автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Роль туризма в процессе воспитания мододежи (на материалах Польши)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль туризма в процессе воспитания мододежи (на материалах Польши)"

КиТвський ужверситет ¡мен'| Тараса Шевченка

< ( и

На правах рукопнсу

X И Ц Каз1м1р

РОЛЬ ТУРИЗМУ В ПРОЦЕС1 ВИХОВАННЯ МОЛОД1

(На матер1алах Полыц!) Спец1алыпсть 22.00.06 — соцтлопя кулыури, осв1ти, науки.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацм на здобуття вченого ступени кандидата соцюлопчпих наук

К и/ в — 1993

Робота виконана па кафедр1 теори та ¡стори сощологп факультету социологи та психологи Кдпвського ушверситегу ¡меш Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник: кандидат ф1'лософських наук,

доцент ЗАХАРЧЕНКО М. В.

Офщшш оиоиенти: доктор ф!лософсышх наук, професор СЕМАШКО О. М., кандидат ф1лософсы<их наук,

в. о. провшюго паукового сшвробппика АЗА Л. О.

Провшш оргашзащя — кафедра соцюлогн та полкологи Ушверситету Киево-Могилянська Академ1я. (Зав. кафедрою доктор ф1лософських наук, проф. ХМЕЛЬКО В.

Захист в1дбудеться « $ » 'XII__1993 року о _ годин! иа зааданш Спещал1зовано1 ради Д 01.01.05 при Кшвському ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка за адресою: 252017, КиТв, вули--ця Володимирська, 60, ауд. ¿ЛьГ

3 дисертащею можна ознайомиться в науковш б1блютещ уш-верситету.

£

Автореферат розклано « У » листопада 1993 року.

Вчений секретар Спещал1зовано1 ради,

кандидат фмософських наук Н1К0ЛА6НК0 Л. Г.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГЛ

¿21У§йи|сть_йОслгзження. Серед нягШльш актуальнгес проблем сушеного етапу эм1н, що вхдбуваоться в багатьох крахнах св!ту, включаючи Полыцу та Укра¥ку, проблема виховання, фор-мування соц!ально актиано! особистост! зайиаз особливе ы!с-це. С?С1!Э&ЛСИИ£ дс»0;флткч:н0г0 СуСпЬ';ЬСТБЛ, розэитек Пого начер!алы!о-тсхнЬшоТ базн, удссконзлюваннл сусп!льн:г£ подноски i прискорення науково-техн!чного прогрс-су орган!чно пов"яэан! з подготовкою до життя та влховаккям особистост!, з вихованнлм молод!.

Сьогодн! проблеми молод! у Польи^ набувають особливого значения, бо зт.д фсрмуггчшя соцхально зр!ло! oco6hctoctí молодо! лгдкни багато в чему зале:».нть виб!р шлях!в подагьшого розЕиг.чу крайни. Пер!од ооц!а;1!стнчного буд!вництва и Псл?,-иЦ, niоля друг o i' clútoüoí d.Iííh::, потш повернення до ;сап!та-лхзму з 19&Э року, яке супроводжуеться кризои еконсм!ки, ыо-ралыю-ешчн;^: ц1кнс:то;Ч, к;.'ерикдл!зац1с:) cycni.u-rtoro интт.-т, íhchmii словами, особлива полхткчна i соц!альна сятуац!я а ::р:'-1н1 потребуй використшшя н<?обх!дних зособ!в i науко?:гс п!дход!в у справ! виховання молод! в дус! демократизацН, шДфалхзыу ! аагальноллдськнх ценностей.

В систем! виховання молодого покол!шш сссбливе м!сце аайыае туризм як вид mcoEoi рехреац!йио1 д!ялъност! у bí-льний час.

За останн! десятил!ття туризм став одн!еп !з наПб!льш популярнкх i розповепдгених форм проведения в!льнсго часу поляков. Результат« багатьох соц!олог!чних досл!джень у Поль-цуг показують, що о!н займас одне з пров!дгак м!сць серед i»-ших форм рекреац!йно1 дхяльност!. '

Одначе поряд з головною рекреац!йноп функц!ею молод!к-ний туризм виконуе i ряд !нших,не мен>ш вожлшзих: сприяз участ! молодого покол!1Шя в культурному jkhttí, виступаз ic-тотним фактором п!знакня, формуе !нтернац! она льне обличчя

I/ а7 Analiza budzetu csasu ludnoéci Polski w latach 1976-84«

-HaxBzawa:GUS.-19S7.

6/ Uczestnictwc -rV turyetyeo ludr.oécl. Polslct w latach 1976-84.

-V/arszavva:GUS.1'¿37.

молод!, виконуе велику роль у справ! охорони здороБ"я, ви-ховання та !нш! функций

Необххдн1Сть соц!олог!чного досл4джешш туризму, його соцгальних функц!й i насл!дк!в виплиьае також Í3 тих очевид-нюс i неэаперечних фактхв способу житгя сусп1льсгва друго* половини двадцятого стол!ття, коли одна третнна населения земл! щор!чно бере участь у туристичних потздках, а сам туризм перетворавтьел у MOPyTHÍíí економ!чннй фактор, .'.'ак, у п1дсу1и:оисму докууонт! Мгжпарламентськот конф?рени!т э туризму, яка вхдбулася в Гааз! у 1959 роц!, п!дкрсславалосл, ¡до на долю туризму приладае о% загального обсяг'у св!тоиого ек-спорту, щор!чний прир1ст якого /за деякиыи оц!нками/ буде складати не мен/ше 4% аж до 2000 року, коли bíh стапе про-в!дною експортною галуэзю у cbítí. '

Туризм е предметом досл!джень багатьох наукових дисци-пл1н - еконокяки, психолог!'!, соц!олог!1 та !нших, поек!лы<и туристична д!яльн!сть передбачае розширення i в!дтворшшл ду-ховних !нтерсс!ь людей, п!дакщгння ix культурного pi'Dia, форму в ai ¡и я нових потреб, сиряяс в!д'ГБорсш;« i nciixiu-них pecypcÍB лшдини. Туризм - один Í3 важливих вид!и рекре-ац!йног дг.-.льноегг, соц!олог!чнг «слекти якого вивчен^ сьо-годнх ще дуже мало.

Сьогодн! туризм стае одним важливих сои^альних !н-ститутгв по забезпечення спецгал!зованю: форм дхяльност! с.ус-aijíbciba иорлд з такими 1нститутаы;1 я;с держава, цср~

ква, 'охорона здоров"я, мораль, с!м"я та íhiuí по социальному, пол!тичному, моральному, культурному роэвитку членхи eyení-льства i, особливо, молодого покол!ння.

Все це зумоплюв актуальность дисортац!(inoro до<:л!д>;еннл. оскоыш туризм в теоретичному план! не аналхзувався як со-щальний íchtht.vt, одн!ею Í3 важливих: функц!й котрего с ви-ховна. В практичному план! виьчення туризму як складного со-ц!альног явища дае можливхсть використовувати його чисоль-н! соц!ально корисн! функц!х як вважлив! аасоби i м<;хан!зш!

^Вогёль И. Туризм рвется в лидеры// Известия. 20 марта 19ЭГ»

процес!в соц1алхзац11 молодх та п!двищення ефективност! 5? виховання, духовного 1 ф!зичного удосконалення.

52У01ЦЬ_Е22роблення_проблемил

Туризм та Пего багатоман!тн! функц!? як объект науковнх дссл!дг.е1'ь - складна i «•емплексня пройлпма, яка экоходчтьоя па перехрес?! р!зшк наук. Ф:лссоф!я дао ;:е?одолог1чну базу досл!дження сутност! туризму як соц!альнсго явища, Психоло-г!я розглядае проблему туризму з точки зору Лого впливу на фориувгннл структур» оссбиетсст!, 'И харэкторн! рнеч та фор-ми IX прояву в процесх ыислення, емоц!ях тицо. Педагог1ка вивчае впховн! аспекти туризму.

Туризм став предметом соц!олог!чн"х досл!д*рнь. Еконо-тка аналгзуо Лого яи особлнве явще в нац!опальному прпбут-ку крахи», Пого палив на .т.чття сусп!льства з тещи зору за-доволення потреб населения в сферах сбелуговуваннл, партост!, рхвня послуг V. Ьг.'Релчку уп.ту туризму лрпд'ллють оргЛтек-тура|урбан!стика, медицина, еколог!я) соц!олог!я.

Широке в!дображення проблем туризму та в!дпочкнку энай-шло в географ!чних науках. Характеры! для нього просторов! перемещения турист^, ав"язок цих процсс!п з гссгрсфгчнг« природним еередовидем стали причиною зэд!лення географ!чнж аспект!в, у тому числ! географ!!' туризму,^' Мета на^кових ДО-сл!джень в галуз! географ!I туризму - це формування теоретич-них основ, як! сприяють в!дпов!дним р!шеннки з питань управ-л1ння розвитку туризму з урахуванням економ!чних, соц!аль-них х природничо-географгчних умов, необх!дних для туризму ! рекреацхх, вивчення характеру зм!н природнього середовища п!д впливом рекреац!йного ! туристичного спояивашя. ' Дуже Ц1кав1 п!дходи в географхчних досл!дженнях проблем туризму ! вхдпочинку е в працях радянських географ!в, котр! поклали початок розробц! комплексних досл!джень географ!ЗЕ туризму та

^Кироненко Н^С.^Твердохлебов И.М. Рекреационная география.

3 во . . , .

'Казачская Н.С., Капамкорова Р.Н. Опыт изучения лесов под влиянием рекреационного использования в географических проблемах организациитуризма и отдыха. Вып.2. М.,1975. С.€0.

"' Там же.

в1дпочиику, де враховуються складн1 переплетения фактор!в со-цгального, психологичного, ф!з!олог!чного, естетичного, ар-х!тектурно-плснувалыюго та Ьиенерного характеру. Вони повязан! з ьивчгнняи територ!альних рекрепц!йних снстеи, як! утворюють сукуппхсть воао;.;опоь"л2ашк особливю: п!дсистем / ьхдпочиваичих мае, природных i культурна ко«плекс!е, те:-:-н!чних систем, обслуговуючсго персона^та хнше/. Територ1а-лышй характер рекреац!йчот скстеми, зумоплений йагатствоц пркро.г.'М'х кемпигтетр, 6arnTcnpo>'itльн!сть використання 1х ,v:aca.v;;i лидсП в лергод з!дпсч1шку, р!лноыан!тн!сть реагупан-ня турист!ь i в!дпсч;;лах)чих ьи рокроацИШкЛ сплив, складна взаимодхя цюс систы.; о теритэ^адшо-виробничими комплексами - псе цо визначае високу питому вагу гоогра.^чних аспект!с у виршеннх р13ноыан!тних еконсн!чн:к, орген!за!*!йних, ар-х!тектурно-планувальних, буд!внмчих та ыедико-б!олор1чнкх заьдань в opraniac.:;iI в!дпочинку та туризму.

Туризм е також сб"ектом досл!дяень соц4олор!чноХ науки, яка роагл'ядав йоро як co^iaлык.' яведе, що складаеться з cyrty;;i¡ooíl a;¡huíí4hkx процес!а. яов"язсм« э добрав! яыш тимчасовоо зм!ною 1Ндив!дами чи соц!альнши груп&ми noevitt-ного м!сця проживания, режиму звичиоги жи-п-я ь júoüüx нового оточунчого середойвда, а насл!док чосо ътимЛ'аь ноп1 a«"i.:ikh п прлроднта, культурна, соц!альнич оередовюцеи. Со-пдолог'гя vypiuuy, túkiiü ч»ыои, поташа ззЯндтисц акея!эоч соц1ал^;;к ^акторхе, пр:г::и> тч нче"+.п,ч!о туризму.

Поеднуочи ь c-oO'i Clarare фуниц!!': i ирзблии соц!яльного житуя, турийы »и;шз собоа цхкаиий фсис*:н ;'дл ссцыгаг! í, Проте сл?д зазначити, що сицхилшччн! uuúuiwn u.íu/ii^y туризму в рпдяис.ыпй лттератур! utnoOpasent недосгатньо. Вихо-дячк !з дакого В.О.Ядович ьтн&ченнп еоц!ояог!5г як науки upo соцхальн! сп1.чьност1, соц!альи! opraHiaauií та пронеси, про ооц!альнх вхдношеннн як nexaiticMii взаскод!й м!ж чисель-ними соц!альшиш СПХ ЛЬНОС'ГЯМИ | Ml/u особнст!сто i слЬ^нос-тями, як науки про законом!рност! д!яльност! t масоео! по-

ведЫки,*/ стае нагальною необх1дн!сть викчлшн туризму в якает! особливого С'Оц1 о логичного об"скту,

Д!йсно, туристичма д!яльн!сть е т!ею ознакою, зг!дно з якоо формуються псвн1 об"вднання людей у групп. В систем! ту-ризеу ног^-п г!'д!л5-т-л десятки сп!льисстеП р!зного типу /п!-ков!, профсс!йк!, за {нторссшн, способами рппл!зец!¥ турне-тичнот д!яльност!, за нац!ональними, територ!альними озна-цами та !н./ Це, по-парше.

По--друге, сучасний туризм в структурному вхдноиенн! являв собою дуже розЕИнену ! складну систему д!яльност!, яка вкяочае б себе безл!ч соц!альних орган!зац!й, установ, об"е-днань, що забезпечугэть реал138ц1в р!зноман!тних процес!в вч-хобного, проевггницького, осв!тнього, рекреац!йного та !пига-го характеру.

Туризм як масове загально^щдське явище сьогодн! зисту-пас вахлив:а; компонентом систсми сусп!яьних в!дносин л;с вну-тр!шнього, так I зовн!шнього /м!жнародного/ характеру, зав-длки взаемод!: власне туристичних спхльностей м!ж собою та IX взаеыов!дносинами з !ншими типами сальностей, з соц!аль-ними закладами, орган!зац!я, !нститутами.

Складна система взаемних вЦносин ! зв"язк!в встаноалое-ться М1ж особист!стю туриста I р!зними типами соц!альш1Х груп людей ! сп!льностей. Сучасний туризм е ! особливою формою масоаог повед!нки, законом!рност! якoí досл!джен! дуже мало.

Все це говорить про необх!дн!сть включения туризму в предметну сферу соц!олог!чно! науки.

Кр!м того, нам уявляеться ц!лком обгрунтованою необ-х!дн!сть соц!олог!чного досл!дження туризму як своер!дного соц!ального !нституту.

Багатопланов!сть ! пол!функц!ональн!сть туризму як оео-бливо'г форми орган!зац!'х, закр!плення 1 эд!йснення слец!ал!-зовано!' д!яльност!, наявн!сть суб"ект!в туризму /як эрган!-

^Ядов Б.Л. Размышления о предмете социологии//Социологические исследования. 1990. №2. С.14.

заторхв,,так I учасншав/; системи организаций I уотанов, що зд1йснюють спецхалгэованх форми групово¥ д1яльност1, наявн1сть в його структур! чисельних !нструкц1й, правил, норы, дозвол1Б, заборон, систем заохочень 1 осуджень, державного законодавства - все це дав гйдстави розглядати су-.часний туризм як особливий соцхальний институт, що вхдхг-рае важливу стимулюючу роль як засгб закрхплення, ¡юзвитку ! в!дтворення соцхальних в1дносин.

В контекст! сказаного ми внажаемо доц!льним I можливим говорит« про сац!ологхю туризму як особливу галузь соцхоло-гхчного знания, котра мае свхй спецнфхчний предает та об"ект дослхдження.

В цьому плам туризм е специфхчне соцхальне явище, пов"язане з утворенням особливих груп ладей - туристичних спхльностей, для яких характерах тимчасов! змЫи мхсця проживания, звичного режиму життл, знаходження упродонж лесного перходу в умовах нового природнього, соцхального I культурного середоБща в систем! в!дпов!дш:х соцхальнкх вхдносин i взаеыодхй.

Туризм,як сощальне явище, безпосередньо пов"лзаний з В1льним часом, р!внем г ямсто життя, з рекреацхйними процо-сами.

Враховуючи той факт, що е туризм! беруть участь р1эно-маи1ТН1 соцхально-демографхчн! категорГх населения, особливо ;/.олсдь, е'.'лииас пеобххдкхсть соц!ологхччого доолхдження туризму з точки зору його ыхсця, рол! : фупкцхй в процссх со-цхал!зацх1 особи, аналхзу соц!альних пр:кк1 I насл:.д:ив туризму, зокрема з точки зору його внлиьу на милидо нйколХнпп.

Це лише незначна частина проблеми, котра в заз:хдн!й соцхологх1 входить в II предметну сферу п!д н&звою псоц!о-логхя туризму". Одначе, як уже вще зазначалося, соцхологхя туризму а бувинх Радянськоыу Сс^зх, ПНР в::сз!т.тавалася не-достатньо, не знайшла надежного м!сця серед соц!ол!>г!ч.ют проблематики, про що свхдчить дуже скромна нгльихсл. праць

з цих питань.

При вивчоннг проблем» автор спирався на ряд уэагалыю-ючих праць I дослгду.ень радянських I польськкх ученкх, при-свячен их аналгзу проблем шосовпння особистост! у вЫониЯ час, впливу цих '¡.ори дгяльностг на формування особистост!. Як уже назначалось, г щгологтчн! проблсми.туризму дуао слабо вивченг як в тсоре.".■иному, так ! в практичному план!. Тому вивчати Ух сьогоднх меобх{дио комплексно, використовусчн досягниння 1нших наук, в котрих знаяшли свос в1добр-«(.'||КЯ як загальнг, так I частковг аспект» туризму I турисгкчно? дгяльностг. Серед них видгляиться прац{, в яких Д0сл{д*у-пться загалькотеоротичнг I спец1альнонауков! питания туризму, робляться сиробн розкрити Кого специ^ку, дослкдтупть- , ся загальнг питания туризму, аисв1тлшться геогра|{чн1, пра-

bobí, екологхчн1 испекти туризму, охорони здоров"л f т.д. ' Друга трупа праць присвя а дослЦжешш соц!олог*чнюс

i пскх0.юг1чнкх питань туризм В них, як правило, розгля-

Л'пшньеи U.A. Ые.удут/эдниЯ туризм. 1А,Д 19Gb: Экономика и география международного туризма. Ii. ,1975; Поупов Д.Х. Тур из ы на новом этапе. M.,I9b3; лзар B.W. Теоретические основу рекреационной^геогра^ии, U.,1975; Экономика и организация туризма. И., 1972; Борчукова U.C. Международное сотрудиичес-тво государств в области туризма. Ь!.,Т9Ьо; Блинов A.B. Wo-тоды расчета зкономическоП эффективности иносгращого туризма в социалистических странах.//проблемы иностра-шого туризма в СССР, Вып.З. U.,I9uh ['огзала Ян, Туризм в «родном хозяйстве. М.,1974; Жуков С.Т., Долматов Г,Ы. Экономика и организация зарубежного туризма. U.,1979: Гипенко Г.Т. Туризм как средство оздоровления трудящихся. к.,19оЗ; Ивздов С.Б. Правовое рбгулирование иностранного туризма в СССР.М. ,1972; Кватрэльно В.А. История и организация туризма в СХР и зару-безних странах. Методологическое пособив. Минск, 1986; Немоляева Ы.З., Ходорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. И., 1905; Пруденский Г,А. Проблем рабочего и внерабочего времени. М.,1У72 та íh* ' 2/Krauzowicz J. .Ostrowski P.Turystyka zagraniczna e. przeaiany spolcczno i kulturov/o tv krajach odtilodzanychi/w/Turyatyka a czlowiek i spolccseñstwo»-.'/aTEzav/a, 1934',Swid3l¿skl T.Rola peychoterapeutyczna grupy turystycznoji/w/Treáci programowa tu-rystykit-Kxaków,ZN AWF,1931 ,Przoclawski K.SocJolcgiczna proble-ny turystykl.-V/arszcwa,1979}Turyctyka a, wychowanlo.-íVarezawa. 1970jEkórzyAski Z.,Züfn M.Forównawcza analiza wzorców wypoozyn-ku cotygodnloiveßo iv wybranych esloneraûjjach PHb4BSP..-War6zawa XT.1977iTyblewsKl J.Turyetyka dako ¿r<bdlo enoojil/w/Materlaiy а sooinaxlum nauko\vego"£poleczna problemy czasu «olnego 1 tur» ryBtyki.-Warszawa.IT.197SHZieallBkl A«0aiowlek w krajobrazle. -Warszawa.Siï.1976jZucbora K.Wychowanie w fculturza fiascznaj« -Warezawa, MAiV. 19SO •

- о -

даються соц1альн1 передумови 'становления туризму, ioro куль-турн1 насл1дки, а також роль туризму в механизмах змЪш соц!-альних в1дносин i т.д. о

Одначе цх працг не вичерпувть всього багатств* туристич-noir' проблематики. В багатьох з них розглядавться ллше окремх елементи туризму, вхдс^тия едина точка зору у визтченн! Йо-■го сутностг. В цих материалах иайже вгдеутнй категорхальний анал1э взаемозв"язку таких понять, як, иапршелад, ^ильниЯ ■ час" - "туризм", "туризм" - "рекреация" i т.д., цо також y'i-руднюе формування уявлення про сутнхсть туризму i :юв"яза-них з ним хнших процес1В соцхального киття.

1снусча лхтература з' проблем туризму та Пого функц!й не розкрисае у повнхй uipi те пиховне значения, яке вен nfflirpac в процсс1 резвитку особистос?:. Дуже пктупльнш залимсться вивчення ыеханхзмхв i закономхрностей виховашш заздяки туризму, формування хнтернацхопального, патр1отичного, морального обличчя молод1. Поза увагою залишшиться соцхальи! i üi-kobi особливостх туристгв, назначения ип'гШйлыт>. форм i мй.'ь-дхв використання вхдпочинку молодх як засобу виховання, спря-мованого на виховання соц1ально1 актипност! та творчих зд!-бностей людини.

Деякх важлив1 ьсиекти туризму знай^лп добра; (с.глл в дисертац1ях ташс: автешв, як Еедченко Д.Г., Купона И.О., Федорченко В.К. та хн. '

• Ец1лому туризм як фактор виховання усвхдомлюеться ба-гатьма авторами як бажане, але не як життево мшмио явищо i розглядаеться як поб!чний продукт процесу молодшшго вшивания. Тому назрела необххднхеть перегляду итспя t релх, ra:i вхдиодятьия iipo6«iswi туризму s осгйлыгёЯ екгтеи! насчат:я t виховання. Ми пропонуемо, щоб процес оргамзацН ш>лод1жного .туризму був перш за все скерований иа використання його як засобу духовного i. фхзичного формування лидини.

^Див. Бедненко А.Г. Административные вопроси оргапиза- ии иностранного туризма в социалистических странах. Иркутск,1972; Жукова H.A. Социально-экономическая роль внутреннего торизма и его развитие в СССР в послевоенный период /1945-1960/. М.,1983; Оедорченко В.К.Туриэм как средство патриотического и интернационального воспитания. К.,1987.

^етою_дисертащйного_дослГ£кення_ с зивчечн'я туризму як остального хнституту х Лого ролх з процсс! виховаккя молодого ПОКОЛ1ННЯ.

В ходх досл:д-кгш!я'бул:: виэкаченх тша

- реггллиути турне;: я:< ссе^липиЧ сопДйлл«"!! феномен, ке-тр;;Я суттсзо зплчезс на спссхб яиттл друге! полотшш двадцятого столОття;

- обгрунтувати, ¡г,о сучасни!! туризм е формоэ закрепления I способом здхР.снеинл спецггтэов'.'нот дгяльност! 1 мо::'о рсзглядеп'ся як о^ин 1э соц!алмпк 1нститут1в;

- г снстомт оског'пк функц!й туризму окремо проянял1зу-

изогну фучг'д?») стооогчо чпчого знапчего континенту туристов як молодь;

- зизна'ш.'и стру:::урн! е.''с.,!гнти вигсспант я прс!^"! ту-ристичнш д1яльност1;

- г:рош!ал1зус': гп роль ! аиччешп чур'пму в сф-рах патриотичного, трудового, хнтернацхонального, культурю-рзкрез-цгП-рго гипсования молодх;

- деелгдити мотивацгПнг фчктори участг моло;,1 в турис-тичнхЛ д1лльност1;

- визнйч'.'л'и ефсктигнг засэби вихсеечнл молод! через туризм;

- проанал1зувати д!яльн1сть суб"сктхв - оргг.н1затор1в туризму х розробити практичнх рекомендг.ц11 з удосконалення фахозох' фунтах туризуу в прсцесх формування духовно, морально багатот I фгзично розвинуто1 людши.

У§т050л0г1щ1сс_базсю досл1д-кеннл 0 роботи клчечкхз ф1-лософсько! х с0ц10Л0Г1чн01 думки Ф.Гегеля, К.Маркса, Ф.Тьон-нхеа, Г.Зхммеля, Е.Даркгейма, структурного функцгонал1зму. Використан! працх радянських I польсысих фд:лософ::в I С0Ц10Л0-Г1в з проблем в1льного часу, людськох дгяльиост! г працх, формування ! виховання особистостх, туризму I рекреац!! /М.0.Анан"бв, Я.Варинська, П.П.Кубгк, В.Преобратсгнський, Н.Ф.Шелмов та 1н./.

Емп1ричною_основоп дисертац!йно? роботи е матерхали хфо-

всдсних автором у 19Ь5, 1992 роках соц!ологх шос досл1-

джень серс-д молод! в!ком вхд 15 до 30 рокхв /виб!р<ова сукуп-н1оть - НЗо ос!б/. Виксристовую'.ь^я ыатер!али ! джтменти державшее устонав, в тому висл! Головного Ком!тету по туризму I в!дпочинку в 11ольц1, оиубл!кован! ыатер!али сэц!олог!чних досл!д«ень ряду цвтор!в ! нпукових !нститут!в з пр)блом молод!.

Для мф!иення поставлеиих завдань використовузалися метод« теоретичного анал!зу ! узагальнення, методика I техн1ка роц!олог!чного опитування, спостереяеннн, анал!з статистич-рих даних.

На^кова_новизна дослхду.ення полягае в сл1дуючому:

- туризм роэглядастъся як соц1альмиП институт, консти-туйовамиП у певчих нормах ! установах, котр! зд1 Р.сишть спе-ц!ал!эовану д!ялыпсть, лов"яэану не лизе э головною - рекреацию» |}ункц!ео, а И з спектром !нших - культурной, виновною, !деолог!чною, економгчною ! таке !нше;

- обгрунтовуеться висновок про те, що в систем! турис-тнчно; д!яльност! необххдно враховувати ! ц!леспря.1эвано використовувати виховну функц!ю туризму, яка волод'сс широким д!апазоном могливостеЯ поглиблювати ! доповкзовати вихо-вну функц!» суспхльства, дерхави, школи ! впливати эначною ы!рои на процес формування особистост! молодо! людош та Г: соц!ал!зац1п;

- досл!джуються мотисацГт участг молод! в турпмх, як! необх1дно враховувати в систем! виховних заход1в д.1я формування соцгально необххдшос особистгсп;к /пс;колаг1чних, моральна, "*соц!альних та 1нп.нх/ якостс-й молодого гроиадянина;

- визначаються найбхлыи рацгональн! форми органгэацхТ ^використання в!льного часу молод1 звсобш.ш туристичнох д!яльност!;

~ пхдкреслюеться нео5х1днхсть використання туризму як засобу виховання молодого поколЬшя шляхом бхльи глибокох спецхал!зац11 та диференцгацп туристичних форм рекреац11 з урахуванням демог^фхчно-вхкових, професхйнех гс"р;б рта-

них категорий молодх, врахуванням мотивацгйних сиодгвань, ама-торських 1нтерес1в /типу хоббх/ та !нше.

Урактична_значимхсть роботи полягае в тому, пу> сьогодои назрхло питання про розробку спец1ально1 соц10лог1чнох теорх1 середнього р1вня - соц1ологп туризму, де соцхологхЯ молод!-ж'ного туризму повинна зайняти належне м!сце, оскхльки з нею пов"язан1 пошуки нових тлях1в, засоб!в, метод1В виз:овання молодого покол1ння,вхдкриття законом!рностей 1 тенденц1й цього процесу та Гюго оптимхзацхх.

Одержан! результати можуть бути використан1 в учбов!й робот1 вуз1в при розробц1 та читанн1 нормативних х спецхаль-них курсхв з соцхологх1, культури, психолог!?, педагогхки, географгг, медицини.

Результата. дисертац1йнох роботи можуть застосовуватись при розробц1 нових моделей процесу виховання та орган!зац!! в!льного часу молод!, а також при розробцх масштабних державник програм з проблем молод: для координацхх виховного процесу М1ж зац1кавленкми сторонами /соцгальними хнститута-ми, суслхльндаш х державники орган13ацхя)^и, закладами х об"сднаннями/.

ирактпчнх рекомендацг'1 I висновки досл!дження можуть бути безпосередньо пикористан1 в роботх туристичних орган!-зац1й.

Апробащя._роботи. Теоретичн1 положения та практичн! висновки дисертац1йного дослхдження доповхдалися на иауксвхй конферонщ!' Об"едиання польських студентгв в СРСР "Полыгр на шляху розэитку" А'осква, 1966/, на XI науковому конгрес! з ф1зхчко1 культури /Гданьськ, 1985/, на (Лжвузхвськсй науко-во-практичн1й конференцп "Соцхальнх питання туризму х рек-реацп" /Варшава, 1992/. Основнх висновки I полояе-шя ди-сертацхг викладенх у трьох публхкац!ях, загальним обсягом I,5 др. арк.

Структура_зисертац11 обумовлена лог!кою дисергац!йного дослхдження, яка передбачае посл!довне розв"язання постав-

/.иних завдамь. Робота складасться !з вступу, двох розд!л!в, заключения, списку використанох л!тератури, котрий вклачае ¿07 поэши?..

ц. ОСгЮЬШП 011сг Д'.ОЛЧ'ЛЦП

У в с туп I обгрунтопуиться ак-^алыисть теми, т: тсаре-Т'.г-ше 1 практично значения, подасться огляд в!дпов!;^01 на-укопох' Л1тсратури, формуляпться мета, завдаиня та головн! напряыки дослхдтення.

В ~ "Сузнхсть туризму"- туризм здал!эу-

сться як соцгально-культурно яшце. Розкришг; ;;! сутпгсть туризму автор ашииэус змхст цього поняг/я, а тько.т, :;ов"яз!111;с: а нт термЬпв - рскреацхя, гильниИ час, видя I форм» туриз-;,!у, функцгV подорокей, тх глсце х ро.'.ь в соцхал!зацхх х упванн! молод!. В дисортацГх такоя аналхзуеться становления туризму як соц1ально-гсторично-1 форм и яюдсько? дхяльнсст!, котра вшшкла в процесх розвигку суспхлыю! працх 1 з часом перетвэрилася в спец 1ал1зоьан1;."| соц!алышЯ 1снт;:тут по за-безпеченню рикреативша потреб яодими при наязност! в!льного часу. Лнал1зуються процеси, пов"язан! з поступовим усклад-Иенням функц1й туризму, коли В1н, виконуючи свой годовну фу-нкц1в, пхдклкчае до хх реал1зацх-1 функцН 1нших соцз альних хнститут1в I закладхв. Вцхлому туризм розглядаеться як спе-ц1ал1зована форма суспьхъного розподхлу працх. Турисм залу-час маси населения, вхн мае свох заклади, орган х заци, ре-гулюзться системою законодавчих та хнших нормативна акт!в, виступаа важливим ("актором економхчнох, пол1тично1, соц1-альног, культурно-виховнох I багатьох сфер зкиттед!-

яльностх сучасного сустльства.

В дисертацх1 автор розглядае туризм у вузькому_значеннх

ьност:

бистих_потребл_пов"язанж_з_п|энан

Туризм перетаорюпться в соцгально значииий Ьютгсут» специф!чно» фуннцгею лкого с спецталгзована д!яльн!с'М» лодн-ни у В1льний чао, пог/'/зана в першу чергу э х! рекре.1ц!йними потребами у вгдпочин!'/, в!дновлет|! духовних i ф!зич,1их сил, в рсгалхзац!!' cboix потреб, котрх часто вкходять за мгя! суто профес1йно'1 д1яльност!.

tr5 багатьох визначонь туризму в наяБНХй fliTcpaT/pi, п такс:;; гз лппропонопаного вицо автором, сл!дус,цо тур.пц по-а"я5ап;:Я з нале:tiста пильного «и-су. Ар^ор дисоптаиН' noat-яе думку Г.11.Орлова про те, цо "вхльний час - цс Чй:ткма • соцгальього часу, звхльнсного ярацеа в!д несдчгшсс: ;прпп i який е сферою вгльног д1яльноси ладей, обумоелыки n ¡(in-цевому рахунку Bcico cyKynnicTü соцхальних п!дносин цаног;о пуспхльства та р!внсм духовного роэвитку кожнот особи. Аналхз дано!' i'.ll.Орловим деф!н1цН в!лького часу характеризуя останн!й не лкае як с.;оном:чну, але ! пк соц!ольну катего-р!и, яка реалгзусться через р!зн! типк соц!ального вэасмо-зп"язку оссб^стсстг з eyent льстпом, Р!з(Г фопми д!яльност! /гэ-дшш.такг як; ТБорчгсть, культура, туризи, запошшють зм!ст в!льного часу, матерхалхзують його соцгальн! функцг'1, прота найб!льш !стотна ознака туризму пов"язана э рекрсацхса.

Сутчтсть рекрсщхт поллгас в активному cnocoöi проведения ni;ibnoro часу з впкористоннян р!знсман!тн'.с< соцгалъ-но-обумовленюс видхв людеько: дхяльнсст:, нк! задопельнянть численн! oooöHCTiciii /1 груг.са:/ потреби в твсрчост!, nio-iihüiii, кулыур!, ?ypiuui» фхс»:нс:с удосхсияясчн* i то;« 1ншп, шо сприяе розеитку особи.

Автор видхляя так! загядьн! види рекреац!!' як а ворча рлкпрчцг.т, фхзична /фхзкультурно-спортивна/, культурно-роз-вакальна, туристнчна, рекреацгя через суспгльно-корисну /без оплати/ роботу та iH. В цих видах рекреативно: д!яльност! туризм эаймае особливе М1сце, оскхлыш.ян Н р!зновад, в!н

^Орлов Г.П. Свободное время и гармоничейкоз рззгапз ясности. М.,1985. С.12. *

як би 1нтегруе в собг 1 поеднуе хншх форми рекреацхт, як: зд1йснюються туристами поза_м1сцем_1х_пост1йного^рожтагая.1

Тим само туризм т1сно пов"язаний 13 сутн1стю рекреацЙ' х е Г1 складовим елементом. Рекреац1я - активна форма проведения в1льного часу, Як х туризм, вопа безпосередньо вкачена в структуру воьного часу. М1ж терм1нами "в1лышй час" -"рекреацхя" - "туризм" 1снуе нерозривний д1алектичний зв"я-зок, вони взаемообумовлюють один одного. Нема туризму без рекреац11, нема рекреац1т I туризму без наявностх вхльного часу. Туризм як один 13 вид1в рекроацхйно1 Д1яльнпст1, разом э хниими II видами, в1ДП'ра-:; визначальну роль в д1йсн0й соц1ально-економ1чн1й значимостх выьного часу, Кого функ-цхях та структура

Тут виникае питания метйдологхчного порядку. Чи можна поставити знак р1вност1 М1ж туризмом, В1льним часом I рек-реацхею? Рекреац1я може здхйснюватися в М1сц1 пос"1йного проживания суб"екта при наявност1 вхльного часу, '.'уризм же, як в1домо, передбачае свосрхдний "прост1р", в межах якого вхн реал1зуеться як певна форма рекреацхйно'1 д1яльносп. Зкоицагрованх в цих межах силкування, участь у культур1, суспхльно-користа Д1яльн1сть, шзнання I пов"язанз з цим емоц11 та 1НШ1 пс1колог1чн1 процеси, що вЦбуваютъся у вну-тр1шньому свхтх суб"екту туризму, зд1йснюютьс:я б1льш 1нтенсивно, шж, наприклад, в М1сц1 пост1йного проживания. Це мае особливо важливе значения з виховно1 I педагог1чно1 точки зору. Цим своерхдним "простором" е В1льний час, а точнше - сам туризм як вид рекреац1йно1 д1яльност! поза звичним часом I простором повсякденного життя.

Автор аналхэуе вцди х форми туризму, визначае критер11 IX класиф1кацх1, де вид туризму пояснюеться його пунга^она-льно-ц1льовим призначенням, а форма - як бгльш ву;1Ькоспец1-алхзований спос1б туристично1 д1яльностг в межах певного виду туризму. к

Рекреативн! ыожливостх системи туризму рхзноман1тн! 1

багатопланов1. Оскгльки процес penpeaijiY эд1йснюепся-нв cali по co6i, а переплхтас.ься з економхчними, пол!тичнтг, куль-турними, виховними, мч^ичними, еколог!чними, побутовими'i" багатьма !ншими формами життедхяльност! сусп!льствв, пост!1-льки виникао цхлий ряд цгкавих проблем для дос/эдкеьняь на-приклад, взаем од i i' 1ндив1д1в, або труп /туристичних сп1'льно-сте/ з системою названих сфер життл сусп!льства в умовах' туристичних подорожей. Особлив^сть цих умов полягае о тому,, що люд ила потрапляе в незвичн! обставини /нове оточення,. Но-; вт норми i правила повед1нки, hobí функцН i обов"язкн>< новий режим i ритм життя i т. íh./, природньо, що сукупн!сть' цих незвичних факторха i умов не може но впливати на !Иди-игдуальну i групову повед!нку, на хнтереси, потреби, на роз* виток, закршлення або переоцгнку певних тнтересхв, ц1лей, установок, CTepeOTunitr1 поведхнки i т.д.

Дналхз туризму показус, що floro рекреативна cneiúa.iÍBO-вана функция не е единою, тим паче, щоб вона рсалгзуъалася повною MÍpora, система туристичноЗс дгяльност: з необ>адн1стю повинна пгдключати в cdckj сферу ряд !нших соц1£льних !нсти-тутгв i установ, частпна яких складае неодмхнну умову хену-ьапнх i пь г игу ¿'у тур.ииу /д>.р::.а2а, ексномгка, 6y,r\í ри^тво, архитектура, охорон" здороп"я/, íhuií ж, дещо иеи-гш суттезвх для туризму, теж набувають песного значения в його систем! з точки зору 3MÍCT0BH0CTÍ самого туризму /Ыстигути культура, оспхти, вкховання, розвиток трудоьих навичок або удэскопа-леккл профестйнох naficTepHocri, эадоволення tirrepecto типу

x066í i'oüio/.

Ta¡{¡c.! '::'j¡c.m туризм я* би тнтргрув псе багатствэ соц!-альних потреи i хнтересхв, та»у йсго роль не зводптьс.т до вшсонання лишо власн^ рекреативно1 функцП', а, навпш!, вхн перетворветься в шшфункцхональний i-нститу г, викои/ючи' чи-сельнг додатков! функцп, hkí притамагац в hkoctí гэловних íhiiikm соцхальним хнетитутам /виховна, культурно-проовттниць-ка, П1знавальна, трудова i т.д./.

Одн!ею Í3 важливих "поб!чних" функц!й туризму була i 0'

ьихомш функц1л. В широкому розумЬш! вона охоплзое фактично ос! сторон» матср!алыю! I духовно! життсд{яльност! люд инк, оок$лы<и сип приц.'С пнховапм.ч с процесом оволодЬтя культурою.

^ Л.,?УГ9У.У_Р<-)ЭД151 " "Вихопне значения туризму1 - в центр! укпги зниходиться вихопни фуикц! молод1жного туризму. Цой про. цос пнпл!зусться в коикретнкх проеторопо-хронологЬ; их пара-«страх I не цатср1алах соц!олог!чних досл!джень, о;,ержаних автором та Ьшчми досл!дниками.

В дисертацН детально анал!зуються ыотиЕаци .готреби та

соц1алыю-культурм! фактори, цо детермгнуоть участь цолод! в туризм!. досл!джуються також деяк! аспектн цые-спрямовано! д!яльност! сус!пльнкх та молод!жних ор1ан!зац1й, скоромно! на (¡ормувашш особнстост! молодо! людинн, п!двкщен-ня р'оня патр!от1!Чного, !нтернац!онпльного, морального, есте-тнчного, трудового, ф!зичмсго вгеовання молод! в процес1 ту-ристичноТ д!яльност1,

В днсертацхИному досдхдченн! в!дзначено, ¡до внховання засовами туризму - цо надзьичвйно складний дгалектичниЛ процес ц! леспрямованого багато^акторного впливу на молоду лядину, процес, який надас зногу корегувати систему цЬшосей, моди-ф!кувлти розуыЬшя молодою лодннов сенсу життя. Тону п!знан-ня св1ту за допомогою туризму е перыочерговим елеш нтом ви-ховно! функц1з мандрувоння. Таке пхзнання можливе при здхйс-ненн! будь-яко! форми туризму I с початком морального, есте-тичного, фхзичного, патриотичного ! т. !н. внховання. Турист п1д час мандрування, анайомлячись з !стор!ею, траднц1ями, культурою 1нших м!сць, одночасно пор!вкюе попередню : нформацгю про них з реальнхстю, э власною культурою, традиц!лми ! т.д., переоц!нюе Ух, в!дц!ляз брехню в!д правди, добро вхд зла, анал!эуе факти, сприймае красу, накопичуе соц!альний досв!д, формуе сво! переконання I цЫностх.

Шд час ыандрування турист сп!лкуеться з великим колом нових людей, ы!ж 1?ими виникають мгжособист1сн1 контакти, ви-ховуеться культура почуттгв, взаемоповаги, толерантное?!. Та

ku спхлкувамня íctotho стинулао смоц1ональну, Ьгго.гсктуальну i творчу активнхсть особи. Творч1сть у аирокому po:iyytm<t ,ях продуктивна дхялыис! ь, эдатна иороднуватн »oat liüTopin.iMit i духовн1 uíhhoctí. Бона базусться на Цоалох тс ж.ггтсэ^ t;i-лях суб"скта i передбачас свободу та ыожлии!сть ьи^сру.

Виб í р i свободу псредбцча'", Я тур из»." йк турист гадина вгдчугг!'-! себе пхльноо, нсэале.тлоо повслкдонноУ ругиии

SLirjc:;, cp.wtIîV'o об'-р"'- пог-рдЬии t т.д.

Без такого ьибору аур^льма сн*сn, r.tçfsj'*«

"tHuií/i'ü", »<opá«o»»»w. ¡scpv.w.'.-yii <:¡. .-¡¡.vt

ргд моральмих знань до моральна дхй.

Виховно значения ыолодхжного туризму 1 лхдиьдо/шй його роях я сусп1льств1 заложить но липе В1д роал!а«цП нвьлгас 66-эдалигхдь иизначст« гстових озпит1п, tuTopoct!'., ¡мтрсб моло-дх, але i з!д ио;*л;шс^тх туристично! д1лльност1, tï засобп-ми можно xoptsrys&r.«, змпгопатн, nopo^ptcHToeyo»?« суб"в-мхь ¡'¿р;:з:.'.у ¡-.а бхл!; j rwíí'b: г г«цЬ:жо зн->«:км! ц'л1 у виг.адках, коли вони iietcTOTni, нбо сац1алыю нобажпн!.

йраховусчи той факт, цо нети вкхоьимна a noxi/jica ntft пешюУ соцхальнл' системи, и дг.^ортьц!Y кагояои/ьп.гп, •1Р.РТО .'■ИУОРНП фуТУРИЗМУ використовусться piailHUH по-лгтичнгли чилчял с,и, <-ст.-»нсп«с;::;л сбо за:ф1гт.';?*!М':,.,:оц1«л»«ного порядку, я:и;Л поредбачастьсл s ïx nporppifur,'для формации tíí, , »H:'??"»"- yr'"!.""""';: ver:*

т^цо •

Як P'se тдкреслювалося, турю?«, иио5«пЬй -

;,я.„,:г. ny-»^ t riont^VHKHÍOHaflbHo. В ньому фоиусуиУься

т прпрпя!та«ться чисельна кхльк-ссть ins« лuii прицсЛü üc— ц!ильного, г.ул.чтурчсгс, рчоночт'к-юро х\г«кт»пу; n<? 'fx »anctso«

дн| i сьосрхдна п0^".чзй!:а 3 г^'-.смог-п.питч! f- ЯЯППУО-

лроникисшим, 4«рзда.уз sxiciio ¡!OSÍ Î-'O-SÛM^OCTÎ ,n.J"î !>йк0рчст8и-ня туризму в економхчному, гкштичному, культурном;;, niona-вальноыу, виховпсму, рекреац!йнону та innirac процеснх.

- ia -

Функц!ями туризму g рекреативна, економхчна, полхтична, п1знавальна, культурна, социальна. Але ключову роль В1д!грае ■виховна, бо вона inTerpye в co6i pi3HÍ функцхональн! прояви туристично!' дхяльност!.

/.втер дкссртацН розглядас туризм як паялчвнй соц!окуль-турний 1нститут i аргументованэ д^зодить, цо розвито-: сог^оло--riï.туризму лк окремо! спец!ально! галуз! соц!олопчного знания- надаегь можливхсть б1льш глибоко досл!дити ряд Ьглих функ-ц!й туризцу, розкрити технолог!*) i механ!зми його нзаемодп •зЬшлши соцхальнши хнетитутами, розробити конкретно форми cj^ícíhoi реал!зацхт конкретних соц1альних функц1й з ураху-| taiMíp.i специфхки ïx здЫснення як через спец!алхзоран! 1нсти-,тути, так : через inai íhcthtj'tií, для як юс така фунхцхя хоч ■i но с головной, ало коже бути не мен/ш успешно реал1зована.

Бихованнн молод! засобами туризму та кож ¡¡отребус подальше фундамгнталинк дослЦдонь i шуДлення молод! чзюго туризму як окремо'! шдсистеми чи нанрямку в систем! соц!олог!! туризму.

В заключенн! пЦводяться п!дсумки виконаноТ роботи, фор-мулакмься аисновки i практичн! рскомендац!?.

Основнх положения. дисертац!'! опубл!кован! в таких роботах:

•1, Av/ansaruy role cr.var-y.// rokolania аг 3»» - UjU,- «var-szawa,'l9¡39, -s. XI - VI. /-àos.taore'c.polit^ia.odriî'ij-/ 2. ûlacao^o tuxystyica T // fokolenia nr 12., - 11А.7,- laX-saawa,l9S6, -s.125 - 1JO./Uies.ceoxoT;.polit.aiodzloiy/ Kultura i tUT73tyka.// Okolice nr 10.,SX IôSN 0239 * 6S?4.- .<araaava, 1987, -s.142 - 146./üies.epoi.litar./

Зам. №500. тир. lOO. ВПН 'Ки1вськиП уи1верситот' Ки!в. Б. Шевченкл, И.

■'W