автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.06
диссертация на тему:
Проблемы войны и мира в современных протестанских теологиях

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Залужний, Александр Гаврилович
  • Ученая cтепень: кандидата философских наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 09.00.06
Автореферат по философии на тему 'Проблемы войны и мира в современных протестанских теологиях'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы войны и мира в современных протестанских теологиях"

РГ6 о

2 1 МАР Щ\ А д Е а І я НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЛССОЗІї

На правах рукопису

ЗАДУШСЇ Олександр Гаврилович

ПРОБЛЕШ ВІЙНИ І МИРУ В СУЧАСНИХ ПРОТЕСТАНТСЬКЕ ТЕОЛОГІЯ! 09.00.06 - історія і теорія релігії, вільнодумства та атеїзму

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

&us - 199А

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Відділенні релігієзнавства Інституту філософії Академії наук України. ,

'Науковий керівник - доктор філософських наук, професор

Офіційні опоненти:

1. Доктор філософських наук, професор ЗАКОВИЧ Микола Шхайлович.

2. Кандидат філософських наук, доцент ЛИСЕНКО Сергій Петрович.

Провідна організація - Запорізький університет (кафедра культурології)

АН України (252001, Київ, сул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацію шша ознайомитись у бібліотеці Інституту (252001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4)

ЯРОЦЬКИЙ Петро Лаврентійович

Захист відбудеться

спеціалізованої ечєноі ради Д. 01.25.02 при Інституті філософії

Автореферат розіслано "_________"Л1994 р.

Вчений секргтар спещедіаоБСНої вчзиої ради

ЗАГАЛЬНА лАРАКТЕРШТІИЛ РОБОТИ

НІСГІ1 'ЛСТ.П ,ГОСДІГ"'""Г". Дп ПІОНЇОГО ПрО-

сгак'ПїЗїіу прпорпгетішуд є по/,су.с-і;нг; віровчення, в'яких сбгруз-'їїу::ться есхатологічні і ::іліг.сі’іг::н ідеї. Серед ши заяше иіс-• йіблпіпі прсроцгса про "ознаки кінпя світу" та яру-

го прглоду Ісуса Хрлога. і\7у::з сл:::; “:пі:,‘с;ення і пош.ре'.п-тя піз-с;;т;о:сс::г:іі'сь!ЄП!: течій - Сох'::і’2'.7т, ад^онта:;:.?/, п'ятдесятшщ-

•тдіив Єгсглї - лел'лзгіге з очікувсшіян скорого іиіщя ісч7-'01 слоте;лі р^сД і гсгс.лог'л'зшп царства £л;;сгс. Сгллг; їі’ії.і поїіо-"•хгсй е’лгуа'їнів зпор'депзгі іпїдги^зггша протестантськнії конфо-іг до 7^г:ггелоСГ.-і,::;г( с".т:тів /''лтзіл. ?Л глава; ї!ли*а, ІЗ глала; 21 глзлп/ ?а єясі^ліпїпчпглс юті? Бійліі /Єзекшля, Дзіш-Одкгсрзшія/, які ста.-?! ссі:аго:с ілніл інтегпрзтліий г.іГкїії і РГ- ' ,

Гострота глгбагьптпї ясс&тг:: суглспоеї! - ■•^слсгг-'Т!:'.::, дсузг-. пт""г, ■знергсгтічш.нї, спраглпаш::. лілії’; і л::ру, а от.лз і тсс-:лл’ла липшлнїія і лбор-г.лгнля су-леної ил'аїлізадп - нос.т.рггл?.

'с;«:'гл*ї::с'о пср-злуїлзвсп для росрссет теогспі зіЛпп і.’пгру з лл7-опготостп!і7ськ”л кол І'зсія:ї. З ^«лепюаїм від ріяпл осг.ато-гг’ноі есглз:бгаиооті тієї :пї і пса і л дселідгг/гкішя ¡‘онДлсіи ’.ге— лпам віГлга і ’,;т'ру клпллться ловка епрл;:ов!теть: прЕгаїРша ле.-лллоллденл;; псшрлллллп. релігі:'і:о-су7срс:логічітк; жгралтлш гло~

ЛІІІЇПП”Є, ■

Пкісі:г:г слрліі'гл з іїсо.гогі,п:і:1 іПїорщх'ГіжіІ проб яз’ і глійпі і РУ, зокрз:"ї ігллсшл, пр:гі’з, с"-;зго розу^ііглгг Ог-гс уз ну вхй:ш і РУ» стала зегрозе 'гдс-риоі калестрафи длл с^псиоі цлзіллсклдіі. 70-90-гі рсгсг з пізньо*'/ протестантизмі /як і із иш кон~ сіях/ була прирергіена увага до щсбюм війлваяня ждства і яхіз підізсріїеїшя загрози тотального зязсзннл ягозшеацн ’”<сг’.

ці:; езігсгліДіпД г?г?ль;:о,:,ттїСі;гі£ Сазі с\[ср>.згпи»ггся охогії :л-гоу, з оояову якст була шкетденд. єдність дій зітг/їт-гл;: ЯвЗі^ТЗПШг, послідовників різішг релігій і ігоззрзятйнкг, рузіз ГЛТОЯ ЗІДЗЗргггГОГЯ зегрози ядорзої Війна. , ?Л:й?Г"СЯ Гї!ГЛГ

зміщення протестантської есхатології, а одного боку, до розумїнн реальностей цього світу і загальнолюдських потреб, з другого бон

- до крайніх есхатологічних інтерпретацій. '

У першому напрямку найбільше просунулися баптисти, теолог і війни і миру яких набула практичної загальнолюдської спрямовє ності у вв’язку з-діями миролюбних, демократичних СИЛ ПО ВІДВЄЇ ненню загрози ядерного катаклізму. Бона побудована на євангельсї ких передумовах відвернення загрози війни і збереження миру всесвітньому масштабі, а саме: по-перше, встановлення духовної

миру, тобто миру людини з Богом; по-друге, виробленню душевної миру, або миру людини з самою собою; по-третє, встановлення ищ з ближніми, тобто гармонії МІЖ людьми різних СВІТОГЛЯДНЮ політичних, національних, релігійних, расових поглядів відмінностей. ' '

Ці ж світоглядні основи лежать в побудові теології ВІЙНИ миру п*ятдесятників /християн'віри євангельської/ і адвентист: сьомого дня. Однак їх теології не мають діяльної світської спрі мованості, характерної для баптизму. Більша есхатологічна і х< ризматична заглибленість конфесій орієнтує їх послідовників і близьку апокаліптичну перспективу - другий прихід Христа і вст< новлення тисячолітнього царства, фоте це не ізолює віруючих ц конфесій від співучасті у вирішенні сучасних глобальних проблеї але впливає на міру їх активності і світоглядну вмотивованіс дій. ■

Виключно есхатолопчно-алокаліптичне підгрунтя має теолог війни і миру свідків Єгови, які стоять ізольовано і осторонь вс релігійних рухів та ініциатив, спрямованих на відвернення загро війни і вбереженая миру. їх теологія війни і миру грунтується ' теократичному розумінні розвитку світу і людства, в основі яко є теодицея, тобто оправдання Бога через вирішення "спірної про леми” універсального теократичного суверенітету і встановлен теократичного світового уряду.

Незважаючи на потепління міжнародних відносин і зняття певної міри-гостроти загрози термоядерної катастрофи, пробле війни і миру в теолопях досліджуваних конфесій залишаються акт альними, поскільки еони пов’язані в глобальним комплексом пробл

• -з - ... .

екологічних, енергетичних, демографічних, сировинних та інших. )ни якісно актуалізуються, ПОСКІЛЬКИ ще тісніше обумовлені вирі-;нням людством цілого комплексу глобальних проблем, зокрема іерної безпеки і збереггння зетття за умов технологічного вико-істання ядерної енергії, в тому числі й на АЕС. Це обумовлює і. зітоглядяі орієнтації різних категорій населення.

Саме цим певною мірою пояснюється зростання молоді у протес-штських конфесіях на території України, в цілому дин^мізація зслідовників зазначених конфесій. Ці явища і тенденції останнім ісом майэкэ не досліджуються, вони випадають із поля зору філосо-ів, соціологів і релігієзнавціз.

Конкретно-соціологічні дослідивши дали можливість визначити :епінь засвоєнності буденною релігійною свідомістю баптистів, ятдесятників, адвентистів сьомого дня, СВІДКІВ Єгови тео-5ПЧНИХ інтерпретацій війни і миру. Це водночас .дозволило певнога і рою з’ясувати світоглядні 'орієнтири послідовників протестан-зьких конфесій, виявити їх розуміння активної соціальної життє-)ї позиції, їх ставлення до громадянських обов’язків, зокрема ійськовоі слуя5и, захисту Вітчизни. Есе вш;е сказане зумовлює, і назу думку, актуальність досліджуваної теми.

Ступінь розробки проблею. Філософському аналізу гаерпретації проблем війни і миру в сучасному протестантизмі ідводиться певне місце в працях В. Л- Граэдана /відношення віру:-о-іх-л’ ятдесятників до військової слу;ійи, їх розуміння грсмадянсь-істі/: З.Є. Єленського /місце протестантській церкоз і віруючи:? системі деркавно-суспільних відносин/; А. Ы. Колодного /визначен-ї сутності сучасної християнської »яирології/; П. І.Косухи /зміни свідомості віруючих-протестантів під впливом соціального та ка-тово-технічного прогресу/; а І. Лубськсго /генезис проблем ВІЙНИ миру в історії теолог і і/; С. П. Лисенка/Вірувчі-протвстанти- з ловах військового колективу/; І. А. Ызлаяово! /розуміння евангель-ькими християнами-баптастами громадянськості ! патріотизму/;

І. Мельник /відношення християн віри євангельської до гроызган-зкнх обов'язків/; А. Б. Павлова, К, А. Саюсова/сучасиі теологічні ітерг.ретаці ї. проблем війні» і миру та їх відсбрагззня в свідо" зет і віруючнх-війеькоЕоелукбовшв/; П. Л. Ррсцьксго /г.~с-

бальні проблеми сучасності в есхатології свідків Єгови/.

Підкреслюючи важливість одаргших дослідниками результаті при вивченні релігійних інтерпретацій проблем війни і ьзіру, не обхідно зауважити, сз в їх працях досліджувались процеси, прита манні релігійній.свідомості десятирічної давності. Водночас say важимо, що проблема сучасних протестантських інтерпретацій питан війни і миру ще не стала об’єктом загальнофілософського обмірку ьакня s урахуванням якісних змін в соціально-політичній обсте НОВЦї і тенденцій еволюті буденної СВІДОМОСТІ Віруючих.

іізта. -та раздаапд дослш~окші. Основною іієтоіо . дк-сертаніі є філософсько-соціологічне дослідження сучасних тек денцій в протестантських теологіяк війни і миру та еволюції бу денної релігійної свідомості віруючих протестантських конфесі /євангельських християн-баптиетів, християн віри євангельської адвентистів сьомого дня, свідків Єгови/ в оцінці природи і прши: виникнення ВІЙН та ШЛЯХІВ досягнення І зміцнення ЬЗфу.

Для реалівації поставленої иети дисертант вваглв необхідні: у ході дослідхйшш виригати такі завдання:

- проаналізувати концептуальні основи світоглядної інтерпре тації богословами рівних протестантських церков проблем війни миру і характер і І еволюції в ядерну епоху;

- виявити рівень відповідності буденної релігійної СВІДС шості віруючих зазначених вище протестантських конфесій до тес логічної концепції проблем ВІЙНИ І ШРУ;

- визначити світоглядні повиті віруючих і їх практичну гс товкість до об'єднання людей рівних переконань і вірувань жі вирішення глобальних проблем сучасності; зокрема збереження cj часної цивідівації і відвернення ядерної катастрофи;

- вивчити ставлення послідовників протестантських конфес; ДО виконання конституційного обов’явку /ВІЙСЬКОВОЇ служби, 8ЭХИС ту Вітчизни/, розуміння ними громадянськості і патріотизму.

Теоретиісо-методолог і чноір оановоз дисертаці ї є за-гальнонаукові принципи об’єктивності, історизму, світоглядної длюралівму та поваконфесійності, які дали дисертантові змої здійснити всебічний та неупереджений філософсько-соціологічні

- 5 -

іналіз пізньопротестаятських геолог і й війни і миру, з’ясувати характер, напрямі й динаміку змін у витлумаченні зазначеної проблема буденною релігійною свідомістю. Такий підхід дає можливість никнути як тендеційнссті, так і апологетичності, убезпечує ліднїсть компаративного аналізу, ¡до є необхідною передумовою на-кового дослідження будь-яких соціальних доктрин та філософських

ОНЦЄПЦІЙ.

У процесі дослідження дисертант звертався до праць вітчизня-ик й гарубіиних філософів, релігієгнавціз та протестантських те-логів, виходячи із визнання гуманістичних цінностей як підгрунтя визначенні ролі релігії у формуванні суспільної свідомості, на-звненяі ДУХОВНОГО лиття суспільства розумінням приоритетное!І зав’язаная глобальних проблем.

1 Для висвітлення теми галлкве значення мали праці, присвячені уальнкм проблемам та яринцпяам філософії релігії як окремої га-гзі- філософського знання. -Серед їх дослідників - !1 ¡і йакович, М. Колодний, В. О. ЛобоЕик. О. С. Окиїденко, К. А. Паюсов, 3. її. Такчер,

І ІШІІ. . .

Принципове значення для дисертаційного дослідження мали і-аці, присвячені проблемам сучасного протестантизму, зокрема :алізу нових тенденцій у протестантських об'єднаннях в Україні, лорусі, Росії. Тут відзначимо науковий доробок І. І. Акінчиця, А. Гриніва» П. І. Косухи, С. П. Лисенка, Г. С. Ляліноі, 3. І. 1'ельнкк, Г. Филимонова, Е Л Яроцького та інших.

Враховуючи те, ар головне місце в дослідженні посідають пиния Філософсько-соціологічного осмислення підходів сучасного отеет.'-.нткгму до розуміння сутності війки і (віру, дисертант виристо 1<ував праці протестантських теологів,■ оприлюднені у про-зтадг-зьких виданнях резолюції і рішення конфесійних з’ іздіз, -¡сумкові документи міжнародних релігійних конференцій, виступи зівників конфесій, які стосувались зазначених проблем. У дпсер-дії також використано результати соціологічних доодідкйкь серед злідовників протестантських конфесій /баптистів, п’ятдєсйт-сів, здеєнтистів, свідків Єговк/, шр були проведен І ЗіДДІЛЄННЯМ іігієзнавства Інституту філософії АН України в 1991-1952 рр. га істхз дисертанта на території. України, Білорусі й Литви. На

- 6 - • грунті дього дослідмекня пеьною мірою з'ясовано рівен відповідності буденна релігійної свідомості дослі довїшкіб бал тягму,_ п’ятдєсятницгеь, адЕентквму та свідків ©рови до протес Т&НТС1 ККХ ТЄОЛОПЙ ВІЙНИ і икру, виявлені тенденції СВІТОГЛЯДНІ] переорієнтацій у ставленні до глобальних проблем сучасності.

Наукова новизна дослі в*ієекя. Сучасні протестантські теолог і війни і миру характеризує перехід гід традиційних детермінані пов”язаких а догматом про лервородну гріховність людства, до ос* час не них містичних та етичних оцінок: від християнської мирологз е приоритетом загальнолюдських цінностей до консервативно-рел: гійних доктрин, які рефлексугать актуальну есхатологію, сошальш песимізм у зв'язку э негативними оцінками лядських можливосте вирішення глобальних проблем сучасності й забезпечення майбу: ності людства.

В дисертації обгрунтовано ряд падокэнь, шр відзначаються іи уковою новизною:

- протестантська теологія війни і миру в цілому побудова на загадьнсхристиянському розумінні сутності людини як створен за Божим образом і подобою істоти і священної цінності людсько життя як дару Божого, посягання на яке рівнозначне "смертельно гріху" і "зневазі Еога-ТЕсрпл"; водночас сучасні прстестантсь модифікації теологій війни і миру, в одного боку, базуються усвідомленні людського роду (і аа походженням, і за призначення у християнському вимірі, стержнем якого є актуальна мирологія; а другого - на есхатологічній і актуальній апокалштичній пег пектині;

- теологія війни і миру протестантських конфесій,

досліджуються б дисертації, грунтується на спільній біблійній с нові, яка однак має істотні відхилення в інтерпретації різі конфесій: від крайнього есхатолопему і хіліааму /свідки Єгої

адвентисти-реформісти, часткове п' ятдесятники/ до помірковані модерністських концепцій еійни і миру з пацифістським вабарвл ням /'євангельські християни-баптисти, християни віри евангелы кої, адвентисти сьомого дня/;

- в ядерну епоху теологія протестантських конфесій эаэн істотних переорієнтацій: з одного боку, доводиться необхідніст можливість вирішення глобальних проблем сучасності об’єднав

.-.уеидлямі людства, незважаючи на світоглядні відмінності /єван-'ельоькі християни-баптисти, адвентисти свойого дня/; з другого -) о г с ■■ :/н т о в у є т ь с я пооох; дн і оть прямування людства до апокал і птячно-:о Арпагеддону, некомяивіеть вирішення глобальних проблем сучас-■іооті, переважання тенденції соціального пгегчізму і теодицеї •'свідки Єгоби, адвентпстп-рефоомістії, частина п’ятдесятняків/;

- буденна релігійна свідомість послідовників протестантських

^онтесій характеризуються гиреким спектром світоглядних позицій з стиках проблем війни і миру.. нкі не .вавкди співпадають з ортодоксальними геолог і яійі війна : унру; наявний розриє в оцінці

послідовниками протестантських конфесій природи, виток:з, причин їїЛя і ставлення до проблем війни і миру з ядерну епоху: зміщення йдг від ііо&иціі теодицеї до обгрунтування теологи активних дій об' єднаного людства з нетою попередження ядерного катаклізму;

- у евідомості послідовників протестантських конфесій фіксуйтеся - полярні світоглядні - судгйши і морально-етичні ОЦІНКИ, цо стосуються проблем війни і миру - гід релігійно-консервативних, крайньо есхатологічних до сугубо світських, пацифістських з приоритетом загальнолюдських цінностей , а саме: консервативно-релігійна, есхатологічна позиція; поміркована, релігійна позиція з відсутністю есхатологічних, адокаліптичних акцентів; світська позиція, без релігійних аргументів, з врахуванням приорктетності загальнолюдських цінностей;

- спостерігається тенденція, згідно з якою значна частика зіру-'чих, що за світоглядними оцінками природи, витоків, причин звичайних війн та шляхів досягнення миру віддавали перевагу кон-с-рь;-;',ивно-релігійній) есхатологІЧН1Й ПОЗИЦІ І , В ОЦІНЦІ ядерної ката -’.'рофи і шляхів н запобігання та відвернення мають цілком протилежні судження, не забарвлені релігійними переконаннями; вони СТОЯТЬ на ПОЗИЦІЯХ ЄДНОСТІ ДІЙ ПОСЛІДОВНИКІВ ЗСІК релігій і невіруючих з метою вирішення глобальних проблем сучасності, загальнолюдських завдань.

Теоретичне і практичне акачопня робота полягає яа-с-мп-ред у тому, цо здійснений в ній аналіз сучасних протестантських теолог¿й війни*і миру дає можливість збагнути сутність релігійного погляду на природу, витоки, причини війн та протоко-

і

- 8 - .

вані протестантськими церквами шляхи досягнення миру. Положен та висновки, сформульовані в дисертації, дають можливість світс ким іаотитуціям бачити в протестантських церквах реальних пар нерів в справі захисту миру, вирішенні інших глобальних проба сучасності.

Матеріали та результати дослідження -можуть бути використа рілігієзнавцями для подальшого вивчення -зазначених проблем, фактичний і методологічний матеріал у нормативному курсі 8 осн релігієзнавства, вузівських спецкурсах "Глобальні проблеми суча ності і релігія", "Протестантська мирологі я і есхатологія".

Положення та висновки, сформульовані в роботі, також можу бути використані в процесі навчання офіцерів Збройних сил принц пам взаємовідносин з військовослужбовцями, що є послідовника протестантських конфесій; для підготовки працівників військое комісаріатів до роботи з призовниками, із числа віруючих-проте тактів, у яких виникають проблеми з призивом до війська.

Апробація результатів доадідгзгння. Отримані результати дослідження доповідалися на; республіканській наукоЕ -практичній конференції "Нові тенденції у сучасній реліпйност /Київ., 15 травня 1987 р./; постійно діючому семінарі "Еволюї буденної свідомості сучасних віруючих" /Луцьк, 18 жовтня 1Е р./; теоретичній релігієзнавчій конференції "Глобальні проблє сучасності і релігія" /Чернівці, 3 березня 1989 р. /; сєміне "Нове мислення: релігія, церква, віруючі" /Київ, 10 січня 1990 у:

Структура дисертації і послідовність викладу мате- . ріалу зумовлені логікою розробки теми, специфікою Цілей та зє дань дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох роз/ лів, висновків.та списку використаної літератури.

Дослідження проблем війни і миру в сучасних протестантом теологіях зумовило необхідність їх аналізу в богослов’ях євс гельеьких християн-баптиетів, християн віри євангельської, адьс тистів сьомого дня, свідків Єгови. Цьому присвячено перший розі дисертації. З’ясування зазначеної проблеми надало змогу розкрі зміст і напрямки еволюції буденної СВІДОМОСТІ ПОСЛІДОВИЙ* різних течій протестантизму та її співвідношення до тєологічі оцінок виникнення війн та можливостей їх запобігання, а також

ставлення послідовників різних протестантських церков до миротворчих рухів і акцій, що знайшло місце у другому розділі праці. Де дозволило у третьому розділі розкрити сучасні протестантські концепції патріотизму і громадянськості та визначити їх практичне втілення послідовниками протестантизму у соціальній практиці, зокрема у їх ставленні до військової служби. На закінчення сформульовані головні висновки, що випливають із досліджуваної теми.

ОСШВВШ! ЗШСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, -розкривається ступінь її розробки, формулюються мета та основні завдання дослідження, вказується на теоретико-методологічну основу роботи, сформульовано наукову новизну, визначено теоретичне і практичне значення дослідження, а також показано ступінь апробації його основних положень. '

В першому розділі дисертації "Інтерпретація проблем війни і миру пізньопротестантськими конфесіями”- аналізуються богословська інтерпретація сутності війни і миру, а також її рефлексія на буденному релігійному рівні, ставлення протестантських конфесій до морального обгрунтування застосування військової сили, розуміння ними справедливих і несправедливих війн.

Після вивчення і аналізу протестантських джерел, де викладено вказані проблеми, редігієзнавчих публікацій, шр стосуються теми дослідження,^ спираючись на дані.'-соціологічних досліджень, в дисертації робиться висновок,.- що теологічні засади інтерпретації проб., гм війни і миру рівних протестантських конфесій відрізняються як за ступенем'розробки проблеми тією чи іншою конфесією, так ї за есхатологічною спрямованістю, рівнем соціальної активноетд, громадянської заангажованості. послідовників тієї чи іншої протестантської конфесії. . ■

В євангельських хриеткян-бацтист і в, християн .Віри ■євангельської, а також в інших об'єднаннях баптистів д .'п’ят^есятникі'-в панує точка зору, згідно з якою витоки.війни лбвчаютьсй © .глибо-

кому падінні моральності людини. Причому, гпдно з їхнші поглядами, гріховність людей є перманентною, трансфоршьаною іа. п<грьо-родного гріха Адама і Єви в гріх Каїка і лазі в д*грздади» всіх людських дуа. Тут Еог як би »адганається ь стороні, а на гнреий план виходить зла воля людей і і>: дерааьнкх керівників та ■ політичній лідерів. Такий підхід відрізняється від все ще поширеьид серед послідовників зазначених конфесій традиаійнс-6і<5д!йнкх поглядів, яюша сутність та причини війн зводяться до проккзлу Еом)-го і пов'язуються г покаранням людей не лину? за періюродннй, с„.те і особисті гріхи. У Сільоості віруючих фіксується стійкий стереотип: від Бога війна виходити не ыозкв /так як Бог 5 любов/, а ви-

токи і і вбачаються в ьростаючій деградації самоі людини.

Оновлення Підходу ДО тлумачення ВИТОКІВ З2ЙН.обумовлено ДЕО-ка важливими обставинами: по-перше, зміною історичних обставин, а разом з ними поглядів і психології віруючих; по-другт, зазнали змін способи й, головне, засоби проведення війни, ідо аумоаило виникнення питання про можливість подальшого .існування дкнотва, це, безумовно, ймушує церкви коректувати свої погляди.

І все в теоретичному плані обидва трактування витоків йій-ни мають єдиний корінь, оскільки виходять є постулату ясо гріховність людини перед Богом. Татам чинок, мова ь даному випадку йде тільки про засіб реалізації бомественого промислу, який й центральною ланкою релігійних уявлень про війну; бея якого не моке бути і .самих уявлень.

При вивченні ставлення до зазначеної проблеми адвентистів сьомого дня робиться висновок, ¡до вони тают ВИВОДЯТЬ Причини і сутність воєн з гріховності людей та їхньої моральної деградаціі. Але ЦІ погляди відрізняються ВІД поглядів бапткс:ів і п'ятдесят-ників. Адвентисти вважають, цо корінь цієї гріховності знаходиться ■ в віковій боротьбі добра і -зла /Бога і диявола/, має, такий чином, есхатологічний характер і головним джерелом людських гріхів, що, в свои чергу, спричиняють зійки, для них є диявол.

Ще бї.льсе, еіж у адвентистів, наповнена есхатологічний змістом теологія війни і миру, концептуально розроблена свідками йгови. Згідно з їхнім вчення« війна в лише результатом спірного шяаяня про "всесвітній суверенітет” ПОМІЖ Єговою 1 дияволом.

- І1 -

Водночас свідки Єгови вважають, що Бог не моке схвалювати війни, оскільки у військовий час католики вбивають католиків, протестан-ти-протестантів, а ¿.удеї-іудеїв. Винуватий, на їх думку, диявол, який не бажає визнати над собою владу Бога; народи к, політики і £~і>ловй. як вони вважають, відіграють У цьому протиборстві другорядну роль і є, Фактично, маріонетками диявола в його боротьбі проти Бога.

:-< метою більш глибокого вивчення поглядів представників заз-наче-кх протестантських конфесій з проблема війни, висвітлюється їхнє ставлення до морального боку застосування військової сили, розуміння ними справедливих і несправедливих війн. Тільки свідки Єгс-ьи у цьому питанні лишаються на позиціях беззаперечного засудження будь-якої війни, ідо відбувається у людському суспільстві і вважають справедливою лиш* ту війну, яку, на їх думку, Бог веде проти диявола. Водночас багато представників інші« протестантських конфесій вважали і зараз вважають, що агресор, який спустошує міста і села підлягає не лише моральному осуду, зле й покаранню за допомогою військової сили, оскільки, даруючи йому, ми тим самим стаємо співучасниками йог > злочинності. А війну, що має своєю метою захист Батьківщини, вони розуміють як благородну справу спасіння й захисту свого народу. Протестанти, які вважають доречним застосування військової сили для захисту життя людей, обгрунтовують свою позицію цілим рядом біблійних установок, що не звільняють християн від необхідності захисту Вітчизни, виконання інших громадянських і патріотичних обов’язків.

Однак, вивчивши матеріали, які стосуються' цього питання, дисертант дійіГ'Б висновку, що в теології війни і миру протестантських п-рков і.останні роки відбулися помітні зрушення в бік засуджень 'будь-якої війни. Соціологічні дослідження засвідчили, що перевална більшість віруючих-протестантів вважає всі без винятку ьійпИ аморальними, несправедливими.

о проблемою війни нерозривно пов'язана проблема миру. Мир у сучасній протестантський мирології уявляється гармонією, яка має наступні складові: по-перше, мир духовний, тобто мир поміж люди-

нок- і Богом; по-друге, внутрішній мир, або мир в нас самих; по-трете., мир поміж людьми. '

У дослідженні робиться висновок, що для послідовників протестантських течій мир означає насамперед згоду із Богом, яка грунтується на міцній вірі; що така віра, на іх думку, принесе душевний спокій і стане запорукою мирних взаємин мім людьми.

У другому розділі "Вплив сучасних суспільно-політичних процесів на еволюцію усвідомлення віруючими проблем ВІЙНИ і миру" розкривається характер змін, які відбулися у розумінні протестантських теологів щодо шляхів зміцнення миру, у ставленні сучасних протестантських конфесій до миротворчої діяльності, до об'єднання своїх зусиль із світськими громадянськими організаціями і державними інституціями. -

В дослідженні вказується на те, що перевезена більш сть протестантських релігійних об’єднань в особі їхніх лідерів і послідовників віровчення нині усвідомлетгь, що взаємозалежність у сьогоденному світі набрала глобального характеру і не уникають участі у вирішенні загальнолюдських проблем. Звертається увага.на деякі загальні риси, яких набули аа нових умов виступи па захист міру більшості сучасних протестантських конфесій: рух за мир став більш масовим; носить1 міжнародний характер; сучасні- протестантські церкви виступають не ляше частиною аагалькохристиянсько-го або загальнорелігійного руху, а у. спілці зі світськими миролюбними силами; при вирішенні практичних питань протестантські релігійні об’єднання нерідко використовують світські наукові розвідки і загальновживані у миротворчому русі форш роботи.

У дисертації робиться висновок про те, що попри визнання слабкості і гріховності людини, а такси необхідності пошуку особистого примирення з Богом як найвашшвішої передумови досягнення міру, служителі євангельських хркстиян-баптистів і християн віри євангельської на сучасному етапі закликають своїх віруючих ке просто до спокути. Вони дають установку на активізацію послідовниками своїх релігійних громад справи підтримання миру, однозначно закріпивши при цьому за Богом виключно миротворчі функції і визначивши практичну участь в миролюбних акціях богоугодною справою. Крім того, разом із адвентистами сьомого дня, вони пропонують наступні напрями діяльності стосовно досягнення міцного миру: сприяння єдності поміж народами; розширення контактів, які здатні

- 13 -

долати бар'єри; підвівання духовного потенціалу суспільства і його посвяти Бог,їм ідеалам; прагнення до взаєморозуміння;' посилення праці по виховавше в людях почутая відповідальності за сбервяешш

ISipy. ' .

У дисертації відзначається, тр все це треСа розгадати лі-хе як вибір 8газ9ипкн церкза.'.н ксйбілзз раці емаль тла :;а ззкпй "с.такт засобів вирігет-гя гхоЗзльнкз проблем, але зовсім не як гаректкву засад в і розтати. Слуютеді баптистів і п’ ятдесятникіз твердо і послідовко вчать віруючих, ::р ллге у шсегві вишжзвть духовні мокливост'і, які дозволять підазстпея езд кашокзгьнксї бар'єра:":

І ПОЛІТИЧНІПЯГ ВІДМІННОСТЯМИ.- Е’О СТОСУЄТЬСЯ адвентистів, то вояк пов’язують свої надії на ;.а:р не просто із в і роя в Еога, а витрак-товують проблему в контексті :фпст::лнської есхатології, вбачаючи шкяивісїь її розв'язання лш® пгяхом особистого втручання Триста у справи народів землі після fiero другого прпгізстя.

У дисертації робиться вшштнвя про те, гр не всі протестантські релігійні об'єднання виступають за активну участь віруїо-чйх у шротворчій діяльності. Так прибічники Соту церков ехв і частина адвентистів ввегзоть кепршіуотдакї/и длл своїх послідовників будь-які акції у співдружності із громадськими організаці-яіа, позаяк для них це є завуальованим утручанням у політику, а будь-яка політична діяльність, на і.таю дужу, oís в людських дуках, які не захищені "Боетш гдітом", зерна спустошення.

Ще більш категоричні в своїх судкеинях про ідляхи досягнення миру свідки Єгови. їх теологія війни і шру грунтується на теократичній концепції, підгрунтям якої є теодицея./богозиправдання/ і утвердження всесвітнього .суверенітету Бога Єгови. Есхатологічні складові ці&і теології: одвічне суперництво диявола і Єгови, в

основі якого лежить "спірна проблема” - хто в всевішим і хто володітиме світом. Поскільки вся історія людства розвивається в •руслі цієї "спірної проблеми", то все, що виходить за межі добра

і пов’язане зі злом /а отке і війна/, є діянням злої демонічної сили /диявола/, яка прагне знеславити джерело добра /Бога Єгову/. Тож виправдання знеславленого імені Єгови еердцевина теократично і теології цієї конфесії. Проблеми війни і миру - це проблеми, які можуть бути вирішені лише шляхом утвердження всесвітнього оу-

веренітету Бога Єгови, а ота» богооправданиям в результаті вирішення ” спірної проблеми" на користь Бога.

В теократичній концепції свідків Єгови встановлення миру на землі пов’язується зі зниженням зла' /диявола, керованої ним нинішньої злоі "системи речей"/ і оправданням Бога в. апо-каліптичній війні Армагеддон. Всі зусилля людства вирішити проблеми війіш і миру у світлі цієї теократичної концепції розцінюються . як нереальні, більше того, як такі, що суперечать всесвітньому суверенітету Єгови і його плану щодо шляхів знищення зла і торжества добра, тобто встановлення царстЕа Богото на землі. ' • .

Після розгляду впливу сучасних суспільно- політичних процесів на еволюцію усвідомлення віруючими питань війни і миру, в дослідженні робиться висновок про те, шр у свідомості більшості послідовників сучасних протестантських конфесій домінуючим є переконання з необхідності досягнення разом з усіма людьми доброї волі миру без війн і зброї. Сучасна мирологія протестантизму /за виключенням окремих конфесій і консервативних груп віруючих у тих чи інших протестантських церквах/ базується на переконаності, шр шлях до врятування людства від самознищення.,пролягав через послідовне знищення ядерної зброї, а у перспективі таком всієї зброї, ідо являє собою загрозу для людей. Досягнення цієї кети відсуває на другий план мотиваційне підгрунтя участі у миротворчому русі, ■рушієм якої виступає і усвідомлення необхідності реалізації Во-кзственого закону, і усвідомлення належності до людської спільноти, якій еагронує тотальне винищення. Отже в дисертації робиться істотний висновок: мирологія сучасного протестантизму /за винят-

ком свідків Єгови/ еволюціонує у напрямі приоритету загальнолюдського над вузькоконфесійним. Важливо, Ер свої;.« активними -миротворчими зусиллями віруючі протестантських церков у співдружності зі всіма людьми доброї волі наближають'людство до встановлення на землі надійного миру.

У трзтьоцу розділі "Характер і напрями реалізації теологічних концепцій патріотизму і громадянськості е соціальній практиці сучасного протестантизму" головку увагу приділено, дослідженню розуміння послідовниками сучасних протестантських

конфесій патріотизму і громадянськості, а такогх відношенню протестантських церкоз І ЇХ ПОСЛІДОВНИКІВ ДО ВІЙСЬКОВОЇ елуиби.

В дисертації відзначається, що в більшості з досліджуваних протестантських конфесій тлумачення поняття "патріотизм" близьке чи ідентичне його світському розтлінню, тобто містить в собі почуття любові до своєї земної Вітчизни. Особливість же протестантського розуміння патріотизму полягає в тому, ер воно прелом-люється через призму вірп в Бога, чи очікуване пршестя Ісуса Христа. ■

Ставлення послідовників протестантизму до патріотизму нерозривно зв'язане з громадянським розумінням завдань, що стоять перед деркавою і готовністю до виконання її законів. Якщо євангельські християни-баптистн, адвентисти сьомого дня і більшість п'ятдесятників ввашоть, ер християни повкннї сумлінно виконувати закони країни й не модуть відокреїілюватись від киття свого народу, то інших позицій з цього питання, притримуються прихильники Союзу церков ЄХБ, деякі групи п'ятдесятників, адвентисти-реформісти та свідки Єгови. Виконуючи закони, що регулюють діяльність в тих сферах, які, з їхньої точки зору, не торкаються віровчення, вони в той ке час ухиляються від активної участі у державні« справах. Представники даних конфесій ввазають Ісуса Христа і його ранніх послідовників зразком відокремленості від "цього світу" і впевнені у тому, шр для прямуючих цим шляхом є можливість зберегтися від притаманних світові пороків.

Після вивчення ставлення сучасних протестантських церков і релігійних об'єднань до такого важливого громадянського обов’язку., яким з’являється військова слугкба, робиться висновок, що це ставлення є !■ складним, і суперечливим.

Служителі євангельських християн-баптистів, . адвентистів сьомого. дня та більшості п'ятдесятників підводять членів своїх громад до думки про необхідність разом з усіма членами суспільства, "приймати ка себе тягар випробувань", /в тому числі воєнних/, що випали на державу, залишаючись при цьому вірними ідеалам своєї віри. Відмова ж від військової повинності, на їх погляд, робить неможливим для віруючих перебування в суспільстві і державі. Майке не змінилася позиція цих церков після введення адьтернативйЫ

елукЗн. Вонп продов;.:у;с:гь ша^гаи віГіСЬікшу авглу необхідною яза хризтііяпсьгього вїігдаїкішй грогддязоьіеа обов’язків, корисною з їочісі Бору розвіїхку фіскчша і якостей, їіотрібпс:с

когшй льодин і, ;;ла ба:;;:;» 6>-їп пошіанра^ил^ »¡дзнсї: суспільства.

ІніиіРі підхід до шш'Ліь військовоі служйи у слуї’-сгелів,• керівництва та г.ослідспидгіь цілого ряду протеотерсь\\rcz. об'єднань. А каїіЗільи кзгаїпвиг с':єїг.хікй до е,іі.ськоеоі пошжоегі у свідіиь Згови, :п;і :;го.:.а;л?в віникову сду;;:5у осором діії,тії:оох-і, іг.о супе-рочигі соковім їхнього віровчіл.і;:, і;е;1їрс.:;іїслу дз с,пр.:/:п свіго.т->сг:с. і.:от;;віі, & сиі;;.:и; Єґсвл сгпсрілд;-^ -іДжіову іто-

слііілісїь, .ігр;л діл іг.о ро-

:;у:.;і;огв Сіуи.и^і;;о оібліг..;’7 сс^овідв "іх і.з:::;“,

,:у ’’¡іоссроі.о - Е.;.,: -- іогоьі* , о'а і'„, Д.у;-; сі еу-

Гі-і-рс-ч.;::;!::.^ шд.ид Д- і:і; оіь.;:.оі сх,.Д::у; цориов 6УЗ і 'іілї’лг: аг'у.сп' сг іпоїло-

.хгічляіі сгор^ст..:; ;.їгл ьііУіКлілсп иу.ииПі. Ру ьулглг

...::; :зіі,а,л,:. ссг.т.'лвусл: і: ;м Ріте:гіш.

О";:,-:-., о р.лу.лїлгі;; саціс.т.згіч:;:л усслд.^пь, ^

.":;а^і'яо:! і підг^-с^-П'ї-сл, уз 10,62; сшилі.;:;:- зіууи'лк-про-

'гссгсл^і1!^ і,-. к^:0і.’ср:.с:р рс;:ігіл.о~;;„г'лі:;;іл;у ис;:і\;іШ У сга-

:;оз^;;йііі до ;ліУ:в;‘.зюі с.:.углі, а ілУл &0Д - ні;; іл і.ллзво'і ол;?л,-с:: ке .лді.хілллгісл, ;_о-: і оціилль, і січ хіля до і. о і

ш-ріоі:с;;у. ллод^г; о ¡уого, і до.,::ид:лпиі реРі„:;і.сл ¡лзі.оглк про игсолід^ісгь сл:ор;-;;;;л:;: дл: віруллл-прстестглїіз л,лі уггліг, вл.сгл.сілї еіулл.уліС ;..с;;а'г; п.;;лх очл; їх* ілр^'ллл сілсі пріЛ'л-;і;восгі; ^кіУ: ду;го£;:г.;Д, р::;УД псг;;;о^ог ікаіг.л.г у

ьійськй;:, л;1;:У й;: ід,- ;ул.л; дл: лоолідові-паБ проиесїилаьміх та іі;и;:х рал'іпріі::-: иС>’єдк::Лі і.;ор;:,.й^і;о-€ші'лі:іі;г еу,.;лізів у ставлоши до віііоькоеого сОоіУкоіу. Тоді прийом на віді.;оізу від військової поаіРііЮСїі еьар;;а^у,^ігСї. ьіруючі, к’.їі бгідко ві- своіі.нї

ридігік-гпіігі і^роиоц_і>:а:;;л: ііСиїКогу с,ууз:,Ру діі,к:о і;і:їїи ш і.:з—

.'•У 'І'Ь. 1 '

І: діігертидп ЕіДЕогдаьсії иіксусг: дзс- •

сщ-^яиг., дсі^ьсі: аідпоаід:;! сціпг: і рсотсгн^адії»

Оекс'ьні положення дисертації відображені в таких публікаці-

1. Єленеький В. Є., Залежний О. Г. Современное религиозное

гантство: динамика, процессы, тенденции. Выпуск 4. - К. , об-

гво "Знание", 1990 г. - 1 д. а. ,

2. Эояукний О. Г. Эволюция христианской интерпретации проблем ны и мира. Пособие для занятий офицеров в .системе обиествен-государственной подготовки. Издание Миланского учебного цен, г. Петриков, 1993 г. - 1,25 д. а.

3.' Залужний О. Г. Проблеш войны и мира в сознании молодого

ующего. Пособие по общественно-государственной подготовке для церов и прапорщиков. Издание Мышанского учебного центра, г. Пет-ов, 1993 г. - 1,5 д. а. ' ■ ■

4. Залумний О. Г. Тенденції в есхатології свідків Єгови.

еэи теоретичної релігієвнавчої конференції "Глобальні проблеми асності і релігія". Чернівці, 3 березня 1989 р., 0,25 д.а.

5. Залужний 0. Г. Сучасна протестантська мирологія /баптисти

двентисти/ // Тези семінару "Нове мислення: релігія, церква,

уючі". Київ, 10 січня 1990 р., 0,25 д. а.

Підписано до друку І - 02 - 94 р.

Формат 60 х 84 /16

друк. арк. І. 1/2. Тиралс 100 прим. Безплатно зам. № 17. Друкарня ВДМЦ.