автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Сложные выражения с номинативной частью в современном французском языке
Полный текст автореферата диссертации по теме "Сложные выражения с номинативной частью в современном французском языке"
/
é ШВСЫМЙ ДЕРШЛШ ВДАГОПЧШЙ ШСТйТУТ Г 'ФГбОДод 1Н03ЫНИХ ШЗ в
' W i
На правах рукопису ДВОРЦЕВА Натал1я ГригорГвна
СКЯАДН1 ВИСЛОВЛЕЯНЯ 3 НОМШШКОЮ ИСТИНОЙ В СШСН1Й ФРАЩУЗЪЮЙ U0BI
Саед1альн1сть 10.02.05 - романськ1 мови
Автореферат дисергаиП на здобуття вченого ступеня кандидата -рГлологГчних наук
КиГв-1993
Робота виконана на кафедр: }ноземних мов Хар:(1ьського гнститугу удосконалення лгкаргв
Науковий ксрх вник
доктор фглологгчиих неук, професор Л.Ы.Мгнкхн
0ф1цгйн1 опоненти
доктор фьтологгчьих неук, професор М.М.Бобирьова кандидат фпюлоНчних наук, доцент З.Я.Жалай
Пров1дна уотанова - Ки!£вський державник унхвер-
ситеи1 гм.Т.Г.Шезченка
Захисг 31дбудеться 1994 року о годин:
на зас1'данн1 спещал13овано1 ради ИЗ. 14.01 но присудаенню паукового ступени кандидату нвук у Кииськоыу державному яедаго-Г1Чному 1нститут1 1ноаемних мов /252650, вул.Червоноарл!йська,
та/.
3 дисертащ ею можна ознайсыитися у б1бл1 отещ |нстшуту. Автореферат роз1 слано 1994 року.
Бчений секретер
спещал1эованц1 ^ади "/' . (. Л.И.СМЕЛЯпОВА
Лл
V Гч-.
Реферована дисертацгйна.'робота присвячена вив-.енш та опи-су потонцгально-системних I фуншцональншс властивостай. аоигна-тивких висловлень субстантивного типу складно? та ускладненог структур."
О б » о к т дослгдг.ення - сннтаксччнх кокплекси з хменншо частиною, серед яких основна увага придхляетьс : коттструкц1я:1 з базсполучниковим типом зв'язхсу.
Шдставою для вибору теми став опадет, що склада висловлен-ня з шеннога к0!.шозидIйьов частиною /частицами/ широко впиваться у сучасн1Й письмовхй нов!, ала роздали з IX описом вгдеутнх в теорзтичшос х практтнкх граматиках; на представлен! вони I в теоретичних курсах зх стилгстики сучаснох фрэнцузькох' нови. Цим спричинена а к г у а л ьй I с т и дапог роботи.
М эта дисертацхх полягагу видхленнг окладннх висловлень з Ыетою /субстангивнею/ частиною - аспект! мовнох системи х сиотеш ко.влення,
. Для досятнення .головноГ ыети доелтдчення в роботх поставлэ-нг слхдуючх завдання:
- визначити статус простих ноышативюк рзчень /НР/ в аспек-тг мовно? систеыи х систешх новлення;
- уточкитп основнх сенантичш х ре|еренЦ1йнх властивостг
НР;
- вивчити т описати функцхональнг особлпвост! складних ! ускладнаних безсполучниновпх висловлень з од шею та кхлькоиа суб-стантивнпш частиками, визначити й текстоутворюмчу роль;
, - вивчити особливостг взаеыовхдношень мп: синтаксичними системами ыови х новлення, 40 впявлшться при формуваннл та фуннцх-онуваннх ПР.
Загальнолхнгвхсгшгна теза про те, цо йот'- це система сис-нещ елеыенти якох чхтко визначен! ± взаеыозв'язанг /¿НеШв^ стала виххдниц творвгичним положения и дасертахШШоГ робот:.! г обумовила комгаексний аналхз за-зиаченюс конструкцш.
Я а у к о в а новизна роботи пелягае в тоиу, що одержан: результат« мозуть заевхдчупати на користь сфорыульова-но! в дисертац!I гхпотззи про структуру одшех з дгляиоч скита. сичног' систеии мовлення, про роль НР в органхзац!! цпх структу-ри та IX характеристика з боку систем ыови I ыовлг-шл.
Вперта вид!лен! безс1»олучниковг коыплекси з субстантнгшши частинани у ьх склад!, еивчзнт 17. структура х кс^икативно-
прап!атичн1 oco6jihboctî.
M a т e p i a л о и для доелвдпення. .слугують. 3300 прщигдгв з 47 худо.-щЬс творгв сучасних французских пись-MeifflUKiL та газетних статей /55 прилрниив Humanité ", "i,1 Нигаа-aitê Dimanche "Le ïigaro "La Drapeau.Bougo » 3a 1981-IS92 роки/ аагальннм об'том 4200 сторгнок. Тлюстратпвний ттв-рхал наведено прикладами з 18 худогаих-творхв i 34 пргапрнккхв газет; залучэнх тпе типobî х:опструкцп, якг виклИкаоть найбгль-ший доол!дницыш£ тнтерес у ав'язку з цоставленнш в. робот! зав-даннями: цв субстмгивнг, субсгантивно-дхеслхвнх, дхеслхвно-суб-стантивнх в/словлзння з безсполучшковкы t конташновашп.' типами синтаксивдого зв'язку предикативнкх час тан.
Завдання дослгдаення визначили и e i о д и аналхзу зэ^а-чених конструкций: структурно-сешнтичнк! i функцiонально-кон-текотуалъний, яг.х дозесшшть аналхзувати Ц1 висловления урхзь призму .CKCTSiiHoi органхзаци мови та if реалхзацп в систем! ыов-лення. .
Теоретична значиыхсть данох' роботи ви-значасться в тому, що рзззгльтати дослдаення та висновки про се-ыаьтику i функц!'онування саладних висловлень з субстантивными частинаш, i'x вгдношения до систем мови i мовлення е певнш вкладом в розпобку Toopii' синтаксису французы: о i иови, Крхм того,питания, що розглядшоться в дисерталг i', ыожуть сприятн подальнпй розробщ проблем взаецовхдношення цих систем, лольовох органхза-цх? систест ыовлення, едност1 скстемно-сгруктурних i фун&иональ-них кетод га: анал1зу.
Практична Bapiicib роботи полягае в иогли-boctî використання if результатов в теopeтичних.курсах гралати-ки, стшггстшш сучасио? французькох' шеи, а тахо* пхд час прак-тмчнкх занять i спецкурсов по структур! тексту.
А'п р о б а ц i я роботи. Багальш i частков1 результата дослхдаення обговоровалися на заседаниях ка^едри французькох' ыош, в доп<шдях иа наукових конГ.ер'-нщях молодюс вчених Украг.юького ÎHCTïtTyTj удоскокалекня лгкархв у 1982, 1983, ¿984 роках, на MicbKiii HayKOBiit конреренцхх' вчених-лхкархв /Харкхв, 1985/.
Положения, цо виносяться на за• х и с г :
I. "Номхнативщ речения" являить собою одиницю систеш нов-
лення, оскхльки «овна система нэ прогнозу® сеыанть-лу 1 синтак-сичну автономно його базового елементу, а шстить лииэ ».отокцх-альну хнфориацхз про :":ого б1лып снриятлквх. властивостх .у по^хв-няннг а Iнкшми ношнативнши часгински нови для здхкснення не-заленно1 синтаксячнох фушац?.
2. На В1дшну вхд простого, складнз вислг -злеиня з субстан-тивними частинаш гатегруе потенцгальнх властгшостг цовноГ сио-теш /загальна структура побудови складаих речень/ х систеш новлоння /специфична структура предикативних частик/.
3. В систем! ноеязння чОкхнагивнт висловленн« субетантив -ного типу входять в трупу елэпентхв, якх форыують фунюйональ -но-семантичле поле /5СП/ буття. Це зв'язапо з тим,.п;о первшнин загальнш секантичним змхстом усг' тнпхв ношнацн", цо розгля- • даються у данхй роботх, в констатация конкретно! снтуацгГ; на цвй загальнш' змгст ионе додаткоьо паяладатися значения гденти-фпшцх? е.!)о характврязацп.
.. 4. У &уикцхональкому план: /система мовлешя/ НР е рхано-видоы монорешшх конструкция з певноз контекстуально» спецхалг-зацгея, вони в впборними функцхональниыи еквХЕалентаыи дхесл1Е-НО-1ШНН1К засобхв виршення кате гор? Г буття, хденткфхкаци 1 характеризуй Г сигуацй'. -
5. Екхавалентнх кснструкцх? зазначе-'сго типу е одна з Д'~е-рзл економх? в систем1 ыовлення»
Структура р о б о I и. Дисертадхя складаеться з1 вступу, двох роэдхлхв, загальшк висновгтв, списка основ!^ ви-користаноГ лхтератуг.и, перолп;у творха, взягнх до аналхзу прос-тих I складнпх ноыхнативних висловлень.
У вступовх обгрунговуеться вибгр теш, ?? актуаль-нЬть, визначшоться об'екг, материал га иеюди дослхдгення, фор-ыулюються вюадне теоретично положения досхлдг.еннл ¿а. основнх положения, якх виносяться на захист.
У п е р ш о м у р о з д I л I розглядапться локсико-корфолог1ЧН1 х синтаксичнх гластивост1 хиенника, якнй тщонуе пропозитнвну функцию, особлнвостх його референцп'нсго зв'язку i засобхв актуал1зац1а такохс головне функциональна призначоння субстантиЕша номшатившг- конструкцтй, 'хх роль в органтаацгГ системи мовлення.
У другому р о з д 1 л ! вмвчавться с?руктурно-св-ыантичн1 особливост! побудови део - i сагатокоыпонентн.пс *лслов-
- 3 -
лень з сднхею або кллькока субстантивными частинаыи безслолуч-нинового I контащнованого тгапв, тк текстоучворююча роль.
У ввсновиа: щдсуиовузоться результат!-; дослгдген-ня зазничених синтанскчиюс одиниць х нашчаються подальшх пер-спективи доолхднень.
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ
Проблема зивчення НР у французы: п! иов1 докладко вхдобра-жена в роботах вхтчизнянкх /Л.Г.Ведешна,. В.Г.Гак, Л. 1.1л1Я, Ы.В.Куровська, НЛ.Остринська, С.В.Палятинська, Г.В.Пронша/ 1 эакордонних /Б.Вехпгеп1в1;е, Н.ЬошЬеп!, А.6аота£ео1;, У.^вГ'ЬЬигб^ Р.гишШрг / ронанхстхв. Але, незвахаючи на посп^не зварн^н-ня до цхсГ пробленк, багато гштань, якх вхдносяться до.лаксика-грздагачно?. природа .базового елеыенту. цкх констрз'кцгЯ, характеру йог о роз1ювсюд7.увач1Е, статусу I умов форнування екладних вксловлень з субстантившпж частинаии, потребуйте серйознжс уточнень,
При аналгзх потедацальюз влаптивостей ¿ценника та його субститутгв /приккетник, займенник I хнфхнхтив/, якх розгляда-ит' сл 1нодх як ггруктурний та семанзичний центральний елеыент простик НР /А.Г.Шя, Н.Ы.Остринська/, наки було встановлено, що найбхльш сприятливши! власмвостяш, необххдгаши для фугасцх-онування оинтаксичнох одишщх, мае хменшж. Будучи однхеи з центральное одиниць ыовно1 морфолог 1чно1' систеш, ця предикативна частша мови мае автоношу референцию, абсолюту з^хбнгсть до ног^наци, вйражае значения дхяльностх або поды як незалегну ознаку без текстовой опори х постШго шетить значения третьох особи. Цх постт£ж мовнх властавостх хне шика орхентоваш у функцх оналький план.
Ка Бхд1.!1ну вхд нього, субститута як засоби-заступники лише ч&стково вхдтЕорюгать хнформацш, яоиу пс-гуть гикорз; таовуватись лише у-фуниц опальному планх / .х.сиЬоАе/. У В1дпов1дност1 э по-тенцхалььими хнтегральниуи властивосгями, як1 нйобххднх для за-безпечення фунхцхонув-^ння единого градатико-синтаксичного базового елеиента автон )шо? консгрутцГ - НР, суто ноыгаативнши матна вва^ати тхльки субстантивний тип; хнш частики кот нош-нативного характеру таких властивостей не кають, тоыу 1х СЛ1Д розглядати як лараномхнатлвнх, якх вхдповгдають прагиатичнин цхлян хк^орманта, утрорюэчи ь'овнх констругош'.
Система ыовленкя слугуе для реал1зацх1 коделеЯ ыови.тоиу оби- л -
ДЕ1 систсыи кошлеыентарнх. На В1дигну вхд нейтрально! ¡.годел! /речоння/, висловлоння як сдишщя систеын знакIб вхдобрагення /ыовлення/ с складною логичной, лсксологгчнои, фонологгчною, стилхстичной i сштаксичною еднхсгс, яке. реалхзуе при сзоеыу струнтурно-сг1,;античног.1у офорглленнх эас^1и систем новн I елешн-^к /фггурк/ иовлення /а.¿д"Ьо1а9 /. 1нтегральн1 влаотивоот1 мо-делх иови виявляються через диферещ>*альн1 властивост1 вхдповхд-
нкх ОДИКИЦЬ ПОВЛеНЬЯ.
В одночленнгй структург НР реалгзуетьой потенцгал "систомк ¿¡пенника", тощ для надхйною яе^зиечення сштакскчиоГ автонои-ностх Ц1вх конструкцхх максимально активхзуються засоби, що влэ 1снують у сист>;ш иови.
Для НР формальна наявхисть "пиверадевих" ознак, а тако:;< ви-рахення синтакскчних категорхй, як г необххдн^ при реалхзацхх "си-стош дхеслова", ввалаються нвобов».' зкобши. Б структур! НР ра-алхзуетьсл потенцгальний кш1цун речоння при специслчшй взаеио-дп кглькох категории
Комплексно вивче1шя НР показало, що як при форыуваних, так х при фунмцонухант дох конструкций,, головну роль граать логхко-психологгчнг категор11 при хх взаемодг г з категоргя/и ре^ерен-Ц1Х 1 ношнацп, що, в свою чергу, шлиЕае на характер застосу-вання засобхз актуалхзацхг' I дегерглнацх базового елеиенту, шенника-пропозитива.
Логхко-психологхчнозо основою рхзних типхв НР е поняття категорий суд:-гення буття, хдентиф1 кахц х I оцхнкк, ало для ВС1Х ти-П1в НР хнтегральнш секантпчнюл зихстон е воображения акзхстен-Ц1ально1 иресупозицгI.
Актуал1заЦ1Я поняття зв'язана з Кого хндашхдуалхзацхсю, га-нэралхзацхею I локалхзахцею 1 psaлiзyeтьcя в систощ цовлоння. При актуалхзацп поняття в НР вь-корпстовуються засоии на тхльки ыовио? систеш /артикль/, а х систеш мовлення /нульовий артикль, ситуацхя, контекст/.
При безпосередщ? рефер^нтнИ спряиованостх I актуалгзацх? дошнантно? семи предметних шошшкхв утворсються НР екзхстенцх-ального або 1денгаИку:очого ткпхв /рхвень поняття/, при нзгтря-м1й" . референцгг х актуалтзацп периперхйкох сени абстракт»их, ввдцеслгвних х вгдад'сктивних хи шнгв утворадться• ИР квалШ-кац1? /рхвень уявлення/. У фуш;Ц1 ональноиу плели гонлиюе евино эыщення, при як01 ¡у гмонни« набух-ае значения оьнаки як до*.*наит-
- 5 -
ного, - одиниця îiOBHOi-сисхеии стае структурою стши стачного синтаксису иовлення. Постх?на 1нтерг?0ренцхя nix уявленняшх вгдчутгямг створюе когливхсть широкого сталгстлчного засгосу-вання о,, бстантивнкх коттструкц!^ для вхдобраяення контекстуально-íctothik нгоансхв:
Miel
Cartee, les abeilles qui me livraient ne attaquaient pas d'aiguillons, be plus grand amoureux, assure la sagesse hindou, déteste sa femme au moins hait heures par ;joi¿r. Je ne détestai* pas Monique,mais sous nous chamaillons par jour. (H.Bazin)
Проблема деторинацхх базового елекенту HP зв'язана з роз-? ширенням í-oro одночленно! структуры; детермгнатори хшнншса-про-познтива неоднорхднг, îx застосування. залечить вхд типу ноыгча-Ц:.х, але вех вони нають едину фушщкз: актуалхзацхя ознаки ситу-ацх1. Типовш д'арактеризаторон в систем ысви е прикгетншчйунк-ЦÍIj H8CneiíKÍiÍ4HKX Б'ЛЗНаЧН/IKÍв виконують ПрИСЛХБШКК, Д1впрккмет-ники, а ташп ' одиниця imio^o рхиня - вкзначальне пхдрядне речения. .
3 питанная! Hoimianir i .референцп HP зв'язана такоз наяв-нхеть у склад: дхег конструкцН' докалхзаторгв, оскыьки у суб-. стэнтиешА форм: HP сфокусувались два найеаг-лкехткх ионяття: буття та íroro проетсрово-часовг параметр«.. В HP зкзнсгенцгального типу функцЬо локального i тоипорального iíapnepiB. cktj^îi . Б:шону15ть прийшннмково-íwshhí конструкцхf; це функцгонально вхдповхдге синтаксшаШ! фориг пркслхвшгкхв, ьиракаюедк обстав;гак мхеця i часу. Тобто, у иегзх HP £нал:тачн: фории ыорфюлогхчного рхвня е ек-вхваленташ граыатичних форы i скнон1ма.и-ко; эляташ л окал: зад if ситуацхх.
Для НР.вдастква унхкальна уаяерхальна реалгэацхя через кате-ropiK) буття, що вирагае даннхеть, статгльнхсть ситуаЦ11 без учас-tí категорхх часу /С.О.Шубхк/. Ixemoio форцою сгого базового еле-ненту ц: конструкцх i' здатн1 дредставляти хдентифхкуваги i харак-теризуватя под:Дну чи логхчну цропоаг '.ii. Разом з хшини ноихна-тивш .m часткнами нов., вони с:ухадежзть парадэтиу функцхональао-се-. ианткчних пол:в /ФСЛ/ буття, хдензифхкацй' /дхеслово, гыекник/ i характеркзад:: /пр;гкштник, хкеннж/. В wesax цих полхв вони ви-ступають як nepKicptftHi елекенти ношнац11'. Типовш для bcíx ФСП с подвЛна нокхнаЦ1я: для виракення категорif буття "буття +озна-ка об>екту", для Kaieropix хденкйгка^ш - "буття + загальна озна-
- 6 -
fia об'екту, для кетегори характеризацхi У к вал i ф i кац п,оц i нки/-"буття + специфична ознака об'екту". В структур! НР кат^гор1Я буття знаходить найбгльш зкономну форму воображения.
■ ГолоЕна синтаксична вгдмша одночленних НР вхд плшх ТИП1В речень полягае в тому, що воно структурно неподхльне i не мояе оозглядатися з позиций члешв речення, в ньому немае предикативного зв'язку miж компонентами: граматико-синтаксична предикативна озкака peanisye^bCH хнтонацхйно, констатад!ею буття об'екту /в широкону розуштп/ i сприймаеться nifl знаком часу повгдомлен-ня; мовна темпоральна парадигма для НР орган Î4ho . шшочена у зв'язку з абсолюттстю поняття, цо ыгстить в coOi пленник; мо-дальнгсть виражасться тхльки семантично, при peajii зад xi' домхнант-ноГ чи nepnfepiitHoi' семи. 3 точки тору актуального членування -це моноремш синтаксичнх утворення, якх в рамках контексту ipiKcy-ють найвадливш1 ознаки референтно! ситуацхх.
Узагальненим результатом вивчення властивостей HP е тракту-вання цих конструкцтй як монореиних одиниць системи мовлення,якi здатнх вхдображати категорпо буття в найбхльш еконош1й форм! i hkî ыають свою одночленну субстантивну' модель у систем; мови.
Потенц!йш i йункцхональнг властивосп НР дозволяють îm бути структурним компонентов складних висловлень. На вгдшну Е1Д простого речения, у складному icHye н1н1мальна модель, яка вклю-час два компонента, м!ж яними установлюеться особлива система 3aco6iB зв'язку, що надас специфичного граматичного значения ycift конструкцп.
Сполучниковий тип субстантивних складних i ускладнених висловлень маь своГ особливостх, як1 обуыовлеш характером конституент!в.
При су.рядно м у зв ' язну /еднальному чи альтернативному/ утворгаться практично bcï комушкативчт типи "исловлеьь: розповхдн1 /ствердг.увальн1, заперечнх/, окличнх i запитальнх;
...II зв trouMc. Зон соеог dôbordtàt. Cubre ot lu. ière. Qui croire? /Н.Troy et/.
Î?i£"vreu3ea ишёез! Hal r&rjit, uuila ralaolie. Aien qui tuaec diversion t. со ltbei'r ¿.Xiolnat, ïoiut de fete:, poi. t d' iriia.Oci.-Bent en cureit-i'i? /Н-lloli cud/
Pendent den seaciue", la parole fut domina lfcr^c.r.c-.at i. noa lecteurs. Quelle riche^ae et quel encoura^et.^nt' & ccuitinuerl /Hunriiitè/.
Функц£оналы1в значения сполучннка у складному реченн1 поля-гае в основному в об'еднаких двох схоля пропозицхГних значень; icpibi цього, вхн нзГтралхзув ь'липци'Гш смпсловх вхдноиення, цо нхстятьия в сеиантично'1у sî.iicri предакативнкх частин '/С.Ы.Ширя-ев/. Коли основне значения сполучника, наприклад, et-, стмхстич-но втте^ьоя, ехн стае грашгично об ' еднуютш центром складного висловлення, у якому сб'еднуються два не схогжх, а протилегсних П0р1внювальюк прпозицхйних значень : (et) PnJ.
Uns autre omio lui vint... vingt-cinq, ans, musicienne, premier prix de pieno au Conservatoire: elle se nommait Cecile ELeu-ry...Les cheveux roulés sur la nuc^ue en un chignon abondent. Des bras forts et dea mains de pisniste, grandes, eu pouce écarté, eux bouts cerrês /R.Rolland/
Для постхйних ознак складних i ускладнених ном шатавшее ви-словлвнь з с у р я д н и м типом зв'язку иожна вгдкести слхду-
ЮЧ1Î .
- сполуч.оння хиеншжх^-пропознтивхв одного логхко-сеыантич-ного класу, що вхдпов1дае загальши тендеицх? побудови сурядних конструкций,. когаоненти яких знаходяться у вгдноснгй незалеянос-tî i piBHonpaBHOCTi;
- фхксоЕане розащення слолучутсчих елементхв, осхилыш поя-ва косого з них обуновлена предтекстом;
- полхреиатичшс.ть конструкцп', цо утворюеться предикатив-ними часгинаын; об'еднання однор1дщк пропозшцй реалхзуегься з'вднувальнш сполучншсоы, а рхзнорадних - альтернатлвнкм;
- закрлтхсгь конструкцх? у структурно-семантичноъгу планх, яка на залечить. вхд секантики сурядних сполу mhkïb;
- йункц10наяьнв призначення сурядних ноглнатквних. бислов;.-лень /СНВ/ полягае у'впракеннх хде? констатацх? реально1 чи ri-потетпчно? ознакк конкретно в1добрахуеыо.1 ситуадх1.
Atianï3 складних висловлень з п i д р я д к и и з в *я з -кон .показав, цо.при.сполучекнх дзох преддаативних центр!в /шейного i дхесл1Вного/ характер i'x омкслових вхдноаень обуыов-ленн!. . властивостяш i-иенника-пропозитива. У таких, коштлексах, • крхм кокстата;хх ознаки cirayauif.HKy Еирг-тають вхдцгеслхвнх шенкнки 3i значен: !кы процесуальност1,абстракткх i.конкретно п-'еншжи у метафоричному застосуванш, шститься логхчне.судзвн-ня з щчшоду само Г сктуацп, яке виралене идрядниы речениям. В цеках однхег' полхпреднкативнох одишщх актуалхзозане пов1домлен-
- 8 -
ня, яке мсткться в субстантиып'! часткнг, ста«. орган^зуючим центром усього висловлокня:
Dons зоп état d'esprit, il devait lavoir partout. Elle -emplissait le monde.le monde, cet hôpital...Û Valeurs, agoni-el Tortures de chair Measée, q.ui poàrrit vivante i Supplices ailei-oieux dea coeura que le chagrin consume. /R.Rolland/.
. Спещйтчнгсть складноп хдрядного субстантивного вххлоэлення, яке вхдтворюв мовну модель складкоп{дрядного речения -/СПР/, по-лпгае в тону, гло його структура здат..л спгввгдносит.сь.лике . у одам референтом, тодх як Д1йсно складне шслсвлзння спгввгдно-ситься з к1льк01,:а рейерентаки, число яких Bi^noBi/,ae числу пре-дикативш-к частин.
Складнойгдрядне речення-висловлення е складни; тгльки за ф(. рыальною ознакою, завдяки маркеру, цо позначае гра^тнчну i смнслову зале.тшсть однхех часткни в!д хншо?.При структ;рно-се-мантичнхй органхзацхх цих конструкцх~ mpoi. з використову^ться• статаксични!' парглелгзи, кетафора, поений або частковий поптор £Нафор1"гиг i катафоричнг елеиенти,. як1 забезпечують ст1"ли!1 сшсловий зв'язох оленентхв у середкнх cauof eTpyi.iypr "а за rf иежжи, тобто, викорцстъвупться елекенти синтаксису мовлення.
Снрепаш, що з»еднупгь голозку i «дрядну. чаптшш,. слугують заШенники que, dont i fx фунхсцхональнх sàpiaHm у зкстеш ыовлення où, d'où, а такоя сполученвя В1дносного. .займенника lequel з-пр1йнекнш;аш dais, parmi, pour ,якх, поедиуючи функци члена речения i спацхад£зоБаного спояучного елекеиту, реалхзуить ^Мкшашй' анайоришпШ зв'язох, В1дрилшчи до антецеденту./ [Pn + qui Uue)P.T3v
Autre question importante à Хуой, la 8aat&. la droite ne s'y trompe раз, en présentent dé nombreux médecine sur lea lie-tea. ..Un secteur pour lequel lea âlus peuvent jouet un grand rule ..../Huaenitê/.
Постх^ао- ознаноа схшадношдрядтк висло"шовань з субстантивною . частиною е посгасзииг/д пхдрадкого, цо мае дх вел: "зний компонент. Цв пояснюсться рвалхзецхеа Hoifiнатишо-ои1янйГ^ 1 потен-цгалу субстантива, який виступае у ЗункЦ!*' основного квалгф1ка-тора ситуацхi', i кэобхцщстэ уточнения характеристик субстантивно*' частики у бигияд1 подрядного. Для кокплексхв, що розгляда-яться, властквх текое:
- с;з:етргя г астаегрхя структурного i емгелового аипектгв*
HK.i гтзначають обов'язковхсть чи факультативн1сть постпозитивно! подрядаor часгини;
- лодвЬ'г.т хараыеризащя референтно! ситуацх í з pi знши нюансами причинного або часового плану;
- .зикористання у.пхдряднп! частинх хндикативу або сюбмонкти-ву, якх обуиовленх вщстои "онтексту та значениям реалгзованог
зи нере лхзовано? коглиаост! головнох субстантивно! ч&стпни.
Наяшхсть п итзх. одного вксловленнг центральная одинкць сис-г»ju-MOBií.i.мовлення йорг^ують CBoepíflHi емотивно-оцХнй "кошшек-си - текстов! утворення.
Kpiis сполучнпкового типу, сориування складню'.. висловлень мочливо шшхои. зхставлзння структурша: компонентов, без сполучни-kíb. Сада так утворшться два- i -багатокошоненткх б е з с п о -л у ч н и к о в i субсгантдаш кошлекси.
Два субстантивна: предикатива утворюкзть на&прост!шу модель :.'.0влешя[рп '+ PjJ/Рд - proposition nominale /; при цьому виникаг пть два pi зшос ткш зксловлень: 1иенвдки-пропозитиви, як i вхдно-.сяться до одниго лortко-сеьантичного класу i означать однорхднг поняття, фор^ють структури по тнпу перелхчувального ряду:
Il treaeellli-t et rouvrit les pcupièree, т,а retreite, la . guerre /h.Iroy«•':/* ' .
Для' цшс конструвдгй характерна наявнхсть загального кетако-мунхкативногс зьлсту, який е fx типовою-властшЯстю.
йлошпки-пропозитиви рхзних логх ко-семантичннх класхв форыу-ють кзнотрукци, аналсггчн1 бхнарноиу типу. Грагичнил знакou,який роздШ:з предикативно-субстантивнх частпни, в двокрапка, - сеыан-тичний знак, який найчастше виракае icHysamia смислових в:хдно-шень, близьких до пояскавальних:
ïremier débouché» l'alimentation dea oentraLea électriques.,, /Hujiisnltè/.
При 6iKapHifi побудовх спислов1 в1цношення нгг. предикатквниш частиками не диферекцхгаться hí в план i сурядностг, нг в планг п1дряг,достх. Бнутр1Ш1 списковi вхдноиення обуповлеш синтаксич-ншш можливостями структурных килюнентгв, комушкативнмш уг:ова-иа реал{задгх ix головного або перис.ерхйного лекскчного значения i контекстуального розподхлЁдая снислового наванта:;;ення у контек-
CTÍ.
Розпирення моделей безсполучниковим засобом е перспоктившш для 3TJ.JÍстачного виА:аженнй хн^орлгцхНно об'еинкх блокхв, fini на- 10 -
ютъ в основг речэння-висловлен^я екзлстенцхаль.-ого або хараятет ризуючого тшнв. БэзсполучниковиГ ко!Лшекс иона об'сднува: i дс 20 шенникг в-пропозитивг в, якг стачэть йог о предпкативниш часг--нами.
Угрупування смкслових блок i в реалхзуеться сильнкми пункту-ацтйнши знакам, що сигналгзують про розшр фонетичноГ паузи i про ступшь сииолово? едиостг елег.?ент1В в иеках кошлэксу. Так, предикативна частина з присднально-пояснювальним значения}! вхдо-креылюсться кралкою з копою, а пред :<ативна частинг.., яка ufc тить висновок повгдошення, вгдокршшоеться двограпксю; частини ai значешии одночасностг або послхдоеност1 аныогхчних д1й /ста-hïb/ В1Д01:ре1Ш)ються копою. Крапка з кок л i двокрапка " i дрке-раыи введения додатково? реии /Л.Г.Веденхна/. Пунктуацг?нх зна^л у французькгй нов! шють коыунгкативно-стилхстпчне на^антахегаы, на В1Д}1хну В1д pociitcbKof, де вони сэшнтико-синтаксичн1.
Одно-, д^а- i Багатокомпонентн..д струггураи. власти^а спад-1 коеын1сть у вцборх шенникхв-пропозитивхв Их предикативниг чап-тин/. Де конкретно-предаетнх, фактуальн! î процесуальн! хиеншши j а танок tï, до каюгь загальне значения} у контекс. х вочтг ьао'уза-ють потрхбного единого игтака.тунхкативнсго зц1сту, вхдобратгоочи • макросвхт через ыгкросвгт персонагд в його емощояальн^ або ih-теле1:туальн!й. cftepi дхяльностх. Поеднуючи скнтяксичн! ^ cranic-tirahi функцп, цх конструкцп викоркотовуяться як лексичний повтор, ххазм, иетафора, риторична запитання, вони здатнг створи-вати лексичну та сштаксдчну градацга, тобто являють'собссо оди-ниц! синтаксису новлення.
Секантична i. граматкчна спедифхка хшнника-пропозгталза дозволяв фориуваги д в ок он пон е н mi. безсполуч-н и к о в i с у б о га я î ивно - л i е о Л1 вй i .вис-ловлення, ж! аають фтксованв розыщення структурных ком-панент!в: д1еслхвниГ. за субстантквишi[?n + Pvj fsn - proposition ас inele, Py - propoeitioa verbale /.
La matinée êteit tiède et un peu acoablante.Un Joi": d'rvril précoce» irne buée â'oxegô ae trainait sur Paria /B..Rollmd/
Структурно-сшслова залеяпсть д{есл*вноГ часиши вхд субстантивно! зв'язсна з сингакспчшгни i лексико-морфологтчн»^ властивостящ обсх предикативнпх частчн.
Препозиц{йна субстантивна частина найчастше представлена npocTis.fK "речениями" екзпстенцгального або квал1ф1катпЕл0Г0 ти-
пу; f' базовг компонента вгдобраггують значения "результативнхстьУ ''жтшащк", "ознака фхзичного середовип;а" i передагать контексту-члько необх1,;.;:ху озцаку референтно! сигуацг1. Характерною власти-втстю цих конструкций е встановлення ui;i i'x предикативниш час-г "шами смг'слових вхдношень, близыик до 1дентиф1куэдих. Це стае мохливпл завдяки смантичнГ: подхбностх хиенника i д1еслова,опо-зицхйни.: в систем! моей частин, але hkï стаять функционально pis-нозначниш у систем! псЕлення. Констатация ознакн ситуаци в!до-v'pa^ei-ься в Д1есл1вшк форцах 1ндикатпва, який надае модального значения достовхрпостх i конкретизацхт тому, пс повхдс.чш^.ть-ся. ,Рхеслхвна постлозитивна частина вшсонуе комен'^угачу функцию з потсншчим або хдентлкуючш значениям.
Зоркальне ускладнення двокомпонентно? безсполучниковсг кон-струкцн рзалгзуеться двома шляхами: при розширени! субстантивного блоку за рахунок збмьшення числа денотат!в /по типу вхдкрп-гостх, перелхчення або характеризац!?/. i при розыиреннг дхеслхв--ного блоку за рахунок. одиорадних присудив. При синтаксичному .рози'чреша дворомпонентнох модел1 утворхоютъся б а г а ч о к о м-понен-тнх б е з с п о л у ч н к к о в i субстан-ï и в.'» о - д 'i с о л i в н i висло, влення;
ïrois шрс îles l'une à côté de l'autre, ш-deesua de nos têtes, m'ont êblouê...le bruit вес d'un coauutateux, une lumière très vive autour de aoust lt hangar ête't éclairé entièrement' < par des projecteurs fixés soi toit. Il paraissait encore plua vaste /i.Maurcia/.
. . Зррмувашя субстаьгивно-дхеслхвного комплексу вхдбугаетьея за рахунок використания абстрактных шеннпк!в-пропозитив!в,здат-них за своим властивостящ створавати загальний метакомушка-тивиий змхст /подтбно до семантичн01 структури складних субстан-пзних висловлень/ для виралвння психологхчних або еыоц!#нкх ню-aHCiB ситуащх'.'що вхдобраяуеться.
Дня багатокомпонентних субстантивно-дгеслхгапх комплексгв характерно формування nopiвняльннх, поясковальних та хдзнткфгку-ючкх внутрхшнгх смислових ввдношень, завдяки взаемодпметакому-нлкативного значения субстантивного блоку i загального' значения дхеслхвного.
Зайиаючи Шц1альн„ , серединиу або фшальну позицЪо, дво -i багатоконпонантн! безспрлучннковх субстантивно-д1есл1ЕН1 комплекс и Серуть участь у сыксловМ оргенхгацхх ьикроконтексту у ви-
- 12 -
гляд! lioro реыатичного компоненту. При побудок таких комбхно-ваних влсловлень вияззляетьсл тенденция ,мови до. влнористаны яь' контрастного зас.обу найекономщшк форы виразу. Mise системами нови i мовлзння досягаеться ызоерхдаий иснпро. хс.
КрЫ субсгантпзно-дгзслхЕного, зустрхчаетьст бедова швер-сгйного типу.складник внсловлень: з препозитивною дхеслтвдою /хнфорнацхйною/ i постпозитивною субстантивной /результативною/ частинами: [pv + ?nJ.
Il fait tout h fait noir et je ь<з sais plus très bien si ar. pipe eat allumée. Un tramway passe» àclai..? rouge au'plsfond.Pui» c'est une lourde voiture qui fait trembler la maison. Il doit Stre dix heures. /j.-P.Sertre/
Основною структурною ознакао д в о к о и нон е н"т н о-гэдхеслхвно-субстантивного ноип-л е к с у е фхксована позвдхя його предикативних части.: хнхцг-альна хнформащйно каскчена дгссл!бн^ часи.ла i заллвчна лако-нхчна субстантивна.
Постгйно» ознаксао структур цього типу е таноя хндикативна кодальнхсть nepmof часткни, яка, розповсюдяуачись ла др-ту,. суб-стантивну, передав значения констатацхх фактiв i подхй. Субстантивна частина шстить гмекники-пролозитнви, як{ в"ра.шоть значения результативное®! або фхзкчкого стану середовгща /з а:глвхза-щеи даигкангнох' або лериферхйаоГ семи/ i як!ыають при co6î до-датковх характернзатори.
Контекстуальна парысть, ^икористання дгеслшшх форм, я^Т виражгизть часову протяянхсть, створгсють необх!днх видов1 CTimic-тичнх нюансидля вхдобратення референтно? ситуац1?. Хар-гктерною , ознаксда цього типу висловливань е взаеыодгя об'ектьвно? i суб'бк-TlIBHOi" основ»
Формузання багато компонент ни л: д i е с л!в-но-еубс.тантивних коыплекс*в вхдбуваеться на осно-вх бхнгрнох' ноделх, ше сво? особливостх ! стссуэться^ -лобнш чин он, субстантивно? частши. "Pîct" дхеслхвнох' предикативно!' частини реалхзуеться за рахунон однорхдних прпсудкгв.
...Il arriva h la porte, il tourna le bouton» la porte était fermée.Il i-'àppa doucementipoint de rêpons-î.Il colla es bouche contre la serrure,supplia à vc..x bease, puis eveo insistances nul nouvenent, nul bruit. /H.Holland/«
ПостхЗно знгходячись y серздиннгй позицх? мхкротекиту, цх
' пошивкой конталстують s попереднгмк дгсслтвниин, бездхеслхьнкмн i нойхнатйБИИмя висловленняшг, утвориочи з ниш ôcsaioôimi лек-сико-граматичщ вхцнишешя на ^ohî буттевох конотатацп ознаки ситуацп, яка лередаеться субетантивнш блокоы складного вислов-
•г9ння,
Багатокоипоченянх контаы!нова~ н i вкзловлоння будуюазся на ochobî двокошонентнох' 'модел! субстантивного тиру[ри.+ .р ] при додатковому включеннх.у структуру _в»язку сиолучнккового тшу. При.цьому в дхеслхвноыу i субстантивно: 7 блоках контэ/пкованого комплексу форыують-.я iepapxinn утворешя,здатк1 "прдеднуватк" кхлыса предикативша i напхвпре-дрткатившос одиниць характеризуютого або ¿точкюючого типу /з рхз-ноыаштнссо внутрхшъао с труктурко- се ¡.¡ант ичн си opranisanieo/i mer иожуть знаходктнсь у рхзюя видах подрядного зв'язку ni ж собою.
Змхет "Х1ршднуван,а" сполучшшових предикативних частин мае значки! бгшш на форыувашя EKyvpmnix сиислошгс вхдношень складного висловлення, Е..зон дая йормування таких ьонструкцгй с HP . екзтетатпалъгюго та хдзнт^лНкУ1040110 типхв:
i. be -.fiboiemento ве turent» le chien avait perdu lftpietejon 1'entendit japper encore une fois, tu loin} puis, la silence descendit our lea bois. Plus un bruitt seul, Je grouillement mystérieux dea millions d'êtres, des inaeote» et des vera, tjui rongent eona répit et détruisent la farêt, - ao'tfile régulier de la mort, qui ne a'arrête JemaiB./R.Rollaàd/.
Une t: 3nteina de blesaéa, 61 blseaèe graves et 41 blesafc» légers. îel est le bilта imprécis du tremblement de terre qui a'est produit vendredi en.lrea./liumcnit&/. -
Асшетрхя цнх конструкций e результатом розыщення зшето-. вого навантаження в if кег-гах; fi' з'акркт!сть /бхнаршеть/ забез-*5Чуетьсн маркерами синтекси'шого i семантичного зв'язку: спо-лучнккаии х знаками пукктуаци.
Огке, в системх ыовлення, функцхонуючи як предикативна час-ша складно? одшпцх, хиенник не тгльки максимально реалхзуе CBoï hobhî•потенцхальн1 властивост!, а К набувае îhubec, наприклад, мотакомунх к&ткшого значения, - основи форкування цих оди-ншь.
Проведено досладталня дае пхдетаву но Т1льки для часткових
шеновкхв про структурнх, смислои i функцхональнг властивостх
складних i ускладнаних ьисдовлень а номхнативниш часгинелш.але
- 14 -
1 для деяюс: узагальнень з птань синтаксису кови г синтаксису цовлеиня,.розмеяування яких при розглядх зазначених кскст^.укц „й досить умовне.
• I, Сг.ла,цнг но!.(1натпвнг висловлешя субст нтинного типу - це полхрегатпчнх .когерентн: ко;п,-Н1кат:1и;о-скнтаксит-1г коетлекси,го" вшшсають на основ! полшредикативностх ! маоть структурну цхль-тсть I спегеМчний !/отано^г/нIкативштй знхст в текст}: вони здат-ш пзредавати ознаку с;сладно1 ситуацп, цо вгдтворюеться. 3 цих конструкциях сеиантичний аспект 1 пр содтнх засоби /як граиалта-но-$онетичн1 елегенти/ компенсують $орка.-вно В1,.сутнх Е1дзнани систеннкх синтаксичких категорий предикативное*х, модальное?! f посессивност1.
2, Схшгднх висловлешя з ношнатчгвнаэ часткно» 1нтеГруить -п тенЦ1йнх властизостг сйстеш ыови /"комбшоЕаиг" стг)ухстури/а<Зо тхльки систем: ковлення /субстантивен ютяозвдг 1/.. В комбхнова-них висловлеыях зб|гезоться дв1 йорг..; нолкзцхх: д1всл1Г10? г 1менноГ, якт рспрезентують конструктах^ властивостх г ыогтавп-71 центральна систеы -елешнтхв повк. ■
3. Загальна схеьса органхзацхх складного рочэ..ня япяеться порогом структурно? вархатпвност! складного висловлення з нон1-нативнш частииою /частиггок/. При вадтворенн! складки: вислов-лень збер1гаеться вкзначальний вшига систопи ¡¿ори, дсся"аеться ко1.!про1.:гс тенденцхязлх систем моей х иовлекня..
Проведене дослхдгешя передбачае подальше вивчення.номгна-тивних кстшлексхв по таких напрямках: субстантишт - вгсяовлешя з параноишативнивд конструкцхяш, IX етруктурногстшйстичн! особливостх з позицхй актуального членування.
О с н о в н х п о л о й в к н я д. и с о р ч а ц -} х' •. в х д о браке н -I в • с л 1 д у к> ч и х' п . у б л I к а ц я х :
1. Модели слохнах проддохени:; с ноикгаткгкши частяпя в их сютаье в соврзиенно« французском языке //Адаотир»..програ1хыа.науч. к оно:.. колодах учешос Украин. юн-та усов* врачей. - Харьков, 1582. - С. 55-56.
2. К структурной тшологкк слогных предлоз-ений с номинативной частью в их составе во французском языке //Аннотир. програц-иа науч.конф. иолодых ученпх Украин. ют-та усов.' врачей. - Харьков, 1983. - С. 55.
3. Пояипредккат/знке высказывания с союзник сочикьлнеи в со-
- 15 -
ьрем^чноы французском языке /структуры с номинативной частью // Анногкр. программа науч. конф. молодых учёных Украин. ин-та 1 job. врачей. - Харьков, 19й4. - С. 63.
4. О реализации единиц системы речи в тексте / французские яолиг,редикативнье высказывания с субстантивным номинативом // Ан-вотир. программа город, науч. конф. учёных-медиков. - Харьков, :985. - С.12-14.
5. !летааектиая сиимегряя - асиметрия в долляредикатигньх вь!сказьвани."зс с подчинительно,; связью в повременно:«! французском, языке /структуры с главной номинативной частью/ //Новая советская литература по общественным наукам. Языкознание. -Белгород: Белгородски;! гос.-пед. вн-т им. .М.С.Ольминского. - 1986. -.'¿о. -С.5-9.
6. К вопросу о функииокально-салантическол .лотивированностц иолгпредикативных -вьоказываний / на материале французского языка //Современные цроолема раданиотики: функциональная семантика/ Те-31.JH У Всесоюзной конференции по роланскому языкознанию, т.1. 'Калинин; Калининский гос. ун-т. -ISdB. -С.ой-db.
7. Парадигма фуннциэнально-селантыеского поля бытшости в современном французском Яоьке //Единство системного и функционала ного алализа языковых единиц /из опыта изучения и преподавания Ш: странных языков/.-Белгород: Белгородский гос. аед. ин-т им. К.С. Ольминского. - 1988. - С. 50-51.
Друк.ХВУ. 'Зам. I/I99-94. -•16 -