автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Развитие педагогической лексики в российском литературном языке XIX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие педагогической лексики в российском литературном языке XIX в."

ОДЕСЬКИЙ ДЕРКАВНКЙ УНІВЕРСИТЕТ . ' імені 1.І.МЕЧШК03А

• На правах рукопису

б од

9 СЕН -1Г-Г.-Ч РлсссО'

*“ СОКАЛЬ Марія Анатоліївна *

/

РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ XIX ог.

Спеціальніоть 10.02.01 - російська, мова

А вторефераг

дисертації на здобуття наукового ступеня •. кандидата філолог чних наук

Одеоа — 199і»

Дисертацією е руконио. . '

Робота виконана в Одеському державному педагогічному . інституті імені К.Д.Уши.нського.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук .доцент СМОЛЬСЬКА Аделаїда Костянтинівна :

Офіційні 0П0НЄНГИ5

- доктор філологічних наук, профеоор ФРАКЧУК Віра Юріївна*

- кандидат філологічних наук, доцент ФОМИНА Людмила -Федорівна

Провідна організація - Херсонський державний педагогічний інсгигу" .

* ■ , . •

' Захист відбудеться 16 вересня 199і» року о 13,00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 068,2і»,08 з філологічних наук в Одеському університеті /270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. ІЗО/. . '

3 дисертаціє» мокна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеського універоитету. . . . ■;

• Автореферат розіслано- " // " С-йрги-с^х., І5І91» р,

Вчений секретар , ■' . , .

спйиіалі зоввної вченої ї„.дк ^ ЇХОР НІМ. • •

- І -

_ . ' к

Розвиток російської історичної лексикології в другій половині XX сг. значно активізувався у зв'язку з гендзнцісв гозгля-ду словникового окладу в рамках окремих тематичних груп ДГ/ і ле; ;ико-семангичних /ЛСГ/ груп. У російському мовознавстві поед-мегои спеціального дослідження стала історія військової лексики /Ф.ТіСороколбгов/, залізничної лексики /С.Д.Ледяєва/, кольоропо-значення /Л.М.Грановська/, найменувань мір довкини /Г.Я.Романо-ва/, гіпологічної лексики /Г.Ф.Одикиов/, термінів юридичної справи, зображувального мистецтва і т.д. Порівн. також вивчення міфологічної, темпораль..ої, фітонімічної та їнш. ТГ україніко! лексики, використання діахронно-зісгавного підходу до лексики- ' в прзпх Т.БЛукінової, М.ГІ.Кочергана, А.М.Шамоти, В.В.Німчука та інд. українських лінгвістів.

Щодо російської педагогічної лекси’і, то на її розгляд спочагк, звернули увагу не лінгвісти, а історики-педагоги Б.Б.Ко-маровський ?а І.М.Кантор, нл} запропонували певний підхід до класифікації термінів у ісгор’ико-педагогічкому і пре дме гно-ге матим по му плані та торкнулися логіко-методологічної проблеми упорядкування цієї сфери. Але їхні дослідження не е лінгвістичними.

Частково ідея мовознавчого вивчення тематичних груп педагогічної лексики реалізувалася в-дисертаційних роботах Ю.І.Іадь-ко "і Р.М.Тагієвої. В пераій на матеріалі російської мови розглядається розвиток мікросистеми найменування Осіб, поз'язаь..х з 'процесом навчання і виховання. Слід сказати, до робота містить б гаго цікавих матеріалів га спостережень, але великий розмах у діахронії - від Київської Русі до насих днів - дозволяє думати, що не всі питання, пов'язані з історією цього тематичного -шару лексики,, розв'язані. Дрлга робота присвячена лексико-се«античним групам назв навчальний закладів. Ї£ автор /Р.М.Тагіева/ обмежується рамками ХУШ - XX ст.ст., прагнучи помітити всі зміни в цій групі пг иагегічної лексики, але гало звертаюча уь^гу на системні згдноиення всередині ДСГ.

У педагогічній лексиці, крім груп назв осіб га навчальних закладів, виділяються також тематичні групи найменувань учбових приміщень, підрозділів у навчальному закладі, предметів спільного побут/, форм організації навчальної роботи та іни. Ці шари- ■ педагогічної лексики в російській історичній .лексикології че не аналізувалися. Найбільший інтерес, на думку автора реферованої

роґ'оги, являє «обо» ТГ "Форми організації навчальної роботи", яка включає найменування учбових занять і фори учбового контролю. Вона і була обрана предметом вивчення. Дослідження проводилося на одному синхронному зрізі XIX от., що не виключало діахронного аспекту, бо тлумачні словники XX сг. активно фіксують цю педагогічну лексику і дозволяють маги уявлення про її розвиток та зміни б новий час.

Матеріалом для дослідження послукял. : Яурнал Міністерства народної освіти з усіма педагогічними статтями, назвами, розпорядженнями, донесеннями, які в ньому містяться і стосуються середньої ,га вищої освіти в Росії XIX ст.; Збірки постанов по Міністерству народної освії,.; педагогічні твори М.І.Пирогова; ряд статей К.Д.Ушинського; довідкові видання з педагогіки початку XX ст.; крім того, ^дожні твори, тематично пов’язані з педагогічним процесом, наприклад, "Очерки бурсы" М.Г.Помяловського, "Детсгао Темы" М. Г&рі на-іїихай мвсысого та ряд інших дкерел.

При доборі корпусу педагогічних номінацій використовувалися. тлумачні словники російської мови XIX ст., а також словники іншомовних одів. При аналізі історії формування ГГ "фірми організації навчальної роботи" ми спиралися на дані етимологічних га історичних словників. Тлумачні словники XI» ст. включалися в дослідження, по-перше, як свідоцтво про лексику другого синхронного зрізу, по-друге, як допоміжний матеріал для висвітлення лексичної системи ХІХ ст-. на основі посилань на більш ранні Д*в-рела, які в н’»х містяться.. ‘ . ’

Основна .мета дослідження полягає в тому, щоб виявити ишя-хи формування і розвитку педагогічної лексики російської літературної мови XIX от., встановити зв’язки цієї групи лексики із загальнонародною мовою і корпусом запозичених слів, зробити сем-ний аналіз кожного педагогічного терміна і розглянути вііутрішньо-сисгемкі зв'язки педагогічних термінів /ПГ/ у складі ЛСГ.

Для досягнення цієї мети, вирішуються такі .завдання»

- ог'сати систему педагогічної’лексики з семантикою " >рми організації навчальної роботи", виявивши внутріиньосистемні‘та игкісагегоріальнг зв'язки чіеї лексики;

- визн .дати семний набір "ожного педагогічного терміна та воїцновиги ступінь його термінологізації;' •

- в-.чвиг; процеси синонімії в системі аналізованих ЛСТ*, ,эзглянути тенденцію до поступового усунення подібних за значенням засобів у корпусі педагогічної лексики;

- виявити перспективу розвитку педагогічної лексики на межі XIГ. і XX ст.ст.

Дослідження цих завдань сп’раеться як на внугрівньомовну, так і на екстралінгвістичну обумовленість закономірностей розвитку педагогічної лексики.

Методи дослідження» У дисертації використано системний підхід до вивчення мовник фактів. Основний прийом дисергаці’-це прийом внутрішньомовного зіставлення аналізованої едагогіч- '• ної лексики в межах XIX ст. У дисертації також використовується метод. Компонентного аналізу, метод контекстного спостереження над однослівними і'складеними педагогічними термінами, метод словникових дефініцій на осові словників XIX ст., попереднього і наступного періодів.

Наукова новизна. Дослідження е першим діахронним описом педагогічної лексики із значенням "форми організації навчальної роботи". У ньому подано системний аналіз найменувань навчальних занять і форм навчального контроля, фіксуються г іни, характерні для. історичного розвитку цієї лексики в XIX і XX ст.ст. .

• Теоретичне значення дослідження визначається тим, що еволюція педагогічної лексики в ньому розглядається ке тільки в тісному зв'язку з історією педагогічної справи в Росії, але й ' внугрішньосистемно, з детальною семантичною характеристикою копаного терміна/ . ’

Практичне значення. Матеріали дисертації можуть бути використані при ствс^енчі повного історичного опису російської педагогічної лексики, а також можуть послужити базою для розробки спецкурсів по історії російської педагогічної лексики, історії форм навчання в середній і вищій школі.

•. , Основьх положення, що виносяться на захист.

, І. Словниковий склад організований у систему на основі диференціації та інтеграції численних ЛСГ. Процеси, які роходять у рамках ЛСГ і за їх межами, відбивають динаміку явищ наько-липнього гвігу. У відповідності з цим відомим у мовознавстві . ' твердженням висувається положення про оформлення протягом XIX сг*. ТГ. "форми організації навчальної роботи". Ставиться завдання.

з'ясувати, як сформувалася дана ТГі які буди шляхи її подальше і*о розвитку. • •

2. ЛСГ є системою, компоненти якої юв’язані міксобоо'

різноманітним;! внутріячьослівними стосунками. Ставиться завдання встановити, які внугргшньослівні гіперо-гіпонімічні га синонімічні взаємодії членів ЛСГ. ,

3. У працях з синхронного вивчення лексики надзвичайно

активно використовується компонентний ан»ліз, який дозволяє виявляти зміни в семантичній структурі слова. Зиячлення сеяного складу слова вакливе й для діахронічних досліджень. На захист ■ виноситься питання про вивчення сенної структури ПТ кожної ЛСГ у зв’язку з розвитком пр"дгогічної лексики "форми організації навчальної роботи" з XIX ст. ‘ ’

Апробація дослідження. Основні положення дисертації допо-. відалися на викладацьких-наукових конференціях Одеського педагогічного інституту Д589, 1550, 1991 рр./, на міжвузівській обласній науково-методичній конференції "іііляхи посилення ефектив-.ності Тактичного курсу української мови га виховання читацької майстерності" /Одеса, 1992 р./, на’ мікзузівській науковій конференції "Проблеми контрастийної лінгвістики" /Кіровоград, 1993/ і зкайили відбиття в чотирьох публікаціях - мелодичній розробці

• з лексики російської мови і трьох тезах. ,

• Завдання дисертації визначили її структуру і зміст: дисертація складається із-вступу, двох розділів /І. .Історія формування тематичної групи "форми організації учбової роботи";'

П. Семантична структура педагогічних "термінів ТГ "форми органі-.

• зації навчальної роботи"/, висновків, списку використаної літератури / 206 позицій/ і списку скорочених позначень.

‘ • ЗМІСТ РОБОТИ ' .

.У вступі до дисертації представлена загальна характеристика її проблематики, міститься бгрунтувакня актуальності дослідження, формулюється кета, завдання, визначається матеріал, метоли д^слідтшя, наукова новизна, теоретичне і практичне, значення роботи. .

, Оскільки в дисертації аналізується іедагогічна лексика' певного історичного періоду, ькнайтіСіДие пов'язана з розви-■кон системи освіти, й '.налізовані лє^ср’м розглядаються в функ-

ніокально-семантичному аспекті, аспекті-динаміки внутріиньослів-них зв’язків та змін певних ЛСГ; у вступі також коротко характеризується становлення системи освіти в Росії XIX сг.; рс..лля~ дає'!>ся понятійно-теоретичний апарат і лінгвістичні терміни, прийняті в роботі, . .

. У І розділі "Історія Формування тематичної групи "форми організації.навчальної роботи" роз-лядаються з історичних позицій шляхи "ведення однослівних педагогічних термінів з архісемою "навчальне заныгя" .і "навчальний контроль" у педагогічну лексику російської мови XIX с., при цьому показано смислову орг таці» слів, які виступають як пецагогічнт терміни, тоби семангич--на стр^чтура їх наводиться повністю.

Подання слова у всьому об'єм: його значень важливе для виявлення‘первин: ого' використання і первинні фіксації педагогічного значення слів, які входять :,о ТГ "іїормп організації навчальної роботи". Такий підхід лйпома. ас виявити причини розширеного функціонування одних та зникнення і най х лексем у гедагогічній лексиці XIX сг. і наступного періоду /XX сг./.

Результати спостережень оформлюються у вигляді історико-лексикологічних егіодів, Присвячених окремим лексемам /у ВІДПОВІДНОСТІ з цим і.поділено розділ на параграфи/. . 1 .

•" У XIX ст. досить чітко визначається склад, однослівних ПТ ТГ "форми Організацій навчальної роботи". У досліджувану Т. увійшли терміни: занятие, урок/ беседа, испытание, зачет (І); клг.сс, диспут. Коллоквиум, репетиция, лекция, экзамен, семина-риум (—ия, -ий) (20. .

Стосовно /о термінів слов’янського походження (І), а також ■ іншомовних ПТ .(Ю можна говорити тільки про педагогічні лексико-семантичні варіанта (ЛСВ) слів 'іолісемічного значення. :

. , Досліджувані термінологічні значення цих слів є результатом семантичної. дерив-чіТ /лекскко-семантичної трансформаці*'/, о більшості випадків заснованій на імплікаційному /метонімічному/ зв’язку їхніх ЛСВ. Наприклад, термін испытание відноситься до числа синтаксично похідних поаіпа ае*1опів і перш все семантично співвідноситься з відповідними ЛСВ твірного дієслова. испытать (испытывать). Семантична структура слова в XIX сг. ’ • може бути представлена так: • ' • .

ь

•Перевірка

X . м

е;

Л

hi

О

ЯКИХОСЬ, чиїхось якостей, властивостей, ’ В гому ЧИСЛІ

ЧИ їхось

на власному досвіді якихось почуттів, відчуттів

я

■о

о

<гЗ

>»

о

а*

'навчальна

перевірка

І

наукова

перевірка

і .

8.

екзамен

доодгд

пере нива їй1'

ІМШЦКаЦІЙНІ СЄМІІІ1ГИЧНІ віднопення реалізуються міх твірними І похідними значеннями: навчальна перевірка > екзамен, наукова перевірка > дослід, перевірка на власному досвіді переживання /порхвн. аналогічний розвиток педагогічного значення "форма організації навчальної роботи" в словах занятие: навчальна робота, вправам навчальні заняття /уроки, лекції/; урок: робота, задана комусь /в тому числі учню/ для виконання в певний строк - навчальне заняття; репетиция : повторення /в тему числі з навчальною метою/;» форма організації навчальної роботи, що грунтується на повторенні і т.д./.

Метонімічний зв'язок значень запозичених с.ів представлений у мові-джерелі.

. Лексико-семантичні зв'язки між окремими фрагментами словника, які виникають в результаті полісемії, призводить до внуг-ріиньосис темної багатозначності /в межах педагогічної терні но по-гії/ ряду аналізованих ПТ. Наприклад, ПТ лекция проник у російську мову в епоху Петра І /можливо, через польську/ з німецької мови. Н]м. Lection етимологічно походить з лаг, lectio -"читання">- Іеееге - "чигати". Віддієслівний характер слово . зберігав і в мові-рецепторі /російській/- У його семантичній •структурі виділяються дві суміжні смислові сфери - .дія1 /"читання, викладання" - тобто виклад викладачем певних відомостей/

і,форма дії' /"урок, навчальний час професора", тобто навчальне заняття, яке полягає у викладі викладачем пеан их в ідомосте-и/ /див. Словник Дадя/. Слово лекция /функціонування якого первісно д^меиене навчрльною сферою' в первому ІСВ як педагогічний термін входить у ТГ ’методи навчання" /..орівн»’ я се да, рассказ, объяс -некие/, у другому ЛВС р ТГ "навчальні ’ заняття' /у XIX ст. пере-

_ ' к • важно у г ;!их /чбових закладах/ -або ТГ'"структурні елементи *

навчального заняття" /бо словом лекция могла позначитися пояснювальна, проведена нг> основі лекційного методу, частина уроку/.

Лекцієа в XIX ст. іменувалося не тільки навчальне заняття, але і подібне до нього за формою публічне чигання на яку-неб^дь тему. Цей ЛСВ, якия свідчить пре розширення предметної співвід-несенносгі ПТ лекция функціонував „ реальній мовній практиці, як правило, з означенням "публічна". Тематично розглядуване найменування мокна ві..;іести до системи позашкільної освіти. .

Використовується : XIX ст., але не фіксується словник-чи /як і попередній ЛСЗ/ ще один, чо виник на основі ім. .ікаційно- • • го метонімічного зв'язку ,дія* - .результат дії», семантичний варіант слова лекция - "записи з якогось предмета, зроблені лектором або його зл/хачами і, можливо, кимось опубліковані" /ТГ "засоби "івчання", порівн. акок ПТ конспекти, записки - учительские , профессорские, кл! :сте/. .

' У XX ст. слово продовжує? функціонувати у всіх згадуваних нами ЛСВ, будучи полісемічним педагогічним терміном.

Багатозначними ПТ у XIX ст. були також класс /ТГ "навчальні колективи", "навчальні приміщення", "форми організації пав-чальної роооти", "навчальні заклади", "ртрукгурні елементи навчальних закладів", "етапи (ступені) навчання"); урок, беседа /ТГ "форми організації навчальної роботи" і "методи навчаг я"/; семинария, семинарий, семинариум /ТГ ,:навчальні заклади" і "фбр- ■ ми організації навчальної роботи"/ - процесу розвитку багатозначності цих слів протистоїть у XIX ст. тенденція до семантичного розмежування однокореневих лексем. ПТ коллоквиум'і репетиция в межах досліджуваної ТГ -оглк позначити як навчальне заняття, гак і форму навчального ко«тролю. ;

Більшість аналізованих слів уперше зафіксовані словниками кінця ХУШ - початку XIX сг.ст. /більа ранню фіксацію мають «к-секи урок, испытание - лсч. ХУШ ст., більш пізно - коллоквиу: , зачет, семинарий, диспут -'кін. XIX - поч. XX сг.ст./. Подо до-лідяузаних педагогічних значень' цих слів /тобто ЛСВ "на’-іальне заняття" і "навчальний контроль1'/, то вони фіксується в тлумачних словниках середини і кінця XIX о*., що пов'язано як з пост»-новкою лексикографічної справи- в Росії, так і з розробко» та за-

кріпленням логіко-поиягійного апарату педагогічної науки в XIX ,і. ■ : • •

Але сучасні історичні словники і послі ікешя, які відби- * вають лексику ХУШ сг., а ’’аиок ?ібраний у реферованому дослідмзн-ні корауй педагогічних -текстів XIX сг. дозволяє вказати на недостатньо повну лексикографічну розробку ряду слів з педагогічними значеннями і визначити більш ранній період їх Аункніонуван-' ня в ролі ПТ. .

Так, оймекепо представлена словниками початку * середини XIX сг. семантика повністю термінологізованого в ХУШ ст. ПТ урок -цпр«ттне, індивідуальне навчальне заняття", в той час як ПТ урок протягом XIX ст. с."’кигь найменуванням групового, колективного навчального заняття в середніх навчальних закладах. Формування цього значення обумовлене екстралінгвістичними факторами, пов'язаними з виникненням та офіційним закріпленням у кінці ХУШ сг. класно-урочно І системи навчання. Крім того, на кінець XIX сг. відбувається розширення предмадної співвідносності ГТГ урок "кож .тивне навчальне заняття". Для номінації нової педагогічної реалії - спеціальних шкіл, ку{йів у системі дозешкільної освіти використовується лехсикйлізована форма мкоьини уроки. Цей термінологічний ЛСВ слова тлумачними словникауч ХіХ і XX сг.ст. не підгвержуеться. • , -

. Лексикографічна практика XIX сг. гакоііс відставала від тенденцій розвитку педагогічних значень у славі занятие та ішаих •ПТ, За мёками словникової кодифікації в XIX сг. залишилися ПТ ' беседа /який функціонував, в основному, як опорне слово відпо-. віднкх найменувань навчальних занять/ і ПТ диспут - "проведене у шгляді. диспута навчальне заняття". .

8 усіх шляхів, розвитку лексики, в тому числі спеціальної, при формуванні педагогічної термінології, зокрема однослівних ОТ ; із значенням "форма організації навчальної роботи", російська мова XIX сг. май&е однаковою мірою / :?/ використовує; а) семантичну деривацію, загальновживаних слів;-б) пряме запозичення' і”-иомовних ПТ. ; •. ■ ! •

: У цілому слід вважати, шо базисні однослівні ПТ ?Г "форми . організації на"чальпої роботи" визначалися в ^еійській мові лкраз у XIX от. ' . ' '

. Другий розділ дисертації присвячений розгляду семангичлої структури ні' ТГ "форми організації навчи ііої робогл'*. Вия» сенного набору ПТ дозволив зіставити їх, визначити типи смислових зв'язків, які виникають пік членами групи, розглянути динаміку зміни компонентів значення і міжслівчих зв'язків у досліджуваному і наступному /XX ст./ періодах.

Поставлені завдання та їхвирішення визначили структуру і . зміст другого розділу, який складається з двох частин: І. "ЛСГ найменувань навчальних занять"; Л. "ЛСГ найменувань фори навчального контролю". У кожній із частин роботи характеризується набір диференціальних сем /ДС/, властивих ПТ указаних ЛСГ, аналізуються ієрархічні /родо-видовт/ та синонімічні відношення мік членами групи.

■ Поряд з однослівними ПТ у розділі розглядаються субстантивні словосполучення термінологічного характеру, в яких однослівні номінації .иступит- як опорні слова. Без розгляду їй’ аналітичної сгрук./ри не мокна було б з необхідною повнотою відбити склад усіх компонентів ЛСГ, бо, як правило, вони не мцюгь "однослівних замінників.

Ссмний набір особливо важливий для однослівних і складених номінацій навчальних занять. Вони розрізнявгься з допомогою ДС, які вказують на навчальний заклад, тривалість навчального заняття, час начального заняття, мету навчання, метод навчання, структуру навчального заняття, етапи навчального процесу, особливості організації навчального заняття, навчальний предмет,того, хто вчить, і того, кого навчають, місце проведення навчального заняття. Менаою м?ооп семний набір прел таврений у номінаціях форм навчального контролю.

Проаналізовані на матеріалі словників, педагогічних і ху-докніх текстів ПТ з архісемои "навчальне заняття", "навчальна перевірка" дозволяють ставити питання про індекс /тобто ступінь/ педагогічності окремих нок’націй педагогічної лексики XIX сг.

Найбільш високий індекс педагогічності в XIX ст. мц.м П'Г урок, лекция, испытание, .екзамен, в яких у словникових дефініціях того часу, :рім архісеми "навчал-ле заняття", згадувалися ДС "тип /ранг/ навчального закладу", гемп.ральна сема "проміжок часу, який відводиться на навчальне заняття", "причетність особи /викладача/", іноді -методи викладу навчаліного матеріалу.

_ Через природне відставання лексикографічної практики XIX ст. і приналежність досліджуваної лексики до спеціальної сфери повний се^чий набір ПГ виявився доступним для аналізу тільки ■ при залученні педагогічних, в першу чергу офіційно-ділових і художніх текстів XIX сг. Це особливо яскраво виявилося в характерне гиці ПТ бесека, репетиция, коллоквиум, зачет. У ЛСГ "номінації навчального контролю" питання про диференціації семя підготовча /І/, заключна, або річна /2/, підсумкова (випускна /З/ або вступна А/) та інші види перевірки можна було вирі-уватк тільки на матеріалі текстових складених ПТ. /порівн. досигь частотні ПТ, фіксовані корпусом текстів: /І/: полугодовые испытания, ежемесячные экзаменыполугодичные репетиции, .^питательные коллоквиумы та інш.; /2/ переводные испытания, переходные экзамены, годичные испытания, курсовые спыгания, частные переводные экзамены; классные, 'чебные, генеральные репетиции та гни./ полные испытания, окончательные испита» я, выпус.сные экзамены, государственный экзамен гг тнш.; /4/ приемк”е испытания, вступительные испытания, конкурсные экзамены та інш./. .

Ак показав аналіз, структура ЛСГ найменувань навчальних занять відзначається ієрархічною організацією, наявністю гіперо-НІМІВ, гіпонімів і співгіпонімів /порівн. перший ступінь родо-ви~ дових відношень представлений гідронімами занятие і учебное занятие , гіпонімами лекция, урок, класс, беседа, диспут, семинар, ппакг/ 'еское занятие та їхніми співгіпонімами урочное занятие, классное занятие, школьные занятия, лекционное занятие, учебнопрактические занятия/. Нових однослівних термінів у XIX сг. ця ‘ група не одержала. Складені ПТ учебное занятие і практическое занятие /поява о сг а гаїього обумовлена лакунами в позначенні предметного ряду/ входять у число базииних найменувань видів навчальних занять. Особл'-'чість семантики і функціонування ПТ практическое занятие в XIX ст. пов'язана з неповною втратою цим словосполученням процесуального значення /сема "процесуальнісгь" Підтримується в потіла ефіопів занятие специфішіруючим озі.лченням-прикмегником "практическое"/, мо виявляєг ся /І/ у зсер.екеині складеним ПТ, у ряді випадків, синтаксичної дієслівної сполучуваності /практические занятия чем/, /2/ у взаемоза-мінюваносгі словосполучень практические занятия - пракгиче^жие упражнения. ' ■

. Остаточне закріплення ПТ учебное • занятие і практическое занятие відбувається в XX ст.

ЛСГ номінацій навчальної перевірки за структурою мав більш лінійний, менш ієрархічний характер, ній розглядувана 'чає ЛСГ. У групі назв навчальної перевірки до кінця ХІХ сг. зберігає свою актуальність синонімія ПТ испнтание і экзамен, які мапгь найбільш узагальнене значення. На відміну від ЛСГ назв навчальних занять, де гіперонім /учебное/занягие можна охарактеризувати як "навчальне заняття взагалі", в ЛСГ "форми навчального контролю' ок.. .мен /испытание/ - "навчальна перевірка, яка провидиться за певними,властивими тільки екзаменам, правилами”. Крім того,' в ЛСГ назв навчальних занять більшість однослівних ПТ-виступає як спів^^поніми у відношенні міх собою, а а іншій досліджуваній'ЛСГ. ІіТ репетиция, коллоквиум, співвідносяться не стільки одне з одним, .скільки з о клатіни ПТ, об'єднаними з ними лС "тип/реінг/ і. .вчал’.нои закладу" і "етап навчального контролю" /порівн. реі.-тииия - переводной экзамен, коллоквиум - вступительное испытание/. ■

4 Отже, гіперо-гіпоііімічні відношення мгж членами групи ускладнені значною кількістю індивідуальних семантичних ознак, неспіьаідносних мік собою. Це обумовлено різноманітністю позна-чуїзаних ПГ ре-.лій та їхньою нестійкісти, пов'язаною із змінами структури павча-.ьної перевірки як елемента навчального П)юцесу.

У ЛСГ.найменувань форм наачальиого контролы набір однослівних термінів розширюється па рахунок появи в 80-і роки ХІХ от.

ПТ зачет, який спочатку не мав характеру опигуаальпої перевірки, представляючи гобон оцінку діяльності учня, визнання його навчальної роооги протягом півріччя виконаної /порівн. "зачет полугодий"/, а псгім став використовуватися як номінація безо-аіночної /позабальної/ форми опитування по односеместровим предметам. Подальші зміни семантичної структури цього терміна припадають на XX сг.

Заріативнісгь способів позначення спеціального поняття -характерна особливість становлення будь-якої термінологічної системи. СИНОНІМІ ноке бути обумовлена цілим рядом причин, серед яких у досліджуваних ЛСГ виділяються такі: І/ різні джерела формування ПТ /порівн. ^Ерк - класс, испытание - экзамен, полугодичный экзамен - семестровый экзамен, частные л кции - притгные

лекции; 2/ створення на базі родового ПТ шляхом виділення класи-Фікацтйної ознаки поняття аналітичного еквівалента видовому. ПТ /порівн. .д1''к - у;х>чное занятие, лекция - лекционное занятие/;

З/ розгоргиння однослівної номінації в складений ПТ із семантично надлишковим компонентом /занятие - учебное яавятйе, репети-ний - учебные репетиции/; V специфікація ПТ з допомогою прикметника йсо іменника /порівн. школьные занятия - занятия в школе, 'ранцузский класс - класс французского языка, университетские приемные экзамены - приемные экзамены в униве;)Ситет/; 5/ ^зріз-неиня синтаксичних конструкцій складених ПТ, спеціалізованих з допомого» іменника /порівн. урок математики - урок в математике, урок из математики, экзамен’истории - экзамен из истории - экзамен в истории/. Вони свідчать про некодифікаційність певних видів прийменниково-відмінкових сполучень у російській мові XIX ст.; б/ різне відбиття в ПТ якої-нчбудь класифікаційної-ознаки понят?-тя /пор; ли. наглядные беседы - беседы по картинка ; чы пуск.ще ' экзамены - окончательные экзамены/; 7/' створення ПТ шляхом ви-; ділення різних класифікаційних ознак'поняття /порівн. общие лек: ции - публичные лекции (обидва терміни об'єдналися семою "обо-

в’язкові наЕчальні заняття у вищій школі"), пробные уроки - са-. мосгоятелыше уроки - практические уроки Т". інш/. ;.....

Створювані синонімічні віднг 'ення, як і всі відношення в мові, історичні. Так, наприклад, протягом XIX ст., відбиваючи процес озвитку педагогічної теорії і практики, утворюються та функціонують нові синонімічні ряди: литературные беседы в гимназии - гимназические литературные беседы /поява термінів відноситься. до 40-х років XIX ст./, свободные занятия - свободные уроки - беседы/ терміни фіксуються у 90-х р., вони ілюструють ■прагнення, до встановлення системи навчання з допомогою зикори-стайня нових методів .у замках традиційних форм навчальних занять/.

Синонімічні відношення у розглядуваних ЛСГ свідчать про тенденції деяких синонімів до поступової архаїзації, що призвело до зникнення їх із складу номінацій навчальних занять і форм контролю в наступний історичний період /XX ст./ і наг'ть у межах XI,; ст.' /порівн., наприклад, зафіксовані ъ окремих текста/

XIX ст. ПТ, які зберегли іншомовну форму: рг^л^а , ргіу^і-' сг,і~п > ЕОІиг1-(;п-Ііе>:АО<ііі‘ісіГІе $ 'ЬегЛа'пе^ ; грамаї.ІЧНІ приймакииконо-'відмінкові конструкції 1. + из +І.Р.В. /экзамен

- ІЗ -

и» истории лекции из истории и т.д./; Т + в +1.М.в. /испытания в науках, уроки в чтении га і ни./, а також пари ПТ урок-класс, экзамен - испытание та іни. Перехід ч^тини найменувань у пасивний фонд обумовлений різними причинами. Наприклад, обмеження сфери вживання ПТ испыгание в XX ст., можливо, пов'язане з:а/ багатозначністю олоза испытание, його зв'язком, який реально усвідомлювався, з нотивагором-діссловом /поріви* экзамен, який, як іншомовне слово, не сприймається ь російській мові як віддієслівне слово/; б/ прагненням до інтернаціоналізації при впорядкуванні 'риіпології /порі_вн. традиційність використання латинських за походженням найменувань у термінологічній, у тому числі Я педагогічній, лексиці/; в/ наявністю необхідних дериваційних зв'язків у слова экзагэь /порівн. экзаменатор/.

Існування різних засвоїм характером синонімічних термінів

- результат дії н* тільки позалінгвісгичних факторів - змі. і практики викладання, орієнтованості на певні науково-педагогічні школи /порівн. кальковані ПТ наглядные, уроки /и}м*/ - предметные ‘■уроки /англ./, але і власне мовних /поріан., наприклад, різні форми уточнення характерних ознак позначу, ших предметів у означальній та різноманітних додаткових Конструкціях/.

Усе сказане стверджує думку про динаміку в галузі лексичних відношень ; групах педагогічної лексики "назви навчальних занять" і "назви фо^л навчального контрол»", яка виявляється як у однослівній термінології, гак і в звичайному /іноді навіть надмірному/ залученні складених ПТ, що пов'лзано із змінами

• шкільної І вузівської справи та недостатньою кодифікованіогв спеціальної лексики _ XIX от.

У висновках підводяться деякі підсумки дослідження.

Розвиток педагогічної лексики не тільки пов’язаний із створенням логіко-понятійного апарата педагогічної науки, а й підпорядкований законам формування спеціальної лексики як складової часгг їй словникового складу мови, законам створення ДСГ т-\ їх внугрішньос ібної взаємодії.

Залученая, крім словників, числг-ших педагогічних текат*в

XIX от. дозволило визначити в іежах аналіхованих ІСГ склад одно-с. . вних ІІТ А нятие, урок, клас о, лекция, диспут, беседа., оеий-нар/ий/, испытание, эк^лмен, репетиция, коллоквиум, зау-т/, ялі

по'служили базою для створення різноманітних /більш 300 ЛІНГВІСТИЧНИХ одиниць з різною чаотогністю їх використання/ складених •, педагогіяни • найменувань, використовуваних У педагогічній літе- • рцтурі того часу.

Відомо, що породжувані життєвою необхідн'отю поняття можуть об’екгивізуватися в нових лексемах /у тому члслі запозичених/,' але нерідко динаміці розвитку словника підпорядковується план місту лексичних одиниць при відносній статистиці їхнього плану вираження. Утворення однослівних ПТ розглянутих ЛСГ здійсшова-лося з використанням обох указаних шляхі* розвитку словника.

ПТ урок, занятие, испитакис, беседа, зачет, які були початково загальновживаними лексемами, зазнали процесу се,-античної еволюції, формувалися у результаті лексико-семантичної.трансформації, найважливішою частино» якої виявилося послаблення семи "процессуальність". .

> іншомовних лексемах типу лекция, экзамен, які попали в російську мову шляхом прямого запози- -.чшя, а не кальку ання, як у деяких слов'янських мовах, опредмеченісгь дії, яка сприяла пе-дагогізації терміна, виявилася ще яскравіше /порівн., однако, можливість у XIX ст. деривативно-морфолргічних варіантів оапозит чекь: экзамен - экзаменация, циспуг - дисг/гаиия, в яких сема пррцесуальності зберігається з, рішим ступенем/. .

Розглядаючи ХІХ ст. як єдиний синхронний зріз, не можна не відзнач ти динаміки в системі педагогічно! лексики цього періоду, явища "діахронії в синхронії", що відмічається як у процесах спеціалізації загальновживаної лексики та зміни складу ЛСГ, так і в зрушеннях у семантичній структурі самих термінів. 4

З позицій історичної лексикології формування педагогічне ї лексики російської мови ХІХ ст. тісно пов'язане з попередніми етапами, перш за все з "УВІ ст.

Динаміка розвитку ЛСГ найменувань навчальних занять і форм навчального контролю в ХІХ ст. характеризується такими тенденціями: •

І.» Втрата окремих компонентів попередньої системи педаго-гічно'ї лексики /порівн. опыты в значенні "іспити" - поч. ХІХ ст., класс у значенні "урок" - кінець ХІХ ст./.

' 2. Активізація вживання членів ЛСГ, які ввійшли в словниковий склад у ХУШ сг., порівн. : лекция, экзамен. .

3. Закріпл кня семантичних зруше ь, які намітилися в ПТ ХУШ сг. /порівн. урок з семов " групове, класне заняття " у лв’язку із стабілізаціє» в XIX сг. класно-урочної системи/.

. , 'і. Поява нових педагогічних термінів, порівн. зачет

/80-і р. XIX сг./ та численні складені ПТ. .

5. Спеціалізація значень уже відомих ПТ, тобто надбання ними вгоринк-.г педагогічної семантики, порівн. занятие -"зашіття дл" підготовки домашнього завдання в закритих навчальних закладах", репетиция - "иовторввгяьме навчальне заняття" і "Наїтльие повгорекня як форма контролю"; семинарии - "навчальний заклад", "навчильні заняття".

6. Зміна внугрішньослізної взаємодії ПТ в ЛСГ: розширення предмегної співвідносності слова урок, використання в окре-их випадках ПТ урок пля ^-значення занять у вищій школі /и зв’язку з недостатнім засвоєнням ПТ лекция; зживання ПТ урок /уроки/ в

. зв’язку з розвитком системи освіти для позначення нової реалії:

^ у ром - "курси". Віиіив педагогічної багатозначності слоац урок На ПТ класс, який спочатку використовувався в значенні "група учнів" і "групове напч&льне заняття в школі", а під вплниом синонімічних зв’язків з ПТ урок набув значення "ійдидідуальне, приватне заняття".

Незважаючи на фіксацію в тлумачних сл-вниках середини } кінця XIX сг. більшості однослівних ПТ ЛСГ "наіічальні заняття", "форми навчальної перевірки", лексикографічна практика того періоду недостатньо відбивала процеси формування педагогічної лексики: не вказувалося вторинне педагогічне значення слів, не характеризувалися диференційні ознаки слів-понягь, не був представлений їхній семний набір. Аналіз педагогічних текстів дозволив визначити семний склад найменувань, які входять до кожної з досліджуваних ЛСГ. Щедро представлені в педагогічній літературі XIX ст. складені ПТ лексикографічно не фіксучаллСя, словниковій кодифікації не підлягали. Однак деякі ^ них на кінець XIX сг. закріпилися як ^гійкі сполуче"ня в-результаті указів Міністерств г оовіти та Університетських статутів, які ущїр'с^ізалй понятійний апарат педагогіки. Наприклад, терміни окончательны- экзамен.

напускной экзамен після Університетського статуту І8Р4 р. були замінені Єдиним ПТ государственный экзамен, іТГ переводной, переходный,. п '.ичный экзамен /чспыгание/ - ПТ проверочное испытание. Порівн. також наявіїісгь у переліку обов'язкових занять у вйз;ій школі ПТ семи на рий і складеногоПТ практически занятия /Статуї 1884 р./. . •

Незважаючи на тенденцію до постійного оновлення, пов’язану із змінами,в шкільно-вузівській практиці, російська педагогічно лексика ЛСГ найменувань навчальних занять і форм навчального контролю, сформована в XIX от., в осног’ому зберігається »

XX сг.

Однак динамічні процеси педагогічній лексиці XX ст. також властиві, порівн. втрату ПТ або окремих педагогічних значень у термінах розглядуваних ЛСГ /репетиция, лласа "урок", урок як гі-щзонім "навчальне заняття"/, розширення та зміну значень ПТ /псріь... ПТ зачет, диспут як номінації регулярно, форми контролю знань/, появу нових однослівних та ^сладених ПТ шкіль.ю-аузівсь-кої справи /спецкурс, спецсеминар, тестовая проверка, урок-лекция, урок-зачег та іни./. . • .

Основні положення дисертації відбиті в таких публікаціях:

. І. На допомогу самостійній роботі по засвоєнню лексики // Про шляхи активізації самостійної роботи студентів при вивченні україі..ької і російської мов’: Методичні вказівки до курсів з української та російської .ов /для студентів факультету підго- , говки учителів початкових класів/. - Одеса, 1989. - С. 13-22 /у співавторстві/.

2. Стилістичні функції педагогічної лексики в "Очерках бурсы" М.Г.Помяловського // Шляхи посилення ефективності практичного курсу українсько' мови та виховання читацької майстерності: Матеріали обласної міжвузівської науково-методичної конференції /листопад 1992 року/. - Одеса, 1992. - С. 44-45.

3. Школознавча термінологія в російській та сербській мовах // Проблеми конграстивної лінгвістики: Тези мілсь, зівсьісої наукової конференції /18-20 травня 1993 р./. -.Кіровоград, .

1993. - С. 244-245. '