автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Семантизация терминов в учебном тексте и словаре (на материале терминологии робототехники).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантизация терминов в учебном тексте и словаре (на материале терминологии робототехники)."

ДНГПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

^ #

* Л/

ЗОТОВА Валентина Петршна

УДК 801.541.2:621

СЕМАНТИЗАЦ1Я ТЕРМ1Н1В У НАВЧАЛЬНОМУ ТЕКСТ1 ТА СЛОВНИКУ

(на матер1ал1 термшологи робототехники) 10.02.02 — росшська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дасертаци на здобуття паукового ступеня кандидата фшолопчних наук

Дншропетровськ— 1998

Диссртащоо е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 загального та росшського мовознавства Дншропеггровського державного утверсигету.

Науковий кер1вншс:

ОфщШш опоненти:

доктор фшолопчних наук, доцент Пристайко Тамара Степашвна, Дншропетровський державний университет, професор кафедри загального та росшського мовознавства. доктор фшолопчних наук, професор Столярова Любов Прохор1вна, Дншропетровський державний утверситет, завщувач кафедри лшгв1Стично1 подготовки шоземщв.

кандидат фшолопчних наук, доцент Шашкша Наталк 1вашвна, Придшпровська державна академк архггектури та будавнивдва, завщувач кафедри шоземних мов.

Провщна усганова: ЗапорЬький державний ушверситегг, Минстерство освгга Украши, м.Запор1жжя.

Захист вадбудеться уф^^&чмл, 1998 р. о годит на заадант cпeцiaлiзoвaнol ради Д 08.051.05 при Дншропетровському державному ушверситета за адресор: 320625, м.Дншропетровськ, пров. Науковий, 13, корпус 1, фшолопчний факультет, ауд.804.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1блютещ Дшпропетровського державного ушверситету.

Автореферат розшланий <Ж ^еЛелисл, 1998 р.

Вчений секретар спещашзовано! вчено! ради

Т.С. ПРИСТАЙКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Робота, що реферуеться, присвячепа питаниям розкриття се-мантшш вузькоспещалышх термийв у навчальних текстах 1 словниках з робототехшкн 1 мае лшпнстичну спрямовашсть.

Актуалыисть досл1джешш. Наукове дослщження виконане згщно з напрямком, який активно розроблясться останнш часом вггчизняним тер м 1 н о з н а в с тв о м, - комплекешш винчениям термипв. У дослщженш розглядаеться лише один аспект, а саме - способи семантпзацц термшв у тексп та словнику з метою повного або часткового розкриття 1х лексичного значения. В робот! анализуготься чнеельш способи семантизацп термипв у навчальних текстах, (сфера функцюнування) 1 визначаються шляхи 1х семантпзацц в термь нолопчному словнику (еффа фнссацн).

Зв'язок з науковгош планами. Дисертацшне досшджешм е складовою чаеттшою науково-дослщио! роботи «Лексика, граматика 1 стилистика росшсько! мови в теоретичному, заставному та прикладному аспектах» кафедрп загальиого та росшського мово-знавства Дшпропстровськото державного университету

Предметом дослщженпя е термшосистема робототехииси, що обслуговуе ту галузь господарства, яка знаходиться на стада становления й штенсивного розвитку, а тому потребуе свого лштстичного нивчення й опису.

Мета дослщження - опис р1зномаштних способ1в семантизаци термтв у тексп з метою розширення мож.швостеи навчального тлумачного термшолопчного словника щд час семантизаци його лексич1шх одишщь. Досягнення поставлено! мети передбачае вирппення галькох конкрепшх задач:

- провести функщонально-семантичну стратифнсащю нав-чальних текстов 1 анализ дослщжуваних отещальних айв з метою визначення лексичного мппмуму, необхщюго 1 достатнього для укладання реестру навчального тлумачного термшолопчного словника з робототехшки;

-виявити, описати 1 зютавити типи, способи розкриття семантики \ прийоми репрезентаци вщцлених лексичних одашиць як у навчальному тексп, так i у словнику; визначити оптималъшеть (дощлыпеть 1 продуктившеть) використапня окремих тишв 1 способов при укладанш словника;

- запропонувати проект навчального тлумачного термшолопчного словника з робототехники та апробовану методику реал1заци його навчального потенщалу.

Методолопчного основою дослщження е ддалектичний пцщд до мови як до щлкноУ та взаемопов'язано! системи, що перебувае в постшнш динамки, розумшня мови як суспшьного явшца.

Методика дослщжсшш. Зютавпе дослщжехшя термшосистеми робототехники викоиано за етапами. На першому етат окре-слювалися мета обрано'г термшосистеми. визначалися термши, що е власне робототехшчними. 3 щао метою було використано методику фунщюпалъно-семантичног стратифжацп лексики, яка зустрцчаеться в навчальних текстах обраног для дослхджсння спещальносп, з обов'язковою експертною оцшкою отриманих результатов. На другому етат анашзувалася базова робототехшчна термшолопя тла ж сфери функщонування, протс з урахуванням особливостей и репрезентацц з метою розкриття семантики. Результат роботи -типологгчне узагалъненпя - заевщчив наявшеть вербалышх, вербально-наочних 1 наочних способгв семантизаци термйнв у тексть На третьому етат вивчалися юнуюч1 словники з робототехнцда. Проведене по™ поришяння результата роботи на другому й третьому етапах надало можлив1сть зробити висновки щодо специфики семантизаци термнйв у двох сферах 1 сформулювати про-позицй стосовно вдосконалешы тлумачних термшолопчних словншов, провщною функщего яких с розкриття семантики термвдв, IX навчального потешцалу у процеа оволодоння мовою спещальносп.

Матер1ал дисертацшно! роботи. Джерелами фактичного матер1алу були обраш стабшьш шдручтгки з робототехшки для вшцих навчальних заклада, а також термшолопчш словники цього ж профшо.

Наукова новизна дисертацп полягас в тому, що в нш вперше пропонуеться з1ставний опис вузькоспещальноГ робототехшчно'1 термшологи з точки зору титв та способ1в розкриття н семантики в сферах фушацонування й фпссацц.

Теоретична значишеть дослщження зумовлена там, що в ньому термшолопчш одинищ ана:пзуються з позицн 1х реального функцшнування в структур! зв'язного тексту. У робой також розглядаються, аналпуються й класифнсуються вербальш, вербально-наочщ та наочш способи семантизаци I прийомн репрезентацц термине у текст!, яш е оптимальними гид час розкриття семантики вузькоспещалышх термине.

Практична значишеть дисертацшного дослщження полягае в тому, що висновки, якл були зроблеш гид час зктавного анализу способ1в розкриття семантики термиив у текст! й словнику, можуть бути використаш в лексикографй при укладанш фахових тлумачних

словнигав, у методищ вшсиадання - ;игл оттпзацп процесу навчання мови обрано'1 специальность

Особиспш внесок здобувача. Автором вперше дослщжуеться лекснчний маснв, що обслуговус сучасш джсрела з робототехписи сфери функцюнувапня, 1 робиться висновок про неоднорщшсть його складу. Визначасться, що склад лексичного мпймуму, який де-монструе специфнсу мови робототсхниш як галуз1, формують уа базов1 конкретногалузев1 термит, а також, за певних умов, поодиною вузькогалузев1 термит шпги.х наук, загалыютехтчш терм1'ни, загальнонаукова та загальновживана лексика.

Апробащя результата дослщжешш.

Годовт положения диссртацп доповщалися на Респуб-лжанськш науково-методнчнш конференцп «Теор1я 1 прагматика термшолопчно! лексики» (м.Хмельницький, 1991), Всесоюзшй науковш конференцп «Сгаввщпошення синхрона й даахрони в мовнш еволюци» (м.Ужгород, 1991), Мшнароднш науково-методичшй конференцц «Теория и практика лингвистической подготовки иностранных студентов, аспирантов и стажеров» (м. Дншропет-ровськ, 1995).

Дисертащя обговорговалася на зааданнях кафедрн ройй-ського та загального мовознавства Дшпропетровського державного ушверситету, окрем1 роздали внкористовувалися гад час робота на кафедр1 росшсько! мовн Запор1зького машннобуданого шетитуту.

Публнгаци.

Матер1али дисертащйного доелвдження викладеш у 6 публшащях.

Структура дисертацн. Дисертащя складаеться ¡з вступно! чаепши, трьох роздинв та висновюв. Джсрела фактичного матергалу та лггература, що використовувалася, наводяться у б1блюграфи. Додаток до днеертацц мгстить таблищ, дзаграми, схеми, яю граф!чно ввдгворюють квантитативш результата проведеного доелдакення. Загальний обсяг робота 185 сторшок, список використаноГ лгге-ратури нараховуе 290 найменувань.

ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦН

У вступнш частил! обгрунтовуеться виб1р теми дисертаци, п актуальшеть, формултоготься цш й задач1 доаиджения, головш напрямки IX ранения, визначасться теоретична й практична вaгoмicть робота, подаеться характеристика материалу та метода дослщження. Крш того, Бстутгна часлша шешть теоретичну настану, прнсвячшу

питаниям особливостей функцкшувашм тсрмшш залежно в щ жанров01 спедифжи джерел фактичного матер1алу, вивчсиню термша як одинищ мови й логоса сучасними напрямками термшознавства, вивчстпо термша в аферах функщопуваиня й фцссацц.

Вшсонане доаидження присвячсне проблем! комплексного вивчення термшоодиниць, яза юнугогь у двох сферах - сфер1 фиссацп (словники, стандарта тощо) 1 сфер1 функцюнування (спещальна наукова лтзратура у широкому значенш цього слова). Друга ¿з зазначених сфер е головною, бо самс тут юнують реальш термши, яю не задовольняють вимогам до термпив.

В межах окресленого кола питанъ О.С. Ахмановою поставлена проблема невцщовщносп р1зномашття способ1в семантизацп тсрмивв у реальних текстах 1 наявних лексикограф1чних джсрелах. Бона запропонувала провести дослщження з метою суцшьного лштстичного анал1зу головних монографш окремо! га луз I паукового знания, щоб виявити типи реально ¡снуючих тлумачень, а також встановлення зв'язку м1ж слошгаковими тлумаченнями 1 визначеннями, що зустршаються на сторижах теоретичних праць.

Перший роздал "Загальна характеристика лексики навчальних текспв з робототехники" складаеться з трьох параграф1в. У першому параграф! викладеш науково-мстодичш аспекта проблеми стратифлсацц росшсько! науково-техшчно! лексики.

Питаниям стратифисацп лексичного склад}' наукових текспв (розшарування лекажи у вщповвдносп ¡з частотними 1 спещальшми словниками галу:и з подалылим квантитатившш й квалггативним вивченням обраних лексичних субсистем), присвячеш науков1 пращ О.С. Ахманово!, М.М. Глушко, В.П. Даниленко, О.Д. Митрофаново!, Т.С. Пристайко.

В основ! лексично! стратифжацп робототехшчних текспв лежить ознака функционально! належносп лексично! одшшщ до спещально! або неспещально! сфери комушкаци мови. Дихотом1чшш розподш лексики на неспещальну \ спещальну зумовив подальше розшарування спещально! лексики на загальнонаукову, загально-техшчну й термшолопчну. Якщо загалыюнаукова лексика охопшое слова й словосполучення, за допомогою яких характеризуются явища й процеси будь-яких наук незалежно вщ профшо, то загальнотехшчна лексика евщчить про науково-техшчшш характер текст, термшолопчна, в свою чергу, ор1ентована на ще конкретнипу сферу вживания. Лексичш одншпд 1сожного Ь зазначе!шх страпв залежно вщ семантично! структур и утворюють тематичш групи.

3 метою виявлення обсягу 1 складу неспещальних одиниць лексичного корпусу дослщжуваних джерел була проведена cyrii.tr,на вибйрка, загальний обсяг яко! сягав 5000 слововживань.

Анализ лексики навчалышх текспв з робототехнжи засвщчив, що основу лексики паукового стишо мовлення, незалежно гяд конкретно! обслуговувипог ним галузг, складаготг, неспещалып одинищ, а саме приймспники, сполучншш, займенники, частой. Питома вага загальповживано! лексики досить значна 1 становить близьно 26%.

3 метою подалыдо1 стратифпсацн лексичного масиву, що обслуговуе робототехгнку, з 15 стабшышх тдручнтов була зроблена вмб]]жа обсягом у 18000 знаменннх слововживань. К результата засвщчили, що спещальпа лексика неоднордаа за складом 1 представлена термшами, професюнал1змами \ номенклатурними одиницямн.

Основу робототехшчно}' термшологп складають термнш-слова (бедро, ведение), термшн-композити (варнообъектнв, робототехника, серворсгулирование), термнш-словосполучення (очувствление робота, иодснстема генерации движений). Анал1з еинтагматичних вщношень у термшах-словосполученнях виявив 10 продуктивних структурно-граматичних моделей, а саме: двоком-понентш (гибкая автоматизация, задающее воздействие, алгоритм адаптации), трикомпонентш (останов движетш робота, головка захватного устройства, обратная задача динамики, гибкий производственный модуль, опосредованно регулируемый манипулятор), чотирикомпонентш (система контроля прохождения сигнала, система замены сборочного робота, базовый модуль гибкого схвата, базисный библиотечный метод доступа), а також шип конструкци.

У другому параграф! М1стнться опис складу лексично! субсистеми робототехнжи як результат фу1кцюнально-семантично1 стратифнсацц текспв.

Функщонально-семантична стратифжащя лекеггкгг дозволяе робити бтып деталыпш розиодал лекажи. Це стас можливим, яюцо лексика навчалышх текспв - результат сущльно! виб1рки - сгнв-вщпоситься з термшами, що зафшеоваш в сдовшжах р1зних титв.

Конкретногалузева термшолопя робототехшки складас близько 12% загально! кшькосп дослщжувано1 лексики. Одш з термгтв позначают1> процеси й операци (захват/захватываш!с, удержание, манипулирование), друп - дета.-п, знаряддя (рука, кисть, сустав), третт-властнвостг, здабностл (гибкость, очувствление), четверг! - загальш поняття (робототехника).

Термшолопя робототсхтки с субсистсмою машинобудовно! термшологн, тому ц обслуговуюп, термши-найменування конструк-тивних елементтв маишн (датчик, кривошип), промислового устатку-вання (аппарат, станок), технолопчних npoueciB i властивостей (автоматизация, механизация).

У термшологи робототехники вживаються так зван1 залучеш тер мши, що називають понятгя йшшх галузей науки, техшки, виробницгва: механжи (кинематика, динамика), електротехшки (постоя1шьш ток, переменный ток), обчислювально1 математики i обчисшовально! техшки (программирование, объем памяти), металургп (отливка, ковка), приладобудувашы (тиски, резьба), математики (коэффициент, уравнение) тощо. Особлнв1стю залучено! термшологи е функщонування терминв у iiimifi лексичнш шдшстем1 без змши свого значения.

Досить широко у навчалышх текстах з робототехшки представлеш загальнотехшчш термит (вал, винт, автомат) та загальнотехшчш слова, яга не називають конкретних реалш, а лише позначають широга за семантичним обсягом родош поняття про класи, сукупносп об'екта (изделие, механизм, машина, устройство), називають процеси й умови ix протжашш (производство, использование).

Бшышсть 1з залучешгх терминв i загальнотехтчних сл1В в систем! робототехшчноУ термшологн служить базою для утворення багатьох конкретногалузевих терминв (зона - зона обслуживания, рабочая зона, зона нечувствительности).

У лексичнш cy6ciicreMi робототехники наявш значш ряди номенклатурш!х одшпщь (МРУ-901; Ритм 01.01; Spraying Robot), а також профестшиюмн, як! е розмовними, емощино забарвленнми екв1валентами стагщартизованих терминв.

Загалышпауков1 слова - це слова, наявш не ттльки у навчалышх текстах з робототехшки, а й у текстах шших наукових галузей як пол1функцдональна лексика, що характеризуеться ста-бшыпетю й однорщшепо за сферою вживання й експресивно-стишстичною характеристикою.

Загалыюнауков1 слова вживаються з метою тлумачення понять, вказ1вки на вщношення ьпж ними, опису матер1алу, експеримента тощо (анализ, ввд, вопрос, исследование, использование, метод). Вони функщонують як слова-оргашзатори науково! й техшчно! думки, а також вживаються авторами для оцшки л1тератури, точок зору, наукових напрямкш.

Загальнонауков1 й загальнотсхшчш слова е базою створення чиселышх складиих тсрмнпв робототехшки (движение - контурное движение, копирующее движение, поступательное движение, локальные движения).

У третьому параграф! розглядаються також лексико-ссмантичш процеси, що характерш для термшологи и спосте-рпаються у сфер! функцюнування: сннои1м1я, омонш!Я, нолкем^я.

Друпш розд'ш "Семантизащя робототехшчних термшв у навчальному текстТ' складаеться з шести параграф1в \ м¡стать опис й класифжацпо основних тигав 1 способов семантизаци 1 прийо\пв репрезентацп базовоГ лексики у джерелах сфери функшонування. У першому параграф! теоретично о б гр }И'го встать ся терм1ни "дефиищя", "тлумачення", "репрезентащя", "семантизащя" як термши, що позна-чають нетотожш поняття.

Як заеввдчила робота з навчальними текстами, семантизащя здййсшоеться тръома шляхами (типами): вербальшш, вербально-наочшш \ наочшш. Вербальшш тип передбачас внкористанпя р1зномаштних (однак виключно словесних) способ1в (дефинцш, презентащшшх, надфразовнх 1 внутрннш.офразових синтаксичних конструкций). У другому 1 третьому типах представлеш два компонента: вербальшш [ наочшш. Розмежування тиши залежить вщ домшантн одного ¡з зазначених складових компонента. Якщо у процес1 семантизаци термине наочшеть нерозривно пов'язана з вщиовщним фрагментом тексту тдручника, - це вербально-наочтш тип семантизаци. Якщо ж наочшеть пов'язана ¡з текстом формально (с тшьки посилання) або ж взагати не пов'язана, мн говоримо про наочшш тип.

Провщннм способом вербального типу семантизаци" термипв е дефшиовання, якому присвячений другий параграф роздщу. Типолопя вживаних дефшцш р1зномаштна 1 залежить вщ багатьох фактор!в, основним з яких е прийом, за допомогою якого вщбувасться репрезентащя термша.

Першим прийом ом при дефшйовант виступае репрезентащя основних термннв у спещальних параграфах, роздшах, коли використовуеться класична форма дефшщи, яка мкггать аппозицио означуваного (БГс!) 1 означувального (0£п), зв'язку { специф)чну фразу, яка передбачае чисельш додатков1 описов1 консгрукцп, але в межах одного речения. Найближча родова ознака в дефппцп позначаегься ¡мешппсом або номшатнвним словосполученням, а видов1 ознаки - описовими конструкщями р1зноманшшх синтаксичних титв (Захватное устройство промышленного робота - орган

манипулятора, ирсдназначсшплй для захватывают или удержания объекта производства или технологической оснастки).

У иавчалышх текстах з робототехшки наявш в а основщ вида дефшщш: родовидов1, коли за допомогою анашзу сисгемних понять визначаеться родове поняггя й озиаки, яга повшгш бути покладеш за основу класифжацц родового поняття й вщ яких залежать видов1 ознаки; партитивН1 дефницй, яза розкривають змют таких понять, як "частила щлого" або "сукупшсть частин"; квазнродовидов!, що формулюються як 1 родовидов^ але з використанням як родовоГ ознаки не найближчого родового П0ÍIЯTTЯ, а поняття категорц "властивють", "якютъ", "здабшеть", "показшпе", "кшьгасть".

Тлумачення специального поняття може мати не лише форму "субъект-нулевая связка есть/быть -предикат", характерну для сфери фйксацй термш1в, але й нпш синтаксичщ форми текстов о! реашзаци, р^зномашття яких зумовлене як безпосередньо особливостями авторського стилю, гак 1 специфжою зв'язного тексту взагаль

Дефшновання робототехшчних термппв у навчальних текстах здшсшоеться одиоскладовими речешшми з даесловами на позначен™ розумово! ддяльност! людшш, спрямовано! на уевщомлешы та номшацио специального поняття - относить/относиться, понимать/ пониматься, подразумевать/подразумеваться, считать/считаться, определять/определиться, рассматривать/рассматриваться, формулироваться, представлять, пришшать/пршшматься (або 1х доесшвно-¡меиниковими аналогами принято относить, понимать, подразумевать; мояаго считать, определить, рассматривать, представлять, сформулировать тощо). Залежно вщ лексичного значения даеслова, засоб1в виражешм предикативносп й синтагматичних вщиошень м1ж компонентами дефшгтивного речения тага речения можна об'еднати в кшька груп.

Дефшиовання понять у спещальних текстах здшсшоеться також за допомогою речень з даесловами-предикатами типу устанавливать/устанавливаться, характеризовать/характеризоваться, состоять, выражаться, определяться, заключаться, представлять собой тощо, при яких форми вщмшгав термша, що шдлягае тлумаченшо, визначаються дашв1шм керуванням.

Особлшмспо дослщжуваних навчальних текста е те, що при визначенш абстрактних понять або величин словесна дефшшця дублюеться вщповщною формулою.

1но;ц формула або ршняния виявляготься едшпш засобом розкриття семантики поняття, що пщгверджусться прикладами, взятими ¡з ршшх джерел фактичного матер1алу.

Другим прийомом репрезентащ! термннв е зазначення лсксикограф1чного джерела, звщки взято дсфншдю, що пропоиуеться уваз1 користувач1в. Дефшщц, записаш таким чином, наче адаптутоться до нового оточення, проте все ж збернають особливосп лексикограф1чних видань: лакотчтсть, наявгасть посилань, вказ1вка на етимологно термша.

Однак головним прийомом у текстах техшчного профшю виступае класифжащйне пред'явлення матер1алу, що вщбивас лопко-поняттеву структуру наухово-техгачно! га луз ¡, субмова яко! е об'ектом досщджсння. Класифкащйне предъявления термшоодиниць спостер1гасться в усмх трьох птах семантизаци.

У третьому параграф! м1ститься опис так званих презентащйннх сшггаксичшгх конструкций, за допомогою яких також розкриваеться семантика термшт.

Переважно термин подаються не шляхами, близькими до лексикограф1чних джерел, а безпосередньо при викладенш навчаль-ного матер!алу. Семантизацш термнпв вщбувасться у склада речень з даесловами назьтать/называться 1 являться, яга здатш формувати (зпдно теори актуального членувашш) речения з р1зшши комуткатившши завданнями: тлумачення та презентацн. 3 метою семантизаци термша в тексп використовутоться також речения ¡з словосполучешмми даесл1вно-1мегашкового типу: иметь/ носить/ получить название.

Семантизащя термша здшсшоеться специф1чним для сфери функщонування рече!шям, основу якого складае пор1вняння. 3 формально! точки зору, його структура вишов1дае структур! класично! дефшщи, проте семантизащя заснована на чуттево-образному сприйнягл предмета, явища, процесу (Схваты - это аналог кисти руки человека).

У четвертому параграф! розглядаються випадки контекстуально! семантизаци термнпв, коли наявний фрагмент тексту (надфразова едтеть), що м1стить обрану для аналпу одинищо (термш), необходшй 1 достатшй для розкриття семантики ще! одашщ.

3 точки зору внутршшьо! структурно! оргатзацц видшпоться два вида контекспв: опис ! класифгеащя. Перший - це опис з пре- або постпозищего речения, яке безпосередньо репрезентуе термш ввдносно самого опису. Другий-це клаенфжащя, яка мае вигляд

багатокомионентнох надфразовсн едносп. Першим, 1 обов'язковим, и слементом с речения (одне або илька) з лексико-граматичною конструкшао, яка класифшуе описуваш об'екти (13 зазначенням чи без вказпнш класифжацшних ознак). Другим - мжротекст, котрий з р1зною м)рою повноти розкривас семантику пред'явлехшх термнив. Вщ кшькосп таких термпив залежить 1 юлыасть смислових елеменпп друго! частини контекпу-класифжаци'. .Якщо це ш>ка речень, то структура IX може бути однотипною - дефшшшпого чи неоднотигаюю, представленою лексико-грама-тичшши структурами, притаманними пауковому сзишо мови: квал1фжаци, характеристики складу, ягасш та йлыасш характеристики, пор1вняння, синтакснчш конструкци призначення, кикористашш тощо.

Однак надфразова едшсть це й период - фрагмент тексту у виглядо послщовносп декшькох самостшних сиптаксичних структур, об'еднаних темою у смислов1 блоки, й вщповщний одному розповсюдженому реченшо. Класифжуючими й описовими компонентами в перюдах с не самостшш речешш, а тотожш ш за функщями лексико-граматичш синтаксичга консгрукцп: По способу управления различают устройства: - циклового управления, когда управляемое движение рабочего органа определяется только положением начальной и конечной точек, задаваемых при помощи путевых устройств или механических упоров; — позиционного управлешш, когда управляемое движение рабочего органа происходит но заданным точкам позиционировании без контроля траектории движения между ними; — контурного управления, когда управляемое движение рабочего органа происходит но заданной траектории с установленным распределением во времени значении скорости.

Характерною ознакою текст з робототехники е наявшеть "стислих", "ушдльнеш1х" до одного речення класифжацш, коли у фразькласифшацц узагальшоючого типу поеднуються деилька конкретних тлумачень терминв: По мобильности роботы подразделяются на две группы: стационарные (обеспечивающие ориентирующие и транспортирующие движения) и передвижные (обеспечивающие дополнительно к названным еще и координативные движения).

У п'ятому параграф! апал1зуються розповсюджувальш внутршшьофразов1 конструкци, яю вживаються як неспещальш визначення (непрям! означения). Неспещальне визначешш - не окрема фраза-формула, а сегмент такого речення: Отдельные узлы устройства выполнены в виде модулей, что обеспечивает возможность изменения и наращивания функций и параметров в зависимости от

состава внешнего оборудования, необходимости управления несколькими манипуляторами (групповое управление) и т.д. У подабних випадках розглядаеться синтаксичиа одининя - речения, когре м¡стать певну шформацно 1 утворюе повщомлення, з розпо-всюджешш впутршппм складом окремого його компонента, який вносип. в речения додапсову шформацно про те, що керування кшькома маншуляторами фах1вщ називають "групповым управлением".

До найбшьш частотннх конструкцш, що розповсюджують речення 1 розкривають семантику' термиив, належать вегавш зворотн, яга мктять приклад (так зваш екземплярш внзначення); вщокремлеш слова, яю поясшоють зм1ст термша; уточшогач1 конструкци, яга встановшоють перехщ вщ бЬтьш широкого поняття до вужчого, гид родового до видового; синошм1чш конструкци, в якнх за допомогою сполучника пли в межах одного речення вклгочаються дублета; д1сприкметннков1 зворотн, яга мютять доситъ повну шформацно про описувапий об'ект, тому що здатщ трансформуватися в речення 1 бшьщ того - у речення дефицитного типу.

Шостий параграф присвячешш наочному й наочно-вербальному типам семантазащ! термнпв, тобто випадкам розкриття семантики термпйв за допомогою в1зуальш!х засоб1в (схем, таблиць, графшв, фотограф1й, матошав) або впуальних засобш у поеднанш з вербальшши, наявними на сторшках шдручншав для вищих закладав оевгги.

У шдручниках фотограф» та малюнки а)використовуготься з метою створення уявлення про зовшшшй вигляд описуваного об'аста; б)виступають ьтюстратшпшм матер1алом, який доводить викладену точку зору; в)фотограф1я разом з пщписом репрезентуе термш 1 там самим частково або повшетю розкривае семантику термнпв.

Дослщження у сфер] функцюнування заев ¡лягало наявшеть значно! илькосп видав схем на сторшках пщручнигав: розрахугпсових схем, схем взасмодд пщсистем, схем виконання окремнх техноло-пчних операцш тощо. Однак не ва з них здатш виконувати функцдо семантизацй' термиив.

Як особлнвий способ семантизацй термит дощльно видшити схеми-класифшаци, тому що саме клашфшацп е домшуючою лексико-граматичною конструкщею лексичних шдсистем техничного профилю паукового стишо мовлення. Вони достатньо повно семантизують тдтнш, тому що не тшьки охоплюють ус! поняття дослщжуваного явщца, а також термйш, що IX називають, але й дають змогу

спостер1гати IX взаеморозташування, ¡срарх1чш вщносипи в межах окреспеио! системи.

Таблищ прсдсгавлеш на сгорппсах шдручншов великого галыастю рпномашпшх видав, провщними серед яких слщ вважати два. Перший - таблищ основних понять, термит 1 визначснь. 3 точки зору внутршшьо1 сгруктури - це традищйна семантизащя, прийията в словниках тлумачного типу. У л1вш частиш - термш, а у правш-дефшвдя, що розкривас абсолютну цйпасть термит. Однак граф1чна репрезентащя акцентуе увагу на лопко-поняттевих зв'язках тсрмпив. Другим вид таблиць, що виконують семантизацшну функщю, -це таблищ. головна мета яких - демонстращя техшчних характеристик, показшпав.

Анал1з основних тигив 1 способ1в семантизаци термпнв дозволив зробити висновок про те, що особливосп семантизаци термшоодшшць зумовлеш завданнями навчального тексту - забез-печенням повноти й доступносп матер1алу, що вивчасться, цшсшспо наукових знаш> з предмета, систематизащао основних теоретичних засад. Типолопчне р1зномашття способ1в семантизаци - наслщок поедпання законом1рностей побудови тексту ¡з авторською штерпретащею пропонованого длявивчення материалу.

У той же час подабний апалаз тнгив I способ1в семантизаци термпив в лексикограф1чних джерелах, результатам якого присвячений третш роздал дисертацп, засвщчив наявшсть меншо! ктлькосп способ!в семантизаци тсрмшш пор]вняно з1 сферою функщонування [ лише у межах вербального типу.

У третьему роздал! "Репрезентащя робототехшчних термине у сфер1 IX фиссацп" мова йде про повноту наявносп базово! робототехшчно! термшологп й глибш!у роз1фиття семантики термшоодиниць в словниках. Кр1м огляду вже 1снуючих лексикограф1чних джерел, у третьому роздал пропонуеться автор-ський ва]пант тлумачиого словника з робототехшки I типова модель дефшщп для термшолопчних тлумачних словник1в навчального типу, а також апробована в аудиторц методика роботи з подабшш виданням.

Пропонований проект навчального тлумачиого словника з робототехшки вщповвдае шльком принщшово важливим вимогам: вш м1стить базову термшологао робототехшки росшською мовою, отже його обсяг не перевшцуе 1000 термшоодишщь; мае декшька входав: абетково-гшздовий, предметно-поняттевий, шдекстпш; мютпть додатки, яга попиши сприяти оволоданшо семантикою \ граматичною характеристикою термппв ! термшолопчних

словосполучень; словник призначений не лише шоземним, але й росшськомовиим студентам, тому що його мета - падания допомоги в продуктивно-репродуктивному оволодиин робототехшчною термшолопето; система додагкових посилань i вказ1вок сприяс розкриттю вщносно1 niimocTi термшоодиннць, а абсолютна цшш'сть розкриваетьея шляхом семаптизаци, тому що дефшповання-найефектившший iï cnoci6.

Основу словюпсових статей складають визначення, запозичеш ¡з джерел фактичного матср1алу. Одночасно здшс-шовалася доцшьна ïx адаптащя, метото яко! було акцентування навчального характеру словника.

Структура запропоновашк словникових дефшщш умовно подшяеться на ди часпши, одна з як их включае тлумачишя до упорядкованого ряду (обов'язкова частина), друга диференциое, ввдляючи його спсци(}ичш ознаки у цьому ряду (факультативна часпша). Обов'язкова часпша е семантично достатнього для визначення тезаурусного Mi спя TepMiiia, тому що вона пропонуе читачев1 найзагальтше уявлеиня про поняття, що позначасться термшом, факультативна ж частина мютить бшып детальну шформанио про змкт термша.

Розкриттю навчального потеншалу словника сприяе розроблена й аиробована система завдань i вправ, жа полегшус роботу викладача-фшолога по вдосконаленню у студент навичок продуктивно-репродуктивного володшня термшолопего ïx май-бутньо! спещальносп нерщною (близькоспорщненою, спорщненою, неспордаеною) мовою.

Визначальною особливштю тренувалъних вправ с ïx ч1тке ор1ентувагпш на словшисову частину, додатки, рекомендаци, яга с складовими частинами навчального тлумачного термшолопчного словника.

Заключна частина дисертацп Micnnb висновки:

1. Спещальна лексика, дослщжувана в навчальних текстах з робототехию!, неоднородна за cboïm складом i представлена такими стратами: а)термшолопчна лексика - 27% (професюнатзми, номен-клатурш одинищ, коикретногалузева термшолопя робототехшкн, термпш ншшх наук, загальнотехтчт термши); б)загальнотехшчна лексика - 17%; в)загальионаукова лексика - 30%. Прошарок неспе-щально1 лексики - близько 26°/о.

Предметно-поняттсвий змкт робототехннси як науки впливае на квалггативну i квантитативну характеристики масиву спещально1 лексики. У робототехшщ вживаш тсрмши-слова - 14% (власне

росшсьи й запозичеш) 1 термши-словоотолучення - 86%. Класи-фисацшнють, основу яко! складають родовидов1 вщносини об'екпв 1 понять, е специфшаою оеоблшдстго термшолексики робототехнгки, що й зумовнло високу продуктивгпсть тqшixюлoгiчниx слово-сполучень.

2. Визначехшй необхщхшй 1 достатшй лексичний мйймум достнджувано1 лексично! субсистеми: у а базов1 конкретногалузев! термхни; деяю термнш шших наук, якщо вони характеризуют також 1 фундаментальш в робототсхшш понятая; загалыхотехнхчхп термйги, якщо на IX основ! будуються конкретногалузев! термиш; загальнотеххична 1 загальнонаукова лексика при умов! трансформацп ц семантики для потреб робототехники.

Дослщжещм структурно-граматичних властивостей термшо-одхпхиць робототехнгки засвщчило Ьс широи номшативш можливостй

- анашз структурного складу термшолексики \ синтагма-тищшх шдношень в термшах-словосполучениях виявив 10 продук-ТИВ1ШХ структурно-граматичних моделей;

- ядерну частину робототехшчнох термнюлексики утворюють термиш-елова (враховуточи термши-композити) 1 терм!ни-слово-сполучсши з оптимальною юлькхетто семантично вагомих компонента вщ 2 до 4;

- граматичне ядро термшолексики робототехники становлять 1менники, прикм стихши, даеслова, що позначають категорн предает!®, явищ, процеав, властивостей.

- масиву спещальнох лексики притаманш основш лексико-семантичш процеси: синохимхя, омохнмхя, полкем1я.

3. Типами семантизащУ термнйв, що забезпечують розумшня, запам'ятовування ! репродуццовання навчального матер1алу, вияви-лися вербальний (92%), вербально-наочний (7%) I наочний (1%).

Традищхнйш спос1б семангизацн (дефцпювання) (19%) в межах вербального типу виявився не единим. Крш нього вживаш презентации! синтаксичш конструкци узагальнюхочого типу, що мають характер визначень (24%), розповсюджувальш вну-трнлньофразов! конструкци (18%), а також надфразов! едноетт (39%) як необхщна х доетатня умова репрезентаци термина з метою розкриття хх семантики.

Хоча вербально-наочний и наочхшй тшш семантизаци термипв не с домшуючими, одпак представлен! на сгоршках пхдручпшав. Це спростовус точку зору про наочшеть як додатковий, допом1жш1н зааб розкритгя семантики терм1н1в.

Кожсн тип семантизаци характеризуешься паяв тело класифисащй, яга с ознакою системности, пошюти 1 лос.шдовност1 у внкладеши навчальиого матср1алу. Самс класифжащйтсть -домшуючий прином репрезентацн терминв.

4. Суго специф1чними для сфсрп фжсацн способами семантшацп виступаготь лексико1-рафрпн параметра! Чим бшыне входа до словника, тим б1лыши"1 його павчальпий потенщал, тому в термшолопчних словниках доцшьно поеднуватн формальний (абсгково-гшздовий) I тематичний (кдасифкацй', асощатшипсть й -¡срархн) пршщипи розташування лексики.

Дефншовання - найбшыл компактний та шформащйно-цшсний споаб семантизаци лексики. Проект навчального тлумачного термшолопчного словника з робототехтки передбачае використання спецнф1чно1 модел1 дефйшш, в ягай наявш обов'язкова 1 (факультативна часппш.

Найвагомнш результата дисертацшного дослщження мктяться у таких публжащях:

1. Термин как важнейшая специфическая единица обучающей системы во втузе И Русская филология. Украинский вестшпс. -1995. -№1.-С.236-240 (сшвавтор -Онуфр1енко Г.С., внесок автора - 50%).

2. Реатпзащя навчального потенщалу навчальних термшо-лопчних словшдав в шшомовнш аудаторц И Нов1 технологи навчання: Науково-методнчшш збфник. - К.: 1СДО, 1995. - Внп.14 -С.162-172 (сгававтор - Онуфр1енко Г.С., внесок автора - 50%).

3. К проблеме становления и описания терминологии робототехники в близкородственных языках //Слов'янсыа мови в 1х вторичному розвитку: Зб1ршгк наукових праць, присвячених пам'ятз професора С.П. Самшленка. 4.1. -Запор1жжя: ЗДУ, 1996. - С.158-161.

4. Модель дефшнпщи терминов в учебном толковом терминологическом словаре по робототехнике // Прндншровсыаш науковий тсник. Гумаштарш науки.- Листопад 1997 р. - №46 (57). -С. 19-24.

5. Способы репрезентации терминологической лексики в учебных текстах по робототехнике //Придшпровсьгаш науковий В1СШГК. Гумаштарш науки. - Жовдень 1997 р. - №42 (53). -С.25-31.

6. Стратификация лексического состава текстов научно-технического профиля // Прндншровсыаш науковий в ¡сник. Фшолопя та педагопка. - Березень 1998 р. - №17(84). - С.46-48.

Зотова В.П. Семантизащя термпвв у навчальному тексп та словнику (на матер1ал1 термшологи робототехннш). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчшхх наук за спещальшспо 10.02.02-росшська мова. -Дншропетровський держушверситет, Дшлропетровськ, 1998.

Захшцаються положения, присвячеш способам семантизацц робототехшчних термпив.

Виявлеш три типи (вербальний, всрбально-наочний, наочний) семантизацц терм1шв у сфср1 ix функщонування, домшуючим з яких с вербальний. Крш дефшцовання як традшцйного способу вербально! семантизаци наявш специф1чш сиптаксичш конструкции розпов-сюджувалып внутршпи.офразов1 конструкций а також класифжащйш надфразов1 едностг,

Клгочов! слова: функцюнально-семантична стратифжащя, репрезентащя, семантизащя, термшолопя робототехнпси.

Зотова В.П. Семантизация термшов в учебном тексте и словаре (на материале терминологии робототехшжи). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02-русский язык. -Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1998.

Защищаются положения относительно способов семантизации робототехшгческих терминов.

Выявлены зри липа (вербальный, вербально-наглядный и наглядный) семантизации терминов в сфере их функционирования, доминирующим из которых является вербальный. Кроме дефилирования как традиционного способа вербальной семантизации, существуют специфические синтаксические конструкции: распространяющие внутрифразовые синтаксические конструкции, а также классификационные сверхфразовые единства.

Ключевые слова: фу1жционально-семантическая стратификация, репрезентация, семантизация, терминология робототехники.

Zotova У.Р. Semantization of the terms in the training text and vocabulary (on the robotteclmique terminology material). - Manuscript.

The thesis was done for the submission of a candidate's degree of philology on speciality 10.02.02-Russian language, -Dnepropetrovsk Stale University, Dniepropetrovsk, 1998.

Theoretical propositions are devoted to semantization of the robottechnique terminology with the aim of full or partial opening of their semantics, and are proposed for defence.

Three types (verbal, verbal-visual, visual) terms' semantization in the sphere of their functioning are revealed. Except definitioning as traditional way of verbal semantization specific syntactical constructions are available: extended intraphrasal constructions, and classified oveiphrasal unities.

Key-words: functional-semantic stratification, representation, semantization, robot technique terminology.

Здано до набору 15.09.98. Подписано до друку 18.09.98. Формат 60x90/16. Вид. № 293. Зам. №39. Пanip пшографський №1. Друзе офсетшш. Гармтура Тайне. Ум-друк.арк. 2,00. Тираж 100 прим. Ум.облйс.арк. 2,25. Комп'ютерний Haöip Microsoft Word '95. ЗапорЬыяш юридичний шетитут МВС Украши. м. Зап0р1жжя, ГОвтчне шосе, 113.