автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Распад российской армии и украинское военное движение в условиях национальной революции на Украине (март 1917 - февраль 1918)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Распад российской армии и украинское военное движение в условиях национальной революции на Украине (март 1917 - февраль 1918)"

ДЕРЖАВНИП УН1ВЕРСИТЕТ «ЛЬВ1ВСЬКА ПОЛ 1ТЕХН1КА»

РГ6 ОД

1 3 КЮН 1995 На правах рукопису

31НКЕВИЧ

Лариса Володимир1вна

РОЗПАД РОСШСЬКО! АРМП ТА УКРАТНСЬКИЙ В1ЙСБКОВИЙ РУХ В УМОВАХ НАЩОНАЛЬНОТ РЕВОЛЮЦП НА УКРАТН1 (березень 1917 — лютий 1918 рр.)

Специальность 20.02.22 — В1йськова юторт'я

Автореферат

днсертащ? на здобуття паукового ступенго кандидата ¡сторичних наук

ЛЬВ1В — 1995

Робота е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 1сторп Укра'ши, пауки 1 техшки Державного Ущверситету «Льв1вська Полпсхшка».

Науковий кертник — доктор ¡сторичннх наук, нрофссор ДЕЩИНСЬКИЙ Леонтш бвгенович.

ОфщШнI опоненти — доктор /сторичиих наук, професор ТРОФИМОВИЧ Володимир Васильевич, кандидат ¡сторичних наук, доцент полковник КАТЕРИНЧУК Борис Антонович.

Провщна оргашзащя ■— Ктвськнй Дсржавний ушверситет ш. Т. Г. Шевченка (м. КнГв).

Захист вщбудеться » 1995 р.

_год. на зааданш спсц1ал!зовано1 Вчено! Ради

К 040602 на вшцлешп вшськово! шдготовки Державного Ушверснтету «Льв1вська Полпсхшка» (290013, м. Льв^в, вул. С. Бандери, 12).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блштец1 Державного Ушверситету «Льв1вська Полпсхшка» (290013 м. Льв1в, вул. Техшчна, 2).

Автореферат роз1слано «_<

> _1995 р.

Вчений секретар Ч

спегиалЬованоТ ВченоТ Ради кандидат фЬософських наук, '//

доцент, полковник ; ,1 ГУС6В В. I.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦ1

Проблема демократ га ат 1 та розпаду рос!йсько! армп на те-риторП Укранш- та вплив них процес1в на переб1г укра!нсько! нащонзлыю-визвольно! револнцН в досл!джуваний перюд особливо! аетуалъност1 набирае ншп, коли Украта здобула новий паке на тляху до незалэяност!. Декларация про дертавниЯ еуве-реттет Украиш, прийкята 16 лилия 193® р. та Акт проголошення. незалежност! Укради« в!д 24 серпня 1991 р. зноау в1дродили до хиття !дею укра!нська! державно«!. Обставини ноштньо! рево-'люцп суттево в!др1зняються в!д тих, из мали шеце иа УкраШ в 1917-1918 рр. Разом а там, сьогодш, як 1 в добу Центрально! Ради пэред Украпюа та урядом стоить батато сшлъних проблем Серед них - перс-будава полинчко! та екояошчко! систем, як! протягом тривалогс часу фуиицюнували лише як складова частина 1ншого держанного орган!эму. Розпад Радянського Союзу та утвореяиа на його територи суверенных держав привели до коршккх змш геошштично! ситуацп в свш. За цих уью" молода* Украшська держава розпочала розвудову аласних збройних сил 1 розробку догегршш кащоналмю! беэпекл. Для усги штага вирисення подЮних завданъ иео0х1дниа як св!товий, так 1 влас-ний юторичний досв1д. Серйозне вивчення державност1 укра!нсь-' кого народу, 1стори аого арми дае уроки, ям необх1дно вра-ховувати при побудов1 кеаадежно! укра1нсько1 держави.

Аршя Суда одним 13 основных фактор1в, шр мав вирилалькиГ: вплив на повадекня са- дарршветва в Роен та початок украшсь-ко1 виз вольно! револвдп. В удавах сватово! в 1йни, актив ним учасником яко1 була Росхя, на територи Укра!ни роэшсувалисъ значн1 а1йськов1 сили. Тут энаходиаись арып Швденно-Запдно-го та частили Румунського фронтгв, а також дисдокувааисъ

- z -

ыорськ1 сиди Чорноюрського флоту.. Револедйн! процеси у вка-ааних часлшах шли певну спецдф!ку. Одночасно is пал1ткаац1еы армШських-формувань, яр роэмицувадись на Украш, всеб1лЬЕ01 сихи гут набирав укра1нський шйськоаий pyx. Bin яоклав початок процесу национального в^докремлення в poci£cbKi8 армп i, щр найбиага • важяиво, виступив в рсш катал!затора яацюнадь- . но-виэволгьЛ боротьби.

Представлена дослхдженкя охошюе широк» коло питаяь, - эок- ' река,/процес демократкзаца рос!йоько1 арми л 191? р., причини краху в1йськових реформ Тимчасового уряду, сп$циф!ку про-ходження цих реформ н" У крапа в умовах розгортання иацюнадь-но-бкзвольноi боротьби 1, иарешп, складний.комплекс проблем, пов'язаних ¿3 утворенням.Украшських Збройних Сил. фи напи-саши роботи автор виявила та висз ¡.тлила як поаитивниЯ, ■ так i неготивний досв1д у рефорц/вашп. рос!йсько! та буд18ницгэ1 укг paiHCbKOi аршй, apoQviaa висновки та рекомендаци , soci шяутъ бути використан1 в сучасних уковах. Це, на наау думку,, i 2113-начае ект/альнють дисертащйва! роботи.

Стан науково! роаробки теми. Демократизация pociBcbKOi ар- • мп, и ваша на кштичнх лроцаси в сусшльств! почали дос-Л1д*уватись вже у 20-30-их роках. Сл1д в1дзкачити, ер саме а дай пер¡од було закладевд два pisanx тдходи в ошнщ тих по-Д1й ир в1дбувались в арии-в 1S17-1918 роках. Спогади актив-них Д1яч1в 51льдавицько1 парти змальовувала складний процес демокрагизаци pociflciKoi армп та флоту/ д1ялыисть пол'тич-чих napTifl в Н1й i утворення нацюнальних вшськових формувань зрээ призму вуэьках парт¡йних iHTepeciB. Характерними для них е пперСол1эаЦ1Я впливу биы&овюив на арм^йське .середовищр, навгшування шштичних ярлюав та В1дх1д агд ¡сторичжц' правда. Разом э тим Ш пращ Ы1Стять певний фактичний материал i .

чf.

- з -

тону можуть бути викоркстан! у вивчеши дано! прг^лэми (1). Карательно 1з л!тературою мемуарного характеру з'явились окре-М1 статт!, брошюри та монограф'I, гокрема, Р. Ейдмака та В. Мэ-Л1К08Э, С. Рабшовича (2) та 1нших. Проте пращ цих ромв зде-б1льгог0 буди присвячен! лише д1яльност1 вШсысових б1льио-вицьких оргак1зац1й, саые з них були закладенх огнсвн1 догмати та м1фи |'лйбутньо1 ра;. 1нсько1 1СТорюграфп.

Другий напрям наукових досл1дкзнь з питань армп та флоту в 1917-1918 рр. представлений, в основному, ем1грантськои Л1-тературок. У працях рос1йських военначальншив та полничних д1!ГС1в були эроблен! перш' спроби об'ективного анал1зу' ситуа-цп, ар склалася а сусшльствг та армп (3). Разом з тим ро-с1йська в1йськоее ем1град1я стояла на шовшетичних позицхях щрдо украхнського в1йськов~го руху, заперечуючи право укра!н-Ц1В на службу в украшзованих в!йськових частиках.

Проблемам укра1нського громадсько-пол!тичного звгатя, дер-

(1). Антонов-Овсеенко а А. Записки о гражданской войне. В 3-х т. -Е ,1924.-1. 1; Платонов А. йгвраль и Октябрь в Черноморском флоте.-Севастополь,1S32; його ж: Черноморский флот в революции 1917 г. и адмирал Колчак. -Л., 1925;

Жуков а К. Черноморский флот в революции 1917-1918 гг. -М., 1932; Бош Е. Год борьбк за власть на Украине с апреля 1917г. до немецкой оккупации. -M. -Л. ,1925.

(2). Ейдман Р., Шликов а Армия в 1917 г.-11.-Л. ,1927; Рабинович С. Е. Борьба за армию в 1917 Г.-М.-Л. ,1930.

(3). Деникин А.И. Очерка Русской Смуты. В 2-х т.-Париж, 1921; Краснов IL а На внутреннем фрснте//Архив русской революции. -1922.-Т. 1; Из дневника ген. Сешгачева//Красный архив.-1925. -Т. 2; Савинков а а Генерал Корнилов//Пяте* Корнилова. Из белых мемуаров.-Л, ,1929.

жав.чост1 . та укра!нського вхйськозого руху з умовах нацюнаа-но-визводьно! раволяци присвячен! прац{ укра1нських ютори-к1в, эдебиашого учаснимз тод1ш1Х под1Я (1). Леям з автора, эокрема, ЕЫонкевич, Б. Сушвський, П. Скоропадський (2) та 1нв1 зосереджушь свои увару саке на складному продас! ви-д1лення в кадрах рос1йсько! арш 1 натонадьних украшських частин, Д1Х -.ом слушно вбачаячи в них осковну спору Центрально! Ради та фундамент'створекня иайбушх Збройних Сив Украшл, У 1935 р, в Галичиш вийпда пэрша систематиована праця э $ето-ри украшсъкого В1йська-доби вкгаольжп револздн 191?-1921рр. (3).

Шдальве вивчевна дано! яройгоыи поа'яаане 1э шсгяьсенноэ 1сторюграф1еы, Правд рэдянськшс юторкглв цього переду» ерк-рзыа, X. I.Муратова, ЕЕ.Бэрезнякова та П. А.Голуба (4> дозводя-

(1). Дзрошежз Д. Л Война и революция на У«раине//Реводю-ция на Украине: по мемуарам белых.-Е-Л. ,1920} Вшцшченко Е В1дро"Е2НКЯ нацп. В 3-х ч.-Ки!в-В1 день ,1920, -Ч. 2;

Мазепа I. Украгна в ош I Оур> рево-шед 1/1917-1921/. -Прага, 1942; Зфистюк П. Ззштки I ыатерюди до юторп укра5нсь-}»1 револщи. В 2-х т. -В1Д9Ш>, 1921; Шртос Б. Дэрш" кроки ЕэнтрадыкЛ Рад!У/Укра1кс2>кий историк.-1973.-Н 3-4.

(2).' Шнкзвич Е Сд1дами кс21тн1х Запорожья.-Льви, 1925; його к Шов9рн УК?^инського В1йсьяа//ТаСор. -192?. -Л 4; Сулк1всъкий Б. 3 1стори фзрмування 2-го Схчового Запо-р!зького корпусу на Швденно-Зах 1 дном'/ фронт! а рощ 1917//Табор.-1927.-Н 4; Скоропадський П. Спомини. -К. ,1992.

(3). Стефан!в а Укра$нськ1 ЗОройн* Сиди а 1917-1921. В 2-х ч. -КоАомия, 1935.

(4). Муратов ХИ. Революционное движение в русской армии в 1917 г. -Ц. ,1953; Березняков Е Е Борьба трудящихся Бесса-

югъ детал1зувати картдау револющйного руху на Швденно-Зах1д- . ному та Румунському фронтах. Вивчэнню революц1йних npoueciB на Чэрноморському флот' присвячен! npaui Н. Гречанюка та ИШпова, С.Найди (i).

Назвыгаючи на те, шр в шслявоеюп роки радянськ! юторики аум1ди поглибити вивчення pociflcbnoi арми в перюд Лйтнево! револодн та йогтневого перевороту, íx працям власиш недол!-ки, як! эиачно эмекщують и наукову цииасть. Зокрема, пращ цього перюду машь вузъку арх!вну базу, a ix 1сторкчн1 концепт i побудовая! у в1дпов1дност! ie вимогами тоталиарного б1льшвицьгаго режиму 1 позначен! його культом.

Пятэння укра!нського в1йськовогс руху та становления , укра1нсько! aputl у боротьб! за державнгсть, стали предметом досл1джешш зарув1жних 1сторик1В-ем1грант1в: Д. Дэроаенка, Л. П&нковського (2), а також в1тчизняних, зокрема, I. Крил'я-

рабии против интервентов в 1917-1S20 гг.-JL ,1960; Голуб а Солдатские массы Юго-Западного фронта в борьбе за власть Советов.-К. ,1958; його ж Революции подП на Швденно-За-х1дному фронт i напередодн1 йэвтнево! революци//Укра1ись-кий 1сторичний журнал. -1957. -N 1-, його т Партия, армия и революция. -М., 1967; його к Большевики и армия в 3-х революциях. -Ü ,1977.

(1). Гречанюк Е, Попов tt Морякл Черноморского флота в борьбе за власть Советов. -Симферополь, 1957; Найда С. Борьба революционных моряков русского флота за победу социалистической революции//Военные моряки а борьбе аа победу Октябрьской революции. -И., 1958.

(2). Дорошенко Д. 1стор1Я Укради, 1917-22 рр. В 2-х т. -

; Ныо-Йорк, 1954.-Т. 1; Шанковський Л, . Укра1нська аршя в бо-ротьб1 за державн1сть.-Мюнхен, 19Е8.

кевича (1).

Щюисть цщс прадь полягае в об'ектквному висвтегш!- роз-витку украисько! револадп та укра!Нського В1йська. Значка частина материалу присвячена под!ям 1917-1918 рокт.

3 початком 60-х рок1в в^буваеться розширення проблематики досл!джень а питань арьа I та флоту. В 30-80-т! роки вигши з друку пращ А. Г. Ткачука, Е Е Якупова, Ю. К Гамрецького, Л. М. Гав-рилова та А. Ы. Андреева (2), присвячен! юторП демократичного' ■¿а революц!Иного руху в Д1юч1й арми. та тилових гарн!зонах. Еивченню Чорноморського флоту, його рол! в револвд!йних под!ях , 1017 р. присвячен! публ1кацн С. С. Хес1на та Н. К. Юрковського (3). Однак щ науков! прагц поряд 13 31 браним факгичним мате- -

(1). 1отор1я Укра!нського В!йеька /Шд ред. I. Крил'якевичг. -В1нншег,1953.

(2). Ткачук А. Г. Крах спроб Центрально! Рада використати украшзован! в1йськов1 формування.в 1917 р.//Укра!нський юторичний журнал.-1967.-Л 8; його ж В1йськовп~реводюц!йи! комиети на Швденно-Зах!дному та Румунському фронтах/ков- ■ тень 1917 - лгагий 1918 рр. / //Украшський !сторичний журнал. -1966. -Ы 5; Якупов Я Я Борьба га армию в 1917 году. -II, 1975; Гаырецкий XIМ. Большевизация солдатских масс тыловых гарнизонов Украины в 1917 г.//Революционное движение в русской армии.-Я ,1981; Гаврилов ЛИ Солдатские комитеты в Октябрьской революции. -Ц, ,1983; Андреев А. Ы Солдатские массы гарнизонов русской армии в Октябрьской революции. -Ы., 1975.

(3). Хесин С.С. Октябрьская революция и флот.-Я ,1971; його ж Ыэряки в борьбе за Советскую власть.-М. ,1977; Чуковский Н. К Большевик:! в борьбе с украинским буржуазны! национализмом на Черноморском фьоте//Революционное движение

риалом носять за1деолог1зоЕаний в!дбиток б1лъшовицького тота-штаризму. Неэважаючи на роэширення джерелъно! бази досл1джень is BCiei багатоманiтноет i мате^ал;з вибирались лике т1, висв1тлювали.Д1ЯЯШсть бтаовкклв в армп.

IIoMiTHjai внеском у досл1дження дано! проблеми е науковь прад! Л. EL Децинського, у яких на обширних арх1вних документах i матер!алах висв^тлагться-демократизащя i-розпад . рос1йсько! армп на Украш у 1317 р. i вид!лення ia п складу украшзо-, ваяих частая (1).

Практично поза увагоа науковщз залитилась така вадлива тема, як вялив ЛйтневО! револвцп 1917 р. на офщерський корпус рос1йсько! армп. Шрш1 кроки в ц1й галуз! зробили А.О.£у-равченков та В.Д.Шди<арпов (2). Проте об'ективному вивченни дано! проблема заважали шштичн! штампи, эпдно э якиш пере-ваазпча Щлышсть сфщэрства» яка на сз1вчуваса бдапюзкцьким макалась контрревоаэцгйно» Ез э крадаму craai серэСуваю остакн! десягир1ччя i дос-. лшаязи аробдаи yKjiaiRCbKQi вкзеолько! ревалвди та надю-

з русской армии а 1S17 г. -li »1S81.

(1). Йгдаюакяй 31В, Револшиш поди на Швдеик0-3ах1д-нс«у, руиунському фронтах t Чорноморськоцу $JIQTi В 1917 р. - Sbib,19?9; його ä Участь подличаю: пзрт1й у виборах • до BcepoctßcbKHX Устаковчих Зборю на IUвденко-Saxiдкому, PyMyHCSKOMy фонтах i Чорноморсько).^ флот! ^1917 р. -Львю,1977; його ж Збройн! Сш УЧ? доби Центрально! Ради.-Льв1в,1931.

(2), Еуравченков А. 0. Цро участь демократичного офщерства pociftcii»! армп у р98олвц!йному рус1//укра1нський icto-ричний «¡фиал.-1977.-М 9; Поликарпов а Д. Военная контрреволюция В России. 1905-1917 ГГ. -ц. ,1990.

нального в1йськового руху зокрьма. Спробу дати об'ективний анализ ноьхтньо! хсторп Украхни, по-новому х правдиво.висв 1Т-лити поди 1917-1918 рок!в эд1йснили украиськ* заруб1жн1 хс-торики: Е Шлонська-Василенко, Ы. С?ах1в та 1нш1. Эначну увагу автори прид!ляють 1 проблемам нацюнадьного в1йськового руху . та формуванню укра!нсь:.о1 арми.

Роль тилових гарн1зонхв в револадийному рус! 1917 р. та IX ' в^дношення до Жовтневого перевороту стали предметом досл1джен-кя колиинього радянського 1сторика, а шзн.ше ем!гранта -Яфренк1на (2). I

Таким чином, корот -ля анализ 1сторюграф1чно1 лтратури г дано! проблеми св!дчить. про шдвадння интересу до 861 в ос-танш десятираччя. Опубл кован 1 схат, бровшри 1 модогрвфи уэагальншгь аначний факгичний матер!ал по дешкратиэащ I i роэпаду рос1йсько! арми та ввд1лешш з не! украшських в1йсь-кових формувань. Цроте р1эн1 аспегаи ц1е! теми розроблен! да-р^вномарно. Особливо це стосуе.ься боротьби пэл!тичних парт1й Р1гних наг1рямк1в за арм1& Значно! уваги 1 сгорит в вимагае та- . ко» об'ектквне висвIтлення суп та наслцщив процесу демовра-тизацп арми, тих фаташшх помывок в.и зд1йснен1, цр привели до захоплення влада биызовикама. Одним надрямк!В кзуко-вих пошук1в може стати 1 вивчення укра!нського в1йськового руху с 1 його рол! у виавольн!й укра!нськ1й революци.

(1). Шлонська-Василенко Л 1стор1я- Украгни. В 2-х т.-'Ш-хен, 1976.-Т. 2; Стах!в Ы. Укра1на проги бшшовшив. Нариса з 1сторп агреси Советсьюл Рос п. -Кн. 1. -Терноп1ль,1992.

(2). Фрешин Ы. Захват власти большевиками в России и роль тыловых гарнизонов армии.' Подготовка и проведение Октябрьского мятежа 1917-1918 гг. -Иерусалим,1932.

- g -

ifeta i. заадання досд! дкенкя.. Вкходячи »з актуальной i об-рако! теми, спкраючись на досягнут! результата в и дасл!джзн-hí та враховукчи недостатка наукову роэройкг/ преблеми, автор дисертацп ставить аеред собою мету: на основ i всеб!чного ic~ торичного анал1зу висвилити п^оцос демоярзткэац1 I .та розпаду рос1йсько! армп в У крапа, зробити наукой! висновки про причини II розпаду, а такая досл!дити умовк та длкрела форыувакня Збройних Сил УНР.

Досл1дник не претендуе на вичэрпне виса1тлення складно! ! багатопланово! проблем!, ' а ставить "еред собою наступи i заадання: 1 ,

- висв1тл!!ти процеси, як! теля Лотнево! рэволицп привода ' до дс-мократизаци, а П!гн!иэ до розкладу росхйсько! армн та ; флоту. Зокрема BiñcsKOBiix част:ш Швдгнно-За::iдиого, VIII-1 apMix Румунйкого фронтis та Чорноморськсго флоту?

- проакагпзувати причяии розпаиу рссгисько! армН;

- дати характеристик шштичне» сктуаци у хййськпвих частинах, ш розмиаувались на Укра'н!;

- ДОСЛ1ДИТИ украшзацш армп ! вид!ленкя !з и складу окремих укра!нських частот - тйбутн!х Збройних Сил УНР;

- пр0алгл1вувати схаалення укра!нських подшгошх парпй до створення Збройних Сил УНР; • "

- показати участь солдат iз- укра!нщв у нац!онаяьно-вкз-вольних гматакнях га украшську державшеть та lx боротьбу. проти 6iльшовицько! arpeen.

Объектом даного досд!дженгя в чаеткни pociftctisoi арии, ар знаходились в Украш в 1S17 р.» в уыовах демократигащ I та ' в!йськова шштика Центрально! Ради.

Предмет досд1дяэшш - вплив полничних процес1в у суспи'ш-ств! ка арм!йськ1 стругаури, а тако» м!сце, роль i значеиня

- 10 -

з1й:чкор;:х реформ а паляичнт сгабтност: держаж

МОТОД ДОСЛ1ДХЙИНЯ - 1СТ0РИКС-ПС-Р1ЕНЙЛЬНИЙ I Ш1аЛ1ТИЧНИЙ.

lí^iiPлoгJчí^г. основа дзсл1джэння - закони д1алектики та

ЛОПКН, Браху^ЕКНЯ ПРИНЦШПЗ 1СТОр1!3НауКОВКЙ П1ДХ1Д до

анагиэу юторнчних факт!в та под\й.

фонолог 14.41 рамки досд!дхання: береаеиь 1917 р. - даткй 1918 р. Тпк1 раыкл продиктован! темой роботи.

Ос нови 1 положения дисертацп, що вияосяться на вахяст наступии

1. Димократиэац1я рос!йсько! арми, проведена Тимчасовам ур.'.дам п1д значкам ткском Вгтрогрздсько! Ради, привела до створекия декглъкох паралельнкх структур в-йськово! влади, ир остаточно п1Д1рвало основу арш I - бээумовне шдпорядкування нижних ид0.тв - випдам та в1йськову дксцишну.

2. Як 1 вся Рос!йська дерлава, ар жяа. л юля перемоги Лот-нйво1 реводяцп п!д знаком шштизац! !, арм4я в особ! сво1У ■ предс?ааник1в також почала групуватвсь по партхях. НайО!льшои попудярнют« у В1йськах користув&лась парт!я есериз, яка кала тут вироку сотальну базу, та сошаг-демократа /мензовики/.

3. Одним !з каотдаив цемократизац!! став процзс национального шдокремяення, якай 2 сео!х початках шв сишйний характер. Особливо усшлко в^н проходив на Л! Еденно-Зах! дноыу фронт!, Д5 укра!всякий контингент досягав ода:е! треукни за-Гсльно! чиселыюст! в!йсыдааих та на Чорноиорському флот!, цр був укомплектований укра!ицяьм на 85Х.

4. Ьаждявим моментом у роз витку револющйнкх процесс як на Украш, так г в Росл було те,' по а!дбувались вони п!д эначкнм впливом сотадгстичних парпй. Це, великою шрою, эу-мовило характер соц!ально-пол!тнчних, у тому числ! ! Е1йсько-вих реформ. Програмп сощалютичклх парий вкзначали регулярну

армю як дераавний атаэ1зм, яккй повикен а никнут is псбудовою демократичного сусп1льства.

G. Укра1нськ1 npoaijstu г.арт i s обметали наш опаданий рух в api.;ii украшзащею В1йськовиу частин. Шелл прогодошшя УКР эамють створення регуг^рно! apui! Генеральний Сзкрэгзр1ат прийняв план побудови нацюнальяо-територ1ального в1йоька. Тика пол!тика не в1дповхдала духовi часу t не могла заОезпзчити над!йко1 оборони Украш.

Дкерельпа база досл)джзнкя. Окрем! аспектн доглидлувано! теми знайшш свое висштденкя у aSipu.iKax документ t в i матерi-ализ (1). Однак опубл!кован1 в аохрникаг арзавш документа че дгеть Щлкиго!, об'ектшшо! картияи револщтиого та демократичного руху у в!йоьках ТИвденно-Зах1дного, VuI-oi эрмП Гу-мунського фронтiв та Чоркоморського флоту. Тенденщйнай Шдх1д при складанн1 наэваяих э(3грни^!в, практично, унеможливлюе дос-лдаэьня д1яльнос!1 BCix шштичних r.apTiЯ у ьШеькзх, стлоркз

(1). Войсковые комитеты действующей армии /март 1917 г. -март 1918 г./. -Ii. ,1982; Революционное движение в'русской армии. 27 февраля - 24 октября 191V г. -Ii, 196S; Октябрьская революция и армия. 25 октября 1917 г. •• март 1918 г. -М,, 1973; Военно-революционные комитеты действующей армии. 25 октября 1917 г, - март 1918. -М.,1977; Разлсгюкие армии . в 1917 г. -к-Л ,1916; Ставка 2Ь-26 октября 1917 г.//Архив Русской революции. -1922. -Т. 7; До lCTopil зовнилнъо! тш-такя Центрально! Ради//Арх1в Гадянськс Укра!ни.-1932.-N 1-2; До ictopiJ револодШшго руху а частинах Швданно-Зах1Дного фронту в 1917-1918 рр.//Укра1нськиП 1сторичний журнал.-1957.-М 3; Армия в период подготовки и проведения Великой Октябрьской социалистической реводщии//Краснкй архив.-1937.-Т. Б/34/.

переткоди у виачанн*. справкнього характеру та роз маху укра-шського шйськового руху.

Значним внескэи у вквчеаня жштично!. ситуаци на Украш у 1917-1919 роках е видений за кордоном хронолог!чний зб1рник "Шлика Украпюька револютя. Календар юторичних падШ, За лятий 1*917 р. - Сереаень 1918 р." (Нью-Йорк, 1967). •

Баггтий матер!ал 8 досл1диувано1 теми метиться . в перю-дичн1й прес1 1917-1918 рок!в, особливо у в1йськових газетах (1).

На стор1нках друкованих орган!и посл!доано в!добраяались ос-новн! етапи демократизащ! росШсько! арми, публ1кувалась !н- • фзрмацш 13 фронтових, армшськнх з'1зд1в.

. Основну документальну базу досл!даення склали арх1вн! ма-тетали. Особливо вежлив! документи по дан!й тем! восереджет у наступних арх1вах: Рос!йському Державному В1йськово-1сторич-номУ арх1В1: фонда Головного управл!ння Генерального Штабу /Ф. 2033/, штабу Барховного Головнокоиандуючого /9.2003/, в 1 йо ь ково- по л 1 тичного 1 цкв1ланого управления Ставки /0.2005/,

(1). Армейский вестник /а вереснл 1917 р. - Голос фронта/;. Бюллетень комитета Юго-Западного фронта; Вестник Румынского фронта; Бюллетень Бюро Исполнительного Комитета Особой . Армии; Бюллетень Особой Армии; Навестил Армейского Комитета 8-й армии; Известия воеш;?-революционного Комитета 7-й армии; Социал-Демократ; Солдат; Известия Совета рабочих л солдатских депутатов г. Камэнуи-Подольска; В!сник Ук-рынсьшго В1йськового Генерального Комитету; Коэацька думка; Киевская мысль; В1СТ1 а Укра!нсько! Центрально! Ради у »¡ев!; Д!ло; Нова Рада; Дни*ро; Последние Новости; Киевлянин; Речь /п!зн!ш Наша Речь/; Робиняча газета; Бо-ротьба.

штаб i в головнокомзндуючого аршями íh з денно-Заулдного фронту /Ф.2067/, а також штабiв командуючих окремими арм!ями, корпусами та iHmi; Рос!йському Державному ApxíBi В!йськово-иэрсько-го флоту: • документи штабу командуючого флотом '-Зоркого моря /Ф. 609/, Центрального Еиконавчого'Ком!тету Чорноморського флоту /О. р. -183/, Севастопсльсько! Ради Е!йськових та ?об!т.чичих депутаив /Ф. р.-181/; Центральному Деркавному Apxisi Нюцих ор-' ган!в влади та управляй Учра!ни: фонди штабу Одесько! в1йеь-KOBOI округи /Ф. 1705/ та Центрального Еиконавчого Ком1тету, *>умчероду/Ф. 3156/. В дисертаци ^.¡користан! також'матер! али Роо1йського Центру аберелення та вивчеяня документна новиньо! iCTopn та Державного apxiay Рос!йсько! федерац!!.' Таким чином, apxiBHi матер1аи» складають значну групу джеред Автором аквчено 1 викориетано 35 фснд!8 5-ти ¿сторичйих apxiBiB.

Наукова новизна дисертаци полягае в тому, щр на основ i обробки арх1вних та друкованих штер1ас:в, !х уаагальнення, в н!й накреслен! шляхи подальюго досл!дкення взаемозв'язку ар-Mií та пол1тики у переложи i в jsarri сустльства ¡сторичн! момент Обмеиуючись хронологÍ4Hими рамками березень 1917 р. -литий 1918 р. та Tie» частинов Укра!ни, що входила до складу Pccíl, автор видше так! аспект» niel проблема як вшшз тш-тичних процэсиз у 1917 р, в Рос!1 та Укра1н! на рос1йську ар-М1», особливост! дешкратизац!! та розпад рос!йсько1 арып в умовах нацюнашю-визвольяо! боротьби на Украш, шштична оостановка у в!йсгкових частиках, щр рсвшвувались в УкраШ та утворення укра!нських збройних формувань, ер послужили основой майбутньо! арии УНР. Нзвизна доетджуваио! гроблеми по- , лягае такс* в тому, ер зона ве отримала об'ективного висв!т-лення в радянськ!й юторичнш наущ.

Практична щняють досл!дяення полягае в тему, щр уроки,

•• u -

як! дав досв1д реформування pocifietKOi ' apuii та утворення Ббройних Сил УН?, мовдть бути використан1 сучаснгми гоштични-т т-' biftcbkonnvii д1ячаш. Одночасно г;.лст та висковкк do6otii иожуть бути вигаристша викдэдачамя, лекторами при висвцленш тем.:-: участ! Украш! в 1-1й caiTOEifi EifiKl, иацюнально-Е.чз-вольного та в!йськоеого руху на Украш n 1&17-1S18 pp., при щдптовщ л!терат!^и для викдах та середтх учОовкх эаклад!в. , Апгэбащя робот. Дисертащя обговорена та рекомендована до захисту на кафедра iciopii Украаш, науад i техтки Держав-кого ¿тиверсктату "Лъв!вська пол!Тбхнг,<а". Осшэвн! результат» досл1джання викпаден! автором в дошшдях на лаукових кокфе-ренщях. 31Сраний в npoueoi роботи над дисертатею ыатер!ал вие.эркстаний при напясанн! науковкх статей, а такой у науко-во-популярних публ1кац1ях.

Структура дпсертацн лобудована аа хронолог!чно-прсблэмним принципом. Робота складае-гься 13 вступу, чотирьох роадШВ, • гажен з яких охошюе певний стан в реформувани! рос!йсько1 ар-Mii та розвитку укралнськсго в!йсъкового руху, рисновмв, списку викоркстаяих джерэл i л!твратури, додатк1Е.

II. 0СН031Ш SMICT ДИС'ЕРТАЦИ. '■ У встуш обгруртовуеться актуальней», наувова новизна га практична щннють обрано! теми, визначен! шта та завдання роботи, анал1зуеться стан науково1 розробки проблей:, а такой характеризуемся дяерелъна база длсерталп.

В першому роздал! "Сощадьно-пол1Ткчне. етановищэ у в!йсь-ках та на фиш шелл Лютнево! рэволщп" розгляд^еться ВД та насл!дки демократична пэретворень в ¿.рми, 'специф1ка IX про-хогчекня на Швденно-Зах!дному, у VIII-ifl арии РумунськоГо фронтш та яа Чорноморському флот! весами 1917 р.

Рсэд1л з1дкркваеться коротким оглядгм псл1тичкс1 обстановки на Укради. Игредага Лютнев01 революци створила на Укра!-Н1, бхльиа частика ЯК01 була понезолека Рсс1йською !мпер!ею, надзвичайно складну 1 своер^дну ситуацт Як 1 в поих части-• нах кодтчьо! Рос!йсько! хмперП тут з1дбуваеться формуваиня адмШстр&тивчсго адарату Тимчасового уряду та роавиваеться нова Форш револитйно! орган*зац! I громадськчх сил - Ради ро-б!тнкчих та солдатських депутатов. Особлив!ста ж ухрахнського револВДйного руг/ те! доби була поява нацюкалъно-культурно-.0 1 шштичного центру - Центральн : Ради. ПодЮна ситуащя склалася ! в армн, де эамють одного, з*явилось три рюних осоредки владш командир, том1тот ! ксшсар. Балливим фактором демгхратизатI ар>,п! стал« виборн! колег1альН1 оргшпзацп, так! як Ради солдатських депутат!в, в!йськов1 комитет, укра-!нсы»1 рада, тоар. Вони эабеаяечуведи потреби в тштячн1й осв!т! арьийськкх мае, .вдийиюзаги зв'яэок !з р!зними шштич-кими париями !, карезл,. активно пропагували 1х шштичн! плзтформи. Сл1Д шдэкачити, вд эм!ст вМсьиовгат реформ, велико» троя, иуз зумоаления вшивом Петроградсько'. Рада рсб!тни-чях ! соддатських депутат!в, какази яга; воклади початок 31 дкритому протистоянню в армп: солдату буз протиставлений офщэр нк классвий ворог (1). Як показав дальний рогвиток по-Д!й така ситуащя привела до зкачних дефермащй арм)йських структур, а згодом 1 до повного розваду армп.

2 роэдш розглядаеться такой питания боротьби полничних парт1й за арм!Ю. Загадай! пол1тичн1 настро! бгдызоси солдата ! офщери Швденно-Эахшого, УШ-ох арии Румунского фрсн-ив та Чоркоюрського флоту носили в цей пер!од аскраве соц!а-

(1). Рабинович С.Е. Борьба за.армии в 1917 г.-Ы.-Л. ,1930. С. 16.

лютичне забарвяекнл: найб^лыгою популярности у в!йськових ко- • ристувалксь парт1я есергв, яга '».¡ала тут шроку сеЩальну базу, та о-щ ал-демократа (менаовики). Самэ ц! парт!! в1д!грали,ви- . р!тальну роль в робот! вс!х арм!йсыодх та фронтових а'1эд»в, формуючи там яайб1льш чисельи! фракци.

. Одночагно з г.ал1тизац1еи армн в Н1Й роэпочався процес на-цюнального в!докремлення. Особливо усшшно В1н проходив на Швден]:о-Зах1дному фронт!, де укра!нський контингент досягав сдн1Е1 третини загалько! чисельност: вгЛсь:<ових (1), та на Чориоморському флот!, ср Сув укомплектований укра!нцями на 65Х. (2) . В фронтових та тилових частиках, ., до складу яких входил!! Лфашц!, почали утворшатись укра!кськ1 ради, громади, ком!- : те!л тощо. Штои цього руху було створення окрзмих украшсышх ' частик, а центром його став Ки!в.

Напротяз! березня-травня 101? р. орган!зац!Я укра1нського ыйськового руку проходила иадгвйчайно шзвдкими • темпаш. За короткий час були утаорэн1 та розпочали свою роботу Укра!нська Е^йоькоьа Гада, ВШськовий клуб !м. ЕШлуботка, Укра!нський Органхзащйний Ком!тет, при Центральна Рад1 був еформований Укра!кський В1йськовий Генераланий копнет. В ьастгх Киев!, . Чэршгов1, йгеомир! та Кремеичуз1- зиникди украпюьк! полки.

Питания про формування укра!нських частик стало цонтраль-ним 1 на 1-му Укра!кському В!йськовому в'1эд1, ср проходив 5-8 травня 1017 р. з Киев!. .3'!зд постановив виматати В1Д Гикчасо-

(1). Ткачук А. Г. Революционное движение в армиях Юго-Западного и Румынского фронтов накануне и в период Великого Октября: Авторефи дис. ... д-ра ист. наук. -Львов, 1058. -С. 17.'

(2). Юрковский ЕА. Большевики в борьбе с украинским буржуазным национализмом на Черноморском флоте//Революционное движение в русской армии в 1917 г.-И.-, 1981. =0.228.

вого уряду та Патроградсько! Ради вегайного оголовэння нащо-, нально-твритор1ал1>но1 аЬтономи Укразни та оголосив необхи-HicTb утворення укра1нсько! нацюнашьно! арм! 5.

Сл!д вшначити, щр, практично, уся рос1йська демократ iя разом а видам вгйськовим командуванням эустр1ла справедлив! вимоги укра!нщв вороха. У в!йськових комитетах та Радах ро-биничих i вмськових депутат 1 в пан!вн! позици яос!дали за-" гальнорос1йськ1 шштичн! пари!: есери та couíал-демократ. I сама 1х лозгаия, велико» Шров, вплинула на те, пр и 24-х корпусюа KOMiTeTía Швденно-Зах!дного фронту 18 вислозились проти проведения украШваци (1).

Вимогия пров!дних укра!нських парт i й - укра!нських ecepiB, та украшсъких соц!ад-дедакрат!в не йшли дал! орган!эац!1 ок-ремих уграшеьких частиа в рос!йеьк!й арми. 2 cboíx програм-ких документах щ парт!! однозначно заявили про необэадшсть аа>пни пост!йного в!йська народно» muí щеп i тому виступали проти створення регулярно! укра!нсько1 армп.

Другий розд!д "Демократичний рух у вхйськах та на флот1 вл1тку 1917 р." охошюе пер i од, коли кегнвництво революц!йними процесами в арм!! було, практично, умеюшивлене i почався прочее ü розкладу.

Пюля провалу червнезогг наступу рос!йських в:йськ та лип-hsboí спроби б!л2>шовик1в вчинити державний переворот певна частина рос!йських пол!тичних та вмськових д!яч1в стада напо-лягати на встановленн1 режиму "твердо:" влади в крын!, зокре-ма а арм!!. Ядучи наэустр!Ч цим вимогаи Тимчасовий уряд частного реформував в1йслкоье законодавство в Cík посилення ка-

(1). Дещинський Л.Е. Револющйн! поди на Швденно-Зах!д-нсму, Румунському фронтах 1 Чэрноюоському флота в 1917 р. -С. 73.

ральних санкц!й проти порупшшв дисщплши, обмеження сфери д!яльност1 армшських помнетíb господарсько-побутовими питаниями, а також нейтрал i заци впливу 61льесвик1В. Цроте заходи Ц1 з огляду на 1х подовинчаспсть, не привели до змщнення урядових позищй. На грунт! невдоволення яерицучими Д1ями Тим-часового уряду виник корн1ловський заколот, щр ставив' за мету встановлення коротко! диктатур« в KpaiHi. Чимало прихильншив ген. Корн1лова було i серед командування Щвденно-Зах1дного i. vill-oí арии Румунського фронт i в. Провал корк;ловського зако- • доту, фактично, означав встановлення в армп режиму самовряду-вання арм1йськ11х komít^tíb та Рад, KepiBHi позицн в яких Все акгивнше завойовувались б!льшовикамя.

У зь'язку з неОезпечним посиленням бтшовизму в KpaiHi та вгратои над!й на оздоровлення армп, Ставка верховного годов-нокомандування стала прихмльнш® ставитесь до створення укра-1нських в!йськових частик на Ш вденно-Зах iдному, Румунському фронтах та в Кииському i ОДесшому в!йськовому округах. Разом в тим, оС".ежуючи розвкгок нацюналького руху на- Украш, 6 липня 1917 р. Тимчасовий уряд видав постанову, яка повнют» ваперечувала територ!адьний принцип комплектувания врми. Ка-TowiCTb вказувався «ший шлях - коиплегаування окрамих частин виключно укра!нцями (1). Саме шею сФероа i обмегуваюкь sos-' нова^ння украшських представши! а при каб!нет! а!йськоаого MtKtcipa, при Генеральному Штаб! та верховному головнокоман-дуючому (2).

Загалом л!то 1917 р. Суло перюдом бурхлиаого аростання учрашзованих частин в арм!1 та на флот!. Напрйк1нц! серпня 1917 р. на Швденно-3&х!дному фронт! розпочалась украшэац!я.

(1). РГВИА.Ф. 2003,00.1, СПР. 693, Л.37.

(2). Роб!.тнича газета.-1917.-5 червня.

-1934-го та б-го арм!йського rapnyciB. На Чорноморському флотi пасилання украшського фактору в под1тичн!й боротьб1, великою м!рою, було пов'язаьг la виникненням Севзстоподьсько! укра-1ксыс01 ради, як1й вдалося створити дожить сильна орган!зацп на Л1НКОР1 "Боля", крейсерах "Память Меркурия", "Светлана", mihohocui "Завидный" та ihuhix кораблях- Продес нацюнальнэго в1докремлення в!Дбува_ся 1 в тилових rapHi зонах: в Уман1, Бер-дичев!, Куп'янську, ЗЬрков! та 1нших м!стах Укра1ни. Бсього на початку лилня 1917 р.'," за св!дченням члена Генерального В1йсь-кового KoMiTety Поплавка, в розпорядже шп В1йськоеого Ком1тету знаходилось б!льш як 500(sfl соддаив-укра!нц1в (1). Проте Центральна Гада переощнила усшхи ухрашзаци арми 1 недооцши-ла невиртенють основних питань Лютневое революци-, зокрема, аграрного, во послужило фактором подальшого розкладу, поряд э .рас1йськимп, укра!нських частин.

В третьему роэдш "Шйськоз! частини на yKpaiHi в пер!од тднесення нацюнадьно-визвольного руху та ix ставленн" до Еовткэвого перевороту" показано, шр кульмшащйного моменту револвд!йний та нащонально-виэьольний рух в арми та на флот1 досяг у вересн!-листопад1 1917 р. В жштичному житт! Укра!ни стадися велик1 эм!ни. Значно эм1цнили сво! позади укра!нськ! партп, особливо УБСР та УСДРП. Разом а тим в полничку бо-ротьбу на Украш все активов» стали втручатися б!льшовики. Використовуючи piaHOMaHiTHi засоби, в тому числ1 невиправдан1 общянки негайного вирнаення давно назр!лих загальнонащональ-них проблем, тактику блокування з л!вкми силами сощалюткчнкс парт!й та !нш!, вони змогли забезпечити co6i б!льи!сть в окре-мих Радах роб1Тничкх i солдатських депутат!в сх!дних 1 швден-них MicT, де переважадо рос!йськомовне населения.

Cl). ЦДА БО Укра1ни,Ф. 3159,0п. 1,Спр. 140,л. 11.

- 20 -

Будучи нев1д'£мноо частиною сусшльства, арм1я в одних э ним формах переживала кризу влдди. Втрата офщерством авторитету серед солдат!в, пад!ння вшшву В!йськових ком!тет!в, ма-coBi братакня, в1дмови з!д виконання бойових наказtв - все це незаперечно доводило, що арм1я руйнувалась.

Процеси руйнування e^mii та пошук р!зних тлях1в в1ДНовлен-ня ii могутноет! - все це в1Дбувалось на фон1 посилено! д1яль-hocti полничних парт!й у в!йськах. У вересн! 1917 р. в армшх !U в денно- Sax i дного фронту i VIII-1 арми Румунеысого фронту шдбулось ряд парт!йних конференции ecepis, соц!ал-демократ 1в (меншовик1в 1 б1льшовик1в), якл на початку вересия утворили саыост1йн1 фронтовi (на Швденно-Зах iдному фронтi) i арм!йськ! орган1зацИ. Рсзстановку шштичних сил у В1йськах цього peri-ону, а також на Чэрноморському флот 1 в цей перюд значною Mi-рою характеризую» результата вибор!в у В:ерос1йськ! Установч1 Збори. Вони принесли перемогу веерам, разом 8 тим в цьому ре-rioHi. значно посилився вплив б1льшовик1в та укра!нських парий, особливо парти укра1нських соц1алiст iв-револющонерi в.

Ковтневий переворот з Петроград! кардинально змгниа шш-тичну обстановку в Украш. ТимчасоЕ % уряд, на боротьб! а яким укра!Нський пров!д зосереджував ochobhi cboi сили, був повадений. Це в1дкрило перед нацюнальним рухои в Укрын! ве-_ лик! перспектива. Ероте, не шши члко! концепш i визвольно! Соротьби, Центральна Рада не змогла вийти за рамки ,федера-лютських стремл!нь. 7 листопада був виданий 3-й Ун1версал Укра$нсько1 Центрально! Ради, в якому оголошувалось, що Укра!на ста*: Украхнською Народною Республ!кою, не в!дд!ляючись в!д Ро-с1йсько! Республики i збер!гаючи ewiCTb и.

Тим часом б1льшовики активно використовуючи демагопчн! • гасла, почали компанш, спрямовану на захоплення влади на Ук-paiHl, намагаючись забезпечити соб! шдтримку в1йськ Швденно-

Зах!дного, Румунського фронт!a i Чорноморського флоту. Саме щй ijsti i було пгдпорядковане створення бьтьшзицьких ревко-шв, ПК1 зкникли явочним порядком в частинах, де представнжи Uisi партп мали силькнй вплив. Аналопчну пол!тику б1льшовики проводили i в тилових rapHiaonax. •

ЧЭтзертий Р0ЭД1Л "Нащонально-визволаний рух у BiflciKax 1 на флот! в грудиi 1S1? р. • - лютому 1S18 р. на Украш" лрисвя-чений розкритта рол! вхйськовкх формувань Швденно-Зах!дного, VIII-I арми Румунського фронтia i Чорноморського флоту в бо-ротьб! Центрально! Ради з б!лавоаицькими зШськами.^.З середин! BlftCSKOBffit СТРУКТУР КОЛИЕНЬО! рОСiЙСЬКО! арми та флоту В1ДК-рита боротьба Mix б^льиовикаыи з одного беку та Центральною Радоа, В1щцм зрмхйським командуванням - з другого - розпоча-лась п!сля Извтневого перевороту в Петроград!. В Щй боротьб! б1льювики, роэумюта, що основн! аажел! улразл!ння армией: оф<церськяй корпус та з!йськс>в! ком!тети, не можуть бути вико-ристша для гахоплэккя влади з арми, зробшш ставку на завокг-вания 3!йськ через створен! явочним порядком в!йськово-револю-Ц!йн! ¡гам¡тети та загальнофронтоэ! з':зди. Не маячи чисельно! переваги на эЧэдах Шздешго-Захдаого та Румунського фронт!в, дегггогиляазд гаелдаи б!лывовики sce-таки зум!ли забезпечити' co6i шдтримку. Шадгакм цр стало лито эавдяки адийсненню по-л!тичного блоку з Л1ЕГС.Я есерама. Ebiei..: вкборнють командного складу у в!йськах бтшовидак! л^дери, практично, зруйнували ч!тку органisaniH арм!!. Пзрагельно, •¡эмагавчись захистити себе в!д нароставчого незадоволення солдатських мае, Раднарком приступив до демобшзац!! арми та подписания угод про приди-, нення бойоаих дхй нз фронтах.

Епровадлэння б!дьвовицьких директив у вшськах Шзденно-Зах1Дного, Румунського фронтов та тилових гаркгзоках Укра1ки викликало сильний onip г Соку Центрально! Ради. При шдтримц!

вищрго в!йськового коьзндування Швденно-Зах1дного та Румунсь-кого фронт 1 в 23 листопада Генеральний Секретархат оголосив про ой'еднаннл Швденнс-Заххдного та Руыунськсго Фронтхв, шр зна-ходились на територп У/.рашсько! Народно 1 Республики, а один Учрашський фронт, який пхдпорядко'вувазся Генеральному Секре-тар!атов1 (.1). 3 мегоь 1золяци та усукенна небезпеки э боку наШльи акарххчнкх, кедисщпл1коЕаких елеменпв, шдбуркзвани/. аптавдеа битыаоаикгв, Центральна Рада прийняла ршення про озброення де^ких вхйськових частин тилових гарн1зонхв.

Пхсля ультиматуму Раднаркому Е1д 11 грудня 1917 р. Цент-' ральна Рада опинилась в стан!- ыдкрито! В1йни 13 б1льиовицьким урядом. Вхд цього часу шштика Раднаркому в1Дносно Укради визначалась двома основними напрямками: в1йськовою агрес1ею та назильницько» советизацией, найб1льш яскрав'им прикладом яко! стало створення мархснеткового уряду в парков1 - Народного Секретариату.

25 грудня 1917 р. б1лъюзицька Рос1я почала в1йну, прети УНР. Напротяэ! грудня 1917 р. - С1чня 1918 р. 61 л» шайками були зайнятх ряд важливих у стратепчному вхдношеши пункпв. В ход1 наступу бтшовицьк! В1йська зум.ли одержати П1дтриаду а боку деяких частин Швденно-Зах1д'ного фронту, VIII-! арм! I Ру- ■ мунського фронту та корабЛ1В Чорноморськсго флоту. 27 С1чня 1918 р. , був эахоплений Ки$в (2). 1з укра5нських частин, як1 евакуювались ¿а Киева, був утворений "Окремий Запор 1аький За-г1н", який став ядром ма*.5утньо! укра'.кськш арми.

Ситуащя на Украш вменилась теля тдписанкя 27 С1чня 1913 р. Брестського мирного договору. Одержавши шдтримку 13

(1). ВДА ВО Укра*ни,1705,Оп. 1,Спр. 6,л.38.

С 2). Прохода Е Симон Петлвра, вождь украшського В1йська// Табор.-1936.-Ы 28-29.-0,19-20. *

боку щщцшпс в!Яськ, укра!нськ1 а1йськов! формування разом з ними зв!дьнили теритср!» Украина в!Д бшшовицьких частин.

В роздш прогнал!зован1 причини поразки Центрально! Рами. . Серед них - аят:ш!л!тарн! установки б!льшст! члея!з укра!нсь-. кого уряду, .каналагодмппсть власного центрального, апарату !' пов'язааа э ним в!дсутк!сть надежного зв'яаку !з украшзава-ними частиками на фронт!, • брак в!йсЬкових спещал1ст1в серед укра!йц!9, нареить недеощнка сощальиого петання в укра!нсь-к!й револици. Головна я причина пораэки укра!нсько1. револщп Вбачаеться у а^сутнос?!1 ч!тко! визвольно-пол1тично!.-концепцп 1 пов'язано! з не» стратеги визвольно! боротьби у тодигшього ПОЛ1ТИЧНОГО 1 в1йськового провой' Укра1ни. За ще! 'обставили Збройн! Сили йсра!Ни йе змогди розгорнутись у реальну силу 1 стати М: дао» опороэ, новонароджено! Украхнсько! Народно! Рес-ПУбД!КИ.

X вяеяовках зроблен! узаглькення та сформудаован1 основа ' уроки, отряман! при створена! Укра1нських Збройних Сил та ре-формуванн1 росхйеькэ! армп. Шдкреслено, а® в умов ах в^дсут-ност! ч!ткого образу майбутнього сусп!льства пров!дники укра-1..сьто! реводщ!! не здагли скласти 1 практичного плану збройних тя. Натом!сть вс! змяя-в армп виникли швидше а!д тиском"" ревоЛЕЗщйног хвил1, стих!йно. ан!ж планово. Фактер плановости досконало! оргая!зацп намхчених реформ та вчаеяого ¡х проведения повинен враховуватись х при буд:вшщтв1 сучасних Збройних Сил Украшь дьщльнеть же пойти* :них процесгв у в!йськах .ювинна регулшатись рамками, в яких арм!я эдатна виконувати свою основну даИтичяу функщю - шдтримку стаб!льност! дерла-ви та эахисту и громадян.

Основы положения дасертгцп вкс21тлен1 у .каступних пусшкацтх автора;

1. Цштичне становище у вгйськах Швденно-Зах!дного фронту июля Люггнево! револщи /лютий - травень 1917 р./. /УВхеник ЛП1 N 263. -Львхв, 1292. -С. 18-23.

2. Б1йськове питания в планах державного буд1вництва Укра-шсько! Центрально! Ради.//Укра!нська дер*авн1сть: 1стор1Я ! сучаснхсть. Матер{али науково! кокференцп,

• с!чень 1993.-К. ,1993.-0.194-196.

3. Генезис та початок вхйськового конфдисгу мпг. УНР та Раднаркомом. / Молода Галичияа.-1994.-1 листопада.

/ Сшвавтор Дещинський Л Е, /.

4. Грушевський ! роэробка аовн!шньопол!тично! кондааци Укра!ни в 1917-1918 рр.: теорхя 1 практика. //МихаПло Грушевський ! Зах!диа Укра!на.Доп. 1 повхдоылення науково! конференци. -Льа!В,1995. -С. 331-303. /Сшвавтор Голубко В.Е./.

б. 3 !стор!! створення Збройних Сил УкраГнсько! Народно! Республики.//Вюник Укра!ноаИавства ДОЛЛ.-Льв1в, 1995. -С. 3-15. /Сп!вавтори Двщцнський л. Е., 31нкевич Р. Д. /.

Зинкевич Л В. Распад российской арми и украинское военное движение в условиях национальной революции на Украине (март 1917 - февраль 1913/.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22 - Военная' история. Институт гуманитарного образования Университета Львовская Политехника.

Запинается текст диссертации, содержащей исследование демократизации и Р"сп?да российской армии на Украине в условиях развертывания национально-освободительной борьбы, а также сложный комплекс проблем, связанных с образованием Украинских Вооруженных Сил. Установлено, что при проведении военных реформ Временным правительством фактор стихийности и натиска революционной волны сыграл решающую роль. В полней мере это касается и военной политики Центральной Рады, ао не были учтены основные условия успеха: плановость, есвершеняаг организация намеченных реформ, необходимость их своевременного воплощения и ограничения политических процессов в войсках рамками, в которых армия способна поддерживать стабильность государства и защищать ее граждан..

Zinkevich L.V. Disintegration of Russian Array and Ukrainian military movement in circumstances of national revolution in Ukraine (inarch 1917 - february 1918)

Dissertation for serchmg cf scientific degree magister cf historical sciences on specialisation 20.02.22 - Military history. Institute of humanitarien education of Lviv Polltechnick University.

The text оГ dissertation is fceg;n defended, in which the democrattsation and disintegration of Russion Army in Ukraine in circunstences of nations* liberation struggle spreading and complicated cosplex of problems, connected with Arnad Forces formation are presented. It is proved that chaotic and pressing elenent of revolutionary wave in refcrrs conducted by Provisional Government has playad a decisive part. It is completely connected and «nth the military policy of the Tcentralna Rada. It has not taken into consideration the nain . conditions of success: planning-, .thorough organization of outlined reforms, necessity of their realization in due tiro and political processes in the troops within tt» limits in which агиу is capable to keep state stability and defend its citizer.g.

Клшсй1 слова: гашткчш парти, реформа, украшзащя, В1йськоз1 яп, арми, Шидеийо-Зах1Дний фронт, VUI-a арм1я Румунського фронту, Чзркокорсысй Флот.

Шдяисанс до друку 15.05.95. Формат 60 х 84 1/16. Шшр офсетикй. Лрук офсетний. Ум. друк. арк. 1.3 Ум. фарбо-а;до. •• ,5. Зам. 834.

Еавчалько-виробнич1 майстернх Льв1вського тшгра-,ф!чкого технхкуму.

290&34, м. Льв12, в ул. Еинниченка, 12

ГПдпнсапо до друку 16.05.95. Формат 60x84'/i6- Пашр друкарський № 2. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 1,1. Ум. фарбо-вщб. 1,23. Зам. 834. Тираж 100.

Навчалыю-виробнич1 майстерщ Льв!вського пол1граф1чного техшкуму. 290004. м. JlbBÍB, в ул. Вшшиченка, 12.