автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Порiвняльно-зiставний анализ функций позначень кольора та свiтла у казковому и библейских текстах (на материале французских фантастических сказок-повестей и Евангелия Feled Marc)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Порiвняльно-зiставний анализ функций позначень кольора та свiтла у казковому и библейских текстах (на материале французских фантастических сказок-повестей и Евангелия Feled Marc)"

IfflÍBCHfflI ДЕРйАБНМ ПйдаГОПЧНИЙ 1ЙСТЮТТ

ШОЗИШИХ мов

'/ ¿ г CU ÍJ

*• На правах рукопису

КОРОТИЧ Тетяна Анатолй'вна

ПОР1ШШ1Ш0-31 С'ТАВНИЙ АНАЛ13 ФУНКЦ1Й • . ПОЗЯАЧШЬ КОЛЮРА ТА C3ITJIA У КАЗКЭВОТу ТА Б1ЕЛ1ЙСШСМУ ТЕКСТАХ / на матер!алt французьких фантагтичних . каоок-поз!стей та РвангэлП ¡S»IVa Кего /

Спец1альн1сть - 10.0:;,05 - романсы*} нов и

Автореферат на здобуття паукового ступени - кандидата фЫологччних наук

KH'íb - (993

Робота виконана на кафедр1 французы«'/ ф{лояог1У КиУвського державного педагог!чного {нституту шоземних нов.

. Науковий кер!вник - доктор ф1лолог1чних наук пробор-В. 1.ГАНАРУ

Оф1ц1йп1 опэнзнтл - докгор $1лолсг1шш:; паук

професор Н.М.КОРРОЭ ЮРОВА •

кандидат {Ъюлог^ших нэук доцент В.Р.ОТРВВД

Пров!дка установа - Яопецький дэЧ"ави:;Д уШгсрсггтет

За;;ист вгдбулеться " " литого !993 року о _гозгтн!-

;-та с,аз1данн1 спец1агЛсоваио1 .ради 113.14.01 по пр.'гсуз^етяго чаукового ступеня кандидата наук у КмТьськочу дор:паз:юму педагогичному Шстктут! !иозешпх гов /2521 аО, зул.Червоно-

агн1йсы:а, 73/.. ■

' \

3 дисертац!ет места ознайэкитися у б!бл1отзц{ 1нституту. • ■ Автореферат роз!слшго'" ' " -ехчня 1993 ро::у.

(Ъ.и

Вчений сенретал

спзд1ал{з6вапох ради (_-П.Белякова

Незваяаючи на то, що в лхнгвгстичшй л:гератур1 дослхджен-ня позначень- кольора маз давню традигию, його проблематика далеко не вич'зрпана. Неьирхшеним эалишазтьоя питания гтро ix тексто-формуючий потенцхал.

Дана дисертахцйна робота являе собою досл^дження функций позначень кольора та св1тла у французьк!Я фантадтичшй казц1-по-вхстх та в бвангелхе вхд Марка в пор1вняльно-з1отавнсму план:. Вибхр цих лвох типхв текст: в як об'акта доел!доения зумовлений Ix взаямод1ею на согиокультурно?^у ptrai, 40 в сеою чаргу поясню-еться Ix спхльтш шфологхчним джерелом. Цей взаемозв'язок покла-дький в основу «иоертшцйиого ^""'дт^^тт. Елбхр т-еии'дослхдяан-ня обумовлений актуальности вивчення позначень кольора та св1тла на мовному piBHi та необхгднхетю анамзу худоюьо! функц1 i позначень кольора та евхтла в авторсьяоау TBopi.

Предметом дослхдкення е функц:I позначень кольора та евхтла в казковому та б!бл1йському текстах /ношнативна, метафорична, символхчна/. Будь-яка лексична одиниця, актуал1зована в авторсь-кому художньоиу TBopi, надхлена конкретним семантичним suictom,

який залежить В1Д шдив1дуально-авторськог,о niлходу до явищ, «о.....

слксуються. Двторська система кольерхз Сазузться на результатах сприйияття кольора, емошйно-оц! ночного в1дношвння автора до кольора та в;д традицхйно сталого в1дноиеиня до цього кольора.

Специфика об'скта та предмета доолхдяення обуковила його ооновну мет^, яка заключается в визначенш текстоформуючо! фукк-цхi описування кольора та евхтла в казковому та бхбл1йськсиу текстах, в виявлешп спадкоемностх у вживанш лексичних одиниць 3i значениям кольора та евхтла в б1блхйському текст! та в текст-i аь~ торсъко! казни, в обгруетуванш що! законом!рностх.

Реалхзац4я дано! мети обумовила необххднхеть Еир1шення таких задач:

- проведения цоргьняльнс-зхставного аналхзу капкового та бгблхйсь-кого текстхв на хдейно-естетичному та структурно-ношозтийно-му рхвнях;

- анал1з номхнативно! функщ! описування кольора та евхтла в казковому та б1бл1йському текстах;

- визначення метафоричноt функц11 позначень кольора та CBiTfla в текстах фантастичних казок-повхстей та в текст1 Selen liarc ;

- проведения пор!вняльно-з1 ставного анал!зу метафорично! функцИ

визначень кольора та св1тла в текстах, що досл1джуються; - дослхдження символхчноГ Функцх ï в цих текстах та проведения пар ал ел i mí ж виявленими символами.

Нк йпотеза висуваеться припущення про те, що в ochobí хнди-вхдуально-авторського вживания позначень кольора та св!тла в текстах авторських фантастичних казок-поЕЮтей лекить стале загально-прийняте значення, яке тхсно перегштаеться ai значениям описуван-ня кольора та свхтла в бхблхйському текстг i демонструв елементи спадкоемност1 в кольоров1й та свхтловШ забарвленностх в авторських текстах.

Чат ерi алом анализу послужили тексти французьких авторських фантастичних казок-пошстей /р.Gabarra «Le rose dee ïarpathee", G.Sand "le Marteau Bouge", Luda " La gardienne du feu », K.Druon "Tietou les poucee verte"? A. de Saint-Exupfeiy "le petit prince", Ï-Laboulaye t ïlf - Paf », Selon Marc /, вйдхлеш Í3 жанру чархгно-фантастично! автореько! казки для з1ставле лешш з б1блхйським текстом на ochobí ïx спхльно! "поетики".

Наукова новизна та теоретична значимхеть дослхдження полягае в вид1ленн1 сшльних рис в струнтурно-но мло э йц i й н i Я побудовх 4apiB-hoï казки, фантастично! калкр'-nor.icTÍ та БхблП; в типовостх еле-MeHTÏB EMÍCTy та типовост1 хдей, що вплюються в творах; в систе-матизацП аналогiчних мовних 3aco6iB для описування кольора та свхтла в текст! казки та в текстх Б1блх1. Бисновки досл1дження дають змогу говорити про спадкоешхсть у вживанш лекоичних оди-ниць, що передають колхр та евхтло в авторських казкових текстах та в текстi БхблИ.

Практична хйгоисть дослхдження полягае в ыояливост1 засто-сування його результатхв та матерхалхв в курс! з французько! лх-тератури, стил1стики французько1 мови, icTopiï французько! мови та л!тератури, в спецкурсах з лшгвхстики та-семантики текста, на заняттях з практики французько! мови, а також при укладанн1 учбо-еих nocíбнив1в, методичних рекомендацхй з анализу текста, при на-писанш курсових та-дипломних робхт.

Загальна методолог!я дослхдження визначаеться положениями ф1лософ1I про поступальний розвиток суспхльства та природи, сус-пхльства та мови, яка служить сусшльству, про спадкоемн1сть в розвитку мови, про формування нового в mobí авторських художшх творi в, алд на ochobí старих сталих мовних явищ в поеднанш з ав-

торським баченикм старого по-ковому.

В дисертацх! застосовувалнсь тахи цетоди дослхдження; „¿сто----------------

рико-логхчни^та порхвняльно-зхставштй'анализ мобних функций в каакових та б1бл!йсъких текстах,

В прсцзсх дослхдкешхя буди сфорцульоваш такх основн: поло-ження? шоцВиносяться па аахист:

- дослхджения текстхв фантастичннх пазок-поветей в пор!внянш з бхбяхйськиы текстом правом:рве на трьэх рш-шх: структурно-ком~

поэицхйноыу, дцейно-эстетич^сму та ковяому;

- реол!эац!д опксування колюра та овха-ла та його лексико-стхшс-тичш особливостх в казковоыу та б1бл1йсыгоуу текста;': заедать

вт я «ого '1а ¿ах'йльномотаого значений;

- но?пнг?:тп:а, моташорична та еиыволхчна функцх! позначень кольора та схйтла в казковому та бхбл1йському текстах знаходятьоя у взаемодг! та у взаемозалекност1;

- текстоформуюча пхдфуннцхя видхлених функцхй позначень кольора та свхтла шзначае ткпологхчну специф1ку текснв, що доолхдаують-ся.

Мета та задач! дослхджения обумовнли структуру диоертацЛ, яка мхстить в собг вступ, чотири роздали, бисноыш, список ышо-ркстанох лхтератури та два додаткп.

я вогут» обгрунтовуеться виохр темя роботе, П актуальность, пауком новизна, тзоретичча гначкмхсть ч-а практична цхнкхсть. ¿1орм.улв-''Тьол ыэта, задачх та метода дослхдгення.

13 першоыу рэздШ визначаетьоя тип казок дот а:;ал1зу та по-рхг-кшпи з б£б:пйоъки;л текстом; виср1тлюються два р!снх алалхзу та порхвкишл з бхблхйським текстом; структурно-конпозкцьЧни?! та хдейно-естетичиий. При розгляд! структури казхсових та о^блхлсъких текст!в вхдшчавться сшлшхсть 1х структурно! побудови / наяв-нхсть 5 структурних елемехтв за системою З.Я.Проппа, подИшсть зэ функц1ичи ддйоенх осхб, наяяпсть в кожному текст! структурного ядра, наквнхсть бшарних фуккцхР тои;о /. 1дейно-естетичний рхьвнь аналхзу казкового та б\блхйського текстхв охоплгоз авторсь-ку естетичну оцшку, тобто сама хдея мае естетичзгай характер х висловлюе автореьку отттзву позицхю.

Другий, третхЯ, четпзртий ррздхли еиспхтлюш'ь л!нгв!сткчний аспект аншизу художнього тексга на мояиоцу р1»ш - функцх! позначень кольора та свхтла у казтсових та бхблхйських текстах. Ко-

Л1р у текст! може виконувати три функцх?: номшативну, метафорич-иу та символхчну. Шд номшативною функцхею с;пд розушти прита-ману слову функцхю найменування предмета. При дослхдаенш номхна-тивно! функцх! позначень кольора та светла того чи Iитого авторсь-еого твору, ЗБертаютьоя до гами кольорхв автора твору, що анал1-зуеться. Крхм, власне, кольору, слово визначаз також ешцхйне став-лешхя автора до цього кольору I отримуз нове значения / метафорична /, що зал е.'.тать вхд контекстуального оточення. 1нодх номхнаткана функцхя позначень кольора та стлтла переходить у метафорич-ну х символхчну, тобто в текст1 з'являйться символ на основ1 зви-чайно! номшахц: реалх!.

У висновку узагалышеться результат проведеного дослхджен-ня та окресленх шляхи подальших розробок проблеми.

У першому додатку подано структурно-композицхйний анал1з семи текстхв казок-повхстей французьких авторхв.

У другому додатку подано глосархй позначень кольора та свхтла казкових х бхблхйських текстхв, що дослхджуються.

Аггробацхя роботи зд1йснюгалася шд час дослхдження. Голов-нх результата 1 висновки допов1далися х обгогорювалися на заеданиях кафедри французько! фхлолог1I КиХврького педагогичного хнститута шоземних мов, на звхтних наукоро-практичних конферен-щях молодих вчених НДППМ / 1989, 1990, 1991 рр. /, науково-ирактичшй шдпумковхй конференцхХ Кишинхвського державного университета / 1989 р. /, наукфзо-практичнхй жонференцх I " Актуальные проблемы перестройки и усовершенствования учебно-воспитательного процесса в педвузе и общеобразовательной школе " / Кхрово-град 1990 р. /, науково~практичшй'конференц1]£ " Учитель и общество: опыт, проблемы и поиски " / 1зма!л 1990 р. /. Матерхали дослхдаення використовувалися при створеннх методичних рекомендаций, при налисанш статей, видрукованих у збхрнику статей ка-федри хноземких мов КЕОКУ ¿м.М.В.Фрунзе, м.Ки1в, 1990 р., а також статт1 на депонування в Укр1НТЕ1, м.Ки!в, 199'3 р.

головнш змют ропота

Останнхм часом у зв'язку з успехами науки про фольклор, збхлыпився хнтерес до традицхйноК проблеми фольклорной тератур-них гзаемозв'язк1в. Процес розгитку казки як жанру був тривалим, Казка заявилась тодх, коли мхфологхчне мислення заступилося пое- . тичною вигадкою. 1з наступним розвитком свхдомост! людей вхд

мхфологччного до еышричного шф переосшслився I стаз засобом

вираження фхлософських, моральних, художньо-естетичних глей,----------------------

Дёритушпзац1я, десакрал1зац1я, послабления великог вхри в хстин-Н1сть мхфхчних "под1й", розвиток св1доыо1' нигадки, втрата етно-граф1чно1 конкретноетх, замша ».пфгчних героТв звичайннии людьми, шфхчних час1в - казково-невизначеними, послабления чи втрата етнологхзма, змхщення увагк з колективних роль на шдивхдуядънт -все це е моментами трансформацх 1 м1фа у казну, Бинт того, час шфа ян мислення, як вхрування, як народно! творчостх вхджив своз, I мхфологхчне шелення було зашнено рацхональшш, вгра у мхфо-лотччних богхв була зашнена хишиыи яхрами, рвпгггями. Йк результат цього процесу шф розпавса на релхх'хм х казну. Релхпя х казна мають одне I тек саме ¿сторичне корхння, що зумовлюе досл:хд-ження казкового та б1блхйського текст1в у порхвнянн1. Але хенув I бхлып 1стотний штрих, що поеднув тексти казок х текст Бхбл13Р -це "поетика" цих видхв текст1в.

Починаючи дослхджувати казкового та бхблхйського текст:в, необххдно визначити текст казок для порхюяння з бхблтйським текстом. Враховуючи досв1д наукових досл1джень В.Я.Проппа, б.М.Ма-лотинськог'о видхлеиня чархвних казок в окремий самостгйний каз-ковий тип на основ1 ххн'ьо! спхльно! структурно! побудоги, для дисертацхИного дослхдкення вгдбираеться чар1вна фантастична каз-ка-повхсть, для порхвняння з текстом Овангелхз вхд Марка. Казко-ва ПОВ1СТ1) передбачав по'зднашш, синтез властивостей еп1чно* ггрози I {юлыслорно) казки. Структурною сердешною казково! пов1с-тх а дхл, фантастична вигадка 1,ьи сюжетотворну функцхю, персонажи частхше за все стабхлыи, використовуеться ряд типорнх момен-тI в при побудовх сюжету. Фолыслорнх та л1тературнх принципи структури тексту поеднанх в систем1 твору.

Текст казки та текст Б1блх2, як х. кожний текст художнього ТВОру, являють СОбОЮ СКЛаДНу Структуру. Алв б1лЫПХСТЬ Л1НГВ1СТ1В х л 1 тературознавцхв пропонуе дослхджувати тексти на таких р1в-нях: 1дейно-естетичному, жанрово-композицгйному х мовному /А.М.Васильева, Л.А.Нов1ков, 3Л.Хованська/. Для деяких л1тературних вченх пропонують розглядати тексти на 1хньому структурному рхвнх / !{Левх-Стросс - тексти >лф1ь та В.Я.Пропп - тексти казок /. При анал1з1 тексту автореько? казки розкригаяться структура св1Т01'ляду автора i строрена його схндомхств структура сы-

ту - певний сохцально-хсторичний свггогляд. При розгляд! структури казкового та б1бл1йського текстхв вхдзначаеться спхлыисть структурно! побудови текст1в / наявн1сть п'яти пропшвських еле-метчв: функхйя д1йово! особи, атрибутивний елемент, форма поя-ви героя, сполучшй елемент, мотивування; подхбшсть по функщях дхйових ос1б, присутнхсть у кожному текст: - структурного ядра -АБС; наявн1сть бхнарних функщй - ЗР, ПрСп, ь в, и б тощо /.

Тдейно-естетичний рхвень анач1зу казкового та бхблхйського текстхв охоплюе авторську естетичну оцгнку, тобто сама гдея маз естетичний характер х еисловлюз авторську життеву позищю.

Це дисертахдйне досл1дження присвячене третьому р1вню анализу художнього тексту - мовному. Мовознавчий аспект охоплюз ба-гато питань аналгзу художнього тексту на мовному рхвн1, але це досл1дження обмежузться проблемою вивчення функцией позначень ко-льора та свхтла у казкоЕИХ та у б1блхйських текстах / на матер1-ал1 французьких фантастичних казок-повхстей та Нового Запов1ту /. Колхр е одною хз складових частин цхлхсно!' системи казкових та бхбл1Йських- тежтв, як один з елементхв художнього мислення. В об'ективн1й дхйсност1 вхзуально перед людиною колхр з'являзть-ся як чуттево-естетичний 'феномен. У художньому теют виклкча-еться беэпосерехшй вхзуальний акт, як сприйняття св1тла, а його единою ознакою е лексична одиниця або сукутисть лексичних оди-шщь, що називають колхр або свхтло. Авторська мора кольор1в визначааться поняттевою системою позначень кольору та свгтла. У французькхй мовх система означень кольора мхстить 12 тоно-вих груп, якх вид:лили М.А.Бород1на та В.Г.Гак: 9 хроматичних / червоний, оранжевий, ковтий, зелений, блакитний, фхолетовий, коричневий, ромвий / I 3 ахроматичних / бхлий, схрий, чорний /. Система позначень свхтла мхстить вех в1дтхнки евхтла, тхн1 1 блиску. Кол1р х евхтло у художньому творх е засобами вираження I розкриття його змхету, що Еиступають серед 1нших засоб1в художнього слова / красного письменства /. Багатолланова змгетова структура найменувань кольору мхстить дескриптивну / номшативну/ г естетичну / метафоричну та символ1чну / частили значения. При досл1десеши номшативно! частини значения позначень кольора та св1тла того чи шшого авторського твору звертаються до гачи ко-льор1в автора твору, що досл1джуеться. Авторська система кольо- . рхв зумовдиеться'характером сприйняття кольору, цо стае основою

оформления кольор1в у ц[Л1сну систему. Вся система колъоряв у CBoïîi- номгнатившй функц! 1-розгляда0ться~в~роботГ~нгГ матер ia-jii восьми текст!в Ьачтасткчних казон-пов1СтеЯ i тексту Нового Заповхту. До автсрсысо* системи входять також два означеши cbît-ла: сштло i т i нь.

При дэслгд-енш номгнативчо! функцН позна.чень кольора та свгтла у авторських творах, по аналгзутсться, звортз-лмсь до пал i три кольор! в автора / гаш, колориту, системи /, до розгля-ду лексичних одикицъ iз значениям кольору та свхтла, ïxHboï мор.-фолоНчно! приналекност1 до тих чи îhbihx частин мови; до чяс-тотноотт я«пт>п1п!.т / залуш^п при дьоцу статистичний-oo'ïïîk час-tothocti лексичних одиниць системи кольор1в конкретного авторсь-кого твору/; до градахц! визначень свгтла на хроматичш та ахро-матичш кольори. У поетищ Сходу спостерсгаеться переважне вико-ристання ахроматичних tohîb i навпаки, в поеттц Заходу домпгуэ використання хроматичних tohîb / ЗЛ.Банару /.

0собливост1 св!тлового поля Бизначаються в таких планах сегтло i предмет, cbïwio i темрява, св:гтло i блиск, кол^р светла, ексгграсиЕна роль позначень св:тла i темряви. Г'е окна особ™ лие!сть свгтчового поля - де протиставлення свдтла та темрявк як дг-ох протилеяшх субстанции Mo вне протиставлення светла i течряли стираться у тому випадку, яктао е характеристика cbît-ла по яскравостх, тобто с.ттло може переходити влд сл1пучо неправого до гранично тьмяного.

Розпянувки номшативну фунтстцп позначень кольора та светла у г-ось;,ш текстах франнузьких фонтастичннх казок-пов1стей та у б1бл!;;ськоиу текстх , приходиыо до висковку, ;до ном1яативна Функц1я позначень кольора та светла в художньому текст! е бгльш ■ нейтральна по Bijpxroimr до вирагення головнях худоянхх 1дей автора, алэ грае свое роль у вхдтворешц авторського бачення миру. Проаншизувавши номшативну функцию в текстах, що вивча-лись, вкмальовуеться пеша картина, що представлена такою таблицею, де поданi результата статистячного анализу позначень кольора та свгтла в казкових та б1бл1йському текстах;

Автор та нагва каэкн

! Ном1ка?ивне ! Метафорнчяе ! ! вначеняя позка-t значданя по-! ( чань кольора та аначвнь кольо ! свгтга ! ра та eaiwra! ! Î !

Морфолог1чний ! Найбхль® вгивакх во-wazis позначень! значения кольора та кольора ?а сзггла. евгтла ! •

, грома», ахрокат. свгтяо

P.G&iaarrs 36

"Le rose des Kar-pathee"

G.Sand "La Harteeu 55

Bouge"

Ch.Jîodier "Trilby 68

ou la luteia d'ergail"

A.France "Le paté 2

fies langues"

U.Druon "T'Istou les 156 pouces verts"

Luda "La gardienne 96

du feu"

52

43

120

166

перевалке вгивон- -vert noir

ня npHKMSTHKKÍB rouge blanc кольора

перзвагне вкиван- rouge

кк прккиеткик1в bleu

кольора de cornaline

псккмзтниеи кольо- bleu pa

прикметники кольора

blesc

приккетникк кольо-ра

прикметники кольо-ра

rose bleu

roes rouge

les teints de lmsière

blanc flasboyant

blanc noir

noir

brillent

couleur de feu, l'osfcre

i

00 I

I

i 2 ! 3

Solon liare ' поэначень хольора та

Î CBiwa, до розвивавть !

! та поглнблыють ном1нативну

! функцхв эашнюючи IÏ на ме-

! гафоричну та сишзол1Ч1!у

A.de Saint-Sxa-péry "le pâtit prince"

62 ! 236

B.Laboulcye ! 53 ! 21

"Pif-paf" ! I

! !

î !

перевгяне вяиван-ня гменникхв та ! словосполучеиь, ! «о поэначагть ко-!

Л1Р

76 It rougi;

! перевозне вхивання дхзсупв кольора !

! иерэвазне виглван-! ! ня прнкмвтшшв ! ! чо позначалть 1 I Kaitip !

гоел

Г OU £<4

rouw

blanc

gris noir

blanc noix

blanc noir

la prison la nuée

i

brillai- j

la lueur!

I

ete int i

illuaiser

paie

l'éclat j le brouillard briller ! soabrs

Kpiií дескриптивного значения кольора та св1Тла лексична одиниця позначае також емоц1йне вхдношення автора до цього по-значення кольора та св1тла. Позначення кольора та cBiraa здобу-ваз додаткове значения, яке заложить В1Д тих емоц1й, як1 воно . викликае. Один i той же кол1р або cbítao може отриыати нове се-мантичне значения, яке залежить В1д контекстуального оточення. Вживання у контекстх переосмислено! HOMiHaniï, ïï мет&форичне або сиывол1чне значения залежать в1Д стштого традихцйного переносного значения лексично! одиницх, що досл1доу<зться та в1д íh-дивхдуально-авторського пхдходу до об'екта д1йсносп, що опису-еться. Використовуючи одш й tí ж позначення кольора та свхтла, кожний автор висловлюа свос вхдношення до фахдав, поступков i дае ïm емощйно-художню оцхнку.

В проанал13ованих нами текстах фантастичних казок-nobícteñ французьких автор!в та в текст! Selon Liare описування кольора та сБ1тла найчастше ьиконуо метафоричну функцхю, що шдтверд-жуеться результатами статистичного дослхдження. Сшльною специ-'ф1чною властивхстю описування кольора та евгтла текстгв, що гив-я&лись а передача забарвлешя за допомогою предметних опису-вань кольора та евхтла, якi ыорфологхчно перйдаються |Шенниками та лексико-сеыаятичними трупами сл1в 3Í значениям кольора та свхтла,. mei виконують метафоричну та символхчну функцП: для позначення зеленого кольору - de vorduie, les herbes, le prairie, les buissons, les arbustes;

•для червоного кольору - de cornaline, dos говев, de velours, de pourpre ;

для жовтого кольору - le sable, le désert, le soleil, le feu, la couleur de siel, le blé; для б1лого кольору - la glece, le naige; для зб1рного значения кольору - les fleurs, les papillons, le costuaa da bohéaienns;

для позначення св1тла та tíhí - la transparence, l'sau, les rayons de eoleil, lea étoiles, la feu, la brillantina, l'Oabra, l'étincelle, la nuit, le jjeur. ,

Емоцхйно-оцшочне значения може накладатись на власне значения прихметника при його переносному вжнваннх, що приводить до розширения смислу, переходу номшативно! функцН в метафоричну, але в контекстуальному оточеннх. хнколи ном!нативна функц!я по-

- значения кольора та свй-.ла _ переходить _ в_ метафоричну, а дал i в___

символ хчну, тобто в текст i з'являеться символ на ociïobî авичай-но! HOMiiianiï peajiiï. Для текстов, що вивчались, характерне cnis--i снувпння прямого та переносного значень лексично* единиц i". На прикладах l'Oura-Hoir / P-Gsafcrra "La rose des Karpathen"/ та le Marteau Bouge / G: Sand "le Ива: to au Bouge" / cnocïepira-зтвея спхв1снування прямого та переносного значень лексично! одкниц1, яка викокуе в контекстх одночасно номшативну та мета-форичну функцхï, а далг, з розвитком сюжету, з'являеться симво-т лшне значения, яке iohye в певному контекстуальному оточонн!. С.тупхнь розповсюдиеност! в текст! образного символ!чного уявлен-ня вкзначаеться хндивхдуальшетв автора та естетичними вимога-ми, що залежать В1д жанрово! надежное« текста.

Як в текста фантастичних казок-пов1стей, так i в текст! Selon liare вхдбувазться ланцюгова реакщя смислових перетворень. Вторинне значения, що виникае в одному словх зразу ж передаемся другому слову, а пот im стае притаманним третьему тощо. В результат! посл1 доеного смислового розширення значения, яке ви-никло спочатку стг.орюеться контекстуальна багатозначнхеть, на OC.HOBI якоï шзшше виника-стъ поетичнг "надзначення". Виявленх емисчовх процеси являють собою початковнй бтап образного втхлен-ня символа. 3á А.З.Лосзним, всякий символ s киве воображения д1йсност1, яке прошло обробку в мисленнх, в результат! чого вш стаз найгостршим знаряддям перетворення caMoï дхйсностх.^ В авторських казкових та бхблхйських текстах, що вивчались, широко втаваэться символiха фольклорного та церковно-християнсь-кого походження, що зближуз каэковий та бхблхйський теясти за формою з усною народною творчхетю та з релх.г1йними текстами. Таке зближення вивча^ться в дисертащйному дослОженш шляхом nopiвняння та зiставлення значень лексичних одизп»ць в енцикло-педичних словниках Larousse, Hobeft, Hachette, Dictionnaire de symboles de J.Che таНег та значения лексичних одиниць в контекстх, mo дослхджузться.

Симтюлхка кольора та св1тла в казковому та б1бл1йському текстах буду-зться на ochobí таких кольор^в та ?х вхдтхнкхя, як: bleu; noirt rouge; vert; blenc; rose; jaoiaa та jî& базх татсих позначень ехчтла: feu,»; luaière,f ; ténèbres,pl. ; briller; eoleil,»s

I. Лосев Проблема символа и реалистическое искусство. - М. : Искусство, 1976. - С. 19.

- noir - символ зла, смерт1 та■горя;

- Ъ1апс - символ моральность духовно! чистоти та краси, символ невинностг;

- ¿кит - пбхгаеться з символ1чним значениям лексично! одиницх désort,в - духовна очищения, над1 я ;

- rouge - любов, патрхотазы, кол1р життя, символ реЕолюцхх;

- fleuca,pl. - збхрне значения кольору, uci кольори основдого сп«ктра, символ paflicTi, душевного шднесення ;

- ¡.art - резкий життя, весна, вхдродження;

- газе - символ нереальность сюрреал1зы, upiï;

- îeu,B - рел1г1йна символхка пекла, царя пхтьми;

- lusiâre.f - символ душевно! чистоти, осв1ченостх, Bipn;

- ténèbres,pl. - символ 1ка пекла, дхшвола, знехйри, сумнхв1в;

- oEibre,t. - протиставлення свгтлу;

- soleil,». - ел1тарний знак, символ знания, джерело св1тла, життя, тепла.

Слова 3Ï значениям кольора та евхтла в казковому та бхблхй-ському текстах служать засобом концептуалхзащ! св1тогляду автора - художника, а також ритуал12ац1Х сприйняття та художнього-оформлення, вироблених суспхльством життевих цхнностей та грома-дянського в1диошення автора до них. Таким чином казковий та бхб-л1йський тексти стаять не тiлы-;и засобом позначення / й.самопо-значення /, але й, переватао, засобом творения, що сприяе фор-муванню та вдосконаленню Енутрхшього евхту читача, його грома-дянсько! позиц!ï, а також його моральних та естетнчних погляд1в.

Образнхсть позначеххня кольора П1дсилюеться в казковому та в б1бл1йському текстах шляхом застосування авторами рхзних за-собхв: I/ контрастивностх - протиставлення кольорхв; 2/ нагро-> мадження нольорхв - частого вживання одного й того ж позначення кольора; 3/ вживання предметного описування кольора; 4/ поед-• нання символ1ки кольора з хншими лексичнкми одиницями, що мають ' ■ символ1чне значения; 5/ комбпхацП в rpi барв; б/ вживання авторами казок загальномовних сталях символов та надання ïm 1нди-ыдуально-авторських хйдтхнкхв; ?/ формування авторсько! символики у контекст!. Слога si значениям кольора та ерлтла служать засобом симзолхэац1 ï через ïx комбшаторику, яка дозволяв нада-ти св1ту, що опиаувться , семиотизуточу характеристику.

Позначення кольора та евхтла в казког-ому та бхблхйському

текстах виконуить три фуккцх!: "омЬютигну, метафоричну та син-вол1чну. В номпттивному значетп переватають три лозначетжл ко-

льора: r®uc;e, 'Mémoî noir - , jnci мають в життх людини голобнэ - . :______ _____________

значения для символики кольора, для вторинко! ночшащХ. Позна-чення-яольора та çsi-'ла в метафоричхпй фугацН в казкових та 6Î6-л1йсг-ноцу текстах несуть однаксве емсцхйно-еететшше наванта¥.ец~ ня, що свгдчить про сладкое?.«! сгь лхтературно-лшгвхстиш'юс тралит Я. " . .......

О с я о t в i положения д и с е р г а ц i ! в ¿добра se H_i 2, так и.я. п у. б л. i. к а ц i я х:

1. Цветовая метафора в сказхсах Ш.Нодьз // Некоторые воя- . росы филологии и мэтс^пзт преПода'"ОТ!Я иностранного явнкя в иу- • • зе. - Киев: КБОКУ им.У.В.Фрунзе, 1У90. - С. 35-40. . •

2. Структурно-стилистический анализ (французской литературной сказки // Актуальные проблемы перестройки и усовершенствования учебно-воспитательного процесса в педвузе й общеобразовательной школе: Тез. докл. науч. конф, - Кировоград: КПМ '

им.Л.С.Пушкина, 1990. - С. 67-69.

3. Использование национально-культурного наследия на уроках французского языка в вузе / на материале французского.' ска- ,. зочного и библейского теистов // Учитель и общество: опыт, проб-лс.'дг, поиски: :'сэ. доил. науч. конф, - Изнчил: ЙТ'ПН» T9?f\ -

С. 26-27.

4. Методические указания по комплексному анализу текста французской сказки / для студентов языкового вуна специальнос-■ги 31.03 /. - Горловка: ГПЬШ, 19Э1. - 20 с.

5. Историко-лингвистическое обоснование сравнительно-оо-поптавительнох'о анализа сказочного и библейскох'о текстов / Низ», 1992. -'14 с. - Деп.'в УкрИНТЭИ 3.12.92., № I87Ô Ук-Э2, .......

il i дп. до зруку С1.0/.93 ■ Формат 60Х84'/ц. *;'. -

Пап'ф дру.ч. . Cnoci6 друку офсетний. Умовн. друк. арк.о^ Умовн. фарбо-в!.«?. <►, 93 . Обл.-вид. арк. /,0 Тираж -¿ее ■ Зам- •y-J • Без платно._

ффма *В1ПОЛ» 252151, КиТв, рул. Воликгша, 60-, А-С

У-