автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.02
диссертация на тему: Проблемы государства и власти в либеральной социально-политической думе Украины

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы государства и власти в либеральной социально-политической думе Украины"

РГ 6 од

НініотеротЕо освіти України

1 9 ДПР 1993 _________

ХАРКІВСЬКИЙ ДВРКАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім.Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ВАСИЛЬЄВА ІРИНА ГРИГОРІВНА .

Проблеми держави і влади в ліберальній соціально-політичній думці Україна

Спеціальність 09.00.02 теорія і іото'рія " ■ соціалізму

■ Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук

Харків - 1993

Робота виконана в Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди •

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Горлач І4.І.

Офіційні опоненти; доктор філософських наук, професор . Пазенок B.C. '

' ' ' ■ доктор філософських наук, професор -

. ■ Лозовой В.О. . • '

Провідна установа - Харківський політехнічний .

■ інститут

, Захист дисертації відбудеться "уі)п '/(■£<■ //it 1Э9Э р;

/У годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.2і).03 Харківського державного Ііедагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди за адресою: ЗІ0І68, м.Харків - Ібб, вул. Блвхера, 2, ауд. А-22І /зал заоідані/.

З дисертаціев можна ознайомитись в науковій бібліотеці Харківського державного педагогічного інституту ім.Г.С.Сковороди.

Автореферат розіслано "А/ 1993 р. .

, ' Вчений Секретар . .

спеціалізованої вченої fy КОРЖВНКО В.В. •

. ради- ' ' ' . • .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

__Ак^альн^оть_теки_доол^дження^ Проблеми держави та влади належать до тих проблем, що протягом всієї історії розвитку лядського суспільства виступали не тільки найважливішої) складовою реальної соціальної дійсності, але й об'єктом пильної постійної уваги з боку представників філософоької та соціально-політичної думки всіх часів і народів. Представники найрізноманітніших напрямків соціально-політичної думки з різних позицій та принципів намагались знайти відповіді на питання походження й суті держави та влади, співвідношення між державною владою, суспільством, особистістю, між необхідністю влади та свободою особи, мі« державою й правом; шукали шляхи подальшого прогресивного розвитку держави та влади в інтересах всіх членів суспільства на підставі свободи та рівності. Не менш актуальними й приваблюючими ці питання е і для сучасних соціально-філософських наук. Однак дослідження цих питань не може здійснюватись без використання досвіду, нагромадженого попереднім етапом розвитку філософської та соціально-політичної думки. Тут значна роль належить дореволюційній ліберальній соціально-політичній думці.

Завдяки зусиллям вітчизняних науковців / істориків, філософів, соціологів, юристів, літературознавців / поступово складалась і в сучасних умовах набула помітних рис історія дореволюційної соціально-політичної думки. її дослідження надзвичайно важливі й актуальні, бо критичне осмислення вітчизняної ідейної спадщини мас для України величезне соціально-культурне та практично-політичне значення. Саме в сучасних умовах почався процео активного прилучення до загальнолюдських цінностей,відродження національної культури. Незважаючи на певні досягнення у вивченні дореволюційної соціально-політичної думки, окремі періоди й напрямки залишаються малодослідженими, а саме, ліберальна соціально-політична думка на Україні кінця XIX - початку XX століть. Лібе -ральні ооціально-політичні теорії, за малим винятком, не стали предметом широкого дослідження у радянській соціально-філософській науковій літературі. При вивченні марксистських, революційно-демократичних теорій ліберальні - розглядались принагідно як протилежні вчення, що не стали корисними, або такі, що не дали німого з точки зору інтересів пролетаріату, а також в силу утвердже-

ної в офіційній науці точці зору про їх недемократичність і реакційність.

Досить високий рівень розвитку дореволюційної ліберальної соціально-політичної думки, її самобутність, оригінальність, критичність у ставленні до самодержавства, соціальна спрямованість,

II значна питома вага в соціально-політичній думці свого часу, прогресивність, демократичне спрямування в конкретних історичних умовах вимагають глибокого, всебічного аналізу. '

Дослідження дореволюційної ліберальної соціально-політичної думки в Україні дає можливість висвітлити принципи, які впливали на складання національно-політичного мислення, проаналізувати ви^ токи виникнення та розвитку ліберального напрямку соціально-політичної думки, що с альтернативою марксистському й революційно-демократичному, показати суть основних ліберально-політичних тео - . рій держави та влади, їх прогресивну спрямованість, взаємозв’язок з сучасністю в сфері соціально-політичної теорії.

Необхідність філософського та соціально-політичного осмисле» ня й аналізу-ліберальної соціально-політичної думки органічно вписується в сучасне соціально-політичне життя України й пов’язаний з вирішенням проблем становлення національної державності, створенням правової держави, виявленням співвідношення державного ідеалу з політичною реальністю, необхідністю подолання соціально-політичної, економічної й духовної кризи. Всі ці питання на межі століть Наполегливо намагались вирішити й ліберальні мислителі. Крім того,' історія соціально-політичної думки виконує великі світоглядоькі функції; її аналіз покликаний відіграти позитивну роль у спростуванні стереотипів про реакційну, антидемократичну, націоналістичну сутність всієї ліберальної політичної думки, що складалась на Україні. - ’

' Особливий інтерес в-яіберальній думці становлять теорії про походження, оутність держави та влади, методи їх удосконалення й подальший прогресивний розвиток, пошук ідеального соціально-політичного устрою. У розробку теорій суттєвий внесок вклали вчені, що працювали на Україні. Відбиття передових прогресивних ідей ліберальної соціально-політичної думки до сучасності, врахування їх в сучасній політичній практиці є необхідними, тому що мова йд9 про ті ж народи в складний, переломний соціально-політичний період їх розвитку. .

Об’єктом дослідження є спадок тих вчених, наукова та політична діяльність яких пов’язана з українськими землями, що входили до складу Російської імперії й торкалась розробки проблем про державу, владу, шляхи їх розвитку та вдосконалення /Б.А.Ки-стяківський, М.М.Ковалівоький, С,Н.Булгаков, Н.1.Палієнко,

М.П.Драгоманов, М.С.Грушевоький, А.А.Алексеев, Н.1.Бердяев,

С.А.Котляревський, М.І.Туган-Барановський та інші/.

Сучасні грані дослідження обмежені кінцем XIX - початком XX ст.,тому що цьому періоду історії України властива складна, різноманітна картина політичної думки, що пов’язано з конкретними соціально-політичними та' економічними обставинами, з характером ідейних концепцій, поєднуючих аспект наслідування й новатор-отвві прогресивності Г консерватизму, співзвучний з сучасним періодом розвитку України. У працях лібералів подані чітко розроблені, оригінальні соціально-політичні концепції держави та влади, що стали основою формування теорії "нового" лібералізму.

Ступінь розробки проблеми. Ліберальна суспільно-політична думка про сутність держави та влади, формування громадського суспільства й правової держави, становлення національної державності на Україні у вітчизняній науці досліджена недостатньо. Незважаючи на те, що розробка й аналіз проблем ліберальної соціально-політичної думки почалаоь ще до революції, залишаються мало дослідженими окремі періоди її історії та ряд концепцій,, а саме: концепції "конституційної" й "правової" держави, федеративно-автономного устрою держави

Післяреволюційна історіографія проблеми має досить окладну історію, в якій умовно можна визначити декілька етапів. Перший з них пов’язаний З ім’ям В.І.Леніна, його літературна спадщина дає широку характеристику вітчизняній ліберальній думці, її значенню та місцю у визвольному русі, заснованою на класових принципах. Якраз висновки та оцінки, зроблені В.1.Леніним, покладено в осно-

* Див.: МоллериуоМ. Очерк противогосударственных учения

- СП6.І9ІІ; Бе л я в в А. Очерк современной унственной жизни// Вера и разум.- Харьков,1889; Довнар-Запол ьский М. Из иотории обществонных течений России.-Киев,1905; К о в п-левский М.К. Обиий ход развития политической мисли во второй половине XIX в.- СПб, 1905. ..

ву всіх досліджень лібералізму в радянський період. Сучасним дослідникам ще олід багато зробити для того, щоб перебороти скла-' дені стереотипи підходів до вивчення соціально-політичної думки. Другий етап пов’язаний з 20-40-ми роками, дослідження цього періоду носять однобічний та різко критичний характер Як науково-дослідницька тема ліберальна соціально-політична думка почала стверджуватись в радянській науці з кінця 50-х років. Досі не публікувалось жодного дослідження про лібералізм як позитивне вчення.

На сучасному етапі лібералізм піддавався наміру різнобічного аналізу галузями суспільних наук. Найбільш детально вивчена історія вітчизняного лібералізму як політичного руху, особливо історія ліберальних партій періоду революції 1905 - 1907 рр.^.

Ідейні.основи ліберальної соціально-політичної думки в різних аспектах вивчалйоь істориками правової, економічної, філософської, соціологічної думки. Юридично-правовий аспект ліберальних політичних теорій досліджувався радянськими юристами: В.Д.Зорькі-ним, Н.Я.Куприцем, 0.§.Скакун, В.Г.Сокуренком та іншими .

Див.: Покровский B.C. История русской политической мысли. -М.,1940; Ш т е й н М. Очерки развития русской общественнополитической мыоли XIX - XX вв.- М.,1948 уа ін.

Див.: Аверх А.А. Царизм и третьивньская система.-М.,1966; В о -л о и; е ы к о А.К. Суспільно-полііичний рух на Україні 70-х на печатку 80-х років XIX ст; у дожовтневій та радянській історіографії.-К.,Ї972; Д я к и н B.C. Самодержавие,буржуазия и дворян-Ьтво в I907-I9II гг.-Л.,І978; Зайончковский П.А. Кирило-Мефодиевское общество /1846-1847 гг./- М.,1959; Лаверы ч е в В.Я. Общие тенденции развития либирально-буржуазного движения в России конца XIX - начала XX вв.//История СССР.-1976.

- №3; Ш а ц и л о К.Ф. Русский либерализм накануне революции 1905—1907 гг.-М.,І985; Черменский В.Д. Зечское либеральное дивжение накануне революции 1905-1907 гг.- М.,1965.

Див.: Зорькин В.Д..Позитивистская теория права в России.-М.,1978; К у п р и ц Н.Я. Из истории государственно-правовой масли дореволюционной России.-М., 1980; Скакун 0.$. Бслиги* ческая и правовая мысль на Украине /І86І-І9І7 гг./-Харьков,1987; Соку ренко В.Г. Демократическое учение о государстве'й праве на Ухраине во второй половине XIX в.-Львов,1966 та ін.

Критичний аналіз філооофських основ ліберальної соціально- • політичної думки здійонювався К.І.Бочкарьовим в працях "Критика В.І.Леніним філософських основ ідеології буржуазного лібералізму в Росії" та "В.І.Ленін і буржуазна соціологія в Росії".Відповідний внесок в висвітлення проблем внесли автори "Історії філософії СРСР" /тт.З.А/,"Історії філософської думки на Україні"/тт.І,2/, Цікаве дослідження окремих вчень ліберальної соціології подано в монографії "Соціологічна думка в Росії: нарис історії немарксист-ської соціології останньої чверті XIX - початку XX сг."/під редакцією Б.А.Чагіна/. Всі ці праці базуються на леніиських принципах і методології, а тому ліберальна соціально-політична думка в основному подана як антидемократична й регресивна.

' Є ряд праць, присвячених діяльності окремих вчених - ідеологів ліберальної соціально-політичної думки,а також критичні дослід-* женкя, які обгрунтовують її антинародний, націоналістичний характер / В.Ю.ЄвмОкиманко "Критика ідейних основ українського буржуазного націоналізму", І.Ф.Курас "Торжество пролетарського інтернаціоналізму й крах дрібнобуржуазній партій на Україні", Р.П.Іванової "Місце йихайда Драгоманова в суспільно-політичному руоі Росі І Я України в другій половині XIX століття", АЛ.Папука "Соціологічні та суспільно-політичні погляди С.Подолиноького", С.А.Пінчука "Історичні погляди Н..І .Коотомарова.Критичний нарио", Г.А.Федотової "Політичне вчення М.М.Ковалевоького" та інші. е

На початку 90-х років інтзрео до ліберальної ооціально-полі-тичної думки та окремих її представників значно активізувався. Цо пов’язано як з новим соцівльно-політичним положенням країни, так і з відходом від ортодоксальних принципів маркоизму та переходом вчених на загальнодюдоькі позиції. Вийвло ряд публікацій, в якій відчувається прагнення по-новому оцінити творчу діяльність ліберальних мислителів та іх державні концепції. Це отатті Л.П.Депчіі-чука "Б.А.Кистяківськкй: життєвий шлях і філооофія", В.Г.Видрина "Михайло Грушевоький - президент і вчений", В.С.Ліоового "Драгоманов і Донцов", П.Л.Тупчанського "Національні погляди Драгоманова", В.І.Шамвуріна "Людина і держава у філософії "природного права" та інші. Особливий інтерес становить праця З.А.Потульницького "їоторія української політології", котра хоч і присвячена аналізу політичних концепцій українських вчаних-вмігрантів в міжвоєнний період, дає історичний екскурс розвитку теорій та ідей державності України. На оонові загальнолюдських принципів в монографії робить--

ся спроба показати їх прогресивний і демократичний характер. . * Високо оцінюючи накопичений теоретичний та практичний досвід розробки проблем ліберальної соціально-політичної думки на Україні, необхідно відзначити, що в порівнянні з загальним станом вивченості основних течій дореволюційної соціально-політичної думки, ліберальний напрямок найменше вивчено. Практично від' сутні наукові праці, монографічні дослідження, де б аналізувались політичні та соціальні погляди лібералів; немає системного аналізу концепцій про державу та владу,форми і шляхи їх доскона-лєнні: відсутній різнобічний аналіз основних.ідейних форм ліберальної думки та їх витоків. Це призвело до поверхового уявлення в суспільствознавстві про співвідношення ідейно-політичних течій. До недавнього часу існувала точка зору, згідно якої в соціально-політичній 'думці дореволюційного періоду переважали марксистсько-ленінські та рево.люційно-демократичні напрямки. Позначений інтерес до вивчення й переосмислення ліберальної соціально-політичної думки вимагає, мабуть, щоб в центрі таких досліджень стали основні поняття соціально-політичної теорії - держава та влада. Сутність розробленості категорій "держава", "влада" дає можли -вість зробити висновок не тільки про силу й слабкість політичних теорій, але й про значення різних етапів розвитку однієї і тієї ж теорії, внеску в її розвиток окремих теоретиків.

Мета й завдання дослідження. Актуальність теми, ступінь її опрацювання визначили мету та завдання дослідження. Загальна мета дослідженця полягає у комплексному аналізі та систематизації ліберальних політичних та соціологічних теорій про державу й владу, становленні національної державності на Україні. Реалізація поставленої мати передбачає: ■

- з’ясувати й розкрити основні ідейні форми та витоки формування ліберальної соціально-політичної думки;

- проаналізувати філософські витоки соціально-політичних поглядів ліберальних суспільствознавців;

. - визначити філософоько-мегодологічні підходи ліберальних вчених до аналізу проблем держави й влади, форм, шляхів їх доскона-лення;

- простежити шляхи формування теорії "нового" лібералізму;

- обгрунтувати прогресивність поглядів ліберальних суспільство-

знавців, їх демократизм,визнання соціалізму як ідеала соціального устрою; ■

- 9 г .

- виявити особливості та специфіку ліберальної соціально-політичної думки на Україні. '

Теоретичними джерелами -дослідження стали твори ліберальних суспільно-політичних мислителів: М.П.Драгоманова, П.А.Куліша, Б.А.Кистяковського, М.М.Ковалевського, Н.1.Палієнка, М.І.Туган-Барановського, С.Н.Булгакова, Н.А.Бердяєва, 1.І.Петрункевича та ін. Використовувалися мемуари теоретиків та діячів вітчизняного лібералізму, архівні документи й матеріали. При аналізі конкретних питань розглядались точки зору радянських та зарубіжних дослідників, праці яких торкались проблем держави та влади, які розроблялися ліберальними суспільствознавцями.

Методологічною основоч дослідження є діалектичні принципи аналізу явищ соціальної реальності. У зв'язку з тим, що дослідження переважно присвячено аналізу становлення та розвитку відповідних концептуальних підходів у ліберальній соціально-політичній думці на межі століть, використовується історичний метод, який в загальних рисах зводиться до того, щоб явища дійсності,зокрема Я суспільно-політичні ідеї, розглядались як процеси, що протікають у часі; Принцип історизму дав можливість конкретно, оцінити ідеї представників ліберальної думки на Україні. Значним є підхід до з’ясування політичних ідей та теорій з точки зору загальнолюдських цінностей. Ще С.А.Котляревський пиоав, що соціал-демократи, виходячи з вчення про класові інтереси, починають ділити істини суспільствознавства на буржуазні та пролетарскі, замість логічних доказів їх цікавить оцінка зверхності даного положення для відмираючого ладу Я для майбутнього; ніби зникає вищий трибунал загальнолюдської істини, до якого можна апелювати і від буржуазних, і від пролетарських вчень . ' При аналізі теорій ліберальної соціально-політичної думки застосовувались логічний, проблемно-теоретичний, оиотємний мете. ди. Це дало можливість визначити місце окремих мислителів у загальному процесі розвитку соціально-політичної теорії лібералі/ 'зиу, виявити теоретичні положення, що їх поєднують, а також ідеї, які мають теоретичне та практичне значення для сучасної полїтич-ноТ та соціально-філооофської науки. .

* Див.: Котляревский С.А. Политические партии и наука

// Полярная звезла.-1906.-№ 5.-С.357.

__Наукова новизна дослідництва.

- подається комплексний, системний'аналіз ідейних форм, їх витоків іі/ормуваьня, а також основних теорій про державу та владу ліберальної соціально-політичної, думки на Україні;

- обгрунтовується висновок, що на межі століть ліберальними суспільствознавцями розроблено цілісне вчення про державу та владу, шляхи і форми їх удосконалення; .

- визначається філософсько-методологічний підхід ліберальних су-

спільствознавців до аналізу проблем держави та влади ,що одержав назву плюралістичного і включав елементи позитивізму, нео-кантіанства, релігійної філософії, а також соціологічний і психологічний принципи; '

- досліджені ідеї та концепції ідеологів лібералізму України про розииток держави та влади, становлення конституційної й правової держави, створення теорії національно-державного уотрою України, проаналізовані висунуті в них принципи та шляхи реалізації цих ідей в минулому і в сучасному;

- обгрунтована прогресивність, демократичність поглядів.ліберальних мислителів, їх національний, а не націоналістичний характер;

- призначається практична значимість основних положень ліберальних концепцій "конституційної" та "правової" держави для сучао-ного етапу розвитку української державності.

Дисертант розглядає дослідження як підступ до проблеми, оволодіння якої достатньо вимагає подальшого її розроблення і під силу тільки колективу авторів.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів до-олідження полягає в аналізі теорій про державу та владу в працях ліберальних соціально-політичних мислителів України в кінці XIX

- на початку XX віку і висновку про їх значимість в сучасних умовах розвитку Української держави. Результати дослідження, незважаючи на його переважно Теоретичний характер, можуть використову-

_ ватись в процесі подальшої розробки проблем становлення націона-

• льної державності на Україні, при читанні курсів лекцій по соціальній філософії,' політології, соціології у вищих навчальних закладах, а також у вирішенні теоретичних і практичних питань, що в сучасних умовах стоять перед наукою про політику.

Аналіз положень про державу та владу Гг подальша їх розробка

в сучасних умовах має теоретичне і практичне значення ще й тому, що більшість політичних партій та громадських організацій головной стратегічноо метою визначили побудову правової держави на Україні. Дослідження концепцій ліберальної соціально-політичної думки на Україні в для них практичним інтересом.

Положення, винесені на захист:

- ліберальна соціально-політична думка на Україні, зароджена на початку XIX ст., пройшла в своєму розвитку через різні ідейні

.. течії та організаційні форми /слов’янофільство, народництво,земство, неземство,українофільство/ і до кінця XIX початку XX от. сформувалась в ліберадьномемократичну форму, що одержала іназву "нового" лібералізму;

- на межі XIX -XX стопіть ліберальні суспільствознавці, долаючи однобічність попередників, розробили новий плюралістичний підхід до аналізу соціально-політичних явищ у суспільстві;

- завдяки пл ралі етичному підходу ліберальні мислителі мали можливість створити °ці лі с не вчення про державу, шляхи та форми її удосконалення, засноване на концепціях "конституційної" та "правової держави, федеративно-автономної форми її упорядкування; 0

- ліберальне вчення про Державу включало аналіз: генезіса й сутності держави - особливої форми людського співжиття, звойованого на ідеї оолідарнооті; влади, як.соціально-психологічного, політичного та правового феномена; розвиток ідей "конституційної"

та "правової" держави, а також розробку влаоних концепцій перебудови держави і суспільства, заонованих на соціально-політичних реаліях1Російської імперії; ; -

- концепції "конотитуційної" та "правової" держави розроблялись ліберальними суспільствознавцями в тіоному зв’язку з ідеєю соціалістичної держави, першою сходинкою якої визначалася правова держава. Соціалістична держава бачилась лібералам як ідеальна-суспільна організація, до якої повинно прагнути людство, однак,до-оягйення ідеалу вони вважали практично неможливим або можливим

в далекому майбутньому;

- найбільш прийнятою формою державного уотрою України більшіотю ліберальних суспільствознавців визнавалась федерація.

Апробація доодідження. Матеріали, положення та висновки дисертації знайшли відображення у виступах.автора на міжнародних, рео-

■ -.12 - - • публіканоьких, областних науково-теоретичних, науково-практичних, конференціях, а також конференціях молодих вчених та викладачів Харківського державного універсітету і педагогічного інституту: міжнародної науково-теоретичної конференції "Проблеми развития федерации и'высшей школы"- Харків,1991 р.; республіканській науково-практичній конференції "Українська ідейна спадщина" - Дніпропетровськ,1992 р.; "Ліберально-демократичний напрям у політичній думці Росії та України /кінець XIX - початок XX ст./ - доповідь на науковій конференції молодих вчених міста Харкова.-Харків, 1990 р.; "Національно-ліберальний напрям у суспільно-політичній думці України кінця .XIX - на початку XX століття" - доповідь на 4-й науковій конференції молодих вчених та викладачів.Харківський державний педагогічний інститут ім.Г.С.Сковороди.-Харків, 1992 р. • . '

Структура дисертації: вступ, два розділи, висновок і список літератури. . ’ • '

' • ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ■ ’ , '

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюється Мег-та й завдання, новизна, визначається ступінь вивченості пробле-ми,викладаються основні положення, винесені на захист,теоретична та практична значимість дослідження. .■ ■■

В першому розділі - "Генезис_лібе£ально^_соді_ально-полі_^чно^

аналізується соціально-політичні та теоретичні можливості формування ліберального напрямку соціально-політичної думки на Україні, що входила до складу Російоької імперії.

Розглядається процес становлення ліберальної соціально-політичної думки на основі ідей слов'янофілів і західників, формування її ідейних форм - земської, кеземсько.ї, народницької,україно-фільскої. Оцінюється теоретична платформа та політична програма кожної з форм, характеризується ідеї демократичного державного устрою представників лібералізму: М.Костомарова, П.Кудіша.М.Дра-гоманова, І.Петрункевича та ін. Аналіз їх творчості свідчить про стійкий та глибокий інтерес, що проявлявся до проблем держави та влади, пошуків шляхів їх удосконалення й переходу від самодержавства до конституціоналізму. Розвиток ідей конституційного та федеративного устрою держави, децентралізації державної влади,функціонування органів місцевого-самоуправління, встановлення полі -ткчних свобод сприяло розвитку буржуазно-демократичних ідей.

• -І3- ■ . -

На основі соціально-політичного аналізу робиться висновок

про трансформацію різних форм ліберальної думки кінця XIX ст. в буржуазно-демократичну форму, що одержала назву "нового" лібералізму. Висвітлюються основні шляхи формування буржуазно-демократичної форми ліберальної думки, в основу якої покладені ідеї конституціоналізму, розширення сфери впливу держави на соціальне життя суспільства, вирішення державою проблем класової та національної боротьби, шляхи розширення політичної та економічної свободи. Показано, що процео переходу різних ідейних форм ліберальної думки до "нового" лібералізму тісно пов’язаний не тільки з історичною, політичною, економічною ситуацією в країні, але Я з серйозними змінами у філософських поглядах і підходах ліберальних суспільствознавців. Так, на грані XIX - XX століть відбулось своє -рідне зіткнення різноманітній соціально-філософських позицій в соціально-політичній думці - ідеалістичних і матеріалістичних - у вирішенні теоротичних'проблем держави, влади, шляхів їх прогресивного демократичного розвитку.1

Показується,, що перехід від ранніх ідейних форм до буржуазно-двмократичноїздійонввався через перехідні форми - "легальний марксизм" і "освобожденство". Робиться висновок, що розробляючи соціально-політичну теорію, ліберальні мислителі прагнули вирішити злободенні соціально-політичні та національні проблеми. Вони вважали, що реалізація їхніх ідей приведе до створення конституційної держави, яка буде стояти над класами і відповідати інтересам всього суспільства. . •

Події революції 1905-1907 рр., своєрідна соціально-політична ситуація, що склалася після неї, позначилась на ідеях лібералів, прискорила процес формування концепцій конституційної та правової держави. Визначними ідеологами ліберальної думки Б.А.Кистяковсь-ким, М.І.Туган-Барановським, М.М.Ковалевським, С.А.Котляревським, М.С.Грушевоьким, Н.І.Палієнком та ілашми розроблено вчення про державу з урахуванням специфіки соціально-політичних та національних реалій Російської імперії. Робиться висновок, що ліберальна думка початку XX ст.‘стала відображенням тієї складної внутрішньої теоретичної боротьби, що розгорталась в країні і прагнула на оо-нові нових ідей запобігти кровопролиттю, досягнути рівноваги в'суспільстві, його демократизації шляхом реформування політичної системи. • '

- 14 - . ■

З розділі розглядаються питання становлення нових плюраліст’ тичних підходів дослідження соціально-політичних процеоів та явищ суспільства. На стан всієі соціально-політичної думки , в. тому числі і ліберальної, на рубежі XIX і XX століть лежав відбиток окладного переходного періоду, коли одні філософські на -прямки змінялися іншими й відбувалося це не на протязі століть, а в короткий проміжок двох десятиліть кінця XIX - початку XX ст.; позитивізм зміняється соціологічним позитивізмом, котрий потім . поступається місцем неокантіанству та теорії "відродженого природного права"; підсилюється роль релігійної філософії; широку ' популярність набирав маркоизм. Такий процео характеризується взаємодією та взаємопроникненням ідей різних філософських напрямків, виступаючих синтезом різноманітних методологічних підходів до вивчення соціально-політичних явищ. На основі аналізу праць лібз-

• ральних суспільствознавців обгрунтовується ідея розробки плюралістичного підходу як основи наукового дослідження ліберальної соціально-політичної думки. '

Але у кожного з найбільш яскравих ідеологів лібералізму була своя форма: у С.А.Котляревського - це сукупність неокантіан-ських, релігійно-етичних, соціально-психологічних принципів, у

Н.І.Палієнка- позитивістських, соціально-психологічних та соціально-реформістських принципів, у Б.А.Кистяковського - неоканті-анських, марксистських, соціально-психологічних принципів таін.

В процесі дослідження робиться висновок* що плюралістичний підхід став тим засобом, з допомогою якого ліберальні суспільствознавці прагнули перебороти і. однобокий підхід до суспільно-політичних теорій.'Вони намагалися дати всебічний аналіз складним соціальним явищам: державі та державній владі; створити свого роду синтетичну, загальну теорію держави та шляхів її удосконалення. Це свідчить про те, що ліберальні суспільствознавці на початку IX от. піднялись на більш високий рівень в процесі пізнання соціально-політичних явищ, ніж їх попередники.

В другому розділі - 'Ідеї державного устрою в філософоько-. соці о лоті чних концепціях "лібералізму" аналізуються погляди ліберальних суспільствознавців на проблеми походження, суті держави, влади, шляхів їх розвитку на основі ідеї конституційної та пра-о вової держави, фодервтивно-автонрмної. форми її устрою. .

. Виходячи з того, що теоретична розробка проблем держави та

влади ліберальними суспільствознавцями підпорядковувалась обгрунтуванню ідеї держави, яка з їх точки зору в рамках приватної власності здібна забезпечити для своїх членів вільне, справедливе, гідне існування. Ліберальні мислителі оперують поняттям "держава" в різних аспектах: соціологічному, політичному, правовому. Це дає їм можливість поставити й вирішити питання історичного походження держави, досліджуючи проблему держави та влади, вони прихо -дять до заперечення марксистського висновку про державу як уособлення класових суперечностей. Ліберали стверджують, що держава -ррганізація, яка е виразником загальних інтересів всіх членів суспільства незалежно від класової приналежності. Основну мету в існуванні держави ліберали бачать в "солідарності" всіх членів суспільства в ім’я його збереження та розвитку.

На початку XX ст. ліберальні суспільствознавці звертаються до проблем суті доржавної влади. Позичаючи та перероблвючи ідеї попередників, ліберали відводять вирішальне значення у пізнанні, походжанні та суті влади психологічним переживанням людей. Дер-яавнавлада, за думкою лібералів, базується на таких феноменах людської психіки: свідомість залежності у підвласних і їх оцінка правомірності володарювання, свідомість права повелівати у властителів.

Визначення державної влади як'двосторіннього інституту /підвласних і володарів/ пов’язано з надіями лібералів на пом'якшення самодержавної влади, лібералізацію політичного режиму Російської імперії, признання, в якійсь мірі, права, підвласних впливати на державну владу. Звернення до людської психіки при визначенні сутності державної'влади знімало питання про класову природу влади, поскільки підкорення владним велінням.базується на свідомому поолуханні відповідному порядку і в ідеалі виключає примушення, що здійснюється апаратом насилля.

Розкриття психологічного феномену владарювання й підкорення в державі відкрило великі горизонти в дослідженні проблем державної влади. Однак, розкрити сутність державної влади повністю ліберали не змогли, тому що недостатньо звертали уваги на полі тич* ний і правовий аспекти влади. Висвітлювались погляди лібералів на форми управління. Показано, що форму правління ліберали розуміли як організацію верховної влади у вигляді абсолютної монархії, конституційної монархії, республіки. Особлива увага зверта-

. - 16 - ' . . ■ -ється на оригінальну трактовку лібералами конституційної монар -хіі у зв'язку з тим, що вона розглядалась як найбільш допустима форма правління для Російської імперії. Ідея конституційної монархії базувалась на неприйнятті монарха як суб'єкта влади. Заперечуючи монархічний суверенітет.,. ліберали обгрунтовують ідею, що монарх є лише органом держави, хоч і безвідповідальним юридично, зі своєю компитенцією, визначеною конституцією. Основною гарантією від порушень законів монархом, за думкоі лібералів, повинно стати створене і відповідально перед парламентом міністерство.

Розглядаються загальнотеоретичні ідеї ліберальних суспільствознавців згідно форм державного устрою, шляхи пошука найбільш оптимальної форми державного устрою Російської імперії з метою вирішення соціально-політичних і національних проблем всіх народів імперії в цілому і українського конкретно. З точки зору державного устрою й співвідношення .компетенції центральної та місцевої влади, а також внутрішнього"територіального поділу ліберали класифікують держави на унітарні, федеративні та конфедеративні. Автономія займає проміжне положення між семоуправляючими одиницями й суб’єктами федерації, В основі характеристики правового положення територіальних одиниць лежать критерії: обсяг і характер повноважень, засіб наділення ними. . ' .

Показується, що найбільшу увагу ліберальні суспільствознавці приділяють ідеї автономії та федерації,- а також ознакам місцевого самоуправління. Яа.основі історико-філософського огляду поглядів представників ліберальної думки стверджується, що ідеї федералізму мають глибокі традиції на Україні. .

Аналізуються концепції федеративного і автономного державного устрою М.П.Драгоманова, М.С.Грушевського. їх погляди дозволяють розкрити дві основні тенденції в розвитку ідей федеративного устрою. Федерація по М.П.Драгоманову заснована на соціально-територіальних принципах, в М.С.Грушевоький передбачає федерацію як національно-територіальне об’єднання. Обидві точки зору прогре -сивні й демократичні для свого часу, спрямовані на вирішення національних проблем не тільки українського, а й інших народів Російської імперії й не були націоналістичними по оуті. Результа- . том аналізу став висновок про те, що ліберальні оуспільствознав—-■ ці зрозуміли роль і значення федеративно-автономного устрою дл : вирішення національних і соціально-політичних проблем в Російсь-

. -V - . .

кій імперії й на Україні.

' Ідеї ліберальних суспільствознавців про сутність держави та влади,форми державного устрою сприяли виробленню теорій перетворення самодержавної держави в конституційну й демократичну.

Досліджуються основні положення про конституційну і правову державу в теоріях ліберальних суспільствознавців.Виходячи з позицій, цо ліберали знаходились в опозиції до самодержавного режиму і прагнули розробити теоретичні основи його реформування,робиться висновок, що ліберальні суспільствознавці виробили теорію"кон-_ ституційної" держави як теоретичну основу соціально-політичних

■ перетворень Російської імперії. - '

Аналізуються інтерпретації ліберальних суспільствознавців основних принципів конституціоналізму - розділ влади і народний суверенітет. На межі XIX,- XX ст. спільним для ліберальних мислителів стало трактування розподілу влади в понятті диференціації функцій єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Ідея народного суверенітету лібералами ототожнюється з суверенітетом держави та інститутами народної демократії: загальним виборчим правом і. широким народним представництвом. Взагалі така трактовка прогресивна, але в умовах самодержавного політичного режиму в Російській імперії вона могла б служитй основою підсилення авторитарних державних витоків, бо заперечуючи суверенітет монарха, вона,водночас досить обмежує права громадян, ставлячи їх в залежність від держави /навіть і демократичної/. Важливим принципом конституціоналізму ліберали вважали гарантованість суб’ єктивних прав громадян, без таких гарантій конституційний лад не може бути жвтєздатнйм. ' '

Аналіз теоретичних побудов ліберальних суспільствознавців дозволяє зробити висновок, напрацьована теорія конституційної дер жави, котру прагнули реалізувати в Російській імперії для демокра тизації самодержавного режиму, могла стати прологом конституційних перетворень.

Теоретичне обгрунтування ідеї правової держави стало логіч-нимі.завершенням розробки проблем держави та шляхів її удосконалення лібералами. У витоків західної теорії "правової" держави стояв І.Кант. Німецька соціально-політична думка /В.Гумбольдт,' Р.Ієринг, Г.Єллінек та ін./ внесла вклад в подальшу розробку теорії. їх ідеї мали відповідний вплив на українських ліберальних

- 18 - . , ' мислителів. Разом з тим, модифікації теорії правової'держави на вітчизняному грунті відзначались своєрідною оригінальністю,більше антиетатичною спрямованістю та критичністю. Особливо пврекон-ливі концепції Н.І.Палієнка та С.А.Котляревського, у яких вони відмовляють державі в можливості творити право. Тим самим відкидаються ідеї Г.Єллінека про самообмеження держави нею самою установленим правом. Ліберальні суспільствознавці України виходять з розведення понять ''конституційна" та "правова" держава. Перше приймається як отупінь на шляху становлення правової держави, по-скільки конституційна держава формально, забезпечує зверхність закону. Справжня ж правова держава може бути досягнута тільки в тому разі, якщо право стане засобом становлення соціальної оправеливо-сті в суспільстві. Сподіваючись на розширення соціальних правових функцій держави, ліберали робили висновок про неправомірність протиставлення правової й соціалістичної держави..Вони вважали, що ідеали соціалізму можуть здійснюватись' шляхом реформ в рамках буржуазної правової держави. Розроблюючи теорію правової держави,ліберальні суспільствознавці намагались вирішити проблему, що сто -їть і перед сучасною наукою - створення цілісної теорії соціаль- • ної правової держави та її практичне втілення.

На закінчення сформульовані загальні висновки про результати аналізу проблем державного устрою в ліберальній соціально-політичній думці на рубежі століть. Вказується на високий рівень розвитку, оригінальність, демократичність і прогресивність ідей і концепцій лібералів. Підкреслюється важливість і практична значення їх поглядів для вирішення сучасних соціально-політичних проблем побудови правової держави на Україні.

.' Основні положення та зміст дисертації відображені в публікаціях:

1. Ліберально-демократичний напрям у політичній думці Росії та України /кінець XIX - початок XX ст./. Тези виступу на науковій конференції молодих вчених ХДПІ,- Харків,1991.

2. Мировоззренческие дисциплины и активизация познаватель-

ной деятельности студентов. Тезисы выступления на международной научно-практической конференции "Проблемы развития федерации и высшей школы”.- Харьков, 1991: '

3. Національно-ліберальний напрям у суспільно-політичній

- - 19 -

думці України /хінець XIX - початок XX от./. Тези виотупу на ** науковій конференції молодих вчених та викладачів ХДПІ.- Хар -ків,І992. .

4. Українська ліберальна суспільно-політична думка: дкервла формування та основні напрями. Тези виступу на республіканській науково-практичній конференції "Українська ідейна спадщина".-Дніпропетровськ,1992.

5. Развитие общественно-политической мысли в Украине /ХУІ -нач. XX вв./. Конспект лекции.-ХИПИ.-Харьков,1992.