автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Поэтико-стилевые традиции восточнославянской и восточнороманской фантастической сказки (Общее и специфическое. Контактные связи)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поэтико-стилевые традиции восточнославянской и восточнороманской фантастической сказки (Общее и специфическое. Контактные связи)"

Нацюнальна Академ ¡я Наук УкраТни ¡нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп ¡мен! М.Т.Рнльського

ШАБЛЮВСЬКИЙ Володимир £вгенович

УДК 398,0+393.21

Поетико-стильовг традицГ! схгднослоз'янськоТ та схщноромансыю? фантастично'!* казки (Сшльне та специф1чне. Контакты! зв'язки)

Спефалы-йсть 10.01.07 - фольклористика

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата ф1лолопчних наук

С У

КиТв-1997

Дисертацтю е рукопис

Робота виконана в Ыституп' мистецтвознавства, фольклористики та етнологн ¡меж М.Т.Рильського HAH УкраТни

Науковий кер1зник - кандидат фшолопчних наук

Юзаенко BixTopis Арсеншна, 1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологн 1мен1 М.Т.Рильського HAH УкраТни, провщний науковий спшроб|'тник

0фщ!йн1 опоненти: - доктор фшолопчннх наук, професор

Гацак BiKTop Михайлович, РАН, 1нститут свгговоТ /¡¡тературн ¡м.М.Горького, завщуючий в'|дд1лом фольклору

- кандидат фтолопчних наук Брщина Олександра Юр'мвна, 1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологн ¡меш М.Т.Рильського HAH УкраТни, заступник директора

Пров'щна установа - Ммстерство ocaim УкраТни,

КиТвський Ушверситет ¡м.Тараса Шевченка, кафедра фольклористики, м.КиТв

Захист eiдбудеться 26 листопада 1997 р. о № годин'1 на зааданж спецшЬованоГ аченоУ ради Д.01.57.02 по захисту дисертац!й 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологн ¡мен1 М.Т.Рильського HAH УкраТни (252001, КиТв-1, вул.Грушевського, 4).

3 дисертацко можна ознайомитися в бюлютец'! Ысгитуту мистецтвознавства, фольклористики та етнологн ¡меш М.Т.Рильського HAH УкраТни (252001, КиУв-1, вул.Грушевського, 4).

Автореферат розкланий " жовтня 1397 року.

Вчений сёкретар спец1а;н'зовано1 вченоТ ради

Микитенко О.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальность теми

Проблема стилю у фольклористиць I казкознавств! зокрема, розроблена недостатньо. Поржняльний анал!з стильозих особливостей схщнсслоз'янського та бэднсромаиського казко-еого гпосу в1дкриаае перспективу для биъш глубокого визчення засобш зображення народного мистецтва, поглибленого осмислення енутр1шк1х закоиом|'рностей його функцюнування та перспектиз розвитку. Стнльое! особливосп жанру тюно по8'язаи! з композицмною, тематичною 1 мовною своер'щшстю. Доойдження дано? теми даже допомогти розкрити багатогранну взаемод!ю жанр!з фольклору, динамжу фольклорного процесу в його ¡сторичному розаитку.

Залишаючись скарбницею нацЬнальких традиций, фольклор (особливо його прозов'| жанри) в той же час е одьнею з найбшьш В1дкритих систем для м!жетшчних зв'язмв. Вщбуваеться поспнний обмш художи!ми цЫностями, формуються стльж етичн1 та естетичш принципа в традиц!ях контактуючих культур. Разом з тим в^бупасться кристалзэдя Тх национально? своерд-носп, ункальносп. Порвкяльнснсторичне вивчення цих процеав нетшьки вщкривае загапьш законоьфност! розвитку фольклору взапгш, а й допомагае визначити нацюнальну специфку поетичноТ творчосп кожного народу.

Важливим актуальним завдакням в розробц! комплексу проблем мЫшацюнальних культур-них взаемин с вивчення нацюнально;о фольклористнчною наукою поетично? творчосп шших народ!в та науховмх здобутюв зарубЫяих фольклорист. Усшшне виршення цих завдань заажди збагачувало украшську фольклористику, сприяло глибш!й розробц! науково-теоретич-них питань народкоТ творчосп, розширювало горизонта п мЫшародного контексту.

Предмет доопдження

Предметом дооидження дисертацгёно? роботи е схщнослов'янська та сх1диороманська фантастична казка, м стильоза специфика, проблеми пол!ритммносп казки, питания майстер-носТ1 виконавфв та ¡сторюграф|я казкознааства.

Мета ! задач! доандження

Головною метою роботи е поглиблення знания про фольклор як елемент сусшьноТ свщомссп та наукова розробка фундаментальннх фольклористичних категорт - "поетнка", "стиль", "традицн", "виконаеська майстернсть". Для дссягнення поставлено? мети автору дисертацк необхщно було виршити так1 задача

- визчити сгильов1 особливост'| саднослоз'янсько? тасх1дноромансько? фантастично? казки, визначивши спшьне та слециф|'чне;

- розширити та поглибити знания про поетику та стиль як фольклористичш категорп,

- досл1дити багатор^вневу ритгадшсть народно? казки;

- простежиги роль ритм!в у процеа слрийняття народно? казки;

- осмислити проблему передач! та тиражування народно? казки засобами масово? комушкацй;

- розширити джерельну базу укра?нсько? фольклористики;

- окреслити ocHoani етапи розЕитку збирання та визчення народних казок у Румуни, визначити роль i вносок окремих румунських фольклорист у розвиток европейського казкозназства, осмислити основн! лроблеми, що стояли перед досл'щниками казкового епосу в Румуни в контекст! загальноевропейсько! фольклористики.

Джерельна база досл1дження

Матерном дослдекекня стали записи фантастичннх казок еэодних слов'ян та оодних романов (румун, молдаван), що представлен! у жанрозих, тематичних, регюнальних зб!рниках фольклору, виданих а Украм!, PociT, Румуни, Молдов(, збергаються в арх!вах 1МФЕ ¡м.М.Т.Риль-ського HAH УкраТни, Чершаецького держушверситету, б!блютек Киева, Кишинева, Бухареста. В робот! також були використан! попьов! записи, зроблем автором п!д час семи фольклорних ехспедиц!й (1979-1991 роюв), у тому чион й поаторш записи казок через р!зн! промйкки часу. Для поршняльного аналЬу залучалися також текста угорського, грузинського, абхазського, французького, корс!канського, гтал!йського, шотландського, японського казкового епосу. В хронолопчному acneKTi представлен! в робот! записи охоплюють перюд Bifl XVII до XX ст. ЕЮ! ¡очно.

Наукова новизна

Наукова новизна прац! полягае в постанову та вир!шенж ряду актуальних теоретичних проблем казкознавства. Влершо проблема ритму фантастично! казки розглядаеться на багато-pisHesoMy план! - в!д композиц!йнсго до фонетичного, набувае систематизац» та одержуе теоретичне осмнспення. Автор доводить, що ритми казки не замкнут! в рамках й конкретного BapiaHiy, тексту, а виходять за його меж!, зв'кзуючи казку з тради^ями культури, з ритмами прац!, з ритмами iciopif. Вперше зроблена спроба проанашувати процес рецепцн, акт художнього сприйняття казки, що обумовпюсться конкретноЧсторичними, загальнокультур-ними, ¡ндив!дуально-психолог!чними та ¡ншими факторами, у за'язку з досл!джуваною проблемою ритму. Детально вивчаеться схщнороманська-схщнослов'янська взаемод^я в стильозм структур! народно! казхи на лкггрофжй територн. Портнялько вивчення стильових традиций схднослоа'янсьчо! та схщноромансько! фантастично! казки, безумовно, сприяе поглибленому ! всеб:чному !х тзнанню, в!дкризае перспективи для фундаментальних узагальнюючих праць в галуз! казкознавства. До наукового oöiry взодяться Hoai факти, материи та документи, зокрема з icropi! фольклористики.

Практичнс значения

Висновки дисертацн можуть бути внкористам при виршенн! ряду фундаментальних проблем сучасно! фольклористики. Досл!дження надае цшний матер!ал (як теоретичний, так i фактич-ний) для широкого кола фольклорист, лтературознавц!в, мовознавц!в, ¡сториюв вгтчизняно! культури та викладач;в. Результат« роботи можуть стимулювати подальше вивчення стилю та поетики фольклору, мЬкетшчних фольклорных зв'язюв, бути корисними для укладами вуз(в-ських пщручниюв та учбових пос!бник!в по вивченню украшського фольклору, при проведенж спецкурсов по стилстиц! фольклору, а також у подзльших узагальнюючих фундаментальних фольклористичних досл!джекнях.

Апробац!я робати

Основж положения дисертац!! алробоваж протягом 1980-1990-х рр. на республиканских та м!жнародних зТздах, конференшях, симпоз1умах у Киев!, Одес!, Чершвцях, Кишинев!, Братислава на конферонц/ях молодик ученик 1МФЕ ('м.М.Т.Рильського АН УРСР та (нституту ¡сторП АН УРСР (КиТв, 1982, 1984,1986), на IX Шжнародному з'Тзд'| славив (КиГв, 1983) - виступи у Вискуси, на Науковому симпозиум! "Схюнослов'яисько-схдао-романсьм фольклорн! взаекозв'язки, Шдсумки та проблем« вивчення" (Черн!вц!, 1985) - допов:дь "Ритм фантастично)' казки", на IX Республ1кансьюй славютичнЮ конфгренцм (Одеса, 1987) - допсв^дь "Слов'яю-неслов'янськ!фольклористичшз&'язки", на £вропейському симпозиум'! "Фольклор I сучаснкй св!т" (КиТв, 1990) - доповщь "Народна казна та засоби масовоТкомушкацп", на XI Принародному з'Ъд] слаш'стт (Братислава, 1993) -сшвдолоа!дь "Слов'яно-неслов'янська взаемод/я в стильовш структур/ народно)'казки (лМтрофш територй')", на МЬхиарсднш иаухопш конференцп "Усна ешка: етшчн! традкцп та вихонааство" (КиТв, 1997) - допов!дь "Художнш св/'т народна}' казки та сучасм засоби жсово)'комушксцГГча. ¡н. Бмышсть систуп1з були опублжован!. Всього надруковано в академ|'чних внданнях 15 статей й доповщей автора, пов'язаних з проблематикою, що достйджуеться у дисертацн, загальним обсягои понад 11 авт. арк. ДисертацШна робота в цшому та окрем: п роздш обговорювалися на заеданиях ада» ¡л у сяов'янсько! фольклористики та в1дд!лу мистецтза ! народно! творчосп заруб^жних краТн 1нститугу мистецтзозназсгва, фольклористики та етнологп ¡мен: М.Т.Ркльського НАН УкргТни.

На згхнет виносяться:

1. !сгорюграф!я оснозмих етагав розгятку збирання, видання, вивчення та клаафкацн нгродних казок у Румунй, визначення рол! та знеску окремих румунських фольклориста у розвиток европейського казкознавстеа, вперше узагальнено представлен! у схщкослоз'янсьюй фольклористиц! у працях дисертанта.

2. Всебмне вивчення ритму та ритмжи казки дае ключ до виршення фундакентальних теоретичних проблем фольклористики - проблем поэтики, стилю, традицн, виконавськоГ майстерност!, процесу сприйняття тексту.

3. Класиф!кац!я систеии ритм'/в народно1 казки, розроблана (запропонована в дисерта-ц!йному досл!дженн!. Бона включае под!л ритмю на "зовншн!" та "внутр!шн!", як! в свою чергу под!ляються на махроритми, мезо- та м!кроритми. Проблему ритму фантастично? казки необидно розглядати на багатор!вневому план! - в!д композицмного до фенетичного. Ритми народно! казки не замкнут! в рамках м конкретного варианту, тексту, а еиходять за його меж!, за'язуючи казку з традищями культури, з ритмами прац!, з ритмами ¡сторм.

4. Анал!з процесу рецепцп, акту х/дожнього сприйняття казки, що сбумоалюсться конкретно-¡сторичними, загальнокультурними, ждивадуально-психолопчними та шшими факторами, у зв'язку з досл1джуваною автором проблемою ритму. Кр!зь призму проблеми ритму у процес! сприйняття розглядаеться й питания есгетичного виховання д!тей.

5. Портняльний анал1з М1жнародного сюжету "Юнак у пошуках безсмертя" (АТ 470 С*) у румунсьш, угорсьш, корокансьюй, грузинськм, японсьюй, роайсьюй нацюнальних вераях. Автор доводить наявнктю цього сюжетного типу в схщнослов'янському казковому репертуар!, що дос! не ф^ксувалося покажчиками казкових сюжетт.

6. Схщнороманська-схщнослов'янська взаемод!я в стилвов!й структур! народно! казки на л|'м!трофн1й територи. Пор!вняльне вивчення стильових традицм аоднослов'янсько! та сх!дно-романсько! фантастично! казки, безумовно, сприяе поглибленому I всеб!чному Тх шзнанню, вщкривае перспективи для фундаментальных узагальнюючих праць а галуз! казкознааства.

Структура I зм[ст роботи

Структура роботи визначаеться легкою розхриття теми. Дисертаф'я складасться з1 еступу, основно! частини, що охоплюе три розд!ли (кожен з яких мае по два пщроздши), висновкщ та б!блюграф!!.

У Бстуш обгрунтовуеться виб!р теми, сутжсть I стан науковоТ проблеми, розкриваеться наукова новизна роботи, 7! теоретичне та прашичне значения, актуальность поглибленого! всеб!чного вивчення ритму народно! казки як важливого компоненту стильово! традицн, формулюютьея задач 1 роботи та визначаеться !Г структура.

Перший роздш - "ПРОБЛЕМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СХ1ДН0Р0МАНСЬК01 ФАНТАСТИЧНО! КАЗКИЯ присвячений ¡сторИ збирання, публкацм, вивчення та класиф^кгцй народних казок у Румуни. В ньому даеться огляд та анашз опублжовано! лтератури за темою, критично оц!нк>еться дшльшсть збирачш, укладачт I досл!дникш у контекст! европей-сько! казкознавчо! науки. Румунська народна казка дос! не була предметом спец!ального пор!вняльного дошджання у схщнослов'янсьюй фольклористиц!, хоча необхщшсть тгко! роботи стае все бшьш очевидною. Больше того, вщсутня навпъ у найзаг&льжшому огляд! ¡стар!* збирання, публгкаци та вивчення цього жанру усно! народно! творчост! в Румунн, викладена украТнською, роайською чи 61лоруською мовами.

У першому шдроздЫ Збирання та видання казок у Руиун'м розглядаються основн! етапи збирання та видання румунського казкового епосу. Початок збирання румунського фольклору припадае на юнець XVIII - початок XIX ст.! проходить у т'юному зв'язку з посилен-ням акгитурецьхого нацюнально-зизвольного руху в Дунайських княз1вствах. Перни поодинок! записи народних казок починають з'язлятися в друпй половин! XVIII ст., а цшеспрямований ¡нтерес до цього жанру нгроднно! творчосп выявили в 30-т\ рр. XIX ст. Т.Цшар'|у та Н.Паулеи Наукозють фольклорних записш цього перюду незначна, бо робилися вони без додержання точносл, лише в приблизних переказах зм!сту, без уваги до мови! стилю, особи спов!дача.

3 40-х роюв XIX ст. в ¡сгори збирання та публ1кац!7 румунських народних казок починасться перюд, який можна визначити як романтичкий, Румунсью письменники та дёян! культури цього напрямку проявили посилений ¡нтерас до нацюнальноТ ¡стар» та фольклору. В 1845 роц! брати Артур та Альберт Шотт надрукували першу зб!рку румунських народних казок "Валаш-

сью казки", до яко! увжшло 43 тексти, перекладеж н!мецькою мовою. Материал укладач1 згрупували у дзох роздлах: в цеитр| под:й першого - ж!ночнй персонаж, другого - чоловмий. Почут) твори слочатку стисло занотозузалися, а лотм залисувалися з дотриманням лексичних та стил'ютичних особливостей. Значно шдвищуе цЫж'сть роботи в цшому й науковий апарат - вступ, додаток про походження казок, коментар':. Як бачимо, вже в першому друкованому зб|'рнику румунських народних казок захладгно ряд принцитв наукового видання, ще не достатньо розроблених, не деташзованих, але ¡нтукивно вдчутих застосованих практично.

Ильки в 60-70-х роках XIX ст. у перюд загального шднесення в збирацько-видавнич!й робот! та перших здобутов у науково-теоретичному дослщженж фольклору, румунсью народж казки почали видаватися румунською мого». Так, в 1862 рощ письменнич Н.ФЫмон публ'и<уе перил' записи народних казок з Мунтенн. Цього ж року дебютуе на фольклористичнш нив1 П.!сп!реску, числен! зб|рки якого (серед них особлиео видшяються "Легенди чи казки румун:в") витримапи понад 70 перевидань рЬного часу, здобузшн жзнанняI найвищу оцмку як любиталт народно! творчосп, так I фахшцщ-фольклориспз. Шсшреску зробив значний внесок у вироб-лення принципа наухово! атрибуцп запиав фольклору: »¡н перший дае паспортиза^ютекспв, вказуючи мкце \ час запису, пр'|звищв ¡нформатора, його агк I профеаю. А це, в свою чергу, створило базу для початку справд1 наукового зивчення усно! народно! творчосп'. Кр1м того, точжсть вщтворення лексичних та стильових особливостей казкового тексту, збереження народно! вимози у виданнях П.!сп)реску були суттегим хроком в едицй прозових народних твер!в.

Перюд з 80-х рош XIX ст. - до поч. XX ст. в1дзначасться широким наукозим дошдженням духовно! культури румунського народу в целому, характеризусться такими головними рисами, як перех/д вщ збирання публшацп до наукового опрацювання усно! народно! творчосп, оргажзацт систематичних запиав фольклору, увага до жанрових I тематичних зб1рниюв-публюацж, постановка нових теоретичних проблем у фольклористиц!. З'являються перш1 спроби наукового коментування (А.Мар/снеску) та монографмного доопдження казки як окремого фольклорного жанру (прац1 Б.П.Хашдеу, Л.Шейняну). Ц|'нн1сть цих рсб(т у тому, що вони лредставляють практично весь румукський казковий репертуар, з:браний I опублто-ваний до кшця минулого столггтя у Ясному зв'язку з численними паралелями |'з казкового епосу народа £вропи та Сходу. Особлизо загострюеться у даний перюд питания збереження аутентичное^ фольклорних техспв, зокрема прозових.

Новий етап в ¡стори румунсько! фольклористики, який охоплюе перил десятирнчя XX ст., вщзначаються появою чиспенних репональних монограф!«. Пегною м!рою це було зумозлено проголошенням на поч. XX ст. О.Денсушяну - одним з основоположника фольклористики як науки в Румунп - концепцн сучасного фольклору, яка ор!ентувала збирач!в! дослщниюв фольклору на те нова, що з'являеться в уотй народна творчосп, на з'язок матершу з житгям \ тим середозищем, де побутуе фольклор. Таким чином, не лише значно розширилося поле збирацько! дшльносп румунських фельклориопа, а й з'яаився ряд нових об'екпв достд-ження - особа казкаря (його майстержсть, уподобання, репертуар), аудиторщ (й реакцю,

склад, участь у сшвтворчосп), умови побутування та функца казок. Законом1рно, що серед принцишв каукового видання народних казок у центр! уваги досшдниш стае науковий апарат, який дае можлив!сть краща зрозум™ жанров! осо6лиеосл та умови побутування твору.

Широкого розмаху набуло збирання фольклору, зокрема казкового епосу, в повоенн! десятир!ччя. У 1949 роц! було засновано 1нститут фольклору, що невдовз! став центром румунськоТ фольклористики. Вагомий внесок у важливу справу по збиранню та доои'дженню фольклору зробили сектор слогесного фольклору (нституту ¡стори та теорн лтератури, академмн! фольклорн! секцГ! в Клуж'|, Яссах, Крайсв:, сектор етнографп, народного мистецтва та фольклору при Ыститут! швденно-схщноевропейськихдослдокень, Центральний будинок народно! творчост!, Музей етнографп Транальзанп та ряд ¡нших державних! громадських установ, орган|'зац!й. При цьому необхщно в!дзначити не лише к!льюсть з|'браних таор:в, але передуа'м справд! науковий р!вень ?х запису. Наявн!сть величсзного масиву текспв, законом!р-но, загострила увагу укладач!а на одному з найважлшших принцил13 наукового видання казкового епосу, а саме, на добор! материалу, який передбачае проведения широко! та грунтовно! попередньоТ рсботи по вивченню вс!х друкованих I арх'шних джерел.

У 60-х роках виходить у сг!т нова сер!я антолопй, що охоплюе народну творч!сть з ус!еТ територ!! Румунй, - "Критичн! видання фольклору", з циклами "Жанри" та "ЗбирачГ. Серед них 1 "Антолопя народно! ешчно! прози" у 3-х томах за редакцию Ов.Бирл!, яка вщтворюе загальну картину румунськоТ народно! кашки на сучасному еташ. До цього видання ув!йшло 153 казки з уах областей кра!ни, записан! у 50-60-х рр. на магнггну стр!чку, а потм фонатично транскрибоваж з метою точного вщтворення д!алектно!мови. Щоб простежити сгереоткшю та вар'1ативн!сть, деяк! казки представлен! двока паралельно в|'дтвореними текстами, записанном в!д одних ! тих же казкарю з ¡нтервалом в:д 2 до 8 рокш. У «¡"нц; антолоп! наао-дяться доа1дки про вЫх ¡нформаторю. Значно шдвищуе цшн'ють роботи написаний Ов.Бирлею вступ, що е вагомим внеском у вивчення народно! казки на сучасному еташ.

На початку 70-х рок!в фольклористи Румунм приступили до видання "Корпусу румунського фольклору", де серед 40 том;а чотири выведено казкам. Ця каштальна праця, що охоплюе вс! види та жанри румунського фольклору, представляе як активно побутуючий матер1ал, так > збережену (у тому числ! в рукописних зйраннях) класичну фольклорну спадщину. Динам ¡ку фольклорного процесу розкривае складене з в1д!браних зразюв вар!антне гн!здо, на перше м1сце у якому виноситься найкращий з погляду художньо! дозершеносп вар!ант певного казкового сюжету, що вимагае ш'двищено! уваги до принцишв добору та подач! матер!алу при укладанн! том!в. Разом з тим специф!ка казкового матер(алу та характер зд!йснюваного видання диктували необхщнеть творчого засгосування, уточнения та деталаацм висунутих ражше принцишв наукового видання казкового епосу, таких, як систематизац1Я та класиф!кац1Я твор!в, шдготовха тексту до друку, науковий га довщковий апарат, правописний режим, атрибущя тексту та ¡н.

Другий п!дрозд!л "Вкачення та класиф1кац!я народних казок у Румунм" присвячений анал!зу основних етаЫв та здобуткш румунського казкознавства за останн! п!втора стол!ття.

Складн!сть i глибина проблем, поа'язаних ¡3 вивченнкм народно! казки, неможлиЫсть обме-ження лише нацюнальним материалом у багатьох аспектах 1! дослодження, широта побутування та наявнють сшльного сюжетного фонду у фольклор! бтьшост! народна св!ту зумовили необх!дн!сть об'еднання зусиль учених р;зн:-гх краТн ще в XIX ст., надавши справд! М1жнародного характеру розвитков1 казкознавства як науки вже на еташ його становления. Так, у 1901 poni фш К.Крон, швед К.С!дов та датчанин А.Ольрик заснувапи м!жнародну федерац!ю фольклористов, д!яльшсть я к о!, безперечно, дала новин поштоах досл/дженням хазкового епосу. В 70-90 роки XX ст. спостертасться подальша актив1зац1я сшвробггництва учених з рЬних кра!н у галуз1 вивчення народних казок, пом!тне пожвавлення обмшу науковою !нформац1ш. Все бмьш очевидною стае кеобх!дн:сть появи, OKpim нових переклад!» праць заруб!жних фолькпорисш чи рецензой на них, хоча б стислих огляд|'в стану та основних напрямюв розвитку казкознавства по окремим краТнам. Це дозволить не лише уникнути прикрих неточностей у наукозих роботах, а й як!сно розширити базу фольклористичних досл!джень, глибше й повжше висвгглити ряд питань вивчення народних казок.

Вже в першому зб!рнику румунських народних казок, укладач! брати Шотт включили до видання наукозий вступ, додаток про походження казок та коментар!. Будучи прихильниками теорй брат1В ГрЕмм, Артур ! Альберт Шотт спробували штерпретувати румунськ! народи! казки з позицм м!фолог!чно! школи. Була зроблена також перша спроба диференц!ювати поданий матер!ал, псклазши в основу под!лу критерж обсягу, та систематизузатн його за головним персонажем твору.

В 70-х роках XIX ст. з'язлясться ряд статей А.Маренеску в яки'х зроблена спроба довести т'гсний за'язок М1ж класичною м!фолоп£ю та народною казкою.

Hosi горизонти у Еивченн! народних казок в!дкрив Б.П.Хашдеу, один !з найвизначнших д|яч!в в icTopii румунсько! фольклористики, д|'яльн1сть якого охопила вс! жанри народно! творчост!, об'еднавши Тх единим наухсвим сз!тоглядом. Вперше було зд!йснено видову та жанрову класиф!кац1ю румунсько! народнопоетично! творчост!, дано визначення прозових жанров - казки, легенди, анекдота. Дуже важливе теоретичне та практичне значения мало визначення анажмного, колектизного! народного характеру, а також постановка та розробка проблеми BapiaTHBHocri фольклорного тексту. Б.П.Хашдеу е автором першого монсграф!чного дослодження казки, в якому висунуто вимогу досконалого знания i поровняльного вивчення Bcix вар!ант!з нацюнальних верс!й для виязленш "архетипу". Фактично в ц!й прац! румунського дссл;дника вперше в ¡cropii европейськоТ фольклористики* викладено основн! засади ¡сторико-

' 1сторидо-географ1чний метод вивчення фольклору був вироблений незалежно в кшькох краТнах. Через деюлька рок!в п!сля еиходу в св!т монограф!! Б.П.Хашдеу (1879) з'явилися досл!дження аналопчного напрямку, написан! професором icropi! Казанського ун!верситету Л.З.Колмачевським ("Животный эпос на Западе и у славян", 1882) та фонським ученим Юл/усом Кроном (на материал! епосу "Калевала", 1383-85). В жанр: казки цей метод буз застосований сином Ю.Крона - Карле - у прац! "TutkimuKsia suomalaisten kansansatujen alalta" (1887), що через два роки вийшла н!мецькою мовою.

географ|чного методу вивчення казхи, що згодом л1г в основу т.з. "фшська! школи". Лише той факт, що робота Б.П.Хашдеу була написана надрукована румунською мовою, менш поширеною в Сврот, н!ж жмецька, якою виходили прац! фшських фольклористе Юлиуса та Карле Крона, позбавив и належного резонансу серед досшдниюв народно! казки.

Б.П.Хашдеу вперше прозш досл!дження сгитстти румунсько! народно! казки, атакож прояву и стабшьност! I вар1ативносл, дав класифкац!,о цього жанру. За його ¡ж"ц!ативо® були створен! нацганальн! фольклорн! арх^ви, що дало можливкть значно розширити наукову базу фольклористики, складаж программ для польових роб|т етнограф!в та фольклористе (1878,1884-85) з формулюванням перших наукозих норм вивчення народно! творчосп.

Серед науковихдослщжень в галуз! казки кшця XIX ст. необхщно вденачити монументальну монографию Л.Шейняну "Румунсьм казки" (1895), що одержала премю Акадамй Румунп. Досл!дник вивчае матер>ал в першу чергу на нацюнальному грунт! (б!пя 500 вар!ант!в), встановлюючи при цьому, чим в1н в!др!зняеться в!д аналог!чних сюжет у ¡нших кародт (сус!дн1Х чи в!ддалених), I якщо цього вияаляеться недостатньо, звертгеться до дгмонстрацм паралелей "у час! ! простор!". У 1978 р. було здмснено перевидання ц!еТ прац! досить великим тиражам, зважаючи не п'льки на ¡стсричну, а й практичну п ц!нк!сть для сучаних фольклориспв.

На початку XX ст. в ¡стор!! румунсько! фольклористики починаеться новий етап, пов'язаний з проголошенням Ов.Денсушяну концепцн сучасного фольклору, яка ор|£нтувала на зв'язок матер!алу з життям! тим соц!апьяим середовищем, де бере початок та побутуе уснопоетична народна творчеть. В галуз! казкознавства це привело до появи принципово нових напрям!в ! об'ект!в досл!дження, що простежусться в роботах П.Папахадж!, К.Редулеску-Ксд!на, Ал.ВасЫу, 1.Казана та ряду представник!в бухарестсько! соцюлопчно! школи. В центр! уваги румунських фольклорист!в, поряд ¡з продовженням текстуального вивчення матер!алу, стають так! проблеми, пов'язан! з казкою, як викокавець ! виконання (у тоому зв'язку з питаниям про зм!ст, обсяг! характер репертуару), особа казкаря I його майстерн!сть (спроба визначити оснозн!типи казкар!в), функци казки (естетична, розважальна, виробнича, вихоака. оберегова), казкар I аудитора (!! реакц!я, коментар!, корективи), механЬм передач! тексту в|д учителя-опов!дача до учня та ряд ¡н. Важливсть цих робгг для подальшого розвитку румунського казкознавства безумозка

Серед роб1т шця 20-х рок!в XX ст. в галуз! казкознавства необидно в!дзначити спробу А.Шуллеруса систематизувати румунський репертуар за класиф!кацкю А.Аарно, що стала на той час вже мЬкнародною. Опрацювавши майже всю доступну б!бл!ограф!ю до 1927 року, А.Шуллерус виконав надзаичайно складне завдання, бо майже трзтина тишз румунсько! народно! казки не мае в!дповщник!в у покажчику фЫського досл!дника, що св!дчить про багатство, р!зноман!тн!сть ! орипнальнкть румунського казкового епосу. Як I у А.Аарке, под!л зд!йснено на три групи: казки про тварин, власне казки та анекдоти. Ц!кавим I ориг!-нальним е ¡ерарх!чний под!л збфниюв румунських казок на три категорп (А,В,С), в!дпов|дно до аутентичност! Тх теклв. 1дея, на нашу думку, пл!дна, оскмьки дае можлив!сть яккно ! оперативно диференц!ювати не лише типи казок, а й точнеть запис!в, в кких вони подаються.

П!сля заснування в 1949 роц'| 1нституту фольклору досл!дження народних казок було продозжено в таких головних напрямках, як систематичне збирання матер!алу ! вивчення процесу трансфсрмацГ! традиц!йного фольклору в сучасних умовах, публ!кац1Я теоретичних робгс по кгзц1, складання тематичних покажчимв, систематизац!я всього национального репертуару. При цьому було творчо використано величезний фактичний матер!ал та незаперечн! досягнення фольклористики. Як!сно з.чшизся характер ! масштаб збирацькоТ дтльносп. Були створен! комплексн! групи з фах1вц1в, що вивчали фольклорш явища в !х синкретична реальное™, були розроблен; спец;,альн1 програми для одержання найповн!ших даних як про тар, так 1 про характер йога побутування, виконавця, аудитора, - тобто процес досл!джакня матер!алу орга^чно поеднався ¡з записом текста казок. Проблему збереження аутентичност! сучасна ззукозаписуюча та юноапаратура, яка дозаолила залучити до збирацькоТ д^яльносп числену арм1Ю студенев та викладач!в вищих учбових закладш, фольклористТв-аматорш. Наступним етапом е перепис та систематизацЫ з!браних матер!алв. В арх!Э! 1нституту фольклору, реоргажзованого в 1953 роц! в 1нстигут етнографн та фольклору, вони систе-матизуються за територ1зльним принципом 1 за жанрами, з окремою картотекою репертуару таланозитих казкар!а. Потем складаються типологии! каталоги на осноз! м!жнародно! системи класиф^ацм народно! прози А.Аарне-Ст.Томпсона. Так були створеж каталоги румунських казок про тгарин (Т.Брилл), фаитастичних казок (К-Бербулеску), сатиричних казок (С.Строес-ку). А цэ, в свою чергу, шдготугало мщну базу для широких науково-теоретичних досшджень.

Монограф]чне виачення жанру казки представлене цшою низкою грунтозних д0сл'1джень, авторами яких е Г.Келжеску, Г.Врабк, 1.Кщ!м!я, Ов.Бирля, Д.Каракостя, М.Поп, Н.Роаияну. В останж десятир1ччя активно розробляються проблеми всеб|чного вивчення ¡ндивщуально! майстерносп народного казкаря та з'ясуванкя функций оповщача ! процесу виконання казки. Особлива угага придьляеться творчост! охремих казкар!а, !х манер! виконання, особистому внеску в традиц!йну схему (роботи Н.Констанп'неску, Д.Труце), еволюцп характеру оповщання в обмеженм зон! (Д.Труце на приклад! запиав 1938/39 та 1964/65 роюв). В достджекнях ККучеу та Л.Биргу-Джорджеску тдшмаються питания соц!альноТ, комушкативноТ, ритуально! функц!й процесу опозщання, О.Наг! та Д.Поп розглядають мистецтво виконання у зв'язку з особо» казкаря. Ц1каа1 спостереженкя над механизмом передач! казки у контекст! "вйкритост!" та "замкнутост!" казкового тексту. Новим напрямком казкознавства е всебшне вивчення б!Л1Нгв!зму народного опозщача та проникнення румунських казок у репертуар транальван-ських угорав, сакс!в.

Другим розд1л "РИТМ1КА ФАНТАСТИЧНО! КАЗКИ: ТЕКСТОВ1 ТА КОМУН1КАТИВ-Н1АСПЕКТИ" складаеться з дзох п!дрозд|'л!в. В них досл!джуються проблеми ритму народно! казки та визначасться !х мюце у загальному контекст! казкознавства, з'ясовуеться роль ритм!в у процес! сприйняття та в!дтворення тексту. Важлив!сть ! необх!дн!сть всеб!чного анал!зу ритм!чност! народно! казки як художньо! системи диктуеться вимогою б:льш повно! характеристики нжгнрово! специф!ки,оск!льки вонат!сно пов'язана з такими проблемами казкознавства, як естетика та поетика казки, майстерн!сть казкаря, механ!зм передач! тексту, зв'язок казки з дшежстю, з побутом, народним евпхзглядом, принципа зображення героя,

композицш твору, казкова формульн!сть та ¡н.

У першому шдрозд!л!' Багаторшнева ритмЫмкть народно! казки' анапвуеться ритм!ч-н5сть казки на р1зних ршнях художньо! структури твору - вщ звукового (фонетичного) до смислозого, Б1д коротких повтор!в всередиш речения до повтор'ш, роздшених значними масивами тексту, вщ простого повтору до градаци. Автор доводить, що ригми казки не замкнут! в рамках й конкретного варианту, тексту, а виходять за його меж!, зв'язуючи казку з традифми культури, з ритмами прац!, з ритмами ¡стора.

Досгндження дано! проблеми Соогодн! не може обмежитись розглядом лише двох р!вн1в ритм!чност1 казки - композицшно!! мовно!, як це зробив свого часу С.Г.Лазулн (Поэтика русского фольклора, М., 1981).

Детально анап!зуючи багатор!вневу ритмншсть народно! казки, необидно передус!м конста-тузати каявн!сть "зовншшх*ритмВ (що зз'яз/ють казку з традиц!ями нац|'онально! культури та !стор5ею) та "внутр;шн!х"ритм/в (що !снують в межах конкретного варианту! зз'язуоть його з традициями жанру), в!дзначивши при цьому !х взасмопроникнення та взаемозв'язок.

"Зозншн|" ритми народно! казки виходять за рамки жанру, пов'язуючись з ритмами прац!, полювання, ритуальними д!ями, обрядами, традиц!ями культури. Ц! питания дослщжуза-лися свого часу Д.К.Зеленжим, О.Шикифоровим, В.Я.Проппом, Б.П.Хашдеу, Ов.Бирля. Було вщзначено ¡снуючу у деяких народ!а ! в наш час сезонн!сть у побутуванн! казок -окрем! казки можна розповщати влтеу! забороняеться розповщати взимку. В!дом! заборони на оповщання казок у н!чну пору. Д.К.Зелен!н показав ! миспивську основу цих заборон, доб!вши, що колись казка мала значения оберегу, заклинания! складала частину обряду. Зв'язок казки з обрядом ж!ц!ацГ!, ритуальними (часто - повторюваними, ритм!чними) д!ями докладно висвтаюеться у прац: В.Я.Проппа "Исторические корни волшебной сказки". За спостераженнями О.Шикифорозае ряд профес1й, що сприяють побутуванн»! виконанню казки. Б!льше того, ми зустр!чаемо погляд на казку як на зас1б полегшення праш завдяки створення В1Дпоа'1Дного настрою, ритму. При цьому казка супроводжуе трудозу дтльшсть. Псвшьний, розм]'рений темп жиггя! трудово! д!яльност! зумовлюе в!дп0в!дний стиль виконання, позначаеться на текст!! композицжних прийомах казки. На текстов! особливост!! традицп виконання казки впливають! географ!чн|' умови краю (казки Полкся В(др1зняються в!д казок Карпат, казки Уралу в!др!зняються в!д казок П!вноч!). Кр!м того кожна соц!альна грула, кожна профеая накладае св!й певний в^биток на характер, стиль казки, на казковий репертуар, тобто безпосередньо впливае на п полфитЫшаь. Що ж до зв'язку з ритмами ¡сторн, то вони е визначальними при досл!дженн! таких питань як ¡деали казки, сусшльна функц!Я и проблематики, образна система народно! казки, ¡сторичний зв'язок ¡з сусп!льними (деалами, ¡сторичне життя казки як жанру, картина са!ту у народн!й казц! та !н.

До "внутрших" ритм!в-повтср!в належить використання у конкретному текст! традиц!йних сюжет!в, мотиб!в, образю, композицмних прийом!в, готових казкових формул, поетико-стильових засоб!в та ¡нших елемент!в дакого жанру. Ц1 ритми створюються сама функфнуван-ням народно! казки у певному середозищ!. Тут можна визначити три осковних р!вн!. Це, передус!м, "внутршн!" макроритми, як! зумовлюються б&-агоразогим повторениям традицШ-

них казкових сюжетш I мотив!в у процес!!х побутування. Цю трупу можна визначити ще як сюжетш ритми. У р!зкий час 1х досл!джували Р.М.Волков, В.М Хирмунський, Ш.Березовський, К.П.Кабашжков, Л.Г.Бараг, Л.Шейняну, Ов.Бирля. Останк;м часом над цкю проблемою грунтовно працюють В.М.Гацак, А.1.Ал1ева, Дж.Я.Адлейба, Б.Кербел!те.

Окрему трупу складають "внутршн!" мезоритт (фсрмульн!, поетико-стильс&), в основ! яких лежить псвторюважсть характерних композиц!йних прийом!в, образ!в, портретних характеристик героТв, традицжних формул казки, явищ мовного стилю, тобто вс!еТсукупност! компонент!в художньо! форми твор!з цього жанру словесного мистецтва. Це - ритми поетикн народно! казки, яку активно досл!джували (хоча! не в аспект! ритмнност!) в останн') десятирччя С.М.Мелетинський, Е.В.Померанцева, М.В.Новиков, В.П.Ан!шн, С.Г.Лазут!н, Г.С.Сухобрус, В.А.Юзвенко, Л.Ф.Дунаевська, О.Ю.Бршииз, Н.М.Ведерн!кова, Г.Кел!неску, Г.Враб!е, Н.Роиляну та ¡н.

"Внутршн!" повтори, що ¡снують в межах одного тексту, складають окрему трупу ритм!в народно! казки - трупу мкроритм/З. Вони, з одного боку, зумовлеш характером художньо! системи казки, а з другого - сам! с актизним художн!м елемзнтом цк! сисгеми. Причому рктмн-н!аь под!бного в розтаыуганн! сегмента тексту поеднуеться з повторениям однакозого, що виражае ¡нтенсивжеть дм, силу емоц!Йного напруженчя. Багатократнють дм надае зображуваль-ному ппербол!зованого характеру, тдкреслюючн винятковсть, надзвичайнгсть зд!йснювансго.

Затапом серед "внутрших" м!крорт".!з казки можна також вид!лити три основних р!энг. композицшний, ¡ндиВ/дуально-стильовий \ мовний (фонетичний).

Вже в самш побудов! казки, в п композицнс ознаки повторт. Так, наприклад, традиц!йна повторюзансть еп!зод!в пов'язана дуже часто з принципом тричленност!, який можа прсявля-тися I на ртн! сюжету, I на р!вн! мотиву,! на р!ен! одного епводу. Ц! багаторазов! повтори подбних чи анапог;чмих ситуацж, картин створюють ч!тку композиц!йну рнтммнють народно! казки. Окремо сл!д вщзначити такий своерщний сигуац!йний антипозтор (так би мовити, "перевернутой" повтор), якпередчуття, попередження, вщування. Цей композицмний елемент характер-ний передуам саме для фантастично! казки. В1н присутнм (у т!й чи ¡ншм форм!) майже в ус!хй сюжетних типах. Крм того, ввдування, попередження з казц! в!д|'гра»ть велику роль при створенж особливого настрою значимосп, невипадковост! всього, що в!дбувасться, пов'язують певним чином минуле, тепер!шне ! майбутне. Той, хто слухае казку, повинен в!дчузати, що майбутне обумовлене телер!шн!м, а тепершне - це завершения певних под!й у минулому. Зв'язати вс( три часи: минула, тепершне! майбутне,! показати Тх нерозривн!сть - одне з художшх завдань казки. Що яюдина заслужила сво!ми вчинками, те вона неминуче й одержить - це закон казки.

¡нди&дуально-стильовийр\ъель "внутршшх" мжроритв казки охоплюезм!стов! псзтори, як1 не пщжмаються до композицжного р!аня, ала разом з тим стоять вище р!вня звукового (мовного). Ця група ритмов теж не однор!дна ¡, в свою чергу, мае деюлька п!двид'|в: формульш, синтаксичш, лексичт, граматичн/ ритми. Серед них вщзначимо передус!м формульт ритми народно! казки. БЫьшють традицшних формул вживасться в конкретному текст) лише один раз! належкть до "внутршшх" мезоритм!в. Проте е ряд формул, яю повторюються

I в межах одного тексту.

Окремо видтметься масив синтаксичних ритм!в народно! казки. Як справедливо зазначае В.Шорковський, казкар прагне зберегги не лише змст, традицший стиль I художн! образи народно! казки, але й синтаксичш конструкци. Ц! арха!чн! конструкций що передаваться з локол!ння в поколшя, надають ви ключ но! своерщност! мов! казок, вщрЬняючи и в'|д побутово! мови. Як один ¡з вид!з повтора, що створюють простий, але яскравий ритм, можна розглядати однаков! синтаксичн!' конструкци, розташован!' поруч, особливо коротка: "так ганяють, так ганяють, лисиця не втече, хорт не дожене". £ синтаксичн! конструкци яю, хоч I не стоять поруч, але часто зустртються в одному конкретному вариант!. Вони також створюють певж ритми, як! вид!ляють певн! смислов! та емоцш! кюанси, надаючн при цьому мов! народно! казки жвавост! та своер!дно! вишуканосп.

Так, одним !з засоб!в встановлення лопчного наголосу на д!сслов! е його повторения, завдяки чому шдкреслюеться довгота, тривал!сть дП: "йдуть та йдуть", "чолов!к дивився-дивився", "поплакал-поплакал старик".

Важливе м!сце у ритм!зацм тексту належить повторам однакових початкових сполучниюв сурядност! та п!дрядност!, прислшик!в "от", "тод!" (укр.), "вот", "тогда" (рос.), "аШпа" ("тод!" - молд., рум.), тих чи ¡нших сл1в, вираз!в. Кр^м того, !х чаете вживания при уенш опов!д! дае можлив!сть казкарев! дещо упов1пьнити виклад сюжету I краще обм!ркувати наступну фразу, б'шьш лопчно побудувати свою опов!дь, збер^гаючи при цьому напружежстъ, динам!зм у розгортанн! зображуваних под!й.

Так, в зачин! украТсько! казки "Ох!" ритм|'чн1сть тексту проявляеться на юлькох р|внях: трич'| протиставляеться сучасне I минуле (колись-тепер), трич'| повторюються присл!вники "колись", "тэгер", заперечна частка "не". При цьому яскраво в!дчутний ! ритм мовлення. Цей казковий зачин е своерщним камертоном до всього наступного тексту, який примушуе слухача в!дпов1Дно настро!тися, актив!зуватися, одразу ув1Йти в ритм твору.

В!дзначимо ще таку рису стильовоТтрадиц!! народно! казки, як дом!нуюча дкелтжеть у зображенн! под(й, що несе на соб! основний смисловий акцент. Причому ритм!чн!сть тут досягае свого найвищого прояву в момент найб!льш гострого переживания, як наел ¡до к загально! шднесеност! у мов! казкаря.

Ззернувшись до ритм!в казки на рщн! мовлення, необх!дно передус!м наголосити на тому, що ва розглянут! дос! ритми реал!зуються у зм!сп тексту, а не в його звучанн!. Оск'шьки народну казку як художню систему б цшому неможливо вивчати у в!дрив! вщ нвикоиааия, то слещально! уваги потребуе! зВукоВа (моВна) ритммтсть.

Розглядаючи ритм як ознаку руху, який у казф на цьому р!вн! виявлясться в потоц! сл!в! звук!в, ми можемо вим!ряти цю к!льк!сну сторону ритму. Для цього необх!дно т!льки знайти в!длов1дну одиницю вим!ру.

Прозова мова не метить з сво!й ¡нтонац!! власне ритм!чних акцент!в! пауз, вона мае лише лог!чн! (а також! емфатичн!) паузи та акценти, на в!дм!ну егд в!ршовано! - метрично оргамзэ-ваио!, яка е законом!рним чергуванням сильних! слабких склад!в. I все ж своТми лопчними паузами прозова мова завжди розпадаеться на окрем! групи сл!в, як! можуть бути з!ставлен!.

Так, ритмгксннтонацжною единицею казково! прози може виступити колон, тобто мовний такт, що видшяеться паузами i звичайно об'еднаний лопчним наголосом. В артикуляц!йному план: поняття колона зближуеться з поняттям "дихальна группа" (група oiis, що вимовляеться на одному видиху), а в смисловому - з поняттям синтагми, яка е первинною семантико-синтакеичною та ритмжо-мелодичною одиниц&ю мови i складаеться з ктькох сл!в. А ритм створюсться при повторенн! аналопчних чи под!бних колот, як! вимовляються з однэковою ¡ктонащею, i визначаеться складовим обсягом колонв-синтагм i акцентного структурою мвкфра-зових та внутршньофразових зачижв та закжчень. Якщо ми в1змемо за метричну основу кшьюсть нагошш (акцентов) у сусудшх колонах, то ми прийдемо до розумшня ритму як eiflnoeiflHoeri у чаа звуиання колон!а, такт, що проявляются у вщносно однаковш к!лькост'| нагалоав у cyciflHix таких. При цьому необх!дно враховувати аластив! кожнм mobi своТ особливост! акцентацй, т.з. "просодию" мови.

Слухаючи оргажзовану за таким принципом прозозу мову, HixTO, звичайно, не пщраховуе i не може одразу шдрахувати к!льк!сть акценпв у кожному такл мови. Проте щ наголоси в Mosi об'ективно ¡снують, i в!дбизаються, вщзначаються у сшдомосп та пам'ят! слухач!в поза ix уватою, безпосередньо. Слухач! вадчуваюгь певну ритммнгстъ акцентш серед пауз моалення, i це викликае у них, без п!драхунк!в та перев!рок, естетичне задоволення.

Певну роль у ритшацн тексту казки в!д!грае! рима, В!дзначимо основн! момента, поа'язан! з нею: римуеться вже сама назва казки; часто римуються традиц!йн! казков! формули, loci communes; широко використовуеться рима в казкових приказках; зосереджуються рими в найбшьш важливих в естетичному в!дношенн! мгсцях казки; зустр!чгються рими ! в Mosi казкаря-опов!дача,! в мсв! персонаж!в.

Одним ¡з прояз!а поеднання як!сно? (зм!стово]) i кшьк!сноТ сторони ритму казки ешюишат нкш. Для того, щоб слово (еп!зод, певна думка) прозвучало емоцжно, п!дкреслено, воно повинно бути на певному м;сцг, тобто воно повинно бути ¡нтоноване. Словгсний ритм i утво-рюе такий порядок, при якочу слово iнтонуеться в'щгюг'щно до думок i емоцж, висловлених та виражених у казц|. Отже, !нтонац!я с засобом емоцжно-впливаючо? дгТ на слухача, а також формою передач! ц!нжских ор!ентац!й. За даними американських учених Б.Гоу та Дж.Маккея у вербальному текст! до двох третин ¡нформацм припадае на ¡нтонування.

1кгонац!я як прояв внутр!шнього ритму, мелодй" тексту с важлизою характеристикою моаи народно? казки i Bciel IT жанрозоТ структури. Нацюнальний характер народно? казки збергаеть-ся у досконалому переклад! на жшу мову саме тому, що не лише у моз! полягае нацганапьна свосрщжсть фольклорного тексту, але й у специф!щ погляду на св!т, в певних "внутр!шн!х" ритмах, систем! оц!нок, в певних емоц!йно-!нтонацжних перепадах. Саме завдяки тому, що !нтонац!йна насичен!сть, ритм!ка самого тексту доповнюеться ¡нтонац:йно насиченим, ритм!зо-ваним шаманизм народно? казки (об'еднуючи pi3hi аиди ¡нтонацГ!: ззучащоГ, жесту, mi'm!kh), значно полегшуеться досягнення ц!лого ряду важпивих аспект: комун!кативного (слухач! легше сприймають! краще запам'ятовують), естетичного (ритм!чн1сть в ус!х ii проявах викликае певне задоволення), функцюнального (е нимало св!дчень казкар!в про те, що опоащання казки допоиагае шд час виконання певних трудових д|'й) та !н.

У другому шдроздии Роль ритжв у процес! сприиняття народно! казки анашзуе-ться процес рецепцн, акт художнього сприиняття казки, що обумовлюсться конкретно-¡сторичними, соц1альними, загальнокультурними, ¡ндив1дуально-психолопчними та ¡ншими факторами, у зв'язку з доонджуваною проблемою ритму. Ряш аспекти процесу виконання народно? казки, питания майстерносп казкаря плщно опрацьован!' в роботах В.М.Гацака, О.Ю.Брщино?, Дж.Я.Адлейби.

У текст! народно? казки е пщстави видшитидва взаемопов'язаних компонент«\рнттчну <кгиов/(законом!рну орган ¡зацга на багатьох р:внях, сприиняття яко? визначае казку саме як художкм народнопоетичний тир 1 грунтуеться на взасмоднз ритммними рела:<сац!йними фЫолопчними та психолопчники процесами) та ¡нформативннй зм'1ст(спржнкпъ якого також знаходиться у вщповщжзси з емоц!йним компонентом, що виникае при слрийнятп ритм!чно?оскоеи народно? казки). Ритммн! особлиз ост народних казок сприягать виникненню певного емоцшного фону рецепцй ?х ¡нформативних компонента. Принапдно вщзначимо, що саме ослаблеж'сть ритмично? основи а азторськш, лтературшй казф, де у кращому випадку наязн! лише найнижч! ритмтж р:ан1 (в основному - фонетичний та ¡ндив1дуально-стнпьовий, р|дше - композиц!йний), зменшуе значиметь навггь найкращих?! зразюв поршняно з народними. I це при тому, що шформативний змют лтературних казок може бути багатшим.

Доокджуючи механими сприиняття казки, спад розрганяти вяасне сприиняття(розумЫня ¡нформативного зм!сту) та реахцю на сприйняла (бгзпосергдне емофйне переживания). На в!ДМ)ну в'|д лаературно? народна казка м'ютить метить у соб1 ст1йку програму рецепцГ! обох цих складових художнього сприйняття. I? структура та закладена у текст? ритмнна основа зумоалюють в!дпов!дну активнють рецишента.

Оскшьки народна казка сприймаеться на слух, то в кожний момент рецепци ¡снуе тшьки те, що вимовляе казкар, а не весь текст загалом. Найсуттевший для вс!х нас в1др1зок часу - це рецепц1я тепершнього, яке визначасться як "зараз", "у даний момент". Самэ у ньому проходить все наше свдоме психЫне життя.

Проведений нами анал'13 звукозаписю украТнських та молдавських народних казок показав, що час рецепцЙ! одного акценту становить 0,612 сек в укра?нському текст'| та 0,618 сек у молдавському. А це з великою точшстю в'|дп0в!дае найбшьш комфортному для сприйняття (за експериментальними досшдожннями психолопв - 0,6 сек)2, тривалеть якого переживаеться як зручна психолопчна цшюшсть, без напруження. Така б'|дпов!ДН1Сгь (¡з точною до сотих долей секунди!) г.сихофЬичних татекстових казкових ритм ¡в, безумозно, не випадкова.

В роздш1 анал1зуеться також процес сприйняття текст укра?нсько?та молдавсько? казки у зв'язку з наявшстю трьох вид1в пам'ят1 - семсс,шо/'(ультракоротко!), короткострокоЗоТ (оперативно?) та довготривало)'.

Маючи багатовкову традицто усно? передач!, народна казка виробила ц1пу систему прийом!в,

1 - Перебування у зош коротких ¡нтерзалт (до 0,5 сек) психолопчно важко для людини.

Сприйняття довгих ¡нтервапт (1-3 сек) потребуе вже значного вольового напруження для об'еднання початку I к|'кця тривалосп' у цшьиий образ.

що допонагають утримувати з пам'ят'1 реципиента вже почуп сегменти тексту та актуал/'лоаузати л його елементи, як( поспйно залучаються до рЬномажтних внутршньотекстозих зв'язюв. Завдяки ритмам на вс1х ровнях, що проявляються, зокрема, у повторах, викорисганш рЬного роду "актуалЬаторш", створенж поля семантичное напруженосп на кожному короткому уривку тексту, народна казка набувае максимально! виразносп та сприймаеться рецитентсм найкращим чином. Словосполучення в народш'й казц! р!зко вдошяються за сзо!ми лексико-фразеолопчними характеристиками в!д тих, на як'| розпадаеться словоряд художнього лтературкого тексту або лгературнсм казки. Перш за все сшд гадкреслити певну нэдлишков'кпъ, тобто можлив!сть передбачити наступний член ряду, що е типовим для казкового стилю.

Понад 80% речень укражських та росжських текспв, а також 90% речень молдавських тексл'в казок практично не мають дистанцжного розриву М1Ж п/'дметом I присудком (тобто п!дмет! присудок йдуть один за одним, або мЬк ними сто!ть лише одне слово). Ефектизшсть сприйняття ¡нформативного зм1сту казки знаходиться у прям|й залежносп вщ того насюльки текст насичений словосполученнями, що декодуються поенгстю. Словосполучення, словоряд, побудова речень народно! казки не вщзначаються оркпнальнстю. Числет повтори (у межах 1 одного тексту, \ Еар1ант!В конкретного сюжету казки, |' народно! казки загалом) утворюють дссить велику трупу мгзоритм!в та смислових (¡ндшдуально-стильових) мжроритм!з, яю значною м!рою визначають поетику 1 стиль жанру. Ц| повтори на еах р1енях не тшьки не заважають сприйняттю тексту, а й створюють додатковий ефект, що сприяе максимально повному I разом ¡з тим легкому засгоенмю ¡нформацй.

Процес розгортання тексту народно! хазки (фзь призму рема-тематично! прогресн) постае у вигляд1 поовдозносл взаемопов'язаних предикативних сдиниць, в яких тема виявляеться трансфсрмованою ремою попередкього смислозого блоку. Це зумовлюе поступову, "покро-кову" (а отже, ритммну за характером) ргцеп^ю семантично р:знозеликих смислових блош тексту.

Сп1вз1дношения тематичних I рематичних елеменпв у текст! народно! казки може варюва-тися, але т;льки у певних межах. Поза ними зменшення тематичних елеменпв призводить до значного напруження узаги з процес! рецепцн I нав!ть до втрати зрозумтосп тексту; при дефцит! реми текст стае беззм1стовнии, починае "тупцювати на май". За нашими слостережен-нями показникХТ (сума тематичних елемеит'т у в'|дношенн'| до загального числа лексичних одиниць тексту) у народних казках, як схщнослов'янських так I схщнороманських, вищий, н1ж нав|ть максимальний у звичайному усному мозленш, що становить за експериментальними даними 43%, а середнж - 25%.

Вцшому процес сприйняття народно! казки можна роздшити на три взаемопов'язаж стади: рецепщю тепершнього (безпосередке сприйняття у даний момент), рецепцпо минулого (прояв дй повторив, ритмш р[зного рсвкя) та рецепц1ю майбутнього (передбачення на основ! дп ритму, прогнозованих ловтор!в). Так, при розгортанн1 тексту казки формуеться динаммне поле очжувань та прогнозш, ям через деякий час шдтверджуються (або не пщтверджуються, 1 тод! вщбуваеться певна корекц!я наступного прогнозу) в тепершньому рус! словоряду I пот переходить до сфери рецепци минулого, на баз! яко! знову формуються передбачення,

тобто рецепц!я майбуткього. Зв'язок цих трьох стадж простежуеться на вах р1внях казки -фонетичному, граматичному, лексичному, синтаксичному, сюжетному та композицжному.

Слщ шдкреслити особлизу роль ритму на кожн!й стадн рецепцп. Адже в!н не лише пов'язуе м!ж собою б!дпов!ДК| елементи, а й Ыдтверджуе запрограмованеть псд!й (у широкому розумшн! - вщ фонетичних до композицШних). При цьому щоразу зжмаеться напруга, осюльки свгг тдтсердився I став б!льш реальним, конкретним. Одним ¡з надзвичайно важливих проявив ритму народно'/ казки (на кожному з розглянутих р!вн!в) е поспйне повернення свщомост! до буття, под!й, схожих на т1, що виникали на попередшх стад!ях рецепцп.

Сюжет казки також "не становить собою щось незалежне, безпосередньо взяте з побуту чи пасивко одержане за традицию. Сюжет ортажчно пов'язаний ¡з картиною св!ту, яка дас масштаби того, що е подшю, а що н вариантом, який не поздомляе нам н.'чого ноеого" (Ю.М.Лотман). Композиц!я тексту, хоч \ яапяе собою бшьш формальну структуру, н!ж сюжет, також в!дтворюе певн! соцюкультурн! в!дношення у сусп!льств!, схема яких внаслдок багатора-зового використання та ¡сторичноТ традицй стае каноном при побудов! текспв казковихжанров. "Ми знайшли, - стверджус В.Я.Пропп, - що композицоина еднитть казки кристься в ¡сто-ричн!й реальности минулого. Те, що зараз розповодагать, колись робили, зображали, а те, чого не робили, уявляли соб!..." Така залежжсть народно! казки вщ и зв'язюв ¡з зовжшжм св!том (з предметним оточенням, ритмами прац!, обрядами, географ!чними та соц1альними умовами, традицшми культури, ¡сторкю), що складае основу "зозн!шн!х" ритм!з казки, е не другорядним, а одним ¡з визначальних фактор|'в функцюнуаання та рецапцй цього уснопозтич-ного жанру.

Окремо розглядаеться у розд!л! питания сшвв!дношення розум!ння та оцЫки народно! казки рецишентом. Хоча сприйняття народно! казки вгр1атизне, текст й мстить 1 певний !н-вароант, спйку програму художньо! рецепцп. Попри всю залежнсть вщ особистост! рециш'ента, в(Д йота життевого досводу, ця програма мае стшт параметри, обумоален/ об'ектизним зм!стом казки, закр!пленими у нж ц!нн!сними ор!ентирами.

На ритм 1 повтор як основу поетичного мислення, що лежить й в основ! народно! казки, вказували О.Веселовський, С.Ейзенштейн, М.Поляков та !н. Подключаючись до ритм1чного руху ("тв[р мкстецтва е ¡стотою, що рухаеться а неперебуваючий у споко!труп" - М.М.Бахтш), рециш'ент не шьки сприймае, а й творить художню реапьн!сть. В!дбита у ритм художня активжсть передаеться в процес1 сприйняття 1 дас можлив!сть для сшвтворчост!. Ритми, що пронизують казку на вс!х рвнях (композицмному, сюжетному, мовному тощо), в'одграють надзвичайно важливу роль у створенн! художнього св1ту народно! казки, чпенують! оргашзують бупя казкового свпу, формують поетичний простор! час. Ритм орган!зуе оч!кування, вклкзчае слухача у казку. Ритм створюе напругу до моменту зд!йснення героем подвигу. До цього моменту час тече повшьно, повтори пщтримують у слухача стан оч!кування. П!сля зджснення героем подвигу починаеться ритм!чний спад - зн;маеться напруга оч!кузання, казка завершуеться.

На наш погляд, саме збереження казкарем вах ритм!чних р|вн!в казки I в1'дпов|'дне сприйняття !х аудиторосю дозволяе кожному реципиентов! створити псвноцшний казковий св!т, художню реальн!сть 31 своею лопкою, законами, под!ями, станом речей 1 характером

стосунюв. У ц|й систем! за'язкт регл1зуеться перех!джаировоТ закономерно! повторювансст1 в !ндиз!дуальну непоаторим!сть конкретного тексту, так що нааггь багаторазов! повтори тих самих ритм|'чних вар1ац!й щоразу набуеають неповторимого сшвв^ношення, "ритм!чного малюнка". Це питания найт:сн!шим чином пов'язане з проблемою майстерност! казкаря I вимагае окремого досл|'дження.

Кр1зь призму проблеми ритмш у процес! сприйняття сл!д окремо розглянути й питания естетичного виховання д!тей. Б!льш!сть доандниюв, що працюють у галуа естетики, погоджую-ться, що основа естетичного почуття - В1дчуття колюру, форми, ритму - закладена у психофЫо-лопчн|'й природ! само? людини. Але естетично вихсван! вони у процес! соц!альноТ практики, на основ'| оволодЫня культурними ¡, перш за все, естетичними цмностями, як1 акумулюються мистецтвом. А народн! казки - це один ¡з засоб1в виховання цього естетичного почуття у д!тей. Хоча внутр!шня гарможя у казках ! прихована, вона, як писав ще Геракл¡т у своТх фрагментах, сильшша за явну.

Третж роздш "СПШЬНЕ ТА СПЕЦИФ1ЧНЕ У ХУД0ЖН1Й СТРУКТУР! СХ1ДНОСЛО-В'ЯНСЬКО'1 ТА СХГДКОРОМАНСЬКО'!' ФАНТАСТИЧНО'!' КАЗКИ" складаеться з двох п1дроздт!з.

У першому пщроздт! "М!жнародкий сюжет "Юнак у пошуках безсмертя" (АТ 470 С*) анашзуеться м!жнародний сюжет АТ 470 С*, визначгеться його структура та характер за'язк!з р!зних кацюнальних ггрг!й у контекст! давжх л!тературких пам'яток, анашзуються складов! мотиви у зв'язку з архаУчними уявленнями. Автор доводить також наявн'кггь цього мЬкнародкого сюжету й у сх|'днослов'янському фольклор! (дос! покажчики сюжет!в казок не засв1дчували цього сюжету у сх!днослов'янському фольклор!).

Казковий сюжет про героя, що розшукуе кра?ну безсмертя (АТ 470 С*), вщомий багатьом народам в1д ЗахщноТ £вропи до Далекого Сходу, хоча, в переважнш бмьшосп нац!ональних казкових репертуар!в не належить до числа широкорозповсюджених. В д|'ахрон|'чному план! меж! представленого в робот! матер!алу також досить широк! - в!д запис!в ХУ1-ХУ!1 ст. до другоУ половини XX ст. Зважаючи на пезну складн!сть для б!льшост! читач!в ззернутися безпосередньо до наведених у робот! першоджерел I прагнучи, разом ¡з тим, б!льш переконливо аргументузати власн! спостереження над досить неоднор!дним матер!алом, автор подае у робот! стислий виклад залучених до анэл!зу кацюнальних зерсж сюжету "Юнак у пошуках безсмертя" (АТ 470 С*): румунськоТ, угорськоТ, корс!канськоТ, фузинськоТ, японськоТ, рос!йсько1. Анал!зуються також вереи сюжетного типу АТ 470: ¡талмська, богемська, бретонська, шотландська, рос!йська.

В щлому сюжет АТ 470 С* (як! бшьилсть верш сюжету АТ 470) не мае традицшного для казки щасливого кшця. Нав!ть благополучний ф!нал угорськоТ та грузинськоГ вераи мае дещо трапчний характер: у тому м!сц!, де можна бути в1чно молодим, людина втрачае в!д-чуття часу, а на земл! досягти ф!зичного безсмертя неможливо, хоч зоно таке бажане для героя саме тут, у реальному житт/. Можна дуже довго жити в прекрасней утошчж'й кра'М! не забути р!дну землю, батьюв, не в!дмовитись в!д язно безнад!йно?! нав!ть згубноТ спроби побачити Тх ще хоч раз, заплативши за це власним життям! досягнутим уже з такими труд-

нощами безсмертям. Цей оргажчний сплав трапчиого I оптим'ютичного, цей гумажстичннй пафос сюжету "Юнак у пошуках безсмертя" ставить його в один ряд ¡з кращими зразками м!жкародного казкового фонду. Це шдтверджуеться неодмшним включениям сюжету АТ 470 С* до складу всIX збфниюв та антолопй, що представляють нацганальний казковий репертуар.

Ще одне питания, доЫджене у цьому роздЫ, - це характер зв'язюв м1ж наведеними нацюнальними Бераями сюжету АТ 470 С*. Ми не можемо клаокфкувати об'екгивно ¡снуючий зв'язок нацюнальннх верш даного сюжету ж як типолопчний (зважаючи на наявжсть надто багатьох сшльних моментш як у загальнж схем сюжету, так 1 в окремих мотивах, ешзодах, образах наведених верш), м як конгактний (враховуючи й пев« суттез1 нацюнапьш особливосп кожноТ з верой). Акал1з однотипних сюжеш "Юнак у пошуках безсмертя", Тх структури та семантично! сутносп, а також архаТчних ухзалень, що лежать в Тх основу у контекст'] давжх письмових пам'яток (епос про Гшьгамеша, китайський м!ф про стр!льця I, "Оповщання про Сина Неба Му") дае можливкть припустити наявжсть у даному випадку генетико-типолопчного зв'язку.

Осюльки тема життя 1 смерт1 хвилюе людину, де б I коли вона не жила, то цмком ¡мов1р-но, що ¡снуючий колись архетип детав в окремих нацюнальних вераях подальший розвиток та певну снецифку, в!ддаляючись таким чином (В1Д праосноБИ, I в!д аналопчних сюжет1в у шших народ!В. Цэ не виключае, проте можливосп ¡снування в деяких випадках I контактних за'язк!в б'тъш шзнього походження.

Другий роздал "Схщнсслоп'янська-схщнероманська &зггмодш в стильовш структу-р*| народно: казки (лЫтрофн! територП)" присвячений досшдженню фольклорного процесу у смутах мжетчного пограниччя. У гавденно-заадних областях УкраТни та суаджх районах Молдови, починаючи з епохи саредньомччя, сформувалася досить широка украТнсько-молдавська етноконтактна зона В наш час в ряд! ал Бричанського, £динецького та Дондюшан-ського райожв Молдови компактно розсележ украГнц! та менш компактно - рос:яни. У межуючому з Молдовою Новоселицькому райож Чержвецько! оласп проживають зелию групи молдаван. У ц|'лому ж переважають села ¡з зм|'шаним украГнсько-молдазським чи украшсько-модцавсько-росшським населениям.

Як засвщчують польов': матерали, у селах молдавсько-украТнського пограниччя (Хотинський, Новоселицький, Сокирянський р-ни Чержвецько! области та Бричанський, £динецький р-ни Молдови) майже вс'| жанри народно) прози - казки, легенди, перекази, усш опов'щання, прислт'я, приказки - побутують паралельно молдавською! укра!нською чи молдавською! ростською мовами.

Питания взаемодн казкових традиц|'й - це не лише сучаш ¡нтеграц!йж процеси у фольклорI суаджх народ ¡в, а й питания ¡сторп национально! казки, шляхт й складання та розвитку, адже зближення та взаемопроникнення народних стильових, художжх традицж сх1дних романов та схщних слов'ян тривае вже не одне стол|'ття. Поставу для такого висновку засвдечуе багатий фактичний мате.рал давжх мжетжчних процеав епохи бтЫгвшм! у предкт молдаван. Так, обидва термши на означения казки у схщних романов - "роуез1е" ("повеете") та "Ьаят" ("басм") - за походженням давчьослов'янсью. До етимолопчно слов'янських

корежв належать назви персоиаж!в схщноромансько! фантастично! казки ("змеу", "балаур", "войник", "боер"), деяю казков1 еп'гети (налриклад, "нзздрэван" - "чар'|вний"). Серед досить широко! галере! образ18 молдавсько! фантастично! казки поряд ¡з романськими ¡менами (Флэмынзилэ, Сетилэ, Окилэ) часто зустр1чаються й слов'янсью (Зорилз, Кремене-Войиикул, Стан-Полозан та ¡н.). Причому, якщо ¡мена давн!х казкоаих геро!в переважно латинськ1 (Косынзяна, Фзт-Фрумос), то б!льш тзнЫ - лодвжнг, слов'яно-романськ!: Думбре-Негре, Мындра-Кымпулуй, Ченушар-Войникул, Висан-Витязул, Веря-Витпзул, Флорин-Вктязул, Баба-Хыркэ, Баба-Гроаса, Бусуйок-Верде, И-Импэратул, Лаур-Балаур, Мззэраке-Нзздрэванул, Чербул-Нэздрэван, Вомникул-дин-Флорь та ¡н.3

Прикметно, що слов'янський елемент у таких подвшних ¡менах означае, як правило, б'шьш широке, загальне поняття. Про плщжсть такого способу утворення нових ¡мен говорить досить значна !х юльюсть, а також певна фонетико-ритмнна завершен:сть, що сприяе кргщому запам'ятовуванню. Очевидно, перюд 6т!нгв|'зму у предюв молдаван сш'впав з продуктигним перюдом розвитку фантастично! казки на одному з його еташв.

Цш^сне уязлення про !нтеграц!йж м!жетнмж процеси в казковш традиц!! украГнщв \ схщних романц'в можнаскласти, розглянувши матерал на ктькох взаемопов'язаних р1внях - сюжетном!, образному та стильовому. Грунтов^ достдження в ц'й галуз! иа широкому польовому матер!ал'| належать Г.К.Бостану.

Майже ЕС? сюжети та осжетн! ситуац» молдавських казок про тварин (29 тип!з) та фгнтастич-них (63 типи сюжетних комб!нац!й), що представлен! в антолопях молдовських казок, зуетрча-ються у т?й чи ¡ншШ форм! й у схщнослов'янських народе. Навгть серзд новелстнчиих казок (найбшьш ¡ндив!дуал!зованих) близько 63% сюжет1в та сюжетних тем с спшьними. Серед кацюнальних репертуара у зонах молдовсько-роййсько-украшсьхогоетномовного пограниччя зустр!чгються й казки, як! не лише належать до одного сюжетного типу, а й мають подйж сюжети! детал'|, поспйж формули та деяк'| художн'| засоби: "Чудесна корова (бик)" (СУС 511), "Мачуха! падчерка" (СУС 480-АА, 480 А), "Золушка" (СУС 510 А), "П!дмшна дружина" (СУС 403-АА, 403 А,В). Проте поряд з цим у казках контактуючих етноа'в маемо значн! а!дм!нност! яку склад! репертуару, так! в характеристик геро!в, у фактастичних образах та стил! оповщання.

Запозичення казкового матер!алу, переходи його з одного етнмного середовища в !нше можлив! тшьки на основ! глибокихтиполопчних аналог!й, коли не виникае протирм !з м!сце-вою нацюкальною казковою традиц!ею. Випадки таких переклад1в, повних чи часткових, простежуються на приклзд'| казки "Иляна Косынзяна ши Иван Царевич" (переклад з роайсько! на молдовську мову), "Про Елену Косынзяну и Ионику Фет-Фрумоса" (переклад з молдовсько! на рос!йську !з значною мльюстю украТнЬмгв), "Повестя попий, диаконулуй ши а даскзлулуй" (молдовська казка, записана роайською мовою), "Молод!сть без старост!, а життя без смерт!" (румунська казка, записана укражською моеою) тощо.

Кр!м переклад!в казкових текспв заф!ксовак! також зипадки контамтацй сюжетов та мотив!в молдавських, румунських, укражських та росжських казок ("Фата бабей ши фата

Слов'янський елемент подв!йни:< ¡мен шдкреслено.

мошнягулуй", "Дщова дочка й бабина дочка", "Дедушкина и бабушкина дочери" та ¡н.), що являють собою оргамчне поеднання ро'знонацоональних казкових елементш. На ломггрофних теритср1ях, а також у селах ¡ззмшаним етшчним складом зустр1чаються численн1 "загальж мгсця" як у сюжету так в побутових деталях.

Разом з тим для тексте, записаних на лМтрофнй територн, ¡шц!альн! формули (1 просторов!, \ часов!) майже не п!ддаються впливу ¡ншоТ казково! традици! збертаються при переклад! на ¡ншу мову. Так, текст румунсько! народно! казки "Молодеть без старост!, а життя без смертГ, записаний у 1969 р. украшською мовою, збер'г ¡н!ц!альну хронолоНчну формулу, властиаусх!днороманськ!й казкоз!й традиц!!.

Образи сх!днослов'янсько! народно! казки близьк! систем! образов молдовського кэзкоеого епосу I тому можуть включатися до ¡нонацюнальнопо таору.

Законом!рним явищем стало проникнення втексти молдовських народних казок рос!йських та украшських айв та д!алопчно! мови, що мае р|эн! художн! функцп: наприклад, служити засобом пщкреслення фантастичност! часу та м!сця под!й, збагачення традицжних засобоз вираження тощо.

Запозичений та'ор легко розшзчаеться за деталями, не характерними для нацюнального побуту сприймаючого казку етносу. Разом !з тим одразу починаеться процес ¡нтенсивного "вживления", ш'дпорядкування новой нацюнальнш казковой традиц!?, хоча повно! асимшяцоТ не в!дбуваеться. Ц! твори лишаються в репертуар! як окрема, самоспйна частина.

Взаемод!я схщнослоз'янських та сх!днороманських казок не обмежуеться лльки запозичзннями та обм!ном сюжет!в. I власн!, не заг.озичен! тексти казок можуть набувати такого колориту, ккого вар!анти тих же казок, що записан! не на л!м!трофн!й територн, повно'стю позбаален!. Росойська чи украТнська казка, наприклад, що вз!брала в себе елементи молдовського казкового епосу (ешзоди, ¡мена, побутов! подробиц!, лексику тощо), лишасться В|'дпов!дно роа'йською чи украГнською.

У процес! взаемовпливу казково! прози р!зних народ!в мовний бар'ер в1д1грае меншу роль, н!ж серед воршованих фольклорних жанр1в. Виконазщ казок у залежносп' е!д конкретних умов! складу аудитор!!, як правило, можуть переходити з одн!е! мови на ¡ншу, включаючи до тексту елементи фолькору ¡ншого народу - сюжети, образи, мотиви, певш стил!стичн! прийоми. Цьому процесу значною мфою сприяе поширена серед населения даного регюну двомовность, а подекуди й тримовнсть.

Сучасн! культурно взаемовпливи та двомовность (багатомовность) виникають не лише внаслщок безпосереджх контакт! в ранонацюнального населения, а й надконтактних каналов зв'язку - рад!о, телебачення, школи, юно тощо.

У висновках узагальнюються спостереження над поетико-стильовими традиц!ями сх!дноспов'янсько! та схщноромансько! фантастично! казки, То стильовою специфокою. АналЬуючи народну казху як фольклорний жанр у едност! форми ! змюту, необх!дно врахозувати, що р!зн! компонент, складники!! художньо! форми знаходяться у найпсшшому взаемозв'язку. Тому подальше поглиблене вивчення кожного з них, а тим б!льше такого важливого! багаторюневого за проявом як ритм, безумовно, сприятиме досл!дженню поетики

фольклору, проникненню в художню структуру народнопоетичних твор|'з та осмисленню Гх нацюнальноТ специф!ки.

Проблема рецепиД, художнього сприкняття казки, на жаль, не вивчена на сьогодж сюльки-небудь повно не лише у сх|'днослов'янськ1Й фольклорчстиц!, а й у свтовж. Хоча розумжня мехашзм:в включения реципхнта у художжй св1т казки, де д!ють власж закони I е свж свпопорядок, свое розумжня добра I зла, \ (що чи не найважливше!) безумовне прийняття рецишентом цих законш казковоТ свтобудози, - може дати ключ до виршення багатьох актуальних проблем фольклористики, як теоретичных, так \ практичних. Автор спод!ваеться, що дана робота вщкрие перспективи для подальшого досл!дження в цьому напрямку.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП В1Д0БРАЖЕН0 В ТАКИХ ПУБЛ!КАЦ1ЯХ:

1. Збираиня I видання казок у Румунп // Народна творчкть та еткограф!я. - 1985.

- №6. - С. 54-57.

2. Ритм фантастично! казхи // Слов'янське лпературознавство фольклористика. -К., Наукова думка, 1986. - Вт. 15. - С. 60-67.

3. 1деал со^альноТ справедливое™ в народна кгзц"| // Народна творчсть та етнографж. - 1987. - №3. - С. 59-65.

4. Один з найдазжших михкародних каэкових сюжет // Народна творч|'сть та етнографЫ. - 1990. - КМ. - С. 36-41.

5. М'|жнароЕний сюг/.ет "Юнак у пошуках безсмертя" (АТ 470*) // Слов'янське лпературознавство I фольклористика. - К., Наукова думка, 1990. - Вип.18. - С. 95-105.

6. Народна казка та зг.собн масовоТ ;<омужкац!Т // Свропейський симпоз1ум "Фольклор ! сучасний сзгг". - К., 1990. - С. 52-53.

7. Роль риги ¡в у лроцгст сприйняггя народно? казки (на схгднослов'янськом у та сулднороканському матер!ал1) // Слов'янське лтературознавствоI фольклористика. -К., Наукова думка, 1991. - Вип.19. - С. 68-76.

8. Рса'нсько-украшгько-иолдаяськ« фсльклорж зв'язки у проз/ // М|'жетжчж зз'язки у фольклор на сучасному еташ. - К., Наукова думка, 1992.

9. Художня картина св!ту в у.чраТнськ!й народжй казц! (на матер^ запис!в, зробленнх за межами УкраТни). До постановки проблеми // Фольклор укражфз поза межами УкраТни. - К., 1992. - С. 132-145.

10. Слов'яно-неслов'янсьха взасмодш в стильовш структур! народно! казки (л1м!трофж територм) // XI М|Жнародний зЧзд слаз:спа (Братислава, серпень-вересень 1993). Мистецтво, фольклор та етнограф1я слов'янських народ1в. - К., Наукова думка, 1993.

- С. 98-110 (у сшвавторств!).

11. Фольклор сх!дних ромакцш, що жнвуть в УкраТни // П»д одним кебом (фольклор етност УкраТни). - К., Головна спец1ал!зована редакц!я лтератури мовами нацюнальних меншин УкраТни, 1996. - С. 104-116.

Анотацн:

Шаблювський B.G. Поетико-стильов! традицп схданослов'янсьоТ та схщнороманськоТ фантастично! казки (Спшьнета специфике. Контакта! зв'язхи).- Рукопис.

Дисертац!я на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук за спец1альн!стю 10.01.07 - фольклористика.- !нститут мистецтвознавства, фольклористики таетнологм ¡мен! М.Т.Рипьського НАН УкраТни, КиТв, 1S97.

Дисертацто присвячено питаниям стилю та традицйГ виконання народно! казки. Автором розроблено нозий п!дх1д до вивчення ссновних фольклористичних категорм у Ясному зз'язку з проблемою ритму та пдоЫдженкям на scix ршнях прояву - в!д ритм!в-повтор1в, пов'язаних з традициями побутування та виконання казки, до композицойних, !ндив!дуально-стильових та мовних, фонетичних. Встановлено, що пол!ритм|'чн!сть казки значною wipoo обумовлюе характер процесу рецепцп! найтЫшмм чином г.ов'язана з проблемою майстерност! казкаря. Запропоновано нов! методи вивчення ритму прозових текст!в народних казок.

Досшджена icropifl збирання та вивчення народних казок у РумунП.

Ключос1 слова: фольклор, казка, поетика, стиль, ритм, майстершсть опов!дача, румунська фольклористика.

Шаблиовский В.Е. Поэтико-стилевые традиции восточнославянской и восточнороманской фантастической сказки (Общее и специфическое. Контактные связи).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по специальности 10.01.07 -фольклористика,- Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии имени М.Ф.Рыльского НАН Украины, Киев,1997.

Диссертация посвящена вопросам стиля и традиции исполнения народной сказки. Автором разработан новый подход к изучению основных фольклористических категорий в тесной связи с проблемой ритма и ее исследованием на всех уровнях проявления - от ритмов-повторов, связаных с традициями бытования и исполнения сказки, до композиционных, индив1!дуально-сгипе2ых и языковых, фонетических. Установлено, что полиритмичность сказки существенным образом обуславливает характер процесса рецепции и тесно связана с проблемой мастерства сказителя. Предложены новые методы изучения ритма прозаических текстов народных сказок.

Исследована история собирания и изучения народных сказок в Румынии.

Ключевые слова: фольклор, сказка, поэтика, стиль, ритм, мастерство сказителя, румынская фольклористика.

Shabliovsky V.E. Poetic-Stylistic Traditions of East Slavic and East Romance Fairy Tale (Common and Specific. Contact links).- Manuscript.

The thesis presented for a candidate's degree by speciality 10.01.07 - folklore studies. Rylsky Institute of Art Study, Folklore and Ethnology, National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1997.

The dissertation is devoted to questions of folktale style and performance tradition. A new direction is elaborated in main folkloristics categories studing in close connection with problem of rhythm and its investigation on all evinced levels - from rhythms connected with folk tale oral tradition to composition, individual-style and lingvistic, phonic rhythms. There is established that folk tale polyrhythm considerable condition character of reception's process and close connected with the problem of folktale performer mastery. The new methods of rhythm folktale's texts investigation are proposed.

The history of folktale collection and the history of research of the Romanian folktales is investigated.

Key words: folklore, folktale, poetic, style, rhythm, folktale performer mastery, Romanian folkloristics.