автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Проблема грамматической квалификации глаголовв современном английском языке.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема грамматической квалификации глаголовв современном английском языке."

Одеський державний ушвератет ¡меш 1.1. Мечникова

На правах рукопису

I « и — 1

ДОМБРОВАН Тетяна 1вашвна

ПРОБЛЕМА ГРАМАТИЧН01 КЛАСИФ1КАЦП ДГ€СЛ1В У СУЧАСН1Й АНГЛШСЬКШ МОВ1

Спещалынсть 10.02.04 - германсью моей

АВТОРЕФЕРА Т днсертаиа на здобуття паукового ступени кандидата фтологичннх наук

Одеса - 1996

¡' \ ь ОД

Дисерт8ц1ею е рукопис

Робота виконана в Одеському державному ун!верситет1 1м Л Л.Мечникова.

Науковий кер1вник: доктор ф1лолог!чних наук, професор Корсаков &ндр!й Костянтинович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог!чвих наук, професор Колегаева 1рина Михайл1вна

кандидат ф1лолог1чних наук, доцент СазикХна Тетяна Павл1вна

Пров1дна установа: П1вденноукра1нський державний педэгог1лний ун1вёрситет 1м.К.Д.Ушнського

Загист В1дбудеться 22 листопада 1996 року о 13 годин! на зас1данн! спеЦ1ЭЛ1зованоХ вчено! ради, шифр К.05.01Л2,

в Одеському державному ун1верситет! (270058, м.Одеса, Французьки бульвар,24/26, аудЛЗО).

3 дисертац1ею можна ознайомитись у Науков±й б1бл1отецх Одеського державного ун1верситету.

Автореферат роз1сланий "-¿^" <Ь'СУЬ771{~С£Ь 1996 року

Вчений секретар спец1алХзовано1 вчено! ради

Тхор Н.М.

Реферована робота присвячена досл1дженш> граматичних класи-

1к.ац1й д1е.слова в сучаснхй англ1йськ1й мсв1.

__Baöip теми пояскюеться величезною роллю, яку в1д!грае: д1е-

иово в систем! будь-яко! мови 1, зокремз, англгйсько1! мови, а--------------------------

зкок нйявн1стю ак до нашого часу р1зних, нер!дко д!аметрально эотилекних точек зору нз проблему класиф1кац1й д1еслова, i, на-зпиЧ, тим, що досгаджеит мовних явищ у англ1стиц1, як правило, з бззуеться на строго науковому, методолог1чно обгрунтовакому зтод! 8нал1зу.

Актуальность досл!даення. Класиф1кац1я д!есл!в — одна з эптральЕйх проблем грамэтики, особливо ввяливих для мов, в основ-эму, анал1тичЕях, нкого е 8нгл±йська. ця проблема зеездя стзпови-а гнтерес для лшгвзс'Лв. Значна досл1дницька робота ведеться в Щ галуз1 i в останнй час. I все ж, багато питакь зэлишаються i зс 1 не вирйпеними. Так, неоднозначно трактуеться у англ!стиц1 пи-ання про категсрИ перехадностХ/неперехздност! д1еслова. Щлий вд протир1ч пов-язэно I з поняттям граничност1/неграничност1 д1е-дова в англ1йськ1й MOBi. Неоднозначно 1 суперечливо вирхшуеться лтэння про под1л д1есл1в акгл1йсько1 мови на динам1чн1 i статич-1.

"а цих умов спроба внести певну яенхеть у проблему класиф!-зц!5 Д1?сл1в f. дсстатньо актуальною i в теоретичному, i в прак-лчнему плат'.

Оснсвнй мета даеертзцгйно! робота — детэльне вивченкя ръох основних к.ласиф1квц1й д1еслова. В 1снуючих працях знал1зо-знх наш клйсиф1кацИ всеб!чно не досл!даувзлися.

Завдання досл!ддення. Враховуши вщезгадане, а такок ана-

л!з, проведений i описаний у I, II 1 III розд1лах, до основних эрдзнь, яю стоять перед дасертацгйною роботою, вХдкосимо:

1. вивчення основних п!даод1в л1нгв!ст1в до вцщлення клас!в ерех^цних i неперех!дних д1есл!в;

2. опис основних моделей уяивання д!есл!в в англ!йському ечекн!;

3. перев1рку правильност1 акс!омальнс прийнятого в л1нгв1сти-i положения про монлге1сть трзнсформзщ! в пасив т!яьки перезсЗд-их д!«:л1в;

4. анал!з основних критерИв класиф1кац11 д!есл!в на гранич-

- г -

Hi, неграничн! та двоХст!;

5. виявлення залежност! (яюцо вона простежуеться) uts видо-вим характером д1еслова 1 граматичнии часом, в яксму дХеслово вжите;

6. розгляд основниг критерИв класиф1кец!1 д1есл1в на дака-Mi4Hi i статичн1;

7. визначення сп!вв1даошення Mis семантикою д1еслова i семантикой непоширеного/поширеного розряд1в.

Методика досл!дкення. Методологгчно дасертац!йне досл1даення базуеться на в1дпюв1дних ф!лософських категораях i законах п1знан-ня, таких як: реч1, властизост! i вадношення; npocTip i час; процес, Д1Я, стан; взаемозв' язок 1 обумовлен!сть явшц матер!ального св!ту; закон едност! форми 1 змхсту; закон едност1 окремого i загального; п1знання шляхом в1дкздання випадкових властивостей 1 в1докрешення властивостей загальних, 1стотних; примат практики над теоретичним тзнанням.

До окремих л!нгв1стичшх прийом!в, застосовашх у дисертацП, в1дносяться: моделювання; трвнсформац!йн1 перетворення; метод опо-зиц!й; як1сно-к1льк1сний опис; опитування 1нформант1в. У експери-мент1 брали участь: проф. J. Noel Heermance (Lincoln University, Missouri), проф. Catherine Kerr-Dineen (University of St.Andrews, Scotland), проф. Stephen Magee (University of St.Andrews, Scotland) — yci з вищою ф1лолог1чною осв1тою. При цьому перед ними ставилося завдання визначити ступ1кь грэматичност! того чи Хнаого трансфор-мацИного перетворення.

Об 'вкт i материал досл!дкекня. Об'&ктом для дослХдаекня послу-

жили 1460 д!есл1в англ1йсько! мови, як! вадносяться до перших шести тисяч найб1льш уживаних сл!в англ12сько1 мови ( у в1дпов:1дност1 з даними словника Е.Торндайка).

Результата эналХэу, представлекогс в дисертацИ, грунтуються на матер!йл1 суцхлько! систематично! виб1рки з текст!в обсягом 6048 усередкених стор1нок, у як1й нараховуеться 55QQ приклад!в, а також на матер!ал1 4500 приклад1в несуц!льно1 виб!рки з 121 твору англ!й-ських i акериканських автор!в. Таким чином, иатер!ал для анал!зу складае 10 ООО приклад!в з 141 худоннього твору ( 38 ООО CTOpiHOK тексту ). Достовгрн1сть результат1в анал!зу п1дтвердауеться статис-тичною обробкою.

Кр!м текстового матер!алу художньо! л1тератури було проведено 5б1ркове обстеяення ! спец1ально1 л!тератури: монографий з ф!ло-зг11, я1кгв1стичних статей, а також дисертац!2 1 в1дповЗдних рсз-1л!в теоретичних 1 практичных праць з граматики англгйсько! мови.

Науу.ова новизна прац1 полягае в тому, що вперие у в1тчнзнян1й ¡.терэтур! проблема граматично! класиф!квцП д!еслова вщцляеться а р!вн1 спещального дисертацИного дссл1днення. У робот! комплек-?о вивчэигься три основн! класифгкацИ д!есл!в англ!йсько1 мови, зерше подано к1льк!сно-як1сний опис вщцлгоеаяих валентн1стнш груктур англХйського д!еслова в досл!дауваному матер!ал!.

У результат! вивчекня клэсиф1кац1й трьох категср!й д!еслова и\л!йсько1 мови в робот! вводиться поняття:"суб'£ктко-валентяе дДе гаво", "суб'ектно-об'ектно-валентне д!еслово", "граначний процес", яеграничний процес", "в!дносно данам!чна презентац!я процесу", з!дносно статична презектацхя процесу", "обставинний маркер".

Досв1д вивчення даного питания прив!в нас до висковку, що при ?адац!йному шдходх до класиф!кацП д!есл!в за основу береться од-так звэке "основне" значения д!еслова. к вт!м при класиф!кац!1 !есл!в необ£1дно брати до уваги 6с I лексикс-семзкт^чт вар1вьги? 1еслсБЭ, як! вияеллються при вжаввш! дзл-слсвз в иовлекн!.

Теоретична значуцЦсть 1 практична ц!ни!ст'ь дссл1даення. рсдет явлений у робот! эначний фактичкий матер!ал 1 Зого системний нал!з можуть служити базою для докор!нного перегляду трэдацШмх яасифЫацШ дгеслова в сучаснШ энгл!йськ±й мов! г, отке, для впе-вння цхлого ряду коректкв до в!дпов!дних розд!л!в теоретичних 1 рактичних граматик англхйсько! мови. Одержан! результата ! вяснов-и мскуть бути шксристэн! в процес! вякладання теоретично! 1 прак-ично! граматики на спецхальних факультетах, в розробц! спецкурсу з еоретично! граматики, при укладакн! методачних ! навчальних пос!б-ик1в з граматики, а також студентами в процес1 науково! робота.

На захист виносяться так! тези:

1. ТрздацЬйний под!л д!есл!в на перех!дн! 1 неперех1дн! вир!-уе т1пыса частику проблеми вкивзкня д!еслова у р!зного роду моде-ях. Роэглянута проблему сполучувэност! д!еслова у всьому И обсяз! озволяе понятая "валентю.сть".

2. Сполучуван1сть 1 посл!довн!сть компонент!в валентн!стних труктур д1еслова б законом!рними, при цьому 1нвар1антне положения

серед конституент1в валентн!стних структур д!еслова займае суб'ект, а "найблажчим" до д1еслова справа виявляеться об' ектний комплемент.

3. Немае строго! в1дпав1дност1 м!к перех!дн!стю д!есл1в та 1х адэтн1стю до утворення конструкций пасивного стану.

4. Характер д!есл!вного процесу - граничний або неграничний- у конному в1др1зку мовлення визнэчаеться контекстом. Граничн! д!есл!в н1 лроцеси, що розглядаються в границ!, позначаються, як правило, формами простого 1 перфектного розряд1в. Граничн! д!бсл!вн! процеси

в 1хньому безпосередньому протЬканн! репрезентуються авичайно формами поииреного i перфектно-лоширеного розряд!в.

5. Виб1р Д1есл1вео1 форми - поширених або непошрених розряд!) заленить в!д способу репрезектацП процесу: як вадносв

данам1чного або в!дносно статичного в1доов!дао.

Апробац1я робота. Ochobhi тези дисертацИ були викладен! й обговорен! на трьох мшнародних конференц!ях, а також на щор!чни: Зв!тних наукових коаференц!ях професорсько-викладацького складу факультету романо-гериансько! ф!лолог!1 Одеського деркунхверситет; 1мЛ Л.Мечникова (1992, 1993, 1994,1995, 1996 p.p.).

Праця у повному обсяз! обговорена на зас1данн! кафедр: граматики энгл!йсько1 мови Одеського держун!верситету ( 1996р.).

Значний фактичний матер!вл 1 основн! вясновки досл1даенн використовувалися в пер ход з 1994 по 1996 р. у процес! викладанн практичного i теоретичного курс!в граматики викладачами квфедри гра матики англ!йсько1 мови факультету РГФ Одеського дернун!верситету По тем! дисертац!йного досл!даення е п'ять публ1кац1й.

Структура дисертацИ. У в1дповздност1 з поставленный пере досл1дженшш завданнями, дасертац!я складаеться з! Вступу, трьо розд1л!в i Висновк!в.

У BcTyni обгрунтовано виб!р теми, I! актуальн1сть,сформульова но мету i завдання досл!даення, визначено метод досл!даення.

Перший розд1л присвячено анал!зу класиф!кац11 д!есл!в за озна-кою nepexisHocri.

У Другому розд!л! досл!джуеться проблема под!лу д!есл1в к граничн!, неграничн! ! двоХст!.

У Третьему роздШ анал!зуеться класиф!кац!я д!есл!в сучаснс англ!йсько1 мови на динам1чш. i статиян!.

На початку кожного розд!пу е оглад точок зору л!нгв!ст!в щ

юсл1даувану проблему. У к3.нц1 конного розд!лу е попередн! виснов-ш.-Узвгйльнен1 результата всього досл1даення подано у Висновках в c!k;í пращ.. ______ ______________

До робота додано б!бл1ограф1ю, список використаких дяерел, до- ^ í8tk2i.

ОСНОВНЖ 3MICT РОБОГИ

У сучасн!й англ1стиц1 роэпод1л д!рсл!в за ознакою переходное?! ззгаяьтто ряянано i езв!ть д1дбито у багатьох словниках. I все и, единого виэяаченкй поняття "черехгдннлъ" у няуц± не iciiye. Каявн1 j мовознавств! численнх спроби дата назначения переходное?! коапз гмевко розподхлити на три ochobkí групи в эаледаост1 ш'д того, якяй 1з нияченаведених критерИв е. визначальним при вид1ленн1 категсрИ крех1дност1: а) лексико-семантичний; б) синтаксичний; в) лексико-ЗИНТбКСИЧНИЙ.

Приб1чникн лексйко-сементичного характеру перех1даост1 зздносять категорию перет1дноот! m i ль га до сфери значения дхесловэ: Шерех^даеть - лексико-семантична категор1я, на ockcbí йкс! ввд1-сдаться дх^словэ 1з значениям д!1» яка пошрюртьсн ну предмет, що & ;б'ектсм uieX д1Г'(¿хманова 0.С., 1966), при цьсму поняття "д!&сло-зо" часто ототоанюе.ться э поняттям "основне значения д1еслова". Що к слад розумхти nia "ссксвним" значениям, автора».« не обумовлюеться

TepMiH "основне значения" не моке бути зэснований на хсторич-яому принцип!, оскхльки первгсне значения слова (дХеслова) меже 5ути застар1лим або взагал! це значения вяйшяо з уттку сьогоднг. Гак, нзириклад, ¿.¿.Корсаков (1579) в!дм1чае, що пра!ндоевропейсь-шм коренем д1еслова have е *кар ("халата"), тобто значения» у акому сучасне дХесяово have практично не використовуетьсн.

Терм1н "основне значения" не монсе бути виэначений i на основ! частотности смисл!в того чи 1ншого д!еслова. Бо тод1 це приз водить цо порушення принцип!в легхчно! класифхкацИ: дхвслсвс, яке частое викориетовуеться, ckbhímo, в якомусь переходному значены! i р!дие -в неперехХдшх значениях, НЕ може бути в!днесене до перех1дних д1е~ сл!в, як то намагаалться робшзз деякд л1нгв1ста.

Слово, в точно науковому розум±нн1 термину, е знаком, семан-тичний обсяг якого визначаеться веглга foro вживаниями. Без яко!сь

його частини.вживань слово перестав бути повнозначним. Для л!нгв!с-тичних досл!даень, справедливо в!дм!чае В.А.Звег!нцев (1957), TaKj "кратер!!", як "основне" i "переносне" ("иохадне") значения виявля-ються 3obcîm безц!льними.

Отже, в1днесення дХеслова до класу перех!дних т!льки тому, що його "основне" значения е перех!дним, фактично р1вноц!нне ототож-ненню понятая "слово" з його частиною, iHBapiaHTa з вар!антом значения, а це врешт1-реот протир!чить законам п1знання в!д конкретного до абстрактного, законам едаост! форми i зм!сту та окремого ï загального.

Приб!чники синтаксичного пШоду до визначення поняття "пере-х!да!сть" пов'язують це поняття з поняттям "управл!ння" (MyxiH О.М. 1976,1987; Чижевська Е.М.,1985; Яковлева Т.е.,1980 та 1н.). Л.М.Ко-вальова (1983) пропонуе протиставляти за ознакою перех!дност! кон-струкцП NiVHz i NiV (де N - 1менник, а V - д!еслово). Однак введения морфолого-синтаксичних вЛдношень (як! маються на уввз! прв керуванн1) до в1дношень сполучень виключно иорфолог!чних не вир1шуе проблем. До того ж формула NiVN* кеобов'язково м1стить транзитив-не дif.слово, як, наприклад, у наступному реченн1: The bag was leather f M.Smith J. 3 наведеного прикладу видно, що хоч речення 1 в!дпов1дае формул! NiVNz, д!е.слово все ж е неперех!дним.

3 !ншого боку, сполучення з перех!дними д!есловамк необов ' язково обмежуються формулою NiVN? : They stopped to ask directions fL.Sandersl. У наведеному реченн! д!еслово to ask e перех!дним, !манник directions виступа£ прямим додатком до нього, формула розгляцутого сполучення - VN.

Досить численна група досл!дник!в (Л.А.Львов, 1978,1985; А.Н.Шаманаева,1989; I.Г.Морозова,IS89; О.О.Маленков,1983; С.С.Буна-ев,1980 та 1кш. > эвертаетьея до лексико-семантичного принципу пояснения i визначення перех1дност1 д!еслова, намагаючись рсзглянута проблему комплексно i в yclfl И багатоплановост!. На думку А.Л.Ленца (1987), перех!да!сть е "синтезуючою категор!ею, яка об' еднуе два взйемозв'язаних i взаемообусловлених фактори - синтаксичний i се-мантичний". При цьому, однак, л!нгв1сти часто обмежуються описет окремих д!есл!в, ввд!ляючи при цьому багато моделей д!есл!вних сполучень, як! включають по три-чотири (!) перех1дних д!еслова. А ц< навряд чи можнв вважати необх!дним i науково обгрунтованим: ввтори

впевнек!, що ц! "модел!" об'еднують д!еслова, насправд! я, оскХлыси в зэлетаост! в!д_ контексту те саме д!е.слово иске використовуватися по-р!зному, ц1 "модел!" в!дбивають уживан1сть _певно! д1е.сл1вко! лексеми в тому чи 1ншому смисл!. Охопити и моделями бег смисли8с1х — — ц!есл1в англ1йсько1 мови не т1лыси немоиливо, але i, нам уявлявться кедоречно, бо навряд чи це буде сприяти розв'язанню проблем, пов'я-заних з перех!дн!стю як загальнолхеттстичшм явищем, притаманним не т1льки англХйськХй нов!.

Уточнения потребуе i сам терм1н "перех1дн1сть", п!д яким розу-и1еться перехзд д!1 нг об'ект (О.С.Ахманова,196б; G.Curme,1957; ».Buckler, 1960 та !нн.). 1снуе багато речекь, в шшх не йдеться про перех!д д!1 на об'ект, наприклад: I know you [А. Мао Lean!, або д1н спрямована не на об'ект, а на суб'ект, наприклад: Не received а phone call irom the priest EL.Fletcher). Таким чином, анал!з спец!-альних праць показав, що висунут! деякими л1нгв1сташ критерП на-д1йними вваиатися не мокуть.

У робот! показано, що традиц!йний под!л д!есл!в на перехода! ! HenepexiflHi - це т!льки спроба поясняет вкйвйння д!есл1в у р!зного роду моделях. Розглянути проблему сполучувзкост! дч'сслорв у порнсму обсягу дозбо.гяр понятая "валентность". 7 дисертзц!! л!д ^лек*г1пот:о «госоько до д1бс/,ор&, розум^ться здятн^оть дхвелоьа ололучетися э гкшми конституэнтами речения.

Враховуючи положения про хенувакня в об'активному св!?! прсце-с1в-в1дношень i процес1в-нев1дношень, у прэцх вид!лено двх груза д1тел1в;

1) д!еслова (р!вень мовлення), як1 беруть участь разом з iH-шми компонентами речения у вираженн! процес!в-в!дношень (суб'ект-но-об1ектно-валентн! д!еслова);

2) д!еслова (р!вень мовлення), як! беруть участь разом з Хкши-ми компонентами речения у вираженн! процес!в~нев!даошень (об'ектно-валентн! д1еслове).

У дасертвц!! запропоновако в1дмовитася в!д понять "перех!дне"/ "неперех!дне" д1еслово на користь термШв "суб' ектно-об' ектно-ва-левтне"/"суб'ектЕО-валентне" д!еслово як етимолог!чно прозорих та науково виправдених.

У результат! анал!зу приклад!в 1з суц!льно! виб!рки та несистематично! виб!рки було вид!лено так1 валентн! структура д!е-

слова в англ1йськ1й мов1 (у формулах прийнято твкх поэначення-гаашо ли, як! вяд!ляються на основ! нетрадацШюго под1лу член1в речения: Б - суб'ект, Ур - д!еслово присудка, виражене в особов!2 фор!!, Се - суб'ектний комплемент, Со - об'ектний комплемент, са - адверкИвль ний комплемент, Су - д!есл!вний комплемент, М<1 - вдаерб!альний модификатор ):

1. моновалентн! структура: Б - Ур (3,75%);

2. дивалентн! структури (53,11%): а) Б - V - ма (15,94%),

b) Б - V - Со (14,8%), А) Б - V - Су (8,26%),

c) Б - V - Св (11,51%), е) Б - V - Сй (2,6%);

3. тривалентн! структури (37,35%): а) Б - V - Со (16,62%), е) Б - V - Со (1,69%),

ма са

Ь) Б - V - са (10,97%), I) Б - V ~ С(1 (1,47%), ма с з

с) Б - V - Су (4,05%), Б -V - (0,53%),

ма

а) Б - V - Со« (1,79%), 1г) Б - V - Су (0,23%);

Сог са

4. тетравалентн! структури (5,75%):

са Со

а) Б - V - Со (2,89%), а) Б - V - СсЬ (0,43%),

ма са*

ма ма

Ъ) Б - V - Со» (1,68%), е) Б - V - Сй» (0,12%), СОг СсЬ

С01 С&

С) Б - V - Со* ( 0,53%), I) Б - V - Сси (0,01%);

са саэ

5. пёнтавалента!структура (0,04%):

Md ---------_ Со

a) S -Д- Со» (0,02%), b) S -Д- Cd. (0,02%); Cd Co* Cda Cdz

Cd> Cdz

\ ✓

6. гексавалентна структура: S - V - Cda

Co Cd«

Розглянуто tskos питания про валентн1сть д!еслова у речениях з початковим there. У процес! встансвлекня валентностг д!еслова в №»еге-реченнях виникла проблема визначення граматичного статусу there. У дисертацП there визначаеться як маркер в!днесенсст1 про-цесу до ситуацП, або обставинний маркер (Cd).

У результат! анализу компонента, як! утворюють валентн! струк тури дДеслова, виявилося, що сполучуван1сть 1 посл1довн!сть цах компонент! в е не випадковими, а законом!рними. Так, напрнклад, не 1снуе. структур«, я.ка б поеднувала викдючно суб'ектний комплемент та 8дверб1альнигй модификатор, або структура, якэ б складзлася виключяо з предикатива i д!е.сл1вкого комплементу.

Сбоь'язковим конституэнтом розглянутих валентних структур вис-тупае суб'ект. Установлено також, що в тривалентних та 1нших пол1-валентнах структурах об'ектний комплемент виксристовуеться в два рази част!ше, His здвербХальний модаф!катор, у три з половиною рази частше, н!ж суб'ектний комплемент, i s ciM раз!в частлзе, HiK д!с-.-сл1вний комплемент. Адверб1альний комплемент у тих не структурах зустр!чаеться в чотари рази част!ие, н:ш адверб!альний модиф1катор, у ш1сть pasiB част!ше, н!я суб'ектний комплемент, i в десять раз!в част!ше, н!н д1в:сл1вний комплемент. 1з ycix комплемент1в "найблин-чим" справа до д!есловэ виступае об'ектний комплемент /об'ект/.

Сп1вв!дношення актив: :пасив бвгатъма граматистами так чи iHaK-гае пов' язуе.ться э покяттям перех1дност1 д!еслсвэ. У дисертацИ пе-реконливс показано, що строго! в!дпов1дност1 м!я перехдднгстю д!.е-сл!в та ix здатйстю до вкивання в пасивному стан! немае. ДХеслсва англзйсько! мови в1дзначаються багатозначн1ств. У деяких значениях д1еслово може бути вжите в пасивному стан!, у деяких - не мене.

У дисертацИ нами в!дм!чено такоя, що пасивний стан в англ1й-

ськ!й мов! не е, на р!вн! мови, тренсформац!ею активного стану. Актив 1 пасив - форми, як! !снукгь паралельно 1 при цьому далеко не заввди оборотн!, бо в мовленн! вниваються пасивн1 кскструкцП, як! не мають в!дшов!дних форм в активному стан!, 1 навпаки. Сказане

!люструеться в дисертацИ ц!яам рядом приклад1в.

* * *

У л1нгв1стиц1 категор!я граничное?! трактуеться як ун!версаль-на семантична категория, "яка входить до семантики самого д!еслова 1 вит!кае з ц!е! семантики" (1.П.1ванова,1961), а класиф!кац!я д!е-сл!в на граничн!, неграничн! та дво!ст! вважаеться основоположной при досл!даенн! д!есл!вно! системи англ!йсько! мови (Г.М.Воронцова, 1952; Х.ПЛванова, 1857,1361; Ю.С.Маслов, 1984; О.В.Бовдарко, 1986, 1990; О.Н.Кайсарова,1993 та 1нш.).

У дисертац!! ретельному анал!зу лздаягатъ кр1тер!1, висунут! прихильниками под!лу д!всл!в англгйськ.от мови, в-зятих поза контекстом, не грашчнх, неграничн! ! дьо!ст1. Цей анал!з дозволяв приед-натися до думки тих л1штс?!в, якх вважають, цо розглядувана класиф!кац!я - дещо итучна.

У проведеному досл!дженн! показано, що граматастп часто !гно-рують системний характер мови, обмежуючась т!льки нечзеленниш прикладами. Це призводать до суб'ективност! в оц!нц! характеру того чи 1ншого д!еслова 1, як насл!док, - до докор!нних суперечностей при визначенн! характеру д!еслова.

Визначити характер д!еслова - граничний або неграничний,- вра-ховуязчи т!льки лексичне значення самого д!еслова, не е можливим, бс такё' значення !снуе у б!лыаост! дгеся!в лише теоретично. Характер д!еслова повинен визначатися характером ус!х його смислових мовлен-невих вар!ант1в: якщо 6сх смислов! мовленнев! вар!анти граничн!, то ! дгеслово граничне; якщо вг г смислов! мовленнев! вар!внти неграничн!, то неграничне ! д!еслово; яйцо хоч би один з мовленневих ва-р!ант!в граничний, а один неграничний, то д!еслово сл!д вважата д!есловом дво!стого характеру.

Семантичний 1нвар!внт д1еслова вказуе на 1снування у час: процес!в об'ективного св!ту. Враховуючи це, в дисертац!! пропону-еться розглядати граничн!сть/неграничн!сть не як характеристик; д!еслова, а як характеристику процесу, у вираженн! якого певне д!е

слово бере участь. В1доов1дно до цього заи!сть терм!н!в "граничне ц1еслово", "неграничне д1е.слово" в дасертацП вводяться терм1ни "грвничкий процес"- 1 "неграничний- процес".______________

Усякий процес обмененсго прот1кання мае початок (початеову грэницю), середню фазу (стад!ю власне прот1кання, розгортання у чв-ci) i кшець (к1нцеву границю), що схематично виглядее так:

I----------------------------------------1

У результат! проведеного у досл1даенн1 анал1эу протиставлень Present Simple::Present Continuous, Past Simple: .-past Continuous, Future Simple::Future Continuous, Present Perfect::Present Perfect Continuous, Past Perfect::Past Perfect Continuous ( протиставлення F4iture Perfect: :Future Perfect Continuous у дасертацП не провода-лося, бо Future Perfect Continuous в англ±йськ1й MOBi практично не зустр1чаеться), установлено, що грвничн! д1есл1вн! процеси, як! розглядаються у границ!, позначаються, як правило, фермами простого i перфектного розряд!в; граничн! д!есл!вн! процеси у Ххньому безпо-середньому прот1канн!, тобто поза границями, репрезентуються эви-чайно форме»« тривэлего i перфектно-тривалого розряд1в. Приклада:

1. Suddenly he turns and comes back again, full of force and decision (B.Shaw) // She clasps her hands, but suddenly, seeing that Prust is coming back, flits across to the curtain and vanishes {J.Galsworthy);

2. The elevator door opened and he walked through the lobby (M.Smith) // The door at the other end was opening arid he saw a vision standing on the threshold (S.Lewis);

3. Irene will return (M.Smith) // "Your plane, Captain Mailory, will not be returning because your plane is expendable in the interests of authenticity" (A.MacLean);

4. "Elisabeth's told me why you broke up" (R.Goddard) // "You have been telling me how much you liked to be conquered and how pleasant over-persuasion is to you" (Ch.Bronte).

5. What he'd done to Chico and me was indeed agressively wicked (D.Francis) // I thought of what Chico and I had been doing for month (D.Francis).

Характер д1есл!вного процесу - граничний эбо неграничний - у конному в!др1зку мовлення визначаеться контекстом. Так, наприклад, претер!т може бути вживвким i для позначення граничного процесу,

який роагортаеться у 4aci, тобто роэглядаеться поза границями. Прг цьому значения роэгортання процесу у час! передаешься контекстом i сигналами, HKi в ньому м!стяться, та вказують на те, що процес роэум!еться в його середн!й фаз!. Наприклад:

1. Denser and denser grew the throng (F.Norrls);

2. The moon climbed steadily higher among the stars (F.Norris).

* * *

У сучаснХй внглХстиц! под!л д!всл1в на данаи!чн1 i статичнз загальноприйнятий, незванаючн на те, що розглядуванэ опозиц!я и? мае единого, загальноприйнятого терм1нолог1чного позначення. Нвйб1льш уяиЕаними терминами, як! вшваються ! у в!тчизнян!й, 1 i эаруб1жн1й Л1нгв1стиц1, е TSKi: "д!&слова стану"::"д!еслова д!1" (Л.Я.Гросул, 1977; Г.е.Юрченко,1985), "статичн! д1еслова"::"данам!ч-Hi д1вслова" (В.Я.М!зецька,1984), "statal verbs"::"actional verbs' (M.Ya.Blokh,1983; N.A.Kobrina,1985),"stative verbs"::"active verbs* (L.Gray,1939), "status verbs"::"process verbs" (M.Joos, 1964), "maintenance-of-state verbs"::"change-of-state verbs" (D.T.Langen-doen,1970), "description verbs"::"action verbs" (M.Lester,1971), "stative verbs"::"dynamic verbs" (N.F.Blake,1988), "state verbs":: "event verbs" (G.Leech, 1983), "verbs of state"::"verbs ol action" (F.Palmer,1974,1982), "state verbs"::"dynaMc verbs" (D.Allerton, 1991).

Нам1чаюгься два основных подходи до вналХзовано! класиф!кац!! - семантичний i граматичний. Прихильники семвнтичного п1даоду вва-накгь, що значения д!1 або стану н1би перв!сно закладено i семантиц! д!есловв, взятого поза контекстом: "Значения стан; входить до складу смислово! структура як лекеико-семантичний вар!-ант стану"(А.Л!,1582). Однак, як показуе анал1з спец1альних праць при класиф!кац!1 д!есл!в на статичн! i динам1чн! вс1 смисли того ч: 1ЕШОГО д1еслова не враховуються. Це призводить до того, що часто т< саме д!еслово р!зними л!нгв!стами в1дноситься то до одного, то д 1шого клесу. У диоертацИ наводиться приклада оуб'ектнвног п!дходу до класиф!кацИ д!есл!в на статичн1 i динам1чн!.

Немае серед учених i едност! у розум!ни1 cyTi терм!н1в "д!я",

"стан", "процес", що, зреитою, також веде до суперечок при визна-

зенк! характеру певного д!еслова.

!Г"дисертац!1~поняття- "д1я",___"стан", "процес" розглядаються в

:в1тл1 основних ф!лософських категорий. Так, процес визначаеться як--------------

ц!алектична едн!сть субстанцП та 11 !скування в час!. П!д ¡5 г ею ро-зум1€тьсй процес, який асощюеться мовлякинсм !з зк1есв руху, э переносом руху, хз змхкою або зберененням стану, який в!дбуваеться а!д впливом певних причин та пов'язаною з цим певною затратою енер-гП. Сшн - це спос!б Хснувакня субстанцП в певний момент або проскок часу, ¿накше кажучи, це процес, вихоплений у певний момент часу. Таким чином, стан ! д!я - це дв! р1зк! кокцептуэпП процесу. Кояна д1я в 11 прот1кэнк1 мояе бути одночбско усв!домлена ! як стан, але не комен стан може бути одночасно усвадомлений як д!я.

У робот! проводиться класиф!кац!я процес!в об'ективнсго св!ту.

Д!е.слсва, взят! !зольовано, н! д!й, н! стан!в сам! не виражають, хоч вони й беруть участь у називаша процесов (дгй ! стэн!в), позначених п!дметово-присудковими структурами.

Пр-л51чшки граматачкого п!даоду до класиф1кац!1 д!есл1в на ди-намхчк! 1 статичн! як обгруктсввння для розглядувако! клзсяф!кац!5 вясувають ц!лий ряд грзмэтичних критерИв, серед них: 1/ т!льки ди-нам!чн! д!еслова монуть бути виксристак! у пошреному розрнд! (М.Ьев1ег,1970); 2/ пасивн! конструкцП моклив! т!льки з динам!чни-ии д!е.еловами (5.Сгап§ег,1591 ); 3/ стэтичн! д^-.слова заетди непере-х!дн! (Н.В1аке,1988) те 1нш. Фактичний мовний матер1ал, одняк, по-казуе, що характер д!есловэ - данам!чний або статичний - визначати-ся якимись э висунутих граматичних критерИв не моке.

Каст1льки д1телово, поряд з 1ншими словами в реченн!, викорис-товуеться для познзчения.того чи !илого процесу об 'активного св!ту, наст!льки доц!льним нам уявляеться класиф!кувати на в!дкосно дина-м1чн! й в!дносно статичн! не сам! д!еслова, а процеси, визначен1 вс!м речениям 1 д!есловом у тому числ!.

Результата проведеного досл!даення св!дчать, цо виб!р д1есл!в-но! форми - поширених або непоширених розряд!в - зеленить в!д способу репрезентацИ процесу (як в!дносно динам!чного або водносно статичного в1доов1дно).

ВИСНОВКИ

1. Пояснити 1 вивчити вс1 модел!, в яких бере участь д!еслово, врвховуючи т!льки понятая "перех1дн1сть", немсдащво, бо ця катего-р1я в!дбивае виключно суб'ектно-об'ектн! зв'яэки д!еслова. Кр1м того, сам! терм!ни "перех!дн!сть", "неперех!дн!сть", "перех!дне д!еслово", "неперех!дае д!еслово" не можна вважати вдалими, бо "перех!д" з одн1е1 субстанцП на !ншу зовс1м необов'язково мае. м!с-це. Б!льш вдалим щодо д!€слова вдаеться терм!н "валентн!сть".

2. У результат! аная!эу компонект!в, як! складають валентн! структура д!еслова, було встановлено законом1рностх сполучуваност! ! посл!довност! цих компонент!в.

3. Немае посл!довно1 в1дпов1дност1 мш перех!дн!стю д!есл1в та 1хньо» здатн!стю до вживания у пэсивних конструкЩлх. Не вкиваними у пасив! сл!д вважати не сам! д!еслова в голому, а т!льки денк! з

смисл1в.

4. Граничн! д!есл!вн! процеси, репрезентован! в границ!, як правило, позначаються формами простого 1 перфектного розрядхв; граничн! д!есл!вн! процеси, розглянут1 в 1х прот!канн!, представлен! звичайно формами поширеного ! перфектно-поширеного розряд!в. У кожному конкретному вхдрхзку мовлення характер д!есл1вного процесу визначавться контекстом.

5. ДХеслово, поряд з хшими словами в реченн1, бере участь у позначенш того чи !ншого процесу матер!ального св1ту, як процесу-нев!дношення, так ! процесу-в!даошення. Бвежаемо доц!льним класиф!-кувати на в!дносно данам1чн1 1 в!дносно статичн! не сам! д!еслова, а процеси, позначен! вс1м речениям, ! д!есловом у тому числ!. Виб!р д!есл1вно1 форми - пошрених або непоширених розряд!в - повн!стю залежить в1д способу репрезентац!! процесу: як в!дносно динам!чного або в1дносно статичного в1даов!дно.

ОСНОВНШ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦИ ВЖШТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛШЦ1ЙХ:

I. К проблеме выделения валентностных структур глагола в совре менном английском языке.- Депон. в ГНТБ Украины 25.05.96.- N 1252.-УК 96. -13 с.

2. Балентйостные структуры глагола в современном английском зыке.- Методическое пособие по теоретической грамматике английско-У языка для студентов старших-курсов_факультета РГФ.- Одесса: ОГУ, 3S5. - 33 с.

3. Acquisition о1 Terminativeness by Learners of English// The ¿cond IATEFL-Ukraine Conference "ELT in Ukraine: Past - Imperfect, resent - Indefinite, Future - ?" - Lviv, April 28-30. - 1995.-.94-95

4. К проблеме классификации глаголов ни пнр^однче у непере-эдные в современном английском я?нк«// Мя'№р!влч t-o'i.

«V * ¡и.^.чСлуЬЧ'еНкй (I3T~-I=;"0< "Vopa Ррро-

эйського культурного ареалу: Проблема рояьитку ! взяет^Д!ч".-.,1955. - С. за

5. О валентности глагола ь предложениях с начальным there//Ma-ериалы сообщений б юбилейной конференции "'Актуальные проблемы изу-ения языка и речи, межличностной и межкультурной коммуникации".-арьков: ХГУДЭ96. - С. 71-72

DGMBPGVAN Т. Г. The Problem of Graimat ical Olawf.! i i oation of eros iii Muu«ni English

Dissertation for the degrpH of Candidate of Linguistics r<n peciality 5 0.02.04 - Germanic Languages. - Odessa State University Odessa,1946.

To be defended: a manuscript ( 287 typed pages), 1 article, heses of 3 scientific conferences, 1 methodical elaboration.

The thesis dealв with the problems of grammatical classifica-;ion of verbs in Modem English.The three basic classifications of rerbs in English - the classification of the verbs into transitive с intransitive, the classification of the verbs into terminative & ion-terminative, and the classification of the verbs into dynamic & static - have been examined, analysed & amended. In the paper the grammatical meaning of the notion "verb" is defined in the main categories of phylosophy; for the first time the quantitative-qualita tive description of the basic models of the use of verbs in the Snglish sentence is given; besides, some problems connected with

transformation into passive are dealt in the thesis; the status oi "there" in existential sentences is defined, too. The paper considers the correlation between the semantics of a verb & the semantics of durative/non-durative tenses, & also presents an analysis oi the correspondence between aspectual characteristics oi a verb & the tense it is used in.

ДОМБРОВАН Т.И. Проблеме грамматической классификации глаголов в современном английском язык*.

Диссертация на соискание ученой ст«п*ни кандидата филологических наук по епяциальниств ТО,02.04 - германские языки. Кафэдря

грамматики английско)ч> языка Одинокого госуниверситета.

Защищается рукопись ( ЯЯ7 страниц мандант гиси), Т статья, тезис» 3-х научных конференций, I методическое пособие.

В диссертации освещены основные проблемы грамматической кланом фикации глаголов в современном английском языке. Рассматриваются, анализируются и утичняи/тоя три оснон>полагавдин классификации глаго лов английского языка, а именно: классификация глаголов по признаку переходности, классификация глаголов'по признаку предельности, де.пе ние глаголов на динамические и статические. В р»Лоте определяете?) грамматическое содержание понятия "глагол" ь свете основных философских категорий, мърнью дается колич«е**«ян<.>-качестненноч ошеа-ние основных моделей употребления глаголов в английском предложении рассматриваются проблемы пассивизяции, определяется грамматический статус there в экзистенциинальнш предложениях, определяется соотношение между семантикой глагола и семантикой нераспроетряненного/ распространенного разрядов, а также между видовым характером глагола и грамматическим 'Бременем, в котором он употреблен.

Ключов! слова: процес, д!я, стан, валентн!сть, граничний процес, неграничний процес, обставанний маркер.