автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Словообразовательное гнездо с исходным словом-гатонимом в современном русском языке.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словообразовательное гнездо с исходным словом-гатонимом в современном русском языке."

nna

> я i1 Г.71

t 1 Ul-п

Одеськнй державннй университет ¡и 1.1. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

Яроцька Галина СерпГвна

СЛОВОТВ1РНЕ ГН13ДО 3 ВИХ1ДНИМ СЛОВОМ-СТАТОН1МОМ У СУЧАСН1Й РОС1ЙСЬК1Й MOBI

Спещальшсть 10.02.02 - росШська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

Одеса — 1996

Дисертаидею е рукопкс.

Робота виконана в Одесьному державному университет! I.Т.Мечникова

Наунови'л керэвник - кандидат ф!лолоПчних наук, доцент

Попова Валентина Олександравна

ОфЩайн! о по не нт и - доктор ф!лолопчних наук, професор

Смольська АделаЁда Костянтинхвна

- кандидат фзлолопчнюс наук, доцент Морозюк 1рина Звгенйна-

Провадна установа - Кзровоградський шдагогччний

1нститут зм. В.Бинниченка

Захист вздбудеться 10 жовтня 1996 року о 13 годин1 на зас!данн1 спец!ал1зовано? вчено!! ради К.05.01.12 в Одеському державному ушверситет1 (270058, м.Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 130).

а дисертацгею южна ознайоштися в науков!й б1блзотещ Одеського умверситету.

Автореферат роз!слано " 11 вересня 1996 р.

Вчений секретар спещалззовано* вчено* ради

Тхор Н.М.

Структурна шунктя словотвзрнях з!днодень, я--: зисчо, зляз-ляеться в орган!за1Ш кзйпрост1ших элемент!в лекс.гчно? систзми мови в бальш!. структурнэ-семантлчн! адностт - слэзэтэ-^-и гн!зда (СГ). Наукозе, теоретично опсзцювання словотв!рних гн-:зд та знакомство з теорзею ц^еК проблемы дозволлкгь улорядкуачта систему опису тип!в словотв1рних вщношень, дата обсягову уязу про !х глибину та складмсть.

Усеб!чке вивчення як загальних, так а нонкрзтн/.х пптань тео-Р5? СГ дозволяе також прогнозувати Чхнз ?:;.:оз!рк! до рлзз:а'!К1 характеристики з достатшм ступеней взропляостз.

У зв'язку з цим нам уяЕляеться перспективна,! ак?.л!з фоомаль-но? 1 се»антично! структури СГ з вихЗдним словом-статон-«ом '.

У реферованзй дисертац!? встановлюються законом!ркост! утво-рення дериват!в в!д назз кра^н у сучасн4'" рос^йськ^ '.юзт; визна-чаоться способи 1 засоби творения дериваттв, як! перебуззгэть на р!зних ступенях слово творения. У пращ описуеться ме-'анлзм творения похздних, якг реал1зують р!зн! се?*античн! мч'сця типового словотв!рного гн!зда, вид!ляються морфонолопчн! язида, до виника-ють на морфемному шв1, а так ох вэди морфонолопчного вар!:овання з досл1джуваних актах дериват?. При накладанн! конкретних СГ на типов! визначаеться слозотв!рна активн!сть вих!дного слова - ста-тон1«а 1 кого деривац1Йн! мокллвост!.

Пое^метои досл!дження роботи е статон!ми 1 ВС! пох'дни з1.т них на р!зних ступенях словотзорення. Ие? нлас он!;.:э з являе собою в!дкриту систем, яка регулярно поновляеться новлнл одлнщя-т. Адл© утворюються нов! дергтзви 1, в!дпов!дно, нов! стчтощми; отже, нов! назви з'являгаться, замзнюши стзр!. А у лтнгв!ст!в (у так1й ситуац1К) пост1йно актуальним е заздакня констатувати 1 досл!джувати похда! в1д назв держав.

Джевелаыи досл!д~уваного матер!алу послужили адм1Н!стратив-но-територ!альн1 дов!дники, дов!дник "Кра?ни св!ту", пер!одичн! ввдання 1 так! словники: "Словарь прилагательных от географических названий" (Левашов, 1986), "Словарь географических названий СССР" (1983), "Словарь названий жителей СССР" (1975), "Словарь географических названий зарубежных стран" (1970), "Словарь совре-

Статон!м - клас топон1м!в. Власна назва дерхави. Наприклад: Л!ванська Республ!ка (офадйна форма статошма), Л!ван (неоф!-ц!йна форма статошма). -

ценного русского языка" (БАС в 17-ти тонах), "Словарь современного русского языка" ОААС в 4-х томах), Словари новых слов и значений ("Новое з русской лексике") 1977, 1973, 1979, 1980, 1981, 198?, 1983, 1934; "Новуе слова и значения". Словарь-справочник.-)'.., 1971 и 1934 гг.; "Словообразовательны"! словарь русского языка" (Тихонов, 1935); р!зш орфоеп1чн! словники, дов!дники для праи1вник1в полти, рос!йськомовн! газети, що виходять у Москв! й Одес! (див. список дав рел), а також слова, одержан! в результат! проведения л!нгв1стичного експерименту.

Назван! лексикограф!чн! даерела оброблен! методом сущльного теиатичного добору. На шдстав! цих матер!ал1в укладалися гн1зда для вс1х юнукяих у сучасн!й рос!йськ!й мов! назв держав. У ди-сертацИ анал!зуеться б!льше 800 найменувань, серед них: I) 196 статон1Шв, 2) 425 дериват!в, заф!ксованих у оф!ц!йно-д!ловому мовленШ. - узуальних та взузуальних, 3) 184 в!дстатошм!чних по-х!дних, одержаних у результат! л!нгв1стичного експерименту з мов-лення нос!1в рос1йсько!1 мови, 4) 103 в!дпов!дн! деривати, утво-рен! у рос!йськоыу мовленн! !нозещями - ммцями.

Мета ^ завданняпрац!. Основна ыета - показати сшциф!ку творения дериват!в, як! входять до словотв!рного гн!зда з вих!д-нш слов да - статошмои сучасно? рос!йсько? мови. Досягнення поста в ле но Ч уети зд1йснюеться через розв'язання конкретних завдань: I. визнвчити структуру гн!зда 1 його складових частин;

о-лсет:: оскэзн! слозотв!р.ч! тггд, оа утворювчься в!дста-

тон!м!чн! деривати; Ь. виявити ступ!нь словотв!рно1 активное?! Р13НИХ труп статон!-и1чних основ;

4. дослшити специф!ку шрфонолопчних явищ, як! супроводжують процес словотзэдення у р!зних трупах в1дстатон!м!чних дерива-Т1в;

5. показати вплив фонетично! структури ф!налей статошм!в на ви-б1р словотв!рного форманта;

6. схарактеризувати словотв!рн! засоби в!дстатон1м!чних пох±дних та специф1ку !х фунндюнування;

7. виявити, по можливост!, причини й умови словотв!рного вар!юван-ня в1дстатон1ы!чних ад,ектон!ы!В ! статойкон!м!в та поставити питания про визначення основной форми вар!антно? пари;

8. за результатами л!нгв!стичного експерименту виявити, чи !снуе залеянють морфонолопчного ! словотвюного вариэвання в!д

социально? 1 нацюнально! -характеристики ыовлян.

Актуальн1сть^воботи визначаеться все зростакяою потребою порядаувати 1 систематиэувати деривати в1д назв держав, К1лынсть ких останн!м часом значно зб1льшилась.

Необх}днють глибоного вивчення мовно? система, I! 1сторИ основних законошрностей розвитку потребуе внщлення окремих, эрзвняно вузьких аспекмв досшдяення - сгоциф!чних словотв1рних ИЗД 3 ВИХхДНИ« СЛОВОМ-СТЗТОН1НОМ. В1ДСТаТ0Н1М1ЧН1 прикметники зд'ектонтшО 1 назви жител!в - громадян дерзави (дал1 - статой-зндмуЛ здавна складають одну з найчисленниаих 1 частотних груп зриват!в. Це, з одного боку, найб1льш прогнозоваяа частина лек-аш, а, з 1ншого - вакко утворювана, представлеш числзнними ва-[антними формами. Нос11 иови, особливо 1нозещ1, нер!дко В1дчу-шть груднощ! при творени багатьох в!дстатонзм1чних дериват1в.

Актуальник такоа е розв'язання ряду проблем, пов'язаних з !ор!ею словотв1рних гшзд. Найважливии серед них: установления тологИ гн1зл, характеристик кожного типу, укладання 1нвар1-[тних схем гн1зд. У«вир1шеян1 пих проблем - теосетична_знач2-£ть даного досл!даення.

Урахування словотв1рна.гн1здового опису лексики - це один 1 рацюнальних вшшв поя вивченн! мови, особливо для тво-ння потенц!много лехсачного запасу, бо бпльав частина ленсич-:х олиниць будь-яко? к'овно! системи виявляеться пов'язаною бою словотв!рнк5.!Л винозешями. На осноз! словогверного мате-алу формуеться почуття мови, яке широко використэвуеться в мето-Ш викладання росдйсько! мови як 1ноземно1. Так, наприклад, як-в1дош, що житель Китаю - китаец, то легко здогадатися, що жиль Япон11 - японец, а Сир!? - сидиед. Проте складнють навчан-мов± через словотв1ра1 гн!зда полягае в тому, що й дос! немае эвотв1рних словник1в, побудованих за лексико-семантшними харак-ристиками (а не за алфав1тним принципом вих!дних сл!в). Для ворення такого словника в кожмй повнозначн!й частин! иови сл1д щлити лексико-семантячн! г рули вих!дних слзв; коашй з таких т повинне в!дпов1датя гю.здо-1нвар1ант, що включае найб!льш эактерн! словотв!рн! тили та систему 1х взаемовшюшень. Части-о цього словника ыоае бути дане досзидження словотв1рних гн!зд зих1дним статон!мом. У цьому полягае основна практична, „значусь роботи.

Досл1дження мояв бути також використанз 1 для складання гласу типових схем словотв!рних гшзд", де ф±ксуються еловой

тв1рн1 можливост! непох1дних ел!в на лексичному р!внз з ураху-взнням ?х приналехяост! до лексико-семантичних труп. У схем! вка-зуються сечантичн! групування пох1дних сл1в 1 т! словотв1рн! форманта, як! можуть бути зикористан! для цього.

дослидення пов'язана 1з складанням типових схем словотв1рних гнззд з вихЗдним еловом-статошмом. Угоршэ доел* джуються законом!рност! утворення дериват1в ус1х ступемв словотворення взд ! нтернац!ональних власних здан у. сучаснзй ро-

С1#СЬКЗЙ МОВ1.

У перше визначаеться словотв!рний потенщал .цього класу он!-, мзэ, прогнозуються морфонологзчнз засоби, використовуван1 р1зно-структурними статоосноваии, 1 це дозволяе говорити про швн! тен-денцИ основных словотвзрних 1 морфонологзчних тенденщй вздста-тон!Ы1чного словотворення. У робот! досл1джукгься деривати, що функцзонуоть у рос1йськоиу иовленнз знозеыцзв, аналззуються мор-фонолопчнз. варзанти статойконзмзв у ыовленнз. носЦв роезйсько! • иови (якз не були предмэтом спец1ального вивчевня).

Питания в!дтопон!м1чного словотворення, етнонзмзчно! система росзйсько1 ыови розглядалися в роботах Р.О.Агеево* (1990), В.О.Горпинича (1962, 1972, 1973, 1976, 1985, 1983, 1990).А.Д.Зверева (1976, 1981), Г.Ф.Ковальова (1978, 1982, 1989), В.А.Никонова (1970), З.О.Левашова (1968, 1981, 1984), Н.ЫДерненка (1976,1982, 1956, 1939) та деяких тих учеких.

Однак неуае моногог^чних досл!джень, присвячених спецзально в?дстятон1 мзчним дериватам у сучаснзй росзйськзй мовз. Немае та-кот словника, який фзксував би форму статойконзма й ад'ектонзма в1д зснуотих в сучаснзй росзйськзй мовз назв дерзав, хоч необхщ-. н!сть такого словника-довздника неодноразово вздмзчалася в лзнтвз-стичнзй лзтературз. 1 пресз.

На^за%ист виносяться так! положения:

1. Виб1р деривацзйних суфзксзв у процесз творения дериватзв в1д статонзшв у росзйськзй мовз залеяить взд двох основних фак- .

торзв: традицз! (узус), фонематично* структури фзнал! (кон-сонантно? або вокалзчно*) тв1рних.

2. Характерною особливзстю досл!дяуваного матерзалу е постзйний (константний) наб!р член!в парадигм, вздносна одноманзтнзсть в офорыленнз однакових словотвзрних значень.

3. При твореннз вздстатонзмзчних дериватзв виявляеться загальна тенденцзя: прагнення до збереження твзрно! основи у склад!

пох1дно! у незмтному зиглядь V. В!дбуваеться актив!зайдя продуктивних 1 регулярних словотв!р-них тип!в, послабления впливу на слозотвзрн! процесц морфоно-лопчних явшц, посилення аглютинативност! на морфемному шв1. >. Виб1ркова сполучувамсть ыорфонолопчних засобав з даншли сло-вотв!рними основами сприяе розвитку вар!ативносш в досл!джува-ному клас! дериват!В. >. Наявмсгь вар!ативност1 у в!дстатон!м!чному словотвореши св!д-чить про те, що цей клас пох1дних знаходиться в процэс1 становления.

Нето£И_зосложения. Характер досл!дження обумовив необх!д-нзсть використання р!зних методов. Основним методом е шдуктивний, з елементами описового 1 пор!вняльного методов. У робот! винорис-гано також метод л!нгв!стичного експерименту - анкетування; для визначення к!льк!сних характеристик анал!зованого матер!алу вико-ристовувалися прийоми статистшного методу.

АпЕобац!я основних результат!в досл!дження зд!йснговалася на п!дсумкових наукових конференшях викладач!в Одеського державного ун!верситету в 1988, 1992, 1995 рр., на республ1канських.1 мз.ж-вуз1вських наукових конференц!ях: "Великий Жовтень ! розвиток духовно! культури слов'янських народ1в" (Одеса, 1987), м!жвуз!всь-к!й науково-практичн!й конференц!! молодих учених (Одеса, 1987), "Двомовмсть у радянському сусп1льств!" (В!нниця, 1988).

Зм!ст дисертац!? в!дбкто в чотирьох публикациях.

Структура роботи. Дисертащя складаеться !з вступу, чотирьох розд!л!в, висновк!в, списку використано! Л1тератури, джерел, до-датка, у якому наводиться в!дстатон!м!чне типове гн!здо - генотип.

Змют роботи.

У встщ! обгрунтовано виб!р теми та Н актуальнють, визна-чено новизну роботи, теоретичну та прантичну значущють, названо методи дослздавння, джерела фактичного матер!алу, основн! тези, винэсен! на захист.

У пешом2_22зз!Л! "Словотв!рне гн!здо як комплексна одиниця словотв!рно? системи" визначено основш аспекти вивчення слово-тв!рного гн!зда - формальний ! семантичний, описано р!зн! типи гн!зд з точки зору структура ! обсягу. Розглянуто такок теоретич-н! проблвми вивчення складових словотв!рного гн!зда - словотв!рн! парадигми та словотв!рн! ланцюги.

- б -

Структура описування в!дстатон1м!чних гн!зд може бути охарактеризована на основ! лексичного обсягу гшзда з урахуванням. млькост! лексичних одиниць, що входять до Poro складу; глибини гн!зда - максимально! к!лькост! <ступеhíb словотворення; ишрини . гн!зда - млькост! безпосередньо tbíphhx в!д вих1дного слова.

Формальна структура гшзда визначаеться сп!вв!дношенняы л1-н!«них i паралельнях словотв!рних парадигм, як! упорядковують ст; пен! пох1дност1. ФориальниЗ аспект дослшсення гн!зда передбачае також вщцлення законошрностей коиб!наторики словотв!рних мор-ф1в, ыожливостей сполучуванност! иорф!в i опису явищ, як! вибув! шться на иорфеыних швах, тобто морфоколопК i морфотактики СГ. У формуванн! словотв1рноК системи мови беруть участь також так зва-н1 шкросистеыи тшдних в1д сл!в едино!! лексико-семантично! групп. Ц! м1кросистеии пропонуемо називати гн1здами-генотипаыи.

Для кожно! лексико-семантично! групи складаеться 1нвар1аят словотмрного гмзда, який в!дбивае вс! юнуот! форыально-смисло-в1 в!дношення Шж словами ц!е! групи в узагальненоыу вигляд!.

У Другому роздш "Статон1ми як вершина словотв!рного гн!з-да" досл!джуеться сяециф!ка статон!«а - власно? назви, подано класиф!кащю за структурою: односл1вн1сть/багатосл1вн!сть, зм1яю-ван1сть/незм!нюван1сть, скороченють/нескороченють, консонантно' го/вокал!чного гарактеру ф!нал! основи; описуеться структура баг; то с л! внит статонимв.

Окрами/ параграф розд!ду присвячено терм!нолог!? досл!джен-ня. Введения терм!на статонш дозволяе розр!знити в тершнолог!! сучасно! ономастики назви Р1зних географ1чних i державно-терито-pi альних найыенувань. Виправданим з л1нгв!стично? точки зору вва жаемо й уживання терм!на статойкон!ы для позначення ocí6 - пред-ставник!в (гроиадяя) держав.

У параграф! "Словотв!рний генезю статон!м!чно! системи росписью! мови" описано дераващйну íctopíd досл!джувано5 групи он!мтв, у як!й вшляеться дек!лька пвр!од!в, обумовлених змта-ми в морфолог!?, словотвор! i в особливосгях НОМ!Нац!1.

Структурна класиф!кац!я топон!Шв запропонована В.О.Горпи-ничем (1974), якоюсь шрою може бути застосована й до статон!м!ч них основ. Так, наприклад, диференц!альн! ознаки 0дшсл1вн!сть/ багятосл!вн!сть, зм!нюван!сть/незм1нвван!сть, консонантний/вока-л1чний характер ф!нал! пох!дних основ багато в чому обумовлюють

вогв!рний процес 1 в!дстатон!м!чних основ. Але, кр1м перерахо-их ознак, у клас1ф1кац!ю статошм!чних основ сл!д увести, на У душу, 1 хронолог!чний (стратиграф!чний) принцип, бо струк-на р1зноманин1сть статон1м!в 1 в1дстатон1м!чних пох!дних без-ередньо пов'язана з часом появи 1 способами засвоення !х у 1йськ1й мов1. У в!дпов!дност! з цим нами вид!лено два перюди -н!й 1 п1зн1й, кожному з яких в!дпов!дають особливост1 форму-ня 1 становления цього кдасу ономастично? лексики. До особли-тей найменувань в1дносяться: наявн1сть/в!дсутн1сть статоформанта зм1нюван1сть/незм1ниван1сть; потенщйна членованють/нечленовэнють; первиннють/вториннють у план! д!ахрон!?; каявн1сть/в1дсутн!сть морфонолопчних явищ на морфемному шв1 (тобто особливост! повед1Нки в дериващйному акт! в рол! тв!р-них основ).

Ус! статон-ши, що Фуккцюнувть у сучасн!й рос1йськ1й мов1, !лящься на односл!вн! (1х б1льи!сть: Бельгия, Венгрия, Да, Египет, Израиль) та багатосл!вн! (Коста-Рика, Экваториаль-Гвинея, Тринвдад и Тобаго). Багатосл!вн1 статомми клэсиф!ку-ся за формальним принципом 1 под1ляються на розд!льнооформлен1 падное Саша, Новая Зеландия) та нап1врозд1льнооформлея1 (Бур-а-Фасо, Кабо-Верде). Аяашован! найменування (! односл!вн! ! атосл!вн!) за характером ф!нал! под!лясться на консокантн! (з девим приголосним) 1 вокал!чн1 (з к1нцевим голосним). Перева-ть консонантн1. Консонантн! статошми в сучасн1й рос!йськ!й мо-в1дм1нюються (виняток: Бангладеш), серед вокал!чних е в1дм!ню-1 й нев!дм1нюван!, до останн!х в1дносяться вс! статон!ми на -У, -Е, -И, а такоя деяк! назви на-А.

У третьому| розд1л! "Формально-семантичний анал!з частино-них блок!в В1дстатоя!м1чного гв1зда" представлено багатоаспект-анал!з словотв!рних гн!зд, визначено структурно-сензнгли бливост! субстантивних, ад'вктивних, д!есл!вних, пржшвнико-блок!в. Описано морфонолоичм засоби утворення прикметник!в статон1М1в: чергування звук1в, сксрочення основ, 1нтерф!кса~ та !нш1 морфонолопчн! явица на морфемному шв1. Визначено циф!ку використання !х у анал!зован1й груп! дериват!в. В!дм1-о найважлив!ш1 фактори, як1 обумовлшть виб!р морфонолопчно-засобу при твореня! дериваив в!д нев1дм!нюваних статон!М!в.

При описз с^бстантивного_блок^ особливу увагу придзлено творению статойкон1м1в, ям утворюються взд однослзвних 1 в!д ба-готослзвних статонзызв з урахуванням !хньо! змзнюваностз/незмзню-ваностз, скороченостз/нескороченостз, фонематичного оформления фзналз 1 т.п.

у описан! так! семантшш розряди: наз-

ви ос!б за родом дзяльностз, занять, захоплень (американист, егго толог,. китаевед); позначення сукупностз наук, якз вивчають мову, литературу, 1стор!ю 1 культуру народу (американистика, египтология, китаеведение); назва елемента мови, мовлення (украинизм, англщизм, гепыанизм).

У центр! субстантивного блоку знаходиться статойкон1м, сло-вотв!рний потенщал якого реал!зовано незначною кзлькзстю пох1д-нах. Тв!рною основою статойкон!м виступае у трьох словотвцяих категор!ях: 13 значениям »особа жзночо! стат1', 'недорослзсть', 'оцЗнне значения'. Словотв!рнз типи,оформден1 префзксальними формантами, також ыогивовавз. статойкон1мом: неашриканеп, ('заперечения') , полуиспанец ('неповнота'), лжеамериканец, псевдоамериканец ('нёсправжнзсть, удаваизсть'). Трет!й ступ!нь деривацз! представлено значно меншою кзлькютю пох1дних, серед яких зустрз-чаються фемзннз кореляти (поздспанка, лжеамеоиканка) та складнз. зменники (полуиспанец-полуфранцуз). Статонзми як твзрнз основи статойконзмзв сполучаються 13 значною к!лькзстю суфзксзв, серед яких лздер - суфзкс -ЕЦ-. Приеднання суф!кса до статооснови може викликати швнз модифзкащ? !! фзналз, хоч такз модифзкацз* обов'язковз не для вс1х похздних основ. Вони залезкать взд характеру в их! дно? основи та фонетично! структура словотвзрного форманта. Але внутрзшня валентнзсть суфзкса -ЕЦ- при статоосновах теоретично не мае обмежень, у той час як при апелятивних основах, незважаоти на велику продуктивнз.сть 3 частотнзсть, на суфзкс -ЕЦ-накладаеться ряд суттевих обмежень, частково обумовленюс наявнз.-стю значнок КЗЛЬКОСТЗ ЗШОМОВНИХ Суф!КСЗВ (порзвн.: ГЙСТ-, -Л0Г-: -АНТ-/-ЕНТ- та знш.). При утвореннз деяких статойконзмзв беруть участь також зншомовнз суф!кси (поодинокз випадки): француз, киприот.

Ая'ективний блок вздстатонзмзчних дериватзв представлено вздносними прикметниками, утвореними на першому ступенз деривацз!}, а також похздними взд них, якз реалЗзують рззнз семантичнз позицз*.

Ад'ектсшм виступае як тв1рна основа для СТ (слозотв!рни*: тип) з такими дериватйнями значениями: I) лреф1ксальН1 СТ 13 значениям 'спрямований проти пол! тик и держави' (антипольский, аахцамерикацскцЗ), 'дютий в !нтересах деожави' (пооамеожанский, произраильский), 'те, що знаходиться чи в!дбузаеться з межах краКни' (вндщканазский, вн^тои^кшински?);

2) СТ г "складання основ", ям виражають р!зн! значения: просторов! (и^ноукоаинский); часов! {староболгаоский, нозоукраинский); >сп!льний для вс1е? деркави'(общеамериканский, об®.израильский); 'охоплюктай всю територ!ю дераави' (всеукраински?, все-итальянский, пангеоманекий);

3) суф!ксоИдн! СТ !з значениям: »той, що говорить мовою певного народу' (англоговорящий) ! »той, що налеяить до певного народу, говорить мовою певного народу' (испаноязычный), 'под!бний> (американоподобный, ашриканообразный).

&1ё£2!2£1?Й_§322 дослщжуваних пох!дних характеризуеться не-аисленнютю ! нерегулярнютю (аьвриканизировать, американстзо -зать, аыериканить, офрандузить). I все з: малочисленють деяких зловотв!РНих тип!в, як! входять де в!дстатон!и!чного гнззда, нэ заперечуе 1х продуктивност!: новотвори з'являться з появов необ-?!дност!, викликано* екстрал!нгв1стичними факторами. До таких 7Родуктивних, але лексично нечисленних тип! в налезать СТ на -ИЗИРОВАТЬ ! СТ на -ИЗАЦШ (амепланировать — ажриканизация). 3!дд!есл!вн! субстантиви на -ИЗАЦйЯ можуть мати СГ отатон!м!в з з!дсутн!м д!есл!вним дериватом (черезстушнчасте словотзорення).

Розгляд конкретнее словотв!рних парадигм (СП) статонилв у :ьому розд!л! дозволяе зробити висновок про те, то н! одна з них ге реал1зуе максимального набору семантичних м!сдь, як! е в си-дам! мови. Регуляркий зв'язок з тв1рними збер!гають кодер,тати -5татойкон!м ! ад»ектон!м. Под!бн! м^крострукт^ри представлен! в!д 5!льшост! статон1м!в (93>6), вклянених у словотв!рний процес.

Системнють, виявлена при творенн! апелятив!в в!д статок!-<!в, проявляеться не пльки у створених неолопзыах, де можна тростежити тендендио творення 1х за типовою парадигмою, зле I в гведенн! в!дстатон!м!чних новотворгв до словотв!рних гн!зд, як! »же е в мов!. Наявн!сть в!дкритих ряд!в у гн1зд1 пояснюеться, з >дного боку, д1алектичним положениям щодо невичерпност! знань про >б'ект д!йсност!, а з !ншого - юнуванням у словотв!рн!й систем!

не ильки реал!зованих одиниць, але й потенщйних.

Незб1г шшдних як! входять в одну типову парадигму стато-Н1м1в, пояснюеться тш, що в конкретних парадигмах мд впливом р1аних фактор!в давя! потенцИ мохуть виявятися нереалззованиш. В1дсутн!сть Строго! регулярное« в СП в!дстатошм1чного словотво-рення пов'язана з екстрал1нгв1стичними факторами: вадсутшстю су-смльних потреб, сотального замовлення на т1 чи 1нш1 новотвори.

Словотв1рна активнють статооснов виявляе зв'язки перш за все э социальною значущютю денотат1в статошшв. Майя© максимально реал!зують св!й словотв±рний потешдал назви тих дерзав, як1 вшграють велику роль у сусшльному (шштичному, економ!чному, культурному) житт1 св!ту. Так, наприклад, СГ статошма Дмерика складае сто п'ятьдесят дв1 одиниш..

У реал!зац1|{ словотв!рних потенщй статон!М1чних основ знач-ну роль в!Д1грае 1х структура, тобто мае значения, чи е статоми однокомпонентним, чи поряд з загальноприйнятою короткою формою юнуе складена, полйкомпонентна офЩ1йна назва. Пор1вняемо, наприклад, словотв1рн1 можливоси статошма Америка, абрев1атури США 1 складеного оф!ц1йного найменування Соединенные Штаты Америки. Статов1м Аме^шса продуктивней у слозотворенм, а словотв!р-Н1 можливост! абрев1атурно! форми дор!внюють нулю; на баз1 складеного найменування з тв1рноо основою компонента Штати реал1зу-еться два деривати: щтатовец 1 штатовский. У щлому лексичний обсяг доследования гшзд колизаеться в1д двох до ста п'ятдесятя двох.

Найб±льше число в1дстатошм!чних гн!зд мае лексичний обсяг, Р1вний - трьом. Ыаксимальний лексичний обсяг (сто п'ятдесят два слова) за$1Ксовано в гн1зд! з вих!дним словом Америка. Ытмаль-ний обсяг (дв! одинищ) складашь гн!зда в!д статон1ы1в Бахрейн, Киибати,' Шщ^эй, Ниуэ, Оман, Того, Ча£ 1 деяк! 1НИ1.

Найб1льш обсяговими е СГ з вершинами: Англия, Геомания, Греция, Италия, Индия, Китай, Россия, Польша Ш паралэльна форма Полония), Турция. Украина, Франция.

Глибина э!дотатон1М1чних гн!зд, тобто число ступен!в слово-.творення коливаеться в!д одного до чогирьох: Германия - германский - пангерманский - пангеоманед - панге рманка.

Основна частина гн!зда (представлена найб!льш регулярно ре-ал!зованим потенц!алом) мае глибину два - три деривац!йних кроки: Монголия - монгольский - ао^онгольски.

Шрина гн!зда безпоеередньо в!дбивае словотв!рну активн!сть етатомма. Б!льш1сть описаних гн!зд мають ширину, р!вну двом, бо майже вс! статонзмя утворшгь два деривати: статойкон1м 1 ад'ек-тон1м. Заповнення саме них позищй пояснюеться, очевидно, тим, що актуальною, перш за все, е реал!зац!я сеыантичних шсць !з значениям 'громадянин деркави' та »в1дноситься до держави 1 народу' .

У СГзвих1дниы статон!мш в окремих конкретних гн!здах вйявляють-ся поодинок! утворення, не характера! для 1нтих гн1зд (наприклад, польскость).

Не можна погодитися з поширеною у л!нгв!стиц1 думкою про лек-сичну дефектнють власно! назви, яка : .-тягнз за собою деривац!й-ну дефектнють. Вона виявляеться перш за все в тому, що галузь в±дономастично! деривацИ обмежуеться ввутр!шньокатегор!альним словотворенням, на в!дм1ну в1д сфери назв загальнах, де явно до-!йнуе сяовотворенин «1жкатегор1альне.

Наша досл1дж8ння показало, що у В1дстатон1м1чному словотво-р! представлено СТ, як! в!дносяться до сфери 1 лексично?, 1 син-тактичноЗ дериват!.

У В1детатон1м1чному словотворенм можна ввдлити так! типи СЛОВОТВ1РНИХ значень пох!дних основ:

1) предметно-характеризуичий (мутащйяий словотв1р, зовн!шн1й 1 внутр!ин!й);

2) модиф1кац!йяий (т!льки внутрпшй словотв!р);

3) транспозшийний;

4) еднальний (у сяладних 1 складноснорочених словах).

Пред\йтно-характе^изуший| тип словотвзряих значень можна конкретизувати за сешнтичними трупами найшнувань ос!б 1 пред-дат1в. Серед на^менувань ос!б знаходимо: а) громадянин дерзави -бельгиец» £1ШЕ222> ?йрокяата; б) назва особи за профес!ею -грузиновед, египтолог, ¡¿краинист, японовед; в) 1з значениям »поклонник, любитель усього, що притаманне кра¥н1> -_германофил, украинофшг; г)'противник усього, що притаманне кра!н!' - амери-канофоб, германофоб; д) »той, хто в!дчувае пристрасть до всього, що притаманне кра!н1' - ашриканоман, англоман, игальяноман.

Серед найменувань предмепв можна вид! лити: а) назви одягу, взуття - венгерка (куртка), чешки (ввд взуття), китайка (капелю-шок) та 1нш.; назви геолог!чних пор!д 1 х!м!чних елемент!в -

амепинанитк, граниты, германий, полоний; наззл грошових одиниць-афгани, зргеНТ11НО, латк, литы.

а>'Фе^ннЮть'- аргянка, болгарка, бсазильякка; б4 'нелопос.исть' - китайчонок, ^збечонок; в4 'зяперечення' - неамесиканед, некитаец; г^ 'пГ'Отилетлзсть' - антиамеоиканец;

д) '.¡лктнзшсть, кеспраз.-Ласть' - лжеамеоиканец, псев^оамеоика -нец;

е) >оц!нн!сть' - амеа3 итальяшка, немчик, французик, фоан-

шгаз'駻 ЗЕ21Ш2К;

ж) 'неповнота» - пол^амеииканец, пол^с^анцуз.

а) абстрактно-субстантивован! д!1!: аыедиканизация, вьетнамизадия, ^коаинизация, ш^онезиация, онемечивание;

б) абстрактно-субстантивна ознана, якють, властивзсть - поль-скость.

Сднальнз_значення: а) ка-Ченування ос!б, як1 позначагать етн!чн! едностз - англока-

се^бдзо^ваты, фзанкомаврдаийды; 6х у контгм!нац1?них дериватах - ашцисима, Сенегаыбия.

У сфер! ад»ектон!м1чного словотворення переваяае лексична дериват я з кетрзнспозитйяйыи словотв1рниш типами. Словотв1рн1 значения в!дстатон!м!чних дзеошв представлен! на першому ступе-н! словотворення сферою лексично! дериват! мутатйними слово-твзрними типами. Це д!еслова 13 значениям 'прищепити/прищеплгава-ти комусь риси способу аиття певно! держави5 (германизировать, амепиканизишвать, онемечить, офданц^зить). Словотв1рн1 значения вшиеслзвних тв!рних в!дносяться до сфери синтаксично! деривагЩ ! представлен! транспозицайними словотв1рними типами: суфзксальн! типи на -АЦИЯ 1 -НКЕ/ЕНИЕ (американизация, онемечивание). Власне д!есл!вний словотв1р можна спостертгати в деяких постф!ксальних СТ на -СЯ (украинизироваться, отуречиться).

"Норма та И тенденц!! у в!дстатон1м!чн1й дериват 1"присвячений опису л1нгв!стичного експерименту , ыета якого - встановити законом!рност1 в творенн! статойкон1м!в 1 ад»ектон!м!в в!д назв держав у мовленн! нос!5в рос!йсько! мовк

громадян УвраЗни) та !нозещЦв. Головины 1нструментом методу питування був начальник, що мютить назви р!дких малов!домих ра?н, для того щоб при опигуванн! змениити вплив узусу, тради-д! вживанкя 1 простежити власне еловотв!рн! 5 морфонолопчн! за-ономзрност! у створенн! в!дстатон!м1чних дериватзв.

Одержан! результати дозволили виявити певн! тенденц!! процежу утворення 1 морфонолончоговар!ювання в цьому клас! дериватов.

Установлено, що б!лып!сть тв!рних утворено в!дпов1дно до норм ф!Щйно-д1лового стилю, або, принайми!, хоч один 13 названия ва-|!ант!в зб4гався з нормативним. Спостер1галися коливання при ви-ор! морфонолопчних засоб!в 1 значно Р1дше - при добор! слово-в1рного суф!кса статойкон!м!в.

При анал!з! способ!в творения 1нформантами дериват!в в!д !татон!м!в виявлено, що пров1дним тут виступав аф!ксальний спо-:!б творения. Суф!ксащя - едино можливий спос!б у реал1зац!! до-я!джуваних семантияних позйц1й. Ц1яаво, що при труднощах з тво-енням пох1дних(в основному це стосуеться статойкон!М1в) 1нфор-1анти винористовували описову модель, так звану неодносл!вну но-инациз - як один 13 способ!в реал!зац1! ном!нативного змюту, де-1ивац1йяого аналиизму.

Щодо власне л!нгвютичного коментування вар!ант!в, то обабка з!браних данях дозволила зробити. так^висвовни: . Анал1з морфонолопчних вар!ант!в св!дчить про актив!защю ско-рочення й !нтерф!ксац1? як морфонолопчних засоб!в офэрмлення основи.

. Морфонолопчне вар!.ювання слабко залежить в!д социально? ! на-

цюнально? характеристики ыовлян. . 3!браний матер!ал не дозволяв, на жаль, вязначити конкуренто-здатмсть в1дстатон!м1чних дублегних форм. На цьому етап! ми можемо т!льки констатувати 1х наявнють. П1дсумки Л!нгв1стич-ного експерименту дозволяють твердити, що шревага у вибор! певного варианта обумовлена рядом причин: словотв!рними мож-ливостями основ, форманив, сферою вживання, явищэм аналог!!. Однак вирнаальним фактором при вибор1 вар!анта е аналог !я, сформована в св!домост! мовлянина схема побудови одиниць.

У вионовках дисертацИ узагальнкготься основн! результати до-Л1дження, одержан! у в!дпов1дност

Структурна оргашзащя в!дста

пов'язана з семантичними особливостяш вих!дного слова - стато-шма. Статон!м як власне зм'я мае вузьке денотативне значения, яке служить тЗльки для спзвв!дношення кого з давним референтом незалежно в!д його властивостей. Специф!ка значения статошыа ви-являе пост1йний тиск на семантичну структуру вщповздних пох1дних накладае жорстк1 обмеження на розвиток гкшсем!?.

В1дстаток1ы1чне гн1здо показало цтснють у структурному г формальному аспект!, в!дсутн!сть таких семантичних зрушень, характернее для СГ з вих!дним апелятивом, як декоре лящя, втрата ! послабления семантичних зв'язк!в сл1в у гшзд!, а також в!дсут-нють ыалих шдгн!зд, властивих багатозначним словам, на баз! прямих ! переносних значень як их формуються п!дгн!зда.

Найб1льшу близькзсть виявляють в!дстатон1М!чн! гнззда на пер-шому ступен! деривац!*. 3 вшаленютю в!д центру гшзда к!ль-к!сть сшльних (за структурою) дериват!в зыентуеться, реал!зац!я потенц!йних здатностей послаблюеться. Послаблюються й семантичя! зв'язки вих1дних ! пох!днихсл!в з вшаленютю в!д центра гн!зда до пврифер!!. I все ж, специфзка тв!рних другого 1 наступних ступев!в у СГ саме в тому, що для них характерн! досить ч!тк! семантичн! зв'язки як ы!ж собою, так ! по.вдаоавнню до вершини СГ.

В!дсутн1сть, як правило, шреносних значень у статон!м!в також сприяе спропрнню семантичних в!дношень. у СГ.

Специф!ва дослздауваних вих!дних сл!в в!дбиваеться в структур! гнззда також у в!дсутност! деяких СТ, як! звичайно властив! апелятивнш шенам. Так, в!дстатон!«1чне гн!здо на шршому сту-пвн! словотворешя не мае зие ншено-пес тлив их форм, як! притаман-н!, як правило, !менникам.

У в!дстатон!м!чних СГ видаляеться б!льше сорока СТ I ш!ст-десят морфонолопчнах моделей. Найб!льшою регулярщстю ! пошире-н!стю характеризуються СТ з суфшюи -Щ- статойконилв 1 з су-ф1ксом -СК- у ад'ектон!М!в. Останн!ы часом поповнюеться СТ !з значениям 'сукупнзсть наук, якз вивчають мову, л!тературу, культуру держави' (украиноведение, грузиноведение, американоведенж).

Результата нашого досл!дження спростовухяь пошире ну в лш-в!стиц! думку про б!ДН1СТЬ суф!ксальних основ в!дстатон!и!чного словогворання як в к!льк!сному, так ! в зшстовному план!. Можна говорити вжв про швну закр!плен!сть (задан!сть) окреыих слово-тв1рних формант!в за тип чи 1нших словотвзрним значениям. Опис

3ix СЛ0В0ТВ1РНИХ тщив в1дстатоншчно! дериват? дозволяе власти типов у схему словотмрного гтзда з • вюиднид словом-гатомном. (Схема наводиться у Додатку).

Основний 3M1CT роботи в!дбито в таких публ!кац1ях: . Морфонология словообразовательных парадигм хоронимэв в современном русском языке // Тезисы докладов Межвузовской научн.-практ. конф. молодых ученых. - Одесса, 1987. - 4.2. -C.I8. . Отхоронимическое словообразование в современном русском языке Ц Актуальные вопросы русской ономастики: Сб. науч. тр. -К., 1988. - С. 234-238. . Хоронимы в словообразовательной системе современного русского языка // Исследования лексической и грамматической семантики в русском и украинском языках. - Одесса, 1989. - С.71-79.-Деп. в ШИШ - S #903 от 7.02.89. . Социальное распределение словообразовательных вариантов названий жителей в русской речи юга Украины // Двуязычие в советском обществе: Тезисы респ. научн. конф. - Винница, 1988. -С. 219-221.

Synopsis

Yarotsksya G.S. Derivational families of words with stato-jms as the initial words in modern Russian language

Dissertation for candidate degree in philology, speciality ■ 10.02.02. - the Russian language.

The paper presented for defence researches the formal and emantic aspects of derivational families of words with the nitial words - statonyas (the name of states).

It is established that high stateonimic derivational potea-ial is activized in accordance with semantic positions of the nvariant family of words. Stateonymic derivation includes inner-ategorial and outer-categorial type of word-formation characte-ized by definite affixes being attached to specific derivational eanings.

Аннотация

Яроцкая Г.P. Словообразовательное гнездо с исходным словом-гатониюм в современном русском языке.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологи-эских наук по спзциальности 10.02.02 - русский язык. Одесский

- 16 -

государственный университет им. И.И.Мечникова. Одесса, 1996. Ка правах рукописи.

В работе рассматривается формально-семантический аспект • ■ словообразовательных гнезд с исходным словом-статош мом в современном русском языке. Установлено, что статояида обладают высоким словообразовательным потенциалом, реализующимся по семантическим позициям типового СГ. Сфера отстатонимической деривации представлена как внутрикатегориальным, так и межкате] риальным словообразованием, характеризующимся определенной закрепленностью словообразовательных формантов за тем или иным с; вообразовательным значением.

Клшов1 слова: словочвАрне гн1здо, статомм, статойкошм, словотв!рний потенщал, словотвзрний тип, морфонолопчна модель.