автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Проблема отношения киноискусства и религии (на материале творчества Федерико Феллини)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема отношения киноискусства и религии (на материале творчества Федерико Феллини)"

НАЩОНАЛША АКАДЕШЯ НАУК УХРА1НИ

1НСТИШ ЮЮ'КЩВОЗНАБСХВА, СОЛЬКЛОРИСЩШ ТА Е1НОЛОП1 1мэн1 М.Г. РНЛЬСЬКСГО

РГ6 од

„ <- . '•■-•г На правах рукошюу

I с

ДЕ0РД16ВА Гатяпа Ыихайл«вна ПРОБЛЕМИ ВШОШЕЯЬ КШШЗТЕЦШ I Р2Л1Г11

/ на матврш! творчосп ¿вдвико иллш /

Спрч1альн1оть 17^00.03 - к1ношотац,"Бо 1 талебачення

АВТОРЕФЕРАТ

диовртацП на адобуття наукового отупеия кандидата миотвцтвознавства

К я I в - 1995

Дисертац1я виконана в 1натитут1 мистсцгвознаватва, чояьклорвогвка та втнологН 1и. И.Т.Рильського HAH Укра!ца

НауковиЙ KeplBHEK - доктор ф1лопоф>ышх наук С.Д. БЕаОУНШКО

Oimiflnl опоианти - дсктор ф!лооо(|оьхах наук, профеоор ЛЛ. ЛЕВЧЛС

кандидат мзогвцтвозцаБотва, доцент

г,е. дшнеал-ктак

Пров1дна орган!зац1я - 1яотигут ф1лоооф11 HAH УкраЬш

",:«кст в iдбудаться " 6 ■ червня 1995 р. о 12 гадай! на зао1даап1 оаец!ал!зсваано! ради К 01.57.01 прк 1нститут1 ш-атецтвсзиаьотва, фхкыиюраотшд -га етнологИ {ы. Н.Т.Риль-ського HAH Укра1ка за адрасо»: 252001, ы.Ки!в - 1,вул. Гру-шовоького, 4.

3 дасертацШюи роботов кояш озиайомвтяоя в науховШ 616-л1огец! 1нституту кютецтвозиавства, фольклориотика та втнологН 1м. И.Т.Рильського HAH УкраТня / вул. Грушевоького, 4 /.

Автореферат роз!олаш1й " В * травня I9S5 року.

Вчений сократар спец1ал1зоваш>1 Рада

(«лидат (жстйцТБОзнаьсхаа

- г -

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЙР'ГАцГ I.

Акгуалыйоть . >ол1дж8яня.

90-Tt рока в У. „л!п1 лов"язан1 з ариокоренням npD^eolB ¡даолтЧчно! nepeopieHTauil оусп1льно1 ов1домоот1, формувая-кям нових б1яксшзнь, зокрема, (йноммтцтва 1 рел!гН. Проблема взаекод! I цах двох офзр оуоп!лышго жиггя, а. .псом ари-родно, набунають теоретико-практично! актуаяьноотК

Контакта, зв"яэна церкви, рал1г1Йних орган|эац!й ! к!не-матогра!« перебуьапть у нас ir; а на початков i ¡1 отадН ривалсу: !м лаша зово1м недавно Суло дано логужнай Íмпульс новим характером в|днооин оусп1льотва, дерм ни i церкви. До цього часу украЬшышЙ к!некатограф /як I радакоыий в ц1лому/ розви-вавоя в кожах коиун1стичао! (даологИ, окладовою част;".нов яко! с ата!эм. KIhomic ецтво в1д(гравало роль наЙ9фектйвя1шого эа-ообу 1дайного впливу з патов подолаяня рел1г!йно1 св1домоот1. ф!льш укра!яських к!ноотуд1й ата1отично1 еаря.чованоот1 про-пагуваля принцип« науково-матер1ал!отичного св1гогляду, ота-виля на мет! викраватл "аитиоу°п1льнуи, "антинародну","антп-наукову", "аигигуманну" оутн1оть д!яльноот1 цар-ви, рал!г1й-

' и

них громад, кр..;икували рел!г1йн1 "забобона" та "марнов1ротво. Сарад niel к!нопродукцМ: 'Чванна /раж. ВЛвчвнко/, "Спов1дь" /рвж,!Шрон1н/; хрон1кальио-докуывнтальн1 карткни : нВ1дгод1, як пам"ятас 1стор1я" /рзх.А.йадоров/, "Зройлано в Америц!" /реж. 1.Гольдштейн/, "Народ зваяуг iyg" /раж. В.Сичавоький/, "Обережно "покутники" /рая. М.Малышков/, "Трояноышй к1нь" /реж. А.Федоров/, "ynapt" /pas. А.Федоров/ та !нш}; науково-популярн! к!ноотр1чки: "Легенда про базомэргя" /раж. 1.Ста-вяоькяй/, "Мое зрвченпя" /рак. ф.Соболвв/, "Шд знаком лева !

кояерога" /раж. Л.Сестр1и/ та 1яш1. -

3 огляду на ыщесказанв уявляетьоя овоечаонам звернення до 1сг орячного доов1ду 1шши да ржав ! оуоп|льотв. Можлизо, вивчення Яого сьогодн! завторах в!д крайнощ1в, спонукатлка до пон1ркованоот1, коногруктгыюст! в1диссан к1ношогецг£а I рел!г! I у иоанх соц1альнс>-культурнах та пол1тичаих умовах.

Ыата ! аавдання наукового доол!джання.

Спирасчиоь на теорагичн! розробкя в галуз! стооуис1в к1-номлстецтаа I рел1гН, автор ставать овош завданшш на оово-в! 1оторйко-к1нозна.вчого татар!алу проанал1зувати оутн!огь, характер 1 форма в1днозень зах!дного кШомяотецтва Й иайс31лыв пошкран о I вплевового р!зновиду храотиянсгва - католацько! рвл!Пйно1 традицП, як! вжа иають овою доотатньо батату та-повчальпу 1отор1ю. Иета - на конкретному пркклад! розвяяутах ва-'даях кра!н, головням чаном - 1гал11, виявлти закм. д!рноо-т! отосунк]в к1немагографа 1 рол!гП у динам1чпях !доолог!чно-ооц1альних оЗотавиках, 1к оаоблавоот}, тендеацН на певних атапах роэиптку.

СутсЛоть I форма в1дношвнь кЫомйотецгва 1 рел«гП роэ-глядаюгься автором, головням чииом, на катар1ал! творчоот! ва-датпогп 1тал{йоького к1норе«ясера <£здер(ко Фелл1н1. Да пояо-нюегься к1лькома причанаш. Перш за вое 1тал1я, дв до нодав-пього чаоу католицьке в1роопов1дашш мало огатуо дергшшо1 ра-л!гМ, - кра!на з оталаш рел1г1йшша • клераналышш градациями, - з одного боху, 1 воеоБ1тньо вязнанима художп1кя - з шого. Туг в!дносини ииотецтва I рел1гП /к1номлотецтва 1 рэл1-г11, зокреыа/.иабули повного, клаоачиого варазу.

Важливий дам ц^лей доал1джвння 1 той факт, що рал1г1я в1-я1 гравала в гворчост! к1норежисвра особдиву роль. Воаа( на пумку автора, була для нього 1 предаатом худотаього аяал1ау

{ отановила оопову об 1 тог ляду митця. Таким чином, творч1счь фадер1ко '1алл1н! викликае (ятарао I як "рехЛ г!ознанч'" I як рзл!гШне мистецты. одяочаоно.

Еагальновизнаяи.л е уявлвяач, зг!дно з якии ов!тоо..рий-нятгя Фалл1н! !.ие рал!г1йний характер. Однак, вдэнапення ио-ходмяпя, биток!в теорегяко-художн1х уявлань рвжвоера про Йугтя пройлемат«чя1 та даокуо!Йя1. Ця оботавина с: вить автора перед нообх1дл1отю зроанал!зуваги оуть та походжан&ч рел(-1йпого ов!тогладу клаояка 1тал1йоького I ов!тового к1номио-тецтва.

Диоергант уов1домлюз яемогллв1оть у довяому обояз! рв-конотруввата рэл1г!йну ов|дом!оть штця, в!дтворитя II ц!л1с-тя1оть I розгорнути аргументами в межах кандидат ько! дяоар-тацП. Зб1 дел й деяка фрагмантарн!сть, еок1зн1оть вакладення катер!алу - форма, що дозволяв яиша в ряд! вузловях положень дозпачятя 1 обгрунтувагл ооиовну опряиовшНоть, эн1от 1 по-ходжеяня рел1г|йно! ов(домоот1 Содер!ко с>елл|я1.

Ступ!пь науково! розро<3ланоот1 тема.

Анал1з в1дношвнь шотецтвр 1 рвл1г!1, оп!вв1дношання ре-л1гЛ з духовною культурой проводштьоя в багатьо-'. науковах доол!дхеннях, о род якик кожна ввакати пров!днями робота Д.Уг-ряновача, Б.Яковлева, А.Тенасе, М.1удновцева, Л.Лввчук,'Р.Раш-ково1, С.Баэялубенка, К.Розеншяльда, э.Лазарева, О.Антоново!, А.Кочвтова, П.Кооухя, М.Короткова, А.Веозлаго, И.Гоачанко, А.брииапа, А.Гуревича. Зараз мя залучаемо творя яев!домих ра-п!ша автор!в, а оанв: Е.Паяофоького, ДЛижевського, Д.Антоновича, 1.Крип"якевича та 1ншях. Питания отооунк!в к1номдотвцтва I католкцько! рвл1г|йно1 традиц! 1 доол1джутотьоя в роботах к.Разлогова, Г.Богемоького, А.Богвмоько!, Л.К"яр1н1. В них з"яоо-

вуються оутя1схь,пранцнаи даних в1днодень, метода I форма вя-кориотання к!но в рвл1г!йн1й пропаганд!.

Назван! доол1дкенвя, результата яких автор прагнула шк-оимально урохуватя в диоертацН, в!дкравають ш лх до подаль-шо1 роэробка тема, лозволяють, розашривши ! поглибивиа 1х,зно-ву зЕврнутиоя до иар1жаах пагань стооушМв к!ношотецтва I ра-л1гН.

Шо ж стосуетьоя гвсрчосг! ввдатного майстра оь!тового к1-. но - йадар!ко Фвлл1и!,- то 1й приовячена чиолвння досл1дницька л!твратура. Цв, пврввагяо, ф!лооофоьх1 прац! е.Громова, В.Бо-жовича, Г.Богемського, К.Разлогова, к!нознавч1 Г.Бачал1о,О.Ыу-о!екко, Н.К£шельгородоько1, 1.Солов"йово1, 6.В1кторово1, Р.Юро-пева, Ю.Еукоаа, С.Гераоамова, В.Нздел(на, В.Рязанова та (паях к1нознавц1в, рекиоер1в, ф!лоооф!в, 1урнал!от1в. Творча розроб-ка лигашш оут! 1 лоход^еиня рал!г1Екого ов1тогляду <5елл1н| _ отела предметом уваги багатьох закордоннах автор'в. Серед пах . Г.Ар!отарс;о, П.П.Пазол1н1, Н.Аквль, Н.Кориатовоька, А.Базан. 0р1ентувться на ваявяення генззу 1 зи!огу ов1тоглядаах позиц12 режяоера К.Л!дэан1, Б.Ронд!, Е.Барал"I, А.Сольм!, а.П.Сартр,-I.Садуль, С.Розенталь, П.Балделл!, Д.Руооел, А.Тро(„бадор1 ,П.До-прооя та 1нш!.

Численн1 доол1дники творчоот! 1"гя1йоького к!норе1Шоера намагаються зрозум!тя основа його ов1тоопогляданвя, !дентаф1ку-вати клотов! положения тих чи 1нших рол!г'1, ф1лооофоько-рол1-гШшх вчеиь /в основному католицизму/ з художн!ма !даяш тво-р!в Фалл!н1.

Разом з тим, п!д,хода до диокуо1йного щтакпя про ватоки , теоретвко-художн1х роздум1в §здер*ко Фелл1к1 часто-густо аэз-бяплвн! характеру грунговнего доол}дхеяия, зокрава, з позацШ

ф1лооофИ рея{гИ, комплексу рвл1г!озна&пих диовдал!я. На дуй-ку дасэртанта, погляди ФеллШ при цъому двцо опроц оться.

Б!льы1оть ав»ир1в наукових доол1дгсеяь, эокреиа К.Разлогов, I.Солов"Лова, З.Ахель, П.П.Пазол1н1, К.Долгов, Г.Боге,.,оькиа, П.Бадделл!, А.Базея та 1нш{ однозначно вшюуоть ов!тогляд Овл-л!н! ц!лком в рамки традицШно! для Заходу рвл1г1йно1 культура - ортодокоально-цэрковного католяциэцу. Тямчасом 41 ли!) ряд явищ у творчоот! клааика ов!тового к|но - як в екраннш так 1 вербальнм - вказуе иедвозначно на 1ототн1 вахода його за ц1 рамка. 0крем1 доол1дшда зауват.уить цю ойатавану. Так, налрак-лад, е.Громов, Т.Бачел1о, С.Герасимов, а також закордонн! автора Г.Ар1старко, А.Тромбадор1 впэвнан! в тому.що режиоер не-доотатньо ортодоксальная хриашшин: критично огавлячиоь до фундаментального оучасного католицизму, о$1ц1йно! церкви,в|к в!дцае перевагу роформованому, оновленому вар1анту католицько-.го в1ровчення 1 культу, що в!дроджуе втрачаяу чистоту й 1отин-н1оть першопочаткового хриотаянотва.

К.Л!дзая1, С-.Розенталь в!дзначають, «о матвдь оумн1вавоя у ов1тоглядн1й опроможност! кгтоляцизму 1 доояг значках результат !в у творчоот! завдяки прагданню оамоотШно чадоЗунатй 1с-тану 1з самих .аищ жяття, власного доов1ду.

Т1рим1тна точка зору на твор^сть 1 св1тогляд Фалл!и1 доо-л1дник!в його екранного мистецгва В.БокоЕича, М.Корнатовоько!, 6.Громова. Вони в к1нотворах матцяс поряд з в1ровченням зах!д-них хряотаяноько-католицькях твол<-^1в-вбачаюгь вплив ох ¡днях ф{лоаофоько-рел1г1йнях сиогем, оооОлдво даосазму та дзен-буд-дизму. Режяоер, неиачз б { но уов!домлюота аринцлповах розход-жень хриотаянсько-католяцьноп традиц!еп 1 панте!огично-;.-.о-н1отйпнй!И ■сх!д11ими ¡1(.'юоофоько-рел!г 1 йадмл ЕЧешта^аряЗкае"

- ? -

й те й !шш.

1тал1йський к1нознаввць, к!носценарист 1 к1норекясер Б.Ро-нд! ствердкуе, то Фелл1н!, будучи байдужям до Б1блН та ангел! я, е прдхильнпкон Конфуц!я, заоновника даг изг<!у Дао-цзя, дзая-будзнз1!у, уо!х бзд1е йога, тобто тооретичидх 1 пряклзднах аспагст1в культура лспхИко! д!ялькост| сх!дшх шш!л1зац1й.

Вицеаазначзн! копазацП оут| 1 генази рел!г!йного ов!тог-яяду Федзр1кр ФеллШ в ооновияш в чнслзннах досл!дженнях творчсст! клаоика 1тйл!йського 1 ов!тового к1ко.

1,',атрдолог1чну основу дослЕдженкя станоплть наусзрвднзаий кауковиП анал!з св1тогляду в;-датногс матца, вюодячи як з 1дей-ко-худо»и!Ього гм!сту екронних тмр1и, так 1 його вясловлювань прияцапового характеру, данах пор1вняльнох,о рвл1г!ознавотва'у св!тл! в!дншзнь зах!дного кЬю.вдсгвцтва I найб!яьш поаиреяого 1 . .лавозого р(зноваду храотаянотБа - католадько! рали!йно1 традац!!.

Сл1д уточним', ¡г,о автор сбш*уегься анал!эоа их ф!льи1в Оеллш., в яках католацкзм о для ренйоера-псстаковшша об"ек-том художнього доол!дяаяпя 1 в яках яоио могва асбачвта ф!ло-оофсько-рел(г|йн! уявлэкия ыатця. Творча спадщиаа художника вбирае в оебе, окр!м Бвдэзазначеншс, I багато |наах том, проблем, иогав1в, як! в цьону доол1даанн1 а огляду на оказана ьа-лшавтюя поза увагов автора. . -

3 Еякладеного яоко, що теш, яка розглядаетьоя, знаходать-оя на кикс! ф!лоооф!1 рел!г11, рел1г!озяавотва 1 к!нознавотва. Ц! оботавинк зумовкли наобх!дн!сть зварнання, кр!м анал!зу Блаонз творчоот! Оелл1 и! I л!тература про нього, до араць пред-отавияк|в оун!жшх вящгвказавях .¡уявдели!. Зокрэка, до тех, у яких анагЛэуютьоя фундшзятальа! ьнтодог1ча1, поихолог1чя1 пи-

тання як ортодоксального, клаоячного католицизму, так 1 ^/Дд-нях ф!лооофоько рзлЬ/йннх учень, психоанал1тичн! кочцепцН З.ОроЯда i К.Г.Ъига, я!д вшивом якях, па думку автора, пере-буваж к(нештогра£'чиа творч!сть Фадар1ко Фэлл!и1.

Наукова новизна доол!джеияя аолягае в тому, що диоертант на основ! вавчення лоходженяя 1-зм1огу рвл1г!йного свiтогляд! Феллini, ставлзния к1норажновра до католицького Т".1зму в!дото-т точку зору, яка дащо в1др1зняеться в1д найб1льз розповоюд-жеппх 1 вперлэ затучае до !! обгрунтуваяня рел1г]озяавчий катер la.i. Хам самим автор розаирюе науков! уявлеиня про суть 1 походкеняя релейного ов!тоопоглядшшя штци, про зв"язки к1-нокяотецтва i рол)г|I„

Результата доол!даення коякретизуються в наотупнах поло-яеннях, як1 автор вкнаоить на захист:

1. Осшолеярч католицизму заообама к1номлотицгва мае в .творчоот! х1яорежиоера критдчний характер.

2. Ранк1й втап творчоот! Федер1ко 0елл1н1 - я результат ол!дування ортодоксально-церковному в|рсоП01)1даш1в, яка було прищеалене художнику в дятаногв!, а, скор lira, в|добраяення ilo~ го жяттевого доов1ду, оовоеяого плаонжи духовпяш о ялам.

3. Св{то- -пд 5р1лого 1елл!н1, починаючи з часу робота над Ф1льм:л "8 .формуг-асся п1д зн 'яям впливом духов них цЬшос-тай мон!стичпо-панте1отичних ф1лооофоько-рэл!г1йндх, теоретико-практичнях учеиь Сходу /зокрог.а, даосизму, дзеи-буддазму/, а також лсихранал1гичних копцепцШ 3.Фрейда 1 К.Г.Юнга.

Тепротичие та практична зяачання роботп подагас в тому, ко одержан! в ход! доол1джання результата розпирюють пауков 1 уявлеиня про в!дпог.вняя к!номиотецтва 1 рел1г11, про суть ' по-ходжзяпя се!тогляду 1 творчоот! Фадер!ко Фелл!н1. Вяоновка й

узагальнвння моэсуть опраяти уов1домленню принцип^, характеру отосунк|в к!нештографа 1 рел!гН в новах ооц(ально-кульгур-лих, пол1тичних умовах наяого оусп!льотва.

Доол1кже1тя надае к1немато.,раф1стаы ыоялг->1оть оц1нити св!й досв!д у б1льш шлрокоыу план!, пока опраяти аодалыШ 1х ег}ективн1й робот!.

Ооновн! положения } вионовка, еформульован! в дисертадП, такок можуть бути вакораогая! при роэрсбц) ряду теоретиках ! матодолог1чнях проблем к!яознавства; в учбовогу процео!, при розробц! й чатаян! опецкуро{в, напиоаян! учбових поо!бняк1в; в практиц! прост !тнпцько1 робо*«.

Апробац!я рой от;;. Диоертад1йна робота обговоркшалаоь I дула рекомендована до захаоту в!дд!лом к!нознавства 1нотдтугу шотедтвознавотва, фольклористики та етнологН !м. Ы.Т.Раль-сь )го НАН УкраIни. Ооновн! положения та результата доол!джон-ня опубл!кован! у прео1 /диь. список публ1кацШ/

Структура диоертац!!. Ката I завдання доол!джвняя, а такок обсяг 1 характер залученого штер!алу, зумовила структуру ройотя, лог1ку ввкяаденкя результате доол!джевня. Диоартац1я окладаетьоя 1з вотупу, трьох глав, бисновк1в, а тако* описку основно1 викориотано1 л!тератури ! ф!льмограф11.

II. ОСНОВНОЙ ЗЫСТ РОГ ЭТИ.

У встуП! до дкоортад!! розкриьае-ься I обгрунтовуетьоя актуалы1|сть обрано! темл, анал!зуетьоя с/уа!нь розробленоот! проблем, л!тература з означеяого питания, форму лхштьоя мэта 1 завдання досл1дження, його методолог!чна та теоретична оонова, а також визначастьоя наукова новизна, теорегичне ! практична значения доол!дкенкя, подастьоя в|домост! про апробыд!» робота, характеризуемся II структура.

У даршШ глав!. "Евол»ц(я в1дносень к!номаотецтва 1 католицизму", аяал!зус.ьоя на основ! !оторико-к!нознавчого ма-тер1апу оутя!оть, .:арактэр, форма стооуик!в зах!дцого к!ноыао-тацтва 1 найсИльп помрзкого та вплавового р!зноваду граотиян-ства - католицизму.

Пера н!ж приотупити до вшишдення реэультат!в доолЦжон-ня ооновних тлях1в розвлтку окладних, оуаеречлявих в1дношень зах!дного к1ношотецтва I хриотияясько-хатолицько! рел!г!йно1 траддцИавтор вазнав за нэобх1дяе зробата дек1лька зауважень загального характеру, що отооуютьоя уточнения понять. Цьому I прковяченай перший параграф, "Про рвл!г{'йне 1 художне ставден-ня досв!ту", у якому розкраваетьоя в загалымх рисах.розум!н-ня даовртантом оутноот! рел1г!1 й миотецтва, !х природа 1 ва-дово! специф!кл, функц1й в ооц!ально-аол1тичному га духовному жатт! суоп!льотва, у явления доол!дняка про католицизм.

Розкравши зм!от цих ключових понять, автор проотежуе на конкретному приклад! розвянугих зах!днах кра1и, головням чаном - 1тат1, !отор!ю в!дноиань.к!наматогра^а 1 католимэму, анал!-зуе 1х оообливоот1 на певяих еволюц! йних этапах.

Доол!дник вказуе на причини, що зумовлли непраыаренна протисЗоротво )"1Толищ>ко! царква в перш! часа становления нового ва. шстацтва. В основному, ^ни полягають в тому, що к1-яематограф не в1др!знявоя те з "дитанотва* осоЗлавою моральн!стю: на екран1 з"ябшш5ь сюхети, як1 на задоволышла вимог благо-пркотойноот!. Яоротка реглашантац1я й заборони з боку оф!ц!й но! рел!г1! ставила на мет! захиотита правов1рних хриотиян в!д вплаву нороспеченого володаря дун, якай спокушав мароькиш ■ звабага 1 Ыдхиляв в!д душевного здоров "я.

Рел1г1йн1 д!яч!, церква також остер!галиоь розповоюдтення к!нррепортуару, яки:1 утвердзував ворогг! духу католацидау 1дао-

логП. Дапчл, в току часл! й обмэжена рашаш 1тал11, удаления про еконоы!чну, аол1тнчву, 1дволог1чну боротьбу, яка палавь навколо к1но, дасартант указуе ка узгодкек! та досять ворох! по Б(даоаонвю до нгореая!зку дЬ церковно! I дгржавно! цаазу-рп. Не отавпа на шлях сл!дувяняя рол1Пйаг>-алологегичкйы срывая нам, а п!даорившп себе головнШ ¡да! - кзприйняттю фааавг^, соц{ально1 нссправоаглвссг!, цокаауюча злагощЦ, тякк! умова яйття народу, пройнят! крагячним духом 1 дозбавлен! рел!г!й-но! !дэ! <51льк1 ваЕлякаля квеадоволеная цзрковно-католацько!. цензура.

3 кетоа б плаву на к}нов—ч>6нйцтбо, царква форыус ово! незалежи! в!д державны влада рел1г|йа! к!некатограф1чн1 орхан1-зац!I. 1хн1 р!пения набувають салу закону мя кЬ;опрокшлов-ц!в б!льшоот1 кра1н Заходу. Духовн! пазтир! ол{дкугть за к{-но. ,;одукц1си, яка пропонуетьоя в1руючям, дбаять про те, щоб

N

паотБа давала об!тиицо па давимся ф(лыщ, як! з"звахавть ора-идиий храстияноького в'ровчеиня { трал!. Оля вяконаншх ц1е1 об1т1Ш),, глядачя сгстематачна 1кфорцухться про те, як! картина дозволен! для вс!х, як! дозволен! лише э обиагенняма, а як! просто шк1длив1 абй небвзаечн! I, таким чаном, нерекокся-довая! для вс!х.

Списки ф!льи1э э 1х 1ишоаф1кац1е,о оперативно публ!кують~ оя як у снвц1альакх <$юишмх, так 1 на отор1нках щодекно! ка~ толецько1 пачат[.

0ок1льки розгалужена к!номерека, яка виходала далако за кзяс} нац!ональних кордок!в, вимагала колэг1альних пранцап}в робота церковних орган!в, у 1928 роц( було оргая!зозаао М(£-нарпдний католацысвй гЛноцантр /0С121/. В1н об"ш1ував в!дш>-в!дн! нац!оиальн! орган!зац!I, коордвнував 1 оирякосував !хпр

д1яльиЮть.

Автор п1днреолк,<з, ¡до церковки!! апарат почав буувати ово1 отосужа з чаким ~„н1 веро'альииы I могутн1м зааобои 1дголог1чно-го впливу як к!номратецтво, нав'язуюча йому свою волг

Поотупово у католицысо1 церкви визр!ла !дея якомога ефек-тяен1ео зикориотовушга нов1ти! техн1чн! заообл иаоово! мапИ з мзгоя духовно! оов1тя.

До середина 10-х рок!в к!наматограф опанував практично во! класячн! рел!г1йн1 та ре л 1г! Он о-1 оторичн! теш. В результат! оформувався к!нояанр "рел! Нйний ф!льм", який дг-штил!т-тя),'л аошарпвав оояовя католицько-цёрковного в!роспов!даняя.

. У робот! в!ды1часться, що стараниями к1нознавц!в теоло-г!чно! ор!ентац!1 було в!дкинуто вора!я про нова видовища як про оправу рук диявола. Б1лып того, оаые деякими доол1дника-).я-католиками, зокрема аббатом Амедаеи Кйфроы, Анр! Ажелем, Авдре Базенон були теоретично обгрунтован! кояливоот! к!не-кагографа ля виду к!номяотацтва, «о оприяэ, в том^ часл!, зм!цненвю рал!г!йяо! в!ри.

Доол!дник конотатуе, що к!нематограф!сти нер!дко виоту-паяи з гострою критиков католвцько! церкви. Вони дамояотру-вали сво!м шг'ецгвом ов!тогладн! позицП, що явно протисто-яли.к. олицьк!й ортодокс! I.

У дяоертацП наводятьоя копирегн! лрякладя неповаяли-вого отаялевня до католицизму з боку ц!лого ряду !тал!йоьких к!норежпоар{в, а також видатного !опазоького художника к1но Лу1са Бушоеля.

йереор! ентац!я в!дношеняя церквя до к1яошотецтва iiai.il-чаетьоя п1одя II В«!канського ообору /1962 - 19о5 рр./. Куро на онрвлзняя католицизму,' л!берал1зац!я огооуик!в з на-

- га -

укою I миотецтвом поы'яквшлд коротко раглакентут! к ¡пантограф фор ми традац1йко1 церковно! цензура.

Оооблдву увагу в цьому зв"язку прид!ляеться в диоертоц!! формам орган1зац!1 нових стооунк|в м!ж миогецтлом к1но 1 ре-л!г!ею, наводяться коикратн!'хсрактеряотика раальаах ароцао!в, в!дм!чаеться поява ТБор1в, г.;о вт!яшть в к!не(.атограф1чн! форма 1де! оиовлено! хриотпяноько-каголицъко! рел!гШноот1 /"бван-гел!е б!д Матвея" ПЛЬПазолН;!, "Остаяне спокушаиня Хриота" М.Скорсезе/.

Автор п!дкрзслас, то поотупова в1дмова церковнах к!л в!д доплатя*"«« позицШ привела •,.> арогслошення приор!тетноот! эстетично переконливого "священного маотзцтва". У теолог!чн!й естатиц) цэ виябилося, зокре^а, в негативна оц!нц1 художньо н9повноц1ш1йх рел1г!йно-аропагандистоысях картин визначним продставником геолпг!чного к!нознавотва Аседеем Ейфром та йоге одиодуыцяка.

Друга глава, "Рел1г!йн1 аспекта тьорчоот! йедар!ко (5влл!-нГ, пряовччея' розгляду творчо! сама 111111 видатиого режисера, яка вг!люе /й 1лмтруе/ форма, сути!сть в1дноиень к}ношстзц-тьа I рел1г!! га Заход!.

У период параграф!, "Становления ов!тогляду катця", в!д-м!чаетьоя, цо сдан з найталаковит!ши.. майстр!в сучаоного оь!-тгвого к1нош"лгецгва, формувавоя як ог.обист)оть I матець Б умонах, коротко регламентобаних католацько ■ церковное традац!-ею, яка до недавнього часу була на т!льки пан1ьнки ов!тоглядом, ала И оф!ц!йио узаконзною державно» рел1г]ес.

Дал! автор п!дкреслюе, ко творч! иляхи Фэдер!ко Фзлл!н! 1 ноореал!зму розходятьея на початку 50-х рок1в. Рейшер мевпе-шй, до трцдадШнвй неореализм повинен розпярювати ракки свое!

проблематики, горизонта пошук!в гумап!з!лу 1 в!дмовлятиоя в1д догматизму, отерэотяп!в в опанувшш! реальности Правдива в!добрмення дШсноот! мае Еключата б саба из т 1 лызд соц!-альйу оЗеру.ада гакож I духовну, внутр!сн!Д св!т лодина.

СорйсзпиЯ !нтарео мятця до п!знаняя духовного ов1ту лвдяна, до ф!лооо<1оько-психолог!чнсго ссмлслеиня д!йсноот! ц!лком законом!рно пряв1в його до рЪздум1в про роль ка'толи-цизму в суоп!льотв!.

Автор вказуе на оооблив!оть мштвцгва Федер!ко Фелл!н1, яку иояна прос-">ж11ти в багагьох Його творах:' рзжиоер доол!д-жуо заообами к(но одна з найь^ларених вIдгалукаяь хриотиян-отва - каголиздзм. В!н п!дцае випробувакню на !стинн!оть храотияясысо-католяцьк! догмата,. культову практику та р!зно-ман!тну ооц!ально-пол!тачну д!яльн|сть церкви.

Проанал1зований матер)ал св!дчить про та, що психоло-г1чна иеприйнятта оф1гд!йно1 рвл!г!йно1 традшхП зародилось у Фзлл!я! це в роки навчання в католицьк!й школ!, а з часом набуло характеру ог!Ско! крлгичног позщ! I. КшокаИотер в!д-кежовуетьоя в!д иаг1отральногоналрягау зах!дного хриотиян-отва, намагаеться зв!льнитя ов!дом1сгь, лоих!ку в!д наол!д-к!в впливу католицизму, вбачавчи в цьому сено ового ,жяття. Рекпо'ер з жалам конотатуе, що у друг!й половин! життя мае "еи-правляти шк1дяив! наол1дки, до яяих прязвело виховання в дзр-п!й половая!".

Дал!, автор роботи показуе, що Фздер!ко Ьелл1н1, для яко-го нехарактерна 1д0олог1чпа упбредже'Шсть, викориотовуе с яла влаоиого розуг.у в и!знаян1 реальноот!. В уоякому вяпздку, почерпнут! ззовн! !дэ! 1 уявленпя оп!иб!дномть з нея, перэв!-ряючи св01м життсеим досв!дсм, г/аолонняы.

Дасартант б1 дм!чае, що екэ в аераах картинах /"Вогн! юар"еге", "Б!лай шейх", "Ыануоав! оянкд"/ реыоар не виоту-пав у всеозбрг чн! католацького св!тогдяду. Д! ф!лш, око-р1ше, в!дображають оообиотий киттевий доов!д митця, що аао-воювавоя влаонями духовними силами, боз опооерадкуваяяя цэр-ковдит Б1рувацняш, придвллзшша в даганотв!.

Окр!м вищаоказаного, досл!дш1К в1дзкачае зовн!шн! фактора, що вумовшш аереформудалкя ов!тогляду Фадер!ко С>алл1н1. Цо характерней для оучаоного духовно-!жеолог!чного жаття за-х!днах кра!н глобальний 1дейнай, зокреш, рал1г!йяяй шара-л(зы, що значке розаярсе монлааоог! формуваяяя лвдаяою ового. ов!тогляду. Дисертант п!дкреолве, що в творчоот! к!норэлисз-ра в!дбивавться нов! тевденц!1 ооц! ально-культурцогЬ життя оучасного Заходу. Наприклад, цэ ор!еотац1я на поихоанал!а, параподхолог1с; воеэроотаючий п!знавальний 1 практачяий !н-терас до позаевропейоьких культур, нетрадвд!йних оиогаы масленая: рел!г!йяо1 ф!лоооф!1, поихологН, культура поих!чяо! д1яльноот! даБньоох1дяих цив!л1зац!й /зокрема, буддизму, да о-' оизму, дзен/чань/- буддизму, 1ид!йсько1 йоги/ а 1х велякш досв!дом у практиц! морально-аоих!чного оамовдооконалэяня, духовно! самореал!зац|1. Багато хто 8 евродейц!в, в!дмовив-шоь в!д европоцеятриотоьких позицШ, в!ддали паревагу духов-но-кулыурн!8 с падка, я! _.дП, Китаю, Япон! I. Панте!оть»яо-мо-нГотичя! уявлення сх!дних ф!лооофсько-рал!гШшх учань набу-ли широкого розпоьоюджання в колах художньо! 1 науковоГ {нта-л!геяц!1 у перш1й половин1 1 от< 1ття / ^.¡/днн, Г.Гессе, ^ Т.Вл!ог, Т.%р, К.ГЛЭнг, Б .Фромм, Д.Джойо, Р.Роллан, Д.Св-л 1 ндкер та 1нш1/ I отворили психолоПчний кл!мат, павиу ауру, в як!й Зах!д кавв й доо!.

У другой., параграф!. "Ставлойня Фолл!н! до принцип!в ка-тслйцького й1роопов1дання", автор викладае результата анал1зу поглдд1з мятця на фундамэнтальн! догмата храотдяноького те1з-в його католвдыю-ортодоксальному Бар1ант1, так I не-традац!йпому, 01ювлено-модерн!зоваяоыу.

Результата цього анал!зу показуюгь, що для Федар!ко Сал-л!Ш залзшаютьоя чуваш як традиц1йно-церкоБп1, гак ! Вудь-як! ояовлов! вар!анта, явдо оотанн! залерзчують лис.е дсях 1 друго-рлдн! положзння заоггр{ло! обрядовоаг!, нэсуттев! догмата, не торкаэтась оак^ оут! католацького та!з!'у. Зокрзма, це-онто-логНшй догмат про оообиотого, пероон1ф1кованого Бога-Творвд, уявлания про" заооЗа вплаау Воеваснього на св1т, в тог/у часл! •

^ а

м!отичня8 дезв!д з1кзотя благодат! Духу Святого, який людина пережавае з вол! I з лодакня оообистого Абоолота, страх Бо-тай, рал!г!йка в!ра.

Значна увага а даному параграф! прэд!лпетьоя автором зияоувапшо того, як кятець оц!нве ев!дом!сть, псяхслог!чп! оооблквост! в!рукп:1х, що форцувтьоя уо!м рсл!г|йним комплексом католицизму.

Басиовки робляться дисертантом на основ! аиал1зу ф!ль-и!в Сеял!и1 "Амаркорд", "Рим", виоловлювань к!нореЕасера лрян-цапового характеру.

Автор формулюе результата анал1зу: за Фалл!н1, катола-цька церква пер?иоджае духовному, псах1чному розвитку ооо-биотоот!, "неса провалу за хрон!чну !нфаатильн!ать, незр!-л!оть !ндив!да", якай психолог!чш> аар-дбувас "на отадИ поев-додатянотваи, за "психолог!» фапазну?..

В цьому ж параграф!' автор отвердяуе, що в творчоат! 4>е-дар!ко §елл!в! наокр!зно проходить теш пнз!ата1гаого", "а|д-

робного": художник вьажае обо 1м о<5овиязкоы викрнття Орехи 1, Еидалешш ьоього фальшивого. ilit показуе йнал!з ф!льы1в "Солодке життя", "»"чцусан! овнкя", "Ноч! Kadlpil", "Дорога","8'/г* "Спокуои доатора Антонlo", "Рим", "Казанова", а також оуд-кення пршщаяового характеру самого автора к1нотвор!в, об"«к-том критики з боку режиоера ваотудао хриотиявоько-католицька ортодокошана традац!я, церква. .

Доказоы критичного ставлання Федар1ко Фелл!н1 до като-ляцизадг, оф1ц!йно! церкви, на дужу автора робота, е 1 ставленая ооташшо! до штця, його творчоот1. В даоертацН п!д-крослюетьоя шодаоэначн1сть погллд!а предотаваик!ь церкви на творч1оть к!нореяиоера, наводиться приклада оуиеречлиьих out-нок церковно~рел1гШкима колами таких ф1льм!в як "Лоч1 Kaíi-pl!", "Солодке життя". 3 точки зору перашкаячо! <31льшоот1 д!яч!в церкви к!норежиоер небезпвчний, ов£в1льний еретик,який ово!м míío'íoutbom розхитуе п!двалшш оф!ц!йно1 рел1г1йно! тра-дяцИ, царквя.

Трегя глава, "Ф1лософоько-воахолог1чний зм!от творчоот! Фелл1н1", приовячена розгляду ф|лооо$оького 1 поихолог1чиого аспект!в гворчо1 опадании ражиоера, як i ваявлтзть поз I тея-дандН в культур! оучаоного Заходу.

Приотупасчи до розгляду питань психологН в творчоот! Qegepixo Фелл}н., як ому цшовячеяий одно!ыенний дариий иараг-раф, "Пятачня психолог!I", штор, пвредуо!м, указуе на загоот-рзний. !нтерео к!нореадоера до парапаахологН, яка доол!джуе малов!дом1 явища лвдоько! лс 'ка ' чо зага^ .овил соихоф]зяч-них фономен1в.

Дал!, анал!зуючи поихологИну модель людини в творчоот! Фалл1н(, диооертант niдареплюс, що, ставлячи в центр сво!х

худсшПх роз..ун!в проблему людоькоги !онування, закономерностей функц! онуваная I вдсаксшалешш пош1ка, вдвчавчи роль эовн1п!н1х фактор!в у розватку оообкотоот!, доол!джу-ючя перспектива еволюцИ лпдсько! цив1л!зац11, Федер1ко Фалл!я1 тяж!е до ваэначенах ов1тоглядних сиотем. В1н зба-гачуе влаон! уявлення про роальн!оть, зокрама, концошд!яка поихоанал!тачно! ф!лоооф!I 3.Фрейда 1 К.Г.Юнга. У поихоана-л1з1 майотра к!иоекрану, перш за вое, ц!кавать багатор|Бно-ва структура псвх1чиохо, пошуки мет од! в зм!ни псих1чно! ре-альност!, механ!эм!в, як! опраяють оптамальному розБатков1 духовних иожливостей лщина. ^вого прихалышка в особ! Фел-л!н! знайшла !де1 швейцарського пеихоанал!така про принцип • творчого, духовного оаморозвитку, станоблокга особиотосг!. Процео самореал!зац!!, "!ндйБ!дуац1I", за К.Г.Вигом, зумов-лениЯ прахованов спрямовуючою тенденцией, яка ьиходать !з так званого ¡маяеятного центру поих!чного жаття, духовнах оил в глибинах людаько! св!до1лсот!,

Класик 1тал!йоького ! св!тового к!но под!ляе переконап-пя поихоанал!тик1в у тому, що 1снуе алях, який веде 1з о(|ври "безов!домого" - особливо! сфера поих!ч1шх процео!в, котра зумовлюе п!нфаятальнз душевне жаття", характер людського 1о-нування на первяннШ стад!! еволюцШтго розватку, - до ващо! духовно! реальпоот!, яку людана моке розкрата в соб!. З.Фрзйд 1 К.Г.Юнг вважали, до розум, який розвиваетьоя, зв!льнить !н-дяв1да в!д найб!льш арха!чно1, "1нфантально~оекоуально5" герани безсв!дсмих !нотинкт!в. В!н в1зьме гору над грубаш, на-зьки!,-л приотраотяма ! звабака, его1огачн8ш.и прагнаниямл, як! володаретоть над людиноп тапер, зумовать любов до блажнього I обмеяать отраядаквя.

ПровЫша теме» тьорчоот! Федар!ко <3адл!н1, на думку автора, можна назъати тому "бозаь1домого", тваршшо-агоГотич-ного начала в л-"лн! ! тецу реал!зац!! видах припцшПь жпття, ' розкриття духовного потенц!алу, закладоного природою в оао-биотоог1.

Дпоертаит такок в!дм!чае, <цо кайсНлш серйознкй !ктарес у c.jepl культури, ф[лоса[|11, психолог!! /- кр!м понхоанал!зу, парапсихолог!! / виклакае у Фелл!н1, за ов!дчешшгл його влао-нам, а такок близького друга матця -"Брунелло Ронд! / що п!д-тверджуить ! худокн! !де! твор!в корифея к!но / неградац1йн1 для католицько! 1тал!1 свИогляди! уявлоиня. Ца, по-аарпа, оккультизм, э його ьизнанням !онуючих у лыдин», лрлрод! пря-хобопих поих!чних сил, погенц1й видо! св!домоотГ. Фелл!н! при-хильник Конфуц1я, засновяяка даосизну Лао-цзи, а також дзен-буддизму, yolx бйд!ь йоги, тобто теоратичних ! прикладных ао-пскт!в ку^-гури псих!чно! д!яльноот! ох1дних цив!л!зац!й. В!н б1льнп oplетгуеться в питаниях перебудови аоах!чянх процео!в п!д вяливом практики поихогрен!нгу, духовного оамовдоокона-лоння, р!зноГ медитативно! психотвхн!кя ох!дних езстеричних' учень, зскрама, дзап/чанъ/- буддизму / будд!йоька йога /, даосизму / даооька Йога /. Ця практика ваде до переживания !нди-в!дпм ы!отлчного досв!ду миттевого "проов!тлешщ", "зв!льнен-

п!д яяим рооу.м!вть ( обливай отан ов!домоот1, псюпки, вс1е1 !нтвлектуачьно-екоц!йно1 офера. Бгаданий дооь!д на мае аналогу у звичайнях сенсорних, ментальная функц1ях ов!домоот! i сп1вв!днооиться з абсолвтно , "бо^еотвашюш реальн^ти". Абсолютна начало с ивдентшш 1 лдиб!дуалья!й ов!доыоот! лю-zvmn як кожлив1оть, перед1снуе ь прихованоюу, непрояьленому г.игляд! ла зразок иаййутньо! роолияя в нао!нн1. ПаяхНний доо-

в!д "nprcbiT. пня" означае эдатя'!мив!да э "божественною роалыПотп" або реа11зац|ю ы-.ищх аопокт!в його влаоно1 ов!-домост!, перэх!д в!д потенцН до актуал!зац!1 !ндив!дуально-го абсолютного начата. Завдяки прахтиц! моралы!0-пслх1чного оаковдооконалення вял(лышпться др!маюч! духовн! оаля, радикально перебудовуються принцидя поих1чно1 д!яльноот1.

Бисповкя яодо oyrl 1 генэзи ф|лософоько-псахологГчних уявлень Федер!ко Фелл!н! роблятьоя автором на основ! вколов-лювань режисора принцяиового характеру, 1дейно-художнього анал!зу ф!лш!в "Сатирикек", "Казакова", "Дорога", "Ноч1 Ка-б!р!1", "8 "Джульетта i духи", "Спокуои доктора Анто-

н!о", "1нтерв"ю", у яких в 1дб;1ваютьоя фундаментальн i 1дв Г

л

пойхоанал!зу та ф|лгео^ъко-поахолог!чн! уявлзкня мон!отачно-пантеТстичних традиц!й Сходу. '

Висповкя п!дкр!плюютьоя тан55 i пор1вш1дьноо характеристикою ключовах кснцэпц!й католацизку i соновнпх положен?,. дзен-буддпзлу 1 даосизму. Рвл!г!йяо-ф!лооо(|оьк1 !до! сх!д-пях цяв!л!зац!й, з огляду на оймахен! рамки кандидато ы< oí ди-оертацИ, в загальнях раоах розглядаютьоя автором у другому параграф!, "0нголог1ч1ю-псяхолог!чндй аспект св1тогляду Фз-дер!ко Фелл!н1".

Наприк!нц! ддсергац!! niдеодяться а!доумки доол1дкошт, формулеатьоя висновка робота в ц!лому 1 впоуваитьол як най-й!лыв оуттев! наступи! положения:

Зг!дно з лог!кою окладщих, суяэречливях !оторичних про-ц-эо 1в отосунки к!н9матографа 1 католицькоI царкЕЯ на Заход! еволюц!онуваля. На оупаонсму eran! boim зд!2он£ються за принципом 6!лыео1 терпвмоаг!, <5¡.тьо р!Бноарашюго партнерства, конструктивного св{тот,ко-рел!г1йного д!нлогу на осков! балая-

су !нтерео!в.

Прид!ляши в своШ творчоот! значну увагу фен оке ну л едини, перспективам ооц!ально-духовного програоу, Федер!ко Фелл!-п! задаеться питаниям: як виконуе ооц1альцо-рвгулюючу фуикц!ю, арограму морально-духовного удооконалання хриотияноького в!рую-чого св!ту контролююча б1лыау частицу територП Заходу католи-цька цзркьа? На думку Фелл!н!, католицизм як цврква, св1тогляд, культова практика, постанови, що охогиазвть вое людсъке гшття, е комплексом, який гальцуе еволюц!йя1 сроцеои в сфер! поих!чно! д!ялы!ост1.

С оц 1 а ль н о-ку ль тур ни а с мм л мор чих зусиль вщшт-'ого иай-стра св!тобого к!неттографу, полягае в дошуках нових духов-них цПшостей, що протистоять каголэдьк!й оф!ц!йно-рел.!г!йн!й традицП. . -

Фелл 1н1 пройшов окладшй, на позбавлшшй оуперечноотей, шлях духовно-творчого розвитку. Цей илях, без оуш!ву, бере початок у хриотияноьк!й культур! 1тал11, у традшд!йному ов!~ тогляд! римсько-католацько| церкви, який було прищеплено в дитинотв! (лайбутньому к!норемсеру. Але дал! штець !да до розум!ння оут! речзй ово!м шляхом,-здобуваючи !огину !з.само! рвапыюст!, прагну".1 осягати житгя без !деолог1чшх за-бобон!в. Як яаол!док цього руху - значка в!ддалвян!оть в!д отартово! л!н!1.

Уже евп¡ми ранн!ш автоб|ограф!чними картинами Фадар!-ко Фалл!н! не дае приводу називати. оебе художником католиць-ко! ор!ентац!1. В них, окор!ша, в!дбиваетьоя ■зобиото паре-житий доов!д автора, засвоеяий власними духовнвми силами без опосоредкування догматами оф!ц!йно1 теолог! I,

Для Фелл!н! католицизм стае об"ектом серйозного анал!зу.

в тому чиол!, ii варазняш заооба'лд к!номиогецтва. Матець в!дмежовуеться в!д традиц!йного в|ровчення 1тал1й41в, пе-рев!ряоти на {отинн 1оть прищеплен! католицысим внкованням фундамэнтальн! положения богословського те!зму, заоновану на них кулътову практику та ооц1альну д1яльн!оть (нотатуту римоько-католицькоI церква. Доол!дження католацазцу мае в творчоот! корифея ов!тового к!но критичний характер.

Св!тогляд Фелл!н! перефпрмувавоя п(д виливом культурно! опадщини Сходу. Суть творчоот! ьидатного майотра бага-то в чому в1дп1^ 1дае ф!лософоько~пояхолсг1чнам коицвпц1нм, духовним ц!нностям пан re Iо г ич но-мон i о г ичн их ф!лооофоько-рел!г!$нах учень, зокрэна, даооизму, дзен-буддазму.

Доол1д*5шщ походження ! зм!оту уявлепь федер!ко Фел-л!н1 про ов!т ! людину дае nUcíasy вважати, rao художшж додержуеться думки, зг!дно з яиоо заовоеннл духовнах tía-гатотв Сходу збагатить зах!дну культуру. Cbít отае все б Шли плюрал!отачнам, 1 дооягнзння 1ниого (оторико-культурного ое-редовйща внооять в розвпток духовноот1 зиачнии ьклад.

Творч!ать Фелл!н! засв!дчуе hcbí тонденцН духовно-культурного жатгя оучаоного Заходу. Зокрзма, це посг!йно зроо-тавчий п!знавальнай I практичнай !нгерзо до позаевроиейоышх, нетрадкцШшх сиатем миолення: рел!гШно! ф1лософН, психолог! 1, культура noaxl4Hoi д!яльност! давньосх!днвх цив!л1за-ц!й з !х великим досв!дом у практиц! моралыю-ло1;х!чного са-швдооконалення, духовно! самореал!эац!!; до сучасного по хоанал!зу, парапсихолог!I.

Прагнення режиоера затвардпта свое право на ¡нд'.1ь!дуаль-пу, незалеяну творчу дукху, часто лриводало до конфл!кту з ра-изько-католацькою церквою.

ОоношП положения диоертацй вшсладен! в яубл1кац1ях:

1. К1ко га рел!г1я: початок нового роману? // Етика, еглапи« 1 геог>1я культура.-К. ,1992.-й 37. - 0,5 Д.а.

2. Ф1лооофсысо-рел1г1йн1 уявлешя Сходу в гворчоот! Ф.Фелл1н1 //Лед. в Д1ТБ Укра!ни. -03.01.1995.- «43. Ук.-Э5.-I д.а.

3. ПоихолоНчнйй аопект тьорчоог! Сэдер!ко Фелл1н1 // Доп. б Д.ЧТЕ УкраПш. - 03.01.1995. - Й44. Ук.-95,~1.д.а.

4. Практика духовно! оамореал!зацН в гворчоот! Федер!кс Фолл!н1 // Етика, еотетика 1 теор1я культура. -К.,- 19Э2.->53€ - 0,5 д.а.

5. К1но 1 рел!г!я: |стор1я 1 майбутне // Тези доповШ на пауково-таоретичн!й кон$ервиц!1 "Худояш культура; проблема, шропективи",-К. ,1995. '

- г\ -

Деордаеь^ T.M.

п<

Пробле.'лч отношения киноискусства и

религия /на материала творчеатва Федерико Фэллшш/".

Даосертацяя па соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - киноискусство я телевидение. Институт искусствоведения, фолькяоряотикя и этнологии ем. M.S. Рнльокого НАН Украипи, Киев, 1995 г.

В диосертацаа исследуется суть и генезао религиозного ыяревоззрепяя Федерико Фзллапп, л о хода как из вдейно-худо-кествепного содержания произведений известного кинорежиссера, так я его виокрчываявй, а также данных сравнительного религиоведения. На формирование мровоззрени Веллини оказала значительное влияние философско-религиозные учаидя Зосгока, в частноота, даосиза и дэзн-буддизм.

Deordiera T.M. "Problems of Relations oi Cineiaa Art and Religion ( tha Creatire Activities of Federico Fellini/" The dissertation in submitted for the scientific degree of the candidate of art, speciality 17.00.0Э - elncrra art and television. Ryleicy Inntitute for Art Studies, Polklor and Ethnology leademy of Seiencea Ukraine, Kyiv, 1995.

The dissertation ia devoted to the analysis of the genesis sad the еагепз oi Federico Fellini's religions outlook. The scientific research la baaed on. the.artistic contents of iilm3 by -.tie fa!Boua director and his verbal statements, and also the latirials of compare oi religions. Philosophic-religious teach-.ngs of the East, in particular Zen-buddhisrc and Taoism, lind nfluence on the elaboration of Fellini's outlook.

taraoBi слова: в1дно!вення к1нс(.ястецтБа I рел(гП, суть i генз-зио св1тогляду.