автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Роль сенсорной лексики в создании художественнойобразности (на материале английской прозы)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль сенсорной лексики в создании художественнойобразности (на материале английской прозы)"

і 1 Ш{

• КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. Тараса ШЕВЧЕНКА

Па правах рукопису

ВОЛОШИНА Оксана Володимирівна

РОЛЬ СЕНСОРНОЇ ЛЕКСИКИ У СТВОРІННІ ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ

(На матеріалі англійської прози)

Спеціальність 10.02-04 — германські мови -

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дисертація е рукописом

Робота виконана на кафедрі англійської філології факультету іноземної філології Київського університету ш- Тараса Шевченка.

Науковий керівник —

Офіційні опоненти

кандидат філологічних наук, доцент ВЕРБА Л. Г.

доктор філологічних наук, професор КВЕСЕЛЕВИЧ Д. І.

кандидат філологічних наук, доцент ШЕВЧЕНКО О Ф.

Провідна організація

Харківський державний університет

Захист в

ідбудеться «

. 1994 р.

А ^ ^

о . . год. на засіданні спеціалізованої ради Д.01-01.09

при Київському університеті ім- Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 14- .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету ім. Тараса Шевченка.

,994 р

Автореферат розіслано «

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат філологічних доцент

су-

ГЕТЬМАН 3.0.

Сенсорна лексика, лна означав поняття, зв"я? ні з чуттегам сприйманням, мае широкий спектр втчвакня.Реферована -тбота пря-изячена послідкеннв сенсорної деиси;т лч засобу створення художньої образності. _

Актуальність дослідження У сучасній лінгвістиці порівняно новям напрямком у вивченні художнього тексту е цослі дтення стилі стичної вагоиості так званих "стилістично иеїітряяькіх" лзксішмх оціпиць, які набувають цовдткоеих відтінків у значенні s результаті взаямзятї в синтагматичному ланцюжку з інгаїми лексичним* ошницпки. Ihn-ливссті сенсорної лексики як засобу образності, ті розглядалися в асппкті синтагматичних і епі дігиатичних вгцнсаань, rçe т о три кия остатнього тлумачення і прЗлема заияяаетьсл актуальною. Авалів функціонування сенсорної лексики на pintt тексту в свою чергу позволяв виявити їх роїь не т^їьїїи я* засобу стг р#и"я художньої образності, але і як еассбу тэхстоутсо-ремня. Актуальність роботи гизначавться тгкож і необхідні«» вивчення ролі сенсорної лексики у створенні хуїсяіьої ’ моеиої карток срі'?у. -

Наукова новизна дослїцчоикя полягая в тому, що вперше використано комплексний пгяхіц до аналізу сенсорної іекскки - розгдяг :гься jîk сннг*п»ітика її тпчстопого функціонування у прямих пяркиніглх ’значеннях, так і парї.пягмлтлчні особливості пвясорчзміз т\ іх системна організація. Рп'п-.п,тяти лсо.тігоєння показали, що сеиваргоь лексика ия*. пеликий нотїні'.іал створення :суцода>ьої ібралкості, реплікація якого зляечить віп «моцНЬ^-експрйемрнчх та оці>шх кони7»аі’и.

ffjiU'TyUI'j'Ù r USf’.^OTHC ЛЯрИКТОГИСК" ІМ CflKCÇHû':' яегпікч у

XV Т.1І!р,1К тл у рІІИНХ ІИГМВІ"уяЧУІО-аВ'.'ірСЬЇ'Ч,.' ртйяя* vuvn-

(-.■чиї .и1 і'.(г",в ■ v чіі-ччі;'«". ■ рмг.; ‘ іі*. ■;і. тіч-iîî ■ vvrtігтГь‘ '

цьоцу релеваііті чакі параметрі, як асоціативні зв"язки певного йідчуїтя, чістЬтнссть ви кори стання ‘сенсорних образів, наявність иодофикаторів і”тансивності чуттєво сприйманої ознаки.

U в * а і завдання дослідження Основно» мзтою цоссідаення е виявлення стилістичних функцій і сенсорної лексики, її роль у створенні образності, розкритті ті і

і авторських ідей в тексті художнього твору. Ib визначав такі зав ділиї дослідаоння: -

- гйязлтй характер е»г,ційно-експрасив>мх, оцігі'/х та інших текстуальних кояотвціЯ оїданиць сенсорної лексики і їх роль у формуванні змістсБО-хої.'дзптуальної і пі текстової інформації в їрслідаувашх художніх текстах і визначити їх значення у створенні образності;

- видіяиг! огнаані приїзд.ш використання сенсорної лексийи як засобу стЕсраїзш ісудогаїьаї образності, а також її специфічні ріси як особяивості інсівідуально-авторського етил»;

- обгрунтувати доцільність сястешіої організації сенсорної лек-саки в структуру типу голя і створиш узагальнену

- ' ‘ • ыодзль лексико-сеііантичного подл чуттєво сприйманої якісності; '

- чзкачит кількісні шрама гри вживання сенсорної лексики в

грсгі¡пуышх tнорах в кожному із иікропеяі» чуттєве сприйманої якісності, .

: Иіщіигінху основу

/ ЦЗСЛІеївКНЯ складів філософське тверадеянл при те / що в процесі ntaniftiH чуттєвого с приймання чуттєвий досвід перелуе ціяль*

ИОС і сумки, вишкненів> розумових висновків, пізнання істини і положення лінгвісг'ки про амістово-фактуальну інформація як

- ^атеріадьт.., ГІдкригий зовнішньому спостереженню і сприйманні едсій формування концептуальної інфорілації, що чідойражае

/.«ву та і о». *юру±

Апробація р о б з т и Основні положення »юертаційної роботи були ви. ,/адені на на укових конференціях: Всесоюзна конференція з гуминітарник наук /Москва, 1908/; Бсесоозна наукова конференція "0.0. Потебня -цосліщик слов’янських взаємозв’язків" /Харків. 1991/; Міжвузівська науково-практична конференція *Лінгво-м9тоцкчні проблемі професійної спрямованості Еиклаі?іння іноземних мов" /Вінниця,

1991/; Міжнароднп конференція з гуманітаргшх наук /Киї», 1593/, Міжнародна конференція "Мова у відкритому суспільстві'' /"Чернігів, 1994/; Міяіузівська науково-практична конференція "Повна дійсність в /країні. Проблемі, перспективи” /Вінниця, 1931/. З усіх цопозі-вдй оггубліковано течи. Дисертація обговорювалась на кафоірі англійської Філології Київського університоту іконі Тараса Шевченка.

Основний зиісг роботи Традиційними характеристиками хуцохнього обрану /гиря» -художі.ої образності/ вванавгьсл наочність, лрацчзтно-чугмк» форма, яка гдлться нам у відчуттях, ешцігінз навантаження, змістовність, тобто здатність пграгдиата за допомогою кон%^тно-пут-тіїої формі енлагчий зміст, який нз збігазгьгя із зовнішній зна-пенняк образу, інтуїтивність тсцо.*

3« кожною одиницею сенсорної лексики иавмо чуттавий образ -образ ниячого-рівня, в художньому гі-.лті ця одиниця може стати засого*.« хуг.ожньої образності. '

Образність невіддільна пі а. оцінки, якості, тому доцільно обмежити ОЙ Чкт ПОСЛІ іаення, ТКІЙйМПВМ'Із всього корпусу лексики, що позначав поняття, поі"яг,ані із ч/їхнім« «іриИняетям, мовні

х Анти*;в А.Л. Хуцожчсїбеннмі образ и ги'Х.по.чогнчзсиа* сп&шйиха ИС.і уі’СТЗЯ. - Н. , М>1. (І, 161. . ;

- а -

ОЕЦНИЦІ, що виконують у тексті функцію вираження якісності, а конкретніша - чуттєво сприйманої яі-сності. Ці одиниці можуть бути об"єцкані в систему як полкова структура. Вилучений із їх ан чть узагальнений смисл "чуттезо слриГшана ознака” утворює семантичну категорій 4/TTCOQ сприйманої якісності /субкагагоргя загаль нох семантичної категорії якісності/ і е семантичною /понятійно”/ основой подя.

Я’гсність охопяхе ознаки, субстанції і процеси, і прирослим е той факт, цо в склад поля чуттєво сприйманої якісності входять лексичні ссиниці, що мають відповідну частиномовну приналежність прикметники, іменники і.' півслова. о

Відповідно до п'яти еидів чуттєвого сприймання ЛСП поціляеть ся на п’ять мікрополів - якості, яка сприймається зором, слухом, котиком, ггохои і смаком. Ьвні одиниці, що складають кашірзтно-коЕну основу мікрополів, позначаються термінами; позначення світ-»а, кольору, зпупу, смаку, тактляьна лексика і оцориз мі.У різних нікрополях ключову роль відіграоть різні частини мови.'В мікропол зорового сприймання, а такок нюху і смаку "ведуче”, "провідне", місце зайшоїь абстрактні імеш/ш і прикметники; в мікропояі • сп ііЬіаїшя звуків - дієслова та іменники, що позначають овуки, в мікроподі нюху - іменники.

У лїяіятійшиу аспекті поля виділяються ядро і периферія. До ядерних ьіднссягься лексичні одиниці, що означають якісність,

•; <иса бвзпосерецико сприймається органами чуття / dark, red, eold,

, /wet /,. а до париферії - одиниці, у яких чуттєво сприймана оз-нал» виражається опосередковано - чарєз нос!я ознаки, асоціації,

. поріевняячл з вішу тям, яко викликається предметом, ДІЄЮ Toqo / bate/, bîoàl, silky, night /. ,

У мові некие чітксї меяі мія тнтенсіопалом і імтілікасіона-r.'jм, індуктивно-емпіричне поняття з його стсхастичиоп структурі® непомітно переходить від інтенпіопального яара до імплік&цсйиого . поля. Елемент інтелектуальної оцінки часто важко відокремити під о'езпосереднього відчуття, тому не мо) а провести чітку лежу між семантичним ядром і першреріею, а такс* між полем чуттєво сприйманої якості та ікгими ЛСГІ. Так, oilent,alienee , наприклад, мо- . куть належать цо поля sensation і цо поля ooimurication cf ldes?. У зв’язку з цим вирішальним чинником зарахування слога по тгго чи іншого ЛСП є контекст.

Системність в понятійному аспекті ІіСП, зрозуміло, не завершується виділенням мікрополів. Кожно.мікрспола у с в от) чергу явл.-.з собою макросистем, у якій на основі виділення семантичних опозицій визначаються Есе нові груш. Так, перла опозиція - це наявність чи підсутність ознаки. Остання кас ciijtcraram до якорті, тиглу 40 "усяке заперечення передбачав контраст мія можливим і дійсним, що ' і створюв експресивний, оцінний г: генціан".51 Слова, які мають у своїй структурі заперечення /aliene. - abeor.ee of sound / «и такі, які вживаються із запереченням /по eound, по езіоиг, по light / отримувть значения оцінювання і належать до ьиля якісності.

В мікронолі сприйманого зором наявний подія на світло і колір; далі в групі світна рицтляїться опозиція світю-те«рявеі, в групі кольору - хрсмагичність /ахроматичність, поділ на гами кольору,. де коліна гаод протиставяяагься всім іниим; наступний подія -по яскравості /неяскравссгі, насичешстг/нонасиченості тону течо.

В звуках ницігіптьоя опозиції: голосніїП - неголосний, короткий -

* Арнопьд U.B. Стилистика. с.сврпмсииогоНкт'да.йского пяти.,

Москва, Просвещение, 199іі. С. J74.

довгий з перервами - безперервний тощо. У даяких випадках можна

ВИЦІЕИП ОПОЗИЦІЇ! ПОЗИГИВНОЇ - нега -івної ОЦІНКИ /aroma - etenoh/i

Опозиція семантичних ознак досить часто не може бути абеолют-кса. Немає. наприклад, чіткої межі ніж світлом і кольором, світло і тецрльа иа кажуть бути полярна протиставлені одш одному - одне і se « фізичка явице мокв бути визначене як слабеньке світло і як кгаз£ка тгмрява. Часто валко визначити опозицію за ознакою оціню-Еаинз: ‘-'сзитившй - негативний /приємний - неприємний, смачний -ташайіИ тодо/, чзрез ге що вони пов’язані з відчуття«, які у Ееаакіі! іярі е суб’єктивними.

Рівень cKcreüaT;i3i_Uiï» ’до базується на компонентному аналізі, сб/іавжовтьсЕ'■. годовним завданням лінгвістичного дреліірсен-кя, 3 иатоа стилістичного аналізу польойий підхід зручний навіть у тоиу піглц;с/,кали ке п. ■ рібно точно моделювати поле і виділяти кїзриі і: периферійні кснстигуенги, достатньої) сузагальне-U а чоіряь поля, яка дозводяа обмежити об’єкт дослідкеїшя. Так, casbOEuä підхід потребує невкдючення в об’єкт дослііріеїшя дієслів ' иуттсного сприйняття see, hear, feel, eraell, taste, тому

цо воші означають сап процес сприймання з допомогою певного орта а чуттєвого сприйняття, але на містять значення якісності сприй-иалзго. Дієслова говоріння eay, apeak,talk містять саму "звук" у сесій сєипитичній структурі, але якість звука в них не відображається, вони належать де ЛСП інтелекту, спілкування. У постанні зі едзагим, ер позначають якість, вони можуть бути віднесені до кодя чуттоЕО сприйманої якісності /talk loudly, epeak aoftly /, tea само як і іменники, цс »означають "чуттєво сприймане" і не м&гш» у своїй сеш .точній структурі семи якісності / loud sound, cr-îlï of floue. Й, bright colour /.

Оскільки образність пов’язана з сцінкоо, сей ітачиому компоненту оцінто приг.івяоться велика увага пі а час анаяі у синсорюї лексики як стилістичного засобу створення художньої образності. Крім власно оцтнного компонента, мовна одиниця моха ката єкоційно-експресивниЯ компонент. Узуальна /інгерентиа/ кс отація изЗбіяьа яскраво виражена d ояоризиах. маж яскраво в мгкрснгогі ягпсті звуки і найманяе - у позначеннях кальору, що віотосяться по семантичного ядра поля. Оцнпк уовка практика ковців ккробака гия сенсорної лексики цілий ьрсеная погениг'шх прірст.еяь езяежу /це свого pons' тращційна символіка/, їй і реаяізуогься у ксікрет-них контекстах. Свігяо, наприкпац.трагяцтКно сяктогізуч ейро, пов’язані з Hv.M поняття "красивого", "приємного" та'о, а теиря -ва символізуй зло.

Зберігаючи пряме значення кольору, багато кояьеризмтт x,m додаткове символічне значення, як» реалізуйся в . гвзхяф ecsrrest-сті, і символічне значення характеризується позитивно® чя кага-тивною оцінкою: white _ символізує духовність, кораяьцу частоту, новянніеть; black - зло;- скорботу, безнадії», віду. трзу, purple -знатність, пишність, розиіи тощо.

Тактильна лекаика найчастіше оцінно в*біва*ентна, і все я з урахування« оцінного потенціалу її иоша розсі.отві н& создтяню-иегативно оцінку /nam, soft, ecol . і негагдвіа>-псзят*!ніс о^ікяу /cold, hos, damp, *Pt, ley, hard /.

Жліфові особлйчосгі яаклацэть відвхток на вкко]»істаі-лч ееч-сорної ляксики. Анплізсшаїїі твори пначпо різняться аа кількісний лчряметряіл її гживанпл: в г.сихояогг'и;оку раиаиі £яеПмса ДмРса "Портрет >гуцо«С’!ка в юноотт" глптриоумги соясгрют ясясикм 1« с горі)!! і ('кля:іл>ї Ь сцшчщь; в "єстотичноиу" poíe/it >>Свгра Уадьс» "¡lo-ї'рс? 1 роя" - 4 с дошці; о гог.ічлому ро*ш+ і’аяда

Рєдкліфф "Роucyt в лісі" - 3,5 один"Ць; в "ан'і-.романі" Дчсейн Остін "йортені’ееськя абатство" - 1,3 даниці і в історичному романі Вальтера Скотта "Квентін Дорьард" - 1,2 одиниці. У всіх творах найбільс широко представлені нікропсля зорового і слухового‘сприймання, 'шо, очевидно, пояснветься особливою роллю цих видів сприймання в кит і людній .

Процентне співвідноеєння консштуентіз мікрополів е різнома-нігшім в різких творах- В гстіїчноиу романі особливе місцз займав лексика світла /темряви/ біля половиш випадків вживання сенсорної лексияя/ , в "естг ’ичному"романі позначення кольору складає більше половини всього конусу сенсорики, а в психологічному -приблизно рівномірний розподіл між лексикор світла, кольору, позначення звуків і талти/’-ною лексикою /від 20 до 28 % J. Тільки в романах Уальда і особливо Дт.ойса порівняно широко використовуй сться одоризми./ 4 і 8 % відповідно/.

' В меаах автореферату розглянено деякі особливості, функціону-. ваяяа сенсорної лексики в різних худокніх текстах. .

’ В" готичному романі Г. Редкиіфф "Роман в лісі" регулярно з.у-стпічаоться в контексті ві словами, цо позначають почуття, душевний стан і масть насамперед сену "страх" / horror, terror, fear, dread, anguish, hesitation /, образи темряви, слабкого, ть-ияного, cytÍKSoaoro світлії / night, dark, darkness, gloom, duek, dismees, ctsciirity, twilight, din light, pale light, glare, gleaa, glinner, livid /, неголосні, глухі, іноді тривожні звуки xr_Cbkoro голосу /вієіі, aurraur, whisper, eob, man /,тиша / silent, alienee, no sound, still, stillness / , яка перери-. fiastbся пм‘іни« криком/cry, ehriek, eoreara /, ззукши

eтахїі, яса Сумує/ howling of the storm, peal of thunier, loud gua\ of the wind, oto / .

• І оскільки "наявніїсть одного еіісційьо-оціннрго елемента у висловлюванні ірраціюа на весь фрагмент, повідомляючи йому відповідний відгіїїок",* виникав семантична ві&вмоція елементів нок-тексту, сенсорна лексика отримує додаткове прирощення смислу -сему "страх": ,

Twl 11 cht gradually cams on, and aha no,v thought it sufficiently dark to venture fort1 ... She looked round, the gloom of the evening obscured every object ... eha dietinguiahed amid the deepening gloom the figured of men.

... she suddenly heard the feat of horaea. and Boon after , a aound of voicoB... Terror for some minutes arrested her stops* she stood in a state of dreadful hesitation.

~-------- The'sound suddenly took a different direction, and wheeled

towards tha abbey. Adeline had a short cessation of terror.., She paused ... awed by the solemnity that reigned vithin and the utter darkness of the place ... no sound broke the silence

of the hour. / p. 159 /.

Зорові І слухові образи twilight, dark, gloom, obscured, deepening gloom, tha feet of horaea, aound of yoicea, deep shade's, utter darkness, no aound

у контексті з horror, dreadful hesitation, terror

спочатку створюють avuccfepy страху, яка нагеиі, коди сигнал тривоги піщдляеться, переходить в атмосферу таяуничості і урочистості /solemnity1, благоговійного трапету /а»в/* т°бто піинвсг"огс, що в жанровою особливіств роману "ямів" і "тавашць". Тими чшши, у зв’язку з тки, що в естетн*:нгй системі готичного роьжііу страждання і страх в ікерел^и піднесеного /the sublime /', текстуальну

Кухаренко В.А. Зксїумкаціїя сонвтясизд текста в проиессе переводе.. Текст и иеревоц, М.: Науча, ІОікЗ, з, 48.

конотацію, яку отримує сенсорна лексика, не можна однозначно вважати иегатнвно-оіднною. У такому випадку можна вести мову про "кетрагиціЯне'' прирощення смислу. _

ІЬлнбчення яскравого світла і повначення кольору використовується переважно в пейїажни* зарисовках /їх у романі більша 20/. Поряд із позначенням слабкого, тьмяного, зягагкового світла вони ві яП’расгь важливу роль у розкритті тег* романтичності, чутливості героїні, зв’язку настрое персоналів із станом прироси.

Тема чутливості /еьпаіЬіІііу /, якз « отією із головних там жанр)' "чутливого" готичного роману, розкривається імпліцитно /сане слово "чутливість" не вживається/і і сенсорна лексика відіграє в цьоцу вадливу роль. •

Перехід яіц ночі до вад, від темряви цо світла пеьшм чином впливає на героїн»: в тематичному контексті "суму" ж знахошмо разом з eorrovr, tearo, gloom end silence, shadow;' всепэ^ а в тематичному контексті "рь.дості" - gladneaa, gratitude, adoration та tender tint« of morning, tinto of light,,

lustre, ruddy glow, rising sun, oplundour, glittering

morning ray разок з gentle reíp5üieí'^ptC,í>irdo, soft

1 M.n/5 /p. >18 /. .

Темний, похмурий пейзаж амінючться ка сьгтдий, повнуі; вра-(Sapp; повний явуків леЯзаж, і сум амінгаться ряцістп.

Ромен Д-рйіі Остін "Нортенгсрське ьбатство”, по належить по літератур ного напрямку податку критичного реїлізму, назииаыть •аіітиродаиом’*. У письменниці негативна ставлення по чуїлиносч’х, гона К' чуять ч розумом, ^агмагичмш. Анти тол я роу/.ітїдисго ~ неромямтичного, аОо мсрегньного - релгьлаго ир'г/г.щіть чорта і?ссь їпір. Само кефірні оОрачи іин<;ьуо'п> глялаиу ринь у птш 'Ній

- антитези. 'Гак,у небагатьох фантазіях героїні, яка начиталась готичних романів, знахоцимо ті я "похмурі" сенсорні образи, що і в готичному романі : night, dbrk, darknesa, din light, аіюпевя, paie, pule llfíht, gtimcer, fligh, roen, peale of thunder, roar1 of the wind, violert guet of wind, cold, damp, а антонімічні "світлі" сенсорні образи / light beams of sun, splendour, shining, bluah, warm, dry / виникають в списах реальності.

Темноволосій та темноокі- /не золотоволосій і блакитноокій/ "антигероїні" не властива нацчутлизість, тону вона на відміну під "романтичних героїнь часто "Washes", а не " turna а deathlike paleness" . Якщо одяг романтичних: героїнь обов'язково "б; ігороц-ник", спокійних тонів, то у персонажі» Остін він найяскравіших кольорів / puce-colonred, yellow, coquelicot /.

"Звукові характеристики" персонажів також не визначаються "аитончеьістю". Тут немае deep sighs, loud replies, сгіез,

loud laughter, etc., whieper - коли молоді дівчата перемивають кісточки знайомим. Мата автора - на висміяти персонажів, а показати їх реальність. Таким чином, при порівняно вузькому використанні сенсорики, вона відіграє в романі певну роль як засіб створення художньої образності. .

В історичному рсмані В. Скотта "Квентин Дорвард" велика увага приділяється особистості /характеру і зовнішності/ персонажів, і сенсорна лексика широко використовується в складі характерологічних епітетів в описах волосся, очей, брів, кольору обличчя, одягу.

У кожному випадку вона виконує не тільки описово-характерологі .ну стилістичну функпго, але й і функцію вирачення ставлення автора до персонажа.

Так, численні black, dark, Hlfj ¡щсто нжиіазтьсл в словосполученнях з негативно иціночниш сішвагді, ви.чористсгуптьси

для характеристики негативних персонажів - хитрих, жорстоких.Яскраві кольори / red, scarlet, crimson, green, yellow / ми знаходимо в описах персонажів, до яких авиор ставиться з симпатією.

Едіа,і кольори - в описах людей непоказних, хворобливих. їаг наприклад, бліці барви принцеси, їх організація в контексті містять елемент співчуття цп нонрасивої, хворобливої дівчини: extremely pallid in complexion, her akin had the yellowish discoloured tingei though! her teeth were white end regular, her lipe were thin and pale; a profusion of flaxen hair, but It was eo light-coloured... alaoet of a bluish tlntt her pale countenance, a pale green silk,

a ghastly and even spectral appearance /р. 200/.

Нагадування кольору предметів одягу кардинала піц час полювання

/violet robe, violet-coloured gown, scarlet stockings, scarlet hat / теж виконує певну стилістичну функцію - небажання кардинала розлучаться із кардинальськими кольорами /соціальна конотація кольору/ створює комічний ефект /конотація іронічності/.

У романі своєрідний звуковий фон, що відображає певну епоху і події. Тут звуки мисливського рога під час королівського полю-взяня, звук дзвона, що закликає'до ції, звуки сигнальної труби в казармі стрільців, брязкання зброї: ring/biaat^of^a horn, bell, toll, sounding of fcuglea, clash of armatir, etc.

Звукові образи відіграють велику роль у розкритті страшного образу війни, бигви. Цо голосні, страшні звуки боїв, войовничі голоси, зміоані з криками болю, відчаю, страху, бажання помсти, крики переляканих мирних жителів: shouting, war-o~1.ee, dischargee of can-noni p.roan, dreadful ahout of triumph, of tunult and despair) those app&ling soundst shrifts and cries of women, yelling of the terrified inhabitants! Bounded terribly Hhrillj the ehoutc of battle - like t’’* voice of n\ls*ry and deopnlr contending with that of fury and violencn.

Жанр "естепічногц" роману накладає свій відбиток на використання сонсорної лексики, яка виражається насамперед у винятк"ио багатій палітрі фар<5, у значній кількості позитивно-оцінних одо-ративних обрізів. В "Портреті Доріана Грая" позначення кольору иі позначається не тільки структурною, а й семантичною різноманітність. Поряд з оінокорекгвіїгх.і словами корпус колоризмів включає селику кількість слів, які складаються з двох морфем, о&ча з яких служить дія уточнення характеристики кольору і виражається словом, ще позначав предмет певного забарвлення, або д прикметником, який не позначав кольору, а позначає ступінь інтенсивності, яскравості, чистоти кольору: ooal-blaek, citron-green, flaas-red, laburnua--yellow, ¿adí-green, гоае-pink, fair-biue, dork-brown, richer rose, bright ve^dlion, pure opal, murky orange, etc.

Багато складно-похідних слів, у яких перший елемент позначає колір, а другий - предмет, який мас ца забарвлення: pink-peteiled, red-ahirted, увІ-Tow-etiawled, white-liobed, copper-breaeted, etc. Часто другим елементом s colouredi oncer, creaa, peaoh, rose, honey, raosa-Zooloured, êtes.

Шістдесят вісім одиниць кольору представлять всі 9 /за П. Роже/ гам кольору - червоного, жовтого, зеленого, блакитного, пурпурного, коричневого, чорного, білого і сірого.

Згіцно з естетичною установко*) на красиве і вилого» "декоративності" стилю в тексті "нагроиацкення* дорогоцінного каціння найрізноманітніших кольорів, «аса розкіпних матеріалів, рослин. Проте роль кольору не обмежується тільки цим. Письменник - зстот, який прекрасно орієнтуються у симпояіці кольору і теорії психологічного шшиву кольору. Оскар Упльд індивідуалізує колір стосовно

- 18 -

до-зображуваного предмета і відповідно будує колорит- Кожен із персонажів має свою палітру кольору /колір обличчя, волосся, брів» очей, одягу, предчзтів інтзр"еру/, яка відображає чого характер, смаки, соціальне становите, настрій, ставлення автора до нього. Так, в описі зовчішності Доріана неодноразово і в різних заріантах вгадані колір волосся, обличчя; губ - gold hair, golden 'hair, gold of the hair, goldan. head, gilden thraadej blue eyes, red lips, scarlet lips, the scarlet of his lips, scarlet mouth, ivory, в richer roae of his face, lilies an<t rosoa etc.

створюють символ енецької краси. Надзвичайно яскраві та різноманітні фарби його оточення під час спілкування їз представниками елі-

1

ти, "похмурі" - black, grv і на позначення кольору dark, íark-певв,gloomy в контексті з оціншии словами негативної конотації /horrible, ghostly, cruel,, htdeoue, loathsome / з”являі)тьея Ei його палітрі під час опису таємного, прихованого, хибного життя.

Палітра кольорів лорда Генрі, холодного циніка, під чиїм впливом Доріач стає на шлях саморуйнування, вибрана н>5 випадково: brown egate ayes, brown beard, olivo-colotad <"нсе, follow faoo, yellow glo ee, yello* book; "строкаті" C4t,f>rovm символізує "сутінковий", "темни'Л", "спритний"} yolloW - "хитрий", "підлий”, "зрадливий". Палітра кольорій Сібіли Вейн. - white, ьічс, Clreon, ecnrlet і З.іро/ , і’в< petals of hor mouth, vielst /еуев/, йо14, rose, Ivory си^роліз.уе юність, <-:іжісті>, ¡cpacy, чистоту, наївність.

‘ Ахрс"ятичн: "похмурі" фарби Ьінліс, «ту домінують у

• 2. Поэтическое слово в сопоставите*-ной лингвистике /./' Тезами

всесоюзной научной конферзнции "АД. Потебня - Исследователь сл ■-вянских-эзаииосвязей". - Харьков. Октябрь І99Ї. - С. ,86-88.

3. О необходимости анализа, стилистических Функций сенсорной лексики в практике интерпретации текста // Тезисы конференции "Ликгво-мзтопичзские проблемы профессиональной направленности преподавания иностраїшьпс языков в вузе”. - Винница. II—13 декабре 199I. - С. 82-83.

4. Роль сенсорной чексики a cos цагеш художественной образности // Тезисы конференции "Мовна дійсність в Україні" / Проблеми, Перспективи/ Вінниця,1994. С. І79-ІВІ.

5. Системність сенсорної лексики // Тези Міжнародної конфа-

—-ESfflijL "Мова у відкритому суспільстві", Черіігів, 1994.

6. Роль колористичної лексики у створенні художнього обраіу // 36. Культура слова. Вип. 49. Київ: Наукова дукна., 1994. С. 44-49.

Annotation

Volcahina 0«V. The Hole of Vforda Denoting Sensation In Por-niing Conceptions In Belles-lettres Text (English, prose ).

Dissertation for the degree of Beater of Philology, speciality 10. 02. 04 - Germanic languages. Kyiv Tarns Shevchenko Uniyer-sity, 1994. .

Investigated are otyliatio functions of words denoting вспва-tion in Engllah novels of different ganrsa.

Worda belonging to the semantic field of quality perceived

by the senses have a great potentiality for fo.ming not only direct factual but alao conceptual and Implicit information.

' Ehe moat important parametero determining the peculiarities of the uni of theee words Ъу different authorn nre associations of аеплогоив images and frequency of their uaage.

Kaj-wordas systematic character of wordo denoting sensation, quality perceived by the aenses, connotation, trequency, theme, idea, atyHatic functions.

. Аннотация

Воловика О.В. Роль сенсорной лексики в совцании художественной образности /На материале английской прозы/.

Диссертация на соискание ученой степши кшияцата фипологи-чосеик наук по специальности 10.02.04 - германские ягыкк.

Киевский университет ш. Тараса Шевченко, 1994.

Исслоцувтоя стилистичос:(ие функции сенсорной лексики в раз-нот жанрох английского роиана. Лексика семантического поля чувственно воспринимаемой качественности обладает большим потенциалом со»дадая художественной обра»ности, играя важную роль в форшрове,-ши нэ только содоржательно-фактуальной, но и со дкржательно -кон-цзптуальной и контекстовой информаций. Наиболее релевантный* па-раиатраки, опре паляща ни своеобразно испоз*»''«*“"«* сенсорики в ралных »аирах и в рааных авторских стилях являются ас'ооциатиьнье связи и частотность сенсорных образов,

Клвченькг слова: системность оргимзпции сенсорной лексики, чувственно воспринимаемая качественность, иончотадая, частотность, тема, иг/эк, стилистические фуннции.