автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Синтаксические средства создания образа (на материале современной американской поэзии).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синтаксические средства создания образа (на материале современной американской поэзии)."

“ Мр гта

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. і. 1. МЕЧНІІК’ОБ.л

УДК 802.0-73

ФІЛІПЧІІК Ольга Йосипівна

СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ (;;а матеріалі сучасної американської поезії)

Спеціальність 10.02.04- германські мсзи

АВТОРЕФЕРАТ лнсертаиії на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Одеса - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана па кафедрі романо-германських мов Херсонського державного педагогічного університету.

Науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент Белєхова

Лариса Іванівна, доцент кафедри романо-гер-мансышх мов Херсонського державного педагогічного університету

Офіційні опонента: доктор філологічних наук, професор Швачко

Світлана Олексіївна, завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету

кандидат філологічних наук, доцент Завгород-ня Марія Борисівна, доцент кафедри лексикології та стилістики англійської мови Одеського державного університету

Провідна установа — Ужгородський державний університет

Захист відбудеться "ЗО" березня 2000 р. о ІЗ.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Одеському державному університеті ( 65058 Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауди торія 91).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету (65057, Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розісланий “29“ лютого 2000 р.

Вчений секретар —у

спеціалізованої вченої ради ДОЦ. Черноіваненко Є. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота виконана в руслі когнітивного напрямку вивчення словесного поетичного образу, де образ розглядається як двоаспектне явище, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування.

А к т у а л ь н і с г ь дослідження зумовлена пошуком нових шляхів _ аналізу мовної структури образу та виявлення особливостей синтаксичних засобів створення образу у віршованих текстах сучасної американської поезії.

Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри романо-германських мов Херсонського державного педагогічного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри "Когнітнвна концепція словесного поетичного образу”.

Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні та систематизації різноманітних синтаксичних конструкцій, у контексті яких розгортаються словесний образ.

Аналіз словесного поетичного образуг було проведено на рівні логіко-интвістичних механізмів його формування та засобів їх об'єктивації у зіршованих текстах.

Найголовнішими завданнями у відповідності до мети досліджен-ія є:

виявлення різноманітних типів асоціацій між зіставленими з образі по-іяттями (асоціації за предметом, ознакою та дією);

класифікація словесних поетичних образів відповідно до зазначених ти-ів асоціацій;

виявлення конкретних логічних типів зідносин між зіставленими в об-азі поняттями;

виявлення і систематизація ряду синтаксичних конструкцій, які вті.\іо->ть той чи інший тип відносин між зіставленими поняттями;

визначення особливостей синтаксичних конструкцій, в контексті яких

реалізується словесний поетичний образ, у порівнянні з ідентичними -синтаксичними конструкціями нехудожньої мови.

Головна мета і завдання дослідження визначили використання таких методів:

індуктивного та дедуктивного методів дослідження, описово-аналітичного, методу компонентного аналізу, дефініційного аналізу, компаративного аналізу, контекстуального семантико-стилістичного аналізу, методу кількісного аналізу.

Матеріалом дослідження є 5000 словесних образів сучасної американської поезії, відібраних шляхом суцільної виборки із творів 73 поетів. В цілому було проаналізовано більше 20000 сторінок текстів.

Наукова новизна: використання концептуального аналізу та метафрейму обробки інформації (С. А. Жаботинська) дали змогу виділити 17 логіко-синтаксичних схем, які відображають мовну структуру словесного поетичного образу, замість традиційної " X is likeY on the ground of Z". У роботі аналізується взаємозв'язок між логічними відносинами та відповідними синтаксичними відносинами, які, в свою чергу, втілюються в певних синтаксичних конструкціях.

Новим є трактування підстави для порівняння як індикатора того чи ін шого типу відносин між зіставленими об'єктами: по наявності / відсутності підстави для порівняння взаємозв'язок зіставлених понять можна віднести до того чи іншого логічного типу відносин між об'єктами реального світу, наприклад, до тотожності, подібності чи належності.

Теоретичне значення дисертації полягає у систематичному описі синтаксичної структури образу, у визначенні взаємодії між логіко-синтаксичними відносинами компонентів образу та засобами їх синтаксичної побудови.

Практична цінність роботи полягає у можливості вико ристання отриманих результатів у курсі лекцій та семінарських занять з: стилістики англійської мови, у практиці викладання англійської мови на

ПрОС7HVTIIX ОТаГТ&Х il ЗІІВЧ0ННЯ. Hu С0МІІІй1)ОЬі\і IX .'аНЯТ'1 Лл ^ ИГР-? 0 ПрСТсЩїі

художнього тексту, а також прн написанні курсових та діплочнпх робіт.

Апробація дос.идження: основні положення та ре;ультати роботи знайшли відображення з 6 публікаціях, а також у доповідях та повідомленнях на:

1) Всеукраїнській науково-теоретичній конференції "Поетика художнього тексту" (Київ-Херсон, 1996);

2) Международной научной конференции "Наследие М. М. Бахтина и проблемы развития диалогического мышления в современной культуре" (Донецк, 1996);

3) IATEFL Ukrainian Third International Conference "English Language Teaching for the 21st Century in Ukraine" (Odesa, 1996);

4) Четвертій Всеукраїнській науковій конференції "Нові підходи до філології в вищій школі" (Запоріжжя, 1998).

Структура роботи. Дисертація (153 c.j має вступ, три розділи та заключну частину, список використаних джерел (15 с.) — 203 позиції, із них 41 іноземними мовами та додаток (49 с.).

У Вступі викладено мету та завдання роботи, обгрунтовано ії актуальність та теоретично-практичне значення, охарактеризовано фактичний матеріал та методи дослідження.

У Першому розділі, "Еволюція словесного поетичного образу як художньої категорії", подано огляд розвитку художнього образу у процесі ного зародження та формування.

Другий розділ, "Лінгво-семантичний аспект словесного поетичного образу”, присвячено вивченню мовної сутності образу. У розділі виведено 17 схем, які відображають логіко-синтаксичну будову образу. Відповідно означеним схемам визначено ряд синтаксичних конструкцій, які мають польову структуру з ядром ; периферією. У розділі зроблено зи-:новки щодо частотного використання конструкцій у віршованих текстах :учасної американської поезії.

У Третьому розділі, "Синтаксичні засоби створення образу", було проаналізовано та систематизовано синтаксичні конструкції, які втілюють образ. Визначено, що ідентичні кончтрукції в залежності від їх логіко-семантичного наповнення (X є У) слугують створенню образів у художньому мовленні на відміну від нехудожнього.

У Заключній частині викладено основні результати дисертаційного дослідження, визначено його подальші перспективи.

Додаток містить у собі список джерел використаних як практичний матеріал дослідження, та більш 600 найяскравіших прикладів словесних поетичних образів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характерною рисою останніх досліджень у галузі .лінгвістики є розгляд мовних явищ у тісному зв'язку з пізнанням об'єктивної дійсності, свідомістю та мисленням. Образ як категорія свідомості здіснює взаємодію між реальним світом, .людиною як суб'єктом пізнання дійсності та мовою як способом пізнання і засобом реалізації когнітивних процесів. Одним з матеріальних способів втілення образу є мистецтво.

У лінгвістиці загальноприйнятим є те, що художній (літературний) образ втілюється у словах та за допомогою слів. У роботі пропонується відрізняти:

1. Образ як уявне відображення дійсності, що сприймається.

2. Художній образ як вираження у художній формі загального у частковому, абстрактного у конкретному, почуттєво-відчутному вигляді.

3. Художній літературний образ як ідею художнього твору, кінцевий образ, який розгортається у процесі читання тексту і формується на основі словесних образів.

4. Словесний образ як мовну одиницю (слово або словосполучення), здатну нести образну інформацію, яка народжується внаслідок заміни одного поняття іншим або зіставлення двох гетерогених рівнооб'ємних понять, які є складовими елементами визначеної мовної одиниці. Словесний об-

раз є специфічною мовною одиницею художньої ироч! га поезії ; = віршованих текстів).

Поняття "художній образ1' є значно ширшим за поняття "словесний образ", але саме останнє є матеріальним проявом художнього образу.

Образ слід розуміти як єдність поняттєвої структури та ії мовного відображення. Протягом історичного розвитку художньої творчості поняг- . тєва структура образу залишається незмінною у вигляді схеми "X є У. проте його мовна структура еволюціонує від окремого слова до певної синтаксичної конструкції.

Концептуально образ являє собою триєдність визначального поняття (X), визначаючого поняття (Y) та підстави для порівняння перших двох (Z). Ці три компоненти є триєдністю, оскільки вони взаємоз’єднані у природі. При перенесенні на мовний рівень вищезазначені компоненти образу трансформуються за допомогою лексико-граматичних категорій, які містять у собі концепти сутності, якості, руху, кількості.

Як об'єкт лінгвістичного дослідження словесний поетичний образ являє собою словосполучення, в якому за допомогою сліз прямо або опосередковано наведені зіставлені гетерогенні поняття, що формують семантичну єдність за рахунок взаємного зв'язку одне з одним. Цей взаємозв'язок здійснюється в мові за допомогою синтаксичних відносин та втілюється у вигляді синтаксичних конструкцій.

Відносини між зіставленими в образі об'єктами також можуть бути передані через лексичний покажчик їх взаємозв'язку — підставу для порівняння, яка виражає схожість зіставлених об'єктів за кольором: ...violets Чке red dsh..., формою: ...a bugle and fiddles / ... round as the thick — / sided glasses... „ розміром та кольором: ...The leaves are little yellow fish... та н. Наявність підстави для порівняння у структурі образу забезпечує додаткову інформацію про характер взаємозв’язку зіставлених понять.

Залежно від наявності / відсутності підстави для порівняння у мовній ■.труктурі образу взаємозв'язок зіставлених понять можна віднести до то-

о чи іншого логічного типу відносин, існуючих між об'єктами реального

світу. Аналіз фактичного матеріалу показав, що у словесних поетичних образах, в яких підстава для порівняння неексплікована, мається на уваз повна схожість зіставлених понять, тобто їх тотожність: ... The moon was a golden petal... Коли підставу для порівняння виражено експліцитно, то ді йдеться мова про схожість зіставлених понять відносно наведеної озні ки: ...little poems /Delicate as a flock of doves... Таким чином, лексичний покажчик взаємозв'язку зіставлених понять не є статичним структурні» елементом словесного поетичного образу. У ході дослідження було з'ясо вано одну із семантичних функцій підстави для порівняння, яка полягає тому, що цей структурний компонент образу може діяти як лексичний виразник взаємозв'язку зіставлених понять, як покажчик певного типу логічних відносин між предметами.

Оскільки при зіставленні X та Y підстава для порівняння (Z) може варіювати, постійними параметрами в схемі X is Z like Y слід вважати X, \ та їх взаємовідносини, які на мовному рівні виражаються різноманітним синтаксичними засобами.

Внаслідок цього, головними структурними компонентами словесного поетичного образу слід вважати: визначальне (X), візначаюче поняття (Y підставу для порівняння (Z), виражені, як правило, іменними частинами мови, та взаємозв'язок репрезентованих у образі об’єктів дійсності, втіл ний у тій чи іншій синтаксичній конструкції.

Якщо розглядати поетичний текст як джерело інформації, то до нього може бути застосовано запропоновану С. А. Жаботинською (1996) гіпот тичну універсальну модель обробки інформації людським мисленням: [[(стільки(такого(дещо існуючого)))щось робить]тут зараз] Оскільки у словесному поетичному образі зіставлюються два поняття, то, з одного боку, читач, відповідно схемі, отримує інформацію окремо про X та окремо про Y, і, з другого боку, він отримує деяку сумарну інформацію, яка є інформацією про X, зіставлений з Y.

Однією з характерні їх рис лірики е неекспліковашсгь кроно ГО:Т\ : V зв'язку з цим відзначаємо, що інформативність ліричного тексту хонцентру-ється в основному навколо ядра вищезгаданої когнітивної моделі: ’

[(таке | щось існуюче!) щось робить]

У словесному поетичному образі ми маємо: X [ітаке ( шось існуюче)) щось робить] і У [(таке (щось існуюче)) щось робить], де взаємозв'язок зіставлених X та У, наведений за допомогою певної синтаксичної конструкції, може здійснюватися у трьох напрямках: X та У можуть бути зіставлені за предметом зіставлення (щось існуюче], за ознакою зіставлених предметів (таке), або за дією (шось робить), яку здійснюють зіставлені предмети.

Було визначено три тиші аналогій, відповідно до яких проводиться асоціативний зв’язок між зіставленими поняттями:

1) аналогія за предметом, де X асоціюється безпосередньо з У;

2) аналогія за ознакою, де X наведено як володіючий якостями У:

3) аналогія за дією, де X подано як здатний діяти, як У.

Три сформовані групи названо відповідно "Предмет", "Ознака'' та "Дія". Залежно від напрямку, в якому здійснюється аналогія між зіставленими поняттями, висвітлюється якась певна частина: у групі “Предмет” висунуто частину "щось існуюче (X) — щось існуюче (¥}'\ у групі "Ознака" — частину " гале {X) — таке [¥/', у групі "Дія” — частину “щось робить (X) — щось робить (У)".

У результаті аналізу словесних образів, що складають групу "Предмет", було виявлено, що тотожність створює ядро відносин, які поєднують зіставлені поняття в цих образах. Цей висновок, підкріплений матеріалом даного дослідження, узгоджується з тим фактом, що пряме ототожнення виявилось історично першою мовленнєвою формою втілення образу як категорії пізнання. Отже, ототожнення — це основоположна умова об'єднання двох понять у образ. Доказом цього є те, що тотожність верба,’уь-

з

но реалізується найбільшою різноманітністю (8 різновидів) синтаксичних конструкцій, що втілюють образ.

Кількісний аналіз образів групи «Предмет» показав, що подібність займає найближчий простір до ядра, що створюється тотожністю. Вербально подібність представлена трьома різновидами синтаксичних структур. Подібність може бути виражена за допомогою різних емфатичних конструк цій, а також за допомогою інших мовленнєвих засобів — таких лексичних одиниць як "resemble", "similar to", "comparable to” та інших.

Периферійне місце займає належність. Вона представлена лише однієк синтаксичною структурою. Периферійна позиція говорить про найбільш} дистанцію між відносинами належності та відносинами тотожності. Однак, в основі синтаксичних конструкцій, що втілюють належність, також полягає модель X є У. Саме тотожність визначального поняття (X), що виражається експліцитно, з незмінно імпліцитним визначаючим (У) — людиною — дозволяє йому (X) вступати з ним (Y) у відносини належності. Формально належність між визначальним поняттям та визначаючим складається завдяки тому, що визначальне поняття представлено не в повному обсязі, а через створюючі його семантичне поле соматизми, що експлікуються в тексті: ...when I kissed illusion's face... Схематично позначимо це маленькою літерою “у": X's у

Синтаксичні конструкції, що найрідше використовуються в поезії, є неординарними синтаксичними засобами втілення реальних відносин між зіставленими в образі поняттями. Експресивність цих конструкцій забезпечена незбігом їх синтаксичної структури з семантичною.

Групу “Ознака” складають словесні поетичні образи, в яких поняття зі-ставлюються за своїми властивостями, якостями. Зіставлення в таких образах можна передати як "таке щось існуюче (X) — таке щось існуюче (У)", де основна увага фокусується на ознаках зіставлених понять, тобто "таке (X) — таке (Y)”,

Відмінною рисою таких образів є експліціїтність ознаки порівняння Z у синтаксичному контексті реалізації образу: ...the marble steps / Wliite as her neck... , '

Для вираження подібності зіставлених понять, підстава для порівняння яких експлікується у тексті, використовується синтаксична порівняльна конструкція. Семантичним суб'єктом порівняльних конструкцій є не сам визначальний предмет, а його конкретна якість, ознака, за якою здійснюється зіставлення визначального та визначаючого.

Словесні поетичні образи, які складають групу «Ознака», відрізняються за ступенем подібності. Образи, що відповідають логічній схемі X (is) as Z as Y, демонструють більш сильну подібність, ніж образи, структура яких відповідає схемі X (is) Z as/like Y :

- ...your face is as fair as rain...

- ...wild narcissus /Soft and scented like your little breasts...

- ...my head / clean as a cored apple.

Найбільший ступінь подібності передається за допомогою синтаксичних порівняльних конструкцій, типу ...as...as... Семантика такої конструкції вказує на підсилення подібності за наведеною ознакою у порівнянні з компаративною конструкцією, де порівняння виражається через прийме-ник like / as.

Крім того, словесні поетичні образи, що складають групу "Ознака", відрізняються за ступенем інтенсивності ознаки Z. Фактичний матеріал дослідження показав, що словесні поетичні образи, які реалізуються у реченнях, що мають структуру порівняльної конструкції, можуть демонструвати зростання чи зменшення інтенсивності ознаки. Структуру таких образів можна передати як: зростання — X is more Z(er) than Y:

- ...violets whiter than the inrush / of your own white surf зменшення — X is less Z than Y:

- ...you are Jess beautiful than frost...

Градацію інтенсивності ознаки можна уявити за допомогою шкали:

X .is less _Z than Y X is Z like Y X is more Z(erj than Y .

Як видно зі шкали, мовні засоби вираження зміни інтенсивності озна ки обмежуються ступенем порівняння прикметників. Це пояснюється тим фактом, що саме за допомогою ступеня порівняння може бути пере дане зіставлення двох гетерогенних понять. На відміну від неї найвищиі ступінь інтенсивності ознаки використовується для порівняння одного об'єкта і деякої множини гомогенних об'єктів і не пов'язаний з зіставле ням двох об'єктів.

У групі 11 Ознака" між зіставленими в образі поняттями домінують відносини подібності. Вони складають ядро усіх відносин, які втілюються словесними образами групи "Ознака".

Тяжіння конструкцій, які виражають подібність, до тотожності доводить наявність серед них таких конструкцій як X is as Z as Y. Інтенсифі

кація ознаки через подвійний сполучник ...as......as... зближує зіставлені

поняття за рахунок тотожності експліцитної ознаки. Семантика такої конструкції розкриває зіставлені поняття як тотожні відносно вказаної ознаки.

Серед синтаксичних структур, що виражають подібність зіставлених понять, є ряд емфатичних структур, в яких використовуються різноманг ні підсилювальні, заперечні частки, питальні форми. Чим ближче зіставлені поняття за ступенем інтенсивності ознаки одне до одного, тим блил че їх відносини до тотожності.

Групу "Дія" склали словесні поетичні образи, в яких зіставлені понятт є аналогічними за діями, які вони виконують. Використовуючи когнітив-ну модель, зіставлення у таких образах можна передати як "дещо існуюче (X) щось робить — дещо існуюче (Y) щось робить", де головна увага фокусується навколо дій зіставлених об'єктів: "щось робить (X) — щось робить (У)".

Подібність складає ядро відносин, які зтілюються образами групи "Дія1'. На периферії знаходяться образи, структура яких виражає відносі ни належності. В основі таких образів лежить тотожність визначального

поняття (X) з імпліцитним визначаючим (Y). В цьому разі Y позначається не прямо, а через вказівку на притаманні йому дії, властивості і т. ін.

Наявність образів, чиї зіставлені поняття знаходяться у відносинах належності за умови імпліцитного ототожнення X та Y, доводить, що в основі усіх образів лежить тотожність зіставлених понять. Пряме ототожнення експлікується у тексті за допомогою метафори (предикативна кон: струкція зі складним іменним присудком). В той же час, як показав фактичний матеріал, концептуальне ототожнення (X є Y), актуалізуючись у тексті, може приймати вигляд подібності (як в структурі X made / is of Y, в структурі X is as Z as Y) або вигляд належності (як в структурі у of X (X's у) чи (Ys) Z of X чи X does(y) smth.).

ВИСНОВКИ

Класифікація образів за асоціаціями полегшила виявлення ряду синтаксичних конструкцій, які є засобами вербальної маніфестації образу. Крім того, синтаксична конструкція відображає тип відносин між зіставленими в образі поняттями. Корелятами логічних відносин між поняттями виступають синтаксичні відносини, які реалізуються через певні синтаксичні зв’язки в певних синтаксичних конструкціях.

Під час дослідження були розроблені логіко-синтаксичні схеми, за допомогою яких були визначені відповідні їм синтаксичні конструкції:

X is Y ; X:Y ; X-Y предикативна конструкція зі складним іменним присудком;

X has у of Y конструкція з дієсловом-предикатом "have" і наступним за ним прямим додатком;

X does(y) smth. предикативна конструкція (фінітна предикація);

X made/is of Y ; Y of X ; у of X (Xіу) ; (Ys) Z of X конструкція з постпозитивним означенням;

X, Y конструкція, ускладнена прислівниковим зворотом;

X, Y, конструкція, ускладнена прикладкою;

,Х, у / rX, Y конструкція, ускладнена звертанням;

X and Y конструкція, ускладнена однорідними членами речення;

X-Y / Y-X складне слово;

Y-like X ; Y-Z X конструкція з препозитивним означенням;

X (is) like Y ; X (is (as)) Z as/like Y ; X is more Z (Zer) than Y ;

X is less Z than Y~ ; X does (acts) as/like Y порівняльна конструкція;

Ядро усіх відносин, що втілюються зіставленими поняттями образу, складає тотожність. Вона представлена найбільшою кількістю синтаксичних структур. Структури, що представлені незначною кількістю словесних поетичних образів, є найбільш експресивними і застосовуються для оновлення образу.

На периферії перебуває тип відносин — належність, що є найбільш в і/ даленим від відносин тотожності. Цей тип є експресивною формою вира ження концептуальної тотожності (X є Y). У залежності від групи, до яко належить той чи інший образ, що виражає належність між зіставленими в ньому поняттями, ототожнення здійснюється або між визначальним X і частинами, які входять до імпліцитного визначаючого Y, або між визначальним X і властивостями імпліцитного визначаючого Y, або між визначальним X і фізичними здібностями, діями імпліцитного визначаючого Y.

В роботі було з'ясовано, що найбільшу кількість випадків складають словесні образи, де зіставлені поняття знаходяться у відносинах подібнос ті. Це говорить про клішованість синтаксичних структур, що використовуються у поетичних текстах. Найменшу кількість прикладів складають словесні образи, зіставлені поняття яких пов'язані між собою відносинами належності. Це узгоджується з тим, що, у відповідності з матеріалом даного дослідження, належність виражається найменшою кількістю синтаксичних моделей. Тотожність, яка виражається найбільшою кількістю синтаксичних моделей, представлена словесними поетичними образами, кількість яких складає неповну третину словесних образів, що представляють подібність зіставлених об'єктів.

Отже, синтаксичні структури, що втілюють словесні образи, зіставлені поняття яких знаходяться одне з одним у відносинах тотожності, є найбільш експресивними та рідкісними синтаксичними засобами створення

эбразу. Велика різноманітність синтаксичних моделей, які представляють тотожність зіставлених в образі понять, говорить про значний креатив-іий потенціал цих засобів втілення образу. .

У результаті анайзу концептуа.льноі структури образу і вербальних за-:обів його об'єктивації у віршованих текстах було виявлено, що при ста-Зільності структурних компонентів образу на концептуа.\ьному рівні його іерба\ьна структура характеризується варіативністю складу елементів, цо експлікуються у тексті. Згідно з вербальною конфігурацією експлі-щтних елементів словесні поетичні образи були розподілені по групах.

У процесі класифікації образів було виявлено, що їх верба\ьна структу->а в багатьох випадках зумовлена типом відносин, які об'єднують зістав-LeHi в образі поняття. Особливості вербалізації окремого образу пов'язані

і синтаксичною конфігурацією його структури, так як саме через синтак-:ичні відносини і зв'язки втілюються логічні відносини між зіставленими юняттями. Під час дослідження було також виявлено, що одне й те ж са-іе логічне відношення може репрезентуватися за допомогою різних син-аксичних конструкцій.

За матеріа\ами дослідження опубліковані такі статті:

) Структура образа в поэзии Имажистов и роль её элементов в реализа-(ии коммуникативного и когнитивного аспектов текста //Таврійський іауковий вісник. Вип. 1, Частина 3, Херсон: ХДСІ: 1996 — с. 588-589 :) Синтаксичний засіб ототожнення елементів образу як спосіб реалізації вторського повідомлення. Роль синтаксичних конструкцій у методиці ви-ладання стилістики //"Метода". Збірник наукових і методичних статей, іип. З, Київ: 1997 — с. 44-50

) Syntactical means of image-creation //Таврійський науковий вісник, іип. З, Херсон: ХДСІ: 1998 — с. 168-171

) Єдність комунікативного та когнітивного аспектів поетичного тексту /"Південний архів". Збірник наукових праць. Філологічні науки. Вип. III, Херсон: Айлант: 1999 — с. 28-34

5) Логико-семантическая модель "X есть V" как обязательное ядро синтаксических средств создания образа //“Південний архів". Збірник наукових праць. Філологічні науки. Вип. IV, Херсон: Айлант: 1999 — с. 112-119

6) Синтаксические средства выражения тождественности сопоставляемых в образе понятий //Записки з романо-германської філології: Збірниі наукових праць ф-ту ром.-герм, філології ОДУ. Вип. IV. — Одеса, 1999 — с. 141-150

Філіпчик О. Й. Синтаксичні засоби створення образу (на матеріалі сучасної американської поезії). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних науі за спеціальністю 10.02.04 — германські мови. — Одеський державний університет, Одеса, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню словесного поетичного образу як двоаспектного явища, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування. В роботі запропоновано додати до загальноприйнятих структурних компонентів образу — визначального, визначаючого та підстави для порівняння — ще один, яким є логічні відносини між зіставленими в образі поняттями. Корелятами реальних відносин між об'єктами зіставлення є синтаксичні відносини, які в свою чергу втілюються у певних синтаксичних конструкціях. Синтаксична конструкція є мовним засобом об'єктивації словесного поетичного образу у віршованих текстах.

Синтаксична структура образу змінюється залежно від типу асоціації, за якою зіставлюються об'єкти, та логічних відносин, які втілюються у словесному образі. У результаті дослідження були визначені 17 синтаксичних моделей, які є засобами синтаксичної побудови словесного поетичного образу у сучасній американській поезії.

Ключові слова: словесний поетичний образ, концептуальний та мовний плани існування образу, зіставлені поняття, синтаксична структура образу.

Filipchick О. Syntactical means of image creation (on the material of mo-iern American poetry). — Manuscript.

Thesis for a candidate degree in speciality 10.02.04 — Germanic languages.

- Odesa State University, Odesa, 2000.

The thesis deals with the poetic image as a bvleteral phenomenon that con-iists of conceptual and linguistic.planes. Traditionally the structure of image . s considered to be of three elements — tenor, vehicle and ground of the :omparison. In the thesis it is proposed to add one more structural compo-lent to the three known before, that is logical relation between the juxtapo-;ed notions of the image. Correlates of the relations that exist between the objects depicted in the image are syntactical relations that in their turn are embodied in certain syntactical constructions. Syntactical construction is a inguistic means of image actualization in the texture of a poetic text.

Syntactical structure of the poetic image changes in connection with analogy that is drawn between two juxtaposed notions of the image, and logical re-ations that are embodied in the image. As a result of the research there were ietermined 17 syntactical models that are syntactical means of image creation n the modern American poetry.

Key words: poetic image, conceptual and linguistic planes of image, juxtaposed notions, syntactical structure of the image.

Филипчик О. И. Синтаксические средства создания образа (на материале современной американской поэзии). — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических ггаук по специальности 10.02.04 — германские языки.

Диссертация посвящена изучению словесного поэтического образа как

5,вуаспектного явления, обладающего концептуальным и вербальным планом выражения. На концептуальном уровне образ представляет собой триединство обозначаемого понятия, обозначающего понятия и основания для сравнения того и другого. Поскольку сопоставляемые в образе понятия, имеющие референты в окружающей действительности, сущест-

вуют в природе не обособленно, а во взаимосвязи друг с другом, представляется целесообразным к общепринятым структурным компонента образа добавить ещё один — логические отношения между сопоставляемыми объектами. Коррелятами денотируемых в образе реальных отнопи ний являются синтаксические отношения и связи, которые в свою очередь воплощаются в различных синтаксических конструкциях.

Необходимость включения логических отношений между сопоставляемыми понятиями в структурные компоненты образа обусловлена также языковой структурой образа. Независимо от эксплицируемых в тексте компонентов образа синтаксическая конструкция является статичным элементом языковой структуры образа. От образа к образу меняется сиз таксическая структура его воплощения, что обусловлено реальными связями сопоставляемых в образе понятий. Синтаксическая конфигурация образа зависит и от типа ассоциации, по которым сопоставляются в образе понятия.

В ходе исследования были определены три типа ассоциаций: I — ассоциация по предмету, II — ассоциация по признаку и III — ассоциация пс действию. В результате логико-лингвистического анализа формирования образа и способов его объективации в текстах современной американской поэзии были определены 17 синтаксических моделей, в контекте КС торых воплощается поэтический образ. Выявленные модели представляют собой диапазон синтаксических средств создания образа. К ним отно сятся: предикативные конструкции различной природы; конструкции с постпозитивным определением; конструкции, усложнённые причастным оборотом, приложением, обращением, однородными членами предложения; конструкции с препозитивным определением; сравнительные конструкции.

Ключевые слова: словесный поэтический образ, концептуальный и языковой планы существования образа, сопоставляемые понятия, синтак сическая структура образа.