автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.03
диссертация на тему: Поэтическое творчество Кожа Ахмета Йасауи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поэтическое творчество Кожа Ахмета Йасауи"

РГ6 ой - 1 (ОТ

К^ЗАК,СТАН РЕСПУБЛИКАСЫ УЛТТЫК, ГЫЛЫМ АКАДЕМИЯСЫ М. О. 9уезов атындагы Эдебиет жоне внер институты

К,олжазба к,ук,ында

Акбота Кер1байк;ызы Ахметбекова

К.ОЖА АХМЕТ ЙАСАУИ ШЫГАРМАШЫЛЫГЫ

10.01.03 - казак едебиел тарихы

Филология тылымдарыныц кандидаты пылыми дережеЫн алу ушЫ дайындалган диссертацияныц

АВТОРЕФЕРАТЫ

Алматы - 1995

Жумыс 8л-Фараби атындагы К,азак мемлекетлк улттык универси-гетниц казак едебиетЫщ тарихы мен сыны кафедрасында оран дал ды.

Рылыми жетешн: Филология гылымдарыныц докторы,

профессор X. Ж. Сушншолиев

Ресми оппоненттер: Филология гылымдарыньщ докторы,

профессор С. Негимов

- филология гылымдарыныц кандидаты

М. Жармухамедов

Жетеким уйь|м:

Абай атындагы Алматы мемлекетлк университет!, казак едебиел кафедрасы.

Диссертация 1996 жылы /Я сагат {£ К,азакстан

Республикасы Улттык Рылым академиясыныц М.О.Эуезов атындагы Эдибиет жане енер институты жанындагы филология гылымдарынын докгорыдорежеанберужешщеп Д.53.34.01 мамандандырылган Кецеанш мэжшюише коргалады.

480021, Алматы каласы, Курмангазы квшеа, 29

Диссертациямен Улттык Рылым академиясыньщ Орталы» ютапханасында танысуга болады.

Аотореферат 1995 жылы «

Мамандандырылган Кецестщ гылыми хатшысы, филология гылымдарыньщ докторы

IYUHCTHH ЕЛЛПН СИПАТТШСН

Такнгопт№1 рэруд1г1. Кока Ахнет Йлсауид1и "Диуанк Хикнет1" хаяык кадннан бер1в орня тапканнмен, гылнми, вдеби тгргнда верттву объектlc1 болудан петтетЫп, клоак вдебиет! тарихнн-да орнн оясирап жгргеи акин бабамыоднч рухани бая ытраси.

Профессор 1.СгЯ1ноолиевт1н:”Иасауи творчествоси - арнаин да терец верттеуд! пакет втет!н орта гасыр едебиет!н1н маншз-дн К8ссдес1н1н 6Ipl"* - деп корсеткен(ндея, XII гасирда тунн-даган "Диуани Хякыет" влендер аинагн ттрв! вдебиетШн, одон era! алгаи *аоа* едебиет1н1н паоба поаоиллин тлг!с1 болнп та-бнладн. Йасауи внгарыаларн каоад вдебиет1н1н тарихшда сопшвд вдебиет агюпша год салган тлы тлг! рет1нде.вл1 жтйел! оерттеу-гв Шнбеген такнрип. Ктв1 кепеге дей!и сопнлн* вдебиетт! ай-налнп »т!п, бга вдебя апшннч нен-магннаснна, маоигнына бару-дая^саокахтап, тттастая ортагаснрлнк вдебиетт! таннтаттшв ес-херией келд!к. filpax гални ь.З.Бертели:"0ртагаснрлнк вдебиет-»| танутш1н, сопылшс 8дебивтт1 еерттеукврек*^ - деп хаога-ннвдая, белг!л1 бip уалнттнн, хогашгац дгнвё танншга д!нн ттр-да не, ве $элсефал1й, не басхадая тгргвда ха, таннтатын вдебиетт! верттеу во тарихнмнодыц, вдебиет тарихнянц коптеген хнр-снрларин ашатннн a fir ап: Казан вдебиет!н!н тарихнндагн ыт-снлианпнлнк ывдениет тугноган езгепе, ез ыавкуныысн, орнег1-ыен хасагаы вдебиет найлн оерттеу енбектер1 вл1 де нег1вдвуд!, зпгяелеп, се^делеуд1 пакет ет!п отыр. ' ' -

Кока Ахмет йасауи касиетт! Ктрандн ттрк!пв жнрлап, алгаш-кв аударнашсв, таннтушсп, уагнодауансн болуыен катар, ттрк! вдебиет!не тшн тацнрап, нала мазмгн, еврлн образдар енг!с-

^Стя1нш9лиев X. УШ-ХУШ гаенрлардагн каоан одебиет1,.А., 1989, Пбб^ .^Бертельс JS.3.’ CyfiroM и суфийская литература.*!*, 1965,64-6;

ген акын. йасаун вм!р ыэн1н аэ|нд1к тгргнда тгс1нд1рет1н йенах ыецбер1ндег1 сопияи* агшвыц ттрк1л'1к це*теб1н авувш г&-яым болгандицтан, од еэ|н1и сопылык окуин керкем С08бен <5ей-целеген. Оыыц хнкыеттер деген уагиз-насихат, гг1т-тндк/ тгр!н-дег! влецдер! фзлеэфоли, ташш-тагылиидик, дидактнкалык влец-дер рет1нде оерттелу!, тавидун кале т. Йасаун хнкнеттер1ы терец де арнаиы карастыруда согшдих адебиетт! гылннн-теорияяык не-Надер! »он1нев «ийеяеу процес! ттрк1 поааиясшшн капа цырын аыуга игмк!нд|к беред!.

Йасаун хикметтер! араб-парсы елен глг1лер1н1н тгрк! еде-бие?1не тиг1сген есер|« керсстет1н накты иысалдар.Сондшстан Иа-саун иыгариаларииа гылшш талдау кург1еуде, адебн бааданыстар табигатнна боилай аланив.Бетен адебн амал-тес1лдерд1ц, т1л кер-кеидег!ш щгралдаршшч т.б. иег1адврд1и еиу, с1ну, даму процес I-ве багдардау васау - едебн ковгалыствд дану холив белг1веу1 хак|

Каоац адибиет!ы1н еленд1к фориасыныц «алыптасуыи, аунеша едебиетт1а хавба эдебиет1не айаалу ерекоед1г|и тануда Йасаун ыграсы таптырмас каеына; Акын ыигариалары ндея-маангн хагынан (Ираана оерттев1п «ргенЫен, Йасауид1и акшцшшгт] таныту, каган вдебнет1нде поатнкадик тгргыда карастыру жгиыстарн 1сте-я1нген кок. Сондыктан Йасаун хн£неттер1н1н керкеид1к енпатина: елец глг1с1, коигоанциясы, каналиги, керкендеу «тралы, дэсттр! т.б. сшиты таза талгаи тургысынан веритеу тодгактн ниселе бо-лып табнладц.

ьцбект{^ гиапци_^уадицтарц. Тыц тацириц иэсадельрЫ вену-дг иинадай каиадиктарды гсиыаиив:

Б1р1ии1дец, бурин-соади ариайи зерттеяиигец Йасаун «нгар-иашшшгии аан-Ейкти талдау оси апше тлас1ие ти!п отиргакдакгаи.

Кока Ахнет Йасауид1ц ен1рбаяшша катисти дцрсктер, б!огс кт-кен ецсЯ;ктер1, ол жаПиндагы п1к!рлер б1р пуиег« салинип, ги-Л1ши толап шецбер1нде карастирнлди. ,

&к1(ш!дин, Когл Ахнет Йасауид1ц "Диуани Алшот" шпаги каоак одебиет! тарихиндагн ортагасирлик гаоба мураси рет!ндо карастиру нэсел^с! котерШп, сопилнц одебиетт!и туркШк алгаини гоэоиялик тлг!с1 деп таиилди. Йасауи хикмсттср!» оерт-тей отирип, сопшшк одебиетт!ц гилими-теориллик нсг1одер1 тгяыримдалдн. Элеыд1к, оныц 1и1нде араб-парси согшлиц одобиет тлг1лер1лен оогепел1г1 жен ерекпед1г1не гитпш сипаттаыа бе-р!лд1. Турк] со пи лик оди-биет1н1и тгим-тсраиндер! гиши! кол-данимга енг!оу ыэселесШц геориялнц тамдауи хасадди.

Уд1шз 1дян, Йасауи оа еамашшин айкиндамасина сан согшлиц м!нбеден адаагераШк, циандилиц, гуианист!к, руханшилдин иделЯардин караиси рет1нде таиилди, Онин хмкыеттер1н!и ион-на-гинасина осы тургида осрделеу кург1о!лд1.

Торт1ни1ден, ЙасауидШ сини хмкметтср1н1ц ортагасирлин оама», «огам бодиисин айгацтайтин, нег1одеит1н елеуыетт!к мэн! осрттелд!»

Бес11ш1де», сопилин одебиетт!и об*ект!с1 адам болгандиц-тан, Йасауи иигарналариндаги адам бепн«е1н,кеип1н жасаудагв суреткерл1к «ирдари, ш'зберл!к колданнстари алгаи рет арнапн талданди.

. Алтиншдан, "Диуани Хикмет" шшагнна снген олендер аанр, ттр гагннан карастирилип, нег!о1нен II буииди кара олсц, 12 буииди "о!к1р" олсц, 7-3 буииди глр, дэр!п глг!с1ндог1 елои дня таиилди. Аруо олим-Пненллоилган б1рао олецдер1н1ц г;ир тл-г!с1не аПг/алудиц олччилити ашлди.

Еет1иш1ден, Йасауид1ц ациндиц онер1н1ц ерекшел1ктер1н белг1лйй отирип, опии каоак одебиот1цдег 1 дзстур1, каоак одь-биет1п1ц кепб!р ок1лдер1ие Т11г|0ген ессрлер!н оерделеу цуииси 1Лфг1о1лд1. '

^^гтеуд]ц_нег.1пг1_уа^сатта,1}и_уйн_и!нзеттер|^ 70 одл ке-аьм1идег1 ндь'оюгиялик циспик салдаринан бол гаи кааац едсбиа-т1 тпршшпдагы ацтацдак иуроларди орнииа кеят!ру, ориин ти1с-•г 1 дорешде б.;лг1леу, ецбектирШе гилиии тургидв, бага беру, талдау иосел«лер1н оепуда иинадай ииксаттар кеодслд!:

- Иасауи шгари&дшшгш! цаоак одебиет! тарихиидаги ортагасир-лик алгааци хлоба игралариииздии б 1 р 1 деп таииту;

- Сопилнц одебиет? 1ц 1р1 ок1я1 рет!нде Йасауи пигариаишш-гии арпайи оерттеу;

- Йасауи И1Ш'5гтер1н1ц гилинц-теоршшщ нег!адер1н аниктаЯ отирип, согшлшс одебиат агиишшн ьрекпел1г1и белг1деу, орнцу-аиру иацсатиида 0й-п1к1р айту, гилтщ тургида еуйелеу;

- Йасауид1ц шшндигин таииту уи1н отщ иирарааларшши пов-тииасин иерттеу, корридIк К8р1н1с1н тукириидау;

- Йасауи уурасии каоац едебиат! тургисинап ыецгеруде хшгиет- . тер1н1ц аударыа ерецшед1ктер1н корсету, согшлиц тершшологнд-' сип Еасау, калиптастиру аркили аудараа иоселес1н шешу;

- Йасауи достур1н1н каоац адибие?1ндег1 кор!и1стер1н талдау;

• 3£К!£ЭД!Ц_£22Д£В1-УёУ_№1Е!21_и£Й!:! £угшста Йасауид1ц Ташцеыттеи 1&>2 хшли басилип швдая "Диуаш Хикиет" елецдер ашиаги, Стаибулдин 1в37 шли басилип шишш вариант иусцасии аудартсииеи берген Л.Иариухаиедули, С.Дэу1тУли, И.Ша^иги курастируиндагц “Ацил к1таби", Турк1 стандик аудариаш Х.З.Ииа-

гшювтиц "Хшшет" игскаси, "ькеяг! доу!р одеби'гтГх^стокптил-сниа енгвн Иасауид!и б!рао олецдер1н!ц Б.Сягинлинол аудартси, Анкарзда басилган К.лраслалтщ дурастируиндаги "диуани Хикмет. Сегагслар" шшаги, И.Хаикгловтьц иурастируиасм Уапкеитгз пиккян "Хилнатлар" к!таби, 8.Ьол1шгл1л;иц аулармасимен басилган "мшист-тер" х:инаги, &.6бд1раа:евт1н "лаиалиц к1табы'* силкти Иасауи хик-иеттер2н|ц нтскалари карастирнлнп, ооара солистирилнп цолланилдп. Ап Касаи баспасынан 15.01 х;шш 11анииилау Тиниптицулиниц "Лиуапи Хшшот!" алгол каошшаланган нус ка рет1ндв т*г1огс алншт, куннс-хт; гилиии продинт! тургисинда палдаланилдн.

Есрттеу барисинда йасауи шигарлалшшги данаида пIкIр аитшм й.лопртяг, Х.ьраелан, Х.СуиПыолнео, Э.Коииратбосв, Н.аел1мбет'Ш, Л.ялриухо^едов, С.Асу1тов, Р.Борд1баев, Г.докЬеп, ь.Э.и<;ртельс, 11.С&»оилович, Э.Рустамов, И.лакцулов т.б. одеСиетп1 галнидарднц енбетеер1не куг1нд1к,

ё!^Ц£2“УЛ[12Е‘‘^5У15^2Ш1_“1!11&а2.2°11‘Ш2Ц15_и11£12и££1* йасауи-д!ц хикиеттер1и оорттеуда каоак одебиет! тсорилсин касаган К.йт-налиев, З.Кабдолов, А.Ба.;турсшюо еиб^ктер! пег кто олнндн. Иоа-тикасшшц тсориллнн нег!одср! З.Ахистоо, Х.СуИкшэлиев, Н.Ксл1м-бетов, 1’.лох1пев, Н.Габдуллин, и.оуеооп, О.Кониратбаев, 0.Кум 10-бае в, А.Кнраубосва, Д.Сотбоева, Л.Адриуха^едов сибектир1и!ц тг-шриидаршга стисну барисннда серттелд!. &лемд!в одебиет таригн, теорилси, орис од«блет1 тарнхи, тсориясн маиандаршши п1к!рлер1н детекке алднц. декелеген соншши одебиет ек1лдер!н!ц иурасин тт-тастаЯ карастируга арналган исг1ог1-нег!огI оерттеулерге стгкн-д1к, «исинди, тупкЫкт! арналарди багит тгттши

^ул серттеу каоац оде-бкет! таршшдаги апш, багит, сарин капли тухшримдарди орта-

гасирлш; одеба игра тгргисшіда карастируга son ааади. іуішс . барисинда согшлик адебиеттіч ерекшеліктері Кода Ахист Йасауи иигариалари иегіоінде сипатталгандиитан, туркі тідіндегі согшлиц едеби агшпшн алгашщ да биік улгісі ьаГш кецінен талкила-нади. XII гасир душієсіііШ поэтикалик кестесі арнайи еерттелуї-ие бакланисти наоба поаоилниц бастауларии теречінен карастыру иуикіндігі туади. Зерттеу натикесіи когари оку ориндаринда svp-гіоідетін арнаули курстар иен лекцияларда паидалануга бодадц.

Луиистиц сшшан от In талкштнуьг, Диссертация дин кхинстин ueriorl пікірлері пин тукириидарц гыдшш-одеби лурналдарда коне иераіиді баспасеадв ларилланди. Kosa Ахмет Йасаукдіч туил-гаїшиа 900 шл тодуи иерекесіне арнадган иослихатта баяицака тгрінде талкиланди. Диссертация Зд-$араби атнндагн Каоац иец-аекеттік улттик университетіиіц кааак еде due ті *аршш иен сшш кафедрасішіщ, Каоакстан республшсаси їлттиц акадеииясшшч 11.0, Буе god атиндагы одебиет хане онер институт шшч одебиет та-ршш боаіиіиіц иалілістерінде талкилалип, ксргауга гсиииояді

Лидсертацнялиц яумндтт; цурялітц кіріспедси, то тараудаы, юрыгиндидаа коне осы тацирыпца катысы бар едебиеттер тіоіиі-ьен турады.

Дуццстнч НЄГІ8ГІ иавиуни,, Кіріспеда диссертация тапирапта-ринич оаектілігі, иаксати иен иіндеттері, оерттеду изседелері, "Диуани Хшшеттіц" каэыду, гшнакталу, басилу иаялари, нускала-ри турады иадЫеттер, еерттеу кеадер! аЯциндадади.1' . .

Бірінші тарау. Йасауи кане ваыан.

Йасауи шигариашидыгн адгаи гилииі: дореаедз оерттодіп отир-гандицтан, диссергацияпич біріиші тарауи Йасауи оиірбаянииа ар-ыададц. ФДепруду оерггеген *1ауахир-уд-2брар иии аиу&кн-л-би-хар" дерактері, К.Ерасдшшич еерттеу ауиыстарындагы тгсІЩкгвиа

о#8дег1 пайнмдари, Л.Жарыгхаивдов бастагав галыыдар еерттеу 1н-ДОГІ "Насаб-нама" силктн кгндн гаоба негіоіндегі ттгшримдарн Кока Ахмет Иасауидіч тарихи тглгасіт айгантауга итмкіндік бер-АІі Оннч туу, еи|р стру ахуалн, тэл1м-тэрбие алган ортасн соя кевдердег! тарихи кагдайда карастнрнлуыен катар, акнн кан-дт-ниесінін 1шк 1 сеоімдеріне тнілуге игрша беретін хиішеттер иав-мгашёв гштастнру, сабактастиру кпшетари ктргіоілді. Яептегеи мвлІиеттердін гон аннэга аяналунна баяланнс-тн осы аннз-эчг1ме-лердіц тарихи негіодерінв барлау насолып, Йасауи деген ттлга-внн тарихи, едеби стлбасн айпыкталдн. їстаоп Арнстан Баб пен nlpl Хаиаданидін Йасауядіц сош болнп калыптасунна тигіоген нкпал-есерлер! багдарландн. .

Кока Ахмет Йасауи Йасн манандагн Испидноп каласинда д л mere велген екен. бке-шепесі Йбраішм мен Каралаптан вастайынав нет^і налип "£ауахир-ул-Эбрар мин еыуаки-я-бихар" ваобасн бо агава епкесініи колында хтреді. йеті гасвнда атактн сопн Аристан Бабка кеоігіп, соннії тербиесіве кепеді. Аристан Баб гставдик етіп, нслаи діиініц негіодерін окитуисн катар, Ахмет Йасауиге араб-парсн керівде ьтп алган со mm us окулармен таннстнрнп, ив-аіртін сопилнкца Сауліідц. Кеп гвамай кайтне болган гстао еолн-иа СеяІи бекеи бугли Йасауя нивриа есті яасинда 1110 анлн Ха-иаданнан шнккан 8бу Іакнп Ітсіпті пір кнлнп, сонин йараиагннда сопиянк окунн сотілдіреді. Шаиаисв он кил оциганнан кепін 3637 касннда туган гхріне ораліш, ооівіи сопнлнк тйірие-цектебів осады, сейтіп "cap-и силсила-йи напаих-и турв" деген сопнлнк десттрді ттркі серіне егеді, ЄиірІНІЦ оти теїлгевгв ИЄЯІВ гт-лама нтенлманпнлнкка вегіоделгев окунн уагнодау, насихаттау, даынту, дарнту кнвметінде боладн,1

Коїл Ахнет Йасауи 63 їласка келгенде, пакирлыктич бнік тд-rlcl болип табилатын килует насайди, ягии бар кецґл-мачсатин dip Аллага багиштап, кер астинда емір струге кошеді. Оси кев-дері бурии-соїщц аіітилип ятрген оіііірлерів шшацтап, есініц окуьш елец гїрінде кагав бетіне rrclpln, "Диуани Хишет" нина-ruua к Ip I сиен сояити.

Йасауи иактебінен бастау алган иакибандия силсиласинан дерек калдирган "Рашахатта" tlacayn luutpe бопшша 562/1166-67/ ішли ца.ітис болгапи нлоилгші. Сондаїї-ац Хачадани иектеОІна іщ-тисти ииобаларда Ахіїет Йасауи оси иектептіц уиінші халіі'лси циомеїінде болганин хабарлаИди. Акадеиик в.В.Бартольд^та оси наліиетті басаиликка алади. Ал Да.С.І’ришшгіш Касауиді рет бо-Винва Хачадани мектебініч торт Інші хади{>аси болганин хабарлая отирип, соїшиен катар оішц иалгш хали£а болг&ннна sruon келті-реді; "0 ішиДаладапи иектебініи/ бірінаї хали{лси Абдалхалик /Гшідиуанц/ болди, екіншісі - Абдаллах Барки, ал упіішісі -Абу Мухаммед Аасан ал-Анда.ш/1157 а. елген/. Соидьцтан йасауи-аік окудиц діни ше^іресіиде Ахиег Йасауидіч бїиарлиц/Хаиадаїш/ it'iiІрисі баскшлигнна не болуи істивн тудиради."** Ал профессор Фуад ііепртсу иинадаИ дерен цестіроді:"І\шдмуанц ХамадаїїидЩ ті-рі кеоіндз хали}алиц кесек иаііші сурайды. Сонда Хаиаданц:ві1е-uhi xannjau Копа Абдуллах Бермі бодади, одан кепіи Ком Хасаи Дыдаки, їшіігаі боліт Ахіієї Йасауи болада. ьгар халиіаліщ кеоев Иссауиге setce, ол Туркістан айііагшіан оралгаїша, opuutia халц-

О

фа сен боласичі” дейді. Коїа. Абдаллах Барки/елген ішли 1160-61/ Кока Хасан Андаки/1073-1157/- бгл екеуі нас шшліан, єиір те-

^В,В.Бартольд. Пыгариалар. 'Г,2. іі.,1966, Ііа-б.

^Да.С.Триииыгэы. Суфийсшй ордени в исламе. М.,Ш8Э, 223-6, Ф.Кепрулу. Ттрін одебиетіндегі їдкі согшлар. Анкара,1981,70-бі

я1рибес! кагннан тлсенд1л!г1иен хали^шнте кноистте б|р!нп1л1к-кв к» болганга гксаИдн. дано до хали^алик киамвттен ауру-снр-каута, нсг1о1нен ол!и!не багланисти ест!п отиргашш ескорсек, онда Ахие? Йасауи е кеу 1 не и i:ac г.агинаи кЫ екен!н, 1073 ми-дан кеШн туилганын б!лен1о. Ал Халадани исктеб1ие басшлип етуд! I1G0-61 кылдари бастап, 1166—67 шлга дея1н пгрг1вгсн деп тгЕнрнлдай алашз. Оси глоболар iierlo 1ндэ К.краслан кор-сетксндеп*, Кона Ахмет Йасауи 1083-04 гили туилип, 1166-67 сияй Хаыадани ле5теб1н1ц rnlHoi халифа дореквс1ида бакш;иц болтал деген коритинднга 1:елем1о.

кеабоси21_ .

Бгл тарау торг' баптвн тгради. Elpltml бал "Кока Ахмет Йасауи - ттрк1 суриом1н1ц нгг1о1н салуш" деп аталип, акшшнц сотйзиц окушшц палга той гни паяли сэз болади.

Ко::а Ахие? Йасауи оо oaiiaiimrau цогаиднд санасшшц даиуш!-да од! nporpaccuDTl цтбилнстгщ iigcI, бIplualei - Йасауи оцуи болса, eidiralcl - "диуаин Хшсчет" паоба мтрасп. ьгер Касауи окуп д1ми-£0лсэ')эл1к танишщц тгрх: Iл 1к достгр1н1н бастамасш! с area, онин иигариаларп ттрк1 т!лдос халнитардиц би1г. рухшп етт!ст1г! болип саналади. Егл екеу1н бол1п-паруга болмаПдп, опткеи1 Йасауи окун сол дэу!рд1и цогандиц санасшшц i;ssj1cI рз-?1ндз, ая "Диуанн Хша:егп оси когаидиц сананиц одабл тгргида-гп tfeimecl рат1ндз, 61plticlo-61pl карастирнлун ciyurIh еиес;

Ахиет йасауи сопнлик иделларди уагыодагаи одсбиотт1ц ог.1-л1, сондиктан оинц одеби пигар1алартн”Ч шоапши trclny rnln,

^К.Ьраслаи. iiiplcno соа, П-б.//Ахыет йасауи» Диуани Хнкме?» Селаелвр,' Анкара, 1991.

дадииен суммой монін тусіну какет,

Суїлгом - ислам діні аясиндагн ерокдіе ішстикалнк діни-федсе^елік дуниеталіш,* Бул филосо$шишк агым асіресе ЇІ-ЇІІ гаснрдарда ерепсе каркынисн дамип, шариктау щегіне кеткені и&-яіи, Сопилик коогалне Ыыгыстык Кайга брлеу идеясшшн діии шві-иеніндегі корінісі ретінде ислаи діиі туріндегі когаадик идео-яопшші с? і рде и—б і р оппосицкяси бо лип табилдн. Су]іиоии1ц гсіга-ган концепциллари гуианистік идеяларыен белгілеиіп, ой бостан-днгнн коне де оси ой иесі Адаиди, оииц адаигераїлії касиетте-рін паш етіп, рухаїш алемді двріптеді, Ададннц адомдик кедбетія елілеттілІЕ, адалдик, оулиидыкка карен туру, ііаксилн* їсте у, ракнмшилкк, сабирлолык, иійіріиділік сияктн касиетгерыен керев» тіа, когаидик катннастарда Хак бедгіясген осы касиеттер ивгі-в Інде кгрура підеді, Селтіп сЦчаи ресии дій ковнаунида рухаєш Урдіс болнп «алиптасты. Суя ыусшшан журтпшшгн тарапинан кен колдауга ие болип, кеиіинен тіпті рухали шгддедерініц ааи-раиайтин кажеттігіне аяналди.

СондаИ-ак сопилик иделлар догшишк кагидалар иецберіндегі ислаи дініиіц кгрсауииа кілт болды. Кураидн ке» де ервін тая-килау аркнлц кепгеген катип калган угішдардіщ маній кцейтіп, Хакка кету водшіда биік дврекедегі сана кагндаяарыи басишшк-ца алуди даріптеп, изнгілік дзп угиндирилгаи игсидцанднк кг-кнктардан иэив оацднликтардан тауедсіа болуга гидеді, Муидай багит еркіндікте'ескен мусшшаи еизстердін суфиамга бет бурап, иусилаандикгн сопилик иінбеден гану процесій желга «ойди. Ислаи діні су]ііізшііи беаіиделгіптігі, иілгіптігі аркнлц аергіяік-ті халицтич гасирдар бони калиптаскаи салт-сеніміиен, рурип-

^О.Ф.Акиаупшш. Суфийские братства: слокішй уаея проблем.

:гліп/.млпг'-2.зп глнасуд», топісуда, бірін-бірі толннтнруда киріп-ЛІ. і>?л сопулш; оиулардцц тгр-ттрлі багитта, сан-салпда дамуші Сзлгілип, копте ген иаохаб-ііоктйптердіч аиилушіа еол салдч. Осиндоя діни-шістикалиц філосо ■•илніщ бір нсктобін цалагмі Кога Длзгат Иасауп сопнлни о «уділі ттрі:1л!а досттріїні бастала бсрді.

ііасауіі солган тур;: 1л 1;: досттр доруїитердіи "гарщатші" уа~ таздадн. Бгл нистиксишц таріжат ттрпілсрдіц егелгі ишіандиц пп-:шнн !ІОІІ НОІ'.уСИЛІК діидердіц нслаи діиіндегі йск.етпс:с1ітп тп-гасгирилуїліал лгшіега кслді. Касауіі есіиїти тііямеи Са.ілішс-г::\ туган бгл достурдіц салт-ктралар нурашлі контнган ттрг.Ілії р’к:і:(дор тарнчаїца зпшкг'-лш; ерзпселіктер - киШ улгісі, бац-о’.<лід саріау ікимріндегІ оікір, гсгрбандш* содудаги оо 1 ггд 1 ~ гир-гіпі.тгі ггрмгарда оигісіді. Иаиз ;;з ец бастнси - Йасауи оо моо-::аОь';і туркі їіліндг соїіветті.

Коі;а Ахпзт 1'асауіі наохабн г'уалдати-д-укуд"Да!{ тратнлн-сіліші ;.ялгнодипі пси бірлігі/ оиутша нсгіо болган агимдарднц бірі. Пі саун о куп Со.ііінза, гаратилиси бір сане гдлгно Хап /аб-содот рух/ болиис сарзтилнсші с'елгілепді. Ля болішс Хад нон І-піц латирчалдіг! дгшгедегі ;::отсіо гонв псксіо ор турлі обрао-морі ну! боліт табнлздн. Адан оси болішстші гаратнлу са-£з61, аояслїл г.опс дз потікше І ро?1нде царастириладн. Адан "з бопгнді ї"’ска г:ис1:;( руханії асне ггатер:тал;[нк дтшюго ге:» г.’ппсіліг нг.сглттс гді г.с'тгпди, а гни Хан иоиіп каитиган рух одоя-:шн 6іт'тн1іі/1ш:1 олииіп/ Селгілсса, натерял ададіши сахиріп іспртн’ї иоріпісіи/ белгіьсііді. 0.і{р стру арідаш адаи руханії олииіи гетілдіріп, нспсілі^ иаспаттсрінен арилун гііндпт.' Ру-;.:ггн;і х<н*плд1яІккс гогу багцеїшда пдаа абсолот рух болпегі {Я-гНіде озііііті - Ханти тмтп, "тауиід"/б 1 р 1 гу/ :;т:ау-

г& ереиеттенедІ.СоптІп Маисур Халлада сшіцти "1на-л-Хаі;“( яг-цц Ханшш, Хацпеи бірліктеціи" де ген иаксатииа кетеді,

. Соииииц адаишщ рухана іаги шлган дпшеде, ягии цатериал* дик етпелі кеоецде синга, сииадна туседі. Бгл сшодта адаи ек 1 каснет тартилисинда курес иаЛдаїшн белгілеп, иацгідік еиірдегі орнші аапиктаидн: на рухана пати ілціп, .Хапка дайик кеивдді-яікпеи орадади да, бакияикка не бо лади, не иепсіаїк гаїц гвніп, лоаая отина щгїіаді. Сондицтаи здай тіраїлік сапаринда яалган дпшьиіц огкіші кииигина иастаибаИ, тоїши аркили Хак паніко іійткіивтін рухана иииадділік їшін киаиет етуї какет.

Ііасаум рухали кецалдідіїш; ьетуде "тарицат" полин даииту-га коп копія болді. Оиші оцуинда "хал" иацоидарин игеру шли иарастирилгсш. Сопилиц елввдь Ахме? Йасауи тарикатти оерггеупі сони-практик ретінда таншіади.

Йасауи Хакка не ту колші торт асуиеи - иаригат, тарикат, ханіщат, иагриїдт - елаейді. £ір асудші ои-ошіал иацами/тоцташі/ бар. Оси торт асудші цирии иацашш игеруде адаи ііабарут, иало-кут, лахут, насут дсп аталатин елиидар сирии ашп, ктиіиа ке бо лади. іабарут арцили адаи Іап баидиликтаршіен, табагатшеи уилесіидідік табади. Молзкут елеиіпда адал коогалис изиімз, таніш куціна, талап кігеріпі не болади. Ал лахутта адаи и&іши рухаїш олеиге гластиратии пуи табади. Ал оси та алеиді біріс-їіріп, і-х-ке гариа цурші тургаи оліііі ол - насут. Хап шн адаи цатинасии белгілептін клш - иахаббаг тєе насут олинінде иасай-дц. іац ионіна ї;є телеп? 1ц иахаббат, Йасауи окуй боїіинаа, адш-ииц рухаии кииелдепу іголшши озіидік ере.К.ЦЗДіг 1« балгілеііді, Адаа "тон-каіі-каиан-рухи їіуііесіидегі кіші гарии болса, рух оиші ядроси ритіиде улкіін гаршлца шигу, абсолют рухшн бірігу уити-лисинда шііан иаи ішндц уласгирип, той «їрсауинаи босаяуда

емір иен!» белгілеупі бо лип табилодн.1

, "Диуани Хикыет" - Йасауи дуігиетаишштщ сео орпсгі" дсп аталатин екінаї бапта гулаиа сопи оцуиииц нонін, [ллосориллив; кеокараснн хикмвттері ардили танитуга талаптандиц.*

Иасауи хикиеттері Йасауи дтшіеташшщши кагао бетінен тіл наткан рухами дпшесі. Онші шгараалари воїн «ауалаган га-рілзка, аддаоаттн гаратцші тіраїлік бастатсшіа, когамга легеи паяш-ойларшвд акин «трегіиіц слегінсн отксм бесшеї боліт, х'-ан-дупкисініц гсбіренісіне ттсйсп сво олсмі» Еасада. Кога кх~ и2т Йасаувдін сопилш: дуттшіїиш суратгспр со-чо-сеоімінін, тглсігінігі тараоисшіа, талдауина салшшп, поэсиясинцц ктрделі-аігіи белгіледі, Оішц иигарлазилипі оо доуїрініч цогаидин са-насшшц ктпті де елсіо їздтарші иамти отирип, сопн Йасауи иви аннн йасауи силкти екі улилілсгиц уытасуынан гуган пароенті, карш£“катшіасшшц гаиісі Ся лип дтниегв келді.

Йасауи цграсин і«те тусіну упін о цыц ншіаттерін тапирн-бина «атисти екі сипатта к&растнраино. Бірінаїсі - сопилші фи-лосо^ипшч, сопіншк окудші иаоипші корксмдііс тургида шірлаган' длішеттер тоби. Буган уогно-насихат, осиет улгісіндв глонлган толІи-горбиз/дидактика/ сипатшідаги хикноттор хазади. Ал єеііі-пі тобн - акин оо 1 глсагаи доуїр, кчгон бватсі оаиана оісілі, поган каяратвері рстінда акшідиц тгргндаїї багшпталтнн яшгат-тер, ягш с ний одебиот улгісіндегі лириколшс шгариодар ішіа-ги; '

Коад А»ет ЇЇасауидІи соїгалиц маонуннндаги хшшеттеріне тоятолар болсод, онда 'калан устагаїї философ, оікір айтіїл сар-наган доруїп, табіїгптіпіан дара тугаїї дарии, сіокірт кииап, ус-таодик еткен жетокаї, араб-парси сопилариниц окуларіш суриптап,

n'tipuIuBjjeu, туріїлегеи гілка склити иасчетторді tilp басшіа синдцу білген акин пигйрцшшлигіяіии таинсаииа.

ііасауи пигариалардідаги басти сарин - ад&шши сиір надіне, иаксатина руханії тургида ьгтіп, руханії ссу, адаптера ілік uacuervepln цеиелдондіріп, Адал де ген агка улїєн іщуапкер, isa-Шп; болу. &Г1СІНИІ, хллган іпіюнін кионктарина алдаисійЯ, ьас-танбагі, одаїшші пиапин, кулкші буоар иенсіліе тіяекїерге царей туру, цогаа нассілзсів Хни билгілегон руханії ьолиап шиву.'

Акин хішістгерініц басти сейіписрі - адаи, оііткеиі ьдші руханії or.eu пен nonet icypaclu б-: лг Ir.itl? Ui наПдеді Со луї::: і: nasap, оси курсе иацеати - оиірге уірізідік окелгаи і:сш №гер1.

Йасауп сопилии вдебиеп^ uaiitmvacuai! бапнелерді кец цо.а-даиа отирш, ояардан табигатші гуркілІБ чгусінішз саИяаді;. Apr„ti-> парси сопилиц поазклга тон бггінцльрді кирландира, сирлиндира TVcy арцнви ілсьриац оішнпаи горі, :;а:;ти цоогаяис cjJaKMuphji цугіиу кобірац. Писали, Хай суііідгои, суіііит) бзидесіидо одаи гайни бгшюсіндз сї'Пікїісіп іодеудз, тануд;. хорік-іді.

2ац иоиі дарщ тубіидз ілїцзіі rayhap бо лей, сдаї: ravu.p чііг.юіі cvuryul <5iUiuuchiA'.i сураїїсладІ4- Хиг. сап баясс, с&лі іирикіл уитиаган иобалек гуріидз йшымизди Ай цдаа lju Хад каченя-сші болгliutoiu иахабба? с^пиесіп саауд:: сурзїсир ііассуадіц aopiisa ба Пне ко итог 1кг кьо ізічгіоу цпнн. иоісіішц дегп-р-ге cull иахаббаї'ги га&ицш; sn.a-бойин врі-агил о;;( иимі;, иіріі. vaaacarau су-дарш, игрек mplu 'гарісатар tiapan, цшш.

саіірахар с'ац баішесзріиде tkpyytu катар, їїр;Л сал'і-сдиасшіа пізніш иенаоидік, їеквппарииц, їогепарзш:; с;шт: нэпе І иаиаиш; буауїлі ьауингер бзанесінде каиіптагсн. І

Йасауц хшшеттері бойинза, ьдаїїди Хац юяишш адастирс-.-'

•sir.) цас my:: tionelhays бо ли а їйбилади. Ьтл напсіЬауа Уаи ~ адпи патинасиня килігйтім батю болті, тпртвс арцауи ї??індо яоріигец, Hcnciiiaya адалиіщ тоні иатсршіяшс дуїтедчн г-агадгй™ ішн паадалаїшп, той аркнлн адаїлшн рухали лтпые с і ни кол садна, ьандн -ay л ап алии, за мулкіно акналдируш кто бч иное Інде о у» раиелгеи. Ахііої Йасауа со хішіиттеріндз jioi7clilaya 6o;iikjcI:i тотпіптеп, о ниц op auaa-зргкеїініц саткшідшс ионін, £;і!куг>д!~ лій ниє? 1а іан-саиїи сурзггеудз, адаиди сакїаиднру, гыла»:.ar>~ гігсшк’Лі коргаатау ?1дегІ гатир. Непе liny а адаига тгншппор Г.!!ГІОІП, сардцдии ТЯІИЗ ГЇСІріП, ІїЗШЮНДІіС ати» иіиліріи» -л!!-л¥::пац r-srlaln, адашіиц адаигераїліа иасивїїзріи ттшц?ир-ігш оулиат болцп табиладн, иаГггаи бепиасіндогі мопсі аданго. rf'/.'i дуниеда палгай уадзльрді гдудирап, лалші «изизешатикн ассп-рип, попе і гллапа салади. Соатіп адг;і соїніц рухаїш ніидетін, мписагап ал:; сети цнлип, изрзімі олсевгоп оміріп баска от« І салі»

Лдаїпшц йга спіргзгі тандауп ojj1:":szj сапігаді, Агдл, П>-сар гмк^зстзріидз, ионгілії: спір і-зп бакидиц спір арасшідаіи s,rap йгл r.np.до і:ллг:іл спір г'я:;-:алса, ?ап пси вокь-

pz,v. сіір басгазздн. On I:: пдин :я:гар:1аза?:зд;з лэл*::-

tiavu.an, Игглслш из тзр* аяця-и гашепз аг5 бзпаогя-р1и:.з r.:ilp итк-зсіз йзагіязгіді. Аден б?л енірдз аша-

гаді лзпгка Л’їізп, гіїкз^гзн іііилз? ayup'cnasuvaaau vsu ealu ар.-» аили сзьїїнп С50іиі;:з г.з бо;;лдп. 8зіи сипай изтів:зсім, улко» "зксзр!с?1ц ооінш, алзт&згашлз идя otsvIh, ?єи цтрсауинац бо-саіши, Хгл ашін.газі тапсирагии к тії бо лип сурзтгедгеи. ІЛ рай І'асауа озіи іггіііші соз оїеєндз, адан баяасин цорцнту vain еизо, і’зіипз олінді уагиодау упій єпіс, цаііта адаига опір вулїєгші

боривка, міндетке баршша ішуатсгоілівпен карап, омір ионін лоте тусінуді* ємірдіц ор сагатші, кагис-колтарисии кадірлеи (ііяуге, Алланнц канталсшбас сип» де» ардактаИ білуге ппдира-до. Акіі'.'і/иц "Сдіиді над аіітип, ор дгм їлрагицди кил, ей гепіл" деген сооі омірдіц надірі еаїшєн танилади, вмірдін ор кадаш одішон олпенед! доп, еліиді г-итпаган оиірді сгяо білиді, барілша менді оті: 1 о 1 п# дурис багалал, тиіиді пайдала-на біледі дегой оп соладо.

Бийнс гасауда ііасауи сопилиц одобистта кецінен колдана-тин дихохоакя тосілі аркили какси ионе исшаи адаи беглівлерін «дсаган. дол Іроїс а;ітса«, гаа ан адаа де ген утім адин тусінігіи-Л« Ягпи тоубе килип, Хак іюдинда стрген адаи кацси коиіп-

кер бо лади, ал попе Иіауа іяліш таядаганди адагд доп тану, сипа т.'ау кшш. Тирнактай кір баска», ала-ц гла се кім тїСІ сої/іи-сісдіите, рухани иоислдікте катир дса ттсінеиіо, Ал ианси адаи бскиесі Хан іялиадаги ианаидарди игеруго, мецгеруге бапланкс-ти днна::и;солі:ц ссу, руханії даиу тургисиида суриттследі.

"Дкуш/и Хііішот" - іііідндцдик иірииси" деп аталатин та Інші бигл’й Ко;_& Ах::ет Яасауи вигар-іалариндаги зтииа иоселелсрі-и 1ц ;:;:лосо',їшлш; тугири карасїирилди. Акин адаиниц монін, ка-д1р-кас;:ет1н оші; ішсі ган-дгниесіи'болгілоглін адашгсраїлік цасисттеріцеи таивди, Хзд тагала одазди каратконда, оки оаго . иаратилистардан тої: адаїїгерділік касиеттерге ие болу тургн-еннан осгесслеп, ервкиелеп, ігортсб^сікіч аскик болу иегіоїн . руханії тургида осседі. Ягші адаи 6ул оиірда рухаишилигин адаигераїлік каскотгсріиен таштади. Ал б/а адаші, Іогі

*Ког.а Азсіеу йасауи. Диуапи Хішіет. Касан, 1901.

касиетгерді ї,пгІядіру, голистиру не когалтші, і:ог:н:і алу адч:д~ лин ии&ндидигн:іен керінеді, Инандилиц адй'лгериілії касг.аїтзрг-ді торбиелеп, Хан іюдшіа гетг;о1лІк ететін багдлрлама кгп.

Ишш - адашшч оиір суру ам&ли, адоии олсчініч кориш, ругд-ни кор аіша.ітин цурали. Киан сона-сао)ид1 бнягсе, ада.и:ш:ї бул влірдегі рухами иа^сатин белгілеп, ап неп карсши, оц цен сол-ди танитатии квніа кбоі болип табшіади. Акнл аркили ішлндцлнц адапди Іодйніскв салии парив ніилеттеїітін, гаулпксрсіїпік ар-тнп, пепінге ке.п'|рет1н ту.ісііі тур імло коріниді. Ииші Х.СТІ-гіндегі аіи<л адашшч надандиц оуяиатииан сацтау «органи да, пайтанннн аііла-гзаргисшіан куткара алатші сакансіг да йола 61-леді. Ииан адашшч руханії негівії'іч беріа, б^кеи балу уаїн, оіш сабнрлнлич, тозШділік, ишдамдилик насиеттсріне бауяпда.' Сабирлилин адаиди агат соодон, асин Істон сацтаптим тагит на-сіюті, куаі болип корінеді.- И;:ан адаидн кишілицтан таЛсалиаИ-тии, ар-наиисин коргал, оділгттілІктІ коргаатай алатші батнл бодуга ундиаді. ІСайрат, Йасауи хишвттеріиле адаади тиуекаа-гв Еігердандіргтіи алііп куп коріїїісі болип табиладн. Кианда-диктич еч бір нагіогі тірвгі - шзаіріьідідііі, ракнадилик, касі Іріидіяік. Буя иасизттер Хак пен адаинші ара-катшіасинич увілаес уиїтін беагілейді. Адаи Хацтич руханії бір болшзгікв из боагандццтац, Хац иеаірінініч, рациииішч, «айирииинин, ге-иіріндідігініч уекіді, нараиси болуга иіндетті. Тав иепіріи-ді адаи оогенім цайги-касіретіиа ортактасип, вер бел1с<2 мали, нобірленгенніч іті-мпсталкшіа миш аанп, цод улшн бере влади. Алувнлик адаиішч цатнгеодік иогаршіан саитаптші курси ки-яуи болип аандн ааига уластнрупи болип табилади. Тіпті акин Мтхаи;:ед паїїгаибар нетіи-жесірларді аяу, иейіріцін югунен-ап

iiiirpbv.ra uovcpljjlii, Xaiuwii сухбаттасцан деreu on солоди. Адаи соидии-ВД адал, ишійия Сопун иерек. ькіитоділік ттбі - паііда тапіїйк есаптс. Ари:.;дш; і:исап, отірІЕ afirun, *-адган істеп, со-ліїїіі алдасаи, ооіііді алдап, руханії душене код сгкісаїшц боліда; іішш адаиди ідоіагатшя, ишарт, царапаГшн Солуга иациради. Ду-ішсхч* иастйііип, тскошіар, кошти болу сішнти цуликїар идаигер-п і ліско пат. Соидй, ііасауи оіішпа, адаи дуііг.сцорлицца, гиауію-днщ;й карси т урита 11 61t-/,;u~61p рухана шеацти ішаїїдилнктші їабади. 'ііі&іішш аііршгди де гені», .сда-чдиц кел6зтікем( сідайте р-uliiiic ііаоіштгеріиои ада болди деп тусінсиіо. Адашиц курсгі yatja, рухи пик Солуикиц испілдігі рстіндо ордо.Ш ішаниеи бел-гіікілчін Кті наспоїїирді торОисілип, ип'їлдіріп о тиру цги.:л. Ации хіи:киїі’ирі скніинаа, адшииц монгілік сапаршілаш рушиш нора, а сиги оінга адаягор^ілії; цасииттерінде ;;оріпод1.

"ілсаул Хії.-іитїсріїідегі вішсиллик" доп атолатин торгіїші (Запта Ко;.их Ах^и? Г.асаувді оо ортасілі, поганші йійішлиудо ор цубилисїші тероц ііопіи корз білстін сиіиил да сшіиші суреткер екьиіи їишл'уга xufuCiiiU. ьи^іинин таі.сол.іаЛ, ор оцигага си Сигисии а зші йііїа білеті», оі:іи доко а, шил деиий, ораїїцчз їкссілі шій'иїамаеиі/ бори алатш; О'Лі? олоіідсріио сир салдиц.

Лини so иа^аяшшц цаііилактарин оиуда, когаи дагдарисшіа дауа іодгуде оо а.'.нинда;:аси їургисшіші випадав туїаіриагй келз-;іі: Хай си.ілаган іаріїші оуірдін цасірсх^ то лип, асип-їооип, сегадаунна оси еиір ігицсатн да месі бопгаи Лдаи иіполі де ка-уапти, Ягни іїасаун vain auupoauamiuij vyyu адаїідардиц ічїлг.шш-гшц асгшідиуіша (Заіїлаїшсти еді. Аіага шгарааларц арнили едом ооіиіц аицараї; і;улціаісн, попіл тарлиги^сн, соііШсііздігі::-!] саиаи келбетін Солгілєііді до ген пікір аіітади. Сондіодан Насауі;

иішетторінда когашшц, еаианныч смпатин ашуда адан с5е гнееt паядаданнладн. Лдашшч пмгилн, жгріз-тгрцси, иаксат-мгддесі т.б. ахуали ааиан їашзнлвдтаршіа есер етуні бірден-бір ссбец де а тїсіндіреді.

Йасаум дінді паЯда табуднц seal регіндв карастирган дін корнгнятардин цишлдарнн каттн иенеп, сиига аладн. Кадір-sa-сизттев и*рдай, отіріа в{іір, калган дгга кндуинларднц бет-бевнеоів терен де аиы суреггеи отырып, акин вамандастарнннц рухами кайыршндыгы иагдайнида Ишнайн білій ке а гстірт ор.улар" дин amipuacuu таш агиайтнндиктарнн, дін вапанын жацилгая ду-дарднц алдап-арбаунна деген дериенсівдіїтерін аЯтип, хал*н твій кани пиыаладн.' Руханшшіицти дгниемеп адшеп, Х&ч paxuexl йен радашшц кгнші беїгілентін еамашіан, ааиан адаидаринан вв «ашір.* Сон да да йасауи ва ваианыиав ктдвр yoCSert, адаигера|д|«ф ке шацыратнн тндеу-насихаттарнн жадгастыра отирип, хаманди св-нап, хаксиви тлгі тгтип, Іагідік иишаннна куанып, вдіаетсівдік-ке аииннп, оа уакытвдыц, двуіріиіч беннееїн хасап квткен акина да, сод когашшц бедсенді эрекет еткеи кайраткер! де бода бід-ДІ.

Йасауя сопшіцк вдебметее твн биік фндософнядшс едецдер* иеа яоса, сыншид хнкквттордін позоил торінен орнн адып, когак-дн суреттеудв адаа бейнвсіп кавба одвбиетке цатысты тдкен вебера Іішен садди. Ацин хикшттері кааад тошірагина ктрескерлік рухішен, «о гам ви 1ріне арадасу, катнсу йен корініп, ааяба вдвц» дердіи сини мааигнда боду дасттріи вкелді. Бга Йасауидін шн-гариапнлнгшшн еніриекдігіи белгілеп, вр «оганга сай езіндіа тгргнда дестгр бодып калгасцп келеді.

Уаінші тарау. Йасауи пигарыадарцниц поатнкасы.

Бтя тпраудиц Сіріші бабында Йасаун мурвсшши 1шІндогI дасгандар Д'-п атауга б^латин уп келоид! шигарыаларниен ганн-сип, елец ктршшсии талдауга тирисгиіи

"Огг.ен еііірін ттгел тшштарлик акишшц “Гушрнана" деп атаса боларлык тсад толгауи Сар"* - дсп, профессор Х.£.Стй1и-иэлиев кэрсетнендзи, (ilpliral ластан Иасауи напиндагы aiiuo-eu-гімслердіц адіш емірбалшшен еріліп, 14,15,16,17,16,19-хик-изттсрдІН шшнтигшіан тгради.

Касан баспасшіан виккан нускаси боишша, І4-хишзт "Кока Ахііст Уіасауидіц кср астиііа кіргсні" деген такнрнппви баста-лыл, дастшшиц кіріспа беліиїн бедгілеген. Дастан курсшшідапі вр яікисг tmournu акин гпшргшиц онішлдигнна арналип, туилга-ішнаїї алгшс ув паска допінг і аралнк еміріне есеп беру ттрінда волу иасаДди, Бул дастан каоац едебиетінде кєніпен тарогон виїрбалндик толгау иаиеріипн ундеоіп гаткандиктан, дастан-їоя-гау дзп сипаттауди г.он кордік. Дастан-толгаудіш бас шуііаги "На сеСептсн алгшс уоте кірдіи гхрге?" дегсн сграумсн бткіл шагарманиц иаоаушш белгілегсн, ал калган хикіюттер оси сграу-га пауап, тусіндірис тгрінда баяндалгаи. Ластан торт тариапти иуиактардаи тгради. Ор тартак Гс буинди оікір елзц ттрінда туиндаган. БіріюлкІ терт буиннан тгратин те сіунак дастшшин бір оуснгс лоИшсталгинші парсетеді. 8р хикаиттіч бірііші пуііа-ги кебіне ке чек уйцаспен каоилгаїї да ксиїнгілир! кара слсц уП-касии колданган. Бул пигарнанші олец іШшсініц турісіліс табі;-гати баска гикмотторікіз Караганда басіш болукна орап, “Гглпр-наиа" акшшнц сонгіі туь’идиларшіь-ц бірі деп карастирамиз.

^Суйінпзлисп X. УЗ-ХЇШ гасирлардаги дасац одобноті. А.,1989, 113-6.

Йасаундіц аіша сшвтіне ітгіодклген екінпі бір келеиді uurapuacu Кноан баспасинда 47-хикыет деп белгіленген.' Бул дао-тан иааиуїш Ооашіша еоіна иуктелген міндєтті аткаруаИ, ши-паїїтан арбвуина тускен АхииггІ оулие Баба Маиішіїц салуи

хіікая-ертегі турінде шрланади. Ішсая, ааласи, Н&сауидіц нас кевіндегі, ширма даті ьасина дигііигі гунирина кагисги сшпеги. Акші оиінін соїшлич гылиига ат усті «арап, пірсіо і;ургеиінз зкініш білдіру еєінє оси адасудан алип калган їотаашіа деген кадір-кїріїе? 1н шриен орне sre ген. Бул дастан-хикал тушискадан коп алшктаган: біріігаїдон, такирип квлеиге сан еиес, хніол \'с ауішкта ьааиундалади. ькінпіден, Йасауи барлик сшгаріада-ринда дерлії: тахаллус ауиапшда ззін иалакгаудші горі синау дзстурі цалиитаскан. Сондаїьак дастан кошюонциясинда ііасаун каламина, теп вумиршиц код. Коп шуиацтардиц байланиси ілеанди-лин танитушіа Караганда, кискару, тусіп калу коп. Дасган uerl-БІнен \‘с буинди цара одец улгісінде касилган, бірац Касан нус-•іасиида олец курилнснндапи "тзртіп бїоупилицтар" бірааиа. Порита аИтариішо - Иасауидін осн тацирнптас тунндиси болган, біраа алгаакиларшшн бірі бтдгандиктан, "диуанн Хлшеткс"ацші ?арапннан бірден кіріістірідизя, кепіндврі кїрастируиц-неа1руділе рдіц гліиап-нондеу иотшззсінде косилгал. .

Спгаїті хіікіійттердіц ец золеіідісі рехіаде ІСааан ниски-снндаги КШ-хішюїті атайиио. Бул шигарла иуиактан турадц. Дастан-ішссмшц иааиуішна Йасаулдіц арка тутар адаїш - сопи і-Іансурдоч аинога ааналган оліиі аркау болган. Иигариишц иаз-иундау ішізсі, ішипоощцшси араб одебиетінін «асида улгісіїш ке леді: йлгааки еілти иумац lau ыахаббатишщ изніне арналип барнп, сосин оси гашктшггиц usiiIh аиатин цисаа per і йде Ііаи-

сурдин ел!и!, Зу-н-Нунннц пакирлик ктя! баяндаладн. Сев со-цында оси кеи!икерлерд!ц ааал-1стер1, ем!р холн глг! ттр!нде уагывдашп, гашиктик аолиида аоап негу, Хакка век сеят1рмеу силптн когидалар насихатталады. Ласгаи 11-12 буннди кара елец глг1с1нде каонлган.

Ьогарида таныскан то туивди Йасауид!н баска хикметтер!-иеи келем вено сонетке багинумен ерекпеленед!.

Ж1нш1 бапта карастнрилатин Йасауид1ц "Шнвлвт!" автор-днн Ханка сийына отнрнп, во хикиеттер!н дэр1птеудс "Диуан* Хшшет" иазигн-мон1ые ташстнк жтрг!оуге арналган. Казан ба-сидиминдага нгскада "Й1нвявтт1н" халпн колем! кос тарвдтв 122 пумактан тградн. “Й1нвжет" негЫнен б!р тахнрып айнала-сына кгрылгал накыл сеэдерд!ц нинагы бслип табиладн. 8р кос тарыак бейт силптн бтт!н шнгарманиц кгромдас бел!г! рет1ндз пене де хеке-дара колдану ытыкЬтЫг! бар накид сев тлг!с1н-де хавнлган.

Уш!нп1 банта Йасаум хшшеттерЫц кгрнласи талданнп, дошиет табигатиниц нег!в1 в!к1р ексн1о керси!в. 3!к!р сопшшк одеб»1етт1н бар ерекпед!г1н камтыган, белг!легеы елец болип табиладн. Йасауи в1к!рд! Хадпев катывас касау, Алланн веке алып, ыодоцтау, двр!птеу олец тгр!лен тол1и-тербиел!к, таним-дш; маоигны басым выгариа глг1с!не аВналдирган. Акин в!к1рд!ц сопшшк иаоигнин ез окириани - ттрк! ктлагина хатик кара олец тйкасиндагн турк!я!к елец кгршшешеен баяндагон; Ад в1к!рд!ц оэ!нд1к роц1н танитатын дибис каИталаушлиц, кайталаиа, бунн б!ркелк1л!г1 сияктн сопилик одеби тос!лдер ттрк! ауио вдебиа-т!н!н, вшр тлг1с!н!ц сурегтеу твс1лдер!иев тштасип, аунв вде-биет!н!н хавба едобиет1не гласу процес!ве бастама берд!;' Хаца

агш, і'лца uaouyii, тиц такирии о к 1 л 1 ієтііідє l!aca}it со пилин одєСиєттіи олоц [opuacu болпп калиптасісан аруз ол-^уіилсгі олец улгілерін туркі 0JJR,l тас'іігаїиисн, тіліиен пси/реї І ру ио-тнкесінде кшінл, Сасиг сшікти олкыдерции ілоилгаіі он иацтн хиюіетт-ер тунндауина се&п болган.

Казан басилиишіда Касауидіяі дяген 154 хішійт кхп'алган. Хітап курастируш тарашнан болган "Сиііинуда" Йдсауіідін Сбу-бакірга, Оиарга, Гус^анга, Олиге арналган иадакта^и еркін иаз-иундау турінда бірігіп ісеткен.

Акин пеберлігі арткан с&Шлі, Йасауи ео оцирианшіа савана тусіп, хикиеттердіц туркілсне тусу багитинда корінеді.

"Іїасауи хишеттеріндегі дибкс каїїталаусилин", "Йасауіі иигариалариндагії реди}“, "Йасауи шигарі!аларіпідапі аудариолар" баптари сопилід вдеби тосілдер ереішеліктеріиіц Йасауи шгар-налариндаги керініе 1н талдауга арналган, Ал “Дііуеиш Хикиеттіц" тіл квркеидвгіп цуралдари дегев б&пта вдинніщ беае сдсаудагц туркі ауно одебиетіиіц тія керкецдзгіштерініц колданнлуті ка-растирнладн. '

Корнтішдн. їіасауи иигариашлнпш онші негіогі туиндиси "Днуани Хілшет" аркидн гылнвд тургыда танцтуга куп с&лдиц. Йасауи ооініц soosapacu, дуниетаніши, талгаші, барліщ бітШІшп еагеве тарцха тулга, Ацішшщ спір полнн, шгармашлик киаиетін, одабеттініадіц таршшна, нусшшанпнлнп иодгшютінз цоскан улос-терін ошп .танцтуга бар еердгмівді сайладши Йасаунді цааак одебиеті тарішшда єн алдниен онер адаш, аціш вкенін танитуга тнристик. Діни кнеиетінін сол оамандари агвртупилш< шіс:іунші, прогрессиотіл frlii ашуда, хиююттвріндагі гугіашістік иделларші белгілеуде, ациннші "Диуанн ХшшетІ" тура! со пн лик о де би агіш-нші бастатси орі бнік рухами иураси еквнін тузшраидадши'

ДІЗССНРГАЦІІЯШЩ ТЛЯЕРІІБН Ю1ШКЛ ІІШДІІ гЛШьКТьР aAPUX Щ>ДІ:

ІогШкко тгндегеи дауїр y»1. "Зердз" «урнали, LS,

1991 а. .

Иасауи тагдюш. *Каоак одобмог 1"гиості, К35, 28 таииа,

1992 в;

Яссауи хакшіда. "йаякар* гаості, иаурив, 1991 хи lUicayii ион АсійПдиц позтшіімшк дистурі. "ЮбшіоИшіЯ аглиаиах 1££>-лити» Лбал" Ссюршк научішх трудов 92, Институт расшитая йаоохстаиа, Алмати, 1995.

0

Резака

Ахметбековп Аісбота і(аріібаепна

Диссертационная работа на соискании ученой степини кандидата филологических наук по теме "І1и;>тическс-з творчество ло;;:і Ахмета йасауи" посьяцена всестороннему изучение и научному аі:а- . лизу произведений порасго тіркского суфийского поэта Кока Ахио-та йасауи. .

Сборник стихов йасауи "Диуанп Xикнет" представляет собал поэтическое наследие XII иека и является предшественником суфийского литературно-худокестменного течения истории казахской литературы.

Основноо содержание - духовность, нравственность, призыв народных масс и просвещенно а ранках мусульманской культури, к борьбе с антигуманистическими пороками.

Тзорчистао йасауи впервые исследуется с научной точки зрения, поэтому а работе осае.цаетсл ого жизненный путь,его становление как суфий.Особое знимание было уделено его религиоэно-мистическоцу мировозреннм,основы которого заложены а его произведениях.

Иасауи - судья своего сложного.времени.

іігмчевоб содержанке его скорбной поэзии - спасти народ от нравственных отклонений, приаыа к вечным духовным началам.

Основные произведения выявлены в яанре зикр.Имеется произведения эпического характера.В работе излагаются нанрооо-стихот-ворный вид произведений, творческие особенности переходного периода из устной литературы в письменную на материале литературного наследия Йасауи.

National Academy of Sciences Republic of Kazakhstan Summary of Ahmetbckova Akbota Karibaevna

This scientific philological research is presented for a candidate's degree. The subject of the thesis is «Poetry creative work of Kozha Ahmet Jasaui» The thesis is devoted to through and scientific analysis novels of the first turkie poet Kozha Ahmet Jasaui professing sophism.

Collection of poems by Jasaui "Deuani Hikmet" is presented poetic legacy of the X1J century and forerunner of sophism literacy course by history of Kazakh literature. This scientific work consist of an introduction, three chapters and a conclusion.

The main idea of the work is spiritual, morality, the common people in thesis struggle for self-protection and against humane evils.

Jasaui is a judge of his difficult, hard time. The key problem of his mourful, freedom - loving poetry is it save his own people from oppression, moral degradation and his appeal to his people to preserve everlasting human values. There are works of an epic character. It should be noted as an important fact that the peculiarities of the transition period from oral literature to written one based on the materials of literary legacy of Jasaui.