автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему:
Структурно-семантическая организация простых предложений с дiэслiвними предикатами трудового договора в современном русском языке

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Крига, Тамара Ивановна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Одесса
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.01
Автореферат по филологии на тему 'Структурно-семантическая организация простых предложений с дiэслiвними предикатами трудового договора в современном русском языке'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическая организация простых предложений с дiэслiвними предикатами трудового договора в современном русском языке"

РГб од

■7 !'":">'!

______________одьсъыт.¡т«¿АЬНИЙ цдьЕРСиш т. 1. 1. машнслзл

На правах вукопису

КРИТА. ТАМАР А 1ВАН1ША

'0л/ /

СТРУКТУР НО-СЕМАНТИ'1}1А ОРГАНГЗАЩЯ ПГШЛШ РЕЧКНЬ 3 ДШСЛ1ШШИ 11РЩЦ1КАТАМИ '1гУД0Ь01'0 ДОЮВОРУ В СУ4АСН1Й РОЫРакШ МСВ1

10.02,01 - рос!йська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертаи!I на здобуття няукоЕого ступени кандидата фГлолоПчпих наук

ОДВСА - 1Э&3

Робота виконана в Щзиинськсыу державному педагог! чному ¡нститут! 1м. М.В.Гоголя

Науковий кер!вкик

0ф|ц1йн» даонентя:

- доктор ф! долог!чних йаук, вро^есор Арврт Шнель Мк-кола!вда

- доктор ф!лолог1чних наук, професор Тул!н8 Тетяна •леке вндр f вя а

- кандидат ф!лолог!чнюс наук, доцент Харитонова Марина Михайл|вна .

Пров!дна устапова: Ки1веький державний педагог!чний 1нститут 1м. М.В, Драгоманова

Зехист в!дбудеться Ш-рИp. o ik годин! на зас!дан-н! спец!ал1зов£по! mmol ради л..068,24.88 з ф!лолог1чних наук в Одеськсму державному ун!верситет! 1м. 1.1 .Мечникова /270015, м.Одеса, Франдузькпй бульвар, '¿Ь/'гй, ауд. 130/

3 дисертац!ею мсжна ознайшитися в науковН: б id л (отец! Одеоького державного ун1верситету.

Автореферат рсЛслании

»ей?"

Вчений секретар cneniani30Banoi вчено! ради

ТХОР Неон1ла Максим!:

Проблема взаемов|днп!пення синтаксису i семантики висунута пя-раз б число нлйбiль ¡л актуальных синтаксичних проблем. Цей аспект вир-чеяня рьчёння ставить задачу-опису-сеМаитичиих-осаЗливостей.певних__________

T!'.niB рочонь.

Нами досл1дкуеться структура речинь з Д1есл1внши лредикатамя трудового до[«вору як структурно-сомннтичного ядра.

Ьиоiр ni l групи зумовленш; т», то дисслова трудового договору не були схУ'сктсм досл1ДД-зння, ' вивчення I* ясповнить оп'лси окр^лях д|есл!ених лексико-сеиянтичних груп, а тэкск шнек системных в1ДНО~ шень в лексици до цього часу не рид}лялась f не описувалясь семянтич-на модель 'cktwîï î трудового договору.

Актуальнiсть теми дисерташî зумоьлепз; а/нва5х1дн1сто всеб!ч-ного вивчення простого пол^ронозитивного речения /vioro природи, складу i кого функш онуванняЛ б/'необх1 дн1стю комплексного аналгзу лексич-них i синтаксичних яисц, що Еизначае анач}з синтаксичних конструкц1й з точки.зору 1х лексичного наловнэння 1 виявлення семантичних в|дношень Mis компонентами доел I дну ваних речень; в/невивчен1стю сиптансичного статусу i особливостей речень з предикатши трудового договору. Це дозволяв теоретично i практично лослгд/гги проблему Miecjrimaro значения i його реал(зац|ю в синтаксичн1й конструкцП, сп1ВБ1днотення ьнж семантикою д!есл1вного слова i семантиксю речения, Класи<|цкап1я д|есл'в-них сл! б в семзктичноиу аспект i грунтуеться на трьох принципах: а/денотативному /тематччнему, екстрал!нгвистичному/, якад враховуе природ-не розчленування предмет!б, ознак, властивостейс Д!й i т.д., в1добра-яене в структур! мови; б/парадитатичнему; в/сиктагеаткчнсыу,,

Мета дисерташ ï - вивчення структурпо-семантичного аспекту простого полШропозитивного речення а Д1есл1вн»4и предикатши трудового до~ говору i видгления тип!з сем&ятичноf орган]заа! ! ртенъ в .тими предикатами.

Мета дпсл1ддення зумовила вир1шення таких задач--встаноэити семантичн! особливост! д|есл1в трудового договору; -встановити семантико-синтаксячну сполучувалiсть д!зсл1в трудового договору, визначити зв"язок окоем их гинташатичних аластивостей них д1есл1в;

-виявити осоЗливост! структурно-семагшгаио! органная!! *рос-тих речень з предикатами трудового договору;

-розглянути речення з предикатами трудового договору в систем! 1х парадитаатичних зв"язк1в i визначити синтаксичнай статуе mot речень», МетодологИисю основао дисертац!! в положения про вдн!еть фор-

ми 1 зм!сту i про сп!тав!дноатння узередтН ц!е! едностК Зг!дно з шм вченням громатична оформлен!стъ i семантика речения розглядшться як двi tícho пов"язан( стороки однiе? сутност!.

ttoreplDJim досл!дження послужили словников« тлумачеяня д!есл!в трудового договору /С7одш1ПЦь/'; прост! речения з д t вел i бн'лми предикатами трудового договору /об"т картотеки - б iля 5000 одиниць/. За-гальнпй об "ем досл!;псуваяо! л1тератури склав б!ля 20000 ctopíhok/. Usií матер! ал <5ув вШбрашгй' методом суцЬтано] виб!рки з публ!кац{й га зет, яурнал!в, худскньо1 л1тератури, законодавчих дов!дник!в, а тэкок iлострагилного матер}алу словник!п.

ündipKa дгесл!п проведена по "Словарю современного русского литературного языка" /АН.СРСР в 17-ти гсиах/, "Словарю русского гаыка /АН CP CP ь 4-х томах/,. "Словарю русского языка" С. ¡.Ожегова ! "Толковому словари русского языка" в 4-х томах за редаки!е® Д.М.Ушакова.

Головна мета i задач! дисертац! I зумовклк використанкя метод!г дося^'дяенкд: елеменг»!» методики кшпонентяого анал!з,\' слова; методу диференШащ ! i 1дентиф!кад!!. семолтико-синтаксичного i контексту ara кого анализу речень, методу трансформац!йного i з!ставного аяал1зу та методу безпосереднього спостереяення над з!<5раним мовним матер! алс Цдукова новизне досл!даення я asara е в талу, що в ньему шерше робиться спроби описати семгшичн!, формальн! та функШональн! характеристики досигь пеширено! 1рупи д!е&я!в трудового договору, вйзнеча-етъея шециф1ка конструкц!й з предикатами трудового договору, вста-новлаеться кореляц!я м!ж алиментами сем античного Í синтаксичного р!в-híb, а такск зд^йснюеться спроба системного опису каузальнюс i тем-поральних компонент! в як фактор i в ускладаення структури í семантики простого речения з цими предикатами.

Сеыаиична структура речения розглядаеться як пох!дне в*д ряда фактор!в: структури денотативно! ситуац!!, комун!кативних умов фукк-ц] онувакля висловязвання , лексичного наповненяя семантичних склад о-вих. Таким чинш, в дозл!даенн1 зд!йскюбться спроба поеднання двох п!дход!в: структурно-семантичного, в ochobí яком лежигь виявлення валектност! предикату, i лог!ко-семантичного, який опираеться на cotí Ытвсмнп речення з вираженш видом пропозиt<!í.

Теоретичне значения досл!даеннд визначаеться тим, що структур-по-семадтичний шио Г5чень э прэдикатами трудового договору мае безпе середне в!дношення до таких ввжливйх питань синтакс^но! теор!1„ як сп!вв!дношеяня сам антично! I формально! будови синтаксичних конструк-Шй I тшолог! I речень. Вясноеки, одержан! в ход! доол!даення, мояуи

- --------------------------------------------

у tit BffltopHCTSHi в подальш{ Л рсзробц! теорИ простого речення, л portas мнсшшност! cnocoöiE шраження СМИСЛу» HKi ЗМЩ"ЯТЬСЯ з проблемя-onncniHi 1.

Драктачиа lUHHiQTb робота. Одержан! в процес! досд!дкення на-й!дкй мсуть вйкористссутезпгсь в куре! синтаксису сучасно? рос!„сь-г>! уев?, в розд|лах курсу э лексиколог!!, спецкурсах ! спецсем1впр»я проблш сеиантигяого синтаксису, в практиц! худоянього переклапу. нягшй «ffle'.ÄOcaiдрсття- итв бути корясндд укладачам• п 1дрзгшк1 в по зачли© pocijiowtifi мое{ 1 оэемялс- учн2в. а таят укладам тл^??очяях поени-,1 в та словнйк1в сполучувапост!.

Апрпбзд{я рссоти. Qcrobh! полшення лисертац! I обговорпватесь кпшадзлнсь ua зас! "ашях кефг,,ря рос!йсько! мовя Н!якиоького пед-иститугу / I987-IS91/, «а п|доумкових конферянц!ях ыткладач!в рос!й-►ко! мови, не isауковях конфсренц(ях Л^аврополь, 1979} Лсн1иград, 234; Сеэрдловськ, iSbb« Уфа, X9ö6; К1ровогр?ч, £937; {£огал(в, 1991/, а яеуксп5о~ир"акткчт1|а кон-'Ирекц11 /Н|жии, 1980; Hi жик, ХЭ86/. Marepl-тгг дтсертец?иного доиП.якення виксртсг^еуволпеь при проведенн! лекц!9 практячикх запять з вуз¡всысого курсу лекпкколог!! I синтаксису.

Нц.аахнст вдносяться так! ко^оягукя:

1. i е!д00рядвнн1 ситуш! I трудового договору б сучосн18 pocf й-?.к!й word оеруть участь в1сть тип! в /еемантичних/ речеюи 1/речення, -ci сапгзЧ«эть -шизнЕчеинл на поезду, издания роботк; 2/реченкя, ml значить одеряаннп Micttr ассздп; 3/речення. mi езначшзть звхльнен-® з робота; -¿/речения, як1 оэвачаять аолишения роботи; 5/речення,

к! 0"т!г*тс»тт. переменяя на !шу роботу, в 1ншз м!сцв} 6/речення, як! знэпавть nepextÄ на iiury роботу, в {наш м!сце.

2. Семшхична структура. речен*. з ирелякртшя трудового догово-у визцечаеться гас двежемпонентна, яка складаеться 1з спещал1эг-вано-о суб.екту i предикату трудового договору.

3. Речення дссл!.ллувгпого типу являють собао полШропоаитивну грук-гуру, центром лког в предикат, ао в<днос;<гься до прихованих к. j-атяв1л ! м{ст!?т5 у своему значенн! указания на де{ под!!.

ДпсертаЩя складасться з ьступу, трьох глав, biichoekIb, i..люку ¡жористано! л|тератури, слоника д|еол!в трудового договору, додат-!в.

5м I ст роботе.

У вотуп! Егаишдзютьсл аргумента для обгрунтування впбору темя, иначшться I! новизна та ентуальн1оть, вказуеться мета тя мет така

досл!джешш, мотивуеться теоретична значения те сфера практичного за-стосування результат!в досл!дження.'

У первой глав! "Загальн! питания структурно-семаятичного_ эда.-д1зу речения'' визначаються понятгя сем античного синтаксису, розгля-детться фонт ори, як! беруть участь у фодауванн! сш антично! структу-ри речения з д!есл! ваши предшштшк трудового договору.

В основ! дося!даення речения в лог!ко-сшантг -нону аспект! ле-яить сп1вв!днесен!сть сыкслу, який передастся рс ¡екняи, ! способу вираяення смислу. Ирс.яе речения, ужите сдаост! йно обо як частпна складного речения, це не лише отруктурко-сеыантична сданная, ала й одиниця нсм!нативна, що представляв не дну, а дб!/{ б!льве/ ентуа-ц!1 об"ективчо! д! йсност I. Зверненкя до структури под!!, сктуан! I «и денотата реченкя зв"язано з понятт® прспоэицН /дав. г П.Д. Арутюнова/. Терм1н "пропоэиц!яи визначаеться як "оеГектявйик зм!ст речения, роз-гляиутий у влдрив! в!д ус{х суб-вктгчкнх смислI в, яя! його супровод-яуить, I в!д Пе1 аровтИ, яку надав йсму те чя !яша формальна срга-н!зац!я речення" /Современный русский язык, 1991/. Речения, таяЕя теней, е одним ¡з способIв "ком!над! I дето! "иод! I", деяко1 "сятуа-д! 1", що те м1сце в д!йспоот! або г!по,/етичн!й" А.Ф.Вриятк:на/. Об' екгивний зы1сг в розум!нн! яроаозяцН представлений у в!дркв{ в!д предикативного оформления речения, виаол}дои чого формально-гршатич-на структура простого речения часто иоеднуетьс? з! складн® сеааятич-нш структуре® виоловдавания. В семаятично ускладнеясму реченя! дру-гай лредикативний план представлений !ыпл!цитно, тобто ситуативний вм!ст певних елсментI в смисду предикативно не оформлений. М!ж смисло всю 1 формальною орган! заШ ею сяостер!гаеться аспметр!я: просте за гршатичною будовсю речения виражас складиий об"ективнш1 вм1ст; в нь му знаходиться кIлыса даисл!в, експлЩитнйх 1 !шл{цитнгос. Теке речения е монопредикативн'чл ! пол!прспозйтивнгал. Наприклад: Из-за боле зни он пипевелся в ^ругой цех. В межах цього висловлювання повднак! дв! прост! предикатив«! структури /Он заболел ! Он перевелся в яру го цех/, два смисли: !мпл!цитний а».исл /ф!зичний стан - хвороба/ I еко-плШитний /акт трудового договору - перех!д в 1ише м1сг.е/.. Речения мае два семантичн! предикати: болезнь /из-за болезни/ ! перевелся. 1мпл!цити1сть зв"язана з "црихованвл", "не виражеишп, "не роэгорне-

ним" смислои, з додатковсю предикативы! сто, яка обовяязково передба-чае основну предикатюзн! сть ] !сиуе на П фон!.

Пропозиц!я мае свсго структуру: це предикат ! певна к1льк!сть актант!в, що е компонентами смислу мовного вираження. Прединатно-ак-

• ь

тяятиа структура прспозвд! I моте ¿утя представлена синтакскчнти I гокскчнгая одпчгадак: сям ост! йшми речения,ш, прздикатиЕНИми чостииами ашШ«гё~речень7~слт^^лучештли, окремши словоформ ?л я. Яля позначен'« предикат! п ъдаорпстовуеться предикатно лексика, яка характерту -втъся няя?н<ст*1 ееми'п^д!ев!сть' /рос!йоьке слово "соЗнптйпость"/: ];,!;;слога, л! ?пришетиюси, д1сприсл!вникя, як!сш прпкметяики. субстан-1ИБН1 ^орми.

Яргцоаитивккмн метсуть бути: а/ складен и ¡1 продикатнзй кдавонрнт /пор.: назначит}, агроном см - Кто-то назначил кого-то 1 Кю-тс/2/ работает агронсмсм/;б/ суб^ктно-просторовий детермIнантштй ксмпонент / " "глттсгсрст'бс с-гс пазшгтлп директоре« - КсдотерсхБо назначило.... Когда бил в министерстве.../; н/квузальн! компонент« /В аонеде;. ник Остппа по распоряжению директора перевели в бригаду Лисяка - Г.Терещенко. Гранят/; х/темпоральн! ксмлоненти /При Петрове рабочие увольнялись каждую недело/.

П|д селантичнсю структурою речения розум!еться те мовне значения, же створюеться взасыод!ег) семантика структурно! с^емк речения 1 дексичнгос значень запогашючих ?? сл!в /Русская грамматика, 1980/. В ят.с?»7 ;-ссл|«трнйяж'гься той п!дх!д до структурно! схе-мч, який

р^втьсн "" с.('.1.ру.сса::з а рос!йсьи I й грк«,атичн!й тродиуЛ! розумIння »е- • .••гр'х'покех-дайимг- р? юаня: «леггентарнов еяемао речения лваяйвться дерезаозодоеиа структура, то харакг еоизуеться госиатичкою лостатк!-стб, И отруктурну схему входить його предикативно!! центр, тобто ком-зонептп /або один «имаснент/, безпосередньо зв"язан! з вкрэженняк пре-зикативност!, Компоненту обЛ1 гаторн» з точки зору !нфорнативно! доо-тотност! речения, заягешотт-ек за метами схеми. Пра аналЫ семгнтнчно! структури речения ми зверташось 1 до М1н!мально розаовсэдзенохо ре--епня, Длч цього аакорпствуються поняття "¡гПпмалъний. структурний тип речения" /розповсюдкене речения, складеис <з структурно! ехемн ! най-блмчого оол!гаторного розповейдяузача: Командование наград-до Петрова/ ! "роляирений структурнггй тип речения", .до вклачав, кр!м перяого обл{ га-торного розаовевдкувача, { !нш1 ,'Д.И.Арват/; За проявлении** героизм к&дяндовончр наградило Петрова ордена*.

Се-.тнти^ш „чемпонентя, як! формуют*, сег^алги-шу структуру речения, знаходяться в !ерарх1чних вшюяеннях I подшиться на основ»! /предикат ! суб"скт/ 1 додатков! /об"едт, обставишИ розповсэдаувач!/.

Центральном кстонептт в ссмянтггяпгй предикат, який называв ознаку, то проявляеться в час! ! в1дноситься або до особи, або до си-туапП /Н.Ц.Арват, Г.О.Золотова, Н.Ю.Шведова/. За своЬл знвченнял I

формою предикат маке бути р!вним пргсудку /Совет избрал декана/;абе> виражеим сполученнш присудку э форм® й< 'о обов"язкового розповоод-яувача: Его избрали деканоц/в цьому випадку в реченн! виражен! дв1 с туацП: *-то-то избрал его I Он стал декансм. Речения пол!пропозитивн

Поняття суб"екта в1дпов1дае тему компоненту Нщормад! I, який сгигь в соб1 уявлення про нос/я предикативно! ознакк. Оуб"ект нале жить власне сшэнтичн1й структур! речения 1 формуеться за мекали гра мчтично! структури /Н.Я.Шведова/. Суб"ектш в реченн! з багатсм1снта предикатом може бути кешпонент, який мае так! ознаки: а/певну семант ку /агентивне або об"ектне значения/; б/здатн!вть до церетворення в називний вшЛнок того ж значения при певних семантико-синтаксичних трансформаШях; в/наьб!льш типове положения на початку речения.

Вид!ляеться два загальних значения субЧкта: 1/суб"ект активно! дП; ¿¿/субябкт неактивно! дН /Н.Ю.ШведоваЛ В эалеяност! Ыд сь мантики предикативно! езнаки виникае б!льш конкретна семантична кла-сиф!кац!я субпект!в. Детально семантика суб"екта розглядаеться СЛ. Кокор!ною /"О семантическом субъекте и особенностях его выражения в русском языке"/.

Ми розуы!еио суб"ект як той предмет ишсл!, по в^днозтенш до якого визначаеться ! вид1лиеться предикат: Србралие избрало председа теля колхоза - Председатель колхоза избран на собрании/собранием.

Об"ект е вателчвим розповсадркувачем предиката, шо означав пере Х1дну д!ю. В робот! праШаеться вузьке розум!ння об"екта: предмет, н який направлена д!я айо стан /В.В.Бозданоа/.

Обставинн! конкретизаторг означають р!зн! супров!дн1 предикату характеристики: причину, умову, мету, час, уступку, м!сце, кванта тативн! ! квал!тативн! ознакя. Обставинн! кшпоненти причини, умови, нети та уступки в!дносяться до каузальних компонентов, як! м!стять г ооб! !мпл!цитну предикативность. Каузальна ситуация екладаеться з Д1 сит^аЩй, в!дпов!днпх двсм подиаа, одна з яких породжуе !щ> / Д.И.Е ськова/. Ксшшй з р!знопш1!в каузально! ситуац! I - це модифшат загг но! каузально! ситуац!! ! мае характерн! т!льки для не! риси.

В семантичн!й структур! реченяя предикат виконуе орган!эувчу фунжц!г вс! 1вш! кемпоненти обумозлюються семантикою предиката / в основному це предмета! !мена/. Сполучуван!сть д!еслова як прояв харг терних для нього сеиянтисо-етруюаднизс властивостой розкриваеться в теорИ д!есл!вно1 валентности Використання валентноот! в мовознавчя досл!даеннях зумовяоно вимогею системного подходу до мовних явил, зс крема визнанняы структури речення як складло! систеыи в!дношень ы!и

зго констатуентачк. Нкраз валентн!сть в}дсйраиуд законом!рност! цих ютбмниу ягдно.иен*. г речении Валентн!сть розук!еться ях здьтн{сть това всгсновлчтБатп слштакепчне в1ддюаення о !наимк словами к а осно-! сбото.эначзиня.-'йи-розгляяаячо вздаэдтя! сть"п"а~д1сяГр1виях: дог!ко-се~ ■'.г!т;*ч!пт.!у /глненшишу/ х сиктадекчнему /яо;;!:'рхсвому/„ Г-« сгпвэсучно [¡о-ИИ}?-', -лозах як »атонально! оболочка мислеиня, з д!алг -ттгптш зкотя 1И!4>о:»рии1о1 односх { згд! сту I фор/« и «.ошого знаку.

¡ю лог! ко-ошттгшему /глчбиннсыу/ р1ьн4 при слов! виявляють-» по.-га И, >гк; зйхжцгн! з сеглангл'зд5 п структур! слова у

гшш е«ф«т сем. *ск{д 4?.Д.Гт'1СНй!я ад Бвакаело, що оегдп цекуть

квшппчковак! як скнтагматичн! / беруть участь в орган {зад!! 1ттотмй?стуи'/ 1 иссгк?ашй5йчнI /не беру» умеет? з орган!зал! ■ синят??"?':". 'Сух д!с Тосковниа закон секантичиого сполучення сл!в" В.Г.Гок/, якпД зводиться до того, що "для того щоб два слова склали равпльне сполучення, вони повинн! мети, кр!м специф{чних, розр'зшэ-чях Iх сем, одну сп¡льну сему" - "сполучшШ семантичний компонент", становления сеашого складу д!есл!вного значения дозволяв виявяти се-аятэтну модель д!еслова, и як!й. знахоцять в!дображення як категор!-ди1{ озпеки д1зслош, так { категор! 1 здатних зиповнзватя 1л!с~

и. як I' «£д»».рй5ав л!ясясго, Сайтахепчна валеитн! сть д!бслопя т? начав еда? I спося"; лирдаешш розпоЕсэдаувач!в д} ьолова-прядикатя, Будучи ерме? ппрзття чог!ко-сепапт1пяо! залоптност!, гона мае план згчо-ту ( план виракечпя. В плгщ И 5к!сту входять се«шгг.гсн! гЛдноиеиня !';? дЬ'словгм 1 залекпвма в!д ньоп- 'чепане, зумовлявч! секантичиу трунт/ру речения; планет вгтргженнл е ^ пмп вира^ешш розп овсюджува-Iеь п?л як® ми роз ум,-ем о р!?п( синтакспчн! форыи: №еннщя г р!знюс !г.инкях у прик.1?«кикалч 1 бёз аряйдеинпк!в, прикмегникк, !пф1н!тив» риол1шш'.а, залеан* олгнщ!, функШонувч! як частини складного речен-л. Ваг.снтносн! харак'.л д?сслове в!добршхуютв в!дношення I

глй ( :ц«?,нмет!в в реальш'к д| Ясности при та ому вр^о^ться гп;е го1?|гльн1 к паки /насамперед перэх! ! сть-неп ерехI дн!сть, стан, соЗа/, структура лексичного значения /д!еслоЕа однозначн! ! багато-начн) з прямхи I переносяш значешил/, властивост! компонент!в-лоз-«вдадггур^в /обовяязковМ1акультатнш1» форма, в!дт!отення. шо вяра-а-аться ьик нкд?/, ¡члыасгъ к«йпсиент!вг з яишп саолучуеться д!есло-ю, закопег»¡рност! !х вяявояня. Розгляд г«"ерех!дних Д!ссл!в ка <{юн! :еперех1Д!н>гл зог,вояяс ясм!тити !стотн! в!даинкоет! и!я такшк оообли-юстяйи, як! встановлюються в скнтатаатячнсиу плап! мови, як керування

! сполучуван!сть а ]ыдшин лексемами.

Особлив! ста семантики д!Белова в такс« своер!дн1сть його свиного вкладу, наявн!сть велико! к!лькост! абстрактвих сем /наприклад, •пронес', *в!дношення', *д!я', т.д./« ^я властив!сть в!дображуеться в сеыантиц! на глибинншу р!вя!, оийлъки роль шнташачлчних грвють абстракты! функц|ональв! семи, а семе:»суб"ект*, *ай"ект', 'локатив',

•каузатив', 'темпоратив*, 'квантитатив', 'квал!тетив'.

Формами вираження сеыантико-синтаксичнах функц!Й розповшджу-

вач!в предиката б насамперед г)до1нкя . "У в!ды!нкових формах ¡меняк в!диражуеться розум!ння звязк!вм1» предметами, явицами, д!ями, яка тяыи в св1т! ыатер!ально1 д^сност!" /Б.В.Вадоградой''. Категор!я в!д-м!нку поряд в д1есд!аддаи категориями стану, верех!дност!-неперех|д-вост!, особи виконуе фунмН I формально-синтаксичяо! орган!зац!! речен ня, закрШлешш певно! семантики за його структурасю схемою, роаыежу-вання елементарних структур, идаа i та форма варааае к!ль>

ка ьначень, Ы1Ж вши |снуе !ерарх!я, в основ! яко! леаить в!дао»!д-н!сть або нев!доов!дн!сть значения в!дм1Н£0£о1 форми ! сеиангичних розряд1в саолучуваних сд!в. В1да!нков! значенья зв"язан| ке з! ело-вш в Шлему, а з його словоформ ши ! формуютьса на основ! !х синтез сичних функц!й.

Друга глава "Обумовдеи!сть структурно! I сеиантччно! орган!за ц{! речения лексико-гршаткчнши влавтивостша д!еся!в трудового до-гтчорУ присвячьна анал!зу сшавтично! структура д|есл!в трудового & говору ! 1х валентност!, сивтви-й&тичнкх особливостей д!есл!в труд обо го договору, виявленнв оэиаа, як! характержзують структуру речень о д!еид1шши предикатами трудового договору.

Д!еслова трудового догов<"> у в!дносяться до д!есл!в соц!альг.о активност1 ! !нсти-уц!ональних д!й 1 озиачшть соШальну д!е, яка в! буваеться и!г оссбши соц!алыш ввачущ-ми ! харанториззеться сукувн! ото норм права в як! й-небудь д!лянц! еощальких в!дносин. Д1еслова трудового моговору озиачасть укладекня ^ аршвнепин трудового дсговс 0ск1яьки ситуац!я трудового договору праймам характер яравов!дноае._ь то назван! д!вслова передбачжть дв| сторони д! ¡-в!даовенкч - двох учаснш!в. Трудовай догов!р влаотивии т!лька додан!, тому ц! д!еело~ ва ыскна охарактеразуватк як персональн!, ор! ентован! на особу, тсбт так!, включеють як субмектну сему ! об"ектну »особа». иаява!сть д!е! сеии в значеич! д!еслова дозволяв йоыу рввл!зуватн зкачення тру дового договору в сполученн! э! словами, що означають особу,

Д!еслова трудового договору маоть в сво!х значениях сему, яке

указуе на асиметр!ю ситуацМ, тобто на р|зницю иозиц|й учасник!в си-туац|х трудовот договору: соц}альна позац1я першого учаснака вгсиа i_i.n позицП другого уча сник а, та/,у що б ui й сощьлънГй сктуоиП другий

учасник залежний вiд першого. _ _____________

--------Усилив! два-типи'ситуатд! 1г а/дГеелош^маке означати трудовий

догов!р як процес, направлении на який-небудь об"ект /направлена д!я/; 0/д1бслйво мол« означати реашзаЩю мдаливостг людяни влдштуватися, зв}льнигися чп переитл на ¡ншу роботу /значения ненвлрярленоí дi I/. Б1дсути1сть об"ектио1 семи спостер1габться у д»всл1в т» загальним значенной "бути приинятш, зачисленш куди-небудь", "пм з ройоти", "ле-реходити на ¡ншу посаду, ь |нше uicue". Направлену означають д!е-слова з загальним значениям "пришати для виконання яко!-небудь робо-ти йа иевн> аинагоронуt зй плату", "допсмогтц постуаити нь роботу ку-ди-вейудь, доасмогта одержат» де-небудь «jcne, посаду", ?зарахувати на яку-небудь посаду, роботу", "зв1льнити з посади", "перевести на !н-se мi еде роботи".

В дексмчне значения д!осл|в трудового договору включаеться сема 'як х?о' /'Ь рол i кото'/, обов"язков!сть яко! э;^овлена сильним П|драднш зв*язкш, цо диктуеться дексичним значениям д|еслова. Бона входить у зы!ст семантичыого предиката: назначить инавнерш. перевести магдерш, уг.трпитьпк ■впг.питйтелйм, ощ)ададН£Ь._а.пш jjifitAO&üi, аши £_5£m£ájmisjiaíi í т.д.

Значения трудового договору иаке бути ускладнене додатковими характеристиками протыкания дП: семи квшнтативи! /»ей певних уловах'„ 'у В1ям1зд', 'шляхом голосувшшя', '»вд!ливши Í3 б{льшост1', "неспод!-шн!сть', *шбидкiсть*, 'додатков!сть', 'псд1ев!сть', 'жива 1стота'/, 'квачттатувш V'bcíx, багатьох', 'певну uiльк!с/гь!/, темпоралып ^тплсне темпоральн1стъ', 'термгнативн!сть', 'но'тупоысть', 'дуратив-шсть'/, лока/íbHi/'початковий пункт', 'кашевий пункт'/, каузальн! /'причине', 'умова*, '¡аеть*, 'ус^уйка*/.

Для д1осл(е трудового договору характеры!: ^йсусональн!сть суб"екта} б/герсонадьн|еть об'-'ектч; ь/ншравлеи1с'1ь-ненааравден!сть дПг r/noflíüEicTb кй^зальних I темпоральных сем,

Роомежуванья д i е сл i в трудового договору эд!йснювться на основt шозихии синтагаатичиюс сем: 'налипать - В1дсутнк'.ть каузатива', 'наяв1исть-в1дсу.-н1сть темпоратиь,.', 'початковлй - кГнцевий пункт*.

'наявн 1 сть - в!дсутн!сть квал!татг:шо£ ознаки'. Таким чинш, для я!е-сл!в трудового договору характерна pi3i .¿ця в сполучуваност! fx член {в, в ае абсолютгий ix söir«

¿иал|зуючп ознаки» яш характеризуют речения з д!есл!викми предикатами трудового договору, можча в/дзяачити, и о спепяфпш п1д-ходу закладеча ь самому o6"eKTi досл!даення: Д1вслова, як! ыiстять в семанткц! сему aie«f ял!зовгшого суб"екта, в!дкриваить насемаеред обо-в"язкову позицт "субиект дП". Звертаючнсь до анал{зу тако! сполу-чуваност!, ми виходимо на pißeio. суб"ектно-цредикатно! структурп i до моделей речения.

Структура д!есл!вного речення виводитьсп з д1ссл'шо! саолу-чуваност!, талу що структурно-сеыаитичнш ядром -речення с д!еслово-предикат. В|н визначаз формальну будову речения, багато в чому вира-лае його загальн! семантичш вязстиеост!. що дозволяв яри впявлеши структур певного класу опираткся на ц! сеианткчи! ознаки.

Олис сешшгогчноi структура речення починавться з анал1зу се-¿•аиткчних труп про,штата. 3 врахувакням реал!зад(i семаптично! валент-iiocTi ес! предиката трудового договору обиеднуються в uicTb тшйв: а/предикати розноряддення про зарахування на роботу ;аадашя роботи; подалня допомога, сприяння в одорканн! посади, роботи; б/предикати одеряания шсця; д/предикати зв1льнення s робота; г/предикаги заишення роботи; д/предикати переводу в !ние а 1сце, на ¡ншу посаду; е/предикати переходу в iH;oe Mi сце, на ¡ншу роботу. Bp аховую 411 сеггантичну валентн!сть, ми ввд!ляемо i ш|оть тпп!в структура речень з д|есл|внши предикатами трудового договору: I/структург. речекье як! означаюгь првзначення на посаду, наданни роботу гюдашш доаомога, сприяння в одержалиi роботи; 2/структура речень- лк1 означаоть одеряалня м|сця; 3/структура речеяь, як{ означать зв!льнення з роботи; 4/структура речень, як! означаоть залишения роботи; 5/структура речей, як! означаоть перевгд на !шпе мiсце роботи; Б/структура речень, ягЛ означають перех!д на !ншу роботу, в ifids м!сце.

Структурно тиш речень ввд!лдаться насамперед на основ! струк-

1УРНЙХ охш. i тут и" опираемо» на Рос!йську гад,штику-80.

гсченнял з д!есд{внимв предикатами трудоЕого договору властив!

двскдапонентш структурпi схеми з д1ев!да!шзваною формсю дгеслова /f^-vi ¡Директор назначает; vf ШЛ'Дред, слагается назначить. В ре-

ченнях аього типу завкди в!дкрита по^иц{я суб"ектного детерм!нанту:

Нем следует назначить Петрова/ i без регулярного вирвження д|зе1дм1-____________

"павано!'"дГболош"~'/N^-(cöp)Part ¡Петров уволен; Директор назначен; Praed Inf :Нельзя переводить; Надо убрать; Inf :Снять; Назначить. В речениях лвох останн! : тигпв я1дкрита позиц!я суб"ектного детерминанта : Совету надо избрать декана; Совету избрать декана/.

М|н1мальний структурний тип речень з д1всл1внгми предь,<ятами трудового договору утвориоть ксмпснеити: субнект-предикат-о5"ект /суб"ект може бути як експл!цитнш, так i ¡мпл!цитнш/.

Суб"ект при предикатах трудового договору виражаятьея перевяж-но■ !меяннкамз I" значениям особи. В су0"ектнсму пол! особи виднеться к!лька тематичних груп: а/назви ociö за посадов), як! маотъ п^аво укладати Со припиняти трудовлй догов!р; б/назви ociö за профеЫею, спец!альн!стп. Дс тем этичного поля "назви ос!б" пралякае поле "соц{-альн! су1:упност1 лодей"» "!нстакц1i?.

В суб"ект! розр!знявт|>ся три р!зновиди: еубвект-1 /посадов} особи: Директор уволил мастера; адаШст."ативн1 органи 1нстанц}1: Министерство назначило/; суб"ект-<2 /сам роб! тнщс: Мастер уволился; Петров перевелся/; суб"ект-3 /сиккретичний суб"ектний компонент: Пет-роЕ назначен,

ß об"ектному пол} "назва ос}б" такоя внд1ляеться калька тема-тйчнях туп, аналог! ч.ч та суб"«*кту,

Вих!дна структура речень з д1есл! енййй предикатами трудс вс договору складаеться з семи компоненте: предиката» суб"екта, об"ек-та, локального конкретизатора, темпорального конкретичетора, квал!ти-тивного конкретизатора. Семи сэмантичнгаа кемпонег ам в}длов!д2ять с!м формальнлх ясмпоненПв; в рамках реал!зац,11 беновно! сомик шло знтво! структури i И варiантIв мотиве р{зне оформления позиц!й, що "кежна зтлумачяти як позшд}1ше вар1ювання" /В,0,Б5лолаякова/ або як явще ПОЗИП!ЙНО! СШСйПмН.

Вих1дн! яонетрукаП } 1х вар!аяти, що утворшться на баз} предикат 1 в трудового договору, явля-ть ообао просте яол1прспо51ттише речения. В його семвнтичи!й структур} об"елнан} дв! пропозицН, п iHO-д! i б!льше. Поре Кто-то назначает кого-то кем-то. В ц}й структур два суб"екти i два предикати: кто-то Д/ назначает кого-то } кто-то /2/ становится кем-то. Наириклад: Министерство назначило.Петрова директорш завода - Министерство /I/ назначило Петрова } Петров /V стал директором завода.

Б ipyui д}есл!в трудового договору тостер!га^ться под!л д!е-

огЛв за эзнаксю перех!дност1-неперехш1^ст! /пор.; устроить-устроить ся, перевести-псревестись, уволить-уволиться/, внасл!док чого «рэти-ставля \ъся вгоадн! копструкцП ! 1х вар1антя ; в речениях з непере-улднши д^ссловами вгдсутия об"ектна позиция. ПолЛпропознтивний характер збер1гаеться; Петров устосился на завод - Кто-то принял Петре на I Петров работает на заходе.

У трет! Я глав* "Структурно-семантична характеристика речень э Д1есл!внша предикатами трудового договору" розглядаеться структура речень, центром яких в предикати трудового договору.

Система сеглантичних компонент!в речень з перех{днтаи д^есловс ми включав:' 1/предикот, 2/суб"ект, 3/об"скт, 4/локальний компонент, б/каузалынш конкретизатор, б/темп оралмшй конкретизатор, 7/квал1та-тивпкй конкретизатор.

Вкх!дн| конструкц! I утворюються на основ! структурно! схемп Ст ру к т у р н о- с см ант ичн а модель /С Ш/ маке бут и представлена наступит формулой:

Суб"ект Предикат Об"вкт /в чиседьпшсу називасмо способ» вирах с кн я компонентгв, в зкшйнншс; семантичн! <{уг.кц!!/. Наприклад: -А правление/2/ нового брягадира/Й, назначило/!/ /Е.Ргтнер. Авторитет/.

я модель характерна I для речень, як! означают* зв!льнен1 э роботи ] нерев!д на 1ншу посаду. В!др!зняютьея сеиантичн! структ; ри речень з предикатами трудового договору /укладаяня трудового д< говору, припииення трудового договору I перем!щення в !нве ы!сце/ ролевши функШши: каузальний конкретизатор в речеиняя, як! озна чавть укладешш трудового договору, зайаае шосте м!сце, а в реченн як! означэоть пршпшення трудового договору г перем!шешю в £н.«е м це5 - четверте/. В{др{зняаться вони такси характер®! лока-лних сем /кашоноит!ц/: у.речетшяк прппинення трудового договору - початко-вий пупкггу роченнях уклонения трудового договору- ¡шшевяй пункт; у речениях перемШешш на ¡шгу роботу - початконий I к!нцевий пун Исжлии! речения з поеднаним су б" ектно-об" сктикм аемпонентем побудован! на основ! структурно! схем;? Nэ -v £ , 1э зворотнта довело »см в рол! предиката, ! Нр(сор)р81* ¡з коротким д!гарякметникск род! предиката. Семантичн! компонента, характера! для ц!е! констру ЦП: предикат, еуб"ект-1. суб"ект-3, локальний конкретизатор, кау-зальний коннрвткзатор, темпоральный кежр^тпзатор, квал!тативний кошфетвзаюр. Дозвдхя суб"екта-1 перевалено виражеиа ¿мллШнтно: И

вдруг/7/ Кадьяц/З/- назначается историографом/*/ зскяяри/4./ /А.3снггн. 2изкь адмирала Нахимова/, р!дше екслл!цитяою форм г орудного bItmIh-ку або м!сттэб^го, а такая приелтипу ЗДЕСЬ, ТАМ; На военпад совете представителей всех партизанских ч?.стег/2/ ЖуравлетИЗ/ направлялся ка'чндуетим армией/V Д.Седых, Лауряя/ - пор.: Военный совет... направлял..., Ьоеннш совет од... направлялся...

Ь их ¡дна конструкция з неперех!дншя д!ссловами в предиката !з значениям" одержання м1сцн, аалиаьняя роботи i перзхеду на !н-уу т s {tts? я!ста в етзз Так! отдаптгпш! кешоненти:- препилят,

суб"скт-2, локальний конкретизатор, каузальннй кг-ткретзэатог , темпо-ралький кешфетизптер, явал!татйвнйй ксякретизатор, Особлив!ein струи-тури речепь даного типу а в!дсуч ¡!сть ссГзкгного компоненту. Напри-клал. -Тн когда на завод/3/ вомуцалД/, пробу держал? /Н.Дубов. Горе одному/; -Ты, Алеша, гяе/3/ устралваепься/1/ ? /А.Рекемчук. Все иг -роди/.

Онягад ia осяовяшс взр!янт?в psaafssu! ? ггос!дяо! структура е

!мпл!ппт!!!тй субъект. Структурною осноег-1 цкх речепь виступяють д!е-в! ¡¡¡л i je вал i .£орми л!еслова. Яролуктивниии маяна вваяатг конс-трука!!, побудован! на основ! структурных охем Vf3pl5 Traed Inf ; vr^inf Uj речекня 'Градяц1йно в!дносяться до одяоекладовпх яеозначено-особо-вах i оезособових. 3 сшантично! точки зору назван! речения з д!е-сл!вншп предикатами трудового договору занхда двокомпонентн! ! побудован! на основ!■структурно! схеми я,-vt . В них речениях спец)з-л!зований !?и!л!Ш1Тнт1 суб"ект характеризуемся певнею семантикою: 'ДО особи, як! чдать право призначати, зв1льняти, перемШати. Пор.: Его избрали директором завода - Они избрали его директорам заволз. В об ох речение суб"ект визначений, талу що зг!гшо з положениям i законом про трудовйй догов!р директор обираеться збореми трудового коле"тиву.

У висновках п!дбивзэться п!дсумки роботи 1 впкладавться ос-новн! полек ення.

I. Л!еслова трудового договору под!ляються на д!еслова укл^-денпя трудового договору, врипинення трудового договору i перем!щення на iiiine м!сце. Всередиш цих груп няд!ляються семянтпчя! п!дгрупи /craoHiMiHHi ряди/: а/д!«словя, як! означають признайення на посаду; б/д!еслова, кк! означають исдання роботи; р/д!еслова, як! означають

водання дспшохй, сприяння в одержит! м!сця , посади; г/д!еслова, як! означають одер-давня м|сця; д/д!сслоеэ, як! означають зв1льнеш.я з роботи; в/д!еслова, як: означають залишення роботи; к/д!еслова, як! озяачають перев!д на !нше к!сце; 2/д!йслосаг як! означають перех!д

на iKffly роботу, в ¡нше м!сце.

Оссбливост! сшаяткчно! структура д!есл1в трудового договору проявляться е наявност! ьбстрактких Функц!ональнкх сем, як! проек-туються на д!есл1вн! вадснти t властнвост!: на лог г ко- сем античному р{&-и! при д!еслов1 еиявлються в1дкрит! позяцЯ, «о передбэчап.ть зааов-нення ср.мбнткчне.'.п розпоооодкуъачкАп; сиптакскчна валентн!сть зумов-дэе форму { спос|б внражеккя семантичних розповсэд. угячгв.

В{даов!дно до семаятично! валентност! ми ввд!ляето э!сть тип! в семантичних преджсач ¡б i а!сть TimiB структура речень э д(всл!шпми предикат*« трудового договооу: структура речень; як! ознапавть при-значення на посаду, нвдаиня роботи, попали я дсашога в одедащш! ро-боти? структура речень, вк! означаюсь•одераання м!сця; структура речень, як! озпвчомть вв!льненнл э роботи{ структура рочеиь, як! озна-чають залижешш роботи; структура речеш», як! означая те перев!д на Sh-шу роботу, посаду; структура реченг, як! означаить перех!д на !ише м!сце. !ниу посаду.

У звиязку з ш, шо дГеслова трудового договору ыскуть означать трудовкй догов!р як нроцес, направлений на нкий-небудь <х>"ект /направлена д!я/, f м хуть означатн р°ал!заи!п моалквост! лвдшы влашту-ватись на роботу, зв!льшггися або перевестись в шшо м!сае /нензпрзв-лена д1я/, вс! речения з предикатами трудового договору мскна розд!-лити на дв! групп: а/речення, сшантична структура яких обов"язково гкличас об"ектний компонент; б/речення, семантична структура яких не Еключае об"ектш?й крдпонент.

2. До особливостей структурйо-семонтично! opraniaaui! речень з д!всл!внши предикатами грудовол договору в!дноситься двокшпонент-Hiсть структуриих схем речень, шо пояснюеться обов"язковаз нйявн!сш шеи!йд!зсваного суб"ектного компоненту при д!ссл!бних предикатах трудового договору,-Ми -нупляемо наиснльш вжиьащ структурно схши двоксмпонентних ре ,екь з д!ев!да!1говансю »рормсю Д1еслова / гц-vf , Vf^sinf/ { оез регулярного шнвагшя д!ив!дмпи>вано1 форм к д(еслоЕа /N,-(сор)Part,Frned Inf/. Вихшш конструкция речень ?. предикатами тоудового договору включао ciM компонент!в /за вш ятксл речень з предикатами !з значеинШ одерхання м!сця, залишення роботи, переходу на !нше июне, в семантичну структуру яких входить ицсть компоненте/:

предикат, суб"ект, об"ект, локальний конкретизатор, теыпоральний кон кретиратор , квал!тативнии конкретизатор. Ролев! функи! I семантичних KOf'ToneiiTiв /локального, каузального J темпорального/ неоднаков!. Це обумовлено ролевши функШями сем в структур! понять "укладення тру-

дового договору", "припяис-нчя трудового договору", "перемтенпя на 1цл!у посаду": припинення трудового договору обовчязково вякдикане

-якшись-причинами,-ц! -причинив!дображен!-в самсму полокеня! про при------------------

ппиемия трудового договору /£еш1аг.а1ь.а.шаи с. пед^дш-лда-лшугуа работу; уволить по соиственному желанию/, тему сеыаптичний кспкрети-затоо прячишт в речениях ч предикатами трудового договору зл«5мов четье рте м!сце /з ппеа'псятрми яв!льнення/ 1 трете /з предикатами за лишена я роооти/ на вЬтмИ'у в!д речейь з предикатами укладення трудового договору /листе - э предикатами признячення на посаду ( п".яте - з предикатами одеряання м!еця/. В речениях з д!есл!впими предикатами перемещения на ¡нлу роботу обоБ^язковими е локальн! компонент« початково-го I к!нцевого пункту, тому що в семантичн!й структур! речень, як! означоють перех!д на !ншу роботу, трете м!сце за(1мае цей компонент, а в речениях, як( означаготь перев!д на шпу роботу, - четверте.

Семантични11 суб"ект в двоксмпонентних речениях моте бути ви-раяений експл!цитно 1 !мпл!цитно.

3. Вих!днп конструкц!я ! !! варЬнти з предикатами трудового договору являють собад синтаксично просте речення, але семантично складне. полГпршозитивне, яке мае два р!зновпди /вра>овуючя !н!ч!а-тиру укладення. пркппнення трудового договору i перем¡пения /:а/по-л1суб"рктне I пол!предокатне ./После ухода Петрова назначили Иванова -Петров ушел ! Кто-то назначил Иванова/; б/моносуб"ектне ! пол'предикатно Д1о окончании техникума Петров устроился механиком - Петров окончил техникум ! Петров устроился , Петров работает меаангашл; на б!льш глибинному р!?н! це речения буде 1 пол1 суб"ектне: устроился -зна'мть Кто-то взял, гринпл { Петров работает/. Лк ссмантичне усклад-нення простого речення шлавають: а/форма [ значения семаятичного пррдтаятр; б/наята!«* сем? *воя!вя!стк' в !менних субстантивных формах; р/значення 1 форма суб"сктиого компоненту,

Основн! положения дисертац!I в!добрачен| в таких пу~л!кац{ях: Семантическая структура простого предложения /о глаголами трудового договора/. Спецкурс.— един, 1552с.

Валентная характеристика глаголов тр?дового договора //Валентность и сочетаемость на синтаксическом уровне: Тезисы. - Могилев, 1991,- 0,35-36,

3- Особенности употребления глаголов трудового договора в поэме Н.В.Гоголя Мертвые души" //Творчество Н.В. Гоголя и современность;

Тезисы докладов и сообщений на научно-практической конференции. -Нежин, 1989. - С.79-80.

4. Структура ЛСГ глаголов трудового договора //Семантика языка и текста:-Тезисы межвузовской научной конференции 29-30 октября 1987г. - Кировоград, 198?.---СЛ20-121.

5. Ьвды работы по изучению связи управления /на материале гля голов социальной активности и институциональных действий и некоторых других/ :Тезисы докладов и сообщении Всесоюзной научно-практической конференции. - Нежин, ГУбб. - С.109-П0.

6. Обусловленность структуры предложения лексической семантикой предиката /на материале глаголов социальной активности/ //Об. научных трудов."Днепропетровск: Д1У, 1980. 0. 100-105.

П|дписано до друку 15 кв!тня 1393 р. Друк. ерк. 1. Тираж 100.