автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Происхождение названий растений в сербском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Происхождение названий растений в сербском языке"

Національна Академія Наук України

Інотятут мовознавотва їм. 0.0. Потебні -■ - . .. - — і ................. ,1

РГ Б ОД

- 2 0|(Т І395 На правах рукопяоу

МАРЧЕНКО Тетяна Яківна

походшия наз РОСЛИН У СЕРБСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.03. - олоа"яноьк1 мовя

АВТОРЕФЕРАТ

диовртації па »добутгя наукового огупвкл кандидата філологічнії наук

Кяїв - 1995

Робота ииконана у відділі слов'янських mod Інституту мовознавства ім. 0.0. Потебні НАН України.

Науковий керівник - доктор філологічних и*ук, чл.-кор. НАН України Скляренісо R. Г.

Офіційні опоненти: доктор філологічних «яук, професор Келєзник I.U. кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Шьиота А.Ы.

Провід?«а установа - Одеський дораашкй університет ім. 1.1. Мечникова.

Захист дисертації відбудеться 17 жовтня 1995 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої допої рада Д 01.92.01. для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті ковооновстгл ім. 0.0. Потебні НАМ України.

/ 25Г001, Київ-І, вул. Грушевського, 4 /.

З дисертацією моаша ознайомитись у бібліотеці Інституту мовознасстЕП іи. 0.0. Потебні НАЛ України.

Автореферат розіслано *'П* вересня 1995 р.

Учення секретар спеціалізованої ради . доктор філологічних іїаук

Етимологічні дослідження о актуальною проблемою олавіотики. Аналізуються слова, які не мають переконливого етимологічного пояснення, або етимології яких потребують уточнення чи додаткової аргументації. Активно вивчаються також різноманітні лексичні пласти або лексико-тематичні групи. Завдяки цим дослідженням накопичується науковий матеріал, який стосується ганетачної спорідненості мов, сприяє розв"язакню рі&них нелінгвістичних проблем, пов"язаних з історією народів, їх розселенням, свідчить про рівень культури слов"ян на певних етапах, їх взаємозв'язки та стосунки з іншими народам. •

Ботанічна номенклатура сербської мова відноситься до иало-досліджених лексичних підсистем. Походження цієї тематичної групи лексики отановить значний інтерес як для сербського, так і слов'янського мовознавства. Це одна з найцікавіших і своєрідних груп, оскільки більшість назв належить до найдавнішого пласту лексики. Структура його досить різноманітна з точки зору семантичної мотивованооті, закономірності смислових і формальних зв'язків, які пояснюють походження назви. Семантичний аналіз назв рослин торкається загальнотеоретичних проблем лінгвістики, серед яких дуже актуальними е співвідношення назви і реалії, що вона позначає, та принципи найменування реалій у процесі чуттєвого пізнання світу.

Актуальність обраної теми зумовлена тим, шо ботанічна номенклатура сербської мови потребує детального наукового дослідження.

У працях суто описового характеру /ботанічних словниках/ лише зафіксовано лексеми даної тематичної групи. Міркування про походження деяких назв знаходимо у працях дослідників, які працювали над описом ботанічної номенклатури /А. Адамович, В. Йованович,

й. Панчич, В. Караджич, й, Шдооар, Л. Вукотинович, Б. Щулек,

Д. Симонович/. В. Глигич уклав Етимологічний ботанічний'словник /Сараево, 1954/. Автор Етимологічного словника хорватської або сербської мови /Загреб, І97І-І974/ ЇЇ. Скок оідрацввав багато ботанічних назв, однак безліч слів, особливо діалектних, залишилися за мерами цієї фундаментальної праці. Проблема дослідження назв рослин привертає до себе увагу сучасних мовознавців, які, поряд з Іншим, розробляють сербський матеріал: МаоЬеіс V. 5еа_ка а віо-▼епвка Зшепа гавШп. РгеЬа, 1954} Меркулова В.А. Очерки по русской народной номенклатуре растений. - М.,1964; Шамота А.М. Назви рослин в українській мові. - К., 1985; Симоненко Л.О. Формування української ботанічної термінології. -К., 1991 та ін.

Об"ктом дослідження у пій роботі е літературні та народні • . назви. Для етимології становлять інтерес саме народні назви, . які дають можливість точніше проаналізувати внутрішні закони . розвитку мови та розкрити деякі питання її історії.

Мета роботи - висвітлити походження сербських назв рослин, включати діалектні форма. Етимологічне дослідження діалектних матеріалів е одним з актуальних завдань сербської лексикології. Чаото саме діалектні форми дають можливість визначити міру спорідненості сербських ваза а українськими та іншими слов'янськими і неслов'янськими назвами. У зв’язку з цим передбачалося виконати такі завдання:

І. Простежити шляхи формування і розвитку сербських назв рослин.

. 2. Зробити лексикологічний і семантичний аналіз назв.

3. Визначити, яві ознаки лежать в основі утворення назв.

-4. Простежити шляхи виникнення і розвиток синонімії та омонімії назв.

з

5. Зробити загальний морфологічний і словотворчий аналіз лексем.

6. Знайти генетичні і типологічні відхідники сербських назв в інших слав"лнських і неслов’янських мовах.

7. Зробити зіставно-типологічний аналіз сербської ботанічної номенклатури з матеріалом відповідної лексичної групи інших слов'янських та деяких неслов'янських мов-

Основний аспект роботи - семантичний. Назви групуються за семантичною ознако», аналізуються в межах секйнтичяої групи і зіставляються з аналогічними назвами в інших мовах. '

У роботі використовуються різні катоди дослідження: описом вий, зіставно-порівняльний, порівияльногісторичний. В основу аналізу походження назв покладено такі підходи: досліджуються назви біологічно споріднених рослин, об"єдіаних у науковій класифікації в один рід чи родину, а також назви, які шють спільну лінгвістичну основу, незалежно від їх иісцл у спеціальній науковій класифікації. Синонімічні назви, що позначають оди* вид, розглядаються за їх значеннєво» ознакою. Головний підхід 'до семантичного аналізу - від реалії до назв* перехрещується а протилежним -" від назви до реалії.

Матеріал для дослідження взято зі словників сербської мови, перекладних двомовних словників, ботанічних словників та довідн**: ків, етимологічних словників слов'янських та інижх мов, перекладних двомовних та багатомовних ботанічних' слоіяиків.

Наукова новизна роботи полягав у тому, що це -в перш спроба аналізу походження назв рослин, який базується не конкретних властивостях рослинч Встановлено факти тісного взаємозв'язку мія назвою і внутрішніми та зовнішніми властивостями рослин. Опрацьовано не лиае широковживані лексеми, але Я велику кількість діалект-

них фори. Матеріал аналізується у порівнянні з відповідним матеріалом української мови, інших слон"енських та деяких ц£слов"ян-ськкх мов.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані при укладанні етимологічних, діалектних, синонімічних словників сербської, української та інших мов, У дослідженнях із сучасної та історичної лексикології слов"янських мов; при читанні загальних і спеціальних курсів на філологічних факультетах навчальних закладі? за спеціальністю "Цлов"янські мови".

Алцобадія роботи. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу слов'янських мов з участю співробітників відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. Основні положення роботи у вигляді наукової доповіді обговорювалися на Міжнародних наукових читаннях, присвячених пам'яті Л.А.Булаховського /Київ, 1995/.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та узагальнень і списку використаної літератури. До роботи додаються списки умовних скорочень /скорочення використаних джерел, бібліографічні скорочення та'ін./.

У вступі подається коротка історія вивчення обраної тематичної групи лексики, обґрунтовується доцільність вибору теми, її актуальність і новизна. Сормулюеться мета і завдання роботи, визначаються методи аналізу, називаються джерела дослідження.

У першому розділі розглядуються деякі питання з історії формування ботанічної номенклатури. Звертається увага на поз&лінгвіс-тичні фактори, які впливали на творення досліджуваної лексики. . Аналізуються основні етапи її історичного розвитку.

Етимологічні дослідження взагалі, а назв рослин особливо,

мам» базуватися на сукупності знань про навколишній світ, про людину і людське суспільство в їх розвитку. Ботанічна номенклатур» сербської мови сформувалася в результаті складного і тривалого історичного процесу, а якому тісно переплітаються ексталінг-вісткчні моменти з суто лінгвістичними. Оіецифіка досліджуваної лексики полягає у тому, що вона позначає реалії, які відігравали і відіграють особливу роль у житті людини. Процеси пізнання навколишнього середовища, рослинного світу, розвиток суспільної свідомості, еволюція релігійних поглядів, наукові і технічні відкриття *• все це знаймо Своє відображення у семантичному спектрі цієї лексико-тематкчної груп ні, Етимологія ботанічних назв переплітається а філософією, історією, етнографією, різники галузями прикладних знань. Походження назв рослин тісно пов"яз*не з бо-тйнікою. Важливими для етимологічних досліджень в також дані історії ботаніки і медицини.

Н»з»и рослин поряд з назвами спорідненості і родинних стосунків, назвами органів і частин людського тіла та організму тварин, назвами машкання, домашніх тварНн, виробничих процесів, робіт, дій належать до найдавнішого пласту лехсики, який сформувався це в індоєвропейський період. Праслов’янська лексика успадкувала і розвинула індоєвропейську лексичну систему, скяадовои частиною якої була ботанічна ношнклатура. У індоєвропейському лексичному фонді праслов'янської мори виділяють кілька основних лексичних пластів. У зв'язку з цим ботанічна номенклатура слов'янських мов виявляє Значну розмаїтість складу і генетичну неоднорідність: вирізняються загальноїндоевропейський, західноіндоев-ропейський, південноіндоєвропейський, балто-слов’янський та слов"-яноьігХ» пласти.

Загальноіндоєвропейсьісий пласт складають лексеми, які зустрічаються у більшості індоєвропейських мов. ІЬких нлзв порівняно небагато, серед них найменування дуба, берези, верби, клена, ясена та ін. На позначення берези в індоєвропейській; мові існував термін ♦bherag- 'білий, блискучий", який мотивується кольором кори дерева. Псл. *berza "береза“ споріднене з лит. berzas ,

ЛТС. Mrzs , прус. Ъегвв , ос. Ъаз rz , Ъш rzae » ДОНГЛ. Ъвогс , ДВН. birihha , НВН. BÍrke ”тс.", ДІнД. bhürjah "Пород» берези",

лат. fraxinus "ясен". Пор. сучасні слоп"янсьхі назв* берези:

* / / -------------------------------------------- -w

с. бре за, укр. береза, р. береза, бр, бяроза, п. brzoza , ч. briza , слц. breza , вл. bréza , нл. braza , пояаб. breza' , болт. буезя. и. брсза, слн. 'breza . Характерною особливістю індоєвропейських назв рослин є їх локальна обмеженість. Це пояснюється, зокрема, граьатичними процесами, що відбувалися у період формування індоєвропейських мов, а також слід враховувати втрату слів-індоєвропейськими мовами внаслідок зміни носіями тієї чи іншої індоєвропейської МОВИ МІСЦЯ Свого перебування І ВІДПОВІДНО зміни навколишньої флори. Міграція індоєвропейських народів та обмеженість знань про рослинний світ спричинилися до семантичної мінливості деяких індоєвропейських v¡a3B. ТЬх, псл. ’і '& "верба, і«" иае відповідники, ясі позначають інші рослини: лит. ieVa "черемха, круняна", лтс.іеуа "черемха", двн.ї«га "тис", ірл.во , кіир. ywen , дангл. Iw "тс.", гр.оі'р "горобина“, вірм. aigi ' “виноградний куч". Очевидно, подібність кольору кори цих рослин зумовила зіацуммяя назв. У сучасних слов"яясьхих мов« з псл. *lva утворилися назви рослини верба козяча " Salle caprea L. с. ива, укр. діад, іва, р. болт. м. им, хв. iva , п. iwa , 4.3Í-va, слц. jíva , вл. jiwa , нл.: wiwa , слн. iva .

ЗахідноіндоєвропейськиЯ пласт утворюють назви, спільні для праслов'янської мови, балтійських, германських, іт*ло-#ельтсь-ккх, іллірійської та веквдської мов. Наприклад, псл. ' */І/ablo "яблуко“, »/j/abolru, "яблуня" відоовідае лит. оЬиоіуз "яблуко", obeils "яблуття“, двн. ар ful "яблуко", дірл. ubull "тс.", лат. АЬеііа - назва міста /букв, “яблучне"/.

Кількісно найменший пласт становлять південноіндоєвропейсь-кі назви, <чо пояснюється раннім територіальним відмежуванням балто-слов"ян від південноєвропейських народів - хеттів, греків, фракійців, фрігійців, вірмен і албанців. Оіільнов для балтійських, слов'янській, грецької і албанської мов є назва горіха: псл. *огехь пов"язане з гр. ссріа. "різновид ropixis", алб. аїє "горіх", ЛИТ, rfesutaa "горіх; горіх ЛІЩИНОВИЙ", ríesas , тів-sutya » ЛТС. r-iaksts "ТС. ", ПруС. bussa-reieis "буковий ЯОлудь".

Ця лексична одиниця наявна в усіх сучасних слов"янських мовах:

\ / . / ' с. ор&х, xs.orah , укр. горгх, p. орах, ор, арах, д. orzecb 9

Ч. orech > СЛц. orech , вл.нл. worjech , Полгб. ттехаі , болг.

орех, м. opes, слн. oreh .

Гіпотеза про існування балто-слов"янської прамови виникла на основі подібності словникового складу балтійських і слов'янських лов. Однак саие лексичний аспект балто-слов"янських мовленнєвих відносин залишається кало дослідавніш. Видається доцільним аналіз балто-слов"янських ізоглос сама на «теріалі ботанічної номенклатури, однієї з найдавніших і досить сталих лексичних підсистем. Серед слов"янських рефлексів балто-слов"лнського пері- • оду укр. діал. локно "латаття, ИушрЬаеa L. ", лукно "тс.”, глечики, t^uphsr і. ", бр. діал. локно "глечики аовті, Hupbar ïute-um Sa, ", ч. leknln "латаття", zlute îelcno "глечики", СЛЦ, lekno

"латаття",. Хекпо гІЛе "глечики ЖОВТІ*, РЛ. іикпаїіг "калЮЖнИЦЯ болотна, Саі-Оіа раїиаігіа Ь. ", Нд. -ЗГоІсавіпа "тс.". Пслі *1ьк споріднене з лит. іикпе "глечики", лтс. іикпе ••тс.", пов'язаними З ЛТС. Ігіказ "ГНУЧКИЙ“, Цей "гнути; викривляти", ЛИТ. Хейк-ti "ТС.. •

Слов"янсьхив пласт формують назви, які зустрічаються лише у праслов'янській мові. Серед них виділяються назви етююлогіч-но^розорі, зв'язок яких з іншими словами праслов'янської мови або а словами і^ших мов не простежується. Ці етимологічно ізольовані слова, можливо, мали індоєвропейське походження, однак внаслідок фонетичних та семантичних змін, цо відбулися у процесі розвитку мов, спорідненість з індоєвропейським!! елементами встановити важко. До етимологічно.непрозорих праслов'янських назв рослин належать назви дерев *<і4Ь-ь "дуб", *Ьмь/Ьиа- "бузина, бузок", а також інших рослин »Зесьау "ячмінь", »ргово "просо*, ♦¿олгуїь "коввда" та ін. Власне слов'янськими новотворами вважаються праслов’янські слова, утворені на успадкованому з індоее-ропенської мови матеріалі. Орди належать слова *рьеепо "пшоно", ♦ровепіса"пшениця", »¿ег^вії < *пеу?аі1 "дев'ясил", »Ьиісьгіса "буквиця", »еогіїстеїь "горицвіт". Ботанічні назві., виникнення яких можна віднести до праслов“янської мови, становлять довить велику лексичну групу. Це переважно назви, які простежуються в багатьох слов'янських мовах або в цілих групах споріднених слов'янських мов. Складне слово архаїчного типу *8огікуеїь , утворене з основ дієслова Еогеи /У формі наказ, способу 2-ої особи однини/ та іменних« *ктв'б» "цвіт", має рефлекси: с. гороцвет, укр.

' - ‘ -2------------------------------------------------- —І ~ -

горицвіт, р. горицвет, бр. гарицвет. п. ^оггукі»іа* , ч. Когі)суєі

болт, гороцвет, м. гороцвет.

Протягом довгої історії праелов"яксьяої мови її лексика зазнала семантичних змін. Втрата старих слів і значень супроводжувалася виникненням нових.

Запозичення у період існування праслов'янської мови свідчать про прадавні стосунки слов"ян з іншими індоєвропейськими племенами. Праслов’яни запозичували індоєвропейський лексичний фонд сусідів, лексику інших індоєвропейських та новоєвропейських народів, з якими-не мали прямих контактів. .

Ботанічна номенклатура - це лексико-тематична група, у якій виявляється спільність і єдність сучасних слов'янських мов. Частина цих назв тісно пов"язана 'з праслов'янськими значеннями, інші більш-мзтз близькі до праслов'янських. '

Походження назв рослин, ж наукових, так і народних, досить різноманітне. Назви фіксують зовнішні ознаки рослини: її будову,' форму, колір, запах тощо, а також пов"язуються з внутрішніми властивостями, які становлять певний суспільний інтерес: можливість вживання в їжу або отруйність, використання як фарбуючого, миючого засобу та ін. В основі багатьох'назв лежать лікарські властивості рослин. Саме тому серед назв рослин мо^на виділити дві основні групи відловІдно до ознаки, яка в в основі.мотивації: назви, зумовлені лікарськими властивостями рослин, та назви, зумовлені фізичними властивостями рослин. • •

У другому розділі роботи "Назви рослин, зумовлені ліхарсь-кими властивостями" виділено окремі параграфи - розглядуються етимологічно прозорі назви, утворені від назв органів тіла людини; назви, які мотивуються словами крв »а ж£ч; назви, пов'язані з найменуваннями захворпввнь; назви, зумовлені дів» рослимя л організм і назви, запозичені з наукової термінології.

Мотивуюче слово лехить в основі групування чазв. Поряд з сербської) назвою подається українське літературна та латинська наукова назви. Далі наводяться сербські синонімічні назви з тією ж похідною основою, більшість з яких діалектні» Назви біологічно споріднених рослин розглядаються у межах однієї підгруп* на підставі спільної ознаки їх семантичної мотивації. Вказана мотивація слова визначалася за лікарськими властивостями рослин, що описані в довідниках лікарських рослин, згадувані у лінгвістичних та етнографічних матеріалах, словниках сербської і хорватської мов. Сербські назви зіставляються з українськими та іншими . слов'янськими та деякими неслов'янськими, що мають подібну мотивацію.

На формування назв, зумовлених лікарськими властивостями рослин, їдливало широке коло чинників. Насамперед виділяються назви, утворені від назв органів людського тіла, уражених хворобою.

Від с. срце "серце" утворені назви рослин, широко вживаних у народній медицині при захворюваннях серця. Семантичну групу . складать номенклатурні одиниці з їх словотворчими'варіантами: срчана китиця "наперстянка великоцвіт®, Digitalis ambigua Murr.", срчанюс "тирлич, Gentiana Tourn.", мали срчаник “тирлич хрестовидний, Qentiana cruciate L. ", срченица "собача кропива, leonuruB L. ", срчен. ак "гірчак альпійський, Poligonum alplnum All. ", трава од срца "ракові шийки, змійовик, Poligonun biotor-ta І» ", срцепуц "перстач гусячий, гусяча лапка, Potentiila an-•serina L. ", срчано зел»е "м"яточяик чорний, Ballota nigra b'. " срцопуц "сухоцвіт, Gaaphalium ¿7

ВІД С. груди "груди", плу&е "легеня" походять назви рослин.

які вживаються при різних захворюваннях органів дихання: груд-нишник "алтея.' Althaea rosea Cay. ", грудка atrita "медунка, Pul mo -naria 1. ", njyfi "tc.u, плупн>ак "мьдунка лікарська, Pulmonaria officinalis L. ", плучник " парило звичайне,‘Agrinonia eupato-;Гіа L. ", •’

Від c. грло "горло" утворені назви рослин, відомих як засоби лікування верхніх дихальних шляхів, а подекуди й таких тяжких захворювань як туберкульоз легенів, зоб та ін.: грличек "орлики звичайні. Aquilegia vulgaris L. ", грлніща “молодило покрівельне, Sempervivura tectorum L. ", грЛзак "печериця звичайна, Psalliota campestris Toum., гортанка "суховершки звичайні, Sru-nella -/ulgarla Tourn. ", грлолика "сухоцвіт, Gnaphalium L. ", Від с. слезенз “селезінка^, слезина "тс.“ утворено назви рослин, ясі вживаються при хворобах селезінки: слезека “лі:сто» ВИК сколопендровий, Scolopendrium vulgare Sn. ", СДЄЗЄН8 трава "скребниця аптечна, Ceterach officinarura Lam et DoT ", слезени-ца "аспленій чорний, Aspl enium aálantun nigrum L. ", СЛЄЗИнИ-ца-рутица "аспленій иуровий, Asplenlüra ruta murarla L.", Слези-нкца црна "аспленій волосовидний, Aspleniura triohomanes L.

' Від є,, jerpa Г уйгерица "печінка" походять назви рослин, що вживаються для лікування печінки: цигеричн>ак "харшанція поліморфна, Marchantía polimorpha L. ", уетретьОК "ТС.", _}СТрЄн>а-ча "шандра звичайна, Marrubium vulgare L. ", Петренка "печіночниця звичайна, Anemone Hepatica Lo ", |етрна Traga “ДИВИна ведмежа, ведмеже вухо, Verbascum thapsua L.7" ", ]етрен> ак "буквиця лікарська,, Betónica officinalis L. ", детренца "парило звичай-Agrimonia eupatoria L« "•

Від с. зуб "зуб" утворені назви рослин, які масть болетану-

вальні та заспокійливі властивості, що дає можливість вживати їх у стоматології: зубна трава "дурман звичайний,. Daturajstramoni-uin L. ", трава од зуба "блекота біла, Нуоасі^шие niger L. ", аубоболна трава "анацгасл, Anecyclus pyrethrum DC. ".

Від с. трбух "живіт, шлунок" походять назви рослин, які вживаються при захворюваннях шлунка, нирок, печінки: трбульика "болиголов плямистий, Conium maculatura L. ", трбушац “Самосил гай О-ВИЙ, Teucriua chamaegrys L." ", трбудь» "омег, Oenanthe L. ", трбушац "шавлія .вербенова» Salvia уегїчласа L. ", трбушац "вероніка дібровна,^Veronica chamaedrys 1. ".

Від с. око "очі", 9ЧИ “очі", видсти "бачити" утворено назви, зумовлені властивістю рослин паліппуваги зір: ошрница "очанка, Euphrasia і. ", вадац "тс.", видовита трава “очанка лікарська,

ГEuphrasia officinalis L.", видачах "очанка зальцбурзька, Euphra-віа calisburgenals Funk. ", очица. "курячі очка польові, Anaga-llls arvensla I.*, очин>а трава /курячі очка голубі, Acagaiiis а.азр. coorylea Schinz at Keller?1, видац "курячі очка польові, Iñagallie arvenelB L.", ОЧоба|к> "РУТВИЦЯ, Thaliotrum"L?.

Від с. к|в "кров" сформувалися назви рослин, які виявляють кровоспинну Ді» і використовуються для лікування ран, здатні впливати на процеси кровообігу, зміцнюють капіляри та ін.: крва-"звіробій звичайний, Нурегісиш perforatum L. ", уетаа-KgBe "вербозілля, Lisinachia L. ", крвомок "перстач прямостоячий, Potentilla erecta Нагаре, Räusche!.", крвавац "деревій звичайний, Achilla millsfolium L. ", крвара "чорноголовник родовиковий, Sanguisorba minor Scop, ", крвосмок "перстач прямостоячий. Poten-tilla tormentilla Crantz«; ".

Бід с. жуч "жовч" творяться назви рослин, які використовую—

ться при хворобах- жовчних шяхів: *gs "лілія лісова. Liilum . martagón L. ", жуч од зеил> е "золототисячник ЗОНТИЧНИЙ, Centau-rlum umbell a tum Glllb. ", жучанИК "кульбаба басарабоька. Taraxacum officinalis Web. ”, кучида "хвощ велихий, Equiaetum maximum Lam. ". •

Багато назв рослин походять від назв тих хвороб, для лікування яких вон* вживаються або вживалися раніше.

Від с. грозница "гарячка, пропасниця, лихоманка" утворені назви рослин, які виявляють протизапальну, антибактеріальну, бо~ летамувальну дів, е ефективними при пропасниці: грозница "цмин, Hellohryouffl Mill. ”, грозничава трава "золототисячник аонтйчний, Centaurium umbollatum Gillb. ", гроЗнИЧНца "ООЛОМНИЦЯ, Soute-liarla l. ". грозйячна трава "хвилівник високий, Xxlatologla longa X. ". грозничяи трилисник "бобівник трилистий, U«nyanthaüT trifoliate L. ", грознкчница "сідач конопляний. Eupatoriura оапла-

blura L. », грозна кора "Хінне дерево, Cinchona L.".

. u „ .

Від с. рана рана, поранення" формуються назви рослин, які

мають кровоспинні і протизапальні властивості, застосовуються

для лікування ран? ратьеник "парило звичайне, Agrimonia оира-

torla І*. ", ран>чец "горлянка женевська, ¿juga g entrénela £Г ", ;

твано зад>е “горлянка повзуча, Ajugâ reptana L. ". раяилист "букви*

ця лікарська, Betónica oTfiolnaiia хГ. ". раїьеник "звіробій

звичайний, нурегіетіш perforatum ÎT. ". рани лист "чистець, sta-

chya Іі. ". ДЛДУ^И ран>ен« "живокіст попова, Symphytum tubero-

яит L. ". раника "заяча конюшина, Anthyiiia L. ". •.

Від с. гркжа "біль у шлукхуі коліки", кила "пахова грижа,

гуля на тілі" походять назви рослин, які вживають для лікування

грижі, при запальних захворюваннях травного каналу: грижна трава

"Перстач прямостоячий, PotentIlla erecta Hampe, KÜusohel »^ дшемц "паслін чорний, Solanum nigrum Mili. »f хилав^П” “остудник голив, Hemiaria glabra L.“.

\і _ ‘ Л \

. Від с. jpmaj "лишай", струп "парта", б рада вица "бородавка",

скорупак "молода шкіра на рані, що загоюється", прйшт "чиряк, фурункул", краста короста", вал “ящур", црч> "нігтьоїда? чорна Короста", сврбети "свербіти, зудіти" творяться назв» рослин, які В5аіт№гься при лікуванні пкіряних захворювань: лишаввц "чистотіл ввичайний, Cheiidonium majus X. ", jwsajeBKqa "очиток білий, Sedum album L, ", струпу,ак "раник , Scrophularia L. ", nepyni-на "звіробій звичайний, Hypericum perforatum X. ", брадь0иЧтъбк >"жовтець вогнистий. Ranunculus flammula X. ", схорупаи "очиток, великий, заяча капуста велика. Sedura maximua Suter. ", приатьак "молочай, Euphorbia L, ", крастава "огірочник лікарський, Вога-' go officinalis X. ", кал-трава "ранній вузлуватий, Scrophularia . nidlea 1.*, цртьевац крупноцввтан "суховершки велихогаїткові, Brunella grandiflora І*. ", срабливица "скабиоза, Soabiosa X.**.

Від с. гаман "кацінь“ утворені назви рослин, які вживаються проти каменів у внутрішніх органах: каменика "ломикамінь, 'Saxífraga X. ", камендер щиьени " гадючник шестипелюстковий, Filipéndula hexapetala Gillb. ", каменичац "спорил звичайний, Poligonu» avicular» X,"„ д}етелкна хапать арка "заяча конюшіна багатолиста, Anthy.llie vulneraria L.".

Калви рослин, зумовлені діев рослини на організм людини, походять від прикметників цео "цілий", чист "чистий", здрав "здоровій", лековнт "дікврський" та дієслова легати "«кувати": целец "суховершки ЗВИЧІЯнІ, Brunella vulgaris L, ", чистац "бух-ВКЦЯ лікарська, Betónica Officinalis X. ", чист "чистець, Sta-

chys L. ", ЗДТИВИДН* рожа "горлянка повзуча, Ajuga reptana L«", здравшіна борага "огірочник, Borago officinalis L. ", здравий "ромашка лікарська, Matricaria chaaomilla' І. ", здрйв&Ц "ПІДЛІСНИХ Європейський, Sanícula'europaea L. ", эдравидна majlta "валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.", ;ьековита г~.дуд»а "шавлія лікарська. Salvia officinalia L.", ликарица "підлісник європейський, Sanícula europaea L. ", лечуха "тс.". Розглядаються також найменування деяких отруйних рослин, на основі яких ство-psHO ряд болетамувальних засобів: родовита трава "белодонна лікарська, Atropa belladonna ь.", д>ута трава "тс.", гла'вобол»ка "блекота чорна, Нуовсуаииз nlger L. ", ушавдива трава "тс.".

На процеси формування сербських назв рослім помітно вплинула класична термінологія. У закличному параграфі другого розділу аналізуються слова, запозичені з латинської наукової термінології: анЬелика "дудник, Angelica L»", борага "огірочних. Bora-so ь. ", бетонИКЯ "буквиця лікарська, Batonioa officinalis L. f» крал>авац "відаасник, Carlina L.", целадонк|а "чистотіл, Cbali-donium L.", резеда "резеда. Reseda L.", рута "рута. Ruta L.', аадфи|а "вавлія, salvia L. ", сапуника "мильнянка лікарська, Saponaria offiolnalls 1>ч санТолина "сантолина. Santolina L. ", скабиоса "скабіоза, Scabioea ь. ", булдкри|ан "валеріана лікарська, Valeriana officinalia L. ". Іноді запозичані слова заана-ЮТЬ змін ВІДПОВІДНО до особливостей фонетичної системи сербської мови: ангелика, краль авац, буддириуаи. .

Явица подвійної семантичної вотивадії спостерігаються у випадках, коли назва пов’язується не лива з лікарським* властивостями, але й іншими характеристиками рослин ! зовні їжі ми ознаками, способом використання, місцем повиреннл течо. Вважається,що

РОСЛИНЯ роду Hypericum L., утворені ВІД с. kjb, укр. кров, "зумовлені тям, що розіп'яті пелюстки квіток забарвлюють у червоній колір” Квітка рослин роду Euphrasia L., що лікують хвороба очей, своїм виглядом нагадує око людини. "Як відомо, в епоху середньовіччя існувало повір'я, що коли рослина своєю формою /листя, квітів чх плодів/ нагадує пеший орган людського тіла, це свідчить про те, що дану рослину можна використовувати для лікування саме цих органів, в таких випадках, похідні від назв цих

■ 2/

органів, мають подвійну семантичну мотивацію" . Листки рослини крастава мають запах свіжих огірків, тому назва, можливо, ло-ходить від с. краставац "огірок". На користь цього прхпуцуння говорять назви рослини в iwmx мовах: укр. огірочник, р. огуречная трава, н. Gurkenkraut • Назви црноглав, чрногдав, црногроз-дян ставлять під сумнів припущення про походження найменування цщ»евац від с. црть "нігтьоїда" і наводить на думку, що ці на-»ви утворені від прикметника на позначення кольору "чорний". (Ьроможніоть кореня рослини камвниха пробиватися навіть на каменистому ґрунті висувається як один з мотивів утворення назви.

Омонімія досліджуваних назв /як тих, що об'єднані в науко- • вій класифікації в один рід, так і тих, що'належать до різних родів/ розвинулася внаслідок найменування рослин за подібними лікувальними властивостями. Отже, омонімічні назви мають одну і ту ж мотивацію. Так, нива срчаник вживається серед інша назв рослин: "тирлич, &«ntiana Tourn.", "тирлИч жовтиЦ, Gentlana lute* X. ", "Собача кропива.звичайна, Leonuru* oardlaoa L. ■ " “ракові шийки, змійовик, poligonum bietorta X... ", "гірчак живо-

I/ Етимологічний словник української мовя.-К., "Наук, думка",

1989, Т.З, о. 87. •

^ Шамота Л.М. Назва рослин в українській мові.-К., "Наук, думка”, 1985, о. 62.

родний, Poligonum- ririparum L. ", "перстач гусячий, гусята лапка, Potentillo. sntcrlna L. ".

У мехах досліджуваної підгрупи спостерігаються наави а різною мотиваціегщо в синонімічними найменуваннями однієї рослин*. Це пояснюється вмроков популярністю рослин у народній медицині і можливістю вживання їзс від різних хвороб: плучник, jfстраница. ратъеник Нарило звичайне, Agrlmonie. eupatorla I*.".

Синонімічні ряди назв, зумовлених лікарськими властивостям ия, поповнюються за рахунок словотворчих варіантів. Номенклатур» на одиниця jcTperma "маршанція поліморфна, Harohantia poll- ' morpha L. представлена у сербських діалектах і говорах так: іетреница, janpiHta. іетрсн>ак. зврздата ^атченка. іетрен» тра-jja, камеиита уетрснка, студенчки р трон» тс.

У третьому розділі роботи 'Назви рослин, зумовлені їх фізичними властивостями" аналізуються найменування, що мотивуються кольором квітки, листя, стебла; запахом; смаковими якостями рослин; формою і будовою КВІТІВ, листків, плодів, коріння тоцо. Фізичні властивості рослин визначалися за ботанічними атласами, визначниками рослин, іншими джерелами. Досліджування матеріал згруповано у параграфи за мотивуючою ознакою.

Етимологічно прозорі назви, зумовлені кольоровими ознаками

рослин, утворюються від прикметників на позначення кольору:

^ \ • с. $еа, Дали, -в, -о "білий", зелен. -в, -о "зеленій", -а,

-о “жовтий", зла тая, з латкИ "золотий", румєн, »*, -о “рум"лмкЯ", пламен, -в, ч> “полум"яний", багрея, -в, -о "червоний, багршжЯ", модар, модри, -о, -о “синій", п_л£в, -а, -о "синій, голубий": бела коарива, зелених», аута виол*, златнтаа. црвена иоприал. ру» цанило, пламенчіА, багремяца, моДркца, плавоміиьа.

РЬзви, зумовлені смаком рослин, утворені від прикметників кксео. кисслй. -а, -о “кислий“; сладах, слаткй, «в, -о "солодкий"; горах, горкй, «а, -о “гіркий": хисеьак, сладич. горчида.

Подібність рівних частин до деяких предметів спричинилися до утворення ботанічних найменувань від назв предметів об'єктивної дійсності на основі вживання їх у переносному значенні. Проаналізовані назви сформувалися від назв небесних світил -с. звезда "зірка", красница "падаюча зірке" /звездица. криіеснь-%а/і від назв органів і частин тіла людей і тварин - £§п "хвіег", длдс "волосся", гла'ва “голова", з^б "зуб", |език "язик" /репек, рласача, главатинка, зубица, двозуб, іезичац/: від назв головних уборів - с. чедац "чепець, жіночий капелюшок", капа "головний убір, валка", клобук “капелюшок, шшка, клобук", шешйр "капелюшок“ /чепац, поляна кала, поповскн клобук, поповски шашир/; від назв посуду - ¿шик« "ложка", кл&ца "ложка“ /каимчак. жличница/і від назв інішх предметів - прстёи "обручка, перстень", звонце "давін“,. днта “ пензлик", ргтит “цит, абажур» парасолька", крбуд» а “корзина, коейй”, труба, "труба" /прстснов цвиіет, звонца, кнтица. гги-тенка, грбул>ица, тт>убел»ика/. Назв» рослин, цо мають шипи, походять від с. ¿еж "їжак" та ббдаль "колечка, шип, голка" /|адо-уаст, Дежавица, бодал» /.

Уновнкй характер найменування рослин сприяє появі фактів деетимологізації. Сербський прикметних багрен, багром /з аонмі-лхціе» б-к/б-м / утворився за допомого«) прикметникового суфікса -ви від стсл. Баг ~ьр ъ "багрянець, пурпур“, похідного від псл. •ь*8і:і/ь*впои "горіти". Вій співвідноситься з с. багра ж. “червоний від сосново! кори, пурпур". Прикметник багрек/багрвм/ субстантивувався і вживається у сербській мові на позначення рослин

з яскраво вираженими кольоровим* ознаками квітів. У назвах Сагра %ута. багром/н/ бели, багрем црвени, багрен дути, багрема жута, багрена жута, багра на бела, багрена жута, багрена цррвна маємо порушення або, точніше, цілковиту втрату смислового зв'язку поило черга, утвореного від с. багрен, з вихідним значенням "багровий, пурпурний“.

Омонімія назв« зумовлених фізичним» властивостями рослин, спричинена подібністю цих властивостей у багатіох рослин та функціонуванням прадавнього принципу найменування рослин за найвиразнішою ознакою: бела бона - “нетреба колюча, Xanthlua spino-вч» ь* “миколайчики, Eringlum і. "{ мялодаух - "гіооп лікарський, Hyasopua ofiioinalis L. “смовдь Гірсьяа, Pauoedanua oreoselinum ЫоепсЬ. ".

Сукупність багатьох фізичних ознак, властивих рослинам, варіантність у виборі мотивуючої ознаки, багатство словотворчих засобів і способів номінації створюють умови діл формування синонімічних рядів, що позначають одну і ту я рослину: китида "золототисячник зонтичний, Centauriuo unbellatun X. ", кичица. тичица. горка китида. здатна китица. мала китица, црвека китица, ¡¿ать а горка китица !*тс.".

У заключній частині викладаються основні висновки дослід»*»-ня „ Зроблено також деякі узагальнення. _

Формування ботанічної номенклатури сербської мови візувалося в процесі складного і довготривалого розвитку мови. За стоїм походженням деякі досліджувані назви сягають періюду індоєвропейської та праслов'янської мовної і етнічної єдності, inet ж утворилися на загальнослов'янському та власне сербському ¡fpyvtt. Переважна більшість сучасних сербських літератур»»нх і діалектних

ноав росло» сформувалися у процесі становлення і функціонування сербської мови.

Октецу сербських назв рослин становлять назви власне сербські та назви запозичені. Виділяються різні способи і шляхи запозичань, а саиг: пряні запозичення та кальки. Відчутно пероналають запозичення 8 латинської наукової термінології. Проблематичним е встановлення джерел сербських кальок, оскільки цей спосіб творення ботанічних назв зайше чільно місцс у багатьох індоєвропейських поваж. Найчисельиішош серед проаналізованих пазь аиташшая яатинсьно-ніиецько-сербські паралелі.

Наявність багатьох сапонінів, омонімів, діалектних фори е характерної) особливістю досліджуваної теїстичної груви.

дохідні назви рослин утворюються від тематичних груп слів різних частин нова: іменників, прикметників, дієслів, числівників. Більшість етимологічно прозорих НАЗВ у словотворчому плані мотивуються іменниками. Від прикметників утворено переважно назви, які мотивуються фізичними властивостями рослин. Віддієслівних утворень серед досліджуваних назв виявлено значно менша, ігіе назв, похідних від Іменних частин мови. Окремі назви, що мотивуй ються фізичними властивостями рослин, утворюються від ЧИСЛІВИИ-ків.

За словотворчо» структуро» проаналізовані назви поділяють-вя на три типи: прості слова, складні слова і словосполучення. Найпродуктивніший у процесі формування ботанічної номенклатури с суфіксальній спосіб словотворення. Префіксальний та префіксальний способи функціонально обмежені. Багато досліджуваних назв -це складні слова, утворені вхяхом овновоскладвння або словоскладання. Нивянсловоспдлученмі поділяються на дві групи: прості і

складні. За морфологічно» будово» прості дволексеьмі утворення в іменними, у яких стриннеаоп леясвмов в іюнниі а пд"ектнвнов частиною. Ощадні тридексемні словосполучвння творятьоя аа моделями іиенник-лриЯненник-іматгас та прнкиетнЮЕ-іменнЕхчпрюа&агнЕК,

Значна кількість сербських назв рослин свшнтичмо збігавтьоя з відаовідноо ноівагсслатурою сжіднослов"янськпх, у іанрій мі£і західнослов'янських, а іноді А неслов'янські« ков. Це пояснюється тим, що формування ботанічної номенклатури за найбільш виразками внутрішніми і зовніинімя ознаками рослий властиво на лкгз сербськії! нові. Як показав зіставнкЯ аналіз досліджуваної твеа-ткчної групи сербської, української та деяких і шале сдов"снських мов, такий принцип лежить в основі багатьох назв рослин названих мов. Відповідні плюси і способи утворення назв рослин спостерігаються у деяких неслов'янські« «швах. .

1Ьявність спільних сеиздтичких 1 словотворчих тіяів у на2ш-нувакнях рослин сербської, української та ін=пх слоа"гяс»впх кп дав коаливість припустити, цо процоо формування ціої тематичної групи відбувався у період існування праслоз"янської коад.

Основні положення дисертації відебрагені а таких публікаціях:

1. Походження назв рослин у сербській мові // 1іово*ва»стсо.-

0 б.- 1994.- С.68-73. '

2. З історії походження назв рослин. Умова людського існування //"Замкова гора*.- № 66,- 1995.-С. 4.

Марченко Т.Я. Происхождение названий раотвняй в сербском языка.

Дисоертация на ооисканив ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03. - славянские языка. Институт языковедения вы. А.А. Потебнн НАН Украины. Киев. 1995.

В.работе расоютряваютоя сербские названая растаний, которые коти вируются дх лекарственюша овойотваыи и фиаяческицд характеристика«. Ооиовной аспект работы - семантический. Литературные и їй родина названая аналавируютоя в оопоотавлешш о соответственным материалом украянокого языка, других славянокпх в некоторых неславянских языков.

líarohenho Т. The Origin of the Names of Plants in Serbian.

The diieertatl.cn la preeented ao a manueoript for the scien-tlfic degree of "Candidate of Philology" in the field of the Slavonic languageв / epecialiti 10.02.03. /• The defence will take piase at the 0. Potebnla Institute of Linguistics, National Academy of Sciences of TTkraine.

The paper inreitijatee the origin of Serbian names of plants csotivated by their nedicinal qualities and physioal nature. Semantical aspeot is the Ъав1в of the research. Literary and people's паиая are helng analysed in comparison with the corresponding rooabulary fro в the Ukrainian and several Slaronio and аопеїягопіс languages*

Клотові олова: ботанічна номенклатура, походження назв, отаиологітаиї аналії, овнаяпчка мотивація.