автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Словацкая и украинская фразеология с компонентом-названием метрологических и денежных единиц

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словацкая и украинская фразеология с компонентом-названием метрологических и денежных единиц"

Національна академія наук України Р Г 8 І^д^тут мовознавства ім. О.О.Потебні

0 н ...........

УНУК ЗОРЯНА ІГОРІВНА

УДК 811.162.4+811.16!.2+81 ’373.7

СЛОВАЦЬКА Й УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОЛОГІЯ З КОМПОНЕНТАМИ-НАЗВАМИ МЕТРОЛОГІЧНИХ І ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ

10.02.03 - слов'янські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі слов'янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти України

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

Провідна установа

кандидат філологічних наук, доцент Тепляков Іван Михайлович Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри слов'янської філології

доктор філологічних наук, професор Багмут Алла Йосипівна Інститут української мови НАН України, головний науковий співробітник відділу соціолінгвістики

кандидат філологічних наук Даниленко Людмила Іванівна

викладач кафедри слов'янської філології Київського університету імені Тараса Шевченка

Ужгородський державний університет Міністерства освіти України, кафедра словацької філології, Ужгород

Захист відбудеться " 16 " травня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні та Інституту української мови НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4.

Автореферат розіслано " /4^ " £6ІГМ 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор філологічних наук Н.Г.Озерова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження полягає у зверненні до питання

зв'язків між компонентом фразеологізму і словом, його етимоном, яке іі досі залишається найменш дослідженою сферою фразеології.

У багатьох фразеологічних концепціях велике значення надається семантичній стороні фразеологізму, в яких він трактується як самостійна мовна одиниця з єдиним цілісним значенням (лексичним чи фразеологічним), а також часто підкреслюється, що компоненти ФО втрачають своє первісне значення, оскільки фразеологізм як єдине ціле набуває зовсім нового значення. З даного твердження представники різних фразеологічних концепцій роблять інколи досить різні і навіть протилежні висновки. Деякі дослідники вважають, що фразеологізм є групою слів лише генетично і його компоненти повністю десемантизуються, перестають бути словами (О.Молотков, В.Жуков, М.Демський, Є.Кучерова й ін.), інші ж стверджують, що теорію про "несловесність" компонентів ФО можна прийняти як наукову абстракцію лише при синхронному підході. Той факт, що значення фразеологізму не завжди виводиться із значення його складників ще не означає, що відсутній зв'язок між значенням компонентів і значенням звороту. Прихильники цієї концепції розуміють під ФО таке утворення, яке складається зі слів і наводять ряд доказів на підтвердження цього (В.Мокієнко, Д.Шмельов. Я.Баран, Г.Неруш, Й.Млацек, Я.Складана, В.Фляйшер і ін.).

Зіставний аналіз словацьких та українських зворотів з компо-нентом-назіюю метрологічних і грошових одиниць дасть можливість підтвердити й доповнити тезу про те, що компоненти ФО можна вважати словами, які всупереч частковим семантичним, лексичним і граматичним відмінностям у порівнянні з їхнім вживанням поза межами фразеологізмів зберігають свій словесний характер.

Актуальність обраної теми мотивуємо ще й тим, що група фразеологічних зворотів словацької й української мов з компонента-ми-назвами метрологічних і грошових одиниць ще не була об'єктом спеціального дослідження ні в словацькому, ні в українському мовознавстві.

Мета дисертаційного дослідження - з'ясувати семантичну потенційність словацьких та українських ФО з компонентами-

І

назвами одиниць виміру, ваги і грошових одиниць, наскільки активно беруть участь у процесі фразеологізації звороту дані компоненти.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

- дати функціонально-семантичну характеристику словацької й української фразеології з компонентами-назвами метрологічних і грошових одиниць;

- тематично класифікувати досліджувані компоненти в аналізованих зворотах та визначити їхню специфіку;

- визначити роль компонентів-назв метрологічних і грошових одиниць у створенні та мотивації загальної семантики фразеологічних зворотів;

- на основі зіставного аналізу словацьких і українських ФО виявити загальні та часткові збіги й відмінності у членуванні реалій оточуючого нас світу в мовах, що порівнюються;

- якнайповніше виявити коло тих ФО, які охоплені відповідною тематичною групою;

- розкрити закономірності використання аналізованих компонентів у словацьких і українських фразеологічних зворотах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Напрямок дисертаційного дослідження пов'язаний з науковою тематикою кафедри слов'янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Результати дослідження використовуються при укладанні словацько-українського комп'ютерного словника -мінімуму, у роботі наукового студентського семінару "Слов'янська фразеологія".

Об'єктом дослідження є функціонально-семантичні особливості і взаємодія ФО словацької й української мов з компонентом-назвою метрологічних та грошових одиниць.

Предметом дослідження обрано словацькі й українські фразеологізми з компонентом-назвою метрологічних і грошових одиниць у сучасному плані. Терміни "фразеологізм", "фразеологічна одиниця" розуміємо широко; вони рівнозначні між собою і з термінами "фразеологічний зворот", "прислів'я", "приказка", "зворот".

Джерелами фактичного матеріалу дисертації послужили дані різного типу словників словацької й української мов, а також пареміологічних збірників. У результаті опрацювання всього представленого матеріалу була створена картотека, що нараховує

з

понад 1000 одиниць, серед яких 492 словацьких і 512 українських ФО.

Методи дослідження. Як основний прийом інтерпретації

мовних явищ використовується метод логічного опису; методом компонентного аналізу виділяються внутрішньоструктурні семантичні особливості фразеологізмів з компоиентом-назвою метрологічних і грошових одиниць; па різних етапах дослідження застосовується порівняльний та статистичний методи.

Дослідження проводиться у синхронному аспекті шляхом семасіологічного підходу до аналізу мовних фактів, згідно з яким семантика одиниць мови вивчається за принципом "від форми до значення". Залучаючи зазначені методи, повсякчас здійснюються семантичний і етимологічний аналізи.

Наукова новизна роботи. У дисертації вперше в українському і словацькому мовознавстві досліджується функціонування та семантична структура фразеологізмів двох слов'янських мов з компо-нентами-назвами метрологічних і грошових одиниць, визначається роль даних лексичних одиниць у формуванні загального фразеологічного значення, що сприятиме вирішенню найважливіших проблем сучасної фразеології - взаємовідношення семантики ФО й її компонентного складу, співвідношення компонента фразеологізму і слопа-ирототииу.

Уперше в українській і словацькій лінгвістиці осмислюються тематичні групи ФО цих мов з компонентами-назвами метрологічних та грошових одиниць. На основі порівняльного аналізу вперше проведені уточнення тлумачень низки словацьких фразеологізмів, виявляються еквіваленти, фразеологічні варіанти; також вперше в українському мовознавстві теоретично осмислений досвід словацьких вчених при опрацюванні фразеологічних зворотів.

Теоретичне і практичне значення. Теоретичні висновки дисертації доповнюють та уточнюють загальні положення стосовно проблеми взаємовідношення компонентів і значення фразеологізмів, простежують зв'язок фразеології двох слов'янських мов.

Основні досягнення роботи застосовуються при читанні практичного курсу словацької мови у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Вони можуть бути використані у вузівських курсах та спецкурсах, спецсемінарах словацької мови як іноземної, а також у курсі "Лексика і фразеологія словацької мови",

спецсемінарах з контрастивної фразеології, у курсі "Теорія і практика перекладу".

Фактичний та ілюстративний матеріали дослідження знайдуть своє місце в лексикографічній практиці, зокрема при укладенні фразеологічних словників словацької мови різних типів, словацько-українського й українсько-словацького словників, розмовників чи при уточненні і доповненні словникових статей українських фразеологічних словників.

Апробація результатів дисертації. Про окремі результати матеріалів дисертаційного дослідження повідомлялося на У-УІІІ Міжнародних славістичних колоквіумах (Львів, 1996-1999), на Міжнародній славістичній конференції пам'яті професора Костянтина Трофимовича (Львів, 1998), на звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка (1995-2000 рр.), на VI колоквіумі молодих мовознавців (Мосіга-Ріезок (Словаччина), 1996), науковій конференції з міжнародною участю на тему "Жанрові цінності народної і літературної казки" (Ргєбоу (Словаччина), 1997). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри слов'янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка та на засіданні Відділу західно- і південнослов'янських мов Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України.

Публікації. Аспекти досліджуваної проблеми викладені в 7 наукових статтях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 255 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (300 позицій), списку скорочень і додатків, які представлені у вигляді словників.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, його наукову новизну, визначено теоретичну та практичну цінність одержаних результатів, окреслено форми їх апробації.

Перший розділ "Статус компонента фразеологічної однннці і вивчення фразеології у Словаччині" складається з шести підрозділів, в яких осмислюються основні напрямки вивчення фразеології взагалі та у працях словацьких лінгвістів зокрема. Характеристика дослідження словацької фразеології здійснюється описово в межах тої чи іншої проблеми - загальні проблеми фразеології, історична і порівняльна фразеологія, фразеодидактика, фразеографія, пареміоло-гія та психолінгвістичні дослідження фразеології. Умовно в словацькому мовознавстві можна виділити два етапи розвитку фразеології: 1й завершився у кінці 60-х рр. XX ст., а 2-й триває досі. У кін. 40-х на поч. 50-х рр. XX ст. дослідники цілеспрямовано розвивали системну теорію словацької фразеології і по-різному підходили до визначення ФО. Дещо звужено її розуміє В.Будовічова, яка своїм спостереженням вказала на прозорі границі між стійкими і вільними сполученнями слів, виділяючи серед останніх актуалізовані вільні й типово вільні. Типово цільні вона називає "кандидатами фразеології". Подібне розуміння вніценаведених явиш, і досі зберігається в словацькій лексикології та фразеології. Є.Смсшкова одна з перших виявляє широке розуміння фразеології, а згодом найбільш послідовно в словацькому мовознавстві опрацьовує не тільки теоретичні, але іі прикладні проблеми словацької фразеології, зокрема проблему стійких порівнянь, питання фразеології і мовної культури, функціонування фразеології в публіцистиці тощо. Па кінці цього етану частково вивчається словацька діалектна фразеологія, її зв'язок з літературною мовою, стилістичне функціонування фразеологізмів.

70-ті рр. можна вважати початком нового етапу вивчення фразеології у Словаччині. Він розпочався завдяки аналітичним працям Й.Мдацека з проблем фразеологічної термінології і ного монографії "Зіоуспька Ігагеоіоціа". Зацікавлення автори -зосереджувалися н навколо інших проблем фразеології, зокрема варіантності і синонімії ФО, властивостей синтаксичних ФО тощо. Значний внесок у розвиток словацької фразеології зробила Є.Кучерова, яка в більшості своїх дос-

ліджень вивчає проблематику іменних стійких сполучень і кліше та поруч з терміном "лексикалізація" запроваджує термін "фразеоло-гізація". Вона обгрунтовує думку про віднесення до фразеології лише зворотів із фразеологічним значенням. Така її позиція базується на визнанні переносного і фразеологічного значень: перше виникає шляхом розширення первісного значення виразу, а друге, на її думку, -внаслідок фразеологізації, коли зворот набуває зовсім нового, власне фразеологічного значення. Такі думки, з нашого погляду, є досить дискусійними і не завжди переконливими, бо невідомо, коли наступає цей етап фразеологізації і чи вдасться визначити це первісне значення. Оригінальною є й праця Є.Смєшкової "Predlozkovo-menne konstrukcie vo frazeologii (So zretel'om na lexikograficke spracovanie)", в якій застосовано і перевірено на словацькому матеріалі концепцію мінімальної ФО П.Леканта та встановлено, що фразеологізми цього типу в словацькій мові не тільки широко вживані, а й дуже диференційовані з погляду їхніх конструкцій і значень. Однак нам видається більш слушним застереження Й.Млацека, що термін "конструкція" протирічить змісту дослідження Є.Смєшкової. Тут більше підходять визначення "прийменниково-іменні фразеологізми", "прийменниково-іменні мінімальні ФО".

Словацька історична фразеологія представлена лише декількома дослідженнями, хоча необхідність її вивчення підкреслювалася в багатьох працях. У словацькому мовознавстві можна знайти чимало історико-етимологічних студій, присвячених аналізу окремих фразеологізмів, де автори звертаються до проблеми варіантності і факультативних компонентів ФО, розглядають вживання застарілих слів та словоформ, структуру окремих прислів'їв і приказок, розвиток їх лексичного складу тощо. Я.Складаній належить єдина в Словаччині монографія з історичної фразеології - "Frazeologicky fond slovenciny v predspisovnom obdobi". У своїх розвідках вона спирається на найпродуктивніші концепції історичної і загальної фразеології, зокрема враховує вимогу Р.Еккерта поєднати екстралінгвістичні знання з лінгвістичними, а також на теорію фразеологічних антіномій В.Мокієнка. Головною тезою при дослідженні конкретних питань історичної фразеології у неї є поєднання синхронічного та діахронічного підходів у вивченні ФО.

У 80-х роках у словацькому мовознавстві починає розвиватися і фразеодидактика. Провідне місце тут посідає нітрянська школа на

чолі з професором Ф.Міко. Ця школа характеризується семіотичним спрямуванням вивчення мовних знаків. Провідною для неї є теза про подвійний функціональний характер фразеології, тобто доводиться, іцо ФО виникає як результат усталення образу на базі сполучення певних слів. Сполучення слів стас стійким лише на другому етапі його розвитку. Відомим є вислів Ф.Міко, що фразеологізми називаючи виражають. Згідно з цією тезою у ФО перехрещуються комунікативна функція з номінативною, а сам фразеологізм виводиться за межі лексичного рівня й перебувас на межі між мовленням і мовою, між синтаксисом та лексикою. Ключова теза усієї концепції випливає з виділення образності як головної конститутивної ознаки фразеології і зумовлюється тим, що ФО можна розкласти, функціональні властивості фразеології можна вивести з функціональних особливостей компонентів, а тому здається іррелевантним традиційний визначальний критерій фразеологізму як "сполучення слів". З цього виходить, що до фразеології належать і однослівні метафори, але вони знаходяться на її периферії. ФО у цій концепції визначається як стійке образне вираження типових життєвих ситуацій. Образність при цьому мас бути функцією оцінності, а експресивність є наслідком заангажованості мовця у мовленнєвому акті. На основі цієї концепції була розроблена методика навчання фразеології у школі, яка викладена в колективній праці Ф.Міко та інших авторів 'Тгагео^іа V §коІе".

З навчальним процесом пов'язані і психолінгвістичні дослідження, котрі належать до нових напрямів вивчення фразеології. У Словаччині проведені деякі експерименти з ФО і прислів'ями, результати яких описані у працях І.Шіпоша та В.Росової, де наголошується на потребі врахування різних ступенів мотивованості, різних конструктивних типів фразеологізмів під час психолінгвістичних досліджень. У цей же час П.Дюрчо здійснив ряд експериментів у сфері інтерпретації і розуміння ФО дітьми та дорослими, які говорять словацькою і німецькою мовами. Результати експерименту спростовують деякі традиційні тези про так зване фазове освоєння фразеологізмів, їх подвійне кодування в пам'яті, про їх аналогічне укладання в ній разом зі словами, про примарне відтворення дослівного значення і про секундарність образного значення у семантичній пам'яті.

Проблематика порівняння фразеологізмів досліджувалася спочатку лише в науково-популярних статтях, а згодом і в теоретичних

працях з питань мовної норми. Словацька фразеологія зіставляється з чеською, польською, німецькою, з фразеологією балканських мов. Поява значної кількості праць з порівняння словацької і російської фразеології була зумовлена обов’язковим вивченням російської мови у словацьких школах. У цих дослідженнях вивчаються питання еквівалентності, перекладу, видових зв’язків ФО й окремих типів сполучень, міри семантичної адекватності фразеологізмів у зв’язку з так званою фразеологічною паронімією, досліджуються особливості функціонування в них неологізмів.

Багато представлене також в словацькому мовознавстві лексикографічне опрацювання фразеології і пареміології. У дисертації описуються словники Д.С.Горчічки, Г.Рібая, Ф.Вагнера, А.Бернолака, П.Тврдого, збірки А.П.Затурецького, П.Соханя, Д.Кріжко-Кардосової, П.Добшінськаго, сучасні словники, характеризуються їх позитивні сторони та недоліки тощо. І нині паремії залишаються предметом активного вивчення словацьких вчених, які досліджують прислів'я, приказки, прикмети, прогнози тощо. Вивчення усіх сторін фразеології в словацькому мовознавстві дає змогу виявити нові аспекти цього цікавого і різноманітного мовного явища.

У другому розділі "Функціонально-семантичний аналіз фразеологізмів з назвами метрологічних одиниць, їх варіантність та еквівалентність" на матеріалі назв метрологічних мір, до яких зараховуємо назви лінійних і шляхових мір, мір об'єму та місткості, ваги у різних проявах, намагаємося розкрити основні питання проблеми питомої ваги компонента у створенні значення ФО, варіантності й еквівалентності фразеологізмів словацької та української мов. Дослідження проводиться у синхронному аспекті шляхом семасіологічного підходу до аналізу мовних фактів. Усі фразеологізми розподілені по тематичних групах за метрологічним компонентом. При описі матеріалу спочатку наводиться лексичне значення назви певної міри, а потім аналізується як вона веде себе у складі ФО й як функціонує в мові. Аналіз описаних фразеологізмів підтверджує думку про те, що вжитий у звороті компонент не повністю втрачає своє номінативне значення у його складі. Саме тому він значно впливає на мотивацію семантики зворотів, що зумовлено збереженням ним у певній мірі зв'язку з лексико-семантичним полем, до якого він належить. Це демонструє аналіз ФО з компонентом-назвою шляхових і лінійних мір. Даним фразеологізмам, як правило, властиве

просторове значення, вони вказують на відстань та місцезнаходження когось/чогось (kde ten око dovidi; smrdiet' па sto honov; за верству; куди око сягас ). Компоненти-назви мір об'єму і місткості також мотивують значення цілої ФО, даючи, в основному, кількісну характеристику кому-/чому-небудь (mal'fiiru (niecoho); яку бездонну/діряву бочку). У деяких фразеологізмах функція аналізованого компонента у формуванні їхньої семантики £ мінімальною, про що свідчить його факультативна позиція (відривати [шматок/кусок [хліба]] від рота). Принагідно зазначимо, що факультативними членами ФО найчастіше виступають частки ([апі] za hrst\ не давати [і/ні/ані] кроку ступити) і прикметники (sypat’sa ako z [deraveho] vreca; [добрий] пуд солі з'їсти).

Аналізовані ФО, як правило, дають кількісну характеристику кому-/чому-небудь (hrstka Iudi; у дві пригорщі не захопиш), вказують на місцезнаходження когось/чогось (byt’na mile vzdialeny; рукою податиг), на негативні і позитивні риси характеру людини (со povie, Іо vazi cenv, mat' jazyk nu dva rify; той і ложки води не дасть', (хтось) сім миль з-поза пекла), розкривають стосунки між людьми (obchadzaC піе-koho па hony, тримати когось сім кроків від себе). Меншою мірою ці фразеологічні звороти вказують на зовнішній вигляд і фізичний стан людини (Ьу( па ріасГ od zeme; hlava ako mytovnica; верства ке-лебердянська; від горшка два вершка), характеризують соціально-економічний стан людини (nemat’ si za со funt soli кг/pit'; бідний, як мак начетверо), оцінюють вчинки певної особи (robii піесо па dlhe lakte; не міряй всього після метра свого', па аршин воду міряти). Інколи наведені звороти відбивають народні спостереження за погодою {па jar za voz duzd’a, za hrst’ blata; лити як з цебра/иідра). Слід також зазначити, що компонентами ФО є не тільки метрологічні терміни, але й слова, вжиті у метрологічному значенні (kde len око dovidi, як даіеко око сягас; nepohmif sa апі о vlas\ [ні] на впппсипу: hl’adat’ zrnko (niecoho); на макове зерно; nelenit' sa апі za так; nemat’ апі byl'ku (niecoho)). Використання цих слів у фразеологізмах розшпрюс можливості їх функціонування, їхню семантичну структуру.

Однією з особливостей фразеологічного значення аналізованих ФО є те, що багато з них володіють кількома диференційними смисловими ознаками, які є відображенням багатства їхнього смислового змісту (byf па hony vzdialeny - "бути на далекій відстані від чого-небудь", "дуже відрізнятися від чого-небудь", "зовсім чужий,

незрозумілий"; krok za кгокот, крок за кроком - "дуже повільно, помалу", "у певній послідовності, поступово"). Оскільки ці дифе-ренційні ознаки найбільш яскраво виявляються при актуалізації фразеологізмів, у певних мовленнєвих ситуаціях, можна висловити припущення про номінативну цінність ФО як одиниці функціональної. Вивчення функціональних можливостей кожного звороту вимагає глибокого проникнення в його суть, збагнути його семантичні параметри, які виражаються сукупністю компонентів цього фразеологізму. Порушення стабільності компонентів утворює варіантність ФО. Слід зазначити, що, незважаючи на інтенсивність вивчення і велику кількість літератури, проблема фразеологічної варіантності в словацькому й українському мовознавстві остаточно ще не вирішена. Основні розходження полягають у визначенні лексичних варіантів, тоді як формально-граматичні трансформації мовознавці здебільшого однозначно вважають варіантами ФО. На нашу думку, доцільно розглядати фразеологічну варіантність у межах фразеологічної синонімії. Отже, якщо в результаті лексичного варіювання у ФО зберігається аналогічний набір елементарних смислів, який передбачає єдність образної основи фразеологізмів і однаковий склад денотативних сем, то маємо справу з варіантами однієї і тієї ж одиниці (neustiiplt’ апі о piad/krok; хоч фірою/возом заїжджай). Найпоширенішим типом варіантності серед аналізованих ФО є лексична і морфологічна. У межах останньої можна виділити наступні підтипи: 1) вживання іменників у формі однини і множини (апі о с61/с61і\ докинути оком/очима); 2) варіювання флексій іменника, пов'язаних з вживанням його у З.відм. чи О.відм. (dostat’ kos/kosom; міряти кроки/кроками); 3) вживання різних дієслівних часів (bolo/je ich ako таки; кусок не йде/не піде в горло); 4) вживання дієслів у доконаному і недоконаному виді (najst’/hladat' stipku pravdy; різати/розкраяти серце [па шматки]); 5) варіювання прийменників зі зміною відмінкової форми іменника (mat’ nieco pod rukou/pri ruke; роздирати душу [на шматки/по шматках]); 6) варіювання порівняльних сполучників без зміни структури ФО (leje sa ako/ani z kanvy; лити як/мов/ніби з бочки); 7) варіювання часток без зміни семантичної структури ФО (апі/со len stipku soli; не давати і/ні/ані кроку ступити). Серед словотворчої найпродуктивнішим є вживання демінутивної форми іменника в одному з варіантів (byt' о vlas/vlasok; ні на волос/волосок/волосочок). У більшості випадків проаналізованих

зворотів демінутиви є засобом їх експресивізації. Зазначимо, що вони рідко зустрічаються у складі фразеологізмів взагалі і в наведених ФО зокрема.____________ ________________ —..- —

Однією з найважливіших проблем сучасної контрастивної лінгвістики є також проблема визначення основних критеріїв віднесення тих чи інших ФО до абсолютних або відносних еквівалентів. Аналіз літератури з нього питання показує неадекватний підхід мовознавців до її вирішення. Ми надаємо перевагу термінам "абсолютний еквівалент" і "відносний еквівалент". Серед описаних ФО з компо-неатом-назвою метрологічних одиниць, які переважно слов'янського походження, існують здебільшого відносні еквіваленти (drzaf niekoho па In kroky od tela - тримати когось сім кроків від себе', міряти на один аршин - merat' vsetkych jednym metrom), меншою мірою абсолютні еквіваленти (merat’krokmi - міряти кроками; neustupit’ апі о piad' - не відступити ні на п'ядь), але серед них є і фразеологізми, що функціонують лише в одній із мов (hnat' svinskym krokom - "грубо або непристойно когось вигнати чи комусь відмовити"; поставити під аршин - "взяти в рекрути"). У цьому і наступному розділі широко порівнюються ФО словацької й української мов, визначається їх еквівалентність, здатність взаємозамінюватися.

У третьому розділі "Функціона.іьно-семаїїтичніїн аналіз словацьких і українських фразеологізмів з коміїонеіпами-назвамн грошових одиниць", який складається з чотирьох підрозділів, аналізуються ФО за тим же принципом, то й у другому розділі. Описані звороти беруть активну участь у членуванні реалій оточуючого нас світу. Найбільшим потенціалом характеризуються ФО з компонентом peniaze - гроші, gros - гріш, дещо меншим - з компонентом grajciar - крейцер. Серед словацьких фразеологізмів найбільша номінативна активність притаманна усталеним зворотам з компонентами-назвами дрібних грошових одиниць (babka, halier, turak), серед українських - з компонентами-назвами грошових одиниць, які перебували в грошовому обігу на території України протягом декількох століть (карбованець, копійка, шеляг, шаг). Ці звороти, в основному, характеризують фінансовий стан (тимчасовий чи постійний) (пеmat’ апі deravej babky; nemal' dudky; перебиватися з копійки на копійку; [і] [зламаного] гроша!копійки/шеляга нема за душею), риси характеру людей (za grajciar/gros by sa dal obesit’; nemal’ rozumu [ani] za grajciar/gros/patdk; за грейцар би блоху до Львова

гнав; хоч копійка у каптані, та па сто рублів чвані), стосунки між ними (ргесіаґ піекоко га [исіамку groS; рогпа( піекоИо ако їеіегпу Зе.Мак; бити карбованцем; коли надокучив тобі хтось, то позич йому гроші), дають кількісну характеристику, як правило грошам (с/о [ро$-ІесіпеИо] grajciara/haliera; і'аїкеА’еІ’кс репіаге; щербата копійка; не дати й шеляга), і оцінку значущості когось/чогось (пеяіаҐ апі гіатапй gresїu/za grajciar/halier/korunu; jeden Це] та сіикаї, сітку ха Шгак; користі [від нього] на/за два шаги, та й ті щербаті; гріш/копійка ціна [в базарний день]). Серед описаних зворотів існує велика кількість прислів’їв і приказок, які є, в основному, відносними еквівалентами або не мають у зіставлюваних мовах еквівалента з цим компонентом. Це зумовлено найчастіше тим, що в тій чи іншій мові відсутні відповідники тих самих компонентів або навіть реальні ситуації, на яких виникають ФО, відмінні. Тому вони можуть взаемозамінюватися синонімами.

Проти повної втрати словесності компонента фразеологізму свідчить повсякденна практика актуалізації цілих ФО, коли окремим компонентам або й усій одиниці приписується його дослівне значення. Відображення об'єктивної дійсності засобами мови базується на узагальненні й абстрагуванні семантики мовних одиниць від різноманітності властивостей окремих предметів чи явищ. Значення фразеологізмів ніколи не є неочікуваним, яким би парадоксальним воно не здавалося з точки зору звичайної мовленнєвої семантики його компонентів. Коріння глобального значення ФО лежить у гносеологічному процесі: в умовах спонтанного спілкування з'являється можливість з мінімальною затратою зусиль назвати будь-яку реалію й одночасно виразити своє ставлення до неї. Саме за таких умов людина звертається до добре пізнаних предметів і явищ об’єктивної дійсності й через їхні образи називає та характеризує нове, непізнане. Аналізовані компоненти відіграють немалу роль у створенні образності звороту, адже вона не створюється з нічого. Ступінь образності значно знижує наявність у його складі компонентів-архаїзмів, що ускладнюють розшифрування образу і співвіднесен-ність фразеологічного значення із значенням етимона. Для розуміння значень будь-яких зворотів необхідно мати певну уяву про реалії, котрі вони називають. У ФО песіаі' апі ЬаЬки, три дні молотили - шеляг заробили слова ЬаЬка, шеляг - архаїзми, які поза межами стійких словосполучень в сучасних словацькій та українській мовах не вжи-

ваються. У зв'язку з цим образність подібних зворотів суттєво послаблена і вони вже не породжують попередніх уявлень. Отже, чим більше забувається образ, який лежить в основі ФО, тим слабше відчувається мотивація її актуального значення, і таким чином, зростає її семасіологічна функція. При використанні звороту nedat' апі babku у сучасного мешканця Словаччини вже не виникає конкретне уявлення про грошову одиницю, зворот сприймається як стійке словосполучення із значенням "скупа людина". Затемнення початкової образності часто призводить до втрати конкрегизуючої функції і фразеологізм починає виконувати інтенсифікуючу функцію. Конкретні уявлення, навпаки, посилюються у ФО, в компонентному складі яких є добре відомі слова, наприклад, у ФО nemat’ апі koruny, не мати зламаної копійки нумізматичні компоненти є конкректними словами, що створюють картину і цим будять уяву, отже, виникає більш чуттєвіший і живіший образ.

У зворотах типу "прикметник + іменник" найбільш істотну семантичну інформацію несе прикметник, мотивуючи загальне значення фразеологізму (tvrdc/t’azke grose. zobracky/mnissky gros; judassky gros; свіжа копійка; жива копійка; викинуті гроші). Слід відзначити й особливу роль числівників у фразеотворенні аналізованих ФО, які у складі даних зворотів, як і фразеологізмів з метрологічним компонентом, втрачають свос конкретно-числове значення та сприяють формуванню оцінково-кваліфікуючої характеристики чи значення кількісної градації ФО в цілому (і za tisic dukatov paripa sa potkne; три дні молотши - шеляг заробили).

Висновки. Здійснений функціонально-семантичний аналіз словацьких і українських фразеологізмів з компонентами-назвами метрологічних та грошових одиниць дав змогу найповніше виявити корпус цих ФО, дослідити роль даних компонентів у створенні загального значення ФО. Він підтвердив тезу багатьох фразеологів про синхронну специфічність фразеологічної семантики - її пейоративне домінування й антропоморфність, тобто майже виняткову спрямованість на характеристику людини та її діяльності.

Аналіз семантики метрологічних і нумізматичних компонентів у порівнянні з семантикою слова-етимона показав, що вони не перестають бути словами з притаманним їм "дофразеологічним" семантичним потенціалом, а цілісне значення ФО спирається на переосмислені значення компонентів, в яких "випливають" при її ут-

воренні певні приховані в умовах вільної сполучуваності смислові відтінки. Компоненти здебільшого безпосередньо впливають на семантику ФО, що зумовлено збереженням ними в певній мірі зв'язку з лексико-семантичним полем, до якого вони належать. Найпоширенішим способом переосмислення лексичних значень слів-ком-понентів аналізованих ФО є метафора, метонімія і синекдоха, при чому питома вага даних компонентів у формуванні значення фразеологічного звороту зростає при метафорі та метонімії. Метрологічні компоненти у складі ФО часто мотивують її семантику, не втрачаючи зв'язок з своїм номінативним значенням. Синекдоха властива, як правило, фразеологізмам з компонентом-назвою грошової одиниці, в яких нумізматичний компонент виражає поняття "гроші взагалі".

Важливе значення у підвищенні семантичної ролі компонентів фразеологічних зворотів має їх варіювання - чим ширший його діапазон, тим більша питома вага компонентів. Більшість слів вносить у ФО свою конотацію, що зумовлює стилістичне маркування різних варіантів того ж фразеологізму. Це заперечує думку про те, що компонент ФО не є словом, що після його вступу до її складу він втрачає усі ознаки слова, стає "не словом".

При зіставленні словацьких і українських фразеологізмів з аналізованими компонентами нами виявлено абсолютно еквівалентні одиниці. Більшу групу складають відносні еквіваленти різних типів, які частково не збігаються за семантичним обсягом, передаючи спільне загальне значення, але відрізняючись окремими диферен-ційними семами, формально-граматичною будовою. У конотативному аспекті розбіжності у ФО словацької й української мов виявляються на рівні емоційної оцінки, ступеня експресивності, сфери вживання. Безпосередньою причиною існування фразеологічних еквівалентів може бути певна спільність людського досвіду, універсальність категорій мислення людей, що викликає подібні характеристики і судження, або це наслідок взаємозбагачення і взаємообміну двох слов'янських народів як результат багатовікових культурних контактів. Окремі відмінності між фразеологією обох мов пов'язані з різним ступенем поширеності метрологічних і грошових одиниць на територіях Словаччини та України, частотності використання відповідних назв, а також різним практичним їх використанням у господарстві цих слов'янських народів.

Фразеологічні ресурси словацької мови виявлені ще з недостатньою повнотою, майже зовсім семантично і стилістично не досліджені та не витлумачені. Тому невідкладним завданням с створення спеціального фразеологічного словника словацької мови, наукова систематизація фразеологічних ресурсів на основі широко й інтенсивно опрацьованих джерел. Не менш актуальним є розвиток порівняльних досліджень на матеріалі споріднених (зокрема словацької й української) мов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.3 історії словацької парамеології // Проблеми слов'янознавства. - 1996. - 48. - С.96-100.

2. Проблеми фразеології в дослідженнях словацьких вчених !! Проблеми слов’янознавства. - 1996. - 49. - С. 168-171.

3.Словацька фразеологія з компонентами-назвами грошових одиниць // Славістичні студії. - Львів: Наукове товариство ім.Шевченка, 1997. -Т.1: Матеріали V-ro Міжнародного славістичного колоквіуму (Львів, 14-16 травня 1996 p.). - С.57-59.

. 4. Slovenska frazeologia s komponentmi-nazvov penazi // Varia

VI. - Bratislava: Slovenska jazykovedna spolocnost’ pri SAV, 1997. -Zbornik zo VI. kolokvia miadych jazykovedcov (Modra - Piesok 27.-29.11.1996).-S.233-235. .

5. Slovenska frazeologia s metrologickymi komponentmi // Slovo o slove (Словаччина). - 1997. - 3. - S.24-27.

6. Словацька і українська фразеологія з компонентами-назвами шляхових мір // Матеріали міжнародної славістичної конференції пам'яті професора Констянтнна Трофимовича (1923 - 1993): У 2 т. -Львів: Літопис, 1998. - Т. 1. - С.395-401.

7. Слово копійка у складі українських фразеологічних одиниць // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Слов'янська філологія. -2000. - Вип.81. - С. 180-186.

АНОТАЦІЯ

Унук 3.1. Словацька й українська фразеологія з компонентами-назвами метрологічних і грошових одиниць. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 - слов'янські мови. -Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню питання зв'язків між компонентом фразеологізму та словом-етимоном. Аналіз семантики метрологічних і нумізматичних компонентів у порівнянні з семантикою слова-етимона показав, що вони не перестають бути словами з притаманним їм "дофразеологічним" семантичним потенціалом, а цілісне значення ФО спирається на переосмислені значення компонентів, які здебільшого безпосередньо впливають на семантику фразеологічного звороту, що зумовлено збереженням ними в певній мірі зв'язку з лексико-семантичним полем, до котрого вони належать. Найпоширенішим способом переосмислення лексичних значень слів-компонентів аналізованих фразеологізмів є метафора, метонімія і синекдоха.

У роботі також вперше в українському мовознавстві осмислюються основні напрямки вивчення фразеології у працях словацьких лінгвістів, аналізуються роботи із загальних проблем фразеології, історичної і порівняльної фразеології, фразеодидактики, фразеографії, пареміології та психолінгвістичні дослідження фразеології.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, метрологічний

компонент, нумізматичний компонент, варіант фразеологізму, абсолютний еквівалент, відносний еквівалент.

АННОТАЦИЯ

Унук З.И. Словацкая и украинская фразеология с компонентом-названием метрологических и денежных единиц. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03. - славянские языки.

- Институт языкознания им.А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме связи между компонентом фразеологизма и словом-этимоном. В ней впервые в украинском языкознании осмысливаются основные направления изучения фразеологии в трудах словацких лингвистов, анализируются работы по общим вопросам фразеологии, исторической и сопоставительной фразеологии, фразеодидактики, паремиологии. Обращено также

внимание на психолингвистические исследования фразеологии. Анализ семантики метрологических, и нумизматических компонентов в сравнении с семантикой слов-этимонов показал, что они не перестают бьпь словами с присушим им "дофразсологическим" семантическим потенциалом, а целостное значение фразеологической единицы основывается на переосмысленных значениях компонентов, которые в основном непосредственно влияют на семантику фразеологического оборота, что обусловлено сохранением ими в некоторой степени связи с лексико-семантическим полем, к которому они принадлежат. Наиболее распространенными способами переосмысления лексических значений слов-компонентов анализируемых фразеологизмов являются метафора, метонимия и синекдоха. Последняя свойственна, как правило, фразеологизмам с компонентом-названием денежной единицы, где нумизматический компонент выражает понятие "деньги вообще". Метрологические компоненты в составе Лразсологичсской единицы часто мотивируют ее семантику, не теряя связи со своим номинативным значением.

Функционально-семантический анализ словацких и украинских фра }еологизмов с компонентами-названиями метрологических и денежных единиц сделал возможным наиболее полно выявить их корпус, исследовать роль этих компонентов в формировании общего значения фразеологической единицы. Он подтвердил тезис .многих фразеологии о синхронной специфичности фразеологической семантики - ее пейоративной доминанте и антропоморфности, т. е. почти исключительной направленности на характеристику’ человека и его деятельности.

Важное значения в повышении семантической роли компонентов фразеологических оборотов имеет их варьирование - чем шире его диапазон, тем больший удельный вес компонентов. Большинство слов вносит во фразеологическую единицу свою коннотацию, что обусловливает различное стилистическое маркирование вариантов одного и того же фразеологизма. Это опровергает мысль о том, что компонент фразеологической единицы не является словом, что после его вступления в ее состав он теряет все признаки слова, становится "не словом".

При сопоставлении словацких и украинских фразеологизмов с компонентами-названиями метрологических и денежных единиц нами выявлено определенное количество абсолютно эквивалентных

единиц. Большую группу составляют относительные эквиваленты разных типов, которые частично не совпадают по своему семантическому объему. Передавая общее значение, они отличаются отдельными дифференциальными семами и формально-грама-тическим построением. В коннотативном аспекте расхождения между фразеологическими единицами словацкого и украинского языков выявляются на уровне эмоциональной оценки, степени экспрессивности, сферы использования. Непосредственной причиной существования фразеологических эквивалентов может быть определенная общность человеческого опыта, универсальность категорий мышления людей, что вызывает похожие характеристики и суждения. Кроме того, появление таких эквивалентов может быть следствием многовековых культурных контактов, взаимнообогащающих оба народа. Отдельные отличия между ФЕ обоих языков, которые анализируются в работе, связаны с разной степенью распространенности и частотности использования метрологических и денежных единиц на территориях Словакии и Украины, а также с различным практическим использованием соответствующих названий в хозяйстве этих славянских народов.

Ключевые слова: фразеологическая единица, метрологический компонент, нумизматический компонент, вариант фразеологизма, абсолютный эквивалент, относительный эквивалент.

SUMMARY

Unuk Z.I. Slovak and Ukrainian phrazeology with the constituents of metrological and monetary units. - Manuscript.

The dissertation for the degree of philological sciences. The speciality 10.02.03. - Slavonic languages. The O.O.Potebnya Institute of Lingvistics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The purpose of this dissertation is to study the connections between the constituents of the phraseologikal unit the word-etymon. The analysis of the meanings of metrological and numismatic components in comparison with that of the word-etymon has shown that they do not cease being words possessing inherent "prephraseological" semantic potential, and that the whole meaning of the phraseological unit depends on the reconsidered meanings of its constituents, which for the most part, have direct influence on the meaning of the whole set phrase, which, to some

degree, is foreordained by their preserving the connection with the lexico-semantic field they belong to. The most wide-spread way of reconsidering lexical meanings of the constituents of the analysed phraseological units is metaphor, metonymy, and synechdoche.

As for this work, it is for the first time in the Ukrainian linguistics that main approaches to studying of phraseology put forward by Slovak linguists have been considered, as well as the works on general problems of phraseology, historical and comparative phraseology, phraseodidactics, phraseography, paremiology and psycholinguistic researches on phraseology have been analysed.

Key words: phraseological unit, metrological constituent, numismatic constituent, phraseological variant, the absolute equivalent, the relative equivalent.