автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Психолингвистический аспект антропоцентрических характеристик речи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Психолингвистический аспект антропоцентрических характеристик речи"

КИТВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РГО од

Холод Олександр Михайлович

УДК 800. 863 + 159.922. 1 + 159.922.77

пснкалшгввстичапП аспект АНТРОПаЦЕНТРПЧИНН нпршерпстпк мовлеппп

10.02:/5^— загальне мовознавство

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня доктора ф!логопчних наук

КиТв —1998

Дисертацюю е рукопис.

Робота виконана в Криворшькому державному педагопчному ¡нституп.

Науковий консультант — доктор фтолопчних наук, професор Юрш Олександро-вич Сороюн, 1нститут мовознавства Роайсько? Академи наук, провщний науковий сшвроб'ггник Сектору психолшгв1стики та теорГГ коыун1кацп.

Офщжш опоненти:

— доктор фшолопчних наук, професор Маргарита Г1етр1вна Муравицька, 1нститут мовознавства ¡м. О.О. Потебж HAH УкраУни, провщний науковий сшвроб1тник

— доктор фшолопчних наук, професор Георпй 1сайович Бонн, Тверський держав-ний унверситет, професор кафедри фонетики та лексики англшськоУ мови

— доктор фшолопчних наук, професор Мартен Давидович Феллер, Соло-мошвський ужверситет, професор кафедри (м. КиТв)

Провщна установа — Джпропетровський державний ужверситет, кафедра лшгв1стичноТ пщготовки ¡ноземних студекпв.

Захист в'|дбудеться червня 1998 р. в 10.00 годин на засщанж спец1ал1зованоУ вченоУ ради Д 26.001.19 в КиУвському ужверситет! ¡меж Тараса Шевченка (м. КиТв, вул. Володимирська, 64).

3 дисертацюю можна ознайомитися в Науковш б!блютец1 КиТвського ужверситету ¡меж Тараса Шевченка (м. КиТв, вул. Володимирська, 58, юмн. 10).

Автореферат розюлано 4 травня 1998 р.

Вчений секретар спефапЬованоТ вченоУ ради кандидат фшолопчних наук, доцент

1 Л.1. Шахова.

Дисертацга присвячено психолЫгвютичному дослщженню антропо-центричних характеристик мовлення. 1ншими словами, ми здмснюемо спробу утворення теоретичноТ модел'| антропоцентричноТ оргёнтацм мовленневоТ дыльност!' (МАОМД). При цьому ми описуемо складов! згаданоТ модел1 та вериф1куемо ¡стинють функцш чолов1чого та ж1ночого вар1ант1в мовлення.

В значения термту "антропоцентричж характеристики мовлення" ми вносимо, з одного боку — локальний смисл — особливосп мовлення, яю зумовлеж в'щнесенжстю носив мови до певноТ бюлопчноТ, соц1альноТ та психологмноТ статг, з другого — глобальний смисл — включежсть мовленневих операцм в загальний "контекст", або дискурс, ситуаци; включежсть ноая мови та його мовленнебоТ д'1яльност'| в "центр" поди, дискурсу.

Основним в робот! е теоретико-експериментальний пщхщ, який доз-воляе створити теоретичну модель з лодальшою и верифжацюю. При цьому ва теоретичж побудування, аналЬ та ¡нтерпретацт одержаних даних розглядаються через призму антропоцентризму. Суть антропоцентризму в нашому лЫгвютичному дослщженж зводиться до такого положения: "Людина е система в систем! Природи". Названа теза означав положения речей, при якому людина розумються, як система взаемозв'язаних 1 взаемодоповнюючих один одного елеметчв I процеав (в тому числ'| й мовленневих), функцм яких зумовлеж взаемозв'язком |' взаемодоповненютю елемент'10 глобально'! системи Природи.

Актуальнють дослщження визначаеться такими положениями.

1. Мовленнев1 витвори носмв мови розглядаються з точки зору антропоцентризму, або з позицм Тх зумовленост1 еджстю когжтивних, коп'тивних, свщомих \ пщсвщомих процеав психжи людини.

2. Використання методу психол'1нгвютичного експеримента дозволяе поглянути на традиц^ну думку про мовленнев1 одиниц|' та процеси з ¡ншого боку, з точки зору експлжацм в мовленневих процесах антропо-центричних характеристик актуальних для нос|'я мови фрагмента чо-лов1чого та жжочого вар1акпв загально)' картини свггу.

3. Ж1ночий та чоловмий вар1анти загальноТ картини свггу дотепер мало описаж в науковм лп"ератур1, I тому неописаними залишаються жточий та чоловмий вар1анти мовноТ картини свггу.

4. Вщсутж прац1, в яких подано номенклатуру \ вщбито детальний анализ мовленневих маркера загально'!' картини свггу чоловтв 1' ж1нок на баз1 росшськоТ мови.

Як об'ект нашого досл'щження виступають антропоцентричж характеристики чоловмого та ж1ночого вар1ант|'в роайськоГ мовноТ картини св'|ту. 3 метою впорядкованого опису таких характеристик в

робсгп створюеться теоретична модель антропоцентричноТ орюнтаци мовленневоТ дшльностч (МАОМД), яка вмщуе в соб'| чотири ключов1 сутност'к фотосемантикон, вербосемантикон, синтагмасинтаксикон 1 текстопрагмантикон. Анал1з психолмгвютичних процесю кожноТ сутносп МАОМД дозволяе чггко \ конкретно описати об'ект нашого дослщження.

Мета доел¡дження зводиться до встановлення д1апазону, до опису та "номенклатурування" антропоцентричних характеристик мовлення за допомогою створення модел1 антропоцентричноТ ор!ентацп мовленневоТ дюльностк

Для реалюаци поставлено"! мети необхщно було виршити низку таких задач:

1) створити теоретичну модель антропоцентричноТ орюнтаци мовленневоТ д1яльносл, яка дозволить описати мовленнев1 маркери чоловного 1 ж1ночого вар1ант1в роайськоТ загальноТ картини св'|ту;

2) дослщити особливосл взаемозв'язюв I взаемовплив'ю елеметчв сутностей МАОМД;

3) вериф1кувати реальнють функцм антропоцентричних характеристик в дтльносп мовленневих дев1ант1в.

Методолопчною основою дисертаци виступае загаль-нофтософський д1алекгико-матер1алютичний метод. 3 точки зору лЫгвютичноТ методологи ми приймаемо загальний функцюнально-соцюлогнний метод, в межах якого ми звертаемося до частковолЫгвютичного методу природного експерименту (психо-лЫгвютика) 1 конкретно-соцюлопчного методу (соцюлЫгвютика) при використанж ведучих методолопчних положень \ принципа

ЛШГВ1СТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н.

В конкретному лмгвютичному плат методологию нами обрана теор!'я мовноТ "картини евпу' (дал1 — без лапок), сформульованих в роботах Б.А. Серебренжова, О.С. КубряковоТ, В.1. ПостоваловоТ, Г.В. Колшанського \ теор|'я "мовноТ особистосл" (дал! — без лапок) Ю.М. Караулова. 4

Теоретична практична значимють роботи мютиться в тому, що в дослщженж подана модель антропоцентричноТ орюнтаци мовленневоТ дюльносл, тобто така модель, яка важлива для розробки теоре^чних положень, пов'язаних з щеями теорп картини св1ту, положениями теорп мовноТ картини евггу. Теоретичж положения МАОМД прямо стввщносяться з щеями, ям ниж розвиваються в межах наукового напрямку антропоцентризма.

Опис антропоцентричних характеристик чоловмого та жмочого варюнтш мовноТ картини евпу важливий для удосконалення ¡снуючих моделей породження I сприйняття мовлення, для формулювання провщних принцитв дослщження сформованих вар1акпв загальноТ

картини св1ту чоловмв >юнсж. Особливе теоретичне значения наше дослщження мае для росмського мовознавства, тому що являе собою ледве не перший досвщ подЮного вивчення чоловмого 1 ж1ночого вар1ат1в загально'1 картини св'ггу через роайське мовлення.

Практичне значения одержаних в ход1 досл'щницькоТ роботи результат^ може бути визначена деюлькома положениями, яю фжсують важпивють використання вивчених даних в таких сферах людськоТ Д'|ЯЛЬНОСТ'|.

A. Наука:

1) теор'т мовознавства (читання наукових I навчальних курав в рамках дисциплЫ "Загальне мовознавство", "Введения ,в мовознавство", "ГНнгвгстичний анализ художнього тексту"; читання спецкурав "Психолжгвютика", "Соц'юлЫгвютика", "Лтгвютичний антропоцентризм", "ПсихолЫгвютичний аспект дгёгностики психо-соматичних вщхилень", "Статева соиуалйацт в мовленневм дтльностГ;

2) роайське мовознавство (читання лекцш, присвячених новацтм у вивченн! рюней мови 1 роздЫв курсу "Сучасна росмська мова".

Б. Юриспруденция:

1) застосування тестових програм д1агностики сексуальних переваг пщ час судових експертиз реальних зд1бностей тдозрюваного в скоент сексуального злочину;

2) застосування тестових програм ¡дентифкацн чолоз1чо-жшочого мовлення для визначення стат1 того, хто писав той чи ¡нший документ, який виступае прямим або непрямим доказом вини тдозрюваного;

3) використання ¡дентифжацмного перели<у чоловних ! жЫочих мовленнееих маркерт для визначення стат! злочинця, який погрожуе по телефону.

B. Професшна оршнтацш:

1) використання тестових програм пщ час вступу у вищ|' учбов1 заклади, а також при вщбор'| претендент'^, бажаючих навчатися в середн|'х спец1альних навчальних закладах нового типу (лщеТ, пмнази, коледж!);

2) використання тест'ю на професмну придатнють, старших школярю ! абпгур|'ент1в пщ час вступу до вуз1в;

3) тестова перев1рка на професжну придатжсть як щойно прийнятих на роботу, так I тих роб'ггниш, чий трудовий стаж на даному шдприемств!' нараховуе дес'ятирнчя.

Г. Медицина:

1) сексолопя I сексопатолога: визначення психолопчноТ \ бюлопчноТ стат1 носив мови, яю бажають змжити свою стать на протилежну хфурпчним шляхом;

2) д1агностика сексуальних переваг з метою подалыиоТ профилактики сексуальних порушень, перешкод 1' вщхилень.

Д. Полянка:

1) використання прагматично "сильних" мовленневих маркер'щ чоловмв та ж1нок при складанж текспв передвиборчих промов з урахуванням статевих та ¡нших соцальних особливостей аудитора;

2) використання прагматично'! "навантаженостГ мовленневих маркерю стат1 'I соц1альних настанов реципюнта при складанж текста важливих полп-ичних \ економмних документе.

Е. Рел1пя:

1) використання в усних \ письмових текстах проповщей мовленневих маркер1в соц1ального статусу прихожан, маркерщ Тх духовних \ фшчних запита.

Новизна дисертацмного дослщження полягае в тому, що вперше у вггчизнянм лжгв1стиц|, а також I в роайському мовознавств1, утворена номенклатуризацш \ опис мовленневих одиниць чоловж'ю та ж'1Нок, трасформуючих акгуальж фрагменти статевих вар1анта свое!' загальноТ картини свггу. Окр1м того, новим в дослщженж е антропоцентричний метод аналйу екслериментальних даних, що означае — анал1з мовленневих процеав з позицм тези "Людина е система в систем! Природи". Мовлення чоловка або ж1нки розглядаеться як- сукупнють взаемовпливаючих актуап'/зованих ситуац1ями факгорю, про що повщомляе дуже невелике коло в'ггчизняних дослщниш.

Новими в робот'| е об'екги дослщження: мовленнев1 особливосп тип1в певних акцентуйованих особистостей солдата, засуджених, стацюнарних хворих сиф^сом 1 гонореею, патента ж!ночоТ консультаци та Тх чоловМв. Не менш новими можна вважати таю об'екти вивчення, як спонтанне мовлення (телефоны розмови, анекдоти, побутов1 дюлоги). До того ж, характер новизни дослщження мае з позицш аналйу мовленневоТ рефлексп' чоловмв \ жЫок-носив роайськоТ рщноТ мови, як|' мешкають як в УкраТж, так в Роен.

На захист виносяться таю положения.

1. Актуалшваж фрагменти роайськоТ загальноТ картини св1ту чоловмв \ жЫо'к маркируються в Тх мовленневм д1яльносй

2. Акти 1' процеси згаданоТ мовленневоТ маркировки залежж вщ ртня актуал^ацм елемента дискурсу.

■ 3. Стутнь та ¡нтенсивнють реал1зацГГ такоТ' мовленневоТ маркировки залежж вщ сукупноТ' дп дектькох визначальних факторщ, серед яких: фактор приналежност1 ноая мови до певноТ' психолопчно'Г ¡'бюлопчноТ стат), фактор фжсацГТ в симптомах певних видщ I титв сексуальних переваг, фактор приналежност1 ноая мови до певного типу

акцентуйовано!' особистосгп, фактор жорсткост'| умов ¡золяцн-свободи вщ сусшльства носив мови. - '

4. Експлжацт актуал'130ваних фрагмента загально'1 картини св1ту чол'овшв i жшок в ïx роййському мовленж може вщбуватися'в чотирьох сутностях: фоносемантикон'|, вербосемантикон'1, синтагмасинтаксикож i текстопрагматикож.

5. ТрансформацЫ в мовленж згаданих в п. 3 деяких визначальних факторю виб1ркова.

6. Ревень та ¡нтенсивжсть тако'1 виб!рковост1 залежна в'щ ступеня актуалЬаци (стимуляцп) елеметчв дискурсу.

Апробац'т роботи. Головж положения дисертацн були предметом обговорення i докладш на засщаннях ВченоТ ради, кафедри росмськоТ мови i кафедри фтолопчних дисцишш Кривор1зького державного педагопчного ¡нституту, на засщанж Вщдшу роайськоТ мови 1нституту мовознавства ¡меж О.О. Потебж HAH Укра'ши, на засщанж Сектору психолшгв'ютики i теорм комужкаци 1нституту мовознавства Росмсько!" Академп наук, на зборах члежв Харювського Центру Гендерних дослщжень. Теоретичж i практичж результати дослщження доповщалися на 1-ому i 11-ому мЬкнародних симпозумах "Людина: мова, культура, п'кзнання" (м. Кривий Pir, 1995 i 1997 p.p.), на ll-x м1жнародних психолопчних читаннях з актуальних проблем сучасно!' психологи на засщанж секцп медично)' психологи i психокорекцп (м. Харюз, 1995), на засщаннях II, III та IV мЬкнародних конференцм "Франтя i УкраТна, науково-практичний досвщ в контекст flianory нацюнальних культур" (м. Джпропетровськ, 1995, 1996, 1997).

Детально все дослщження i пов'язаж з ним розробки викладеж в монограф/ях: "Граматика i стать" (Кривий Pir, МДЦ ЛМКП, 1996. — 145 е.), "iHTyiTHBiSM. Релевантжсть. Антропоцентризм". (Кривий Pir. МДЦ ЛМКП, 1996. — 188 с. — у сшвавторств1 з Я.В. Шрамко", "Мовленнев1 картини евггу чоловмв i жжок" (Джпропетровськ: Пороги, 1997. — 229 е.), "Введения в теор1ю сексолопчно)' лЫгвютики" (Джпропетровськ: Пороги, 1998. — В рукопису. — Разом з О.В. Ковалем). Окрем1 гепекти дисертацшного дослщження розглядаються в "Експериментальжй про-rpaMi дослщжень з антрополопчноТ лжгвютики" (Кривий Р1г:МДЦ ЛМКП, 1996. — 86 с.) i в "Програм1 дослщження чолов1чого та ж1ночого мов-лення" (журн. "Мовознавство", № 2-3, 1995. — С. 54-56; у спшазторств! з Ю.С. Лазебником, C.B. Нмфоровим, Ю.О. Сороюним).

Теоретичж положения i експершентальж висновки дисертацгйного дослщження були викладеж на конференц!ях: в Харков1 (1991, 1993, 1995, 1997), в Днтропетровську (1995, 1996, 1997), у tsepi (1991, 1993), в Кривому P03i (щор1чно з 1990 до 1998), в Соч1 (1996), в Черкасах (1996). PÏ3HÏ аспекти дослщження мютяться в 62 публжацтх.

Змют роботи. Дисертацт складаеться з вступу, трьох розд'тю, вис-новку, списку використаноТ лггератури i додатка. Додаток мае обсяг 9 тис. 341 стор. i являе собою 2 томи (обсягом 1021 стор.) експеримен-тальних' карток, записаних рукою пщдослщних. KpiM того, додаток мютить 131 брошуру "ЕкспериментальноТ програми дослщжень з ан-трополопчноТ л'|нгвютики" (Кривий Pir: МДЦ ЛМКП, 1996) (одна брошура мае обсяг 86 стор., що складае в cyMi 8320 стор., ¡з яких рукою пщдослщних записано 3668 стор.).

Вступ мютить трактовку понятгя "Антропоцентричж характеристики мовлення", обгрунтування актуальное^ i новизни, теоретично!' i практично'!' значимое^ дослщження. Тут же формулюються мета i завдання роботи. Подаж0CH0BHi положения, яю виносяться на захист.

В першому роздт1 "Проблеми психолтгвютичного дослщження ан-тропоцентричних характеристик мовлення" подаеться загальний по-гляд на методолопчж принципи i положения, використаж в робот1. Серед таких — положения д1алекгики, яка розумються як зведення об'ективних принцитв i позицм у поглядах на реальн'ють з точки зору невпинного руху i прогресивного розви-гку будь-якого явища дшсност1, що нас оточуе. В загальновизнане поняття д1алекгичного метода входить i наша трактовка дослщжуваних явищ як явищ субстанцюнально-реального, матер]ального порядку.

Як головж в наоий po6oTi прийнят1 таю методи.

1. Загальнофшософський д1алектико-матер1алютичний метод, який передбачае аналЬ явищ реально!' д1йсност1 через призму постмного розвитку, що не припиняеться i який апелюе до аналйу ттьки матер1ально-субстанцюнально породжених предмета i явищ.

2. Загальний конструктивний метод в мовознавствЬ в рамках кризи якого (1960-70-i роки) було збуджено пошук, орюнтований на сутнють р|'зних напрямюв. Серед останн|'х необхщно назвати, за Ю.С. Степано-вим, як прагнення створити "единий, ужверсальний, лоп'ко-семантичний опис речения i тексту в цтому", так i орюнтацш на "можливо повне урахування прагматики, софадьних факторю пщ час опису Bciei системи мови" (Степанов, 1990: 299). До того, що вже було сказано, треба додати, що наше дослщження не може бути вщнесено до того, яке використовуе загальний конструктивний метод в мовоз-навствк Скор'1ш загальний метод, за допомогою якого здмснено наше дослщження, можна назвати загальним функцюнально-соцюлопчним.

3. В межах загального функцюнально-соцюлогнного методу в мо-вознавств1 ми не маемо можливост знайти "западину" в парадигм! ча-сткових метод!в. Вщбуваеться це внаслщок вщсутносп серед трьох ча-сткових метод1в (визначених Ю.С. Степановим): • 1) компонентний аналю, 2) метод безпосередньо складових, 3) трайсформацшний метод

— того, який би задовольнив наш дослщницький запит. Таким чином, з оглядом на об'ективну необхщнють, на наявнють певноТ лакуни в парадигм! часткових метсэдв в мовознавств'|, ми вщдаемо перевагу шляхов1 сполучення загальнонаукових, загальних I часткових метод'ш.

4. Серед метода, як'| припускають синтез (таких .метод¡в Ю.С. Степанов називае п'ять: математичний анал1з, системний пщхщ, еволюцмний \ таксономмний принципи, природнонауковий експеримент, конкретно-соцголопчне дослщження), в нашому досл'щженш е доцтьним "симбюзю" останжх двох: метод природнонаукового експерименту \ метод конкретно-соцюлопчного напрямку. Формою виявлення синтезу згаданих двох метод!в виступають власне психолжгвютика I соцгалЫгвютика. Як допомЬкж невласне л1нгвютичн11' нелжгвютичж в нашому дослщженж використан'| теоретичж положения I принцигт, суть яких вщпов'щае методолопчним настановам таких дисциплш, як: етнопсихолжгвютика, етнолЫгвгстика, когнггивна лЫгвютика; етнографт; фтософт; семюлопя; антропосемюлопя.

Таким чином, ми визначили свою досл'щницьку "западину" в методолопчно-концептуальному план! — загальнофтософський д'|алектико-матер|'ал!стичний метод, загальнолжгвгстичний функцюнально-соцюлопчний метод, частковолшгвютичж метод при-родничого експерименту (психолмгвютика) 1 конкретно-соцгалоп'чний метод (соцюлЫгвютика) при використанж провщних методолопчних положень I принциш'в л1нгвютичних дисциплм.

В першому роздт1 ми докладно робимо опис об'ектщ дослщження. Серед таких: 1) мовленнева поведшка носмв мови, яю мають певж порушення, або дев1ацм 2) мовленнева повед!нка носив мови, у яких не заф1ксовано синдромов або симптошв порушень-дев'|ац'1й. До пер-шо'1 групи об'ектю дослщження ми вщносимо мовлення стацюнарних хворих сифт1сом, засуджених, солдатю. До другсУ групи — мовлення пацюнтщ ж|'ночоТ консультаци та Лх чоловМв, також студентга педа-гопчного вузу I студенев техжчного ужзерситету.

Ноем мови, яю мають певж порушення-девгацм (або Ух симптоми), як правило пщевщомо ф|'ксують згадан!" зм|'ни у своУй загальжй картиж евпу як на рЕвн1 виявлення "феномену перв'юноУ антрополопзацм мови (вплив психофЫолопчних та ¡ншого роду особливостей людини на конститутивж якооп мови)", так |' на р|'вж виявлення "феномену вторинноУ антрополопзацГУ (вплив на мову р1зних картин евпу людини

— рел1Пйно-м1фолопчноУ, фтософськоУ, науковоУ, художньоУ)" (Постовалова, 1888:11). Осюльки загальна картина евггу може бути адекватно охарактеризована в загальжй теорп людини, оеттьки ми бачимо необхщнють гид час опису загально') картини св'пу дев^гпв

спиратися на вже ¡снуючий П "макет" ( В. 1. Постовалова), створений саме з опорою на загальнолюдсью, антропоцентричж принципи ¡нтерпретаци реально! дмсносп.

Другий розд'т "Модель антропоцентричноТ opieHTaui'i мовленневоТ д1яльносп: психол!нгвютичний зр!з" мютить опис елеменпв (сутностей) модел1 антропоцентричноТ ор!ентаци мовленневоТ дюльност (скорочено — МАОМД). Подана схема модел1 ФОНОСЕМАНТИКОНА i верифжац!я И мехажзм!в i процеав, реальжсть функцм яких переедена при аналЫ письмового розмовного ¡ художнього мовлення 1 тисяч1 350 респондент1'в (750 чоловЫв — студента технмного ужверситету i 600 ж1нок — студентов педагопчного ¡нституту м. Кривого Рогу).

При викладенж свое! концепци' ми розглядаемо роайсью мовленнев! звуков! елементи ¡ мехажзми у взаемозв'язку з концептуальним поняттям "Людина рюностатева", Таке розглядання дозволяе нам говорити про експлжацн роайсько! мовленневоТ картини CBiTy в сутност1 (¡nocTaci) "фоносемантикон" через призму статевоТ' соц1ал1заци.

Згаданий вище принцип анал'кзу фоносемантичних мехашзм1в ¡ елемент1в роайського мовлення ми застосували при onopi на традицмж фжсоваж тексти (м1фи, легенди, казки, прислю'я, приказки, загадки, билини, часпвки, анекдоти, nicHi, тексти художньо! лпгератури) i на нетрадицмж фжсоваж тексти (фрагменти розмовного мовлення, P¡3hhx текст'|в, одержаних пщ час експериментальних дослщжень).

Нами доведений факт p¡3HO'í семантично! обробки поступаючих звукових мовленневих сигналю жшками i чоловками у b¡u¡ 18-26 рокю. Було встановлено, що осмислення незнайомих випробовуваним слю росмськоТ мови (типу: бридель, сухмень, ферязь, окголь, ламель та под1бних) повнютю залежить в'щ приналежност! рецишенлв до певноТ CTaTi. ЖЫки, наприклад, вважають, що слово "сухмень" може означати таю реалп: суха трава, сушняк (пюля пияцтва), cyxapi, сухий мень (2) i под. Чолов!ки ж визначили значения ¡наше: сухарик (вино), сушилка, сухий вггер, сухоспй, сухий пельмень i под. Варто замислитися над значениями, яю пропонують в нашому дослщженж чоловжи ¡ жмки дослщжуваж, незнайом! з ¡стинним значениям стимульного слова. Очевидно, neBHi звукосполучення (с-хм-н'; к-т-л'; ,бр-д-л'; або у-е, о-о, е-я, а-е та ¡н.) визивають у досл'щжуваних p¡3HO'í ctbtí рЬну реакц1ю-асоц1ац1ю, пов'язану з актуальними смислами.

Друге наше дослщження також шдтверджуе думку про "чоловме" i "ж1ноче" осмислення семантики звуюв i звукосполучень. Дослщження торкалося спроби знаходження жжочих i чоловмих картин св!ту в

Р0С1ИСЬШ MOBÍ.

Дослщжуваним пропонувалося назвати письмово "улюбленГ звуки роайськоТ мови. Для ф!ксацп звукових переваг дослщжуваним було дано час до 30 сек.

Диференцшований аналЬ — за статевими трупами — дозволив нам зробити ¡нтерпретац'ш експериментальних даних i привт до таких висновюв. Антропоцентричж характеристики жЫочого вар!анту картини св1ту в роайсьш MOBi мають своТ конкрета вщбиття фонетичного звукового плану, тобто вщбит! на piBHi переваги певних звуюв. Порюняння яюсних i юльюсних характеристик звуюв роайськоТ мови, що Тм вщдають перевагу випробовуват, дозволяе говорити про трохи вщм!нн! одна вщ одноТ групи звуюв. Так, досл!джуван!-ж!нки вщдали перевагу звукам [а], [о], [у], [¡] — серед голосних i серед приголосних — [к], [л1], [м].

Антропоцентричн'| характеристики чолов1чого вар!анту картини свггу в росмсьш mob'i також експл1куються в звукових перевагах. Так, нами було встановлено, що серед. "улюблених" звуюв у дослщжуваних чоловшв було названо таю: [а], [о] — ronocHi, дифтонг [ja] i приголосний [о].

Поршяння тих звуюв роайськоТ мови, яким випробовуванн! вщдали перевагу, та тих, що повторювалися i неповторювалися в Т'х реакц!ях, показало таке:

1) дослщжуваннжжки в 3,8 разгё часлше, н!ж дослщжуваж-чоловжи, вщдали перевагу звуков! [а];

2) те ж можна сказати i у вщношенж до звуку [о]: тут прюритет за жЫками, яю мають показник в 3,2 рази вищий, н'|ж чолов!ки;

3) серед рщюсних в реакфх дослщжуваних-чоловмв необх'щно вважати виб!р таких звуюв, як [с], [в], [х], [г], [ja], чого неможна сказати про дослщжуваних-жток, яю визначили для себе одиничж (або рщюсн!) переваги в звуках роайськоТ мови таю: [з], [ч], [щ], [р], [п], [н].

Як показано вище, бюлопчна схильнють оргажзму нос!я мови до псих1чноТ повед1нки згщно встановленим в певн!й культур!' традици i нормам реал!зуеться з урахуванням i тих перекручувань в соц!альних нормах, яю пропонуе той або ¡нший соц!ум, що знаходиться на стадм певного ¡сторичного i морального розвитку. Так, L. Millroy (1980) встановила, що в mob'i ¡снуе пряма i досить сильна залежжсть соц1ального статусу ноая англмськоТ р'щноТ мови i його статевоТ приналежностк За результатами проведеного нею досл'щження на матер!ал! мовлення мешкан^в MicTa Белфаст L. Millroy зробила висновок про те, що так! статев! р1знйц1 найбтьш маркирован! в фонетичному аспект! в мовленж представниюв низьких luapiB роб!тничого класу. Паралельне дослщження фонетичних особЬивостей агл!йського мовлення чоловмв i ж!нок провели М. A. Chandler i D. L.

Basset (1989), яю встановили, що статев! bíamíhhoctí у bhmobí носив мови з високим соц'1альним статусом менш фксоваж. Велика шьюсть дослщниюв (С. D. Aronovich, 1976; В. Johnstone, R. Ferrara, J. Bean, 1992; G. Kramarae, 1980; L. Loveday, 1981; M. Mathiot, M. Roberts, 1979 та ¡h.) вказують на факт нормованого i стандартного фонетичного мовлення англомовних >k¡hok í на bíamíhhí за тембром í висотою характеристики мовлення чоловмв, яю мешкають на територтх романо-германських краТн.

Виходячи з цього, не зайвим виступае наше ствердження про вщносжсть функций MexaHÍ3MÍB фоносемантиконноУ inocTaci у створежй нами модел'| антропоцентрично! ор'|ентацп мовленневоТ д'юльностК Ступ'шь под'|бноТ в'щносносл визначаеться, на нашу думку, фактором серйозност'| вщношення представниюв даного соцю-культурного середовища до проблем статевоТ соц"1ал'|зацп. Так, якщо сусп'тьство не приймае принципову рЬницю м'|ж представниками pisHO'í CTaTi i усереднюе особистють, жвелюючи УУ претензн на ¡ндивщуальн'ють ¡ самобутнють (тотал1тарж режими соц1ал'1зму в Пюденжй КореУ i минулому СРСР), фоносемантиконж bíamíhhoctí за статтю також жвелюються i стають менш фжсованими при дослщженж. Наш особистий досв'щ досл'джень статевих в'щм'мностей в мовленневому повщомленж, одержаний в роки соцйл13му, пщтверджуе сказане. Незважаючи на можливу ншел1ровку статевих вщмжностей в мовленневому потоц'|, детерм'жовану соц'ю-культурними умовами (ситуацию), ми звертаемо увагу на стмку тенденц1Ю до виявлення обговорюваних вщмжностей, яка фксуеться при анал'1з1 породження звукового потоку.

На наш погляд, бюлопчний нахил, соцю-культурж традицп i настанови зумовлюють функцп р|'зних мехажзмю породження росмського мовлення. Так, процес породження звукового потоку не мае абсолютного початку, тобто прямо пов'язаний з процесами сприйняття вербальноУ i невербально!' ¡нформацп' вщ зовжшнього свггу. Разом з там, вщносним початком мовленневого породження можна вважати, з нашого погляду, не сттьки дискурсивжсть, ситуативжсть, сюльки певну статеву настанову комужкатора. Мова йде про чоловму або жжочу псих'мну (i, як ми викладали вище, б'юлогнну) настанову на виробництво звукового потоку. На процеси опредмечування рефлекайних смислш реальноУ дШсносп "накладаеться" стереотип, штамп, рамка, шше статевоУ поведжки. Результатом зв1рення смисл'ю ¡з згаданим статевим стереотипом ¡ концепцию "Я" (за В. е. Каганом, 1989: 53-62) i форми i'x реал|'зацй' засобами mobhoi i мовленневоУ систем е мовленневий bhtbíp, маркований за статевими ознаками йога утворювача. Так, у проведених нами експериментах, дослщжуваних

просили уявити, що кожна ¡з запропонованих Тм чотирьох звукобукв — [У], [Щ], [Е], [М'] — це маленька людина, характер яко! необхщно описати у двох-трьох словах. Результата есперименту шдтвердили нашу думку про те, що форми реалЬацн \ семантизацГГ звуюв роайськоТ мови багато в чому р1зж у чоловмв 1 у жЫок у вжовм категори вщ 18 до 35 роюв. Дослщжуваньжжки, наприклад, визначили характер звукобукви [У] як: людина великого розуму, покладистий, небагатослшний, слйкий, витриманий, м'який, спошний, добрий, розумний, бажаний, злий, здивовано добрий, ласкавий, ж те-ж се, шляхетний, смтивий, сувора, але в той же час добра 1 под. При цьому дослщжуваж-чоловжи охарактеризували звукобукву [У] як: боязкий, а шут його знае, важкий, як морок, смутний, задуманий, принциповий, добрий, м'який, впертий, ун'жальний, веселий I под.

Процеси семантизацм породжуваного звукового потоку роайського мовлення супроводжуються обов'язковим, на наш погпяд, вибором "зручних" для артикуляцм' звуюв, Тх сполучень. Про це повщомляють I Дж. Градолла I Дж. Свен (1994). Отже, теля семантизацм породжуваноТ вербальноТ ¡нформаци вщбуваеться "селекцю" пошук оптимальних та актуальних знакш, експлжованих в звуках ! звукобуквах (при письмовому мовленж), в тембр1 голосу \ темт мовлення, в паузаци в просодичжй тактиц! взагал! зручних для представника певноТ стать Про це свщчить робота Т.1. Шевченка (1996: 55-65), яка описуе просодичн'| характеристики жмочого мовлення в порюнянж з чолов1чим мовленням. Автор вважае, що жЫоча просод1я вщр!зняеться вщ чолов1чо! за такими характеристиками: 1) вузьким дгапазоном середньо'1 частота головного тону; 2) дектька збтьшеним стввщношенням паузацм до фонацм в читанж; 3) прискоренням темпу в дгалопчному мовленн'| в грут студенев вщносно читання ! 4) уповтьненням в грут викладачю при таких же умовах; 5) меншим, жж у чолов'|юв, коефщюнтом вщхилення вщ середнього показника енерги спектру як ознаки менш виявленого соцютер1ального акценту в грут робггниюв; 6) меншу слйюсть, жж у чоловмв, I б'тьшу вар'гативн'ють спектральних характеристик жточого голосу пщ влливом рольових модифжацм тембру голосу.

Як висновок дослщжуваних процеав фоносемантикона пропоновано перелж конкретних характеристик фоносемантиконо)' сутносп МАОМД з позицм фрагменте загальноГ картини св|"ту роайськомовних чоловгав I ж1нок, яю мешкають в Укра'Гнг I в Роси.

На пщставах аналяу пщсумкових даних експериментю, яю коротко викладено в цьому параграф! |' спрямованих на пошук експлюованих I трансформованих фоносемантичних 1 фонологосемантичних

особяивостей сутносл "фоносемантикон", ми викладаемо нижче таю висновки.

1. Фонологосемантичж (зааб розр1знення звукових оболонок слщ 1 морфем комужкантами I комужкаторами р!зних бюлопчних 1 соц!альних статуав) 1 фоносемантичж (засоби утворення 1 акустичж якосп звуюв, яю розглядаються з позици продукц1йност1 Тх носыми мови певних бю-соц1альних констант) антропоцентричж характеристики роайського мовлення чоловмв 1 ж'шок— мешканцю УкраТни р{зн1.

2. Деклароваж нами в пункл (1) р'1зниц1 в роайському мовленж чолов'1юв 1 ж1нок диференцмоваж не кордонно (¡зоглосно), не взаемовиключно, але синтетично, взаемодоповнюючи.

3. Як вщносний варюнт фоносемантичного порядку роайського мовлення чоловмв — громадян УкраТни необхщно назвати таю особливостк

А. ФОНОСЕМАНТИЧНОГО ПОРЯДКУ (чоловжи):

1) контекстно-ситуативна перевага продуцмованих I сприйманих змичних передньоязикових ([д, т, н, л]) I щ!линних передньоязикових ([с, з, ш, щ, ж]) консонант;

2) виб1ркова перевага продуцмованого I сприйнятого дрижачого передньоязикового ([р, р']) в умовах спрямованого звукового стимулювання шляхом змичних передньоязикових консонант ([д, т, н, л]);

3) зниження р'юня переваги змичних передньоязикових в умовах обов'язкового вибору синтагм, я и м'ютять таю консонанти, а також р1зке зниження ршня сприймаемосл тих синтагм, в яких високочастотним виступае звук [о];

4) явне переважання I доммування змичних передньоязикових 1 щтинних передньоязикових приголосних звуюв в художжх текстах авторю-чоловмв (у пор1внянш з текстами автор1в-жшок).

Б. ФОНОЛОГОСЕМАНТИЧНОГО ПОРЯДКУ (чолошки):

1) вщсутжсть "гнучкостГ' у вибор1 ркзних вар1'ант|'в складонаголосноТ модел1 слова; "закртленють" \ стшюсть вибору синтагм з шшованим (звичним для ноая мови) м1сцем наголосу в двох-, трьох- 1 чотирьохскпаДових словах;

2) використання р1зномажтних за звукорозр'1энюючим I смислорозр|'знюючим якостям звуюв I 'Тх сполучень при визначенж "смаку" слова;

3) використання переважних змичних передньоязикових приголосних звуюв для позитивно!' оцшки людських якостей;

4) споживання високочастотно!' звукобукви (терм!н А.П. Журавльова) О в конкретних ¡менниках для тлумачення значения слова.

4. Як вщносний ¡нвар1ант фоносемантичного порядку роайського мовлення жшок-громадян УкраТни необхщно назвати так! особливосп:

А.ФОНОСЕМАНТИЧНОГО ПОРЯДКУ (жшки):

1) достатньо в^ркове, "обережне" використання змичних передньоязикових I щтинних передньоязикових консонант при тлумаченж значения сги'в; р1зко перебтьшене використання глухого змичного передньоязикового приголосного звуку [т] при тлумаченж "м'якого" слова (яке мютить 66% м'яких консонант \ 20% дифтонпв у своему склада разом — 86% нетвердих пом'якшуючих звуюв);

2) чаете використання високочастотноТ звукобукви (в розум'шн'| цього термЫу А. П. Журавльовим) О шд час пошуку асоц1ативних сл1в, а також в абстрактних ¡менниках при тлумаченж значения слова-стимула;

3) пщвищення частотносп використованих змичних передньоязикових консонант тд час продумывания творчих вербальних реакцм в ситуацп стимуляцм шляхом щтинних передньоязикових консонант;

4) пщвищена перевага змичних передньоязикових консонант [д, т, н, л] \ губноТ сонанти середнього ш'дйому заднього ряду [о] в ситуацм необхщного вибору синтагми, яка "подобаеться";

5) використання в меншм мр, нЬк у авторю-чоловмв, змичних передньоязикових ! щтинних передньоязикових при утворенж орипнальних художжх текстю.

Б. ФОНОЛОГОСЕМАНТИЧНОГО ПОРЯДКУ (жшки):

1) наявнють "гнучкостГ, мобтьност1 у вибор1 сл1в (з наголосом на перший склад в живоскладових I на другому — в трьохскладових словах) в обраних синтагмах; приближения до дотримування "орфоепЫноТ норми" в бтышй М1р| (при пор1внянж з чоловжами);

2) вщеутжеть ршоманптя у використанж звуковоТ смислорозр1знюючих якостей звуюв при визначенж "смаку" стимульного слова;

3) використання характерних звукових переваг (змичних передньоязикових \ щтинних передньоязикових) для негативно!' характеристики людини при тлумаченж значения "м'якого" слова;

4) "щедре" використання високочастотноТ звукобукви О в абстрактних ¡менниках при тлумаченж значения стимульного слова.

Згадаж вище фоносемантиконж особливост1 рошського мовлення чоловмв ! жжок дозволяють створити досить конкретж звукосмислов1 фрагменти "мовленневих портрет]в", або вар)'ант|'в мовноТ картини св(ту, рос|'йськомовних чоловмв \ жшок вжом вщ 16 до 25 роюв — студенев двох вищих учбових заклад1в. При всьому сказаному вище,

такий фрагмент вар1ант1в росмськоУ мовноТ картини св1ту носив мови рюноТ стат1 складаеться при урахуванж таких позицм:

1) частотн'ють акустично схарактеризованих звукових переваг;

2) частотнють певних обраних тепер серед вибраних ражше звуюв;

3) частотн'ють високочастотни"* звукобукв;

. 4) використання високочастотноТ звукобукви О в лексико-граматичних розрядах ¡менниюв (в конкретних \ в абстрактних);

5) використання змичних \ щтинних передньоязикових консонант при встановленж аксиолопчних характеристик якостей людини;

6) м!ра контекстно-ситуативно!' звуковоТ орюнтацн носив мови;

7) встановлення переваг в складонаголоснш модел'1 сл'1В у скпад1 синтагм;

8) встановлення частотносп змичних передньоязикових консонант I губноТ сонанти середнього пщйому заднього ряду [о] при вибор1 синтагм, яю "сподобалися";

9) встановлення частотност'| р'1зних за акустичними характеристиками звуюв в художжх текстах, створених авторами р1зноТ стал.

Сам факт встановленого нами експериментальним шляхом широкого д1апазону фоносемантиконних вщмш за дев'ятьма параметрами дозволяе стверджувати позитивну вщповщь на запитання про можливост! функцюнування у свщомост1 людини р!зноТ стат1 у рамках оджеТ загальноТ, всесвп-ньоТ (Б.А. Серебрежков, В. I. Постовалова) картини св1ту, двох, щонайменше, взаемопов'язаних \ взаемодоповнюючих вар1ант1в картини свггу: чоловмого вар|'анту, з одного боку, ! жжочого варганту картини свпу, з другого боку. Якщо викладене ствердження невфне, то нев!рне й лопчне посилання про функц1ювання чоловного варшту роайськоТ мовноТ картини св!ту I жшочого вар1анту роайськоТ мовно!' картини свп"у, фоносемантиконж фрагменти яких обговорен! в першому параграф! другого роздшу.

У другому роздм ми розглядаемо ВЕРБОСЕМАНТИКОН як одну ¡з сутностей МАОМД, за допомогою якоТ ноай мови находить в своему мисленн!' вербальне репрезентування семантичних звукових, граф1чних 1знакових утворень.

Вербосемантикон не може вважатися р!внем теоретично!' модели через те, що е сутнютю, "пронизаною" не тшьки впливом з боку ¡нших сутностей МАОМД, але й оргажчно включаючи Тх елементи. Причому обсяг таких взаемопроникнень — "хисткий", або змжюючий свое наповнення в залежност1 вщ процеав актуалйацн тю'Г чи ¡ншоТ ¡нформаци (1 вербальной' в тому числ1), яка рефлексована. Нер1вневий характер вербосемантикону можна з'яснити вщсутжстю якого-небудь ш'дпорядкування вербосемантикону шшим сутностям МАОМД.

Вщсутнгсть р1вневос-п свщчить про те, що сама модель МАОМД не1ерарх1чна.

Головним принципом антропоцентризму при розгляданж процеав, яга ф^суються у вербосемантикож, ми називаемо положения, при якому вважаеться, що семантика репрезентуе антропоморфну ор1ентац1ю ноая мови, рефлексуючого себе як центральной елемент системи "Природа".

Осктьки вербосемантикон, як 'I ¡нал сутност1 МАОМД, не е стацюнарним, але "плаваючим", мобтьним, осттьки опис його структури може як включати в себе елементи фоносемантикону, синтагмасинтаксикону або текстопрагматикону, так 1 не включати !х. Саме "включения" залежить вщ ступеня актуальное^ в даний момен того або ¡ншого елементу, Т1еТ або ¡ншо! названо!' суттевост1 нашоТ модель

Враховуючи одержан'1 \ описав нами вище дан!' експериментального дослщження, а також т1 даж наших колег, на прац1 яких ми посилаемося, е пщстави сформулювати таю висновки.

1. Вербосемантикон як одна ¡з суттсвостей модел1 антропоцентричноТ орюнтаци мовленневоТ д1яльност1 '(МАОМД) експл1куеться в останжй дуже амб1валентно.

2. Характер згаданоТ амб1валентност'| можна, на нашу думку, визначити як "статева амб1валентжсть", або, ¡ншими словами, амб1валентжсть, яка "пщкоряеться" актуал1зованому в даний момент фрагменту реально! дмсносп, актуалЬаци якого залежить б!д одже! миттевост1 та п ступеня 1 р!вня ор!ентаци ноая роа'йськоТ мови на "свою" або "чужу" стать, на контекст, на дискурс.

3. Далеко не завжди в достатжй мр експл!'куються функцп вербосемантикону, але не зважаючи на це, вказаж вище висновки яскраво характеризуют в!ржсть нашого передбачення вщносно до реальносп "¡снування" в розумов1й д1яльност1 людини — рйзностатево! певного концепту, ¡м'я якому "антропоцентрична ор1ентац1я". Шляхом такоТ ноем рос'1йськоТ мози в своему мовленж на пщевщомому \ евщомому р!внях "проявляе" себе як частина системи "Природа", в яга'й вс1 елементи тюно взаемопов'язан! I переплетен! в сво'1'х функцтх. Людина, в свою чергу, пщевщомо "ставить" свое "Я" в центр природи, як системи |' тим самим збщнюе свое ¡снування. Мовленнева д/яльжеть людини р1зностатевоТ, як системи в загальжй систем! Природи дев1антна, так як мае суттевий "нахил" в аксюлопчному '| рефлешйному планах. Насамперед людина ршностатева ставить експансивне "Его", себе, але не "СуперЕго", словами 3. Фрейда, не "совють" в обличч1 Природи. В результат под^ного ставлення до функцм загально)" системи Природи, такий елемент системи "людина рЬностатева", як

мовленнева д1яльн'ють, набувае дев'|антний характер, з одного боку, шляхом стирання атрибуте Природи в людсьюй дтльносп, \ "висування" тшьки свое!' дшльносгп, яка ф'тсуеться антропоцентричними паттернами у вербосемантикон'|, в семантиц!, що використовуеться у вербальних збудуваннях. 3 ¡ншого боку, людина ршостатева "ншелюе", або "стирае", особливост! свого "Я", своУх статевих якостей, переходячи в "субстанцто" урбажзовано-¡нформацмного потоку свщомосл без яскравих I чггких ознак стат!, а отже, без в'щчутнйх ознак Природи. Таке "жвел'товання", ф'тсуеться у вербосемантикож в амбюалентному характер! йога експлкацп в мовленнев'1й Д1яльност'| людини р'юностатевоТ.

4. Конкретними, хоча '| суперечними, характеристиками вербосемантикону ми можемо назвати таю:

1) для чоловшв, учасниюв нашого дослщження, вжом в'щ 17 до 26 роюв при вибор1 1 опредмечуванж семантики вербальних збудувань хараетерний прюритет розумових операцм "узагальнення" ! "анал!з", тод') як жшки нашого дослщження "вщдають" перевагу розумовим операцтм "синтез" \ "анал1з";

2) змЫення вербальноТ ситуац'н, а отже, настанови на розумов1 прюритети, приводить до перерозподту частки актуал1зацп, до переактуал'1зацп, в лроцесах мислення носив росшсько") мови р'13но'1 стат'|; зм!нення настанови на аксюлопзування фрагменту реально!' дмсносп приводить до змшення нейронного шляху переробки ¡нформацн, що поступае 1 виходить вщ оргажзму людини;

3) експлжацю фрагмента вербосемантикону як частини роайсько! картини свггу чолов!ка I жти супроводжуеться дуже високим особистюним обрамлениям з боку чоловмв нашого експерименту, в пор'шянж з ж1нками-випробовуваними;

4) кольорово-семюлопчна перифер1я фрагменте вербосемантикону в роайському мовленж наших випробовуваних-чоловмв дуже бщна, тод1 як у жшок подйна периферю дуже широка за обсягом I "розмита", неконкретна. Разом з тим, "бщнють" периферп "чоловмо!" зумовлена "багатством" центрально!' кольорово-семгалопчно!' частини та и семантичного тракгування. Зворотний модус мае жиочий кольорово-семюлопчний центр ! його семантична трактовка: в!н неточний I неконкретний;

5) I для чолов1Юв, 1 для жшок — учасниюв нашого дослщження — характерне загальне лексичне ядро (в !'х росмському мовленж в бтьшост1 свож використовуються близью за семантикою приказки); однак семантика перифери використання роайських приказок у чоловмв пов'язуеться з ¡менем "Диявол", а у жЫок — з ¡менем "Бог";

6) посилення процесу соц'галЬацм' шляхом додаткового вузюського навчання молод! до 26 роюв приводить до набуття конформное^ \ жвеляци аксюлопчних, статевих й ¡ндивщуально-особистюних елементю при експлкаци' фрагмента вербосемантикону;

7) експлжоваж нашими дослщженими рефлекайж смисли св'щчать про дуже р!зн1 фрагменти Тх статевих I життевосоц1ап1зоБаних картин св1ту, що базуються на р1зних аксюлопчних 1 прюритетних системах традицмних розумових обсяпв чоловмв ! жшок; найбтьш ефективними \ рЬними шляхами експл^аци таких р1зних картин свпу виступае вербосемантикон в частиж вибору приказок до роайських казок;

8) випробуваж-чоловжи в нашему дослщженж схильж до використання суб'ективно-абстрактних тлумачень ¡мен] героя роайськоТ легенди, тод1 як ж1нки — менш суб'ективж ! бтьш предметж в даному вид1 мовленневомислительних операцм;

9) така яюсть, як "знайомють" для дослщжуваних стимульноТ ¡нформацм, мае жвелюючий вплив на експлкац1ю статевих та ¡нших соц!апьних в!дм1нностей I особливостей в мовленн'| роайськомовного мешканця У кражи;

10) при репродуктивному тлумаченж семантики заданого явища реально! дмснооп жшки нашого експерименту схильж виробляти його в бтьш!й м!р1 при використанж ¡меж, а не атрибуцн, як це роблять чоловжи, що говорить про р1зж шляхи експлжаци' фрагмента вербосемантикону;

11) в художньому письмовому мовленж (в текстах художжх твор!в), створених авторами р1зноТ стат\, елементи I фрагменти чоловного I ж1ночого варганлв картини св1ту, трансформованих в роайському мовленж, дуже жвелшоваж ! важю для д1агностики вербосемантичних особливостей; до всього, стутнь експлжаци фрагмента вербосемантикону дуже залежна як вщ типу художнього твору \ вщ стат1 автора, так! вщ теми тексту.

Докладно виевппеж в анотованому роздт1 характерж особливооп сутност1 "СИНТАГМАСИНТАКСИКОН" в рамках згадуваноТ МАОМД.

"Синтагмасинтаксикон" — одна з сутностей теорп антропоцентричноТ ор'юнтац'и мовг.енневоТ д1яльносл (МАОМД). Така сутжсть функцюнуе в мисленж носпв мови, як на евщомому, так \ на пщевщомому рюнях, виконуючи операцм розумового синтаксування ! семантичного синтагмування при сприйнятп I при створенж р1зностатевою людиною мовленневого потоку.

Сутнють \ обсяг операцм, яю "утворюються" евщомим ! пщевщомим ноемв мови, мютяться: 1) в членуванж мовленневоУ ¡нформацм, що поступав вщ зовжшнього евпу (у вигляд1 звукового и семантичного потоку), у згод|' з мислительним 1 формальним синтаксисом; 2) в

"програмуванж" розумового синтаксису майбутнього породжуваного мовленневого потоку в форм1 смислових (¡нод1 шдсвщомих) I звукових членувань, яш узгоджуються з формальним синтаксуванням.

Структура синтагмасинтаксикону обов'язковим I необхщним чином мютить т| ж елементи, яю складають сутнють I обсяг ¡нших сутностей МАОМД. Так, в синтагмасинтаксикож функцюнують в якосп "цеглинок" звукобукви I Ух вар1анти, вербальж одиниц1 з Ух семантичним \ граматичним потенц1алами, поведжково значим! синтаксичж структури (¡нформацмж блоки, абзаци, тексти). Процес синтагмування мовленневого потоку на синтаксично зумовлеж членування е базовим в межах синтагмасинтаксикону. В ¡нших сутностях МАОМД синтагмування не виступае головним, базовим, процесом, але тшьки допомЬкним. Звщси випливае наше ствердження про самодостатнють сутност1 "синтагмасинтаксикон".

Доказом реальносп фунщй синтагмасинтаксикону виступають результати експеримента, спрямованих на пошук 1 знаходження таких особливостей сполучення сл'|в 'I речень в семантичж одиниц'|. При цьому звертаеться особлива, увага на необхщнють диференц1ацм синтагмасинтаксиконноУ сутност МАОМД на чоловну ! жмочу складов1 Природньо, така диферен^ацы не може бути жорсткою I мати ¡зоглоси в мовленневм поведшц! носив мови р1зноТ статк Завжди знаходяться, назван! нами в робочому порядку, "дифузж зони". Тх сутжсть полягае в ствердженж того, що не ¡снуе полярних тшьки чоловиих або тшьки »¡ночих мовленневих процесю ! операцШ. Можна стверджувати, що синтагмасинтаксиконж характеристики роайських чоловмого \ жжочого варшнта мовноУ картини свггу в шькюному плаж насамперед л»зе диференц1ац1ю. Така диференц1ац1я найбшьш яскраво експлжуеться в певних умовах, при певному тит дискурсу. 1ншими словами, для ефективно! експлкацп антропоцентричних характеристик фрагмента чолов1чого ! жточого вар1анта росшськоУ мовноУ картини свпу необх'щна актуал1зац']я таких, '(х стимуляц'|я ! мотивац'т.

В роздЫ другому ми викладаемо короткий перел!к таких типових, на нашу думку, умов 1' перел1чуемо ряд найбшьш важпивих, характеристик, знайдених нами в ход| експериментального дослщження, яке стверджуе нашу ппотезу.

Ми передбачали, що жшочий зразок синтагмування смисловоУ I звуковоУ сторш породжуваного ! сприйнятого мовленневого потоку мае е якост1 пр|'оритетного виб1'р другорядних семем, шсля яких актуал1зуються в свщомост1 нос!я мови першочергов1, або головж, семеми. При експериментальжй перевфц! нами був встановлений зворотний "порядок" приоритета. В якост1 лервюно актуалйованих за жжочим зразком виступають головж (першочергов1) семеми, а в якост1

наступних теля них — другорядж семеми. При ментальному синтагмуванж за чоловним зразком насамперед актуал'1зуються другорядж семеми, а тзжше — першочергов1 (головж). 1ншими словами, чоловжам непритаманно використання в Тх роайському мовленж синтагмасинтаксиконних членувань потоку мовлення на головж смислов') рефлексован'| "в'|др1зки", тод'| як жжкам притаманне саме таке членування.

Пщ час пошуку оптимальних вар!ант1в ментального синтаксису у свщомосп чоловтв найперше актуал'1зуеться ном1нат, або ¡м'я реалм дшсносл, яка описуеться, пюля чого ф|ксуеться наявжсть атрибуту. Процеси трансформаци ¡нформаци, яка входить та походить, "заюнчуються" згадуванням предикату, або ¡меж дм ¡меж реалм дмсносп Описаний "порядок" прюритетш у пошуку оптимальних вар1анпв ментального синтаксису у свщомост! чоловгав вщр1зняеться вщ того, який "подали" в наших експериментах ж^ки. Ж|'ночим процесом ментального синтаксування властивий прюритет предикату перед номматом ! атрибутом, що пщтверджуе нашу думку про функцюнування у свщомост носнв роайськоТ мови ршоТ стат1 ркзних мовленневих картин свп"у — чолов1чоТ \ жм-ючо'Г.

Про сказане вище пщтвердження свщчать \ факти анал1зу даних на предмет приведения у вщповщжсть вибраних акгуальних вар1ант1в ментального синтаксису з ¡снуючими в мов1 обмёженнями формального синтаксису. Наше передбачення про прюритети синтагмування на синтаксичж "вщр1зки" потоку роЫйського мовлення в Ж1ноч1й св'щомост! гмдтвердилося в бшьшм частиж. Дм~1сно, жшки часлше чоловшв застосовують синтагмування потоку свого роайського мовлення насамперед на просп речения, менше — на складношдрядж речения. Однак ми передбачали, що серед прюритетю у вибор1 пщрядних частин повинж рахуватися пщрядж ступеня \ поступовосй В останжй частиж наше передбачення не пщтвердилося: прюритетними жжки "вважають" пщрядж пояснювальж \ пщрядж часу, причини. В чолов1чому варганл пр1оритет!в ми зафксували пщрядж не часу, мгсця \ мети, як було передбачено, а пщрядж умови, причини I пояснювальж. Для чолов1чого варганту мовноТ картини св1ту в роайсьюй мов1 притаманж насамперед не просп речения, як ми помилково передбачали, а речения складж, серед яких первюжй актуалЬацм пщлягають складнопщрядж речения при синтагмуванж потоку росмського мовлення чоловмв.

До описаного вище е необхщжсть додати зауваження про збереження дуже спйкоУ тенденцм в синтагмансинтаксикон'| амбюалентного характеру окремих антропоцентричних мовленневих характеристик Ч0Л0В1Ч0Г0 I' жЫочого варганлв росшськоТ мовноТ картини свп-у. Деяю характеристики експлжацм останжх насттьки протиречж,

що не пщлягають опису в наойй робот! як т'|, що створюють м!цн!сть ознак. Навпаки, при поб!жному погляди Ух амб1валентний характер спрямовуе дослщника в неправильне русло сумнЫв 1 неодноразових вериф1кац1й. Так вийшло I в нашому випадку. Одержан! нами певн! характеристики при анал!з! письмового породжуваного I сприйнятого роайського мовлення були цтком в!дм!нними в!д тих, яю ми зафжсували при вивченж усного рос'тського мовлення чоловмв ! жшок (наприклад, тексти телефоних розмов). Згадана обставина дозволила нам звернутися до верифжац!У своТх передбачень на баз! р!зних вар1ант1в, або "жанр'ю" роайського мовлення. Згаданими "жанрами" ми визначили так!: письмовий текст м!фу про Дажьдбога, письмов! тексти приказок до роайських казок, письмов! м!ж-тексти анекдот!в рос!йською мовою, тексти усних розмов по телефонах, тексти лист!в, фрагменлв текст!в художжх твор1в. У вс!х "випадках" нами були знайдеж певн1 в1дм1нн1 одна вщ одноТ характеристики роайського мовлення чоловмв I роайського мовлення жжок. Треба зауважити, що таю особливост! (ми називаемо Ух росшськими мовленневими картинами св'ггу) зафксоваж нами як у мовленн! носив рщноТ роайськоТ мови, мешканц!в УкраУни, так ! проживаючих в Рос!Т. Отже, незважаючи на м!сце проживания ! культурного побутування, мешканц! УкраУни в Роси подали достатньо схож! антропоцентричн! характеристики роайськоУ мовноУ картини св'ггу, вфжше, УУ фрагмента.

Текстопрагматикон в нашому дослщженн! займае останне м'юце у викладенн!, але не може займати таке при перелменж пр!оритет!в сутностей МАОМД. В назважй модел! не може бути ¡ерарх!чних вщносин м1ж елементами сутностей, бо кожна з чотирьох описаних нами сутностей самодостатня \ самодоповнююча. Просторовост! як характеристики розташування описуваних сутностей МАОМД бути не може, тому можна говорити ттьки про "голограф'нний принцип" збудування нашоУ модел!" 1' неможливосл У- трансформацп в схем! на бумаз|'. Збудування текстопрагматикону може бути представлено т!льки в щеальному — розумовому — вигляд! (у вигляд! гешталыпв-образю, у вигляд! об'емних одиниць ! процеав, що входять своУми складовими одна в другу).

В значения термЫу "текстопрагматикон" ми вносимо такий смисл: одна ¡з сутностей МАОМД, яка виконуе актуал!зован! функци мовленневого впливу на повед!нку ноая мови. За своею характеристикою текстопраграматикон не виступае в- якост! обов'язковоУ ¡ерарх!чно ранжировано}' частки МАОМД, але проте ! не е тшьки заключним в ланцюгу "фоносемантикон — вербосемантикон — синтагмасинтаксикон — текстопрагматикон". Остання у викладеному ланцюгу сутн!сть — текстопрагматикон — як! вс! ¡нш! ланки П, збудован!

нами як один з вар1ани'в. Такий вар!ант виникае в свщомссп гбо пщсв'щомосп ноая мови при певжй актуаляацм необхщностей I мотив!в ¡ндивщу, який знаходиться в даний момент в певному життевому оточены — дискура. Природньо, що сутжсть "текстопрагматикон" може займати м'юце не останне у згаданому вище ланцюгу, однак частотжсть останнього мюця текгопрагматикону дуже висока. Саме з цюГ причини ми описали ланцюг сутностей МАОМД в таюй посл'щовносл.

В текстопрагматикон! вщбуваеться пщсумкове насичення мовленнерих витвор1в ефектом впливу на повед'жку людини р^ностатевоТ. Так, для ноая мови чоловноТ стал брутальний текст мае деякий вщмЫний "змют", насиченють, жж той, який зневажае ноая мови ж!ночоТ стал. Ми говоримо про процеси сприйняття мовленневого утвору. При породженн'1 такого I ж^нка, I чоловж враховують соцгальн! особливосп партнера у мовленнев!й комужкаци (стать, в!к, соц'|альний статус, ситуацмний статус '1 под.) ! у зв'язку з цим "програмують" свщомо або пщсвщомо своТ мовленнев! утвори. Отже, прагматичний вплив мовленневого утвору найбтьш повно ! ефективно вщбуваеться при актуал!зацм вах засобю I вар1ант1в текстопрагматикону. Саме з ц^еТ причини ми вважаемо текстопрагматикон пщсумковою частиною МАОМД, або такою частиною, яка найбтьш концентровано зд!йснюе вплив на того, хто сприймае, або породжуе мовлення.

На нашу думку, "статусна" спрямованють (при породженж) I урахування "статусу" автора (при сприйнягп) мовленневоТ \ немовленневоТ ¡нформаци зд1йснюеться р1зними шляхами у жжок та у чоловмв. При усному мовленневому спткуванж частше жткам спочатку враховують статус партнера у спткуванж (його стать, вж, ситуацмну перевагу або вщсутнють такоТ, ¡нтелектуальний фонд \ фон комужкаци '1 под.) '1 при цьому ор'юнтуються на реальжсть/нереальжсть "заявленого", партнером статусу.

Тактика жЫок в операц1ях врахування/неврахування елеменлв дискурсу виявляеться I при "включенж" ¡нформаци про елементи дискурсу у власний мовленневий витв1р. На в'щмжжсть в'щ ж'жок носив рщноУ рос!йськоТ мови чоловжи, як! вважають своею рщною також роайську мову, цтеспрямовано не бажають "включати" ¡нформа^ю про елементи дискурсу у власний мовленневий витв1р. Для бтьшосп чоловшв притаманна жорстка тактика: вони дотримуються у будь-якому вигляд! комужкаци' в рамках своеТ "програми".

При сприйнягп представники р|'зноУ стал застосовують р!зн|, як ми вважаемо, тактики "прийняття" тексту. Як чоловжи, так \ ж!нки у свщомост! свом приймають семантику всього тексту, тобто тлумачуть, хоча I по-р|'зному, смисли сприйманого тексту. В результат! такого

тлумачення (саморефлекси) рецит'енти можуть прийняти або не прийняти семантику текста.

При породженн! мовленневого витвору (тексту) в сутност! "текстопрагматикон" представники р'йноТ стат'| звертаються до рших тактик "подання" тексту.

З'являеться можливють передбачити, що серед важливих операц!й в текстопрагматикон! здшснюються ! операцн використання ноаями мови р13ноТ стат1 р!зних формальних текстових структур при породженн! мовлення. Ж'жки достатньо часто звертаються при створенж текстових породжень до використання ¡нформацмних блоюв у вигляд! коротких абзац'ю, яю рщко мають тотожний модус з семантикою ¡нформацмного блоку. Чоловти, навпаки, використовують довп абзаци, яю тотожн! своТ'ми обсягами семантиц! !нформац!йних блоюв тексту. 1нформац'1йними блоками в текст'| ми називасмо такий обсяг цшьноТ ! заюнченоТ ¡нформацГТ, котрому не потрйне семантичне розповсюдження.

Найбшьш суттевим, на нашу думку, виступае в!дм!нн!сть, яка ф'|ксуеться в текстопрагматикон! як "рефлексивний модус" породжуваноТ ! сприйманоТ мовленневоТ 'I немовленневоТ текстово'1 ¡нформацм. Причому, як ми вважаемо, у ж!нок такий модус мае доцентровий вектор, тод! як у чоловшв — вщцентровий модус. Перший — доцентровий — модус передбачае використання ж!нками при збудуванж тексту семем, що виражають емоци захисту особистого, близького для себе, родинного \ домашнього в житл. Другий — вщцентровий — модус, або "чоловний", вщбиваеться семемами емоцм, спрямованих на захист загальнодержавних ! пол!тичних ¡нтерес!в, кар'еристичних спрямувань ! честолюбних плажв. Саме "рефлексивний модус" сприйманих мовленневих породжувань — текста — найбшьш р|'зний, бо ексшшуе внутр|'шне бачення реал!й оточуючого свпу ! вщносин м'|ж ними в цьому свт чолов^в Гжжок, людини ршостатевоТ.

Таким чином, ми стверджуемо, що людина р!зностатева найбшьш яскраво експл!куе особливост! своТх статевих картин св!ту в продуцшованому мовленн! ! при сприйнятт! форми ! рефлекси смисл!в мовленневих витвор'щ, яю "входять" до орган!зму.

На матерел! телефонних текст|'в леж'нградц|'в ! москвичш, при залученн! великих обсяпв художжх текст!в письменник!в ! вщомих гумажтарй'в XX стол'птя, при анал!з! спонтаного розмовного мовлення ми виробляемо ¡нтерпретац!ю даних ! формулюемо головн! риси текстопрагматиконноТ' сутност! нашоТ модел! (МАОМД).

1. "Статусна" спрямоважсть (при породженн!)! урахування "статусу" автора (при сприйнятт!) мовленневоТ ! немовленневоТ ¡нформацм у

представниюв р1зно'Г стат1 маркуеться р!зно, що свщчить про експлтацто р1зних вар!ант1в картини св!ту роайськомовних чоловшв \ ж1нок.

2. Жжки, для яких роайська мова виступае рщною, ор!ентуються на елементи дискурсу 1 "включають" ¡нформац'1Ю про них у власний мовленневий утв!р. На вщмту вщ жжок, чолов!ки з рщною роайською мовою не здмснюють в своТй мовленневм творчост'| оргёнтацм на елементи дискурсу 1 тому не "включають" ¡нформац1Ю про елементи дискурсу у власний мовленневий витв'|р.

3. Жжоча роайська мовленнева картина свггу не фксуе деяк! мехажзми, як! функцгонують у свщомост! чоловмв ! маркуються в Тх рос!йськ!й мовленневм картин! свпу (як-то: у чоловмв ф|'ксуеться у мовленн! механ!зм "зв!рки" збережених образ1в з тими образами, що заново "входять" у пам'ять, по-перше, ! по-друге, в1дб!р актуал1'зованих образ!в, яких вимагае дана ситуацт; у ж'1Нок функци вказаних мехажзм!в не фжсуються в Тх мовленневм д1яльност!).

4. Встановлено в експериментальному порядку, що жжочий "I чолов1чий вар!анти рос!йськоТ мовноТ картини св!ту фжсуються в р1зних тактиках "прийняггя" тексту (при сприйнятт!). Якщо ж!нки схильн! до повноТ репродукци семантики сприйнятого тексту, то чоловжи — не мають под|бноТ тенденц'м взагал!, з одного боку. 3 ¡ншого ж боку, ж!нки часлше за чоловмв вносять нову семантику в тлумачення стимульних текста. Причому така нова семантика дуже вщр1зняеться в!д семантики стимулу. Чоловжи зд!йснюють ттьки доповнення до стимульноТ семантики, не намагаючись при цьому трактувати сприйнят! тексти по-новому, тобто ¡накше, жж стимульн!.

5. Також р'|зн) в чолов"|ч'1й ! ж!ноч!й експлжаци вар!анти роайськоТ мовно'1 картини св!ту в частиж тактики "подавання" текста (при його породженж). Чолов!ки використовують номжацш символ!в ! код!в, вдбивакзчих образи свого ¡нтелекту, ражше за ж1нок, хоча ж!нки ражше за чолов!юв в под1бному процеа "виробляють" атрибуцм предиц|'йованих номЫата. На вщмжу вщ жЫок, яю на початку процесу "подавання" текста звертаються до атрибуци предицмованих номжата, чоловжи звертаються до атрибуцп предиц!йованих сентенцш. Окр1м того, чоловжи створюють !нформац1ин|' блоки, завжди Ух предикуючи \ завершуючи таку предикац!ю додаванням смисл!в всьому тексту. Жжки ж осмислюють (трактують суб'ективно) породжен! ними атрибуцп предиц!йованих номЫата, тобто придають смисли не всьому тексту, але частинам його! не завжди.

6. Експл|'кац|'я чолов!чого ! жжочого вар1антш роЫйсько'Г мовноТ картини свгту зд!йснюеться при використанж ¡нформзц!йних блоюв нос!ями мови р!зно'!' стат! по-р|'зному. Якщо ¡нформацмж блоки чоловшв

ДОВП, ТО >KiH04i — KOpOTKi. При цьому, ¡нформацмж блоки чоловмв част'ше тотожж своею формою семантиц1 абзаца, тод'| як жЫоч"| — не тотожж.

7. Bei перел'неж вище особливосл (характеристики) процеав експлжацп BapiaHTiB росмськоТ mobhoi картини евпгу чоловмв i жмок не полярж, але взаемодоповнююч1. 1ншими словами, вказаж характеристики пщдаються взаемоперех'щним тенденц1ям, дифузи i не можуть бути розглянул визначальними mobhoi картини евп-у жшок або мовноТ картини св'|ту чоловшв в росмсьюй mobi. Завжди необхщно пам'ятати, що CTyniHb дифузи' згаданих npoueciB часто прямо залежний вщ умов дискурсу.

У третьому po3flini "ПСИХОЛ1НГВ1СТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МОВЛЕННЯ" ми представляемо загальж типов!' антропоцентричж характеристики чолов'иого та Ж1ночого BapiaHTiB роайськоТ мовноТ картини ceiTy, тих носив мови, яю мешкають в УкраТж i як'| прийняли участь в нашому • дослщженж. Тут же ми пропонуемо опис верифжаци особливостей згаданих вище моделей. Для пщтвердження реальносп фунщй знайдених нами i описаних у другому po3flini головних антропоцентричних характеристик кожноТ з чотирьох сутностей МАОМД ми залучаемо випробовуваних, що добровтьно беруть участь в дослщженж. Серед наших випробовуваних — pi3Hi за типами акцентуйоваж особистост'| (визначення робилося з залученням опитувальника К. Леонгарда), Hocii мови ркзж за типами i видами сексуалы-мх переваг (визначення таких робилося за тестом О. Холода: див.: Експериментальна програма дослщжень з антрополопчноТ лЫгвютики, 1996: Тест Леонгарда-Холода: 36-50). Згадаж вище вщмжн'| за акцентуацтми i перевагами випробовуван! OKpiM вказаних особливостей мали ще одну — в момент виконання експериментальних завдань дослщжуваж знаходилися в рюному ступеж ¡золяци' вщ сусптьства. Такими умовами, яю забезпечували подину ¡золя^ю, виступали: заклади виправних покарань (ЗВП) (м. Харюв), стац'юнарн'| хвор! на сифтю i гонорею (Кривор1зький мюький шюряно-венеролопчний диспансер), солдати строковоТ служби Збройних Сил УкраТни (однюТ з вмськових частин УкраТни), пацюнти Дзержинсько'Т районноУ ж'точо)' консультац'Л м. Кривого Рогу та ix чоловжи.

Для участ1 в нашому дослщженж були залучеж "¡золянти" з причини того, що саме в ¡золяци вщ сусптьства, на нашу думку, найбтьш яскраво виявляються риси характеру особистосп, яю приборкуються при вщсутност1 обмежень, накладених певною ситуацюю ¡зольованосп. Саме в ¡золяци людина набувае Ti якосл особистосп i П поведЫки, яю

часто в неприкритому, оголеному вид!, характеризуют и. 1ншими словами, ситуаф "вщгородженосл" в!д соц'уму "парканом" колони, лжарж або вмськово!' частини "розгальмовуе" потайж куточки особистюних особливостей людини. Внаслщок такого "розгальмування" людина зм1нюеться пщ тягарем побуту 1 тих правил гуртожитку, яю йому нав'язуе ситуац1я ¡золяци". Бона перестае вважатися 1 бути нормальною в розумЫж тих особистостей, яю знаходяться поза ¡золяцюю: З'являеться поняття нормальних (як! знаходяться поза ¡золящею) ! ненормальних ¡ндивидю (тобто тих, як! знаходяться в ¡золяци). "Саме ¡снування норми передбачае наявнють вщхилень вщ нет" (Альбедиль, 1991: 101). "Зжмання" бар'ерщ ( соц!альних забобон!в дослщжуваних дозволяе досл'щнику фжсувати експлжован! особливост! поведЫки особистост!, як! знаходяться достатньо близько вщ поверхн! ТТ свщомосл. Вщбуваеться деяке ур!вноваження особистост!, ражш соц!ально обмежуваноТ, до нових умов, в яких колишж правила не д!ють. I тут виникае питания: яю умовносл одержать верх в поведжц! особистосл: т!, як! були притаманж ш до ¡золяци" або т!, до яких особислсть повинна звикнути. "Вся наша повед!нка е не що ¡нше, як процес уршноваження орган!зму з середовищем. Чим прослше й елементаржше наш! стосунки з середовищем, тим елементаржше вщбуваеться наша поведжка. Чим складн!ш ! точжше стае взаемодт орган!зму ! середовища, тим карколомжше ! заплутажше стають процеси ур!вноваження. Нжоли не можна допустити, щоб це уршноваження утворювалося до юнця гарможйно 1 гладко, завжди будуть вщом! коливання нашого балансу, завжди буде вщома перевага на боц! середовища або на бо^ орган!зму" (Виготський, 1987: 236). Якщо поза ¡золяц!ею особист!сть повна конвенцюнальних умовностей социуму ! дуже прихована вщ дослщницького погляду, то в умовах ¡золяци така особислсть бтьш надаеться для вивчення.

Не менш важливим для нашого дослщження виступае ! та обставина, яка дозволяе нам верифжувати первюж диференцгёльж ознаки особистост! — статев! характеристики. В мовленнев!й д!яльност! при ужфжацм умов, стимулюючих прояв статевих особливостей, при вщносжй жвелфовш статевих вщмшностей поза гратами ¡золяцмних заклад® (коложя, лжарняна палата, казарма) менш пом!тн! \ менш фжсоваж статев! вщм!нносл. В ¡золяци', у примусовому довготривалому перебуванж особистост! в оточенж соб1 под|'бних за статю, ознаки останньо!' "висуваються" ! не стають штучно превалюючими. Навпаки, наявнють таких статевих особливостей стае пщсвщомою нормою комужкаци (в тому числ!! мовленневоТ комунжацм). 3 ц|'е'!' причини нами були вибраж для дослщження мовленнев! особливост! чоловмв 1 ж:нок, яю знаходяться в тимчасовм ¡золяци вщ сусптьства.

Як вщомо \ встановлено ражше (Гульман, 1994; Вербальные и невербальные..., 1997: 175-204), умови ¡золяцп одностатевих людей часпше приводять до акцентуаци певних сексуальних орюнтац!й, до посилення Тх вектор!в. П'щ кутом зору сказаного ми передбачили, що роайська мовна картина св1ту чолов!юв ! жмок, в1ржш антропоцентричж характеристики фрагмента тако!' картини свггу, можуть експл1куватися в мовленневих знаках I операцтх зовам не так, як могли б експлжуватися поза умов ¡золяцп. Ми висунули ппотезу: сексуальж ор'юнтацп чоловмв 1 жток, як\ перебувають в ¡золяцм в'щ сустльства в умовах одностатевого оточення, дуже яскраво експлжуються в Ух роайсьш мовленневм д1яльност1.

Наша ппотеза була перев1рена експериментальним шляхом.

Виходячи з тих висновюв, яю були одержан! нами в ход1 обговорення експериментальних даних описаноТ в рефероважй дисертацн верифжацн реальност'1 антропоцентричних характеристик функцм чолов'ного жжочого вар!анта росмськоУ мовноУ картини св^ту, ми можемо формулювати таю пщсумков1 зауваження.

1. Дослщжуваннзолянти в своУх звукових перевагах росШського мовлення подають картину схожост! в голосних: нижнього п'щйому середнього ряду [А], верхнього пщйому заднього ряду [У] ! середнього шдйому заднього ряду [О], з одного боку. Однак з другого боку, ¡золянти-чоловжи дуже в'щммж в'щ ¡золянта-жшок у перевагах приголосних звуш роайського мовлення. Так, дослщжуваж-чоловжи вщдають переваги приголосним: щшинному сонорному середньоязиковому 03, змичному передньоязиковому [Т]. На вщмшнгсть в1д чоловмв — дослщжуваж-жшки ¡золянти "люблять" приголосж: змичний передньоязиковий [Л] \ щтинний губний [В].

Сутжсть схожост викладе'них переваг в голосних звуках у чоловжж ! ж!нок ¡золянта 1 у представниюв р{зноТ стат! в контрольних трупах дослщжуваних пояснюеться нами тюю обставиною, що в роайсьюй мов| занадто невелика юльюсть голосних звуюв. Отже, така*невелика шькють голосних звуюв не дае можливосп для носив мови р!зноУ стат! маркувати своТ статев! особливост! в конкретних рщкочастотних голосних звуках. 3 другого боку, ми можемо пояснити факт схожост1 голосних, що переважають представники р!зноУ стал з ршими симптомами сексуальних переваг, з р1зними рисами акцентуйованих особистостей \ з цшкоаито р1зними умовами ¡золяцп'—вол! вщ суспшьства тим, що назван! голосж звуки ([А, О, У]) найбтьш заощадлив1 в артикуляцмному план! ! не потребують використання певних зусиль для вимови.

2. В мовленж наших дослщжуванихчзолянта з! спробою встановити аксюлопчж особливосл роЫйських звук!в, символи яких за зовжшжм

виглядом схсш з "чоловнками", зафжсован! вагом! в'щм!нност1. Дослщжуваж чолов1чо! стат! в незалежност! вщ ступеня ¡золяцп подали в 2,2 рази менше, нЬк жжки, оцмок з позитивним модусом. При цьому негативних оцЫок в реакцтх чолов|'ю'в-13олянт!в в 3,5 раз1в бтьше, жж в ж1Ночих реакц1ях ¡золянток.

Видаеться можливим коментувати одержан! цифров! сшввщношення як свщоцтво визначального впливу умов ¡золяцм на змщення акценп'в в аксиолопчнм шкал! наших дослщжуваних. Окр1м того, е пщстави стверджувати, що р1зниця в аксиологмних оцЫках чолов!гав \ жток збер1гаеться навпъ в умовах ¡золяци, яка н!велюе особистюж характеристики дослщжуваних. Звщси випливае наш висновок про достатнм ступжь в1рогщност1 твердження про реальнють функций фоносемантикону як одн!е! з сутностей модел1 антропоцентричноТ ор!ентацм мовленнево! дтльност! (МАОМД).

3. Вщм1нност1 м!ж чолов1Чим ! ж1ночим варгантами загально! картини свпу вельми доведен') при перев1рц1 експл'жацп' Тх актуал1зованих елемент!в у вербосемантикож МАОМД. Так, юлью'сне сшввщношення сл!в на еротико-сексуальну тематику, яю необхщно було згадати нашим дослщжуваним \ записати, свщчать про серйозж розходження мЬк вербосемантиконними патернами чоловжщ |' жщок, ¡зольованих вщ сусп'тьства. Якщо, наприклад, вам нашим дослщжуваним жшкам-сифтпгикам "прийшли в голову" слова типу: "мастурбувати, оргазм, цтувати, юнчати, мшьет, задовольняти" 1 под., то чоловжам-сифижикам — не вс! з названих сл1в. При цьому, ттьки 50 вщсотюв чолов1ю'в записали назван! слова. Природним буде наше ствердження, яке стосуеться не ттьки доведения реальност! певних вербосемантиконних елемент!в, але також тих, яю стосуються ! твердження про ¡стинжсть р!зних засоб1в (в даному випадку — ризних семем ! 1'х знакового вт!лення).

Усе вказане вище в пункт! 2 не скасовуе необхщност! фжсацп в'щмЫностей не ттьки в мовленневих операциях чоловмв I ж'ток, але й фксацп р!зниць М1ж використанням мовленневих операц|'й дослщжуваних в залежносп вщ суворост! ТхньоТ ¡золящТ в!д сусгильства. Перел1чеж вище слова, яю прийшли в голову нашим дослщжуваним-¡золянтам, в своему ю'льюсному показнику нижче на деюлька порядка тих показниюв, як! подан! чолов!ками контрольно!' групп Як цжавий факт ми повинж зазначити, що найвищ! показники згаданих еротико-сексуальних СЛ1В, зафксоваж у ж^нок-сифтпчшв ! у жЫск контрольно! групи. Очевидно, подгний факт може бути пояснений з точки зору вщносно! лояльност! умов ¡золяцп Ж1Нок в ход! стацганарного лжування, або з позиц!й того, що жшки-сифтп-ики ще нещодавно {до принужденого лжування) були втьними. Природно, продозженють

л^ування сифтюу в стацюнар) дор1внюе 45 добам, тод1 як строк перебування засуджених в колони вельми р1зний 1 набагато перевищуе строк згаданих 45 д'1б. Таю обставини можуть "рщнити" близью показники реакцж названих груп дослщжуваних. В будь-якому випадку, заф1ксоваж особливосл виступають в якосп пщтвердження правильное™ нашоТ ппотези про функцн р1зних юльюсних \ яюсних шлях1в експлжаци актуал'|зованих антропоцентричних характеристик чолобмого I ж^ночого варианта рошсько/ мовно/ картини свл"у.

4. Вербосемантикона сутжсть МАОМД верифкована нами також 1 в асоц'|ативному експерименл, в якому ¡золянтам ! членам контрольних груп, як стимули, подавалися слова еротико-сексуальноТ спрямованосл типу: "трусики, ам'явиверження, ж(нка, чоловж, член, шхва" \ под. Факт реальност'| функц!й вербосемантикону був зафксований при анал1з1 аксиолопчноТ шкали асоц'1ативних вербальних реакцм дослщжуваних-¡золянтт. Актуальж фрагменти загальноТ картини св'ггу ¡золянта експлкувалися в позитивна, негативн|'й I' нейтральны лексиц!. Було встановлено, що серед асоц'|ац'1й чолов'швчзолянта в 3,9 раза менше, жж у ¡золянтю-жшок, позитивно'! лексики. Негативно'! лексики в реакц1ях чоловтвчзолянтю в 4,4 рази бтьше, жж у жшокчзолянтш. До числа достатньо цкавих, на нашу думку, факта, необхщно вщнести той, який свщчить про висою показники негативно'! лексики в контрольних рюностатевих трупах наших дослщжуваних. Таю показники роняться м'|ж собою (у чоловмв-контролщ вдвМ вище показник негативних вербальних асоц1ац'1й в пор1внянж з жтками-контролами). Окр1м вказаного, показники наявносп негативно'! лексики в реащях контрол"!в вище тих, яю подали ¡золянти (виключаючи показник реакцм сифт)тиюв з негативним модусом: вш також високий I близький до щентичного показника контролю).

Перелмеж вище факти можуть свщчити не ттьки про р1зн| варганти мовно')' картини свп-у, яю ексшшовано у вербосемантиконж'й сутносл, але також про достатньо поганий вплив умов дискурсу (ситуацп р1зного ступеню I форми ¡Золяцм вщ сусптьства) на формування 1 трансформа^ю елемента загальноТ картини свп-у чоловмв \ жЫок, у яких рщною виступае росмська мова. Як видно, чим вище рюень жосткост! I жорстокост!" ¡золяцм' вщ сусптьства, тим нижче рвень експл'|кацм" сл1в з негативною семантикою в роайському мовленж ¡золянта.

5, При описуванж свого уявляемого сексуального об'екту наш1 дослщжуваж фжсували не ттьки реальнють функцганування експлжованих антропоцентричних характеристик варшта роайськоТ мовноТ картини свп-у у вербосемантикож при актуал)зацп' фрагменте своеТ' загальноТ картини свп-у, але також дозволили зазначити, що

юльюсний ргёень такоТ експлкаци менш ¡нтенсивний в мовленж ¡золянлв-чоловмв. Образ жЫокчзолянлв достатньо шшований I ¡нваргёнтний, тод1 як образ увляемого сексуального партнера у свщомосл чоловмвнзолянлв достатньо розмитий 'I в юльюсному вираз1 низький. С можливють в такому випадку говорити про певну "силу" мовленневоТ саморефлекси I рефлекси жжок, яю знаходяться в ¡золяцп, ] про "слабюсть", "невиразнють" под'|бноТу чоловмвчзолянлв.

6. Р|"зж "ж1ночГ I "чолов1чГ' синтагмасинтаксиконж особливосл МАОМД вельми яскраво вщзначеж нами при утворенж ситуацм вибору одного вар1анту синтаксичноТ структури з трьох. Дослщжуваж — ¡золянти рганоТ стал зупинили свм виб1р на цтковито рших синтагмасинтаксиконних характеристиках неясних Тм речень. Дослщжуваж-жЫки схильж без семантики вщбирати проел речення, тод1 як при ¡дентичних умовах виб1р чоловмвчзолянлв "падае" на структуру складнопщрядних речень з пщрядною частиною причини. Ц1каво зазначити, що характер ¡зопяци менш впливае на яюсть вибору в пор1внянж з впливом характеру сексуального переваження 1 типу акцентуйованоТ особистосл ¡золянта. Ми вважаемо, що роайсью мовленнев1 картини свпу в синтагмантаксикож вельми яскраво дозволяють фжсувати назван'| вище характеристики, що, в свою чергу, дозволяе достатньо точно д1агностувати не лльки потенц1альжсть 1 форми розвитку певного захворювання, але й дозволяе визначити стутнь пригодносл даного ¡ндивщу до п'еТ вузько'1 \ спец1ал1зовано'1 дыльносл, до зд|'йснення якоТ ¡ндивщ прагне.

7. Внесения змш до умов експерименту з створенням ситуаци вибору оджеТ синтагмасинтаксиконноТ структури ¡з трьох, семантика яких незрозумта дослщжуваним, дозволило визначити: наявжсть семантики синтагмасинтаксиконних структур в ситуаци вибору затруднюе для чоловмв процес вибору, дозволяе ж!нкам-дослщжуваним трохи "розлкатися мистю" при визначенж вар1анту, який пщходить. Таким чином, очевидний висновок про те, що бтьш продуктивною для д1агностики певних симптомю захворювань I для вичленування типу акцентуацн особистосл може вважатися та ситуац1я вибору, при яш "включаеться" лльки пщсвщоме дослщжуваного ноая мови.

8. Текстопрагматиконж антропоцентричж характеристики експлжацм актуальних фрагмента жшочого \ чолов1чого вар1анлв загальноТ картини свггу також ф'жсуються. Однак "вихщ на видиму для дослщника поверхню" в мовленневих операциях тут затруднений специфжою класифжацмного моменту. Так, несбхщно визначитися спочатку з тим, насюльки адекватж одержаним результатам параметри аналкзу для фжсаци жжочих ! чолов1чих текстопрагматиконних особливостей

МАОМД. П'гсля того незайвим може бути "п'щключення" до анал'1зу одержаних даних особистих знань дослщника про агенсно-пацюнсну класифжацю структури мовленневого повщомлення. В нашому випадку такий класифжацмний аналя текстопрагматиконоУ сутносл одержаних даних прив1в до висновку про те, що навггь на глибинному ршж мовленневих процеав в роайсьюй мов'| ф'жсуеться залежн'ють змюту актуальних фрагменте загальноТ картини св1ту вщ статевих характеристик Тх носив.

1з смислу сказаного вище у восьми пунктах наших висновюв свщчить завершения: завдання верифжаци реальносл функцм модел1 антропоцентричноУ ор1ентаци мовленневоТ' д1яльносл в УУ складових сутностях — фоносемантикож, вербосемантикож, синтагмасинтак-сикож1 текстопрагматикож — виконаио. Нами доведено, що експлжац1я актуальних фрагмент® загальноТ картини св1ту жшок '1 чоловмв в роайсьюй мов1 реальна \ яскраво фжсована в роайсьюй мовленневж дЫльносл дослщжуваних, яю знаходяться в умовах ¡золяци з певним ступенем 1 ршнем жорстокосл.

1 В якосл загального пщсумку можна фжсувати таю висновки.

В описаному вище дослщженж ми здшснили спробу вивчення конкретних антропоцентричних маркерщ статевих характеристик носив рщноТ роайськоУ мови в Тх мовленневм дтльносл.

Нами була створена теоретична модель антропоцентричноУ орюнтацм мовленневоТ' дтльносл (МАОМД). Складовими названо!" модел1 виступили чотири сутносл: фоносемантикон, вербосемантикон, синтагмасинтаксикон I текстопрагматикон.

Мотивац1ею нашого досп'щження виступило передбачення про функцюнування у свщомосл носив рщноТ росмськоТ мови не лльки р1зних варганлв загальноТ картини свггу, диференцмованих за статевою ознакою на р^зн) вар'1анти картини свггу — на чолов1чий I жжочий. В коло нашого дослщницького попиту увмшла ппотеза про те, що представники р1зноТ стал, яю мають ряж варшти загальноТ картини свггу, експлжують не весь обсяг свое!' картини св1ту, але лльки найбшыи актуальж на даний момент фрагменти. Подана експлжацт може бути зафжсованою в мовленневм д1яльносл — таке ствердження виступило, як ще одне стимульне посилання для продовження нашого дослщження. Окр1м того, ми висунули ппотезу про реальнють функц1ювання певного конкретного набору харакгерних особливостей мовленневоТ дтльносл, який спроможний достатньо яскраво фжсувати не лльки маркери стал бюлопчноТ або психолопчноТ, але й маркери дискурсивного плану (дискурс ми розумюмо, вслщ за Т. ван Дейком, як "складне комунжативе явище, яке включае в себе I соц1альний контекст, надаючий уявлення, як про учасниюв комунжацй (1 Тх

характеристики), так \ про процеси виробництва 1 сприйняття повщомлення" (1989: 113). В якостй елемент^в дискурсивного плану в нашому дослщженж виступали так'|, як: стутнь жорстокост! I жорсткостч режиму удержания изольованих в'щ сусп'тьства носив мови (засуджених, стацюнарних хворих на сифтю I гонорею, солдата строковоТ служби Збройних Сил УкраТни). Росмське мовлення перелЫених категорм ¡зольованих вщ сусптьства носив мови (наших дослщжуваних) мютить певж конкретж мовленнев'| маркери не ттьки ступеню ¡золяцп, але також дозволяють фжсувати тип акцентуйованоТ особистост1 дослщжуваних. Нами встановлено також, що мовленнев1 маркери зд|бж експл1кувати достатньо точно тип \ вид сексуальних переважень носив рщноТ роайськоТ мови. Природно, що не в кожжй сутност'| МАОМД р1вень ф^ксацн однаковий. Нам представляеться можливим стверджувати найбтьш ефективною для вичленування таких мовленневих маркер1в певних сексуальних захворювань 1 вщхилень сутжсть "вербосемантикон" \ сутжсть "синтагмасимтаксикон". Однак неможна забувати достойностей I ¡нших сутностей МАОМД — фоносемантикону \ текстопрагматикону. Ркзниця мЬк ршнями 1 потениями фжсацм сутностей МАОМД визначаеться як стад ¡ею захворювання, так ! р'юнем акцентуаци фрагмента загально! картини свггу носив рщно'Г роайськоТ мови. Не можна скидувати з рахунку I вельми мщний фактор бюлопчноТ 1 психолопчно! стат'|, яка в переважжй бтьшосп виступае визначаючою \ базовою при аналЫ психолЫгвютичних процеав.

Суттю нашого лжгвгстичного аналюу був 1 залишаеться антропоцентричний пщхщ, який передбачае урахування взаемного впливу факгорю соматичного (ттгсного) та психолопчного порядюв. 1ншими словами, в поняття дискурсу ми обов'язково вносимо фактор взаемоперехрещуваного вектору, який складаеться з названих вище факторш. Таким чином, антропоцентричний пщхщ до анализу мовлення наших дослщжуваних полягае в тому, що анал1з !х мовленневих операций базувався, насамперед, на необхщност!" об'ективного урахування р!вню ! ступеню актуалгааци' ноаем мови фаетхрв дискурсу.

Висунутий нами ряд перел|'чених вище п'потез пщтвердився. Здмснене нами дослщження особистостей експлтацК актуальних фрагмент|'в загально! картини свггу чоловшв ( жжок, носив рщноТ роайсько! мови, дозволило довести реальнгсть функцюнування статевих варианта тако! картини свпу в мовленневих процесах.

У здшсненому нами вище дослщженж подан) докладно описаж антропоцентричж характеристики чолов|'чого I жжочого росмського мовлення тих, чиТ симптоми (може бути, \ синдроми) не зафжсоваж оф'щ'1альними спец!альними ком1аями 1 закладами. Мова йде про носив

рщноТ роайськоТ мови, цтковито не пщозрюючих про можливе ¡снування в Тх психо-соматичному "простор!" ознак певних захворювань. Вказана обставина, однак, не свщчить про те, що свщомють наших дослщжуваних цтковито бракуе рефлексм 1 саморефлексн, яка "зтсована" впливом з боку згаданих симптом!в (або синдром1в). В описаному нами дослщженж таю дослщжуваж представили собою члежв контрольно!' групи. Одержан! при Тх участ'| даж дозволили нам вичленити '1 сформулювати основж типшн! характеристики, яю дали пщстави для * формулювання антропоцентричних характеристик чоловЫого 1 жЫочого вар'юкпв роайськоТ мовноТ картини свггу.

В якосл дослщжуваних експериментальних труп виступили т1 ноем рщноТ роайськоТ мови, симптоми I синдроми захворювань яких були зафжсоваж офМйними спец1альними комьями 'I обстеженням вузьких спефалюлв. Ми назвали таю категорп дослщжуваних в робочому порядку як "мовленнев1 дев'|анти" (терм1н Ю.С. Лазебника, запропонований досл'щником в усн!й бесщ1 з автором дисертацм). Тут мова йде про стацюнарних хворих сиф'тюом \ гонореею. Окр1м згаданих дослщжуваних в числ'| членю експериментальних груп виступили ! т1 ноем рщноТ' роайськоТ мови, чия воля була нам1рено обмежена офщ"|альними приписами, наказами I ршеннями компетентних оргажв (солдати строковой' служби; засуджеж, яю утримуються пщ вартою в коложях посиленого (жмки) 1 суворого (чоловжи) режим'ю. Мовленнев! особливое™ перел1чених вище категорп дослщжуваних стали для нас об'екгом не ттьки вивчення,. але \ збудування на баз! титчних Тх мовленневих особливостей конкретних антропоцентричних характеристик мовноТ картини св'1ту. Статев1 вар1анти мовноТ картини св'|ту мовленневих дев1ант1в були пщдаж нами пор1вняльному аналйу. Порюнювалися, з одного боку, картина св1ту мовленневих дев1ант1в з мовною картиною евп-у, так званих нами, нормальних носив рщно'Т роайськоТ' мови. Результати порюняльного аналюу дозволили нам зробити висновки про те, що:

1) в мовленж нормальних носив рщноТ' роайськоТ мови в мениш м!р>, жж в мовленж мовленневих дев1ант!в, прослщжуються експлжативж показники (маркери) Тх психо-соматичних вщхилень;

2) антропоцентричжй маркировц1 пщвласний далеко не весь обсяг об'ективноТ картини евпу носив рщноТ' роайськоТ' мови, а ттьки Т1 и фрагменти, стимуляц1я яких в даному дискура найбтьш "провокацмна", тобто найбтьш актуальна для даного моменту мовленневого епткування в даний момент життед'1яльност1 ноая мови;

3) при антропоцентричжй маркировц1 в мовленневм дюльносп певних психо-соматичних характеристик носив рщноТ' роайськоТ мови

фмксуються pi3Hi р'геень i ступжь ¡нтенсивносл реал'1заци такоТ маркировки;

4) серед факторю, ям впливають на стутнь i ртень трансформацн таких психо-соматичних особливостей носив мови в ïx мовленж, самим важливим i базовим (за словами C.B. Нмфорова, яю bîh вимовив в усн!й 6ecifli) необхщно назвати фактор належносл ¡ндивща до певно'Т психолопчно! i бюлопчноТ' стал;

5) здмснене дослщження антропоцентричних характеристик особливостей чолов1чого i жточого BapiaHTiB росмськоТ мовно'Т картини св1ту дозволило нам стверджувати, що фактор стал (часлш за все бюлопчноТ) необхщно вважати не звичайним фактором, який спроможний чинити певний вплив на мовлення, але аспектом, призмою i точкою вщрахування, точкою зору в аналЫ мовленневих процеав породження i сприйняття для носив рщноТ' роайсько'Т мови.

Основний змют дисертацн в'щображений в таких працях.

Монографм

1. Холод A.M. Граматика и пол (психолингвистический портрет грамматической категории рода русских имен прилагательных и существительных): Монография. — К., Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. — 145 е., табл., диагр.

2. Холод A.M. Речевые картины мира мужчин и женщин: Монография. — Днепропетровск: Пороги, 1997. — 229 с.

Роздан в книгах

3. Холод A.M. Релевантность антропоцентрического подхода к восприятию и порождению речи. Разд. Н/Шрамко Я.В., Холод A.M. Интуитивизм. Релевантность. Антропоцентризм: Монография. — Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. — 188 с. — С. 121-187.

4. Холод A.M. Мужская и женская картина мира в русском языке. Гл. 3 //Вербальные и невербальные дейксисы маскулинности и феминин-ности. Коллективный труд / Отв. ред.: Ю.А. Сорокин, A.M. Холод. — Вена, Москва, Кривой Рог, Харьков: Международный исследовательский центр "Человек: язык, культура, познание", 1997. — 269 с. — С. 101-121.

Брошури

5. Методические рекомендации и комментарии к теме "Из истории арабского языкознания VII—XIII веков" и к курсу "Общее языкознание" для студентов педагогических институтов специальности "Русский язык и литература"/Сост. A.M. Холод. — Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. — 41 с.

6. Экспериментальная - программа исследований по антропологической лингвистике/Сост. A.M. Холод. — Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996.—87 с.

Програма

7. Лазебник Ю.С., Нмфоров С.В., CopoKÍH Ю.О., Холод О.М. Програма досл'щження чоловмого та жЫочого мовлення / Мовознавство. 1995. — № 2-3. — С. 54-56.

Статп

8. Холод A.M. Антропоцентризм в речи психосексуальных девиантов. Статья 1.: "Любимые звуки" и расстройства сексуальной деятельности II Язык: антропоцентризм и прагматика: Сб. исследований по ан-тропосемиологии / Сост. А.М. Холод. — К., М., Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1995. — 228 е., табл., схемы, диагр. — С. 67—81.

9. Холод A.M. Механизмы антропоцентрической ориентации и их верификации II Пол и его маркировка в речевой деятельности / Сост. E.H. Шовгеля. — Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. — 197 е., табл., схемы., диагр.— С. 19—27.

10. Холод A.M. Социальная дифференциация языка: тезаурус осужденных // Социолингвистические проблемы в разных регионах мира: Материалы международной конференции (Москва, 22—24 октября 1996). — Москва: Институт языкознания РАН, 1996. — 480 с. — С. 424—426.

11. Холод A.M. Изучение неологизмов в начальных классах II Роз-виток тзнавальних ¡нтереав молодших школярю в загальжй концепцн гумажзаци початкового навчання: Методичний поабник. — Кривий Pin МДЦ ЛМКП, 1996. — С. 15—21.

12. Холод A.M. Обучение младших школьников восприятию семантики предложений // Розвиток тзнавальних ¡нтереав молодших школярв в загальнм концепцм гумажзацн початкового навчання: Методичний поабник. — Кривий Pir: МДЦ ЛМКП, 1996. — С. 33—39.

13. Холод A.M. Антропоцентризм в лингвистических исследованиях II Парадигмы антропоцентризма: Тексты пленарных докладов и тезисы

сообщений 11-го международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" 16—17 апреля 1997 года. — Кривой Рог: Библиотечка "Саксагани", МИЦ ЧЯКП, 1997. — 249 с. — С. 81—89.

14. Холод A.M. Понимание в речевой деятельности: универсальный предметный код и процессор половой дихотомии // Hermeneutics in Russia. — 1997. — № 2.

15. Холод A.M. Психологический портрет президента (к проблеме создания ложного и истинного имиджа политического лидера страны) // Политический дискурс в России: Рабочее совещание / Ред.: В.И. Базы-лев, Ю.А. Сорокин. — М.: Институт языкознания РАН, 1998. — С. 87— 100.

16. Холод A.M. Антропоцентризм психолингвистических исследований II Материалы I международной студенческой конференции "Антропоцентрический аспект психолингвистических исследований в онто- и филогенезе", 21—22 апреля 1998 года в г. Кривом Роге. — Киев — Москва — Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1998 — С. 23-28.

17. Холод A.M. Синтагмасинтаксирование мужчин и женщин I/ Язык: антропоцентризм и прагматика: Сборник исследований по антропосемиологии. Вып. 2 / Ред.: Ю.С. Лазебник, Ю.А. Сорокин, A.M. Холод. — Киев, Москва, Днепропетровск: Пороги, Институт языковедения им. A.A. Потебни HAH Украины, Институт языкознания РАН, МИЦ ЧЯКП, 1998 (в печати).

18. Холод A.M. Нонстандарт в студенческой речи //Язык: антропоцентризм и прагматика: Сборник исследований по антропосемиологии. Вып. 2 / Ред.: Ю.С. Лазебник, Ю.А. Сорокин, а.М. Холод. — Киев, Москва, Днепропетровск: Пороги, Институт. языковедения им. A.A. Потебни HAH Украины, Институт языкознания РАН, МИЦ ЧЯКП, 1998 (в печати).

19. Холод A.M. Мужские и женские русские слогоударные модели // Русистика. ~ М 3-4. — 1998. — Берлин (в печати).

Тез и

20. Холод A.M. Этнокультурная модель вербального поведения: ■вопрос разработки теории II Человек и культура будущего: Материалы 1-го Международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" 18-21 апреля 1995 г. - Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1995. - 637 с. - С. 486487

21. Холод A.M., Холод И.В. К методике группировки предметов по родовым признакам // Человек и культура будущего: Материалы 1-го Международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" 1821 апреля 1995 г. - Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1995. - 637 с. - С. 490

22. Холод A.M. Мини-рассказ и симптомы сексуальных отклонений / Человек и культура будущего: Материалы 1-го Международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" 18-21 апреля 1995 г. - Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1995. - 637 с. - С. 487-489

23. Холод A.M. Когнитивный аспект речи (дихотомия пола) II II М1жнародна конференция "Францт та УкраТна, науково-пракгичний досвщ у контексл нацюнальних культур" 22-25 травня 1995 р.: Тези доповщей. - В 2 ч. - Днтропетровськ, УкраТна. - Ч. I. - С. 135.

24. Холод A.M. Сексуальные девиации и речевое поведение II Материалы II международных психологических чтений по актуальным проблемам современной психологии, 21-23 ноября 1995 г. - Харьков: Харьковский госуниверситет, Университет внутренних дел, 1995. - Медицинская психология и коррекция. - С. 76-77.

25. Холод A.M. Концепция слова A.A. Потебни и ее наследие в теории картины мира И Наследие A.A. Потебни и развитие современной филологической и исторической науки: Материалы научной конференции, посвященной 70-летию со дня рождения профессора О.П. Преснякова. - Черкассы: Черкасский госуниверситет им. Б. Хмельницкого, 1996. -54 с. - С. 37.

26. Холод A.M. Проблемы речевых знаков // Язык: семантика, синтаксис, прагматика: Материалы конференции, 3-5 мая 1996 г. — Минск: БАКЛ, 1996. - С. 45-46.

27. Холод A.M. Женская и мужская картины мира: когнитивный аспект 11 111 Мжнародна конферен^я "Франтя та УкраТна, науково-практичний досвщ у контекст! д1алогу нацюнальних культур, 14-16 травня: Тези доповщей у 2 т. - Днепропетровск: Ассоциация "Альянс Франсез", Днепропетровский госуниверситет, 1996. -Т. 1. - Ч. I,-С. 140-141.

28. Холод A.M. Овладение семантикой нового слова в онтогенезе: Материалы конференции, посвященной проблемам детской речи, 1618 июня 1996 г. - Санкт-Петербург, 1996. - С. 85-88.

в 29. Холод A.M. Антропоцентрический аспект социодиагностики личности // Проблемы социодиагностики в переходный период: Материалы международной научно-практической конференции" Украина, г. Кривой Рог, ноябрь 1996 г. -Кривой Рог: Криворожский госпединститут, 1996. - 155 е.- С. 146-147.

30. Холод A.M. Речевая картина мира мужчин и женщин // Язык и коммуникация: Материалы Сочинского Международного Коллоквиума по лингвистике. - Сочи: Сочинский Институт Курортного Дела и Туризма, Кубанский госуниверситет, 1996. - С. 101-102.

31. Холод A.M. Миф о Кикиморе и человек разнополый // Парадигмы антропоцентризма: Тексты пленарных докладов и тезисы сообщений

ll-го международного симпозиума "Человек: язык, культура, познание" 16-17 апреля 1997 года. -Кривой Рог: Библиотечка "Саксагани", МИЦ ЧЯКП, 1997.-249 с.-С.169 -170.

32. Холод A.M. Человек разнополый и его картина мира: линг-во-философский аспект методологии // Гуманизм. Человек. Искусство: Сб~к статей по материалам ежегодных чтений. - Дрогобыч: Дрогобыч-ский госпединститут им. И. Франко, 1997. - С. 89-101.

33. Холод A.M. Ассоциации сексуальной картины мира мужчин и женщин II Материалы I международной студенческой конференции "Антропоцентрический аспект психолингвистических исследований в онто- и филогенезе", 21-22 апреля 1998 года в г. Кривом Роге. - Киев,

— Москва, — Кривой Рог: Библиотечка "Саксагани", МИЦ ЧЯКП, 1998

— С. 104-106.

Холод О.М. ПсихолЫгвютичний аспект антропоцентричних характеристик мовлення.

ДисертацЫ на здобуття вченого ступеня доктора фто-лопчних наук ¡з спец1альност110.02.15 — загальне мовознавство.

Захищаеться наукова робота, яка присвячена пси-холтгвютичному дослщженню антропоцентричних характеристик мовлення. В po6oTi здмснена спроба опису та верифжацн ¡стиност1 антропоцентричних характеристик чолов'мого та жжочого BapiamiB mobho'i' картини свггу. В ход'| теоретико-експериментального дослщження з позицм антропоцентричного пщходу в л1нгвютиц1 утворюсться модель антропоцентрично'Г opieHTauii мовленневоТ дтльност1 (МАОМД) з ТТ складовими: фоносемантиконом, вербосемантиконом, синтагмасинтаксиконом i текстопрагматиконом. Встановлено, що верифжац|'я сутностей збудованоТ модел1 доводить реальжсть функцм 'и складових. Результата роботи можуть бути використаж у викладанж таких дисциплш, як "Загальне мовознавство", "Соцюл1нгвютика", "Психол1нгвютика", "Сучасна роайська мова". KpiM того, практичне застосування одержаних результатов може бути ефективним в таких сферах: юриспруденц'|я, медицина, професюнальна ор1ентац1я.

Кпючов1 слова: модель антропоцентричноТ opieHTauii мовленневоУ дшльност'|, антропоцентричж характеристики мовлення, психолжгвютичний аспект, чоловмий та жЫочий вар1анти mobhoi картини csiTy.

Холод A.M. Психолингвистический аспект антропоцентрических характеристик речи.

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание.

Защищается научная работа, посвященная психолингвиста-

ческому исследованию антропоцентрических характеристик речи. В работе осуществлена попытка описания и верификации истинности антропоцентрических характеристик мужского и женского вариантов русской языковой картины мира. В ходе теоретико-экспериментального исследования с позиций антропоцентрического подхода в лингвистике создаётся модель антропоцентрической ориентации речевой деятельности (МАОРД) с её составляющими: фоносе-мантиконом, вербосемантиконом, синтагмасинтаксиконом и текстоп-рагматиконом. Установлено, что верификация сущностей построенной модели доказывает реальность функций её составляющих. Результаты работы могут быть использованы в преподавании таких дисциплин, как "Общее языкознание", "Социолингвистика", "Психолингвистика", "Современный русский язык". Кроме того, практическое применение полученных результатов может быть эффективным в следующих сферах: юриспруденция, медицина, профессиональная ориентация.

Ключевые слова: модель антропоцентрической ориентации речевой деятельности, антропоцентрические характеристики речи, психолингвистический аспект, мужской и женский варианты языковой картины мира.

Kholod A.M. Psycholinguistic aspect of anthropocenristic characteristics of speech.

The Dissertation for the degree of Doctor of Philological Sciences on speciality 10.02.15 — general linguistic.

Defended is the scientific paper, devoted the problem of creation, of description and verification of the true of functions man's and voman's of versions of Rassian language of the pictures of world. In course of the theoretic-experimental investigation with of positions of anthopocentrical approach in linguistic was created the model of anthopocentrical orientation of speechal activity ,(MAOSA) with her components: fonosemanticoon, werbosemanticon, sintagmasintacsicon and textopragmaticon. It the been established that the verification of essences constructed of the model proves the reality of functions her components. The results of work may be used in teaching of next the disciplins: "General linguistic", "Sociolingustic" "Psycholinguistic", "Modem Russian". Moreover, practical the applicatoin of received results may be effective in next spheres: jurisprudence, medicine, professional orientation.

• Key words: the model of anthropocenrical orientation of speech activity, the anthropocentrical characteristics of speech the psycholinquistic aspect. Man's and women's versions of linquistic picture of word.