автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему:
Политические отношения Запорожской Сечи и Крымского ханства в конце ХVII - начале ХVIII вв.

  • Год: 1996
  • Автор научной работы: Станиславский, Вячеслав Владимирович
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.03
Автореферат по истории на тему 'Политические отношения Запорожской Сечи и Крымского ханства в конце ХVII - начале ХVIII вв.'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политические отношения Запорожской Сечи и Крымского ханства в конце ХVII - начале ХVIII вв."

НаШональна Академ! я наук УкраТни 1Н0ТИТУТ 1СТ0Р1Т УКРАТНИ НАН УКРАТНИ

На правах рукопису

СТАН1 СЛАВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

[ЮЛ1ТИЧН! вШюсини ЗАПОРОЗЬКОТ С1ч1 1 КРИМСЬКОГО ХАНСТВА В К1нц1 ХУ11 - НА ПОЧАТКУ ХУ111 СТ.

07.00.qJ. - 1стор1я УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття наукового ступени кандидата 1сторичних наук

КиТв-1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота Еиконана в 1нститут1 1стор1Т УкраТни HAH УкраТни

Науковий кер1виик доктор !сторичних наук. академ1к HAH УкраТни Смол1й Валер1й Авдр1йович

0ф1ц!йлI опоненти:

1. Доктор 1оторичних наук, професор Степанков Валер!й Степанович

2. Кандидат 1сторичних наук, доцент Брехунеико Б1ктор Анатол!-

Пров!дна орган!эац!я УкраТнський державний педагог1чний ун!-верситет 1м. М.П.Драгоманова, КиТв

н] спец1ал1 зовано1 вчено1 ради д ou.iy.ui. в тститут! icTopii УкраУни HAH УкраТни, адреса: 252001, КиТв - 1, вул. М.Грушевсь-кого,4, !ястктут 1оторП" УкраТнв HAK УкраУни

йович

ВчениЗ секретар

спец1ал1зованоТ вченоТ ради

доктор ¿сторичних наук

Шип H.A.

1. основний зл\ст дисертлц!йноТ РОБОТИ

Загальна характеристика доел!дження. Ооновна зэвдання диоертац1Т - вивчення пол!тичних в!дносин ЗапорозькоТ С1ч! та Кримського ханства в к1нц1 ХУ11 - на початку ХУ111 ст. Постановка й реал!зад!я ц1еУ проблеми дозволяв розкрити Тх зм!ст. виявити основн! етапи, показати законом!рност! та текденц!Т, визначити вплив на взаемияи запорожц!в та татар внутр1шн1х I зовн1шньопол1тичних чинник!в. Завдяки такому п!дходу до питания визначено. що в к!нц! ХУ11 ст. запорожц1 сп!льно з ук-раТнсъкою гетьманською та роЫйською арм!ями брали активну участь у походах на Крим. проводили самост.'йн! в!йськов! д!Т. Разом з тим,у пер!оди приаинення наступальних операц!й козаки. виходяч» з економ!чноТ необх1дност!, йшлн на тимчасове пере-мир'я з ворогом. Але вже на початку ХУ111 ст., коли небезпена з боку Москви стала загрожувати не т1льки Кримському ханству, але й Запорозьк1й С!ч1. низове в!йсько почало докладаги зу-силля для налагодженкя пост!йних пол!тичних зв'язк!в з татарами.

Предметом досл!дження в комплекс проблем, пов'язаних з пол!тичноп 1стор1ею Запорож*я, зокрама того ТТ аспекту, що стосуеться в!дносин з Кримським ханством.

Хронолог 1т;н1 меж! дксертшПТ охоплюють час з 1686 р. до 1709 р., що у пол!тичному в!дношенн! в окремим ц!л!сним пер!о-дом 1стор1Т запорозького козадтва. Нижня межа обумовлена переходом низового в1йська з-п[д сп.'льноТ протает!7 Реч' Посполи-тоТ ! Рос!йськоТ держави у виюючне п1дпорядкування Москви. верхня - першим зруйнуванням С!ч! в!йськами Петра 1.

Актуальн!сть теми дисертацП'. НацГональне в!дродження. шо розпочалось у к!нц! 80-х рр. на УкраТн!, обумовило як!сн! зм!-

ни у розвитку в1тчизняноТ 1еторичноТ науки. 3 цього часу, в результат! в!дмови в1д застар1лих 1деолог1чних штамп!в I догм, почався продес переосмислення 1стор1Т нашоТ Батьк1вщи-ни.

Це стосуеться проблем пол!тичних в!дносин УкраТни з державами Сходу взагал! ! ЗапорозькоТ С1ч! з Кримським ханством зокрема. Адже в !стор!ограф1Т тривалий час вс! м1жнаролн1 стосунки нашоТ держави розглядались через призму реал!зац1Т доктрин зовн1пшьоТ пол1тики Рос1Т. При цьому прхорйтет у !сто-ричних досл!дженнях в!ддавався тим темам, що ке давали можли-вост! говорити про власну. в!дм!нну в!д рос!йськоТ, пол!тичну л!н1ю УкраТни. Як правило, вивчались питання сп1льно7 боротьбк украТнських та рос!йських в1йськ з турками I татарами.

Таким чином, рамки традиц!йких и!дход!в до висв1тлення 1стор1Т ЗапорозькоТ С!ч1 та Кримського ханства не дозволяли зийматись глибоккм I р!зносторонн1м вивченням Тх пол!тичних в!дноскн. Тому цей напрям наукових досл!даень мае значн! иерс-пективи. Насау,перед необх!дно на основ! анал1зу фактичного матерку всеб!чно вивчити стосунки запорожц1ь з татарами в ок-рем! ¡сторичн! пер1оди. У майбутньому ж в!д п1дготовки спе-ц!альних праць сл1д переходити до створзння узагальнюэтих дос-л!даень.

Стун!нь досл1д«еноот! тематики дисертац!Т не можна вважа-ти задов!лъним. Кезважаючи на те, що в 1стор1ограф!Т !снуе значка к!льк!сть праць. як! в т!й чи !кш1й м!р! торкаються да-ноТ проблеми, дос! ще не створено епец!алыюТ роботи, присвя-чеиоТ комплексному вивченню пол!тичних стосунк1в ЗапорозькоТ С1ч( I Кримського ханства.

Як правило, в студ!ях ХУ111 - XIX ст. обходилися увагою питання, пов'язан! з пол!тичнкми в!дносинами запорозьких коза-

- 3 -

к!в I кримських татар у досл!джуваний перIод. Характерною Тх рисою е надання переваги бойовим д!ям, як! Запорохжя вело про-ти Кримського ханства. Так, П.Скмоновський. О.Р1гельман, В.Рубан та Д.Бантиш-Камекський у своТх розв!дках навели коротк! в1домоет! про боротьбу низового в!йська э Кримом у к1нц1 ХУ11 ст.* Дал! п!шов М.Маркевич. який згадав не т!льки про сп!льн! походи запоро*ц!в I правобережних козак1в на ханство, але й

о

про под!Т початку ХУ111 ст. Вперше ж на !ншу сторону в!днооин

обох сус!д!в звернув увагу л1тописець петровськоТ епохи 1.Го-

л1ков. В!н в!дзначав. що саме запорозысий I татарський фактора

справляли серйозний вплив на пол1тичн1 контакта уряц1в Рос!Т

з

та ОсманськоТ 1кпер!Т на початку ХУ111 ст.

ЯкГсно новий етап у вивченн! взаемин С1ч! I Бахчисарая розпочався на початку 80-х рр. XIX ст. з появою прац! М.Костомарова "Мазепа и мазепинцы". !сторик не т!льки вв!в до науко-вого об!гу чикалий фактичний матер!ал, але й зум!в зробити важливий висновок: на Запорожж! у досл!джуваний пер!од пост!й-но вели м1ж собою боротьбу дв! теч!Т. Одна з них склалалась з прихильник!в союзу з Рос!йською державою, а друга серед сбоТх союзник!в прагнула бачити татар. Саме в!д сп!вв!дношення сил цих теч!й, на думку М.Костомарова, залежала пол!тична ор!ентя-ц!я С!ч1. Вчений першим зум!в оц!нити вплив, який справив лист кримського хана на р!шення запорожц1в у травн! 17-09 р. перейти на сторону Карла XII та I.Мазепи.4

■^Симоновский П. Краткое описание о козацком малороссийском ¡¡а-роде//ЧИОИДР.-1847.-^2.-С.119; Рубан В.Г. Краткая летопись Малыя России.-СПб. ,1877.-С. 152-154; Ригельман А. Летописное повествование о Малой России.-М.,1847.-Ч.3.Кн.5.-С.16,16,21; Бантн ш-Каменский Д.Н. История Малой России.-К.,1993.-С.347-349.351-352.

2Маркевич Н. История Малороссии.-М..1842.-Т.2.-С.339,389.

3Голиков И.И. Деяния Петра Великаго.-М..1837.-Т.2.-С.455.

Костомаров Н.И. Мазепа.-М. .1992.-С. 59.280.

Тлябок! георетичн) висяовки щодо проблем лол1тнчиих в1д-иосин С'ч! 1 Бахчисарая були зроблен! також Л.Львовны. Особливо «Ьшими для нас е так! твердження !сторика: 1/ выодячн з ряду економ!чних та пол1тичнах причин, запорожд! не "могли об!йтись без пост!йних зносин з татарами; 2/ пол!тика коээцтва. що знаходилось п!д пом!тним впливом Реч! ПосполитоТ, Рос!йсъ-коТ держави, Кримського ханства I Туреччини, була спрямована на те, щоб вр!вноважнтп Тх сили; 3/ пол!тичн! !нтереси Запо-розькоТ С!ч! I Криму перепл!тались наст!льки т!сно, що протя-гом вс!еТ своеТ 1стор!Т низове в!йсько мусило ставати по в1д-ноагению до ханства поперем!нно в положения ворога, союзника або п!дданого,1

Продовження розробки питань 1стор!Т запороэъкого козацтва знайшло свое в!дображення в працях Д.Яворницького. Проте сл!д заувэжити, що иайб!лыаим досягненням цього досл!дника е введения у науковий об!г великоТ к1лькосп' арх!вних матер!алIв та р

Тх посл!довний вннлад,

Пон1тний сл!д в !стор!ограф!У проблема заяишили досл!д-жання 1нших !сторик!в другоТ псловини XIX - початку XX ст. Так, ц!нн! фдктичн! дан! м!стять роботи М.Устрялова, С.Солов-Йова, С.Томаш!вського та М.Юнакова.Особливе м!сце займають прац! В.См!рнова, у яких знайшла висв1тлення важлив1 аспекти внутр!шньояол1тичяоТ ситуац!Т у Кримському ханств!, стосунк!в

о

Бахчисарая з Константинополем, рос!йсько-татарських взаемин. Окрем! теоратичн! положения щодо пол1тики гетьманського уряду на Запороис!, виступу Петра 1ваненка, економ!чних эв'язк!в ни-

*Львов Л. Отношения между Запорожьем и Кры мои.-Одесса.1895.-/;. 5-6.9.13-23.59.

-^ЯворницькиЯ Д.I - 1стор!я эалорозьких ксзак!в.-К.,1991.-Т.3.

^Смирнов В.Д. Коымское хапство под зерховенством Отомаяской П.эрт ц до начала ХУ111 пека.-ОТб..1887; Его же. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порт ы в ХУ111 в. до присоединения его к России//ЗИ00йД.-Т.15.-С.162-403.

зового в1йська з татарами, розглянут1 Ф.Уманцем та О.бфимен-ко.* В той же час в окремих працях /М.Марков1н, П.Буцинський/ м!стяться односторонн! та недостатньо обгрунтован! висновки

о

про причини мирних в!дносин С1ч1 ! Бахчисарая.

Важливий внесок у досл!джувану проблематику був зробле-ний украТнськими 1сториками 20 - 40-х рр. XX ст. Так. Н.Бука--тевич звернув увагу на роль чумацтва у розвитку торгових

о

зв'язк!в УкраТни з Кримом, 0.0глобл1н зробив важлив! теоре-тичн! висновки щодо д!ялъност1 Петрика,4 1.Крш'якевич належ-ним чином оц!нив ефективн1сть метод!в економ1чного впливу.

с

як! Батурин застосовував щодо Запорожжя. В!н же в!дзначив, що Крим I Туреччина були до деякоТ м!ри гарантом украТнськоТ самост!йност!. Водночас 1.Крип'якевич п!цкреслив, що Запорожжя було лосередником в торг'вл! Гетьманщини та Рос!йсько7 держави з Кримськнм ханством. В!дтак козак!в з татарами една-ли не т!льки пол!тичн1, але й економ1чн! 1нтереси.ь

Увагу украТнських радянських 1сторик1в серед под!й к1нця ХУ11 - початку ХУ111 ст. привертала насамперед Полтавська битва I зв'язан! з нею пол!тичн! в1дносини С1ч1 I Бахчисарая в к!нц! 17С0 - перш!й половин! 1709 рр. 1деолог!чний диктат змушував Тх давати негативну оа!нку позиц!Т т1еТ частини заворожив. що . Есупереч тиску з боку Рос!Т. п!дтримувала по-

^Уманец Ф.М. Гетман Мазепа.-СПб.. 1097.-С.95-9(5; Е^именко А. История украинского народа.-К.,1990.-С.292; ¡7 ж. 1стор!я УкраГни та ТТ народу.-К..1992.-0.131.

о

Марковин Н. Очерк истории Запорожского казачества.-СПб., 1878.-С.65-67; Буцинский П. Запорожское казачество/краткий очерк/.-Б.м. и г.

%>укатевич Н.1. Чумацтво на УкраТн!/!сторико-етнограф1чн! на-риси/ //301 ИГ.-Т.1.-С.35.

^Оглобл!н 0. Еск!зи э IоторГ Т повстання Петра 1ваненка /Петрика/.-К. ,1929.

^Крип'якевич !.П. 1стор!я УкраТии.-Льп!в,1990.-С.213.

%олмський !. !стор!я Укра"ни.-Нъю-йорк-1<'юнхе!1.1949.-С.'.М9-

250.

л1тичн! стосунки э татарами, а згодом перейшла на сторону Карла XII та 1.Маэепи. Але.незважаючи на це, ц!лий ряд дос-л!дник!в /К.Гуслистий, О.Апанович. В.Дядиченко, В.Шутой та 1ншГ/ внесли св!й важливий вклад у розробку проблеми.

Ряд питань, що безпосередньо торкаються нашоТ теми, були розкрит! рос1йсысими 1сториками: М.Богословоьким, Т.Криловою, б.Тарле, О.Глаголевою, С.Орзшковою та В.Бобилевим. Спрямован! в основному на вивчекня зовн!шньоТ пол!тики Москви, Тх прац! дають можлив!сть розглянути запорозько-татарськ! стосунки у широкому контекст! м!жкародних под1Й. Доел!дження М.Мейера, О.В1тола та О.Якобсона дозволяють зрозумГти соц1ально-еконо-м!чн! процеси, щэ проходили в Османськ!й 1мпер1? в к'нц! XVII - на початку ХУ111 ст.

Певний внесок у виЕчення проблем !стор!Т взаемин Запо-розькоТ С1ч1 ! Кримського ханства належить В.Возгр!ну. Дос-л1дншс эробив спробу довести, що загальноприйнята теза про козак!в I татар як одв!чних ворогIв е помилковою. В1н справедливо зазначив, що Крим у к!нц! ХУ11 ст. опинився перед загрозов захоплския Рос!йською дериавою. 0ск1льки ханство бу-ло свого роду гарантом !снування низового в!йська, то основною причиною прагнення запорожц'.в ! татар до об'еднання стало намагання сп1льно цротистояти зовн!шн1й иебезпец!. В.Возгр!н стверджуе, то пол!тика С1ч! була, по-перше. спрямована на за-хист пол!тичноТ. економ!чно7 I рел1г!йноТ свободи козак!в, а, по-другв, мала на мет! врегулюзання пзл!ткчних вплив!в сус!д-н!х держав. Ссиовним засобом для цього було утворання в!йсь-ково~аол1тичних союз1 в.*

3 к!нця 80-х рр. у розвитку в1тчизняноТ !сторичноТ науки

^Воогрин В.Е. Исторйческге судьбы крымских татар.-М.,1992.-С.21о-244.

розпочався новий етап. Е!н ознаменувавея початком перегляду традиц!йних погляд!в на пол!тичн! вГдносинн ЗапорозькоТ С1ч1 з Кримським ханством. Так, Я.Дашкевич вперше в украТнськ!й 1стор1ограф1Т поставив питания про стосунки УкраТни I Криму

як таких пол!тичних одиниць, що знаходились по р!зн! сторони

■1

Великого кордону, а у розв!дках В.Чумака та 0.0л!йника проводиться думка про необх!дн!сть переосмислення вс!еТ !стор!Т

о

взаемин УкраТни з державами Сходу.

Разом з тим продовжуеться розробка традиц!йноТ теми бо-ротьби УкраТни з Кримським ханством. Про це св!дчать досл!д-ження В.Заруби, де автор у контекст! под!й рос!йсько-турець-коТ в!йни 1686-1700 рр. показав участь запорозьких нозак1в у

о

бойоьих д!ях проти татар.

Значний вклад у вивчення пол!тичних в!дносин С1ч1 I Бахчисарая зробили украТнськ! !сторики, шо працювали I працюють за межами УкраТни. Так, Б.Крушшцькяй прийшов до важливих теоретичних висновк!в шодо 1снування двох "парт!й" на Запо-рожж1, економ!чного впливу на С!ч Рос!Т та Гетьманщини, причин боротьби запорожц!в з турками I татарами. Досл1дник за-стосував терм!н "блокада" стосовно економ!чного тиску геть-манського уряду на запорожц!в, позид1ю низового в!йська в!д-носно виступу П.1ваненка визначив як "прихильний нейтрал!-

*Дашкевич Я.Р, УкраТна на меж! м!к Сходом ! Заходом/Х1У-ХУ111 ст./ //ЗНТШ.-Т.222.-С.28-44; Його л. Козацтво на Великому кордон! //У ПК. -1990. -К12.-С. 12-29.

^Чумак В. Кримсъке ханство I Запорожжя: шлях в!д ворожнеч! до взаемопорозум!ння//Голос УкраТни.-1992.-И 10; Ол!Яник 0. За-порожц! 1 татари-вороги чи сус!ди?//КС.-1995.-№1.

33аруба В.Н. Украинское козацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией/последняя четверть ХУ11 в./-Харьков, 1993; Иого ж. Придн!пров'я п!д час кримських та дн1провсь-ких поход!в/к!нець ХУ11 ст. / //Укр. 1 сторик.-Н-4/104-107/,-С. 55-63,

тет", зробив спробу показати основну причину суперечностей м!ж С1ччю I Гетманщиною, з'ясувати вплив бойових операц!й запорожц!в проти рос!ян на початку 1709 р. на пол1тичну позицию кримських татар.1 0.0глобл1н, вивчаючи проблему "супер-ництва 1 боротьби впливових старшинських угрупувань Гетьман-щини, дов!в. що п1д час гетьманування Мазепи д1яла сильна старшинська олозто!я, очолюваиа генеральним писарем В.Кочу-

о

беем, яка прагнула добитись для УкраТни протеки!Т Криму.°

В!дносини с!човик1в з татарами не залитились поза увагою 0.Субтельного. В1н зокрема твердить, що головной причиною прокримськнх настроТв серед коэак!в була торгГвля м1ж-УкраТ-цою ! Кримським ханством, яка почала усп!шно розвиватись нап-рик!кц! ХУ11 ст.3

Окрем! теоретичн! положения та фактичн! дан!, що так чи !накше стосуються цосл!дауваноТ проблематики м1стяться у пра-цях польських досл!дник!в В.Л5нкев1ча. Ф.Рав!та-Гавронського, й.Фельдмана, Я.Пердон! Т, В.Сврчика та Л.Шдгородецького.

Важливе значения маюгь також роботи шводських 1сторик!в А.Ст1лле та А.бнсена. [[рисвячек! життю I д!яльност1 Карла XII •та 1.Мазепи, вони м!стять ориг!нальк! матер!али про шведсько-татарськ! стосунки у передполтавський пер!од.

Кр!м того,автор використовував прац! американських та англ!йських досл!дкик!в /Б.Самкер. А.Менн!нг, К.Коконенко, А. Аллен. Н.Ч!ровський/. 1скув певне коло роб!т турецьких 1сто-рик!в, але з об'ективних причин вони, на жаль, залишилися нам нодоступкпми.

^Krupnyckyi В. Ketnaa Masepa und «elna seit (1687 - 1709)>-^leipnig,1942.-0.21-23,33,37,55,134,225,230.

"Оглоблин 0. Гетьман 1ван Мазепа та його доба//ЗНТШ.-Т.170,-С .163-195.

■^Субтелький 0. Мазеяинц!. Укра^нський сепаратизм на початку ХУ111 ст.-К.,1994.-С.68.

Таким чином. енал!з науковоТ л!тератури э" досл1джуваноТ проблематики св!дчить про Т\" недостатню розроблен1сть та необх!дн!еть комплексного вивчення запорозько-татарських в!д-носин на рубеж! ХУ11 - ХУ111 стол!ть.

Джерельну базу дисертац!Т складають наопубл!кован! мате-р!али /документальн! та розпов!дн!/ 1 археограф!чн! публ!ка~ ц!Т. Автором використано джерела 25 фонд!в арх!в!в, в!дд!л!в рукопис!в та м!кроф!льм1в б!бл!отек Киева, Львова, Москва. Санкт-Петербурга I Варшави. Особливо велике значения для дос-л!джуваноТ теми мають документи э фонд!в Центрального державного арх1ву давн!х авст1в PocIT, зокрема 124 /Малорос!йсък! справи Посольського приказу/ I 229 /Ма»орос!йський приказ/. У них сковцентрован1 справи. що кеобх!дн! для висв!тлення проблем боротъби запорожц!в з татарами, 7х ексном1чного та пол!-тичного сп1вроб!тництва, стосунк!в С1ч! з Бахчисараем, Москвою ! Батурином. Переважна б1льга!сть джерел з цих фонд!в взноситься до к!нця ХУ11 ст., значно менше датуеться початком ХУ111 ст. Цей недол!к нам вдалось компенсувати за рахунок фонду 9 /Каб!нет Петра 1/, 79 /Зносини PocIT э Польшею/. 89 /Зносини PocIT з Туреччиною/ та 123 /Зносини PocIT з Кримом/. Кр1м тоготвони м!стять багато специф1чних справ, як! торкаюп.-ся р!зних аспект!в запорозько-татарських в!дносин,. позиц!Т турецького уряду щодо Запорожжя та Криму, обставян поТздок у ханство царських посланц!в, перемир'я козак!в з татарами, вис-тупу П.1ваненка. торгових поТздок запорожц!в до Криму, Тх служби на Таван! I напад!в на ворога.

У дисертацП' широко використано документи з семи фонд! в 1нституту рукописуЦентральноТ науковоТ б! бл! отеки HAH УкраТни !м. В. I.Вернадського. Найваклив!шою серед пих матер1ал!в с справа 228м/97 з фонду 8. Bona вклкчзе в себе десятки грамот,

- 10 -

статей, лист!в та !нших документ!в за 1689 - 1708 рр. Ця та !ни! справи з фонд!в 1-3 дають мсжлив1сть з'ясувати ряд пи-танъ. пов'язаних з морськими походами запорожц!в, нападами татар на С1ч. сиробами Бахчисарая налагодити пол!тичн! в!дно-синв э козаками, застосуванням гетьманським урядом економ!ч-ного впливу на Запорожжя. проблемами обм!ну полонених, став-ленням низового в!йська до нриб!чник!в Петрика, таемним !н-формуванням запорожцями татар, пол!тичною ситуац!ею перед Полтавською битвою.

Ряд необх1дких для розробки теки справ збер'гаеться у Центральному державному !сторичному арх!в! УкраТни у м.Киев!. насамнеред у фовд! 17Э1. Вони м!стять ц!кав! дан! про приТз-дя на С!ч татарських посольств, виступ !1.1ваненка та морськ! походи зааоровд!в.

Еагато ц!кавих документ!в, що мають безпосередне в!дно-шения до 1стор!Т ЗапорозькоТ С1ч! у 1708 - 1709 рр.. були з!бран! рос1йс1ким 'сториком М.Устряловим до 5-го тому його прац! "История царствования Петра Великого", який нин! збер!-гавтьея у фонд! 1000 В!дд!лу рукопис1в Рос!йськоТ кац1ональ~ ноТ б1бл1отеки 1м. М.6.Салтикова-Шедр!на в Санкт-Нетербурз!.

Окрему групу залучених до дисертацП джерел складають документ« Арх1ву головного акт!з давн!х /фонди: Арх!в публ!ч-ний Пстоцьких I Надбання нвдокумвигованI/ та В!дд!лу м!кро-$1льм1в Нац!оналыюТ б1бл!отеки /фонд Б1бл1отека Чарторийсь-ких в Краков!/ у Варшав!. Вони ы!стять багато ц!нних факт!в ¡додо в!йськогоТ служби запорожц!в на користь Реч! Посполи-тоТ, Тх участ! у козацькому повстанн! на Правобережж! тощо."

Серед опубл!кованих документ!в найсЛ льший !нтерес складають "Источники для истории запорожских казаков" /Т.1-2/, з!бран! Д.Яворницьким. Вони торкаються практично вс!х проб-

- 11 -

лем, п!днятих у дисертад!Т. Сл1д назвати також так! вахлив! зб!рки як "Письма и бумаги Петра Великого" /Т.1-9/, "Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года" /Т.2-4/, "Источники Малороссийской истории" Д.Бантиш-Каменського /Т.1-2/, "Материалы для Отечественной истории" /Т.2/, видан! М.Су-д!енко, "Материалы Военно-Ученого Архива Главного' Штаба" /Т. 1/. видан! А.Бичковим. "Документы Северной войны . Полтавский период /ноябрь 1706 г. - июль 1709 г./" М.Юнакова та "Сборник Русского Исторического общества" /Т.11,50/. Кр!м того.ба-гато документ!в надруковано у додатках до праць М.Андрусяка,

A.Востокова, С.5лаг1на, Н.Каптерева, М.Маркевича, О.ОглоблГна, М.Устрялова. Б!льш!сть цих матер!ал!в висв!тлюв пол!тичн! по-д!Т, що передували Полтавськ!й битв1.

Кр!м документальних, у дисертапИ широко використая1 нар-ративн! джерела: статейний список царського послания у Крим

B.Айтемирова за 1692 - 1695 рр., що м!стить ц!кав! дан! про стосунки С!ч! з Батурином I Бахчисараем. д!яльн!сть Петрика та Його приб!чник!в, пол!тичну ситуац!п у ханств!; щоденняк гетьманського г!ния 1.Биховця, який у 1704 р. Тздив у Крим I залишив ц!каву !нформац!ю про напади запорожц!в на татар; по-дорожн!й щоденник словацького священника Д.Крмана, у якому наведен! важлив! подробиц! цодо шведсько-кримських.перегово-р!в у 1709 р.; мемуари австр!йського дипломата Тальмана, як! м!стять факти про спроби кримського хана Девлет-Прея 11 спо-нукати Порту до в!йни з Рос!йськов державой; мемуари шведсь-кого военачальника А.Г1лленкрока„ що розпов!дають про перебу-вання швед!в I запорожд!в п!д Полтавою.

Необх!дними у процес! п!дготовки дисертацП* стали л1то-писи С.Величка, Г.Грабянки та Самовидия. У них описан! окрем! еп!зоди боротьби I мирних взазмин козак!в з татарами, виступ

П.!паненка.

Таким чином, автором використан! р!зноман!тн1 джерела. шо дозволило дати в!дпов1дь на поставлен1 у дисертацП" питания /це, безперечно, не виключае необх!дност! дальших" творчих гюыу;<1в у цьому напрям!/. '

Мета дисертацП полягае в тому, щоб на основ! анал!эу арх!вних матер1ал!в, опубл1кованих документ1в та науковоТ л!~ тератури в!дтворити широку пал!тру пол!тичних стосунк1в Запо-розькоТ С!ч! I Кримського ханства. При цьому неоох!дно вир!-шути так! оснобн! завдання:

- виягшги особливост! участ! запорозького козацтва у бойових д!ях проти Криму;

~ доел!дити вплив низового в!йська на виступ П.!ваненка I татар у 1692 - 1694 рр.;

~ ьияснити м!сце Кримського ханства у зовн!шн!й пол!тиц! С!ч1;

- з'ясуеати основы! риси пол!тики Бахчисарая щодо Запорожья;

- простежити еволхц!в найважлив!ыих тевденц!й, то проявились

у взаоминах заиорояц!е ] татар в к!нц! ХУ11 - на початку ХУ111 ст.:

- визиачити етапи эапорозько-кркмських в!дносин I характерн! риси кожного з них;

- иисв!тлити вилке зовн!шнъопол!'гпчнкх чйнник1в на розвиток стосунк!в ЗапорозькоТ С1ч! I Криму;

- показати д!ю внутр!шньопол1тичиих фактор! в на взаешни татар I козак!в;

- розкрити роль д1яльност! окремах постатей в розвитку 1сто-ричних под!й того часу.

Теоретична значения прац! визначазться спробою автора в!дтворити узагальнюючу картину в!дносин ЗапорозвкоТ С!ч! I Кримського ханства протягом декГлькох деоятил!ть к!ндя ХУ11 -

початку ЗСУ111 ст. У б!лып широкому план!, дис6ртац!я е пев-:iüM кроком у вивченн! складних I багатогранних стосунк!в Ук-раТни з державами Сходу у первх!дннй в!д середньов!ччя до нового часу пер!од !стор!Т.

Ярактичне значения дисертац!Т полягае у тому, шо мате-р!али досл!дження його основн! положения та висновки можуть бути використан! при розробц! широкого кола питань з !стор1Т УкраТни. створенн! спец!альних та узагалышючих праць, зок-рема п!дручник!в, навчально-методичних пос!бник!в та у никла-дацьк!й робот!.

Яаукова новизна дисертацП* визначаеться тим, що на оснои! широкого кола опубл!кованих та арх!вних матер!ал1в, зроблена спроба комплексно вивчити питания, пов'язан! з пол!тичними в!дпосинами Запорожжя та Криму в к1нц1 ХУ11 - на поматку ХУШ ст. У прац! автор намагався з'ясувати зм!ст, основн! тенден-ц!Т та законом!рност! цих взаемин, под!лити Тх на етапи, ви-д!ливши характерн! риси кожного з них;та вязначити впднв на стосунки запорожц1в I татар внутр!шн!х та зовн!ишьопол!тич1шх фактор! в.

Р!вень реал!зац!У. апробьц!я 1 публ!кац!я рззультат!в прац!. OchobhI положения 1 результати досл!дження допов!да-лась ! обговорпвалисъ на заЫдаааях в!дд!лу 1стор!Т УкраТни середн!х'в!к!в !нституту IcToptY УкраТни HAH УкраТни, м!кна-родних I в!тчизняних наукових конференц1ях, !сторячних читан-нях та науково-теоретичних сем!нарах, зокрема на науково-тео-ретичному сем!нар! "Гетьман !ван Мазепа: пол!тичнкй д!яч та державотшрець" /КиТв.1994/, науков!й крнферэ1гц!Т "Гетьман !ван Мазепа та його доба" /КиТв.1995/, четверти*, п'ятих ! гаостих ВсеукраТнських !сторкчних чктаннях у Черкасах /КнТв -Черкаси,1994,1995,1996/, м!жнародн!й конференц!Т, присьячеи!й

- 14 -

400-р!ччю в1д дня чэродження Богдана Хмельницького /КиТв, 1995/. Основн! положения дисертац!Y в!дображен! у чтэтирьох публ1кац!ях автора I впроваджуються ним сьогодн! у п[дго-товц! до друку шести статей I зб!рника документ!в "Нев!дом! лиоти гетьмана !вана Мазепи".

Структура дисертац!Т в!дпов1дав мет! та завданням прац!. Бона складаеться з1 вступу. трьох розд!л!в, висновк1в I 616-л!ограф1чних посилань. Загальний обсяг тексту становить .190 са

У вступ! обгрунтована актуальн!сть досл!дження, визначен! його предмет, хронолог!чн1 меж1, сформульован! мета I завдан-ня, розглянута 1стор!ограф!я. проанал!зоЕан! джерела, вказано на наукову новизну та практичне значения.дисертац!Т.

У першому розд!л!-"Боротьба Запорожжя з Кримом у друг!Й половин! 80-х - 90-х pp. ХУ11 ст." розглянут! причини, х!д, об-ставини, найважлив!ш! законом!рност1 протиборства запорожц!в з татарами, висв!тлено роль низового в!йська у виступ! Петра 1ва-ненка.

3 1686 по 1700 р. тривала чергова вГйна Рос!йськоТ дер-жави з Османською !мпер!ею. Основною характерною рисою ТТ був перех!д Москви до активноТ наступальноТ пол!тики, а Константинополя до оборони, До iileY в!йни Рос!я п!д!йшла у сп!л-ц! з рядом !нших бвропейських краТн, як! об'еднались у в!йсь-ково-пол!тичкий союз. При цьому Москва, яка прагнула завоюва-ти вих!д до Чорного моря, перший удар планувала нанести по Криыському ханству.

Активну участь у боротьб1 з Кримом взяла Гетьмашцина. До липня 1687 р. ТТ урдц очолював 1.Самойлович, д1Т якого змушу-вали Москву сумн!ватись у лояльному ставленн! до себе. Натомить з боку його наступника - 1.Мазепи, вона зустр!ла повну п!дтримку своТх план!в.

- 15 -

Важливе м!сце у в!йн! з татарами рос!йський та украУпсь-кий гетьманський уряди в!дводили Запорожжю. Воно, проте, в р!зн! пер!оди !стор1Т не завжди було у ворожих в!дносинах з Кримом. 0крем1 випадки сп1вроб!тництва низового в!йська з татарами в!дносяться до ХУ1 та першоТ половини ХУ11 ст. Насам-перед сл!д згадат!» перший козацько-татарський догов!р, укла-дений в 1624 р. У середин! ХУ11 ст.. протягом шести рок!в /1648-1654 рр./. у ход! ВизвольноТ в!йни украТнськ! ! татарсь-к! в!йська вели сп1льну Ооротьбу проти Реч! ПосполитоУ. Не-р!дко С1ч 1 Бахчисарай прагнули д!йти згоди 1 у друг!й половин! ХУ11 ст. Проте,в цIлому, пер!оди в!йськового протистоян-¡ш обох сус!д!в були значно тривал!шими, н!ж мирн!.

Запорозьк! козаки були учасниками Кримських /1687 та 1689 рр./ I Аэовсько-Дн!провських /друга половина 90-х рр./ поход!в. У ц! роки С!ч орган!зовувала I в!дправляла на бороть-бу з ворогом велик! загони, як1 нараховували в!д к!лькох со-тень до к!лькох тисяч козак!в. 0рган!зац1ю й зд!йснення бойо-вих операц!Й проти Крикського ханства, запорожц! вважали своУм священним обов'язком. Кр!м того.кожний вдалий в!йсько-виП пох!д забезпечував його учасникам багату здобич, зокрема матер!альн! ц!нност! та ясир, як! можна було продати або об-м!няти на своТх полоненнх товарищ!в. У тих випадках, коли ши-рокомаситабн! бойов! д!Т проти татар э участю дарських та гвтьманських полк!в не проводились ! в!йна фактнчно прппиня-лась, р!эко змениувалась активн!сть низового вГЙська. Таким був пер!од, який тривав з к!нця 1689 р. до початку 1695 р. В цей час запорожц! значно р!дше зд!йснювалн походи на Крим. Причому в операц!ях проти ворога брали участь е!д к! лькох.дв-сятк!в до к!лькох сотеиь козак!в. Як правило, зони не ставили перед собою ^асштабних завдань. а обмежувалися невеликими на-

б!гами на татар, пограбуваннями та захопленням полонених. В цьому полягала своер!дн1сть запорозькоТ тактики боротьби з ворогом. Бона не мала суттевого впливу на х!д рос!йсько-ту-рецькоТ в1йни I нагадувала свого роду дромисел по добуванню необх1дних заооб!в для 1снування.

Виступ Петра !ваненка /перша половина 90-х рр./ усклад-нив пол!тичну ситуац!ю не т!льки на Запорожж! та у Нриму, а й у в!дносинах м!ж урядами сус!дн1х краТн, насамперед Рос!Т I Туреччини. 1нсп1рований частиною прокримськи настроеноТ стар-шини у Гетьманщин!, в!н був спрямований на утворення в!йсько-во-пол!ткчного союзу Бахчисарая з С!ччю, а у перспектив! - з Батурином. При цьому основною метою Петрика I кримсько-та-тарськоТ верх!вки мало стати велике повстання на УкраТн!, спрямоване проти Рос!йськоТ держави. Вз!рцем для канцеляриста 1 татар слугували д!Т Тх попередник!в: Богдана Хмельницького та кримських хан!в, як! союзники хот!ли повторити у нових умовах.

Проте запорожц! I татари по-р!зному поставились до висту-ау. Якщо Бахчисарай вир!шив надати П.1ваненку всеб!чну п!дт-римку, то С!ч прийняла протилежне р!шекня, бо козаки у своТй б!льшост! були противниками в!йськово-пол!тичного сп!вроб!т-ництва з Кримом. Запорожц! в!дмовились допомагати канцеляристу, але спочатку зробили це м'яко, бажаючи уникнути небажано-го для них на той час збройного конфл1кту з татарами. П1зн!ше ж козаки зайняли б!льш р!шучу антикримську позиц!ю. В результат!. вс! плани Петрика та верх!вки Кримського ханства зазнали краху.

Другий розд!л -"С1ч ! Бахчисарай у пошуках шлях!в до взаемопорозум!ння в к!нц! ХУ11 ст." присвячений висв!тленню комплексу суперечностей. що виникали у в!дносинах Запорозь-

- 17 -

коТ С1ч1 з Гетьманщиною та Рос1ею. а такожанал!зу питань. пов'язаних з розвитком мирних взаемин запорожц!в I татар.

В к1нц1 ХУ11 ст. С1ч досить часто виступала в опозиц!Т до гетьманського та царського уряд!в. Це зумовлювалось тим, що козаки були невдоволен! пол!тикою, яку Батурин I Москва проводили на Укра"н1. НайбГльший оп!р викликали т1 д!Т геть-мана та цар!в. що мали безпосередне в!дношення до низсвого в!йська: 1/ спорудження фортець в межах Запорожжя. що мало слугувати як для оборони в!д татарських напад!з, так I для контролю над С!ччю; 2/ заборона пол!тичних зв'язк!в з польсь-ким та кримським урядами, вГйськовоГ служби на користь Реч! ГСосполитоТ; 3/ в!дведення запорозькому в!йську рол! слуяняно-го викояавця гетьманських та царських розпоряджень у ход! в!йни з Османською !мпер!ею; 4/ спроби Москви I Батурина таемно в!д С1ч! вести переговори I укласти мирний догов! р з Кримським ханством: 5/ орган!зац!я гетьманом поход!в на Крим п!д час перемир'я запорожц1в з татарами; 6/ нерегулярне I в обмежених обсягах постечання на Запорожжя необх!дних козакам кошгГв та припас!в; 7/ к!лькГсне обмедення запорозьких посольств, що Тхали з иолоненими до Москви. Кр!м того, невдово-лення козак!в викликали ур!зання прав украТнського гетьмана царським урядом та деяк! аспекти пол!тики Мазепи на територ!Т Гетъманщини / зокрема т!, що були пов'язан1 з орендами та по-калуваннями маетк!в /.

Разом з тим. у пер!оди тимчасового прилинення бойових д!й проти Крикського ханства, запорожц!, кзруючись аередус!м економ!чними !нтересами. йшли на ухладення перемирия з татарами. Воно виступало своер!дним гарантом безпечних занять риб-ними, мисливськими та соляними промислами, розвитку взаемоЕн-г!дно" торИЕлГ 3 Кримом. Перемир'я дозволяли козакам забез-

печити себе необх!дними засобами для 1сн.ування. Угоди м!ж за-пороадями I татарами д!яли протягом в1дносно короткого про-м!жку часу, але частота та схож1сть мирних пер1од1в дозволяе твердити, що механ!зм таких взаемов!дносин був давн!м ! в!д-працьоваким. Звичайно, в1н приводився у д!ю лише тод!, коли в!йна припинялась.

На в1дм!ку в!д запорожц!в, татари прагнули укласти з С1ч-чю пол!тичний союз I орган!зувати збройний виступ проти Pool ЙоькоТ держави. Козаки. як правило, не п1дтримували !н!ц!а-тив Бахчисарая. Прикладом цього стали под!Т 1692 - 1694 pp. Нав1ть у тих поодиноких випадках /к!нець 1689 - початок 1690 pp., початок 1691 р./, коли запорожц! робили спроби схилити татар до сп!льного походу на Гетьмашцину I PocId, до реал1зад!Т цих задум!в справа була дуяе далека.

Перемир'я з татарами, у як! запорожц! вступали досить часто, викликали занепокоення гетьманського та царського уряд!в, що. уникаючи застосування в!йськовоТ сили, прагнули зробити все можливе. аби змусити козак1в до активно! боротьби з татарами I не допускати переваги прокримськоТ течП' на С!ч1.

СвоеТ мети гетьман I дар! досягали за допомогою р!зних метод!в. Найчаст1ше використовувались умовляння, погрози та форми економ1чного впливу. Останн! були особливо ефективни-ми, що I зумовлювало Тх пост!йне застосування. Метод!в еконо-м!чного впливу було два: матер!альне заохочення 1 економ!чна ¡золяц!я /блокада/.

Метод матер!ального заохочення полягав у тому, що запорожц! за д1Т, як1 в!д них вимагалися Батурином та Москвою, огримували певну винагороду. Бона издавалась козакам понад ту платню, яка щор!чно надходила на С!ч /грош!, борошо, сукно, порох, свинець та !н./. за служоу по оборон! укр^Тнеьких !

рос!йських земель в!д татаро-турецьких напад!в I була одним з важливих джерел 1снування низового в!йська. Ц1 додатков! кошти надходили у тих випадках, коли необх!дно було залучити запорожц!в до участ! у великих роЫйсько-украТнських походах на Крим та до самост!йних бойових операц!й, а також тоя!. коли виникала потре&'а вплинути на розстановку пол!тичних сил 1 настроТ на С1ч!.

В тих випадках, коли матер! альне заохоченнл не приносило бажаних насл1дк1в, Мазепа застосовував метод економ!чноТ бло-кади Запорожжя. В!н полягав у тоглу, що до запорожц!в. протя-гом первого часу, при п!дтримц! в!йськовоТ сили, не пропускались торгов! ватаги з украУнських м!ст 1 затримувалась готь-манська та царська платня.

Як правило, вм!ле застосування ц'их економ!чних важел!в змушувало низове в!йсько йти на розрив перемир'я з татарами.

У третьому г.озд!л! -"Актив!зац!я полГтичнях в! дно сип За-порозькоТ С1ч! ! Кримського ханства на початку ХУ111 ст" роз-крито процес зближення пол1тичних позиц!й С!ч! та Бахчисарая ! п!дготовки Тх сп!льного виступу проти Рос!йськоТ держави напередодн! ПолтавськоТ битви.

Карловицьке перемир'я I Константинопольський мирний догов! р, укладен! м!ж Москвою та Константинополем, обумовила серйозн! зм!ни у в!дносинах С!ч! з Бахчисараем. Козаки 1 та-тари були змушен! облишити свою давню ворожнечу ! актив1зувати пошуки шлях! в до сп!Ероб!тництва.

Зг!дно з мирними угодами, запсрожцям заборонялось вести бойов! д1Т проти Криму, а також вступати у пол!тичн! та еко-ном!чн! взаемов!дносини з татарами. Але 1зольовано в!д еноТх п!вденних сус!д!в козаки !снувати не могли, бо, з одного боку, не бажали обмежуватися лиие промыслами. а прагнули до роэЕитку економ!чних зв'язк!в з татарами. 3 [итого боку, нев-

. - 20 -

доволення С!ч! викликав постИИннй р!от в!йськовоТ присутнос-т1 рос!ян на Запорожж!, поступове обмеження козацьких *в1ль-ностей" та використання зацорозьких п¡дрозд!л!в на в1ддале-них в!д УкраГни театрах бойових д1й. В той же час.на початку ХУ111 ст. була недвозначно висловлена 1дея знкщення С1ч1. Комплекс цих фактор!в змушував козак!в звертатись за допомо-гою до правлячих к!л Кримського ханства.

У своп чергу, татари знаходились не в кращому становищ1. Для врятування ханства в!д л!кв!дад!Т його Poclea потр!бно було використовувати вс!х потенц!йних союзник!в. Одним з них здавна вважалась Запорозька С1ч. Тим б!льше, то сп!вроб!т-нидтво з низовим козацтвом було необх!дне Криму не т!льки тому, що воно являло собою значну в1йськову силу. Набагато б!ль-ше значения мало те, що через запорожц(в до виступу проти Pool йськоТ держави (.южна було залучити Гетьманщину.

Ц! обставини приводили С1ч I Бахчисарай до розум!ння необх!дност! п!дтримуватк пост!йн! пол!тичн1 зв'язки, виношу-вати алани щодо сп!льноТ боротьби з зовн!шн!м ворогом. Проте пер!од з 1700 до к!нця 1706 р. характеризуемся р!зно«з !н-тенсивн!стю взаемин козак!в з татарами. Свого найвищого р!вня вони досягли в к!нц! 1702 - на початку 1703 pp., коли Запо-рожжя та Крим мали реальний ианс отримати допомогу з боку ту-рецького уряду, який тод! також в!в активну п!дготовку до в!йнк з Рос!ею. Незважаючи на провал цього плану, спроби за-иорожц!в I татар об'еднати своТ зусилля для сп!льноТ боротьби з Москвою мали м!сце I в наступний пер!од, зокрема в 1702 -1705 pp., коли працювала рос1йсько - турецька ком!с1я по роз-межуванню волод!нь двох держав,.

У пер!оди зниження активности иолН'ичних, стосунк1в Запо-розько" С!ч! л Кримськки ханством досить часто в!дбуьались

- 21 -

вааемн! напади запорожц!в I татар. Але, по-перше. розбоТ на кордонах зд!йснювались без санкц!Т С!ч! чи Бахчисарая, окре-мими козацькими I татарськими загонам, а, по-друте. сл!д зраяовувати те. що татари у cboYx донесениях до Константинополя переб!льиували масштаба прикордонних конфл!кт!в, праг-нучи сяровокувати в!йну Туреччинн з Pool ею.

СвоеТ кульм!нац!Т запорозъко-татарськ1 в!дносини досяг-ли в к1нц! 1708~перш!й половин! 1709 pp. В цей час С1ч i Бахчисарай готували сп!льний внступ протв Москвн в об'еднан! з шведеI,кою, польською та частиков украТнськоТ гетьманськоТ apul'f. У вкпадку реал!эац!Т цих план!в союзники могли бути вяевнениыи у перемоз! над царськимк в! йськами. а отже ! в л!кв!дац1Т загрози знищення, що в к!нц! ХУ11-на початку ХУ111 ст. нависла над ханством ! Запорозькою С1ччю.

Запоровд!. злачною м!рою п!д впливом пол!тичноТ ор!ента ц!Т кримського хана Девлет-Г!рея 11. виступили на п!дтримку Карла XII та I.Мазепи» Але татари че змогли реаи!зувати домов леностей з козаками I ко об'едналися з аведсъко-украТнським в1йськом. Непереборною перешкодов для верх1вки Бахчисарая ста ла позиц!я турецького уряду, який не наважився використати сприятливу ситуац!» I видати розпорядження про виступ татарсь-коТ орди. Це був серйоэний пол1тичний прорахуяок Константинополя. який мав далекосяян1 негативн1 насл1дки як для Кримського ханства, так 1 вс!еТ УкраТни в ц!лому I ЗапорозькоТ С!ч1, зокрема.

Особистий внесок дисертаита у розробку наукових результата, що виносяться на захист полягав у встпновленн! того, що ъ к1нд! ХУ11-на початку ХУ111 ст. в!диосини м!ж Запорозькою С!ч-чо ! Кримським ханством зазнали зкачних зм!н: в!д збройноТ бо-ротьби I тимчасових економ!чних контакт!в до пол!тичного сп!»-

роб!тництва. Це у вир1шальн!й м!р! визначалось переор!ентад1ею зовн!шньоТ пол!тики Рос1йськоТ дерхави I Гетьманщини щодо Ос-манськоТ !мпер!Т.

Методолог!чна основа дисертац!Т базуеться на д1алектичних принципах пГзнания Гсторичного процесу, об'ективному п!дход! до анал!зу сусп!льних явищ та под1й, критичному ставленн! до дже-рельного матер!алу.

Методи досл!дження. Поряд з методами емп!ричного п!знания, у процес1 п1дготовки дисертацП" застосовувались теоретичн! методи анал1зу, синтезу, пор!вняльно-1сторичний та проблемно-те-матичний.

Висновки та положения, що виносяться на захист:

1. В к1нц! ХУ11 ст. Запорозька С1ч. не маючи достатн1х сил для зд!йснення значних самост!йних в!йськових операц1Й проти татар, проводила пол!тику активноТ п1дтримки сп!льних рос!йсько-ук-раТнських поход1в на Кримське ханство. У пер!оди тимчасового прилинення широкомасштабних бойових д!й запорожц!. виходячи з економ!чноУ необх!дност!, вступали у перемирия з татарами.

2. На початку ХУ111 ст., коли э боку РоЫйськоУ держави та Геть-маншини поеилився наступ на запорозьк! "в!льност1", а над С1ччю нависла загроза знищення, низове в!йсько не обмежувалося еконо-м!чними стосунками з Кримом. Дедал! б1льше уваги воно почало прид1ляти розвитку пол!тичних в!дносин з татарами.

3. Зовн1шня пол!тика Бахчисарая щодо Зааорожжя була спрямована на те, щоб: а/уникати конфронтац!У з козаками; б/розвивати еко-ном!чн1 стосунки; в/утворити з С!ччю, а через неУ I з Бзтурином в!йськово-пол!тичний союз проти Москви.

4. Одн!ек> з основних причин поразки виступ!в Петра 1ваненка I татар у 1692-1694 роках стала в!дмова ЗапорозькоТ С1ч1 в!д п1дт-римки Ух поход!в на УкраТну.

5. Уряди Рос1Т та Гетьманщини вкрай негативно ставилися до за-пороэько-татарських в!дносин 1 приймали заходи для того, щоб: а/ у к1нц! ХУ11 ст. примусити С!ч в!дмовитись в!д будь-яких прояв!в мирних взаемин з Бахчисараем ! спонукати ТТ до пост1й-ноТ боротьби з татарами; б/ на початку ХУ111 ст. обмеяити сто-сунки Запорожжя I Криму економ!чною сферою та не допускати роз-витку пол!тичних контакт!в.

6. Запорозько-татарськ! в!дносини розвивались нер!вном!рно, але спостер!галась пост!йна тенденц!я до Тх розширення ! поглиблен-ня. Пер!оди найб!льшоТ активност! них взаемин припадають на к!-нецъ 1689-початок 1695 рр.. к!нець 17С2-початок 1703 рр. та к!-нець 1708-початок 1709 рр.

7. Заборона Константинополя не дозволила татарам сп!льно з за-порожцями напередодн! ПолтавськоТ битги прийти на допомогу в!йськам Карла XII та !.Мазепи. Разом з тим, саме поэиц!я Бахчисарая мала важливе значения щодо вир!шення С!ччю питания про п!дтримку союзник!в.

2. СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Основн! положения дисертац!Т викладен1 автором у чотирьох опубл!кованих працях:

1. Запорозька С!ч у пол!тичних в!дносинах з Кримським ханством /початок ХУ111 ст./ //УкраТнський !сторичний журнал.-1995.-

-С.3-21.

2. Конотантинопольський мирний догов!р: р!шення та нисл!дки для ЗапорозькоТ С1ч!//УкраТнська козацька держава: витоки та шляхи !сторичного розвитку. Матер!али Четвертих ВсеукраТнських !сто-ричних читань.-КиУв-Черкаси.1994.-С.110-113.

3. Запорозька С!ч у пол!тичних планах Кярла XII /к!неиь 1706 -

иерша половина 1709 pp./ //Тези допов!дей науковоТ конференц!Т • "Гетьман 1ван Мазепа та його доба'.'-КиТв, 1995.-С.24-26. 4. Запорозька С1ч I Кримське ханство: по дв! сторони Великого кордону//УкраТнська козацька держава: витоки та шляхи вторичного розвитку. Матер!али П'ятих ВсеукраТнських 1сторичних чи-тань.-КиТв-Черкаси,1995.-С.143-146.

Stanislavsky V.Y„ the political relations between Zaporo-shlan Slob and Crimean Khanate at the end of 17-th - beginning of 18-th oentury.

Thesis for a candidate0• degree of historical eclecoea In speciality 07.00.01.-History of Ukraine, Institute of history of Ukraine of the HAS of Ukraine, Kiev, 1996.

It has been settled, that at the end of 17-th-beginning of 18-th oentury the relatione between Zaporozhlan Sich and Crimean Khanate experienced considerable ohange■it was started with armed fights and temporal economical oontacts and was finished political oooperatlon. That was made by the reorientation of foreign polls? of Russian state and Hotmanate toward the Ottoman Карlrc.

Станиславский В.В. Политические отношения Запорожской Сечи и Крымского ханства в конце ХУ11 - начале ХУ111 вв.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01.- История Украины , Институт истории Украины НАЛ Украины", Киев, 1996.

Установлено, что в конце ХУ11 - начале ХУ111 веков отношения между Запорожской Сечьг и Крымским ханством претерпели значительные изменения: от вооруженной борьбы, и временных экономических контактов до политического сотрудничества. Это в решающей мере определялось переориентацией внешней политики России и Гетманщины относительно Османской империи.

Ключов! слова: Запорозька С!ч. Кримське ханство, пол1тичн! в!дноскни, в!йськов! походи, перемир'я. козацтво. ^