автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Присоединение Буковины к Австрии и его влияние на социально-экономический и политический строй (70-80--тые годы XYIII в. - начало XIX в.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Присоединение Буковины к Австрии и его влияние на социально-экономический и политический строй (70-80--тые годы XYIII в. - начало XIX в.)"

Чернівецький державшії! університет ім. Ю.Федьковнча

Р Г 5 ОД

- 6 ФЕ8 1995

На правах рукопису

САЙКО Михайло Миколайович

ПРИЄДНАННЯ БУКОВИНИ ДО АВСТРІЇ І ЙОГО ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ КРАЮ (70 - 80-ті роки ХУІП - початок XIX сг.)

o7.oo.g2X Історія України

Апто реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Чорнінні 1995

Робота виконана на кафедрі історії України

Чернівецького державного університету

їй. ю. Федьковича

науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент В. И. Ботушанський

офіційні опоненти - Кукурудзяк Микола Григорович

професор Кам'янедь-Подільського

педінституту

доктор історичних наук

Буркут ігор Григорович старший науковий співробітник Чернівецького відділу ІНСТИТУТУ ’ світової економіки і міжнародних

ВІДНОСИН НАН України кандидат історичних наук

Провідна організація - київський державний

університет ім. Т. Шевченка

захист відбудеться 1995 р. о_^г

год. на засіданні спеціалізованої ради д. от. оі. ог. при Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича [адреса: 274009 м. Чернівці, вул. кафедральна, кор. ХІУ).

З дисертації» можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького державного університету за адресою: £74000. «.Чернівці, вул л.Українки гз.

Автореферат розісланий "1&-" ____________________ ідчл р.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕгІИ. ЛГ!ІГДЯЧННЯ КУКОВИНИ ДО АВСТРІЇ 1 'горо гтігв г;э ео гн апьно-економічний устрій крзю лишаються однкю з шймлмз невявчених проблем в історіографії Буковини. історики не змогли до цього часу достовірно пояснити улряктєр 1 значення змін в соціально-економічному ладі Буковини, які відбулися внаслідок приєднання кгаю до Австрії. незрозуміло, чому тричі протягом століття зрільняліі селян вія кріпосної залежності: в 40-х

рокау ХУНТ ст., во-х ооках того ж століття 1, нарешті, в середині XIX ст. неясно, ,ік вплинули на буковинське суспільство реформи імператора Иосифа II. Не визначено, як еволюціонувало становище селянства, чому після приєднання до Австрії зникли деякі категорії селян 1 звідки з'явилися НОВІ 1 т. п.

Каменей спотикання були марксистські погляди на Феодалізм і паншинно-к.ріпосницьку систему, оцінка панщинного ладу базувалася на марксистський теорії про зміну Форм ренти від первісної відробіткової до найвишої грошової, визначенні паюдинно-кріпосникької системи як "другого видання паншини", шо змушувало бачити в паниин-НО-Ф1ЛЬВЗ’’КОВ1Я системі лише повний регрес і повернення до глибин середньовіччя. Але ІСТОРИКИ, шо не перебували під впливом марксизму, вже давно відстоювали думку, яку розділяє і автор даної роботи, то пантинно-кріпосницька система - це явите Нового часу, не характерне для феодалізму і середньовічного господарського устрою. Безумовно, і марксистська оцінка феодального ладу має право на існування, основні її ідеї запозичені теоретиками марксизму з робіт вчених істориків, шкідливо» була відмова від розгляду альтернативних поглядів на Феодалізм 1 панщинно- кріпосницький лад, внаслідок аксиоматизаиїї вищеназваних ідей в творах марксистів-практиків, які до того ж вульгаризували цю схему, були возведен! в абсолют порівняння в. І. Леніним становиша селян в Росії XIX ст. з становишем холопів в київській русі', зроблене, в запалі політичної полеміки; визначення Феодалізму Я. Сталіна, яке не мало нічого спільного з Феодалізмом, а Фактично визначало панпшнно-кріпосшшький лад.

Відмова від альтернативних оцінок господарських 1

- г - <

правових порядків паншинно-кріпост.нького господарства завела радянську історіографію Буковини цього періоду в глухий кут. У відповідності о марксистською теорією історики оцінили панщинно-кріпосницькі відносини, які панували на Буковині в першій половині XIX сі. як Форму Феодальної реакції і ця оцінка не дала можливості помітити еволюцію суспільно-економічного устрою внаслідок приєднання краю до Австрії. Це виключило з наукового обігу ряд важливих джерел останньої третини XVIII ст. як недостовірних, привело до перекручення та ігнорування Історичних Фактів, які не вкладалися в прокрустовє ложе мертвонародженої схеми. ;

Крах тоталітарного режиму, початок демократичних перетворень в Україні відкрив нові перспективи для істориків. З'явилась можливість вести дослідження, вивчаючи історичні Факти і виявляти певні закономірності, спираючись на аналіз Фактів, а не навпаки, як було донедавна. Виникла потреба використовувати при осмисленні історичного процесу не одну з обмежених схем, а все багатство світової філософсько-історичної думки. Реалізація цих можливостей 1 потреб дозволить зрозуміти історичний процес у всій його різноманітності і використати уроки історії дійсно з користю для сучасності.

ОБ'ЄКТОМ даного дослідження є соціально-економічне І політичне становите Буковини в останній чверті ХУIII -на початку XIX ст.

ПРЕДМЕТОМ дослідження є процес приєднання Буковини до Австрії, еволюція соціально-економічного і політичного устрою краю внаслідок цього приєднання 1 рєФорм 7080-х років ХУІІІ ст.. які проводились на Буковині.

ХРОНОЛОГІЧНІ РАМКИ дослідження охоплюють період з 70-80-х років ХУІІІ ст. до початку XIX ст. На початку ТО-х років ХУІІІ ст. в правлячих колах Австрії виникло І визріло рішення приєднати Буковину. Процес приєднання пройшов ряд етапів і був завершений у середині 80-х років. В 70-80-ті роки на Буковині проходили рєФорми, які корінним чином змінили соціально-економічний УСТРІЙ краю. Результати рєФорм Фіксуються з початку XIX ст.

СТУПІНЬ НАУКОЮ! ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕНИ. Події, пов'язані з приєднанням Буковини до Австрії і її становите >

складі Габсбурзької монархії давно привертали увагу істориків минулого і наших днів. Перші серйозні роботи на ЦЮ ТЄМУ з'явились В 70-Т1 РОКИ XIX СТ. У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ СТОРІЧЧЯМ приєднання, серед них слід відзначити велику главу в 8-му томі капітального десятитомника Альфреда Фон Арнета "історія Нарії-Терези” Ш. На основі використання численних джерел з віденських та інших архівів автором відтворена широка картина тогочасних подій, приєднання Буковини розглядається не відокремлено, а в контексті європейської і світової політики, проте деякі деталі лишилися неопраиьованими, відчувається недостатнє' знайомство автора зі специфікою Буковини, обумовлене, поряд з іншими причинами, мабуть, 1 відсутністю в розпорядженні автора багатьох важливих документів, які були виявлені пізніше. у 1893 р. була опублікована праця й. Полека "Приєднання Буковинидо Австрії"[2}. Ця публікація була приурочена до сторіччя з дня смерті імператора йосифа II, якого небезпідставно вважали ініціатором 1 натхненником приєднання Буковини до Австрії. Незалежно від я. Полека у 1892 р. у Відні видав свою працю Д. Веренка [3]. И. полек і Д. Веренка помістили в додатках до своїх робіт велику кількість документів, більшість з яких була опублікована вперше. Нарешті, у 1894 р. р. Ф. Кайндль опублікував працю "Приєднання Буковини до Австрії"Г4] - останню роботу, спеціально присвячену темі приєднання Буковини до Австрії, в якій підсумовані досягнення тогочасної історіографії.

В кінці хіх - на початку XX ст. виходить ряд праць, в яких тим чи іншим чином зачіпаються окремі аспекти приєднання. Роль імператора ИосиФа II розглядають у своїх статтях Рапмунд фрідріх каяндль та Иозеф по-

i.ftrnet A. Geschichte Hana Theresia's.-Achter Band.-Wien, 1877.

PoleK J. Die Erwerbung der BuKowlna durch Oesterreich. -czernowltz, 1889.

3.WerenKaD. BuKowmas Entstehen und Aufbluhen Maria Theresia zeit. -1 The 11. 1772 - JUly 1775y -Wien, 1892.

4.Kaindl R. F. Die Erwerbung der BuKowlna durch Oesterreich.-czernowltz, 1894.

- 4 - .

лекпі, Список робіт, в яких вивчаються окремі аспекти приєднання краю до Австрії можна було б продовжити, але доводиться константувати, то т прат мало вплинули на подальшу історіографію цього питання і, зокрема, недостатньо використовувалися у пізніших узагальнюючих, загалом, змістовних колективних працях "Буковина її минуле 1 сучасне" та "Нариси з історії Північної Буковини"[2],

Недостатнє використання надбань історіографії минулого привело не тільки до невиразної інтерпретації деяких епізодів. але я до Фактичних помилок. Певна плутанина панує в такому питанні, як кількість населекних пунктів, число населення в них після зайняття краю Австрією в 1774 р.

і після розмежування в 1776 р. значних уточнень потребують й інші проблеми, назріла необхідність повернутись до проблеми приєднання Буковини до Австрії, і на основі надбань історіогріфії минулого, залучення нових данних,

відомостей, почерпнутих з неопублікованих документів, показати цю подію більш повно і об'єктивно.

Але якщо в історіографії приєднання Буковини до Австрії можна відзначити лише окремі недоліки, то щодо визначення ступеня соціально-економічного розвитку краю напередодні приєднання до Австрії потрібен кардинальний концептуальний перегляд, відносно цієї проблеми в історіографії існує декілька різних, часто діаметрально протилежних точок зору, які можна звести до чотирьох основних.

1. На Буковині, як і в сусідніх землях центральної 1 Східної Європч панувало паншйнно-кріпос'ницьке господарство 1 Рівень її РОЗВИТКУ був близьким до цих земель, виходячи з цього, приєднання до Австрії мало то змінило в соціально-економічному укладі краю, оскільки в першій поло-

1.Kaindl R. F. Kaiser Josef II ln seinem Verhältnisse zur BuKovina //Jahrbuch des BuKowiner l.andes-Museums 1896. -Czernowitz, 1896. -S. 3-22: PoieK .t. Jospph's II Reisen mrh Galizien und der BuKowlna und ihre Pedeut.uns für letztere Prowinz //Jahrbuch des BuKowiner Landes-Museums . 1095. -Czernowltz, 1895. -S. 25-140:

2. Буковина її минуле і сучасне -Париж -Філадельфія -літ гойт: зелена Буковина, 1956; Нариси з 1гтор її Північної Буковини, -к. : Наукова дунка. І9вс>.

вині XIX ст. на Буковині панували паншинно-кріпоснинькі відносичи. найбільш послідовно ця точка зору викладена у вже згадуваних "Нарисах з історії північної Буковини".

2. до приєднання до Австрії селяни були вільними орендарями землі і лише за австрійського управління була встановлена пантинно-кріпоснинька система, яка була, буцімто, кроком назад в соціально-економічному розвитку. краю, вперше така точка зору була послідовно викладена в роботі "ПРО походження і розвиток підданських відносин на Буковині" невідомого автора, яка вийшла у 1846 p. til. Ию думку відстоювали деякі румунські історики, а також автори роботи "неспроможність буржуазних і буржуазно-на-Шоналістичних фальсифікацій історії Радянської Буковини" tг1. При дотриманні цієї точки зору виходило, то молдавське князівство /1 Буковина в його складі/ було чи не найбільш розвинутим регіоном центральної і схі'""'ї Європи. То ж роль Австрії, звідси, може оцінюватись j.-ішє різко негативно.

3. V другій половині XYIII ст. в молдавському князівстві мав місце східний тип Феодалізму, то було обумовлено пануванням Туреччини, на Буковині після приєнання до австрі;. а в Молдавському князівстві в першій половині XIX ст. відбувається перехід від східного до західного типу Феодалізму. Ця точка зору була сформульована на декількох наукових конференціях в кгапиневі та Москві московськими істориками з. в. удальцовою та І. в. гутновою. а також дослідниками з Молдови серед яких найбільш послідовно відстоював цю позицію п. в. Советов [Зі.

і!

1.ueber den Ursprung und die EntwiKelung des Unterthans-verhaltnlsses ln der Bucovina.-Czernowitz. 1848.

2. Неспроможність буржуазних і буржуазно-націоналістичних фальсифікацій історії Радянської Буковини", -k.: наукова думка. 1987.

Удлльиова 3. В. , Гутнова E. В. К вопросу о типологии Феодализма в западной и Юго-Восточной Европе //Юго-Восточная Еіч’їліа в лпоху Феодализма. -Кишинев: Штиинца, 1973.

-с. іг-г:з; советов п. В. типологические гіути развития Феодализма и турецкое завоевание Юго-Восточной Европы // Там же. -С. 84-93.

- б -

4. Буковина на момент приєднання до Австрії - не відсталий В ПОРІВНЯННІ з сусідніми землями Регіон, В ЯКОМУ панували архаїчні, карактєрні для середньовіччя відносини. Після приєднання до Австрії Буковина доганяє сусідні землі за рівнем свого економічного розвитку 1 зрівнюється з ними, ця думка проходить в книзі Р. Ф. Кайндля та статті І.-лужицькогоС11. книга Р. Кайндля - це перша 1, на жаль, остання досить повна й грунтовна історія селянства в краї, яка написана на високому науковому рівні, з використанням великої кількості джерел, частина з яких вже втрачена, стаття І. Лучицького написана за матеріалами книги Р. Ф. Кайндля, але становить самостійну наукову цінність, оскільки, згоджуючись з головними ідеями Р. Ф. кайндля. І. Лужицький деякі проблеми інтерпретує під іншим кутом зору, загалом, на більш високому теоретичному рівні, то не дивно, враховуючи високу репутацію київського вченого в науковому світі, цю думку поділяє й автор даної роботи.

історіографія реформ иосиФа II для цілої Австрії і її окремих земель величезна, з цієї літератури можна відзначити змістовні праці А. Грос-ГоФінгера та Г. Иейнерта І?.). Пю тему зачіпає І.франко в блискучій роботі "Паншина та її скасування в в 1646 р. в Галичині"[3]. Робота написана з послідовно демократичних позицій і на високому науковому рівні. В цих роботах характеризуються реформи ИосиФа II. висвітлюється їх проведення в різних австрійських зе*'пях. згадується в них 1 Буковина, але лише побіжно, специфіка краю не враховується.

Нам невідомі роботи, спеціально присвячені проведенню рєформ в краї, окремі реформи на Буковині розгля-

і.каїгш r, f. Das unterthanswesen in der BuKowina.-wien.-1699: лучипкий H. крестьяне и крестьянская реформа в восточной АВСТРИИ, -к. . 1902. ‘

г. Gr03S-H0fflnger A. Lebens und Regierungsgeschichte Josephs II und Gemälde зеїпег Zelt. - Stuttgart. 183^; Mernert H. Kaiser Joseph II. -Wien. івбг.

3. Франко I. Паншина та її скасування в ів'16 р. в Галичині //Іван Франко, філософські, економічні, історичні статті, -к. : Наукова Думка. 1956. - Т. XIX. -с 563-646.

даються в уже згаданих роботах Р. кайндля, И. Полека та ін. ще менше відомостей в пізній історіографії. Автори тих робіт, в яких зачіпається це питання, як правило, уникають оцінок, або визнають, то реформи не мали ніякого значення для Буковини, головна причина цього - це помилкове визначення соціально-економічного устрою краю до реформ, ідо не дозволяло реально оцінити їх результати.

При оцінці соціально-економічного 1 політичного устрою БУКОВИНИ в кінш хуііі- першій ПОЛОВИНІ XIX ст. історики відзначаються більшою одностайністю, ніж при ви-значенн* соціального ладу Буковини напередодні приєднання до Австрії. Вважається, то в пертій половині XIX ст, на Буковині панувала пантинно-кріпосницька система, яка була скасована внаслідок рєформ, проведених в кінш 40-х років століття, ця думка обгрунтована в роботах Г.К. Ко-жолянка, Ф. п. Шевченка сі і. у вже згадуваних "Нарисах..." вона підтверджується документами. Але ці висновки базуються. головним чином на джерелах 30-40-х років. Період кінця хуііі - початку XIX ст. лишається майже недослід-женим.

ИЕТОЮ дисертаційного дослідження є визначення глибини і значення для подальшого розвитку Буковини змін в соціально-економічному 1 політичному устрої краю, які відбулись внаслідок приєднання до Австрії та рєФорм 7060-х років, хуііі ст. відповідно поставленій меті у дисе-ртаШї вирішуються такі завдання:

-аналіз основних подій, то відбулися в ході присд-йання Буковини до Австрії:

-вивчення соціально-економічного 1 політичного становища Буковини в час приєднання її до Австрії:

-розгляд аграрних, економічних, соціальних 1 адміністративних рєформ, то проводились в краї в 70-60-ті роки хуііі ст. ;

-визначення соціально-економічного 1 політичного устрою Буковини наприкінці ХУІІІ - на початку XIX ст.

і.Кожолянкс Г. К. Положение крестьянства Буковини в кош;е ХУІІІ-начале XIX в. в. //Вопр. истории СССР.-Харьков, 1979. -Вып. 24.-С. 135-141: Шевченко ф. П. Лж'ян Кобиленя. -К.: Наукова думка, 1956. .

- 6 - "

МЕТОДОЛОГІЧНУ ОСНОВУ ДИССеРТаШЙНОГО дослідження становить філософія історії баденської школи неокантіан-ства, основні концепції якої набули завершеного вигляду в роботах д. н. Пєтрушєвського та макса Вебера, методика дослідження сформована під впливои тих принципів, які були висунуті в роботах істориків-позитивістів сошаль-'но-економічного напрямку 1 розвинуті істориками школи “лналів", серед яких найбільший вплив на хід дослідження справив марк Блок.

джерельну базу базу дисертації складають різноманітні за змістом неопубліковані та опубліковані джерела. Вирішення завдань поставлених в роботі було б неможливим без вивчення документів, які зберігаються в Чернівецькому обласному державному архіві, не в першу чєргу стосується фондів "Окружне управління Буковини"/*, і/. "Австрійська військова адміністрація Буковини” /ф.29/, "Крайова табула Буковини"/Ф.979/,"Галицьке губернське управління" /Ф.Ю2б/,"генеральне військове командування Галичини і Лодомєрії"/Ф.1176/ та ін. В Фондах "Окружне управління Буковини", "Австрійська військова адміністрація Буковини. "Генеральне військове командування Галичини і лодомєрії" ¿Ібрані документи, в яких відображена історія краю з часу приєднання його до Австрії до 1766 р. В справах цих Фондів є матеріали, що стосуються приєднання Буковини до Австрії, становиша краю в цей період, проведення реформ. Зокрема, збереглась справа з повним текстом договору про розмежування між Австрією і Туреччиною від 2 липня 1776 року. До тексту договору прикладений опис КОРДОНІВ Буковини, то допомбгло зняти деякі спірні питання, в Фонді "Крайова табула Буковини" зібрані кадастрові плани, які були зняті в 60-ті роки XYiii ст. комісією з питань землеустрою. кадастрові плани несуть;інформацію про співвідношення між домінікальними і селянськими землями, ПРО землекористування, сільську громаду і т. п. На жаль, до нашого часу дійшла лише частина кадастрових планів, і тому висновки відносно всієї Буковини можна робити з певним ступенем наближення. V Фондах "Окружне управління Буковини", "Галицьке губернське управління” відклалися документи 3 1786 Р. до середини XIX ст. : донесення чиновників, ділова переписка, укази, розпорядження, описи. '

звіти і т.п. серед останніх слід відзначити звіт голови окружного управління Буковини й. Бека про результати обстеження військового, політичного і економічного стану Буковини, написаний 2 травня 1792 р. 1 донесення в галицьку КРІЙОВУ президію голови окружного управління Георгиевича від 17 червня 1802 р. , в якому дано опис Буковини. значною інформацією насичені скарги селян на поміти-ків, статистичні дані шодс кількості населення за кат?го-ріями, про землевласників 1 маєтки, про валові збори зерні в селянському і домінікальному господарствах і т. п.

з опублікованих джерел слід відзначити сьомий том збірника документів Е. гурмузакі, в якому вмішена переписка канцлера і керівника зовнішньої політики Австрії князя Каунта з австрійським представником у Костантино-полі тугутом, де висвітлюється хід австго-турецьких переговорів. що стосувалися буковиниГП. У вже згадуваній роботі Д. веренки вмішена значна кількість документів, шо СТОСУЮТЬСЯ ос і б. с тим чи іншим чином причетних до перипетія приєднання: вказівки та переписка Иосифа II. розпорядження тодішнього губернатора Галичини графа Фон Гаді-ка, доповіді майора Міга і полковника Зегера, які виконували важливі завдання по підготовці приєднання, донесення представника Австрії при штабі Фельдмаршала Румянцева генерала Барко та інших.

Одним з найважливіших джерел, в яких описаний внутрішній устрій Буковини, є донесення в Придворну військову Раду голови військової адміністрації Буковини у 1774 -А778 рр. генерала габріеля Фон сплені. Перше донесення датоване 10 грудня 1774 р. і опубліковане у 1888 р. Ф. Ці глауером в книзі "Становите Буковини в часи австрійської окупації"С21. В сєрпні-вєрєсні 1775 р. Сплені написав друге донесення, яке отримало назву "Опис буковинського дистрикту", його опублікував Поганн полек у 1893 р. П).

1.Eudoxlu de HurmuzaKl. Documente prlvltore la lstoria Roinanllor. -Vol. 7. -Bucurejcl, 1876.

2. Ziegiauer Ferdinand. Der Zustand der BuKowina 7.ur zeit der österreichische occupatlon. -Czernowitz. lßß8.

3. PoleK J. General Spleny's Beschrelbuns der BuKowuu-t Distrlcts.-czernowitz. 1893.

- 10 - • цей документ написаний очевидцем подія, досвідченим адміністратором, який був загалом добре обізнаний з ситуаціє» в краї і тому "Опис. .. "генерала сплені може но праву вважатися одним з найбільш цінник джерел з історії Буковини. Важливі дані з питань соціально?економічного становища Буковини містяться у донесеннях наступника Сплені - голови військової адміністрації Буковини в 177S-1736 рр. - гєнегалі Еішенберга. Найбільш цікаві з них від ЗО ЖОВТНЯ 1779 Р. 1 9 березня 1786 Р. 6УЛ.И ОПУбЛІКОвані ■!>. нігла^ером та Е. гур;іузакі. в ео-ті роки XYlll ст. на Буковині працювала комісія по землеустрою Буковини. яку очолював інженер й.Будинськии. його донесення від 25 січня 1783 р, опублікував и. подексп.

для дослідження познанських рєформ найбільше значення мають збірники урядових законів 1 розпоряджень. (Серед них слід відзначити збірник Кропачека C2J. всі закони розбиті на 9 тематичних груп, що, на думку складача, повинно було полегшити користування збірником. Але ні теми досить невизначені і часто незрозуміло, в якій тематичній групі шукати потрібний указ, хронологічний же Вказівник відсутній і це значно утруднює роботу над збірником. Значно простіша структура в галицькому "Збірнику законів, указів і розпоряджень для королівства Галичини і Лодомєрії"[зі. значна кількість документів помішена в збірниках Л.нізеса там. ДрдаиькогоС4].

1.FoleK J. Die BuKowina zu Anfang des Jahres 1783. -cze-rnowitz, 1894.

2. Handtuch aller unter der Regierung des Kaiser Joseph's des II für die K. K. Erbiander ergangenen slstematischen Verbindung. Enthalt die Verordnungen und Gesetze vom Jahre 1780 bis 1784. -zweiter Band. rWlen. 1785.

3. Contlnuatio Edictorum. Mandatorum et Universal lur- in Resnls Gallciae et Lodomeriae A die 1 Januarli ad ultl-mam Decembrls Anno 1782. -Leopoli, ohne Jahr.

4.Mises Ludwig, von. Die EntwicKlunß des Gutsherrllch-Bauerllchen Verhältnisses ln Galizien /1772-1848/. -Wien und Leipzig, 1902! DrdacKl Moritz. Ritter von Os,j.rov. LezlKon der politischen Gesetze für Galizien.und BuKowina. -Zweite Auflage. -Erster Band. -Wien, ‘ 1842.

- 11 -

цікавим джерелом є книга "Буковина на початку 1801 р. за абеткою”СП. в ній на основі архівних матеріалів, значна частика яких втрачена, пояснюються основні терміни, поняття і процеси, характерні для Буковини початку століття. надзвичайно важлива книга н. гримади "Пани 1 піддані на Буковині”[21. вена складається з короткого нарису. де автор описує становище селян на Буковині і великої кількості додатків - головним чином ДОГОВОРІВ МІЖ поміииками і громадами про об'єм урбаріальних повинносте.'!. Авторський текст являє собор). головним чином, історіографічний інтегес. н. Гримада підходить до визначення становиша селянства досить тенденційно, вкрай негатирно оцінюючи вплив Австрії, але наявність великої кількості документів, більшість яких втрачена, робить ц» книгу одним з цінних джерел з історії селянства Буковини,

Майже всі неопубліковані документи і значна частина опублікованих джерел, що використані в роботі, введені в науковий обіг вперше.

НАУКОВА НОВИЗНА. В дисертації вперше чітко поставлена і вирішена проблема про соціально-економічний устрій Буковини часу приєднання її до Австрії, визначені результати рєформ иосиФа XI для краю, які до цього часу ігнорувалися в історіографії в зв'язку, з невирішенністю попередньої проблеми, і. нарешті, вперте поставлене і концептуально вирішене питання про роль і місце паншин-чо-кріпосіщцької системи в еволюції соціально-економічного ладу Буковини.

' практичне значення дослідження полягає В ТОМУ. шо воно дає можливість заповнити певну прогалину в історичному знанні. Фактичний матеріал та висновки, сформульовані в диссертації. дозволяють розглянути дане суспільство на зламі історичних епох, побачити його в динаміт

і краше зрозуміти як спільні риси в соціально-економ)ч-'ному укладі Буковини і сусідній-земель, так 1 специфічні

і.Роіек J. Die BuKowlna zu Anfani des Jahres laot ln alphabetischer Darstellung // Jahrbuch des BuKowlper Lande?-flu ге ums 1907. -Czernovitz. 190Q.-S. 3-76.

2 'Tamada ft. Satenll 51 stapanll in BuKowma intre i?"r; ¿1 104Я. -cerna«} 1. 1934.

- 12 - , її особливості. Матеріали дисертації можуть використовуватись в роботі викладачів в системі середньої та вишої освіти, а також при написанні узагальнюючих робіт з історії України та Буковини.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Матеріали дослідження обговорювались на кафедрі історії України Чернівецького держуніверситету. основні положення дисертації викладені в 10 публікаціях, виголошені на з міжнародник, конференціях /КИШИНІВ - 1990, Чернівці - 1991, 1993/, і всесоюзній /Москва - 1990/. і загальноукраїнській /Львів -1990/, і історико-краезнавчій /Чернівці - 1992/.

сруктура ДИСЕРТАЦІЇ відповідає меті 1 завданням дослідження. В ОСНОВУ СТРУКТУРИ роботи покладений проблемно-хронологічний принцип. Дисертація складається зі вступу. ЧОТИРЬОХ РОЗДІЛІВ. ВИСНОВКІВ, списку джерел 1 літератури. 22 додатків. '

■ II. СТРУКТУРА І ЗМІСТ'РОБОТИ.

■ У ВСТУПІ обгрунтована тема дисертації, дана характеристика джерел і ступінь наукової розробки, визначена мета 1 основні завдання роботи.

В ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "Приєднання Буковини до Австрії. Адміністративний устрій краю в 1774 - 1786 рр. " дається . послідовний виклад історії приєднання Буковини до Австрії, розглянуті його основні етапи 1 визначений політичний статус краю у складі австрійської імперії.

дослідження показало, то приєднання Буковини до Австрії не було одномоментним актом, а порівняно тривалим процесом, в якому можна виділити декілька етапів.

б липня 1771 р. між Австрією і Туреччиною була укладена так звана -субсидна” конвенція, у відповідності з якою в обмін на дипломатичну підтримку Австрії проти Росії. Туреччина зобов'язалась надати Австрії грошову субсидію у.розмірі 10 мільйонів піастрів, а також уступити частину Валахії між сеиигородом, Банатом і Дунаєм, проте після приєднання до Австрії Галичини в австрійських правлячих колах виникло і визріло рішення відмовитись від частини валахії і приєднати Буковину, поліпшивши тим самим ЗВ'ЯЗКИ НІЖ ГаЛИЧИНОЮ І СеМИГОРОДОМ. ВЛІТКУ 177 3 Р, імператор Иосиф II розпорядився вивчити становище краю і провести картографування Північної Буковини, зі серпня

- 13 -

1774 р. австрійські війська, скориставшись тин. шо Молдавія була окупована росіянами, з дозволу Румянцева захопили Буковину, порта була змушена примиритися з доконаним Фактом і врешті-решт підписати 7 травня 1775 р. договір про передачу Буковини Австрії. 2 липня 1776 р. в селі Баламутівка була укладена конвенція про прикордонне розмежування і визначений кордон між Австрією і Туреччиною. проте до 1786 р. продовжувався період військової окупації, устрій Буковини не був визначений. її становите неясним, процес входження краю до Австрії був завершений лише і листопада 1785 р. з цього часу Буковина була адміністративно прилучена до Галичини і отримала статус її XIX округу. ,

Австрія приєднала Буковину, скориставшись ослабленням Туреччини в ході російсько-турецької війни, за правом сильного, історико-правові обгрунтування прав Австрії ка Буковину виготовлені були нашвидкоруч і не витримують серйозної критики, Протє навряд чи можна згодитися з однозначно негативною оцінкою ролі Австрії в історії Буковини, шо донедавна панувала в історіографії. В перші ж роки після приєднання було впорядковане адміністративне управління, покращилось судочинство, почались соціально-економічні реформи, проведення яких розглядається в наступник розділах.

У другому розділі "соціально-економічний лад Буковини в час прилучення її до Австрії" розглянуті найбільш' суттєві характеристики соціально-економічного устрою: державна податкова система: станово-класова структура

суспільства: землеволодіння і землевласники: структура

вотчини: стан землекористування; сільська громада: про-

мисловість і ТОРГІВЛЯ.

Дослідження показало, шо в час прилучення Буковини до Австрії в краї не існувало розвинутої податкової системи. єдиним державним податком, який носив гіублічно-прзвовий характер була данина, всі інші внески носили особисто-правовий характер і збиралися на користь глави держави і державних чиновників, як приватних огіб, Тобто. це були регалії і кзнералії, а не податки у повному СМИСЛІ НЬОГО глоря.'внески подібного плану ПОХОДИЛИ З Фронті*ного прчря ! характерні, для середньовіччя.

- 14 - ‘

майже повністю був відсутній "тгетій стан", купцями і ремісниками були, головним чином, вірмени, греки та іудеї, промислових підприємств майже не було.

Дворянство ділилося на чотири групи: бояри, мазили

рупташі і шляхтичі, на ‘відміну від дворянства більшості тодішніх країн Європи, де воно було зк^нсолідоване в особливий клас і було дворянством безвідносно до державної служби, статус дворянства в Молдові /і відповідно на Буковині/ визначався його місцем в державно-бюрократичній ієрархії, вите дворянство - бояри, носили придворні чини. Найвиші посади в державі займали, на середньовічний манер, особисті слуги глави держаєн: постільнічий, стольник, шатрар, ' чашник 1 т. п. , а такі посади як логофєт, коміс та ін. скопійовані з візантійських.

Селяни на Буковині за своїм юридичним статусом і за ступенем залежності ділились на декілька груп, серед ■яких можна виділити три основні: резеші - дольові власники, які сплачували лише державні податки: поземельно-залежні селяни: так звані "кріпосні цигани", або раби. Майнова стратифікація була відсутня, або носила тимчасовий характер. Основна маса селянства перебувала лише в іоземельній залежності від помітика. Особисту і судову владу поділяли між собою держава 1 сільська громада.

в основної маси селянства державно-правові Форми експлуатації значно переважали особисто-правові: центра-

лізована рента в 3-4 рази перевищувала сеньоріальну. це характерно для системи похмільного верховенства /сгипй-ьеггзсьа^/. при паншинно-кріпосницькій системі / єиїз-Пеггзсїіа:Е1/, навпаки, переважали особисто-правові Форми експлуатаці ї.

Найбільш характерною рисою вотчини були незначні розміри, або повна відсутність господського домену 1 панської ріллі. Буковинська вотчина не була великим виробництвом, а лише великим за розміром господарством, яке цілком базувалося на дрібному індивідуальному селянському господарстві, шо входило до складу сільської громади.

поземельні відносини характеризувалися значним впливом сільської громади, яка регламентувала порядок землекористування і здійснювала значну частину особистої та судової влади над селянином. Безпосередня госіюпчргька

- 15 -

діяльність селян також спрямовувалась сільською громадою. Вотчинне господарство зберігалося лише у вигляді окрємич анклавів у складі села і воно не могло виступати організуючим начапом сіпьськогосподарського виробництва.

’/ віданні громади знаходилась також розкладка податків на основі кругової поруки і здійснення судочинства в першій інстанції за нормами звичаєвого права.

Подібна характеристика дає підстави визнатиі ідо на Буковині в чзс прилучення її до Австрії не могло бути ні панщинно-кріпосницького господарства, характерного для більшості дегжав Центральноl 1 східної Європи XY1 - початку XIX ст., ні Фермерського господарства, яке почало в ней період зароджуватися 1 набирати силу на заході Європи. всі вшеиаведені ознаки соціально-економічного ладу Буковини характерні для економічного ладу середньовіччя, /зрозуміло з місцевими особливостями/, в той час, як в сусідніх державах розвивалося господарство нового часу. Буковина значно відстала у ступені свого розвитку від цих держав.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ "Реформи 70-80-К РОКІВ XYIII CT. на Буковині" особлива увага приділена реформам австрійського імператора Иосифа II. Зокрема аналізуються: релігійні і церковні реформи: переселенська політика уряду: реорганізація дворянського стану на Буковині: ліквідація особистої кріпосної залежності селян: рустикальна

реформа: впорядкування судочинства в домініях: реоргані-'ззція податкової системи; урбаріальна реформа.

в результаті цих реформ землі значної частини монастирів були секуляризовані 1 на їх основі був створений "Православний релігійний Фонд Буковини” з маєтками підприємницького тішу. Населення за рахунок природнього приросту 1 організованого та неорганізованого переселення збільшилось до кінця XYIII ст. майже втричі. Це привело до переходу до більш інтенсивних систем сільського гос-ползгства, сприяло розкладу традиційної сільської громади, стимулювало розвиток внутрішнього ринку. Дворянство перетворилося в замкнутий юридичними рамками стан. До його лав вливаються люди орієнтовані на ведения підприємницького господарства.

Указ про ліквідацію кріпосної залежності селян не

- 16 -

змінив становите основної маси селян, оскільки вони вважалися особисто вільними, ллє внаслідок його реалізації на Буковині був відмінений прошарок рабів, цей середньовічний анахронізм, який ніяк не вписувався в соціальну структуру суспільства хуііі ст. '

рустикальна реформа гч лютого ітвт р, сприяла реорганізації структури вотчини: встановленню селянської і домінікальної власності, яка до цього часу в краї не була визначеною. - тому рустикальна, антикріпосницька за сеоїм задумом реформа, на Буковині сприяла становленню домінікального господарства Фільваркового типу і. тим самим, панщинно-кріпосницької системи.

Внаслідок реалізації указів про судочинство в домі-ніях в регіонах розвинутого паніпинно-Фільваркового господарства була значно обмежена судова влада поміпшка над селянами, що відповідало задуму властей, на Буковині ж. завдяки цин указам, помішики отримали, хоч в урізаному вигляді, ті права над селянином, яких до цього часу не мали, зокрема, судова влада помішиків могла реалізовуватись через юстишаріїв - формально державних чиновників, які Фактично повністю залежали від помішиків.

Збільшилися державні податки з помішиків і*дешо зменшились і були впорядковані податки з селян, шо створило передумови для збільшення урбаріальних повинностей.

Урбаріальна реформа ю .лютого 1769 р. передбачала заніну всіх натуральних повинностей з селян грошовими, у випадку її реалізації не тільки б зникла паншина, але й стало взагалі неможливим ведення великого поміщицького господарства. Робочі руки стали б надзвичайно дорогими

і, головне. їх було б замало. Помішики змушені б були, згорнути своє господарство і, або передати на пільгових умовах оренду свої зенлі місцевим селянам, або віддати помістя в оренду великим фермерам, тобто замість панського почалось би розвиватись селянське, або Фермерське господарство сучасного типу. Але указ не був реалізований за життя Иосифа II і відмінений після його смерті.

Все це змушує зробити висновок, шо внаслідок реформ то-ео-х років на Буковині було зруйноване традиційне середньовічне господарство 1 були створені передумови для становлення пагапинно-кріпосницького господарства, таким

- 17 -

чином, реформи ИосиФа II, які були спрямовані проти пан-шинно-кріпоснинької системи В АВСТРІЇ, на БУКОВИНІ СПРИЯЛИ її становленню, ие пояснюється половинчатістю 1 - непослідовність всіх /за винятком урбаріальної/ реформ, кожна з ник відміняла найбільш одіозні звичаї і порядки, характерні для пангаинно-кріпосницької системи і встановлювали кгагаї. більш відповідні духу часу, але все ж характерні для пісї системи.

в четвертому РОЗДІЛІ "Соціально-економічний 1 політичний устгіп Буковини в кінні ХУШ-на початку XIX ст. " розглянуті адміністративний устрій краю, державна податкова система, промисловість і торгівля, землеволодіння і землевласники, структура помістя, стан землекористування і становіте селянства.

дослідження показало, то на початку XIX ст. сошаль-' но-економічний лад краю зазнав суттєвих змін в порівнянні з'70-80-ми роками хуііі ст. значно змінилась податкова система, зникли регалії і камералії, була встановлена впорядкована податкова система, яка сприяла розвиткові товарно-грошових відносин. Обов'язок збирання податків по селах був покладений на домі нії. Якшо згаячти, то раніше це входило в обов'язок сільської громади, слід визнати, шо на початку XIX ст. громада вже не відігравала роль державної Фіскальної одиниці, тобто втратила одну з своїх найважливіших Функцій, це значно послабило її позиції і сприяло перетворенню сільської громади в додаток домі нії. з іншого боку, домі нії отримали від держави значну частину особистої влади над селянином, шо, поряд

з іншими причинами, сприяло більшому закріпаченню селян.

В промисловості Буковини за винятком декількох мануфактур і металургійного заводу Найнца, панували поміпи-цькі підприємства: трачки, гуральні, поташарні. панський маєток перетворюється з екстенсивного самозабезпечуючого організму в інтенсивне господарство панщинно-Фільваркового типу. . '

Відбулися значні зміни в землеволодінні. Монастирські і пєрковні -землі перейшли в руки держави 1 Релігійного Фонду, значно зменшились володіння бояр, які проживали в Молдові і володіли землями на Буковині. Більшість -маєтків стала власністю енергійних, ініціативних місце-

- 10 - ' ВИК ДВОРЯН ЧИ ВИХІДЦІВ з Галичини, деякі з яких /особливо вірмени/ мали значні кошти для інвестування в доміні-кальне виробництво, то сприяло його переходу на шлях інтенсивного РОЗВИТКУ.

Виросла питома вага домінікальних володінь в загальному балансі сільськогосподарських угідь, поміщики. а за ними й селяни переходять від перелогової системи зем-лекористувнання до трипільної і більш інтенсивних систем.

стратифікація селянства за юридичною ознакою замінена майновою.

Відробіткові повинності селян збільшилися з 12 днів на рік в 70-60-х роках хуііі ст. до 30-50 днів у більшості приватних маєтків, досягаючи 70-100 днів в окремих настках, -незважаючи на аграрне законодавство, то передбачало збереження попередніх норм селянських повинностей. Підвищення норм панпшни досягалось помітиками різними шляхами: за рахунок заміни на пантину інших натуральних повинностей: нормуванням паншизняних робіт: шляхом оплати за понаднормову паншину по явно заниженим офіційним розцінкам: іноді за рахунок прямого примусу і незаконного немотивованого збільшення відробіткових норм. головкою причиною, яка змушувала землевласників вдаватись до збільшення паншизняних норм, було втягнення маєтку в товарно-грошові відносини, то викликало необхідність інтенсифікувати господарство, і це найлегше можна суло зробити використавши дешеву працю селян.

Описана соціально-економічна ситуація мала небагато спільного з середньовічними порядками, які панували в КРаї В 70-80-ТІ РОКИ XVIІІ ст. Але ТУТ не було й можливості для розвитку більш сучасного ринкового господарства, яке не витримало б конкурент І з дешевою робочою силою селян, можна зробити висновок, то можливості, створені реформами 70-60-х років були реалізовані і на початку XIX ст. соціально-економічний лад Буковини визначався пануванням паншинно-кріпосницького господарства.

V висновках сформульований загальний підсумок роботи: внаслідок приєднання до Австрії та рєформ 70-ео-х років хуні ст. на Буковині був зруйнований традиційний сопіальио-економічния уклад 1 бгла встановлена пзнішшно-• кріпосницька система.

- 19 - '

Встановлення паншинно-кріпосницьких відносин замість . середньовічних порядків, то існували на Буковині, привело до збільшення ступеня експлуатації виробників і це, поруч з посиленням експлуатації природних ресурсів, господарським освоєнням нових земель, загальною інтенсифікацією господарства прискорило економічний розвиток Буковини, значно зменшило її відставання від сусідніх ' земель 1. в кінцевому підсумку, дало матеріальну основу для подальшого прогрєсу Буковини.

Безумовно, внаслідок цього переходу становите основної маси селянства погіршилося, селяни змушені були працювати значно більше, про то свідчать численні скарги селян, їх вимоги повєрнути старовинні порядки і т. п. Але іншої альтернативи розвитку не було. Буковинське суспільство повинно було або пройти через цей період, або продовжувати перебувати в застої. Адже до епохи промислової революції прогрєс суспільства міг бути досягнутий лише за рахунок йосилення експлуатації основної маси виробників. інша справа, чи варто досягати прогресу ціною погіршення життя значної частини людей. Але це вже питання не історичне, а філософське, і відповісти на нього в рамках даної роботи автор не ставив своїм завданням.

втім, не слід перебільшувати також і ступеня погіршення становита селянства. Завдяки йозифінським реформам паншинно-кріпосницька система в Буковині була встановлена в пом'якшеній Формі, тому, пройшовши необхідний етап в своєму розвитку, Буковина все ж уникла найбільш одіозних Форм паншинно-кріпосшшької системи, ступінь експлуатації селянства і близько не зрівнявся з тим, по був досягнутий, скажімо, в Галичині за польських часів, або в царській Росії, крім того значно зменшилися державні повинності, а перехід від переважно держених фори експлуатації і держави, де все судочинство зводилося до звичаєвого права, а закони - до князівських указів, до суспільства, де вже діяли і навіть часто виконувались прийняті закони, не могло не вплинути на д<*яке пок аиення в становили всіх категорій населення, в эму числі і селян. Це особливо зрозуміло тепер, коли ми переживаемо перехід від повного всевлайдя держави над особистістю > зумовленого цим безправ'я останньої, до правової дєр*;і

- 20 -

ви, де понад усім стоїть закон.

Основні положенння дисертації викладені в таких публікаціях автора:

1. Рынок в системе хозяйствования населения северной Буковины ь I тыс. н. э. //Традиции и инновации в материальной культуре древних обществ: избр. докл, всесоюзной конФ. молодых ученых, иосква. го-гз апреля 1990 г. -М.. 1990.-с. 110-121. СВ соавторстве].

2. Возникновение старообрядческих поселения на Буко-

вине "tro-60-e годы XYIH - начало XIX в. )//Ежегодник музея культуры' старообрядчества .-Черновцы: прут. 1992.

-частыт.-с. 23-44.

3. Раби на Буковині та їх звільнення CXY - XYIII ст. l //вісник центру буковинознавства. серія історична. -Чернівці. 1993. -ВИП. І.-С. 46-5Є.

4. про деякі спірні питання в історії селянства Буковини у другій половині XYIII ст.//вісник центру буковинознавства. -серія історична. -Чернівці, 1994. -вип. II. -с. 27-39.

5.німецька сільськогосподарська колонізація на Буковині [кінець XYIII - початок XX ст. 1//В1СНИК центру буковинознавства. -серія історична. -Чернівці. 1994. -вип.

II.-с. 39-54. СВ співавторстві].

6. Агрокультура Буковини в останній чверті XYIIX ст.

//Екологія культури: історія, традиції, сучасність: Тези доп. нолодіж. конф. . Львів, іі-12 травня 1990 р. -Львів. 1990. -с. 102-103.

7. Роль старообрядницьких поселень на території Буковини в історії старообрядницької церкви // 370 років Хотинської війни: тези доп. міжнарод. наук. конФ.. Чернівці. 27-28 вересня 1991 Р. -Чернівці. 1991.-С. 87.

8. Про деякі спірні питання в історіографії приєднання БУКОВИНИ ДО АВСТРІЇ У і774-і776 PP. // 370 РОКІВ ХОТИНСЬКОЇ війни: Тези доп. ніхнар. наук, конф.. Чернівці. 27-28 вересня 1991 Р. -Чернівці. 1991. -С. 42.

9. сайко H.H. До питання про рабство на Буковині //до

витоків назви краю Буковина [600-річчя першої писемної згадки): Тези доп. та повідом. II Буковинської істор.-красзнав. конф. . Чернівці. 2-3 жовтня 1992 р. -Чернівці. 199Н. -С. 4-5. , /./ V--

Сайко н.н. "Присоединение Буковины к Австрии и его влияние на социально-экономический и политически« строя /70-80-тые годы XYIIX в, - начало XIX в./.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. оо. 02. - история Украины.

Черновицкий государственный университет, Черновцы, 1995.

В диссертации выяснено влияние на социально-экономическое и политическое УСТРОЙСТВО Буковины присоединения к Австрии и реформ 70-80-к годов XYIII в. автор определяет роль и место баршинно-крепоснической системы в эволюции социально-экомических отношений на Буковине, вследствие присоединения К АВСТРИИ и реформ 70-60-х годов на Буковине был разрушен традиционный социально-еко-номический уклад и была установлена барщинно-крепостническая система. Благодаря реформам Иосифа II, баршинно-

крепостническая система была установлена в смягченной

Форме и Буковина, пройдя необходимый этап в своем развитии, избегла наиболее одиозных Форм крепостничества.

Бауко И. Н. "Maxing BuKowina a part of Austria and

its influence on the socio-eKonomlcal and political

set-up the region [70-80-th XYIII cent. - the beginning of the XIX centl.

Dissertation submitted in fulfilment of reguirements for the degree of candldat of historical science

07. 00. 03. - history of UKraina.

Chernovtsy State University, Chernovtsy, 1994.

in dissertation sofind out haw did the maKing BuKowina a part of Austria and the reforms influence on so-clo-eKonomlcal and political set-up of the region in 70-fld-th XYIII cent. As a result of connect of being connected to Austria and reforms m ro-eo-th XYIII cent, the traditional set-up in BuKowina had been demolished and and the system of the serfdom established. It is because of the reforms introduced by Joseph II - the system of serfdom might considerred to be rather mild and without the mo3t odious forms of the serfdom system.

Ключові слова: Приєднання, сільська громада, станово-кла сова структура, імператор Иосиф II, рєфор ми, пашдинно-кріпосницький лад.

Підписано до друку 11.01.95.

Формат 60x84/16. Папір друкарський.

Друк офсетний. Ум.друк.арк 1.1.

Обл.-вид.арк. 1,2. Тираж 100 прим.

Зам. 002

Друкарня видавництва "Рута" Чернівецького держуніверситету 274012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2