автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Реформация и политическая борьба фо Франции напередоднi и в первый период гражданских войн (1559-1572)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Реформация и политическая борьба фо Франции напередоднi и в первый период гражданских войн (1559-1572)"

РГ6 од

2 3 ШОН 1993 ЗАПОР}зький ДБОДШИЙ УШВЕРСНШ

На правах рукопису

На стере нко Людмила ОлексИвна

ге«ОР!ЩШ I ПОЛ! ТОЧНА БОРОТЬБА У 4РАНЦ11 НА1Е1ЕДОДН1. I В ПЕШИЙ 1ЕР10Д ГРСМДЦЯНСЬКИХ ВОЕН (1659-1672 рр.)

07.00.03 - эагальнп 1стор!я

АВТОРЕФЕРАТ

дисёртацП на ядобуття наукового ступеня кандидата 1сторичних наук

'V

Запор!жжя - 1990

Роботы виконано в Запор!эькому де^авноху ун1верситет1

Наукоьий М»р1ВНИК - доктор 1сторичних наук, .

профееор|Ма1ж1на В.О.

Няуковий консультант - доктор 1сторичних наук,

професор 1вон1н 0.С.

0ф1ц!йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук, професор КолаппПков В.Ы.

- доктор (сторичних наук, ' професор Керов В.Л.

Прев1дна орган1еац1я - КиКвський деряавний ун!верситет

З^хист в1дбудеться " ии-хНЛ- 1993л. о год,

не эиа!данн1 спец1ал!вовано* вчено! ради К.068.62.03 по присуд-женню паукового ступеня кандидата 1сторичних наук при Запор1зь-кому державному ун!веречтат! /адреса: 330055, ы.Запор1кжя, вул Жуковського,бб, к.У, акт.вал/.

3 диеертац1ею мокна овнайомитися в науков!й б(бл1отец! Д(ф1ун1варейтету.

Автореферат ров!слано " Х- н тглС^Л 1993 р.

Вчо'ний секретер

спец1ал1вовано1 ради,

кандидат 1стсричнМ1

наук, доцонт ( Тимценко

I. ЗАГАЛЬНЛ ХАРйПЕРИСтаКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. Наукова актуальн!сть досл!дження визнача-«ться рядом фактор!в. Реформац!йний рух, або оновлення релейного життя, тема", яка о ХУ1 ст. хвилюе св1дои1сть свропейц!в. Появившись вСвроп! - одночасно а такими вааливими под!ями як аарод-ження кап!тал!зму, формування нац!ональних держав, виникнення абсолютних монарх!й ! ранн!х буржуагнйх революц!й - Реформац!я но т!льки стала qe одним фактором, якийпоруиив соредньов!чн! троди-ц!1, поклав початок Hoeovry в!дл!ку часу. Реформац!я поеднала в соб! во! ц! под!1 вконой1чнЬго,соц!ального, пол!тичного та духовного «иття в кожн!й кра!н!,:! одночасно стала загольноввропей-ською под1ею. II складовою частиною була француаька Реформу! Л, а також-т1сно пов*язан! э нею, громадянськ! в! йни ХУ1 «т.

Як ! в !нпшх аах!дновврйпейських кра!нех, у вранцП в ХУ1 ст. . почався геяезис капIтал I эму; активно йтов процвс формування абсолютизму, що поеднувався в подальтим роавитком централ1авц11. Це но могло не в!добразитись в духовному житт! крайни. Рел!г1йний характер пол!тичноГ та соц!альноХ думки того часу приав!в до стр1м-кого розповспдження Реформац! I в Свроп! I у ФрянцИ, дв П рвл1-г!йна форма сприяла мокливост! використання YI 1дой р!пними сус-п!льними групами, на якГ розпадалось середньов!чнв станово-класо-вв сусп!льство. У французькому сусп1льств! соц!альн1 то пол!тичн! протир1ччя охопили протвдекн! вврстви в|д внат1 1 родового феодального дворянства до селян i буржуавних еломент1в. TlcHo повия-зане э Реформацию у Франц!* лоняття "громадянськ! в!йнй", Грока-дянськ! в!йни - як показус 1стор!я француэьких громадяноьких воем ХУ1 ст. - це боротьба за владу р!зних соц!альних прошарк1в t ио-л1тичних угрупувань в середин! них.

Склядн1сть 1 су <?1эечлив1сть под!й того часу е причине» дно-кус!й в !сторичн!й н^уц1, як! продивжу- ться до нашого часу. Мож-лив!сть !нтерпретац!1 цих под!й спричиняе розмежуванню 1сторик1в 8 таких кард^инальних питань: причини Реформац!К I громадлнських восн, Yx характер, значения в IcroplY фрынцИ ! BcleY Свропи. Одним з найвйжлив!ших напрямк!в наунового пошуку а цих проблем я адекватна рекснструкц!я под1й середини ! друго* полопини ХУ1 ст., що, в свою чергу, в складовою частиною досл!джаннл я8Консм1рнои-тей ! особливостей пчрех1дного пер1оду ХУ1-ХУШ ст. IctojiIY Зн-x!днoY Свропи.

Ak1'VWU,h!cTL (ОбОТИ J В теку, ЩО ЗЬ"я30К ]«л!г!йНО\' I 110-„чпичноК «орд/гьби - не т!льки ишуле, иле П сього.пения. Дссл1д-женнл мэхан!ки розвитку таких ксн<*л1кт1п в Ьпх1дн1й Гвроп!, аик-jevH Франц!К ХУ*1 стор!ччд, дас можлив! впрГанти роз»"язання по~ д!бних !стсричннх'явищ. Тик* 01льи, щ'о одним э протир1ч, породивших грои)дянськ1 в!йни, було питания про характер I нипрями рсавитку цп»гграл!аованоТ фрпнцуаько! держави.-

OyitlKb гоаробки проблематики. Вивчення теми РефоркацИ та громлдянських вссн у Франц!I мае довгу !сторичну традиц1ю I йвв-«ди викликало воликий 1нторос. Т1льки ао короткий пром1*ок часу я IJ40 р. по 1966 p. a IcroplI фронцувькоК РефоркацИ опубл!ковано монад 1300 рсб!т яаруб!жних 1стс<рик1в*

Пецпии.и 1сториками под!й ХУI ст. у ФрянцП стали сучасники, як! брэди участь в цих сутичках. I характеризуючи рел!г!йно-ло-л!тичн! кон4ит1кти свого часу, вони - до якого б табору не належали - пвршиуи використали нааеу "гроыадянська в1йна"а ва рв-л1г!йними сутичками проел!дковували пол1тичну направлен!сть.^ 1сторичн! ирац! ХУ1 ст. строрили токож немало ст!йких легенд I про д1яльн1рть пол1тичних д!яч1в того часу, I про к!льк!сть жертв у цих »IflHöX та ВарфоломНвськ1Й ноч1. Саме 8 цього пер!оду уайжа вся фронцуяька 1стор1ограф!я под!й ХУI ст. I до нявого часу кабула конфес!опального характеру.

3 часом п!дх!д до рел!г1йно-пол1тичних конфл1кт!в ХУ1 пт. набуиов 8м!н. В 17-10 ст. в!дбулвсь переоц|нка пол1тично! IcTopli ХУI ст. ! в гроуздянських в!йнах стали вбачати т1льки рел!г1йн1 под!!3, а (сторичн! прпц! цього пор!оду перэтворюютъея в аполог!*) !лер або католицивму, ибо кальв!н>8му.

француаьк! !сторики минулого стол1ття розд!лили рвл!г!йну I пол!тичну беротьбу о пер!од воен. Так О.Тьерр! об"еднував Ро-(fiopvaqlB I в!йни як рэлIгIйну боротьб^ I причини П воачав в миаыюму моральному р!вн! церковник!в I рел!г!йних п«ресл1дуыж-

1. Ггосев-verbol dt 1'ав«еюЪ1ёв de Nime.//Bulletin hlstorlqu« et littdroir» de le eoeiiti de lßliletolre du. proteetantleme freo-fiele.- P., t87>.« Т.82,- Р.Б1г, 550.

2. Memoiree de Cond*.- Londree, 17Ю.- T.1.- P.402-410.

3. Вольтер Ф.-М. Ивбранние проиаведения.-М.,1947.-0.460.

ьях корил1в. Право на поЛ1тичн! кснфлГкти в1н надавав т1лькм арнстскратИ.* На в1дм!ну в!д нього Ж.Шшс учасникаш бороть-би за а*тту иазявав буржуоз!ю, о подИ роен - лредв! еникаг'и Велико! Французы»! буржуазно! революцП.^

3 наш час вивчення Iстор!I РаформацП монопол1зивпно р!зни-»л» сл1лк8км 1стор1! церкви 1 рел1г!1, теолог!чними.факультетов, як! Эййи'аються на лише досл!дженнями, а ! випускок« документального иьтер1алу, саме тому концепц1я про рел1г!йний характер Ре-*ормоцП ! громадянських воен знахоДить п1дтрикку. ^ можна про-стежити в працях дв Ла.Тура, Ж.Вьсно, Н.Делюмо. 0стенн1й, вие-поач»? эаголъну думку, на основ! вивчення б!лыпе 700 роб1т р!з-них овтор1в, що Реформац1я була чисто рел!г!йниь« рухом, звняэа-нкм а пол1тичними конфл1ктами того часу. Щэ в 20-1 роки теку по-эиц!ю п1ддав критиц! Л.Фввр.^ Науковим доробком французько! 1с -гор1ограф1! стали прац! А.Озе® I Л.Роьъе. Вони висв1тлк.яи'еко-нои1чн! причини, що привели р!зн! соц!альн! групи, а особливо народи! маси, в Рефорк<ац1ю. Вони ввернулись до янал1зу-сопельного складу сект, участ1 селянства в ^ефориац!!. Ало вони вагались / визначенн! под!й ХУ1 ст. як рел1г1йно! чи пол!тично! боротьби. 3 останн! десятир!ччя досл!дження французъких 1сторик1в, що об"сд~ {уються навколо журналу "Аннали" Ф.Бродедя, Е.Ла Руа Ладюр1, Ц.Р1шэ та дали ыожлив!сть поглибити роауИння уптер1алЫ1ИХ таредумов РеформацИ та громадянських воен, проел!дити.т!сне пе-эеплет!ння рел!г!йно! та соц!ально-пол1тично! .боротьби, незолеч-

[. Тьерри 0. История возникновения и развития т1«тьего сопловгя.

-Киев-Харьков,1900.-C.I30-138. !. Ми-аде Ж. Рзфоруя. -СПб., 1961.

I. I. de le Tour ?, Leo origines de.la Reforme-.* P., 1914) Vi r^t-o" ,), Histoire de la Reforme française- des origines à l'fidit do rw»t«f. -ï. ,19264Delumenu J,lh ssence et afflrmntion de 3» Reforme., 1 ?7 Soep Л. Бои зя историю.-M. ,1091.-L.-'cL -<">2. Hauaer H. Ktudea sur la Reforrae français.- 1'., 1909, . Roaior i. lea briginoa politiques don ru erre a rte г.«И(;1оп.-Г.,!"'«, Бгодоль 0. Материальная цирилкзация,' экомп.'нкп и к.чпич'млигч' ХУ-ХУШ BB.-M.,I986.-T.I; le Roy Xadurie В. ton ряувкпя de Languedoc.-' P.,1966.-T. 1-2t Kiahet D. Aapeote eoclo-oulturele confllie religieux à Tarie dans ln eeoonde moitié dit XYI 91V — le.// Annales.- ï., 1977.- А.Э2.- £.764-709.

- о -

h Нд НЙГ.'Л! ai> I» W. (IB'l'üpIo Про Td, ЯКГ MOTHütl В ц!й '¿оротьб! '

tu,iwi ии^жгппь гиюшшми. фкавий мтер!ал про вплив KíutbBlHlavy ни рчзьитск Швдия Франц!I Мстить монограф!я п^стеотантоького !сторикп Ж.ЕотебЛ Таким чином, заруб!*но, насагш^од, йранцузь-кп 1сгср1огрнф1я,лввала в науковий об!г читало документального та фактичного *>атьр1алу, в!дкрила нов! можливост! наукового по-шуку в Iстор!I рел!г!йно-лол1тично1 боротьби ХУ1 ст. Але, при цыл»у, норевйквпчою ввлиоасться jiywKa про рел!г!йний характер цих коиЛл!кт1в.

Штчиэняке !стор!ограф!я теми починагться в икнулому стол!т т1. Иой(Чльшим К! вдобутком стали прац! I .В.Лучицького.*" Щз в IJ ст. в1н вIдкинув релI гIИну трактовку гро^адянеьких восн i en-прпюнував нсвий п|дх!д. «Для ньиго громадянськ! вЩни - цр феодальна реакц1я гугчнотсько* аристократ! IT та п!вденних vIct проти центрол1эац1I криКни. В1длов1дно ц1еК концепцП в1н виэночав сут н!сть гугсжотського ! котилицького табор!в у в!йнах, давив харак тзристику отгш!в воен. При цьо^у пол!тичну боротьбу I.В.Лучицьки починив а 1572 р. Багот! фактичним шптер!алом його роботи не вк атили рначення до ношого чосу. Аконцепц!*, що в!йни були ре-(iititlct) фподольно* аристократ!! та м!ст Швдня lia su!цноння абсолютному, хоч ! аавпала дояко! критики, в основное аалиинсться лрийнятою в1тчионяноп !стор!ограф!ею. Не втратили свого вначення 1 досл!джотт P.D.Blnnopo, в яких автор т!сно вв*яаив кальвЫам •га иол!тичну боротьбу ХУ1 ст.3

В сучасн!й в1тчивнян1й !стор!огроф!Х висв!тлювться оснсвн! проб.поии розкитку французского сусп!льства епохи РефориацП. Доо-л!дхши(я 1сторик1в ровпод!ляються на двк!лька напря1/к!в. А сак« • иипчоиня' соц!олъно-оконом!много роэпитку ФрпнцП ХУ1 ст. В робо-

1. Üerrioaon-läetkb« J. irottetattt« du Uldl.-1559-1598.- TouIoum,

шо. '

2. ЛучицкиП И.В. Фоодальния аристократия и кальвинисты во Франции История Модальной реакции во Франции в 16 и 17 вакох.-К.,1871 -4.1; ого ко. Католическая Лига и кальвинисты во Франции: Ora« демократического движения во Франции П половины 16 века.-К., Ш77.-ТЛ.

3. Бишюр P.D. Влияние Кальвина и кпльвиниаш на политические уча нии и движения ХУ1 вокагЦерковь и государство в Женеве ХУ1 вак в опоху кильвинмпма,-М. ,195-1.

тах О.Д.Лп?л1нсъиоТ роЪрсблено зэгальну кониепц1ю генезису кпп!-тал!зку у Франц11 1 яг!н в станово-клэсов1й структур!.* До цього напряуву налетать 1 Досл1л*ення М.А.МолдавськоТ Т.М. Червонной 5 1н. Для характеристики соц!ального обличчя п1вденнофранцуэького дэорянствя ствновять 1итерес робота В.М.Калашникова про спроби колон1э8цИ Нового Св1ту тугенотами.^

Окрег1 питення становления абсолютизму у Франц! наростан-ня с.усп1льни* протир!ч висв1тлюють досл!д»ення М.С.Колосова, С.Л.Плешково!, М.А.МоядовськоТ та 1стор!я ж французько! Ре-формец!! у в1тчизнянях досл!дженнях представлена фрагкентарно. Кр1у б!ограф1П таких д1яч!в як Е.Доле, Е.де Ла Боес!, Ж.Бодена вид!ляеться лише робота Н.В.Ревунвнково!, де анал!эуеться вчеи-ня Ж.Кальв!на» його боротьба з радикальними ересями, гуман!з^ом. Але картина розвитку французько! РеФормацИ в повному обсяз! до цього часу нашим» !сторикаыи не в!дтворена. Щв б!льто Це стосу-етъся !сторИ початкового етапу громадянських воен, вивчення пко-го сбмежеио працями О.В.Трофимове!, де анал1эувться позиц!я в в1Пнах п!вденноФракцузьких м!ст, зокрема Ларошели, та публ!ка-

1. Люблинская А.Д.Франция в начале ХУЛ века(16Ю-1620гг. ).-Л. ,1959. -Гл.2; ее же. О некоторых особенностях мануфактурного этапа

в развитии капитализма (на принтере Франции в начале ХУПв.)// Средние векя.-М., 1965.-Вып.27.-С.3-25.

2. Молдшская М.А. У истоков рабочего движения во Франции.-К. ,19(39.

3. Червонная Т.М. Крестьянство юга Парижского района в ХУ1-ХУПвв. (К вопросу о дифференциации французского крестьянства п ХУ1-ХУ11 вв.)//Средние век«.-.М. ,1971.-Внп.33-34.

4. Калашников В.М. Гугенотская колонизация Флориды (60-е года

ХУ1 в.)//френцузский ежегодник. 1983.-М. ,19й5.-С.2<:7-239.

б. Колосов Н.Е. Абсолютная монархия во Франции//Вопрссы истории. -, 1989.-М.-С.42-5"; Плешкова С.А. французская монархия и г.здлчк? низм на рубеже ХДI и.//Вестник Иосг.ун-та.История.41.,1904.-Гб. -С.77-87; Молдавская М.А.. Народние движения в Провснсо и Реформация первой половины ХУ1 вака//Сред|™ века.-М.,19®.-Вып.■18.-С.195-213.

6. Ревуненкова Н.В. Ренессонсноо свободой,юлие и идеология Реформации*. -М, ,1988,

7. Трофимова О.В. Города п гугенотском движении во Франции ХУ\ пака.-Ярославль, 1963.

-О - ......-.-■-

ц! сю В. I .Райцесв про породи! псвстення но Швдн1 в 1561-1562рр.* Цо св1дчитъ, по !стор!я РеформацП I проблеяв ввдикнення, грсул-дянсъких в1Пн майже не доал1джен1. Тому 1 сьогодн1 до кГнцл не вир1шена задача, про яку тце писав но' початку 70-х рок 1 в С.Д.Сказ-к!н: датя об"кктирну оц1нку значения гугенотського йуху.^ В!т- • чиэнян! 1сгорики роэходяться в поглядах на питания про початок громядянських вогн, Нев!ть у подручниках даеться р!знс датупан-ня: 1562 р.,:1560 р., 1559 р.; та 1сторична терм!нолог!н: громо-дянськ!, гугенотськ1, рел1г1йн! в1йни."

Метою дмсертац!йпого доел(дження с вивчення породук'ов виник-нення то розвитку под!й Реформец!К у францП напередодн! грош-дянських води, форк'ування гугенотського. табору та сп1вв!дншення сил в 1559-1572 рр.» а також окрешх аопект1в рел1г!йно-псл1тич-но1£ боротьби но цьску етаП!. В!дпов1дно поставлено! к-ети у дисер-тацП. вир1шушъсй тек! досл1дницьк! завдьння*.

- показати передумцвм соц!алъно-пол!тичноУ кризи середини ХУ1 ст. !* генезис кап!тал1зму, вплив ироцесу перечного нвгронад-кення нн соц1альну структуру Франц!*, особливост! пол!тики абсолютно* монархП;

- визначитй особливост! розвитку рефориац!йиих !дей у Фрян-

Щ15

- покааати процво формування гугенотського блоку, м(сце в ньому кожноТ соц!ально* групп;

- рсэкрити мату, аасоби I напрямки рел1г1йно-пол!тичноК бо-ротьби напередодн! громадянських войн, зокрема народно* Реформации ■ .

- проана!т1зувати поэиц1ю п1вд9ннофранцузькоУ буржуазП та дворянства в перший пер1од воен, Их м1сца в гугено-тськоуу рус! до 1572 р.;

- показати проирс формування гугенотськоК конфедеряцП, як "держави в держав!" в цер!од 1562-1572 срр..

Хронолог!чн! рамн;и роботи охоплюють под|I 1559-1572 рр. 3 1555 р., п1сля п!дписання миру в Като-Камбрез!, у фрптспькому оусл1льств! виходять на поверхню гостр! соц!ально-ийл!тичн! проти-р!ччя I рел!г!йна кокфронтац!я, почйнаються каеовГ н.чродн! ¡ухи

1. Райцее В.И. 0 некторнх радикальных тенденциях во французском реформационном движении середины ХУ1 в.// Культура Возрождения и Реформация.-М.,1904.-С,187-203.

2. История Франции,-М.,1972.-ТЛ.-С.191.

в MlcTax, с!льських районах, яктив!зац!я дворянства ! буржуаз!3(. В 1572 р. - кривав! под!'/ ВарфоломПвськоТ ноч1 привели до зИн у сп!пп!дношенн! сил серед учасник!в бсротьби, а в1дпов!дно 1 Пц!лей.

Наукова новизна дисертэц!йноК роботи полягас в тому, що вперше в в!тчизнян!й 1стор!огрэ(Ш зроблена спроба досл1дити характер рел!г!йно-пол!тично1 боротьби напередодн! гроуадянських воен, ц!л1 ! прогреми угрупувань в гугенотеькому рус!. Епжливим моментом с досл1дження д!яльност! такого органу як гугенотськ! пол!тичн! збори та Тх д!яльн1сть по формуваншо гугенотськоК кон-федерацИ, фактично "держаЕИ в держав1" вже у перший пер!од гро-иадянськнх воен. Спостереження та узагольнення, зроблен! в робо-т1 дають можлив!сть вианачити м!сцз ! значення под!й французько! РеформацП I громадських воен в контекст! загальноевропейсьтт процеЫв того часу.

На захист виносяться так! положения:

1. Соц!ально-економ1чн! та пол!тичн! процеси, що проходили у Франц!! э к!нця ХУ ст. стали основою соц!альних, пол!тичних конфл!кт!в у французькому сусп!льств1. 3 40-х рок!в вони набува-ють антиабсолютисько! направленност!.

2. ПолIтика абсолютизму викликала невдоволення р!зних со-ц1альних груп. Слабк1сть абсолютизму як результат в!дсутност! ст!йко! соц!алъно1 бвзи, ч!тко визначено! внутр!шньо! пол!тики монархII давала можлив!сть для виникнення антиабсолютиського блоку в кра!н1.

3. Розвиток рейормац!йного руху у Франц!Y - це результат

як внутр!шн!х соц!альних ! духовних процес!в, так ! впливу тро-пейсько! РеформацП. Етапи французько! РеформацИ в!дпов!дяють етапам наростання ,соц!ально-пол1тичноТ кризи.

4. РеформацЫ об"еднала опозиц!йн! угрупування, rao стало основою соц!олыюго складу гугенотського руху. Перем!щення центру РеформэцИ на П1вден1. - результат прагнення п!вденноФрпнцузьких м!ст, кальв1н!стсько! буржуаз!? эберогти сво¥ права 1 прив!ле¥, шоб протистсяти пол!тиц! ун!ф!кацП' абсолютиськоУ диржапи, подат-ков!й систем!.

5. Початку громадянських воен передувало наростання соц!пль-но-пол!тично! кризи. На t'i першому етпп! (1559р.-початок 1561р.) - розроблярться програма гугенотського блоку, на другому - !ксно-борницький рух в м!стах допошгае переходу клади в руки капы-1 -

hIwclkoï буржунзП.

6. Народна Рефсрмоц1я.у Ф^нц!Y энпйпло прсяв в селянськнх виступях на Швдн1, як1 мал и локальний характер. Poorpoi: народ-Hoï РеформацН сприяв эм1цнонн«п союзу буржуязних еломент!в з рс ловим дворянством.

7. В перший пер!од громадянських восн Рде зародження гуго-нотсько! конфэдерацИ як "держпви в держав!", при л!дерств! каш в1н1стськоУ буржуазН в гугенотському блоц1.

Джо1)ельну базу досл!дження становлять документи ! матер! ал! п"яти груп.

До nopmoï групп в!дносяться протоколи гугенотських збор!в, як! охоплюють пор!од з 1562 р. по 1698 р. 3 них в!д першого пе-р1оду роен I562-I572 pp. збереглося 6 протокол 1п:Шыського (1562 Баньольеького (1563р.), в Монпельк (1567р.), Шмського (1569р.), НН-ського (1570р.), в Андюз! (1570р.). Вони були'энайдон! l.B.Jly чицьким в арх!в! департаменту Гер ! доповнили вжо в!дом! до того часу, як! в!дносились до б!льи п!янього пер!оду. 3 цих протокола Л б,ули опубл! кован! у Франц!ï ! I - в Рос П.* В наших б!бл!о токах с публ1кац11 т!льки '¿-х протокол!в. Bel !нш1 kouIï протоко л1в э0ор1гоються у в!дд1л1 рукопиЫв ЦКБ АН УкраКни.*- Ц1 докуген ти фактично 1сториками не викориетовувались в полному обся:*1. Зпертплись до окремих положень протоколу I5G2 р.(Е.Ле Руо Лпдюр! В. I .Pa-tUioc) та 1570 р. в Андыз! (К.Естеб). В минуло^у стол!тт1 Ь.Клячин спрооував опрацювпти матер!али протокол!в, ало йому вдп лось лише аробити ïx короткий опис.

Алзд1о иротокол!в в комплекс! дае мсжлиь!сть виявити 1 доел днти Ооротьбу р!зних угрупувань в гугенотськоку табор! ! ïx ц!лï, Хоч пони, а особливо перший - J562 р., к!сгять на ыалу долю дема-rortï про "спос!ння доржави" ! короля, cave комплекс протокол!в 1562-1572 pp. дас можлив!сть проел!дкувати формувяння вШськово-пол!тичиоК орган! зацП гугонот1в, гугйнотсько! конфедврзцП на Швдн! Франц! Ï.

Вижливим джерелом с еп!столярний мптер!ал. Б!н великий 1 до

1. Bulletin historique et littéraire de lo uooitft« de l'biatoire du protaatantimne français.- P., 1B73-1B77.- Ï.82, 24, 26;

Кллчин В. Политические собрания и организация политическая кальвч ï-, и сто и во франции в ХУI в.-К. ,It388.-Приложение.

2. 1$!Б All УкрпКни, в!дп.!л рукопис!п, фонд 66, №112.

цього часу г. попн!стт не вивченим та но систематизовоннм. В робот! використанп чостина опубл!кованого лнитупання центрально! вляди ! vlcijenol адм!н1стрпц1!, донесення пенец!лнських поел!в Сонату,' переписка кальв!н!стських пропев1дник!в з Женевою. При виолi&I цну уптер!пл!о враховувсвся рог!спяльний I хронолог!ч-ний прннципи, що у з1ст')атен1 э 1ншиг/и джерелпки дог змогу про-стежити ниростоння зпгальнодержввноЛ крили, позиц!ю р!зних сил в громпдянських в!При цьоьу вроховупапся суб"ектив1яг« цьо-го виду джерал, то >'оже використ.олупятись т1льк! в пор!т?яяни! з 1НШИМИ докушнтат/и.

3 1559 р. у Франц!! з"янився великий,пот!к, пропагпндистсь-ко! an хпракте.ром, л!т9рптури, що пигтускали ! гугоноти, 1 католики.. В робот! еикористона частинп цих гаторIал!п, 40 були опуб-я!кован! в 18-19 ст. Вони шлэ приветпли упагу 1сторик1в, яких б!лыпс ц!каякли твориконлрхоглх!в-тиряноборц!в. При nclt! тнн-денцЩност! I опологетичност! пропагмндистсько! лIторатури боа не! нек'окливо поклзоти poawox !дейнс-псл!тично! боротьби I !!

Oivfl ст.

Ц!кавим г. св1дчення, як! Истить мэкуарна л!тература. Weiy-ари маршал)в Франц!X, д!яч!в РеймрлщП, кор1пник!в пол1тичннх угрупувань - доповнтатгь ¡{лктичнип матер! о л роботи.

Вожлмвиуи для характеристики позиц!! абсолютизм в yt/овах пол!тично! кризи стали публ1кац!! эпконодавчих акт!в, докумэн-т!п державних устзнов.

Анал!з джерол св!дчить про г.'ожлив!сть вир!шення поставлена' в дитрт8ц!йноуу досл!дженн! равдань.

Практична аидчиг»!сть роботи поляпос в наступному: йактичний vnTcplan дисертац!йно* роботи, И основн! виснопки та положения мскуть бути використан! при створонн! узагпльнюючих роб!т пи !с-тор1Т ФрлнцИ; 1стор1! Зпх!дно! Сврогш раннього нопого часу. IV ny iLT.'tTl! ДССЛ1ДЖПННЯ буДуТЪ Еикористсвуватися У nyni ncb)t0»7 учо вок*у прг.цоо!, aoKjxjva в лекц!ях I ня секМнэрських заняттях, ir и п!дготокц! курсових ! дипло>даих рсб!т, п також в спецкурсах.

Апуг.бац!;' роботи. Диеортяц1и обговорено t схвалеио на ancl-д»нш! кафдри зогяльноУ !стор!! Запор!зького державного ун1ворсита ту .

Основн! положения дисертоц!! виклодан! в публ!кац1ях, сголч-nreni на н.чукопих кон!«ренц1ях: в Киев! (1987р.),в Запор!жжf (19<3i3, 1931р.),в 4«i н! зт;чх (1Э8Эр.), в Ужгород! (1990р.)

п.структура I аист ропота.

Структура дисертац! Г.ного доел !дження сбу?*овлена проблемнэ-хронолог1чним принципом, ЩО ДОЗВОЛЯВ попно 1 об"ективно висв!т-лити теку данного досл!дження, простежити певн1 законом!рност! рел1г1йно-пол!тичних рух!в. Бона сгслодасться 1з вступу, трьох розд!л!в, заключения, списку викаристаних джерел та л!тератури, додатк!в.

У г.ступ ! обгрунтована те »/а дисертац!*, дона характеристика джерел та л!тератури, розкрита ня'укова новизна, практичне значения, хронолог1чн! рамки, виклэдено &ету 1 эовдання, ступ1нь науко-во! роэробки.

У периому розд!л! - "Соц1ально-економ1чн1 I нол!тичн1 пере-думопи громадянських ворн у Франц!! 16 ст." розглядаються основ-н1 прояви розкладу економ!чно! ! соц!ально! структур« феодал1з-му у ФранцП, роэвмтку коп1тал1стичних в1дносин, гнал 1 ругться формування абсолютизму, причини I особливост! соц!ально-пол!тич-них конфл!кт!в в перш!й половин! ХУ1 ст.

В перш1й половин! ХУ1 ст. Франц!я.вступила в новий етап розкладу феодальних в!дносин, коли почала руйнуватись економ!чна ! соц1альна структура феодал!эк<у, починаеться, хоч I упов!льненими темпами, так званий процес перв!сного нагромадження ! генезис кап1тал!зму Важлквими наол1дками назвених прсцес!в, по п!дготу-вали грунт для громадянських воон, стали - р!эке пог!ршення становища народних нас Иста I села до соредин» ХУ1 ст., Ух ексилу-ат<-1ц!я I р!ст експропр!ац!!, криза феодального дворянства I втра-та значнога його частиноп економ!чних поаиц!й, масовий перех!д !х земелььих волод!нь до рук !нших соц!альних категор1й населения Фронц!¥. фор*гування буржуазП знаходилось на поч&тковому етаи?, для якого мають значения два моменти: Суржуаз1я под!ля1ясь ьс чЧльки по господорському принципу, ала й гесграф!чко на п!вн!чну I п!вденну, яка нала великий економ!чний потеж^пл: семост1йк1сть. Вляливим моментом стало Формування "нового дворянства", основнч мвеп якого аксблювзлась з ряд!в бюргерства, чиновник!в, буржуазП, яка т1льки-но Формуволось. Вдивеючисъ в ряди дворянеького гласу вони сио!ми багатстваяи зм1цнювали його еконсм!чно, п иови->:и гссподарськими методем^пристосовували до умов епох'.) гепсРиеу кап!тал!зму.

Одночпсно йде носилення позиц!К француяького абсолютIV:у,

<í:OpMVBC'HHjl ;п;иГО знаходило прияв у няступ! на право I прив1л01 ФеоляльНоУ аристократ!Y 1 дворянства. Але носилювллась екаиуа-тзц!я.-ф!нэнсовою системой держави народних мае то буржуаз!У, мо нпроджувялэсь.

На притяз!, пориоУ ноловини ХУ1 ст. Яде наростацня соц1аль-них кинфл!кт!в, центром якмх став м!сто, а ие село. В 20-30-х роках цо були конфл!кти викликон! внутрГшнНм причинами, з 40-х рок!в вони приймають антиабсолютиський характер. Одксчасно со-ц1 альма база абсолютизму, була гаэ слпбкл: "ново дворянство," що окладалось *з тих, хто купии посаду ("дворянство мант!К"), купив йьгф, служив в орм1У, знаходилось в ..стад! i формування. Все це етворювало грунт дня наростяння соц! ально-ьЬл! thuhoi кркзи. Та П абсолютна монарх!*; но ьиробила по тош'х ч!тт'х напрягши внут-р!шньоУ пол1'ГИки, як 1 б яабезпечували Уй Сезумовну »1дтримку р!зиих соц1ольних труп.

У другому ропд!л 1 - "Розвиток Рефоршц!У у Франц!У I У У* вплив на пол!тичну О'оротьбу наперододн! громлдянських поен (до 1562 р.)" иид1ляються етапи розвитку ЛрпнцузьяоУ Реформац!У, ана-л!зугтьпя зм!ст кожного отппу ! причини пережоги клльп1н!зму, розгляднпться оснопн! подИ 1559-62 рр.

Розвиток реФор»*ац! йних 1дой у Френц! У став* результатом д!У, як г>нутр1шнГх Лактор!в, так ! 'впливу под!й н!к<ецы<оУ РеФорипц!Y. У Франц!У вена мола два етапа: э 20-х рок!в - поширення !д*зй Л.д"Етипля ! М.Лт-ера та р!зномон!тних ересей, що виникли на Ух основ!; я середини 40-х,рок!в - кальв!н!стський. При цьоку з самого початку вид!лясться радинальнмП нвпрямок француоькоУ Ре-форзац!У - онабг.птисти, тик зван! вальденси на ГНвднГ 1 1н.

Кальи1н!зм опочатку захопип м!ста, де Гюго поел! доводами були м!сы<а верх!ика 1 низи. Соц!альний склад сект до середини 50-х рок!н на Швноч1 ! П1вдн1 марко не в!др!эняися - буржуазн! елемеити, "двсрянстно маш!!н, рем!сничо-плебейськэ населения • мIст. Селянство присдналось до Реформац! У т1льки" в окремих районах Лангедоку, Провансу, Г1ен1. 3 середини 50-х рок!в в секти вступве аристократ!«, а пот!м се родне та др!бне родове дпорянст-ъо. Але б1лыпсстI в них ионо не мало. Центр д1яльност! кальв!-н!ст!в 11й:я».'!'л-1гтьоя на ГЦ вдень.

Нкпостання соц!зльно-пол1тичноУ кризи лочинзеться з 1559 р. Шрт УУ'фязя - с-эгецина 1559 - початок 1561 р. - пер!сд посипен-т влнди ппокатолнцького угрунувпння Г!з(в при :<орол1всько"у дго-р!. ЛIдери кальв!н!ст!в Франц!У ! сам Кальв!н прагнули добитися

cnoix ц1лей шяхом рефйру "зверху", зам1кивти при двор1 Г1э1в Бурбонами. Як феодальна знать б.ула для К8льв!н(ст1е аасобом здШснення своКх план!в, так I для знот! боротьбо буржуазП»на-роднис vac," виступи дворянства. стали свсобок таску на уряд в cBoix !Hiepeсах. Повстання схоплюють Центр, Швдень, Швденнйй Зах!д, ix розмх взноситься на ос tub 1560 р. Результатом цього пер1 оду стало створення ссц!ально~ I псл1тично! прегради гуге-нотського блоку, ио означало його оформления.

Наступна фаза нэростання кризи.- друга половине IS6I - початок 1562 р. - прта!д до влади Катерину Медич!, в!дмовв в!д проведения радикальних реформ, що створило умови для норостпння конфронтацИ р!зних пол 1 тичних та соц!ельнкх сил. НародиI. t/аси Иста .! села включились в боротьбу, ix не задовольнялп проголо-шенз урядом, "свобода в1росиов1дання", а також !гнорування luxe-peel в народу керУвникауи гугенотського блоку. Почшткться !коно-борницький рух: розгром церковних хрпм!в, ыонастир'в, розкродан-ня церковного к-айна. Але рух носив стих!йний характер, без сако-ст1йно! мети кср1вництва, то*;у. кальв!н1стська верх!вка,буржуаз-н1 кола скористались hhv для захоплення влади в м1отах. На Шв-дн1, Швденно)/у Заход! (до НоруандН) в1дбулвсь зм1на м1ського упрашт1ння - вони стали гугенотсьюши.

В третьоуу poajjt л t - Неправлен! сть пол1тичноК боротьби у Франц!Y в перший пер!од гроъ'вдянських воен (1562-1572 pp.)" вна-л1э починасться з под!й, пов"язаних э розвитком народноY Рефор-маиН. На сел! 1коноборницькиЙ рух набув сомосг!йного характеру t на його основ! народна Рефоруац1я еид!лилось в саиост!rtiy те-ч1ю. !'онлив!сть такого вид!лення !снувала тому, що для народних мае; Франц! Т, як 1 в !кших крвКнах, рух, шо почався, означав пначно б!льшё'! глибие, н1ж реформа церкви. Центрзльними нод!ям стали сслянськ1 повстання в Гаскон-1, Перигор!, Але ну а, Баэодуа, резгрогаен! корол(вськими в1йська»«и.

Ослабления корол!всько! влади в результат! ^асових народних рух 1 в дало мо*и1Ив1сть гугенотському угрупувднню оголосити в!йну ироти ¿еодально-кптслицького табору, прети Пз!в, як! контролв-вали корол1вську владу.

Влкливою умовою розв"язоння гроиздянсько! р.!Они г створення орган!яопяних в1Йськових сил, як! могли вести в!йну о ко;хл1п-ською прм1ею. Так! сили створкТоться в пер!од 1550-62 pp., коли п!рденнсфранцуэьк! н!ста в союз! з дворянстиог-- створюлп im.-ту-

пиво -в!Пськоио-пил1тичну сргин!зац!ю в отюг/их м!стах, пров!ип1-ях, а пот 1м в рег1он1 Швденного Захода. Ирсголешоння прикцом Конде початку в!йськсяих д!й весною 1662 р. присксрвдо ствсрен-Ня власних орган!в вляди, формування I эм!цноння вЮськсво! ор-ган!зац!1»

Протекали гугонотських збор!в 1562-1572 рр. св!дчнть, яо го-ловну рель в цьому прсцес! в!д!гравав рег!онэлышй орган влади: гугенотсък! псл!тичн! збори» Спме вони формують неззлежний в1д центрально! влиди вдИн1стративний япарат, ф!нансову систему, проводять часткову секуляризац!» церковного гяйна ! земл!. Основою в! йськово! орган! зацЦ оули двсрянсь«1. загони. В протоколах прссл!джусться прппюння викориетати »сю в1йськову силу в !нт(КО-спх м!ст, тримати п!д контролем форк-ування дворянских загсн!в, в!йськов! гарн!зсии в м1стах. Ало курс на тпкий со=оз прив1н до того, що п!сля Вар^оломПвськоХ ноч!, жортваки якоУ стали преважно кальв!н!стське населения м!ст, кяльв!н!стська Оуржуаз!я, лидерство в и!Р.сы<ово-пол1тичн!й срган!яацП перойдэ до дворян-сько-ариотокрптичних сил з Их п^агненнями до феодального сепаратизму.

У закчюченн! иIдиодан! п!дсумки досл!джвння, сфорыульоигш! зигальн! висновки. В результат! розвитку_кап!тал!эму на Швдн! Франи!К формувться буржуаз!я, шо мае хначний економ1чний потенция, в!дм!нн1 в!д оуркуазП Шеноч! сфери !нтерей!в. В!д натиску корсл!вського ф!ску П захшдали прив!ле1, ян! вони отримали в ход! 1сторичногс роэвитку.

формування ф^анцузького абсолютизму йшло не лкша шляхом зм!цнення нац!ональнсго характеру монарх!Г, еле 1 в л!кв1дац!У специф!ки р!зних областей, прав на автоном!ю, створення ун!ф!ко-вано¥ централ!эовано! двржави. Цо породжуволо конфл!кт м!я абсолютизмом 1 п!вде»мою буржуазию.

Стаьши на тлях тако'/ централ !зац! Г абсолютизм погинен був мати м!цну соц!пльну базу, але процеси соц!ально¥ динам!ки I» дозволяли ць-то зребмти.-Цей конфл1кт доповнювавея протир!ччями, як! виникл.и в сусп!льств! на основ! соц!ально-економ!чного роз-витку ЗрннцП. Для феодально! знат! виникала мсжлив!сть пиксрис-тання цього проткборства в !нтврзсах в!дновлення сво1х фесдоль-Нчх прав. 0б"еднуючо!О силою для таких р!зних I протилежних сил стала Рс:формац!я.

Гугснотський блок формуеться э середини 50-х рок!в. Спочатку

визначасться Гюго соц!альннй склад, а на.печаток I5CI р. - сераль но-под1тичнапрограка: л!кв1двц!я церковного vcjlua I аомд!» контроль за ф!нансовою д1яльн!стю корол!вського уряду, п1дяй-щення рол! представницьких орган!в на м!сцях. llporjwjva 35ф!кеу-вала пол!тичний 1деал п!вденнофранцузько1 бурцуазН S ев!дчигь, що нос! яш пол 1 тично! боротьби у ФранцП- буч» из т!льки принци кров!. К!нець 1561 - поч.1562 pp." - $ормувэн:ля Лй^ькоьо-нод!-тично! орган!эац!! гугенот!в, що дало л-ожлив!сть розпочатн орга-н!зован! в!Пськов! д!1 - гронадянську в!йну.

Ваяливши учасникпым под!3 1559-1562 pp. були нарсдн! тся ы!ста то села. Оск!льки л!дери гугенотського блоку !гнорували !нтереси, з л!тв 1561 р. п1дн!к'асуься хвиля 1 коноборницького ру-ху. Аче в Истах цей стах!йнк{1 рух т!яьки допок1г ири'йтн до вле-ди кальв!н1стськ!й буржуаг11, а на сел! я!н оформивея в народну Ребор1«ац!ю э ÏÏ селянськи;/и 1деолаиги: в1льне аемлеводод!ння, станова р!вн1сть, обмеження корол1всько! влади. Рсагрок породно! РеформацИ дав можлив!сть кальв»н1стським м!стеы Швдня уже з 1562 р. в союз1 з родовим дворянством та феодельною оркстскрат!ег закласти фаггично фундамент гугенстськоК держави на Швди). На той же час союз тртгався на !де! компром!су з пород!вською вла-дою, хоч кожна група розум!ле його по р!аному. До 1572 р. !н!ц!-ативу в гугенотському блоц! триvan а кальв!н!стська буржупз!я, прагнучи'використоьувати в!йськову силу дворян п своТх !нтересах, проводити реформ» на свою користь. Але Ворфсло»<Пвська н!ч пенило ситуац!» в гугенотськоьу табор!, ! пиретворила 1х державу в нос!я феодатьного сепаратизму.

Осисвн! пиложешш дисертацИ викладен! Е так1« публ!кац!ях аьторо: - .

1. Историография вопроса гражданских войн вс Франции ХУ1 в. //»1 сник КиКвського ун-ту. 1сторичн1 науки.-inïв, 1983.-£)ип.«¿5,-С.91-99. ;'

2. Народнее дм-конея "с Франции середины ХУI в,-М.,19Ш.-Дпп.п РН70Н АН СССР > 26035 от 17.07.06.-22:.

3. До ir.mtum про характер то зноченнл рефсрмац!йного руху З'ранцИ" ХУ1 ст. // УкраКнеькгй »сторичниП нурнзл.-1937. -¡¡"9.-С. 13«: -139.

. 4. Голь кальвинистской Женевы в социально-пол итич^скс ).' крияи-се Франции середины ХУЕ в./Деждунаходиш связи в средногчюгой Европе./Тезисы науч.докладов.-Запорожье,1Й38.-С.£4-26.