автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.02
диссертация на тему: Роль казахской традиционной культуры в формировании личности учителя

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль казахской традиционной культуры в формировании личности учителя"

pi Б ОН

_ 3 ’*’ОГэЛ?фЙ>АБИ ATblHflAFbl КАЗАК МЕМЛЕКЕТТ1К УЛТТЫК УНИВЕРСИТЕТ!

Колжазба к,¥Кында СУЛТАНРАЛИЕВА ЭЛЬМИРА СЭКЕНКЫЗЫ

М¥РАЛ1М TVJlFACblH КДЛЫПТАСТЫРУДАРЫ КАЗАКТЫЦ Д9СТУРЛ1 МЭДЕНИЕТ1НЩ К,ЫЗМЕТ1

09.00.02. — Кеогам жэне адам философиясы

Философия гылымдарыньщ кандидаты рылыми дэрежесщ алу yiuiH даиындалган диссертацияньщ

АВТОРЕФЕРАТЫ

Алматы, 1905

Жумыс Казактьщ кыздар педагогтк институтынын; казак музыкасы кафедрасында орындалды.

Рылыми жетекшиер: философия гылымдарыпыц кандидаты, ' профессор ТЕМ1РБЕКОВ С. Т.;

педагогика гылымдарынын, кандидаты, доцент МЕЦД1АЯК,ОВА К- М.

Ресми оппоненттер;

философия гылымдарынын, докторы, профессор ТАЦКДЕВ С. Д.;

философия гылымдарынын кандидаты, доценг РАБИТОВ Т. X.

Жетекш! ¥йым: Курмангазы атындагы Алматы мбмлекеттж

консерваториясыныц элеуметтш-когамдык гылымдар кафедрасы.

Диссертация 1995 жылы 30 маусымда сагат «14» Эл-Фараби атындагы Казак мемлекеттк улттык университет! жанындагы философия рылымда-рыныц кандидаты рылыми дэрежесш алу ушш диссертация коргау жешн-деи К 14.А.01.28 мамандаидырылган кецестщ мэжшсшде коргалады.

Кецестщ ыекен жайы: 480012, Алматы, Аманкелд1 кешесь 61,

Диссертациямен Эл-Фараби атындагы Казак мемлекеттш улттык уни-версигетшщ к1тапханасында танысуга болады.

Автореферат 1995 жылы « » таратылды.

Мамандандырылган кенестщ гылыми хатшысы, философия гылымдарынын л

кандидаты, доцент г. - Р- О. ЫСКАКОВД

- З -

ЗЕРТТЕУДІД ЖАЛПЫ СИШТАМАСЫ '

Зерттеудін езектідігі. Еге типі Дазакутан Республикзсындз !одып жатцан эор влеуметтік^зкономикальн; реформалар казіргі сеаевдегі ок;у=тарбие процесі мен педагогика гылымынын, алдьг= ta жан,а талаптар кргада. ' Ендігі жерде болашак; їрпан;гьщ рухани (амуын жача заман талаСына сай жїрпзу асі н;азак халкднкд 'асырлар Сайы жинак,тадган философияльш; ой-пікірлері мен «эдени-эстетикалык идеалдары негіаінде жїаеге асырылуы шару. >сы екі асыл арнаныц тїйіскєн tïcu - халыктык^музыкалык, ' tec т r p. ■ ’

Дзстїрді мадеииеттін, терецнен тамыр тарт^ан халыцтыц 0ñeci сол хзлыщгын' рух ари байлыгыньщ н;їрамдас бір белігі іолші табылады. Олай болса, халыдгыч алеуметтік-философияльїц ій-пікірлері ыен мувыкалын; дзсттр арасындагы сабащтастык же»

:е тїлга мен ногам арасындагы ыадени к;арым=катынаеты шык,тайтын кїрдєлі .философиялын;.проблемадан саналмак;. ' Тари= :и=маден№ жане алеуметтік силаты басым халыкгыц философиялын; ¡й-тажіркбесін терец игеріп, оны бтгінгі ааман талабына сай (айта жацгыртудын бір .толы осы. Этномэд&ни процестерді аерт= 'ey жас грпакты халк.ымыздын, сан гасырлкк, мвдени-муэыкалыч :ажірибесімен таныстырып кана поймай, оны гылыми*=филооофия= шк тургыдан игеріп, одан api дамыта гтсугё де ерекше ык.пал іасайди. . . .

Соцгы жылдары казак хал^ынын философиялын; ой=тодгамда= >ын игеруге деген талпыяыс байк;алуда. Оккн, ваі єліміздік, :вуелсіз мемлекет рїтінде калылтасып, їлгтда; маденн* ¡тіміздіц єзіндііс сйпатца ие болуымея тыгыз байланысты бс= шп отыр. ' Соцгы кеядегі дїниєні цазактьщ дасггрлі мадениеті Фкылы тану мацелелеріне арнадган бірк;атзр гылыми=зерттеу «мыстары с с нын. айгпгы. Ол внбектерде н;ааак,. халкыныц алеу= -(ЗГТік=фіілософйялнк, жане мэдени-муаикалын; шралары сеэ іолган (Ак,атаез С. ,Кдзыханова Б. Р. ,Кзрак,*лов Б. ,К,аратаеВ’ М. ,

Кдсабеков А. К,, К'.'рлансЕа К. ..Орынбеков Л М. ,12акекоаа Э. ,т. б.)

Жацалывда бетбкрыс жае . '< рсаада дадени»эстетикалын;

тзрбие беру саласында да байкалуда. Яалнуамыэдыч гасырлар 6о» йы налыпуасдан рухани м*расыя гылымм т/ргыдан зерттеп,аерде» деуге багышталган ецбек: р соныц 'дедел!. О дар да хадык;тыд элеуметтак^филоеофиялык ой=Л1К1рдер! мен дгниетанымын игеру аркылы кастарга эстетикалыК! тэрбие беруд!н гыдыми»теория» лык, мэседедер! к,арастырыдган (9дм* хаыбетов Б. .Байжичтов Б., Байт&нова Г. Е., Бадтабаев М. X. , Бвкпатшаев Т. Ж. ,

Д-(йсем6инова Р. К, ,Кадиев С. К, , К£мак,ов 8.0. , Кдскабьсов С. К, . КрдыратСаев 3,, Крцыратбаев Т.З. , К,*нантаева К. К,,

Мевдхаякова К, М.,ШхамСаева А. .Оршыбеко'в Ы. , Сер1Кбаев Г. 8. » Уэакбаева С. А. , т. б. }- Осы нег*зде республикамыгдагы б!Л1м беру жгйесзнде шгалш тлгасьщ кадьштастырудьщ к аз 1 рг 1 баг» дарламадарына елеул! еэгер1стер енгча^уде. • . '

Мггалш т^лгаоын калылтастпруда нолданылыл отырган та-быетарьшызга к,арамаотан, ад! де бодса орын альта кеде жат^ан келенсгз жайлар жок емес. ■ С!ны 613 оку=тербие 1с1ндеп Еуро-палын жгйен1Н басыыдшынан ¡здер ед1к. Бкл. хагдай аспресе жогары оку орындарыннц муаыка=педагогикалын; факультеттер1н!ц 1С=твж1ри6бСанен кеб!рек байкалады. Себеб! галымдардын басым кегш1Л1П .мектеп шенбер1ндеп .ыаседЕлермен шектелт, жогары оку орыкдарыныц жай-кгй* наэардан т*с калгандай.' Одай бодса >«гад1М гудгасын Д£1ст*рд1 мадение? непа1нде кааыптаетыру мэселесшш, гылыми“Таж1рибел1к ман! аса едеуд!. Онын, ек1НЕИ жагы ' жадпы 61ДШ Серег!к мектейтердеп музыка пэнг м*гал!штц ныаменкен де *штасып жатады. Себеб1 одар окуша= дар бойында рухани=<Зшюсофиялык ой-санз мен мэдени-эстетика» лык ^асиеттер епп, глттык сана«сег1м мен дгниетанымыныц кадыптасуына аор тдес Косады. ‘

■ Осы жайларды ескерер бОдсак, 6тг1нг1 философия гылымы=* нын, алдында келел! де кгрдел! м)ндатте~д1н-т?рганын керем!э. М^ныц ман1С», дэстгрл! мэдениетш1ад1 оньщ болмыс»бтмь . табяги сипатымен б1рге бтпнп кгн талаСына сай колд&ну,

окыту жгйесі мен тэрбие процесі не єндіру бслып табыдадь. Сояда гана жастарга мэдени=эететикалык тэрбие беру ісінін вміршецдігі арта тгспек. .

Муаыкадык=педагогикалык білім беру жгйесіне халкымыздин, озын, идеялары мея философиялы^ ойларын, онык нєгізгі кагида» ларын енгіау меселесіиін еэектілігі■осыдан кєліп туындайды. Оны зерттеу - С'/гінгі философия гылымыныд алдында тїргаз кгрделі міндеттердіц Сірі. .

■ ‘Зерттеудін проблемасы - казак халкь'яыд элеуметтік=фи= лософиялык' ой=пікірлерінін музыкадык, даст/рмен с аба кг а с кагидаларын саралап, бїгінгі тавдагы философия гылымыныд т<>= ориялы;, жетістіктерімен їштастнру.

Зерттеудін объект i с і. - мїгалім тгдгасын кальгатастыру •жїйєсін жетіддіру процесі. ■ ,

Зерттеу пэнз - шгалзм тглгасын кзльштастыру жїйегіне халыктын дастгрлі медениетініц нєгізгі кагидадзрын енгізу.

Зерттеудін максаты - казан халкьгаыд философиялык ой=лікірдері мен дгниетанымынын нєгізгі кагндаларын гылы= ми-твориялык тїргьідан нєгіздеп, оларды музыкалщ білім беру жгйесіне енгізудіч тиімді жолдарын аныктау.

Гылыми Солжам. Егер халыктан, адеуметтік=фидасофияльік ой=піКірдерініц нєгізгі кагидаларын гьільмй=адістемедік Тїргьідан ’ нєгіздеп муЗыкалык=педагогикалык білім беру ■жїйєсінє енгізер бодгак, оныд маэмгны байьш, аукымы кецєйе тїсєді. Сол негізде »-дттык мэдениетт.ен сусындаган бі'лікті де парасатты «tac їрпак тербиедеудін-жана мїмкіндіктері туады.

Зерттеудін міндеттері: , .

- республикамыздагы жогары оку орындарында музыка пані

міггалімдерін даярдау таліриСесініц бггінгі жай»Кї£Нн теория» лык т»ргыдан аны?;тау максатында констатациялык талдау жтргіау; . ... ■ '

- муэыкадык білім беру жгйесіне халыкгщ R'íниетанымныц

нєгізгі кагидаларын енгізудіц мэдени=теориялык ттргыдзн ад5стемелік непздвріа жасап,, зараяау. • , '

- гыаыци ^абектерді хаадау. ,^$ув.гнде "халыкздк, кдгкка-лар"категориясынын маэшнын аднк,тад;

- у.алык,?щ=муаык$$ык, н;дестгр кег-і-аніде оныц. пэлсапалык тзлириСбсіяід непап.^^йГ^адарын сарзлап керсету;

Гндцми°вдіст&>№лік,у4єг-ізі - ' диалектикадык философия завдшшктары, этнам^йёни, - зтнрыуаыкологиялык процестердіц бїгінгі жятістіктері.-жане философия гылымынык •едістемелік концепциялары; '

Зерттеудін вдістері: -

Зерттеудін маам'/ыы мен максагьша орчй мэдеяи=музыкалык дасттрді оку сабак?ары, педагогикалык бакылау, їстаздар жэне студенттермен енгіие, анкета мргізу, тажірибелік»зкспери~ мент ад¡стері кегіаінде дамыта тусу. - _ .

Кєієкші идея - хадыктык-музыкалык десттр негіаінде жастардьщ бойына *лттык к*ндылыктар мен ізгі. каеиеттерді да» рыту, мэдени»эстехккалык білім трыгын егу.

НкГІЗГі КЄ86НДЄРІ.

Зерттеудін бірінші кезед! (1989-1991) гылымк*теориялык іздеяастерге багшталып, ызселенгн элеуметг.к-философиялык, тарихи*зтнографияль;к жене- .педагогикалык проблемалары карастырылды. Сонымен бірге зерттеу адістері мен едістеме-лері аныкталды. . •

. Екікшісі (1991-1993) - тежіркоє-зкспбркиент ж'іргізу ке* аеді- ~Бїл мерз і »де халык дишетанымыныд нєгізгі кагидалары С'/рыпталып, оларды оку процесіке • екпаудщ тиімділігі аныкталды, Зерттеу нзтижесі Кдгак^ык кыадар педагогтік институты музыка-педагогика факультет і ніч студенттерімен журґіаїлгбн жїмьіс барысьшда тексерілді. ' •

Ушікшісі (1993-1995) - таддау *ине корыту кеаені. Шнда галыми«эерттеу аиыысынын барысында кол жеткен теориялык тужырымдар нзтижелерін евдеу) толыктыру, жуйелеу, едеби .керкемдеу, гьшыми тїргндак ширата ттсу маселелері жїзєгє асырылып, нєгізгі корыгьшдылар жасалды.

■ йерттеу жгргі зілген орындзр: К,ззактвд кыздар педагогтік

икдаатутынын музыка=п£^^пша-'факультет і. Нгрмакгазы агын = дагы Алматы мемдекеттіК -кЛсерваториясы.

Гылыми »анадыгы. Зергтёудд халык дгниетанымыныч музыка» лык, дэст'/рмен- саб акт ас нєгі'зг’і кагидалары теориялык; тїргьідак са^&ланыгг, олардын, гылым;1-:макызы, мадеяи»музыкалык процесс авш хаяыК'Дгниетанымы. арасындз^ы байланыс аныкталган.

, Та’жі-рибелік макызы. Хадьїкїнц философиялык ой=пікгрдері м^я-'-ідзстгрлі дуниеганымыныц нєгізгі кйРвдадарына к^рнлгак гылйми=теориялык ізденістер, адістемелік нг-сцаулар »сынылып, жогары оку орындарында мїгалім ттлгасьш кддыптастыру масе= ла^ін жетілдіру ісі ківзделді. . '

Кг~Гауга усыныдган тужырымдар:

- мїгалім тт'лгасын ’ дзстгрлі м^йе’ниетко онык

,квркемд1к=эстетикалык кеакараснн калыятасгГЬру негіз інде тарбиелеу проблемасы; ' • . *

, - мїгалім тїлгасьін оныц когамдик=злеуметтік/ философия»

лык жане иыгармашыдык ой=санасын дамыту негізінде жетіддіру жолдары; . , .

- мїгалім тулгасын калылтасгыру процес інде халычгыц

дастїрлі дгниетанымы мен тгрді енер саладарын бір=бірімен їшгастьірудьщ мзчыгдылыга; ‘ ' .

■ - халык дтниетаньшынык нєгізгі кагидадарьш сарадап, те=

ориялыК' тургыдан негіздеу аркылы музыкалык; Сілім беру ж/йесінід мззмїни мел едістемелік нєгізін байыту маселелері;

- .халык дгниеганымыньгц нєгізгі кдгидадарын музыкалык Сілім беру жгйесіне знгізудіц кажеттігік дэлелдеу. .

Зерттеу нетижелерінік даделдідігі лалпы адістемелік гесілілен,. колданылган гылыми адістємелердін, зёрттеу жїмьісьг» ныч максаты мен Шндочргерше коныМдылыгымен айгактахад.ч.

Зерттеу ¡»мыпынкд. катима лер і я- апробациялау. Диссертация» ныч нєгізгі меселелері йдзакты'Ч кыздар педагогтік институты (1991-1994), Н,їрманга:ш атындагы Алматы мемлекеттік конеер= ваториясы (1994) жене Кдегыз педагогтік институтында (1992) еткен профессорлар щи онытуи''лардыц гылыми-теорнялык конфе=

р&йЦйлЛарЫНДЗ баяндадган. ' .

К^рыдымы. Диссертация кіріспе, негіагі екі тарау жэне корытыкды бедшкен ті рады. Ссщынан пайдаланылган адеОиеі тізімі бералген—

ДИССЕРТАЦИЯНЫД НЕГІЗГ1 МАЗШГКЫ ' '

V ‘ - ■

Зерттеудід кіріспе Єєліміндє карастирып ' отырган так;ырьттьщ еаектіліга, ■ гылыми ледалыгы, геориялык жэне тажірибелік к*ндылыгы далелдешп, мацсаты мен міндетгері, эерттеу ад і стер і акык,талады. ■

Бірінші тарау - ’’Кдзак халцьшыц философиялык ой=пікірлері мен дастгрді дтниетакымынын; нєгівгі кдгидаларын -білім беру яїйвоіяб ендару лроблемасш эертгеудщ теориялык алгы шарттары". Мїнда бірк,атар гылыми-философиялык ецбек«-терді талдау н&гіаінда "халы^тын кзгидалар” категориясыньш, мэн-магынасы айцнндалып, сзарды едастемелік т»ргыдан кегіздву маселесі кдрастырыдады. Философия гылшынын, сон,гы жетістіктеране сїйене 'оты; лп, к;азіргі опыту жгйєсінік ерте» ден кдлыптаскан хадык,тык, дастірлерге габиги теуелділігане ерекше кеди аударылады. Окыту„ продесіиїн тиімділігі Сілім беру жїйесі- мен Сєлгілі бір їлттьік дастгрлер арасындагы са-ба^гаетыктарды акщтап, оны барынша- терен дакытуга байла-ныоты десек, оныд взі онытудыд табигагы мен дидактикалык заедылы^тарын ттінуге, стратегиялык мацсаттарды дэл анактауга, одытудыд єміраен адістерін! тавдап алуга мїмкіндік дасайды. ■ ' ' '

врбір халыктык їрпак.тан-їрпакк.а берідіп келгек елеу» меттак=философиялык ой=пікірлері болады. Кдэак халкыкыц оэык ойлы агартушылары да оку=тарбие жтйесінід тиімді жолдарын і&десіірумен болгзЖ Осы іргелі міндеттін бір хагы жастарга муэыкалыц-эстетикалыц тэрбие *рыгын егу і с імен Сайланысал жауады. Жасгардык мздеии-жвне рухани есу белестерін аныктау

ici ез алдына Cip мэселе. Солардын Sapi халыкт^д тзлпмгерлзк теЖ1рибес!н гылыми, тчргыдан багалап, Crriuri кгн талабыяа сай игеру iciHS жол салады. Демек халык дтниетанымынын Herisri щагидалары сол халыкгьщ гасырхар бойы жмяакталган когамдык-алеуметтис дане философиялык ой»гпк1рлер: ненэ^ндг

■ анык,талуы шарт. Олай болганда халык, дгнкетанымынын мэнг матынасы ттрл1 к;*Сылыстар жешнде акпар беру немесе оны жи» нак,тау гана емес, жас *рпак бойияда от"ык сана*сез1м хрьтын впп; оны.. бвлгШ 6ip тал!мд1К тасЧлдер аркылы ¡ггыядыру бс= лып табылады.-. Осындай гылши*шыгармашылык 1эден;сгерд;ц яэтижес5ндв опыту эавдылыктары мен кагидалары айкьшдалып, ээ кезеп..де од. халык- дч'ннвтаныкы сияктыаукьмды тарихи про* цесИн, кайта жандануына ерекше ыкпал жасайды. '

■ . Халык; дгниетаяымыньЩ' нвпзи дагидаларын айкындау, ек1

tïpfli мас&дешн гылыми ттргыдан- караетырылуына колайды хагдай тугызады. Олар: а) халык дгяиетанымыныч жет1ст1ктер1я жинактап корыту; а) к;аз iрде м-/гал1м тглгасын цалыптастыру жтйвс!'н яет1лд1руд1н THiMfli Tïp^epiH карастыру. ■

Дастгрл! мэдеяи. кдбылыстар' мён халык , дгниеганымыныд нензн кагидаларын аныктап, бтпнп .оку. процессе енизу yœik, ен алдымея, сол кагидалзр туралы TïciHdriMia болуы кажет. Ал: халыктык мидениет шедбер^нде калыптаскан философа» ялык кагидадарга -гылши силаттама беру ici тарихи яенз1нде тмзеге асырылуга тшс1'.

Кез келген халыктын дгяиетакьшы мен тел1мгерл1к твж1ри= бес!Я1ч пайда болу. ceCefii - болашак згрпакка SMip-cirpyfliF, колдарьг мен тгрлер1 туралы кагидаларды. жетк1зу екеяд1п малы. Ал мэдени^эле'уметпк маг л ï мат берудщ esi музыка енер1н1ч табигатында :мол ияформативт!К мгмк1яд1ктерд1Н, Сар екенд1г1н байкдтади. -

Мэдени дамудыд-■ к/рамдас ■ 6ip белга болып табылатын каэакгыд ыузыкалык, ^üerrpi рухани идезлдар шн кезкзрасты. адамныд Сойындагы асыл касиеттерд! ез бойына ciKi’pin, всем де5асерл1 ауея=саздар;| мазш.ды да магыяалы- поэзия, ,г;:6рат

СоЗдйр ар^ыды тзлїмдік ой—с&каг» зсер втіп, оныд д&муьіКсі жол ашыл о?ырады. Осын.ын взі .халкымыадьщ дуниетаньшы їшін музыка внерініц'хлкен алеушттік ман,ызи болганын байкатады. СбСебі ал влеуметгік' арі агартушылык кыаметт* катар аткарып,. ха» лыктын, керкем тарихына яйналып отырган. Сонымеи катар хал» кымыэдык музыкалык фольклора мен талімгерлік тажірибесі ояыц г ірмыс=гірші л I г і мен де гыгыз байланысты. Демек мугыка« лык, фолькдордан адам сакасында туып, калыптаскан влеуметтік ой=сана, білім, тааым багыттары - философия, тарих, этнография, здеп, мораіа, К*КЫК> педагогика езгнік синкреттік тірінде керініс тауып отырадь^

Музыкалык мадениєтіміздід осы алеуметтік кузмєтініц да=» •муы барысыяда белгімі бір дэстгр, орындаушылардыч жеке=дара Касиетінб баланысты тірлі їгьім=тїсініктєр калыптасып отырган. Сондыкд'ан' халык, мувыкасын насихаттаушылар арі ■/стаз, арі акык, арі ойшыл-философ, арі яедагог-пеихолог, арі к,огам кайраткьрі жене шеб р орындаушы болгар

Музыка єнерінік когамдык-елауметпк сипатына байланысты оныч двстгрлі жгйеоі де калыптасып отырган. М/ндай жгйе бір гана орындаушылык шеберл'ікті калыптастырумен шектеліп кал-май, болашак внер иесінін егіндік тїлгасьш кзлыятаетыруга багыштадып’отырган, Сол себепті" хзлыктык=музыкалык дастгрдік талімдік. еипаты арнайы аерттеуді і.іжєї ететін кгрделі фи» допофидлык к* былые болмац. Оньш, сан=алуан ттрлері мен едіст^рі, <?ч алдымен, сол. гїлгалардыц керкемдгк^эстетккалык

■ кеэкарастарын калаптастыруга багытталган. '

„ Кешпелі емір жзгдайында калыптаскан-айтушылык енер му» аыкалык, хабар, білім жене орьшдаушылык шеберлікті устаэдая шакіртке жеткізуге непаделді-. вдетте иакірттер їаак мервім їстааьшьщ їйінде ■ тїргандьіктан, оку демалыспен, тїрлі т'.грмыстык, т. б. кызметгермен_ алма»кеаек ауысып отырган. і'етаа ваінін, муэыкалык-орындаупылык шеберлігімен катар, бо-йакдагы этикалык, эстетикадык, кеэкарастарын да шакірттерінін, бойына еіціре білген. внердегі алгаакы кадамы сатп

1. Нурланов в. К.Ш. Эстетика, художественной культури казахского

народа.- Алмати, 1987. С.32. ■

2. Расултаав 3LK. Бесписьменная дутарная исполнительская траот-^иядзбеков: Автореф. дас. кадд.' искусствоведения.- Л.,1985.

- il -

басталгак жас энерпаз ва їстазкнак енер здєміяб жоддама ретінде "бата" алат'ын бодган. . Онда іап ниет пйн вмірлік кецестер берілген?

Халк,ымыэдын, г ас ыр л ар бойгы тарихында адам бадасы дгниетанымьнын, біртїтас жїйєсі жаеаган дгсек, онын, бір c'a* ласы керкємдік еле мі мен і штасып жатады. Осынын, езіная казак ^хадкынын, Солмыс Оітімінек мэдени=музыкалык шыгармашылыктын, басты орын алатыны байкалады. Оган халкымыздыд музыкалык=по= этикалык, кирасы толык, куві .

■Дэстгрд! м-дениет тамырлары теревдеген сайын казак, халкыньщ керхем ой=санаеы да кзлыптаскп . отырган. Онын та» бигат авдылыктарына тауеддідігі Ддниеганудыя, айрыкша бір жїйєсі ніч к;адыптасуына ыкпад жаеаган. Табигат сырлары сак , тїріі сїрактар тугызып кана коймай, адамзат баласын сод жлмбактардын, яауабын табуга талпындырды. Оныя, вві 'емір

тажірибесіне,- адамяьщ езін чориаган ортаны керкемдік=зететл= калык тїргьідая кабылдауына байланысты болды. Оган казак, фольклорындзгы мифтік сюжеттер делал'бода адса кёрек? Осы ретпен диссертацияда цазактыя, мугыкалык мадешіатіндеп

кгй=адыз жанрыньщ мифологиялык сипаты аныкг альта, гылыми т*ргыдан непэделген. ' ' ' •

Музыкалык; іарбяз »рыгын егу барысында їстаз кэркем

шьигёрмаЕыяык.тыч сан=--глуан тгрлерія крлдака отырыя, казак -халкыныч тгрмис«тірівілі?інде зрбір заттьщ негізгі функцнясы= нан баска да. семантикалык' магынасынын, бар єкєндігін ез шакірттеріне угындырып отырган. Себебі біртїтас алем к*рылы= мында арбір аагка езіндік орын берілген* Демек хадыктык=му= зыкалык дзстгр жас зкерпаадардык кеэкдрасын калыптастырып Кана коймай, осы орындаушылык шзберлік аркылы бгкіл тыцдау-шыларына да зор шугал жасайдн.

Назактардын квщяелі амір жагдайы белгілі дарежеде музы» кадык карым-к^ынастыч етє жогары бодуына асерін тнгізбей коймады. Сейтіп од когамдык информациями

к£ркемдік=музьгкальік к*ралдар- эркылы жеткізген) элеуметтік.

1. Инструментальная мудака казахского ар о да. Алматы, 1985. С. 49, 26. , , ■ *

2. Нурланова К.Ш. Эстетика... С. 26,39.

3. Каскабасов С.А. Колыбель искусства. Алматы, 1992. С. 52-53.

4. Ибраэв В. Hocnoroia¡t¡ecme представления нашх предков // Декоративное искусство СССР. 1980. № 8. С. 40-44.

зтнссїук,, р^ык, т. й. жгйесі кдлыпгаскан казак, хогаиыкдагы дастїрлі катынастардыц негіагі буындарыныц біріне айнадып ■ отырган. Мугыкалык вшгарманы сонылйп, всем де асерлі накыш» пен срычдау єдісінін барлык тывдаушыдарды езіне баурыл алуы-ныд вві - цогамдын; кары «к.атынаста(рдьщ, езегі Сол'ып табылатын дтниетаним жїйєсі - мен музыка екері ні я, еаара байланысты ек&ндігін б^йцатады. Осы '-мвселедер диссертацияда термеші, жырау, дырдшлар типінін, гасырлар бойгы даыуы барысында олар». дын, вте мадыады и;ога«дык, фуккциялар аткаргандыгы квгіаіндв далелденгея. ... ,, . .

Сонымен катар ■ эерттеуде к,огамдык; катынастын, казак халкына тэн бір їлгісі - енер ¡леберлерініч тартысына да белгілі дэрежеде ой балінген. Ойыц , жай-жапсарын баяндай кєліп диссертант игндай д/рмекті. енер сайысына катыеу ушін тек.мувыкалык*орк'ядаушылык шеберліктін жеткіліксіа екендігін баса керсетеді. Осы негіеде орындаушынын енер жарысындагы жі~Нісі ояьін, тї/рді тарихи» вл&уметтік окигалардаа хабары^.бо-лып, халык емірі .мен тчрмысындагы, ' еалт-дастїрлеріндегі ерекшеліктерді терен игері4не. дане одарды к льщ кепшілікке жеткіау кабідетіне байланысты екендіги: двлелдвген? ' . . •

Муа ыкалык, катынас - к,огамдык,=алеуметт і к катынастьщ дан» ды бір буЫны. Оган халкымызды« їйлвну, жерлеу сиякгы біркатар этнографиялык салт-дастірларі’дедед бола алады. Ай-та берсек цаэгк.халкынын т*рмыс«салт влевдері далалык-патри» архалдык, когамныч "морадьдік кодексі" кыэмет і я де аткаргаяын кареШа. Оган їйлену тойы гстінде брындалатын "Тойбастар" віїдерін айтсак та дегкілікгі.Себебі олар той иелерікіц мыр*> эалыгы м&и КЄЧП6ЙІ.ВДІЛІГІН паи еткегіІ' Ал елеуметтік мэселе--ларді керкемдік жагынан сипаттауына келер болсак, м»ндай му« эыкалык шыгармалардыд їжьімдьш; кезкарас пен Тїсінікгерді белгілі даре№де талдап, корыпа адатын "семиотикадык форму» лаларды" камтитыны аныкталады.

' • Кдгак халкыныц музыкалык фольклора мен дуниетанымына тарихи-палсападык, "ал да у жаеау арк,ыды диссертант енер шебер=.

1. Аманов Б. Тартыс как спвцифиивская форма музицирования в музыкальной культуре казахов //Инструментальная музыка казахского, народа. Алматы, 1985. С. 27-28.

2. Аравин П.В. йанры казахской инструментальной цугыки. Алматы, 1970. С. 8-9.

лерінік жас буынык тарбиелеу олардыд кєркемдік=астбтлкалик кеэкарасын калыптастыру негізінде жургізідген деген шкір ¡гсынады. Одай бодганда халыктык-музыкалык, дастурдід негізгі мадсагы да же ке адамдьг тарбиелеу і сімен сабадтас болып ' шыгады. Осы жайтгерді аныдтай келіп, диссертант дасттрлі мадениетіміздід негізгі бір кдгидасын саралайды. Диссертации яныц максатына орай ол м»галій тіглгасьін дастгрлі * мэдениетке оныц квркеидік-зстетикалак кездарасын калыптастыру негіз інде тзрбиелеу проблемасы болып шыгады.

Музыкалыд-шыгармашылык процесс їстінде болашак енер ие= ; лерінід дуниетанымы гана калылтасып коймай, сонымен ; катар олардкд музыкалык; .кабілеттерініч юшнтыгы - элеуметтік=п::н= хслогиялыд, дамуы да ойдагыдай жузеге асып отырган.

Жас буынныд ■ бойындагы деке=дзра цасиеттерді.дасттрлі медениет шедбері нде шыддап, шыгармаиыдын; жагдайында дгмыту меселесі бггінде баса койыдып отыр. Халыц дгниетанымынь'д ф;г= лоеофиялык арналарына.бардау дасау барысында, диссертант ха= лыктыд-муаыкалык дасттр дамуынын, змпиристік кезеді "жеке Тїлгаяьщ шыгармаиылык кыэметі аркылы оныд музыкадыд дабілет= терін дамыту" дагидасын басты орынга _акелгендігін атап кврсетеді. ' ■

Кдэак, халк,ьшыд мадениет і нде суырып салма дэстурдж кечінен Гараганы белгілі. Суырып салушылыд - музыка внерінід ауизекі емір суру $ормасыяыд натижесі. Музыкалык шыгармакы ауьізекі кабылдау акгіСі .есіту кдбілетіне сгйеніл, устаздыд їлгі=внегесіне вліксеукен, жек&. компоэиторлыд дагдылардьщ далыптасуы мен турдондіру шеберлігін колдануымен тыгыз байла^ нысты болып огырады. Дазактыч суырып салма енєрі музыкалыд дабылдаудыд белгілі бір псяхологиялыЦ заддылыктарын емірге келтірген. Осы суырып салма енерінік, кед канат жаш кїйшілік анер жолына тускен- тс талапкердердід музыкалык; есіту • Кабілетінід дамуына ыдпал жаеаган.

Эгяограф=галымдар халык кгйшлеріяіч е-сте еэктзу Кабілетінід ерекше ¡і-олін керсете отырып, оны музыка єнерікін

дарадееы яр гарь*' катеретін яепзп сияаты per інде багалайды ( Ахмедов М. IIL , Плисецкий М. И. , Сарыбаев Т. , т. б. ). Осыпан, каеып айтарымыз, ^аэак, халк.ыныд музыка екері мен сабак,тасып жататыи дасткрлі дтгниетанымынан адам бойыида есте сак,?ау кабілетін дамытудьщ оэын адіетері1 де байкалады. Б*.л маселеге IOC гасыр аерттеушілері гана ой беліп, гылыми тургыдан саз

ЄЇУДЄ. ■

Ауьізекі деетур шекберінде мцї музыкальна шыгарманы иге* ру устаздыд оны толын; орындап шыгуынан басталатыны бвлгілі. Ктй сарыныя толык, .деінде сантал, оны орнндау ушін кійші музыкальна шыгарманы байыбына жетіп талдап, оныц курылымын аныктайды; муэыкадык материалдкц магыналык тутастыгыяа кез хеткіаеді; жекелеген белімдерінін арасындагы <гі;сас:гьгк; пен айырмашылыктарды ¡заралайды; бурын орьшдалып журген белгілі цыгармалармен аракдтынасын межелейді. Осы процесхід езікен кез келген муэыкадык, шыгармадан халыктыц дастурлі мздениеті негізінде кадалтас.чан керкем „униегаяымын да ангаруга бс-лар єді. ОгсШ дэлел реї’інде(0ас буын, орта буын жане жогаргы бу= ык - сага болип кєлєїін халык, кійлерінін, к,угыдымын айтсац та жеткілікті. Себвбі ол каза^ халкынын алемді їш сзтыга беліп кабьшдайтьщ дастурлз дуниетанымымен сабактас. Олар: жер

Сеті, aya 'кечісгігі жэне аспан алемі. Халык дгниетанымынын оса моделі онын, музыкальна шыгармаларынан да карініс тауып отырган. Оны гыдьш тілімєн "їй элем” туралы угым десек те болгандай. Баскаша айтар болеак, шнын бір жаги мифология» лы.ч;.' ендj бір жагы космогониядак ггымдармен сабактас болып нпыгады. Халык, дунметанымынын, дастурлі мэдениеттеп керінісі деп gcueu айтсак, керек. ,

Муэыкадык шыгарманы игерудід алгаїжьі кегечінде ауизекі дэотурге тэн бедгілі бір адістер мен тасілдер цолданылады. Оларга шыгарманы йсте сак,тау жане угынып талдау адісі мен музыкалык материалды зерттеу кеаіндр"! аракатынаетылык жене магыналык, топтау гасілдері жагады. Бїлар бігінгі білім беру жїйєсіндє де колданыс тауьш келеді. '

Халыкгык=музыкалык Дзстгр вецберінде есте еактзг

к;абілетін дамыту тасілдерінен Cacica, тагы бір ерекшелікті атап керсетуге болады. Ол - музыкалын; ойлау дэне оньщ негізгі мехаяизмдері (’’болжау кабі леті”, "интонациялаягзіі образ логикасьш к;амту к;абілєгі", "интеллектуалдьщ тежірибен: кайталау кабілеті")^ "

Халыктыд ауьізекі гежірйбес інде адам бойындагы музыкальна материадды "болжау" кабідетін дамыту - басты кджєттілік. Эдётте кгйші типологиялык жігйенік езіне кажетті бір гана са= ласын тандап алып, шыгармааылык, процес інде оган жаца т т р, сипат беріп, мазмїньїн байыта тгседі. Бейне=зталок - пыгарма=-ньін вз.лдік туындайтын глгісі болдь*?

9нер иедерін тврбиелеудін халыктык дастїрінде музыкалын; иыгармаларды кдбылдау процесі оны толык; тт с і нуге багышталып отырган. Баскдша айтар Содсак,, орыядаушынын музыкалын; ойдьщ налыптасу барысын жете ‘/гынып, оны к,срытып, ой еле.пнен еткізе алатын кабілетіне баса кечіл белінген. Осы негізде диссертант халыцтьщ ауьізекі двстїрін зерттеуге арналган ецбектерге сїйене огырьп, сонау кене замандардыц- взінде врбір їстаз ез Езкірпніц бойында белпсіз музыкалык; матери= алды (хабарды) бїрьіннан балгілі лзйттермен салыстыра білу к,аб і лет í н дамытуга тырыскандыгын, ягни музыкалык-интеллекту--' алдыц тажірибені чайгалау кабідетін хетілдіруге г«тылган= 'дыгын анык;таган. Сзйтіп суырып еалма дэст/pre тэн алдагк максатты кїнілгері квріп, есітіп, оньщ ксмпрзицияльщ ч?рылы= мын ойша багдардауга нєгіздєлгєн іс=зрекеттін, жгйєділігі, орындаушылык шеберллдаз катысты тажірибені сарка колдаку -музыкалык=я1ыгармашылы1? кабілетті дамытудагы іс=арекеттердін негізін кїрайди дегеї' тїжиршга келеді. Оси негізде зерттеу= де дастгрлі мвдениет гшздіа, тагы бір сипагй аныкталган. Ол -мггадім ігїдгасігн ошгн кргамдык=эдеуметт1к, философия лык -чине шыгармаиыдыц ой=санась;н дамыту нєгізіндє' жегілдіру жолдары.

Ерте дауірлерден Яеткен дастірлі мадениєтіміздін басты бі'р ерекшелігі - :.«нкрепис .¡і. Музика внері - біртїтае

1. іУрсункалова Г.М. Психолого-педагоп..даские оснорн развития ^ sil кально го мышления учащихся-пианистов. Алматы» 1993, С.42-

2. Байкадамова Б.Б. Екетекстовыз функции .повтора и обновлзния в

бесписьменной кузыкальной кулмуре казахов //Инструментальная музыка казахского народа. Алкаты, 1985. С. 117. ,

г ae -

' / '

КорлсіЛДІК, КД иЫЛЬ'СТЫЦ ЯЖКроМаС бір GôЛІIіі. ОНДЭ. ї**Усciriss ГЇ03да вия, би, театр керіністєрі катар кдмтылады.Демек халык андері мен кїйлері хуралы толганганда одарды муаыкалык, шыга; ма ретінде гана емес, бедгілі бір садт, дастїр, бгтін б і i дтниетанымдык жїйє шедберінде караетыру Дїрьіе бодады.

' Біркдтар этнограф=галымдар халык, этикасы мен рудый тармыс дасгїрлері гйдену &эне жердеуге катысты кїрделі салт=жоралардьг кдлыптастырды, шньщ езі халыктын каркем шыгармашылыгьша так синкретизмнін єзіндік бір тїрі болып та* быдады дегек ' nUîip їсьінуда. Мнсалы, халыктын т<рмы?=т іршіл^гіне. байланыеты туган жок,тау жанрына нагар са= дар Содсак, о.чыд негізіяде поэтикадык жане’ ыузыкалык енер арналарыныц езара бірдігі жаткаяын ацгаруга болады.

Сонымен катар диссертация да ха лык,тык, дастїр шедберінде кадыптаскан сад жэне сері деген. атакка не болган енер ке* дерінік когамдык^ззеумегг¡к кнзшгінє де тиісті Сага берідген. Зертдеуші,чік пайымдауынша, олардыд орындаушылык енсрінік Саегы бір шаргы актердік 1с*кимыд болган. Халык шигармаларына тан еинкретизьшн, жаркын ке інісі ретінде баксылардык іс=кимьільш да керсетуге болар еді. Заскаеын бы» лай К'ЗЙганда, казактардын аспаптык=музыкалык енерінід езінен сахналык орындау иебердігі еркін адгарылып отырады.

Идзак халкыныч музыкалык фольклорыньщ поэзия, театр енерімен тыгыз байланыста дамыгакы ойнап отырып ацгімедеу сиакты музыкалык тартыстык сішкреттік тїрінщ басым бодуына жагдай тугыьды. Синкретизм муаыкадыК фодькдорга гана тан Hvбылые емес, оны б із хадыктын сан-салады дї ниетакьшынан да кереміз. Бїд пі кір казактардыд ктндедікті карым-катынаста Колданылатьш сездерінін дыбыс зсемдідігімен, .ces тіркестерініч арнекті ыргагымен даледдене тїсєді^

Осы ретпен диссертант дестірді маденііет шенберінде . кадыптаскан кезекті кагиданын аныкт~масын . ласаган. Ол шгалш тулгасын кадыптастыру процесінде хадыктыч Дестурді дуннетанымы мен тгрлі енер сададарын бір=бірімен їштастиру»

I. Елеманова С.А. Казахская музикальная литература. Алматы, 1993. С. б.

ДЫД ДЫЛЫГЫ. лЗЛЬІЇ^ Дї КИ9ТаКЬІІ«Ь1Н ГЫ.иЫМ!" ТірГиДНК 'ЛГьру

їшін мїньщ к;аншалык;ты мацызды екендігін айтып жатудын езі артыц. . ■

Сонымен, алгашны тарауда зерттеуиі халык дгниет-Анымыньщ негіэгі чагидадарын. теорйялын; тїргьідан аерттеу кеп дагдайдэ оны очыту жїйєсінє енгіаудіч тлімділігін аныктауга 'Ммкінді.; Середі деген корытындыга келеді.

Эрине, наэак; хал^нын дастірлі мэдениет шечберінде жи= нак,талган дтниетанымын зерттеу бірінші тарауда анык.талган цагидалармен шектел т калмайды. Солай да болса бчл ги цагиданьщ цьізметі ерекше. Осы негізгі кдгидадар - арк,ыды бїгінгі музыкалыч=педагогикалы;<, білім беру «їйєсінін хиімділігін арттырып, мїгалім тглгасын калыпгааткру процесік жет-ілдіре ттсуге абден болады. Далірек айтар болсак, 6їл кагидаларды бггінгі оіу'=тзрбие процесія? енгізу мгмкін гана емес, сонымен катар ете кажетті де. Музыкалык, білім беру жїйєсініц алдында тїрган 6їл кеделі міндєтті жїзєгє аснру їшін оньщ к,азіргі эамандагы кальтаскан тгрлері , .¿єн едістерінін, ЖИЫНГЫГЫН да батыл ттрде к;олдануымыз керек бола= ды. Осьныч барі халык; дгниеганымы.шенберінде карастырылуга ' ТИІС. • .

Екінші‘тарау - "Мггалім т»лгасын калыптастыру механизм« дерін халык;тын, дестїрл'і мадениеті негізінде зе-рттеу". Шнда чарастырылып отырган гылыми маселенід тзжірибелГк-ариаларьі, аерттеудіч адіс-тзсілдері карастырылган. , ,

Зерттеудіч теориялык •т'/жырымдарыяьщ ачикаттнлыгы 1989-1994 жылдар 'аралыгында Нэзак,тьщ к,ыздар педагогтік институтыныч музыка-педагогкка факультет інде жїргізілген зксперимензтік хч'мыстар барысында ой елегінен єткізілдл, дэлелденгек. Оныд констатациялык; к ?ечі Састы назэрды ха= лыктыд музыкалык; єнерімен сабадтасып жататын дастгрлі дгние= танымынкч негіагі кдгидаларын айк,ындау маеелесше аударуга мгмкіндік Середі. Гылыми іздену кез інде халык, дїниетэнымычын, негізгі кагидаларын жтзеге, асырудыя, начты адісгері гана

емесч. і>ол негізгі дагидаларды жтэеге аеыруга негізделген му= зыкалых білім Серу твсілдерінід тшмділігік гксперимектті тгрдз зерттвуге мїмкіндік беретін диагностикалык едістердід жиыитыгы жасалынды. Сонымен катар Сныд емаршеддігі анык,талды.

'Эксперимент ті к твсідге к,*рылган аерттеу багыттарын ЖЇ8ЄГ8 асьіру нетижесінде ояьд гылыми болжамы мен жссяарин жасаугз жзне халыдтыд дастгрлі дгниетанымкныд негізгі кагидаларын музыка факультетінін. оку процесіне екгпіу твсілдерінід гиімдідігія аныктауга ьамкіндік туды.

Эксперимент!ід диагностккалыц кезедінє Кдзактыд кыздар лйдагогтік институтыныд музыка«педагогика факультетінід 1-У куретарынан 116 студена к;атыстырылды. " Бкл кезедде мынадай мееелєлерді жгзеге . асыру . квздедді: а) млталім їїлгасьш

калыптастыруга елеулі ыдпад жасайтын халыдтыд дазтг рлі мэде» ниеті мен дтниетаныыыныд негізгі кдгвдаларын жїзєгє асырудыд басты твсілдерін аныдтау; е) халык цгниетанымыныд негізгі кагидаларыя-жгзеге асыруга байланыеты музыкалыд білім бе* рудід тиімді гасілдерін аныдтау.

Зерттеудіч 6їл кеаедінде эксперимент*ік . єдістід мына тгрлері долданылды: диагностикалык, бедіктер; бадылау; оку

сабадтары; семинар=вик-торина, конкурс еткіау; педагогикалык, нінездеме; ску багдарламалары ыен студенттердід леке жоспар* ларын аерттеу; анкета жгргізу, студент жане їстаздармен адгімелесу; зксперименттік маліметтерді сандык, жэне, сападыд т»ргыдан сїрьгатау. '

Зксперименттік жїшстьш, едеуір бвлігі х^ дьш, дтниетаны» ыыныд негізгі дагидадарын оду лроцесіне енгіау мзселесіне ' байланысгы студент-орыядаушылардын’ конкурстык байкаулары тасідін кодданудын■•тиімділігін аныктауга ; гнмсалды. Мїндай конкурстармузыка*=педагогика факультеттерінде б*рын да ЄТКІ0ІЛГЄН. Бірац конкурсна, дайьіндалган студенттердід ол квздегі- дедгейі біршама твмен бодатын. Себебі ондагы жїмьіс дайын муэыкалыд шыгарманы игеруге 6агыштадган=ды.

, Осы жзйларды ескеріп, диссертант Сїл зерттеуінде экспе?

риментгік едіеке байланысты конкурстык байка/ тесі тне г-ле;’---лі жацадык,тар енгіаді. Соннн, бірі - катысушылардын ас.р елеу* меттік маселелерді аркау еткен хадык, андерії* ез еддеуінде орындауы дер едік. Осындай шыгармашылык, жшыс натпжесінд-гана етудеаттер хальщ дгпиетанымы мен мадениет дзстурлерінін ерекшеліктері туральї толыц магдтмат ала алмак. Ось' неп г до барып олардьщ музыкадык^шыгармашыдык; мшклндіктері дє айцын-дала тїсєді.

Дисеертацияда музыкальш^орындаупылык бейгелерді чйым-дастыруга байланыстк іе^зрекеттердід накты адістік яї.йєс; берілген. Студенттердід иыармашылык кьіаметінід сапасын аныктау м’аксатында т/дгыш рет багалау елпемдері белпленді. О’лар: а) халык, ауангн орындау далдігі; э) з^олданылатын муэь>= калык=техникалык к‘>ралдардыц алуан тїрділігі; б) срындалган ныгарманын тодыктыгы; в) орындаудын зсерлігі; г) орындаушы= лык шеберлікті игеру даре;«есі; я) иыгарма мази*ниниц дзстгрді мадениет аяеыяда кзлыптаеуы. ,

Эрине, студенттердіц иузыкалык, репертуарына халы;; шыгармадарь*.» енгізу мїгалім тїлгасин кдлыптзстыру пре«-цесінд-гі негізгі мак,сатты ттбегейлі шєшіп бере адмайды. Сс,-нымен катар халык .муаыкаеына тая вде'уметик=фллософиядыц о Я мен ауендік-интонацияльїк ерекшаліктерді де игеру кажет бола-ды. Ал мїнь’н; взі белгіді бір адістєр аркылы жїзєгє асырылуы керек. Осы орайда диссертацияда талданып керсет ілген оді стін негізгі мак.сатты жгзеге асыруга тигі з ер квмегі зор.

Студенттердін, конкурстык Сайцауларынкч жегарида керсетілген ттрін (мїнда катысушы сгуденттер казак; ксмпоэн= торларыныц фортепианога арналган авторлык пшгарчэларымен Катар, хадьк енде'ріне к»рыдган ез туындылзрын да орындайды) колданудын, ТИІМДІД1ГІН аныктау мзк,с?тында екл сатылы анкета жїрпзілді. Оныц бірі конкурсна дейін, єісіншісі конкурстан кейін колданылды. Оган небарі 15 студент катыстырылды. Олар= дыч бардыгы дерлі к конкурска дайындык барысындагы сьтармаш« лык жїмьістьщ вте тартымды болып, еа бойларындагы окуга деген

ыкта=«1гар»к арттыра тїскєнік атан керсетті. Цїниц езі с?у= денттердід Сайгеге дайындалу барысындагы шгармашылык кыа» меті мен халыкгык;=муэыкалык; дестгр арасыяда тікелей байланыс бар екендіпн айкындады.

Дастірлі мадениєг шецберінде туган шыгармаларды орыя-

дайтын студенттер ондагы элеуметпк-философиялык сарыи мен музнкальіц=керкемдік бейнелердіц мазм»нына терец . уцілія, еуендік, ыргацтык,.. . ладтык=гармониялык к;урылымьшын, ерекшеліктері я танып білуі кажет. Муаыкалык фольклор халык емірі мен дуниетаныыын нак,ты (тарихи) жэне.кэркем (музыка енері) турде кврсететін болгаядык,тан, мїндай конкурстарга дг.йымдык, барысында студенттер халк#мызды$ тарихы мен мадениеті

женінде мол маглїмат алады. Осыныц еаі муэыкалык, білім беру аркылы шгалзм тулгасын калыптасгыру процесі- устіяде жас урпактыц Оойыяда квркемдік-астетикальїр; кеакарасты к;альш=

тастырып, тврбиелеу ісініц ' тїйінді масєлелерін_ вешуге

мїмкіндік береді (Гкдгида). . ' . '

. Конкурстыц екіняц талабы халы , андері нег.ізіндє аадерініц же ке шыгармашылык к;абілегін таныту десек, шныц неп з інде'халыцгы^-музыкалыу дастгрдіц жогарыда аныкталгая

єкіяші кагкдасы жатканыя кереміз.

Конкурсты еткіау идеясыныц еаі енер атаулыныц Сарлык,

саласына тартыс элемент і нін, тан екендігі туралы емірлі к кагидага негівделген. Атауы мен турі, керсету-жане айтылу

жолдарыныц оркилылыгына к^рамастан, барлык енер еайысгарьгныц (музыкалык;=поатикалык айтыс, аспзптык тарты, т. б.) басты макраты - шебердік, ептілік дєцгєйін анык,тау екені белгілі. Олай Солганда музыка-педагогикааык оку жуйєсінє халык,. дуниє= танымыныц басты кагидасы - 'мїгалім тїлгасьін калыптастыру процес інде халык;тын дастурлі дуниетанымы мен турлі енер са= лаларыныц бір^бірімен уштасгырудыц , мацыздылыгы кагидасын

енгіау ІСІН КЙ0ЄГІ жеткен маселе деіГбілу керек.

Эксперимент барысында -халык- дуниетанымыныц негіаг і кдгидаларын оцу«=тэрСие жїйєсінє' енгізу їшін оку репертуары»

М6Н ЖУМЫС ІСГЄУДІН ЗСКИЗДІК ТЗСІ'ЛІЯІЧ ТИІМДІ ЄКЄНДІГІ дэлел» денді. - - '

Еолашак, маманнын, музыкалыч*=орындаушылыч иеберлігі .мазхпны аркелкі шыгармалармен жїмьіс істеу иєгізіндє жиначта-лады десек,. осы.тзжірибені жиначтау чарчыныньщ орнычтылыгы музыкалыч-педагогикалыч Сілім Серу, ягни. мггалім тїлгасьш кальштастыруды жїаеге асырудыц негіагі шзрттарынын бірі бо= лып табылады. Кезіяде . ■ Быгс.гкий Л. С. , Леонтьев А. Н. , Ананьев Б. Г. , Занков Л В. сиячты галымдар счу махериадыныч взгеру к;арчыны мен очушылардьщ жалпы даыуыныч арасыада еэара тыгыэ Зайланыс бар єкєндігіу нанымды тгрде дэлелдеп шычкан болатын. •• - '

Цазачтыч чыэдар педагогтік институтыныч муаыка=педаго= гийа факультет інде хальш; дтгниетаныйы мен дастїрді меденивт ерекшеліктерінен угымы мол мїгалім плгаеын чалыптастыру процесій *дайы бакылау яетлжесіяде диссертант студенттердіч басым кєпшіДігініч танымдыч дечгейі темен дэрежёдэ екендіня анычтады. . '

Эдетте олар орындайтын музыкалыч шыгармалардын,- аучымы вгв шекгеулі болып келеді.. Ал жада муэыкалыч ма*ериалды иге-ру каркынынын, темен болуы Солашак, мамандардыч кас »би гургыдан чадыптасу 'процесіне кері асерін тигівбей чоймайды. Зерттеу барысында бїл тгйінді мееелзні ойдагыдай шешуде. му» эыкалыч шыгармаларды зскиадік таеідмен уйренудід маныэы аса эор болып шычты. ' Себебі шыгармамен . .«їргіаілетін зскиздік Ж'( мыс студенттердін, жана муз ыкалыч=керке мд і к ’ бейнелер маам*нын тереч *гынып, . кейбїр орындаушылык-техникадык; кемшіліктеріне чарамастан, нота тексі бойынша они баоыяша .керкем орыкдауды -талап егеді. '

Реперіуармен жїмьіс істеудіч зскиздік тїрініч халыцтык мадеяи двстїрмен сабачтасып отыруы варт. Тарях теречіне к&э жіберер болсач халыч арасынан шыкдан шебер орындаушылардыч езі барлыч шыгарыаларды бірдей жогары каркемдік дечгейде, жеткізе білмегенін байчаймыа. Зрбір енер иєсініц азі сгйіп

орыкдайтык вшгарыасы бслган. Міндай тукндклардык, музыка*’ льіц=квркемдік келбетімен катар орындалу шеберлігі де аса жогары болса, енді бір шыгармалардыд жалпы мазм»ны гана игерілетін болган. Демек, халык тежірибесінен керініс тапчан 6їл ерекшелік музыкалык шыгармаларды зскиадік хасілмен їйре= ну барыеында да басты наэарда бодуы кажет.

Репертуармен жїмьіс істеудіц зскиадік тасілі аркады сту-' денттерді халыктщ=муаыкалык дастгрлерге баулудьщ

тиімділігін аныктау максахында сынга ттсушілер арасында анкета жїргізілді. Оган небарі 22 студент катыстырылды. Олар» дык барлыгы да анкета сїрактарьша бірдей жауап беріп,• жанд музыкалык пыгарманы бакылау максатындагы тындауга шыгар«* май-ак косымса гйренуге уакыттыц. жете бермейтіндігін атап кзрсетті. , '

Студенттердін, пікір Ьртактыгы тагы бір мэселе т^сында байкалды. Анкета негіаінде аныкталгандай, музыкалык реяергу-армек жшыс істеудіц зскиадік тгріне г гуденттер мглде м?= шыктанбаган болыл шыкты. Сєбебі окыгу тажірибесінде фортепи= анозык шыгармаларды осы негізде ыецгеру тес і лі колданылмай кедген. -

Анкета сїрактарьша берілген жауаіітардан иыгармаларды зскиадік тесілмен їйренудіц тиімділігі туралы ' ой»т*жырымдар еркін ацгарылды. 1Кдзакстан композитор ларынын. фортепиано»

лык шыгармаларын зскиадік жолмен гйрену барысында болашак маман иелері музыка лык, шыгармалардын; к< рылымын талдауга кол жеткізіп кана. ксймай, сонымен катар улттык камшы мен кайнар б'/лагын аныктауга жэне аталган шыгармаларды *лттык ерек= леліктермен байктуда колданган - суреткерлік»керкемдік тесілдерін ашып кереетуге тырыскандыктарын атап керсетті. Муаыкалык туындылардьщ ттрлі езгерістерге тїсуі студент» тердіч шыгарманы кабылдау белсенділігінід артуын, уакытты і тиімді пайдалана бдлуія. талап етгі.

Эксперимент*ік зерттеудщ нєгізгі максаты - студент» герді казак композит орларынын, фортепианолык пьігармалармен

ганыс:гыру бонды. Келтег&я муаыкалыч выгаркалармек ж? мис

істєп, олардыд езіндік ерекшедіктерін игеру гстінде студент* тер кел ізденіл, едвуір есті, Осыяьщ esi одардыц музыка» льїк-кзркємдііс кеэкдрастарыныц кдльштасуына, т*рлі цабілеттер жиыятыгыныч дамуыяа елеулі ыкдал етті. Дел осы тасілдін,

кемегімен ок,ыту хїйєсінє халыктыд дастурлі мадениет иедберінде калыптаскан дуниетанымыкык, негізгі кагидалары енгізілді. Олар: а) болашак-мїг лім тудгасын двстурлі мэде=

ниетке оныд керкемдік-зстетикалнк квз^арасын калыптастыру негізіндє тэрбиелеу: а) мїгалім тїлгаеьш онын, когамдыК=ал&у= меттік, философиялик шыгармашылын ой-санасын дамыту

негізінде жетілдіру жоддары. .

Эксперименту к жтыстыч бір саласы халык, дуниетанымьныц негізгі кагидаларыч муаыка-педагсгикалык білім беру жуйєсінє внгізугв багышталган семинар-викторина таеілін коддгнудьщ "гиімдідігін анык,тауга зшмсалды. Еїл тасілді музыка таркхы, казак муэыкалык адебиеті, жастардыд музыкальна демалысы.

удттык; салг-дастурлер, казак музыка фольклора.* этномузыксло-гия пендері ;де колданудыд тиімділігі атап керсет і лдь Сэны-мен ка^ар лас нарестеяід емір^е келуі, гйлену тойыка байла= нысты халкммыздыд сапт-дзстурлеріне щ-рылган семинар-зикто-риналарды еткізу сцекарийлері усынылды. SpOip сценариПде викторина жургізудін реті, студенттёр арекетлнін мазмуны, нолданылатнн музыналык. аспаптар, казылар адкэ.с’.нын; студент» тер жауабын Сагалау елшемдері, цолданылатын музыкзлык назыналар, усынылатын едебиеттер тізімі камтыдып отырды. Со= нын, Сарі зерттеудіц басты бір нысанасы - дзетурлі мэдениет арналарына келіп к*йылып жатты. •

Семишір-виктсрина тасідінін тиімділігін аныктау макса-тында сынга тусушілер арасында екі кезендік анкета дгргізілді. їїауап алуга 79 студент катыстырылды.' Олардык, казак; зсалкыныц дастгрлі мадениеті мен дуниетаншына курылган семинарга дейінгі сурактарга Сергеи «сауаптары. ушкарылау бол», ды. Сондык,тан ез хауаптарыкда студенттер удттык, медениет ар««

наларымая теренірек ганыстырудыд к,ажетгіліпн баса керсетті.

Сгуденттердіц викторина ттрінде.еткізілген танымдык са» бактарыяая сац берген жауалтары алгашкысына Караганда алдекайда толык, жане маэтнды болды. Сонымен катар халыкгык дастірлермен жете еместігін мойындагак жауаптар да кездесті. Осы негіаде диссертант бірер медени даріс келешнде мїгалім тїлгасьша тан тчрацтылыкты к,адыптастыруга болмайды дегек т*жырымга ¡селді. ■ - _

Викхоринага дайындык, барыеында студеяттер халык дїние-танымынын ерекшаліктерін терен »гыньш, музыка медениетініч еаіндік сипатьін аныктауга мїмхінді'к алды. Мїньщ вві болашак мїгалімдердід керкемдік=зстєтикальік . квзкарастарын калып-тастырудыц киын да кгрделі процесінде тиімді натижелерге хеткізбек. Демек, ‘ десггрлі. мэдениег маселелеріне курылган сешнар=викторина твсілін муаыка=педагогикалык оку яїНесінз колдану аркылы халык дгниётанымыныч негізгі, кагидаларыныч бірі - . шгалім . тїлгасьш дастірлі - мэдениетке оныц керкемд1к=эйтетикалык, квакарасын . к: -¡кптастыру негізінде тврбиелеу кагидасын енгізуге мгмкіндік туады. .

Викторина талант арынЬн, ‘б і р і .ретінде конкурска катысушы» лардын, ез туындыларын.орындауды енгіауді жен кврдік. Шыга?-машыдык жчмыс їстіндє студент, халык дестїріндега суырып сал-ма енеріне тан кабілетін-керсете алатын дарежеге жетті. Ос^* лайша конкурстыц шыгармашылык тапсырмасына халык дгниеганы-мывыц келесі кагидасы єнгізілді. Ол - шгалім тїлгасьін оньщ КОгамдьік=>злеуметтік, философиялык жэне шыгармашылык ой»са= .часын дамыту негізінде тэрбиелеу. • ' -

Муаык&япедагогикалык оку. жїйесіндв викторина еткіау .ра= рькында халык дгнизтанымында ампиристік жолмен кддыдтаскан ушінші кагиданы, ягни шгалім тїлгасын калыптастыру про» цесінде калыктын; десггрлі дгниетанымы мен тгрлі енер салала= рыныч бір-бірімен їштасун, кагидасын оку=тзрбие жгйєсін* еьпзудіч ьшфздыдыгы далелденді. Оныц барі викторина талап= дары бойынша жїзєгє асырылд'ы. ' •

Сзбй^ТН ВИКТОрИНЛ Тїрікде вТКІЗу .МоСвЛбСі СіЛііч исру жїйєсін улттьік ойьш=саущтармен сабактастьіруга м/мкінд^к тугнзди. Оган жастардьщ талкьфльїк лен шєшєндікті, аяк астьінзн суьірьіп салатьін музьїкальїч; кабілетін лаш егетін д-зстгрл\ ойнндар арк,ау Болдьі. •

Музика»педагогикалик білім беру жїйєсін хальгі діниета= нимннин нєгізгі кагидаларнн -енгізу негізінде жетілддру жагдайларьін аньїцтау максатьінди. жгрг і а ілген теорияльїк жене зксперименттік зерттеу жїмксьі мьшадай жалпн корьітьіндьілар жаеауга м-шйіндік береді: '

1. Кене мадеяи дастгрлерді олу-гарбиа жгйесіне енпзудіц кзжєттілігін делелдеу негізінде хальїк Дїниетаішми= ньщ нєгізгі кагидаларьі аньїкталнп, оларднч білім беру жуйєсін женлдіру максатинда колданилатьін механигмдердія, негізі вольт іабилатнндчги делелдеиді.

2. Мггалім тудгасьшьіц мадєни калилгасуи хальїк дуниета*-

ньімьіньщ нєгізгі' : кагидалариньїн, адістемелік гїргьідзн

аникталган дарежесі мен гильми жагьінан негізделген мазмїки мен жене о.-.зрди оку жуйєсінє енпау процесімен тьігьіз байлз= ньістьі болип келеді. ■ ’

3. Шгалім тїлгасьшьік кесіби кальштасуи оку жїйєсінє хальїк Дїниетаншьі мен хелімгерлік талсірибесініц нєгізгі кагидаларьіи енгівген жагдайда гана жгзеге асьірьіладьі. ,

Олар:

а) мїгалім ' тулгасин дастурді мадениетке онмн,

керквмдік-зстетикалик кеацараснн кальїпгастиру негізінде тербиелеу; .

в) мїгалім гмгасьін оньїк когамднк-алеуметтік, филссофи» яльїк жене іішгармаинльїк ой=санаснн дамиту негізінде жеплдіру жолдарц;

б) мїгалім . тулгаеьш кальїпгастьіру процес інде хальїктьік

дестїрлі Дїяиегаяьімьі мен т/рлі енер салаларнн бір=бірімея ( •/штастьірудиц мачьіздьільїгьі. ■

. 4. Хальїкгьщ , дзстїрлі мадениеп мен дгниетаньїмшшн,

/

н£г.¿г. кагядаларын гылыми х^ргыдан негіздеу болааак, мїгалп ■гїдгасьін кдлыптастырудын, тиімді. вдіатерін тавдап алу маселе« лзе-рі н івешуге мїмкіндік береді-. '

5. Хапыц дгниетанымшшяр н&гізеі кагидаларын хагарьі--\аку лрындарыныц багдарламасына- .ешизу^нэтюкес і нде даст^рда даде-ниет арналарын ї рпак£ан=їрпакк,8'-:- кв*гк№уге, сокш^Е^кдтйр гасырлар Сойы кадьштаскдн- тэрвме- кд-ралдары ■ мен ;■ муаыкалык *.ілім берудіч кааіргз вдістар.ія е&'&ргг /штасгыругй 4<ода;аы яагдай туады. ■

. Сонымен ечбекке аркду Сcfin 'лк■ ;мэседежрді: елеуыегт-а к=йк= дософиялык, гылыми»теориялын-:жэяенсв'ж-*рибва11» «рг.ыдашаэ'р'з:» тйу нетижесінде дисс&р.з.аи®.;" »сшнчешв гиліАіи:- Солжамныц дурысгьггы жэне халыктьщ ■' даст грош, дг ннеканшайак'' нєгізгї-кагидаларын музыка пані мггалімдерін дай^ндзу-;.' процес і не енгіауге байланысгы зерттелген-.'-адісгердін емірдавді-п. далез*« денді. Ссндай=ан; шгалім тглгасын' калылтастыруда" кесібгі білім берумен катар олардыя бойында казан халкыныд;-. дасттрлі дкниетанымы мен мадениетін каяьттасг try процесі к-Як;- бї_гіг^і талаптарга сай бшк макрат болып яабылы.тыны■ айкыадалды.

' Олэй Солса, шгалім'тїлгаеня кальштас тырудагы -к;азактщ-

терецнен тамыр таргкдн даетгрлі мадениетін і к кьгзметі айрыкдга sop. -

■ • " ♦ ' • '

■ Зерттёу такьфыбы.бойыяша ’ -

мына магериалдар харык; керди

1. Сїлгангалиеаа Э. С. Мі гал і м тїлгасьШіШ, дїяшйївшьі ms я эстезикадык мадениетін халак, nyamaou- щ ег і s і и я» кажщг» тастыру /У Казак муеыкасынын, маеелехері... Еііадгяі.'- жинзф'- -

' Алматы, 1394. 0,4-'б. Tj ■

2. Сїлтангадиена S. С. Синкретизм я кзаш^ш*муз,ыкалык педагбгикасыньщ Састы иарггы .// Кдзак. м^аакасілшч мэселелер!.. Екінші жияак, - Адмагы, 1994. 0,3 б.т.;.

/

3. Султангалиева Э. С. Основные принципы казахск.п на родной музыкальной педагогики // Актуальные проблемы иугн*-кального образования /" Под ред. Г. М. Турсункановой. - Алма=, ты, 1994. 0,4. п. л.

4. Судтангалиева Э. О. Содержание ведущей категории на--учной педагогики - "принципы" // Аепиранттар мен 1?.денуш1лес макдлаларынын, жянагы. 1=шагарым. - Алматы, 1994. 0,5 п. л.

РОЛЬ КАЗАХСКОЙ 'ТРАДИЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ Б ФОРМИРОВАНИИ .ЛИЧНОСТИ УЧИТЕЛЯ

В диссертации исследуются механизмы передачи и усвоения традиционной казахской культуры в формировании личности учителя, Особую.ценность имеет то, что диссертантка анализирует проблему на материале казахской музыкальной культуры. Язык музыки, как известно, является особым символическим кодом культуры, обладающим большой устойчивостью и доминантность® в менталитете традиционной культуры. .

, Система музыкального воспитания представляет собой составную часть культуры казахов. Воспитание личности (владеющей совокупностью знаний о национальном мировосприятии и обладающей собственной мировоззренческий системой), психологическое развитие индивидуальности - к мплекса способностей начинающих музыкантов являлись основной целью всего традиционного обучения музыкантов. ’Для этого наставник, который был:, как правило, философом,- психологом, общественным деятелем, педагогом и исполнителем, обладал высокими морально-эстетическими и профессиональными качествами, использовал асе виды воздействия на личность ученика. .

В диссертации использованы результаты конкретно-социологических исследований. ПОДГОТОВКИ учителей к;ЭЫКН в вузах Республики Казахстан. . ,

Выводы к результаты диссертации вносят определенный вклад в изучение традиционной культуры на современном.этапе, ее роли в обществе, а также имеют непосредственный выход в практик^ формирования учителей.

SUL7ANGAL1EVA ELMIRA SAKEHOVNA

RESUME

The theme of our dissertation -is the role of traditional cultures in formation of teacher's personality.

Our dissertation includes 3 chapters,conclusion and the using literatures.

In our dissertation are investigated the mechanisms of transferences and-adoptions of traditional kazakh cultures in formmation of teacher's personalities.

It has spesial value that the investigator has analysed ■ the problem on material of kazakh musical culture.

The lanjruage of music as it is known is a spesial symbolic code of cultures, which possesses whith a great stability and dominate in mentality of traditional cultures.

The musiual training system represents the component' part of personalities (which possesses the totality of

knowledges about national world out look and its own system), the phychological development of personalities -the abilities- of musicians. It is the main aim of all traditional instructions of musicians.

The tutor which was as a rule a phylospher,, a

phsychologist, a public benefactor, a teacher or an executor owned whith higher moralaethetic and professional qualities, they used all kinds of influences to puple's personalities.

In dissertatioh are used the results of specific -socialogical researches in preparing t!' ■> teachers of music in higher educational establishment of the Republic of '

Kazakhstan. '

The conclusions and results of dissertation are carried in the definite investment in study of traditional cultures on modern stage and its role in society. It has also direct outlet to the practice of formation teachers.

LTrne-'/crrcrHo 6 rvnozpcrcptsu ■ „/Çci30K.crqH' 2fCC/!Ô>0f/DJ>/!'3a*:. .V6/S-/OG

as. os. 95 i.