автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Повтор как способ реализации сементической завязки художественного текста

Полный текст автореферата диссертации по теме "Повтор как способ реализации сементической завязки художественного текста"

мовознавства ім. 0.0, Потебні

■ CEVAHTIWïïOÏ ЗВ"ЯЗ!'0СТІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Спеціальність: 10.02.01 - російська мова

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня какдадата філологічних наук

На правах рукопису

СІЗ-ЯЦЯ Ірина Анатоліївна

ПОВТОР ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ

Київ - 1994

Робота виконана у ві/ділі російської мови Інституту мовознавства ік. 0.0. Потебні НАН України. .

Науковий керівник - доктор філологічних наук, .

' процесор Г.П. їжакевич

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук Л.О. Кудрявцева

- кандидат філологічних наук

В.З. Акуленко

• Провідна установа - Українській державшій пєдзгогічіпїЙ , університет ім. М. Драгопанова

Захист дисертації відбудеться " '¿2" ковтня 1994 р.

о Ш год. на засіданні спеціалізованої ради Д.016.28.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті мовознавства ік. 0.0. Потебні НАН України /252001, Київ - І, вул. Груиевського, 4/.

, 3 дисертацією кокна ознайомитись у бібліотеці Інституту мовознавства КАН України.

Автореферат розісланий " р.спесня 1994 р.

Учений секретар спеціалізованої ради доктор філологічних наук, професор

£ Н.Г. Озерова

Інтерес лінгвістів до питань дослідження тексту відбивас характерну для сучасного етапу розпитку мовознавства тенденцію переходу від вивчешт мови як абстрактної системи до дослідження її Функціонування як засобу комунікації. Тобто відображає тсн- .. денцію вивчення зв"язку мови з різшпяі сторонами лядської діяльності, що реалізуються через текст. Зацікавленість цими пробіе-U3i.ii пояснюється також бажанням за допомогою тексту ося~’іутп буття мови, її закономірності, які розкриваються саме при фуккціону-бшші мовних одиниць. Характерна для сучасного мовознавства тенденція дослідження фуіпщіопальної сторони мови зумовлює актуальність і даного дисертаційного дослідження.

Становлення лінгвістики і стилістики тексту було підтримане науко виш досягненнями на різних етапах розвитку сучасної філології. Її витоки знаходимо у пра’дос О.М. Веселовського, 0.0. Потебні, Б.О. Ларіна, В.В. Виноградова, М.М. Бахтіна, Л.В. Щерби та-багатьох інша учених, у працчх якігх мова розглядає.ься як дій- .. сна практична свідомість, Еивчаються її зв'язки з мисленням, культурою, психологічною діяльністю. При цьому текст розглядається як первинна даність усього гуманітарно-філософського мислення і вважається тією безпосередньою дійсністю, на якій грунтуються ці. дисципліни. Отке, актуальність вивчення проблем лінгвістики та стилістики тексту визначається їх приналелшіети до кардинальних питань філології. .

Протягом останніх років з'явились дослідження, в яких текст розглядаються як семантична єдність, де синтаксична форма - лише . засіб виралсеши думок /роботи В.М. Гаспарова, В.Г. Гака, Л.М. Мур-зіна. С.І. Гінді"а, Т.!.’. Ніколасвої та ін./.

Підхід до тексту як структурно-семантичної єдності вищого порядку перецбачае, тазам чаном, потенційну можливість смислової взаємодії елемеятіз текстової структури різних рівнів. Функціо-яуваяіи мовних одиниць у межах тексту певного тилу має декілька особливостей.обумовлених впливом ряду текстових закономірностей. Однією з яких е категорія внутрішньої /семантичної/ зв"язності, яка охоплюс поверхневу і глибинну структури тексту чи, в іншій . термінології, глибинний смисл тексту та Того формальне вираження..

Функціонально-семантичний аналіз мовних одиниць у межах ху-. доулього контексту інтерпретується дослідниками по-різному. Основна відмінність, з нашої точки зору, полягас в урахуванні чи '

ігноруванні глибинних, смислових зв"язків, и;о погною мірою впливають на функціональні характеристики лінгвістичних одиниць, на зв"язкз: кожної одиниці з цілим текстом по.ієрархії, від нижчого рівня до семантичного цілого, та ряду інших причин. Інтеграція текстом Ного компонентів, починаючи від Фонетичного рівня організації, розглядається у роботах З.Я. Тураєвої, І.Р. Гальперіна,

О.І. Домапневг І.В. Арнольд, В.О. Кухаренка та ік. Інтерпретація взаємодії тексту та мовних одиниць у цих роботах грунтусться на урахуванні семантичної зв"язяості, яка, проїшзуючи усі рівні тексту, приводить текстові одиниці у відповідність до авторської концепції. _

Постає питання про механізм включення лінгвістичних знаків у процес створення внутріикьотекстовлх зв"язків.

, Одним з важливих засобів організації семантичної зв"язпості тексту називається повтор, яки:: вважається не лише засобом, а 15 "необхідною /хоча і недостатньою/ умовою зв"язності тексту"*. У лінгвістиці тексту единим терміном повтор називають неодноразове відтворення у тексті р'зшіх лінгвістичних одиниць: моррем, лексем, словосполучень, речень. І залежності від способу лінгвістичного вираження пази, лють звукові, морфемні, лексичні, синтаксичні повтори2.

Об'єктом дослідження у дисертаційній роботі є категорія семантичної зв"язності та лінгвістичні засоби різних рівнів, що беруть участь у.її організації.

Предметом вивчення став повтор одиниць різних рівнів, який функціонує як структурно-семантичний засіб організації художніх текстів. У роботі аналізуються лише ті лінгвістичні засоби, повтор яких свідчить про існування чи виникнення внутрішьотексто-ЕИХ СМИСЛОВИХ зв"язків, повтор ЯКИХ актуалізує ЦІ ЗВ"ЯЗКИ, ВПСу-ваичи їх на поверхню текстової тканини.

С.І. Гіндіним було запропоноване поняття семантичного повтору як "повтору певного значення, певної сукупності семантичних

-'їеллерт И. Об одном условии связности текста // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып.8. - М., 1978. - С.174.

'^Див.: Умберто Б.У. Повтор в современном испанском языке /Грамматико-стилистическое исследование/: Авторе]?, дне. ....канд. филол. наук. - М., 1983. - 23с.

огняк"^. Запровадження лаііого поняття дозволяє аналізувати реалі-поцію смислових зп"язкіп у тексті лезалсгшо від способу їх лінгвістичного н;:ра.г.ення. У дисертації семантичний претор ишачаегь-ся я:< неодноразово відтворення у тексті семантично тотожна та подібних елементів, імпліцитно чи екслліцитно виратагих у складі поглторювалкх лінгвістичних одиниць /5онем, моржем, лексем, словосполучень, речень/, що семантизовані відповідно до умов пзвлого контексту та проявляють властивості показників семантичної зв"яз-ності . Семантичний повтор розглядається як родове поняття ло ЕІдпошешяо до іііпих видів повтору, що беруть участь в організа-. ції семантичної зв"язності худо.міього тексту. А згухові, корчемні, лексичні, синтаксичні повтори, шо проявляють властивооті основних 'ги підтржуичих засобів при створенні семантичної зв'язності, розглядаються нами як можливі способи реалізації повтору семантичного. .

>.'ота роботи полягає у комплексному вивченні лі"гвістичних засобів організації семантичної зв"язності прозових та віршованих художніх текстів. . ..

Досягнення цісї мети передбачае рсзв"язання таких завдань; І/вивчити функціонування семантичного повтору як засобу, що забезпечує структурну та смислову зв"язність художніх текстів; .. 2/огаісати механізм включення мовних одиниць різних рівнів, починаючи з фонетичного і закінчуючи синтаксичним, у процес формування Бнутріиіьотекстових зв"язків;

З/дослідити різні властивості лінгвістичних одиниць, які вони проявляють у процесі їх семантизації чи переосмислення у художньому контексті, та можливості їх функціонування як потенційних засобів організації семантичної зв"ягшості;

■4/визначити певні особливості реалізації семантичного повтору, вираженого мовними засобами різних рівнів, у прозових та віршованих художніх текстах;

5/розглянути умови, за яких відбувається процес смислоутворон-ня, у якому беруть участь мовні одиниці різних рівпів.

Урахування завдань та підходу до досліджуваного матеріалу дозволило відібрати ряд методів, вироблених практикою лінгвістич-

Гиндин С.И. "оветская лингвистика -текста. Некоторне проблеми и результаты /1948-1975/ // Я з гостия. All СССР. - СЛЯ. - 1977.-)Ч. - С.350. -

іт: досліджень: описовий метод, метод компонентного аналізу, контекстного опису значень лінгвістичних одиниць, порівняльний метод. • ■ _ . '

Уатеріал дослідження. У процесі вивчення можливих засобів організації семантичної зв"язності були використані ї„ксти художніх творів класиків російської література та сучасних письменників /І. Буніна, А. Белого, Б. Пастернака, В, Ходасевича, 0. Мандельштама, М. ЦветаеЕОЇ, М. Булгакова, Б. Зайцева, А. Бознесенсь-кого, 0. Солхеніщша, Н. Катвеевої та ін./. Вибір такого різноманітного, на перший погляд, матеріалу обумовлений декількома причина’.:*!, Вагання виявити якомога повний арсенаті лінгвістичних засобів, ідо використовуються для реалізації текстової категорії _зв"язності; визначити закономірності функціонування семантичного повтору в прозових та віршованих худоаніх текстах викликало необхідність використання текстів,.які належать різним по ст-о та періоду творчості авторам. Письменники, чия творчість стала . матеріалом для дослідження, е новаторами в літературі, які висували високі вимоги до гтдояшього слова. Витоки творчої манери багатьох з них лежать у школі символістів. Всі вони, хоча і по-різ-нсму, висвітлювали очні теми, у центрі яких знаходиться людина та її проблем;.

Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході при вивченні семантики слова у художньому тексті; у спробі проаналізувати взасмозз"язок і взаємодію семантики мовних одиниць та контексту; у вивченні можливості включення лінгвістичних одиниць різних рівнів у процес смислоутворення в межах прозових та віршованих художніх текстів; у визначенні поняття семантичного повтору як одного з вагливлх засобів створення семантичної зв'язності тексту, у встановленні можливості використання повтору ода- . ниць різних мовних рівнів як експлікаторів семантичної, внутріп-ньотекстової зв'язності та у спробі визначити категорію зв'язності. •

Положення, що виносяться на захист:

І/семадтичний повтор є неодноразове відтворення у тексті семантично тотожних та подібних елементів текстової структури,експлі-цитно чи імпліцитно виражених різнорівнєзлми лінгвістичними одиницями, тобто за допомогою звукового, морфемного, лексичного, синтаксичного повторів, які в межах художнього тексту проявляють

властивості основних чи підтримуючих засобі семантичної зв"яз-лості; '

2/повтор у тексті функціонує як структурнооргачізуючий, пов"язу-ючиГ елемент і як стилістична фігура;

З/у худоаміх текстах створюються передумови текстової семантиза-ції лінгвістичних одиниць, яким у мовній системі не властиві лексичні значення, та їх включення у процес,-Іормування семітичної зз"язності текстів; механізмом включення мовних одиниць різних рівнів у створення смислової зв"язяості тексту о їх повтор;

4/у процес скислоутворешія та організації семантичної зв"язнос-ті втягуються ті одиниці, які з точки зору автора у меяах тексту е еквівалентними представниками семантично заетавої та необхідної інформації. Беручи участь у створенні семантичної зв"яз-пог-і, .лінгвістичні одиніщі вг-ііочаються у цей процес и на основі властивого їм лексичного значення, чи на основі значення, яке виникає в результаті їх семаятизації або переосмислення як результат їх взаємодії з контекстом; '

5/структурні та ритмо-мелодичні особливості віршованих т.а прозових текстів а причинами нерівномірності виявлення потенційних властивостей одиниць різних мовних рівнів, які вони проявляють при смислоутворенні. Тому мояна говорити лише про тенденцію використання мовних одиниць, позбавлених значення, у процесі текстового смислоутворення як характерній рисі стилю певного автора.

Теоретична значущість дослідження. У дисертаційній роботі здійснена подальпа розробка одного з напрямків лінгвістики тексту, що вивчає тг :стові категорії, та проблем стилістики тексту, результати роботи дозволяють установити можливість участі лінгвістичних одиниць різних мовних рівнів у процесі смислоутворення, яки?! відбуваються у межах зв"язного художнього тексту; визначити характер взаємодії повтору одиниць різн.:х рівнів та контексту: з одного боку, повтор проявляє властивості структурноор-ганізу.очого елемента тексту, з другого, - са'.е контекст сприяє актуалізації семантично важливої інформації у кожному окремому акті комунікації, ;;мс’іагав однозначно ідентифікувати семантик неодноразово відтворюваних мовних знаків; вияснити роль семантичного повтору, ягу він зідіграє при організації зв"язності прозових та віршованих текстів.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що матеріали дисертації можуть буси використані при створенні посібників з функціональної граматики та стилістики для вузів, при написанні спецкурсів з проблем лінгвістики тексту, у спецкурсах по вивченню мови'та стилю окремих авторів. .

Апробація роботи. Основні положення дисертаційнс.’о дослід-зіення були висвітлені у доповідях та повідомленнях на науковій . с-уд^нтській конференції Київського державного університету "Шевченко і розвиток мов та літератур народів СРСР і країн соціалістичної співдружності" /Київ, лютий 1989/, на конференції молодих учених Інституту мовознавства ім. 0.0. Потебні Диїв, жовтень 1991/, міжнародній конференції "Копа і культура", яка проводилась Українським Інститутом міжнародних відносин /Київ, червень 1992/. Дисертація обговорена на засіданні Відділу російської мови Інституту мовознавства ім. 0.0. Потебні НАН України /Київ, травень 1994/

Зміст роботи відбито у л"яти публікаціях.

Дисертація обсягом машинописних сторінок складається зі вступу, трьох рсзділів і шсновків. До роботи додається список літератури. . ..

У вступі обгрунтовується вибір тем дисертації, визначається її актуальність,'новизна, мета й завдання дослідження, теоретичне й практичне значеній роботи, форлулзються основні положення, що виносяться на захист, характеризуються методи дослідження, а також дасться визначення .семантичного повтору як одного з важливих засобів, ідо беруть участь в організації семантичної зв"яз-ності.тексту.

Перший розділ дисертації "Лексичні засоби реалізації семантичного повтору" присвячений вивченню функціонування лексичних . одиниць як засобів створення у тексті семантичної зв"язності.

Зеред лексичних засобів, по беруть участь в організації семантичної зв"язності прозових та віршованих художніх текстів, у роботі розглядаються такі види лексичного повтору: а/тотожний лексичний повтор, б/синонімічний повтор, в/антонімічний повтор,г/но-мікацііші ланцшки повторів, д/лекскко-текатичні лінії повторів.

■Лексичним повтором називають повторення у тексті будь-якого слова, словосполучення, речення, під тотожним лексичнім повтором розуміють повтор одних і тих самих слів, словосполучень,

які відтворюються у тексті без суттєвих структурних та семантичних змін. Найбільш детально вивчені структурні особливості та функціональні якості лексичних повторів.'

На прикладі функціонування тотожних повторіз у розділі подані різні структурні типи повтору: контактний повтор - повтор лексем суміжних виразів, диотантішй - повтор лексем, як* розташовані на певній відстані одна від одної, концентрований - контактний або дистантшгй повтор, який проявляється у тексті лише один раз, перманентний - дкетантпил лексичний повтор багаторазового прояву у тексті. Названі структурні типи лексичних повторів широко функціонують як у прозових, так і у віршованих текстах.

Аналіз матеріалу переконливо засвідчив, с;о функціональні .. властивості повтору дуже рідко обмежуються ііого дією як пов'язуючого елемента тексту. Поліфункціональність повтору виявляється при аналізі наведених нижче рядків із вірла М. Цвет: збої: "В огромном городе моем - ночь. / Из дока сонного иду - прочь. / И люди думают: йена, дочь - / А я запомнила одно - ночь ..." Повтор лексеми ночь туг і засіб римування, і засіб створення і передачі авторської концепції: у першому рядку слово ночь вживається у прямому номінативному значенні; в останньому - ночь функціонує в узагальнюючому , переносному значенні - "темрява, тобто безвихідні сть”. Отж, компоненти тотожного лексичного повтору співпадають липіе Нормально, у семантичному аспекті кожен з них має свій власний об"єкт називання. Тим самим використаній тотожного лек-. сичного повтору підкреслює непомітність, плавність переходу стану та від’гуттіь піричного героя вірша з реальних у ірреальні.

У таких випадках "гра прямого та переносного значень, - на думку .. М.Я.Полякова, - і породжує семантику й художній ефект тексту"*.Стилі стична функція повтору не обмежуе його властивості як засобу . зв”язку, ркі він проявляє під час римування у строфі. Крім того, слід зазначити, ідо у результаті вивчення проявів тотожного лексичного повтору при створенні семантичної зв"язпості тексту ми прийшг! довисновку, що повтор у художньому тексті не слід розглядати як просте дублювання елементів текстової структури. Так, певні стосунки між компонентами лексичного повтору виникають

іПоляков М.Я. Вопроси поетики г. художественной семантики. -И. : Сов. писатель, 1978. - C.4S. .

результат взаємодії тотояних і різних, зіставлен.-я постійних та ' лереміедих компонентів їх семантичної структури. Саме ці стосунки й назначають вгчові особливості лексичних повторів - тотожних, синонімічних, антонімічних та ін. У межах зв"язного тексту семантична нерівноцінність кошонентів повтору є основою для формування узагальнюючого текстового значення, яке й бере участь в організації локальної чи глобальної зв"язності тексту.

. Лексичне .значення слова, актуалізоване контекстом, часто виступає в одному з своїх варіантів і є базовим компонентом семантичного повтору. Якщо семантичний повтор потребус наявності най-тоньих смислів, відтінків значення, які мають імшііцдтний спосіб вираження на поверхні текстової тканини, то усі види лексичного ііовтору е одними з можливих засобів експлікації внутрікньотекс-товнх смислів. ..

. Серед видів лексичного повтору, що беруть участь у створенні сгжслової єдності прозових та віршованих текстів, у розділі .. проаналізований синонімічний повтор - "повторення, яке відбувається у формі заміни одного слова іншим - синонімічним причому як синоніми розгляд.-оться і ряди слів, що мають приватне /навіть одишчяе/ та родове значьння"1. Синонімічний повтор частіше зустрічається при с.воренні локальної зв"язності нзддазової єдності /ЙІЄ/. В такому випадку контактний повтор синонімічних слів, називаючи одне й те саме явище, предает або дію, на наліу думку, одночасно актуалізує і різні відтінки у значенні синонімічних слів. ■

Прозові та віршовані тексти мають розвинену синонімічні' систему, яка складається з мовних та контекстних синонімів, котрі у межах художнього тексту виявляють різні функціональні властивості. Якщо контекстні синоніми виявляють тенденцію до зближення /оскільки зв"язок між ними заданий концепцією автора, цей зв"язок знаходиться на поверхні текстової тканини, семантичний повтор його підкреслює/, то узуальні синоніми при зближенні у тексті починають розкривати свою семантичну різницю, яка на думку 0. Привушної, може перетворитись на протилежність, навіть стати ан-

^Снльман Т.И. Лексические связи как средство организации лирического стихотворения // Известия АН СССР. - СЛЯ. - 1979. - JE2.-

С.ІІ7, . '

гонімівдою? іїалр., у рядках "Доздь убаюкивает боль. / Под липни ) пускающихся ставень / Сплю..." /М.Цвєтаева/ функціонує контактний семантичний повтор, вяракешй синонімами доздь - лквонь. Обидві лексеми автор вгаває у переносному значенні, їх зближення у віркованих рядках актуалізує різні відтінки значень, а саме інтенсивність ознаки у лексеми ливень.Контекст підтримує цю семантичні' відмінність: дощ - лиие присипляє, а лід час зливи - герой спить. Не дивлячись аа об"єктиванію протилежності значень синонімічних слів, семантичний повтор сприяє створенню смислової єдності сіркованих рядків. ■

Крім того, аналіз матеріалу продемонстрував можливість нейтралізації у художньому контексті традиційного для мовної системи протиставлення узуальних та контекстних синонімів. Зафіксованість синонімічних слів словником не впливає на їх функціональні вла -тивості як засобів організації семантичної зв"язності тексту.

Одним з вашшвих способів висунення значимої інформації, одним із прющиліз створення смислової єдності художніх текстів у роботі визнається контрасність, яка досягається вптаниям повтор;’ антонімів.Текстове протиставлення лекскчних одиниць, у яких будь-який компонент значення має антонімічній смислсприяє об"сктква-ції сад'.е цього компонента семантичної структури слова. І яг. засвідчив аналіз матеріалу, об"єктиваі;ія семи мол:е відсуватись і в синонімічних, і в антонімі этих протиставленнях, що беруть участь в організації семантичної зв"язності худоянього тексту.

У процесі вивчення функціонування синонімічних та антоніміч-шх повторів у мо.чах зв"язного тексту встановлена можливість пі;— їілення у їх складі семантичної домінанти, під якою ми розуміймо юсі я головного значення, навколо нкого об"сднуються додаткові жиелові та стилістичні відтінки повторованої семантичної ознанг. їуттєвим дая дослідження є те, що наявність семантичної до.лнгшгп

• ряду повторюваних лексем- сприяє виділенню ко.ч-локс-нтів сє'т.птнч-:ого повтору як лексико-семантпчних засобів організації зп"яз-ості тексту.

У дисертації вивчається такоя фуіг -донувалня слів однієї лен-

^Крквутійіш Е. Особенности контекстуальной сиго.чггаи/ачто.'п:-ии в язіже Е. Itoro // Проблеми сеизятаческої структуры -.і ¿укк-ионирования лексических единиц. - Иваново, 1982. - С.75.

сико-тематичної лінії, за допомогою яких у тексті встановлюються внутрішньо- та між^разові зв"язки. Іексико-тематичні лінії повторів, що функціонують у прозових та віршованих текстах, беруть участь у створенні семантичної зв"язності як підгримуючі засоби. Компонентний аналіз членів лексико-тєматичних ліній повторів свідчить про можливість їх включення у число потенційних засобів реалі вації семантичного повтору.

Одним з важливих засобів когезії, ко представлені у художніх текстах, є вторинна номінація, чи коре^еренція. їїереіменуваняя у лінгвістиці тексту .озглядаоть як "особливу форму вираження комунікативно-значущих, інформаційно-необхідних смислових повторень

і як один з важливих конструктивних принципів організації тексту"ї Номінативні одиниці, що вводяться у текст як результат вторинної номінації, можуть мати спільні елементи зовнішньої форми з.первинним означенням референта або повністю від нього відрізнятись. При цьому зв"язок між кореферентниш найменуваннями може носити характер кореневого повтору в першому випадку, чи бути одним з ви-* явів семантичного повтору - у другому. Тому ми вважаємо обгрунтованим ставленій до означень предметів та явищ у художніх текстах, до їх номінації як одишщі семантичної організації тексту. Компоненти номінаційних лашиоккіз можуть функціонувати як основні чи підтримуючі засоби при створенні семантичної зв"язності прозових та віршованих текстів.

. Вторинна номінація сприяє формуванню смислу, який об"єдкує лексичні одиниці 'в єдиний номінаційний ланцюжок і вказує напрямок подальшого семантичного розвитку віршованого чи прозового тексту.

.. Окремо у дисертації говориться про участь власні« імен у складі номінаційних ланцюжків у створенні текстової зв"язності.

У другому розділі дисертації "Граматичні засоби семантичної зв"язності тексту" розглядається повтор тих граматичних одиниць, які в умовах художнього тексту становляться учасниками процесу теї стового сшслоутвореяня та організації семантичної зв"язності. Серед граматичних засобів, цо сприяють організації смислової єдності тексту, розглядаються семантично значущі повтори кореневої, пре-

^Фатеева Е.Д. Переименование в лингвистике текста /на материале текстов английской.художественной прозы/: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - І.І., 1985. - С.З.

фіксальної та суфіксальної морфем, повтори синтаксичних конструкцій з тотожним та варійованим складом, конструкції синтаксичного паралелізму, неповні та незавершені речення, смислопід-тримуюча функція авторських знаків. '

Кореневим повтором у роботі називається повторення у тексті одного й того самого кореня у складі лексем, що мають різку морфсі.'лу структуру й між якими існують певні словотворчі зв"яз-іш. Кореневий повтор активно функціонує при створенні локальної та глобальної зв"язності тексту. Контактне розміщення у структурі НФЄ твірного та похідного слова актуалізує семантичні зв"язки мія ними. А контактний короневий повтор сприяє експлікації осноеної теми НФЄ, виступаючи "ва.-кливим елементом мікро-тексту, сприяє об”сднанкю усього уривку в закінчене ціле"^. Повтор кореня, взаємодіючи з іншими різнорівяевими заг-сбаші, бере участь у створенні.смислової зв”язності локальних фрагментів тексту, виявляючи ара цьому властивості підтримуючого, допоміжного засобу при основній смисловій зв"язності. Саме тоді структурно-семантичні відносини мія членами словотвірного гнізда експлікують підтекстову інформацію.

Кореневий повтор активно бере участь й у створенні глобальної зв"язності тексту, виявляючи при цьому властивості лейтмотивного повтору, який проводить через увесь текст основну смислову канву.

Враховуючи контекстну взаємодію лінгвістичних одиниць усіх рівнів, спостерігаємо, що в умовах певного лексико-стилістичио-го оточення може відбуватись вторинна семаптизація суфіксальних та префіксальних морфзм, а точніше, може відбуватись актуалізація конотаційного потенціалу цих морфем. Так, у мові народного академіка Рядно, одного з героїв роману’ В. Дудікцева "Білі шати", зустрічаємо неодноразовий повтор суфікса -к-. зосер^дано-го у словах лотка, заваруцла. яурр.чок. опасок. звої:>иікс та ін.

У даному тексті прийом повтору суфіксів автор використовує но лише як стилістичний засіб створення мовної характеристика го-роя, який падає його мові відтінок фамільярності, лексична ото-

ilaep Е.М. Функция словообразовательных средств в построена и текста U Семантика и прагматика язикових едашип. - Яущанбэ, 1990. - С.69. ‘

чення сприяє появі у морфем додаткового смислового відтінку погрози. На виникнення у суфіксальних морфем такого значення впливають контактно розміщені лексеми затримка. плггать. не бойся, у семантичній структурі яких виділяється сема"страху, погрози".

Кваліфікація значення морфеми, яка має факультативний характер, пов’’язаі'а зі сприйняттям художнього образу та декодуванням підтекстової інформації. Контекстне значення морфеми визначається на основі аналізу синтагматичних відносин між словами та словосполученнями, ¡до беруть участь у створенні смислової єдності тексту в цілому чи окремого його фрагмента.Механізм повтору висуває суфікси на перший план, включаючи їх тим самим у лок-сико-семантичну тканину текста, що й впливає на появу у морфем певних конотацій. ІІовт >р морфеми стає значущим у межах семантично зв"язаних фрагментів тексту і як підтримуючий засіб бере участь в організації їх сс 'античної зв"язності.

В,. jyHemiH префіксів також досягається за рахунок прийому їх повтору. У віршованих текстах висунення морфеми підтримується її розміщенням у сильній позиції: початку чи кінця ряду, контактного розташування відтворюваних префіксів. Напр.: "Переиаг-ни, перескочи. / Перелети. пере - что хочешь - / Но вирвись..." /В. Ходасевич/. У наведеному творі сетнтизація префікса здійснюється на основі його словотвірного значеній "напрямок руху через що-небудь", яке у результаті дії прийому повтору стає актуалізованим у контексті. Крім того, ми ввакаємо, що у межах вірш префікс пере- функціонує як оказіональне слово /"пере -что хочешь"/, значення якого співпадає з словотвірним значенням цієї морфеми.

Спостереження над фактичним матеріалом дозволяють зробити висновки відносно того, що морфеми у зв"язному тексті беруть участь у процесі формування додаткових смислових відтінків. Включення морфем у загальну структуру художнього твору досягається за рахунок її актуалізації/висунення/ за допомогою повтору, в результаті чого морфема отримує додаткові конотації, оказіональні значення, які можуть співпадати зі словотвірним значенням і відповідати авторському задуму. Контекстна семантизація неодноразово повторюваних морфем дозволяє розглядати їх у межах нашого дослідження як потенційні засоби реалізації семантичного повтору.

Однією з особливостей функціонування семантичного повтору

- ІЗ -

е залучення засобів синтаксичного рівня до організації семантичної зв"язності тексту. . '

Синтаксичний повтор /повтор речень однакової синтаксичної конструкції з тотожним чи варіЕованим лексичним наповненням, повтор паралельних конструкцій, повтор неповних та незавершених ре-. че.чь/ здатен функціонувати як допоміжний засіб експлікації тотож-ішх чи подібних значень, ідо лежать в основі зв"язності тексту.

Але як свідчать факти, лиие повтор неповних та незавершених речень коже проявляти властивості засобу реалізації у тексті семантичного повтору, В такому випадку компонентом семантичного повтору є не самі речення, а не виражені у їхньому окладі еліптова-ні значення. Еліптоване значення у сукупності з юереалізованою частішою реченій бере участь в організації внутрішьотекетових зв"язків як ішіл і питний засіб вираження семантичного повтору.

У другому розділі аналізується також смислопідтримуюча функція авторських знаків. Як складова частина письма пунктуація відіграє важливу роль під час двостороннього спілкування у процесі читання тексту. Знаки пунктуації є засобом, за допомогою якого автор намагається передати певні значення, а читач на їх основі сприймає виражені ними значення та відтінки. При цьому жоден з пунктуаційних знаків ке вживається у відповідності з існуючими граматяко-синтаксичшши правилами. Знак оклику, тире не самостійно виражають ті чи інші відтінки значення, а лише підкреслюють, поскидать смислові чи емоціііно-експресивні значення слів, у прк-чи постпозиції з якими вони вживаються. Тому можна говорити, то вони підтримують лекеико-семантичну зб"язність тексту.

Порівняльне вивчення функціонування граматичних одиниць, ідо беруть участь в. організації чи підтримці семантичної зв"язності прозових та віршованих текстів, дозволяє зробити висновс'- про -тенденцію використання де.таїх з них у тому чи іншому типі тексту/надр.: незавершені речення - характерна риса прозоеих творів, для віршованих текстів більш характерною є смислопідтримуюча функція знаків пунктуації і т.д./.

У третьому розділі "Звуковий повтор як засіб організації семантичної зв"язності" вивчаються І/стилістичяі прийоми, в основі яких знаходиться повторення певного комплексу звуків, пов"я-заних зі значеннями слів, у складі яких тони зустрічаються /звуконаслідування, алітерація, асонанс/; 2/дослшіусгьсг. мок-

лив їсть сомантизації, осмислення повтору окремих фоном у матах худоліього тексту; З/аналізується смислоутвориюча функція ритму-та рими. •

У дослідженні як звуковий повтор розглядається неодноразове відтворення певного звуку чи комплексу звуків, ІДО (]іункці0нуз як стилі стичний чи смислоутвориючий приііом. Використати звукового повтору в художньому тексті розглядається Ш1КИ по просто як технічний приііом, а я;< прийом, що допомагає установлювати звуко-смислову подібність.

У дисертації робиться спроба осмислити різні точки зору на питання взаємодії г"/ку та смислу, а також обгрунтовується власна точка зору з цієї проблеми, розглядаються проблеми ідентифікації смислу, який безпосередньо не передасться звуком, колі звук набирав невластивий йому смисл, коли повтор одного звуку або підтримує семантичну зв"язність тексту, створюючи певний стилістичний еЛокт, або за повних умов сам піддається осмисленню.

Спостереження за участю звуконаслідування, алітерації та асонансу у створенні семантично зв"язаних текстів, виявило (Такти, що свідчать про контекстну взаємодію семантики слів, у складі яких зустрічаються повторювані звуки, та створешіх повторами цих звуків стилістичних прийомів, напр.: "Синего колоса шепот упрямий ... / П’орох дождой приглушошпііі, / Олизсш», на ГОРОХ дождей приглашенный, ..." Лі. Матвеева/. Лексичне значення звуконаслідувальних слів підтримується повтором певних звуків, якай сприяє створенню у тзксті образної єдності.

У роботі наводяться факти, що свідчать про моуливість се-мантизації повтору окремих, звуків. Говорячії про смислове наповнення звуку, ми даємо на увазі по його дастинктивну характеристику, а мовленнєву властивість, що з'являється у нього за певні!:; умов. Значимість звукового повтору визначається семантико» слів, у окладі яких він зустрічається; лексико-стилістичним оточенням у прозі та лексичним рядом у вірші; авторською концепцією, асоціативно-образними зв'язками, що виникають у мехах чи поза межами тексту.

Ущсть звуків, що неодноразово повторюються у тексті, в процесі смислоутво решія та використання Інформаційно значимого звукового повтору як ісобів організації семантичної зв"язнос-ті с їх (їикультативною властивістю, гіри якій реалізуються по-

ТСІІЦІІІНІ якості звуків.

Крім повтору окремих звуків, досліджуваний матеріал має приклади функціонування повтору звукокомалсксів, як засобів стороння рими та ритму у прозових та пірловшшх токстах. 1 роботі вказується на то;: 'Такт, що рима сама по собі но коже внра-їічтч будь-яку думку, ало коли вона пов"язус різні погятія у на-кііі свідомості "звуке воп Перекличкою" /П.II. Гончаров/, вона сприяє шртшішп основних думок, ко знаходяться у строфі, установляв звуком та смислом відношення граматичної чи локсич-пої еквівалентності або контрасту . У таких віїиадках говорять про тіго закону семантичного висунення кінця ряду.

Але лл показав аналіз, лише повтор звукових комплексів, які одночасно е структурнооргаяізуючими та смислопідтрпмугачими компонентами, можна сватяти засобами стгареши глибинного поетич-ігого смислу та потенційними засобами реалізації семантичного повтору на звуковому рівні організації тексту.

У зпключсшіі робиться спроба систематизувати результати досліджень. Аналіз повтору лінгвістичних одиниць, що використовуються при передачі деякого значення, деякої сукупності семантичних ознак, дозволяє розрізняти семантичний повтор лінгвістичних одиниць, що реалізують своє давно значення /усі види лексичного повтору, синтаксичні).’! повтор речень однакової синтаксичної конструкції з тото:пшм чи варі повалим лексичним нацовшнхям та ін./, та повтор одиниць, що беруть участь па основі їх юитжстиссо переосмислення чи секантизації /повггор префіксальної чи суфіксальної морфом, звуковий повтор/,.Перші функціонують як основні засоби семантичної зв"язност1, другі проявляють властивості підтримуючих засобів, що самостійно не здатні виконувати смислоут-ворюгачу фуішцію, а беруть участь в організації смислової иднос-ті тексту лише при взаємодії з іншими мовними засобами.

Семантизація лінгвістичних одиниць, позбавлених значення у мотах мовної системи, та втягненім їх у процес створення меремі внутріоньотекстових зв"язкіз є складам-■ явищем, що складається З двох процесів, один з яких відбувається горизонтально, у синтагматичному плані, як контактна взаємодія членів одного синтагматичного ряду, а другий - вертикально, як парадигматичне співвідношення: повторюваних одиниць.

Смислоутворювча 'Тігнкція повтору мовних одиниць є .іого яотея-

ціііною властивістю, яку він реалізує у межах цілого тексту чи його фрагменту, з результаті чого стає носієм семантично значив мої та необхідної інформації.

Механізм повтору функціонує і в прозових, і у віршованих текстах як засіб створення стилістичних прийомів / висунення, градації, посилення/, використовується як засіб створення мовної та портретної характеристики героя та ін. По лі іТіуішці овальність та природа семантичного повтору детермінують багатоаспект-ність його використання у художньому тексті.

. Результати дослідження дають можливість розглядати семантичну зв"язність яи базову, основну категорію тексту, яка визначає його .динамічну модель, є наслідком взаємодії різнорівна-вих елементів тексту, семантично перетворює текстові одиниці відповідно до задуму автора, використовуючи усі можливі мовні засоби, виникав у процесі взаємодії логіки викладення, комунікативної спрямованості, композиції, змісту. Основним засобом організації зв"язного тексту с семантичний повтор.

З теми дисертації є такі публікації:

1. Синтаксический повтор как средство семантической связности

текста // Профессор и.В. Кротевич в современное языкознание. Тезисы науч. конф. - Львов, 1991. - С.91-92. .

2. Лексичний повтор в поотячши текстах М.І. Костомарова // Ми-

кола Костомаров і проблема суспільного та культурного розвитку української нації. Теза наук. конф. - Рівне, 1932. - •

С.198-199. .

3. Функционирование языковых единиц в художественном токсте // Язык и культура. Материалы 1 Международной конф. - Киев,

1992, - С.134-135.

4. Семантический повтор как экспликатор текстовой информации // Стилистика русского языка: теоретический и сопоставительный аспекты. Материалы УІ науч. конф. по проблемам семантических исследований. - Кавв-Харьков, 1993.- Ч.З. - С.ІІІ-ІІЗ.

5. Лексичний повтор як засіб організації семантичної зв'язності худоннього тексту // Мовознавство. - 1994. - №3. - У др.