автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Проблематика и художественная специфика феминистской прозы Кейт Шопин.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблематика и художественная специфика феминистской прозы Кейт Шопин."

^ Ч

^ с-у Національна Академія наук України

• Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка

і "

' '•

На правах рукопису

Євтушенко Леся Петрівна

ПРОБЛЕМАТИКА ТА ХУДОЖНЯ СПЕЦИФІКА ФЕМШІСТСЬКОЇ ПРОЗИ КЕЙТ ШОПІН

10.01.04 - Література зарубіжних країн

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ -1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі Іноземних мов Черкаського Інженерно-технологічного інституту.

Науковий керівник

Офіційні опонента

Провідна організація

Захист відбудеться 29 жовтая - 1996 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.24.01 при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за адресою : 252001, Київ, вул. М. Грушев-ського 4, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту літератури їм. Т.Г.Шевченка НАН України.

Автореферат розісланий ^ддд

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор Філологічних наук, професор Шпак В.К.

доктор філологічних наук, професор Денисова Т.Н.

кандидат філологічних наук, доцент Колибанова А.О.

Дніпропетровський державний університет

Як і будь-який соціальний рух, фемінізм має свою історію. Можна твердити, що ідеологічні основи фемінізму в європейській і американській культурах були закладені в роботах Мері Волстонкрафт, Маргарет Фуллер, Джона Стюарта Мілля, Генріха Ібсена, Вірджінії Вульф, Сгазани Роузон та Ганни dopeтер. В завдання реферованого дослідження не входить аналіз історичного розвитку Феміністського руху, хоча це досить важливо для відтворення історичних рамок роботи. Фемінізм як соціальний рух завжди мав вплив на літературу 1 мистецтво. Впродовж останніх років в зарубіжному літературознавстві вийшли десятки наукових досліджень, присвячених втіленню жіночої теми в художній літературі. Письменників турбує передусім і роль жінок в історичному процесі, 1 біологічний , психологічний аналіз жіночої екзистенції. В той же час Формується важливий напрямок літературної критики - "феміністська критика" і, як її підрозділ, гіпокритика, яка окремо вивчає поетику творів авторів-жінок. Феміністська критика , як і жіночий рух, має свої етапи розвитку і особливості- Якщо говорити взагалі про феміністську літературу , то необхідно відмітити, що вона є не тільки предметом окремих досліджень, а викликає зацікавленість серед сучасних науковців.

Творчість американської письменниці другої половини XIX ст. Кейт Шопін / Kate Chopin, 1854 - 1904 /, яка стала предметом реферованого дослідження, заслуговує на особливу увагу, оскільки її художній доробок є вагомим в історії літератури QUA і належить до переломного моменту в Історїї " жіночої " літератури Сполучених Штатів.

Актуальність дослідження полягає у необхідності вивчення та аналізу феміністської літератури кінця XIX- початку XX ст., коли фактично 1 зародився американський феміністський рух. Жіноча, тема в літературі досить актуальна саме зараз, коли західні феміністські теорії, які тільки-но " просочились " у вітчизняне літературознавство, набрали великої сили. Творчість Шопін, яка однією з перших зосередилась на жіночій темі, навіть в американській літературній науці ще не знайшла всебічного висвітлення. Американська критика попередніх етапів обділяла увагою її поезію 1

новелістику , в той час, коли її головний роман " Пробуджен / Awakening, 1899 / вважається тепер класикою Феміністської л ратури. У зв'язку з цим виникає необхідність вивчення творч письменниці в контексті літератури і критики рубежу століть, сприятиме її повній 1 об'єктивній оцінці.

Актуальність дослідження полягає також у спробі град феміністської проблематики творів Шопін і визначенні жанр своєрідності її творів. Об’єктом дослідження є як новелістика, т і поезія письменниці. Основною темою новелістики Шопін протягом гатьох років американські критики вважали передусім зображі місцевого колориту / local color / Південних штатів С1ІІА. У диі тації зроблено спробу виокремити ряд важливих тем у нові письменниці, які ще не були об’єктом наукових досліджень.

Мета дисертації полягає в тому, щоб дати загальну характеї тику творчості Шопін та виявити місце письменниці у загальному і тексті розвитку феміністської літератури США. При цьому до уі беруться основні риси історичного розвитку суспільної СВІДОМОCTj літератури цього періоду, а також втілення жіночої теми у ' рах американських та західних авторів, сучасників Шопін. Отже і таюггь основні завдання дослідження :

- визначити основну тематику творів Шопін :

- висвітлити художнє втілення жіночої теми у творах І

пін ; -

' - проаналізувати жанрову специфіку феміністської пре

зи письменниці :

- виявити місце письменниці в американській літераї кінця XIX ст. та в контексті Феміністської літератури США ’і Європи.

При цьому необхідно виходити з тематичної спільності тво письменниці, аналізуючи художню специфіку кожної окремо взятої вели або роману. В завдання дослідження входить осмислення осн них жіночих проблем з точки зору їх втілення у творах Шопін.

Методологія дослідження. У роботі використаний історико-ге

точний метод у сполученні з порівняльно-типологічним і текстологічним аналізом. Теоретичною 1 методологічною основою роботи можна вважати монографії та критичні статті зарубіжних, зокрема американських, літературознавців, які присвячені дослідженню феміністської літератури кінця XIX та початку XX ст., а також роботи вітчизняних критиків з історії американської літератури цього періоду.

Наукова новизна роботи витікає вже з самого предмета аналізу: в дисертації зроблена перша у вітчизняному літературознавстві спроба проаналізувати творчість Кейт Шопін, представника феміністської літератури США. І хоча американські дослідники неодноразово зверталися до її доробку, проте комплексного аналізу її творів зроблено не було. До того ж західні критики, як правило, не- віддавали належне естетичним здобуткам Шопін в дослідженні жіночої психології. Проте, як доводить дисертант, серед авторів-жінок другої половини XIX ст.Кейт Шопін займає визначне місце. їй належать перші спроби створити образ духовно і сексуально незалежної жінки. У цьому відношенні письменницю можна вважати новатором американської феміністської літератури. Шопін була впевнена, що емоційно-фізіологічний комплекс, зумовлений чуттєвістю, є рушійною силою всіх вчинків і поведінки людини. Шопін була також одним з перших авторів-жінок, хто підняв проблему стосунків між чоловіком І ЖІНКОЮ до висоти " серйозної літератури ".

Новизна дослідження полягає у формуванні нового підходу до творів Шопін, які аналізуються в широкому історико-літературному контексті. В роботі розглядаються недостатньо досліджені попередниками етапи творчості письменниці. Зокрема, тематична 1 естетична багатоплановість новел, своєрідність їхньої структури. В критичних роботах, присвячених Шопін, не встановлені тематичні та структурні зв'язки між творами письменниці. Відтак виникає необхідність визначення цих взаємозв'зків, а також комплексного аналізу основних етапів творчості Кейт Шопін.

Практичне значення роботи. Результати дисертації можуть бути плідними для подальших досліджень феміністської літератури. Ма-

теріали робота можуть бути використані також при читанні лекційного курсу з Історії зарубіжних літератур XIX та XX століть, спецкурсу з історії літератури США та в системі спецсемінарів. Матеріали дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних наукових конференціях американістів на базі Московського державного університету / 1993 - 1994 /, Черкаського інженерно - технологічного інституту / 1994 - 1996 /.

Основні положення робота викладені у публікаціях.

Структура робота. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії.

Зміст робота.

У вступі обгрунтовуються вибір теми, актуальність проблематики, формулюються тема та завдання дослідження, визначаються наукова новизна та практична цінність дисертаційної робота.

Як американська, так 1 європейська критика не прийшли до єдиної думки щодо визначення творчого методу Кейт Шопін. Не зумовлено там, що в її творах переплітаються різні тенденції тих чи інших літературних шкіл, течій, напрямків. Письменниця прагнула до широкого відтворення дійсності, впливу суспільних умов на людські долі та духовний світ особистості. У творчому доробку письменниці .можна віднайти елементи романтизму, символізму, натуралізму і реалізму. У творах Шопін зображення світу не носить абстрактно-умовний характер, письменниця часто відтворює життя " в формах самого життя". Реалістичні тенденції простежуються також у зображенні характерів героїв, нарівні з елементами романтизму. Розчарування героїв, нота песимізму співзвучні романтичній тенденції. Можна згодитись з думкою критиків, які констатують перевагу елементів романтизму у творчості Шопін, взявши до уваги те, що реалізм США, як 1 в країнах Європи, не стільки перекреслював досвід писменників-роман-тиків,скільки увібрав кращі традиції літератури романтизму. Американський реалізм зберіг основну тенденцію американської романтичної школи - виражати уявлення про світ в етичних категоріях. У твор-

чості Шопін саме ця риса найвиразніша.

Дисертантка не схильна відносити К. Шопін до романтиків чи реалістів, віддаючи належне традиційній "моді” недавнього минулого V вітчизняному літературознавстві. В завдання роботи входить дослідження творчості писменниці у всій її складності 1 суперечливості, на тлі калейдоскопічного переплетення літературних тенденцій і естетичних переконань, зумовлених історичними ПОДІЯМИ, розвитком суспільної свідомості на рубежі століть.

Перший розділ - "Творчість жінок-письмєнниць в контексті американської літературної критики кінця XIX та початку XX ст.”. Середина XX ст. в історії Фемінізму позначена грунтовними дослідженнями та публікацією одного з найвидатніших феміністських творів "Друга стать" / The Second Sex , 1946/ Сімони де Бовуар. Це' фундаментальне дослідження викликало спочатку суспільне обурення, потім захоплення, а в результаті стало одним з визначних надбань критичної думки, зокрема в США, хоча 1 воно не охопило весь спектр проблематики феміністської літератури. Нині монографія "Друга стать” перекладена на двадцять шість мов і справедливо вважається класикою Фемінізму. У цій великій за обсягом, дещо фрагментарній за Формою роботі піднято цілий ряд проблем : роль жінок в історії, історична, психологічна та біологічна сутність жіночої екзистенції і, нарешті, аналіз сучасного становища жінки, її інтимного життя. Власне, дослідження Сімони де Бовуар ознаменувало закінчення першої хвилі фемінізму, який мав уже досить глибоку Інтелектуальну 1 цілком реальну суспільну Історію.

Ідеологія Фемінізму пережила свій розквіт разом з ідеологією радикалізму на рубежі 60-х - 70-х років XX ст. 1 була її складовою частиною. Тоді ж почалася її друга, Інтенсивна хвиля. З того часу на Заході, особливо в Сполучених Штатах, з’явилися десятки досліджень , що лягли в основу наукових жіночих студій,1 не

„„omlneton, London.- 1978 ? Gilbert Sandra',' Gubar Susan. ihe°0oman writer In tne Nineteenth Literary Imagination. - feu Haven. 1979 : Gilbert Sandra, Gubar Susan. No Man’s Lana : The Place of the woman Writer in the XXth Century. - New Haven, 1988.

менше творів "феміністської публіцистики", які торкалисі психології, фізіології, суспільної і економічної ситуації і нині складають цілу бібліотеку. Але багато аспектів проблеми залишилисї ще не розв’язаними.

Розглянувши особливості "феміністської кришки", автор дисертації звертається до аналізу американської Феміністської літератури другої половини XIX ст., представленої творами писменниць-сучас-ниць Кейт Шопін : Елен Глазгоу, Сари Орн Джуїтт, Едіт Уортон, Шарлотта Гілман, Уілли Кезер. Кожна з них прагнула створити образ "нової жінки", який докорінно відрізнявся від традиційних жіночих образів. В той час, коли "чоловічий" роман був в більшості урбанізо-ваний, "жіночий" був представлений регіональною літературою: Джуїтт і Фрімен описували місцевий колорит Нової Англії, Шопін - креольску культуру штату Луїзіана, Глазгоу - звичаї Півдню Вірджінії, Кезер -штату Небраска. Дійсно, однією з основних тем авторів-жінок можна справедливо вважати зображення місцевого колориту окремих штатів США. Але, безумовно, важливою частиною творчості кожної з них було дослідження жіночої психології, яке провадилося в конкретних умовах і сприяло тому, що їхню творчість кваліфікували як регіоналізм. Писменниці нового покоління змальовували героїню, яка бажала звільнитися від упереджень і стати у всіх відношеннях незалежною.

Яскравим представником американського літературного фемінізму кінця XIX ст. є письменниця Кейт Шопін. У. своєму творчому доробку вона мала вже кілька новел, коли в 1839 році Сполучені Штати були шоковані її новим романом "Пробудження," за темою і проблематикою схожим на "Мадам Боварі” Гюстава Флобера. Хоча з’явилось чимало відгуків щодо художньої вишуканості роману, все ж суспільство не було готове до новаторського трактування поставлених письменницею проблем та створення правдивого образу вразливої 1 незалежної від чоловіка жінки. І Кейт Шопін, яка після цього написала ще декілька новел, з часом була забута. Минули десятиліття, 1 лише окремі критики згадували про неї як про писменницю місцевого колориту. Проте ніхто не згадав її роману "Пробудження". В період з 1306 по 1380 роки вийшли десятки досліджень про творчість письмен-

* -ниці. Роботи, присвячені Шопін, були то позитивними, то висловлювали негативне ставлення критиків щодо проблематики та поетики її творів. Погляди літературознавців здебільшого були суперечливими. Теодор Драйвер ще працював над " Сестрою Кері ", коли роман " Пробудження " був вже ” відкинутая " суспільством. І тільки в середині XX ст. настав час " відродження " роману. Жіноча психологія завжди була об'єктом досліджень для Шопін» яка ніколи не прагнула щось змінити, а лише намагалася зрозуміти філософію жіночої екзистенції.

У другому розділі дисертації " Проблематика та художня своєрідність поезії та новелістики Кейт Шопін " розглянуто доробок письменниці різних періодів її творчості.

Творча кар’єра Шопін, яка вважається найкоротшою в ’’династії’’ письменників-регіоналістів CHIA, почалася в 1889 маловідомими віршами 1 плідно закінчилась в 1904 - за рік до смерті. Перший етап її творчості - це записи у приватному щоденнику, де письменниця намагалась відобразити свої почуття, мрії та життєві спостереження. Для Шопін творчість була своєрідною терапією проти самотності, яку вона відчула, коли стала вдовою. .

У творчому доробку письменниці є немало віршів. Вони ніколи не були опубліковані окремою збіркою, друкувались рідко 1 в більшості були написані не для сторонніх очей. Можливо, тому критики майже ніколи не згадували про її поезію.

Поезія, як І проза письменниці, присвячена темі кохання, іноді смутку і печалі. Можна виокремити основні тематичні групи віршів : любовна, пейзажна, філософська лірика 1 " випадкова " поезія. Доречним, на погляд автора дисертації, є порівняння поезії Шопін з творчістю відомої американської поетеси Емілі Дікінсон. Обидві презентують " поезію думки ", їм властиве конкретне, але філософське

* Основні дослідження творчості Кейт Шопін викладені в критичних роботах, : Rankin Danial S.. Rate Chopin and her Creole Stories. -Philadelphia : University of Penselvania Press, І936.: Eble „Kenneth. A Forgotten Novel : Kate Chopin’s The Awakening //

western Humanities Review 10 C Summer 1956 ) : Seyerster Per. Kate " зіп : A Critical "Biography. - Loisiana State University Press, 3 : Toth Emily. That Outward Existance which Conforms : Rate

іуьу : loth tmily. mat Outward txistance which Lomorms каие Uiopin ana Literary Convention C Ph. D. diss., John Hopkins University, 1975 ).

світосприймання. У Шопін, як і у Дікінсон, в центрі уваги - зліт людської душі. Стосунки людини і природи виходять за межі певної формули. Вони включають в себе емоційне занурення в природу. Легко помітити, що у Шопін, як і у Дікінсон, як правило, відсутній традиційний пейзаж - природа позначена філософським сенсом. Релігія посідає важливе місце в творчості цих авторів: вони відчувають Бога як дещо вічне і безумовне.

Поетична спадщина Шопін складається з близько п'ятидесяти віршів 1 має важливий вплив на подальші творчі злети письменниці. Вірші допомагають краще зрозуміти внутрішній світ автора і є цікавими для окремого дослідження.

Перші новели Шопін були опубліковані в 1890 році на сторінках газети Сен-Луіса " ГТостдіспетч " / Post-Dispatch / і в " Музичних Відомостях " / Musical Journal / у Філадельфії. Роман " Винні "

/ At Fault / був видрукований коштом самої письменниці цього ж року. Проте твір не виправдав надій Шопін і не приніс бажаного успіху. В романі відчувається вплив одного з найвидатніших феміністських романів того часу - " Джейн Ейр " Шарлотти Бронте. Після поразки свого першого роману Шопін зрозуміла, що їй необхідно передусім навчитись зображати складні стосунки між індивідуумом і суспільством.

Об’єктом пізнання для нової літератури було американське життя. Місцевий матеріал давав змогу письменникам-регіоналістам з великою повнотою відтворювати реальні картини життя. В результаті виникала ціла галерея образів, мешканців Джорджії та Південної Ка-роліни, кейджерів та креолів. Щодо письменників Нового Орлеану, то, зображуючи американську дійсність, вони певною мірою використовували в своїх творах традиції французької, іспанської літератури, від яких креольська культура багато чого успадкувала.

Більшість ранніх оповідань Шопін присвячено зображенню характерів людей, які потрапляють у різні життєві ситуації. Кращі новели були надруковані в місцевих виданнях, а в 1894 році з’явились у невеликій збірці " Люди затоки ’’ / Bayou Folk /. Загальною темою оповідань було зображення місцевого колориту Луїзіани, креольських традицій і характерів. У кожній новелі відтворюються внутрішнє жит-

тя героїв, їхні почуття, турбота і мрії. Події та обставини відходять на другий план. Шопін змальовувала характер креольця, основними рисами якого були чесність, людяність, родинна гордість, інколи набожність І завади - веселість. Усі дії в оповіданнях зображені на тлі того, що для багатьох читачів того часу вважалось дивним та екзотичним : сільська місцевість центральної Луїзіани з її озерами і лісами, французький ринок у Новому Орлеані, світлі жваві вулиці міста та його мешканці. -

Кохання - постійна тема новелістики Шопін, але воно не завжди перемагає у її творах. Іноді це безкорисливе кохання, яке відчуває бідна негритянська дівчина. Інколи воно буває сліпим і несе в собі небезпеку руйнування, як у коханні Полет 1 Азелі. Нероз-ділене почуття зустрічається в " Красуні Зораїд " / La Belle Zora-ïd /, a сміливе і всеперемагаюче кохання - в оповіданні " По ту сторону затоки "/ Beyond the Bayou /. У новелі " Візит в Авоелес "

/ The Visit to Avoales / Шопін замислюється над вічними загадками жіночого серця. Самітня жінка, яка чекає чоловіка з війни, закохується в сусіда 1 навіть збирається з ним втекти. Але коли дізнається про смерть чоловіка і зізнає свою жорстоку зраду, приймає єдине рішення - залишитись у рідній оселі. Отже, дослідження психології жінки було основною метою творчості Шопін.

Для свого часу / 1890 рік / оповідання " Порядна жінка ” / А Respectable Woman / було досить сміливим твором. Це - лаконічна розповідь про заміжню жінку, якій подобається інший чоловік. Він пробуджує в ній хвилю надій і бажання хоча б на мить забути, що у неї є чоловік. Але це тільки мрії. Зробити рішучий крок вона не наважується.

Найвдаліше розкритою у творчому доробку письменниці можна вважати тему боротьби жінки проти залежності в сім'ї з патріархальними звичаями. Кейт Шопін досліджує важливі психологічні аспекти : яку роль відіграє одруження у формуванні та становленні жіночого характеру. З одного боку - покірність жінки та підкорення своєму господареві, а з другого - боротьба за незалежність і сімейну рівність. Така проблематика притаманна оповіданням Шопін,

які не увійшли до попередніх двох збірок. Різноманітні художні де талі та головні герої, які здавались дивовижними і незвичайними дл читачів в оповіданнях першої збірки, в результаті допомогл письменниці "відчинити двері" в цікавий, іноді дивний і переважн суперечливий світ взаємин між чоловіком та жінкою. В період, кол почали з'являтися перші ” жіночі " твори в США, критики вважали Сі можливо, у свій час мали рацію ), що художня література, яка за хищає жінок, що живуть всупереч суспільним нормам, шокує звичайно го читача. Таким чином, в нову збірку увійшли оповідання, де впер ше правдиво і відверто відтворювались характери і ситуації, як тоді вже зустрічались в реальному житті.

Епіграфом до першого оповідання " Мудріша за Бога " / Wise

than a God / стало відоме латинське прислів'я : " Любити і бут

мудрим - це дар Божий Головна героїня повинна зробити вибір присвятити життя мистецтву чи вийти заміж за коханого чоловіка, вона вибирає перше. В оповіданні " Дівчина святого Філіпа " / Th< Maid of Saint Philippe / героїня вирішує життєво важливе для не: питання. Відчувши красу сільського .життя та місцевої природи, дівчина відмовляється залишити цей райський куточок і переїхати жити у велике місто з коханим. Цікавим є розвиток сюжетної лінії і оповіданні " Історія всього однієї години " / The Story of ai Hour /. На кількох сторінках вмістилася розповідь про життя і смерть, шлюб 1 незалежність.

■ Проблематика оповідань третьої збірки не зовсім відповідапг етичним засадам суспільства дев'яностих років XIX ст. На думкі американського критика Льюіса Ліарі, новели останньої збірки не

*

принесли Шопін бажаного успіху. Проте слід зауважити, що саме вони стали початком шляху письменниці до роману " Пробудження ". Проблематика цих оповідань перегукується з її головним твором.

Після завершення роману " Пробудження " Шопін знову звернулась до жанру новели. Найвдалішими в художньо-естетичному плані є " Гроза " / The Storm /, " Історія Елізабет Пібоді " / ElizabeU

* Leary Lewis. Introduction to the " Awakening ".- London, 1986. - P. I

Stock’s One Story / та " Хрещена " / The Godmother /. Новели цього періоду засвідчують удосконалення майстерності та продовження творчого експерименту письменниці.

У творчому доробку Шопін немає філософських трактатів, хоча всі її твори наповнені філософією самого життя. Оповідання ” Емансипація " / Emancipation / та " Роздуми " / A Reflection / можна віднести до суто філософських творів. " Роздуми " - судження автора про долю художника. Твір побудований на алегоричному порівнянні:

’’ процесія, що рухається " - це життя. У ній беруть участь два типи людей. Одні мають вітальність 1 завжди в дорозі. Інші - тільки спостерігають за процесією. Саме до спостерігачів Шопін відносить художників. Оповідання " Емансипація " було написане задовго до появи роману " Пробудження ’’ і могло б бути епіграфом до цього твору. Назва " Емансипація ” співзвучна ” Пробудженню ". Більше того, слово " awakening " вживається в кульмінаційному моменті оповідання. Цікаво, що головний герой - це невідома істота чоловічої статі. Емансипацію письменниця метафорично називає " божевільним польотом " / a mad flight /.

Оповідання Шопін пізнього періоду творчості не відрізняюпгься особливою оригінальністю ні в тематичному, ні художньому плані. Очевидно, письменниця хотіла, щоб критика та читачі прийняли хоча б її пізні твори і тому в певній мірі зрадила своїм авторським принципам. Проте її кращі новели, які були відкинуті суспільством, можна дійсно віднести до здобутків американської феміністської літератури. Основа сюжетного конфлікту новелістики Шопін -невідповідність між надіями, бажанннями героїв 1 реальним життям.

У третьому розділі дисертації " Роман "Пробудження" - творча кульмінація Кейт Шопін. Особливості поетики ” зроблена спроба проаналізувати головний твір письменниці. В американській критичній літературі другої половини XX ст. з'являється незвичний термін для визначення нового жанру - " роман пробудження ”. Головним героєм такого твору виступає жінка, а тому й окреслення життєвих проблем відбувається через призму жіночого світосприймання. Обов'язковим у такому романі є також конфлікт між тим, що відчуває жіг.ка. і

реальністю, яка суперечить її внутрішньому стану. На думку амери канської дослідниці Сюзанни Розовської, типовими " романами пробудження " можна вважати " Мадам Боварі " Г. Флобєра, " Пробудження К. Шопін, " Мій смертельний ворог" У. Кезер, " Дочка землі " А Смедлі та " Середина березня " Дж. Еліот. Героїні цих творів маюгг; свою неповторну долю, але кожна з них " пробуджується " і вступає і конфлікт з суспільством і прагне лише одного - особистої незалежності.

Жіноча емансипація - досить складний і суперечливий процес. Це зумовлює нотки песимізму в " романі пробудження ", де простежуються і мотиви трагізму, оскільки, " прокинувшись ", жінка починає усвідомлювати своє місце, бореться за незалежність і завжді страждає від цього. Героїня " роману пробудження " відчуває самотність і не має підтримки серед близьких та друзів. Як правило,

це призводить до трагічного фіналу - самогубства.

Роман " Пробудження " Шопін був сміливим твором для свого ча-

су. Письменниця створила галерею жіночих образів, і серед них найвиразнішим є образ головної героїні Едни Понтельєр.

Фабула роману проста. Його розділи можна вважати незалежними 1 до певної міри закінченими. Рух в романі відбувається ніби то поштовхами : кожна частина - це ще один крок героїні до внутрішнього " пробудження ". Двадцятивосьмирічна Една Понтельєр, маючи чоловіка і двох дітей, закохується в іншу людину. Починається її " пробудження ". Една усвідомлює своє місце у світі, замислюється над тим, що таке жіноче щастя. Напруженість сюжету пояснюється не тільки там, що героїня не може уникнути життєвих та соціальних реалій,але головним чином її суперечливістю.

Назва твору відповідає внутрішньому стану головної героїні. Слід зазначити, що спочатку роман мав інший заголовок - " Самітня душа " / A Solitary Soul /. Очевидно, письменниця була впевнена, що результатом " пробудження " завжди є самотність. Життєві погляди письменниці формувались незалежно від таких важливих і впливових течій, як ідеалізм, соціо-економічний детермінізм і навіть релігія, хоча в трактуванні образу головної героїні визначається філософ-

сько-естетична позиція автора, яка наближається до сучасної теорії екзистенціалізму. Шопін розуміє, що Една зможе жити тільки за своїми внутрішніми законами, 1 її особисте " я " буде стояти вище від соціальних норм. Зрозуміло, що така боротьба за внутрішню свободу збагачує її Індивідуальність, хоча, з Іншого боку, процес емансипації обов’язково буде супроводжуватись почуттям спустошеності та самотності. Створюючи образ Едни,Шопін ніби дотримувалась певної дистанції в оцінці поведінки та вчинків головної героїні. Письменниця ніколи не іронізувала, не засуджувала її і не співчувала ій, не вважала її спосіб життя деградацією.

У романі простежується вплив естетики романтизму. В першу чергу, це романтичне кохання Едни до Роберта. І хоча Една вважає можливими позасімейні стосунки і розуміє, що нею керує лише фізичне 5ажання, все ж вона схожа більше на сентиментальну героїню епохи романтизму, ніж на " емансипатку "XX ст.

У романі багато символіки. Птахи - символ свободи 1 незалежності. Рідний дім Една називає ” голуб’ятнею ", вважаючи, що голуб : прирученим і тому полоненим птахом. її подруга, мадемуазель Райц, застерігає, що птах, який злітає вище від інших, повинен мати жильні крила. У фінальній сцені з’ являється птах з підбитим крилом, який б'ється і кружляє над Едною, коли вона скоює самогубство.

Символічною є ще одна сюжетна деталь. Героїня ніколи не вміла їлавати. Навчитись - було її палким бажанням. На відпочинку, де во-ча познайомилась з коханим, її мрія здійснюється : " її охопило почуття урочистості 1 здавалося, ніби якась невідома раніше сила дала можливість контролювати роботу тіла і душі. Вона бажала заплив-

*

та так далеко, куди ще не допливала жодна жінка

Те, що Една навчилась плавати, символізує її " пробудження ". <оли героїня ще тільки починає непевно відчувати перші поклики ба-кання, її воля стає непорушною, а мовчазна покірливість чоловікові заптово зникає. Але умови, в яких вона живе, обмежують її бажання,

І мрії залишаються нездійсненими.Великого значення у романі набуває

* Оюріп Каіе. Аиакепіпй.- N. У. ,1989.- р.38 /переклад наш. - Л.Є. /

створений автором образ моря.

Заслуговує уваги те, що образи моря, піску, сонця та не! зустрічаються майже у кожному розділі роману. За рахунок особливе го прийому обрамлення у читача складається враження, що він не з< лишає морського узбережжя впродовж усього твору. Насправді ж Шоп' зображає цю картину тільки двічі : вперше на початку роману, koj ми стаємо свідками " пробудження " Едни, та у фінальній сцені.

Щоб сфокусувати увагу на особистості головної героїні, Шоп] створює ряд типових образів : добрий сімейний лікар; чоловік, які вважає дружину своєю власністю, піклується про дітей, а вечораї грає в карта: безвідповідальний 1 пихатий Віктор Лебран: спокуслі

вий Ельци: іронічний образ ідеальної матері 1 люблячої дружини Адель Ратіньоль. Образ Едни змальований детальніше. Вона не схол на Інших жінок. Її доля - це насамперед драма самопізнання, " пре будження ", що веде до загибелі. Можливо, це навіть трагедія С£ мообману.

Елементи імпресіонізму у зображенні морських пейзажі відповідають настрою головної героїні.1 посилюють емоційне сприЕ мання завдяки використанню автором різноманітних художніх засобів віршованого ритму у прозі, вербальної семантики. Романтичні nef зажні замальовки чергуються з реалістичними зображеннями стосункі між людьми. У романі відсутні несуттєві деталі. Все сприяє інтеь сивному розвитку сюжетної лінії твору : контекст, символи, парале/ та контрасти. Особливе місце відводиться діалогам 1 монологам " Внутрішній " діалог відіграє важливу роль у змалюванні настрс персонажів, а також допомагає зрозуміти їх вчинки.

Композиція твору відрізняється наявністю кілька кульмінаційних моментів. Як і в багатьох оповіданнях, Шопін створю " кульмінацію дії " та " кульмінацію почуттів ". У цьому випадк письменниця надає перевагу останній. Розв’язка роману трагічна Една скоює самогубство. Цей вирішальний крок головної героїні мож на розцінити по-різному. Але Шопін вбачає в цьому виклику сус пільству своєрідне продовження життя 1 змушує читача замислитис над сенсом буття.

У висновках підводиться підсумок дослідження та аналізу ірів письменниці. Можна говорити про галерею жіночих образів, юрених Кейт Шопін. Більшість новел присвячені жіночій іистєнціі. Кожна її героїня неповторна. Головне, що об'єднує всі ючі образи, - це прагнення до незалежності. На відміну від . своїх іередників, письменниця створила образ нової жінки, яка бажає льнитися від сексуальних упереджень, бути матеріально незалеж-і і обов'язково відчувати внутрішню свободу. Письменниці цього ііоду по-своєму осмислювали жіночу емансипацію. Деякі уявляли цей цес через соціо-економічні зміни, інші були впевнені, що сек-льна свобода виступає рушійною силою для емансипованої жінки. У ін сексуальна свобода передусім гармонює з внутрішньою, духов-незалежністю. Створені письменницею персонажі характеризуються рдинарністю.

У висновках робиться також невеликий огляд сучасної іністської літератури США, яка викристалізувалась на фоні после рну, що відкриває нові можливості для мультинаціональної ьтури Сполучених Штатів. В період 70-х років XX ст. на літера-ному небосхилі з'являється група жіночих авторів з різним ет-ним підгрунтям, расовою приналежністю, що створюють величезний ив Феміністської літератури. Найвидатнішими з них є Тоні ісон, Ніккі Джовані, Тоні Кейд Барбара, Мармон Леслі Сілко.

Сучасна феміністська література, безумовно, ще мало дослідже-В українському літературознавстві цей напрямок залишається факта невивченим, хоча у популярних словниках все частіше починає їлятися саме слово " Фемінізм ". Отож, подальші дослідження Іністської літератури обіцяють бути плідними 1 цікавими.

Зсновні положення дисертації викладені в таких публікаціях :

І. К проблеме Феминизма в США // Проблемы поэтики в зарубежной литературе. Сборник статей Московского педагогического университета. - Москва, 1994. - С. 191 - 195.

І. Напрямки " феміністської критики " // Збірник статей ас-

пірантів і пошукачів ЧІТІ. - Черкаси, 1994. - С. 190 - 193.

3. " Роман-пробудження " // Слово 1 час. - 1995. - N1. -С. 61 - 62.

4. Проблемы женской эмансипации в современной литературе США // Этнические проблемы в американской литературе и журналистике. Тезисы конференции Российской Ассоциации по изучению культуры США. - Москва, 6 - 10 декабря, 1993 г. - С. 94 - 96.

5. Оцінка творчості К. Шопін в контексті американської критики XX століття // Проблеми традиції, жанру, методу, стилю, поетики. Тези міжнародної наукової конференції. - Черкаси, 26 -27 травня 1994 p.. - G. 9 - 10.

6. К вопросу о современной Феминистской критике // Американская литература в мировом контексте. Тезисы конференции. -Москва, 5-10 декабря 1994 г. - С. 82 - 84.

7. Неофемінізм. Жанрова різноманітність " феміністського роману " в США // Проблеми традиції в сучасній літературі США. Тези міжнародної наукової філологічної конференції. - Черкаси, 25 - 26 травня 1995 р.. С. 9 - 10.

8. Роман " Пробудження " - творча кульмінація К. Шопін // Література США і сучасність. Тези наукової Філологічної конференції.- Черкаси,23 - 24 травня, 1996.- С. 21-22.

SUMMARY

. Yevtushenko Lesya " Problems and Poetics of Kate Chopin's

and Feminist Prose ". ..

The dissertation Is submitted for a scholary degree of Candidate, of Philology in the specialization 10.01.04. - Foreign

Literature, at the Shevchenko Institute of Literature N A S U .

This dissertation is representing the first attempt to research the early American " literary feminism ", which dates back to the end of the XlXth and the beginning of the XXth centuries. Thus, the dissertation studies the works of Kate Chopin. The research contains a complex analysis of Chopin’s poetry, short-stories and poetics of her novel " Awakening ". Chopin’s

works have been examined in the context of American and European critics of her and our times. The research determines the main features of the " novel of awakening ", a new literary phenomenon invented in the middle of the XXth century by an American scholar Susan Rosowsky.

АННОТАЦИЯ

Евтушенко Л. П. Проблематика и художественная специфика феминистской прозы Кейт Шопин.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - Литература зарубежных стран. Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 1996.

Защищается рукопись, где впервые в отечественном литературоведении исследуется ранний американский литературный феминизм, представленный литературой конца XIX и начала XX веков, в частности творчеством американской писательницы Кейт Шопин. Работа содержит комплексный анализ её поэзии, новеллистики и поэтики романа "Пробуждение". Произведения Шопин рассматриваются в контексте американской и европейской критики начала и средины XX века. В диссертации анализируются основные черты " романа-пробуждения ", нового литературного феноменаа XX века, впервые представленного американской исследовательницей Сюзанной Розовской.

Ключові слова : фемінізм, " феміністський роман ", жанрова.. своєрідність, " роман-пробудження ".