автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Семантическая структура и парадигматические отношения дiэслiвно-инфинитивных сполучень в современном русском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантическая структура и парадигматические отношения дiэслiвно-инфинитивных сполучень в современном русском языке"

АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ МОВОЭНАВСТВА 1м. О. О. ПОТЕШ1

Г~ Т.Ш?"' На правах рукопису

КАЭИМИРОВА 1рина АвдрИвна

СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА I ПАРАДИГМАТИЧН1 В1ДНОШЕННЯ

Д1есл1вн6-1н»1н1тивних сполучень у сучаснш

РОС1ЙСЬК1И МОВ1

Спец1альн1сть 10. 02.01 - росШська мова

Автореферат дисертацИ на здобуття вченого ступени кандидата ф!лолог1чних наук

КМВ - 1993

Роботу виконано у в!ддШ росШсыюХ мови 1нстихуту ыовоэнавства 1м. 0.0. Потебн!

Науковий кер!вник - доктор фЬлологКних наук В. М. Врицин

0ф1ц1йн1 опонента доктор ф1лолог1чних наук професор 0- С.Сн1тко

кандидат ф1лолог1чних наук старший науковий сп1вроб1тник Н.П. Шуыарова

Пров1дна установа - Вйницький дерхавний педагог1чний 1нститут

Захист в1д0удеться 21 кв!твя 1993 року о Ю год. на

зас!данн! спец1ап1зовано! рада Д 010. 28. 01 для захисту ди-сертац!й на здобуття вчвного ступени доктора ф1лолог!чних наук при 1вститут1 ыовоэнавства 1м. 0.0. Потебн! АН УйраХни (Е52001. Ни*в-1. вул- Грушевського. л).

3 дмсертац1еи мохва ознайомитися в <Шл1отец1 1нстигуту мовознавствЛ Ы. О. О. Потебн1 АН УкраКни.

Автореферат роз1слано березня 1993 р. ' '

Учения секретар ,

спец1ал1зоваяоГ ради доктор ф1лолог!теих в

професор

/

Актуальн1сть досл1дяення. Эвертавня до граматюто! природа окремих частин мови викликане передус!м прагнеяням осмислити синтаксичний механ!зм мови, з• ясувати характер взаемодН лексики 1 граматики в синтагм!. Увага до д!есл1вно-1нф1н1тивпого сполучення обумовлена особливостями !нф!н1тивного компонента, що входить до них як эалежний член- Своер!дн1сть 1нф1н1тива -етаюлоПчно в!д!менно1 форми, що мае синкретичне д!есл!вно-1менне значения, - визначае його специф!чне функц!онування в мов! та мовленн!.

Л1ягв!стична теор?я про синтаксичну природу прид1?сл!вного 1нф1н1тиза грунтуеться на висунутому о. 0. Иахматовим' крктер!* -ступен! втрати стрижневим компонентом д1есл1вно-1нф1н1гивного сполучення його основного значения1 • Протё широкий д!адазоа Ч12шик!ь, що застосовувться досл!днпкаки для визначення ступе-ня семанткчно* самост!йност1 стрижневого дхеслова, не дозволяе однозначж !ктерпретувати синтаксичн! функцП 1нф1н1тива в по-д!бних сполученнях. Численн! л!нгв!стичн1 прац!, присвячен! ви-вченню цього гатання (0.1. Гвоздев, С. Я. Гехтляр, О. М. Гоголева, Г. Н-Груднева, О- П. брмакова, Г. О-Эолотова, П-А-Лекант, 0.1. Моисеев, 1.П. Распопов та 1н.), перекоаливо доводять необх!дн!сть поеднання формально-сивтаксичних аспектов характеристики д!е-сл?вно-!нфШтивних еполученъ хз семантико-синтаксичними. В анал!зованих сполученнях лексичне значения зосередкуеться дереважно в 1нф1н1тив1, що е формально эалежним в!д опорного д!еслова. яке може характеризузатися р!зними ступенями десеман-тизаци (пор.: став арацввати - в!дмовибся працювати)• Саме потреба в системному 1' посл!довяому досл1даенн1 семантичних процесс, що в1дбувакться при взаемодИС стрижневого 1 залежногэ компонента у д1есл1вно-!нф1н1тизн1й синтагм!, а також у з'ясу-ванн! вшшву пол!семП базового д!еслова на синтаксемну орган!-зац1п 1нф1н1тива визначае актуальн1сть дисертац1йно! теми-

Мета досл!дження - комплексний анал!з структури, семантики 1 парадигматичних зв'язк!в д1есл1вно-!кф1н1тивних сполучень у сучасн!й рос!йськ1й мов1.

Основна увага снрямоваяа на вирйгення таких завдань:

1, ЗдШсвити повну виб!рку д!есл1вних лексем, як! эдатн!

1. Шахматов A.A. Синтаксис русского языка- - Л-. 1941- -С. 182.

- г -

п!дпорядковувати !нф!н1тив, 1 уточнити семантичн! основи 1х класиф!кац1й;

2. Виявити сукупн!сть синтагматичних зв'язк!в стрижневого д!еслова д!есл!вно-!нф!н!тивного сполучення в поеднанн! з пре-дикатними актантами в межах одного парадигматичного угруповання;

3. Проанал1зувати вплив семантичних процес!в у смислов!й структур! базового компонента д!есл!вно-1нф!н1тивного сполучення на його синтагматичн! властивост!;

4. Досл1дити парадигматичн! сп!вв1дношення синон!м!чних 1 несинон!м!чних утворень у склад! синтагматичних моделей д!есл1-вно-1нф!н1тивного сполучення-

Объектом досл!даення е д!есл!вно-!нф1н1тивне сполучення су-часно* рос!йсько! мови, розглянуте з точки зору його семантично! структури 1 парадигматики.

Анал1зу п!ддано 919 д!есл1вних лексем, здатних приеднувати 1нф1н1тив.

Дяерелом мовного матер!алу слугували дан! Словника рос!й-сько! мови в 4-х т. за ред. А. П- евгеньево!, словника рос!йсько* л!тературно! мови в 17-ти т. та ввданих *ом!в 20-ти т. словника рос!йсько* л!тературно!£ мови. Виб!рки зд1йснювалися такоя 1з тенст1в худохаъоТ та публицистично! л!тератури, науково-популяр-них та перЮдичних видань останн!х рок!в. Фактичний матер 1ал становить близько 5000 ф!ксац!й д!есл1вно-1нф!н1тивних сполу-чень.

Наукова новизна дисертацИ визначаеться багатоаспектним п!дходом до анал!зу об'екта досл!даення. У робот! подано ком- . пленений оплс синтагматичних властивостей д1есл!вно-!нф!н1тив-ного сао)!учеввп, показано вплив семантичних процес!в, ио в1д-буваються в Лого смислов!й структур!, на орган!зац!ю синтаксем-ного значения заленного !нф!н!тива. Досл!даено парадигматичн! в!дношення сшон!м!чних 1 несинон!м!чних утворень у склад! син-тагматичних моделей анал!зованих сполучень. Установлено най-б!льш повний з !снувчих список д!есл!в, що здатн! приеднувати залеышй в!д них 1нф!н1тив.

Теоретичне ! практичне значеная робота-

У теоретичному план! досл!дження, в якому розвивавться та поглиблюються наявн! в!домост! про роль семантичного фактора в орган!зацП д!есл!вно-!нф!н1тивного сполучення, знаходиться в русл! прадь, що досл1даують загальн! питания синтаксично! семан-

тики, одержан! результата можуть бути використан! для подал ыи о* розробки проблем синтаксично* синон!мН, синтаксичного репертуара сучасноК рос!йсько* мови, а таког при розв'язанн! питань ва-лентност1 1 сполучуваност! слова та окремих труп сл!в.

ДксертаШя м!стить нов! Факта, необх!дн! для укладання сло-вник!в сполучуваност!, вона може знайти застосування у вуз!всь-к!й практиц! при вивченн! синтаксису словосполучення та речения, у розробц! навчальних пос!бник!в, при читанн! спецкурс!в 1з проблей граматично* синон!мП.

Метода досл!дкення. Основним л!нгв!стичним методом, засто-сованим у дисертацН,"~ё описови*. У робот! широко використову-валися такоя !нш! метода 1 прийоми досл!дженвя. Зокрема, метод компонентного анал!зу дозволив вид!лити в семантичн!й структур! ЛСВ окрем! семи ! визпачити 1х эв'язок !з синтагма-тичними характеристиками. При вивченн! парадигм сполучуваност! эастосовувався принцип синтаксичних трансформац!й. Синон!м!чн! в!дношення м!ж досл!дяуваними конструкц!ями встановлювалися з урахуванням основних здобутк!в функцюнального п!дходу до ви-вчення мовних явищ.

Обраний аспект досл!дження дозволяе винести на захист так! положения-.

1. В орган!зац!1 д!есл1вно-1нф!н!тивво5! сполучуваност! ви-значальними факторами е семантичн! процеси, що в1дбуваються па р!вн! смислово! структури базово! д!есл!вно! лексеми. Вплив цих процес!в на характер синтаксично! рол! залежного 1нф!н!тива ви-являеться в тому, що р!зн! ЛСВ пол!семантичного слова приеднувть !нф!н!тиви з неоднаковим синтаксемним значениям; ускладнекня смислово! структури стрижневого д!еслова, як правило, призводить до обмеження його синтагматичних потеяц!й.

2. Синтаксемне значения залежного компонента д!есл!вно-!н-ф!н!тивного сполучення прогнозуеться не лише семантикою п!дпо-рядковуючого д!еслова, але 1 семантикою залежного 1нф!н1тива.

3. Системн!сть мовних зв'язк!в на синтаксичному р!вн! ви-являеться в 1снуванн! парадигматичних в!дношень синон!мП, сгп!вв1днесеност1, омон!м!! у межах синтагматичних моделей, як! вид!лягться з урахуваннш вар!ативност! трансформац!й д!есп!в-но-!нф!н1тивного сполучешм.

Апробац1я дисертацП. Катер!алк вкконаного дсслШеинл об-говорговалися на республ 1канських конференц!ях молод;« учеакх "ТС573В

( КиКв. 1989 р., 1991 р.), на зас!даннях вШ1лу рос1йсько! мови 1нституту мовознавства 1м. О. О. Потебн! АН УкраХни (Ки1в, 1992 р. ). на зв1тних конференц1ях кафедр Кам*янець-Под1льського держпед1н-ституту ( 1989 - 1992 рр. ). Р1зноман1тн1 аспекти досл!джуваноГ проблеют в!дображено в 5 опубл1кованих наукових працях.

структура 1 эм1ст робота. Дисертац1я складаеться з1 вступу, трьох розд!л!в, висновк!в, списку використано! л!тератури 1 двох додатк!в: словника д!есл!в, здатних приеднувати 1нф1н1тив, та таблиць, як! Шстругть вплив на синтаксемне значения залежного компонента д!есл1вно-1нф1н1тивного сполучення пол!сем11 опорного д1еслова. '

У вступ! обгрунтовуеться актуальн1сть досл1дження, його новизна, теоретичне та практичне значения, формулшгься мета та конкретн! завдання роботи, визначаються метода та джерела фактичного матер!алу, подано основн! положения, по виносяться на захист.

Перший роэд!л дисертацН "Структурно-семантична характеристика д1есл1вно-1нф1н1тивних сполучень 1з самост1йними синтак-семними функц!ями компонент1в" присвячено розгляду проблем вза-емозв'язку семантики 1 граматичних властивостей компонент1в д1е-сл1вно-1нф1н1тивних конструкц!й та сп1вв1дносних з ними синон!-м!чних 1 лесинон1м!чних утворень.

Розд1л м!стить обгрунтування важливост! вивчення парадиг-матичних в!дношень у поеднанн! з анал!зом синтагматичних зв'яз-к!в м!ж словами. Такий п!дх1д. пов'язаний з детальним описом м1сця д1есл!вно-1нф1н1тивних сполучень серед р!знотипних сп!вв!д-носних конструкц1й 1 визначенням рол! семантичних чинник1в, обу-мовлений загальнов1домими труднощами в квал!ф1кацП семантико-синтаксичних функц!й 1нф1н1тива.

Як засв1дчуе анал!з, най51лып загальним фактором, що визна-чае синтаксемну роль залежного 1нф1н1тива, е р!вень повнозначно-ст! опорного д!еслова.

Серед д1есл1вно-1нф1н1тивних сполучень, представлених у су-часн!й рос!йськ!й мов1, спостер1гавться дв1 р1зко протиставлен! групи. Для одн!е! з них характерна в1дсутн!сть синтаксемно! са-мост1йност! 1вф1н1тива 1 максимально виражена несамостМиЮть стрикневого д!еслова, яке фактично виконуе функцй) анал1тично! морфеми. Зокрема, опорне д!еслово може надавати синтагм! модальной, модально-часово* чи вадово! характеризованост!. Для друго!

групи, де вичленовуяться самост!йн! синтаксемн! функцП 1нф1н!-тива, характерною е самост!йн!сть лексичного значения опорного д!еслова- 1нф!н!тив у таких сполученнях виступае прксл1вним по-ширэвачем э обставинним значениям.

ВидШення р!зновид1в синтаксичних функц!й !нф!н1тгаа е першим етапом класиф!кац!1. Як засв!дчуе мовний матер!ал, у сучас-н!й рос!йськ!й мов! ф!ксуеться немало перех!дних явщ, як! й становлять найб!льшу складн!сть у сво!й квал1ф1кац!1г Ц« змушуе вдаватися до б!льш детального аналГзу рол! !нф!я!тива в реал!-эац11 семантики опорного д!еслова. Под!бна класиф*кац!я базуе-ться яа 'лодаяя! семаятичяо! структура лексеш , як сукушюст! сем, серод. яких розр1зшшться дом1нувч! та перифер!йп1. Заи!ще-ння 1нф1в1тиэом иерифер!йно1 семи призводить до набуття д!есл1-вно-1нф1н1тивним сполученням ознак в!лышх конструкцш (пришел помогать» ехал попрощаться). Зв'язок м!ж компонентами анаНзо" ваних сполучень посилюеться у вицадку зам!щення залелшим !нф!-н!тивом дом!нуючо1 семи в смислов!й структур! опорного д!есло-ва (собрался работать, мог прийти); так! сполучення наближають-ся до складених присудив-

Для визначення синтаксемноК рол! !нф!н!тива в рамках одного оточенпя залучаються з!ставлення д1есл1вно-1нф1н1тивних кон-струкЩй з в!дпов!декми д!есл1вно- {меня'^ми, а також !з складни-мк речениями, оск!льки на семантичному р!вн! вс! ц! одкииц! характеризуй1 ься як конструкц!! з предикатними актантами. Кр1м д!есл!вно-!нф!н!тивних сполучень С"Д-1нФ": пришел беседовать), у поле семантико-синтаксичного анал!зу потрапляють п'ять моя-ливих вар!ант!в, сп!вв!днесених з ними: 1) конструкцП з в!д-д!есл!вним 1менником ("Д-ВД1")! пришел для беседы; 2) конструк-ц1Х з п!дряднов частивою, приеднуванов сполучником щоб та сп!в-в!дносним словом (у р!зних в!дм!нкових формах, !з пркйменником чи без нього) в основн!й частш! речения ("Д-ПК те щоб")-. привел для_того_, _чтобы_побеседоваты 3) конетрукц!г з п!дрядаою частотою, що приеднуеться за допомогою сполучника щоб без сп!в-в!дносяого слова у головн1я частая! речения ("Д-ПН щоб").- пришел, чтобы побеседовать: 4) констругаШ з п!дряднлм речениям, яке приеднуеться за допомогою сполучялка що, та сп1вв!дносним словом у головному реченн! ("Д-ПК те шо"); мечтал о том^ что_ встретит; 5) конструщП з Шдрядним речениям, приедеуванкм сполучником що, без сп1вв!дносного слова у головному реченнЬ

2-57 За

- б -

ч

("Д-Ш що"): мечтал, что встретит.

У межах трансформация залежних частив описуваних ряд!в конструкции можуть виникати в!даошення синон!м!1, семантично! сп!в-в!днесеност!, омон!м!1 тощо. У сукупност! вшшчених до синон!м!~ чного ряду оданиць д!есл1вно-1нф1н1тивне сполучення вваяаемо ба-зовим для певних .синтагматичних моделей (СМ), як! вид!лявться в!дпов!дно до тш1в вар!ювання конструкцШ, сп!вв1днесених з анал!зованим сполученням. •

Найб!льшу самост!йн!сть 1нф1н1тив демонструе, виступаючи в реченн! обставинним поширювачем. Вазвану функц!в орган!зугть у д!есл!вно-!нФ1н!тивному сполученн! слова певних семантичних груп, а саме: д!еслова, що позначають рух, перем!щення в простор! (идти. отправиться, поехать та 1н.); д!еслова, що каузують перем!-щення об'екта (вести, возить, послать та 1н.д!еслова передач! та конкретно! адресовано! д!! (дать, передать, вручить та !н. ), а також деяк! д!еслова, як! м!стять у смислов! структур! сему мовлення 1 приеднугть об'ектний 1нф1н!тив (позвать, пригласить, сказать та !н. ).

У ставовлевв1 обетавинно! функцП залежного !нф!н!тива важ- . ливу роль вШграе наявн!сть чи в!дсутн!сть диретивно! визначе-ност! д!!, що передаеться базовом лексемою д!есл!вно-1нф!н1тив-ного сполучення. Вира:?на ц!льова функц!я властива 1нф!н!тиву лише при ексшИцитно виражен!й у реченн! директивна синтаксем!! JttegeBbsnjtjjaM^ (М. Цветаева). При

в!дсутност! в реченн! директивних синтаксем !нф!н!тив може мати або ц!льове.; або директивне значения, ускладнене дел!беративпим в!дт!нкок- Перш:. з названия синтаксичних функц!й ф!ксуеться при д!есловах, в.-> смислову структуру яких входить сема директивно! визначеност!. Зокрема, така сема видШяеться в склад! д!есл!в, ио поэначавть рух (д!ю) конкретного спрямування (пришел, принес, привез 1 т. !н. ); Я приду (зачем?) говорить с твоим.отцом (В.Шукшин). Слова !з значениям руху (д!!), що не м!стять семи конкретного спрямування, виконувть у реченн! функц!в директивно! син-TaKct i^i: А_ ^1_иду_(кудвдадетьчудеенцм садом; Где_Еелест трав (Г.Ахматова). У наведеному реченн! к!нцеве спрямування д!! е невизначеним.

Як се!дчоть проаяалЬований матер 1ал, !нф!н!тив у першу че-ргу конкретиэуе в стрижневих компонентах д!есл!вно-!нф!н!тивного сполучення позицП перифер!йних сем директивност! 1 лише прк !х

наявност! (у слов! чи реченн!) набувае озяак ц!льовох синтаксеми.

Найб!льш розповсвдженою синтаксемнов функц!ею !нф!н!тива е дел!беративна, яка в свою чергу членуеться на ряд р!зновид!в, що визначавться семантичними властивостями стрижневого д!еслова, 1 часто експл!куеться парадигматичними взаемов!дношеннями д!есл!в-но-!нф!н!тивних сполучень з !ншими сполученнями.

Дел!беративна функц!я властива 1нф!н!тивам при д!есловах певних семантичних груп. Необх!дною умовов включения д!еслова в трупу лексем, що формують у склад! д!есл!вно-!нф!н!тивного спо-.лучения дел!беративн! в!дношення, е наявн!сть у його семантичн!й структур! одн!е! чи к!лькох модальних сек !з значениям бажання, !нтешШ до дП, спонукання 1 таке !нше. Стрижневий компонент у таких сполученнях е тип!зованою !нформац!йною лексемою, яка м!-стить у лексичному значенн! сему м!нформац!я", а позиц!в залежного компонента займае виразник !нформац!1, що розкривае або "суть", або "тему- !нформац!1

До числа лексем, що приеднувть !нф!н!тив у дел!беративн!й функцН, належать д!еслова таких семантичних р!эноввд1в: бажання (хотеть, желать, жаждать та !н. )•, 1нтенц!ональн! (намериться, настроиться, плакировать та 1н. ); !нструментальн! (готовиться, приготовиться, изготовиться та 1н- ); псих!чноги в!дношення (любить, ненавидеть, бояться та !н. пабуття-г,трати навкчок 1 зви-чо1Г~(учиться, привыкнуть, приноровиться та 1В. >. Дел1бератквна Функп!я характеризуе 1нф!н1тив також при д!есловах, що приедну-ють об'ектяий !нф!н!тиз (велеть, разрешить, помочь та !н. ).

Оск!лыш синтаксичн! властивост! залекного !нф!н1тивз визначавться семантикою опорних д!есл!в, тс у випадку багатозпач-ност! останн!х актуальном е анал!э синтагматичних властивостей окремих ЛСВ. Це дозволяе встановити взаемозалежн!сть м!ж ЛСВ 1 ым!нами СМ. наприклад, д!еслозо хотеть лркеднуе 1нф!н1тив у фув-кцП дел!Серата в таких значениях: 1) "в1дчувати базання» охоту, мати потребу, необх!дн!сть у чому-небудь"; 2) "мати нам!р (зро-бити що-небудь)". У першому з наведених значень вид!ляеться до-м!нузтча сема бажання ! комеятуюча 'перифяр!Яна сема ?м?сту бакйн-ня. Реал!зуючи це значения, д!еслоно хотеть_ приеднуе, кр!м 1нфЬ н1тнва, з1дд1есл.Ек:иД 1чеднкк та Шдрлдпу частику !з сполучнжом

1. Ломте* т.п. Об№* и русское языкознание. - М.. ¿976. -С. 220. ■

2*-573В

щоб (см - "Д - ВЛ1" ПК щобм). у сполученн! з !нф!н!тивом

д!еслово потрапляе п!д значний вшив його семантики, цо виявля-еться у коливанн! ступеня активност! у стрихневому д1еслов! в залеяност1 в!д значения !нф!н!тива. Найб1льша активн!сть спосте-р!гаеться в тих випадках, коли 1нф1н1тив позначае д!ю, найменша-коли в!н мае лроцесуальне значения або * позначае прояв, абстра-гований в!д часово! ос1. Пор.:

(1) Я хочу бежать в школу;

(2) я хочу бегать в школу;

(3) Я хочу радоваться;

(4) Я хочу жить СПОКОЙНО;

(5) я хочу быть счастливым.

Наведен! приклада розташовано в м!ру послабления семи активност! прояву, позначеного 1нф1н1тивом, який в1дпов1дно мае семантику моторно-визначеноШ) та моторно-невизначено!(2) д!*, стану(З), буттево! чи як!сно! ознаки суб'екта(4,5).

У значенн! "мати нам!р (робити що-вебудь)" д!еслово хотеть втрачае властив!сть позначати абстрактне неконкретизоване бажа-ння внасл!док актуал!зац!1 у його семантичн!й структур! семи ярагнення до реал!зазП названо! у реченн! ситуацН. В цьому випадку 1нф!н!тив визначаеться як зв'язана дел!беративна синта-ксема, близька за значениям до частини складеного присудка: - Я тчу_обратиться в посольство,- сказал Илья холодно (Ю-Бондарев). Таким сполученням властива безвар!антна СМ "Д - 1нф". К!нцевим етапом десемантюацИ ввазаного д!ёслова е набуття ним властиво-ст! позначати можлив!сть зд!йснення яко5£-небудь д!1. При цьому воно виконуе роль анал1тично1 частки-морфеми, що позначае грани-чну фазу стабШьностЗС, яка передуе початку дН-. Изба завалиться хочет, того и гляди убьет кого С Л-Толстой). 1нф!к1тив у под!бних кокструкц!ях с частиною складеного присудка (СМ "Д - 1нф").

Досл!даення синтагматичних властивостей р!зних ЛСВ одного пол!семантичного слова уточнве меж! синон!м!чних зв'язк!в м!ж трансформац1ями д1есл1вво-1нф!н!тивЕих сполучень. Так, пор!внян-ня конструкд!й з! стрквиевим д!есловом планировать цемонструе роз виток значення цього д!еслова в!д основного ( " складати план Судь-яких заход!в. розвитку чого-небудь" ) до пох!дного ( "мати нам!р зробити ио-небудь"). Сполучення з в!дд!есл!вними банниками та п!дрядними частинами тяя!ють до основного значення д1есло-ва, тему не е сивон!м!чними д!есл1БНо~1нф!н1тивн!Я конструкц!!,

в як!й виявляеться !нтенц!овальне значения стрижиевого компонента. У сполученн! планировал сад реал1зуеться основне значения опорного д1еслова з актуал!зованоэ семов планування. КонструкцП планировал посадку сада та планировал, 1то_посада_ сад демонст-рують послабления семи планування та актуал1зац1ю семи нам!ру -до дом1нувчо* рол! останньо* в конструкцН планировал посадить сад:

На склад ряду, синон1м!чного д1есл1вно-1нф1н1тивяому сполу-ченнм, впливае такоя неоднор1дн!сть категор1ально! семантики 1н-ФШтква. Нащшлад, д!еслово готовиться поеднуеться з 1пф1н1ти-вом у значенн! "зд!йснкгаати п!дготовку до чого-небудь, мати на-м!р щось робити". Наявн!сть у семантичн1й структур! вказаного д!еслова семи "св!дома вольсва д1яльн!сть суб'екта" визлачае яо-го широк! синтагматичн! можливост!. Будучи стришевчм компонентом д!есл!Ено-1нф!к!тивного сполученпя, д!еслово готовиться зда-тпе приеднувати 1нф1н1ткзи з! значешшм конкретно! дП: спо£Т-сменц готовились бежать; Водолаз готовится спуститься на дно; Я х^тоатсь^гшстать.! таке 1нсе. Однак якщо значения 1нф1и!тква не м!стить семантичних ознак вольово! д!яльност1, под!бна сполучу-вап!сть неможлива. Пор. = м» готовились .гулять ! * т готостаись заблудаться^ я готовлюсь укипать I * Я__готовлвсь дышать.

Ц1 сполучення,невживан! на р!вн! моделц мокуть бути реализован! в мовленн! в умовах певного контексту. При цьому в Обуваться зм!ни в семантиц! компонент!в конструкцП. Семантичп! зру-шення можуть спостер!гаткся як у стрихневому, так 1 з залет-му компонентах д!есл!ЕПО-!£ф1н!тивного сполучення. наприклад, у ре~ ченн! Му ^е готоимксь^ з^бу^ься. потому что не ориентировались в^странстве в стрюкгевому д1сслов1 послабльсться сома ваШру та аосилветьея сема ментальност!, тобто псих 1чно-мислетшсы> 1 гЛ-яльност!. Тагам чином, зм!ст наведеного речения меже зводитесь

до такого: Мы мысленно были готовы к тому, что заблудимся^ ожидали этого. Напрям зм!н очевидний: семантика залежного 1нф1н1ти-ва детерм!нуе переосмислення семантично! структури д!еслова готовиться.

Д1апазон сполучуваност! анал1зованого д!еслова мохе розши-рятись 1 за рахунок розщеплення семантики залежного 1нф1н1тива. В1дзначене нами як невживане, сполучення готовлюсь дышать е нор-мативним у реченн! Я готовлюсь дышать по методу Бутейко, де за-лехний 1нф1н1тив набувае актуал!зовано* семи мсв1дома вольова д1яльн1сть суб'екта". Це досягаеться введениям обставинних кон. кретизатор1в.

Процеси, що в1дбуваються на р1вн! семантично! структури ле-ксеми, можуть призводити до набуття стрижневим компонентом певних рис автосемантичност!. Наприклад, ЛСВ д!еслова обещаться - "да-ти (давати) одне одному слово, об!тницю одружитися" - усв1домлю-еться як результат синтагматично! конденсацП (терм1н о. о. Тара-ненка) д1есл1вно-1нф!н1тивного сполучення: Любили мы друг друга, обещались, и разлучили нас люди недобрые (А.Чехов) - обещались жениться.

Другий розд!л "1нф1н1тив у присудкових сполученнях" присвя-чено анал!зу д1еся1вно-1нф1н1тивних конструкции у яких залежний ■ компонент виступае частинов простого чи складеного д!есл!вного присудка. У под1бних сполученях спостер!гаеться семантичне пану-вання 1нф1н1тивного члена при його формально залежност! в 1д базового д!еслова.

Функц1я компонента простого анал!тичного присудка властива 1нф1н1тивам при ЛСВ д!еслова быть, який вживаеться в формах май-бутнього часу дан утворення майбутнього часу д1йсного способу. При цьому сема 1снування, що ввд!ляеться в основному ЛСВ -. "зва-ходитись, бути присутн!м де-небудьм, - стае неактуальною, 1 на перший план виходить допом!жна сема модально-часово* характеристики 1снування. залежному 1нф1н1тиву в!дводиться роль семантич-ного конкретизатора цього 1снування: - Каяться не буду!_- тихо проревел профессор (В. Дудинцев).

У рол! компонента складеного присудка 1нф1н1тив виступае при д1есловах: а) еволютивних (начать, продолжить, кончить та 1н. ); б) мокливост! (мочь, уметь, сметь та 1н- )•, в) пробац1йних (пытаться, норовить, стремиться та 1н. ); г) деф!н1тивних (решиться,, осмелиться, рискнуть та 1н. ); д) псих!чного стану 1 пове-

д!нки (лениться, медлить, подождать та 1н.); е) десемантизованих з основними значениями бакання 1 мовлення (изволить, отказаться та !н.ж) що приеднують об'ектний !вф!н!тив (дать, разрешить та 1н.).

Д1есл!вно-1нф1н1т!вн1 сполучення, що утвортаггь скпадений присудок, протиставлен! за характером синтагматикою! модел!. см "Д - ВД1" властива б!льшост1 еволютивних д!есл!в. Вдеться

про д!еслова, наприклад, начать, начинать, кончить, кончать, приступить, приступать, приняться, приниматься 1 таке 1нше Проте врахування семантично! неоднор1дност! цих лексем дозволяе уточнит! Тхн1 синтагматичн! властивост! на р!вн! конкретних лев. Наприклад, д!еслова начать, начинать приеднухть 1пф1н!тиви у двох значениях: 1) " приступит до яко!-небудь д11", 2) •■ виявити дерш! ознаки яко! небудь д!1 чи стану-. У нершому з наведених значень вказан! д!еслова мають см, що включае, кр!м д!есл!вно-1нф1н!тив-но1, конструкц!в з ВД1! Той же тропой вернулись они к железной дороге и мимо станции начали спускаться в долину (А.Приставк!н)-вачали спуск. Иеобх1дною умозою под!бно! сполучуваност! е нале-ш1стъ 1вф1в1т1ва до роз ряду сл1в, що позначають д!ю. У 1ншому значена! д!еслова начать, начинать, орган!зуючи сполучуван!сть по безвар!антн!й СМ "Д -1нф", приеднують переваяно 1нф1н!тиви з семантикою процесуальност!: Тут маки начали постепенно р_едеть, -1ШШШ (3. Виков)-

Невелика група д!есл!в (решиться, решаться, осмелиться, осмеливаться 1 таке !нше) орган!зу.е сполучуван!сть по тричленн!й СМ " Д- 1нф// ПК те що". Проте основна частила лексем, що

формувть скпадений присудок, мае безвар!аятну СМ "Д - 1нф".

У ряд! вшадк!в до функц!онуванна лексеми в рол! складника присудка призводить процес граматикал!зац!1 первинно повнознач-кого д!еслова. Под!бна грамати}:ал!зац!я коже бути к!лькох ступе-п!а. Так, д!еслово пойгги в основному значенн! - "прямувати куди-небудь з яков-небудь метов- - мае пропозитивну семантику. ЛСВ цього д!еслова "розпочати яку-небудь д!яльн!сть, вступити куди-небудь, стати ким-небудь" демонструе послабления в його смисловШ структур! семи веремгацзлк та актуал!зац!в семи йочатку д11: Еде мальчонкой^ .двенадцатилет, дошел воровать (Ю.Щеглов). Процес де-семантизацП завершуеться в д1есл1вно-1нф*н1тивних сполученнях !з фазовим значениям стрижпевого д!еслова - "почати. братися робити що-небудь"! ^да§й^азно^азншс_ве^шд^ошла крУ*оть^елькая^

пре50_кшой. (К. Ваншенк1н).

Трет!й розд!л -Про взаемод!» семантичних 1 граматичних кате-гор!й в структур! д!есл!вно-1нф1н1тивного сполученя" присвячено досл!дженшв семантико-граматичних характеристик суб'екта в речениях 1з д!есл!вно-!нф!н!тивними сполученями, а такоя проблем! функц!онування категорИ ввду в анал!зованих сполученвях.

Р!зноман1тн! аспекта взаемод!! лексичного 1 граматичного значения, представлен! в працях Л. В-Щерби, В. В. Виноградова, В. М. Ярцево!, в. Г-Адмон!, Т. В. БулиПно!, Н. Ю. Шведово!, Г. О. Золотого!, О. В-Боадарка, Н- Д. Друтюново! та !нших л!нгв!ст!в, виявляються на р!зних р!внях мови. Характер взаемод!! семантики 1 граматики в структур! д!есл1вно-1нф1н!тивних сполучень вюначаеться перед-ус !м лексико-граматичним статусом стрижневих д1есл!в, що позна-чають д!в або стан граматичного суб'екта, який у першому випадку мае значения агентива - активного живого виконавця д!1, а в другому - експер!енсива - нос!я певного ф!зЮлог1чного стану (тер-. м!ни В. В. Богданова).

Репрезентантами граматичного суб'екта в реченях !з д1есл!в-но-!нф!н!тивними сполученнями, поряд з нос!ями дов!льно! ц!ле-спрямовано! д!1, вираженими !менами з! значениям особи (антропо-н!мами) або особовими займенниками, можуть виступати також абст-рактн! !мена або !мена з! значениям конкретного предмета, як! набувавть семантики елементива -. активного неживого (звичайно природного, стих!йного) виконавця д!1 (терм!н В. В. Богданова).

Анал1з речень, що м!стять д!есл1вно-1нф1н!тивн! сполучення, виявляе зв'язок м!ж способами вираження граматичного суб'екта 1 семантичною структурою стрижневого та залежного компонента цих сполучень. Д<ииц!я граматичного суб'екта переважно заповнюеться агентивом, оск!льки семантична структура базових компонент^ м!-стить семи, ор!ентован! на св!дому, вольову д!яльн!сть ладишь Трое парней ринулись распрягать коня (В. Астаф'ев); я за ужином зевав. Забываю есть и нить. Ты поверишь, забываю Даже брови подводить (Г.Ахматова). Використання д!есл!в, здатних приеднувати !нф1н!тив, у конструкц!ях 1з суб'ектами мимов!льно! каузацИ сЫдчить про !хне метафоричне чи оказ!ональне вживання: лепестки огня повяли. А мгновенье погодя стали бить по ним прицельнокад-дождя (С. В1кулов); Внезапно Саша_ощутил, что _т{хжиро-ва^о^^ибкое дел^ (А. Рибакоз).

Вказан! особливост! конструкц!й з д1есл1вно-1нф!н1тиьяими

сполученями !люструють тезу про антропоцентричн!сть мови, що ви-являеться! в орган!зац!! д!есл!вно! лексики. У склада«!- семан-тичн!й структур! лексем, що приеднувть !нф!н!тив, пров!дною е сема активност!, пов'язана з! значениями зусилля, вол!, вкладу енергИ з боку суб'екта. Саме наявн!сть цих значень, що включают ь основн! модальн! в!дт!нки, I ооумовлюе властив!сть вказаних лексем п!дпорядковувати 1нф1н!тив.

Анал!зуючи характер взаемозв'язку сл!в, здатних утворювати д!есл1вно-1нф1н1тивн! сполучення, виходимо з пршущення про те, що вГднопення м!я компонентами досл!джуваних конструкцШ базую-ться на р!зних за своею природою явищах. Зв'язок стрижневого компонента д!есл!вно-1нф1н1тивного сполучення з 1нф!н!тивом обумо-влений синтаксичними факторами, обмеження ж у списку залежних 1нф1н1тив!в викликан! факторами семантичними.

Посилення "заборон" на сполучуван!сть !з ткми чи !ншими трупами !нф!н!тив!в прямо пропорц!йне зростанню скпадност! сми-'слово! структури базового компонента д1€сл!вно-!нф1н!тивного сполучення. При фазових 1 модальних д!есловах !нф!н!тив переваж-но не мае лексичгоос обмежень (за винятком того, що з д!есло-вами, як! позначають початок д!1, не сполучалться 1нф!н!тиви з! значениям статичност!, нерухомост!, а з модальними б!лын вкиван! !нф!н!тиви з семантикою в!дношення, внутрйшього переживания, зм!ни ознаки). синтагматика лексем з б!льш складною семантичною структурою, налриклад, пробаЩйних, визначаеться наявн!стю в !х-ньому значенн! сем активное?!, вольово! сз!домо! д!яльност! су-б'екта, що унеможливлве сполучення з 1нф!н!тивами, семантика якпх ор!ентована на небажан! для суб'екта (або незалежн! в!д йо-го вол!) д!ю чи стан. Пор.: начал (продолжает, перестал) лысеть, глохнуть, хорошеть 1 »пытался (пробовал, старался, норовил, силился) лисеть, глохнуть, хорошеть. Необх!дною умовою заповненля семантично! валентност! предиката залегшим 1нф!н1тивом е наяв-н!сть у семантиц1 обох компонент!в д!есл!вно-1нф!н!тивного сполучення сп!льно! модально! семи ряду р!зновэд!в (за терминологию В. Г-Гака - синтагмами).

Анал!з семантико-грзматично! взаемодИ с структур! д!ссл!в-до-1нф!н!тивного'сполучення потребуе звернення до одн!е! з най-ваялив1ших гррматичнгес категор1й - категорп виду. Роль ц!е! ка-тегор!! у формуван! синтаксичних значень компонент1з д!ссл!вно-!нф!н1тивного сполученя досл!джуеться з врахуваням ступеня !х-

льо* зв'язаност!, семантично! 1 смислово* злитост!.

У склад! сполучень з !нф!н!тивом - обставинним присл!вним поширювачем - обидва компонента переважао виражаюгься формами доконаного виду- Д1есл!вно-1пф!н!тивн! сполучення в д!лому поэ-начаить модель д!1, виражено* 1нф1н1тивом, проте стрижневий ком-, понент при цьому збер!гае семантику реально! д!1; И на ступеньки встретить не вышли с фонарем. В неверном лунном свете Вошла я в тихий дом (Г. Ахматова).

Сполучення, в яких виступають стрижнев! д!еслова у форм! недоконаного виду, а залежний 1нф!н1тив мае форму доконаного виду, усв!домлюються як ел!псис конструкц!й з! сполучником щоб 1 тому специф!чно оформляються в усному та писемному мовленн!-. Подходил он в чем-то белом, наклонившись от огня, И как будто дело делал: Шел ко мне - убить меня (о. Твардовський).

Компоненти д!есл!вно-1нф1н1тивних сполучень, до вюшчають 1нф!н!тиви з! значениям дел!беративних синтаксем, при стрикневих д!есловах недоконаного виду передашь одаочасн! д!1= Учись ле-. тать; (В-Циб!н). При стрижневих д!есловах доконаного виду д!я 1нф1н1тива передуе д!1 опорного д!еслова: Ты с собой научишься бороться, Ты, проникший в мой последний сон (Г.Ахматова).

В!дсутн!сть препозитивно* семантики в лексемах, як! е базо-вими для сполучень з максимализм ступеней зв'язаност! компонента, дозволяе розглядати д!ю, виражену 1нф1я1тивом, ! д!ю базового д!еслова як одне ц!ле-

Сполучуван!сть з !нф!н!тивом певного виду е одним !з крите-рПв розмекуваня значень пол!семантично1 лексеми. Для передач! непропозитивного значения мотива спец!ал!зац!я форм доконаного чи недоконаного виду стрижневого компонента д!есл!вно-1нф1н1тив-ного сполучення. Наприклад, д!еслово давать вживаеться на позна-чення -запрошення до сп!льно* д!1: Схватил дед котел и давай бежать (М. Гоголь). У значенн! ж "дозволите (робиги що-небудь)« вживаеться д!еслово дать: Дай кше подняться над смертью позорной (Б. Пастернак).

У висновках узагальнюються результата досл!дження: 1. Характер в!дношень м!ж компонентами д1есл!вно-1нф!н!ти-вних сполучень обумовлюе комплексний п!дх!д до Хх анал!зу й тим самим - пильну увагу до семантично! структури, синтагматики ! парадигматики цих конструкцт.

?.. Головною умовов,яка забезпечуе можлив!сть д!есл!вно-!нф!-

н!тивво* сполучуваност!, е те, що у склад! анал!зов;шо! конст-рукцП залежний !кф!н!тив як предикатний знак характеризуется стаб!льною 1нтенц!ев набувати за допомогою осоооього д!есло~ ва модально? визначеност!. Фрагмент д!йсност!, який формуеться 1нф1н!тивнш нредикатним виразом, заввди мае в1дт!нок воображения зм1сту мовно-мисленневог д!яльност!, моделюваньт ситуацП. Саме можлив!сть наданвя цього в!дт!нку визначае к!льк!сть д!ес-л!в, як! здатн! приедаувати 1нф1н!тив-

3. У протиставленн! функц!й 1нф!н!тива на одна (у полюс! опипяеться використання його як складового, неповнозначного компонента анал!тичних форм, або складевих присудк!в, на другому -сполучення з яскраво вираженими обставинними функц!ями. ПромЛне положения эаймае найчисленн!ша група сполучень з дел!бератавним значеням. При цьому в!дношення м!ж компонентами д!есл!вно~!нф!-н1тивних сполучень характеризуются р!зкши ступенями зв'язалос-Т1.

Синтаксемн! значения залежного прид!есл1вного !нф!н!тива у склад! д1есл1вно-1нф!н1тивних сполучень мокуть бути представлен! у вигляд! польових структур з ядерш^ми та перифер1йними зонами. Синкретизм окремих коыструкц!й, ям не дозволяв однозначно 1в-терпретувати граматичну семантику, св!дчить про функц!о-нування в якосг! перех!дних вшадк!в м!ж р!зними сиатаксемними значениями.

4. Врахування пол!сем!1 як стрижневого, так 1 залежного ко-ипонент1в д!есл!вно-1нф!н1тивно1 конструкцИ визначило синтаксе--мний анал!з на р!вн! конкретних ЛСВ, що дозволило констатувати наявн!сть у р!зних значень д!еслова р!зноман!тних сиятагматичних потенц!й. Взаемод!я семантичних 1 синтаксичних фактор!в вияви-лась, з одного боку, в десемантизацП, з 1ншого - в частков!» автосемантизацП компонента д!есл!вно-!нф1н1тивного сполучення.

Ступ!нь граматикал!зацИ !, в1дпов1дно, втрати базовим д!е-словом препозитивного значения може бути р!зяим. Десемантизова-н! лексеми в сполученн! з !нф!н!тивом спец1ал!зуються на передач! зв'язаних значень фразеолог!чного характеру, тобто формугть присудок; в!дносао поваозначн! д!еслова в структур! анал!зовано-го типу сполучень е автокодами I орган!зуЕть обставинну функц!ы !нф!н!тива.

Одним 1з прояв!в десемантизацИ е процес нейтрал 1зацП ком-понент!в д!есл1вного сполучення: у в!льних сполуках йому п!для-

гае залежиий 1яф!н!тив, а в зв'язагоос - стрижневе д!еслово.

5. в семантичн!й структур! ЛСВ опорного I залежного компо-нент!в д!есл!вно-!нф!н!тивного сполучення вэд!ляються семи, що визначають синтагматичн! характеристики название одиниць. При цьому виб!рков!сть сполучуваност! базового компонента зростае з ускладненкям його смисловоХ структур».

Необх!дною умовою заповнення семантично! валентност! предиката залежним 1нф1н!тивом е наявн1сть в семантиц! обох компонен-т!в д!есл!вно-!нф!н!тивного сполучення т!е! чи !ншо1 сп!льно! модальноX семи.

У ход! досл!дження п!дтведжено !снування в мов! двох проти-лежних тенденц!й. Перша полягае в тому, що д!есл!вн! лексеыи втрачаззть модальну семантику 1 внасл!док цього позбавляються властивост! приеднувати 1яф!н1тив; друга тенденц!я виявляеться у зб!льшенн! к!лькост! д!есл!в, до яких може пршигати !нф!в!тиз, у результат! включения в 1хню семантичну структуру модально! семи спонукання.

6. Досл!дження функц!й видочасових форм компонент!в д1есл!-вно-!нф!н!тивного сполучення дозволяе эробити висновок про те, що сполучуван!сть базово! лексеми мотивуеться не II конкретнкм зм!стом, а характером сп!вв!днесеност! з д!е», яка передаеться залежним !нф!н!тивом.

7. вид!лення синтагматичних моделей у в!дпов1дност! з типами вар!юваяня д!есл!вно-1нф!н1тивних сполучень дозволило пред-ставити сполучуван!сть стрижневого д!еслова (в межах одного па-радигматичного угруповання) у вигляд! впорядковано! структура з певним агоором елемент!в. Юнуваная парадигматичних в!дношень синон!м!1, ^.сл !вв!днесеност!, омон!м!Х кожно! з синтагматичних моделей е п!дтвердженням системност! мовних зв'язк!в на синтак-сичному р!вн!.

8. Аяал!з трансформац!й д!есл!вно-1нф1н1тивних сполучень показав, що основния зв'язок м!ж ними мае харантер опозицИ. сино-н!м!чн! зв'язки конструкц!й, що формупть синтагматичну модель, нерегулярн! ! виникають при дотриманн! певних умов- Оск!льки од-н!ею з причин того, що 1нф1н!тив не зам!нюеться в!дд!есл!вним !менником, е суб'ектна невизначен!сть остаянього, становления в!дношень синон!м!1 можливе при контекстуально обумовленому уточнена! ситуац!!. окреслено! в!дд!есл1вним !менником.

9. Семантико-синтаксичний аспект функц!онування д1есл!вно-

1-573»"

1нф1н1тивного сполучення потребуе подалыпого поглибленого вивчё-ння парадигматичних зв-язк!в м!ж сштагматичними моделями, зали-шаеться в!дкритим питания про дом!нанту ЗСх синон!м!чного ряду, про диференц!ац!в синтагматичних моделей за ступеней формально-семантично! близькост! до дом!нантно¥ конструкц!", про вкиван!сть моделей у р!зних функЩоаальних стилях, про вплив власне л!нгв!-стичних та екстрал!нгв1стичних фактор!в на перевакне вживання т!-е¥ чи 1ншо1 синтагматично! модел! 1 таке 1нше.

Основн! положения дисертацИ в!дображено в таких публ!кац!ях!

1. Семантичн! основи синтаксемного анал!зу 1нф!н!тива у прид!есл!вн1й позиц!! ✓/"Мовознавство."' - 1992. - N 5: - С. 56-60.

2. Функционирование инфинитива в составе предикатных конструкций с причастиями на -но,-то в русском и украинском языках " Зд!йснення .лен!нсько* нац1онально! политики на Донбас!.- Тези до-пов!дей 1 пов!домлень Республ!кансько1! науковоК конференц!* 21 -24 лютого 1990 р, - Донецьк, 1990. - С.163-164.

3. 0.0. Потебня ! проблеми вивчення д!есл1вно-1нф1н1тивних словосполучень у сх!днослов'янських монаха А. А. Потебня - исследователь славянсних взаимосвязей: Тезисн всесоюзной научной конференции: В 2-4. - Харьков. 1991. - Ч. 1. - С. 210-211.

4. О приемах определения синтаксемного значения инфинитива в приглагольной позиции ✓✓ Тези допов!дей ХХХХП зв!тно! науко-во* конференц!! кафедр Кам-янець-Под!льського держпед!нституту за 1989-1990 рр. - Кам'янець-Под!льський. 1991. - С. 135.

5. взаимодействие лексической и грамматической семантики в конструкциях с предикатными актантами (на примере глагольно-ин-финитивных сочетаний) // Проблеми з !ставно! семантики: Матер!а-ли респуОл!кансько! науково! конференц!!. - .Юйв-Черкаси. 1992..-

с-44~45- 'шА^

Шдписано до друку 02.03.93. Форлат 60x84 1/16. Офсетний друх. Ум.друк.арк. 0,93. Тираж 100 прим. Зам. 573в.

ВПП корпорацН УкрНТ1, 252171 Ки!в 171, вул. 1Ърькпгс. 180.