автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Поэтика фольклорной прозы западнославянских народов про вторую мировую войну

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поэтика фольклорной прозы западнославянских народов про вторую мировую войну"

РГ6 од

- 9 кВГ 1993

АШЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

IНСТИГУТ МИСТЕЦГВОЗНАВСТВА, «ЮЛШОРИЗТЖИ ТА ЕТНОЛОГ11 IMEHI М.Т.РЩЬСБКОГО

На правах рукопису

ПАЗЯК Над1я Михай^вна

ПОЕТЖА ffiOJIbOOPHOI ПРОЗИ СШН0СЭ10В,,ЯНСЪШ НАРОДИ ПРО ДРУГУ СВ1ТОВУ ВШУ

Спец1альн1оть 10.01.09 - фольклористика

А втореферат дисертацИ на здобуття вченого отупеня кандидата фглолопчних наук

киib - 1993

Дисерта1ия виконана в 1нститут1 мистецтвознавства, фольклористики та етнолоШ :м.Н.Т.Рильського АН Украши.

Науковия кер!вник - доктор ф!лолог1чних наук Н.С.ШУМАДА.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог{чних наук, професор В.Г.ЕОИЕСО

кандидат ф1лолог!чних наук А.В.6РЕМА

Бров1дна орган1зац1я -Ки'х'вський педагопчний гнститут хм.М.П.Драгоманоза.

Захист дисертац!I В1дбудеться " & " на зас1данн! спец!ал1зованох ради Д 0681821 по захиоту докторських дисертац1и з теор11 л1тератури 1 фольклористики при Кш'вському ун1верситет! хм.Тараса Иевченка в конференцзал! за адресою: 252017, ки1в-17, бульвар Шевченка, 14.

3 дисертац1ею ыожна ознайомитися в науков!й 01йл1отец1 КиУвсь-кого ун!верситету 1 м.Тараса Иевченка /вул.Володимирська, 58/.

Автореферат роз!сланий " % " ^^¡-¡¿Л ^^ ^

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат ф1млог!чних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТИ

Актуальнгсть теми. Одним 1з важливих завдань сучасноУ фольклористики е збирання, картографування, опис та вивчення народно! прози про другу СЕДОВУ в1йну. ПрОЗОВ1 творй про минулу св1тову В1йну е по-своему ц1кавов I своерхдноо частиною народно!' творчост1 XX стол1ття з певнсп, притаманноп оаме !'м похмуроп красою людських переиивань. Народна проза цього фольклорного обширу б насамперед в!дбитком моторошних, незвичаяно важких под1й в1Яни, переламаним через призму людсько! душг 1 народнопоетично!" традицП', вгдбитком, у якону залишилиоя нити пам"ять про подП в1йни, про загиблих 1 покал1чених, в1дблиски лидських страадань 1 переиивань. Пор1вняно з пшими жанрами фольклору про другу св1тову в1йну саме жанрам народно!' прози /особливо народним опов1данняц/ судилося наяближче п1-д1йти до реального яиття, якнaйпoвнiшe в1добразити т! картини д1й-сност1, як1 в 1нших зразках вхдбивалися лише опосередковано.

Незвакаючи на п1встол1т1ш 1стор1о збирання та вивчення, прозо-в1 зразки про минулу в1йну залишаються одним 1з наяменш дослхдже-них пласт 1в фольклору нашого в1ку. Кр^ 1нших причин, така невивче-Н1сть народно!' прози пояснюеться незвичаян!сто, специф1чн!стю П вигляду пор!вняно з 1ншими /а особливо давн1ми, традиц1йнимц/ ланками загальнофольклорного процесу. Друга св1това В1йна була таким отраиним, могугнхм потряс^ням, якого ран!ше людству переживати не доводилося. Бона залииила глибокий сл1д у св1домост! ц!лих народ!в, проорала страшну борозну в душ1 кожно!' лпдини,.яка пережила П стра-шния вогненния вир. Саме тому в1дчуття, цо вр!залися в пам"ять у час в!йни, залииаютьоя тяжкими 1 боличими, незвичаяно гострими аж до тепершнього часу. Для прозових фольклорных твор1в про в!йну /нав1ть для зразк1в з високим ступенем узз,гальнення/ характерна

eMouiüHicTb, вигуки, вживання окличних, неповних, об1рваних, пар-цельованих рвчень. Мова опов1дача ллеться своериним уриваним потоком, у якому стр1чаються повтори, звертання, р!зк! зм1ни iHTOHauitt-ного малюнка - в!д П1дсилення голосу до шепоту. 1нод1 людина зов-oiM забувае про час, який в!дц1ляб П в!д подП, про яку вдеться в posnoBtai, починае стогнати t голооити.

Народна проза про другу св1тову Binny е найкращим i наивдячш-шим ползы для дослЦник!в глибин лвдсько1 дупл. Розповш про стра-х!ття в1пни можна було б пор1вняти з птахоы-фен1ксом, що вшитае з попелу згарищ. Вони надзвичаино яскраво розповиавть про муки люди-ни, обпаленоК BiüHOD, пошук нею духовно!" опори, зокрема звернення до минулого, традицЦ', намагання врятувати св1й вкутр1шн1и cBiT в!д загибел1, знайти дж.ерела сили для виживання. Особливо великого значения набувае досл!дження твор!в про в1йну - велику св1тову траге-д!ю - у наш час, коли кожнии народ i кожна особистмсть прагнуть до свого глибокого самоп!знання, до вивчення тих явит, що сформували

IX духовний cbit.

Серед проблей, пов"язаних 1з вивченням народно! прози про другу св1тову В1йну, особливо важливим е дослвдення поетики, тобто су-купност! тих художн!х 39соб1в, що роблять можливим вхднесення опо-вiдeй про другу св1тову В1йну до явит мистецтва. Народна проза про другу св1тову в1януе своер!дним високохудожн1м явиием, частинов народнопоетичкого струменя, що поеднала у соöi елементи, витворен! у сиву давнину, та шар, витворении беЗпосередньо у вир1 в1йни. Вивчення поетики творхв про в1ину дае клпч до процес1в духовного св!ту лвдини 1 народу в пер10д св!тового катакл1зму.

Анал1з поетики розпов1деи про в1йну ведеться на матер1ал1 наро-днопрозових пласт1в сх1днослов"янських народ1в - укра'1нського, ро-ciilcbKoro та б1лоруського, тих, як1 иаибхлыпе постраздали в роки друго'1 cbitoboi BimiH.

Об"сктом досл1дюння у дисертацП е зразки народно! прози про нинулу В1яну укра1нц1в, роохян i б1лорус1в. Розгляд ведеться на матер1ал! дяэрел, запозичених i3 фольклорних зб!рник1в, apxis-них матер1ал!в /зокрема 1з фонд1в IMSE !м.М.Т.Рильського АН Укра'х-ни/, польових записав. Як 1люотрац11 до пор^вняння п1д час анал1зу твор!в наводяться й imni жанри фольклору про в!яну /л1ричн1 nicHi, nicni-балади, голос!ння, тощо/. як допиляния матер1ал згадуються також розповШ про другу св1тову в!яну, заф!коованх у спогадах, цоденниках, листуванн1, худоянтх творах укра'!нських та б1лоруських письменншив.

Мета досл1даеиня полягае в onnci та анал!з! худоян!х засобгв роэпов1дея сх!дних слов"ян про нинулу bin ну, вжштленн! i'x icto-рично1 генези, психолоНчних основ творения ado ввдбору з давн:х пласт1в.

Наукова новизна роботи. Принципи дослЕдяення. У процесх розгля-ду .еленент1в поетики авторка спиралася на теоретичн1 . прац1 I .Франка, О.Потебн!, Н.Сумцова, Т.Рильського, Ф.Колесси, М.Рильського;. О .Афанасьева, О.Веселовського, Д.Зелон1на, В.Проппа, В.Гацака, в. Гуссва, Б.Кирдана, К.Чистова; Ю.Карського, А.Серяпутовського, А.Богдановича; Д.Сауки..У podoTi над дисертацхсв такоя були використа-ni досл1дяення Е.-Б.Теялора, Д.Орезера, З.Фрзйда, В.Франкла, Л.Округлей.

П1Д час виконання роботи дисертантка дотримувалася ¡ндуктивно-го та дедуктивного нет одiв досл1дяення. Наукова новизна прац1 виз-начаеться насамперед новим аспектом вивчення /поетика народно!' прози про другу св!тову В1йну досл!дяуеться п!д кутом зору особливос-тей народно! психолог!!'/. Новизна полягае такоя у комплексному дос-л!дженн! сукупност1 худоян1х 3acodiB, у едност1 процесу 1'х творения т'а побутування. Ваяливим для розгляду був не лише витв1р народного ген1я, а я сам продес яого творения, закони психологП твор-

чоот!, принципи та засади, як! при тому Д1яли. Досл1дження велося у пор1внянн1 з традшииними ланками загальнофольклорного процесу, ¡з застосуванням синхрон1чного 1 д1ахрон!чного зр1з1в. Уперше введено в науковии об!г значну к1льк1сть фольклорних текст!в, записа-них як у военн1 роки, так 1 в наш.час. Окреп! п!дрозд1ли прац! при-свячен! анал1зу таких мало вивчених жанр1в народно* прози про другу ов1Тову в!йну, як чутки, роэпов1д! про "в1щ1" сни, апокриф!чн1 та м1фолог1чн! твори; звернута увага на вплив позафольклорних явищ /"святих лист1в", письмових та усних пророкувань тощо/ на формуван-ня розпов1дей п!д чао вШи.

Практичне значения роботи полягае у можливост! И викориотання фольклористами /зокреиа досл!дниками фольклору про другу св!тову' в!йну/, викладачами вищих навчальних заклад!в при читанн1 лекц1й з укра!нського фольклору, вчителями середн1х шк!л - у курсах наро-дознавства та укра^нсько! л1тератури. Спостерекення та висновки прац! можуть бути використан!. при формуванн1 пос1бник!в'з фолькло- . ру та зб!рник!вкародноГ прози.

Апробац!я роботи. Окреы! положения дисертац!! в!дображен! у курнальних публ1кац1ях авторки. Результати досл1джень допов!дали-ся на рег!ональних наукових читаннях у Львов1 /1991/, наукових кон-ференц1ях у Вхнниц!, Харков1 та ¡н. /1992/.

СТРУКТУРА I ЗМ1СТ РОБОТИ

Структура дисертацП I Н зм1ст п!дпорядкован! прагненню якнаи-глибше 1 якнаиповн1ше розкрити тему дисертацП, окреолити коло проблем, пов'.'язаних !з нев, дати в1дпов!дь на поставлен! питания.

Досл1дження складаеться з1 вступу, чотирьох розд!л!в, вионов-к I в та списку використано! л1тератури.

У в с туп: обгрунтовуеться актуальн!сть теми, визначаеть-ся мета I завдання, наукова новизна I практична ц1нн1сть роботи.

У першому р о э д t л i "Поетика фольклору про другу свхтову в!йну в нзукових працях" висв!тлоеться р1вень вивченост! теми та проблем, розглянутих у дисертацП, простеяуеться !стор1я питания.

Незваазичи на п1встол1тню icropiD вивченкя народно'/ прози про другу св1тову BiüHy, Ii дослдаення, як i всього фольклору про В1Й-ну, налетать до найскладн1ших завдань сучасно! фольклористики. Не-звичайн1 психолопчти сплет1ння, непод1бн1сть до традицгяних иан-piB, показ вторгнення 1рреальних сил у лодське життя, внутршний св!т розпов!зея про в^йну 13 зупиненим часом i замхненим простором, не за вершен! ст ь жанрово! вик!нченост1 багатьох зразк1в - усе це чинило труднощг при анал!з1 народно! прози цього фольклорного пласта .

1стор1я вивчення поетики народно'1 прози про другу свхтову в!й-ну викладаеться в дисертацП паралельно я у эв"яэку э досл1дяенням поетики всього фольклору про в!йну сх1дних слов"ян. Розглядаються працх вчених з Укра'1'ни, присвячен1 ц!и.тематик -.М.Т.Рильського, Г.С.Сухобрус, .ОЛ.Дея, Н.С.Шунади, В.А.Юзвенко, С.В.Мишанича, O.A. Правдюка, O.D.EpiuHHoi', Я.ГЛСушйрюка, Т.ИДНкольченко, укра'/нсь-кого 5осл1дника з! Словаччини.И.Шмаяди; бхлоруськях учених -I .В.Гуторова, .М.Я.Маерович, К.ПЛСабашникова, А.С.Федосика, Г.О.Ба-рташевич, Г.А.Петровсько'1, А.А.Янковського, В.А.Василевича, Л.П. Барабаново'1'; досл1дншив з Poci'f - Л.В.Домановського, В.е.Гусзва, Б.П.Кирдана, О .В.Гончаровой та iHinnx, колективн1 досл1дження. Наводиться прац!, дотичн! до теми дисертацП, вчених i3 ФранцИ -П.-1.Ел1а, A.CiKapa, А.Фромажа; Словаччини - А.Мел1херчика, В.Гаш-париково!, Я.Иххалека, С.Ивегляка; Болгар!: -Т.Еивкова, Ц.Врансь-Koi, С.Георг1ево'1-Стойново'1; Полыц! -А.Дигача, Д.Схмогпдес; Сер-61! -М.Иитровича -тахниих кра'/н. ^

У дослгдженнях народно!' прози про минулу в:йну п}слявоснних

- б -

рок1в перевакала передуем 1дейно-^гематична характеристика анал1-зованого матер1алу. В п1зн1па часи увага науковц1в була звернена г на нанрову диференц!ац1п твор1в про в1яну, 3£х зв"язок 13 тради-иШними дверелами 1 вир1шальний вплив традицП на формування нових зразк1в. Детальнее анал!зувалась .1х образна система /передус1м у зв"язках з давн1ми образам^. 0станн1 роки дали ц1кав1 дослвдення елемент1в стил1стики народно! прози. Проте лише у наинов1ших пра-цях з"явилися спроби глибшого осмислення худолшх засоб!в розповх-дей саме з погляду впливу на них давн1х форм лодсько! свиомост! /ан1м1стичних в1рувань/ та пошуку 1'х особливостей у псюичному св1-Т1 людини час!в в1йни.

Досл1дження, яке захищаеться, ставить соб1 за мету насамперед пошук генези художн1х засоб!в розповией про вгйну, сл1д!в тих культурных епох I обставин, як1 IX витворили, законом!рностея твор-чост1 у духовному св!тл1 особистостI I народ!в.

У другому р.о з д I л I "Теоретичн1 аспекти досл1дкен-ня народно'!' прози про другу св1тову В1йну" подаБТЬся науков! положения, покладен1 в основу дисертацН, 3 метов глибшого розумпшя генези худоян1х засоб1в у творах про в1йну розглядаеться процес виникнення народно'1 прози. 3 точки зору соц1ально"1 психолог11 об-грунтовуеться законом1рн1сть появи розпов1дея про другу св1тову в!йну за тими к параметрами, за якими виникали ¡¡нш! ланки фольклорного процесу. Прозов! зразки про в1ину мали стати для людини, за словами в!домого французького досл1дни:ка М.Анну, твердое опорою в плинному евт, який у час в1йни виолизав лидин! з-п1д н1г. До того к народна проза мала стати ще одним ланцюжком пам"ят! М1ж поколениями, який зв"язував биводну цШсн^ть сусп^ьство, передавав молод1 предк!вськ1 запов!ти.

Творения кожного окремого народнопоетичного циклу в зашльно-фольклорному масив! е под1бним до нашарування спогад1в у пан"ят1

конкретно!' людини, з тими ж процесами вит1снення та ф!ксац!!' /3. Фреяд/. Нояна встановити певну аналог!!) м!ж тим, як складаиться народи! традицй", ! тим, як накладаються у пам"ят! спогади окремого 1ндив!да. Таке ж твердження на основ! захЦнозвропеяських психоло-г!чних дослииень свого часу висловив и 1вай Франко, особливо наго-лоиуючи на сгплынсть псюичних процес!в, закладених в основу.фольклорного творения. Дисертантка под1ляе ир думку, прагнучи II розви-нути у сво1й робот!. Щодо самого процесу творения фольклору про другу св!тову в!йну, то розглядаеться. вплив на його формування тих чинник!в, як! викликали його до життя. Вид!лявться дв! сторони формування прозових фольклорних зразк!в: подразник/страшна реальн1сть в!йН1^ ! в!дгук, реакц!я лвдсько! дуй!. Як вказуе Н.С.Шумада, чим тяжчия удар падав на лодську душу, чим б!лыау пасу людей охоплвва-ла б!да, тим б1льпе з"являлось в!дгук1в - п1сень, голос!нь, розпо-в!дея. Саме тому переказ1в ! народних оповгдань у час в!йни з"яви-лося значно б!льше, н1ж у попередн! I настушп роки.

У формуванн1 розпов!дей особливо виразно виявлявть себе пси-Х1чн! процеси лвдсько!' душ!, бачимо в зразках сл1ди. з1дчутт!в, уваги, паы"ят!, емогця, мислення лидини час!в в!ини. Для них характерна особлива напруга I виразн!сть. Важливими також е в!дбитки псих!чних стан1в особи, насамперед тод!, коли люДина опинялась в!ч-на-в!ч !з страшною небезпеков.

Досл!джуеться.генеза народно!" прози про в!йну з !сторико-ф!ло-софського погляду. Кожна з попередн!х культурних епох залишила ! св!й сл!д у творчост! цього переду. В^значаеться сп!льн1сть дея-ких обраэ!в народно!" проои про в!ину /переважно з символ!чним за-барвленням/ з тотемами та дем!ургами давнини. Об"екти реально!" д1й-сност1, як! Ц1 образи позначали /сонце, земля, рослини, тварини/, мали дуже великий вплив на життя лвдини в давнину, обожнввалися ! мали сво!' культи. 3 б!льшим чи меншим збереженням сакральних рис

зустр1чаемо ц! образи I в п1зн!ш1 часи. М1фолог1чний св1тогляд, в1дбитий у тому числ! 1 в народна творчост1, Д1йшов аж до наших дн1в. його риси, зокрема схильн!сть людини до антропоморф1зацП навколишнього ов1ту, вЦзначали доыйдники ргзних час1в. Однак риси м1фолог1чного св!тогляду, як1 иояуть бути трактован: як своер!-дн1 щити-захистки лодсмо!' псих!ки перед реалыйстю у вех хсторич-н! епохи, не однаково проявилися у р! зн1 перходи I в р1зних китте-вих обставиках. Особливо разочою стала змша м1фоло1ччного св1тог-ляду та його ознак у людськ1й св1домост1 1 в1дпов1дному Гх вдаб-ракенн! в народна проз! про другу св1тову вхйну. Поряд 13 руйну-ванням та видозм1нами у м!фолог1чному "пантеон1" в1дчуваеться зрос-тання давньо1 ваги образхв-символ1в, чуються в!дгуки !х давнъо! тотем ¡чно! с или /особливо в прокльонах/.

У народн1й проэ1 сх1дних слов"ян до нашого часу збереглися елементи давн1х культхв /сонця, земл!, земних стюай/ та залишки перв1сно! мап!'. В часи военного лихол^тя вони набули особливого сыислу, а тому в1дзначаеыо повернення до ииття уособлення земл1, рослин, словесноУ та контактно! магП у рхзних УУ проявах, рхзних способ1в ворож!ння /косциномантГУ, онеироскоп11, ворогиння на воску, картах, вопи, т1ст1, папер1/. В1дгуки прадавнього фетишизму вбачасмо в нос!нн1 на грудях замовлених речей, 1конок, грудочок земл!, лист1в вхд р!дних тощо. У часи вхйни леди починасть активнее звергатися до ворожок, ворожбит'1в, планетншив, пророк1в, в1-рячи чи бодай спод1ваючись, що вони допоможуть подолати горе. Люди були згодн! В1рити у будь-що 1 робити будьчдо /1нколи зовс!м хрра-И1 оналып .дхУ, нерозушпеть яких, мооиво, була усв1домлсвана 1 самими Ух учасникамц/. аби лише в1двернути ви р1дних 1 близьких навислу б1ду.

У часи В1йни м!фолоНчний св!тогляд людини зазнав незвичагших руянуьань 1 ввдозм]н. Страшн! й химернх новоутворення /"¡цось", "те,

що виживае"/ вит!снили давн!и св!т добрих дух1в-захисншив. Добро^ зичливиа до людини I звичний м!фолог!чнии св1т выступив перед страшними картинами реальности Там, де колись люди боялися л1су I цвинтаргв, у роки в!йни 1нод1 знаходили притулок саме тан /хова-лиоя у склепах, болотах, нетрищах/. Дом1вка не рятувала, вс1 давн! обмеження й обереги втрачали свое значения, нечиста, надприродна сила виьно гуляла по св1ту. В образна систем! народно! прози у час В1йни бачимо втрату в!ри в маНчну силу дух1э неба 1 пекла. Свят! можуть лише попередити лпдину про б1ду, в1цувати небезпеку, але не ввдвернути 'и'. Образи нечистих ¡стот невиразн1 I Лю-

дина гине не вгд !хн1х рук, а в1д реально!' збро!' - куль, снаряд1в,

Особливе мхсце в пер1од в1йни пос!дае в1дродяення ан1м1стичних в!рувань, як!, за св1дченням досл!дник1в, у б1лыз1й чи меншгй м!р1 завнди супроводиують людське духовне зиття. 1хн1 сл!ди бачимо у прозових сонетах про повернення померлих, дв!йника з портрета, рос-лину на могилI, одухотворенна атрибут1в героя тощо. •

У народн!й проз1 про другу св1ТОву в!йну сх!дних слов"ян в!д-бито певн! ф1лософськ1 погляди на в!йну, запозичен! з прадавн1х уявлень про фатум, приречен1сть, наперед визначену долю. В1йна ке-руеться нев1домими потужними силами, як! мржна задобрити, вона е пока рою людям за гр1хи, 1и обов"язково передують як1сь певн1 знаки, послан: вЦ земл1 або з неба. Людина безпорадна перед в1йною, не може,зм1нити свою долю. Визначено наперед, хто буде убитий, а кому судилося залишитись.

Т р е т I п р о з д 1 л "2анрова специф1ка фольклорно! прози" присвячено анал1зов1 канр1в народно!" прози сх!дних слов"ян Про Другу св1т0бу в1пну.

Фольклорну прозу про минулу вгйну в основному складають зразки, цо !х мокна вкласти у рамки традиц1йних кацр1в /казки, легенди, пе-рекази, народн1 оповгдання, новелети та ¡п./. Але поряд з ними зу-

стр1чаються твори, що поеднуоть у codi ознаки к1лькох жанр1в, стру-ктури, окрем1 частини яких мояна зарахувати до р1зних яанрових груп. Кожен з яанр!в мае cboY закони воображения sißchocti. Особливо складно визначити яанрову налеян!сть зразк1в, у яких 1рреаль-н! елементи впл!таються в реальн!гть. 0собливост1 в1дбиття навколи-шнього св1ту, 1нод1 невшйнченхсть структури, висока емоц!йн!сть опов1д!, своер!дния синтаксис, значна к1льк1сть вигук!в, незвичай-ний 1нтонац1иний pericTp нав1ть тих зразк1в, як$ за законами худоя-нього узагальнення не повинн! були б мати таких ознак /казки, ле -генди, переказ^ - все це значно в1др!зняе народну прозу про другу cBiTOBy в1йну в1д усталено! традицП.

Чи не наяпершим за походкенням серед яанр1в народно! прози про в!йну е чутки - маловивчен1 i нест!йк! в час! жанров1 ном1нацН. IxHfM худоян!м засобам властив:. Г1пербол1зац1я, своергдна еитети-ка /насамперед "згущення фарб"/.

Наичисленн1шу я наярозвиненшу в жанровому виношенн! щетину прози становлять народн! оповгдання. Для цього жанру характерна особлива структура: народне опов!дання складаеться з частин-еп!зо-д!в, но йдуть пословно одна за одною, а також тропи, пов"язан1 з народной символ!кою, надзвичайно цшавии звукопис та 1нтонац1йн1 малюнки.

Перекази про другу св!тову В1йну становлять жанр з б1лыпим ступеней узагальнення пор1вняно з народними оповЦаннями. Тут уже не вказуеться, В1д кого почуто i переянято було розпов1дь /"кажуть"/, nepcoHasi зображуються без детал1зацй'.

Р1дше зустр1чаеться серед прози про в1йну такий жанр, як леген-ди. Вони витворен1 на ochobi традшйяних зразк1в, тому масть характера! для них сохетн1 перипетИ", BHÖip персонажхв, структуру, на-bitb внутр1ин!я легендаркия cbit, 41с i npocTip.

Досить р1дк!сним жанром е казки про другу ов!тову в!Пну, як1

витворилися на традиц!ян!й основ! I мають И характерн! ознаки. Наив!цом1ииии з-пом1ж них е сюжети про боротьбу з! зм1ем.

Еанром, який начебто в!докремлено стоить серед !ниих, мае влас-ну картину св!ту, то Н1би випадае !з загального похмурого тону роз-пов!дей про в!йну, е яанр, названий сербським досл!дником Я.Яничем новелетою. За визначенням б^лоруського фольклориста К.П.Кабапнико-ва, новелет! притаманн! не ст!льки легенда рно-фантастичн!, ск1льки авантпрно-новел1стичн1 елененти, пов"язан!. з мандр1вними сюжетами. Це зразки про перевдягнення героя ! обдурювання ним ворог1в тощо. Новелета мае обмежену к1льк1сть персонаж1в, кульм1нац1йна вершина перенесена на рззв"язку, часом неспод!вану, як це характерно для класично! новели. Римования двов!рш, за допомогою якого !нод! скла-даються новелоти, сприяе легкому запам"ятовува!.ню твору. Подих в1й-ни тут. вгдчутний лише у зовн1шньому зображенн1 персонаж1в та ход! перепит!й сюжету.

Дисертантка вид1ляе в окрему групу розпов!д! про "вщ!" сни, сповнен! традтпйно! народно! символен сх!дних слов"ян. Як правило, вони сняться людин! в час особливого псих!чного напрунення, на-передодн! тяжких под!я. Розпов!д! .про "вШ" сни мають сшльн! ознаки зм¡фолоНчними легендами/зокрема у систем! заборон п1д час сшлку-вання з померлими - торкатися, ц!лувати тощо/. Трапляються й анало-г11 з мотивами есхатолопчних легенд - зображення "того св!ту", який малюеться в!дпов!дно до фольклорних стереотип!в.

Переважна б!льш!сть жанр1в, незважаючи на р!зницю у походженн! ! структур! ,таеаналог!чч! риси зображення картин св1ту, зокрема страиних реал!й втяни. У розд1л! звернуто увагу на вэаемод!ю народно I прози з шсенними фольклорними жанрами /п!снями полонянок, ба-ладамц/ та з голосйшями /"причитаниями" - рос., "галапэнням1" -б!лор./. До цитуванкя рядков з п!сень !нформатори найчаст!се звер-таються в тих випадках, коли начебто не висточав прозових с."Лв для

виракення сво!х почуттгв. ГНсня п1дсилве емоц!йний лад, своервдно п1дсумовуе I узагальнве розпов1дь. В особливо тяшй моменти опов!-дачка ноже переходити на голосшня.

У четвертому розд1л1 "Образна система та сти-Л1стика народно!' прози сх!дних слов"ян про другу св1тову. в1йиу" лосл1джуеться характер образност1 я худонн!х пройом1в розповгдеи сх1дних слов"ян военно! тематики.

Образи народно! прози про св1тову в1йну е р1зн1 за часом творения, походження, розкриттям семаитичного поля та 1ншими ознакаии. Деяк1 з них належать до дуке давн1х час!в, для них характерна по-л1семантичн!сть, викликана нашаруваннями р1зних епох, наявн1сть "образ1в-супутншив". Серед "пантеону" персонаж!в народно! прози е особи реалып 1 витворен1 народной фантазгею /геро!ко-1сторичния цикл/, фантастичн1 1стоти /м1фолог1чиий цивд/.

Геро!ко-1сторичний, м1фолог1чний, апокриф1чний, демоиолопчний цикли, кожей канр1в мають сво! набори персонаж1в I принципи !х зобрадення. Характерною рисов геро'1'ко-1сторичних легенд про в1яну е розпод1л образгв, запозичений з традиц1яних зразк1в /герой, антипод, чудесний пом1чник героя та хн./. Основна мета 1нформатора -уславити героя; на думку опов1дача, иого герой не такий, як звичай-н! лвди, в1н кращия, сильнхшия, багатше одягнения, смиивгиия Н1и 1на1. Ця особлив1сть зображеиня героя лежить у самому св1тогляд1 оповЦача, подШ ним св1ту на "свои" 1 "чужих". Уславлення героя поносить I св1т духовних коптовностей опов^ча. У народн1я проз1 про другу свгтову в!йиу знаходимо значно бш>ше, нхж у традшдйно-му фольклор!, зразк1в про смерть героя. ГПдкреслюеться особливе значения останн1х, процальних иого сл!в. Покидавчи рвдий края, в!н заюшае товариипв помститися. Старшним е зображеиня ворога: часто в1н асоц1юеться з хижим зв1ром, птахом.

У часи в1яни досить активно функцШ1ували давн! апокриф1чн1

опов!д!, образн1сть- яких здобувала тлумачення, сп:взвучне пережи-ванням 1нформатор1в у воснн! роки /Бола Мати - мати-страдниця, муки 1суса Христа - страждання людини у в!ину та т./. Основою для творения образ1в вищих сил, сил неба у розпов1дях про в!йну стали традиции! образи. Найчастше зустр1чаеться образ Натер! Божо!'. В она пров1щае людин1 порятунок, попередяуе про небезпеку, але не може xi в1двернути. Опов!дач подеколи не може детально описати ви-дива, цо постало перед його очима I так його вразило, обмежуючись повхдомленням про те, п\о Мати Божа з"явилася йому такою, як вш бачив ii на ¡конах. 1кони також можуть спов!цати про б1ду - М1нити-ся сяйвом, червоною барвою перед нещастям /переходом фронту, напа-дом карател1в/. 1нод! Мати Божа ввикаеться заплаканор; вона сто!'ть на руинах б1ля придорожнього хреста, на пустирии та 1н.

Важливою частиною е образн!сть м1фолог1чних твор1в. Що характерно - давн1 м!фолог1чн1 зразки побутували й у час в!пии, перелаяно ть як! чимось нагадували ситуацП военного часу /про повернеи-ня мертвих, дуиу-пташку тощо/. Однак, незважаючи на те, що традиции! образи склали шдгрунтя для зразк!в про в!йну, мхфолопчнх образи военного часу багато в чому в1 др1зняються в1д сво!х поперед-ник!в. Це було викликане насамперед гостротоо усв1домлення страх^-тя смерт! - на пол1 бою, нагло! ! безглуздо!', масов1стю загиблих, щоденним переживаниям таких картин ! под1П, як! ран!ше не могли на-в1ть приснитися. Прих!д надприродних сил, на вхдм!ну в!д давних фольклорних твор1в, часто не виклшае в опов!дача жодного кив Iтого в1дчуття. Це сприпмаетьоя як налезне. сама реалыпсть в!яни була такою страшною, що знебарвлювала I прихгд дух!в. Вони не в!щують доброго, але я вмчутно! шкоди теж не можуть заподхяти. Я к ¡до льдина й гине, то зовс1м в1д 1нших причин /ворожо!" збро!/. У зкалпз'ш-н! таких образ1в спостертемо зв"язок з давн!ми народними в^руэтн-нями /душа-пташка/, символ!кою /б!лии ! чорния кольори/. Серед об-

раз!в е так!, що не масть реальних обрис!в чи аналопй, тому опо-BÍimi !х змалввати не можуть /"щось", "те, що виживае"/. У цикл! про повернення померлих вони зобраяуються такими, якими noniñHÍ були у момент смерт!.

Демонолог!чн1 постат! пор!вняно з традиц1йними е невиразними. Давн! демонолог1чн1 зразки, котр1 побутували в часи в!йни, на вгд-MiHy в1д апокриф1чних та м!фолог!чних, сприймалися "як побрехень-ки", б1лыз1сть Í3 них опов1дачами не запам'.'яталася глибше /постат! чорта, "того, що лякае на Mesi" не жахал!/. "Нечиста сила" у зряз-ках про BiflHy востае в лвдському образ!, але Н дП спрямован1 на ■n06yT0BÍ капост! або шкоду - перетворення води на молоко, вино /можливо, це алюз!я до еп1зоду з евангел1я про бенкет у KaHi Гал1-лейськ!й/, пропонування нечисто! 'isi, яку не сл1д Усти, бо saxsopi-еш /bhtbíp голодно! уявц/. Зрозум1ло, що в порхвнянн! з военними яахами колишн1 демонолог1чн1 образи мусили виглядати досить бл1до,

Образи tonohímí4hhx зразк1в, персонаж! яких "привязан!" до míc-ця-св1дка, де розгортаеться д!я /1зяславська тирма, в як1й розстр!-л ввали лсдея, яр п!д Сан бурка ми коло Киева/, характеризуемся дета-л1зац!ев зобраяення персонаж1в, прагненням наиповнхшо!' подач1 íh-формац!! про них, хоч маиже посп1ль присутн! загальнофольклорн! прийоми показу геро!в /вродлив!сть, сп!вуч!сть тощо/.

Найдавн!шими з-пом1н образ!в народно!" прози про другу св!тову В1йну е образи-символи / 1з символ1чним забарвленням/ - сонця, зем-л1, дерева життя, смерт i та íh. Довгий шлях цих образ1в у р!зних часових i культурних епохах зумовив розщеплення i'x семантичного поля, появу в!дт!нк!в, !нод! прямо протилежних м!к собов /наприклад, земля-рят1вниця i земля-пожирачка/. До змалввання цих образ!в залу-часться трздиц!йна еп1тетика /зокрема постшп еп!тетц/, в!дгомони дуже давн!х в1рувань /сонце карае, осл1плювч1^ та íh.

Важливе м!сце у прозових творах пос!даить також образи рослин

- ь ~

та тварин. у хх змалованн!, кр1м влучних спостереяень над життям I повед1нкою зобракеного, також мояна почути В1дгуки духе давн!х уяв-лень/квта на могил! - вт1лення душ! пок!йного та т./.

У розд!л! детально аналхзуоться заооби, притаманн1 розпов1дям. Розгладавться тропи, лексичн! п!др!вн1, синтаксис та звукопис.

У народней проз! схЦних слов"ян про другу св!тову в!яну вая-ливе М1сце серед тропхв лос!давть ештети на позначення зорових, слуховга, дотикових та 1ниих вражень. Еп!тети на позначання кольо-р1 в здеб1лызого формують виразн! контрастн! пари /б!лий - чорний/ або ряди /чорний - б¡лий - червонии - зелениц/. Найпоширентш еп!-тет "чорний" - кол!р смерт!. Зустрхчаються також еп1тети на позначення пхвтипв св!тла /ясний - теыний/. Епхтети з фучкц!ею оц1нки /поганий - добрш/ засв1дчу»ть ч!тке розмежува::ня у св!домост! опо-в!дача понять доброго ! лихого.

Досить часто зустр!чаються пор!вняння. Вони роблять загальний малинок твору яскрав!шим, барвист!иим. Ворог пор!внвсться зх зв!-ром - вовком, псом; птахом - шул!кою, к1бцем, вороною. Неиасн! люди плачуть перед стратою, "як пчоли". Людину в час а1ини ыохуть убити, як муху, вона для ворога - забавка, як миша для кота.

Глибока схвильован!сть оповхдача, яого прагнення якнайвиразнх-ие передали траг!зм подхй змупують яого звертатися до Нпербол ! лхтот. Ур!зноман!тнЕЮть ! роблять барвист!шоо розповхдь ыетафори, метон!мП я синекдохи.

Розповш про минулу св!тову в!яну схЦних слов"ян ув1брали в себе р!зноман1тн! лексичн! п!др1вн1. Кожен лексичний шар використо-вуеться вмотивовано, саме тод!, коли цього вимагае ситуац!я. 1нао-мовна лексика вЦтворветься в моменти особливо"! напруги /врахення було наст1льки сильним, що !ноземн! слова на все аиття эакарбуьа-лись у пам"ят! опов!дачев!/. Так само той, що розпов!дае, моке ¡лл-отрувати кал!чсп! лексичн! звороти р!дноУ яому нови, якими нищ!

зверталися до слов"ян. Цгкавим явищем е народна етимолог1я - пере-осмислення ¡ншомовних <шв у дус1, звичному для информатора.

В1дгуки давньо!' словесно!' mrií чуються в побажаннях i прокльо-нах. У час в1йни, на думку 1нформатор1в, вони набували особливо!' с или.

Характерное для народно!' прози про в1йну е строка chhohímíh певних сл!в, викликана, можливо, i шдевгдомою забороною воскреша-ти у пам"ят1 tí поняття, hkí вони позначають, i картини, пов"язан1 з ними. Зв1дси вбивати - виварити, класти, викосити, улолокати, ухаидакати; бути вбитим - зваритися, бути скошеним тощо.

Щкавог) е фразеолопя розпов!дей про В1йну. Бона чинить мову яскравшою i барвист1шою.'

Важливу художню функц1о в народн1й проз1 виконують звертання до cBoi'x геро!'в i до слухач!в. В1йна .особливо шдкреслила незам1н-нiсть i дорогоц1нн1сть кожно! людини. 1нформатор, який п!д час-роз-пов1д1 перебувае у cbítí р1дних йому лодеи, загиблих у час bíkhh, несв1домо переносить цю спор!днен!сть i на слухача, сприимаючи йо-го як дорогу людину, спораднену з floro cbítom. Слухач, на думку опов1дача, безумовно мусить знати oci6 i под!!', дотичн1 до оповиан-ня. Серед звертань бачимо по!менування спорЦненост! /"брат", "брат ти м!й", "сестричко".'/, характер« ештети /"дарагая", "даражэныи", "милая моя" та íh./. Увиразнюють розпов1дь широковживанх дгалоги.

Своер1дним е синтаксис народно!' прози про другу св1тову В1йну. Емоц1йн1сть розпов1Д1 супроводиться використанням уриваних, непов-них, парцельованих фраз. Характерною особлив!стю тексту е повторения окремих míb або ц!лих уривк1в.

На уважн1ше досликення заслуговуе звукопис народнопрозових тво-piB про Bifiiiy. Людина не може розповгети про подП bíhhh без вигу-kíb, стогону, надзвичапно емоцгйного реагування нав1ть тод1, коли розпоз1дь П безпосередньо не стосуеться. Це спостер!гаеться при

розповхд! зразк1в з бхлыпим ступеней узагальнення. Вживання вигу-кхв та звуконаслЦування /cbhctíhhh куль, ревеня лтка, падання i розриву снаряд!в/ характерне для хвилин наиб1лыаого емоц1йного сплеску. Богатою е !нтонац1йна пал1тра, якою опов1дач користусться для передач! емод!йних стан1в, далеких в1д епгчно! вр1вноваженост1.

У вионовках до роботи даеться П основния п!дсумок. Отже, розглянутия матергал дае нам змогу зробити висновки про те, що народна проза про другу свхтову в!яну сххдних слов"ян s оригша-льним високохудожн1м явищем фольклорного струменя цих народ1в. Бона була створена"5а голому rpyHTi, а вв1брала у себе найважливШ основи давн!х фольклорних обшир1в, переплавлюючи i'x через людську душу в полум"! в!йни.

TacMHHni генези i побутування художн1х засоб:в розпов1дей про В1йну лежать у глибинах фольклорно! традицП та народно! психоло-ri'í. Творения i Bifl6ip елемент1в поетики у формуванн1 розповЦей про BÍRHy тривали у винятково тяжкий, страиний час для схщюслов"-янських народ!в, якия вимагав особливого злету народного духу i ви-тривалост1 людсько! душ!, що не могло не знаяти свого вхдбиття на тканин! творив.

Таемниц! походження художн1х засоб!в у розпов1дях про в!йну лежать також у глибинах св!тогляду людини- в роки в!йни, в1дроддешт у ньому П1д вплйвом крайне жорстоких обставин в!дгук!в св1тоглядних tutiíb, що постали в давнину.

"Печать" в1йни на духовному свхт! людини виявляе себе ri у хаи-ров!я диференц1ацП розпов1деи про в!яну /"незвичаян1сть" жанр}в цього прозового обширу супроти попереднхх: "невик!нчен1сть" форми, напружена емоц1йн1сть розпов!д1 /нав!ть для зразк1в з високим ступеней узагальнення/, витворення структур з "р1зножанровими" 'истинами, TBOpiB, що мають ознаки к!лькох жанр!в та íh./. Знччне м!г:но серед народно!' прози пос1дають жанри, побутуюння яких ст^уитл/п-

ся bihhod/чутки, розповш про "Bimi" они, 1.пфологччн1 легенда/. У TBopeimt прозових зразк1в певна роль налекить позафольклорним письмовим та усним явищам /пророкування, "свят! листи", ворожшня та 1н./.

Еах перед BiftHOD змушував людину шукати духовно!' опори у своему минулому x минулому оеого народу. Звгдси в образн!й систем! -персонала давн1х фольклорних пласт1в. Водночас розпов!д! про Bia-ну М1стять у coöi образи, ni<i не масть аналогий в попередн!х фольклорних ланках; витворен! в1йною /"цось", "те, що викивае" та !н./.

Под!! В1йни внесли сво! корективи у псюику лодини, поставивши ■перед нео HOBi умови для викивання /nocTimie почуття небезпеки, заборона голосно говорити, см1ятися, звергати на себе увагу, потреба ниттево реагувати на зм1ну обставин, тощо/. Зм1нився сам enoeiö думання особистост1, зафшеований, зокрема, у синтаксис! розпов1-дей про в1йну/односкладнх, неповн1, парцельован!, уриванх рече.н-ня, повтори, вигуки та 'iE./.

"Подих" в1йни чуеться у тропах, характерних для розпов!дей /пе-реважання чорного кольору - темрява, смерть - у багатьох зразках на противагу б1лону, червоному, зеленому /кольори сонячного спектра, св1Тло киття/, контраст темного i ясного, чорного i б1лого евхтхв/.

Розгляд предмета доелдаення у його сутностх дозволяо нам зро-бити висновок, що саме елеыенти поетики розпов1дей про другу cbito— ву Birrny, запозичен! з давн!х основ i переплавлен! людською душей у Borai вШш, сприяли поряд з iHuiHMH факторами довгому п активному побутуванню ак до наыого часу народно! прози военно! тематики. Вони тзкое стимулювали творчу уяву народу до творения наступних ланок загальнофольклорного процесу, п!дгрунтям яких стали розпов1Д1 про нинулу В1йну.

На захист дисертацП виносяться так! твердження;

1. Народна проза про другу св!тову вШну сх1дних слов"ян -свосрхдне високохудожнс явите фольклорного процесу цих народ!в. Елененти поетики цього обширу беруть сво! витоки з прадавн1х фоль-клорних пласт1в. Водночао вони е В1д1бран1, трансформован! I семан-тично окресленх людською душею у полум"! в1йни.

2. Таемниц! генези 1 в1дбору елемент1в поетики лежать у глиби-нах лпдсько! псих1ки I психологИ народу.

3. Важливе ьисце у^ормуванн! художн1х засоб1в опов1дей про в!йну, як I само! народно! прози, мали особливост! св1тогляду ли-дини у час в!йни, зокрема вгдгуки давн1х ан!м1стичних в{рувань.

4. Специф1ка жанрово! диференц!ац1! твор!в про вхяну лежить у процесах духовного свхту ладини в перход в1йни.

5. Причиною появи я особливого значения прадавнхх образ1в в обра зн1й систем! розпов1деи е пошук людиною в час в1лни духовно! опори в минулому.

6. Елементи стшистики народно! прози военно! тематики, що по-еднали в соб! ! традиции! елементи, 1 вплив под1й в1яни, перелана-ний через призму людсько! дупй, е причиною Т1е! своервдост1 I "не-звичайност1", яка робить прозов1 зразки про в1йну в1дм1нними вЦ попередн1х ланок фольклорного струменя; в формантами художньо! краен цього народнопрозового обширу.

XXX

Основнх положения дисертацГ! отримали свое воображения у таких публ!кац1ях авторки:

1. Легенды и предания о Великой Отечественной вояне//Слово, которое вело в боя. - К.: Вица школа, 1985. - С.87-94.

2. Традшипне 1 нове в легендах та переказах про Велкку В¡тчт-няну вхгшу/УНзродна творчхеть та етнографхя. - 1567. - Ю. -С.65-'*',.

3. Прац1 про фольклор Велико!' В¡тчизняно! ттпл// Народна твор-' ч!сть та етнограф!я. - 1988. - Кб. - С.75-77.

4. Свято п1сн! в музе! п!д в1дкритим небом /свято фольклору про другу св1тову в!яну/ // Народна творч!сть та етнографхя. -1989. - №. - С.83-84.

5. М1фолог1чн1, апокриф!чн1 та демонолог1ч!а образи в украТнсъ-К1И народи! и проз! про другу св1тову в!йну// Фольклор в духовному житт! укра!'нського народу. Рег10нальн! науков! читання. - Льв1в:

1991. - С.89-91.

6. Використання народно! прози у краезнавчо-туристичн!й робот I // Всеукра!нська науково-практична конферснц!я "Туризм I завдання нац!онально-культурного в1дродження Укра!'ни" /12-14 травня 1992 року/. - Ки!в - Черкаси: 1992. - С.248-249 /розглядаються народнопро-^ зов! зразки про другу св1тову в!йну з Кан!вщит^.

7. Легенди та перекази сх!дних слов"ян про другу св!тову вхяну // X Всеукра!'нська слав!стична конференц!я "Духовне в!дродження слов"ян у контекст! европейсько! та св!тово! культури". - Черн!вц!:

1992. - С.134-135.

8. Легенди та перекази з Под1лля /спроба опису польового мате-р!алу з Кам"янець-Под!лЪського району/ // Етнографхя Под!лля. Тези допов1дей нэуковох конференц!!. - 4.1. - В!нниця: 1992. - С.24-25 /розглядасться х розпов!д! про другу св!тову в1йну/.

9. Народна проза про другу свхтову в1ину в духовному в1дроднен-н! Укра!нц// Культура Укра!'ни: !стор!я ! сучасн!сть. Республп<ансь-ка науково-теоретична конференц!я 26-28 жовтня 1992 року. - Хартав: 1992. г- С.122-123.

10. Нов1 досл!дкення фольклору слов"янських.народ1в про другу с в 1тову вишу// Народна творч!сть та етнограф!я. - 1992. - №. -

С .91-94