автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Развитие семантики бытовой лексики украинскихлетописей конца XVII- начала XVIII веков (названия еды, напитков, продуктов питания).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие семантики бытовой лексики украинскихлетописей конца XVII- начала XVIII веков (названия еды, напитков, продуктов питания)."

НАЦЮНАЛЬНИЙ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡меш М.П. ДРАГОМАНОВА

розвиток семантики побутово! лексики укра1нсбких л1топис1в к1нця xvii- початку xviii стол1ття (НАЗВИ 1Ж1, НАП01В, ПРОДУКТ1В ХАРЧУВАННЯ)

10.02.01 - Украшська мова

N.

КРИЖКО Олена Апатолпвна

УДК 808. 3

Автореферат

дисертацн на здобуття паукового ступеня кандидата фь\олотних наук

К иТ в - 1 9 9 7

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 укра!нсько! мови Бердянського державного педагогичного 1нституту 1м. П.Д.Осипенко МШстерства осв1ти Укра1ни

Науковий кер1вник: кандидат ф!лолог1чних наук,професор |0л1йник 1ван Степанович! Запор1зький деркавний ун!верситет МШстерства осв!ти Укра1ни. професор

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф!лолог1чних наук, професор Бевзенко Степан Пилипович

Нац1ональний педагопчний ун1вер-ситет 1м. М.П.Драгоманова МШс-терства осв1ти Украгни, професор; кандидат ф1лолог1чних наук, доцент Невойт Валентина 1ван1вна Нац1ональний ун!верситет 1м. Тараса Шевченка МШстерства осв1ти Укра1ни, доцент

Пров1дна установа: Житомирський державний педагог!чний шститут 1м. 1-Я.Франка МШстер-ства осв1ти Украхни, кафедра укра-1нсько1 мови, м.Житомир

Захист вШудеться "/б" уу^и^ 1997 року о /У_ годин! на зас1данн1 спец1ал!зова^о1 вчено! ради К 01.33.04 в НаЩональному педагог1чному ун1верситет1 1м.М.П.Драгоманова (252030. к. КИ1В, вул.Пирогова,9).

3 дисертац1ею можна ознайомитися у б1бл!отец1 Нац1о-нального педагог1чного ун1вероитету 1м.М.П. Драгоманова (252030, м.Ки1в, вул.Пирогова.9).

Автореферат роз1г, ланий -/Л .^^¡го^т^ 1997 року.

Вчений секретар ^ />

спец1ал1зовано! вчено! ради . 'С>ииС^С:1у> Вишневська Г. П.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть роботи. Досл1дження словникового складу украИнсько! мови в 1сторико-л1нгв1стичному аспект! - одна з актуальких проблем 1сторично1 лексикологи. Питания 1сторН сл1в, 1х тематичних та лексико-семантичних труп привертало 1 привертае увагу л1нгв1ст1в. Великий фактичний матер1ал, ва-гом1 висновки та узагальнення з цього приводу м1стяться у працях В.В.Виноградова, В. Р..Голыпна, М. А.Жовтобрюха,Г. А. Лев-ченка. А. А. Москаленка. В. В. Н1мчука. Л. М. Полюги, В. М. Русан1всько-го. Ф. П. ФШна, Д.М.Шмельова та ш. Так, В. В. Виноградов вперше вказав на доц1льн1сть анал!зу семантичного розвитку слова у едност! з його етимологХею та 1стор1ею: "Безперечно, що т!льки при повному вШворешп 1сторично зам1нюваних або змЬ нюваних систем мови моке бути в!дновлена вся картина розвитку значень або в!дт!нк1в слова. Таким чином. суперечн!сть м!к р!зноман1тн1стю зживих зм1стових зв'язк1в 1 в1дношень слова у конкретних системах мови р1зних пер!од!в його 1сторП 1 м1ж абстрактною прямолШйн1стю реконструкци семантичного руху слова - ось перша антином!я 1сторико-л1нгв1стичного досл1д-ження значень слова. ЕтимолоПя лише тод! одержуе твердий науковий фундамент, коли вона вливаеться в 1сторичну лекси-колог1ю або 1сторичну семантику. У цьому випадку етимолог!чне досл1дження сл1в розширюеться до меж ^торико-семантичного"1

Початок вивчення семантичних змш лексичних одиниць бу-ло покладено у роботах 0. О.Потебщ, М.М. Покровського, а по-т1м розвинулося у досл!дженнях сучасних мовознавщв. Зокре-ма, на синхронному зр!з! розглядалася значеннева структура сл!в, представлена 1ерарх1ею денотативних 1 конотативних семем (I.В. Арнольд, Л. А. Лисиченко, 3. Д. Попова, I. А. Стер-н1н,В.М.Тел1я), та анал1зувався семантичний розвиток лексем (Л. 0.Кудрявцева,В.М.Русангвський,0.0.Тараненко ).

Розгляд окремих лексико-семантичних об'еднань як лексичних пхдсистем дае можлив1сть виявити загальн1 1 специф1ч-

1 Виноградов В.В. Слово и значение как предмет истори-ко-лексикологического исследования // Вопросы языкознания.-1995. - N 1.- С. 8, И.

н1 особливост! функц1онування лексично! системи в ц!лому. Тому для вивчення значенневого розвитку слова обрано окрем1 гругш побутово! лексики (назви 1яа, напо!в, продукт1в харчування), заф!ксован! в укра!нських л!тописах к!нця XVII- початку XVIII ст. (С.Величка.Г.Граб'янки.Самовидця). Ц1 пам'ят-ки мають велике значения для розум1ння процесу утворення укра-1нсько1 л!тературно! мови в дуже ц1кавий 1 важливий пер1од II 1сторИ. в той час, коли стара книжна мова на Укра1н1 йшла до свого повного занепаду 1 наростали умови для форму-вання украХнсько! л1тературно! мови на розмовн1й основ!.

Назви 1ж1. напо1в, продутв харчування привертали до себе увагу деяких досл1дник1в (Е.М.Болон1на, З.Г.Козирева. В.I.Невойт), проте ними вказан1 номшацП розглядались лише у ретроспективному план!.

У дан!й робот! цей процес просл1дковуеться у трьох синхронних зр1зах: к1нець XVII - початок XVIII ст. - час написания л1топис!в. XIX ст. та XX ст. - етапи, що в1дображен1 у словниках ( Словарь укра1нсько! мови за ред. Б.Д.Гр!нченка Т.1-4 (1907 - 1909 рр.), Словник укра!нсько1 мови Т. 1-11 (1970-1980рр.)), що дае можлив!сть зд!йснити перспективне д1ахронне досл!дження. В1дзначимо, що проблемам в1дносно! хронологи прид1ляли увагу, зокрема, представники Московсь-ко1 (П.Ф.Фортунатов, О.О.Шахматов) та Казансько! (1.0.Боду-ен де Куртене) л1нгв1стичних шк1л, проте, як правило, обирав-ся ретроспективний шлях,ми ж обираемо вивчення перспективного розвитку. На розмежування перспективно! синхрон!1 та перспективно! д!ахронИ вперше вказав ще Ф.де Соссюр.

3 метою розширення аспект!в спостереження, б!льш глибо-кого вивчення еволюц11, що проходить у семантшц слова, розглядаються дан1 про фунмцонування тих же труп лексики у рос1йсыай моб!, заф!ксован! у словниках XIX ст. (В.Даль Толковый словарь живого великорусского языка Т.1-4 (1880-1882 рр.) та ХХст. (Словарь современного русского литературного языка Т.1-17 (1950-1965 рр.)).

Таким-чином,---вивчення__ семантичного розвитку назв !хс1,

напо!в, продукт1в харчування, представлених у лексичному 1н-----------

вентар! укра!нських л1топис!в к1нця XVII- початку XVIII ст., поки що було в1дсутне. Саме цим зумовлений виб1р теми дано! дисертацп. II актуальн1сть визначаеться досл!дженням семан-

тичного розвитку побутово! лексики (назв ïaci. напо!в, про-дукт!в харчування), засв!дчених л!тописами Самовидця. С. Величка, Г.Граб'янки.у синхронно-д!ахронному аспект! в укра-1нськ!й мов! у з1ставленн! з рос1йською.

Об'ект анал1зу становлять назви !ж1, HanoïB, продукт!в харчування, в1дображен! у л!тописах Самовидця, С. Величка. Г.Граб'янки.

MaTepiajiOM для спостереження слугували побутов! ном1на-цП (назви ïHi.HanoïB, продукт1в харчування), вибран! з ук-ра!нських л1топис1в к!нця XVII - початку XVIII ст., що вм!-щен! у виданнях Юйвськох Тимчасово! KOMiciï для розгляду давн!х акт1в (л1топис Самовидця (1878 р.), С.Величка (T.I-IV,1848-1864 pp.). Г.Граб'янки (1854р.)).

У робот! залучалися пам'ятки р1зних жанр!в давньорусь-koï. староукра!нсько! мов. використовувались !сторичн1, тлу-мачн!, етимолоПчна, енциклопедичн1 словники.

Мета робота полягае у комплексному лексико-семантичному досл!дженн1 побутово! лексики (назв !ж!, напо!в, продукт1в харчування), засв!дчених укра!нськими л1тописами к!нця XVII-початку XVIII ст., та вивчешй шлях1в семантичного розвитку цих сл1в в укра!нськ1й MOBi у з1ставленн! з рос!йською.

Зд1йснення вказано! мети передбачае розв'язання таких завдань:

- виявити склад лексико-семантичних груп назв !ж!,напо-!в, продукт1в харчування, заф!ксованих в укра!нських лХтопи-сах к1нця XVII-початку XVIIIct.;

- з'ясувати походження даних ном1нац1й;

- вивчити вказан1 найменування у структурному в!дношенн1;

- просл!дкувати шляхи розвитку системи значень кожного слова в укра!нськ1й MOBi у з!ставленн1 з рос!йською.

Методи досл!дження. У робот! застосовувалися описовий, пор!вняльно-1сторичний, з!ставний методи.

Методолог1чну основу npaui становлять загальн! положения теорП п!знання, що передбачають розум!ння мови як системи взаемопов'язаних ! взаемозумовлених одиниць. Основоположной у робот1 s думка про мову як вШриту динам1чну систему, що знаходиться у пост!йному pyci та розвитку.

Наукова новизна дисертацП. У робот! вперше зд1йснено комплексний лексико-семантичний анал!з назв 1ж1, напо!в,

продукт1в харчування, засв1дчених л1тописами Самовидця. С.Величка. Г.Граб'янки, зокрема, досл!джено 1х етимолог!ю, 1стор1ю, та вивчено шляхи семантичного розвитку вказаних но-м!нац!й в укра!нськ1й мов1 у з1ставленШ з рос!йською.

На захист виносяться так1 положения:

1. Побутова лексика (назви 1ж1, напо!в, продукт!в харчування), заф1ксована в укра!нських л1тописах кд.нця XVII -початку XVIII ст.. формувалась протягом багатьох стол!ть. Основний шар 11 складаклъ слова 1ндоевропейсъкого та пра-слов'янського походження.

2. Назви Ш, нашив, продукт!в харчування. засв1дчен! л1тописами Самовидця. С.Величка, Г.Граб'янки. представлен! односл1вними та складеними найменуваннями, переважно атрибутивно-именного характеру. Основним способом 1х словотворення е морфолопчний.

3. Досл1джувана група побутово! лексики знаходилась у процес! свого становления. 1й були властив1 синон!м1чн1, ан-тон!м1чн1 та родо-видов1 в1дноиення, прояви вар!ативност1.

4. Назви 1ж1. напо!в, продукт!в харчування, заф1ксован! в украХнських л1тописах к1нця XVII- початку XVIII ст., утво-рюють цШсн! лексико-семантичн! об'еднання. Значеннева структура вказаних номшаЩй представлена 1ерарх1ею денота-тивних 1 конотативних семем. У пр-оцес1 семантичного розвитку спостер1гаеться розширення та звуження значенневого обсягу дослШуваних сл1в.

Теоретична 1 практична ц1нн!сть роботи полягае в тому, що комплексний лексико-семантичний анал1з назв Ш. напо1в, продукт1в харчування розширюе уявлення про характер 1 зако-ном1рност! розвитку словникового складу укра!нсько1 мови. Матер!али та висновки, що м!стяться у дисертацП. монуть бути використан1 при папксанн! узагальнюючих праць з 1сто-рично! лексиколог!! та семас1олог!1.

Результати дисертац1йного досл1дження можуть знайти застосування при викладанн! курс1в 1сторп укра!нсько! л1те-ратурно1_мови"та-лексиколог11-сучасно1 укра.1нсько1 мови. при Шдготовц! 1 проведенн! спецкурс!в з лексикологи" та сем1о-логп, у студентсыйй науков!й робот!.

Апробаи1я роботи. Результати досл!дження обговорен1 на м1жнародн!й науков!й конференцП "Проблеми зЮтавно! семан-

тики" (КИ1В,1997),наукових регЮнальних конференц1ях, зокре-ма: "Запорожжя в ЮторИ та культур!" (Запор1жжя, 1991), "Ак-туальн! питания мовознавства у св!тл! праць О.О.Шахматова" (КИ1В,1994), на п1дсумкових конференц!ях Бердянського державного пед!нституту 1м.П.Д.Осипенко в 1991-1997 рр. Основы! на-сл!дки робота в1дображен1 у 3 статтях 1 5 тезах допов!дей.

Структура дисертацП. Дисертац1йне досл1днення склада-еться з! вступу, двох розд1л1в, висновк!в, списк1в б!бл!о-граф1чних джерел та умовних скорочень, додатк1в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встугп обгрунтовуеться актуальн1сть теми дисертацП, характеризуеться стан вивчення проблеми, визначаеться предмет досл1дження, мета й завдання, новизна дисертац1йно! робота, формулюються основн1 положения, що виносяться на захист.

Перший розд!л - "1сторико-етимолог1чний анал1з назв Ш, напо!в, продукт1в харчування. засв1дчених укра!нськими л1тописами к1нця XVII - початку XVIII ст." - присвячений анал1зу родових та видових найменувань 1ж!, напо!в, продук-т1в харчування, виявлених у л!тописах Самовидця, С.Величка, Г.Граб'янки. У розд!л1 простежуеться семантична динам1ка вказаних лексем в1д моменту 1х першо! ф1ксац!1 пам'ятками укра!нсько1 писемност1 зак1нчуючи часом написания досл!джу-ваних л1топис1в.

Серед родових найменувань 1з значениям "хжа" анал!зу-ються слова, зокрека: живн!сть, запас, кош, пиша, покорм. потрава, припаси. пров!ант. продовольство. харч(1).

Лексема корм утворена в1д праслов'янського д1еслова кормити. 1з первинним значениям "1жа, прожиток" вона вжива-еться у давньоруських рукописах, де також використовуеться для позначення продукт1в харчування. та передае поняття "утри-мання. здобич". У пам'ятках староукра1нсько1 мови слово в1дзначаеться з поступовим семантичним переходом ("1жа"-> "корм тварин"). У мов1 л!топис!в Самовидця, С.Величка, Г.Граб'янки воно ф!ксуеться з такими значениями: 1) "1жа" -зъ якой мЬрЬ обачивши Хмелницкий вину свою, уконтентовалъ скрито Карачъ Мурзу певними подарунками, а инихъ началниковъ

Ординскихъ удоволствовалъ кормами (В.1,117) 2; 2) "1жа тва-рин" - Cíe видЬвше Полскге Гетмани пр1йдоша подъ БЁлую Церковь обозомъ и сташа на mfecrfe, иже ни води, ни корму не 6fe ихъ конямъ (Г,108) 3; 3) "утримання" - Учиненну миру бывшу подъ Бкпою Церквою зъ Ляхами, попусти Хмелницк1й стати (Ляхомъ) на корму по за Днепру и Браславскомъ воеводств^ (Г,111). Контекста цих пам'яток виявляють також продуктивн1сть основи корм-: викормитися. кормити. кормлен!е. накормити. покормити. пре-кормити. прекормлен!е.

Слово потрава утворене в1д праслов'янського д1еслова травити C'(nepBlcHo) нищити, 1сти"). Досл1джуване слово спо-чатку означало "те. що споживають. корм". У староукрашськш mobi вказана лексема ф1ксуеться з XVI ст. переважно 1з значениям "1жа,страза". 3 такою ж семантикою слово засв1дчуе л1топис Самовидця: А потрава онимъ всяк1й звёръ, що есть на свЁтб, н^чимъ ся не бридятъ: и мишъ, жаба, свиня, тилко опрочъ рака одиного, не люблять и бридятся ракомь (С,88)4.

Тюркською за походженням е лексема харч(i). Перв1сно вона означала "витрати". Лише з XVII ст. слово набувае значения "1жа, продукта харчування", про що св1дчать пам'ятки староукрагнсько! мови. Взагал!, розвиток семантики ц!е! лек-семи може бути представлений у вигляд! посл1довних зм1н: "витрати" — "прожиток" — "!жа".. Л1тописи Самовидця та С.Величка фшсують слово з такими значениями: 1)"Ictíbhí припаси": зъ челов£ка двадцяти пяти салдата виставливано, зо всЬмъ нарядомъ.оружемъ. харчу и одежею (С,198); 2) "1жа, продукта харчування": палуби и вози зъ харчами и напитками простими 1 дорогими (В,1,71).

Характерною ознакою лексико-семантично! групи родових назв 1ж1 у mobí л3.топис1в С.Величка. Г.Граб'янки, Самовидця е широко розвинена синок!м1я. До синон!м!чного ряду входили

2 В - ЛЬтопись событий в Югозападной России в XVII в^кЬ. Составил Самуил Величко бывший канцелярист Войска Запорожского,- 1720-/_.Изд.Временною Комиссиею для разбора древних актов.- Киев.1848-1854.- Т.-1-4.

3 Г - Летопись Григор1я Грабянки/ Изд. Временною Комиссиею для разбора древних актов.- Киев, 1854.

4 С - ЛЬтопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех Малоросс1йских хроник / Изд.Киевскою Временною Комиссиею для разбора древних актов.- К..1873.

не лише слова, а й складен! атрибутивно-1менн1 найменування: запаси, припаси: запаси п!емие и ядомие. сЬстние припаси. харчев!е запаси.

Синон1м!чн1сть родових позначень 1ж1 у досл!джуваний пер!од доповнювалась фонетичною вар!ативн!стю: покорм - по-карм ( и въ покормъ и птахи назиму оставлении (В,1,364), и покармъ и подводи на тихъ людей 1 коней давати (В,11,123)); пров!ант - пров!янт - провянт.

У склад! лексико-семантично! групи сл!в на означения страв виявляються лексеми, засв1дчен1 досл1джуваними л1топи-сами: каша, паштет, поливка,саламаха. толокно, щерба. Слово каша - праслов'янського походження. Його перв1сним значениям було "крупа, очищене зерно". У давньоруських пам'ятках ця лексема представлена з такою семантикою: 1) "страва з круп!в або бороогна"; 2) "пир, святкове пригощання, обряд". У старо-украхнсыий мов! слово каша носило узагальнений характер, позначаючи будь-яку варену страву з крупи або борошна. Шдтвердженням цього е також II ф!ксац1я у л1топис! С.Велич-ка: и станувши нЬгд^сь въ приличномъ мёсцу на попасъ полуд-нев!й,велклъ еднимъ Козакамъ по достатку каши варити (В, II, 376).

Слово поливка засв1дчуеться укра1нськими пам'ятками з XVI ст. 1 тлумачиться як "соус, тдлива" або "юшка, суп". Перв1сним значениям вказано! лексеми було "р!дка частина у 1ж1". Зокрема, спостер!гаеться семаитичний перех1д "р1дка частина у 1ж1" -»■ "р1дка страва".

Укра1нськ1 л!тописи к1нця XVII- початку XVIII ст. в!-дображають так! назви продукт!в харчування: борошно. ветчина, 1кра. крупи. масло.молоко, м'ясо. окрушка. олива, осе-тер. риба. родзинки. сало, сир, с1ль. солод, сухар. т!сто. фарина. хл!б.

Слово борошно належить до праслов'янського лексичного фонду. У найб!льш давн!х рукописах лексема вживаеться 1з значениям "хжа", проте перв!сно вона позначала "подр!бнюван! зерна, борошно". У староукра1нськ!й мов! спостер1гаеться звуження семантики вказаного слова: "1жа взагал1" "подр1б-нюван! зерна, борошно". У л1топис! С.Величка лексема борошно вживаеться у склад1 атрибутивно-1менних словосполучень, де прикметиик вказуе на вид зерна, з якого продукт виготовлений:

- 8 -

житне борошно. пшеничне борошно.

Слово с! ль за походженням - 1ндоевропейське. У давньо-руських пам'ятках згадуеться як продукт торг!вл1. предмет дан1, мае значения "соляний промисел", а також передае по-няття "солоний, несмачний, не!ст1вний", або використовуеться з переносним значениям "с1ль земл!, суть". Перв1сне значения "соляний промисел" зберггаеться також у староукра!нськ1й мо-в1. Досл1джуван1 л1тописи (Самовидця, С.Величка) в1дзначають дане слово 1з значениями:1)"б!ла речовина з гострим смаком"; 2) "приправа до страв"; 3) "прожиток, харчування".

Таким чином, у найдавнший пер1од, про що св1дчать пам'ятки давньорусько! писемност1, назви 1ж1 позначали уза-гальнено продукта харчування (крупи. м'ясо. риба. хл!б). то-д! як у староукра!нськ!й мов! спостер1гаеться семантичний перенос назви продукту на назву страви (м'ясо. т!сто. хл!б). Засв1дчуються л1тописами Самовидця, С.Величка, Г.Граб'янки назви продукт1в харчування у склад! атрибутивно-!менних сло-восполучень (житне борошно. жктпое тЬсто квашеное, мясо свЬ-жое. пшеничне борошно. суровое мясо невареное. сух!е риби).

Лексико-семантичну трупу родових найменувань напо!в утворюють слова: напиток. нап!й. питие (питье), пиття. тру-нок. Основний склад 1х становлять лексеми, успадкован! в1д праслов'янсько! мови (напиток. наШй. питие (питье), пиття). Слово трунок е запозиченням з н!мецько! мови за посередницт-вом польсько!. У л!топис! С.Величка воно вжите 1з значениям "хм!льний нап!й".

У давньоруських пам'ятках (л!тописах,писемност! св!тсь-кого зм!сту) лексема питие (питье) в!дзначаеться !з значениями: 1) "нап1й"; 2) "пиття, вживання напо!в". Слово пиття "нап1й" починас вживатися лише у староукра1нськ1й мов1. Ц1 лексичн! вар1анти засвХдчувться л!тописами С.Величка, Г. Граб'янки.

Напиток е деревативом слова пити. Належить воно до праслов'янського лексичного фонду. Писемн! пам'ятки давньо-руського пёр!оду"лексему напиток не - в1дзначають, проте е факта вживання II у староукра!нських джерелах. У л1топис1 С.Величка дане слово входить до складу атрибутивно-!менного словосполучення напитки прост!е и дороПе. де прикметник вказуе на гатунок напою.

Спостер1гаеться вживання у л1тописах Самовидця. С.Ве-личка.Г.Граб'янки дериватив!в, утворених в1д д!есл!в пкти (випити. испита. напитокъ. перепивати. питя. питье (пит!е). пиятика. подпити. позапиватися. попитися. по-подпивати. упи-тися) та поити (наповання. напои.напоити. подпоити).

Лексико-семантична трупа сл!в на означення хм1льних на-noiB об'еднуе таю лексеми: брага, вино, водка.гор1лка. л1-кер.нед. наливка, пиво.сикер. уксус. Б1льш1сть дослШуваних шив е запозиченими з 1нших мов, зокрема, з тюркських - брага. латинсько! - вино, польсько! - водка. н1мецько! - л!кер. грецько! - сикер. уксус. До праслов'янського лексичного фонду належать гор!лка. наливка, пиво. Давньоруською писемШстю в!дзначаються лексеми вино, мед. пиво, сикер. уксус. Зокрема, ^ино._мед. _пиво засв1дчуються як пол1сем1чн!. Ix пере-носн1 значення фшсуються у пам'ятках релтйного зм1сту. Слово пиво у найдавн1ший пер!од мало так! значення: 1)"пит-тя"; 2) "перен. благодать"; 3) "хм!льний нап1й"; 4) "пот!к, струм1нь". Проте у староукра!нськ1й мов! спостер!гаемо зву-ження його семантичного обсягу до позначення хм!льного напою.

У другому розд1л1 - "Розвиток семантики назв 1ж1, напо-1в. продукт1в харчування в укра1нськ1й мов! XIX-XX ст."-анал!зуеться розвиток семантично! структури даних побутових номшагцй в укра1нськ!й мов! XIX-XX ст. у з!ставленн! з ро-с1йською мовою вказаного переду. Значеннева структура назз i»i, HanoiB, продукт!в харчування розглядаеться як iepapxifl денотативних 1 конотативних значень, що будуеться на систем-них в!дношеннях. Перша денотативна семема (Д1) в1дображае екстрал1нгв1стичну реал1ю безпосередньо, тобто в1дпов1дас прямому номз.нативному значению слова. Найменування семеми Д1 перекоситься на семему Д2, м!ж якими 1снуе сп!льна частика Цнод! дуже незначна), тому Д2 е пох!дним денотативним значениям. Перша конотативна семема (К1) передае деяку сутнлсть через образ денотативного значення, яке позначае ix сп!льна лексема. Друге конотативне значення (К2) в!др1зняеться в!д К1 в!дсутн!стю мотивуючого зв'язку !з Д1. Третя конотативна семема (КЗ) денотативно! основи не мае i спостер!гаеться лише у склад! Шом 5.

5 Попова З.Д., Стернин И.А. Лексическая система языка.-Воронеж. 1984.

П1д значенневим розвитком слова розум!емо, з одного боку, появу у його семантичн1й структур! нових денотативних, а на !х баз1 конотативних семем, з другого - втрату деяких з них; у результат! розвиток зводиться до розширення або зву-ження значенневого обсягу лексеми.

Розшироння семантики назв !ж! в1дбуваеться у Х1Х-ХХ ст. за рахунок появи конотативних значень у склад! р1зних вид1в метафори: метафора за функц!ею (в укра!нськ!й мов! - харч(1) (XIX ст.), запас (XX ст.); у рос!йсыий мов1 ХХст. - запас. пища). за под1бн!стю (в обох мовах ХХст. - каша). Слово запас в укра!нськ!й мов1 XX ст. у процес! метафоризацП за функц1ею набувае конотативного значения (К1) "перен. Наяв-н!сть чого-небудь у когось, де-небудь, у чомусь, що нагро-маджувалося протягом певного часу"(- Я люблю говорити. У мене величезний запас сл!в! - Загреб..Спека,1961,16). У ро-с1йськ!й мов1 вказаного пер!оду цей процес в1дображаеться у семантиц! лексеми пиша (К1)" перен. Те. що забезпечуе появу. виникнення. розвиток духовно! д1яльност!" (духовная, умственная пища). В обох мовах XX ст. спостер1гаеться у склад! метафори за под!бн!стю розширення семантичного обсягу слова каша (К1) "перен. Нап!вр!дка маса, що сво!м виглядом нагадуе цю страву (про багно, сн!г тощо)".

Шляхом ме.тон1м1чного перенесения виникають денотативн1 семеми у значеннев1й структур! досл!дкуваних сл1в: в укра-!нськ!й мов! XIX ст. - запас, каша, покорм. харч(1). XX ст.-пров!ант. толокно; у рос1йськ1й мов1 XIX ст. - запас, паштет. поливка.припаси.харч(1). ХХст.- запас, каша.пров1ант.толокно. Лексема покорм в украхнсыай мов1 XIX ст. набувае денотативного значения "материнське молоко" (Через м!сяць п!с-ля родин, без хл!ба ! з нудьги, мати занедужала ! в не! нестало покорму.- Стор..1.1957, 348).

У рос1йсыай мов1 XIX ст. слово паштет розширюс семантику за рахунок утворення на баз1 Д1 "страва з м'ясних,риб-них продуюпв у вигляд! фаршу" пох1дно! денотативно! семеми -(Д2-"гшр1г-з начинкою_з такого фаршу"), м!ж якими встановлю-ються метон1м1чн! в1дношення.

Деяк! денотативн! значения виникають у процес! терм1но-лог!зац!1 досл1джуваних сл1в: в укра!нськ!й мов1 Х1Хст.- за^ пас (в1йськова сфера). XX ст. - запас (природнича сфера),

припаси (в1йськова сфера); у рос!йськ1й мов! XIX ст.- запас (рибальська сфера), припаси (в!йськова сфера). XX ст.- запас (природнича сфера). покорм (вшськова сфера). В укра1нськ1й мов1 XX ст. слово запас набувае денотативного значения "пев-на к1льк!сть чого-небудь, наявного в природних умовах, що можна використовувати (перев. про корисн1 копалини)", тод! як лексема припаси ф!ксуеться i3 семемою "запас снаряд1в.патрон1в 1 т.1н.; спорядження для вогнепально! зброГ'. У рос1йськ1й мо-Bi XX ст. покорм вживаеться 1з значениям "забезпечення про-довольством. утримання в1йськових частин".

У значенневий структур! назв !ж! спостер1гаеться сти-л1стична диференц!ац1я денотативних семем: в укра!нсыий мо-в! XX ст. - поливка (Д2 " д1ал. Юшка.суп"), у росшсыий мо-в! XX ст. - харч(1) (Д2 " обл. М'ясна страва, м'ясо").

Звужуеться в укра1нськ1й мов1 значенневий обсяг лексем живн!сть. корм (XIX ст.); рос1йськ1й мов! - живн!сть.покорм. поливка, потрава, припаси. харч(1) (XX ст.). В укра1нськ1й MOBi XIX ст. слово корм звужуе семантичний спектр в результат! втрати Д1 "1жа" i вживаеться з пох1дним денотативним значениям (Д2) "1жа тварин".

Рос1йська мова XIX ст. ф1ксуе лексему поливка 1з пох1д-ною денотативною семемою Д2 "все.чим що-небудь поливають",. яка виникае у npoaeci метон1м1чного перенесения на баз! пер-винного денотативного значения (Д1 "п1длива,соус"). У XX ст. слово характеризуеться моносем1чн1стю ("д1я за знач.д!есл. поливати").

Ном!нативи пров!ант. саламаха. шерба втрачають свою ак-туальн!сть ! переходять до пасивно! лексики украхнськох та рос1йсько! мов.

У процес! функц1онування деяк! назви продукт!в харчу-вання розширюють значенневий обсяг. Це вШуваеться за раху-нок утворення конотативних семем у склад1 р!зних вид1в мета-фори: за под1бн1стю (в укра!нськ!й MOBi XIX ст. - риба.сало. с!ль. солод; у росшськш мов! XIX ст. - 1кра. риба. сало. с!ль. XX ст. - молоко, м'ясо. сухар. т!сто). функщею (в ук-ра!нськ1й MOBi XX ст. - с!ль.хл!б: у рос1йськ1й мов! ХХст. -осетер. с!ль. хл!б). формою (в обох мовах XX ст. - 1к-ра. хл1б). В украшськ1й MOBi XIX ст. слово риба набувае у зв'язку з метафоризащею за под!бн1стю конотативного значен-

ня "перен. Млява людина, яка зовн1 не виявляе сво!х емоц1й" (- Алла Михайл1вна насупилась. - Я бачу, що вас шок1рують мо1 манери. Що к, я не англ1чанка 1 - не риба. - Л. Укр. ЛИ, 1952,619). Слово осетер поповнюе семантичну структуру у ро-с1йськ1й мов! XX ст. за рахунок конотативно! семеми (К1 "про важливу особу, персону"). В обох мовах XX ст. засв1дчуеться лексема 1кра. що розширюе св1й значенневий обсяг в результат! конотацН у склад1 метафори за формою (К1 "перен. Страва з др1бно нас1чених овоч!в 1 гриб!в").

Слова на означения продукт1в харчування внасл!док мето-н1м1чного перенесения набувають денотативних семем, розширю-ючи св1й значенневий обсяг: в укра!нськ1й мов1 - т!сто (Х1Хст.). м'ясо, с!ль (XX ст.); у рос1йськ1й мов1 - м'ясо (XX ст.). В укра!нськ1й мов! XIX ст. лексема т!сто вживаеть-ся 1з значениям "зварена, спечена маса у варениках. пир1жках 1 т.1н." ( Кайдашиха полизала вареники, вихла полуниц!, а т!сто покинула в полумиску. - Н.-Лев.. 11,1956.320). Рос1йська мова XX ст. засв1дчуе у семантичн1й структур! слова м'ясо похШу денотативну семему ( Д2 "назва м'яз1в у людини"), що виникае у процес1 метон!м1чного перенесения на баз1 Д1 "м'я-ка частина тупа тварин, що складаеться з червоних волокон, як! утворюють м'язи, т!ло".

Деяк! !з денотативних семем у структур! досл!джуваних сл!в в1дзначаються терм1нолог1зац1ею: в укра1нськ!й мов! - бо-рошно. молоко.с!ль (х!м!чна сфера), крупи. (метеоролог!чна сфера) (XIX ст.). масло.сало.сухар (техн!чна сфера)(ХХст.), т!сто (сфера цпиряного виробництва (XIX ст.), буд1вельна сфера (XX ст.); у рос1йськ1й мов1 - крупи (метеоролог!чна сфера), хл!б (сфера шк1ряного виробництва) (Х1Хст.), масло. сало.сухар (техн!чна сфера), молоко.с!ль (х1м1чна сфера), т!сто (буд1вельна сфера) (XX ст.). В обох мовах XX ст. слово крупи набувае семеми "др1бний град", а у структур! лексеми масло утворюються пох!дн1 денотативн1 значения (Д2 "спец. Кирова речовина, яку видобувають 1з м1неральних речовин". Д3"техн. Те саме. що мастило")_________________

Звуження значенневого обсягу засв1дчуеться украшськокГ мовою XX ст. у структур! лексеми крупи: рос1йською мовою ХХст.- ветчина.крупи.олива.сир. У рос1йськ1й мов1 XIX ст. слово олива вживаеться 1з первинною (Д1 "маслина") та по-

х!дною (Д2 "оливкова ол1я") денотативними семемами, у XX ст. його значеннева структура звужуеться до Д1.

Засвоення сл1в в обох мовах проходить р1зними шляхами. Так, слово борошно у рос1йськ1й мов! XIX ст. функц1онуе лише у д!алектному мовленн!, у XX ст. не закр!плюеться И словни-ковим складом..

Розвиток семантики назв напо!в у XIX - XX ст. зумовлю-еться формуванням нових значень. 1нтенсиф1куе цей процес пе-реносно-метафоричне вкивання сл1в, на баз1 якого виникають конотативн1 значения: метафора за функцхею (в укра!нськ!й-мов1 - трунок (XIX ст.). нап1й (XX ст.); у рос1йськ1й мов1 -вино (XX ст.)). В укра!нськ!й мов! XX ст. слово нап!й набу-вае конотативного значения (К1 - Радш же, серце! До останку пий життя людського п1нистий нап!й (Рильський,I.1956,370)), що утворюеться у зв'язку з метафоризацЮю за функщею. Цей процес в!дбуваеться також у значенневш структур! слова вино, яке в1дображас рос1йська мова XX ст. (Упоенный вином радости, он мечтал о поездке по Волге на хорошем пароходе.-М.Горький).

Семантичний розвиток назв напо!в проявляеться через де-нотативн! значения, як! базуються на метон1м!чному перене-сешп: в укра!нсыий мов1 - мед (Х1Х-ХХ ст.). трунок (ХХст.); у рос!йськ1й XIX ст. - вино. У семантичн1й структур! слова мед виникають пох1дн1 денотативн1 значения (Д2"кв!т-ковий нектар, який збирають бджоли" - Мохнатий джм1ль 1з бу-дяк!в червоних Спивае мед.- Рильський, 1,1960,265),ДЗ "солод-кий запах цього нектару" - Живучи росою з травки. Медом дишем ми з кв1ток:Наш1 горлшд - долини, чиста р1чка 1 л1сок.- Щог.. ПоезП.1958,310), що утворюються в результат! метон!м1чного перенесения.

Розширення значенневого обсягу сл!в на означення напо!в пов'язуеться з1 зм!ною сфери використання лексем. внасл!док чого виникають денотативн! семеми терм!нолог1чного характеру: у рос1йськ1й мов! ХХст. - уксус "дезинф!куючий косметич-ний зас1б" (косметична сфера).

Серед досл!джуваних лексичних одиниць спостер1гаеться звуження 1х значенневого обсягу. У рос1йськ!й мов! ХХст. слово пиво втрачае штдну денотативну семему Д2 пвзагал1 нап1й, пиття" 1 вживаеться 1з Д1 "хм!льний нап!й, який готу-

ють 1з солоду та хмелю".

Продовжують 1снувати як семантично р1вноправн1 лексичн1 паралел! в укра!нськ1й та рос!йськ1й мовах. що воображаться лтписами Самовидця, С.Величка. Г.Граб'янки: гор1л-ка-водка. пиття-питье. У Х1Х-ХХ ст. проходить стил1стична диференЩац!я слова напиток ( у сучасн1й укра1нськ!й мов1 -розмовне, рос!йськ1й - л1тературне). Лексема питье активно вживаеться у сучасн1й рос1йськ1й мов1, тод1 як питие квал!-Ф1куеться як застарыа. Виходить з ужитку (в укра!нськ1й мо-в1 XIX ст.,у рос1йськ1й мов1 XX ст.) слово сикер.

У висновках сформульовано загальн! п1дсумки досл1дження назв 1ж1. напо1в, продуюпв харчування, заф1ксованих у л1то-писах Самовидця, С.Величка, Г.Граб'янки.

1. Назви 1ж1, напо!в, продукпв харчування сформувались на баз1 1ндоевропейського. (борошно. 1кра. крупи. мед. молоко, м'ясо. осетер. риба,сир. с!ль.т1сто. хл!б) та праслов'ян-ського лексичного фонду (гор!лка. живн!сть. запас, каша.корм. масло, наливка, напиток. нап!й. окрушка. пиво, питие(питье). пиття. покорм. поливка, потрава, припаси, сало, сухар. толокно). Певна частина сл1в взноситься до запозичень з р1зних мов ( п.- водка.фарина: ст.-сл.- пиша: тюрк. - брага, саламаха. харч(1). щерба: рос. - ветчина, продовольство: н!м. - л!кер. паштет, родзинки. трунок: ат. - олива. пров!ант: лат. - вино: гр. - сикер. уксус).

2. Склад досл1джувано! лексично! групи неоднор1дний з точки зору функц1онування. Лексеми розр1зняються за часом 1х появи у писемних пам'ятках та лексикограф1.чних джерелах. де-як! з них були вже в!дом1 у давньоруський пер1од - борошно. вино. 1кра. каша, корм, крупи. масло, мед. молоко, м'ясо. нап!й. пиво, питие (питье), пиша, покорм. риба. сало, сикер. сир. с!ль. т!сто. уксус. хл1б. Слова живн1сть. окрушка. осетер. паштет, поливка, потрава, родзинки. саламаха. харч(1). щерба починають вживатися у староукра!нськ1й мов!.

3. Лексика на означення 1ж1,напо1в,продукт1в харчування у'к1нцГХУ1Г- на початку-XVIII-ст. - - представлена _як взаемо-пов'язана 1 орган1зована система елемент1в. Основними видами системних зв'язк1в, як1 охоплюють ус1 групи найменувань,е в!дношення пол1семП, синон1м!1, вар1ативност1. Синон1м1чн1 в!дношення встановлюються м1ж однокореневими 1 р!знокорене-

вими словами (запас, припаси: корм.пища, потрава) та атрибу-тивно-1менними словосполученнями (запаси ядомие. припаси кормн1е. сЁстние припаси. харчев!е запаси). Досл1дяуван1 но-м!нацп характеризуются лексичною (водка-горклка) та фоне-тичною вар1ативн1стю (пров1янтъ - пров1антъ - провянтъ).До багатозначних в1дносяться так! слова, як корм, мед. м'ясо. пища, риба. хл!б.

5. В укра!нськ1й мов! XIX-XX ст. розширення семантики досл1джуванох лексично! групи проходить переважно за рахунок конотативних значень у склад! р!зких вид1в метафори, тод! як у рос!йсыйй мов! вказаного пер!оду в!дбуваеться утворення денотативних семем, зокрема - термшолопчних. Спостер!га-еться також звуження семантичного обсягу даних побутових но-м1нац1й: в укра!нськ1й MOBi XIX ст. - живн!сть. корм. ХХст.-олива, осетер. поливка: у рос!йськш MOBi XX ст. - ветчина. живн!сть. крупи. олива, пиво, сир, харч(i).

6. Назви Ш, напохв, продукт1в харчування утворюються морфолог!чним способом з його р1зновидами: а) суф1ксальний (ветчина. живн!сть. каша, масло, окрушка. пиво, пиття. пиша. сало, сухар. толокно): б) префшсальний (запас. нап!й. по-корм. потрава, припаси): в) преф!ксально-суф1ксальний (напиток) .

Основн1 положения дисертацп в1дображен1 у публ1кац1ях:

1. Крижко O.A. 1сторико-етимолог!чний анал1з побутовох лексики украхнських л1топис!в к!нця XVII- початку XVIIIct.// Про деяк! актуальн! питания украхнськох мови i методики II викладання у педвуз!: Зб1рник наукових статей.- Бердянськ. 1995,- С. 73-82.

2. Крижко O.A. Л1тописи Самовидця,С.Величка, Г.Граб'ян-ки - пам'ятки староукрахнсько! мови к!нця XVII - початку XVIII ст.// Актуальн! питания слов'янсько! ф!лологИ: М!жву-з1вський зб!рник наукових статей,- Ки!в- Бердянськ, 1997.-Ви-пуск 3.-С.41-45.

3. Крижко O.A. Розвиток семантики сл!в на позначення напо1в,заф1ксованих л!тописами Самовидця,С.Величка.Г.Граб'янки, в укра!нськ1й мов1 XIX-XX ст.// Актуальн! питания слов'янсько! ф1лолог!1: М1жвуз1вський зб1рник наукових статей.- Кихв-

- 16 -

Бердянськ, 1997,- Випуск 3.- С.46-50.

4. Крижко O.A. Семантико-стил1стична характеристика побутово! лексики (на матер1ал1 л1топису Самовидця)// Прац1 Республ1кансько1 науково! конференцИ "Запорожжя в icTopii та культур1".- Запор1жжя, 1991.- С.143- 145.

5. Кринско O.A. Структурно-семантичний анал1з родо-видо-вих найменувань напо!в (на матер!ал1 укра!нських л1топис1в початку XVIII ст.)// Прац! науково-практично! конференцп викладач1в БДШ "Актуальн! питания п1дготовки спец1ал!ст1в у педвуз!".- Бердянськ, 1992.- С.25.

6. Крижко O.A. Семантико-етимолопчний анал!з побутово! лексики укра!нських л1топис1в початку XVIIIct. (на матер1ал! л1топис1в Самовидця, Величка,Граб'янки)// Прац! науково! конференцп мовознавщв Укра!ни "Актуальна питания мовоз-навства у св!тл1-праць О.О.Шахматова".- Ки!в,1994.- С.41-42.

7. Крижко O.A. 1з icTopii лексеми "хл1б"// Прац1 науково-практично! конференцИ викладач1в та студент1в БДП1 "Актуальн i питания слоз'янсько! ф!лолог!!".- Бердянськ, 1996.-С. 10-12.

8. Крижко O.A. 31ставний аспект семантичного розвитку слова "солод" в укра!нськ1й та рос1йськ1й мовах // Прац1 М1кнародно1 науково! конференц!! "Проблеми з1ставно! семантики",- Ки1в,1997.- С.171-172

Крижко O.A. Розвиток семантики побутово! лексики укра-!нських л1топис1в к1нця XVII - початку XVIII ст. (назви !ж1, напо!в, продукт1в харчування).- Рукопис.

Дисертавдя на здобуття наукового ступеня кандидата ф1-лолоПчних наук за спец1альн1стю 10.02.01 - укра!нська мо-ва,- НаЩональний педагоПчний ун1верситет 1м. М.П.Драгома-нова, Ки!в, 1997.

У робот! зд1йснено комплексний лексико-семантичний ана-л1з побутово! лексики на означення !ж1, напо!в, продукт1в харчування, заф1ксованих в укра!нських л!тописах к1нця XVII-початку XVIII"ст. г~ вивчен!-шляхи семантичного. розвитку цих сл1в в укра!нськ1й мов! у з!ставленн1 з рос!йською.

Ключов! слова: атрибутивно-1менне словосполучення, ва-р1ативн!сть. денотативне значения, зас1б словотворення, зна-

ченневий обсяг, 1сторико-етимолог1чний анал1з, конотативне значения, семема.

Крыжко Е.А. Развитие семантики бытовой лексики украинских летописей конца XVII- начала XVIII веков (названия еды, напитков, продуктов питания). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык.- Национальный педагогический университет им. М.П.Дра-гоманова, Киев,1997.

В работе осуществлен комплексный лексико-семантический анализ бытовой лексики, обозначающей еду, напитки, продукты питания, зафиксированных в украинских летописях конца XVII -начала XVIII вв.; изучены пути семантического развития этих слов в украинском языке в сопоставлении с русским.

Ключевые слова: атрибутивно-именное словосочетание, вариативность, денотативное значение, способ словообразования, объем значения,историко-этимологический анализ,коннотативное значение, семема.

Kryzhko H.A. Semantical development of mode of life vocabulary at the end of the XVII- beginning XVIII centuries (names of meals,drinks, food products).- Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of linguistics by speciality 10.02.01 - Ukrainian language.- The National Teacher's Training University named after M.P.Dragomanov, Kyiv, 1997.

The work contains complex lexlco - semantical analysis of mode of life vocabulary, which includes meals, drinks, food products from Ukrainian annals, which date back to the end of XVII - beginning XVIII centuries. The ways of semantic development of these words are investigated in their comparison in the Ukrainian and Russian languages.

Key-words: attributive-nominal word-combination, variants, denotative meaning, way of word-formation, meaning volume, historical- etymological analysis, connotative meaning, semem.