автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Проблема изображения жизни в украинской прозе 20-30-х годов XX столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема изображения жизни в украинской прозе 20-30-х годов XX столетия"

КнТвськиб ушверситет ¡м. Тараса Шевченка

И» 00

•> СЕ.0 «93

и и • па правах рукопису

809 (477) (09) + 883.3

М1ЩЕНКО Олена 1важвна

ПРОБЛЕМА ЗОБРАЖЕННЯ Ж1НКИ В УКРАШСБК1Й ПР031 20-30-х РОК1В XX СТОЛ1ТТЯ

Спещальшсть 10. 01. 02 — украТнська л!тератупа

Автореферат дисертащ! на здобуття вченого ступення кандидата ф!лолопчних наук

Ки1В—1993

Работа виконана на кафедр! 1стор11 украпюько^ л1тератури КиУвського ун!верситету 1мен1 Тараса Цевченка

Науковий керхвник: доктор ф1Л0Л0г!чних наук, професор Кононенко П.П. 0ф1ц1Йн! опоненти; доктор фктологхчних наук, професор Гуменний М.Х.

i

кандидат ф1лолог!ч-них наук, доцент Бернадська Н.1. Пров1дна орган1зац1я: Юровоградсышй

педагог ¡чнш1. гнститут

Захиот в!д<5удеться "9" лютого 1993 р. о 14 годин1 на засидан-н! спец1ал!зовано1 ради Д 068.18.21 по захисту дисертацш на здобуття вченого ступеня доктора ф!лолог!чних наук при Ки1'в-ському ун!верситет1 1мен1 Тараса Шевченка /¿52017, Кигв—17, бульвар Т.Шевченка,14, конференц-зал/.

3 дисертац1ею можна рзнайомитись в б1бл1отец! Ки*вського ун!вероитету 1м. Тараса Шевченка /¿Си'¿в, вул. Володишрська,58/.

Автореферат роз!слано "£ " с>чня 1993 р.

Вчений секретер спец!ал1зованоУ ради доцент

/ '/ Л.В.Грицик

ФАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОГОГИ АКГУАЛЬШСТЬ Д0СЛ1ДЖЕИНЯ АктуальнЮть даного досл1дхення обумовлена необх!дн1отю грунтовного вивчення недостатньо висв1тлених саме у нашому л!тера-туроэнавств! 1сторшсо-л1тературннх процео!в, аначим!стю проблема характеру, гочасти ж!ночого, для сучасного литературного роз витку-, Дискус1я, що точиться навколо проблеми характеру, це завжда в дио-куо!я про художн!й св!тогляд, бо було б неправомхрним стотожнювати концепц!ю людини в мистецтв1 ! у ф!лософГ;. Механ!чне стотожнення нев!дворотнр призводить до руйнування специф!ки самого художньэго ! паукового ги знания, до 1гнорування особистос?! художника.

0ск1льки-за основу досл!дження взято саме ж!ночий характер, проблему його формування 1 оталовлення в украУнськ1й проз! початку XX стол!ття, сл1д зауважити, що сама 1дея "зв1льнено* ж!нки" уже в 20-80-х роках стае предметом фальсиф!кац!й, перекручень 1 предметом 1деолог1чних спекуляц!й. В цьому полягае 1 специфхка 1оторико-л!тературного п!дходу до проблеми, бо м!ру естетично! правда в зо-браженн! характеру героШ нашо! л1тератури, новаторську оутн!оть визначають I 1стинн1стт пиоьменницького 1деалу, I його в1дпов1дн1оть реахьн!й лвдин!, д!йсним взаеминам людей у оусп!льств1.

На наш погляд сл!д роэглядати два взавмопов"язаних аспёкти — проблему ж!нки в сусп1льств! взагал!, яка, власне, й зумовлюе проблему художню, зизначае питому вагу Щб! проблеми в л1тератур1.

У л!тературах р1зних народ!в - р!зний п!дх!д 1 ргзн! тради-ц11 зобрчження ж!нки, так само р1зни й цей п!дх!д у р!зких ху-дсжв1х системах, жанрах л1тературя. Уже саме це 1 визначаз

потребу визначити - що важливого, глибинного внесла укра'1'нська л!тература 20-30-х рок ¡в у проблему створення образу аишш, що традиц!йного збереглося I що нове прктаманне геро?н! прози цьо-го пер{оду.

Так само актуальною е необх1дшсть розглянути, як в1дбили< в л!тератур1 крут! зм!ни, пов"язан1 з процесом социального, на-Ц10нального, духовного в1дродження, що вхдбувалось в сусп!льст-в!, як позначались ц! процеси на образах жхнок, створених в це! период письменниками. Адже з худошшл аспектом традицйЧ I новизна пов"язаний не менш важливий аспект - правди киттево"! I правда худокньо?, який набувае виключно1 актуальное!I саме у зв"язку з досл1даенням прози к1нця 20-30-х рок1в. Це с первин-ним при анал!з! твор!в, скажгмо, 1.Ле /"Роман М1жгчр"я", "1сто-р!я радостГ'Л О.Десняка /"Удап-рша"/. К.Гард^енка /"С1М"я Ос-тапа Тура"/| В.Собка /"Зоряш крила"/ та 1нших.

Але поряд з цим, актуалышм е досл1джэння справжи1х житте-здатних Л1?ературних ж1ночих характер1в, що були створен} в Л1-тератур1 до початку панування критер1ю класовост! 1 парт1йност1 при оц|нц! творхв мистецтпа. Це 1 Швдя /МЛвченко "Порваною дс рогою"/. 1 Наташа /Б.Антоненко-Давидович "Тук-Тук"/. I товарии ка жучок /М,Хвильовий "К1т у чоботях"/? Мелашка 1 Марта /Г.Косл "ка "Змовини", "За ворами"/. Оксеча /0Досв1тн1й "¡Кебрачка"/» Олена Самойлович /С.Кротевич "Зв1льнення ж1шсии/ та багато ших. Кр1М уоього 1ншого цим саш.м повертаються до ареалу активах л!тературознавчих досл|джень персонал!I гшсьменшшв( штучно вилучених з литературного процесу в пер1од панування авторитарно! системи..

Актуальность досл!дженнй визначаетьоя 1 тим колосальним потевд!алом в розкритт! | змалюванн 1 ж!ночого характеру письжн никами перших поковтневих десятил!тЬ| який не був достатньою м!

досл1джений, ocKijibKH сама проблема традиц!й i новаторства у пм&люванн! образу ж!нки нового оусп1льптва не була вичленена як галузь л!тературознавчих досл!джень, але традац!еи вважалась та олюднена схема, яку отворила единим ун!ф!кованим методом Ьоцреал!зму" проза. стал!нсько? доби.

Дуяе ймов!рно, що тлумачення л!тературно-художн!х тенден-uiй 20-30-х рок1в видаеться не безсп1рнцм. Але на сучасчому ета-п! нев!дворотно виникае проблема другого прочитання, вимоглив!-иого ставлення до художнього олова, до найважлйв1ших ознак л!-тератури як специф!чно1- галуз! в духсган!й д!яльност! людани, ,

Новий метод анал!зу художшх особливостей твору i його соц!алъного звучания можв сформуватися лише в результат! осмис-лення hoboï концепц! ï людини, оскЬчьки лише багатовим!рн!сть особистост! дае той колосальний матер!ал для роздум!в 1 худож-ньо'1 трансформац! ï, що може стати справжньою л1тературою. I тому проблема народження i утвердження в л!тератур! нового характеру як наит1сн!шим чином пов"язана g проблемою осмислення ut-лого комплексу сощалы!о-економ1чних, пол1тичних, психолог!чних 1 моралъно-втичних категор!й, що на цей процео становления впли-вае.

СкладнЮть П1дх0ду до дано'1 проблем! полягае ще в тому, що донедавна л!тературознавотво керувалооь висновками академ1ка 0.1.Б!лецького про в!дсутн!сть глибоких л!тературознавчих до-0Л1Джень у 20-30-х роках,* оминаючн увагою так! постат! досл!д-ник!в, як М.Грушевський ! С.Бфремов, М.Зеров. Були надзвичайно д1кав! на тйй час статт! в поточн!й прео! В.Колаленка, А.Клоччя, С.Шупака, ЫЛомота, М.Доленга, а.Коряка, Л.Новиченка. А на фон! такого розма'/тгя !мен, коли поряд з метрами в л!тературознавство

1Див.: Б!лецький 0,1. Укра'!нськв л1тературознавстэо за 40 рок1в. /1917-1957/, К. - Дерхл!твидэв, 1957. f

приходили I М0Л0Д1 досл!дяики. було на довг! роки штучно отворено л!тературоэнавчий вакуум, у якому год! шукати дискутивного моменту р!зночасових вим1р!в ! оц!нок, а лише т! елементи оуб"екти-в!зму, яких л!тературна наука дос1 позбуваетьоя з великими труд-нощами.

Це стосуетьоя оц!нок творчостг багатьох пипьменншив, без досл!дження яко1( год! говорити про довершену картину литературного процесу в ц!лому. Це стооуеться постатей В.Винниченка, М.1вчен ка, М.Хвильового, В.Шдмогильного, Б.Антоненка-Давидовича, В.Гжиц кого та багатьох !ниих.

Метою робота, виходячи з вищенаведених м1ркувань про сту-п1нь досл!дженост! ! актуальност! проблеми, е вивчення формуван-ня 1 еволюцН характеру укра'1нсько'1 ¡инки в проз! 20-30-х рок1в, оск1льки концепц!я } поетика художнього характеру формуеться в процео! становления кожноЧ ново! художньо!' систзми ! е П осново-положним початком.

Виходячи з поставлено! мети, в робот! нам!чено ряд конкрет-них завдань;

- розкрити передумови ново'! постановки проблеми линочого характеру в украГнськтй проз! 20-30-х роклв, особливоо,т! традиц!много 1 новаторського шдход!з, ¥х поеднання у створе нш як!сно нового художнъо-естетичного явида в х:тератур1;

- простежити в класичн!й та ' >в1тн1й укр&1нськ1й л1тератур1 м!ру тип!зац!К та 1ндив!дуал1зацП, емощйно!' наснаженост1, вит1-лення еотетичного 1деалу /ж!нки/ як необх!дно!' основи художност1 гвору1

- розглянути сутн!стъ концепци ниночого л!тературного характеру ! худокн!х принцишв його побудови в творчост! укра?нсь-ких письменник!в означеного Л1тературного пер!оду;

- окреслити багатовар!антн!оть п!дход!в /на початку 20-х рок {в/ до зображення характеру ж!нки в план! Историчного, сопельного, психолог!чного, ф!лософського аспект!в проблеми;

- визначити типов! для 20-Э0-Х рок!в лригщипн л!знання й в!дображення япночого характеру в укра¥нськ!й проз!}

- досл!дити витоки перетворення л!тературного характеру на абстрактну схему, розтиражовану в л!тйратур! 30-Крок!в;

- показати процес н!велац!1 ж1ночого начала в л!тератур!: традиц{йноТ константи духовност! ж!нки, визначальних рис П св!-тогляду, генезис перетворення образу реал!стичного на антиреал}с-тични^

- окреслити явища "парадоксу" в л!тератур! означеного пер!о-ду - правдивЮть ! життев!сть, реальн!сть окремо! людсько¥ дол! у !рревльн!й картин! всього сусп!льного буття;

- визначити основн! типология! ознаки "ж!иочо1 охеми" в л!тератур!, принципа» за якими вШувалося зведенйя образу до одновим!рного стану, 1деолог!чно1 заангажовнност!, знекровлвння, поэбавлвняя особист!оного начала 4

Об"ект ! матер!ал доол!дження обумовлений специф!кою зйв-дань ! особливоотями досл!джвння означено! проблема в творчост! таких письменйик!в, як В.Винййченко, А.Головко, 1,Ле, П.Козла-нюк, ЬСенченко, Дм.Буэько, Ю.Шовкошшо, А.Шиян, В»П!дмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Як!в Баш, Л.Галай, О.Гаврилюк, В.Гжиць-кий,Г.Еп!к, К.Горд!енко, О.Десняк» Дм.Горд!енко та !н.

Багатий матер!ал для виявлення р!зних тенденций в п!дход1 до вир!шення проблеми зображення ж1ночого характеру в укра'1нськ!й проз! 20-30-х рок!в - художн! твори, матер!али письменницьких нарад, з"Ьд!в, кон$еренц!й, матер!али пер!одично! преси, мемуарна. л!тература, арх!вл.

- 6 - .

Досл1джуваний процес не мокна обмекитп хронолог1чними рамками окремого пер!оду л!тера,х,урного продесу, хоча самь в щ роки народжуються нов! тенденци творення характеру, викли.сан! до життя спочатку роками революцгйного шднеоення, Л1ричним I ро-мантичним началами в л!тератур! пер!оду революц1У I громадянсь-коУ В1йни, эгодом могутшм поривом до егичних форм з переважан-ням анал!тичного начала в прозI I, зрештою, народження охеми, як результатом вульгаризац!У гумашстичноУ естетики, перетворен-ня л!тератури !з виду мистецтва в одну 13 форм 1деолог11, що 1люструвала иевн1 тези,

Кр!м того, необходима видалося звертання до класичноУ спад-щини - твор1в час1в КиУвськоУ Рус!, згодом - ново У украУнськоУ л!тератури - твор!в I.Котляревсъкого, Г.Кв:тки-Основ"яненка. ОкремоУ увагг заслуговус ж!'ноч»<л образ у творчосп Шевченка, який робив л1тературн1 в^дкриття св!тового масштабу, сам стоячи на засадах оновлення традацгй в литератур!, разом а тим, творив нов! традицГг у'вдобракенн! ж1ночого характеру, змалюванш образу, що стають апофеозом синтезу трададгй 1 новаторства в твор-чост1 ген1ального поета. Традици творення жпючого образу I характеру неможливо простежити також не звернувшись до творчих надбань Марка Вовчка, П.Мирного, ¡.Франка, М.Коцюбииського, О.КобюшнськоУ, Лес! УкраУнки.

Матергали класичноУ спадщини украУнськоУ л!тератури дали змогу осягнути шлЮну систему художшх ц!нностей, що стала першоосновою для творення як1Сцо нового «иночого типу I характер: в нових сусп!льних умовах,

Характер поставлених завдань визначив I методику дослщ-ження. Найб!льш повно дозволяе висв1тити суть даноУ проблеми 1сторико-л1тературний принцип анал!зу, хоча в робот! викор! '"г 1-н! I принципи системного п!дходу, врахован! пор:пняльно-генетич-

Hi можливост! анал1зу, а також !сторико-типолог!чне з1ставлен-ня явищ мистецтва.

Методолог!чною основою дисертацП е принцип !сторизму, який склався у георетико-л!тературних концепц!ях видатних пред-ставник!в науково-ес.тетичшп думки XX стол!ття, а також прац! з методолог!i л!тературознавства 1 эагальних проблем iCTopi'f t TeoptY л!тератури.

У процес! досл!дження використовувалась переважно система виб!ркового анал!зу, яка дала можлив^сть застосовувати традиц!й-н1 i нов!, точн! ! гуман!тарн!, рац!ональн! та !нтуКтивн!, !нтлр-претацгйн! i оц!ночн! п1дходи до л!тературних факт!в ! явищ.

У дисертацП широко вккористан! прац! пров!дних вчених' минулого ! сучасност!, як! стосуються !сторичного розвитку f зв"язк!в лхтератури даного пер!оду i3 попередн!ми !дейно-худож-н!ми р!внями, !cTopii4Hoi спадковост! прогресивних тенденц!й, естетичного значения л1тературно'1 традиц!"1* ! Y'f впливи на (¡орму-вання художн!х иртппипгв лНературно! творчост! наступних поко-л!нь.

Щлком очевидно, г;э до вивчення складних оусп!льних проце-с!в треба п!дходити перш за все з ч!тким уявленням про ix основ-Hi !сторичн! зв"язки, Посуваючиоь в!д розгляду найб!лып загаль-них законом!рностей- i крупних проблем CBiTOBoif л!тератури до по-ступово'1 конкретизацП" ix в межах пёвного !сторячного в!др!зку, стосовно р!зних рхвн!в л!тературного пронесу.

1Буим1н A.C. Преемственность в развитии литератур». - Л.: Худо ж. лит., 1973; Храпченко М.Б. Тво^.ча !ндив!дуальн!сть письменника ! розвиток лхтератури. - К,:. JlHinpo, 1976; Наливайко A.C. Искусство: направления, течения, стили» - К.: Мистецтво, 1985; Чернэц ч/1.В. Литературные ж^лры: Проблеми типологии и поэтики. -М.: Изд-во ¿Лоск, ун-та, 1982 та деяк! iHuii.

Для глибокого наукового осмислення своершгаст! л1тератур-ного характеру в р!зних жанрах прози, в доробку окремих письмен-ник^в, 1 художн1х творах необх!дно розглядати кожне явище в контекст! !сторико-л!тературного розв. тку I спирэтись на знания закон ¡в, що форму от ь конкретний зв"язок литературного твору з сусальною д1йон!Стю, IX внутр!шню едн!сть, лог1ку виникнення тих чи 1нших характеров та 1х розвиток I зв"язок з ними засоб1в !-х зображення,

Наукова новизна роботи полягае в тому, що робитьсн спроба досл!дження евслюцИ естетичноТ концепцГ! 1 пришдоЦв побудови художнього характеру в литературному процес! 20-30-х рок!в, Тим самим продовжено вивчення законом!рностей створення л!тературно-го характеру як одН1е1- з найважливтих форм особливостей !сторико-л!тературного процеоу. Новим е тпкож вивчення на конкретному 1С-торико-лИературному матер!ал1 специфши творения Л1тературного характеру в систем! реального ! звульгаризованого реал!зму, прин-ципово нових естетичних за.<он!в створення характеру жшки в пер {од наявност! в л!тературному' процес! багатьох ишл, няпрямк!в ! те-ч!й, ознзчених р1зними методами шзнання й воображения д!йсност1,

Вих!дним положениям дано? роботи е те, що л|1тературний характер - естетична реальность, що вхдображае явища дНкшост! ! отворюеться письменником за законами певного художнього методу,

Поетика л!тературного характеру - орган1чне виракення природа творчого методу. В утверджегн! кожноУ ново!- художньоК систем найважлив1шу роль в!д!грае формування ново/ концепц!? .л!-тературного характеру ! принципов його зображення.

В украпюькН! проз1 перших пожовтневих десятил!ть спостер!-гаеться !нтенсивнип процес розвитку литературного характеру, що пов"язаний з формуванням принцишв "нов!тнього" реализму I р'.".пит-

ком 1нших естетичних систем, Створюються перспективи подальшоУ його еволюц!I 1 закладаються основа нового розум!ьяя людини в мистецтв! реал!зму, романтизму, авангардизму.

Процес спадкосмност! в утвердженн! реал!стичних принцип!в створення л!терагурного характеру ж!нки - це процес засвоення класичних традиц!й ! поеднання Ух з новаторськими подходами.

В безпосередньо досл!джуваному в!др!зку л!тературяого про-цесу сл1д також врахувати тенденцию, то зародилась ще в давн!й л!тератур!, як осмислення зв"язку людшш, р даному конкретному вивченн1 ж1нки, П духовного св!ту з умовами б^ття, яка, в свой чергу, веде до утвердження !сторизму л!тературного характеру.

Теоретична значим1сть робот полягае в тому, що не претендуй-чи на остаточну завершен!сть у висв1тлегап теми, дасертац!йне до-сл!дження дозволить деякою гнрою заповнити лрогалини у вивченн! укра'шськоУ прози 20-30-х рок!в XX стол1ття, проблеми ж!ночого характеру в л!тератур! з позиц!й його естетячноУ значущост!, а не з позиц!й тих чинник!в, як1 обумовлюють функц!онування певного стереотипу, Робиться також спроба висв!тлити дос! малов1дом! сто-р!нки творчост! багатьох украУнських письменник1в в контекст! поставлено)! проблема.

Практична ц!нн!сть досл!дження по вивчению проблеми эображен-ня ж!нки в украУнськ!й проз! 20-30-х рок1в XX стол!ття обумовле-на широким колом проблем, безпосередньо з нею пов"язаних. Досшд-женя природа Ж1ночого л1тературного характеру маз особливо важ-ливе значения для вир!шення актуальних завдань художНьоУ л!тера-тури 1 л!тературознавства, лгтервтурно!' критики сучасност!, ос-к!льки естетичн1 закони творения характеру героУн! художньоГ прози досл1джуваного пер!оду складають основу тих' традиц!й украУнсь-коУ прози, як! розвиваються в сучасному л!тературному процес!.

Матер1ал даного досл!дження може бути використаний у"вир!шен-н! проблем сп1вв1днотенн£ життсво¥ 1 художнъо¥ правда в л1тера-тург, проблеми типу 1 прототипу, проблеми справжнього художньоро •творення I "конструювання" образ ¿в як спрощених одном!рних схем,-проблеми використання документальних матер1ал:в I меж художньо-го домислу.

Включения результат!в досл!дження в практику дасть можли-В1сть удосконалити лринципи 1 розширити меж! анал1зу художнього твору.

Окрем! моменти дослгдшэння можуть бути залучеш до в;'к ладан-ня в школьному I вуз!вському курсах як додатковий проблемний та ¡люстративний матер1ал з 1стор11 украХнськох Л1тератури ХХ-го стол!ття.

Осмислення. складного процесу творення характеру кшш в но-в!й худокно-естетичн!й систем! розширить коло традиц!йних проблем досл!дження прози, поглибить вивчення тих проблем, як1 з визначе-ною проблемою Т1СН0 пов"язан! чи знаходяться з нею в одному проблемному ареал1.

Апробац!я роботи

Дисертац!я обговорена 1 схвалена на зас!данн! кафедри !сто-р!укра!нсько1 л1тератури КиУвського ун1верситету ¡м. Т.Г.Шевченка Основы: положения покладен! в основу допов!дей на наукових кон-ференц!ях /йпвський ун!верситет,- 1986, 1987/. По .тем! дисертацН опубл!ковано чотири статт!.

г

Структура роботи

Робота складаеться !з вступу, трьох роздШв ! висновкхв.

основ™; ЗМ1СТ ЛДОЕРТАЦП У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми, П актуэльн!сть, ви-значаеться наукова новизна 1 практична ц!нн1сть роботи, Н ыета, завдання, методолог!чна основа ! метода доел!дженкя, формуютьоя положения, як! виносяться на захист, даеться огляд л!тератури з досл!джувано! теми.

Роздал перший - "ТрадицЦ? 1 новаторство в 30<$раженн1 Я1нки в украУнськ1й проз1" - висв1тлюе оусп1льно-пол1тичн1, 1сторико-культурн1 фактори, як1 обумовили 1нтерес до ж!ночого образу в украУнськ!й л!тератур1 з час!в "Слова о полку 1горев1ы" - 1 до: сьогодн!. Досл!джено процеси функц!онування ж!ночого образу в л!тератур!, його типолог1чн! ознаки, ироотежуеться специф!ка ук-раУнського ж1ночого л1тературного характеру з урахуванням 1ндив!-дуальних творчих принцип!в п!знання 1 воображения цього образу на р!зних етапах л!тературного розвитку. Осмиолюеться такок в!д-творення в л!тератур1 ознак нацюнальноУ ж!ночоУ ментальност!, як! знаходять /чи не знаходать/ своечподальше в!дтворення у л1-тератур! XI столгття.

Традиц!ю ясивого зч"язку з наступними епохами л!тература пере йг л ла в!д фольклору, що як вияв виключно високоУ духовноУ куль-тури народу став невичерпним джерелом письменства. Саме тут особливо виразно проступаготь риси украУнськоУ ж!нки - суб"екта I об"екта фольклору, - оптиг.изм, нелримиренн!сть до усякого роду зла, висока моральн!сть та принциповгсть люди ни прац!, У У громад-ська активн1сть та в!рн1сть обов"язку перед батьк!вщинога. Розтини фольклорного процесу в р!зноман!тних плотинах можуть дати чимало ц!нного для з"ясування характерах л!н1й розвитку ж!ночого образу, в народн!й поез1I, а згодом 1 в литератур!. Особливе мгеце в л1-тератур! займають Ярославна /"Слово о г.олку 1гореви/."/ 1 .Ларуся Бородавка.

- 12 -

Сл!д п1дкреслити, що сила фольклорно! традиц! i' зберег'ла i пронесла через стол!ття под!бн! образи саме тому, що вони знако-дили певний грунт в нових !сторичних умовах. Bei аспекти зображен -ня к!нки, запозичен! з фольклору, знаходили В1дгук i розвиток в красному гшсьменств!, 1нша справа, що класична традицгя, яка збе-регла традиц!ю фольклорну, сама незбе^еглася в л!тератур! "радянсь-кого" часу, оск1льки традиц!йно р1вноправн1 аспекти зображення yKpa'iHCbKo'i к1нки у фольклор! в украгнсыиИ л1тератур! цього переду свою р1вноправн1сть втратили. Але ж саме ця трисдопсть образу к!нки-Матер1, я!нки-труд!вниц!, айнки-громадського д!яча з ус!ма можливими нюансами й була справжг.ъою реальн!стю украУнськоУ х1нки, вищою м!рою естетично?, художньо'1 i життево! правда.

В1д виооко! духовност! в1дштовхувався 1.П.К0тляревсышй у зо -бракенн! cboYx гераКиь, тому обра?:i kihok у його творчост! особливо опоетизован!. Следом за 1,П.Котляревським до образу yicpainobKo! ж!нки звернувся Г,Кв1тка-Основ"яненко, який пшов дал! Котляревсь-кого ! модних на той час рос!йсышх письменник!в-сентименталt ст¡в, вперше зазирнувши у справжн!й i глибокий cbit душевних переживань украшсько'/ д!вчини, Ж1нки, про що таиточн!ше i наидокладн!ше сказав М.Костомаров.^

Вся литература з i"i великими в!дкриттями t безумовними слаб-костями, п!дготувала появу Шевченка, який саме в план! ж!ночого образу зробив в!дкриття св!тового масштабу, niÄHiCiim украТнську ж!нку на той р!вень, якого вона за злуговувала сило:а ¡сторичних зако-ном!рностей розвитку роду, племен!, нацН ! сусп!льства.

В дасертац!К йдеться про еволюц!ю ж!ночого образу в творчос-т! Т.Г.Шевченка - в!д Itae'i з однойменноУ балади - до Mapi'f, яка

^Костомаров M.I. Обзор сочинений, писанных на малороссийском яп;-ке. Твори: У 2т. - К.: Дн1Про, 196?. - Т.2. - С. 384-385.

у поета - справж(Нй художнН! образ, оаначений рисами украУноькоУ ментальност1 - символ БожоУ Матерь що п|дноситься над ов!том у вс!й своУй чистот! I святост!. Варто було б наш!й л!тературГ ще I ще раз звернутись до ШевченковоУ традиц!У зображення украУнсь-коУ «¡нки в контекст! в першу чергугаоблення национального. Сл!д П1дкреслити також 1 те, що для украУнськоУ ментальност1 в целому була головно важлива в перщу чергу волелпбн!сть, яку, правильно I I ¡ндентиф^кувавши, 1 викор1нював великодержавний шов1н1зм.

У творчост! .Ларка Вовчка - духовно Г дочки Тараса Йевченкаг окр1м великого, могутнього таланту 1 глибокого .. чуття слова неявке суто ж!ноче в!дчуття того становища, в якому знахолилась украУнська ж!нка. У робот1 робиться анал!з найб!льш характерных твор[в письменниц!, таких, як "Народиг опов1дання", "1нститутка7 через призму погляду на проблему зображе-ня ж!нки ж!нкою, як!й особливо близькоя була поет:!..а фольклору, в якоиу жш:а - I об"скт, I безпосередн!!! творець.

Особлило ц1каг,ою с трансфорпац!я проблеми зображення героУ-н!, яка теж трансфзрмуеться як особист!сть, соц!альний тип I психологхчна 1ндив1дуальн1сть у другой половин! XIX стол!ття в контекст! розвитку украУнськоУ Л1тератури в друг1й половин! XIX стол1ття.

У другЫ половин! XIX стол1ття завершувався важливнй процео становления критичного реал1зму в украгноьхШ л1тератур!, яка на той час збагатилася новими жанрами: соц1альний роман та по-в!сть, соц1альна драма. УкраУнська л!тература в цей пер!од дала св1Тов11; Л1тератур! так; монументальн! т-зэри, як "Х!ба ревуть воли, як ясла повн!?" Панаса Мирного, пов1ст! 1вана «ранка "Бо-рислав см!еться" та "Захар Беркут"; "Микола Джеря" та "Кайдашева С1м"я" I.Нечуя-Левицького; п"еси I.Карпенко-Карого "Безталанна", "Мартин Боруля"; "Украдене щастя" 1вана франка! "Не судалося", "Талан" М.Старицького; поез!У I.Франка, Лео! УкраУнки, Я.Щоголе-

ва, С.Руданського. Важливе м!сце в л!тературному процес1 цього пер!оду пос!дають також П.Кул!ш 1 М.Костомаров, як1 теж явили

св!тов1 високохудожн! I глибокоестетичн! зразки як художньоУ, так

1 науково-критичноУ творчост!.

У дисертац!У розглядаються ж!ноч! тиггл, створен! письменни-ками у друг!й половин! XX стол!ття, неперес!чн! образи, п-о вв!й-шли в золотий фонд л!тератури.

I.Франко, М.Коцгабинський, В.Винниченко, Леся УкраУнка - це етап розвитку л!тератури, безпосередньо пов"язаш!й !з продесами перебудови суоп!льного життя. Принайми! в друг!й половин! XIX -на початку XX отол!ття украУнська л1тература розвивалася п!д впли-вом 1дей соц!ал!зму, 6ск!лыш переважна частина укра!нського пись-менства спов!дувала або ж обстоювала соц!ал!стичн1 !деУ. Але це те, ио торкаеться св!тоглядних засад автор!в.

Але в досл!дженн! простежуеться передовс!м концептуальна трансформац!я проблеми, що художньо переосмислювалась в л!тератур! протягом усього функц!онування цього. виду мистедтва.

У цей пер!од зростають психолог!чн! можливост! л!тератури взагал!. Зм!нюеться !нтелектуальний р!вень героУн! л1тератури, характер якоУ розвиваеться у напружених розумових пошуках, в з!т-кненн! ф!лософсышх 1 естетичних погляд!в, у внутр1шн!й супереч-ност!. Прийоми психолог!чного анал!зу, нечутна знутр1шня мова, що в!дбивае невимушений, але прихований для сторонього ока х!д думки, нистецтво психологично забарвленого портрета, буденний, але з багатозначним п!дтекстом д1алог, - вс! ц1 та !нш! засоби зображення внутр!шнього життя героУн! ув!ходить в плоть ! кров репл!стиЧного роману XX стол!ття визначаючи собою нову ступ!нь у художньому п!знанн! ЛЮДИНИ.

У дисертац!У докладно анал!зуються житоч! образи у творах. М.Коцюбинського, 1.Франка, Лес! УкраУнки, Ольги КобилянськоУ.

Значну увагу прид!лено анал!зу ж!ночих тип!в, створених Лесею УкраУнкою 1 О.Кобилянською, оск1лыси в даному раз! таксж маемо специф1чно ж1ноч! прийоми п1знання й в!добранення передовсгм внутр!шнього св!ту героУнь.

Н!нка у творчост! Лес! УкраУнки поноситься до висот лю^сь-кого духу в першу чергу саме тому, що для поетеси головним кон-флгктом, яний повинна вир!шувати :.к!нка як особист!сть, е конфл!кт М1ж рабством ! свободою в Ух душ1, в пергау чергу в особпстост! ж!нки.

Що ж стосуеться досл!диуваноУ проблеми, то сл!д п!дкреслити, що зображення героУн! литературного твору початку XX стс.Лття теж до деякоУ м1ри трансформувалося у пор!внянн! з л!тературою попе-редньоУ епохи.

Прагнучи в1добразити нов! явища в сусл!льно-шштичному жит-т! краУни, в!дбити нову розстановку сил в сусп!лт-ств!, украУнськ! письменники звернулися до нових засоб1в зображення героУн!.

У центр! уваги письменник!в - гостр1 душевн1 конфл!кти й су-перечност!, гостр! психолог1чн! проблеми. Важлив1 злободенн! со-ц1ально-економ!чнх питания розв"язуються ними шляхом зображення складного психолог!чного життя героШ, II почутт1в, настроУв, роздум1в. Один з характерних засоб!в ново'/ опов!дноУ манери -передача д1йсност1, подп1, людей "очима геро'Ун!" - не прямо, "в!д автора", не об"сктивно, а кр1зь вразлтву душу того чи Энного персонажа, який мае сво1 погляди, своУ смаки, може эовс!м в!дм!нн1 в!д авторошх. Письменкик, створюючи образи, уже р1дко звертаеть-ся до безпосередньог аоторськоУ характеристики, як це було ран!ше; в!н розкривае свою геро'аш у дгУ, через П вчинки, самохарактеристику, або спостереження !ншо1 дШовог особи. Подача характеристики героУн! через уозкриття У! !ншим персонажем створюе враження УУ повноУ суверенност!, незалзжност! в!д автора, отже надаё Уй б!ль-

шоУ наочност!, життбвоУ правдивост!. Ця манера перейшла в л1те-ратуру з народно'/ творчост1, Разом з нею перейшли й фольклорн! заооби в побудов! обрез1в, портрет1в, эохрема пост1йн1 еп^тети, пор!вняння, внивання зменшувально-пестливих форм» зверкення до слухач!в, в1дступи, вотавн1 слова 1 звороти. Найхарактерн1ш1 э цього погляду опов!дання Г.Кв1тки-0снов"яненка, Марка Вовчка та 1нш1.

На час становления украУнськоУ л!тератури вищеназван1 сти-льов! заооби були явищем прогресивним. Однак з розвитком л!тера-тури виникла потреба в гширшому 1 глибшому змалюванн! сусп!льних оботавин, як! значно уокладнились, у глибшому, ¡ндив1дуал1зова-ному зображешп героУн!, 3 творами А.Свидницького, 1.Нечуя-Ле-вицького, Панаса ¡Мирного в украУнську прозу прийшла нова манера об"ективнох еп!чноУ розповШ, яка зове 1м зм(нила канонхчн! прижми опов!д!,. - манера докладного, неквапливого опису матер!аль-ного побуту героУн!, УУ оточення. Поява такоУ форми опов1д! ви-кликала до життя нов! канри сощально-побутовох пов!от! ! романа-хромки. Перёд .художшпюм виникли велик! мо;гливост1 для в1д-• творения шдав!дуал1зованого характеру героУн! ! широких огшс!в под!й, У зв"язку з цим зростае роль трошв, як1 також зазнагать певноУ "поихолог1зац(1робляться зм!стовн1Шими,

Суттево вагомим у зображенн! становища, дол! героУн! у до-жовтневий пер1од було ц!лком виправдане психолог !чне обгрунтуван-ня У У особист!сних характеристик, морально-етичноУ сфери функц!о-нування УУ як самостийного художнього персонажа, ч!тке сп1вв!дне-сення оообистогоЧ громадського у УУ життевих кол1з!ях, зображу-ваних л!тературою. Надзвичайн*. вартхени.л надбанням класичноУ лх-тератури стало саме розумхння национально!' героШ як основи фор-мування нац1ональноУ ментальност1, основк морально-етичних засад фунКШонування украУнськоУ нац! I, украУнського сусп!льства

тгалом.

Отже, у першоиу роздШ, досл!джугаяи традицП I новаторство I зображенн! ж!нки в класичн!й л!тератур1, авторка звертаеться 1ередовс1м до образу нац!ональноУ героУн!, яка конденоувала у звоему характер! найб!льш суттев! риси национально? св!домост!, ^дходачи таким чином до розвитку л1тературного процесу на фон? ювоУ сусально У ситуащУ, коли за лог!кою розвитку цього л!те~ ратурного процесу лН'ература надал1 повинна Зуда в!добразити «¡нку, застосував'Ш новий перех1д до п!знання й в!добрэження УУ эбразу в л!тератур1, змЫивши до деякоУ м! ри пси ¡тхШшл апарат» эле дотримуючись в^рност! класичноУ традицП у став.ченн* до ге-роКн! як осередку духовност! в сусп!льстви

Розд1л П. 1 другому роЗ|Д1Л1-"Лог1ка розвитку ж!ночого характеру в проз! пор!оду нового украУнсьгого в1дподження-розгля-даеться широка галерея я!ночих характер!в, створених письменни-ками 20-х рок!в АХ ст0л1ття.

ОскЫьки за моту дано го лосл1Дяення взято .проблему зобра- ' кення ж!нкк в украУнсъкп! прозI 20-30-х ро1ив, то варто зауважи-ти, що "радянська жижа" уже в 20-х роках стае свого роду соц!-альним феноменом. Кор!шп 'сусгпльно-пол!тич1и зм!нй в житт! велико! !мпер!У, до яко У належала УкраУна попри вс1 прогресивн! гасла, зумовила докор!нн! зм!ни у характер! ! св!тоглядних позициях героУн! тогочасноУ л!тератури, а, отже, викликали зм!ни 1 в принципах, при.:омах, засобах зображення. Специф!ка !сторико-л!-тературного пгдходу до проблеми полягае в тому,- що естетичн! якост! новоУ героУн! украУнськоУ л1тератури, Ух новаторську сут-н1сть визначають як 1стинн1пть !деал!в, втИлених тим чи !ншим письменником, так И в!дпов!дн!сть репльному конкретному сусп|ль-

'Костомаров М. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке.

Твори: У 2-х томах - К.:.Дн!про, 1967, - Т.2;

Левченко М.0, Киттедайн! традиц!У В кн.Левченко О.М.Випробуван-

ня !стор!сю,- К.: Дн!про, 1970. - 0. 223-259.-

- 18 -

ному прототипов!, д^сним взаеминам людей у сусп!льстви

Ще !стотн1шими, звичайно, були причини художньо-психолог1ч-ного характеру. Тогочасна.д!йсн!сть нелегко гпддавалась еп!чному в!дтворенню, дм багатьох були неясними внутр!шн: эаконом!рност! под!й, Ух взаемозв"язок, перспективк Ух розвитку. На перший план у тогочасн!й л!тератур! виступало не ст!лыш розгорнуте, об"ек-тивоване через характери й сюжет в!дображення революц!У, оск!льки оуб"ективне УУ осмислення, вкзначення свого ставлення до неУ, овоеУ сусп!льноУ позиц!У. Це зумовлювало наскр1зь л!ричний ! па-тетичний характер тод'шньоУ художньоУ творчост! !, зокрема, ц!л-ком эаконом!рне !сторичне переважання поезГУ над прозою в найшир-шому розум!нн! цих сл!в.

В чао! м!ж 1917-1922 роками з"являгаться лише к!лька окремих прозових видань, в тому числ! невелик! книжки К.Анищенка /"0пов1-дання", 1918/» А,Заливвого /"3 Л1Т дитинства", 1919/, М.1вченка /"Шуми веснян!| 1919/, О.Досв1тнього /"Розкаяння. Чия в!ра краща?", 1921, "Чудоправмайстри", 1922/, I.Михайличенка /"Блакитний роман", 19?1, "Новели", 1922/, Г.Косинки /"На эолотих бог!в", 1922/. У переважн!й б!льшост! це були книжки новел - найпоширен!шого тод! прозового жанру. 1923 року прогресивне видавництво "Культура" в Нью-Йорку видало зб!рку новел 1 нарио!в М.1рчана "Ф!льми револго-ц!У", написаних на УкраУн! в 1919-1922 роках I частково опубл!ко-ваних перед тим в украУиськШ прес!.

У цьому розд1л! дисертац!У розглядаються твори письме1шик!в р!зних творчих Манер ! шк1л, як!, кожен по-своему, творили ж1ноч! образи. Анал!зуються твори МЛвченка, який стояв на позиц1ях висо-коУ духовноот1 селянки, яку "пс.вало" м!сто, В.П!дмог;ш>ного, який теж бачив ж!нку. як в!йне створгння, розтоптане молохом м1ста, анал!зуються маловIдомI твори Якова Баша, Горд!я Коцюби, Якова Ка-чури, 1вана Ле, Олекс!я Кундз!ча та шиих.

- 19 -

"ливий" ж I но чип образ - нормальне явище для Л1 тератури 20-х рок1в, перюду розкв!ту творчих напрям1в ! стил!в, перюду нагро-мадження молодою л1тературою колосального позитивного потенциалу, творчого I потенщалу л1тературного досв1ду. Кожен з письмешшк!в< безумовно, мав свою точку зору на динамЫу еднкщонування жгючо-го образу в житт! й Л1тератур1, але багатовар!антн1сть цих то-чок зору репрезентувало речльну мистецъку картину, у якН1 функц!-онування образу здпЧснтазалооь за законам.! еотетичними, за законами життевоУ правда 1 П сп!вв!днесеннл з худопгЬл пнмлслом письменника.

Це период, ко .та на змгиу теор Г( "ишряпих'курток" прийшга теор1я "живоУ людини", коли не ппажався буркуазним пережитком поглиблений психолог1зм, завдяки якому розкривались традицПшо нац1ональн! риси украУнськоУ Ж1нки на двн1 створеноУ в цьчйму л!-тературою картини життя, означено!' нац!оналыюю /краУнською мен-тальшстю, не дивлячиоь на соц!алып катакл!зш!, що в!дбувалиоь, 4 що були внутр!аньо чужими украУнському народов!,

Пергаа частина 20-х рок!в була насичена револвдШними !деала-ми, ! оск!лыш л!тература початку XX стол!ття розвивалаоь ового часу пО впливом соц!ал!стичноУ одеУ, яерша половина 20-х рок!в стала епохою нового украУнського в!дродження, яке об!цяло, за во1-ма ознаками, дати украУнськ!й л!тератур! можлив1СТв пос!сти г!д-не м!сце серед л1тератур бвропи, поэбутись хатнього просв!тянст-ва в Л1тератур! I мистецтв!.

Проза 20-х рокгв П1дн1мала проблеми "виламування" ж!нки !з села, проблему мтсысоУ !нтел!гентки, яка бореяться в поиуках свого М1сця у новонародженому сусгплъств1, проблеми "вростання" ж!нки у нов! суспОьн' струг.тури ! проблеми конфл!кту г.пж патр!-архалышм вихопанням ! "вимогаш" ново У дгйсност!.

- 20 -

У робот! зазначаеться, пю проза 20-х рок!в ц! проблеми вир! шувала д!алектично, украУнська ж!нка попри вен новац!!' 1 транс-формац! Ч Н св!тогляду залииалась на тому постамент!, що слорудо 1й украТнська сусп!лыш 1стор1я; у творах письменник!в, незвака-вчи на ооц!альнии статуо ж!нки, яку вони зобракували, в першу чергу був присутн!й п!етет до не'!, як до самоц!нно'! особистост!, оок!льки л!тература взагал! функц!онувала як структура особистк на, як "штучне" ремесло, глобальне лише у своему вллив! на чи-тацьку аудитора.

Це був пер!од, коли гшсьменники знаходили специф1чн! засо-би вираження , в л!тературЬ кожного ж!ночого образу, кожна героКш була неповторною у своКй внутр!шньо-поихолог!чн!й вик!нченност!, Це був пер!од сп!вв!днесення художньо'! ! життево! правди, нове слово в л!тератур!, новий образ у пор!внянн1 з тим, з чим прийш-ль украКнська л!тература до крйзового оусп!льного зламу - Ковт-невоК революц!, Спостер!галась виразна л!ризац!я прози - дом!-нування л!ричного, автбрського начала, переважання суб"ективноо-т1, у од!нках явищ д!Йсност! ¡ згодом - еп!зац!я - переважання анс л!тичного начала«

В цвй пер!од в укра!ноьк!й проз! "уживаються" поруч Олена Самойлович /б.Кротевич "Зв!льнення ж!нки"/ ! В!вдя /МЛвченко "Порваною дорогою"/, принцеса Ел!за /В.Винниченко "Сонячна машина"/, ' 31йька /А.Головко "Бур"ян/, товаришка Жучок /М.Хвильовий "К!т у чоботях*/ $ Мар!йка /1.Микитенко "3 гарячих дн!в"/.

Це пер1од л!тературно'1 дискусП, п!сля зак!нчення яко! л!-тературний процес круто повернувся дс коротко! !деолог!чно"! ре-гламентац!I, означено! единим "гворчим" методом - "соц!ал!стич-ниИ реал!змбм" . ,

Знвчну у$агу в цьому розд!л! прид!лено анал!зу особливос-тей художн!х творив вказаних автор!в, визначенню. призом!в ство-

рення образов, просл1дковуеться д!алектична едн!сть традиц!й 1 новаторства в теоретичному 1 практичному аспектах, прид!лявться увага розмаУттю жанрових форм прози, розвиток яких також позна-чався на трансформац1'У ж1ночого образу в л1тератур!.

У третьому роздШ - "Ун!ф!кац!я ж1ночого образу в укра^нсь-1 К1Й Л1тератур1 П половини 20-х " 30-х рок!в-йдеться про тенден-ц1ю в л!тератур1, яка довг1 роки мала назву "революц!йноУ" - перевага класових ц!нностеЯ над загалънолвдськими. М1цн1 иозиц!* в л1тератур1 пос!ли героУн! "Удай-р!ки" Ол.Десняка та Груня з "Сгм"У Остапа Тура" Костя Горд!енка/ що стали "рупорами епохи", {люстрацхями до "афоризму" "к1нка в колгооп! - велика сила", Абсурдшсть тошбного трактування В1чного ж!ночого начала поля-гае в тому, що нав1ть у громадських ¡нтересах лгадина не може пост1йно перебувати в одновимхрному стани

У цьому роздШ розглядэеться I проблема ес-етичноУ та художньоУ правда в розкрлтт! ж!ночого образу, в зображенн! ж!но-чо1 дол!. Це наг'б^льш характерно виявляеться при роэгляд! обра-31В Тетяни Довгопол /1.Ле "1стор}я радост!"/» Флори Кудрявець /Г.Коцгоба "Нов! береги"/ тощо.

Друга половина 20-х - перша половина, та ! власне, во! 30-Т1 роки стели передом л^тератури "парадоксу", яка !снувала окремо в1д тих сусп!льних процео1в, як1 насправд! в!дбувалися в краУн!. Це ун!кальне явище, очевидно, в !стор!У вс!сУ св!товоУ л!терату-ри, оск!лыщ в жодн!й л!тератур! ов!ту не було пом1чено такоУ ■ "окремост!" Юнування мистецтва, л!тератури в!д життед1яльност! сусп!льства, не було винайдено единого yнiфiкoвaнoгo"твopчoгo', методу ', що д!отав назву "соц!ал!стичного реал!зму", який не був творчим методом взагал!, оск!льки в!н не мав жодних типолог!чних ознак окр!м класовоУ характеристики тих чинник!в, що його форму-

вали в л!тератур1. Це був, по своУй сут!, антиреал!зм, оск!льки в основ! реал!зму леишть невпинний процес п¡знания, а саме де 1 було в!доутне у ц!й штучи!й л!тературн!й нонструкц!У. Процес п!знання зупинився як такий. Вое звелося до побутов!зму ! описо-вост!*, етапу, давно пройденого л1тературою. Образ ж!нки також зазнав в!дпов1дних метаморфоз. Розвиток образу в контекст! л!те-ратурного процесу припинивоя. Почалось коиструювання картин, схем, образ!в, як! були св!дченням теор:I "гвинтика". Спочатку Лен!н обстоювад для л!тератури роль "колшатка ! гвинтика" в пролетар-ськ!й оправ!, а згодом "кол1щатками 1 гвинтиками" стали ! л!тера-турн! героУ, вШрвг.н! в!д потреб ! ре;ал!й оточуючоУ д!йсност!, епохи, позбавлен! будь-яких визначальних, нац!ональних, статевих рис, зв1дки ! народилося оте безстатеве поняття "герой", яке пе-ресл!дуе стор!нки п!зн1ших л!тературних розв!док. Викор!нявалась духовн!сть сусп!льства, яка в украУнському. сусп!льств!, як уже зазначалось вище, базувалась на духовност! ж!нки, яку ! потр!бно було в першу чергу н!велювати до р!вня ходульно'! схеми. Зник !н-дцв!дуальчий ! !ндив!дуал!зований шдх!д у засобах п!знання ! в!дображення д!йоност1, образ!в, що населяли цю д!йсн!сть.

Метою життя сусп!льства стала Система, Метою життя мистецт-ва теж намагалась. стати система, оск!льки л!тература стала одн1-ею !з форм !деолог!У, що своУм завданням мала !люструвати лише певн! 1деолог1чн! тези.

^Чижевсышй Дм., 1стор1я украУнсько 1' л!т-ри. Прага. Вид-во Юр!я Тищенка, 1942; УкраУнська рвдянсь-а л!тература. -К.: Вища школа, 1979, Фащенко В. у глибинах людського буття. У тлибинах людського буття. К.: Дн!про, 1981; Буряк Б, Правда; художня ! життева. Питания украУноькоУ радянськоУ л!тератури К*: Рад.письменник, 1958. - С. 176-284.

- 23 -

Мнець 20-х - 30-т1 роки - це панування на стор1нках л!те-ратурних твор1в Тетяни Довгопол 1 Ярини Байгуш, Ярини Черкас 1 Нати лрушс, аморальность функц1онування яких в Л1тератур1 вима-рювалась розмахом голодомору 1933 року I колосальною хвилею реп-рес!Н, що знекровлювали в цей пер ¡од Укра'/ну. Л1тература пер творилась не на осередок духовность а на аморальну фальсиф1ка-Ц1К> життя.

Можна багато гогорити про те, що спонукало того чи 1ншого автора змиритись 1з иобутописанням "стал1нськогп благоденства" на укра'/нських землях, але незаперечшш с той факт, що на роз-стр1ляному в1Дродкенн1 обривались величезн! нац1ональн1, культур-н!. л1тературн! традшд/ Укра/ни, як! накопичувались в!ками. Обривалась традищя творения образу национально* геро'/н1 з типо-вими для не'/ характеролог1Чними рисами, традищйними, глибикнищ психолог}чними характеристиками, що брали св1й п-чаток 1ще в!д фольклорних джерел. Тгюрчии потенц!ал укра'/нського пиоьменотва втрачав сзо/ можливост! як реальна культурна шла, придушена авторитарною системою, що вже, навпаки, набирала сили, Людина, тво-рець були уже не метою функц!онування тако'/ держави, але засо-бом до Гг хснуваннл. Це уже був лвдський матергал. ,

Р1зниш, безумовно, булй рол; геро'/нь у композифйних структурах твор!в - певн! жоноч1 образи виступали оргатзовуючим началом композицН, в1ссю побудови 1 розвитку сюжету, 1нш1 - в$д1гра-вали допом!жну роль у цьому процес^ але ко:ша з них сво'/м образом орган1зовували самост1йний "блок" проблем, про як! Йшлося вище,

Проблема емансипацГ/ жхнки, яку прагнула вир1шити проза, теж набула викривлених } потвориих форм, як! даються взнаки I зараз у тих процеоах сусп!льного буття, як! ми спостер1гае;то.

Правильнее було б сказати, що свого справжнього в1дпов!д-ного м!оця у нов!й сусп!льн!й структур!, народжен!й Яовтневою револщ1ею, не .знайщла г!дного м!сця в л!тератур!, залишившись у 30-т1 роки плакатно-фанфарним гаслом про "нову р!вн(сть", яка 1снувала лише в уяв1 тих письменник!в, що 11' проголошували.

Так, формально л1тература п!дносила ж!нку як особист1сть, алеце була гола абстрактна схема, доведено до нормативность оск!льки саме отал!н1зм як заперечення самого моменту й процесу досл!дкення породив 1ще й теор!ю безконфл!ктност! /в художньому розум!нн! цього поняття/.

У Ш розд!л! досл!джуються 1 спор1днен!сть, спадков!сть процес!в, що в!дбувалися у 20-30-х роках !з днем сьогодн1шн1м -1 щодо жанрових шукань у проз!, 1 щодо ставлення сусп(льотва, а, отже, 1 л1тератури до основи духовност! сусп!лсьва - до ж1гаш.

У висновках п!дводяться п!дсумки досл!дження, оцЬноеться роЛь традиц!й 1 новаторства у зображенн! нац!онально! укра'/нсь-коУ героУн!, просл!дковуеться специф!ка розвитку ж!ночого л!те-ратурного характеру у 20-х роках - пер!од! розкв!ту жанрових, стильових форм в Л1тератур1, а також умови, форми 1 результата уя!ф!кац!У образу в к!нц! 20-х - 30-х рок!в. г

тературознавство. Мовознавство, 1988. - Вип. 30. - С. 54-57.

2, Образ жИнки 1 прийоми його типИзацИ,-Зб.наукових праць викладачив 1 асл1рант1в,- КиУв., КДУ, 1983.-С. 29-36.

3. Деяк! аспекти йроблеми зобракення ж!кки в.украУиськ!й проз! 20-30-х.рок!в. - В}сник КиУвського университету. Л!терату-рознавство. Мовознавство, 1991. - Вип,4,- С.53-58.

•4. Концепц1я нац!оиальногс характеру гкроУн! г украУнськ!й л!тгратур1 /в!д дг ньоУ л!тератури - до творчост! Т.Г.Шевчекка/Г Вкннк ЛиУпськорр ун-'П/.Л\тсгАт*ро1наьсгсо, •'/гло^дс.'.т.зи, 19л.-йсп. {.-С. М-йЗ. '

1

По тем! дисертац!'! опубл!кован! статт!:

I. Оновлена Жовтнем. - В!сняк КиУвського ун!верситету. Л!-