автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Практический потанциал экспрессивного слова я его реализация в русской газетной коммуникации

Полный текст автореферата диссертации по теме "Практический потанциал экспрессивного слова я его реализация в русской газетной коммуникации"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ III. ТАРАСА ІЗЕВЧША

На праіах руїопису

СВЯТЧНК КАТЕРИНА ВАЛЕНТИНІВНА

ПРАГМАТИЧНИЙ П0ТЕНЦІА1 ВКСПРЕШІІОГО СЛОВА І ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЙ В РОСІЙСЬКІЙ ГАЗЕТНІЙ КОІШІШЦІІ

Специіьність 10.02,02 російська нова

АВТОРБІЕРАТ дисертацИ на іхойутт» науююга ступеня кандидата філологічних науі

Київ - 1997

Робота мконаяа ні кафедр і роеШськоІ коки Київського університету ім.Тараеа Левченка •

Захист відбудеться 19 датого 1997 року о 10 годяиі па іасіданиі спеціалізованої вченої ради Д 01.01.30 (Київському університеті їм.Тараса йевчвнка за адресо»: 252017, м.Київ, бульвар Тараса Веачеика, 14, вуд.$4.

З дисертацією кожна ознайомитися у бібліотеці Київського уніїврситв ту їм. Тараса Пеачемка /Киї*, аул.Володимкрська, 58, кін.10/.

Чиукоаи* керівник - - доктор філологічних наук, професор

. І.О.Кудрявцеїа

п^іпіКиї опоненти -

доктор філологічних наук, професор М.М.ПилинеькиІ .

кандидат філологічних наук, доцент

А.Г.Кендваеико •

Провідна організація - Дніпропетровська* дерхавнкі

університет

«

січня 1997 р.

Вчений секретар спеціадізоааної ради кандидат філологічних наук.доцент

В останні рони проймы» "нова і лвднна", ‘лвднна яі мовна осо * биетість", пов'ялив в пряродов лвдкнн, П «моціїнимв прагненнями t прагматичними орієнтаціями адобула актуальність в силу свое! творог* чної і практичної значущості /В,У.Караулов, Т.ван Де Як/. Виявилось, цо немоглиаа пізнати нову в повному обсязі у відриві від II творця, еаму по собі, У цьому past постаять нові трактування уже відомих в лінгвістичній науці пвіоіань.

Проблем* експресивності /аксарвсії/. пов'явана їв психофізіоло-гічнов органіаацісв лвдкни, актуальна як у ииднсциплінарних дослі -дявннях /психологія, філософія/, тая і в окремих науках, у тому чис-II І у ЛІНГВІСТИЦІ, яяв займається »міченням одного їв нводміннях атрибутів івдиня - мови в рівнях аспектах II сяствмної організації і функціокаякііого призначення. Одням із таких призначань мови а вяас -тива 11 здатність реалізувати «моціїні, когнітявні, прагматичні, вольові та tнаі інтанці! івдини.

При розгляді проблем встановлення основних функція мови, вивчення прагматики І модальності, опису системної організації мови та багатьох інаих загальних І окремих питань врахування експресивного фактора с обов'язками. Незвахаочя на ряд робіт, присвячених дослідяен-ня експресивності, ця категорія все це заливається недостатньо вив -ченов. Така становите пояснветься як причинами об'єктивного, так 1 суто еуб’ектавнаго характеру.

Причини об'єктивного роду полягавть у складності самої проблеми, оскільки зона в тіев пограничное ділянков, де перетинається чимало загальнотеоретичних питань лінгвістики, філософії, психології, пов'язаних із видениям ісютних характеристик і функцій мови. До причин суб'єктивного порядку пера за все варто віднести ті методологічні настанови, на яхкх ґрунтуитьсн різні лінгвістичні гіпотези трактування

катетері! експресивності.

Експресивність с одним із конкретная іияаїв су(Т*«кгманоІ прире- • ка мша, на необхідність аналізу якої вказувалось це і античних ча -сів, проте врахування експресивного фактора, пов'язаного з людиною,

1! «нутрі«ніи і зовніинім світом, здебільаого . знаходилось поз* мехами інтересів лінгвістика, 'Іиве мовлення завжди експресивно їв -бврвлене, оскільки в ньому, поряд і* відображенням об’ активної реальності, завжди передається перехввання явдипоа того, що має місце, . відбувається чи трапляється в дійсності,, . .

Потрібне ВІДЗИВЧИТИ, що проблема експресивності певнов мірок вклвчаїзіся у лінгвостилістичні дослідження гйзетнаго текету на мате -ріахі рівних мов /В.Г.Костомаров, И.И.Пидинськи», В.б.Богусхмськв»,

О.В.Какоріна, Н.В.Романовська, І.В.Стегерта їй./,

Т сучасну епоху інтенсивного письмового свідкування зростав рохь комунікативної ефективності газета, тобто II максимальної пркстосо -ваності до реалізації конкретних потреб суспільної комунікації. Звернення до мовк газети актуальне, ло-перас, тому, цо процеси дкнаміч -ного розвитку мови впачноа міров зумовлені функціонуванням засобів масової комунікації, зокрема преси /0.0,Земська, В,Г.Костомаров,

Л.О.Кудрявцева/; по-друге, вивчавчи цев тип комунікації, як засіб ’структурування і переструктуруваиня знань, тобто як когнітивиия про* цес, досіїднях має справу Із масовою аудиторіє», яка активно стежить за матеріалами преси відповідно до своїх потреб* обмінюється Інформаціє^ серед інаих члені» колективу; по-трете, вшив газетної комуні -нації не обмежується живе.безпосередньо» дієм на реципієнта, а опосередковано стосується ВСІЄЇ соціальної структури /і віиіпег, М СигеїЯсЬ/;

* Человеческий фактор і языке: Языковые механизмы зкспрессивностя /Под ред. В.Н.Телил. - М.: Наука, 1991,- С.З,

; ■ -з-

по-четверте, зображення об'єктивної реальності і газетній жонунікації с творчин актом, що виявляється у відповідному оформленні повідомлення .

Вивчення нош » 1! комунікативному призначенні викликає іначний інтерес, тому що може еприяти «исіітіеннп ряду II важливих вяастивос-той. Виходячи із цього, актуальним є дослідження експресивних іасв -вів у нові rase?*, а сане, розгляд цих одиниць а аспекті їх комуні -жатявно - прагматичних особливостей.

Основна мета роботи полягає у всебічному дослідженні і описі прагматичного потенціалу експресивного слова, обґрунтуванні регулярного характеру створення експресивного змісту слоаа та Кого реалізації а газетній комунікації.

Поставлена нета визначає жоло іонхретних ваідань:

1, Уточнення поняття експресивності І вивчення II специфіки в гааетній комуніхації,

2, Виділення прагмаїїнгвіетичних параметрів, що зумовлввть особ* живості функціонування експресивних одиниць у гаїеті.

3. Встановлення прагматичного аспекту вяяоряетання фондових /уауальних/ експресивів, тобт» розгляд умов їх усаївної рвалівації у газетному тексті,

4. Аналіз експресивних одиниць, детермінованих апхивои сучасних екстралінгвістичних факторії..

З, Визначення наЯбІлю характерних для нови газети способів мо-делввання експресивного вмісту слова,

6, Опие динамічних моделей із врахуванням їх прагматичних особливостей, ‘

Матеріалом дослідження стали тексти статей її газет "Комсомольская правда", ’Известия", "Аргументи и факти", "Литературная газета*,

• . _ -і. ■ • .

"Труд", "Киевскге ведомости", "Киевские новости", "Всеукраянскя* »»-домости", "Независимость", "Яоскоіские новости", "Независимая газета" за період 1994 - 1996 рр. Всього було проанаїївоааио близько 3000 експресивних одиниць. . ,

Завдання дисертаціНив! роботи зумовили і вибір методів опису фактичного. матеріалу. У дослідженні використано комплексну методику вивчення експресивів: поряд із контекстуальна» 1 компонентним аналізом застосовувались лексикографічні дані І прийом* субстятуційного пмалізу.

Наукова новизна роботи полягзе в тому, цо: .

1.Експресивність охарактеризовано у статичному 1 динамічному

аспектах.

І, Вивчення експресивності у статичному плані дозволило виявити арсяиил "фондових експресивних засобів" /просторіччя, вульгаризми, висока лексика/. Зроблено спробу структурувати просторічну лексику та І! складових за ступенем мінімального та максимального знихеннл, дати прагмалінгвістичну характеристику вживання високо! лексики у зв’язку із зміною прагматично! ситуапіі.

3.Виділені основні динамічні моделі експресивіваці! слова в урахуванням їх прагматичних особливостей,

4,Визначені соціолінгвістичні фактори, цо детермінують прагма -тичиу спрямованість експресивного слова в газеті.

Теоретичне значення дисертації полягає в недальній розробці проблем лінгвістичної прагматики, теорії масової хомунікації, питань семантичного та прагматичного варіювання мовцях одиниць,

' ,'Чз\;їь;?рти дослідження можуть знайти практичне застосування * спецкурсах Із комунікативно! лінгвістики, лексично! семантики, в укладанні навчальних та навчально - методичних посібників із лексико-

іогіі, написанні курсових 1 дипломних робіт із відповідно! тематики

Положения, чо виносяться на захист:

1, Експресивність трактується як категорія комунікативного шану, орієнтована на створення більвої дісюсті газетного повідомлення.

2, Поняття експресивності розглядається як іманентна властивість мовних знаків, а одного боку, 1 як процес породження експресивного змісту слова, - з другого,

3, Експреснім служать ефективним інструментом іпдиіу на адресата і процесі їх функціонування і мові газети, а також засобом ство -рення загально! оцінної спрямованості повідомлення, яка орієнтує читача на певне сприйняття,

4, Експресивність у газеті визначається екстралінгвістичними факторами та прагмаяїнгвістичними параметрами цієї комунікативної сфери.

5, Принцип ефективного впливу приводить у дів механізм спрямованого семантико - прагматичного моделевання експресивного змісту л«к-сичної одиниці.

6, Основу прагматично! варіативності експресивних засобів вкіна-чаать наступні чинники: модифікація значення слава у бік збільшення сили впливу, поііфункціоиальність екепресквів,

Апробація основних положень дисертації проходила на засіданнях кафедри російської мови філологічного факультету Київського університету їм. Тараса Левченка, Цатеріали дослідження використовувались під час проведення спецкурсів та спецсемінарів дія студентів 3-4 курсів філологічного факультету університету, Результати роботи доповідались 1 обговорювались на Іііжнародній иьілейпій сесії, присвяченій 100-річчв від дня народження акад, В,й.Виноградова /Москва, 1^95/, на 5-П Тверськії) міжнародній герканевтичній конференції "Розуміння /- /-/У*

I рефлексія" /ТІ*вр, 1996/, "Славістичних читаннях",присвячених проф. Х.А.Вулахоїеькому /Київ, 1995/, на Міжнародній науковії конференції, пам’кті проф. А.О.Білацького "Актуальні омани* сучасної філології" /Киї»* 1995/.

Зміст дисертації'висвітлений у сена публікаціях автора,

СТУКТУРА І ЗМІСТ РОБОТИ

У відповідності до неї* і основних завдані дослідження визначено структуру дисертації. Робота складається зі вступу, трюх роїді -лі в, висновків ( бібліографії. -

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, основна мета та конкретні завдання дослідження, мезодп аналізу; визначається наукова новизна, теоретичне і практичне значення р^'О-и,, формулюються положення, цо виносяться на захист, •

У першому розділі "Категорія експресивності 1 II роль у формуванні газетної комунікації" розкриваються диференційні ознаки експресивності як категорії комунікативного плану, особливості II вилзу у мові газети, обґрунтовується статичний і динамічний характер експресивності, ' ..

Сучасне розуміння експресивності як категорії комунікативного плану пов'язане із тим положениям, цо справжня експресія виникає в основному в мовленні, під час організації повідомлення /М.II.Кокина,

В,І.каховський/. Досліджуючи ті чи інші вияви експресивності /експресії/, необхідно враховувати сферу, мету, умови комунікації, цо детермінують вибір мовних засобів, який здійснює автор повідомлення з наміром вплинути на адресата. . •

Сила впливу мовних одиниць на реципієнта зумовлена ступенем їх оригінальності, ефектом новизни, несподіваності. Очевидно, в соціаль-

но - психологічних умовах функціонування вісловлявання орієнтація и» вплив вимагає, щоб експресивний компонент у цілому буї основное частиков змісту такого висдовхввання, Експресивний (актор направлений перо з« все на реахізащв прагматичної настанови відправника інформації. Імена* кажучи, експресивність с основное скидовеє змісту цього впливу, вона призначена дія адресата 1 за сввєв пркродов комунікативна, а значит», прагматична /II.Л.Кожина, О.І.ПеЯгал/.

Разом із тям експресивність може вивчатися в сеиантиху мовних засобів як інформація про видіїеннн одиниці і системі мови, тобто можна говорити про потенційну здатність до постання впливу в акті яа иунікації. Інними сховами, виразність повідомлення стаораепся за рахунок' cr.tr гкгп; оси! і.сго. . фонду /а.І.Чврвмвсіна/, який виділяється на основі такого об'єктивного критерів, як колективно узагальнене І колективно усвідомлене значення цих сіп. Традиція врахування кратерів колективної усвідомленості, цо йде від І.Травнічека, яті вважав, цо і емоції, І воля, і почуття знаходять закономірне вираження в мовній системі як усвідомлені явицв, простежується в роботах Е.С.ЙзнауровоІ, В.Д.Девкіна, И.І.ЧвремисінвІ, В.І.Вїховського та ін-вих вчених.

Ях зазначає В.Д.Дєвкін, 'досягнення віспресії було б надзвичайно ускладнене, якби не було заготовок, напівфабрикатів для II втілення. Тому вже у мовній системі існувть засоби, призначені для забез -печення виразності висловлввання,"* " :у із, цим можна говорити

про експресивність як пре складову семантики слова. Виразність слів зберігається або тому, це вона сильна І не піддається "зновуваннв", /ідіоми, гайіивй лексика, жаргон, сленг/, або тому, ца експресивні

1 [.евкин В.Д, Особенности неиецжаЯ разговорной речм.-У.:Неждунарид. отноаения, 1965, С.225.

7* •

одиниці вживаються надто рідк^ і не встигав» обезбарвитися /конфесійна, висока лексика/. Це так званий статичний піан вираження ахс -пресивності, Прагматична настанвіа аітора визначає вибір експресні -них засобів, підпорядкований комунікативному завдання і доцівіності. Однак навив попередні спостереження свідчать про те, цо експресивність не обмахується дві» фондовими експресивними засобами, а . створвсться Й інамия елементами, здатними моделввати 'зкслресввикі фон" вмеяоідввання, детермінований прагматичное настаново* адресанта. Експресивність виникає за рахунок використання охавіоналізмів, пору-вення етичних норм, стилістичних транспозицій, аллхом переносу сіів у невластиве діл них стилістичне оточення, за рахунок звичайних, нейтральних у всіх відновеннях одиниць у незвичному для них уживанні. Врахування комунікативного фактора дозволяв нам поряд із поняттям експресивності як іманентної властивості мовного внака говорити І про експресквізаців кк компонент мовленнєвої дії і тобто експреси!-ність пі'Ч'г'Л'є вяяхом зміни, модифікації, трансформації у мовнії формі, яка 'пристосову«тьсл" до реалівацИ прагматичної настанови автора газетного повідомлення, Очевидно, можна стверджувати, цо експресивність явіяе собов лккаиічну структуру, яка свідомо створвсться мовцем у відповідності із Кого комунікативнов стратегією.

Визначаючи специфіку вираження експресивності в газеті, ми встановили,по оиріваяьнкм моментом дія авторів газетних текстів с комунікативний аспект, тобто настанова на чхтача, Вплив - одна із головних властивостей газетного твору - передається через експресивний спосіб викладу матеріалу. Здійснення впінву на емоційну сферу реципієнта передбачає активну експлуатацій експресивних засобів, оскільки газета зобов'язана зацікавити читача, захопити його, сприяти формуванні» у одержувача інформації ціннісних орієнтирів, які відповідають інте -

решай адресанта. Ка вживання експресивних засобів у мові газети впливав необхідність обговорення події, иовна виражання полеміки * читачем завжди емоційно /а значить, еспресиїно/ забарвлене, Суттевов під-ставов експресивності а газеті в прагнення до "економії" засобів иов-ного вираження і необхідність врахування обмеженості місця на газетних ипахьтах. Експресиви запобігав» багатослівним описовий зворотаи, надаечи вислову б і льву і с»і * ь і динамізм. У дослідженні прагма -

лінгвістичних параметрів створення виразності повідомлення потрібне враховувати те, цо процес газетної творчості являв собов діяльність окремих осіб, тому мовне втілення цкі діяльності відображає індяві -дуальні особливості їх оцінки. Вживання експресне 1 в у газетнії комунікації ;і. :іс> у прямії іалежності від інтелектуального та емоційного стану автора,

Дналізупчя особливості використання експресивних одиниць у мові газети, ми встановили, цо на це! час особливо помини суперечність міх інформативно» та експресивно» функціями мови, яка вирівуеться на користь останньої, тому експресивність властива всім газетним повідомленням і зумовлена пера за все зміноо прагматичної ситуації, Комунікативно - прагматична настанова діє на характер мовного оформлення повідомлення І безпосередньо пов'язана з використанням експресивних властивостей слова 1 моделвванняи Його експресивного змісту,

У другоиу розділі "Кореляція екстралінгвістичних фактори та прагмалінгвістичних параметрів використання фондових експресивіз" розкривається роль екстралінгвістичних чинників, цо викликали впровадження нестандартних одиниць в газетний узус, детермінували переорієнтаціє вживання високої лексики.

Прагматика мови газети, умови комунікації /екстралінгвістичні фактори/ викликали активну експлуатаціє просторічних елементів. У ро-3- 1 04

боті лід "просторіччям* розуміється гетерогенний пост депеш» І и«-визиаченими межами, стадии» для моделювання у вигляді чіткої стратифікаційної структури, диференційований стосовно літературної норми, ait як такий, цо мас свои особливу норму, чи норму другого рівня, пгя досліджується і описується, однак не кодифікується.

• Аналіз матеріалу дозволив розмежувати просторіччя на одиниці іа ступенем а/ мінімального І б/ максимального зниження: і/загальний сленг, професійний жаргон, арго; б/ "низькі' колоквіалізми, вульгаризми.

'Низькі" колоквіалізми, сленгізм» /корпоративний жаргон/ явля->ть собов сукупність мовних засобів зниженого мовлення, цо служать для експресивного рівня спілкування, мовної гри, суспільної івбави /П.М.Хирмунський, В.А.Хом'яков, Т.ІІ,Беляева/

До жаргонізмі* і арго відноситься специфічна лексика, яка застосовується у різних професійних жаргонах, а також в арго декласованих еіенентів /Б.О.Серебренніков/ їх головна ознака залежить від комунікативного статусу - функціонування в певній соціально зумовленій сфері спілкування. Однак і умовах переходу в "Інше* середовицє комунікації /наприклад, у газету/ воня можуть втрачати еюв соціальну і професійну замкненість, кастову обмеженість функціонування 1 служать "засобом створення емоційної експреси, образного, евфемістичного, іронічного слововжитку',* . .

Просторічна лексика, відмічена нами у газетах являє собою в основному експресивну яекенку негативної оцінки, серед якої ва ступенем зниження можна виділити в окрему групу вульгаризми, Використання у мовленні незвичних елементів поруяуе стереотип сприйняття. Такі

1 Яирмунский В.М. Национальный лзнк и социальные диалекты.-Л,.: •

Роскитиздпт, 1936, С,152,

-и-.

одиниці інтенсивно іпляваїть на психіку ревипинта, Просторіччі месо велике прагматичне иаіентвжеиня, вяхонувчя перо іа ас* оцінну і екс-пр95ИШї_$УМЦІІ. які безпосередньо пов'язані іа реалізацією прагматичного ефекту: "Правительство втихаря готовят подарок свани гражданам’ /КП, 10,12,94/, "Торговля оборзела окончательно" /Ая*, #3.95/, "Судя по всему криисляї парламент "повело* /КВ, КВ, 25,04.95/, *Та«, по мере необходимости /Президент/ сдааал Бурбулиса. Петро»», Гайдара, я его команду* /І, 05.01.95/, "Чудны твоя дела, е Боже: Горбачева съездят по реае* /II, 16.04.96/, "Сродя теж, кого «чут, я иатерц» на-кодкянскяЯ "пахан* Анавхкн* /И,26,04,96/, "Пря всем »том яайфе - участочек почти в полтора гектара* /КН, 11.10,95/, ‘Голосуй не голосуй, все ралю получнвь ..." /КП, 12,06,96/,

Просторічна лвясяха сама по собі онтологічно експресивна, оскіль-кя функціонує у діилогічиоиу моїлонні і присутності адресанта і адресата, направлока на здійснення вплязу. Пронякаачя у газотняі увус, просторіччя сприяє реалізації принципу діалогічності мовлення, свого роду хонтахтовстановленнв з одержувачем інформації, тому цо вживання нестандартних елементів івакаеться засобом стилізації неофіційного, фамільярного спілкування: "Если ви без "тачкя" я без "кцыая" отовариваетесь в обичнои, а не і валютном магазине, н іаяк мускули не накачаны до безобразил протеином - лучве мц с кем не связывайтесь" /кні, £2.96/, "У нивеЯ тусовки иечта - возрождение рок-н-ролла" /КР, 15.

11.95/, "Нохет, ті зажрались?" /Аи4, 1548,94/, “Да нет, он просто "пщіг калйвается", новый имидк "хепит" /ДГ, 19,04,96/, "В "ОБОЗе* не проходят варианты: любимчики без денег, все остальные sa "бабкя" /ВВ,

Он,04.95/, "Вопем, jrBon_uarbJ" /ІІГ, 23,12,94/, "Пока одна сторона гр&Лила, другая - стояла на вухере" /ЛГ, 01,02,95/.

, Крім того, функціонування просторічної лексики в газетній коыу-3** ' .

иікації слухьт» засобом акцентуації уваги читача. Використовуючи такі одиниці задля вираяальнях можливостей, відправник інформації вазда -легідь розраховує на те. це нетрадиційне застосування приверне увагу реципієнт*. Чим незвичніше відхилення від норми, тим глибший 'мовний кок", тим більше яінсів, цо адресат вверне увагу на інформація:. 'Вестерна" рвется в лидеры" /ВВ, 15.02,95/, 'Внутренние разборки по-іитиков" /Т, 27,01,95/, "Подставить преаидеита" /24.03.95/, "За снятие Хрущева били все члены Полатбшро, » то время Хруще» как деятель ухе "кончился* /КВ, 04,04,95/, "8-го мая на Пушкинской плоцади столи-

•* ' пи состоится политический перфоиачс "Граблями по голове, серпсм -по ..." , организуемый различными партиями" /КП, 05.06,56/, "Если серебро - гсвио, то что хе мы добываем* /ЛГ, 20.09.95/, "Белый попугай", п котором над анекдотами о мочеиспускании и траханьи публично по-хе-ребячм ржут лпди, играющие а остальное время Гамлетов, Заречных, Дездемон” /НГ, 29,12.94/, "В б...поступках не замечен* /ЛГ, 08.02,95/.

Впровадження просторічних одиниць у газетний узус викликане також прпгнениям 'економії* мовних засобів. *Із багатьох стратегій, цо ведуть до мети, людина намагається вибрати або таку, цо дас вуканвй результат за найменших затрат, або таку, яка приводить хоча І не до оптимального, проте найкрацого результату, завдяки своїй еконокнос-ті,"* Більшості просторічних ехемектів ненае відповідника в літера-турпій мові, і навіть описово їх непросто пояснити: ‘Главная задача турне - не дать молодехк расслабиться и сдуру не пойти на выборы, а такхе объяснить ей, что нужно быть нормальным человеком и меньше понты гнать" /ІШ, 29.05,96/, "чумовые" рецензии на порнофильмы" /Аи4, Р8.95/, "Все остальные приблуди о переселении дув туда-свда - это

Кудрявцева Л,А. Моделирование динамики словарного состава языка.-Киев, 1993, С.150. • .

чисто дьявольские отмазки. чтобы человек успокоился и ленился* /ЛГ, 05.04,95/, "И остальным бойцам "наприг" посів таких сцен" /Аиі, 115, 95/, "Избегать тусовочного мелькания" /КП, 15,12,94/, "Бездонные отдали истории" /И, 10,03,94/, Неперекладність таких одиниць поясняється тим, цо вони означавть реалі! і поняття, які знаходяться поза сфероїд офіційності, про них, як правило, нічого не пишеться, вони не обговорюються відкрито, І тону не маать відповідника у літературній мові, .

. Газом Із тим, як показав аналіз досліджуваного матеріалу, використання тих пластів мови, які знаходяться на периферії літературної мови або за II межами, значно зумовлений екстралінгвістичними факторами:

1/ зняттям цензури, протестом проти "иаблонної" мови: "Литва висту -пила с нотой протеста по поводу курдских и афганских беженцев, которых Латвия якобы хотела "спихнуть" своим соседям" /КВ, 11,04.95/, "Закон и Конституций придется переписывать "по Фене". /КП, 06.12,95/, "Это не первиЯ случай появления африканских слонов в Голландии за последние годи. Ух очень им по дуве хлубни тюльпанов, ,,.надеемся, что настоящей миграции не произойдет, иначе всей напей Цветочной промышленности _хана" /ВВ, 17.05.95/, "Администрация Клинтона основательно "подмазала" Атланту, даровав бесплатный бейсбольный стадион за счет федеральных налогоплательщиков" /И, 16,05.96/.

2/ зміною мовного смаку епохи, який "характеризується принципово» ставко» на змішання, поєднання ,,, будь-яких одиниць мови, на надзвичайну неоднорідність кожного окремого тексту" ^т0 пуі* окраїно і коммунистическую' зону, где вместо стпрого ЦІ! КПСС будет "блатной

^ Костомаров В.Г, ПзыковоЯ вкус зпохи, - N. '.Педагогика-пресс,- 1994,

С.45-46, '

сходняк" /КП, 30,11.35/, "Благодаря таким персонам /Брынцалов/,і массовом сознании формируется негативный образ российского бизнесмена -плебел,кичащегося crtm).* богатством, имевцего возможность іа cion круч тне "байки" покупать ісе" /И, 23.01,96/, "На Пану Корчагина "наезжают" /КП, 10.11.94/, "За иакие "види* ни будем платить •арплатн'1 /ВВ, 03.02,94/, "НинеіннЙ тиіИнью-рапенз"- "мэн крутойГ". с останоін-вимся взглядом и медлительностью "авторитета" /МН, 05,05.95/, "Heipt-звне «лоби из партера такое отмочат, что Дкильдк на сцене готова скончаться раныае времени" /КП, 18.10,94/, “В вкоїв только балду бить. зря время терять" /Т, 17,12,94/,

З/ криміналіаащев суспільства, qo вияіляеться і активному іпроівдхе-нні в мову газети арго злодіїв, картярів, наркоманії, засуджених: ' "Трое потерпевших пксгкг.мп-.пвт что "кивало". которая обвела их юкруг пальца на вид лет 13" /КВ, 28.11,95/, "Он для начала похорохорилсд, яоиэобрахал из себя крутого мена, продемонстрировал дале свою "смор-каяку"1. но в конце концов признался, что вся головку той банди, • которой он трудился, повязали, к сейчас ребятки парятся, вероятнее всего, в "Тельняшке" ■ /1- "Сморкалка" - газовый пистолет, 2- "Теяь-чямка". - тюрьма "Матросская тичина" /К!і, 01.02.У5/, "Б тюрьмах сформировался свой ііир, хивущИ по канонам "авторитетов" и "паханов"

/К, 16,11.94/, "Сегодня вора мохет завалить любой желторотый "баклан* /АиФ, Р5.95/, "Срок он отбывал в Белых Столбах , зэки прозвали его "лепялоЯ" - он и там делал операции" /Ш1, 02.06,95/, "Леня Голубков -"в законе" /АиФ, 156.95/, "Блатные помогают коронованному вору "держать масть", одним еловой, контролировать ситуацию" /И, 07,04,95/,

4/ необхідністю номінації явито. не характерних пля попереднього . етапу розвитку суспільства: "Брали холявпие.ианистри все* /Н, 0o.ll. 94/, "Мавроди создал прецедент манипулирования "партией хаяязы" ухе

. -15-

Ь политических целях* /И, 18.11.94/, "Вслед за "челноками* наладился летать иркутский рэкет* /КП. 03,12,94/, "Альтернативно - подпольные тусовдики" /АиФ. Р50.95/.

5/ прагненням до лінгвістичного "жартування", бажанням виразити експресію будь-яким чином; "Дадим стране угля, хоть мелкого, но до ...* /ЛГ, 20.09.95/, ."Брынцалов уверяет, что ему выгодно иметь богатый народ, который будет покупать производимую им продукции и обогащать его: "Вот если бы я имел выход иа мировой ринок, мне 6иіо бы нас...

«а всех вас" /И, 17,04.96/, "Не «тале провлого, не видно будущего,а теперь еце киевское "Динамо” этапировано в ссылку,.. Но знатоки теневых сторон жизни, эти поэты мусорных свалок - те изнывали от восторга: мн ведь говорили, что жизнь - бардак, а лвди б..." /ВВ.14,04.96/.

Перехід на "новий" код газетної комунікації, нові принципи відбору і інтерпретації матеріалу в умовах мінімуму правил "заборони”, інтеграція різних 'мовних світів*, індивідуалізація авторського комунікативного наміру - есе це викликало не тільки явище масового впровадження нестандартних одиниць у мову гавети, але й сприяло зміщення у вживанні високої лексики. Якщо раніпе використання високої лек-саки пов'язувалось із вираженням позитивно - оцінної експресії,яка надавала висловлювання урочистий, патетичний характер, то зараз цей пласт лексики служить для реалізації зовсім інпих інтенцій; Іронії, гротеску, сарказму, створення різкого контрасту. Висока лексика, як І просторіччя,е засобом концентрації уваги читача на незвичайності, відмінності від загального фону висловлввання, Особливо сильний вплив на адресата здійсняє різка зміна фоні *, коли в одному вислові функціонують просторічні, розмовні одиниці, з одного боку, і висока лексика, - і Іншого:"Врачп-кардиологи Испании устами Президента своей ассоциации высказались в том духе, что хснепские трезвенники из

ВОЗ "сорвали* резьбу*. "перекрутив гайку" /И.13.11.94/. "Борис Ельцин дирижировал в Германии, где согласно неопровергнутмм дв оих пор сообщениям российских гаавт, разіеселмдся настолько, что кому<-тв из челяди заехал бутылкой по голове, других изрядно погонял* /КП; 28. 10,94/, "Нави мафиози напяи "земли обетованную* в банках Израиля* /АиФ, $49.94/, Намагання "принизити" старий синдром суспільної свідомості, зміна прагматичної ситуації викликали використання високої . лексики з переносному значенні: "Разговори о скорой "кончине" доллара з Украине" /Аи{, Ї7,94/, "Слиоком велико число "подданных" империи МММ" /И, 03,11.94/, "Козырев роли президентского "толмача" /КП. 06,12,94/.

Досить невеликий процент високо! лексики в мові газети, за яков "історично" закріпилось тільки позитивно - оцінне значенні, очевидно, викликаний тим, цо 11 використання було дискредктозане слозозкитхом минулої епохи, на відміну від просторічних одиниць,

У третьому розділі "Моделиання .експресивного змісту слова хх спосіб реалізації прагматичної настанови" обґрунтовується динамічний характер експресивності, описуються основні моделі створення експресивного змісту з врахуванням їх прагматичних особливостей у газетнії комунікації.

Головною ознако» передачі експресивності динамічним способом і активність адресата. Адресант лине направляв розумову діяльність <п>-:т.чз , підводить Його до певного тлумачення інформації. Принцип ефективного виливу приводить у дів механізм спрямоіаного семантико-праг-матичного моделйваннл експресивного змісту. Це озьачаї актуалізици

- - . ? . одних смислових відтінків і нейтралізацію інинх. Поза газети "пристосовується" до тих завдань, які ставить перед собою відправник шфор-' нації. ■• • • : ■ ■ . ' . ■ .

. -17- •

ri способами експреснеіааці 1 слова у газетній комунікації і:

1/ Фоио-грайічне виділяння, яке служить засобом створення додаткової «цінної аури висловлювання, його логічного 1 емфатичного підкреслення: "Актер, вапоШШниввийея по фильмам "Саполк* для мадам Голубковой" и "Парижский домик Леона Голуба" /23,12.94/, "Но какой прокурорский СОВЕТСКИЙ тон" /ЛГ, 15.09.95/і маніфестує десакралізаців понять, кон-'цептуальних раніве: *к теперь этот гипсовый ленин /их так много, что хочется писать с маленькой буквы/ сиротливо стоит на полу окольного подвале" /ЛГ, 17.04.95/, "эсэнговская традиция" /КП, 10.10,94/, "А что.Руцкой или 1. лучне?" ДІЇ, 15.І0.94/, "Сколько наш уважаемый Б.Н, и* своем песту, столько вокруг него такие сплетни* /И, 12,10,94/.

2/ словотворчість відправника Інформації, цо експлікує його оцінку подій, Іронів, сарказм, В оказіоналізмі з самого початку зливається лінгвістичний і екстралінгвістичний зміст, належність до реального світу, а це складає експресивну основу газетного твору: "Напествие театро-монгол" /АиФ, Р5,9Б/, "Почему вокруг бронзових Лениных так лвбвли сажать елки. К чему это хаоибильство или, если хотите хвоизи" /ЛГ,17.04.96/, "Кассандризны Конституции не противоречат" /КП, 09. 12.94/. "ПвеДцаризация Калмыкии" /И, 15.10.94/, "Брежняе" годи" /КН, OS.12.94/. "СПИДоносец" ДВ. 03.05.96/. "Казань ностра" /КП. 13.10. 94/, "Московский сексомолеп" ДВ, 15,11.94/, "яепьмократия" /МП, 14. 10,94/, "восьмилераст* /ЛГ, 22.03^94/, "демвнвих" /НИ, 16.02.94/, "телепомои" ДП, 06.05,94/ та ін.

Особливий інтерес викликать оказіоналізм* з власним» назвем?.: "Заглянули и в Украину, которую до недавнего вреиони населяли "крав-чучки". а ныне "кучцарики" /ВВ,19.03,96/. "Обасцеионенние "мавродк-ки" /II. 16.11,94/, "Даже сами ценные бумаги в народе называли "неи-повками" /Т, 11.05.96/, "Станет ли Иихниіі Якриновгородом?" /КП, 04.

-1895/, "НОРОЗгейт11 /КВ, 18,10,95/, ’

З/ переопіентація вживання "традиційних* перифраз, у яккх ні порве мице тепер виходить пейоративна оцінна референта: *Отци государства по очереди обещали іипести Украину из кризиса, но заводили ее еще ■ больший 'тупик* /Н, 25.11.94/, "Довравшиеся до Олимпа власти и» отягощают уже себя реверансами в сторону "ивбраввего мл народа* /КН. 18. 10,94/, "Это попытка“бывпйх* вторых секретарей, инструкторов и прочей челяди, которой во’времена КПСС ие удалось пробиться к верпинам "ПартиЛиого Олимпа11 /ЙВ. 27,04,96/, "Страна "великих революций*, "судьбоносных переворотов* и “крутих переломов" не скоро успокоит сердца и дури своих сограждан" /АиФ, $7.94/ : створення'контекстуаль-них" перифраз, які примувуить реципієнта інтелектуально осмислити кваліфікативиі параметри референта, моделюють оцінку, ягу отримує адресат: ’Прокуратор Чечни" - про 11, Єгорова, представника президента Р5 в Чечні /КП, 26,12,94/, "Эстрада персонального иоу" - про па-редвиборну кампанію В,Яириновського /II, 12,11,94/, ‘Команда"охотников за мандатамч* - про кандидатів у щ одні депутати /КВ, 17,11,95/, 'Соревнования в степени любви к простим людям* - про вибори в Державну Думу Росії /КП, 01,12,94/, "Японский сектант і-'1" на скамье подсудимых" - про Сьоко Асахару /И, 25.04,96/, "Мастера "заприлавомных дел" -про працівників торгівлі /АиФ, Р8.96/, "Любитель бабочек" -про С.НавродІ /И, 23,11,94/, *Иожки Бува" - про курячі стегенця ДНІ 14,10.94/,

4/ тавтологізанія. під якою розуміється цілеспрямоване повторення одного й того ж афікса, лексичної одиниці, фрази, зикону* у газетній комунікації різні функції: *

- V

а/ збільиання смислової значуиості. переконливості; "Все, что ни_ае-лаотся в стране для предпринимательства, амгатс_я_чи!іовник!іми и для

чиновников* /И, 23*11.94/, "Опытный политик не учел влемеитарного опыта истории" /Дні. 1*19,95/, "Либо обмеи денег, либо смена власти* /КП, 11.10.94/. ' .

б/ кбаліфікативна характеристика факту чи под11:*Для превращения чего-либо в ОвеНцаркя как минимум требувтся ивеНцарцы" /И, 12,11.94/, ’Очень "круглый етол* с очень "круглыми" мыслями я без дискуссий провел в Уяринфорив" /КВ, 10.04,96/, "В ходе избирательно* кампании вы должны запудрить мезги всем и каждому, прячем на "пудре" не вконоиь-те*. /ІГ, 24.04,96/,

»/ створення комічного враження, іронії, каламбурів: "Петров-Водкин девевле воякя" /КП, 04,11.94/, "Рыбкин молчит, как рыба* /И, и,11» 94/, "Уж нет сладе сластя, чей высмеивать городские власти" /К1І, 05. 04,96/, "Оввроди вроде на свободе" /АиФ, 12,95/,

5/ енантіосемія як результат реалізації прагматичної настанови, в основі якої лежить поляризація значень, коитрадикторність у емоційно-оцінному аспекті: "Все их "миротворчество" будет названо "преступлением" и "геноцидом чеченского народа" /КП, 29.12,94/, "Немало рааго-воров о возможных коалициях различных кандидатов. Особенно активен па этом поприце Г.Звганов, который, кажется, готов протянуть руку "поноди" лпбону другому претенденту* /II., 17,04.96/, 'Пробудить !кхдг рость" иракского президента" /ТЦ 12.11.94/.

У висновках узагальнюються результати провезеного дослідження.

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях автора:

І.Нестандандартная лексика газетных текстов и еа влияние на русску* языковув культуру в Украине //Русское образование в Украине в контексте мирового опыта. -Киев. 1995, С,78-02. .

. ' ' ' ' '-го- ' '. ■ .'

г. Категорія "ефективності" * комунікативному аспекті //Конфлікті > суспільств 1: діагностика 1 профілактика. - Київ> Черниці, 1995,

С.63 - 67.

3, Метафора как средство создания газетно-публицистической образности //Международная юбилейная сессия, посвяценная ЮО-летио со дня рождения акад. В,В.Виноградова, - Коскаа, 1995, С.215-217,

4, Одно из средств экспрессивности языка газеты //Тези доповідей 47-I науково] конференції професори, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського технічного університету. - Полтава, 1995, С.13,

5, Перифраза как средство создания экспрессивности язика газети

//Функциональная лингвистика: проблемы и перспективы: иатериалы конференции. - Ялта, 1995, С,143, . .

6, Психолипгвистические функции экспрессивных высказываний в газет -но Г; коиыуникации //Актуальні питання сучасної філології: Конференцій, присвячена пам'яті проф, А.О.Білецького, - Київ, 1996, С.ВЗ,

7, Експресивність висловлввання як один 1» видів реалізації функцій контактовстановлення та впливу в газетній кохунікації //Провідні лінгвістичні концепції кінця XX століття, - Львів, 19%, С.221-223,

Святчяк Е,В, ПрагиатячеекяЙ потенциал экспрессивного СЛОИ Я «го р»а-«язацяя я русской г&эвтяой кояиуникацяя. Диссертация на соискание ученой степени кандидат* фяяояогячеекях наук по специальности 10,02.02 русский язык. Киевский университет иы, Тараса Вввченке,-Киев,1996,

Яа правах рукописи,

В дясевртацяя яеследувтея прагматические особенности эяспрвеея-»оа в русской газетной.коммуникация, Экспрессивность трактуется как категория коммуникативного пявна, ориентированная на оказание запланированного воздействия ка адресат.Рассмотрев статически* я динамический П10Н «нрыхеняя ВКСПрбССЯВНОСТЯ. Выделены основные СОЦИОЛЯНГ -вястяческив факторы, деторыянирувцке прагматическую направленность экспресеявов в языке газеты. Определен врсенал "фондовых экспрессивных средств* /просторечие, высокая лексика/, Установлены основные динамические модели экспресгивизации елова.

Ключевые слова: экспрессивность, вкелрвссивизация, адресант, адресат, яоимунякатявяая интенция, прагматический эффект

Svyatchyk K.V. Pragmatic Potential of an Expressive Word and its Realization in Russian Newspaper Communication . Thesis for the degree of Candidate of Sciences ( Philology) / Manuscript. - Speciality 10.02.02 - Russian Language. - Kyiv Taras Shevchenko University. -Kyiv, 1997.

The major goal of the research is to reveal pragmatic peculiarities of expressive words in Russian newspaper communication. Expressiveness is regarded as a category of communicative aspect, performed by a sender of information to produce a certain influence on the addressee. It creates evaluative meaning of utterance.

Static and dynamic aspects of expressiveness are investigated. The first one implies the study of expressive words with constant expressive meaning (slangy words, Mow’ colloquialisms , vulgarisms ). Dynamic aspect includes production of different dynamic models of expressive utterances. Main extralinguistic factors determining pragmatic peculiarities of expressive words are disclosed.

Key-words: addresser, addressee, communicative intention, expressiveness, pragmatic effect, expressivization. n