автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Семантика, синтаксис и прагматика немецких портретных глаголов.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантика, синтаксис и прагматика немецких портретных глаголов."

На правах рукопису

СШІЕІУБ Світлана Вікторівна

СЕПТИКА, СИНТАКСИС ТА ПРАВІАТИКА. НІМЕЦЬКИХ ПОРТРЕТНИХ ДІЄСЛІВ

4#. О / ■ Рі/

Автореферат

дисертації на здойуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

Дисертацією е рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського державного лінгвістичного університету

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор І.Я.ІАРИТОНША Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Л.Ф.ОМЕЛЬЧЕНКО кандидат філологічних наук» доцент Г.М.МЕЛЫШУК Провідна установа: Волинський державний університет іи. Лесі Українки

Захист відбудеться "17" квітня 1Э96 р. о годині на засідан ні спеціалізованої вченої ради Д 50.26.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Київському державному лінгвістичному університеті (252 150, Київ, вул. Червоноармійська, 73). ■

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці університету.

Автореферат розіслано " ^й^г,£Л996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої рани ^/^'’^.П.ДВОРЖЕЦЬКА

Визнання структурованості значення слова є одним із найважливіших досягнень сучасної лінгвістикі, хоча елементи теорії розкла-[ання слів на складові частини містяться вже в працях антачнях вчо-іих. В значенні слова досліджуються у сучасній лінгвістиці поруч з ікспліцитними також різноманітні додаткові (імпліцитні) компонента, ізаємозв*язок та реалізація яких служать для вираження лексичного іначення слова і обумовлюють характер його споду чувальних особливо-:тай.

Семантика дієслова як поєднання експліцитних та інпліцнтннх юмпонентів, суто лексичних і синтаксично релевантних, продовжує іалишатися в центрі уваги лінгвістів. Виявлення імпліцитних компо-іентів у семантичній структурі дієслів (наприклад семи "зовнішніоть івдиня") визначає актуальний характер дослідження діес-їівноі лексики, виділення в П складі різках класів, вивчення ее~ іантики, синтаксису та прагматики німецьких дієслів, відокремлених і автономний лексико-семантичний простір (ЛСГІР).

Вивчення потенцій дієслова з цієї точки зору є важливим що 4 ому, що раніше а його семантикою не пов'язувалися можливості ре-резентації якісної ознаки "зовнішність лвдини", яка традиційно від-оситься до компетенції прикметника.

В зв’язку з цим предметом дослідження в роботі була брані парадигматичний та синтагматичний аспекти семантики дієслів, к і здатні характеризувати зовнішність лвдини. Наявність такої проломи зумовлена двома факторами: з одного боку,, вивченням мови як истемного явища, з другого,- висуванням у центр наукових дос Відень лвдини як найбільа універсальної та багатогранної огтодогіч-ої сутності. Обидва фактори логично пов'язані і відображують ос-овні положення антропоцантричної теорії мови. Дієслова з семантич-им компонентом "зовнішність лвдини" викликають цікавість, оскіль-

км їх значення безпосередньо пов'язане з лвдиною, яка сприймає -(суб’єкт сприймання), та яку сприймають (об’єкт сприймання), на основі ознаки візуальності.

Таким чином, о 6* є к т о м дослідження е лексико-семантич-на група дієслів сучасної німецької мови з додатковою семою "зовнішність людини" у смисловій структурі. У літературі зустрічаються окремі посилання на можливість вирвження дієсловом рис зовнішності або поведінки двдини, але в рамках автономного лексико-семантично-го простору дієслово не вивчалося. Можливість включення дієслова до арсеналу засобів мовної репрезентації якісної ознаки може бути обгрунтована наступними положеннями:

1) дієслово, як і прикметник, відноситься до ознахових частин мови; дія, стан у дієсловах виступають як предикативна ознака субстанції /Уфімцева 1974:93 ; Матвеев 1907:108/

2) дієслово і прикметник є різними засобами вираження семантичної ознаки;

3) дієслово, на відміну від прикметника, виражає процесуальну непостійну ознаку, що приписується предметові в певний відрізок часу;

4) наявність якісної ознаки, як складової частини семантичної структури дієслова, підкреслювалась багатьма лінгвістами /Кац нельсон 1972:133; Шахматов 1952:214 Гайсина 1980:55/. Наукова новизна дослідження визначається виборо

об’єкта вивчення та аналізом якісної ознаки на матеріалі дієслова. Новою є спроба виділення та комплексного опису локсико-семантичиоі групи дієслів, які мають у своїй смисловій структурі лексико-семан тичний компонент "зовнішність лвдини". Виділені дієслова заиропоно вано назвати "портретними дієсловами" (ПД). Під "портретом", "порт ратним описом" ми розуміємо статичний та динамічний портрет, який

- з -

мояв складатися з кількох характеристик:

1) надбання веьної зовнішньої ознака - іахоазяви/каузазнии

( риаегп, всЬтІпкеп),

2) суб'єктна пересування у просторі, яке відрізняється від

ВОрМН ( Ьіпкеп, ІйЬгсеп, «вІаоЬвІп, Іаиіг.еіп),

3) ОСОбДКВОСТИ ЫОВЛ8ЙНЯ ( тигтвіп, віо^егп, schwatzen),

■1) фізіологічні іфоявя лтаяка - дихадня, зір, ириЗои иі

( ризівп, віаггвп, всЬівІвп, увгсігПокеп),

5) ЗОВНІШНІЙ ВНЯВ емоційного стану ( егг(Пвп, егЬІаааеп),

Такам чином, враховуючи бвзденотаткий та гетерогенний характер

поняття "зовнішність", в основу відбору дієслів була покладена умова - відповідність первинного номінативного значення дієслова, яке міотгть експліггатні їй іиаліцнтні сема, одній із смислових формул-складових цаКрофорцуЛИ " аив.чвЬвп

1) екслліцитна зовнішня ознака:

а) отримати Деяку ознаку - 1гйєпіЗ*«1сіієя йззагеа ї'огктр.1 Ьекоіглпеп.

2) імплішітна зовнішня ознака:

а) Ігкепйтеіе беЪоп,

6) ігрепдяіе эргесЬеп,

в) ітр,еп&міе а1;гаеп, еявеп, веііеп,

г) вісії 1^еп<і,яіе ЪепеЫпеп (»^еп <іев ОеГШіІгивіагкІа).

Тобто, первинне номінативне значення діволова повинно виражати поняття "зовнішність", "зовнішній вигляд" незалежно від контексту. Дослідження смисловій структури проводилось на рівні ЛСВ.

При відборі портретних дієслів та їх організації в І!СГ враховувалися прості, префіксальні та багатоскладові найменування.

Основна мета даної роботи - І) комплексний (з позиції структури, семантики та праігіатики) опис лексико-семантичного £ - 6-УН '

простору портретнах дієслів; 2) дослідження портретних дієслів як засобу мовної репрезентації характеристики зовнішності лодиня. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань :

- обгрунтувати правомірність виділення групи портретних діє-сліз у межах самостійного лексико-семантичного простору та критерії їх відбору;

- розглянута структуру змісту лексичних одиниць досліджуваної семантики;

- розробити класифікацію ІЩ на основі ієрархії сам;

- вивчити вплив семантичного компоненту "зовнішність лвдинн" на граматичну парадигму дієслів;

- встановити ономасіологячяі моделі речень, які- виражають онтологічну ситуацію "портретна характеристика".

Матері алом дослідження посдужили 133 дієслова сучасної німецької мови, які були відібрані за лексикографічними джерелами / вийеп 1383, 1381 та ін./, а такс® різнааанровимн

текстами німецьких авторів другої половини 20 сторіччя методом суцільного прочитання.

М е т оди дослідження зумовлені його метою, завданнями та матеріалом дослідження і маоть комплексний характер. Основним у роботі є індуктивно-дедуктивний метод, який визначив напрямок дослідження від накопичення мовного матеріалу до його аналізу та встановлення закономірностей функціонування одиниць досліджуваної семантики. В роботі використовуються зокрема: метод компонентного аналізу^ дефініційний метод; мчтодн словотворчого та морфо-семавтичного аналізу, метод дистрибутивного аналізу.

Теоретична значимість дисертації полягає в тому, «о результати дослідження повинні доповнити вже існуючі уяв

хення в галузі ззааіадії сеиактакв слова та семантики рачакня, лик-сачяої парадашатвкз, співвідношення мови і мовяшшд, скоцдіікї репрезентації в иові якісної ознаки. Дисертаційне дослідіоішя являє собса копкрзтну розробку з галузі лексичної семантика та опрнятвма пододьшшу вивченая проблей ззашддхТ ликсини і грьм&т:ч«і.

Практична цінність роботи випливає з ыохла-аесгі і»ірікоріиіївніт п основин* явгггсаъ та ппповиіі ара Клішні лекційного курсу з лексикології (розділ "Семантична структура слова"), лекційних курсів з теоретичної граматики та стилістики німецької мови, спецкурсів "Словотворення", "їїарадигаатака лексичних одиниць", "Диференціація словникового складу", а також на заняттях з практика німецької мови. Основні результата дослідження мовуть бутг зккорястані ара написанні курсорах га даяяомних робіт, практики п зр з кладу.

А о р о б а ц і я Р о б о т и. Теоретичні положення та вйо-иоакя дослідження відооршші в п’яти пубдшкаціях і представлені як повідомлення на регіональній міжвузівській науково-практичній конференції "Класична педагогіка і філологія з світлі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності’1 /Одеса, 1993 рік/, на треті» «іїнародяі# яоіфрснції "Лона і культура* /Київ, ШЗ рік/. Результати доедідхоняя обговоршадися на з сіданнях кафедра німецької філології Київського педагогічного інституту іноземних мов /1933, 1ЭЭ4 рік/, кафедра іноземних ыов Мелітопольського доржав-кого педагогічного інституту /19:32, 1993 рік/.

Основні положення, які виносяться на ^.віст:

І. До арсеналу засобів мовного вираження портретної характеристики лвдини можуть бути віднесені дієслова, які об’єднуються на основі інтегрального семантичного компонента "зовнішність лвдини" і які запропоновано назвати "портретними дієсловами" (ІЩ).

І* ' . '

2. Інтегральна семантична ознака "зовнішність лхдаши" об *ед-нує БД різних семантичних областей в едвкяй семантичний простір та включає в загальне поле портретної характеристики.

3. На підставі статичної та динамічної портретної характеристик виділено відповідно статичні та динамічні ІЩ.

4. 7 процесі деривації ДЦ вирішальну роль відіграє префіксальне словотворення, конверсія, словоскладання та вербалізація іменних основ; серед мотивуючих основ найактивнішими є прикметники.

5. Граматична релевантність інтегрального компоненту "зовнішність ліщини" виявляється в умовній дефектності граматичних паради™ особи та числа (1,2 особа однини та множини), способу (імператив тільки з " пісм «)# часу (Ригигит ) Та стану ( равві^ )#

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списка використаної літератури, списка лексикографічних джерел, списка джерел ілюстративного матеріалу та додзтка.

1 вступі обгрунтовується вибір теми, визначається II актуальність, виділяються об’єкт та предмет дослідження, обгрунтовуються мета і завдання роботи, розкривається II новизна, теоретичне значення і практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі викладаються основні теоретичні положення, на яких базується дослідження. ПД розглядаються в межах семасіологічного підходу, аналізуються комбінаторні можливості словотворчих елементів і дієслівних основ, з врахуванням внутрішньої валентності; визначається механізм їх семантичної взаємодії, пропонується класифікація ПД на основі інтегральних, диференціальних та індивідуально-додаткових сем; обгрунтовується статус семантичного простору зі складною структурною організацією.

. У другому розділі досліджуються особливості

ПД у процесі відображеная ними онтолоі’ічяоі ситуації "характеристика зовнішності мяяяи", вставав лішїься закономірності вплину семантики НД яа семантику речення» ступінь повнота/неповнота граматичних парадаги.

Третій розділ присвячена! аналізу прагматичних аспектів семантики ПД, їх впливу н« реалізація псігулікаїзваої ів-тонції з реченні; зроблена спроба класифікувати І1Д залежна від обсягу прагматичної інформації, яку вони реалізують.

У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження, обгрунтовуються основні положення, які винесено на захист, намічаються перспективи подальших досліджень в цій галузі.

Д о д а т о к містять список німецьких портретних, дієслів.

Основна® зміст роботи.

Різноманітність суттєвих проявів двдяня - соціальних, особових, моральних - починається, на наш погляд, з її зовнішності. Зовнішність - та своєрідна первинна інформація, яка здатна тим чи іншим чином характеризувати ліщину. Опис зовнішності лвдини за допомогою характеристики статичних анатомічних деталей, рис обличчя, особливостей статури, одягу, віку використовується багатьма науками, об'єктом дослідження яких є ліщина. У всіх цих галузях характеристика зовнішності ліщини сприймається як портретний опис людини. У поняття "портретним опис" включається в першу чергу оиио саме зовнішності, зовнішнього вигляду лвдини, хоча значимість таких складових портрету, як психологічні риси або так званий динамічний портрет (особливості пересування, мовлення, зміна зовнішньої ознаки та ін.) важко відхилити.

З -6~$/С

Необхідність опису зовнішності лвдинв зумовлена такса суто прагматичними причинам!, тобто процесом комунікації. Спілкування ладе* передбачав в першу чергу ідентифікацію об'єкта, фіксацію уявлень про учасника комунікативного акту. "Зовнішність - це результат процесу сприйняття лгдинов іншої явднни - об’єкта у просторі - розрізнення в цьому об’єкті окремих якостей, подальший їх синтез /Уфімцева 1977:53/.

У даній роботі висувається припущення, що дієслово, як і прикметник, здатний бути засобом вираження семантичного компоненту "зовнішність лцдияи" (31). В зв'язку з дам можна виділити функціонально-семантичнії групи дієслів, які виражають статичну або динамічну, позачасову або короткочасну ознаку. У зв’язку з її не-гомогенністю дієслова організовані у вигляді багатоярусної структури. В центрі II знаходяться лексичні одиниці, що однозначно репрезентують семантичний компонент ЗЛ„ До них належать дієслова, в словниковій дефініції яких мають місце ідентифікатори " шасЬеп / уегвегг.еп" _ каузативні дієслова, " «егсіеп" _ інхоативні дієслова, " веіп " - дієслова стану. Наприклад: "е11еп “ їогшеп/

тасіїеп _ накручувати (про волосся) / с«<їеп 1989:1727/. Периферичну сферу даної структури складають дієслова, які організовані на основі імлліцитної семи ЗЛ або контекстуальної підтримки.

Основою такої структури є відносини між ГЩ, які зумовили можливість семантичної класифікації даних дієслів за такиш критеріям: а) характер суб'єктно-об'єктних відносин; б) аспектуальна ознака семантики ПД. Результатом аналізу ПД з точки зору суб’єктно-об’єктних відносин є семантико-ономасіологічна класифікація, яка має такий вигляд:

І. Суб'єктні дієслова (дієслова повелінні, мовлення, емоцій-

його етану» фізіологічна* проявів лвдшш, суб’єктного пересування).

І і. 0-5’єкткі дієслова - каузативні дієслова < надання зовнішньої ознаки),

У плані ЗОПЗКІ'Уальаосгі й ДІЄСЛІВНІЙ СШі:Н‘.*КЦІ 5ї /ій ЬИДІЛийІ постійні та перемінні компонента, що дало можливість органі зуватн ЦД » ТМКІ ївмнтячиі ї'руи* * В|Ж*»Р*НИ«* Н‘1’1»’!ЬИ«-П“Г0?Г)Т «тднес?-нооті дієслівної ознака:

I. Дієслова, які репрезентують постійну/тривалу ознаку (фізіологічна! стан здоров’я/нездоров’я, особливості суб’єктного пересування/похсдхі, фізіологічних проявів).

II. Дієслова, які репрезентують перемінну/короткочасну ознаку-зиіна отаку або озпахи суб’єкту (динамічн і ПД) - зміна ознака/стану без порушення цідістябсті суб’єкта, зміна ознаки/ стану з псруаьнняїі ііі.іістііссті суб’єкта; об'єктна зміна ознаки/стану, яка на залеяить аід суб'єкта; суб'єктна зміна стану аОо ознаки).

Для збагачення класу ЦД за допомогою словотворення вирішальну роль відіграєть: префіксальне словотворення, конверсія, словоскладання тз аербадізація іменних основ. Структурно-семантична характеристика ЦД зумовлюй віднесення їх до розрядів де ад’єктивних, девер-бативних та десубстаятивних утворень. Семантичний обсяг похідних ПД характеризується значно біяз-юя міроп конкретизації, аспектуаль-ною завершеністю, що зумовлюється наявністю внутріслівнах зв'язків дериваційних компекентів. Системним проявом семантики словотворчих засобів є відносиш! семантичної опозиції, які характеризують, наприклад, каузативні та привативні ПД. Похідіга ПД мають єдину номінативну функцію, єдність лексико-граматичних ознак (зумовлюють керування, аспектуальні характеристики, відрізняючись від Л" '

дієслова-основи). Процес деривації ПД відзначається наявністю синонімічних словотворчих моделей зі значенням прнвативності ( аЬ-тег-, епі-, ег- ), результативності дії ( тег-, аь- )» локальності ( ап-, айв-, Ьіпаив- ), пунктуального контак-

ту ( ап-, Ье- ), синоніми, які мають забарвлення високого стилю ( з епі-, ешрог-), а також стилістичні словотворчі синоніми (з гап-гаив- ).

Під час розгляду особливосте! реалізації граматичних категорій німецьких ПД основним виявилось поняття парадигми. Для завдань даного дослідження релевантним є поняття морфологичної парадигми /Бондарко 1984:112/, тобто системи форм одного слова, в нашому випадку окремого ПД, На основі цього в роботі розглядається поняття "повна" і "дефектна" парадигма. Властивостю повної нарадити е можливість створення усіх граматичних форм у межах окремої категорії від певної лексичної одиниці; у випадку, коли така можливість відсутня, мова іде про дефейтну парадигму. Найбільший інтерес викликає дефектна парадигма та умови II виникнення. В роботі розрізняються два види дефектної парадигми: дефектна парадиша в широкому та вузькому розумінні. До першого типу відносяться дієслова, які не мають повної парадигми,внаслідок своєї належності до певного структурно-семантичного розряду. Об’єктом нашого аналізу є ПД, які формально відносяться до структурно-семантичних розрядів, більшість членів якого має усі форми відповідних категорій, але під впливом деяких причин їм не властива повна парадигма окремих категорій. Вони належать до ПД з дефектною парадигмою у вузькому розумінні слова. При виявленні причин, що зумовлюють виникнення дефектної парадигми такого типу, ми спиралися на положення про внутрішню лексичну зумовленність, коли лексичне значення ПД перешкоджає створенню від нього деяких категоріальних форм.

. Граматична релепантпість семантичного компоненту "зовнішність лгиини" виявляється в сиоцифітліЗ дефектності парадига, яку вій викликає. Умовно дефектними можуть бути зазначені ппразигми особи їа числа (1,2 особа однини та множини), способу дії ( imperatir Ці ЯП МІСІШ ТІЛЬДИ Я запереченням "nicht "), часу ( Futurum ) і стану, що є специфічним для ПД. Наприклад (відповідно):

... ег лиг bia zur иле rks nn tli е hk с it verjungt und offenbar vcr-liebt wie ein KSfer. /Feuchtwanger 1975>387/ - +... ich war bis zur Unerkenntlichkeit rsrjungt ... - +... du warst bis zur Uner-kenntliohkeit rerjiingt ... .

Ми вважаємо, що портретна характеристика мае місце тільки в першому випадку, оскільки в двох останніх не має погляду з боку (обо-

п’язкова умова портретного опису). Це полонення відноситься такси: до І , 2 осіб мнажигш.

Inpfratir * hilpf» nicht І апз Нй +hflpfe!

schl Drf о nicht! £ FIG ^ schltlrfe! lntoch* nicht! але не +latsche! schwatze nicht! але H9 +schwatze!

futurum i errfitete Frau Permaneder tief /Mann 195201410/.

Plotziich wird Frau Permaneder tief errGten, (wenn піч daa/etwus hSrt...).

Для реалізації семантики портретное!х в Futurum потрібна підтримка контексту, тому парадигма може бути визнана умовно дефектною.

Аналізуючи лексико-синтаксичну сполучуваність ІІД, ми виходили з позицій ефективного в сучасній теорії синтаксису розгляду речення як ієрархічно організованої, багаторівневої мікросистеми. Дотримуючись цього, найбільш розповсюдженого виду дослідження денотативно! структури речення, ми вважаємо, що семантичний зміст ре-

чення - це система відносин, яку організовує предикат-центр, зумовлюючи! кількість компонентів, та їх семантичні роді. В центрі уваги при аналізі лексико-семантичної сполучуваності ГІД знаходиться відображувана в реченні ситуація "характеристика ЗІ", її семантична модель - пропозиція, а такая семантичні ролі, які конституюють її в реченні.

Вивчення семантики речення в сучасному мовознавстві відбувається через використання таких понять, як глибинна структура та глибинні відмінки. Найважливішою особливістю глибинної структури предикатного аисловлшаняя е її здатність включати строго обмазаний набір аргументів (семантична валентність). Для ситуації "характеристика &Я“ релевантный с таки глибинні відмінки: агентив (а), предикатив (Р ), пацієнтка (), бенефіціатгв (в)* інстру-изнтаткв (і ), елементатив ( еі ), локатив (L ), дескриптив (D ) та каузатив (с )} де A,F,Pt,D,i. є обов'язковими, а всі інші -факультативними.

При вивченні семантичної структури речень з метою визначення їх семантичних моделей було проаналізовано в першу черіу обов’язкові аргументи з урахуванням їх субкатегоріального значення, синтаксичних позицій та лексико-семантичної експлікації.

В межах ситуації "характеристика ЗЛ" важливими виявилися таки семантичні категорії аргумента, як хивий/не живий, особа/не особа. Семантичний компонент ЗЛ в структурі лексичного значення ПД предетермінує наявність в препозитивному змісті речення п’яти основних семантичних ролей: агентива, предикатива, дескриптива, локатива та пацієнтиві.. Наприклад (відповідно):

1. Das Btlbchen trippelte gewichtig zum Katheder vor./Becher 1981(9/

2. Der Невєпег etarrte Griesbflhl an... /Steinberg І9881І87/.

3. Sie erblffirte imrner schSnar unter verachwiegener Liebesglut...

/Grogger 1990:22/. .

4. ...weiter ochleppte sie sich durch die verlassenen ./Zweigi

5. їп (Нозега АгіцсиЬИск гіаа ЗсііЧі'єіі1 (ірі) Корі )юсЬ ип<1 егаггі’в ІЬп ец"Ьвві;ап. / БівІлЬягр: І9вв«270 /•

гівя«єч«;ііі сймнїпйчяі ролі мапгь різноманітні засоби лексичного вираження.

Ормонтячнп відображеної в реченні ситуації - пропози-

ція - має певну структур/, її визначає предикат, який вказує на характер ситуації (визначає дію, процес, стан, або якість предмета) та відповідні місця для учасників ситуації (актантів, аргументів), зумовлює її кількість та семантичні функції. Серед семантичних ролей досліджуваної ситуації були виділені з одного боку: а) обе"'’ямкові та ічу/.ч?тативні, з іншого - 0) екшшпитні та і милішії к і ел^шиия. О-.ці.кькя характеристика семантичних ролей відображає зв'язок мід валентністк>, лексичними властивостями слів та реалізаціє* піні валентності в тексті / Нікиїа и86:277/, для ситуації ".характеристик;) :.иг були виділені наступні моделі речень:

1) А * і’ *[;'і (ІіД суб’єктного пересування),

2) і + Р *[»] (ПД мовлення, фізіологічних проявів лкщи-

нн, інхоатини, ПД емоційного стану);

3) а і г + іч (каузативні 1Щ).

ІІри розгляді структурно-семантичних моделей речень з ПД ми виходили з лекоико-семячткчної сполучуваності досліджуваних лексем.

Синтаксична модель ПД суб'єктного опресування є оптимально», якщо в її складі заповнені : а) позиція суб*ектадії - назви строго визначених семлнтичних груп; б) обставишіа позиція способу дії. Обставинна позиція міоцл та напрямку (в), яка обов’язкова для конструктивної завершеності нейтральних дієслін руху, мае для ІІД суб!-

ємного пересування факультативний характер. Специфічним для декси-ко-синтаксичної сполучуваності цих ПД, як і ПД інших груп, є факт можливої формальної невираженості на синтаксичному рівні такого ар-хтмвнта як дескриптив:

Den ganzen Tag hlnkte er auf dem Hof umher... /Waggerl I984i25/.

Випадки формальної репрезентації дескриптиву з ПД суб’єктного пересування зумовлені завданням висловлювання, загальним змістом речення і визначають ознаку, яка змістовно відрізняється від інкорпорованої в структурі ПД. Наприклад:

Und Herr von Kronek achllch ajsMuchssend durch die Stockwerke des Hauees ... /Mander 1980147/..

В структурі речення обставинни поширшачі способу дії можуть бути виражені: прислівником, дієприслівником, прийменниковими словосполученнями, дієприслівниковим зворотом, підрядним реченням.

Далеко не всі ЦЦ суб’єктного пересування мають однакову силу спрямованості на просторову обставину. Враховуючи цей факт, ПД поділені на такі, що мають облігаторний валентний зв'язок із зазначеною обставиною (невелика група односкладових та префіксальних ПД ( sohiurfen, sohleichen ) # j дц 3 факультативною обставинною валентністю (більшість ДД суб’єктного пересування). ПД першої групи об'єднує компонент "інтенсивна спрямованість пересування", який передбачає одночасно і будь-який орієнтир пересування суб'єкта:

Darauf zog ег die TUr und tappte in die Nacht der Garderobe hinoin. /Mann 1952(97/.

ПД другої групи мають факультативну валентність і є більшістю односкладовими інтранзитивнши дієсловами: stoizieren, schiendera.

Каузативні ПД, семантика яких пов’язана із надбанням об’ єктом нової ознаки або стану, мають дві обов’язкові валентності. Наявність двох обов’язкових валентностей підтверджує реалізація ядерної струк-

туриої моделі в тексті (мовлинчі):

Ег sati "іе mit Liebe і er verauhonte aie niuht, doch ver.iungte or віч etn wenig. /FeuoMwanger 1975! 404/.

Г!Д кяузяції ЗОТ5НІ'ПИТОЇ отиокя крій ядерної моделі створтагь рял її різновиду, в п-р’ЯУ чергу, 7РК mnvy ролультохивну модель, яка експлікує факт надбання/втрати предметом будь-якої зовнішньої ознака:

.-і І и war ^eaomiiiakt dieseu mal und RepuJert. ale trug ein Kcattfcn alien Versailler Schnlttes. /Feuchtwanger 1975 (267/.

Умовно ЦЯ модель має ВИГЛЯД А + Р f D , де А - суб’єкт дії, Р -присудок, d - дескрвптяв, наявність якого факультативна. На відміну від ядерної, результативна модель не має семантичної ролі Pt, оскільки Pt трансформується в А - суб'єкт , тобто має місце синкретична репрезентація к і Ft .В цілому, каузативні ПД є найбільш частотними в моделях:

1. А * Р СКИД)

а) А <- Р (КїїД) +- і)

2. А + Р (КЩ) < Pt

а) А + Р (К11Д) ■* Pt і її

Найбільш розповсюдженою є модель Іа) та 2а), яка окрім А, Р містить ще й d :

Wllchelm errOtete hef.tund musste sich otcif machcn./Vieser 1980» 16/.

При функціюваині ПД в мовленні спостерігається тенденція до мовної економії„ В ОфчрІ дієслів портретного опису явища економії

знайшло своє втілення у такт проявах, як синкретизм, та інкорпорація, Ми пропонуємо розглядати з цієї точки зору такок і процес т-тафоризації.

Синкретизм пропозицийних ролей аргументів, який виражається в сумісній репрезентації деяких компонентів семантичної моделі речення, може бути розглянутий як регулярний вияв тенденції до мовної

економії. Синкретично для ЦД подуть бути представленіS

1) агентив та пацієнтиві

2) агентив та інструментатив;

3) агентив та каузатив;

4) агентив, інструментатив та композитне;

5) агентив та композитив;

6) інструментатив та локатив;

7) бенефіциатив та пацієнтив;

8) локатив та пацієнтив.

Німецькі БД особливо показові з точки зору наявності в її семантиці так званих "сушстних понять" /Баллі 1361:152/, або "семантичних сплавів" Дфімцева 1974:145/. Оскільки поряд з денотативною оеиов в їх лексичній семантиці завади присутнім семантичний компонент ЗЛ, він може вважатися інкорпорований елементом. Квадіфіка-тивні семи в смисловій структурі ДД репрезентовані експліцнтно і не потребують контекстуальної підтримки або обов'язкового розширення іншими словами для повної реалізації свого значения. Тобто ЦЦ реалізують тенденцію до мовної економії вже на парадигматичнсь-ыу рівні. На синтагматичному рівні зазначена тенденція реалізується в і пнлі кованої форми. Однак досліджуваний ПД з інкорпорованими елементами властиві певні розбіжності, які зумовлені характеро&і ішх інкорпорованих елементів. Інкорпоровані елементи можуть мати статус аргумента пропозиціііної структури або модифікуючого компонента предиката / Wotjak 1383:323/. Так, іменні компоненти, які включени до структури лексичного значення І1Д (die Stief el-stlef'eln, der Stier - stieren, der Schmuck - schmUcken ), НОСЯТЬ характер аргументів (дескриптив, інструментатив) і марковані морфологічною представленіСТЮ: stiefeln-mit den Ftlssen in den Stiefeln gehen. Семантичні компоненти, які інкорпоровані в-структуру ЦЦ ( schitlr-

- г? -

fen - ] aut , gerllMBOhvoll tri riken, і»пяяп , НОСЯТЬ Характер МОДИфІку-

вчого і лшонента предиката. Поєднання у смисловій структурі ІІД значення предиката і одного/декількох аргументів припалить до двох протилежних тенденцій: збільшення семантичного обсягу власне ІІД як '.lii'iftft та скорочення синтаксичної структури висловлювання. Зазначений факт дозволив віднести інкорпорацію до засобів мовної економії е uzzaz портретного описі. Найбільш часто інксрпорованг-* ми є інструментагяв та дескриптив (відповідно):

1. Sie ptiefelte wie ein Kind vor Rich hin .. ,/Weinzetll I99oiI8/.

+SLe stiefeite mit den Stiefeln nie ein Kind...

2. Er lustwandelt in seinem Garten /Mann І979і6І4/.

+Er lustwandelt mit Lust in seinem Garten.

Мііїїф.'ризаііія мсже розгллдатип як засіб мовної економії, як процес, що перешкоджає невиправданому збільшенню словникового фоя ду» зєоновшїий нп здатності слів нести кілька значень при незмінності зовнішньої фориге. Вивчення німецьких ПД підтвердило це ві-ХІДН9 положення і показало, що зазначені ЛО здатні розкипати на основі конкретних, денотативних значень абстрактні і тшсим чином пересуватися у площину метафоричного використання. По відношенню до ІІД роле митними е такі типи метафор: 1) в основі яких лежать обршн реалій флори та фауна ( erMUhen, ЬгППеп 2) в основі яких лежать образи предметів та побутових реалій ( stiefeln, fut-tern, aich anpeilen ), Метафоричне значення німецьких ІІД визначається семантикою сполучуваних з ними іменників. Виходячи з цього, слід зауважити, що для ІІД типовими є власне метафора та метонімія:

1. Die tJbrigen (die Sohtllsr) -etocharten husternl und hilfloe r.mi-aohen den Vokaheln umher./Mann 1979(630/.

2. Ihre Gummischuhe (sie) trjppelten rastlos in dem Schneewas- ' ser umher./Mann 1979»353/.

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок» що основою . тевденції до мовленнєвої та мовної економії в межах ДД у всіх

ч

формах її прояву (синкретизм, інкорпорація, метафоризація) виступає процес імплікації, як внутрішньо притаманна мові форма існування.

Вивчення семантичної структури будь-якої лексичної одиниці не можливе без врахування прагматичного аспекту її значення. Своєрідність емоційно-оцінювальних висловлень, які містять ПД, полягає в тому, що їм не властиві характерні для даного типу висловлювань мовні особливості, тобто емоційно забарвлена лексика, експресивний синтаксис, специфічна інтонація, часте використання мовних засобів в нетиповому значенні. Свій емоційно-оціночний прагматичний потенціал зазначені висловллвання реалізують завдяки актуалізації семантичного компоненту ЗЛ, в семантичній структурі портретних дієслів та контекстуальним умовам використання дієсловної лексики.

Аналіз прагматичних аспектів семантики ІІД проводився в двох напрямках, це: а) експлікація інформації про ЗЛ, яка сприймається візуально, б) процес імплікації як джерело імпліцитного змісту. Наприклад (відповідно):

1. Ег schlelte hin aus den Brillenecken .../Mann I952i80/.

2. ... ihr Gesloht war von der Kttchenhltze scharf gerb'tet...

/ Nabi 1975 і 84 / _ ПрИВДНа; ввд діяльності, якій обу-

мовлює зовнішній вигляд.

Завдяки суб'єктивній оцінці та ідеї емоційності, закладеної в їх семантиці, зазначені ПД не можуть не мати прагматичного навантаження у реченні.

Можливість актуалізації прагматичного аспекту семантики ДД в залежності від співвідношення в ньому інформації, яка сприймається

візуально - експлікована-,та інформації, яка імплікована, може бути основою розробки дпох стратифікацію ИД за обсягом та змістом їх прагматичного потенціалу. 7 випадку перемагання експліпитної інформації стретифі кепі я ПД виглядає так:

1) ИД фізіологічних проявів лчцини;

2) ЦД суО’ьктного пересування у просторі;

3) ПД аміни exanj і ДД каузації зоьцішиьої ознаки;

4) І ІД мовлення.

Підгрупи ПД розташовані за принципом зменшення візуальнооті та акустичної доступності інформації про ЗЛ.

З точки зору процесу імплікації додаткової інформації проЗЛ, яка розрахована на витягнення її адресатом, підгрупи ПД мають таку послідовність:

1) 1ІД мовлення;

2) і ІД зміни стану;

3) І ІД каузані ї зоншшньої ознаки;

4) ПД суб’єктного пересування у просторі;

5) 1ІД фізіологічних проявів люпини.

На основі цих стретв{>ікаці й було зроблено висновок, що обсяг імнліцитно вираженої інформації та інформації, яка сприймається візуально, знаходяться в протилежній взаємозалежності.

Проведений аналіз семантики, синтаксису та прагматики німецьких портретних дієслів не є вичерпаним. Перспективним уявляється вивчення локсико-синтоксичних об'єднань, які мангь тенденцію до ІДІ оматЧЗНЦІ ї :runzeln (die Stiern), krtiuseln (die Nase, das Hurt), aufreissen (die Augen,den Kund)(ft таКОЖ СТНЛИХ СЛОВОСПОЛучеіІЬ З граматичним напрямком: kommt geflogen, kommt geschliechen, kommt genprungen. Певний інтерес викликає вивчення аспектуальних конструкцій З І1Д: begirmen/anfangen + Infinitiv( 8 "ги").

Основні положення дисертаціі відображені у таких публікаціях:

1. Лексико-семантическая группа слов со значением "внешность человека" в современной немецкой языке // Класична педагогіка і філологія в світлі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності: Матеріали межвуз. науково-практ. конф., II част./ Одеса, 1993 р. - С.92-93.

2. Семантико-синтакснческая характеристика немецких портретних глаголов. - Каев, 1995. - 21с. - Деп. в ГНТБ Украины. -И&70 -Ук 95 от 29,03.95.

3. Прагматические аспекты семантики портретных глаголов в современном немецком языке. - Киев, 1995. - 16 с. - Дап. в ГНТБ Украины. - №669 - Ук от 29.03.95.

4. Отношения семантической оппозиции в словообразовательно! семантике портретных глаголов //Человек: язык, культура, познание. Первы! Международны! симпозиум. Тезисы. - Кривой Рог, 1995 -С.8.

5. Внешность человека и средства ее репрезентации в языке// Язык и культура. Третья международная конференция. Тезисы, г Киев, 1994. - С.149-150.

Синегуб С.В. Семантика, синтаксис и прагматика немецких порт ретных глаголов.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевский государственный лингвистический университет, Киев 1996г.

В работе рассматривается лексико-семантическое пространство (ЛСПР) портретных глаголов в современном немецком языке, выделенных на основе интегральной семы "внешность человека"; дана слово-

образовательная характеристика гллголов пяти їюдгрупгг, входящих в иссл9дуемо9 ЇЇППГ; я тактсе особенности о^рязовяния парадигм грамматических категорий, выяпл»нн случаи их ущербности. В «селе-допания дчн виеям.-; синтаксического «їункционнроваиия портретних глаголов, оОьен и содержание прагматического потенциала рассматриваемых лексем.

Ключов! слова:

морв, пммнмтикв, иор^рнтн» діколово, вксішіпитність, Імпліцитність, дефектність граматичних парадягм, статична та динамічна ознака.

Candidate Dissertation in opeciality: 10.02.04 - Germanic Languages, Kyiv. State Linguistics Unirereity, Kyiv, 19%.

S. Sine sub, ВеиапЫсв, Syntax and Pregnat ic в of 0 era an Portrait їягЬя.

l’h* d і asort at ion dealp ?»ith lex ісо-веинпі і о fields of portrait verbn which пгч inflected on the Ьавів of integral n?mnntic component '’Appearance* and classified according to their wo>d-forsntbn, paradigm-foraetive peculiartiea of grsraraar categories. Syntactic functioning of portrait Tsrbs end thnir pragmatic potential volume and content are analysed, too.

K<?y words:

Gprnan, eernant icp, portrait verb, implicity, explicitly, d»»fectiivity of grseaatic paradigms, static and dinaaic indication. •