1ях, семи брошурах, 36-ти наукових статтях (у т.ч сторшках украшських заруб1жних видань - "Визвольний шлях" (Лош Великобриташя) i "Bicri комбатанта" (Торонто-Нью-Йорк, Канада-США також у матер1алах 11 наукових конгрес\в, конференцШ, читань та круг стол ¡в. Матер1али дисертащйного доелвдження використовуються нин навчальному npoaeci та науково-досшднш робот! асшранта кафедри icT Укра'ши та заруб1жних краш Кшвського державного лшгвютич} ушверситету, а також шд час читання лекщй слухачам Утверси'. Украшознавства Збройних Сил УкраТни.

Структура доелвдження. Дисертацш складаетъся i3 вступу, п'яти роздгг 13-ти параграф!в, висновшв, списку використаних джерел. Сш використаних джерел складаеться з 275 найменувань арх1вних матер1алп фопд1В 12 арх!восховищ та 317 найменувань науковоТ лггератури.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЩ1

У встуш здшенено загальну постановку проблеми, обгрунтовано важлив та актуальшеть ff вивчення, хронолопчш рамки, визначено предмет i о£ доелвдження, сформульовано йога мету та конкретно завда охарактеризовано теоретичну та методолопчну основу, розкрито нау! новизну та практичне значения науковог розробки даноТ теми, по/ шформащю про наукову апробацто дисертацшного доелвдження.

У першому роздш - "1сторшграф1я проблеми та джерельна база шдження" - дисертантом було дослуркено стан науковоТ розробки проблеми здшснено анал1з джерел з дано! теми.

Эбставини перебування вояюв-украшщв у таборах полонених та ернованих, що ¡снували на теренах европейських краш у 1914- 1924 рр., а :ож оргашзацшна та культурно-просвшшцька робота в Гх середовивд ще не ш об'ектом спещального комплексного дослдасення. Так само залишався юстатньо розробленим 1 процес репатр1аци украГнського вояцтва, а також и ¡сторш функцюнування таборов полонених та ¡нтернованих, Вивчалися ие окрем1 аспекти щс1 теми, до того ж не завжди на надежному науковому Н1, бо переважна бшышсть ¡сторичних дослщжень як з обширу колишнъо'1 янсько! юторюграфп, так I заруб1жно1 украинки носила защеолопзований, ом конфронтащйний характер. Разом з тим слщ вщзначити, що цша низка ат ¡сториюв д!аспори, в яких висвгаповалися деяш сюжета, пов'язаш з утом украТнського вояцтва у таборах та Тх культурно-освтпми здобутками, яовлять безперечний науковий штерес для кожного дослщника означеноТ блематики.

а хронолопчним принципом ¡сторюграф'но теми дослщження можна вно роздшити на чотири етапи: перший - м1жвоенний перюд (1919-1939 , другий - доба Друго! свгговох вшни, третШ - повоенний перюд (1950-1980 , червертий розпочався з першо"1 половини 1990-х рр. 1 тривае до грешнього часу. Разом з тим, здшснення ¡сторюграф1Чного анал!зу дано!' блеми вимагало розподшу век! сукупносп наукових публокацш з гслено\' теми за видовою ознакою: 1) синтетичн! пращ, об'ектом пдження яких була украшська ъйжвоенна емправдя (у т.ч. й вхйськова у рний перюд и кнування) в Сврога; 2) тематичт розвщки, в яких пджувалася обставини перебування полонених та ¡нтернованих вояюв-й'нщв у однш (кшькох) кра'шах або ¡стор^я функцюнування окремих |р1в; 3) статп, в яких анагпзувалися о крем! сторони таборного жкття инського вояцтва.

¡двалиш для наукового опращовання проблеми перебування у таборах гччини та Австро-Угорщини полонених украшщв зг складу царсько!" армй > закладено розвщкою в г до мо го ¡сторика, колишнього члена табхрних :втпх вщдшв СБУ О.Терлецького2. Написана з використанням широкого I джерел - прототив, зввдомлень, канцелярських книжок, кореспонденцн ях товариств та оргашзацш украшськоГ громади табору Ранггат, книга а фактично единим сингетичним дослщженням можвоенного часу, в якому | доюхадно проанашзовано вс1 прояви життедояльносп полонених украшщв эму табор!.

\ецький О. Украшщ в Имеччит. 1915-1918. Т.1 1стор!я укра'1нсько'1 громади в Раштап. - Кшв-щ1Г, 1919.-429 с.

Поразка визвольних змагань украшського народу та складш ум< перебування украТнського вояцтва у таборах не сприяли написан анал!тичних праць, тому на початку 20-х рр. була опублшована незна1 юлыасть невеликих за обсягом доопджень та брошур полем1ч звинувачувального характеру, де мктяться окрем! фактичт дат про по1 ¡нтернованих та досягнення таб1рних освггшх осередюв3.

Поштною подкю у науковому опрацюванш дано! теми стала публшащ 1942 р. книги С.Нар1жного "Украшська емцращя", без яког, на ду! дисертанта, сьогодш не може обштися жоден доаидник таб1рно1 тематик: спорщнених з нею проблем4. Автор проаналтзував культурно-просвгсниц Д1ялън1сть украшського вояцтва, ¡нтернованого у таборах Польпц Чехословаччини. Водночас, обмеживши хронолопчш рамки свого дослщже] м1жвоенним (1921-1939 рр.) периодом, С.Нар1жний не ставив соб1 за м здшснити докладний аналп як обставин перебування полонених украТнщ таборах Шмеччини та Австро-Угорщини, так 1 заход!в СВУ щ( налагодження в Ух середовипд культурно-просвкницькоУ та нацюналь патрютичноа роботи. Своерщною спробою заповнити цд прогалини ст публкащя видавництвом ¡м. О. Телки другох частини монографи С.Нар1жно Але внасладок того, що автор не закшчив роботи над рукописом щеТ кт майже ва ц матер1али мають фрагментарний характер \ не дають цшсн уявлення про порушену проблему.

Наступим етапом у подапьшому вивченш та науковому опрацюва окреслено'1 теми став шслявоенний пертд, коли у рпний час вийшла дру] цша низка статей дослщника ¡сторп украшських консульських червонохресних установ в Еврош В.Трембщького6. Разом з тим ¡сторик; д1аспори досить активно дослщжувалися I рхзш аспекта д1яльност! СВ^ таборах7.

3 Чижевський Г. Коротка ¡стор1я З-01 ЗашзноТ див1зп. 1919-1 .VI. 1922. - Калш, 1922. - 56 е.; Ш вкрашсысих пластунов у табор1 ¡нтернованих Щипюрно в Польщк - Щипюрно, 1923. - 50 е.; С) Р. Хто вбив полковника Отмарштайна? - Прага, 1933. - 74 е.; Чеботар1е М. Невдала регабШт Сушка-убШника (3 приводу книжка Романа Сушка "Хто вбив полковника Отмарштайна"). - Е 1933.-4-l.-S6c.

4 НарЬснш С. Украшська еми"ращя. Культурна праця украТнсько! юшграци мЬк двома Свгон вшнами. - Прага, 1942. - 4.1. - 372 с.

5 Його ж. Укрй'нська емнращя. Культурна праця украТнськоТ еийграци 1919-1939 (Матер^али, эМ С.НарЬкним до частини друга). - К, 1999. - 272 с.

6 Трембщький В. Всеукрамське Товариство Червоного Хреста 1918-1923 // В!ст1 комбатан

Торонто, 1972. - 4.4(60). - С.16-21; його ж. Заходи украшських уряд!в у справ1 звшьн украшських воягав з ¡талшського полону// Там само. - 1973. - 4.1(61). - С.55-63; його ж. Украм консульська служба 1918-1924 роюв // Симон Пеглюра: Зб!рник студшно-науково'1 конферсн Париж. Стагп, замшей, матер1'яли. - Мюнхен-Париж, 1980. - С.174-205 та ш. Роздольський Р. До ¡сгори "Союзу В изволения Укра'ши" // Укра'шський самос-пйник. - Мю1 1969. - 4.1(137). - С.31-40; 4.2(138). - С.29-35; 4.3(139). - С.38-42; 4.4(140). - С.32-39; 4.5(1-! С.26-30; 4.6(142). - С.32-38; Сосновський М. Союз визволення Укра'ши 1 политична д!ялы Дмитра Донцова в Австри, Шмеччиш та ШвайцарК // Дмитро Донцов. Полггичний портрет: з ¡с

г свою чергу, в дей час в УРСР з'являються перпн пращ, присвячеш деяким гктам д!яльност1 СВУ. Проте назвати Тх науковими дослщженнями можна з яким застереженням - Тх швидше сл1д трактувати як поштичш памфлета, овнет вщвертими наклепами й несправедливими закидами проти СВУ та

О Д1ЯЛЬНОСТ18.

)дночасно досить устшно тривала робота над розробкою ¡сторп :ишньопол1тичних взаемин радянськоТ УкраТни з и найближчими сусдами -ословаччиною 1 Польщею. До позитивних якостей них праць СЛ1Д вщнести що висв1тлення проблеми функцюнування украТнськоТ' полгтичноТ ем^грацп IX краТнах в^дбувалося на та розвитку м1жнародних в^дносин в Сврош9. начних результата у вивчешн окремих аспектов, що прямо чи посередньо ;уються теми робота, досягнуто вченими УкраТни за останш роки, коли в ричшй наущ дедал1 виразнше почав утверджуватись плюрализм думок та сод1в, 1 вщкрились широк! можливост! доступу до заборонених рашше 1вних фондов. Разом з тим, значно актив1зувалась науково-пошукова робота ширу щеТ проблематики вчених д1аспори та заруб1жних дослщниюв. еред праць сучасних юторгоав найвагтаппшм внеском у наукову розробку гсленоТ проблематики е монограф1я В.Трощинського, в якш автор хаеться багатьох аспектов функцюнування украТнських громадсько-¡тичних та культурно-просвшшцьких осередив за кордоном. Особливий ¡совий ¡нтерес становлять наведен! автором дат про обставини перебування (борах Полыщ й РумушТ штернованоТ Арма УНР, а також здШснеш ним >ахунки чисельност! украТнськоТ вШськовоТ емпрац!!10. першш половин! 90-х рр. була опублкована цша низка статей украТнських рига в, в яких анатзувалися р1зн5 аспекта д!яльност1 украТнськоТ пол1тичноТ рацп в Чехословаччиш у м1жвоенний перюд". Значним внеском у наукову >обку теми стала м1жнародна конференцш "Русская, украинская и

витку щеологп украшського нашонатзму. - Нью-Йорк-Торонто, 1974. - С Л28-13 7; Дубрмний //.

оз визволення Украши в 1914-1918 pp. // Hay ков i записки УкраУнськоготехшчно-господарського плуту. - Мюнхен, 1968. - N XV (XVIII). - С.76-87.

яев В., Рудницький М. Щц чужими прапорами. - К., 1956. - 244 е.; Чередниченко В. За кул!сами званого СВУ // Всесвгт. - 1973. - № 10.

>ота Vera. Ceskoslovensko-sovetska vztahy v lctcch 1918-1922. - Praha, 1957. - 641 s.; Шишкин B.A. ословацко-советские отношения в 1918-1922 годах. - Москва, 1962. - 274 е.; Петере И.А. ословацко-советские отношения (1918-1934). - К., 1965. - 364 е.; Ольшанский П.М Рижский мир. осква, 1969. - 258 е.; його ж. Рижский договор и развитие советско-польских отношений 1921-

4 гг. - Москва, 1974. - 283 с. та ¡н.

щинсъкий В.П. MijKBoeirea украмська еми-рацЫ в Сврош як ¡сторичне i сошально-шлпмчне

ще. - К, 1994. - 259 с.

пмляк В. 1сторико-просв1тницька д1яльшсгь ¡нтернованих стршьшв УГА в Чехословаччиш У/

ашська ем!грашя: ¡cropia i сучаешсть: Матер. м!жн. наук, конф., присвяч. 100-р1ччю eMirpaiju

инщв до Канади. - Львш, 1992. - С.299-303; Ульяноесъш С., Ульяповсъкий В. Украшсыса наукова

льтурницька ем!грац!я у Чехо-Словаччиш тж двома евгговими В1Йнами // Украшсыса культура:

л'Т за редакщею Дмитра Антоновича. - К., 1993. - С.477-587 та ш.

белорусская эмиграции в Чехословакии между двумя мировыми войнами", > вадбулася у Праз1 в 1995 р. Зб^рник матер1ал1в ще! конференцн мктить ни:

доповщей, в яких наведено деяю даш про становище та культур!

• 12

просвггницьку д1яльшсть штернованих воякт УГА .

Важливе значения для дослдакення проблеми перебування в ЧСР украшсь ем1Грацн мае низка публкацш С.В1днянського13. У широкому контексп проблематика була окреслена М.Вегешем I С.Вщнянським у сшлы монографп «Краши Централыго-Сх1дно1 €вропи та украшське питания (19; 1939)»14. Деяга дат про штернованих вШськовиив УГА в ЧСР та Поль мктяться у працях М.Литвина \ К.Науменка15.

Анал13 д1яльносп УкраТнського дипломатичного представництва у Соф1'1 опвд полонених й штернованих вояюв-укра'шщв у 1918-1920 рр. на терер Болгари було здшснено В.Павленко16.

Початок наукового опрацювання проблеми репатр!ацп полонених украТн; у 1919-1920 рр. поклала стаття Д.Веденеева 1 Д.Табачникап. У наступн публикациях Д.Веденеева та Д.Бур1ма даеться загальна характерней д1яльносп украшських вшсъково-саштарних шеш доби Директорп УНР Шмеччин! та Австрц, висвпяюються окрем1 аспекта д^яльноеп на емггра колишнього ММстра закордонних справ УкраТнсько! Держави Д.Дорошенка Репатр1ацшний процес м1ж радянською Укра'шою I и найближчими сусща на початку 20-х рр. зараз активно вивчаеться ще кшькома дослщникш

12 Див. зокрема: Литвин М. 1дейно-полггична боротьба за вплив на ¡нгерноваш частини Украша Галицько! ApMÏf (1919-1924) // Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехослова между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды славяне библиотеки и пражских архивов: Сборник докладов международной конференции s 2-х ч. - Пр 1995. - 4.2. - C.572-57S; Виднянский С. Украинская эмиграция в межвоенной Чехослова» результаты и перспективы научных исследований на Украине//Там само. - 4.1. - С. 141-153 та i

13 Biднянський С. Полпика чехословацкого уряду щодо украУнсько'! eMirpauiï в миквоенний nepic МЬкнародт зв'язки Укра'ши: науков1 пошуки i знахщки. - К., 1993. - Вип.З. - С.Зб-56; йоге Культурно-освтм i наукова дмьшеть украшськоТ ем^грацп в Чехословаччиш. - К., 1994. - 82 с

u Вегеш М.Ы., Шднянсъкий C.B. КраУни Центрально-Схвдно! Свропи та украшське питания (15 1939).-Кит-Ужгород, 1998. - 256 с.

15 Литвин М.Р., Науменко Я. С. 1сгорм галицького стршецгва. - Льв1в, 1990. - 200 е.; '¡х же. 1<лх ЗУНР. - JlbBÏB, 1995. - 368 е.; Литвин М. Украшсько-польська вШна 1918-1919 pp. - JIbbib, 19S 488 с.

16 Павленко В.В. Дипломатична Micia УкрамськоТ Народно! Республйси в Болгари (1918-1920 рр Украшський ¡сторичний журнал. - 1992. - № 12. - С. 18-31; й ж. Украшсько-болгарсьи взаем; 1918-1939 pp.- 1995.-224 с.

17 Веденеев Д., Табачник Д. Репрезентант ВШська Украшського (Сторшки ÎCTopiï вшськов атаииату Укра'ши доби визвольних змагань) // Вшсько Украши. - 1992-1993. - 4.2-3. - С.94-100.

18 Веденеев Д., Бурш Д. Маловдам! сторшки дЬшьности Дмитра Дорошенка за кордоном II Розбул держави. - 1997. - N 3(56). - С.49-52; i'x же. Дмигро Дорошенко i "справа Севрюка" // Hayi записки: 36ipiwK праць молодих вченкх та acnipamiB. 1нстигут украшсько\" археографи джерелознавства ¡м. М.С.Грушевського НАН Укра'ши. - К., 1997. - Т.2. - С.434-448.

шкаци яких регулярно з'являються у зб^рниках наукових праць та журналах гитуту icTopii УкраУни HAH УкраТни19.

[ля науково! розробки дослщжуваноТ теми значний штерес становлять npani Хдака20, в яких автор простежив процес створення, структуру та анпацшну д1яльшсть Партизансько-Повстанського Штабу при Головнш шад вшськ УНР, спрямовану на подготовку загального ибшыновицького повстання в УкраТш у 1921 р.

т друпй половин! 90-х рр. ¡сторики Украши поновили роботу над вивченням шх аспекпв д1яльност1 Союзу Визволення Украши2'. Але попри певну ¡кавлешсть дослщнигав окремими напрямками д1яльност! СВУ, процес агодження культурно-освггньо1 та оргашзацшно! робота нащонально-рютичного спрямування у таборах полонених украТнщв Aoci залишаеться а колом Гх наукових штерейв.

начним науковим доробком е монографш В.Козлтна, в якш автором було ладно висвплено обставини перебування та процес адаптаци до цивильного тя росШських та украТнських емцрантгв в Югослава у м1жвоенному naci22. ' друпй половин! 90-х рр. украшсью та польсью науковц! почали активне идження icTopii видання як окремих часопиав, що виходили майже у Bcix >рах у 1915-1924 рр., так i теоретичних аспекпв функшонування TaöipHoi" ;и (пращ О.Сидоренко, О.Вшки, Н.Сидоренко)23.

'станшм часом активно дослщжуе укра'шську вШськову ем^граццо у ряд1 )пейських крахн М.Павленко. В його монографп висв!тлюються окрем1 :кти перебування полонених та штернованих украТнщв у таборах Полыщ,

(в. зокрема: Кривгць Н.В. Повноважне представницгво УкраУни у Шмеччим (1921-1923 рр.). // ¡жнародш зз'язки Украши: науке® пошукн 5 знахдаи. 36. наук, праць. - К., 1998. - Вип.7. - С.65-

Свсеенко 1.В. Д1яльн1сть украшськоТ 1 чехословацькоТ репатр1авдйних М1С1Й. 1921-1922 рр. // фагна в свропейських кнжнародних вщносинах. Наук. зб. 1нституту ¡сторц Украши НАН сраТни. - К., 1998. - С.423-434 та ¡н.

Ьак В. Повстансъко-Партизанський Штаб Державного Центру УНР в емхграцп (1921 р.) - К., 95. - 66 е.; його ж. Нацгональш спецслужби в перюд УкрашськоТ революшУ 1917-1921 рр. ввадом! сторшки '¡сгори"). - К, 1998. - 320 с.

оольов Б.1., Михалъсъкий 1С. "Союз визволення УкраТни" (1914-1918 рр.): до ¡сгори створення та тьносп. - Луганськ, 1996. - 44 е.; Лавров Ю.П. Початок дЬтьноеп Союзу Визволення УкраУни // срашсышй ¡сгоричний журнал. - К., 1998. -М 4. - С.17-32; N 5. - С.3-16 та ш. ыиттВ.Д, Русская и украинская эмиграция в Югославии (1919-1945 гг.). - X., 1996.-476 с. в. зокрема: Сидоренко О. Украшська таборова преса час ¡в Першо! свгговоТ вшни: Анотований 5люграф]чний покажчик. - К., 1995. - 30 е.; ВЫка О. Видавнича д1яльшсгь вояюв Армн УНР, герноваяих в Александров! Куявському // Зб1'рник праць Науково-дослщного центру перюдики. Пьыв, 1995. - Вип.2. - С.353-364; його ж. Украшська таборова преса вояюв Армн УНР, гернованих у Полыц! в 1920-1924 рр. // Теоретичш та оргашзацшш проблеми формування пертуару украшськоУ книги та перюдики. - Льв[в, 1996. - С.322-332; \Viszka Е. Ргаяа wojsk ташзйе] ИериБНЫ Ludowej ш1ешо\¥апус11 ту Роксе ш 1а1ас11 1920-1924 // Рокка) икгапа. Бо^шг 20 токи I jego пай^р^а (Полыца 1 Украша. Догов¡р 1920 року 1 його наслщки). - ТогоЛ, 1997. -¡09-325; Сидоренко Н. Нащонально-духовне самоствердження: У 3-х ч. - 4.1. Украшська

юрова периодика час!в ПершоУ свгговоУ вшни. - К., 2000. - 202 е.; й ж. "Задротяне житгя" раТнських часописш на чужит (1919-1924). - К., 2000. - 88 с. та ¡н.

Чехословаччини 1 РумушГ у 1919-1924 рр.24 Основний напрям йс дослщження полягае, зокрема, у вщгворенш полпики уряд!в краТн осадку радянсько! влади до цих категорш украшських вшськовшав, у висвкле! политично!' боротьби у середовицц укра'шського вояцтва та розкладо] д!яльноси у таборах бшьшовицьких агента, у дослцркенш процесу репатр1а штернованих до бшыповицько1 Роса.

Проблема полонених вояив-укра'шщв у контекст! дхяльност! СВУ за ча ПершоТ свпово1 вшни пос!дае чшъне мкце в заруб1жшй ¡сторюграфи, зокре — в австршсыай та шмецыай25. До кола наукових защкавлень чеськ« дослщника З.Сладека увшшли сюжети, пов'язаш переважно з д1яльнктю в Ч украшських науково-освггшх заклад! в та особливостей матер5альноТ пвдтрим украшських емираняв у рамках «русько'Г допомогово!" акцп»26. Цшш даш г укра'шську вшськову ем1грац1ю в Чехословаччиш наведет й у кн Б.Зелшського27.

У польськш ¡сторюграф!!' найдокладшше досладжувана пробле розроблялася З.Карпусем, який проанашзував окрем1 аспекти перебуванн д1яльноси полонених та штернованих украшщв у Полыш в 1919-1924 р] Вагомим внеском у справу наукового опрацювання проблеми стала ни: публнсацш О.В1шки, яы присвячеш анатзу багатьох аспекив таб!рного жи полонених та штернованих воягав-укра'шщв у Польиц29. Активно дослдо 1сторно украшсько'1 вшськово! ем1грацп в Полыщ О.Колянчук30.

24 Павленко МЛ. Укра'шсьм вШськовополонеш й ¡нтерноваш у таборах Полыш, Чехословаччин: Румуни: ставленм влади i умови перебування (1919-1924 рр.). - К., 1999. - 352 с.

25 Bihl W. Oesterreich-Ungarn und der "Bund zur Befreiung der Ukraine" // Oesterreich und Eur Festgabe fiier Hugo Hantsch zum 70. Geburstag. Graz-Wien-Kodn, 1965. - S.505-518; Mark Я Ukrainischen Frage im Ersten Weltkrieg: Flugschriften des "Bundes zur Befreiung der Ukraine" und nahestehender Publizisten, 1914-1916 // Zeitschrift fuer Ostforschung 33 (1984). - S.196-224; Gre, H, Oesterreich-Ungarn und die "Ukrainische Aktion 1914-1918" II Jahrbuecher fiier Geschi Oesteuropas. N. F. VI, 3. - S.270-296.

Сладек 3. Русская и украинская эмиграция в Чехословакии // Советское славяноведение. -1991. 6. - С.24-36; йога ж. Русская эмиграция в Чехословакии: развитие "русской акции Славяноведение. - 1993. - № 4. - С.28-36.

27 Zilynskyj Bohdan. Ukrajinci v Cechäch a na Morave (1894) 1917-1945 (1994). - Praha, 1995. - 128 s.

Korpus Z. Obozy uchodzcöw, jencöw i internowanych w Aleksandrowie Kujawskim w latach 1918-1 // Zapiski Kujawsko-Dobrzynskie. - Wloclawek, 1987. - T.V1 (Historia). - S.245-258; його ж. С jencöw nr 7 w Tucholi (1914-1921) // Studia i materialy do Historii wojskowosci. - 1994. - T.XXX' S.138-148; його ж. Zolnierze Ukrainskiej Republiki Ludowej internowani w obozach w Polsce w la 1920-1924 // Матер!али третьего мвкнародного конгресу украшкгпв (Харюв, 26-29 серпня 199( 1сторш. - Харыв, 1996. - С.55-64; його ж. Jeticy i intemowani rosyjscy i ukrainscy na terenie Pols latach 1918-1924. - Torun, 1997. - 209 's.; його ж. Wschodni sojusznicy polski w wojnie 1920 r Oddzialy wojskowe ukrainskie, rosyjskie, kozackie i bialoruskie w Polsce w latach 1919-1920. - Tc 1999.-230 s. та iH.

29 Biium O. Ta6ip воМв УНР в Александров! Куявському // Наше слово. - Варшава, 1991. - N ■

С.6; його ж. Козаиька могила на Куявах. - Льв1в, 1993. - 12 с.; його ж. Taöip полонених вояюв' в Тухол! // Сурмач. - Лондон, 1996. - 4.1-4(126-130). - С.34-36; його ж. Дорога укра'1'на збройних сил до xaoopiB Нолыщ // Спадами пам'яп: лггописний календар. - Варшава, 1996. -1

V широкому контекси проблема перебування у таборах Имеччини та стро-Угорщини полонених 3i складу царськоУ арми активно розробляеться лйськими историками С.Сергеевим i С.Вшоградовим31. Щоправда, вони не жремлюютъ украУншв i3 загальноУ маси полонених, але попри це у'fx статтях icyrm цшш статистичш даш та узагальнення, а також важлив1 щептуальш положения, осмислення яких дозволяе скласти цшсну картину ;л1Джувано'1 проблеми.

Экрем! гасла, присвячеш таборам полонених укра'шщв, присутш у вдаментальному енциклопедичному виданш «Encyclopedia of Ukraine»32. Эгляд Л1тератури свщчитъ, що, попри численш ггублшаци дошидниюв, ювячеш окремим аспектам перебування полонених украТнщв у таборах юпейських краУн та деяким спор^дненим сюжетам, проблема ще не стала ;дметом спещального наукового досл1дження в хилому. 1жерельною основою дисертаци е комплекс арх1вних i друкованих repiajiia, яга зосереджеш в арх!вних установах та б1блютечних закладах раГни, Полыщ, Канади, Австри, Шмеччини та 4exii. Найважлив1шу складову грельноУ бази дисертаци становлять документа й матер1али, що збер1таються юндах Центрального державного apxiBy вищих оргатв влади та управлшга раТни (ЦЦАВО УкраГни).

Останн1 можна умовно подшита на три групи. Першу, i найчисельшшу з с, складають ri документа, в яких вмщено ¡нформащю про бшышсть шнських табор'ш у Шмеччит та Австро-Угоргцинг. ф.3533 (Ta6ip ськовополонених украТнцш-офщер^в з росшськоГ армп в Йозефштадп, 19178), фф.4382, 4404, 4406, 4418 (тдповшго - оргашзащУ украУнщв у таборах ськовополонених у Вецлярц Фрайштадп, Раштат1 та Зальцведел1, 19148), у Чехословаччшн: ф.3520 (Команда Укра'шсысоУ бригади в Кмецьюм TOHHiM, 1919-1920 pp.), ф.3521 (УкраТнський вшськовий табор в Йозефов!,

:.276-284; його ж. Украивд у Ta6opi в Стшалков! // Вкник Кшвського державного лштстичного юверситету. Cepia "Icropii, економ1ка, фшософк". - К., 1999. - Вип.З. - С.167-174; ; Wiszka Е. rasa emigracji ukrainskiej w Polsce 1920-1939. - Torun, 2000. та ш.

Ъляичук О. Украшщ в таборах Перемишля (1918-1921 pp.) // Пам'ятки УкраТни: icropu та ультура. - К., 1995. - № 3. - С.112-117; Kolanczvk A. Intemowani zolnierze Armii UNR w Kaliszu 920-1939. - Kalisz-Przemysl-Lwow, 1995. - 96 s. та щ.

'ергеев Е.Ю. Русские военнопленные в Германии и Австро-Венгрии в годы Первой мировой ойны // Новая и новейшая история. - 1996. - № 4. - С.65-78; Sergeev Е. Russian Prisoners of World /аг I at the Austro-Italian Front in 1915-1917 // WWI and the XX Century. Acts of the International Conference of Historians. Moscow, 24-26 May, 1994. - Moscow, 1995. - S.187-190; Vinogradov S. Russian Prisoners of War in the Yugoslavian Region of Austria-Hungary, Serbia and Montenegro, 1914918 // Ibid. - S.190-193; Sergeev E. Kriegsgefangenenschaft und Mentalitäten. Zur Haltungsänderung jssischer Offiziere und Mannschaftsangehöriger in der österreichisch-ungarischen und deutschen iefangenenschafit // Kriegsgefangenenschaft 1914-1920. Am Beispiel Österreichs und Russlands Zeitgeschichte; Jg. 25 Helf 11/12). - Innsbruck; Wien, 1998. - S.357-374.

ipko S„ Shankovsky L. Prisoner of War Camps // Encyclopedia of Ukraine / Ed. By D.H.Struk. -oronto; Buffalo; London, 1993. - Voi.IV. - P.22I-222.

1921-1923 рр.), ф.3530 (Таб1р штернованих украинце у Шберщ); у Полы ф.3522 (Таб1р полонених старшин УкрашськоТ Галицько'Т Арми в Тухолц 192 1922 рр.), ф.3523 (Таб1р штернованих вшськ УНР у Щешорно), ф.3524 (Та£ штернованих вшськ УНР у Стшалково), ф.3526 (Таб1р штернованих вше УНР у Александров! Куявському); Ггали: ф.4430 (Таб^р полонених старшл укра'шщв у Касшо), значна частина з яких вперше вводиться до науковс об!гу дисертантом.

Це, насамперед, протоколи зборт 1 засадань таб!рних,оргашзац!й, 1х стату касов1 книги допомогових та кооперативих товариств, листування м!жнародними благодшними органващями та р1зними емпрантськи осередками, каталоги таб1рних б1бл1отек, списки члешв товариств та слуха1 деяких оевтпх курав! шкш, програми концерпв та ш. ИЦ фонда також мшт* у соб! щоденш розпорядження таб1рних адмшетрацш, обл1ков1 кни звшьнення вшсысовшав з таборов, ситуативн! зведення та повщомлення, кни облшу пращ та щоденники робшшчих вщдшв, реестри полонених штернованих вояюв-украшщв.

Важливе значения для дослщження. обставин перебування у табор полонених та штернованих укра'шщв мають також спомини, щоденнш автобиографа безпосередшх учаеншав подш, ям збер1гаються у вщповщн фондах ЦЦАВО УкраТни. Це, насамперед, матер1али фонду вщомого ¡стор^ та полпичного д^яча Д.Дорошенка (ф.4186), в яких мютяться важлив1 дан! п д1яльшсть очолювано? ним украшсько! червонохресно'1 мка на Балканах у 19 р., а також про його шепекцшну подорож до Риму з метою перев!рки робе Надзвичайно! вшськово-санггарно1 мкп УНР в 1талн. До ц1еТ групи слщ таю В1днести I цшу низку документов з фондов таборов полонених укра'шщв Шмеччиш та Австро-Угорщиш. Це, зокрема, "Записна книжка д-В.Слмовича, 1917-1918 рр." (ф.4406), "Автобюграф1я полоненого Б.Онипк "Щоденник полоненого 1.Безкоровайного" (обидва - ф.4404) та ш.

Матер ¡али з фощцв украшських таборов у Полыщ та Чехословаччиш мак свою специфшу. Кр1м вже вказаних вид!в документа до них ув'шш матергали, що розкривають особливост! перебування украшського вояцта умовах штернування та полону в цих крашах, зокрема, поступовий пере: таборян на цившьний стан. На характер! документ з цих фонд!в позначилс й те, що щ табори були об'еднан! украшським командуванням. Отже, знач джерелознавчу вартють являють збгрки накапв ГоловноТ Команда Армп УН УГА, анал!тичн! звгги р!зних вшськових !нституц!й, донесения спещальк (контррозв!дувальних) служб табор!в, поввдомлення про о крем! випад: свав!лля польськоТ м!сцево"1 влади та таб!рних комендатур щодо полонених штернованих воямв-украТнщв тощо.

Друга група - це фонди украшських мЫстерств, вщомств, дипломатичн; вШсысово-саштарних, спещальних установ та полпгичних оргашзацш, у т ф.1075 (Вшськове мшютерство УНР), ф. 1078 (Головне управли

аврального штабу Армн УНР), ф. 1084 (Головна в!йськова саштарна управа ра'шсько!" Держави, м.Ки1в), ф.3696 (Министерство закордонних справ УНР), 1405 (Союз Визволення УкраТни), ф.3179 (Головний Вшськово-1сторичяий 'зей-ApxiB Армй' УНР), ф.3695 (Украшська вшськово-саштарна м!с1я для псомоги полоненим украшцям у Центральнш та ГЕвдентй CBponi) та iH. 1Д нди мктять офщшну документацио й листування украшських державних i ;ськових установ з разного роду тштань; нормативы шструкцп, накази, юрти та повщомлення, шформацшш матер! али про результата лектування таборов, штата! розписи частин та iH.

Важливе значения для висвгглення дослщжуваноУ теми мають i документа 1з ндав радянсышх шституцш в Украш! (третя група), хоча з них можна черпнута значно менший обсяг шформацп про полонених та штернованих шв-украшщв. Насамперед вдеться про ф.4 (Народний KOMicapiaT юрдонних справ (НКЗС УСРР), одним 13 завдань якого був щейно-штичний розклад украТнсько'1 вШськово! eMirpani'i шляхом проведения тацшно-пропагандистсько! кампана в таборах. У цьому фонд! вщклалося гтування зовшшньополпичного в!домства УСРР з радянськими пломатичними представництвами, власною резидентурою за кордоном, а сож з НКЗС бшьшовицько'1 Pocii, в якому м!стяться фактичш дат про побут •ернованих, норми харчування, розташування та чисельний склад частин та днань у таборах, повщомлення про основш прояви культурно-освггнього [тгя укра\нського вояцтва. До певноТ М1ри спорщнений характер з цими тер1алами мають документа, що збер1гаються у фонда ЦК КП(б)У (ф.1) игрального державного apxiBy громадських об'еднань Украши (ЦЦАГО раши). Серед докуменпв його оргашзацшно-шструкторського ввдолу чтиться листування з радянськими дипломатичними представництвами за рдоном, а також розвщзведення ДПУ про антибтьшовицький рух опору в ранп, в контекст! якого анал!зуються i Ti процеси, що мали мюце у эедовшщ штернованих укра'шщв натеренах европейських краТн. KpiM того у ЦЦАГО Украши збер1гаються цшш документи щодо Д1яльност! (У в 1914-1918 pp., як! увШшли до щойно сформованого фонду-колеющ крашський музей у Празш (ф.269). Цей фонд нашчуе близько 1600 справ, яи цщяються на три групи: документи установ та оргашзацш, матер!али эбового походження та перюдичш видання. На жаль, бшышсть арх1вних куменпв цього фонду потребуе реставрацп, тому його ще доа не ввдкрито я дослщниив.

Першорядне значения для дослдокення дано! проблеми мають також тер!али Центрального державного юторичного арх!ву Украши у м.Львов! ЩА Украши у м.Львов!). У фондах цього арх!ву - ф.309 (Наукове товариство Т.Шевченка у м.Львов!), ф.462 (У крашський горожанський ком!тет у IbBOBi), ф.368 (Томаш!всысий С., ¡старик), ф.414 (Редакцш газета "Неделя", цень), ф.391 (Украшська культурна Рада у Вщш), ф.760 (Степура I.K.,

адвокат), ф.567 (Окружне управлшня охорони здоров'я у Львов!), ф.58 (Колекщя документов про Д1яльшсть урядхв та армш УНР \ ЗУНР) та шших збер1гаються численш звп~и, протоколи, статистичш зведення, фшансов1 акт] та кошториси, звернення до м1жнародннх благо дшних оргашзацш тощо.

У Центральному державному юнофотофоноарх!в1 Украши (ЦДКФФУ Украши) збер!гаеться значна кшыасть фотодокумента з фонд!в "Украшськоп празького архиву", яю шюструють р1зш аспекти таб'фного житгя й побут полонених укра'шц1в у Шмеччиш та Австро-Угорщиш. ЦЦ фотодокумента важливим зображальним джерелом з доошджуваноТ теми. На свилина: представлен! групов1 портрета членов р!зних товариств, сцени вистав таб1рнк театров, панорамт зтмки таборов та окремих таб1рних споруд (бараков, церко. та ш.). На значнш кшькосп фотограф!» вщбито переб!г формування ащдш: украшських Синьо- та Орожупанно!' див!з!й. Аналопчний характер (ал< стосовно лише одного украшського табору - Раштату) мають використан дисертантом свшшни з фотоальбому, що збердаеться у м!ському арх!в м.Раштат (Шмеччина).

Значний науковий штерес для розкритгя теми становлять документ! заруб!жних арх!вних установ. Серед них ч'шьне м'юце належить Нащональном; арх!ву Канада, в якому зосереджено понад 50 украшських та украТнсько канадських фондов. Одтею з найцшншшх украшських зб!рок цього архиву колекц!я вщомого громадського ! полшгчного Д1яча, члена презщщ СВ! А.Жука. 3 огляду на напрям наукового дослщження для дисертанг найбшьший штерес становили документи, пов'язан! з д!яльшстю СВУ, зокрема т1, в яких визначалися основн! форми культурно-освиньо! робот] серед полонених украТнц'ш.

Ще одна складова джерельно!' бази дисертацшного дослщження — документа, що зберггаклься у юлькох лольських архивах. Зокрема, цшн матер1али м!стяться у Центральному в!йськовому арх!в! у Варшав! Насамперед, це фонд ГУ-го в!ддшу Головного командування польськоУ армЛ,; структур! якого д!яла спец!альна секцк у справах полонених. Значний маси фактичних даних мктиться у фондах 1-го ! П-го ввддшв штабу Вшськовор мшстерства Польсько!" держави, а також у фонд! "Бргсупиегхопа Агт! Шгатэка, 1918-1939" («Союзна укра'шська арм^я, 1918-1939»).

Дисертантом були використан! також окрем! документи з Архиву нових актт: у Варшав!, а саме - фонда президй Ради м!шстр!в Польсько! держави т Вшськового аташату Полъцц. Додаткова шформащя щодо чисельност полонених вояюв-украТнщв у Тухол! в р!зн! пер!оди його функцюнування бул почерпнута з фодов Державного арх1ву у Бидгощ!. Певне значения до. висвгтлення обставин перебування полонених вояюв УГА в табора* Полые мають окрем! документи, що збер1гаються в арх1в1 Б!бл!отеки Народовой ; Варшав!, у т.ч. перепустки, подорожн! документи, посвщчення про звшьнення табору деяких полонених, а також таб1рн1 рукописи! видання та ш.

Цкаву 1 ргзномаштну шформацио про обставини перебування полонених та ернованих украТнщв у Имеччиш та Чехословаччин! дисертант почерпнув з съкового В1ддглення фонду "УкраТнський музей в Праз1" Державного прального арх1ву в Праз^ що утворився на основ! матер!ал1в колишнього краТнського празького арх1ву", яю не потрапили до СРСР у пюлявоенний мод. Серед документ!в, що збер!гаються у цьому фонд!, статута украТнських альнотаб}р1ШХ оргашзацш та окремих товариств, огляди руху книжок з нрних б1бл10тек, ¡люстроваш додатки до газета "Шлях", хрошки, мемуари, денники, протоколи зас!дань ГоловноТ Команди УГА. Пошукову роботу в пв1 значно полеппуе опублшований у 1996 р. опис цього фонду, що було йснено сшльними заходами Гнститугу украТнсько'Т археографи та ерелознавства ¡м. М.С.Грушевського, Арх!вного управлшня ЧеськоТ :публши та Державного центрального архгву в Праз133. Цлтя написания дисертаци автор також використав матер1али Державного аву Австрп, де у документах фонду "Акпв Вшськового мшктерства, 191419" мктяться важлив! дан! щодо початковоТ фази формування СхрожупанноТ заТнсько! дившГ.

Зруковат джерела, використан! у процес! написания дисертацп, можна эвно подшити на три групи: 1) спогади колишшх полонених та ернованих, а також цившьних ос!б, ям сприяли налагодженню культурно-итньоТ та нацюнально-патрютичноТ робота в таборах; 2) зб!рки документа; «атер^али таб!рноТ преси.

Ипогади, яш е важливою складовою джерельноТ основи досл!дження, м!стять кливу шформацио, яка суттево доповнюе вщомосп арх!вних та шших вид!в лсованих джерел. Вони вгдгворюють не тальки окрем! поди та явища, але й мосферу" епохи, психолопчт портрета !сторичних оаб, водночас биваючи свпогляд та особисту позищю к автор!в. Серед цих джерел ганий ¡нтерес являють спомини одного з провщних д!яч1в СВУ -]корописа-Йолгуховського3\ Автор, виступивши на стор!нках мборобськоТ УкраТни" проти несправедливих закидав на адресу СВУ з боку )емих представниюв украТнсысих полггичних К1Л в "запроданств!" шмцям та тршцям, переконливо дов1в, що Союз Визволення УкраТни, отримуючи .чш кощти з боку провадних держав Почв!рного союзу, використовував Тх на ¡агодження в таборах полонених украТнщв культурно-просвотьоТ та цонально-виховноТ робота.

Джерельна основа дослцркувано'Т проблеми значно збагатилася у 1931 р., [и Державним видавництвом УкраТни були вперше видан! спомини О.Кобця Варавви) «Записки полоненого»35. Вони були написан! на шдстав!

да.: УкраУнсысий музей в Праз1 / Упоряд. Р.Махапсова. - К. - Прага, 1996. - 295 с.

хоропис О. МоТ "злочини" // Хл1боробська УкраТна. -1921. - 36.2-4. - С.205-235.

'обець О. (Опекай Варавва). Записки полоненого (Пригоди 1 враження учасника першоТ СвгговоТ

шни). - 4-те вид. - Мюнхен, 1959. - 335 с.

безпосередшх вражень автора-фронтовика, який шзшше опинився шмецькому полот й брав д1яльну участь у культурно-просвпнш оргашзацшшй робот! серед полонених табору Фрайштадт.

Надшне шдгрунтя для подальшого вивчення теми було закладено у 30-х р коли на шпальтах кшькох украТнсышх перюдичних видань - "Л¡топи ЧервоноК Калини", "Гуртуймося", "Табор", "За Державшсть" з'явилася ц! низка спогад1в колишшх вшськовиюв украТнсышх армп, присвячен проблемам Ъшього перебування у таборах европейських краш полонених36.

Важливим джерелом для вивчення теми стала книга генерала В.Зелшсько "Синьожупанники", автор якоТ стояв бшя джерел укра'шського вшськово руху в таборах полонених офщер'ш-украшщв 31 складу росшсько'1 армп у 191 1918 рр.37 ГКсля Друго! св1товоТ виши джерельна основа пробли продовжувала зростати за рахунок публшацш спогад^в безпосередн1х учаснш укра'шського руху в колишнга Австро-Угорщит та тих осШ, хто у свш ч пройшов через табори Австрп та Польщ138. В них автори торкнулися багать аспектов життед1яльност1 украшського вояцтва в умовах полону штернування.

Помтшм явихцем в украУнськш заруб1жшй вшськовш ¡сторюграфп ста видання книги "Укра1'нська Галицька Арм^я: матер1яли до ¡сторГГ1, в якот безпосереднгми очевидцами тих подш було розглянуто побутов! умови та дея аспекта культурно-освкньоУ робота полонених та штернованих вояюв УГА таборах Полыщ та Чехословаччини39.

Важяивий фактичний матер1ал про становище полонених укра'шщв в 1та; моститься у споминах С.Онацького — сшвробггника Дипломатично представнидтва УНР в 1тали у 1919-1920 рр.40 Значний науковий штерес д. висвЬлення пронесу перетранспортування полонених та штерноваш украГнщв з терешв балканських краш в Украшу становлять спомш

36 Терлецький О. Украшщ полонеш у вецлярському табор! (Пщ час повстання украТнсько! держав! друпй половин! 1917 року) // Лгтопис ЧервоноТ Калини. - 1932. - 4.12. - С.4-5; ОяятинД. Спога про культурно-освшю працю на ГОдлшшиу, Полсы й Волит в 1917 р. // Там само. - 4.1. - 193" С. 12-15; 4.2. - С.15-19; Коковський Ф. В Туши // Гам само. - 1935. - Ч.З. - С.19-21; Годований Освггня справа в укра'шських таборах дм штернованих в Дойч-Габлю // Там само. - 1931. - 4.1 С.18-19; Битинсъкий М. Украшське вояцтво на культурно-освггньому фронт! И Гуртуймося 1932. - № IX. - С.35-46; Норох^всъкий Г. Укралнськавйськова емирацм в Румуни // Табор. - Кал! 1929-1932. - ЧД1-17; Прохода В. Записки до ¡сторп (лрих або Орожупанникш // За Державшем 1927. - 36.1. - С.75-128; Стечшиин М. Щеторнський Вшськовий Цвингар // Там само. - Кал! 1930. - 36.2. - С. 151-183 таш.

37 Зтнсъкий В. Синьожупанники. - Берлш, 1938. -169 с.

Див. зокрема: Домбчевсъка I. Фрайппадський таб1р очима жшки (Уривок з книги "Фрайштадсь республжа") // Свобода. - 1958. - 27 вересня. - К 186; Бшон П. Спогади. - Штсбург, 1952. - С.: 159; Ст'янцев В. У Полыщ за дротами (Роки 1920-1923) // Визвольний шлях. - 1968. - Кн.б С.754-765; Кн.7-8. - С.949-966; Кн.9. - С.1078-1090.

39 Украшська Галицька Арм1я: матершли до ¡сторн. - Вшшпег, 1958. - 603 с.

40 Онацький С. По лохилй гшош!: записки журнал1Ста \ дипломата. - Мюнхен, 1964. - 4.1. - 152 1969. -Ч.П. -262 с.

{орошенка, якого влггку 1919 р. було призначено головою Mici'i эа'шського Червоного Хреста у Белград! (у юнщ 1919 р. м!с!ю було «несено до Румунп)41.

7 1979 р. вийшла друком книга "Союз визволення Укра1ни у В!дш (19148)" - фактично збЗрка спогад1в члешв СВУ та сшвробшшив проевших цшв, яга провадили активну культурно-проевггницьку та оргашзацшну юту в таборах полонених украТнщв в Австро-Угорщиш, насамперед у айштадп, що стала значним внеском у збагачення джерельноГ бази »есленоТ проблеми42.

Сритично сприймаючи факти та евщчення наведет у спогадах, дисертант гагався сшвставити ix з даними ¡нших архзвних джерел та зб1рок документа, у розний час були опублковаш як в радянськш Укра'пп, так i за кордоном. 1ершим до публшаци документов вдався СВУ, який видавав звгги пральних opraHiB окремими брошурами43. У 1922 р. у Kaninri обмеженим ладом була видана зб^рка документ, де мютшшея деяю дан! про новище штернованого украшського вояцтва у Полыц!44. И! матер!али, важаючи на свш невеликий обсяг, мають безперечну джерельну щншеть для творения об'ективно! картини становища полонених та штернованих вояив-laiHuiB.

f 1921 р. видання зб!рник!в документе було розпочато радянською дою45. Щоправда, ix упорядники при цьому керувалися не потребою творения об'ективно! картини д!яльносп украТнсько1 вшськово!' eMirpani'i, а 1есл!дували полггачш цш, намагаючись отримати додатков! переваги у шоматичному протистоянн! з Польщею та Румушею на початку 20-х рр. 7 кшщ 50-х - 60-х рр. були видан! зб!рки докуменив, присвячеш 1сторонн!м стосункам СРСР з деякими европейськими крашами, у т.ч. i з ш, на теренах яких перебувала украУнська в!йськова ем!гращя46. 1ершорядне значения для дослщника означено! теми мае зб!рка документ! в орникевича "Ereignisse in der Ukraine 1914-1922 (deren Bedeutung und

■зрошенкоД. Moï спомини про недавне-минуле (1914-1920). - Мюнхен, 1969. - 543 с. эюз визволення Укралнн у Biom (1914-1918). - Нью-Йорк, 1979.

(ив. зокрема: Звадомлення з политично! дальности Берлшсько! Централ! Союза Визволення гкраТни в таборах украшшв полонених i на Украшських землях, окупованих Имеччиною за час ¡д половини травня 1915 року до половина травня 1918 року. - В ¡день, 1918. - 16 с. итяги з документа, як! в оригиналах хорониться в Головному ВШськово-Ьторичному Музею-ipxÎBÎ. - Кал1ш, 1922. - 50 с.

оветская Украина и Польша. Сборник дипломатических документов и исторических материалов. Харьков, 1921. - 141 е.; Советская Россия и Румыния. Сборник дипломатических документов и сгорических материалов. - Харьков, 1921. - 96 с.

экументы внешнем полигики СССР. - Москва, 1958. - Т.2. - 803 е.; 1959. - Т.З. - 723 е.; 1961. - Т.5.

807 е.; 1962. - Т.6. - 671 е.; Украшська PCP на мжнародтй ареш (1917-1923 pp.): Зйрник окуменп'в. - К., 1966. - 667 е.; Документы и материалы по истории советско-польских отношений.

Москва, 1966. - Т.4. - 559 е.; Документы и материалы по истории советско-чехословацких тношений. - Москва, 1973. - Т.1. - 551 с.

historische Hintsrgrunde)" ("Поди в У край« в 1914-1918 рр., ix значения i 1Сторичне тло"), яка дае можливють висвгелити широке коло кторични проблем не тшьки в УкраЫ, а й у Схвднш бврош47. Окремг напряш дояльност! Уряду УНР в екзшн та Укра'шськоТ Вшськово-Л1кв1дацшно1 Komic у Полыщ висвтпоються у зб1рнику «Украшська револющя»48.

У середин! 90-х рр. джерельна основа дослщжувано! проблеми розширила< завдяки виходу ще кшькох документальних зб1рок. Зокрема, значним внеском Ti збагачення став вихщ зб^рника докуменпв i матергатв "Розвщка контррозвщка Украши. 1917-1921 рр.", який ¡стотно розширив Hanii уявлеш про специфжу робота нащональних спецслужб49.

Значний джерелозначий штерес для дослщника окреслешн проблематиь мае низка зб1рок документов, що вийшли друком у другш половин! 90-х рр. 4exii, Польнц та РосШськш Федерацй'. ix упорядники ввели до наукового оби велику кшыасть документа з арх1восховищ cboix кра'ш, вщкривши у так» cnociö широкий npocTip для подальших дослщжень з щеТ теми50.

Важливим й цшним джерелом дослдаення проблеми стала тогочас! емпрантська преса, високий шформацшний потенщал hkoi дае можливкг дослщити бшышсть сфер гоштичноТ, сощально-економ1чноТ, культурн просвпнидько\' та науково! д!яльност1 украшських емнранта, вщтворю атмосферу й специфику ix життя на чужин!. Матер¡али преси е, б перебыьшення, самоцшними — вони дають дослщников! можлив!с реконструювати певш процеси в еередовинц украшсько\' вшсысовоГ ем5грац доповнюючи значною м1рою свщчення apxiBHHx документа. У зв'язку з ци дисертант вбачав cboim завданням увести матер1али TaöipHOi преси i наукового o6iry та сприяти ¡хньому широкому використанню. Особливо Miporo це торкаеться вивчення та використання матер!ал1в тих часоииав, я виготовлялися в таборах у рукописному вигляд! лише в одному прим!рнику.

EMirpaHTcbid видання значною мгрою збереглися досьогодш й знаходяты ниш у кшькох бШлютечних закладах Украши (зокрема у газетних фонд; Вцдалу периодики Нацюнально!' б1бл!отеки УкраУни 1м.В.Вернадськог Науково-дов1дково1 б1бл1отеки арх'т'щ Украши, Льв1вськоТ науково? б1бл'юте!

47 Hornykiewicz Т. Ereignisse in der Ukraine 1914-1922 (deren Bedeutung und historische Hintergründe

Philadelphia, 1966. - Band.I. - 450 s.

48УкраТнська револющя: Документа. 1919-1921 / За ред. Т.Гунчака. - Нью-Йорк, 1984.-478 с.

Див.: Розвщка i котррозвщка Украши. 1917-1921 рр.: 36ipKa документов i матер1ал)в / За pt В.С.Сщака; упоряд. Д.Веденеев, О.Стадник. - К., 1995. - 167 с.

50 Tuchola. ОЪог jencow i intemowanych 1914-1923 / Oprac. Z.Karpus, W.Rezmer. - Torim, 1997. - T.l Cz.I. - LXXXVin + 236 s.; Torun, 1998. - Cz.2 (Choroby zakazne i walka z nimi 1920-1922). - ЬХХП 158 s.; Ruska a ukrajinska emigrace v Ceskoslovcnske republice. 1918-1939. Materiäly k dcjindm Praha, 1995. - 106 s.; Präce ruske, ukraj inskc a beloruske emigrace vydanë v Ceskoslovensku. 1918-19 (Bibiiografie s biografickymi udaji о avtorech). - Dil 1. - Svazek 1-3. - Praha, 1996. -1472 s.; Русс» военная эмиграция 20-х - 40-х годов: Документы и материалы. - Москва, 1998. - T.l (Т начиналось изгнанье 1920-1922 гг.). - Кн.1 (Исход). - 425 е.; Кн.2 (На чужбине). - 751 с.

.В.Стефаника та Б1блютеки 'ш. Ольжича). Окрем1 титули емхгрантськоТ преси, з були використаш дисертантом, збериаються також у б1блттещ фа'шського Вшьного Утверситету в Мюнхен!, Укра'шськш б1блютещ .СЛетлюри у Парижу Б1блютеш НародовоУ у Варшав! та вдноевропейському в1ддш БерлшськоТ нащональноТ б1блютеки.

3 огляду на р1зноштанов1сть ем!грантських перюдичних видань, що осуються даноТ теми, автор вважае за доцшьне подшити Тх на таб1рш видання Зшьне Слово", "Громадська Думка", "Проевший Листок", "Розвага", озсвл", "Голос табору", "Укра'шсысий Стрыець", "УкраГнський Скиталець" та .) та часописи украТнських шштичних оргатзацш, громадських об'еднань, «ьково-саштарних мюш ("В1стник СВУ", "Шлях", "Син Украши", "Трибуна сра\'ни", "Воля" та ш.

Матер!али перюдичних видань були широко використаш при написанш вах здшв дисертаци. Обставини життя й побуту полонених украТ'нщв у таборах ¡нтральних держав, д1яльшсть 1х культурно-освтнх осередив набули ■фокого висв5тлення на сторшках таб1рних видань. Кр1м великих статей зторства самих полонених), що торкалися р1зних аспеюпв таб!рного 1ування, у кожному чиын цих видань у рубриках "3 таборового життя", аборова хрошка" ум!щувалися повщомлення про буденне життя раТнського вояцтва в таборах. Активно висвгглювалися ш проблеми I на хальтах перюдичних оргашв украТнських оргашзацш та установ. Серед атей, опублкованих на стор!нках цих видань, важливе джерельне значения ють публшацй" П.Павленка51, П.Лисецького52 та шших, а також звгги 51рних установ про досягнення у галуз1 культурно-осв1тньоТ роботи53. Важливе значения для дослщження процесу формування украТнськоТ хсысовоТ емцраш! становить публицистична та ешстолярна спадщина Голови !ректорп 1 Головного Отамана ВШськ УНР С.Петлюри54.

7авленко П. Огляд ддаыюсп "Видавничого товариства ¡меш П.Кулшм" // Вшьне олово: Часопио яолонених украТнщв у Залмшедии. - Зальцведель, 1917. - 10 лютого. - № 12(71), 14 лютого. - № 13(72), 17 лютого. -№ 14(73).

Тисецышй П. Як вкгладае проев¡тно-оргашзащйне житге в украшсьюм табор! у Вецляр! // Вютник лолггики, лтератури й житгя. - 1918. - 20 Ычня. - 4.186; 16 лютого. - 4.190; 24 лютого. - 4.191; 3 эерезня. -4.192.

УкраТна в таборЬ Огляд культурно-проевггнього житгя в УкраТнсьмй бригад1 в Ншецыам Яблоншм за час вщ 1 червня 1920 до 1 жовтня 1921 р. // УкраТнський Стршець. - Ншецьке Яблонне, 1921. - 4.16/18; Звгг гград1 Видшу секиш, курст 1 установ Кулмурно-просвггного Кружка укр. вШськ. табора в Йозефов1 за час в!д 24. червня до 30. падолиста 1921 // УкраТнський житалець. - Йозефов, 1922. - 4.12.

Гетлюра С. (О.Ряст) Сучасна украшська ем^ацЬг та и завдання. - Щешорно, 1923. - 88 е.; його ж. Ъремагають организован! I нерозпороще№... II Тризуб. - 1925. - № 3. - С.1-3; Петлюра С. (О.Ряст) 'Табор" (Чергов! проблеми вШськового буд!ввицгва в украшсьюй вШськовш лггератур!) // Табор. 1923. -Ха 1. - С.51-79; Симон Петлюра. Статп, листа, документа: У 3-х т. - Нью-Йорк, 1956. - Т.1. 589 е.; Нью-Йорк, 1979. - Т.П. - 627 е.; К., 1999. - ТЛИ. - 616 с.

Анал13 джерельно1 бази дослщжувано1 проблеми свщчить, що попри значний документальный масив, icHye певний дисбаланс м1ж р1внями наукового опрацювання проблеми полонених та штернованих вояйв-украшщв у р1зних кра'шах: oxpeMi аспекта функцюнування таб1рних громад дослщжеш досить докладно, проте шторш бшыпоси табор1в мае значно менший ступшь наукового опрацювання. Спираючись на apxiBHi документа, зб^рки документа, спогади очевидщв, публжацп таб1рних газет, дисертант намагався вщтворитк обставини перебування полонених та штернованих вояюв-укра'шщв у таборах, 1фоанал1зувати особливосп налагодження в його середовшщ культурно-ocBiraboT та нацюнально-виховно\' робота, простежити Д1яльшсть таб1рню оргашзацш та гуртив, а також окреслити ii досягнення, що стали наслдаок подвижницышх зусиль свщомо! частини украТнського вояцтва у таборах.

У другому роздш - "Перебування у таборах Австро-Угорщини тг Имеччини полонених вояюв-украшщв царськоТ армп (1914-1918 рр.)" ■ розглянуто Д1ялыпсть СВУ на теренах Австро-Угорщини та Нмеччини щодс виокремлення полонених украшщв царсько! армп у спещальш табори тг налагодження в ix середовипц штенсивноУ культурн0-0св!тнь01 та нащонально патриотично! робота. Використовуючи об'ективну защкавлешсть провщню держав Почв1рного союзу в послабленш вшськовоТ могутност! Росшсько iMnepi'i, СВУ зум^в отримати значш фшансов1 кошти для проведения широко видавничоТ та аптацшно-пропагандистськоТ кампанп в Сврош, а кр1м тог< здшснита у кшщ 1914 - 1915 рр. украЫзацш кшькох табор1в (Фрайштадт Раштат, Вецляр i Зальцведель) полонених 3i складу царсько'1 армп.

У початйв кулыурно-ocBiTHboi та нащонально-патрютично! робота сере; полонених укра'шщв у таборах Шмеччини та Австро-Угорщини стоял! високощейно й патрютично налаштоват украшська гатетгенщя переважно Галичини i Буковини (В.С1мович, Р.Домбчевський, В.Пачовський, О.Безпалкс С. i Р. Смаль-Стоцьи, О.Терлецький та iHiui), загартована в суспшьно полггачнш робот1, з великим педагопчним стажем. Bei вони увШшли до склад; проевггшх ввдипв СВУ, головною фушещею яких стало налагодженн ocBiTHboi та нацюнально-патрштично1 робота у середовшщ полонени украшщв. Заходами цих вщдшв до кшця 1915 р. у таборах була створена щл низка товариств та гуртив (проевггшх, культурно-мистецьких, видавничю кооперативних та in.), яи згуртували у своему склад1 значну кшьюст полонених украТншв.

СВУ надав кошти для придбання трьох друкарських верстата т необхщного обладнання для облаштування таб1рних друкарень, що дал можливють ¡статно акпшзувати роботу нацюнально-патрютичног спрямування таборах полонених росШсько'1 армй". KpiM цього, финансов допомога СВУ уможливила заснувати у кожному Taöopi майстерш художньог промислу (р1зьба по дереву, вишивання, гончарш вироби та iH.), придбат фотограф1чш апарати та спещальш прилади для таб1рних фотограф1чни

айстерень. СВУ подбав 1 про надходження книжок до таб!рних б1блютек; про гальш шдручники й прилади, географ!чш карта, д1апозитиви, театралы» >стюми й декорацп, музичт шструменти.

СВУ поширив свою Д1яльшсть 1 на багатонацюнальш табори полонених фсько! армп, як! стали своерщним джерелом для поповнення свщомими срашцями згадуваних табор1в, змщнюючи в такий споаб Тх нацюнальне ядро, щею метою Союз активно розповсюджував у таборах укра'шсью книжки, эгашзовував школи грамоти та б1блютеки, засновував народш хори 1 театри, тштовував р1зт курси та виклади тощо. Навесш 1916 р., коли переважна лышсть полонених була вщряджена на сшьгоспроботи, СВУ — через сво'{х цвроб1тник!в та прюолыпшв з числа полонених — актишзував украТнську юпаганду серед полонених у робшшчих командах. 3 метою посилення эективносп шеУ робота, Союз вживае заход1в для забезпечення своТх ;едставниюв достатньою кшьюстю полгаиноГ лггератури (переважно брошур ггиросшського спрямування) та украшських перюдичних таб'фних видань, а кож оргашзуе регулярне вщвщування робтаичих команд членами грашських таб1рних громад. Завдяки штенсивному листуванню 1 надсилщ шжок СВУ вдаеться встановити контакта з багатьома полоненими з числа 1родних вчител1в, студента, Л1кар1в, 1 в такий споаб поширити свою аптащю ; значну кшьисть роб1тничих команд, охопивши своГм впливом максимально ироке коло полонених на всгх теренах Центральних держав. Метою цих заход1в було морально тдготовити загал полонених украТншв до тивноГ учасп у нацшнально-визвольнш боротьб1, виховати серед полонених эдей, зд1бних до самостшшн громадсько'1 I культурно? лояльности, а також цняти загальний культурний р1вень широко! маси полонених украУнщв тяхом навчання 1х грамота та поширення вщомостей з укра1нсько1 ютори, о графи, лггератури. Аналопчщ заходи у таборах вшськовоподонених сшсько! армн проводилися Союзом 1 у 1917 р., причому його ствробшшки ачно актив1зували свою Д1яльтсть у цьому напрямку. Наслщком цього стало рхливе розгортання украТнського руху у середовипц полонених та кготне ¡лынення числа тих, хто шдгримував полкичну платформу СВУ. У кшщ 1916 - на початку 1917 рр. в украйнзованих таборах було проведено гатзацшну реформу, що перетворила IX на "укра'шсью республ1ки" на нецькш та австршськш землях, бо з цього часу провщ табору обирався вс1ма енами украшсько1 громада на основ! загального, равного 1 таемного посування. В1дтод1 комендатура табор!в вже не втручалася у внутршне ггтя полонених украшщв. До самостшного ведения полонених укра'шщв рейшли численш культурно-просвтн, видавнич1 та економ1чш оргатзацп у 5орах; вони брали активну участь у благодшницькш д!яльност1, шдтримуючи нми коцггами украТнське шкшьшщтво на окупованих волинсысих землях, реши, украшщ виявили високу ступень нац'юналъноТ сввдомосп, тегувавши О.Скоропису-Йолтуховського право представляти Тх штереси на

майбутшй росшськш конституанта, та доручивши йому додатковим мандата обстоювати IX полггичш й нащональш права.

До безперечних здобутюв СВУ слад вщнести й заснування двох украУнськг офщерських табор1в (Йозефштадт в Австро-Угорщиш та Ганновер-Мюнден Шмеччиш) у 1917 р., що дало можлив1Сгь великою м1рою обмежити вш» "чорносотенщв" на офщер1в-украГнщв, а налагодження культурн* просвггаицькоУ робота в Ух середовшщ сприяло пробудженню нацюнальш почугпв у офщер1в, перетворювало "малороав" на украТнц!в-патрют!в, я: ясно усвадомлювали сво! завдання у справ1 захисту та розбудови украшсью державность Одночасно у шттичному вщношенш значна частина полонен* офщер1в-украшщв до юнця 1917 р. залишалася на позищях "автоном!Зму декларуючи свою в1ршсть Украшськш Центральной Рада. Разом з тал переважна бшышсть офщер1в не сприймала вшсысову полп-ику УЦР, Я1 заперечувала необхщшсть переходу вщ регулярно!' арми до народно!' мшщУ скасувала вшськов! ранги.

Повалення царату в Росп у велики сприяло посиленню нацюнальн» патрштичноУ робота серед полонених украУнщв на теренах Центральш: держав та уможливило акгивЬувати д1яльшстъ парамштарних шчов> оргашзацш в таборах полонених, а в лютому 1918 р. розпочати формування числа полонених вояк!в-укра1нц!в нацюнальних вшськових з'еднань — Сины та ОрожупанноУ див!зш. Бойовх управи табор1в спшьно з офщерам! украУнцями зумши в короткий термш сформувати з доброволыцв юлы транспорт та передати Ух у тимчасове шдпорядкування шмецькому австршському вшськовим командуванням для подальшоУ реоргатзащУ : вишколу. Стльш зусилля члешв СВУ, таб^рних просвпгшх вцвдшв 1 активу числа полонених при всеб1чному сприянш вшськових й неурядових устанс Центральних держав спричинилися до того, що у свщомосп полоненг украшщв вщбулися кардинальш змши, яю уможливили появу в к середовиг справжшх патр'ют!в, готових 31 зброею взята участь у збройнш боротьб'1 : волю та незалежшсть свое! Батыавщини.

У третьому роздш - "Д1яльшсть украУнських дшшоматичних I в!йськов( саштарних мдай в Сврош у справах релатр^ащУ та гуманитарно!" допомо! полоненим украУнцям (1918-1920 рр.)" - висвилено д!яльшсть украТнсы» дипломатичних та вшськово-саштарних установ, що була спрямована I налагодження процесу репатр^ацй' полонених украшщв 1 надання 5 гумаютарноУ допомоги.

Проголошення незалежносп УкраУни та шдписання УкраУнсько Центральною Радою мирно! угоди з державами Почв1рного союзу вдаривэд шлях для оргашзацп вже на державному р!вш масового повернення до до к полонених украУнщв. Але практично це було реашзовано тшьки гасля прихо; до влади Гетьмана П.Скоропадського, коли захист прав полонених украшщв -ошкування Ух потребами перебрали на себе дипломатична представництва г

ськово-саштарш мкп Украшсько'1 Держави, що були акредитоват у цих инах. 1х дшльтсть уможливила здШснення репатр!ацп десятив тисяч тонених вояюв-укра'шщв, а також великою м!рою сприяла полшшенню умов эебуваяня тих, хто ще продовжував залишатися у таборах. Эсобливо значними здобутками у 1918 р. була позначена Д1яльнкть рашськоТ вшськово-саштарно! мгси в Шмеччиш, коли за досить обмежений )м!н ц члени зумши оргашзувати репатр1ацш близько 40 тис. полонених эашщв. М1с1я намагалася координувати свою дшльтсть з Посольством ра'шськоТ Держави в Ншеччиш, проте бшышсть його сшвроб^ниюв адшяла недостатньо уваги виршенню проблем полонених украшщв, *аючи Тм лише обмежену моральну допомогу. Активно працювала мю1я I в 19 р., спричинившись до вщюдження укра'шського нащонального життя у -атьох таборах. Завдяки п заходам в них постали украшсыа громади, що >тували навколо себе значну юльисть полонених шд нац'юнально-грютичними гаслами. Цш же мет! ефективно слугувало й видання м!с!ею заТнського часопису "Шлях" у табор! Зальцведель (Шмеччина). Кр1м того, :!я надавала обмежену грошову допомогу ! громадам полонених украшшв у еш.

5а часхв Директора УНР процес репатр!ацй мав свою специф!ку, що було вязано з окупац!ею бшьшоТ частини територп УкраУни б!льшовицькою та бровольчою арм!ями. У ц!й ситуаци члени вшськово-саштарних м!с!й, не мовляючись остаточно в!д спорадично!" оргашзацп транспорт полонених рму, бшьшу увагу придишли оргашзацп культурно-просвггницько! роботи в гередовищь Разом 13 тим, м!сп надавали в!йськовикам необхщну л!карську гумаштарну допомогу, утримуючи для цього щлу низку спещальних шмально-розподшьчих пункт!в (станиць), послугами яких скористалися :ятки тисяч полонених.

{айбшьших усшх!в у справ! репатр'хаци полонених укра'щц'ш у 1919 р. ¡ягла Вшськово-саштарна м!сш УНР в Австрп, у склад! яко! було створено ька вщдшв, у т.ч. ввденський, чехословадький, угорський, тсрольсысий ! 1унськяй; а також засноваш "зб!рш станиц!" (пересильш пункти) для юнених украшщв у Ввдю, Гнсбруку, Будапешт!, Праз! та ш. Така досить гьна мережа фшал!в мин пояснювалася не тшьки тим, що Австр!я за сво!м граф!чним положениям перебувала на перехресп вЫх шляхов репатргацй', й наявшстю на теренах колишньоТ Авсгро-УгорськоТ !мперп значно!" ькост1 полонених росшсько'1 арми (до 800 тис. чол. на початок 1919 р.), ед яких значний вщсоток складали украшщ. Ильки за перюд з червня 1919 до травня 1920 р. через щ станиц! пройшло понад 50 тис. полонених >ашщв, причому ва вони забезпечувалися харчуванням, одягом та взутгям; ребуючим надавалася медична допомога.

)дночасно Директор!я УНР намагалася використати в!йськовий досвщ ! [овий потенщал полонених та !нтернованих, та практично реал!зувати !х

бажання з! зброею в руках захшцати Укра'шу вщ ворожоТ навали. Особли актуальною ця проблема була для полонених та штернованих вояюв-украпа 31 складу колишныи австро-угорсько! армп, яы перебували в таборах Ггали, Ух становище було найтяжчим. На жаль, значний потенщал укра'шсько вояцтва з пталшських табор1в так 1 не було використано Урядом УНР, хоча, Гталн було ввдряджено украшську вшськово-саштарну мкию. Проте чер безд1яльшсть и голови, репатр1ацш полонених у 1919 р. так 1 не вщбулася подальше звслшання з вщправкою Тх додому на початку 1920 р. призвело того, що значна кшыастъ вояцтва опинилася у лавах бшогвардшсько'У польсько'1 армш.

Д1яльшсть укратських вшськово-саштарних М1сш у межах новопостал держав 31 складу колишньоТ Австро-Угорсько!' ¿мперп позначилася значни здобутками у справ! репатр!ащ'1 полонених та була чи не единим рят^вн; кругом для бшьшосп полонених вояк1в-укра1нщв, вщкриваючи для н можливкть повернутися в Украшу, особливо тод1, коли йшлося п необхщшсть перетинання кшькох державних кордошв. Проте у 1920 р., че{ несприятливе зовншшьополггачне становище УНР, а також внаслщ несистематичного фшансування мкш у цей час, укра!нсьга дипломата бу значною м1рою обмежеш у своис можливостях ефективно допомага полоненим. Влггку 1920 р. вс! мга'1 були змушеш взапш припинити св( д1яльшсть, що негативно позначилося на моральному сташ полонен укра'шщв.

У четвертому роздип - "Перебування полонених та штернованих воя; УкршнськоТ Гадицько"1 Армн у таборах Полыщ та Чехословаччини (1919-19 рр.)" - розглянуто обставини перебування у таборах Полыц1 та Чехословаччи полонених та штернованих вояюв УГА.

Збройне протистояння у 1919 р. м1ж УНР 1 Польською державою обумови подальше зростання як юлькосп полонених та ¡нтернованих воякав-украТг так ! збшыпення числа самих табор1в на теренах останньоУ. Поступовс Полыщ була створена мережа табор!в та перехщно-розподшьчих пункпв ; полонених та Iштернованих, умови перебування в яких украшського вояд: були надзвичайно скрутними. У травш 1920 р., шсля роззброення поляка трьох бригад т.зв. ЧервоноГ УкрашськоТ ГалицькоТ Армп, близько 12 старшин УГА потрапили до табору в Тухол!, бшына частина яких перебув; тут в досить складних побутових умовах до початку 1921 р.

1 липня 1920 р. вшськова влада Польпц визначила Тухолю единим м^сг скупчення полонених украшщв (як стршыув, так I старшин) з1 Схщ Галичини, яких зпдно з цим р1шенням, мали передислокувати до цього табо Фактично у Тухол1 мали бути зосереджеш в с! т! вояки УГА, яы ще не 63 звшьнеш до цього часу через вороже ставлення до ПольськоТ держави. виконання цього ршення до Тухол1 було переведено полонених галича! Стрия, Ял1вця, Дорогуська, Вадовиць, Стшалкова, так що тут у р1зний 1

5увало близько 2,5 тис. вешав УГА. Водночас польська влада вдавалась I до льнення окремих категорш украшських вшськовишв (переважно тих, за кого ручалась мюцева польська влада або родини), так що чисельшсть його дканщв почала постшно зменшуватися. На ктыасть полонених украТнщв у юр! також ¡статно впливав процес вщрядження його мeшкaнцiв на роботу в гад! робкиичих вщдшв, а також внаслщок втеч значно!' илькостх полонених 1ршин УГА, так що вже в серпн! того року в табор! залишалося лише 1257 I-

Зезважаючи на труднощ таб!рного юнування (погане харчування, нестача да, брак саштарно!' оп!ки тощо), полонен! старшини УГА заснували у табор! [у низку культурно-оевтнх гуртюв, д!яльшсть яких координувалася !х ■альнотаб!рним представницгвом. Досить активно у табор! розгорнулася льшеть мистецьких осередюв (театру, хору, оркестру), як! слугували гктивним засобом гуртування полонених. У цей час старшини УГА шмали також можливкть (хоча ! обмежену) контактувати з полоненими ¡¡льдами, ! для захисту Гх !нтереав перед таб!рною комендатурою було юрено окрему старшинську комкто. Старшини УГА спромоглися 1агодити видання кшькох часопиав, яи хоча й виготовлялися лише в ¡тому (рукописному) прим1рнику, в!д!гравали у табор! надзвичайно важливу ¡юрмативно-консол!дуючу функц!ю. Взимку 1920-1921 рр. бшышеть 1ршин було зв!льнено з табору, а в листопад! наступного року тухольський нр було лквщовано.

[Це одним з насл!дк!в невдало! для галичан кампанп 1919 р. стало те, що 1К1 частини УГА були вщтят! вит ц основних сил та гад тиском польських [ськ выступили на Закарпаття (на той час - територш Чехословаччини), теля га були роззброеш та !нтернован! у табор! Шмецьке Яблонне. У 1920 р., в язку з напливом до ЧСР значно!" кшькосп вшськовиюв УГА з1 Схадно!' пичини, було засновано ще один табф - у Шберщ. Середнш в!к штернованих {ехословаччиш вояюв-украУнщв коливався у межах 18-38 рок!в. Переважна [ьнисть вояцтва походила з р!зних релошв Галичини (а також - прських элиць Под!лля, Бескид1в та Гуцульщини) та займалася до вшни сшьським :подарством. Внаслщок цього серед штернованих досить значним (120030 стршьшв та пщетаршин) був в^дсоток повн!стю неписьменних. В!йськова поразка УГА у двобоТ з польськими вшськами, а також сам факт ■ернування у Имецькому Яблонному, негативно позначилися на моральному л украшського вояцтва. Пом ¡ж штернованими частшають вешки гаорозумшня, посилюеться внутр!шня диференц!ац!я, що, зрештою, иводить до появи в середовипц вояцтва окремих угруповань р13ного штичного спрямування; трапляються й окрем! випадки дезертирства мльщв УГА з табору. 3 метою нормал1зашУ внутр!шньотаб!рного житгя Уряд 1 УНР вщрядив до Н!мецького Яблонного кшькох старшин на чол! з гасовником А.Вариводою, ям спромоглися подолати щ негативн! тенденщ'У.

1х зусиллями у табор! було вщновлено вшськовий устрШ частин УГА, . виявилося у запровадженш в таб1рний побут дисциплшарних статута положень та проведенш вишкшьних вправ, а також у заснува! старшинського Суду чесп та ш.

Умови утримання штернованих вшськ УГА в Чехословаччиш б> найсприяташшими у пор1внянш з шшими крашами. Це пояснювалося щирим та прихильним ставленням уряду ЧСР до ъс\х емпранпв слов'янсью походження, так ! тим, що Чехословаччина у цей час була об'еюта защкаатена у наявност! на своТх теренах радикально налаштован антипольських сил, яга при нагод1 могли бути використаш у збройно згскненш з Польшею. Завдяки такш налаштованосп уряду ЧСР штернованих вшськовшав УГА, заходами культурно-освших гуртив у табо^ Шмецьке Яблонне 1 Л1берщ було налагоджено д!яльшсть кшькох мистецьв та освшпх осередюв (театр1в, хор!в, курсив, шкщ тощо), провадил: штенсивна нащонально-патрютична й виховна робота. Завдяки надаю командирам штернованих частин "карно-дисциплшарних" повноважень таборах шдтримувалася вшськова оргашзащя та дисциплина. Цими захода полггачний провщ 30 УНР 1 Головна Команда УГА намагалися шдготувг вояцтво до продовження у майбутньому збройно!" боротьби за державнк Украши.

На початку 1921 р. у зв'язку з! стабшзащею своТх стосунмв з Польше чесысий уряд прийняв ршення скоротити видатки на утримання штернован вщдшв УГА та звести вах вояюв-галичан до одного табору в Йозефов!, ] негативно позначидося на становищ! украшського вояцтва, призвело попршення його харчування, обмеження грошового утримання та пош серед таборян моральну непевшсть у завтрашньому дш. У наступному р< чеська влада запропонувала штернованим добровшьно повернутися до до; що було пов'язано з проголошенням Польщею амшсти ус!м галичаш яш перебували в ЧСР. В!дп0в'1ддю на цю пропозицда стала загальна В1дмс галичан скористатися наданою можлив!стю повернутися до рщних дом1во1 такий спос!б.

Попри ц! ускладення «Культурно-просвггнш кружою> Йозефова не прилив свое! роботи, зосередивши особливу увагу на акгишзащТ культур! просвтшцько1 роботи у робггаичих вщдщах УГА. У бшывдсп цих робпнич сотень були заснован! фшТ КПК, заходами яких на м!сцях були створ( драматичш гуртки, хори, читальш, б^блютеки; оргашзовано загальноосвгга господарсыа курси, вщкрит! школи грамоти для неписьменних малописьменних. Одночасно у табор1 тривала жвава освтш робота, що мала мет! шдготувати ¡нтерноване вояцтво УГА до поступового переходу цив1льний стан. Старшини у все бшьших масштабах в!дряджалися на навчаь до чеських та европейських ушверситетсв та високих шкш, стршецз отримувало початкову та середню осв!ту або здобувало р1зт професП

шшьними фахами, що полегшувало Т'м штеграцда в чехословацьке •спшьство.

У п'ятому роздип - "Полонеш га штерноваш вояки-украУнщ на теренах ропейських крахн (1920-1924 pp.)" - висвшпототься обставини формування в >20 р. у таборах Полый частин та з'еднань ApMi'i УНР та розглядаегься процес ановлення украх'нськог вшськовох емиращТ' в GBponi.

Нормал1зацш у 1919 р. лпждержавних стосунюв Mix УНР i Польщею «эжливила поновити процес вшськового буд1вництва збройних сил Укра'ши, (ним з основних джерел якого були полонен! та штерноваш вояки-украхнщ, перебували в цей час у польських таборах. Наслщком тривалого :реговорного процесу стало досягнення на початку 1920 р. польсысо-фаТнсько!" угоди, яка заклала юридичш тдвалини для планом!рного эрмування частин i з'еднань ApMi'i УНР. Шдписання у KBiTHi того ж року >льсько-украшсько1 мхждержавно'У угоди, вдосрило пшях широкш кооперацп йськових зусиль обох краТн. 1нтегральною частиною угоди була таемна йськова конвенщя, положения якоУ мали надзвичайно важливе значения для эдалыпо! розбудови збройних сил УНР, бо створювали тдгрунтя для ззгорнення нових див!з!й Укра'шськоТ ApMi'i, У травш 1920 р. заходами мськовох Mici'i УНР (голова - генерал В.3ел!нський) таб!р у Ланцут! було юргашзовано в Украшську зб!рну станицю, в якш продовжувалося ормування та вишкш вщдшв ApMii УНР.

Ilepuii усшхи об'еднаних польсько-укралнських вшськ (звшьнення вщ льшовик!в майже Bciei ПравобережноТ Укра'ши ! здобуття 6 травня 1920 р. иева) не мали тривалого характеру. Вже 10 червня, шсля прориву польського ронту Першою к!нною арм!ею С.Будьонного було залишено украшську ■олицю, а остаточно бшьшовицький наступ було зупинено лише гад аршавою восени 1920 р. Проте, незважаючи на зм!ну стратепчнох ситуацп на юю користь, Польща вже не мала достатшх ресурсхв та бажання юдовжувати боротьбу з б!льшовицькою Рос'хею. Серед польських урядових л все бшьше поширювалася думка про подол сфер впливу в УкраМ м!ж аршавою i Москвою, насл!дком чого стало пщписання у жовтш 1920 р. )льсько-радянсько'1 прелшшарноГ мирнох угоди. 21 листопада 1920 р. Арм1я HP шд тиском переважаючих бшьшовицысих в!йськ була змушена в!дступити 1 територпо Полыщ та РумушТ, теля чого УУ особовий склад був роззброений i штернований. А влггку 1924 р. останш укра1нськ! табори в Полыщ Цеторно та Кашш) було розв'язано. fx мешканцх отримали статус полхтичних ёгранпв з дозволом вшьного поселения у межах Bciei Полыш (крхм шичини) або вихзду за кордон.

Ще одним насл!дком перемоги б!льшовизму в Украш стало те, що свою пыавшину залишили тисяч1 вояшв-украУнщв 3i складу бшогвардшських эрмацш, значна частина яких, маючи стшю антибшыновицью переконання, юловлювала своТ симпат!! украУнськш cnpaBi. Переважна бшышеть з них

перебувала спочатку на становипу штернованих та утримувалася в спещальн таборах на теренах Туреччини та ГрещХ (а також юлькох твн!чноафрикансы< краш), збер1гаючи свою вшськову або натввшськову оргашзацш. У 1921 июля !х л1кв1даци деяка частина вояшв-украХнщв з р1зних хфичин залишил: тут на цивильному стат в якосп ем^антав, набуваючи школи громадянст краши свого (постшного або тимчасового) перебування. Натом1сть бшыш« вшхала до европейських краХн, приеднавшись до складу р1зних комбатантськ оргашзацш, яш були заснован! колшпшми таборянами у Франца, Бель ЬКмеччин!, Чехословаччиш, Болгарп, РумушУ, Корол1вств1 СХС та ш.

Найбшьш сприяхшш умови для прийому емогранпв ¡снували в ЧСР, захист штереЫв украшських ем!грант!в взяв на себе заснований у липн! 1921 УкраУнський Громадський Комитет (УГК), головою управи якого було обра М.Шаповала. Маючи у своему склад! п'ять в!дцшв (медичний, реестращйн] бюро пращ, т.зв. "переходову станицю" та ш.), Комгтет зум1в розгорн) широку оргашзацшну, культурну й допомогову акцш, покликану полепш становище украшських ем1 грантов у ЧСР. Це виявилося, зокрема, у тому, ] заходами управи УГК було отримано поспйш стипендп до УкраХнсы господарсько-техшчноУ академй' в Подебрадах, УкраХнського високс шституту в Праз1 та ¡нших навчальних заклад1В для украшських студент значний вщсоток з яких складали колишн! вояки-украХнщ. Ком!тет припиняв свое!' д1яльносп до липня 1925 р. (коли УГК було лквщовано че] ввдмову чеськоХ сторони фшансувати його роботу), надаючи всебоч гумаштариу допомогу значнш кшькосп украшських емирантов.

У висиовках узагальнено основно шдсумки проведеного дослщжеи визначено специф!чщ риси цього явища в украшськш та свгговш ¡сто першду 1914-1924 рр.

1. На пщстав1 опрацювання значного кола джерел дисертантом встановлео що поява перших украшських табор1в для полонених украонцов з! скла царськоГ армоо стала можливою завдяки д!яльност! СБУ, якому вдалося дося1 принциповоХ згоди на Тх створення з урядовими та вшськовими кола Центральних держав. Заходами спещально створених просвгенох в!ддшв С1 в середовшщ полонених вояюв-украХнщв було розпочато штенсив культурно-просвпницьку та нащонально-патрютичну роботу, наслщком ю стало виникнення украХнсысих громад у таборах, 5Ш у кшщ 1917 р. об'еднува у своему склад! близько 110-120 тис. полонених украшщв у Имеччиш Австро-Угорщин!.

2. СВУ зум!в поширив своХ впливи ! серед частинн полонених офще] росшсько! арм!Х, а також оргашзувати у таборах с!чов1 товариства, на баз! як вщбувався початковий вшсысовий вишкш найбшьш вщцаних укра'шсы справ! полонених украХнщв. Наслщком сшльних зусиль члешв просвт вщдшв СВУ, патриотично налаштованих офщер!в-украшщв та таб!рнс активу стало формування у лютому-березн! 1918 р. з числа полонен

шнських вшськових з'еднань (Синьо- 1 СлрожупанноУ див'шй у склад! вько 30 тис. чол.), яю заклали пщвалини армп УкраУнськоУ Народно!' публжи у 1917 р., ав 1918 р. стали штегральною частиною збройних сил эашськоУ Держави.

Дисертантом доведено, що д!яльтсть УкраУнськоУ вшськово-санггарноУ ¡1 УкраУнськоУ Держави в Шмеччши позначилася ¡стотними здобутками, кривши можливють оргашзовано повернутися додому в 1918 р. близько 40 . полонених украУнщв. У 1919 р. найбшьшу активтсть виявила Вшськово-ггарна м1с1Я УНР в Австрй', яка поширила свою д]яльшсть 1 на кра'ши пральноУ €вропи, де було засновано кишка приймадьно-розподшьчих аниць» (пункпв). За майже рш кнування цих пункт'ш послугами Ух соналу скористалося понад 50 тис. полонених украУнщв, юаш буда надана бидна фшансова, харчова та лкарська допомога. Кр!м того, у цей час чного обсягу досягла гуматтарна допомога полоненим украУнцям, яю довжували перебувати у таборах у досить складних побутових умовах. (ночас Д1ялыпсть НадзвичайноУ вшськово-саштарноУ мю!У УНР в Тталп, сладок цшого комплексу як об'ективних, так \ суб'ективних причин, не мала итиввих наслщюв.

. Встановлено, що характер д1яльност! украУнських вшськово-саштарних й у 1919-1920 рр. мав певну специф!ку з огляду на надзвичайно складне ;ьково-пол!тичне становище Директора УНР. Через окупащю територй" аУни бшьшовицькою та бшогвардшською арм1ями, млсГУ були позбавлеш сливост1 продовжувати широкомасштабну репатр1ац1ю полонених зУнщв. У цш ситуащУ члени вшськово-саштарних мюй, не вщмовляючись гточно вщ спорадично!' оргатзацп транспорта полонених додому, бшыпу у придшяли оргашзащУ культурно-просвггницькоУ робота в Ух середовшщ. >м з тим, надзвичайно актуальним у цей час був план формування з числа онених вшськових з'еднань для посилення бойового потенщалу Ap.Mii УНР эротьб! з «бшою» ! «червоною» Роаею. Але його практична реатзащя з 1тьох причин була надзвичайно ускладнена и не допровадила до позитивних 'льтаив.

З'ясовано, що одним з насладив вшськово!" поразки УГА у двобоУ з ьськими вШськами став вщхщ та !нтернування окремих н вцщшв у таборах ословаччини, де заходами спещально створених "культурно-просвтих кюв" була заснована цша низка загальноосвггшх, кооперативних, годарських, торпвельних курс1в. Одночасно тут д!яли школи кшькох [ешв, стршецыа ушверситети, провадилася штенсивна нацюнально-)'ютачна й виховна робота. Розвинено було в таборах й культурно-сецьке житгя, що виявилося у заснуванш юлькох хор!в, оркестр!в та р!в. Одночасно в таборах шдтримувалася висока вшськова дисциплша, увалися муштров! вправи, щоразу (шсля кожного поповнення таборов) овлювалася в!йськова оргашзащя, притаманна частинам УГА. Дещо шша

ситуацш спостер1галася у польських таборах, де перебували полонеш вояь УГА. Умови житгя та побуту uiei' категорп украшського вояцтва були доси складними, школи нестерпними, проте укра'шське вояцтво, спираючись i допомогу громадсышх та благодшних оргашзацш, а у бшыпост! на влас сили, завжди вщновлювало свое нацюнальне життя, що виявлялося заснувашп просвтпх, культурно-мистецьких, допомогових гуртив -товариств.

6. Вперше обгрунтовано, що табори полонених та ¡нтернованих воякг укра'шщв у Полыщ впродовж 1920 р. були одним з основних джер< поповнення Арм'п УНР. Особливу роль у цьому nponcci вдагравали укра'шсь старшини, яю своею повсякчасною роботою у середовипц вояцтва да! блискучий приклад висоти свого духу та святост1 своТх прагнень. Всю сво життеву енерпю i знания старшини-украшщ вщдавали cnpasi патриотично: виховання та гаднесення культурного р!вня ¡нтернованого вояцтва, виконави у такий cnoci6 свш моральний обов'язок. Велике значения мала д'щльшс Украшсько!" вшськово'! MiciT, яка координувала процес формування див!з Армп УНР та здшснила комплекс заход! в по шдготовщ новосформоваш частин та з'еднань вшськ УНР до спального польсько-украшського noxoj проти бтьшовицько!' Pocii.

7. Показано, що поди Першо!" св!тово! вшни, а п!сля не! широкомасштаб репональш конфл!кти в!дразу визначили з одного боку основш, а з iiiuio "другорядш" крайни, на теренах яких перебували piaHi у чисельному вщноше контингента полонених та штернованих вояюв-украшщв. Якщо у першо» випадку мова йде про сотш та десятки тисяч (Ншеччина - близько 250 ти полонених, Австро-Угорщина - близько 200 тис., Ггал^я - 130-150 тис.), то другому - лише про тисяч! та сотш украинце (Польща - в р1зний час ввд 2 до ■ тис., Чехословаччина - вщ 7 до 25 тис. чол., Угорщина - близько тисяч! 40J Румунш, Болгар1я, Франщя - в'щ к!лькох сотень до кшькох тисяч чо (короткочасно). Ставлення до полонених та штернованих вояюв-украшщв боку урядових i вшськових кш краш перебування було р!зним неоднозначним, починаючи в!д прихильного (Чехословаччина) та стриманн доброзичливого (Кмеччина, Болгария, Угорщина) до ¡ндиферентного (Румущ СХС) та неприхильно-ворожого (Франц'ш, 1тал1я, почасти - Польща), причо? значну роль у цьому вдагравав насамперед власний полггнчний штерес деяю держав до Украгни.

8. Дисертантом доведено, що надзвичайно складш обставини перебування таборах не похитнуди Bipy украшського вояцтва у нацюнальне та держав] вущовлення УкраУни, ще!, якш вони залишалися в!рними все свое жип Колишт полонеш та штерноваш вояки-украУнщ стояли бшя джер формування в кшькох европейсысих крашах нац!ональних комбатантсью товариств i гуртюв, а також брали активну участь у пол!тичн!й д!яльнос украшськоТ eMirpauil в м!жвоенному 4aci.

Список опублшованих праць за темою дисертаца: Монографп:

1.0беззбросна, але нескорена: 1нтернована Армхя УНР у таборах Полыщ й гмуни (1921-1924 рр.). - КиТв-Ф!лядельфш, 1997. - 187 с.

2.Полонен! украшщ в Австро-Угорщиш та Шмеччиш (1914-1920 рр.). - К., »99.-296 с.

3.Украина на чужиш. Полонет та штернован! вояки-украшц! в кра'шах знтральноТ та Швдекно-СхщноТ Свропи (1919-1924 рр.): становище, гашзащя, культурно-просв1тницька д!яльн!сть. - К., 2000. - 280 с.

Брошури:

4.Д1яльшсть Союзу визволення Украши серед полонених старшин-укра'щщв рськоТ арм11 у таборах Имеччини та Австро-Угорщини (1915-1918 рр,). - К., 96. - 46 с.

5.Культурно-осв1Тня робота в Арма УНР у 1921-1923 рр. // Б1блютека ■¡стей Комбатанта". - 4.6. - Торонто-Нью-Йорк, 1997. - 16 с. (Додаток до ;5стей Комбатанта", 1997, ч.2.).

6.Союз Визволення Украши в 1914-1917 рр.: до ¡сторп культурно-освггницькоТ' Д1ялыюст1 серед полонених вояюв-украшщв у Австро-■орщиш. - К., 1997. - 23 с. (у сшвавторств1 з В.Васильчуком, особистий есок дисертанта - 80%).

7.Таб1р штернованих вшськ Укра'шсько!' Галицько!" Армп в Шмецькому ¡лонному (Чехословаччина) у 1919-1920 рр. - К., 1999. - 60 с. (у ствавторств! ^..Купцовим 1 З.Карпусем, особистий внесок дисертанта - 60%).

8.Полонен! та штерноваш украшц! в 1талп (1919-1920 рр.). - К., 1999. - 32 с. 9.0станшй шлях УГА: обставини перебування та культурно-просвшшцька тьшсть полонених старшин Украшсько! ГалицькоТ Арма в табор! Тухоля ольща) у 1920-1922 рр. - КиТв-Торунь, 1999. - 48 с. (у сгававторств! з В!шкою! З.Карпусем, особистий внесок дисертанта - 70%). Ю.УкраТнсыа вшськово-саштарш м!са в Ншеччиш та Австро-Угорщиш. -

2000. - 28 с. (у сшвавторств! з В.Соловйовою, особистий внесок дисеранта -%).

Статт1, в т.ч. у фахових виданнях ВАК Укра'ши:

П.Симон Петлюра на чолг держави та вшська. До питания про польсько-эашсью взаемини 1919-1920 рок!в // Зб!рннк праць другого конкурсу глюрознавщв Укра'ши. - К.: Рада, 1995. - С.137-164.

12.Розгромлеш, але непереможет // Сурма. - КиУв, 1995. - № 1. - С. 140-148. гтвавторств! з О.Буравченковим, особистий внесок дисертанта - 80%).

13.Нескорена армк. (Перебування у таборах Полыщ штернованих ВШ< УНР у 1921-1923 рр.) // Визвольний шлях: суспшьно-шштачний та науко л!тературний часопис. - Лондон, 1995. - Кн.8(569). - С.986-996.

14.Украшський таб!р вшськовополонених у Зальцведел! (Ншеччина) Доповцц та повщомлення третього М1жнародного конгресу украхшспв (Хар! 26-29 серпня 1996 р.). Полшмтопя, етнологш, соцшлопя. - Харюв, 1996 С.405-410.

15.3аснування Головного вшськово-!сторичного музею-арх!ву АрмЯ УШ 1стор!я Украши: маловздом! ¡мена, подо, факта (зб1рник статей). - К., 199( С. 188-198. (у сшвавторст з Г.Савченком, особистай внесок дисертанта - 50'

16.До почапав заснування Укра'шсько!" военно'Г академп Генерального шт< И В1ст1 комбатанта. - Торонто-Нью-Йорк, 1996. - 4.1. - С.60-67.

17.Матер!али "Вютника Союзу Визволення Украши" (1914-1918) як джерс з !стори таборов полонених украшщв у Имеччиш та Австро-Угорщиш Украшська преса за межами Украши. - К.: Дослщнидький центр ¡сто укра'шськоТ преси, 1996. - С.29-36.

18.Укра!'нська вшськова ем1грац1я в Полыц) у 1921-1924 рр. // У краша д!аспора. - К., 1996. - 4.9. - С.38-52.

19.Фахова шдготовка старшин Генерального штабу Армп УНР у 1921-15 рр. // Розбудова держави. - К., 1996. - № 7. - С.28-32. (у ствавторств В.Кучером, особистай внесок дисертанта - 80%).

20.Видавнича д!яльшсть полонених украТнц!в у Шмеччиш в 1914-1918 ] (за матер!алами табфноТ преси та "Вктника СВУ") // Матер1али третье М1жнародного конгресу украЫсйв (Харюв, 26-29 серпня 1996 р.). 1стор1я Харюв, 1996. - С.250-256.

21 .Таб1р полонених украшщв у Зальцведел1 (Н!меччина) у 1915-1917 рр Кишська старовина. - К., 1997. - № 3/4. - С.139-151.

22.Арм!я УНР: погляд через роки // Кшв. - К., 1997. - № 1-2. - С.126-131. ствавторств! з В.Кучером, особистий внесок дисертанта - 75%).

23.3 кторн культурно-просв1тницько\' д^яльносп полонених украТнщв табор! Вецляр (Шмеччина) в 1915 р. // Етнонащональний розвиток в Укралт стан укра'шськоТ етшчносп в д!аспор!: сутн!сть, реалп конфл!ктност!, пробле та прогнози на пороз! XXI столгггя: Тези п'ятох М1жнародно1 науко] практично!" конференцГТ (Кюв-Чершвц!, 22-25 травня 1997 р.), - Кшв-Чершв 1997.-4.2.-С.441-443.

24.Ввдавнича та проев ¡тая д^яльшеть полонених-украхнщв у таб< Зальцведель (Н!меччина) в 1916-1917 рр. И Центральна Рада ! украшськ державотворчий процес (До 80-р!ччя створення Центрально"! Ради): матер!а науковоТ конференци20 березня 1997 р. в 2-х ч. - К., 1997. - 4.2. - С.291-297.

25.Польська доба Симона Петлюри. 1920-1923 роки // У 70-р1ччя паризы трагедГТ 1926-1996. Зб1рник матер1ал!в про вщзначення 70-р!ччя загиб' Симона Петлюри/Упоряд.: В.Михальчук, Д.Степовик. - К., 1997. - С.187-199

26.Таборова преса (рец. на: Сидоренко О. Украшська таборова преса час!в зшоТ св1тово1 вшни: Анотований б1блюграф5чний покажчик) // Украшсыа эблеми. - К., 1997. - № 2. - С.158-159.

27.Питания нацюнальноТ самосв1Домост1 на сторшках перюдичних видань юзу Визволення Укра'ши // Нацюнальна ¡дея та нацюнальна своерщшстъ у :обах масово'1 ¡нформаци: Асишляшя чи ¡Еггегращя в багатонащональш ;шльства Центрально-Схщно1 Свропи. Матер1али "круглого столу", КиТв, 20-грудня 1996 р.). - К., 1997. - С.88-94.

28.Таб1р полонених старшин-украшшв у Кассшо (1тал1я) у 1918-1920 рр. // рша свггова вшна I слов'янсьы народи. Матер^али м1Жнародно'1 науково! яференщх 14-15 травня 1998 р. - К., 1998. - С.96-100.

29.Таб]р полонених украшшв у Вецляр! (Шмеччина) у 1915-1917 рр. // шик Кшвеького державного лшгастичного университету. Серш "1стор1я, эномжа, фшософ1я". - К., 1998. - Вип.2. - С.38-57.

30.УкраТнська ем!гращя у Шмеччиш: погляд историка (рец. на: УкраТнщ в рлпп 1918-1945: пропамятний зб1рник доповщей ! спогад1в з життя та шьности украшщв у Берлш з нагоди ЗЪду 5-го вересня 1981 р. у Шератон гел1 в Торон-п, Канада. - Торонто, 1996. - 256 с.) // Всесвгт. - К., 1998. - № И. :.141-144.

31.Таб1р полонених украшських старшин у Кассшо (1тал1я) у 1919-1920 рр. И гп комбатанта. - Торонто-Нью-Йорк, 1998. - № 3. - С.79-83.

32.УкраТнський вшськовий таб!р УГА в Йозефов1 (Чехословаччина) у 192124 рр. // Воля 1 Батьювщина. - Льв1в, 1998. - 4.4 (13/29). - С.65-78. (у ¡вавторста з А.Купцовим, особистий внесок дисертанта - 70 %).

33.Полон в Ггали // Лшшис ЧервоноТ Калини: ¡сторико-лггературний :опис. (Скрипторш ¡сторично1 прози, т.VIII, 1998). - Льв!в, 1998. - № 13-15 )-81). - С.344-357.

34.Полонеш та ¡нтерноваш вояки-украУнщ в Румуни (1919-1923 рр.) // м'ять столкь. - К., 1998. - № 5. - С.116-124.

35.3 ¿стори заснування Музею-Арх1ву Визволення Укра'ши // Арх1ви раши. - 1998. - № 1-6. - С.54-58. (у сшвавторет з О.Лук'яненком, особистий есок дисертанта - 90%).

36.Репатр1ащйна д1яльшсть украшських дипломатичних 1 вшськово-итарних установ у Сврот в 1918 р. // Студи з арх!вноТ справи та кументознавства, 1999, т.5. - К., 1999. - С.259-263.

37.Матер1али колекцГУ Андр1я Жука Нацюнального арх!ву Канади як ;ерело вивчення ¡сторй' Укра'ши // Спещальш галуз1 ¡сторичноУ науки: ¡рник на пошану Марка Акимовича Варшавчика. - К., 1999. - С.168-175. (у ¡вавторста з М.Патенко, особистий внесок дисертанта - 50%).

38.Таб1р ¡нтернованих вШськовшав УГА в Л1берцях (Чехо-Словаччина) у 20-1921 рр. // В куп Комбатанта. - Торонто-Нью-Йорк, 1999. - 4.1. - С.72-78. сшвавторста з А.Купцовим, особистий внесок дисертанта - 60%).

39.Ta6ip полонених та штернованих вояюв-украшщв у Ланцуп (Полыцг 1919-1921 рр. // Симон Петлюра у контексп украшських нацюналь визвольнихзмагань. Зб1рник наукових праць. - Фаст1в, 1999. - С. 148-162.

40.Культурно-просвггницька робота у середовтщ штернованих вш УкраТнсько? ГалицькоТ Армп в Чехословаччиш (1921-1924 рр.) // Bio Кшвського державного лшгвктичного ушверситету. Сер1я "1сторк, економ: фшософк". - К., 1999. - Вип.З. - С. 182-203. (у cniBaBTopcTBi з А.Купцов особистий внесок дисертанта - 70%).

41.3 icTopii культурно-ocBiTHboi роботи у Ta6opi штернованих вшськ УГ/ Йозефов! (1921-1922 рр.) // IV-ий 1УПжнародний конгрес украТшспв (Одеса, 29 серпня 1999 р.). Доповда та повщомлення. Icrapifl. Частина 2: XX стол!г MiKHap. асоц. украТн. - Одеса; Кшв; JlbBiß, 1999. - С.423-429. (у сшвавторст А.Купцовим, особистий внесок дисертанта - 60%).

42.Формування з'еднань Армп УНР у Польгщ в 1920 рр. // Украшсы юторичний журнал. - К., 2000. - № 1. - С.81-89. (у спшавторств! з З.Карпус особистий внесок дисертанта - 70%).

43.Ддяльнкть вшськово-саштарних мюш УНР на тере) центральноевропейських держав (1919-1920 рр.) // Науюда записки: ктори науки. Випуск на 10-р!ччя кафедри icTopii УкраТни [Нацюналь» педагопчного утверситета ¡м.М.Драгоманова]. - К., 2000. - С.180-190. cniBaBTopcTBi з Ю.Терещенком, особистий внесок дисертанта - 80%).

44.Ta6ipHi apxiBH украТнського вояцтва (1914-1924 рр.) // Арх^вознавст Археографхя. Джерелознавство: Мжвщомчий науковий зб1рник / Редк( Р.Я.Пир1г (голова) та ш. - Вип.П: ApxiB03HaB4i читання. - К., 2000. - С.63-72.

45.Музей визвольноТ боротьби УкраТни у Праз1 (1925-1948): створен дхяльшсть, доля apxißHo'i кодекцп // Арх1вознавство. Археограф Джерелознавство: М1жв5домчий науковий зб1рник / Редкол.: Р.Я.Пир1г (голо та ш. - ВипЛ: Арх1вознавч1 читання. - К., 2000. - С.35-47. (у сшвавторст! М.Пагпенко, особистий внесок дисертанта - 50%).

46.Культурно-просв1тницька та оргашзацшна дхяльшсть полонених офще| украТншв росшськоТ армп в таборах Шмеччини i Австро-Угорщинн у 19 1918 рр. // Украшський консерватизм i гетьмансышй рух: кторш, ¡деоло политика. BicHHK КиТвського державного лшгвктичного ушверситету. Се "1стор1я, економиса, фшософк" / Гол. ред. Ю.1.Терещенко. - К.: КДЛУ, 200» Вип.4. (Зб1рник наукових праць кафедри icTopii УкраТни та заруб1жних кр< № 1). - С.173-190.

Анотацн

CpiöiiflK I.B. Полонеш та ¡нтерноваш вояки-украшш в €врот (1914-1! рр.) - Рукопис.

.исертац'ш на здобуття паукового ступеня доктора юторичних наук за цальшстю 07.00.02 - Всесвггая icTopin. - 1нститут украТнськоУ археограф» та релознавства т. М.С.Грушевського HAH Украши, Кшв, 2000. ' дисертацп на ocnoBi широкого кола арх1вних джерел висвгглено обставини ебування у таборах кшькох европейських кра'ш полонених та штернованих ив-укра'шщв шд час ПершоТ свтговоТ вшни та micTbox шслявоенних роюв; анатзовано характер та основш напрямки оргашзацшно!', культурно-св1Тницько1 та нащонально-патрютично!' робота в ix середовищь Розкрйто эливосп процесу penaTpianii полонених та штернованих з TepeHiB р1зних эпейських крагн та визначено конкретний внесок в його налагодження а'шських вшськово-сангеарних Micifi.

[окладно висвгглено д^яльшсть у таборах укра'шських просвтшцышх, ьтурно-мистецьких, видавничих, кооперативних гуртив i товариств; шовлено ochobhi етапи та особлиност1 формування украТнських частин та ;нань з числа полонених та штернованих, з'ясовано внесок у цей процес ашсысих державних, полипчних та вшськових шститудш та оргашзацш, а ш реконструйовано процес формування в европейських крашах украшсько'1 :ьково1 ем1граци як складово1 частини полкичноТ емпраци. !лючов1 слова: полонеш, ¡нтерноваш, вояки-укра'шщ, таб?р, репатр!ац1я, :ьково-саш'тарна мгая, арм!я, дивпгя, украТнське старшинство, украшська ;ькова eMirpauia.

'рибняк И.В. Пленные и интернированные воины-украинцы в Европе 14-1924 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по циальности 07.00.02 - Всемирная история. Институт украинской гографии и источниковедения им. М.С.Грушевского HAH Украины, Киев, 0.

Диссертация посвящена исследованию обстоятельств пребывания пленных и ернированных воинов-украинцев в лагерях нескольких европейских стран в 4-1924 гг. В ней впервые на основе использования широкого круга явных источников подробно проанализирована специфика культурно-светательной и национально-патриотической работы в лагерных условиях, эрая велась украинскими государственными, политическими, военно-гггарными я гуманитарно-благотворительными организациями в этот иод.

Сдельный раздел диссертации посвящен анализу деятельности Союза обождения Украины (СОУ) среди военнопленных царской армии шнекой национальности во время Первой мировой войны, а также Зенностей проведения им украинизации нескольких лагерей (Фрайштадт, ггат, Вецляр и Зальцведель) на территории Германии и Австро-Венгрии, мотря на противодействие «черносотенцев» в указанных лагерях было

создано значительное количество национальных культурно-просветительн кооперативных, издательских и других обществ, члены которых входил состав лагерных украинских громад. Большим достижением СОУ было та] создание в 1917 г. украинских офицерских лагерей, что позволило в 191: приступить к формированию «Сине- и «Серожупанной» украинских дивизш

Важное место в диссертации отводится раскрытию особенностей проце репатриации военнопленных украинцев з территорий Центральных держа определению конкретного вклада в его организацию украинских воен санитарных миссий в 1918-1920 гг. В работе подчеркивается, последовательные усилия членов этих миссий в Германии и Австро-Вешр^

1918 г. дали возможность возвратиться домой десяткам тысяч военноплеш украинцев из состава бывшей царской армии. Репатриация украин продолжалась в течение двух последующих лет в значительно мены масштабах и имела определенную специфику, что объяснялось оккупац почти всей территории Украины силами белогвардейской и болыпевистс армий. Вместе с тем, деятельность Украинской чрезвычайной воен санитарной миссии в Италии не привела к позитивным результатам вследст просчетов в кадровой политике Директории Украинской Народной Республ: (УНР).

В диссертации также раскрываются особенности функционирования лаге интернированных из состава Украинской Галицкой Армии (УГА) Чехословакии, которые возникли вследствие польско-украинской войны 15

1919 гг. В них велась интенсивная культурно-просветительная работа, позволило подготовить воинов-украинцев к полноценной жизни в услов эмиграции, после того как был ликвидирован украинский военный лагер Иозефове. Вместе с тем, значительное количество солдат и офицеров V оказалось в лагерях Польши в качестве военнопленных, причем условия пребывания там иногда были исключительно сложными. В течение 1921 подавляющее большинство военнослужащих бывшей УГА было освобожд из лагерей, получив возможность вернуться к мирному труду. Одновремеш Польше продолжалось формирование украинских соединений Армии У которые приняли участие в польско-советской войне 1920 г. В ноябре этого года Армия УНР под давлением большевистских войск была вынужд отступить на территорию Польши, где и была интернирована в несколь лагерях.

В ноябре 1920 г. из Крыма була эвакуирована армия генерала Вранп личный состав которой был временно размещен в лагерях на террито; Турции, Греции и некоторых североафриканских стран. Значительный прои интернированных составляли выходцы из Украины, которые в свое время 61 принудительно мобилизованы в белогвардейские армии. В 1921 г. большая часть, уже в качестве эмигрантов, оказалась на территории несколь балканских государств.

Исследуя проблему пребывания пленных и интернированных воинов-»аинцев в Европе, автор пришел к выводу, что после ликвидации всех ерей интернированных воинов-украинцев в Польше и Чехословакии в 1924 окончательно сформировались основные центры украинской военной 5грации в Европе, к которым примкнуло значительное количество бывших снов-украинцев из состава разных военных формаций и армий, готовых с окием в руках бороться за волю и независимость Украины, ключевые слова: военнопленные, интернированные, лагерь, репатриация, :нно-санитарная миссия, армия, дивизия, украинское офицерство, >аинская военная эмиграция.

»ribnyak I.V. Ukrainian Prisoners of War and Internees in Europe (191414), - Maniscript.

Thesis for a degree of the Doctor of History on speciality 07.00.02 - World tory. - M.S.Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies he Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2000. n the thesis the circumstances of the Ukrainian prisoner of war and internees stay ;amps of several European countries during World War I and six postwar years investigated on the basis of a wide range of archival sources. The character and primary directions of the organizational, cultural and educational and national -iotic work among them is analyzed. Besides that the peculiarities of the prisoners internees repatriation from the European countries are revealed and the tribution of the Ukrainian military sanitary missions into this process is :rmined.

'he dissertation provides the analysis on the activity of the Ukrainian educational, ural, artistic, publishing, cooperative societies. It also defines the main stages and uliarities of the Ukrainian units formation out of the number of the prisoners and rnees. It confirms the contribution of the Ukrainian state, political and military itutes and organizations into this process. The thesis elucidates the formation of Ukrainian military emigration as the constituent part of the political emigration, [ey words: prisoners of war, internees, Ukrainian warriors, camps, repatriation, itary Sanitary Mission, army, division, Ukrainian officers, Ukrainian military gration.