автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.08
диссертация на тему: При философский статус понять стану i подii

Полный текст автореферата диссертации по теме "При философский статус понять стану i подii"

РГ6 од

1 9 ЛПР 1993

анадойя ншс тьш _ 1ШИШ ДООСОФ11

й^ирайах рукоиису

о h яде h к о В а,е и л ь Денис, о в и ч

про шософсьш- статус. пойпь стану î поди .

09.00.08 - йлософськ! питания, лриродознавства i технгки

Авто р е фера?

дисертацЛ ка здобуття наухового ступеня -кандидата фхЛософськнхнаук

к а г в

1993-

РЬбота виконана у вгдодх логики, методолог! Ï та фтлоаофт! науки 1нституту философ! ï АН Укра1ни

ikyковий кертвник: доктор фхлософськкх наук, професор фимський Cepriít Борисович

Сфхщйнх опокекти: доктор фиюсофеькюг каук, лрофесор Соловей Леонгд Антонович

Пров1дна каукова ус такова - Дентр гумангтарно! осзхти

АН Укра?ни

Захист дксертацх ï вхдбудеться "30 " квттня 1993 р. на засгданнг Спецхалгэозаш! вчено1 ради Д 016.26.02 при 1нститут1 фхдософП АН Укра1нк за адресою: 252001, HaïB-I, вул. Трьохсвягительська, 4.

3 дисертацхш мокна ознайомитися у бхблтотецг 1кстигуту

кандидат фтлософських наук Краз^нко Олександр Миягайлович

?

Вчекий секретар

Спещалхзовано! в te но ï ради ( Кандидат фхлоссфськкх наук ,,

Лук"якець

Валентин Сергхйовкч

загашена харакгёрйстийд' роботи

Актуальнхс.'гз. пооб.чета обумозлека пеобхздихстю фхлософсьхо-методологгеяо^о. анализу загальнонаукозяг понять - трупа ica-reropiii сучасного нау*'.0йоГб. зкштя спхяЬнях для багатьох кснкретних наук, прэтсл^ гаках попятьякам" не надаезъся .етагусу фхлософоышх ха-тегорхй у традяцЙйаду.QM'tiXi* До ййх задносяться, напрзклад, понятая "система" ,■ "С2рукгуран",-. "бтан", "под1я", "гаформадхя" та ряд шзпх. Вилучення особлйвого йласу понять,- як! заходить поза рамки тох чн iHffloi специально! науки i не е фглософськимп катего-р1ями, ставить питания про ix фхлоссфсько-методолсхччндй статус га про ix ззпязок i сп1ззхдношення з фхяософськ2.\1И категориями. Як i фЪгасофськл .категорхх, загальнонауковх пскяття не 1сыувть х не функцхонутоть гзолъозано в сво!й единичноетi,-але заазди реалх-зують П1знаэальну cissy., створшчл пезну натегорхальну штрлца, пезкт казегорхальнг структура...

Aнaлiз такях загальнонауковях. понять як "стан" i "подхя" Ticiro поз"язандй з лог1кр-мвтодолоЕгзнаш дослцщекЕяш фундаментальных ф13йчних теорхй i такох форма зхдобразення.дгйсностх як ф1здчна картина сзьту", .осеозопологзшми-псняттяш:. яког. е понятая матерхаль-ного утзорення, матерхалькох .система, тхла, частники, руху, стаяу i подх1 та гадах. Термхна "ста::" i "под1я" широко вгазаэгься в сучаснй науц1, будучи вузловама для .проблематики детермшхзьу, для з"ясузання логгчног структуря' лричинндх зз"язкхз i зздаошень в матер1алькому свхтх. На основх цах понять фор?дулвються фундамен-тальн1 ф1зичнх принципа iKepaii, збере.~екня, ■ задносностх та хнза-piaHTHOCTi.

Розглядузанх в дапй роботх понят?я."стаЕ* i "под1я" ваднсся-ться до загальнонаукових концептуальных уязлень нового талу, mbio-софсько-методолог1чний i логхко-хносеодогхчнал статус яких е дис-куойшил у ,ф1лософстн1£' i метод ологхчнгй лгтературх. Очезаднам s зв"язок. понять стану i подхг з такими гатлософськаиа категор1кма як иатерхя, рух,. простгр, час, кхлькхсть, якхсть .та is- Однак роз-краття спхзвшсшення понять стану г nc«iz. з цимв. категоргяыи до-

^либокого_ сЕец1ального ададгзу. I наша ..-плосодсько-нлэ-тодэлогГчнц* iifeparypi нз~було' проведено наленаога концепту— лльно-методологгчного дсслхддення категорхшшног структура "ст-зн-подгя". Ляше окрем! проблемно-поиуковi иолоаення на изо тему васо-вузаляся з роботах В» С. Готта, В. I. Демидова, В. I. Кеихгаа,

А. 6. Еовальчука, XL Б, Криыс.ького, П. С. Дашлевого, С. Т. Ме-дюххна, 0.'"Парнюка; Б.- Я. Лахомова, Г- 0. Свечнхкова, В. П. Старкинського та.шшзх авторib.

Ваиваючи .тершни ."стан" i "под1я", часто дрипуйкають' тетузстив-но зрозумышм ix .сш.сл. . Qkhi авгорв-вйзна^ають" стаз .вдтерхальног як сукушпсть ,bcix ii :ВЩ0?№О£ьец , :.другх - як сукуннхсгь лише де-яешх властавостей,дис1еи -що - ¿^obipasm. •деваш'-звмогам. • В л1-тератур1 такок недае загалзЕопрййнятого ^назначения понятая'"под1я 1нколв п1д лод-хек? ро,зудшзгь;"всяку.;-з1дау;;дао1-небу& .зластявоотх" адо як "точкозе яз::це, npoTszzii'jyz ягсэго s преотсрг х^насх-могна-знехгузати'!,. чяа. пзрзххд систс/л з одноГр-сзачу-. в -..хцеиё^ Дйякх . автора розгладаигв г:як;зсатедор11 .-шгерхши-стично1 д1алектикй про -каф.егорхальнай статус цих пенять- днокусхйнлд:. Загаяыювгззаппгл:, однако, с розгляд понять стану Л. прдх£ яв/ззгал^оцаукозвх.понять/гатегорй ."конкре-тно-наукозого знакня/.

В ф1лософськ1й :датератур1-.вэд^ роняття "ста

i "подгя" розихдадася бл'сушено, .тобто познхс??? .вхдсутяЫ фхло-с офсько-методолог хчняй' аналх з сган.озо-под12нох кат егор1ально i СТруКТурй . . ,..._".'..

В зв^язку' з недоогатньоэ розрсблеахстз Дррбделш "в , за-

яви icro дксх^уо 12еих 'момент хв,';. а ?ако£ кеобх1дн1стю ~ рлософського осмислення" toi .нозогшосеологхчаоГ еятуаци ,в сучаснй науш, як характеризуегься..пстребада" Долозыднкя -'предметно-речевого шдходу

при ДООЛ1ДЕеНы1 ф13ИШо1,:реаЛ2>НОСТ1СТШОЕО-ПОД1ЙН11М пгдходол! be—

значили актуалънхсть лоставлено! в '.дасертацхх теш- Необххдняй, стае, фхлософсько-котодолбгхчнЕй i логлсо-ДЕОреологтчнй? анализ понять стану ? под11 з ракках дхдлектако-катогорхальгю^о апарату з •яря-хуадтхср'^ .тгтпфятното ^шстрюватая станово-додхйнох saseropi-альнох'' структура .'з систем! прародничонаукового знания. Необххдно виршення яиаання лро-'догдхш^метододсхг^чщг функцгвкагегорхальнох структура ^стш-подхн" лцш фундаментален

наукових, зонрёма фхзвчнвх xeopiS i» таким чином, дослвдезння ф1-лосс*^1^го статусу дошггь осану i поди. ■

Шгздний якаягз лонятв стану i'.ncKii мозна провести лише при' 2х сумхсноцу дбслхдкённ1,'гобто при. ]розгдяд! стану i nc®ii як парнях категорий.- При. щлод катёгор1<альна структура "стан-Еодхяп конкре

тисуе тш^гкатесорхальну структуру /дхалектйкя.як буття-становлен-ня» 1ншг.щ ■ словаш,-; см:1сл-категорхалъиох.структури "стан-под1я" визначаеться на основх-катсэгорь": бут?я 1 становления, бо з поняттх стану г к1лъкхсно-ви-

значендй: ст1Йкла.-'^емеат:- I'вза€М0д11; в -матер I-

алыю:.у свхтх. 11од1я - цэ поре:ад .систсг.-^ з одного ст?ну в друглй. Под!я е 5.'.:х1-сы еяем'ект псоцесу, -становления.

Сттдпнь-' розробленботт'-'дроблё.уд-Як.-уйё;-- зазпачедось, робхт, спе-щалыга - присвяченах-'фгдосодаькоь^ анализу -катетер1альнох структура "стан-подтя?',.у- В1тнйдйян1й .л1тера;'ту-р1,'яемае^ Дснуе ряд.публ1кацЫ . в яках :розглядаеться.; ш1.тання-::про:; .•лзтсдслсгхчку роль -поняття. стану у фхзицг;/Г. .'О. Свёчн1Ксгв>'В., 1* Кемкхн^В. • Е,-Старкинсъкий та ш./ Логгао-гатеттйчний;-.вдал,13 поняття.стану,;-в -рамках загально'! теорхх сг.с.'огл даз Л. Заде. В ряд! робхт поняття стану розглядасться як $1Лософська ?лтегор1я^/1.-Де1л1доз,- В.. П. Ке;.5сш, ,Н. П. Васильев, Л., А. Воронкоза-та хн.Л Досл1да9ншэ.лсйяття,под11 прясвячено мал о робм.. Окрс:/д. аспект:: з.щех ярсбле:.^ рсзглянут1 в роботах Ю. В. Саакова,-О. "Л.: Ейендхёва^та-'^ншах-'апторх^-АналхЗ; робхт, в тхй та 1НШ1й .\iipi пса с зячеш'х . прсбле.\:1 налоге дослхдже-гая, дозволяв вая-ватй. таху трупу $озгл^задих;.пЕФаньг1;:/гх;;часткового' виршення:

— поняття' "с^ан" ^мрокр;^акорйй у прв-роднячонауково^ пхзнаянд; V-;'...... . ','".•-

. - поняття. стан;:пов"язшо,:Д ,бачоади1ОТ1.категор1яг,га диалектики I несе методологх.чну?! йосеолог-хчну;натрузздг,при розробщ фЬюсоф-свкгх пйтань.сучасцого пргродсзнавства; .■■-.''-'

• - поняття- "стан"- «озе розгдядатгся як дшэсофська категор!я, що вхдображае певнх аспекта йуття матерхалгпого утворення з той чн хнший .момент часу 1-я. едносгг якхснях,- кглькхснлх; х просторово-часо-звх характера стгк;.

- поняття "стан™ I "подхя" е аузлоззш.ддя проблематики детер-мш1згду I для ;форг^люван1ш.:Дшр?1'Ч1шх х ртаЯвсйгчшюс 'закономхрно- -стей, для ваяснеыяя приаинно-насладхсовах. зв"язк1в х ввдношеяь в ;датер1ально!1чу свиг;-'■■ .'•

Вгдзначаячи. вагоьйсть результат здобутах- вггчазняннма I за-рубхзтми нчеявш у дослхдаеннг окпеиах аспектхз станово-подх^ног катеторхальнох. структура, слвд.зазцататв, вд «1. дослдаення харак-

теразуються досехь вузькоэ ^1лософоько-мегодоло11чзо1> сярямованх-етз i, по cys.i, не задювхдаать зишгаи сулаекого р£ввя глетододо-гхлкох св 1домоesi. Сгаково-подйка кощепц^я в хснуяшх публикациях досладкувалась фрагментарно, роздрхблено, при вхдсуткостх на-лезного зв"язку cboix коыя&вентхв. Сучааае шгодологлше звания i методолог1чна свхдомхсть пр;: дослхднзнн! .¿йлдасцчцлхнарних проблем вимагае створення складно! логхко-лхнгзхсизчнох моде-ii на ochcbi борл'ллько-логхчного, -ддгхко-гносзеологг'гного i сЕстедено-структурао-го пхдходхв у- зхдборх i -вакористанн! фхлооофсысо^мотодологхйнлх г даеродштсонаукових да* доояхдаеззя категорхальногс апара-?у cy^acKoi наука

Сучасяа мегодоло-'схща свхдои*сгь харак?ерззу срься гевдешцею максимально цовкох кодструктавхзацхх пхзкавалькох д!яльноог1. Пхд вшивом шгеиагягац!", дэгхзащх, к1бервет1!82ц1^вд_Т9кдбвц1я захошюе i влаоне ■фхлоорйсь'/л дослхдаеяня. Нонструх:тл:г>13Егпя паукового пхзнання при взаег.!0Д1х s швнв кетодекз ввступае йор.моэ

хдеала едкосгх наукоБого лхзканкя, • ^кстопй____езс-дюцхо- .

кус вхд античное?i до оь отод.епяя .

Übt в х впздэяхя ti ' Квгаэ.вазо! рабом с. орр;,улузання

х обгрунтування рядууков::х пологкень, як! -вдзкачаюх'ь лсг!ко-методо-лог1чнх функцхх понять ставу'i подхг як• загаяьггокауковпх категорий . i на цхй основх'показегв,- до-мл ме«ш справу з 'вагявваю .категориальною структурою "стак-подхя". Станово-додхйна конц-2пц1я досл!-днуетъоя з викорасташдал йхлософоько-мегодологхчг-хпх

засобхв.з врахузандям" .суласнох шгедауязацхг сриродЕЯлокаукового знания i досягвзвь суцасзсх-ф^ззхл i кхбернетгши

Об"актом 'вдзлезяя взяео категорхельняЕ лад -каузального „опвсу фхзвчнш иеальност1,-.катер1Елънкх.спсте;д, стак1В -матерхальндх систем, подхй х.:процес±в,-1цо вхдбуваютьоя-в магерхальнЕХ утвореннях.^ Станово-п'одйШа'категориальна'структура дослхдзф.еться в Ясному дхалекзичкоау эв"язку; з? такими .фх.лософськвш категсрхальнкма струк-~~

1 Дев. Методологическое сржшйе £ .современной. науке // Л. 5. йолон, С. Б."Крымский м-др. Отв. ред. П. Ф. Йолон; АН УССР. .Ин-т фалосо^ав,-.Киев:-Наук. .. думка. л1989.- 33&':с<,'

2 Дев. JL. -А. .Соловей. Практическая ххрзрода. пдеалоз лозназатель-ной деятельности.- Киев:'Вида школа, .3986.- С. .153-178.

...... ; - 6 - . ...Л \

■гулами яй ^^янкайошюгая^*^^

ioïbrt, atipa та in» У • досддащннх" широко- викорйстрвуютьоя так! вааШйа! катагор1альа1 :огр5^ри каузаишюго ; ош1су фхзлчнох реаль-ност i як пританно-наслодсова, i просторовб-тасова.фактично аналх-зуеться цШсна категориальна охава^ в якгИ. зна&эдйть свое природа не м1еде.станоао-подШа;ка!егорш

сдуаат* результата ф Ьга-софськнх дг^утг-НН в рам*

ках логiico-фмософоького, лоИко-гносвологтого Л" системно-структурного аналхзу дон^1йного а11арагу- сУчаснох яаукиу обгрунтування йундаменталдакнауковах теорШ, зоареш фундаЫеш;алшшс ф1зичних тёорй; i ïs категорхальаого. оиндезу, авконяяях в перцу чергу пред-ставниками khïbc^oï фхлософсЗькох шкот: А. Т. Артвхом, П. Ф» Полоном* П. С..Дипглевды,. .Q» I>L Кранчеаком, Q. Б» Кримським, • В; С. Лук"яндем, М. В» Поповичем, Д. 3. Озадовськов, Л. 3. Храмовою та

хншими. ' ••/•.. .

Нагаова новизна соботя долндае в ¿астематячному ршпг тяуих оЬновнях полсаседь: " . -"-'...

- Фхлособсько-метояалогхчидй. afiaata таднх аагялт.рпр,«уупр1пг пен Hâti як "стан" i "подхя" дозволяв ррагладатв ïx mt взаемоввшшча-tnï i взаедаврошйахш-протале^

iíis собою 'm парнг категорхх, cyrgioTi f значения яки* розкрива-еться на ochobí ítateropia буття х стаиовдеаяя,-тоб-го вичленовуе-ться вашшва станово-чюдхйна KûîeropiaibHai^cTgyKtypa. В зв"язку з

• цш1 I ¿ИЯВДЙеТЬСЯ ыожливйм роздлйиати ОТВЙИ Ыйтвртяятипт луптрмт як 'iM^f . ïï

взаемодхг з.дошмв оистёмани, а такса визнатения подИ як момента становления, як змхна стану система.; . .

-cïaM матергальвог системи; ше як1сну ! кхлькгену визначенхеть, яка вйраааеться у dohjcttí «ipil стану, що ащображае яысну особли Bicîb Äaäofö ötäsy, прачоцу таву , яй збврхгвесься приЗого змпхах, виражаюча до tôîô s градацЬэ само! цхе! зишя; . - формулйзтьсй .кратер!? i npij&iwii¿ enú^ ;:.стаацзг-.$ х^ичнлх систем: а/ KpHtrepiü eHeprera4Hocíi; ó/ принцвп збвр^вннй етанхв;

в/ принцип нёзалеяаостг зиши ctaitiB , 0дв1е1 i Tot * Woepianaóí

система; .

криниц збере*ення ртаахв иатерхадьнйх систем в узагальнвнняи принцип i в iHepuiï, самонейорушаостi; :

- пришдоГ незадеЩосг^ ^ иоя-на розглядати як видения фундйдантальнах ф13йчндх принцип íb bад-hochoctí та вдвархднадоет!; ; ' '

- грукоужтсь на хендепцх! лршшщостх в рамках каузального опасу ф1звчн,01 -реадьностД* двйицшш-.^ри-чу.нно-Еасл1дкових зв^язкхв подхй: лодхя мае..свою лрйчи-ну; б/ причиною лод1 £ ^ '1яша подхя; в/ не icHyе под! ï, - яка-не • була би причиною йро£-небудь .igffioï аодiï, тобто всякаподхя пород^е /вв.кдакае/ пввйу. нову подво;

- на основ 1: стадово-подх^нох кощепцп'. ввявилооь мсшзшим Д1лити с т а н о в и ¿ i; 'п о д х йни й дспбкти руху. îcto- •■.' рнчно, .як показано в дврертедх!, розуйхнняг.йя no%ií:BÉ!¿ara<- . ло пошуку .акгианих дхотл^ причин- ^::й01шх :додхй. .3о1йновлейня ок-решх вйд1в руху .як crasis пргзело до Ехдкрвття законíb inepuiï, що вираааютъ-- 1»-цьоиу'--ав"яь' зку розхргваласв дхалектвчйа cyxiepeteicTb j^xy. -..

Обгрунпуваная i доаёдевня вБДеЁзклаДбййх солонень складае. • 3míct поставлениху^с0]$^

ся актуалькикй задачами' фйссбфсысс! àeïàaasoriï наукового дознания лов"язшит i,3 аодзлшц: iáibHoro оснащу-вання сучасноГо дргродйичоаауновргр ~знашя. ' v

Науково-1;ракта^азнач^^1дт;т>..Робйги, •• полягае пера за все в тому, що в лпй oprpiœo йоеднувтьсй рЬнбшнхтнх асйекти hoboï кетодолоГ1чно1 с цо сфорг^улвовавх на

ochobí ОСОбИСТОГО наукового ДООВХДУ з.поедкшшягл.х ''эдкористаняям колектквнрго ф1лосо§ського I $1лоо0фсько-ь;ётодологхчного досвхду. Дксертант шукав хзнаходав вхдповхд! на' т! питания, як^ У&е по- . ставленх в рамках фоософськох ме?0долог1х наукового.дознания. ■

Бйрщувалися лвтання фхлософськогр, загашюнаукового i, в nesBífi MÎpi, ов 1тогдядного, характеру. , ^ксплхкавдя. сганово-под1йно1 кате-г xppianbHOÏ структура i. ïï розхлда в органтчЕо&$г зв^язку з-рядом осковнах фхлософських категорий показуе щёх до нових фмософсвко-методологхчаих. nomyitiB, а сшле: на ochobí. кагегорхальних сгрук-тур пштер1я-енерг1я", "бyи^я^Cîтaaoвлèння,,, "причяна-насладок" та тншх TinrfyyoRBс т а н о в о - л о д i й -

но! концепция часу; розгдянутз категориальна ма-трвдя» в яду Ap-ряр f^HQ -pnqrtairflnff пгайовсндрд 1Ёнакатегор1альна

структура,.- до проблема -тсатвгор1-

ально-структурного ^оттезу' ^ушхаивйтальнйу' фхзйчних теор1й I хх науков(^м^одбяй71адого: 'трбг<г;яр.0дйвадти дослгдяе-

ПНЯ З обгрунтувэшя-! ^Шезу- ^гйдаменталышх

зиФ^'ТёобШк-роэд'й^М^ -.Арйоха, -О- М» Кравченка,

0. 0. Печхнкхиа, 3»; Храмовох та хдашх авторхз. - .

' Структура ^и.сеззтщхху-, Дисертацхя-- скдадаеться гз Вступу, двох роздЪпз.х Закичешш^ Таза структура сбу?ловлена'йеобх1дн1стю ви-разита актуальность. poзгJйsyзaJtoi •spo<Здeмa дсслхдзення стаясво-подхйнох - концедци 1 фарг,улюзаййя оеновяах долежень /Вступ/, цо сбгрунтозузтъоя на. дхалектако^-логтому рхвгп. в рамках фундаментально! - категоргадшяохд^^ включдо гатегорх! буг?д» становления, 'М1ри,,кхльглст11:якостх, причина,- насладку та ш. /Роз-дхл-;1/ з нгступнгш досддаенням 'мегйдолог'хчнох значимости стано-во-подхйнох категориально? структура ддя з"ясузання фундаменталъ-нах принцип 1в;зберёкеная^ хйвйрхэятксстхта. 1н», вашшвих для аналхзу/х обгртмзлваЙЭЙ- теорхй, а такоа для з"ясування-ряду- оснозополсщах донять к1берне?йки. Доздхл 2/. 7 Эак1нченнх •'додартьия оевощх цхдсу«ка; х. коасяективно намхчае-ться подалыШ- ксздззяй розгштйк сгаеозо-подйнох концепци для дослхдашя проблем -часу*' обгруятувавня I синтезу <фундаментальных наукрвях теорй та щ, . . ■ . ' ■

I Ъступт обгрунтойубткя;-;^туальнхсть досл1дзення1 анализу биться ступ гаь розробленостх проблема у зхчезняехй ■ лхтер&тур1, фор-лулюаться'мета I' зашгання дослхдгення. визначаеться його обпеы I предмет. Актуальн 1ств прспонозаного "досйхдаевяя: ввзначаеться, з одного боку, необххднхста- вирхиення- иатаннядро логхко-методоло-гхчнх (¿унХах1Х понять'стану- 1-}под1| ,-у -категорхальноцу сштезх с§ун-даментальках фхзячЕях- тесюй х, -з другого боку, необхццпстз анализу зз"язку розглядувакпх понять з дхалектико-логхчнлг^а катего-Р1альн2ыя -структурами»:,-

В Роздтлх I . "Категориальна. визначея1стьпснять стану I аодЦ'1 яке;: складаеться 1з .'п"ята/1хараграф1В, дослдауеться спхззхднопекня станово-под йно х категориально! ;сгругауря з рядоа -категорхЗ дха-лектини I встаноЕлаеться рядваялизихполохшь, якх. хараетерззу-

ють стана штерхалышх .систем I шдхт, що щ иих ввдбуваьться.

В дараграфх, I - "Стана х аод1& як категор11 конкретно-науково- ■.' . го знаная" анал1зувться понятгя ',о1ан" í "под1Я" якзагальнонауко- ' В1 категорхх. Конкре-шсьнаукове. знання. др дарактервзуеться специфичною формою усвхдошення свого- зшсту, поедну е вйкориставня за-галънофхлософськвх: категорий в■ 5х ло^шмаетод олог т 18 фукцхI хз сдецифхчшш заломленням них категорШ. Вхдповцсио, конкретно-наукове знавдявяробляе .тйкод срох, спецафхчнх для всхх ввдхв на-укового. аналхэу конкреинх .катеЕор1х. До таних сцецифгчних категорий -науки, що/ддаю-эрййкахзнания вхднося-ться яоняття: с тан, , додхя, ¿нфортц1я, сигнал, сймётрхя та гн. 7св1дошення категорхального\зшрактед' /з оистеш конкретно-науко-вого знания.1/, донять стану га сад;! Vпередумовою дослдаенщг ло-гв науковоаду ан4л1зд.

В рамкахдонкреино-наукозого знания /у фДэищ, :кхберйетвц1 то-що/. пхд' станом щтерхалаво! свстемв розумшгь деяву сукупнхсть зластивостей свбтеда у-яешол^ .зхдашенв^ прин-

ципу невичершобгх шгёрхг, згхдво якогр: кожнЙ матерхальнй! систем! притаманна нескхн^е^. ругзпсШ1сть р1зно«ан1ишх властввостей 1 якостей, »юнна зробага висновок яро те^ то вйжна матер 1альна сист ема сдаотасво аребувае в багагьох яаисно вхдмшшх. станах. Це положения узгрдчуетаов з рдзнрменЬюЬт.станхв, виявлених ! дриродначида науками .иоана --э : як0Х .зизчае Ькреций аспект : 1 снуван-ня магерхальних .оартш -.х угаореаь 1 дх ззаеиддхх мхе собою, тобто лещу групу стан1В , х .псиг2 . /сроцесЬ// :що зд йснндотьоя в системах. Анал1э поняття стану, як зд^на •"взт&горхально! структура "стан-аодхя", в логхкс^дхалёкмганргду ззпяз1?у з .ш1шьш категор1ями приводить, зокреш, до уточнения ёщоту значения воняття стану у фхзвдх. Ееобххдн хоть гакого не раз вхдзначилась у

наш1й $!лооо$ся«екме«од<ия№кк^ дтгврбаурь З^с.овущв :роль 1 значения Структура "стан-яодхя* ^у сучаснях фхз^чнвх теорхях, кх-бернетищ та 1нвшх ирадскшках науках* моана позитивно вирхштв хштанвя оро лэдега^давдай езд^с-шнять ста^, 1 ^ лро IX аначйМзогьчв »аг»гор1алЬйо»с?. сивтезх.фвщадвд^алдаа .аауво-т чВИХ террЙ. _________

- V ттяряттв ляав- *звп1л. т1ово • взаемапрв'|язан1 :Л«хж

собою« Дей ирврсдаий зв"язок проявдйетьй в роэуышнх /оаначеша/ |

- ю - .

. поди .як переходу материально? системи.з, одного' стану в пдпай, а . такоку визначешп проц'есу як змЪп характеристик, стану си с г ем i. Отже, подхя вистудае як зшна, як зздеречення деякого стану i в результат: цього заперечення одеркуе свое влзначення i набувае певного зм1сту.

Дослвдшшя станхв i подхй дощльио розпочати- з ix наЙпрост1-шкх ввяв1з /трактувань/, у фгзицх, бо навхть на рхвнх простих ■ зичних систем з"являються значнг труднсщх при вязкаченн1 i аналх-3i цех понять. В зв"язку 13 змхн.ою•логхко-гносеологгшо! слтуад1х з сучаснй фхзиц! виникла необхвдн1сть уточнения i узахальнення поняття стану шзичнох систеш. ' Класичне розумЬшя."стану рзичнох система чхтко внраяеке у зазначеннх й.,Планка: "Стан якого-небудь фхзичного образу моне.бутикизначений не хнакше як сукущпсть •воix тих.ф1зачннх величин,' зйачейняии,яках у эхд'омий момент за даних умов^на- хранвцг однозначно:-ввзначаються ,ix значения з ходом часу" х.. Це ввзначёння'стану-'ЗаЗгеаатв вхд'поняття детермпшцп i праЗЕодить до ряду логхчних i. методолох.хчних затруднень, як: особливо проявилися при вивченнх лоВед!нхсй 'дпкросвстем.

Рогзлток кзантовох 'механхки показав.обл;ек"ен1сгь'-хсла'сячного у явления про станв, про иехшхщййгрухта хн.-. Затруднения", цо повезши з умовою. однознашох.. iaeiejwiHanii. для "характеристик кла-снчких стан1в, спонукала деяких йхзикхв до заперечення причинное?i у MiKpocBiTi. На цй осноз1 з'.'язилися. судслви в реальности станхв М1крооб"ект1В.

.« Класичне визначешя стану систед® .'залхёквть, огяе, в1Д поняття детер;лнацх1. Розвихок квантовогфхзйки, яка яодолала обмегенхеть хсласичного уявлення про детершнацхв, виявив логхчнх i методоло-ri4Hi труднощх в аналхзх поняття' "стан", бо зон о не. враховузало особливост1 поведхнкв ы1крооб"ект1в. Це ал кликало потребу да га визначення поняття стану, яке було б прндатяим i до шкрооб"ект1в. Одне з таких означень належить.П. Дхраку:, "станом система,- писав BiH,- «оне бум названий незбурений рух, якай обмежендй такою К1ЛЬК1стю умов, .як! теоретично мокна задйти без.того* щоб.вони Ьдае одного завалсалк або суперечили" г. Стае, В1Д строгого, кла-

1 1,1. Планк. .Теоретическая физика. СПб., 1911,- С. 61. -

2 П. Дирак. Принципы-квантовой механики. "М ."," I960.-"'C. 27-28.

-Н - /. - ' . -сичного розуы1ння-: стану Дхрак аэреЗшов, по сутх, до штухтавнохо визначення огайу>. у. «вавтрвЙ^." мехрщх.-.У наведенЙ дефшлцг по-няття стану де-якою, лирою коикратизуе категории руху -, стан е повнам явлено назначении рухом систеэди 1 в цьому. полягас сенс трах-тування стану, Дураком. - ; - ; ' " '

Розкраття зыхету категорй; стану. : поди треба :здхйсшшти су-мхено I, до того а, на оснсзх'. кат агор ¿Я буття - г. становления.: Сган-подхя вадобрдаав. 'деяв&асцекг буття-^аноМеан^.:;Лодхда::-е 'змхШ!-станхв. лодхх з"явая»тьзя: як едемеитв процесу. Пздхя означав., що' : в штерхалщхй ш?теиз,; в А'лтерхальаощ.-.свхтх щось. вхдбулося за пеший чао, •• в певно:ду .глепд, ' в силу пеших приздн,тощо» Под 1я -це.переххд система з. одного стану в хешей,.-, при .яюаду - перший стан нхби йндаеться, заперечуеться, переходить., з шаий. .

Стан як елег/.епт бу.ття систем коша. встановити, вадш:тл лише.-., завддаи поди, з якхй знихас одан стан I ваникае -другий, На.'пер-швй погляд. здаеться,:. ДО. став е аервинник до в.хдношеншо до под .. Однако не не так. 3 другого боку, не гложа ввазати поди пёрвин-.. ними елеыеЕтащ, на основ! ;яких :встда4влштьря;.стащХоча ..логпщо цЪгком првошрно визцачети сташ. як перетяни ,'г дк.-. вузли. в ■ лаашз х подШ. : .

. .Дослхд^уючи; стаая ;щтер1ар.нях".ОЕОтем х подхх. цо в нихвхдбу-вавться.исгна адязити/що .категорхя стану дозволяе:знайта. загаль-■на, стхйке., позторвзане а.-багахои-лпхткоатх пронесхв Л.згда ыате-. р1ально! :сисхеии, ..вияватй -осногнх характеристика дрСщесхв, до про-тышт> в адстеах г вставовата на хх осцозх пеан! зашкшрнсстх зшнз с2стетг тсбго виэтп!гк закона фущадхрвання.; -Грунтуючись:. на вздеваияадеаог^, дошадШа висаовку, в понятт г стану.; ма- -■ терхашюг свстеьа' в1добрагаеться .якхсво- х кхлькхсао-зазначений . ' стхйш55 -елокент хх. бутая:,% зв"язку х взаемодхх • в -катерхально;.^ '' , озхтх. Кхлькхсшй. I якхйда^.аспекта стану. якпеэнох. цхлкзаостг -."вздуть' до: вс7-ш1аглещщ ы1р9данйчення- станул до поздття кхри ста-

,дхств. ставхз.. иатер1альЕих сгетеа". ;.. Будь-яка ф 1зачна. система ха-рагг сразуетьея певноаз шаганою. аЛастив'осте£. Як йхзачги властиво-стх: зона шдутв бута -кзавт^Ьщвапх,. тобто предстазлзнх пеанов.

. ;.:етрачноЕ хзрактераотаков. Де означав, со станозх . нластлвостх »«^¿:в|др5'раз2за',аезнш5. суйудн1стю'.ф1 -

зитаях величин - чисел, векторхв, тезорхв тощ о, якх до того я мо-ауть прШ.маТй piSHi значения в pi3Hi момента часу. ■ Ш приходиио, •таким чином, до.становйх змганих ■ величин. - Стан нк сукушхсть пев-них властнвост.ей систеш слцг розглдцатй цЪпсно, тобто стан g HKicHo зизлаченою цЪпснхств, для згдображгкня hkoi нам треба ма-тя 11-числов1,-величиннх, ado, бхлыпзагалъно, .метрлчнх тараетери-сгпки. tamm словами, нам шгрхбно кати глровв значения стазу. . ■ Так ш приходимо до псняття мгрл стану. Отже, су куш гсть однор1д-них з пешошу. вхдношешх властазостей ,_0йотеми.магна вхдобразити певшш набором штематичшйс величин».Другими словами, 1з..р1энош-н1тних слзичнах величин деякох материально! систеш треба ввдиш- ; ти так1 fx сукупностьякг мала А статус стаду. "Жрови значений ста~ новпй набхр здшшлх величин доцхльно назватя характеристиками Mi- 1 рл стану. Игра стану в данвй момент;-часу мае левне значения. При ззаемоди систеш значения мцэд того, чи шяого стайу змгниеться. Mipa стану 3i свохми характеристиками :узагальюоё математячне пред- , ставлення стан is. у класичнй фхзицх.'де олерують поняттяц коордя- 1 . нат стану в деякоад £азово;«у npccropi. Стан система в класичнit. (МЗЕЦ1 зображаеться точкою-у вадповхдноь^' для nici система фазового простор i. ■ .

Поняттям мхри стану ветаповдгсстлся зз"язок стану i мхри як дха-лектичко1 едностх к1лькост1 i' даост!.- Efipa- "ставу. маТ-адгёалБво! система вхдобрааае сутнхстю cboix характеристик якхсну.визначен bictb даного стану, яка зберхгаёться при 'його зыхнах,.a cboim ^онкретниы значениям в лей чи шшй-.момент 'чаьу "варааае Кого кхль-кхену зизначенхеть, градщхю. Лщшлв pisiii значения мхри одного i того ж якхено-'визначшого йтаНу.дрвй/йЭ.т! за "piSHi сганя. I коли говорить, що система ,,.фущад1ойуот*г, переходить з одного стану в хнший, то часто "при , мае мгеце липе змЬш значень три дея-кого якхспо-вЕЗначекого стану. — Серед pisiior.-asiTHiix властивсстей MaTepiaxbHOi систем с такх, якх не могуть.бути втрачен¿системою при будь-яких i'i змшах , переходах II .э' одного стану .в 1Ншй2.ДТак1:властввостх 'ыоз^ть-зникну-ти лише при руИнувакнх система як такох. Отже де необхзднх, оутте- ! вх, невад"сш! здастйзостх материального угворення, без яках вояо | не мае csoei вкзначеностг. Heau"cmi, icTorai, необххднх власти-

booti.катерхалькох система, без яках аояа не тхе. 1снувата, бут?, самою собою"дрречно .наззати атрибутивными, на вхдмщу вгд мгнли-вах, манухцах, такчаооаах .властизосте!1.. .Дежа сукушхсть однорхд-них в тому .та. палому зхдно^енкх атрлбутазках властавссте:! матерi-. ально.1 система^ вазначае':та1щД;;11 якхсногст,Щкиа стан, якай иоана • наззати а трибу? а в к з м ., ;тсбхо це такий стан, в якому ыат^алъна система в будь-якай час свого ьснування не uoze ке перебувата. :Mipa атрибутивного „стану, мсзз- зг/лназатися, праймаюча ( рхзнх.'.'зна&еаня; хз ^онанамоадивах.' Розваток прародозаазства, зо- j крема фхзики, правхв-до. встанозленкя н е ат р и б у т-а в н и х' станхв матерхальнах систем,• тобто, таких стан хв, в яках система мо-se перебувата.'лише на вевних дроахлсках .часу .-Неатрабутазн1 стана tokos ыають свох мхра, .якг:.шйу?ьзмхшзватися в.певнах taesax, /• 1 праймаача'рхзнх, значена*;. Але немае-смислу гозората.про'якесь значен^, мхра.^еат рабу тазкого стану в.той момент часу, кола.сас-тема не пёребувае..в цьоау'.станх. Б дасертацхх-' находиться ::р;:к-лада. де®^л;н'еатр1;0утазках';ста11хв мхкроеастем i розглядаеться -проблеттиьа.'.'.'що'.пбв^зана/з'ная&астю, таких станхв у.-шкросвгоЬ

•р6аглад;С1ш1в/шгёр1а^01.;одсХ0ья 'як- -янхсЕо-вазначенях -ц.х л i- ' снсстей дсззоляе сЗор:.:удззати, праксамнх для матерхальнах. састем, цо вивчатьсз.$i3ak®a,.Vaäg-.Kp.Bi;epiiB.'х- првнцапхз.'опису'.'станхв, чому. прдсвяченай пао'агоа-3) -3 '::-----"Зластдвоо:тх стикха .лгхйрхсльпах систем" .\1з\>яогана^ -гиатерх-

альног, састе:/л треба забрата-Tai'.i ix сукупкостг," ягл. мала б ста- ' т-ус стану »• Аналхз' стан хз „у; 1<яасачн iii й 1зид i. показу ,е, хдо. вона крщ у;«ова'одаозначно1'детёрм1кац11; задов¿льнязть що/ушзх. eyaie- . Hocti. i .незалеяно,ст1/'для характеристик /координат/ стану, а такой Критер по ;ен.ергетачност1 'i дранвдпу'.збережеяня. Еа цй основ! i в • вхдповхдноетт з .деяка1д!:.фундаментальаа;.а. фхзачнама. полоаенняыи ыолиа офорцудювата. так!' кратерхх-,i принцапа опасу станхв;$хзач-нах,систем:' ';v;

I/характеристик стану .мають бута однорхдниш, су;,пенима i незалеаыавд одна :В;Хд ;.одаог;. - . ' 2/ 5i3a4Hi стана ыаать бута енергетачнаш, тобто. для коаного .:icKc -аазааченого стану ;.-атер1ально1 система позакна хенувата енергетачна ^нкцхя7ко2новд значению uip;i стану вхдповхдае' пеняв значаща eaepiii/; . '

3/ стали фхзичних-систем'поеиннх:задозхльнята дзом принципам: 'принципу збере'£ення-;станхз:.1'принщпу.'незалейн0ст1 .змхни станхз матергальнох система.' •'• - • .. ;

'Принцип-зб.ерейеш|я-стан13'"'г'узагал5неш-ям закону шерцх1 у мехаяхщ, постулату •'Ьамонепбрушностх :.р1Енозазних станхв терыо-■даназпчкдх. систем:' Сделках хншх-'.законов; з'йёрекёпня* Варага-пчи сакт-'самокепорушностх -станхв,:при -вздсутностг' в'хдповхднвх ВПЛИВ1В ка;СИстёму.г'-ир:-Ш1^п.аЬереке'ння-,.стан1з достае як ваяв дх-алектяччо!. суперечнОстг .збереження -та, 'змии. '•■

Принцип' н'езалёансс'т.х' змии/характеристик цари стаахв узагаль-ное йлзичнг принципа,-вэдносност1,'. та-1Евар1антностх. Цей принцип дхстае с'вос ■ вираненКяу -таки'х категорхях; каузального опису фхзи-чнох реальности. як зз"язо'к г вхдосрбл&нхсть -явзщ дШсностх. За-гальниГ; зв"язок' 'явищ-йе: з'иклвчае''1Х,з1дособленост1. Категорх! зв"язку х'вхдоообленост1 оргентують-пхзнания на поауки- незалег-нях одного в1д-другого явищ.-'г процесса, що-незалеано протхкаэть в тхй ни ,1ншхй катерхальнгй- сас-тем!тобто коли змша одного явивд /одног властав9ст1;систег.щ/;.не зачшае гашах- явищ /зласти-востел/- цГех а самог.'сястеми. 7". ■■.'-■ ■•.'

Незалеайсть змш харакгвристик Аира стан1.з»-як1 /зшна/ вгд-бузаютьб'я .в одяхй- х.' тй.ае/ттёрхадьнай растем!, формулюеться у фхзяцх- тй.м чи хншшз принцапод•'хнварх'автносгх'. Звхдси- стае зрозу-г/длкм зз"язок прккцапхв "шзархантностх..13-законами зберезсеЕня.. Адке-М1ра одного якогось; стану систем?/; моае залишатяся константною при зшнх.шрз хншого;стану-щег; а. система., а осктлька ряд величин еч)ункцхей стану-, тонезшнгпсть мхри стану озЕачае по-стхйнхста ес 1х пого-чрун&цц" i-,-'зокрека -екергетичнох функци.

Ка оснозх с0ор:«ульовакя2 критерии I принцип13 опису стан13 в пасагоайг4.- "Зкспл1кащя понять .стану,в фундаментальных фх-зичйих теор1ях" - е'ксплхкузться стаял мехаяхчнах систем класич-нох аеханп®" /¡лхсця,--'ор1еетац11:; ■ рхваогйрцбго перемщення та . рхзномхряого сбертання/ нг-

.пульсний г сцш.озай/. Стана., механиках, свстем клвсачног -тхввг— ки.-е атрибутивнимд. 1снув'певяа^'8налоРхя',мх2 стаяама класзчнох , механхкп I КЕантозо:-:а:сан1чнима станамз. Однако аналогхчн! стаял

мають ряд особливостей; станм1сця модифкМкуеться у . квантов 1й ыехак1ц1 у стая локаяхзащх^хгря щощ мхкрочаеглнка ¡локе бути • локалхзованою в один Момент, -часу/Г-й&йокаМзованою в хнхшй момент.' ■ Тобто .'властив1сть локалхзац!!-^астинки^не'^ атрибутом. Частинкц моке хснувати, не будучи локалхзованою. Отке, стан локал1зацп мгкрооб"екта е неатрибутивниы.

' Розваток квантовох механхки показав обмекенхогь класиадкх уяв-

лекь про характер руху матерхальнвх об"ект1в та хх станхв, Для__

г.икроо^б"ст^в^а.квантоваких" пол!в ■сучаснох фхзщш. елементарних

частинок рух I взаеэддхя .¿заить свох. якхскх Б1д;,ш:ноот1.. Бпзча-ючи взаемодхв фотонхв св1тла-з електронаш, фхзикв аиявили специй фхчн! законолирностх змхаи .сганхвмгерочастййок/^щу льсного I локалхзацп/. Цг сташ г кесумхснл-

ми, а вхдтак - I неатрй^утивнащ, тобго, коли, наяриклад, елек-трон переходить у.певний: стан-локалхзаци, зхдОуваеться руйнуван-ня його хшулъсного стану. . _'- ■

В параграф! 5 -- "Поняття сгану х.йодхх в структур х -лрячанних зв"язкхв г в1дашенвп'~.-^ал1ззгать^ зв"язки

1 вхдношення ыхж станами х лод1йии, ойй.суьжьоя £1дНошення "причинения" I Гранлпе-або: <даозйснон- ^'доолвдуе&ся зв"язок М1Ж ниш.

ПодЬо часто ввзначають як переххд састеки з -одного .стану. в хн-шй. Таке визначення г.одй* дозволяе говорити про часову травалхсть подIX, тобто про те,1до сястеш «оге перейти з одного стану в ший за ненульовЕй:промхжок часу, про прйчшу такого- переход:: тодо. Однак п1сля поданого акалхзу станхв, введения поняття. мхри стану, а такоку зв"язку з яаявнхстю.атрибутЕвних I наатрибутивних ста- • И1в наведене визначення- додхх. слхд утоянати. Додхя - це злйна значения шри якхснснвизкачаного стану матерхальнох система. Води вэдбувазоться /зд&сшщься/у .штерхальнвх системах в резуль- , тат! 1х взаеиод11 ышсобш.-Якщо ш маемо дискретний спектр зна-чень шри 'стану ..

то змхну шри стану зхд одного .5к\-значения до, другого без промхк-них значень будемо називати "елементаршжзподхоо. Лицо г мхра, стану зшнилася вхд ода ото значения додругохо через ряд проышшх значень, то. таку подхю називатвкемо неелемёнтарнохо. Отже, будь-яка под!я, Що вздбувасться у иатерхальнй системх з неперервниы спек-

трем. тзченъ мзрй якогось. хг стану, (Зуде вевлементарною.. Кояна под!я'Характеризуеться нёнульовс®. часовою травалхстю. Не ыояе бути ф хаявших цодй з нульовой- часовою трявалхстю. ^1зичнзй час яв-яяе-ообйо чаеойу подхйбкрёмбвр ■ дослхдаення засдугову е

розгортаячя 'часу. Понятая одночасно-

СТ1 I Нбодайгаа^о'отД^ийю^ 'дян* под£а. I свою строгу

екслл1кацго вджутв- ртрдазй;!Г1.йъка. в рагяшх; станово-под Йно1 кон-депц11 дасу. БаззШстоШмСё понлтгя "простороза протяшпсть по-дй№чЛроо^орбЗа^^^ маФерхальнх утворення,

а не под!?,. эд э шис эибуваэт^ся» •

: Груетувчксв т • -' сучасщ хй концешц!;. првчвнкостI, можна сфор-мулювати-:гак^аряшш. лсдШ-1/ будь-яка лод хя мае свою причину; 2/ иричшою'Глди'иожв ¿зтв-яхдаа подхя; 3/ нег/ас подхх, яка не була,би- дряшною^жохаьЛншог. поди, тсЗтр будь-яка подхя поро-дкуе певну нов?-' подто. -Церще: положения е коротким вираженням принципу■ причияност I • Трет? положения € вирагенняш ланхдагового спрачаяення, • яке. т маег'нх початку» яг- кшця Л е загалъноприйня-тии для дсаузального авдсу фхЫ^ног реальностх^ Що ж. стосуеться другого принципу подхй, то аогс;в-явяоьу виглядх можна було сфор-гдулвваги, 'очеэвдйо.> лише .у: ракрах- доелхдауванох наш' стаяово-по-дхйя-01 концеццп* • .. • •

В абстрактному айал!зх иозка розгдядата .ынояини подй, не до-'•. слхдауючи' конкретних у ков г причзя" хх здхйснення. - Для з "ясування структура. причЕннах зв"язк1В '1 В1дношень розглянемо ввдгошення "спричинення"' на :шозднах подхй* Яодхх як- елементя ыножини будемо позначать буквами А, 3, .0'топ;". -Зхдкощенйяспичинення мха. двома ртгниия подхя;.® позначкг/л стрхлков Отже,- якдо ми. пишемо

А- В, то це означае, що лодхя А е причиною подII 3. Для двох р1зних подхй мопэ 1СнуЕати вхдношёкня спрйчяаення, або не 1снувати, • Якщо таке- вгднезення мае ммце,- то мозлзв1 тах1 три залеаностх гак будь-яка»,"д дао:га подшш;- I/ А 3; 3 А; о/ А 3 I ^ т*"*" А«.. Якцо* А; зу де ■ ознйчаБподхя 'А е причине® под1х Б I под 1я А .31 Дбуласд- ранше подхх" В • /водшвхддо подхя 3 е насл!дкси А I 3 в1дбулася-егзкхше, нш. А/.' Т:ввдозхдзо. для влдадну 3 -«- А. Явдо я .-ас м1сце А 3 I 3 А,~ то А^З, тебто мае цхеде вхд-ношекня ззас^нргр cйpичин.eншtт.',. при якоьу перса под 1л ч

члноэ друго!, а друга - прачзнст перлоI. Ганг дзх подхх, для

. , . " Г7 - :■ -.. ...

мае ьосце дричинне зхдаозекЕя типу взае.\Е0Г0 спрлчпкекЕя, будуть абсолютно.одц.очаЬкдш;'.18пШ1|Щ слова:.»,: дв1 но;, гко:с-:а з яких ■ е причиною .одна" одно1,--•' с •.абсолютноодаочаснимп. *Часов!-' тривалост1 таких подй е р1вни;,;2. Дхйско, щоб бути .гхдхез-г.ричинок, подхя повинна ввдбутися.-.Питания про- часове.сдхввздйошення..причина 1 нас лхдку заслуговуе,, безперечно,. на особливу. увагу; Розглянемо лише сдш приклад абсолютно;,одночасшх;Прд1й.-. згкшення двох кулъок /¡лехакхчних систем/, котрх. рухайг^ся рхвношрно -гпрямолкйхно назустрхч одна однй з -пшат. швидкрсадш.. Подхя - де змхна шри стану систедш.:-У. нашо1<!у:прикладI маемо стан рхномхрного пряшлх-нхйного руху першох кульки 'х/ зхдпов'здно -друхох. -До- згакнення, . до удару кульок мш - собою М1ри них. ".стан хв -буди- пост1йЮ!1ж, при удар! значения шр /вектор13. Дшидкостей/ зуднилися - '-вхдбулися двх рхзнх поды у двох рхзкпх^йтерхальнвх'.сист-еках. Коша з. них под1й е причиною: одна-'одно!. Хйших- причин тут. просто йе-1снуе.

Станово-подйна- .концепция -дозволяе,¿вархшити питания про р!зно-тлпн1сть причинно-насл!дк6ввх-. г::часових ввдношекь. 6 сенс'розрхз- -ыяти безпосёредн! й'опосереднент причини. подй1,-;-якх пов"язан1 ,'з. безпосередн1м д1янням-одно! система'па другу I опосередковани;.: -через пеану лащу -хешах штерхальдах систем. Опрсерёдкована причина необхцщо передуе насД1Дку.— подхх -в другхй систеш. 1ншйыи словами, коли .одна-система дте-на'-другу опосередковано, то подхя у першЙ систем!, .будучи-уке непряглош опосередкованою причиною, необххдно передуе насладку - подхх у другйг систёгл. Розщиреяе трактування причин, як безпосёреднхх. д опрсередкованих приводить до тако1 властизостх Дричинного-;в1дношення шн подхямв, як транзитивность, тобто яйцо А -»- В : 3 С, то А С. .Загалом для будь-яко1 шоаи'ни хюдхй^ вхдношення "¿причинения"; е: везв"язни.ч, тоб то мояна знайти такх/дв1 для: яких не .1ачуе нх заледност!

А -»- В, ех залекност! 3 -»- А. 3 окреивх випадках монна пдабрати .. таку шокину подхй, для яко? де зхдяозекня буде зз"язним.

Для встаковленЕЯ .ззпязву .¿иг причанним х .часовим вхдн'ошеннями. розглянеыо часрве зхднрсення на шогивгподй*-типу "ран¿Ее або од-ночасно", яке позвачимо знаком оберненик до цього .'ввдношення буде вхдвошедая "п1знше або одночасно" з позначення:.! "ь". Тодх для довхльно! шогвни подхй для будь—яких двох II елемеятхв А I. 3

- 1В -

мае мходе принайми! одне ?з овтввщошень: А В або В Отже, це ■адоове ахдйошення е зв"язним. Формально воно е рефлексившш, оскхльки заввди А ^ Д.тобто одяа"хтаоаыа псдхя е одночасвою з самою собсю. ВхднсйенняиеЬяметрйзйо'Ч гобто можна знайти таю двх падхх, для якихА ¿В'^не.иае мхсцн В Явдо я е так1 дв1 подхх, для яких- справедливо А *£В I В ■£ А; То такх дв1 поди е одночаониш, тобто А = В.розхлядуваве 'часове вхдношення е тран-зитиаавм.

Нашею метою не е дослхджааня: алгебри причинних I часавих ввд-ношень. Таке домдавння »га2е б7Т11ЗД1Йснено в рамках релятявно! .. етавово-йаддЗанб! зю^йщ« перед ус ш звиязок

М1ж. причинам, х часовим Езддазшевняки на даожинах под Й. Зиявляе-ться, що 13 сп1ввхдаощення тапу А ^ В вшцивае сп1ввхдношення . А А - В. Отже , при^

чинне вхдноаёння е бхльа оиленйм, менщ зщ:ажьням,нЬкчасове. 1с-нувть- нодхх. якх не звУязанх сричвщамивхднзденням, 1 таких падхй нескхнченно баГато;' Цей шсвовоК спрортовуе думцу, яг^у часом иож-"на зустрЬ-и в л^ературх, про.те, ио прйшвий порадок I часовий порядок в точност1копаазть ;одия'.ояво.го,

- В теор11 вадаосноотК паях? як точки у чотири*

".'■ввмхрному проеторх-часх, в просторово-часо-

. воау континуум*» Ототсщневдя точки яього просторово-чаоового шо-ховаду з йод1ею прЁзвело До зйатейх 31Тй'ден!2Нь при вивчшн! х ш» терпретацгх просторово-чаеових закономерностей, до вивчаються ре-лятивхстсысою фхзлкою. ■ . ■ _

- "Методологхчне-ЗЕачен»я категор1й стану х годах" присвячений лог1ко-гносеологхчногду айалхзу фундаментальних фхзич-них.принцшпв збереження та хнва^аятностхна осковх станово-по-Д1йнох натегорхальноЕ струкзури,. а тако« доелдаенню на цх$ же рсновх рад ссдовоподоадх понять х принципхв кибернетики.

„Параграф I- "Кзуегррхх стану х шодИ як ввраяення дхалектвч-.801' ШШщ- '¿¿врвюййв I амаш зна-

ходить своещхевватнр вараження у взаешав^язку понять стену х по. ЯН, оскЬцда цддхя зимупае як змхна стаду, а сив п1дяягае прия» дару збере^енйя. Дгалевтша еда хотьзберекеяия 1 аийш проявляе-' тьел уже в простПрвди ЪаероМ цяасячаох. ые^Ш Е Щвтт* додаодам принципу збереження стан!|

штерхаяьнмс систем. Стаяозо-подЙна кагвгоргадъка Структура дае^ ^ модливхоть оцгавти ^яглещи про рух,. i шерцхю -в icTopii. Зхлософи' i природознавства. 1сторяк<ьб1лосо§ськай аналхз показуе, що пору--шення дхалектичнохедносгг збереаення i зьпни приззодило до знач--них помадок i непорозущкь у грактуааннх оуткосгх мэхангтаого руху. Так, основой дивамши Архстотеля була теорхя активно? дпочох причини,- то нхдтри^б рух. /вояка подхя .мае свою, прасину/. Тому Ар1стотель, розугаючи рух як awray.стану /подхйняй аспект руху/, не змхг с$орг,^л»вати закону iaopqii, яришялу збэрежекня стану- ' руху. Проти' архйтотейевсьетх уявЗДВЬ ripo:py,x i toio причина ршуче заступили Галилей i Декарт. 3. хм.енеМ Галхлея пов"язаний механхч-ний принцип- хнерцхх. Декарт узагальшэе- цей-принцип до всезагаль-ного закону, природ^: всяка р1ч: церебузае.з тому, станх, в якоед во-на знаходиться. доки нщо ii не змгнить. 1з роэ"яснень Декарта до цьогс .закону: видно, що зхн розу;»нв йог'о досить широко. "Всяка р:ч /оскхльки вона проста i неподхдьна/ продозйуе по Mosmwoii перебувати в одному- i токуа стодт i зм1нюе -'¿ого не шакше, як вхд зустрхчх з другим тхдом" Тому/у дЦекарха рух - це не змхна , стану, а вихикий стан тхла, вд sapasac Лого буття /стшовий аспект руху/. За.Декартом, пдтання про п/ляну мсш'а рт&тт:тщ . '' по вхдношенно,;до вмхнй стану,. тобто: Tf: лодхх, але ;вг по -эзщврвшг ню до його зберезенвя. Рух е едвхсту ст'йкостх i -змхни /сталостх/ i мгнливо.стх/,:. едягстю Проталезю^ей, якх взасмопроникаать, пере-. ходять:одна в одну, ,ззае«опоро;>7Ш2 i ззаекозумовдаша одна одну. Поняття.ру.ху, ;лаогсвде,л,ад?ш.. вовдт ЗШйи пеакого.стану, -зм1ну чогось поребузаачого .з CTasi, зхдвосно стхйкого. Стае в '

зв"язау з ццм;.зрозуи1дам;адок1л1а>вадлзво/розр1зняти рух як подш i рух як стая /становий х подхйнай аспектн руху/.. Для здхйснення - ПОД1Й П0тр!бнх причини, тобто HKic& ЩШ1 П0Д11 i ВИЯВЛЯТИ TaKi • ~рпчпки-аод11 е пердоряднам завдснняа наукового дсслтд^еаня.

3 пасагсаФх;-'2 "Пршдап зб ерахекня стакis матерхальних систе^ як уз.2хальк.2ння.;й1,за^Х-ир1!,КиВп:1.в: меру«" --дослдауеться за.?.-диве. ::етодол^1чне-:з:1ачшЭД\Стайозо-под1йно1 категоргаЛЬнох структура, для -лоххко-методалогхчаого, обгрунтуваняя -Зхзичних.принципia : iaspuii /сааон2доруонх>стг:стан1в ф1зичних-систеа/. Цх аспекта роз-глядавтьоя-в дисертадхна прикладах акаллзу постулатхз класячаох •- .-.Hir ь якх-Д вису.тн!Г: постулат збере^ення pisHpaipHoro обер-'

тТ Г--——•—. "

* - . ^-арт. Г^браазна произзгдеаая. U., 1250.- С. 4S3.

тального руху, що праэв'одать- до.порушення логхчнох "отрого'сгх механпш.

Параграф 3 - "Принцип незалеяност! зшна' станIв ттерхально! система як узагадьненшг фхзачнах принцип 1в в!дкосностх та 1нва-. рхантностх". Принципа вхдносностх х хавархантност! -найзагалыпш пранципи побудова.формального адарату, сучаснах фувдаментальнах ф1зачнах. теор1й/х , .х1£йкон мохлазо, що вони будуть принципами по-будова магематачного оснащения базиснйх фхззчнйх ?еорй у- ¡йайбут-ньему

Вхдомо, що цатання симетрхх ГхнварханткостхвхдхграютьважлЕ-х.у роль у ф1зяцх ще з часхз Галхлея х Ньютона. Галхлей був перла;.!, •хто свхдомо застосував хдею збереження стан1в'ф1зично1' система I незалезцхсть хх зцхна'для дослхд:кення механхчнахявиц, Галхлехв-ське лолояекйя про незалаанхсгь протхкання рхзняхмеханхчнах яро-цесхв вхд р1вной1рнйго I арямолппйного руху то! система,, в якхй цх пронеси вхдбуваються, отражало яаззу принципа вхдносьостх'Га-лхлёя. ЕГринцап незале;;носггзмша сганхв {¿атерхальнохсастема уза-га льнюе фхзачнх прандкпа 31дносност1. Справедлизхсть пранацу неза-ле.'зностх для отан1з кеханхчнох састегл; обуковлюеться. однорхднх-• стю та хзотрогахстю простору.Справдх, однорццпсть арос'Ьэру оз-начае, що даралельний. перенос у вьо:^ заложено! механхчно! систе-•ми як Ц1лого /змхка , стану -ыхсця/ не^змхшае'механхчнюс'вдастивостей система. Б другого боку, кехашчнх зластавостх система не змйю-ю^ься лра будй-якоаду .доворот>х хх як цхлого в 1зотроджщу простор!. "Назва"принцип 31ДН0СН0стхп - одна з йайневдал1шах,. - писав у свхй час вадатняй ф1зик 1.1. 1.5андельштам.-. Стведцауеться незалезнхсть - явзд ви неприскореного руху--зашнутох. система. Те, цо це назава-сться "принципом В1ДносносТ1", вводить, як ш лоТ1м переконаемся, в оману"

ГалЬе13ський принцип вхдносностх був поощрений Л.-Ванигтейном на електроглагнхтн! яваща, що . зу'мовило йобудбву специально! теорИ ввдносност1. Потхм А. ЕйншгеЗн ви сунув-загачьнай принцип вхдносно-ст1 як узагальнення галхЛехвськоГо принципу на дозхльях руха сас-теш вздлхку. 3 анализом-1.розумшням'загального принципу вхднос-

1 Дав. 0. М. Кравченко., ахлософськз значения 1дех пшархантно-ст1 у Ф13ИЦ1.- Ких'з: Наук, думка.- 1971.- С. 7. /

2 Л. И. ¡.¡аццелылтам. Лекции по ойтвке, теории относительности 1

квантовой механике. П., 1972.- С. 150.

ностх пов"язан: piasi помилка. Прои; нього М фШшо£д принципа були висунутх заперечення. Так, В. 0« Оок, flpaaipOM, дхйшоа висг новву, що "загальвлй прашдаз1дносност1 позбавлений унзичного змхсту" Сдна» розгладаюад принципа вэдносйостх як окрем: вй-падки принципу незадазносг! змхни станхв матзрхальнох система i оперуючи вищезгаданами станами механиках систем» ма ваявимо гли- ■ бокай ф1зачний зшст загального принципу BiflHOoafiGii JU Ейштейна.! В дисертацп показуеться нсспромодахста аргу:лент1в, спряМованах протй загального принципу вхдносностi як такого, що мае йундамен- < •гальний ф1зичниЯ зыгст* Зауважимо,. що в кяасичнй* механщх icHye теорема про незалеашсть паралёяьних переносib i обертань твердого Т1ла. 3 uiei терема вишшвае, що змша стану рхвномхрйого i прямолшхйного руху центра raepui i твердого тхла не вплавае на його оберташш, шшиш словами, прискорене церемщення твердого , тхла не вшшвае на Його обёртанш*. .

Методологхчне значения отаново-подгйнох ватегорхалшог структура показуеться в двсер^ацх! тавохяаприкдадг кхбернетики, .чощ, пмсвячаяий паштраД ,4 - "Цетододогхчне значения донять стану та подix в кхбертетицх". Станово-подхйна концешпя дае моядввхсть ва-рпшта даякг дисчусШн! питания при анадхз! таких понять 1ншорш-ц1я, шфорыацйнё д1яння, сигнал тощо. Розглянемо моялавхстьуто- ! чнення ноняття сигнал;. Строго вазкачення понятая сигналу повинно . певниы чином враховувати процеси в каналх передав :iH3opi,ia«ii, що-'-реал1зусться за схеглою: дзерело сигналу - протяне матерхальне -середоващв /або а даяирг spoMi^x. матер 1альних систем/ -лриймач сигналу. 3 будь-якам сягнаяоыповиязано д1яння однхех ште^хальйох система на хшау безггосередньо або опосерадаовано. Пра сигнальному fltaHHt з^нпоться стани матер!альних систем хн:*х>рмацгПного каналу, тобто в 1Нфорыац1йно;«зг каналх зд хйснюеться певна многана под it Hi подхх зв"юан1бхн^1ЯЕм в1дношеянЯы талу:"безпосереднього або опосеседкоааного слрачинеаня", яке ми позначимо "-»-". Таким чаном, якцо А ••» 3, то це означав, цо подхя А е Зезпосередньов або г ссосзргдкозанов дричансю nosiS 3. Зведеке бшарне вхдношення спри-чгкення е за"язаиа., хрреЗдешшцу, антисаметрачним i транзитивная. Дйсно, для будь-яиах двох рхзних подхй, K?Tpi вхдбувавться

1 3. .',. 1ок. ¿¿:аческае- праитшк теория тяготения Эйнштейна.-Зс-.рссы lEiocoiaa, 1956.- 3 8.- С. Г7.

з хкфэрмащйноиу канал:, мае мхсцеnp2Haftr.si, одне i3 сп1зз1дко~->' шень А -г- 3, або В -j- 1\ /зв"язнíctí/; hí одна псдгя не мз;;;о бут:; причиною casrai счбе./хррэ^лексЕвяхсть/; транзптввн1сть цього втд-яошешш с очеввдаою; антйсиметрвчнicib його вяшшзае is того, ас. для оудь-якях ртшх алемантхв снгнальнох подхй Л i 3 гз

того, цо А'-**- 3 вяпливае яе;,:о"ЛШ5В1сть айззхдношення 3 А.

лщевикладене дсзволяе зробягл бпсвобок, -ио з -основi сигналу леккть лЬ:И'шо впорядкована прачиншш ззднозшеяи послхдовкхсгь псдй, що здхйгктатьоя в певному лашрз! иатер1альких систем. Тоьг; сигнал вастухас з лсгберкотиц! .як зпкодозана лхкхйно впорядксзапа K50SB3S водШ /zotíx подЫ/. зх зд"дзнвм цричзнппщ втдЕдоенязг порядку. Таке розумхнзя сигналу доззоляс э' я?лпй формх взкорастоз?-затя- з хлбернеткцг концепцию прлчвнно-наслхдкового зз"яз:су, а то~-iiizie дэх вахта эг г'лтегорхалзнх структур;; - дпвчяшо-насдгдкуву i станозо-подхйну.

Прг;~:;:ше дшп:я. сигналу /сггхально дхяння, саглазнай вплт.в/ на об"скт часто с згллвом, тсбто хакш дхянаяа, язе пу-

ска s в Х1Д з"ксгазчх щхак^зкг. Ст;::э, для спгкалу характерно не просто сМз,;га;е дхянкя, а дхяння Ь£фор?.:ацхпне, еигяальнэ, тоб.тс та-кэ зяшшзае хз процедур;; кодузанкя, до. перагэосое дшйно зпоряд-кований потхк пбдхй У сигнал. Та\у - вкзначсння сигналу просто як потока'подхй с ду,"е зягалъкаы i з рамках кхбериегачно1 практики пов;;нно конкрел;зувэтпся понятиям коду, 1Кфор;.:ац1х, мам. Бмхст b:íкладеного трактув.аяня сигналу охеплюе íctothí властиэозт! íh-формац1йнкх дхяпь /вшивав/ i зкаходвться у зхдповвдностх з ьпко-рястанням понягтя сигналу з ктбзрнеткцЬ

Логхяо-методологхчнi трудкощ!, яов:'язаш Í3 осыпсленнягл гага:.:— нонауковвх понять стану i подхх, сприялк поязленкю онозлеких по-3j^m3íctcbkex слехсуляцх? на лх ochobí. При хдьо^му намга;лися двз явно вираген1 тенденцП /релятив1зац1я станхв i абоолютизацхя ло-ДЙ/, як i обумовлен1 спотвореыням взаекозз',язку i взасмного допэг-нення вредметно-речозого лздходу стакозо-лодйвш функцхозальням подходом при охшсанн: фхзвчнох реальностх. Кратлчному аналхзу по-зитив1стсышх хнтерпретацй категорй стану i noflii првсаяч^нМ останнй параграф 5 - "Криткчний аналхз дозиглвхстсышх Ьзтерпре-тад!й категоохй стану i подхх"..3 дисергадх1 обгрунтовустзся цхл-коь» пезниЯ вйс.новок про те, що si "рзчх", нi "додхх" не uczza роз-

-7• • - 23 -

глвдага .як-.щось' абоолкдне-.первйинв .-в. основах нашого. знания. . ,

Розвиток сучасногфхаини прив1в до. новох, особливо гострог, постановки проблеш .реальностх'в:;зз''яз1у з необххднхста. дослдасення безпосередньо не. спостерелсувакнх -С^зичких. явищ, тим бхлыге, то методология -сучаснох .фхзика "аздзначае залешхсть- одису поведхнйи. , й1зичаих об"бктхв вхд- пегаах: умов пхзнання.' Не звавахта на це, • • у ухзкц1 встановленЬ критерхГ х принципа, -за допоыогою яких.мояйа виявити хнвархантний-аспект- дослхднуванях, явит» поз"язакий.,"в . першу чергу, 13." зшною- станхв Слзичних систем. Вакливо знати не : тхльки 5ор:лльнсь^лте;/атвчний зв"язок станхв, аде х закон, за якиы здх.1сшоться подII' в - матер 1аяьЕоуу св хтх... Првчинний зв"язок подхй, яки л сеа'пзуе-гься, зокрема з покятт г сигналу, ке тото:-.-нйй зз"кзку стан!в. аеусвхдомлення р1зниц1 и!з ярвчшшмв ланцргаш подхй'х зз"язко:.1 стангв призвело до занеречеиня принципу причинност1 де-.. , яки;лв вчениш. Причиною подхг ко;ке бути титьки подгя. I якщо £л-зики визначають, наприклад, рад1оактавн1сть як саыодовхльне пере-творення нест1йких-хзотопдв,. то принцип причинности вимагае поау-ку тих прачингподхй, ЯК1 викликають /обумозлюють/ таке "самодо-зхльне" /споктанне/ перетворення.

В Закгаченнг зробленд короткх вксковки про роль ! значения станово-падйно! категориально! структура для ЛглосоГзсько-аетодол-.-; лог1чного"анал1зу 'конкретно-наукового. знания, дослхдаення понять стану 1 поД1Х в контекстI ■фхлосо.ських.питань природознавсгЕа дозволило с£ор;.улювати.Г обгрунтувати -ва^аивх науково-иетодологхчнг -положения, що характеризуэть -логтко-методолог1чха функци цих по- . нять як загальнонаукових категорий 1 на цхГ: основ1 виявити .з пев-нхй гг1р1 IX ■з1лосо5сько-г.:етодолог1чний статус.

Ochobhi положения дисертацп. викладенх в таких пубЛ1кац1ях автора:

1. Снишенко В. Д. Про висвхтлення фхлософсышх аспектов щш вшсладакн1 к1бернетпки // Про вдейну i методолог1чну спрямова-нхоть викладання профшоктах диснйшйн. - Львхв, 1972.- С. 56-64.

2. Онщенко В. Д. Некоторые1 методологические аспекты учения о процессах н аппаратах хшическод. технологии // Тезисы докладов яа III Республиканской-конференции .'Шовышение эффективности и совершенствование процессов, и-аппаратов-хикияесках производств". -Львов,- 1973. - С.'156-169.

. 3. Онниенко .В. Д. Методологхчний статус- поняття стану в спецх-альних науках // ФЬюсофська дутлка.- 1975. JS 3..- С. 19-24.

4. Онлпшнко В. Д." Гл'етодологхчне значения .понять-с тану i шдхх у ii3imi // Ф1лософоьк1 дроблег.!И сучасного-прзродознавства. Кихв, 1976. - Вт. 49.- С. 65-75.

5. Онщенко В. Д. Единичные'элементы развития /состояния и со-

бытия/ '// Закономерности, развития Наука, 1980. -С." 24-40. '

сложных систем. - Ленинград: