автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Словообразовательная характеристика лингвистических терминов с компонентом ОНИМ

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словообразовательная характеристика лингвистических терминов с компонентом ОНИМ"

од

НАШСНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСШУТ МОВОЗНАВСША П«Н1 О.О. ПОТЕЕМ

/ 6 МП ®

1влксва ватшия Георгпвна

УЖ 800:001.4:801.54:808.2

СЛОВОТВIРНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1НГВ1СТИЧНИН терм1Н1в э компонентом

Спет альм сть ю.02.02. - росдйська мзва

АВТОРЕФЕРАТ дисергацл на здобуття наукового ступеня кандидата силолопчних наук

одеса - 1638

Дисертаи1ею е рукопис.

Робота виаонана на каФедр 1 рос1йсько°1 лови Одесъкого державного. ун!верси?ету 1и. 1.1. Мечникова Шн1стерства осв1ти икраЪпи.

Науковий кер1вник! доктор Ф1лолог1чннх наук, проФесор Карпенко Юрт Олександрович, Одесъкий державний университет 1иен1 1.1. Мечникова, зав1дувач каФедри укра!нсько'1 нови

0«Цц1йи1 опонепти! доктор Ф1лолог1чних наук. проФесор Бр ШИН В1ктор Михайлович, заступник директора 1нституту ново-знавства' 1п. 0.0. Потебн! НАН Укра1ни

кандидат Ф1лолог1чних наук, старший науковий сп1вроб1тник СОКОЛОВа Св1тлана 0лаг1вна. 1нститут ув.ра'1всько1 пови НАН Нкра'1ни

Пров1дна установа! К1ровоградський педагог1чний ун!верситет 1и. В. К. Виннкчвнка. кафедра рос1йсько! нови.-И1н1стврс1'во осв1ти Ук.ра1ин, п. К1ровогрсд

Захист в1дбудеться 1998 року о ^ год. ж

зас1данн1 вчено'1 ради Д. 231.72.01 в 1нститут1 иовоэнавств<

1м. 0.0. Потебн1 НАН Нкра1ки С 262001. и. Км1в - 1. бул. Грувевсь-кого.4).

3 дисертацДев иожна ознайоиитис« в б1бл1отеи1 1нституту нов< аиавства 1и. 0.0. Потебн1 НАН Нкра1ни.

Автореферат роз1сланий В 71МнЦ 1998 року.

Вчеиий секретер спец1ал1эовано1 ради Озерова Н. Г.

йкт.уадьн1ст;ъ fenvt дксертаиЛйно!. робот* зуков-юэна в1дсутн1стю коп-плаксних етинолого-сенантичмик досл1дж9Нь якстантнмя н!жповних зв'яэ-KtB на иатер!ал1 л!нгв1стично1 терп1нолог11. Актуольнип е розгляд теоретичних питапь дериват о до г 1Л, як! належать до акал1зу структурно! орган1зац1'1 словотв!рного гн!зда t. насаиперед» ч!тке подання слово-tsipkoi систекн як сукупност! реал1зова.них 1 потеиц1Лних сдинииь. що п&редбачае виявлення вс1х теоретично пожлквпх даривал1в I з1ставлення 1х з к1льк1ств реал1зованих одиниць.

Тепа аксертацП в1япои!дае ш>о4>1ля падково! тапм яовознавчих кафедр Ф1лолог1чкого Факультету Одеського державного вн!верситету 1нэ-itl i. I. Нечникова.

Майкова новизна роботи полягае в тони, во вона е першил досл!д-жйнняп v сфер! вивчення дистантних п1жковних эв'язк1в тери1ноеленен-т1в та 1х зтиион1в. проведеноиу на кв.тер1ад1 рос!йсъко1 л1нгв1стичпо1 тери1нолог 11. Новив е не т1лъки об'ект восл1д*внкя - л1нгв1стичн1 терп1ни э коппонентоп »ним. а 1 сапа, католика досл1дження. Впаршз да-аться коиплексний анал1з терп1н1в, ко в!стять м соб1 компонент оним. з точки зори Tlx еткнолого-сенаптичш»!, структурно-сепантично1 t Функционально! орган!заи!1. Встаиовлена залежи1сть н!ж етииолог1ею Tepnl-ноелеиента й nlpoc його сенантичного та норфонолог!чпого вар1юванпя. В л«сертаи11 реал1зовано п1дх!д до анал!зи словотв1рного гн1зда як до TPKitipHoro ' утворенкя. яке кожиа розглядатк в снствк! трьох координат за допопогою вектор!в.

Головка метр, досл1джвння - показати спеииФ!ку утворввання й Функ-ц1онування дериват1в. шя п1стять компонент аил. и, Це зилов лее потребу розв' язаннг. таких пр&ктичних завдань»

- з1братн в!дпоа1дну трупу л1нгв1сткчних терм!п1в>

- провтинолог!зувати Ixni складов! частинн»

- розглянути структуру терн!н1в на -ewitt на синхронному I на д!ахрон-нояв PlBHll

- дати характеристику сепантичник отношениям н!ж коппонентоп «наш. 1 його прототипов у аеф1н!и!1, а також п!ж гранатичноп стриктурою терк1на «а -енаш 1 згорнитов для Нога утворення екнт&кекчноп конст-

PVKulewi

- виявити Я систеиатизиватк суФ1ксальн! дернвати та 1хн! пох1дн! в1д тери1гн1в на -анил>

- побудивати etopVHV модель терн1н!в на -еншш

побудивати nojxpHv недель словотв1рнога гн1эдл Сдал1 - КНСГ) з вершиною »нам. яка дозволить зробити частиноновйу характеристику названого словотв1рного гШэда Сдал! - СП»

г

- на основ! ННСГ побисиватн за аопокогою графiв чвстниоясвиу- слова? в!рне et од ель СГ Сдал! - ЧСИ СГ) торв!н1в э вершиною ошии

- продставити КИСГ терп!и!в ua -вннм. за допоногою геоиетричного ието-БУ координат на площин1 й у простор!.

Роза'язанна иин практичная завдань наножливе без з'ясувания оьре-вих теоретичних питань. а сакег . - визначення тип« к1жиовного зв'язку та його пожливих прояв!в. ео ви-ни&ае и1ж тернХУюелеиеиток (вал! - TEJ i його етиионоиг

- дсФ!к1ц1я 1 &ласиФ!&ац.!я препозитнвннх тврн1но&леяект1в Сдал! -ПТЕ) в'сучзлнову ковознавств!, з'ясування Ххнього статусу залажко в!д етинологИ, структур«, сеаантики, сФери фуншйонування»

- харак.теристик.в. ионяття славотв!рна паром иг па Сдал! - СП?. 11 - и1сия в сучаси1й дериваи!Ан1А терн!иологШ

- висв!тленяя сп1вв!дношзнъ nix ьоняттяни СП i СГ, словотв!рна ланке Спал! - СЛЗ. словотв!рний ряд-,

- розиежування понять 1дептмФ1к&тор Спост1йний член} СП й дифе-рениХатор СэпШнмй член} СП> константна частнна СП ! зк!нна частице СП% вершина СП i 1двнтиф1катор С пост1Яи и Л член} СП*

- визначення тнп!в в!дношзкь у СГ Свласнв сннтагкатичнкк. уновно-син-тагиатичних /л!н1йно-парадкгиатичиих/ ! парадкгнаткчннх) ! в СП Суиовно-сиктагпатичних /л!в!йно-параднгиатичпик/, парадигиатичних t к.оординац!йних7;

- особлмвост1 иоделввакня деривац!8ного процесу й характеристика-не-oSxifliioro для досл1дження апарату С в&ленгмХсть, ширина гн1зза, глыбина гн1змв* обе а г гн1зда тсщз)>

- обгрунтув&ння пожливост1 виадристання при деривацЛйнопу ноделюванн! СГ методу координат у трим!рнону прострр! за допокогою вектор1в ! розкриття л!нгв!стичного сенсу побудовано! таким чикои иодел!.

Н розро8и1 цик проблей 1 полягае теоретична значения вьазаного досл!дження.

Гддовнини увт°Дани. як.1 застосовано в робот!, е>

- ввиторно-сепантичний анал1з, ор!ентований на в!ддалвн! етикологVI. тобта на внявлення н!жновних сепанткчннх зз'язк!в ,у реальних повах, як.1 ФушшЛонують у р1зних часових 1 просторових ви«1рах, тобто таких. яь1 не зб!гаються теипорально й локально»

- валептний анал1з терк1ноелвкента она и, шд характеризуе його здат-н1сть до правого та л1вого розвитку*

- метод трансФориац1А, за допоиогою яього вкявляються . типи сенаитич-ннх в!дношвнъ. що 1скують в терм!нах на -»нам»

- к.1лък1сний метод, який дозволяе уточнитн к!льв.!с«о сп!вв!дношння

р1эпих rpvn досл1джувапих одинииь. подати lx у вигдяд! таб.таиь (при висв1тдеин1 спеаумЯк.* ансчаптних м1жповних зв"язк1в. при вкзначенн1 типових суф1ксальнкх словотв1рних Форнант!«) i упожливлюе ьонстатаи1ю переходу к1льк1сних эн1н v як1ск1 (при визизмвпи!. статусу ТЕ)» - геопэтричний петод координат, ор!ентований на поаачу СГ трьапа ко-ординатапи за допоиогов вак.тор1в та супутн!й Яояу спос1б гра®1чно1 подачЬ СП i СГ.

Практична ц!нн1сть роботи визначаетъся тин. шо 11 натер1ади та результат« пожна викорпстати в курсах лехи1а 1з словотвору (при ви-shohhl когтлексних одикиаь uiel скстеки я властивпх in в1дношэнь). терп!колог11 (при висв1тлвнн1 праблэпи статусу 1нтернац1ональних тер-я1ноалеяент1в). ономастики (при створени! f запровадлязнн! нового тер-nlna). Деак1 положения дпсертацЦ апробован! в пронес 1 викладання ро-clftcbsol «ови як. 1нозетю1. За патзрLaaanw персиго роэд1лу дксертацП кожа бути створений перел!к 1птернац1ональпих члепент1& л1игв!стичиих TBPniHla на -ami и, я&кй п!стить 1хн» еткполого-сеиантичпу характеристику.

Досл1дж\)еаннЯ па.тер1ал ijlrwpve ях. v cipepl DlKcauil. так 1 в сфер1 $у«ш1о«увания терп!нолог11. Матер1алои для вивчвпня с 784. терн1ни з Kotinouatmm oiuut, в1д!браних з 27 словник1в. 41 зб!рпика наукових праиь', 38 поиограФ1й /включаючи дисертааП, п1дручнихм/. 14 автореферате дисвртац1й 1 1в статей. опу5л1ьованих у наукових пер!одкчиих видениях. Нсього опрааьовапо 33879 ctopIhok теисту.

ftnpgqa^la роботи. Основн! положения дисертаШ'1 знайтли.в1дбиття v долов1дах на п1жнародних I всеукра1иськ.нх конФерениЛях 1 ceniwapax у Киев! С1392, 1934. 1998, 1997), Москв! (1995). Харков! (1995. 1997). 0дес1 (1993. 1994., 1995. 1997).

Тепа дисертацП висв1тлюеться в дванадияти мау&ових гшбл1кац1ях, V тону числ1 у чотирьох статтях.

Стрцктцоа яисер-уаилг. Робота складаеться з1 вступу. трьох poaal-л1в. bhchobkIb. списку використаних дяврел (317 поэкц1й) та додат-к1в. Обсяг основного тексту - 175 стор1«ок Су towv числ1 - одинадиять таблиць та чоткри рисунки). долатк1в - 50 ctopIhok,

ОСНОВНИЙ ЗИ1СТ роботи

а вс-гуп 1 обгрунтовуеться виб1р тени, И алтуольн1сть, внэначають-ся иета й завдання досл1джвяия, аргупектуеться теоретична 1 практична ц1ни!сть роботи, розкривасться наукова новизна яйсертацИ. хараятери-зуються патер1али 1 иетоди досл1д*®ння.

У пердюич "Етиволого-сеиантична характеристика тери1но-

олемент1в. шо утворють тери1ни на -вшш" подаеться етинолог1я до-сл1джуваяих одиничь. Робота ведегься з деококпонэнткипи терк1кзин. оск1лыш. по-першз. вони е первиннипи шодо багатокоипокентннх, подруге. останн! завжди ножитъ бути зведен1 до двокоппонентних 1, потрете, значения препонента в багатоконпонентнону терп!н1 опосереако-вуеться семантикою ПТЕ в двокоипонентнону терн1н1. Спостер1гаютьс1 окрен1 винктки з цього правила, на яких пи акцентуеко ув&гу.

1снування двох вар1антних тери!н1в вшьи/внвла в суч&си1й рос!йсъ-х1й Л1нгв1стичн1й терл1нолог11 «ас свое кор1ння в давньогрэшгк1й в11 в аттичпожу д1алект1 фунхилонуютъ слова з копшжентон -£¿£¿¿2.. а I еол1йськону - з коипонентон :Ч'и/Л-. Слова аттичиого д1алекту залежнс в1д гшзкц11 елеиента у склад1 слова под1ляпться на дв1 групи>

перша иал1чус 16 сл1в. у яхих кояпонент - сто!ть на початю

слова, «I в друг1й груп1. шо складаеться з 15 сл!в. коппонент -£¿¡¿¿4. -реал!зуе свою л1ву валэнтн1сть. тобто взаенод1е з преФ1ксаии. ПозкиЛ: на початку слова в ФУнкиП кореня чи конпонзнта композита властив! елеиэнту - в^ма - сна в1дк!ну в1д -мМ^- -3. Характерна ознака сл!1 э компонентом . як1 належать до аттичного д1алехту давньо-

грецько! иови. полагав в тону, шо значка частика "1х С» 257.1 селаптнч-но сп1вв1дноситься э сучаснипи л1нгв1стичннни С нереважио ононастични-низ терн1нани. В еол1йськоку д1алект1 еленант - Чшр. - не вживаетьс. на початку слова <за виняткон 1 ленника е^Ц/ЧЧ. й д!еслава )

Слова еол1йсьяого д1алекту под1ляютъся на да1 групи» у периу входят слова, не запозичен! рос1йською новою Сслова з 8 ПТЕ). а в другу слова, як1 вжа пройшли адаптац!» на рос1йськоновнону грунт!. Прогно зусться перех1д деяк1х сл1в 1з першо"! групп в другу. В друг1й груп вид1ляються дв! п!дгрупИ1 в першу входять н1жповн1 оион1ии Сслова з ПТЕ). а в другу - слова з под 16кою сеиантичною структурою (слова з првпонентапи). Знайдено етииолог1чне п1дтверджвння того, шо здатн1ст сучасноТ. оскови отш вступати в зв' язок 1з б1льше. н1ж одни» препс ненток, заиладена в нов!-д*арвл1. ЗаФ1ксовано вживаиня компонент вкаа у склад! антропон!иа в нов1-Джерел1 й у иов1-реиип1ент1.

Залажно в1а покодзиэнкя препокент1в сучасмих л1кгв1стичнкх'теря! н1в з коппонентон оюих вид 1 лоно ав1 групи тери1н1а> першу Форпшг терк!ни э ПТЕ давпьогрецъкого походявння. другу - з препонентали ле тннського походжепня. Сп1вв1дношення и1ж к1лък!ств тери1н1в. шо утвс ршггь першу й другу групи. - 3«1. 11а св!дчитъ про б1лъшу поширеи1ст терп1н1в, утворених на основ! коппонект!в одк1е1 иови. Н результат векторно-сеиаитичного анал!зу, петою якого е в1ддалек! етииологИ

.становления н1жповних свпантичних в1дпов1дник1в и реальннх иовах.

Ф\ткц1опу1ЯЬ V р!зних часових I просторових плоиинах. било вияв-1еио ш1сть тип!в зв'язку препонент!в сучасних л!нгв1стичних терп1н1в. ' склад1 яких вкд1ляеться компонент »ншл. з 1хн1ни втиконаию

1. 0лнозначи1 слова мови-джерела передали свое едина значения су-юснии ПТЕ без 1стотних сепанткчних з«1н С цел тип зв'язку просл1дко-1уеться в 13 терп1нах 1з ПТЕ давньогрецького походкаиня « V б| терн1-ю.х 1з ПТЕ латинського походяяння), з1 значки« розширенняк сеи4нтич-юго наповнення (б тсрн1н!в з ПТЕ давньогрецького походжання 1 I тер-<1н з ПТЕ латинського походжения), 1з суттевин уточненная I конкретизацию С2 терн1ни э ПТЕ давньогрецького походжоння).

2. 3 ПТЕ сучасних л1нгв!стмчних терм1н1в закр1пилося перша, головне, значения "1хн1х втипон1в без сепантичних нашарувань Сияй тип зв'язку встановлений для 9 терн1н1в з ПТЕ латинського поход*аення I для 41 тери!на з ПТЕ давньогрецького походжеиня). э кардина-льнии роз-ширенням сепантичного обсягу атипона Спей тип зв'язку характериэуе б терн1н1и з ПТЕ латинського походхяення I 3 тера1ки з ПТЕ давньогрецького походяення), частковав його одаптац1ев С2 тери1ни з ПТЕ давньогрецького походжання).

3. Багатозначи! слова нови-джврела транспортували сучаснип ПТЕ аругоряяне значения без сеиантичних перетворень Сцей тип зв'язку про-стежуеться у 19 терп!нах з ПТЕ давньогрецького походэгоння 1 у 5 теремах з ПТЕ латинського походжеиня). з очевиднин сенантичнип додаткон Сцей тип зв'язку властнвий для ? терп1н1в э ПТЕ давньогрецького походжения й 3 терн1н1в з ПТЕ латинського походжения) I з частковоо ре-ал1зац1ею другорядного значения етинона Сйдеться про 2 терл1ни з ПТЕ лавньогрещакога походяиння).

4. Сучасн! ПТЕ сиитозують дек1лька значень сво1х сагатозначних етнпон!в без 1стотних сенантичиих перетворень Сцай тнп зв'язку про-стзжусться у 25 тер«1нах э ПТЕ давньогрецького походжвння I у б тер-п1нах з ПТЕ латинського походжения), э в!ачутнин поширенняк нои1на-тивних Функц1й <цей тип зв'язку встановлано для 3 терп!к1в з ПТЕ латинського пояоажэння 1 16 терп!»1в з ПТЕ давньогрецького аохоажвння),

Б. Дуже слабк! сенантич«1 зв'язки. як1 вкяваяеться «1ж ПТЕ повп-рециШента й словаки пови-ажэрела. св1дчать про р1зноиам1тн! прошзси сепантичного оновлення, ио грунтуеться на закр1плекн1 в сучасних ПТЕ значения, якого. не було А ие погло бути у вих1.дп1й хов1. а також па 'ааторсыюку, як правило. дов1лькоиу сприйнятт!. при терн1иуванн1 св-пантики етинона Сйдеться про 14 теря1н1в э ПТЕ давньогрецького похол-азапня й 7 терн1н!в з ПТЕ латинського походжения).

6. Emitan, ¡so ©ubkuíokuc u ков!~д>№рал! я& власна и&заа Састро »tt«, отворевий iesia TeoHiEaJ. ьид1ляеться в 3 тери1нах з ПТЕ латинсь кого сюааддгакня i в 3 терв!нах з UTE давкьогрецького походяення. Ети кок V взгляд! лативсь&ого itoHlsa вияилзний в одном терн!н!.

ГЕредстввлано такс» характеристику ПТЕ давмьогрешького або латин-съкого походжакия, sil i вккористову»тьса для як!сно! характеристик певиого класу ohikíe. i вступагаь и зв'язок !з oaujj. опосередковано ч бвзпосереднъо. ада не утворювть двокоппонентних дериЕат!в з основа ошш. Головною особлив!ст» uíel групк ПТЕ е те. ш» 61льша частик (? 1з 11} пае етииони йатинського паходжзния.

Анал!зуе-гься група терв!в1в, eis i» з первого погляди, сприйнаютьс es. трнковпокенти! через псевдоуяшш члекування прешэнент!в на складо б! иорфеви, одна з яккх Счи кояша} итворюе сапост!Яний терп1н з кои попемтов oH.ii.ji. £тиколог1чн1 дан1 св!дчать про те. шэ ПТЕ цих терн! híb, сягаючм под1ворФапвих пох!дних давньогрецьких сл!в, збврегл ст!йиий севантичннй за'язок 1з Так! препоненти розглядаються я:

uijilcüi -ra &вал!Ф!ку»тъся нани як склады!. В1д двоконпошзнтних тер-nltilB !э складкипи ПТЕ сл!д в1др!зняти трикомюнеитн! терн!ни. ПТ я&их, створен! на основ! норФан грваького походжання. окон!и1чн1 по-п!дпин яавкьогрецькин еловой. Наявн1сть тери!н!е 1з складники препо-пептапи. то легко чланиються, вважаетъея такою, ыо порушие систем» орган1зац1ю uiel групи терн!н1в» рековендуеться \тикати 1х створеиня

И pyuronu Розп1л1 "Дериваи!йна характеристика терн1н!в з коппо-пептон опии" характеризуются корФонолог!чн1 явкиа в структур! терн! и!в на -окая, як v синхроннону, так i в д1ахронноиу планах, класиф! куються вс! ПТЕ, ко беруть участь у творенн1 терн!н!в па -w.u. и» а са м! ц.1 Topitlmi анал!зуються з сенантичного та словотв!риого погляду.

Розгляд структур« тери!н!в на -ohujju з однии ПТЕ в д1ахронноиу ас пект! дозволяе вважати 1к такими, да vxBopenl способен складання основ» з синхронного погляди, за'язок ПТЕ з tbípho» основою они и. эд!й снкеться за допоиого» катер 1альио на виражвного !нтерф!кса -0-, яки] накладаетъея иа периий голосиий TBlpnol основи за гаплолог!чнин тн-пои. При утворенн! тери1н1в !з дво на чи б!льюе ПТЕ наявн1сть 1нтер-Ф1кса -О- в обов'яаково».

Залезио в1д структурво-функц!ональних особливостеа (э уракуванкя атимолого-сеиантичних данияЭ вс! ПТЕ. як! беруть участь у творенн TepnliiiB на -eaaü. класиф!куються як преФ1ксо1дк Свиступають т!льки в првюзииН. у. с клад 1 ковпизита) 1 як рамиксо1ми Сможуть вживатися шираю, н!ж V одн!й функиИ). В!дзначено непост1Ак!сть встановлеког! статусу ТЕ, прогнозуеться г.ожлиа!сть набуття ■ ниая нового в проиес

1Инзм1чного входження даиого ТЕ в систояу по в« I / чл тврн«полог11..

З'ясовано. шо на съогодн1 проияси творения терн1п1н на -вкам. ala->увзгггься за деФ1н!и1йнип типоп. усклаанени« ивнсдами аналогичного моватворенпя. Проввпвно а«ал1з fls^lnialft tbphIhIb на -пни.и, шо грун-суеться на розро5лен1а Ар1стотелэг! wrossal встановдання деф1н!и1й. у результат 1 якого анявлвпо типи сеиантичних BLanocsHb я1ж мтшнентоп мши та Лого прототитт у awHwlull яд я коп вид1лення родового понят-ся, шо розкрявас, IctcthL ознаам тер»1на на -wwiw. 1 виэначоно в1дно-зення «1ж граиатичпои структурой tepnlea на -»паи i згорнутою для ioro утворення сиитаксичпо» &о«стружи1еи виаз!вкос на пожлнв1 снн-гаксичн! реал1зои1* вндових розб1жяастеа.

а результатI анал1зу 120 asoltilulrt repnlulB на -они и. представлении у лэксикограФ1чния вмланнях 1 деяких нзукових прзцяк. впявлэно 1? ролових понять. яп1 св1дчать про те. сю сепантнчне наповнепня кл»чо-aoro коппонема тчря1па. на -mm u не за в жди 1дентичне значению терп1на 3tui;i_. Ключаanft колпонент терп1на на -о-ашх Стобто ТЕ -»ним.) коже бит и зп1стовпп екв1валштт тчрнШа ондхи. нати конкретпэовану сеиантику. разон 1з тип, в1дпов1даючи за зп1стои терн1нап асе&чвшхл. 1 ttfumm»-ruxu. пат и значения, шо (Цлковито протплежне зн&ченню терп!на вши. а також сп!вв1дноситись 1з поняттяяи тегилш.. сол&о.

З'ясувакна тип1в в1дпоииэнъ ni* теря1наяи з компонентен аншд. 1 згорнутипи для 1хнього творения словосполученняии. залежний член яких Мстить видов! в1дп1нност1 деФ1н1ц.11 терн1на. зд1йснтеться шляхов по-сл1доаного розгляду TepMiniB 1з оания. двоиа Я трьопа препонентаии. Вид1лено випадки нев1дпоа1дкост1 структура терн1на на -emut. в як1й не виявляеться сепантика словосполучення. ш нотивуе чей тер«1н.

1. У терп1нах 1з однин ПТЕ. ш утворилися на баз! терк!на »ни.«., перыа норФеяа е визначальною шодо друго1. тобто перебувас з нею в г1-потаксичних в1янога?княх атрибутивного типу. За ceoln сеиантичнии на-вантаженнян тери1ни на -окай, з однип ПТЕ под!бн1 до словосполучань. як! в1д«ива1Яь об'ектно-означальн! в1дношення. влаенэ означальн! в1д-ношзння. обставинн! значения, поеднуван! з необставинниии означальни-пи, 1.3 посесивкип значенная. значенная властивост1 ознаки. а також до словосполучень. як 1 характеризуешь клпчовий кояпонент за його в1дно-аинняи до конкретного нос!я. 1 до сдовосполучень. шо «¡.стать 1ивюриа-uiw про походавння. cnocoSx творения он1на.

1.1. У словосполученкях э об'ектно-означалънипи в1дношкняки. шо в1дпов1да«ггь нодел! RiNz. об'ектне в1днашенкя нев1дд1льне Bla озна-чалъного! однак координаа1я таких словосполучень 1э структурами влас-нв озиачальннпи сенантично не екв!валентна. КодиФ1каи1.Ъ кодел! Hi Hz

в1дображавть ко дел!. в яких одмничннй об'ект ноп1наи11 виражаетьс» терв1носполученняи а л1и!йною граиатичною структурою CN1-H2H2» fU-AdJafe» Ki-KzAdJ2tí2» Hi-H2M2ftdJ2K2). вбо - «¡що bíh не е одиничнт - вкрвж&етьса сполучзнняй терн!и1в з в1яловою гранатичною структурою.

1.2., Тврп1ни з озиачальнив тнпоп в1дношень «1ж компонентами передашься словосполучоннян з атрибутивнк» зв'язнои п1ж словаки, причоп! зшшжнз слово внступае в íopnl узгодженого прикпатнкка AcUiMx. Коор-.динац1я деяк.ик терп1н!в ttlel групп, заляжнкй «.оппонент якнх вьазуе h¡ в1дношзння до рег1ону Функ.ц10нування, ножлива з терв1напк. шо розгор-таютьса в словосполучвння з- б1лыи айо нент вкрахэзнкпн обставанниш значенняни Сtü-в Ka). 1 зовс1н пеножлива з терн!наии, ш розгортартъ-се в сдавосполучення з в1дноданпяии об'ектно-означальнпни ¡íiíte.

1.3. TepulHM, яв.1 Форкують дану групу, пожна звести до тринонпо-нентних еловоеполучекь 1з означальннп ткпок вШюшпъ, ш вкиикаюл за уиовн приляганна Чиенкика объект у родовону а1дп1нку до узгоджо-но1 форпк прикнетника, значения якого зб1гаеться 1з значениям препо-канта Nt-fidJ2H2. ДиякЛ tspkíhk uiel групи, ПТЕ яких е«.в1валентк сенантично прикнвткикая 1з локатквник зкачвнняи. иожуть розгортатис: танох. у словосполучепна з 61 ль и або иени вираженипк обстаяиннимн значениями.

1.4. Тери1ни на -«ruja ножна звести до словосполучень 1з б!льш аб иенш вираженикк обставишшпи значенная«. ш> сп1вв1дносн1 з означаль-нкпи зкаченняни. Терк1ии. як1 к&рактеризувть особливост! нон1наиГ предмет1в за и1сшан 1х роэтадавання, пажка звести до словосполучен! ta-я« №. як1 винн&ли шляхон внкористання прийпенпиьа на та Форки «tlctœaoro в1ди1ньа 1явнннк&. шо вьазуе на ор1ентир» якшо просторов* opíenTHp перебувае нижчэ в1д noeepxnl предвета, словосполученн утворюеться прийненнодон лом 1 вор вою орудного в1дк!кка ¿пенника, я&иД казивае ор1ентир Ri-лсд No. 3 боку Сфери фуныаонувошт клячо вий х.оипон8ит словосполучвння визначасться Фордов nicusBoro в1дн1н& ineiiHHKa Сйдвться про один або к!лька.) з орийманникон a вказана в!д

Оакочасно простереться иамарування часового в1диошвння на означальн

m вказуе на автононн1ть fioго коппокент1в>

Hz

-Н2 Ht— N2 » Hi- -К2> K2

1.0. Указана група терн1н!в координуеться э! словосполученняки. шо нають неузгоджене означения в Форн1 давалъного в!дн1нка з прийиен-никоя по /характеризуй ключовий конпонвнт за його в1дношэнняп до конкретного нос1я N1-/7» N3/» на в!дн1ну в!д нодел1 Н1-И2 ш« подель Вказуе на першоосиову творения 1хэн1, а не на його нос1я.

1.8. Терм1ни иожна звести до словосполучень, у яких суи1жна група визиачае характерна озкаку. властив!сть. Бона виражаеться Фориао орудного в1дн1пка 1иенника Сяк правило - одного. р1дша - двох) з' прийкенникон с, для яко! обов"язковия е означения уагоджене САсиа) 1 / або неузгодяэие (Кг)» (—с АсЫо Ко

N1 - с А&За Ко» N1 - с Ко Иг» N1-0 А си а На Кг> N1-

—с йсио «о

1.7. В1дзначаються терн1ни. як.1 за своею сенантичною функц!ев сп1вв1дносяться з терп!нами, шо кають два препоненти. 1 зводяться до багатоконпонентних словосполучень. котр1 н!стять 1нФоркаи11> про по-ходження, про способи творения вказаного он1на. Для пик терк1н1в характерна прон1жна позиа.1я н1ж терн1нани з однии ГПЕ й терн1наии з двона ПТЕ. 3 першини Св1дпов1дно) вони сп1вв1дносяться за структурою, а з другиии - за сенантичною повнотоп.

2. СпеииФ1ка в!днои»нь н1ж кокпонентакк в терн1нах 1з двона ПТЕ в току, щп вони Форпуються за нодвллм з ч1тко ф1ксованою позиц.1ею ПТЕ, у як1Л кожна перша иорфена е видовое шддо пох!дного двоиорФеиного слова.

2.1. Терн1ни з двока ПТЕ» препонент яких вказуе на походження 1кен1 в1д певно! категорП он1н1в. розгортаються у словосполучення Ас1Л1 К1> N1 - АсИг N2' Мх - РагЪ N2 1а загальнки значения* ознаки за сюходмэкняк. У структур! АсШ N1 1иевникон виступае тери!н 1з одкйк ПТЕ. котивуючий тери!н 1з двона ПТЕ, а основою прикиетника - терн1н 1з 1н1ц1альнин ПТЕ. Я структур! ««.-АОЛгМг 1нвнникои V називнону в!д-и1пку виступае терк1н 1з одним ПТЕ, иотивуючий тарн1н 1э двона ПТЕ, 1кенникоя V родовому в1дп1нку - 1ненникк пдоисхаждание., аздшгтед, дери&одде* а тв1рною основою прикнеткика, узгоджвкого з 1кенникоп v родовоку в1дм1нки. виступае терп1н 1э початковик ПТЕ. Продуктивнин V л1нгв1стичн1й терк1нолог11 у структур1 А4Л1 N1 вважаеться тип. ш складаеться э прикнатник1а. и яких вид1ляеться преФ1кс ог- 1 суФ1кс -н- 1з Значения» "пох1дний Сза походжвниям) в1д того, шо названа по-тивувчин словом", а в структур 1 N1 - А(ШК2 продуктивнин визиаеться суф1ксольний спос1б творения прикпетикк1в Сза допоного» суЯкса -я-)» використання суф1ксально-преф1ксального способу в иьону остшньоку внпадву (за допоиогою преф!кса ог- 1 суф1кса -/г-) призводить до аай-

во! саиантичнсГ! тавтологИ. Характерною ознакою водел! Hi - Part N2 е 11 широка використанпя в словнккових ст&ттях. Iiiqkhhko« и називгиэпу в1дп1нку виступае терк1к 1з однип ПТЕ. нотквуючий терн!н з двопа ПТЕ. д1еприк.петншиж - слова eSiulqabOHHWJl, Ьо^ншаииЛ, гиюи.з&е.зеан.ыа, lneaiwKon v родовов« в1дп1нку - терп!н ка -онии 1з однян ПТЕ. який е препонентоп вказаного тари1на з о. во па. ПТЕ.

2.2. Препоненти lepnlulu. як.i утворюють заэиачану трупу, первбу-вавть у г1перо-г1шш1п1чних в1дновеннях» тобто ПТЕ. m прилягае без-посередньо до основи oauu. яка вказуе на тип аласио! иазви. a. tuiiil-альний ПТЕ - у як1й сфьр1 онопастичкого простору ней ок!и Фукки1онуе. U рол! першго елепента тврн1н1в 1з двона прешнентаки коже вживатися ПТЕ. в сенантиц1 якого а!дображена подель Mi-s tío. шо характеризуй ключовий коппонвнт за сферою йог о Фупкц10нуванкя. Роэширення вказано'1 групи ПТЕ тера1н!в 1з ввома препонвитаки иожна прогнозувати на основ! ПТЕ. ant характеризуют^ об'еьт за nicusn його розташування чи за сФерою його функц1онування. Tepnltut. ш лажать в основ! зазкачено'! гру-ки, розгортаютьгя ь означальн! словосполученна 1з залэжнип членон -прикпетникоп. тв!рка основа якого сФорнована. тер«1но". на -qvuuí. i3 ПТЕ, шо роз«1шакий ка айсолютнаау початку Teimi.ua з двона ПТЕ 1 вка-зуе на cQèpv оиопастмчного простору, а Ключовип конпонентои. виража-нии Inetuninon у иозивжту cIhhIhkv, внступас tqphIh 1з однип ПТЕ. по-тивуючий терй1н 1з дно па ПТЕ» ftÜJi Hi. Рвкойекдуетьс» суФ1хсалытй спос1б творения приккетника за доштогою сиф!кса -н- .

2.3. Тери1ки. препоненти йкик харвхторизують об'ект за Г.ого кк.1-стю, трансФориуютьсв в атрибутивк! словосподучення la детальною фуик-ule» означения за як!стю, властивоетяпи. ступеней визнапост!, за роз-и1рои об'екта, який визначаеться сепантикою ПТЕ нотивуючого Tepnlwx з однип ПТЕ. 1 , .

2.4. Вид1ляються випадки квзб!гу структур« терн1«а на 1э двона ПТЕ з сепаптикою сдовосполучення, ш> його нотивус» йдвться. тобто, про тери1ни. то зайнають проп1жне положения н!ж тери1капи з двоиа ПТЕ й терк1нани з однип ПТЕ, в1дпов1давчи первдп за структурою Сч1тко вид1ляються два препоненти). а другии - за сеиаитичнип наваи-тажгнкяк, оск1льки по значат ь одинкчкмй об'ект.

3.1. СпешФ1ка в1дношень н1ж хояпокситапи в тери1нах la трьопа ПТЕ полягае в току, во для них характерна подаль 1з ч!тко заф!ксова-нип nlcuex ПТЕ. в як1й ПТЕ,' розтавованкй на абсолютнопу початку теряла з трьока ПТЕ, як1сно визначае- «отивуючий тер«1н 1з даока ПТЕ. препонент якого, зайнавчи кед1альну позиц1ю в Tepnliit з трьопа ПТЕ. харахтеризуе нотивуючий терп!н 1з одни» ПТЕ за походженняп або за

сферою ФитиЦонввакна.

3.2. Вид1лаються терн1ии, ко зайнзвть прон1*иу познц1ю н!ж тери!-нани з явова ПТа. в!дпов!давчи 1н за к1лък1стю експл1иитно виреяззиих кояпонент!в. 1 тер«1иаии з трьона ПТЕ. наближавчись до останн1х за сепантичнин обсзгоя, оск!льки нотивуйчипи для вказано1 групи терп1н!в внступавть селантлчко екв.1валентн1 терп1нам 1з двона ПТЕ терн1нн з однин ПТЕ, ключовий компонент вном и я них мае значения асеЬаояиц, Чэ призводить до того, щи в склад! одного теря1на сп!в!снуютъ два ТЕ аее&дв-, один 1з яких виражвнкй 1кпл!иитно Св ТЕ внии). а другий -експл1иитно, припону обидна нають однакове значения. Для уникнення Фоне-гично! I сензитично! тевтологИ ножна запропонувати як препонент терп!на з двона ПТЕ ТЕ кба^и-» однак нав1ть такий крок не лиоже запо-б!гти сепаитичнопи наповкенню тери!н1в.

Анал!э виявлэних нави Сяа у сфер! Ф1ксац11 терп1иолог!1. так 1 в сфер! VI Функц1онування) правих дериват!в в1д терп1н!в на -внам. дозволяв в1дзначитп дв! тенденцН право! дериваи!'! в1д досл1джуваних терп!н1в1 з одного боку. в!дсутн!сть пох!дних в!д тери!н1в за

дополотою типових суф!ксальнкх норфем» з другого боку, утворення

в!д терм!н1в иа -онлд значно! к!лькост! здатних до подальшо'1 аерива-ц11 суф!ксальких пох1дних. як1 належать до р!зних частин кови С1нан-иикн. прикиетники, д!еслова та 1х фории).

Пон1чено> чии уживан1ЕЯй терн!н. чип виршэ коло явка в1н характеризуй, тин б!лыиа пох!дних в!д нього утвортлгься. Залежно в1д к1ль-кост! су<51ксальних пох!дних та 1х деркват!в тер»1н1в на -екай, розгля-нуто, по-перте, 18 тери!и1в з одни« ПТЕ. що иають не иенш як и!сть дериват!в Стерп1ни з двоив, й б1льие ПТЕ, ип иають б1льше тести пох1д-них. нани не заФ1ксован!>. 1, по-друге, 71 терн!н !з одни» ПТЕ, 24 т«зри1ни з двона ПТЕ ! 1 теря1к 1з трьона ПТЕ, шо наеть хоча б один с«Ф1ксальний дериват. Н зазначених трупах терн1н!в визааються продук-тивн! форнанти. 123 тери!н!в з одния ПТЕ, 100 тер«!н1в !э двона ПТЕ й 2 тери1ии !з трьона ПТЕ на падать жодиого суФ1ксального пох!аного.

Наведен! в таблицах дан1 св1дчать про високу активн1сть дерива-ц!йних проиес!в в!д терп!н1в на -вним. особливо в сфер1 !х функц!0ну-вання. Порожн! кл1тинки в таблицах, тобто поки иш не створеп! пох!дн! сане в!д вказако! тв1рно'1 основи за допонагою даного Форяанта. эали-щаютьса такиии доти. доки ни не оперуаатикено прикладави/ як1 ноглн б '!х заповнити. оск1льки теоретично не мае перешол для утворення пох1д-ного за допопогою будь-якого Форяанта в1д будь-якого терм1на на -вним Сяк !з одним, так 1 з двона, тръома 1 т.д. ПТЕ).

Ця теза е базовою для побудови кодел! СГ. на що вказуеться а п!д--

супковону. тр^тьопу розд1л1 нагого досл1дження "Словотв1риа парадигиа I иоделювання структурк терк1н1в з коппонвнтоп тит.",

У СГ вид1лено три типи в!дкошены влас не сннтагнатнчн1 Ссполу-чуваи1сть порФеп у пох1диону слов!). уновно-синтагпатхчн1 чи л!нЫ-но-парадигн&тичнХ. як.1 хврактеризують слоаотв!рн1 зв'язки в СЛ. 1 власне перадигнатичн1, шз визначають даркваа1йи1 зв'язки 8 СП.

СП розглядаеться як. коиплексна оаиииия дериватологП, виражена наборов слявотв1рних сннтагн. ,06'еднаних на основ! сп1льност1 бази чи Форканта, для яких характернлй т!льки один с по с 16 словотворення. За-лажно в1д будови СП. сконстрыйован1 за допоного» однакових аФ1кс1в. визначаються ян. вф1кс&лън1 СП; СП, створвн1 в!д сп!льно1 тв1рно! ос-нови, - основа1 чи базов1 СП. ДиФ8ренц1аторапи Сзи1нкипи членапи) в базов1й СП е а$1кси, в аФ1ксальн!й СП - оскови. 1денткФ1каторок Спо-ст1йник членов) в останн1й СП вкстуиае &Ф1кс,- у перш1й - тв1риа основа. Константною частииою СП вважаеться «отивувча оаиниия. зп1иков ча-стпнов СП - потивован! нею утвореиня на однаковону ступен! словотво-ру. В1дношиння «1ж константною 1 эн1нною частинапи СП е л1н1йно-па-радигпатичниаи Суковно-синтагиатичкиви). Розлежувакня понять вершина СП 1 1лентиг>1к&тор СП здШснюеться такин чиноп» по-перша. вершина СП на входить до складу СП. 1дентиФ1катор СП е т1ею часткною. за до-повогою яко! в1дбуваеться сполучення члзн1и СП» по-друге, 1денти$1— катор СП - не обов'язковий компонент ус1х тип1в СП. вершина СП визна-чаеться т1льки в базовик СП> по-трете. 1аентиФ1ка.тор СП ноже бути представлений основою або аФ1ьсои. вершина СП - не иотивуюче слово шодо член1в СШ по-четверте, 1дентиФ1к.атор СП перебувае у власне син-тагиатичннх в1дношаннях 1з коамин диФерешиатороп СП, утворвючк сло-вотв1рн1 смнтвгни Сдал1 - СС), тол! ак вершина СП 1 члени СП в!д~ бивають умовно-скнтагматмчи1 Сл1к1йиа-паралкгнатичн1) в1дношапня, Фориуючк словотв1ри! парк.

Отже, и1ж вершинов СП 1 членами СП 1сну»ть яЛн 1йно-П9ршгнгн&-тичн! отношения, н1ж членапи СП - власне пврзднгп&тичн! в1диоквн-ня. и1.ж коппонентави член1в СП - власне синтагнвтнчпХ в1дкошання. В1аноканкя . п1ж диФервни1атораии. зуповлек! валеитн1стю пост!йного члена СП, вважаеться коордкнаи1Яиинн. тобто кожний каступний аифе-решЦатор не визначае порядку участ1 попередиього в СП. його перевагу в утворенн1 нового члена СП.

Ь' СП вид1лено три типи в1дношаиы координаи1йн1 Сп1ж диФеренц1а-торами). власне синтагнатичн! Св СО. власне парадигиатичн! (и1ж СО. Рад1вльне в1дображакня СП деионструс як власне синтагиатнчн1 I власне парадигпатичн! в1дношекня в СП Стобто в1дношвння всередин! СС 1 н1ж

нипи), так. 1 коордикаи.!йн1 в1дношання и!ж диферени!атораии СП. а та-кож сприяе роза' язанню питания про нвж1 розвитку СП. оск!ль&и про-п1иь. акий виходить 1з центра кола, ножа утворювати точки перетину з колон б!лыаого рад1уса.. ищ в1дпов1да,тняе СП, створен1й на витопу сту-пен! пох1дкост!. Разок 1з тип, кожна точка кола ножа стати центров 1к1Юго кола, тобто статус норфени як диФеренц1атора чи 1дентиФ!катор& СП не е стаб1льнип.

Тери1ии на -^нил об'еднуються в базову СП. диФерени1аторапи в' як!й виступають ПТЕ, а 1дентиФ!каторои - тв1рна основа екаш верииною СП е несюх1дне слово вшил.

Тври1пи на -онии, то утворюють СП, передаться Форнулов ПС ргЗ -ОГ1УШ, яка е норФнею под ел л/а вказано! СП.

На основ! иорФно! подал! СП побудована порфна модель СГ С ММСП. Основне значения НМСГ в току. шд а н1й представлен! в систеиатизова-ноп« й упорядкованоиу вигляд! вс! суф!кси. як! верить участь у тво-ренн1 терм!н1в, як заФ1ксовакик у словниках, так I Функц1онуючих-у наукових досл1д*8княх. Ис1 представлен! в ККСГ пох1ди! реал!зують свое праву валантн!сть, тобто в КНСГ не в1дбиваеться л!вггд розвиток основп »ком, шо не вплмвае на к!льк!сть ! як!сть суф1ксальних поздних. Зл1ва в1д ПС ргЗ-ОПУШ ножуть стояти р1зноиан!ти! пре-поненти (як сал1 преФ1кск, так ! преФ1ксо1ди 1 радиксо!ди). причову сполучення ПС рг)-ОПУШ 1з препонентоп нэ призводнть до втрати здатност! нати суф1ксальн1 пох1дн1,

ШСГ дозволила зровити часткноповну характеристику СГ. результатов яко! е побудоеа чясгиноновно'1 словотв1рно1 я од ел 1 С Г С ЧСН СГ). ЧСН СГ з вершиною »нам. чотиривалентна Сутворено! 12 !кенник!в. 8 прк-киетнмк1в, в присл1вшш1в. 2 д!еслова), СЛ. як1 утворюють вказану ЧСН СГ» проанал1зовано за частиноновнов повнотов, за довжиною 1 частотою реал1зац!й. За частиноновною ловнотою визиачеио одну чотиривалентну ланку Н-У-К-АОЛ-Айу, чотири тривалепти1 СЛ М-Аси-АйУ» M-N-Ad.J-Ad.vi Я-У-М-АсЫ-М» №-Н~К~А<и-А<Зл> 1 три двовалэнтн! СЛ №-№-А<и-Н» Н-Ай^-«» Н-У-У. наксинальна яовжкна, шо дор!внис чотирьон деривац!йнин етапаи. характерна для чоткрквалвнтно1 СЛ М-У-Н-Аси-А<1ч 1 для двох трива-лвнтних СЛ К-У-К-Аси-М. К-М-Н-Аси-Айу» п!н!иальна довжина, ио в!дпо-а1дае двом дериванЛйнип етапап. характерна для двох двовглантних ланок №-АсЦ-М» tt-V-V 1 одн!е1 тривалентно! СЛ Н-А(14-Ос1у. Три даривац1й-ник етапи а!дбувавться в одн1й тривалантн1й СЛ Н-Н-Аси-Айу й оан!й авовалантн1й К-М-Аси-К. Н!и1пальною частотою реал!зац!1 С15 в и!й ЧСН характеризуются дв! двовалантн! СЛ М-У-У» Н-А<и-Н •! три тривалент«1 СЛ Н-У-И-Айи-К» Н-М-К-А<и-Аа.У1 «-Аси-Ай7, наксинвльной С4) - трива- .

лвктна лавка K-tt-ftdj-fidv. Дв!ч! реализован! чотиривалеитна СЛ K-V-tt-ftcU-Adv 1 двовалентка СЛ N-N-ftdJ-K.

Застосування Н.'Ф. Клкненко 1 G. Й. Карп!ловськоп петоду координат для в!дображення СГ i його конплексних одинииь иа плошинЦ а тако* зроблзний наии висшэвок про наявн!сть у СГ трьох тйп1в в!дношень <власне синтагнатичиих, уновно-сштагпатичних /л1п1йко-паралигнатич-них/" 1 власне парадигнатичних) дозволяють представкти СГ i його складов! частини в tphhíphohv простор! трьох координат за допоиогою вектор !в. причоку як координати вектора, так i його довжина иавть глибо-кий л!нгв!стичиий сенс. За координатою X но ж» а визначитк загадь ни к!льк!сть норфеп у слов! Сзр. довжиио» вектора). к!льк!сть иорвеи. да стоять перод коренен Сза точкою прилягання вказаного вектора), I к!льк1сть иаступких за коренеп норфеп Свираховуеться за координатой точки к!ния вектора "и!нус" 1). Координата V вказус на порядковнй копер слова в СП Свираховуеться за довжиною вектора), на позиц.1» слова в л1в!й /преФ!ксальн!й/ СП С за координатою точки прилягання вказаного вектора) i у прав!й /суф1ксальн!й/ СП Сза. координатою точки к1н-ця вектора). За координате» 2 з'ясовуеться порядковий кокер слова в зазиа.чан1й СЛ Сза довжиною вектора), к!льй.1сть дериваи!йких етап1в. зроблених для створекня вказаного слова Сза ааажиною вектора "nlnvc" 1), використан1 в и!й СЛ способи caqbotbopv, причоиу к!дьк!сть пре-4>1ксадьних /л!вкк/ етап!в вираховуеться ai координатою точки прилягання вектора, а к!льк!сть суф!ксальних /правка/ e-ranla - за координатою точки к1ния вектора "hIhvc" 1.

Таьин чипом, модель СГ. побудована наии на баз1 геонетричного петоду координат у трии!рноку простор! за допопогою nerroplu, деионст-РУе весь спектр в1дношень у СГ. а також розкрявае noTsuuiEwi вершину СГ. Ни визначили 1! як СГ-нодвль - XY2, акиентуючи уеагу ка трин!р-коку п!дход! до вивчення стриктури СГ.

а п1дсуиках дисертац!! соорнульовано основн! шашьи Д0сл1й*8н-ня. Дистаитн! н!жиовн! зв'язки, шо простежушься н!ж одиништи нов. як! рунки1ону«зть v р1зннх ч&совкх *1 иросторових плотинах, иавть сво1 особливост! й п1дпоряаковуються певнкп законок1рностя«. Статус ТЕ вн-значаеться залежно в1д !хн!н отруктурко-функа1онадьних особлиаостэй ; урахуваннян етинолого-сенанткчних даних. Секантичне наповнення компонента онилл не завжди зб1гаеться з1 зн&ченняв тери!иа опии. Терн1ни на -emut ножуть розгортатисъ v словостлучэцня» граватична структур! вких ч!тко эувовлака сенантмчнин наааптажанняк терШма. У СГ вкд!леис три типн в!диош0ны влас на синтагиатичп! Ссподучуввн1сть корфеи у ш-х1дкоиу слов!), уиовно-синтагкаткчн1. шо характеризувть словотв!рн1

!' язки в СЛ, 1 власне парадигнатичн1» як1 визначають деривац!йн1 з'язкн в СП. СГ I його складов1 «ожить бути представлениях у трин1р->пу простор1 трьока координатаки за допокогов вектор1в» при цьоку 1 зордкнатк вектора, I його довжина кають глибокий л1нгв!стичний сенс.

Ц дод&тки СбО стор.) винасено катер1али до словника двококпонент-ян терп!к1в па -»аил,

Зи1ст дисертац.1'1 досить повно в1дбито у двенадцати публ1кац1ях _ зтора»

1. Об использовании порфвнного и словообразовательного анализа на ачальнон этапе обучения студентов-иностранцев языку специальности К зык. и культура. Парвая международная конференция. Материалы. - К.. 992. - С. 228-229.

2. Использование словообразовательной парадкгны при обучении язь»-у специальности студентов-иностранцев подготовительного Факультета / Язык и культура. Третья иеждународная конференция. Тезисы докла-ов. - К., 1994. - С. 338-339.

3. Об использовании словообразовательной парадигмы в учебных шеях Сна начальной этапе обучения студентов-иностранцев языку специ-льности) (( Новое в содержании и Формах обучения русскому языку ино-транных учащихся неФилологов. - Тула, 1994. - С. 64.

4. К проблеме системной презентации интернациональных терминов н х компонентов на начальная этапе обучения студентов-иностранцев язы-у специальности // Традиции н новации при обучении российских и ино-транных студентов на подготовительной факультете. Тезисы докладов и ообшвний. Международная конференция. - И., 1395. - С. 79. - а сп!в-вторств 1 з Кириченко Л. Г.

б. Словообразовательная парадигма как комплексная единица дерива-ологик Ск истории вопроса) // Всеухра'1нська наукоао-методична конфе-енц1я "Вкш.1 учбов1 заклали акраХни 1 проОлеии розвитку м1жнародних в'язк!в". Теэи допов1дей. - Одеса. 1994. - С. 101.

6. О типах словообразовательных процессов при производстве лкн-вистических терминов с элементом внии // Состояние и перспективы бучения отечественных и иностранных студентов в визах Украины. Тези-ы докладов неждупародной юбилейной научно-практической конференции. '

Одесса, 1995. - С. 22-23.

7. О проекте создания словаря интернациональных элементов лингви-тических терпинов с компонентом ORU.iL // УосаЬц1ида е1 уосаЬц1аг1иа. б. научн. тр. по лексикографии. Вып. 3, Под ред. В. В. Дубичииского.

Харьков, 1998. - С. 107.

8. К проблеме этимологизации некоторых ономастических терминов •

Сна иатериале двухкоипонентпих терликов с элэпвнтон ъмиО // Онопа-стика сх1дних слов'ян. Тезк допов!дей пайкового сеп!нару. - К.. 1996.

- С. 96-93.

9. Этипологичвские пояснения к некоторый лингвистически» твриинам П Vocabulum et vocabularlum. Сб. каучн. тр. по лексикографии. Вып. 4. Под ред. В. В. Дубичинского. - Харьков, 1997. - С. 43-44.

10. Секакткчне сп1вв1д«ошння и!ж ко и rto кентом анСм. 1 його прото-ткпоп V даФ1к1цП. Tepnlna на -он^и. - Ковознавство. - 199?. - Н 2-3.

- С. 27-29.

11. Суффиксальные производные Теркина »нал. и его этииона И Проблеми оноиастичного словртвору. Тези допов1дей каукового сем1нару.

- К. , 1997. - С. 21-22.

12. Рус. онаднмй, шмшша, »наличный - укр. внХ,«кил, вк^лЬчнаа. aatjjiLcuuiü ft Шор1чн1 записки з ук^аХнського новознавства. Зб1рник пау&ових статей. - Одеса. 1998. Вкп. 6. - С. 65-68.

1вапэв& Н.Г. Словотв1рна характеристика л1нгв1стичних тери1н1в з кокпонентон екал. - Рукопис.

ЙнсертапДя на здобиття вченого ступаня кандидата Ф1лолог!чних наук за спец1альн1стю 10.02.02. - рос1йсь&& нова. - Ihctktvt ковознав-ствэ. inen! 0.0. Потебн! HAH Ыкра1ни. Ки'1в, 1993.

У аисертаи.11 анал1зу*ггься дистантн1 п!жяовн1 зв'язки. ъиявлен! в реальпих ковах, аля не сп1вв1дноских твипорально 1 локально. Визкача-еться статус терн1новленент1в, як1 складапть тори1ии на -ешь. Харак.-териэуоться иорфонолог1чн1 явиша в досл1джуван1й rpynl tsphIuIb на -опии, Ц словотв1рнояу гк!зд! вид1лено три типи в1дношень. шо дозволяв г.редотавити словотв1рне гн1здо 1 його складов! в трия1рнопу простор! тръох координат за допокогоп вектор1в, причоку координатк вектора 1 toro ювжкна нають глибокий л1нгв1стичний сенс.

Ка»чов! слова» дистантн! »1жиовн1.зв'язки. тери1коалеиент. сло-парадигм». дедиваи1»не но'далювання.

Иванова. Н.Г, Словообразовательная характеристика лингвистических тавкинов с «.ожпоаантон ошил. - Рукопись,

Длесертепжа нь соискание ученой степени кандидата Филологических «ну«, па слванальност« 10.0%. 02. - русский язык. - Институт языковеде-пне имени A. ft, Потебни НЛН Окраины. Киев. 19SS.

В диссертация анализируются дистантные нежъязыковыэ связи, выявляемые в язык&х реально существующих, но не совпадавших теипоралько и

локально. Определяется статус терминоэламентов, составлявших термина на -онии. Характеризуются морФонологическне явления, наблюдаемые в исследиемой группе терминов на -»ним. В словообразовательном гнезде выделены три типа отношений, что позволило представить словообразовательное гнездо и его составляющие в трехмерном пространстве по трем координатам с помощью векторов, причем координаты вектора и его длина обладают глубоким лингвистическим смыслом.

Ключевые слова> дистантные межъязыковые связи, терминозлеиент. словообразовательная парадигма, деривационное моделирование.

Ivanovo Н. G. Uord-building characteristic of the Linguistic Terms with the Component онли,- Kanuscrlpt.

Dissertation presented to acquire candidate degree In philology In speciality 10.02.02. - The Russian language. - 0. Potebnya Institute of Linguistics, National Academy of Sciences of Ukraine. Kvlv. 1998.

Distant interlanguage connections existing In the real languages but not coinciding temporaly and localy are analysed in the dissertation. The status of the termelaments composing terms on -auu.u Is defined too. Horfonological phenomena observed In the investigated group of terms on -анид, are characterised In the dissertation. Three types of relatlones have been distinguished in the word-bulldlng nest and therefore It became possible to reprlsent the ward-building nest and Its components In trlmeasurlng space by three coordinates with the help of. vector and moreover the vector's coordinates and vector's length possess the deep linguistic sense.

Key wordsi distant interlanguage connections, termelements. uord-bullding paradigm, derivative modeling.