автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Поэзия Денизы Левертов. Проблематика и поэтика.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поэзия Денизы Левертов. Проблематика и поэтика."

ДНШРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

\ 1 ЪЩ

! 1 На правах рукопису

БАБЕНКО ОКСАНА IBAHIBHA

ПОЕ31Я ДЕН13И ЛЕВЕРТОВ. ПРОБЛЕМАТИКА I ПОЕТИКА.

10.01.04 - Лггеоатуоа заоуб1жних краш

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата фшолопчних наук

Дшпропетровськ - 1996

Дисортацгею е рукопис.

Робота, виконана на кафедрг (ноземняк мов Черкаського I нженерно-технолог!чного Iнституту.

Науковий кергвник - доктор фглолог1чних наук, професор ШПАК В.К.

Офгц!йнг опоненти: доктор фглолог!чних наук, професор Звврзв О.М.

кандидат фглологгчних наук, доцент Тетерхна Л.М.

Пров!дна организация - КиУвський державний педагог!чний

университет 1м. Ы. Драгоманова

Захист вгдбудеться <&> ■тщгбжл-' 1996 року на зас1данш спецгалгзованог вченог спешал1зовано! ради К. 03.01.19 при Дшпропетровському державному уш верситет! / 320000,Дшпро-петровськ, вул. Гагар1на, 72 /.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1блготец! Днгпропетровського державного унгверситету.

Автореферат розгсланий 995 року.

Вчений секретар

спец1ал1зовано'1 вчено'1 ради Колеснгченко Т.В.

У процесi нац1онально1 розбудови держави дуже важливим е ура-хування двох тенденщй розвитку суспхльства: по-перше, самовиз-начення i становления власног етно-культури, а по-друге, тенден-Ц1я до штеграци культур, певнох' штернацшнальноi св1домостк Незважаючи на протирхччя, цгявиша не е взаемовиключними, а навпа-ки, об"ективно пов"язан1. Розумшня власног icTopii i культури неможливе без розум1ння св1тового культурного процесу в усхй складностх i багатогранност1 його проявхв.

Вхдродження нацхональнох Л1тератури зумовлюе пгднесення твор-чого пошуку нових цюй, форм, художшх засобхв. Цей процес характеризуемся не лише розвитком нацхональних лхтературних тра-диц1Й, а й зверненням до свхтових досягнень, до форм, ЯК1 вхдпо-вхдають потребам сучасного р1вня самовираження. Ось чому в наш час стае актуальним вивчення творчостх краших представник1в су-часно'1 CBiTOBOi лгтератури. Серед них, безумовно, важливе Micqe noctnae американська поетеса Ден1за Левертов /нар. 1923 р.У.

Останнхм часом одшею з провцших форм поези став верл1бр, в процес утвердження якого великий внесок зробила i Левертов. Л1-тературна спадшина поетеси не в1докремлена hi вхд попередшх поетичних традиц1й, hi вщ сучасних художнхх пошукхв. Ii поези притаманна р1^зноман1тн1сть. Майже на bcix етапах творчо'1 еволю-Ц1х вхдчуваеться прагнення поетеси до пошуку своерцшого поетич-ного стилю, неповторност1 i новаторства, з одного боку, i до розвитку традиций аиерикансько'1 поези, синтетичного поеднання ycix ii характерних рис i властивостей - з iranoro. Ii творч1сть вважаеться одним з най1стотнхших i самоб.утн1х явиш в американ-ськ1й поези нашого часу. Л1тературний шлях Левертов вообразив рух американсько'1 noe3i'i остатпх десятирхч в Його найважлив1-ших аспектах.

Уже пхвстор1ччя ii Biptui висв1тлюють загальнолюдськ1 пробле-ми, п1дн1маготь питания, як1 хвилкяоть не Т1льки ii особисто, а й ii сучасник1В. За цей пер ход вона створила битый hik 20 зб1рок Bipmia та ессе, як1 були опубл1кован1 як в Америц!,. так i в iH-ших крашах св1ту. Сьогодпп ця жшка знаходиться на верши-Hi свое"! творчох зрхлост1, вщизняеться гостротою сприйняття, мудра в cbo'ix оцшках, б!льш того, ii техшка вхрша i власний

розвиток рухаються в единому ритм!"*, - сказав про нех Хейден Керуз на церемонп вручения л1тературно1 прем и Ленора Маршала, яка стала свхдченням визнання поетеси у литературному свхтх. Але, на жаль, в роботах сучасних шоземних та вмчизняних лхте-ратурознавцхв творч1сть Д. Левертов практично не вивчалась. Най-грунтовнше монографхчне доел 1дження належить американськхй дос-Л1дниц1 Лгндх Вагнер.

Наступному пер1оду л1тературно'1 д1яльност1 Левертов присвяче-Н1 дослхдження рое1йських лиературознавхцв А.М.Зверева та М. Коренево'1.На1'хн1й поглщ1,саме в 60-тх роки, порча з посилен-ням демократично'1 тональностх вipшiв поетеси, проходить також формування II хдейно-естетичних переконань. Доелхдник американ-сько'1 поези В.К. Шпак в сво!й монограф1'1 "Американська поез1я XX стор1ччя", розглдцаючи творч1сть американських поет1в "протесту", в1дзначае особливост1 художнього стилю Д. Левертов, спе-циф1чшсть форми 11 в1рша, акцентуе увагу на участ1 поетеси в сусгпльно-полхтичному житт1 60-х рок хв • Якшо вишезазначен1 дос-л1дники вивчали лише деяк1 аспекти проблематики п творчостх, то досл1дженням особливостей поетики Левертов не займався майже н1хто, хоча II новаторська поез1я мае принципове значения для американсько'1 Л1тератури XX стор1ччя. Можливо це зумовлено тим, шо доел1дники, як1 звертаються до творчост1 певного митця за його життя,завжди ризикують бути запереченими самим автором, або недооцшити чи переохцнити його внесок у лиературу. Дос-лхдження особливостей поетики Д. Левертов, пов"язане з конкрет-ними соц1ально-л1терат.урними уяовами, порда з вивченням творчостх сучасних поет1в I письменштв» е сьогоднх одн1ею э ак-туальнших проблем ф1лолог1чно'1 американ1стики.

Основна мета даного дослцшення полягае у всеб1чн1й характеристик поетики Левертов, шо формувалаея протягом всього П творчого шляху. 3 цим пов"язана 1 1нша поставлена у дисертац11 мета - дослхдження виток1В поетики Левертов.

В роботх зд1йснена спроба виршити наступи! завдання:

О.ЬеуегЬоу. СоИесЪей ЕаШег гъетэ 1940-1960. Ж 1979, р. 136.

- розглянути на матер1ал1 поезй" Левертов Н теоретико-пое-тищи погляди;

- встановити зв"язон мое теоретичними положениями I творчою практикою поетеси;

- доел 1дити сюжетно-композигийну органхзац^ю, образну систему 11 в1рш1в;

- вивчити особливост1 верл1бру Левертов як ново*1 I р1знома-н1гно'1 поетичнох форт;

- проанал!зувати роль художньо-образотворчих засоб1в у реа-лхзацп 1дейно-тематичних задумхв автора;

- визначити м1сце 1 роль творчостх Левертов в 1сторп амери-канськох поезхх, яка розглддаеться у контекстх суспхльно-полх-тично'1 I лхтературно'1 боротьби. Теоретичною та методолог1чною основою роботи стали сучасн1 досл1дження з теорп та хсторх'х л1тератури.

Объектом дослцисення е фактичний матер1ал /збхрки вхршв Левертов, переклади, и' критичк1 статгх л:стературознавчого та хс-тор1ографхчного характеру, статт1 про творч1сть Левертов, до-вхдковий матерiaл тошоЛ

Наукова новизна роботи полягае в тому, шо особливост1 поетичнох мови Левертов постають предметом всебхчного вивчення. Доелхдження виходить за межх эагальноприйнятого традиц1йного стандарту. Зд1йснена спроба розглянути художньо-образотворч1 засоби у зв"язку з шшми видами мистецтва. Такий пхдх1д дозволяе проаналгзувати загальн1 законом1рност1 розвитку поезй США XX сторхччя I особливостх Тт художнього новаторства.

Практичне значения роботи:

- результата доел щкення можуть бути використанх у практихц вуз1вського викладання загальних х спец1альних курс1в з 1стори заруб 1жн 01 лиератури;

- при створеннх узагальнюючих роб1т з 1сторп Л1тератури, оаильки з"ясування суттевих питань поетичнох еволюцй' Левертов повинне сприяти осягненню загальнох динам1чнох картини розвитку американсько? поез1'1 XX сторхччя;

- певнх положения дисертацх? мають практичну цхннхеть для дослхдник1в верл1бру.

Апробацхя роботи. За темою дисертаци були эробленх допов1д1 на республхканських та мхжнародних конферешпях з проблем амери-кан1стики, надрукован! тези та cTarri.

Виршення завдань дослхдження зумовило структуру i змхст роботи. Дисертацхя складаеться хз вступу, трьох розд1л1в, виснов-кхв та списку лй-ератури.

У в ступ i мотивуеться вибхр теми, i'i актуальн1сть, визнача-еться мета та завдання дослхдження, вхдзначаеться наукова новизна, практичне значения роботи, а також теоретична основа для практичного дослхдження.

У першому роэд!л1 "Художньо-естетична еволоцхя творчост! Д. Левертов" аналхзуеться шлях творчих пошук1в поетеси i витоки особливостей i'i" поетики.

Джерелом морально-естетичних категория Д. Левертов стала та схмейна атмосфера, в якхй вона росла i формувалась як особис-т1сть. Домашня освхта, романтичн1 м1сця, музика, европейська основа естетики та cbit високох рел1Г1йно! духовностх сформува-ли високий рхвень 1нтелект.у, артистичну уяву, яскраве образне

СВ1Т0СПрИЙНЯТТЯ.

Писати в ipnii Денхза почала дуже рано. В 19 рок is з"явилися ii nepmi публ1кацхг, а в 1946 poqi виходить друком зб1рка "Double Image " У"Подв1йний образ"/. В Ц1й першхй пробх пера в1дчуваеть-ся глибокий аналхз дхйсностх, незвичне свхтобачення phoi поетеси, хоча збхрка ше не В1дзначаеться поетичним новаторством. За словами само'1 Левертов, "neptni Bipmi були близыа до неоромантичного напрямку англхйсько! поезн, з характерним для не'х настроем меланхол1йного суму".

Щле десятир1ччя ввдпляло першу англ1йську збхрку Левертов в1д другой За цей час проходить i'i становления ян поетеси. Не-звичайьисть полягае у тому, шо, передавши до Америки, 1й пот-pi6Ho було "увхйти" в американську Д1йсн1сть, в такхй Mipi при-звича'1тися до He'i, шоб сприймати ii не гострим поглядом чужинця, a eciM свохм еством, В1дгукуючись на найглибинншх 1мпульси жмт-тя нрвох, кра'1ни.

Серед головних постатей, шо мали вплив на становления Левертов як митця, - вцхзначаються Поль Basepi, Р.М. Риьке, У.К. Ухльямс, У. Уггмен. Духовному формуванню Левертов сприяла

i "Школа Чорно'1 гори", шо об"еднувала представттв рхзних вид1в мистецтва, серед яких були поети Чарльз Олсон, Роберт Данкен, Роберт Кр1лх, Tapi Снайдер, Ален Гхнсберг та iraii.

У збгрках, шо представляють ранн1й "американський" пергод, домхнуе форма невеликого лгричного Bipma, яка займае пров1дне мхсце i в наступних i"i книгах. Для творчост1 Левертов характерна природня невимушенхсть i безпосереднхсть поетичного самови-раження, глибина почутт1в, багатство 1нтонащйно1 розробки при зовн1 простiR побудов1 Bipraa.

Але св!т, то потрапляе у поле зору поетеси, у ранн1х збхрках ше досить вузький. Вхн обмежений колом особистих вражень i мхс-тить спогади про дитинство, картини природи, MicbKi пейзаж1, поетичн1 портрети друзхв. Це свхт хнтимних почуттхв i переживань, який розкриваеться не стЪгьки в роздумах про життя, ск1льки в спонтанних реакц1ях на його несподхваш прояви.

Рух назустр1ч, спрямований на повне ототожнення з тим, що зна-ходиться поза самою людиною, будь це imni люди, шший народ, сама земля або природа, то лежить в ochobi творчост1 Левертов, породжуе в1дчуття едност1 свхту, святостх буття. Ден1за Левертов не Т1льки бачить сутн1сть речей i явиш, розумхючи 'ix у всхй складност1, - вона ше й володхе здатнхстю вхдповхдно ii виразити. В1дчуття rapMOHii" ритму, звуку, слова, кольору, цхлосностх, умгн-ня вибрати з багатьох можливих вархантхв оптимальнгаий - все це допоиагав знайти для помхчено'1 сутност1 адекватне втхлення. Ii бачення життя, глибоке розумхння побаченого вхдбиваеться в ху-дожньому текстi, визначаючи його високу художню шформативнхсть.

ЕЬющйний спектр 'ii Bipmie надзвичайно широкий. Зворушливо вхд-творюе вона i "блаженство гармонй", яка перебувае в едностх з природою i гнхв перед фактом людськох' жорстокостх.

Важливе Micqe у творчост1 Левертов займае полхтична лхрика. 3 ii точки зору, "полхтика е темою, до яко-1 зверталось багато поетхв протягом yciei европейськох icTopii. Вона в Tift же Mipi властива мистецтву поези, як i imai людськ1 хнтереси"^. Поез1я може впливати на nepe6ir пoдíй, пробуджуточи жалхсть, жах, мило-сердя i coeicTb л!дерхв, зм:гцнювати дух тих, хто бореться за

I Левертов Д. Избранное.М. Радуга, 1989.с.262

загальну справу. У ряд1 свотх статей Левертов акцентуе увагу на тому, шо життя людини на сучасному eTani пронизуе вхдчуття велико: значимое^ полиики. "Повчання мусить бути лхричним, лхрика-повчальною"*. Вт1лення цього афоризму в життя стае if власною метою.

Звернення до громадсько'1 тематики розширило меж1 поетичного св1ту Левертов. В1дстоюючи право поезй" в1дгукуватися на гострх проблеми сучасностх, вона в той же час розкривае оману тих, хто вважае, шо достатньо однхех актуальности зм1сту. Звертаючись до американських i BcecBiTHix трагед1й свого часу, поетеса зберхгае у вхршах шир1сть, природцисть почутт1в, безпосередцпсть емощй-ного переживания. Ii пол1тична лхрмка сповнена високого громадян-ського пафосу. У поезп Левертов останнхх рокхв вхдображено наст-poi, народженх глибокими роздумами над долею свггу. Запоб1ганню глобальноi катастрофи вона присвячуе не т1льки свою поетичну пра-цю, але й бере активну участь в антивоенному pyci США. У багатьох i"i Bipmax в1дчуваеться бхль вхд розумхння того, шо ii кра'ша -джерело незл1ченних страждань Hi в чому не повинних народхв, над якими вона заносить csifl "безпричинно караючий меч", в1дчуття власно'1 вини за те, шо не зумгла в1двернути буш, глибоке cniB-чуття жертвам несправедливост1.

Значне Micqe у TBop4ocTi Левертов noctaae тема в"етнамськох вхйни. Ii поез1я отримала високу оцшну критшав. Ii eipmi "ви-Д1ляються глибиною узагальнень, гостротою думки i художньою своер1дн1стю", - зазначае A.M. Зверев^. В.К. Шпак у свохй робот1 "Американська поезхя XX сторхччя" констатуе, шо у Bipmax Левертов на военну тематику "завжди в1дчуваеться свобода л1ричного пориву, яка гармон1йно поеднуеться з вдумливою cпocтepeжливicтю. Левертов умхе вибрати худож^ детаяi, теми, aki не проходять поза серцем читача" . Глибина переживань, породжених траг1чнога не-досконал^тю ceiTy, шо сто-1ть на мeжi власного энишення, не спов-нюе поетесу В1дчаем, в який впадае дух, шо втратив нaдiю. Не

1. Левертов Д. Избранное. Указ. соч. с. 262.

2. Зверев A.M. Основные тенденции развития современной

литературы США. М., 1973. с. 353.

3. Шпак В.К. Американская поэзия XX века. К., Вища школа.

1991. с.132.

знайти у XI поетичному свхт1 1 екстатичних веселоппв, недоречних в годину суворих випробувань. Смертоносним силам вона протистав-ляе не зневагу до жаху, а в1ру в те, шо людина эумхе гпднятися над своею слабк1стю х суишвами, переконашсть в можливост1 перемоги добра над злом.

Значна частина твор1В Левертов присвячена кап 1тал Этичному мхсту, його мешканцям. Урбанхстичну тему започаткував в амери-нанськ1Й лггератур1 Уитмен. Шсля нього до ще? теми звертались Е. Маркем, Р. Лоуелл, К. Сендберг, Е.Л. Мастере, Е.А. Робшсон, В. Лщдэ1. Продовжуючи паи традицй, Левертов об"ективно В1Д-творюе картину сучасного мхста, швидци змши, шо в ньому В1дбу-ваються, водночас з глибоким драматизмом викривагочи пороки I со-Шальнх протир1ччя. Вона любить рхдний Лондон, захоплюеться ш-шими м1стами, але вхд нех не приховуються дисонанси антилюдсько? сутност1 життевих стосункхв 1 негараздхв. Мхсто у Левертов - це кам"яний органхзм, який, хоча I вирхс з природи - живе сво'1'м життям, замкнутом стхнами I переходами. Люди немовби перетвори-лися на тни, в1ддали життя камхнню. 1 поетеса виходить за меж1 кам"яного м1ста, знаходить дорогу в чархвний св1т природи I тиш1.

В пост1ЙН1Й I глибок1й увазх Левертов до земних просторхв, до сонця, м1сяця, океану, виру, дошу виявляеться чи не найголовн1- . ша тема вс1в1 Гх творчост1 - благоговхння перед чудом життя, по-чуття вдячност1 йому. В1рш1 Левертов н1коли не Д1лять природу на живу 1 неживу. Пейзаж хснуе в них на одному р1вн1 з людиною, автором. Для Левертов важливим е не титьки 11 власний поглдд на предмет, на природу; поетеса впевнена, шо I зовниш предыети, I сама природа "дивляться" на автора, вцхчувають його. Пейзаж I автор н1би д1ють разом, I виступають в1д власного хмен1; часто не людина розповхдае про доел, т.умани, райдуги, а вони сам1 вхд першо'х особи дхляться з нами таемницею свого 1снування. Поетеса не обмежуеться статичним, нерухомим описом природи, свгт у 11 в1ршах постае рухомим, пульсуе, невпинно змхнюеться.

Видхлення у творчостх Левертов окремого виду фхлософсько'х л1-рики було б допить умовним, оск!яьки майже вех 11 в1ршх несуть фхлософську 1дею, узагальненх життевг переконання, пошуки, проб-лет. У б1льшост1 Н в1рпив за рад1сним настроем, В1дчуттям пов-ноти людського хенування, ледве помтга, але эавжди присутня

якась таемниця - таемниця швидкоплинного життя, нест1йкох митте-вост1 людського шастя. Ось чому таким важливим стае краса: най-виша незмшна цшшсть буття. Динамхка життя, з його над1ями х розчарувадаями, вхдбиваеться в Гх творчостх.

3 (рлософською лхрикою т1сно переплггаеться штимна Л1рика Левертов, багата палирою почутт1в, переживань, роздумами про саме життя, добро I зло. Л1рична героиня проходить складний х суперечливий шлях В1Д над1й на свхтле справжне почуття до розча-рування, втоми х самотность Особисте життя самох Левертов скла-далося не завжди шасливо. На життевому шляху немало було горя 1 втрат, важких випробувань. Та, незважаючи на все це, в II вхршах не зустрхнет Г1рких скарг х пасивного п1дкорення доли Все, шо трапляеться, вона сприймае з почуттям г1дност1, водшностх влас-ним цшностям. В 11 штимн1й Л1риц1 говориться не просто про ко-хання, але й про духовне багатство закоханих, про високх життев1 хдеали, почуття в1дповхдальност1 перед хншими людьми, перед сус-пхльством, перед улюбленою справою. Поетеса оспхвуе кохання як могутню силу, яка здатна змншти людину, дати йому радеть життя.

У деяких вхршах Левертов вхдображено вхдверте I глибоке страж-дання вхд неможливостх подолати вимушену самотнхсть, бажання вир-ватися з и трагхчного кола, прагнення зустргги кохання. Проблема самотност1 - одна з найважлив1ших у творах Левертов. Часто 11 лхричний герой - перехожий, одинокий ыандр1вник, нхкому не потр1бна людина. I справа не ст1льки у $1зичн1Й хзольованост1, ск1льки у порушены1 контексту складних духовних зв"язк1в. Люд-ська природа бунтуе, вона не сприймае самотност1, занепаду, де-градацп, смертх духу.

У багатьох в1ршах порушуеться релхг1йна тематика. Цьому спри-яло захоплення м1стикою, вплив батька еврейського походження з його християнськими переконаннями. У сво'х'й християнськ1й неортодоксальное^ вона вважае однхею з найважливтих цхею 1нкарнацп в1ри через поезхю I образи, пхдказан1 творчою уявою. Левертов робить спроби осягнути внутрхшню сутнхсть християнства. За основу вона бере свою власну в1р.у I тому вважае первинною силу свого особистого досв1ду. Думка поетеси про те, шо "...поет рел1Г1йний за своею природою" подхбна до концепцй' музи х святого духа. Хоча Левертов розр1зняе хх, обидва вони дтгь адекватно I е

"проводною силою, вказуючи дорогу до правди". Великого значения поетеса надае стосункам людини i Бога. Бона бачить ix як зв"я-зок, хснуючий мае Богом, який "чуе наш! крики, але вхдмовляеть-ся позбавити нас свободи" з одного боку, i людським племенем, яке "стогне, але вхдмовляеться розв"язати свох невикористанх крила". Погляди поетеси на Бога, рел1гш проходять складну ево-люц1ю: в1д романтичного захоплення релхгхйним м1стицизмом до вдумливого самозаглиблення, В1д агностицизму до створення свого неповторного сприйняття i розумшня Бога. KpiM релхг1йно'1 проблематики, Левертов використовуе у свох'й творчост1 б1блейну об-разн1сть, символ1ку, завдяки чому досягав нового звучания В1ч-них проблем.

Розглядаючи проблематику творчост! Левертов, необхщно зупи-нитися на ii ставлены! до поези та ii <$ункцп, до рол1 поета у сусп1льном.у життi. Для Левертов, як i для Елхота, поез1я не е засобом розкриття певно'1 ф1лософсько1 концепци, а супастю -абсолютним зм1стом творчостг, не результатом перенесения у пое-зЬо <$1лософських щей, а безпосередньо поетичним воображениям CBiT.y як результату штенсивного глибокого поетичного бачення. Але штерес поета до речей, людей, швидкоплинного часу, сповне-ного минулим, сьогоденням, майбутн1м, штерес до справжнього життя, не вщокремлений вгд штересу до мови i форми. Справжнього поета В1др1зняе не здатнхсть "бхлыпе" вхдчувати, а здат-нхсть передавати свох почуття, тобто художньо втхлювати ix. BiH не позбавлений вторичного слуху i зору i завжди В1дгуку-еться на поди довколишнього життя, iwrepecn людей,i його голос завжди залишаеться глибоко дндивщуальним i неповторним.

На всix етапах творчого шляху Левертов надихае звернення до повсякденно'1 реальност1 як головного джерела поетичного мате-р!алу. Ii творчому розвитку не властив1 pi3Ki коливання, дра-матичш контрасти, рух у д1аметрально протилежних напрямках. Ця еволюц1я будуеться на поступовому, але невпинному pyci вщ одного етапа до iraroro, на заглиблети поетичного осягнення

Д1ЙСНОСТ1.

У другой частинi "Особливост! поетики Д. Левертов" аналхзують-ся особливост1 поетичного стилю Левертов.

У сл1д за трансцедентал1стами Р.У. Херсоном i Г.Д. Topo Левертов звертаеться до пошуку нових поетичних форм, в яких вхдобра-зився б американський нацхональний досвщ.

Вщааючи перевагу внутрхшньому змхсту, а не зовнхшнхй Kpaci, поетеса дотримуеться 1де1 "органÍ4hoí форми". Бона вважае, як-шо вipmeBi "нав"язана нереалхзована ним форма, то спрошуе його, то такий Bipra не може бути переконливим. Автор такого твору не може переконати читача," наповнюючи цю дерев"яну конструкцхю яки-ми-небудь щеями, якi намагаеться донести"*.

"Вмьний вхрш", на думку Левертов, - це своерхдний термхн, який передбачае не розробку нових форм, а вцшову в1д певних об-межень. Але вхдчуття форми, композицп, внутршньо1 гармони i деяк1 обмеження завжди необх1дн1 у кожному вхршх.

Вивчаючи процеси, шо в1дбуваються в поезп, Левертов викорис-товуе термши Дж. Хопкинса: " inscape " Увнутришй smíct/ для визначення внутрганьо1 форми, характеристик не т1льки окремих o6"eKTÍB, але й взаеыовцшосин об"екта i слова" " insfcress Увнутр1шн1й наголосУ для визначення переживань i сприйняття внутр!гоьо1 форми. Але вона розширюе використання цих слхв, якi Хопкинс вживав тхльки по в1дношенно до сенсорних явиш, включаючи хнтелект i емощйний доевхд Увнутршнхй змхет склада-еться э ycix цих елементхвУ.

Левертов дае часткове визначення орган1чно1 поезп "... Це метод аперцепцп Утобто визнання того, шо ми в 1дчуваемоУ, який заснований на ÍHTyiuii порядку Уна форми за межами формиУ, скла-довими частиками якого теж е форма й аналогами якого е все те, шо створено людшною"*\

Цим i зуыовлена поява тако'1 поезп': спочатку - доевщ, зацх-кавленхеть у чомусь, послцювнхсть почуттхв наст1льки сильних, шоб викликати у поета потребу в1добразити все це в словах, перенести в мову. "Стан вхдчуття себе поетом е час в1д часу таким переплетхнням доевхду, потреби чи хыпульсу, шо народжуе eiprn...

* Левертов Д. Избранное, Указ. соч. с. 261 р

Тут i дал i вживаемо термш, шо використовуе Левертов.

Слово в1Дтворюе стан, в якому почуття "роз:хгр1вають" штелект"^.

У свохх поезхях Левертов використовуе "ламаний рядок" J broken lino/, його функгця - ритм1чна. "Заломлення" рядка здатне фпс-сувати мппмально значуш "коливання" змхсту. Ui "коливання" ха-рактеризують рух думки пхд впливом сприйняття i визначаються граматичною пунктуацхею, яка е частиною структури речения. Заломлення рядка доповнюе пунктуахйю, служить для вираження лоНки завершених думок. Використання алогхчних пауз в ритм1чнгй структур! в1рша дае можливхсть читачев1 глибше зрозум1ти поета, а включения алмччного ритму в лог1чний дозволяе досягти ефенту nicHÍ, ритму танцю. Таким чином, завершенicTb мовнох структури, синтезована в штенсивн1й будовх вхрша, в1др1зняеться вхд поезй', в rkíK метрична форма поеднуеться з логхчним синтаксисом.

Академík Д.С. Лихачов вважае, шо поезй' властив1 особлив i типи "неточностей". Навгть у найращональнгппй noesií повиннх бути елементи невизначеностi, своерхднох "поетично"1 1ррац10нальн0стхп^. У Левертов використання алогчзму спрямоване на створення худож-нього образу, незвичного, ексцентричного, шо наближаеться до гро-тескних форм. Так i образи створюють сприйняття д1йсностг як парадоксу. Семантика емп1ричного р1вня таких вгршв не пщдаеться логичному тлумаченню. Але при цьому вона набувае hkoctí метафорично!' едностй На межх цих двох рхвнхв народжуеться яскравий не-звичний образ.

"Заломлення" рядка впливае i на ритм, i на звуковi штампи Bip-ша. Ритм може звучати на монотонному píbhí, "мелодика" sipma -це результат поеднання рхзноманхтних píbhíb i ритмхчних зразкхв. 3aci6 заломлення рядка визначаеться р1вневим розподиом речения i стае поманим, якшо Bipm або дек1лька рядк1в записано рхзними эасобами Й прочитано вголос.

Таким чином, якшо традихцйний пхдххд визначае стандарти для об"ективнох оцшки i пор1вняння BÍpma як ефективнох структури з точки зору "техн!ки", - "вхдкритх форми" У opened form/, у вхд-noBiflHOCTi з "техихчними" можливостями, створюють ун1кальний

1 Xevertov D. New & Selected Essays. ВН. 1992;p.6?

2 Лихачов Д.С. ДекЪтька думок про"неточност1"мистецтва i сти-лхстичних напрямк1в . л., 1973. с. 399.

контекст.

Немае жодного р1зновиду верлхбра, який не зустр1чався б в по-ези Левертов. Тому визначення сгпльних закономхрностей ii вер-л1бра уявляеться складним - насилью? р13номан1Тний ii Bipm.

Верл1бр Левертов вхдзначаеться музикалыпстю. Поетеса дося-гае благозвучностi за допомогою ритмхчного руху, шо в1дпов1дае певному настрою. Динамхчному ритму властиве семантичне наванта-ження, ритм його в ycix випадках залишаеться "змхстов1ДПовним". Так, наприклад, у Bipmi ."Персикове дерево" мотиви суму створшть-ся плавним, спов1ЛЬНеиим ритмом. Хлопчик з1рвав персик, i Ейхман, нацистський военний злочинець, убив його. Ритм уповхльнюеться, н1би передав кроки небуття, шо наближаоться до дитини в oco6i господаря смерт1, Немае жодного роздхлового знаку: горе, страж-дання виплескуються в душу читача на одному подиху, немов би поетеса бо*1ться зупинитися у своему викривальному потохц думок.

"Обурення породжуе Bipm", - сказано Ювеналом /"Сатири" I, 69/, i ui слова повн1стю можна застосувати до багатьох в ipmiB Левертов, шо е внуком на П свггову в1йну та в1йн.у у 8четнаы1. Вся . i'i\ творч1сть пронизана почуттям гн1ву, убивчо'1 ipoHii. В залежное? i в1д цього р1зко эмшюеться i увесь стилхстичний характер поетичнох мови. Внутршня схвильовашсть така велика, шо вихо-дить за меж1 строки, закхнчуючи фразу в несподхваному м!сцх, пхдкоряючи i'i ритму, шо пульсуе i раптово обриваеться. См1ливе дробления фрази на окремi зм1стов! частини заради майже теле-графно'1 стислост1, коли опускаеться все само собою зрозум1ле i залишаються Т1льки найнеобххдшпп акценти думки, це - не аб-страктно-словесний винахifl, а органi4he виявлення у слobi ctpim-кого, схвильованого стану душ1. По-шшому Левертов писати не змогла б - настыьки складною, схильною шод1 до парадоксiB була ii творча природа. "ПоривчастиЙ" характер поетично"! мови незвичний вже точу, шо bih вщображае духовний стан поетеси, навхть друкован1 рядки вipmiB Левертов здаеться ше не захолонули В1Д ВНУТрЩНЬОГО Жару, ШО ПОРОДИВ ix. Зв1дСИ "ypHB4aCTiCTb", дробления фраз на короткх, емощйн! частини i безперервний по-tik неспод1ваних, але разом з тим переконливих acouiaqift.

I'i алхтерацп i асонанси, кр1м музыкально! оргаихзацп, ви-конують також роль ритм1ЧН01 опори. В семантичноиу вщношеннi

незначний, на перший погляд, елемент - звук, виявляеться в поезхх Левертов нос1ем досить глибоко'1 шформацГх. В цхлхснхй структур! В1рша звук стае фоностюпстичним елементом I наповнюеться глибо-ким зм1стом. Поетичному стилю Левертов властива стисл!сть, лако-н!чн!сть, глибина думки, звукова виразн1сть, музикальшсть, пол1-ритм1чн!сть.

Велике враження справляв в поезн Левертов гра кольор1в, пе-реливи в!дтшк1в. Конкретний кол1р /чи кольоровий вщтхнок/ е метафорою, шо стае основою епиету в поезп Левертов. Багато еп!те-тхв вщизняються своею кольоровою характеристикою. Звуков! Й кольоровх образи стають хнвархантними компонентами поетично'1 систем« Левертов. В 11 поезх'1, як 1 в образотворчому мистецтвх, свило I кол1р виступають як самостхйнх естетичнх категорп ху-дожньо? форми.

Ряд твор1в Левертов нагадують графшу, де головним елементом виразностх служить кол1р у вкглядх контрасту чорного й б1лого. В "Кришталев1Й ночх" це чорна крига, туманно-бхла пантом1ма. У вхрш1 "Година ночх, Мексика": сн1г маячного свггла, снхжна ти-ша, сн1жне болото. У В1рпп "Глибини": б1лий туман, чорн1 ялини тошо. В арсенал! художнхх засобхв поетеси естетична цхгоисть гра-дац1й св1тло-тш1 не е абсолютною. Вимагаеться певний "такт", шоб ними "розпоряджатися". Тут Левертов допомагав властиве хй почуття М1ри. I? "кольорова словесна композищя" р!знопланова й пхдкоряеться принципам кольорово'х гармони. Ось кольорова компо-зиц1я у В1ршх "Сходини 1акова": рожеве камхння, кол1р палаючох н1жност1, с1р1сть ночи, "Простхр син1й, зелений,багряний, димчас-то-смутний" /"Капустине поле"/ тошо.

Багатокольорова композшця поетеси вбирав вс1 вщтшки кольо-рово? палхтри. Навиь "негармон1йн1" сполучення кольорхв у х'х вхршах, знаходячись у гармонхйному зв"язку 31 змхстом твору, на-бувають особливого сенсу. Несполучуван1 в живопис1 чорний з ко-ричневим кольори створюють у вхрш1 певний настр1й, надаючи картин х б1льшох експресивност1. У кольоров1й гам1 подан! не тыьки конкретн! явиша природи, але й абстрактах поняття /"ендова ти-ша", "енхгова нерухом!сть", "енхгове болото", "б!лий холод" ! т.д./. Символхчний зм!ст, визначений за тим чи шшим кольором, у творах Левертов виступае нос!ем додаткового смислового наванта-

ження. Зхставлення кольорових визначень ряду твор1в Левертов дае можлив1сть зробити висновок про те, шо використання кольору в II поетичнхй системI спрямоване на емоцхйний вплив, шо супроводжуе процес сприйняття I здатне акцентувати увагу читача на найважли-вгаих для розумхння образного змхсту м1сцях.

Аналхзуючи творч1сть деяких сучасних американських поет1в, Левертов вказуе на суттевий недолш в ххшх вхршах-в1дсутн1сть му-зики: "Шд музикою я розумпо не просто милозвучн1сть, музику мови, шо складаеться хз звука й ритму.аххню взаемодхю31 значениям слова"*. Бона вважае, шо вс1 слова в певнхй м1рх звукона-слхдувалыи. Бона використовуе В1зуальнх засоби для позначення звучания /тобто друковане слово на сторшках е позначенням зву-кових ефектхв, аналоНчне партитур! музичних твор1в/. Мотиви П1с-н1, музики, эвуконасл1дування В1дчутн1 у багатьох вхршах /"Робота", "Музика" та хн.У. Левертов П1дхйшла до проблеми музики, шо хз давнього часу хвилювала ф1лософ1в, поет1в, музикант1в.

Музика кольорхв,.шо сприйыаеться зором I слухом, змальовуеть-ся словами й стае складовим елементом образно! системи твору. Поетеса вслхд за Дж. Флетчером х Рембо, використовуе як кольоро-в1, так I звуковI образи, шо стають швар 1антними компонентами поетично1 системи, рисами и верл1бру. Бона створюе образи в пев-н1й для кожного кольору тональное«, приймаючи I утверджуючи створену Римським-Корсаком теорхю "кольорового звукоспоглдпання".

У в1рш1 "Для слших" Левертов дае 1нтерпретац1ю кольору як художнього образу: бхлий колхр асощюеться з "мовчанням похмуро-го холода", прол1сок - з зеленими тихими звуками, похоронна пхе-ня - з чорними звуками.

Таким чином, поетищ Левертов властива природшеть форми, гли-бина змхсту, тематична рхзнобхчнхеть, барвист1сть I мелод1йнхсть, шо П1днреслюеться паузами, якх створюють вхдловхдний ритм, влас-тив1 для фольклору словесн1 й синтаксичнх повтори, шо надають и в1льному в1ршев1 певнох ц1лхсностх, а ритму - близькостх до роз-мовно! мови.

Композшдя I арх1тектонгка твор1в в1дображае особливост1 пое-тики Левертов. У зб1рц1 "Сходини 1акова" /1961/ образ сходин стае центральною метафорою-символом, навколо яко'1 об"еднуються вс! композиц1йн! особливост!. Майже вех к'х зб!рки подх-

лятоться на частини, кожна 1з яких несе певне семантичне наванта-ження. Так, наприклад, вхрш "Вхзерунки хз М1дних цвях!в" побудова-но 1з семи, на перший погляд, не пов"язаних частин, кожна з яких символхзуе молний цвях. Р1знх фрагмента з реального життя, але кож-ний з них - умиротворения, вт1ха, - символхчний цвях у п1дков.у пдас-тя. Цей В1рш вхдтворюе суть назви збхрки "Слхди". 1з окремих вхд-битк1в складаеться шдив хдуальний шлях кожного, хто прийшов у цей свхт. 1 В1Д людини залежить, який слгр. залишить П1сля себе на земл1.

Зб1рка "Заново вивчагочи алфав1т"/Не1еагп1гщ Ше А1рЬаЪе,19б9/ стае св1дченням переосмислення автором свохх 1дейно-естетичних пе-реконань. Так, В1рш "Дерево говорить про Орфея" написано пхд впли-вом поез1й Рмьке, в яких висловлена вхра поета у велику силу мис-тептва.

Розпов1Дь ведеться В1д 1мвн1 дерева, яке бачить, чуе 1 вцхчу-вае як людина. Слова й Орфея змусили дерева бхгти за ним,

долаючи нечуван1 перепони та муки. Велика сила слова зробила ш-шими душ дерев, вона напохла IX коренх соном, вхдродила IX до нового життя. Ця думка сп1взвучна 1де1 в1дродження у в1рпп, шо дав 1 назву зб1рки. Слово "заново" стае клгочовим до розумшня не титьки цих в1рппв, але й хдег вехе? книги .

Трет1й розд!л "Художн1й образ у поезп Левертов" присвячений особливостям художнього образу, специфиц тропово"1 системи Левер-тов, просторово-часовим вхдносинам, образу автора I образу читача.

3 перших крок1в у поез11 Левертов виявила особливий склад ху-дожшх засоб1в I прийомхв. Дешо в них 1НОД1 вражае, дивуе. Незва-жаючи на р13Н1 функц11 1 своерципсть використання, метафора для Левертов не орнамент, не декоративний елемент поез11, а основна категор1я поетичного бачення, за допомогою якох передаеться 1стина.

Якшо у творчост1 Е. Паунда 1 У. Стхвенса метафора потребуе робота уяви читача Т1льки на певному В1др1зку тексту, в дан1й фраз1, х не розгортаеться протягом всього твору, то в поезй' Левертов, як I у творчостх У1льямса, переважають складин багатопланов1 ме-тафори. Стшпстична упорддкованхсть поезп Левертов часто ство-рюеться на основ1 "поденного метафоризму"*: в межах

* Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Л1972,с.144-145.

даного стилю /синтагматичне вхдношення рхзних одиниць дано'х сис-теми/ i в результат спîbbхдношення смислових вузл1в певногостилю э вхдпов1дними одиницями повсякденно'1 реальность Надзвичайна метафоричность стилю е свхдченням насиченостх творчох уяви. Яс-краве тому пхдтвердження - Bipm "Пхдраховуючи овець" /зб. "Непря-Mi молитви" Oblique Erayers , 1984/. Використовуючи традицхйний бхблейний образ, автор упод1бнюеться пастору, який звертаеться до свохх овець. "BiBui" - mîctb свхту, з якими у Левертов були пов"язан1 важлив1 подп життя. Первиннх значения сл1в набувають переносного змхсту i перетворюються у метафори, якх утворюють складнх образи найб1льших американських mïct.

Метафори у творчостх Левертов мають високий р1вень художньох "шформативностiОхоплюючи кхлька фраз або nepi^iB, вони хнодх переростають функцн TponiB.

Поетеса ставить мету передати у вхршах достовгрн1сть настрою чи стану, шоб в1дтворити думку, картину, почуття в ïxhïй едностх, первоздан!й чистота Звхдси - оригшалыпсть ïï синтаксису. Вудь-яке явише Левертов намагаеться нхби захопити зненацька, але опи-сати Його всеб1чно.

Пор1вняння, якх використовуе поетеса, часто справляють вражен-ня занадто суб"ентивних. Звичайна картина хнодх зображаеться пхд неэвичайним кутом зору. Цшнхсть порхвняння як акту художнього п1знання у тому, шо наближення i поеднання р1зних предметîb до-помагае розкрити в об"ект1 порхвняння окрхм ochobhoï ознаки, та-кож ряд додаткових ознак, шо значно збагачуе художне враження. Поргвняння виконують зображальну функцхю: /"Сцени з життя перце-вих дерев"/, лггня HÎ4 сто1'ть на однхй ноз1, як чапля /"Година H04i. Мексика"/ зелений, наче у камшня, вЦ1блиск /ТЛертвий ме-телик"/, М1сяць, под1бний до cbhhî /"ГИсня для 1итар*'/, печаль, як бездомний пес /"Звернення до печал1п/.

У ряд1 творхв Левертов поряд з яскравими метафоричними nopiB-няннями вживае i персон 1фисац1ю, коли на нежив1 предмети перено-сяться ознаки i hkoctî, властив1 людям.

У художн1й naniTpi поетеси живими е Н1ч, яка "ввхйшла в широкий соpo4qi" /"Трхщина"/, сонце з людськими руками, яке вмхе гла-дити i пестити /"Пщслухано V, "Кулак схчня розтиснувся" /"Pi3Hi образи"/, "Книги сходять з полиць i важко ступають" /"Становлен-

ня поета"/, "Легчи руки сонця землю... торкають пальцями" У"При-

CyTHiCTb'V.

Для фЪгософських BipmiB Левертов характерна ст1йка система об-раз1в, кожен з яких е, за словами A.M. Зверева, "фхлософською метафорою". Серед них, зокрема, образи rip, рхчки, моря, дерева, туману, диму i t.ih. Тобто, одна метафора, одне пор1вняння за-повнюе весь Bipra, перетворюе його в один складний образ У"Вхд-правлення", "Мертвий метелик", "Дихання", "Покидаючи назавжди", "Тршина", "Цхлеспрямованхсть", "Туман" та ш.У.

Метафори i символи у творчост1 Левертов е воображениям автор-ського бачення св1ту,вони в цгзначаються особливою експресивн1стк>.

0дн1ею з особливостей поетики Левертов е використання образхв, якх народжен! у св!домост1 поетеси пщ впливом якихось особливих под1й, почуттхв, переживань i переходять з орнхех збхрки в хншу, розвиваючись, трансформугочись, збагачуючись новими враженнями Учорний хлопчик - "Затока I" i "Затока П" зб. "Знову вивчаю алфавит"; дерево - "Сцени з життя перцевих дерев" зб. "По сушх до островib", "Пepeмoжцi" зб. "Дивись i в1дчувай", "Шдслухано", "Дерево говорить про Орфея", "Знову вчу алфави1" та ш.У.

Символхка - одна з суттевих характерних ознак хндив ¡дуального стилю Левертов. Образи-символи в i'i поезй' е способом поеднання думки i предмета. 0ск1льки Ha6ip асоц1ац1Й, шо супроводжуе кожен з них, бере початок в трансцедентал1стськШ ф1ЛософХ1, вхдобра-жаючи ti чи шшх здех про cbit, то символ, таким чином, втшое фЬюсофську думку. Цхкавими е символi4Hi образи, створенi Левертов в таких вхршах, як "Сцени з життя перцевих дерев", "Перемож-ui", "Садова огорожа". Перцеве дерево - символ занепокоення, ан-тон1м баЙдужост1. Молодi паростки - оптим1стичний символ всепе-ремагаючого життя, вггер - символ в1чного руху вперед, цегляна стша - прообраз св1ту.

Антигуманним тендешдям i поняттям, хаосу, руШивним емоцхям Левертов протиставляе загальнолюдськi цшность 1 це стае аяту-альним для самого способу мислення - не тОьки для фглософськох, пол1тично'1, громадянськох, але й для буденнох св1Д0Ы0сть Опо-зиц1'1 буття Ужиття - смерть, добро - зло, любов - ненависть, свобода - неволя, 1люз1я - реалыпсть, душа - тЪго, мить - в1чн1стьУ створюють не лише сюжет. Саме завдяки хм вт!люеться концепц!я

буття твору, реал1з.уеться неповторна гхпотеза 1снування. У Левер-тов антитеза стае "нервом" л1рико-ф1лософського твору, надае йо-му особливо! привабливост1 контраст1В 1 перепалив "думки-почуття".

Антитеза як стил1стична фхгура спхвставляе окремх явиша, понятая, характери, ситуацп, ф1ксуе !х контрастшсть. Цей прийом виявляеться в багатьох творах поетеси. Контраст використовуегься него для описания соцхальних протир1чьамерикансько! д1йснос-тх. Вежливого особлив1стю контрасту Левертов е те, шо вона сп1в-ставляе протилежнх явиша реальности якх в1дтворен1 з фотограф1ч-ною точнхстю. Зрощення таких зрхзхв створюе необххдний естетич-ний ефект, дозволяючи конкретно показати антагонхэм сохцального життя.

Для того, шоб викликати у читача гостр1 х незвичн1 переживания, Левертов часто вдаеться до такого стилгстичного прийому, як алогхзм. Алог1чна, навмисна невхдпов1дн1сть шформацн справжньо-му зм1сту поетичного висловлювання надае фразх яскравого метафоричного забарвлення. Алог1зм в поезп Левертов особливо в1дчутний, коли порущуеться природне уявлення про предмет, явише. М1сяць I Океан з1бран1 в багаж"/"В1дправлення"/ - семантичний алогхзм, але вш створюе неповторний, яскравий образ, нароржений фантазхею Левертов.

Можлив1сть порушення тих чи хнших зв"язк1в у звичнхй картинх св1ту, яка створветься шоденним досвхдом, роблять цх зв"язки но-с1ями додатково! 1нформаци. Алогхзм в поезй' Левертов не дезорх-ентуе читача. Висока 1нформагивн1сть мхститься в алогхчних образах, алог1чних текстах саме тому, шо вони несподхванх: кожен еле-мент у певн1й посл1довност1 утворюе контекст, який важко перед-бачити. Однак, саме ця несподхванка грунтуеться на вже в1дом1й картинI св!ту з "правильними" семантичними зв"язками.

Таким чином, тропова система поезх! Левертов /метафора, символ, персон1ф1кац1я, алог1зм, пор1вняння, синекдоха/ характеризуются творчою своерццистю. ПростI побутов1 слова проходять кр1зь склад-ну семантичну трансформахцю 1 поступово перетворюються у яскравх неэвичн1 метафори, лепи, влучнх х образнх епхтети, символи. 1но-Д1 !хшй змхст настхльки розширюеться.що слова стають гшербол1зо-ваними метафорами або складають гротескиI образи як особливий элемент стилю.

Створення ц1л1СН01 картини поетично'1 системи Левертов неможли-ве без визначення особливостей просторово-часових вцшосин. Пое-тика художнього часу в поезп Левертов мае свою специф1ку. Л1рич-ний сюжет динамгчний. Динам1чнгсть сюжетного часу створюють часо-вий I просторовий плани, як1 об"еднуе Л1ричний герой. Це зумовлено своерхдн1стю св1тобачення поетеси, швидкими змхнами асоц1ац1й,якх викликають хг В1рши Часов1 перетворення е засобами аналхзу жит-тевих явш.

Щоб зберегти конкретн1сть I виразн1сть миттевого фрагменту життя, Левертов використовуе принцип монтажа поетичних фрагмента. Основою "монтажно-! поетики" Левертов е створення "полй&онхчного" образу, властивого поезп У имена. Поххдним принципом "монтажно*1 поетики" Левертов, як 1 контрасту, е 'И прагнення до "репортажнос-тх" в1рша. Р1зноман1тн1 за формою I зм1стом фрагменти поетеса роз-мшуе в певн1й посл1довност1, розглядаючи хх як сукутисть свщ-чень, 1 надае читачев1 можлив1сть робити висновки.

'Монтаж"Левертов часто наближаеться до мови к1номистецтва. Перед очима читача, як на екран1, пробхгають рхзномантй кадри дхйсностх. У сво'1Х в1ршах вона застосовуе вех засоби монтажу: за-гальний план, зб1льшення, подалыву детал1зацш, паралельний I контрастний монтаж /"Чехов у Вест-Хгг1" зб. "Життя в Л1с1п/.

У ряд1 в1ршхв поетеса створюе соцхально-хсторичний фон життя США в XX ст. Клементи монтажу вона використовуе не Т1льки в ок-ремих в1ршах, але й сам1 цх В1рш1 в цЪпсн1й поетичн1й систем1 II творхв здаються конкретними фрагментами американського життя. Прост1р в 1х творчост1 - весь всеевхт. Миттевг роздуми часом уза-гальнгоються, створюючи складн1 художн1 образи часу. Левертов про-понуе читачев1 увхйти разом з нею в "лхричний простхр" автор-сько'1 свДомоет 1, уяви поетеси.

Образ автора - важливий компонент 1ндивхдуального стилю поетеси. На семантичному рхвнх поетичного тексту, перш за все, виявля-еться св1тобачення I щейна орхентацхя поетеси. В проз1 образ автора "прихований", "замаскований", в поезп ж вш вид1ляеться чикте, через сприйняття л1ричного героя. У фглософських В1р-шах Левертов л1рнчний герой не тхльки сприяе розкриттю "лиричного сюжету", але й несе в1Дпов1Дне семантичне навантаження: стае засобом зображення переживань поетеси, оцшки явиш д1йсност1,

в1дношення до довколишнього свггу. Левертов спорцшюе з Ухтменом прагнення приеднатися до ун1версуму через Л1ричне "я", в якому не Т1льки сама поетеса, а й 1нш1 люди, весь св1т. Тому одна з важли-вих фушоий лхричного героя - поетичне перевтхлення в 1нших людей х явиша. У л1рищ Левертов немае нейтральних констанц1й, тверд-жень. Кожна поетична мить забарвлена глибоко особистим ставленням ням, пропущена через суб"ективне сприйняття. Така естетична поэи-цхя поетеси характерна для 1нтимно'1 лхрики. Тут вона, перш за все,-ж!нка з особливо емоцхйним сприйняттям свхту, з багатою гамою по-чупчв I емощй. Внутрнпня д1алекгика почуттхв, душевн1 переживания - глобально х в нюансах, вщсторонено 1 емощйно, зблизька х здалеку - сутшсть лхричного "я" поетеси.

Концептуальна картина поетичного св1ту Левертов грунтуеться на романтичних уявленнях про незалежшсть особистост1; прагненнх без-межного^широкого авторського "я". Але водночас багато шо в II твор-чостх виходить за меж: романтично*' естетики. Продовжуючи традицп У1тмена, вона звертаеться до повсякденно'1 д1йсностх, реальност1 в усхй сукупност1 конкретних деталей. В п творчост1 кожен жит-тевий факт набувае естетичног цшност! 1 втшоеться в адекватних художнIX формах. У висновках п1дводяться пщсумки роботи.

Публхкаци за темою дисертац1йного дослдаення:

1. Своерхдн1сть поетики Д. Левертов УУ Зб1рка статей аспхрантхв та пошукачхв Ч1Т1. - Черкаси, 1994. - С. 198-200.

2. 0собливост1 поетичного св1ту Д. Левертов УПроблеми традиц11 в сучаснхЯ Л1тератур1 США. Тези м1жнароднох науковох фхлоло-г1чнох конференций - Черкаси, 26-28 травня 1994. - С. 23-24.

3. Импрессионистские тенденции в поэзии Д. Левертов УУ Американская литература в мировом контексте. Тезисы конференции. -Москва, 5-10 декабря 1994 года. - С. 59-60.

4. Д. Левертов. К вопросу о специфике художественного мастерства УУ Проблемы поетики зарубежной литературы. Сборник статей Московского педагогического Университета. - Москва: МГУ,

• 1994. -С. 186-190.

5. Русские мотивы в творчестве Д. Левертов УУ Американская литература и Россия. Тезисы конференции. - Москва, 4-9 декабря 1995. - С. 70-71.

6. Романтична традицн в noesiï Д. Левертов J J Проблеми традици в с.учасн1Й лйературх США. Творч1сть Т.Г. Шевченка в контекстi cbîtoboï Л1тератури. Тези м1жнародно1 науковох кон($еренцп. -Черкаси, 25-26 травня 1995 р. - G. 5-6.

АННОТАЦИЯ

Бабенко О.И. Поэзия Денизы Левертов. Проблематика и поэтика.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04. - Литература зарубежных стран, Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1996.

Защищается рукопись, в которой впервые в отечественном литературоведении исследуется идейно-художественное своеобразие творчества современней американской поэтессы Денизы Левертов. Анализируются истоки поэтики Левертов, связь между теоретическими положениями и творческой практикой поэтессы. Исследуется проблематика, сюкетно-коипозиционная организация и образная система ее стихотворений, особенности авторского использования верлибра. Особенное внимание уделяется роли хупожественно-ичобразитепьных средств в. ре- -ализации идейно-тематических замыслов автора. Творчество ; Левертов рассматривается в контексте развития мировой поэзии ■ XX века в современной американской поэзии.

SUMMARY

Babenko O.I. The Poetry of Denise Levertov. Problems and Poetics.

The dissertation is submitted for a scholarly degree of Candidate of Philology in the specialization 10.01.04. -Foreign Literature at Dnepropetrovsk State University, Dnepropetrovsk, 1996.

The dissertation is representing the first attempt in the Ukrainian literary science to research the specific features of the modern American poetess' creativity. The dissertation contains the analysis of poetics' sources and the connections of the theoretical principles and creative practices of the poetess. It has been made the research of the poem's plot and composition and also their colorful system.- It researches the using of verslibre in Levertov's poetry. The dissertation contains the representation of expressive means and their role in the realization of the poem's theme. The creative work of Levertov is considered in the context of world poetry of 20th century and modern American literature.

■Слючовг слова: В1дкрит1 форми, верл!бр, заломлення рядка, монтаж