автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Производство бронзовых художественных изделий в Скифии в VII-V вв. до н.э.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Производство бронзовых художественных изделий в Скифии в VII-V вв. до н.э."

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РГБ ол

На правах рукопису

КОСІКОВ Валерій Андрійович

ВИРОБНИЦТВО БРОНЗОВИХ ХУДОЖНІХ ВИРОБІВ У СКІФИ у УП-У ст. до н.е.

Спеціальності 07.00.02 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 07.00.06 - АРХЕОЛОГІЯ

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 1994

Дисертацією є монографічне дослідження "Виробництво бронзових художніх виробів у Скіфії у VII-V ст. до н.е." (рос. мовою)

Робота виконана у Донецькому державному університеті

. Наукові керівники - доктор історичних наук, доцент

І Моруженко А.0.1 • кандіАат історичних наук, доцент Бурносов В.Ф.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, старший науковий співробітник Черненко Є.В.

* - кандидат історичних наук, доцент

Захарченко М.А.

Провідна організація - Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка

Захист відбудется ”30" січня 1995 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 06.06.01 в Донецькому державному університеті (адреса: 340055, Донецьк, вул. Університетська, 24, корпус 2, ауд. 38).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького державного -університету.

Автореферат розісланий Ш" грудня 1994 р.

і

Вчений секретар . -А 7

спецалізованої вченої ради ^ ,/ / Крапівін О.В.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однім з найважливіших завдань вітчизняної історичної науки є вивчення стародавньої історії України, зокрема питань, пов'язаних з заселенням, побутом та культурним розвитком. Істотну роль в цих процесах відіграє вивчення особливостей стародавнього виробництва знарядь праці, зброї і предметів побуту, без докладного дослідження якого неможливе відтворення історії народів, мешкавших у глибокій давнині на території нашої Батьківщини.

Вже протягом багатьох десятиріч пильну увагу дослідників притягує питання найголовніших складових частин в формуванні культур раньої залізної доби. Воно ставиться стосовно проблем походження і зникнення численних скіфських племен, суспільного улаштування і особливостей матеріального побуту, зародження і розвитку так званого скіфського звіриного стилю і т.д. Однак накопичення археологічного матеріалу в останній час іде значно швидше, ніж відбувається його історико-культурне осмислення. З кожним днем з'яляється більше завдань, які вимагають невідкладного рішення. Серед них перш за все необхідно відмітити проблему походження і розвитку прикладного мистецтва на території півдня Східної Європи.

Художні вироби з бронзи, виявлені під час дослідження археологічних пам'ятників скіфського часу, органічно пов'язані з речами побутового та культового призначення і, звичайно, являються складовими частинами

З

прикладного мистецтва в його духовному і матеріальному проявленні.1 Вивчення предметів виготовлених з міді та бронзи в художньому оформленні, важливе для вияву місця виробництва і датування багатьох пам'ятників, для визначення рівня професійної майстерності, а також характеризує естетичний та релігійний світогляд провідннх прошарків суспільства в добу заліза.

Автор дисертаційної роботи ставить мету - здійснити дослідження проблеми розвитку ливарства бронзових художніх виробів у скіфський період на основі узагальнення, систематизації та аналізу накопичених матеріалів.

для виготовлення бронзових виробів в Скіфіі; висвітлення процесу одерження сплавів на мідній основі; характеристика знаряддь ливарників, які застосовувались для виготовлення художніх бронз; комплексний аналіз технологічних засобів, ремісників раннього залізного віку; визначення центрів, звідки надходив метал в хронологічній послідовності.

Хронологічні рамки дослідження обмежені VII-V ст. до и.е., тому що в цей період зразки художнього творчества зберігають свою самобутність, яка пізніше розчиняється в цілому комплексі впливу античного світу суміжних територій. Незважаючи на нечисленність пам'ятників скіфської архаїки, значення їх для достатньо повного висвітлення головного етапу розвитку прикладного мистецтва на території Скіфії - велике.

Чорного моря, відому античпнм авторам під загальною назвою - Скіфія. Її

рішення проблеми походження сировини

охоплюють величезну територію на північ від

1 Історія Української РСР: В 8 т., 10 кн. - К.: Наук, думка, 1979. - Т. 1. - С. 168. А

займали чисельні племена, що відрізняються одне від одного своєю етнічною належністю, рівнем культурного розвитку, господарством і укладом життя. Але речі з кольорових металів, знайдені під час розкопок у степових і лісостепових районах півдня Східної Європи, дають можливість виявити деякі загальні риси технології виробництва, що важливо для вияву місця виготовлення і датування багатьох пам'ятників.

історизму; при цьому автор використовує системний підхід до вивчення проблеми. Це дозволило наблизити суб'єкти дослідження до загальної характеристики рівня виробництва в процесі його розвитку, удосконалення.

аналізувалися джерела: археологічні колекції, що знаходяться в збірках ІА АН Росії, 1А НАН України, Державних Історичних музеїв (Москви та Києва), Державного Ермітажу, Брянського, Дніпропетровського, Євпаторійського, Запорізського, Кіровоградського, Кримського, Львівського, Миколаївського, Полтавського, Харківського, Херсонського краєзнавчих музеїв, Археологічних музеїв Дніпропетровського, Донецького, Московського, Харківського університетів. У роботі враховано більше як 800 типологічно визначених предметів з розкопок пам'ятників на території Скіфії.

Методика дослідження базується на традиційно типологічній класіфікації і статистичному аналізі виробів з міді та бронзи, виготовлених в художньому оформленні. Крім того залучені спектральні аналізи - наслідки вивчення складу металу, проведених в спеціальних лабораторіях ІА АН Росії і історичного факультету Харківського державного університету ім. О.М.

дисертаційного дослідження є- принципи

.. Відповідно до завдання та мети дослідження добиралися та

Горького. Розроблений новий метод для визначення сировинних баз стародавніх ремісників, заснований на використанні електронно-обчислювальної машини.

монографічне дослідження виробництва бронзових художніх виробів скіфського часу на території півдня Східної Європи. Вперше найбільш повно

зібрано матеріал, що відноситься до інструментарію бронзоливарників. Проведено вивчення техніки ливарства художніх бронз на основі одночасних візуального і спектрального аналізів. Розроблена програма пошуку рудних баз бронзоливарників Скіфії. Дана повна характеристика художнього металу всього регіону. Вивчено взаємозв'язок між тилами виробів і хімічними групами, пам'ятником та культурою, зіставлені хімічні характеристики різних категорій і типів виробів.

використовувати в подальших розробках проблем як усього металургійного виробництва, так і матеріальної культури населення в цілому. Виявлені особливості розвитку металургії міді та бронзи дозволять краще зрозуміти закономірність розвитку стародавнього суспільства. Нові матеріали наводять практичний інтерес для скіфологів і археологів, які вивчають пам'ятники доби раннього заліза на території Скіфії та суміжних зон. Одержані дані можуть бути використані для написання розділів з історії стародавнього виробництва народів Східної Європи. Розроблена програма пошуку сировинних баз бронзоливарників може бути використана при вивченні даної проблеми в інших хронологічних та географічних межах.

роботи полягає в тому, що вона подає перше

Одержані результати можна

результати використані при складанні "Програми гуртка юних археологів" (рос. мовою), а також в спеціальному курсі "Археологія Лівобережної України і Донбасу" для студентів історичного факультету Донецького державного університету.

Апробапія роботи. Дисертація і окремі її частини обговорювались на засіданнях кафедр археології, історії стародавнього світу і середніх віків та історії України історичного факультету Донецького державного університету. Деякі положення було викладено на Міжнародних, Всесоюзних та Республіканських археологічних наукових конференціях. Основний зміст дисертаційного дослідження знайшов своє відображення в статтях, опублікованих в наукових збірках союзних і українських видань.

Структура дослідження. Робота складається з вступу, чотирьох розділів

і висновків. Вона супроводжується доповненням у вигляді програми пошуку родовищ мідних руд, розпечагками інформації художніх бронзових виробів, ілюстративним матеріалом і списком умовних скорочень.

2. ЗМІСТ РОБОТИ.

У Вступі визначено актуальність проблеми, яка розглядається, виконаний докладний аналіз джерельної бази, позначені географічні та хронологічні рамки дослідження.

Розділ І присвячено історії вивчення проблеми. Письмові джерела, які стосуються розвитку бронзоливарного виробництва ранньої залізної доби на території півдня Східної Європи, надто мізерні. Навіть спеціальні трактати по металургійному виробництву стародавньої Греції, на основі яких можливо

А .

було мати уявлення про металургію кольорових металів па території нашої Батьківщини, на жаль, не дійшли до нашого часу.

Археологічна наука, яка зародилась в Російській імперії у XIX столітті, залишила дуже мало робіт з ремісничого виробництва найдавнішнього періоду2. Великі зміни відбулися в археології на початку нашого століття. Однак період до початку 60-х років можна вважати часом первісного накопичення археологічного матеріалу і ознайомлення з ним широкого кола дослідників, публікацією результатів розкопок пам'ятників стародавніх культур3.

На початку 60-х років в археологічній науці відбуваються істотні зміни в зв'язку з широким впровадженням засобів природничих наук. З кожним днем з'являється все більше і більше спеціальних досліджень, присвячених в тій чи іншій мірі історії розвитку металургії кольорових металів.

Новий напрямок дослідження проблеми одержано завдяки роботам Б.А.Шрамка. В окремих його статтях зачеплені питання, пов'язані з деякими технологічними реконструкціями процесу лиття бронзових виробів на

2 Хмыров М.Д. Металлы, металлические изделия и минералы в древней России. - СПб., 1885; Скиндер В.А. Бронза. Ее природа и история с древнейших времен. - СПб., 1908; Штукенберг А.А. Материалы для изучения медного века восточной полосы Европейской России // Изв. Общества археологии и этнографии при Казанском университете. - Казань, 1901. - Т.ХУП, вып. 4; та ж.

3 Федоровский А.С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне // Воронежский историкоархеологический вестник. - 1921. - № 2. • С. 18-30; Граков Б.Н. Техника изготовления металлических наконечников стрел у скифов и сарматов // Техника обработки камня и металла. - М., 1930. - Т.5. - С.70-90; Он же. Литейное и кузнечное ремесло у скифов // К&ИИМК. - 1948. - Вып. XXII. - С.38-47; та ш.

території півдня східноєвропейської рівнини у скіфську добу4.

Дослідження Т.Б.Барцевої, які грунтуються на спектроаналітпчних висновках, в значній мірі збільшили джерельну базу і загальний обсяг інформації про розвиток бронзоливарного виробництва в Скіфії5 .

За кордоном ця проблема одержала висвітлення зовсім в іншому аспекті. Дослідники історії зародження іподальшогорозвитку металургійного виробництва0 у своїх роботах головним чином спираються на експеримент, що дозволяє перевіряти на практиці численні реконструкції технологічних схем виготовлення художніх бронзових виробів. Конкретні археологічні матеріали скіфського часу півдня Східної Європи ними не використовувались.

У другому розділі розглядаються питання, пов'язані з одержанням бронзи ливарниками ранього залізного віку. .

Розвиток бронзоливарного виробництва залежав від сировинної бази і наявності мідної руди та інших компонентів. В Північне Причорномор'я мідь надходила у вигляді товарних зливків з інших регіонів. Про привізний характер сировини свідчить той факт, що на поселеннях скіфського часу мідні

4 Шрамко Б.А. Орудия скифской эпохи для обработки железа // СА. -

1969. - № 3. - С.53-69; Он же. Новые данные о добыче железа в Скифии // КСИА. - 1962. - Вып.91. - С.72-77; та ін. -

5 Барцева Т.Б. Цвеиная металлообработка скифского времени. Лесостепное днепровское Левобережье. - М.: Наука, 1981; Она же. Про металургійні сплави на території Північного Причорномор'я в кінці 1 тис. до н.е. та перших століттях н.е. // Археологія. - 1974. - Вип.14. - С.26-31; та ін.

6 Forbes R.J. Metallurgy in antiquity. A notebook for archeologists and technologists. - Leiden: Brill, 1950; Avant les Scythes ( prehistoire de l’art en URSS) // Editions de la Reunion des Musees Nationaun. - Paris, 1979. - C. 118-121, 148-151; Малинова P., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Пер. с чешского И.И.Поп и Ю.И.Ритчик. - М.: Мысль, 1988. -С.171-181; та ін.

руди та жужіль зустрічаються дуже рідко, значно рідше, ніж залізні. На

городищі у с.Більськ Полтавської області, що є одним з найбільших

ремісничих центрів Скіфії, був виявлений товарний зливок у вигляді

нерівного бруска. Тут же перероблялися і уламки бронзових виробів (так

звана повторна сировина). Зливки бронзи знайдені також на селищі поблизу

с.Велика Данилівка і на Ягорлицькому поселенні. Наявність на окремих

пам'ятниках мідних шлаків свідчить, що інколи привозилась та

перероблялась мідна руда. Спектральний аналіз матеріалу з розкопок на 1

території сучасної України дозволяє припустити використання скіфськими ремісниками рудних родовищ Карпат, Північного Кавказу і Волго-Уралля.

Рудопроявлення олова незначні в порівнянні з іншими кольоровими металами. На території Східної Європи стародавні розробки, зв'зані з добуванням олова, відсутні. На межі ІІ-І тис. до н.е. олов'яний камінь видобувався і вивозився з Касетеритських островів. Незважаючи на значну відстань, надходження олова з півночі Європи в її південно-східну частішу було можливим як по морю, так і по суші. В ранній період залізного віку для заохочення торгівлі оловом в багатьох державах спеціально знижували до мінімуму митний відсоток на цю сировину. Безперечним доказом надходження олова у Східну Європу ззовні є знахідки товарних злитків на поселеннях Північного Причорномор'я.

Свинець додавався в метал для заміни дефіцитного олова, а головне -для досягнення легкотекучості сплаву. Ремісники емпіричним шляхом розібрались, що присутність невеликої кількості свинцю робить неможливим дороблення бронзових виробів куванням. Тому не випадково із свинцевистої

&

бронзи відливали головним чином речі, що не потребують подальшої обробки: деякі види блях без орнаменту, наконечники стріл і т.д. На територію півдня Східної Європи свинець надходив у товарному вигляді з Фракії, Долмації, Малої Азії, Кіпру. Злитки виявлені під час розкопок Коломакського городища в лісостеповій смузі Дніпровського Лівобережжя. Інколи зустрічаються цілі вироби з чистого свинцю.

Про інші складові частини, які використовувались при виготовленні сплавів, відомо дуже мало. Однак в аналізах деяких виробів скіфського часу фіксуються досить високі концентрації миш'яку, сурми, цинку, нікеля, срібла, які не могли бути природними домішками в рудах.

Для визначення сировинних баз стародавніх бронзоливарників на основі спектральних аналізів відходів металургійного виробництва і готових виробів

з бронзи розроблений оригінальний і перспективний спосіб7. І все ж для складання гістограм, порівняння їх характеристик необхідно багато часу. Масовий матеріал крім цього припускає ще й окремі неточності. Щоб запобігти помилок і в значній мірі скоротити час пошуку, в роботі пропонується зовсім новий метод, заснований на використанні ЕОМ, визначення походження бронз раннього залізного віку на території півдня Східної Європи. Програма написана на машинній мові "Паскаль" і обробляється в операційній системі ОС 6:1 ЕОМ ЕС -1033. В процесі роботи прорахунку з одинадцятьох назв виробів із бронзи і відходів бронзоливарного виробництва, по кожному з яких в середньому оброблялось 26 аналізів,

7 Черных Е.Н. История древнейшей металлургии Восточной Европы. - М.: Наука, 1966; Он же. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. - М.: Наука, 1976; та ін. &

зайняли менше однієї хвилини, в тому числі 12,84 секунди часу центрального процесора. Програмі необхідно ЗО кілобайт оперативної пам'яті. Початкові дані вводяться в машину з перфокарт, кінцевим результатом пошуку є вихідні дані таблиці на печаті.

Досить багато уваги бронзоливарники приділяли підготовці мідних руд до плавленя. Одержання бронзи проходило в декілька етапів. Взагалі, виплавка проводилась недалеко від місця добування руди. Але інколи через відсутність палива або води, необхідних для збагачування руди - сировина перевозилась на значні відстані від родовища, ближче до поселення бронзоливарників, попередньо з великим старанням відібравши куски з великим вмістом металу. Процес збагачення, не дивлячись на свою примітивність, виявився консервативніш, бо проіснував майже до нашого століття без будь-яких змін. Спочатку руду дробили, відокремлюючи азурит і малахіт від пустої породи. Потім відібрана руда піддавалась роздрібленню. Розмелену руду промивали в спеціальних спорудах.

Для одержання міді із руди необхідно забезпечити в агрегаті для виплавки відповідну температуру, а це можливо тільки при наявності якісного висококалорійного палива. На території лісостепової частини півдня Східної Європи ця проблема не мала великої складності. Якщо судити по залишках деревного вугілля, виготовленого з дубу, в шлаках в горні на поселенні у с.Городище иа Луганщині ремісники скіфського часу емпіричним шляхом прийшли до висновку щодо висококалорійності даного виду палива. В степовій Скіфії, де були відсутні більш-менш достатні масиви деревини, придатної для металургійного виробництва, у вигляді палива для виплавки

& ’

12

металу, крім дерева використовувались кістки тварин.

Плавка міді проводилась в спеціальних конструкціях - агрегатах, які одержали назву печей. Бронзу неможливо було приготувати сплавленням мідної руди і олов'яного каменя. Для цього необхідно з'єднати вже чисті метали: мідь і олово. Плавився метал в печах двох типів. Перший тип -ямний. Як вважає Б.А.Шрамко, на Бельському городищі, безсумнівно, існували конструкції такого типу для одержання міді і як доказ наводить аналізи випалених і дуже ошлакованих стін, що являють собою залишки мідіплавильної печі з вогнетривкої глини8.

Другий тип - наземні печі, глинобитні конструкції, трохи заглиблені в землю, що підіймались над рівнем грунту до одного і більше метра. В нижній частині був розташований отвір для сопла. Аналогічні залишки зафіксовані на Західному Бельському городищі, що датуються кінцем УІІ - першою половиною УІ ст. до н.е 8.

Бронзоливарні комплекси і окремі знахідки, які відносяться безпосередньо до виробництва кольорових металів, виявлені на всій території Скіфії. Однак в лісостеповій смузі Лівобережжя Дніпра вони зустрічаються в пам'ятниках архаїки. В степовій зоні аналогічні комплекси зафіксовані тільки на Каменському городищі і відносяться до ІУ ст. до н.е.

В третьому розділі систематизовані інструменти та різні пристосування ремісників скіфського часу для обробки кольорових металів.

8 Шрамко Б.А. Восточное укрепление Вельского городища // Скифские древности. - К.: Наук, думка, 1973. - С.101.

5 Шрамко Б.А. Исследование Бельского городища // Археологические исследования на Украине в 1968 году. - К.: Наук, думка, 1971. - Вып. III. - С.50-51.

Успішна праця ливарників раннього залізного віку багато в чому залежала від наявності хоч мінімуму інструментів, в число яких обов'язково повинні були ввійги_хішіі, виготовлені з каменя або вогнетривкої глини. Серед скіфських зразків необхідно відзначити уламки глішяпих тиглів, виявлених під час розкопок пам'ятників лісостепової частини на Східному Бельському, Люботинському і Суботівському городищах, де вопи датуються авторами розкопок УІІ-УІ ст. до н.е.10

Необхідніш доповненням до тиглів є ллячки - "ложки" для розливки розплавленого металу по ливарним формам. На відміну від тиглів вони одержали більш широке розповсюдження на території Скіфії, як лісостеповій так і степовій. З усієї різноманітності матеріалу можна виділити два типи. Перший - невеликий; ложкоподібний ківшик з глиняною ручкою. Ллячки цього тину можна вважати найбільш ранніми, так як зустрічаються вельми широко ще починаючи з епохи бронзи. Другий тіш мав більший ківшик для металу і дерев'яний держак, який вставлявся в глиняну втулку. Такі ллячки з'являються тільки в скіфський період і зразу ж поширюються. Звичайно, вони мають один боковий носик для зручності переливання розплавленого металу в форму. Однак в лісостеповій частині Лівоберіжжя зустрічаються окремі екземпляри з двома носиками.

Найбільш цікаву групу спеціалізованих знарядь виробництва ставлять дшщші_фіщші, для виготовлення яких використовувались різноманітні матеріли: метал, камінь, глина. Однак, той факт, що під час вивчення

10 Шрамко Б.А. Восточное укрепление Бельского городища... - С.102; Іллінська В.А., Тереножкін О.І. Скіфський період // Археологія Української РСР.

- К.: Наук, думка, 1971. - С.117; та ін. ■

пам'ятників раннього залізного віку на території півдня Східної Європи виявлена обмежена кількість відносно задовільної цілості форм для відливання виробів з бронзи, дозволяє припустити, що основна їх маса виготовлялась з глини, і після неодноразового використання ставала непридатною і розбивалась.

Згодом глина цих форм розтиралась в порошок і додавалась в нові у вигляді шамоту - вогнетривкої маси. Переважаючим способом лиття в виробництві особливо великих та цілого ряду невеликих, але відносно складних в виготовленні художніх бронзових виробів, є засіб "з втратою воскової моделі". Цим пояснюється наявність великої кількості дрібних невиразних уламків ливарних форм на Східному Бельському городищі.

До пристосувань, необхідних для обробкиметалів, відносяться кувадла. на яких проходила доробка малюнків і інші додаткові операції. На Східному Бельському городищі поряд з горном в ковальській майстерні були виявлені дві кам'яні кувадли, що використовувались для доробки виробів з заліза. Декілька залізних кувалдочок зафіксовано на закарпатському поселенні Галиш-Ловачка кінця першого тис. до н.е. Незначні їх розміри можуть свідчити, що використовувались вони для обробки художніх виробів з кольорових металів.

На багатьох бронзових предметах з розкопок пам'ятників скіфського часу відносно чітко виділяються сліди кування. Цю операцію можна виконати тільки на підставці типу кувадлп і важким предметом - у вигляді молотка. До подібних знарядь бронзоливарннка можна віднести знахідку із кургану № 411 у с.Пекарі і згадки про молоток в похованні кургану № 46 у с.Ярмолинці.

Бронзовий молоткоподібний предмет з розклепаним бойком і напливами металу по краях з колекції Ханенка також відносяться до спеціальних інструментів бронзоливарників.

Дуже важливим і необхідним інструментом, який призначався для діставання з вогню тигля з розплавленою бронзою і утримання його під час залики металу в ливарні форми, е ковальські кліщі. В пам'ятниках скіфського часу зустрічаються різні конфігурації такого пристосування. Один екземпляр з фігурними "губами" виявлений в кургані у с.Аксютинці. Другий, пружинного типу, зафіксований в лісостеповій Скіфії під час дослідження кургану у с.Яблунівка. Близькі їм за формою залізні кліщі відомі із поховання №1 кургану №2 біля міста Борисполя в Київській області.

Бронзоливаркики Скіфії широко використовували в своїй роботі такий вид інструменту як зубила. Поміж них виділяються два типи: важкі екземпляри, що мають отвори для дерев'яних держаків і більш легкі, які під час роботи держали рукою за стержень. Перший тип відомий з розкпок на поселенні у с.Полкова Микитівка на Харківщині. Інструментарій другого типу був виявлений на Люботиському, Східному Бельському і Кам'янському городищах. Всі вони мають неоднакові кути заточки, що може свідчити про різні призначення.

Ще одним важливим інструментом для роботи з кольоровими металами був пробійник. Багато з них використовувались для доробки малюнків, що підтверджується візуальним аналізом окремих ранньоскіфських блях і зеркал, виявлених у УІ Семпбратньому кургані і в пам'ятниках цього ж періоду у с.Аксютинці.

Л

В процесі доробки вже відлитих виробів ремісникам раннього залізного віку доводилось користуватись терпугами. Це викликалось необхідністю ліквідувати залишки литка, стержнів газовідводних каналів, випора і т.п. Як приклад можна навести досі єдиний екземпляр, виявлений на Східному Бельському городищі. Робоча частина терпуга вкрита прямою однорядною насічкою, в зубцях якої зберігся окис міді, що дозволяє упевнено говорити про використання інструменту в роботі з кольоровими металами. Замість терпуга інколи використовувалось точильне каміння.

Серед інструментарій бронзоливарників були пилки по металу -ножівки» Про це свідчать сліди на різних виробах з бронзи і окремі фрагменти пилок з розкопок на Люботинському і Бельському городищах, і деяких інших пам'ятниках Північного Причорномор'я.

Використовувались в процесі обробки бронзових виробів і їх прикрашеня керни і інші інструменти, у вигляді самих різноманітних карбувальних і штампувальних знарядь. Звичайно, існував ще цілий ряд пристосунків, про які можливо лише здогадуватись, не наводячи ніяких переконливих доказів. Але вже те, що виявлено під час розкопок і визначено на основі візуального аналізу, свідчить про високий рівень розвитку кольорової металургії в скіфську епоху.

Однак на території степової Скіфії практично не виявлено жодного знаряддя праці бронзоливарника раннього періоду, в той час, як на чисельних пам'ятниках лісостепової смуги зафіксовано велику кількість самих різноманітних інструментів. В принципі це не заперечує наявності бронзоливарного виробництва у степових племен скіфського часу. Але,

очевидно, в данному регіоні розвиток металургії кольорових металів, як і, взагалі, ремісничого виробництва, йшло відносно повільними темпами.

В четвертому розділі розглядаються питання, пов'язані з технікою виготовлення художніх бронзових виробів. Тільки високохудожнім виготовленням відливок, високоютехнічною майстерністю можливо пояснити той інтерес, який привертає увагу фахівців до художніх бронзових виробів скіфського часу. Тим більше, що вони часто е основою для датування пам'ятників, джерелом для характеристики побуту, культури, етнічних особливостей і т.п.

Технологічні схеми виготовлення окремих предметів прикрашення кінського спорядження, бронзових атрибутів культу і побуту, в принципі повторюються в процесі одержання зовсім різних по функціональному призначенню і по своєму оформленню виробів. Однак не дивлячись на велику кількість художніх сюжетів, де майстер міг проявити себе як справжній естет, лиття мало всього кілька відмітних засобів зі своїми особливостями. При відливці виробів складної конструкції (псаліїв, налобників, наносників, дзеркал, навершій) використовувався спосіб лиття по восковій моделі. Часто використовувались додаткові пристосування або вставки.

Спектроаиалігичні дослідження показали, що художні бронзи півдня Східної Європи в ранному залізному віці тяжіють до родовищ руди, що використовувались ремісниками Північного Кавказу і античних міст Північного Причорномор'я. Крім цього бронзолпварники скіфського часу широко використовували металевий брухт для складання нових сплавів. Так всі досліджені нащічники виплавлені з металу повторного використання.

Майже 74% складає повторна сировина в налобниках і наносниках. До 67% доходить використання металевого брухту при виготовленні вуздечок. Більше 50% псаліїв одержано в результаті переплавки металобрухту. Приблизно така ж картина спостерігається і в процесі виготовлення навершій і дзвіночків, де повторне використання металу спостерігалось більш ніж на 60%.

Треба відзначити, що в УІ ст. до н.е. переважають вироби, відлиті з мідних руд різних сировинних баз. Так, серед ранніх бронзових наверщій визначено три первинних родовища (не рахуючих віднесених до категорії "не визначено" і "повторне використання"). Приблизно така ж ситуація спостерігається і при кореляції бронзових дзеркал, де з УІ ст. до н.е. співвідносяться три сировинні бази, а з У ст. до н.е. - дві.

Ще більш переконлива картина представ при кореляції бронзових браслетів і шпильок. Так до УІ ст. до н.е. серед браслетів по первинних родовищах розподілились п'ять виробів, і тількі один - до У ст.до н.е. А із семи шпильок - всі 100% в УІ ст. до н.е. співвідносяться з чотирма родовищами.

Виняток складають бронзові бляхи кінського спорядження, де переважаючими є вироби У ст. до н.е., розподілені по чітких сировинних базах.

Бронзоливарникп Скіфії настільки чітко розбирались в якості сировини, що для виготовлення певних видів художньої продукції з бронзи використовували спеціально приготовлені мідні руди. Більше того, в виробництві окремих типів виробів широко розповсюджені спеціальні компоненти - домішки: свинець, миш'як, сурма і т.п.

В висновках і рекомендаціях викладено головні підсумки дослідження, зроблені висновки і узагальнення, поставлені завдання на майбутнє.

Досвід бронзоливарликів раннього залізного віку на території сучасної України не пропав даремно. Більшість операцій по виготовленню бронзових предметів в художньому виконанні, а також більшість складних сплавів використовуються і в наші часи. Однак все більш нагальною стає потреба визначення родовищ додаткових легіруючих домішок, котрі використовувались в процесі створення необхідних для роботи сплавів не тільки в виробничих комплекса. Не менш важливо більш детальне рішення питання взаємовідносин племен степової і лісостепової Скіфії, визначення провідних центрів металообробки.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в таких публікаціях:

1. Специализированный инструментарий литейщиков Скифии // Памятники бронзового и раннего железного века Подпепровья: Межвуз. сб. науч. трудов. - Днепропетровск, 1987. - С.93-103.

2. К вопросу о центрах производства некоторых уздечных блях скифского периода // Вестник Харьковского университета. - № 268. -Харьков: Вища школа, 1985. - С.89-95 (в соавторстве).

3. Инструментарии литейщиков Скифии для обработки изделий из меди

и бронзы // Донецкий археологический сборник. - Донецк: Аверс Ко ЛТД,

1992. - С.57-70. '

4. Техника изготовления художественных бронзовых предметов

конского снаряжения скифской эпохи // Донецкий археологический сборник.

£

- Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1992. - №2 . - С.39-63.

5. Алгоритм поиска рудных баз бронзолигейщиков Скифии // Донецкий археологический сборник. - Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. - С.138-144.

6. О подготовке медных руд к плавке. (Из опыта литейщиков древнего мира) // Донецкий археологический сборник. - Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. -

1993. - №3. - С.144-152.

7. Технология изготовления бронзовых наверший на территории юга Восточной Европы // Донецкий археологический сборник. - Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. - №4і - С.41-57.

Всього автором опубліковано 52 наукових праці.

АННОТАЦИЯ

Косиков Валерий Андреевич. Автореферат рукописи на соискание степени кандидата исторических наук по специальностям "ИсторияУкраины" и "Археология" "Производство бронзовых художественных изделий в Скифии в УІІ-У вв. до н.э." Защита состоится в Донецком государственном университете в городе Донецке в 1995 году.

В работе систематизирован значительный материал, хранящийся в ведущих и провинциальных музеях Украины и России, раскрывающий технику, технологию и сырьевые источники производства бронзовых художественных изделий в Скифии в период архаики. Впервые наиболее полно представлен инструментарий бронзолитейщиков. Проведено изучение техники литья художественных бронзовых изделий на основе одновременных визуальногоиспектральногоанализов.Разработанапрограмманоиска рудных

баз бронзолитейщиков раннего железного века на юге Восточной Европы.

Археологический материал обрабатывался традиционными и современными методами естественных и точных наук.

ANNOTATION

Kosikov Valeriy Andreevich. The Author's thesis for the competition to get the degree of the candidate of the historical sciences according to the specialities: "History of Ukraine" and "Archeology". "Producing of bronze, art articles in Skifia in VII-V centuries B.C.". The defence will be held at the Donetsk State University, in Donetsk City, I99S year.

The significant amount of materials, which are kept at the leading and province's museums of Ukraine and Russia, and which open up the technic, technology and the sources of raw materials for the producing of bronze art articles in Skifia during the period of archaic, were systematized. First, the tools of the bronze-casters are presented in the complete way. The study of the technic of casting of the bronze, art articles was done on the base of the up-to-date visual and spectral analysis. The program of the inquiry of the earliest, iron century at the south of Eastern Europe was elaborated.

The archeological materials were processed with the traditional and up-to-date methods of the natural and exact sciences.

Ключові слова: Скіфія, бронзоливарне виробництво, знаряддя праці, бази сировини, художні вироби.