автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Социально-эстетический анализ массовой музыкальной культуры

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социально-эстетический анализ массовой музыкальной культуры"

Кб ОД

1 £ '

КШВСЬКНП УН1ВЕРСИТЕТ ¡мещ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ВАСЮР1НА Алла Олександр1вна

СОЦ1АЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИЙ АНЛЛ13 МАСОВОУ МУЗИЧНОУ КУЛЬТУРИ

Спец!апьн1сгь — 09.00.08.— Естетика

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата ф!лософських наук

КнГв 1936

Дисертащя е рукописом.

Робота виконана на кaфeдpi етики, естетики та культуролог! I ф(ло-софського факультету Кшвського уншерситету ¡мет Тараса Шевчеика.

Науковий кер1вник

Офщшш олоненти

Провщна оргатзашя

— РУСИН Мирослав ЮрШович, кандидат фиюсофських наук, доцент.

— УЛАНОВА Св1тлана 1вашвиа, доктор фмософських наук, професор;

— ФЕДОРЕНКО Микола Олсксандрович, кандидат фиюсофських наук.

— Кафедра фшософн Кшвського

державного лштстичного ушверснтету.

Захист вибудеться «^Г» . . 1996 р. о . ' г . .

год. на зааданш спешал1зовано! вчено! ради Д 01.01.39 по захисту ди-сертащй на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) фиюсофських наук при Кшвському ушверситет! шеш Тараса Шевченка за адре-сою: 252017, м. Кжв, вул. Володимирська, 04.

в дисертащею можна ознайомитнся у науков1й б15лютеш Кшвсько-го ушверснтету ¡меш Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розшланнй

Вчений секретар спецшлповалоТ вченоТ ради

__Кучерюк Д. Ю.

ЗАГЛШи ХАРАКТЕРШПИКА. РОВОГИ

Актудм.ц!с'лЪ теш» досл'джшшя. У кудсшПх процеоах. XX отор1ччя ыасовгн «уэшипй культур! належить ооооливэ ышдэ.' Бона 1снув 1 ь ¡¡г.всякдеинсыу жк-т, 1 в сферак профессию! д1ялыюст1, що робить будь-як1 прац!, присвячет ц1й пробле-ыатиц1, актуалышии. Бурхливиг роэпнток иузичноЗ практики, р03М31ТТЯ ВИЯВ1® ыузичного Оуття, КОЛИ КОГО меж! оягають Б1Д Оуденно! св1домост1 до ел!таркю: сфер, парадоксально ыаиую-чи традицшй "полней",• ускладнякть устдоылеяня спрямова-ност! культурного руку, що завашае ц!л1оному баченню ситуа-ц!Ч, яка склалася в с"час1Пй муэичнхй культур!.

Д слипа ширске коло питань сучасноТ куль тури, як1 в!дко-сяться до розряду "масових", потребуют! наудового осыислек-ня. Делкл а них вже ызють традицп щодо ыётод1в дослХдження та роароблену. систему шинок.- Так ыасова ыузична культура виступапа в теоретгоав як иегзтивний фон для тдкреолення переваг "високого" мистецтва, й толу П сприйняття пк нероэ-винеяо! ■ й непсБНоцхиигЛ набуло сталого характеру. Бона розг-. лядаеться не сталъки сама по со61, сю льни в р1зних елтоэнц!-ях да в1дм!нних вхд нэ1 форм «узичного буття. Однак Д1алея-' тика масово! та 1нших плзстга ыузично! культури не иажв Сути усв1до>.лена на шлях у \х абоолютиэацП й протистадлення Ю-тинного хибному, оснальки вони в1дбивзютъ р1анор1внев1 "зр1-' зи" реальности.

Зневажливе ставде-чня до соц1окульгурного простору, що простягнувся за ыеж1 вищих гнтелектуальних цтностей, вывернуло узагу науксящв в!д ооыиолення об*ешга5 ыасово'1 му-зично! с^ери. Залишавтьса задкритою наМть проблема визна-чення матово'! муэнчноЗ кудьтури, Со т! виэнзчення, що нал-рагфов^п, не е. оотаточнши, оскШ»ки сшраються на одну а отор1н (худежш, естатичну, психолог1чку тоща).

Багатограшиоть й неоднозначность,'безперэрвна трансфор-ыавдя й динзмгчнхеть масово'! иугично! культури актуал1зуюгь необх1дн1сть сотЦалько-естетичного розгляду зззначеиого феномена, ко дозволило б висв1тлити й осягнутз! його аумовле-и1счь в культур1.

Сгупхнь роароблоншт пройломл. Серед р1знсиаи1тннх ма-совпх зияв1в худодньоЗ культури музичний шар заяиаасться

найменш опрацьованим. М1ж 1ншнм ф!лософська традиция усв1-домления "мумгшого" в кого р1знйх ипостасях, яка Сере св!й початок э нагдавШгои час!в, свгдчить про оусШлыгу значимость широко! сфери музичного буття, щр простягаеться ввдовж нет мистецтва та повсявденност!. Проте предмэтом досл1джень музшсознавотва завади булр високв ыистецтво, уявлення про пкэ структурувалося у вигляд! складнях еогетиют-теоретичних коне трукцгй, де не ¡гнувало шеця для муэики, що функцЮнувала поза Ц11М пластом. А в мелах ф^лоссфсько-естетичного знания ыасова музичяа культура довгий чао розглядалася лише в контекст! теорий, що тор|*алися р1зних аслект!в процесу масов1за-цП оучасного сусп!льотва, як! й формували уявлення про сут-К1сть зазначёного феномена.

Становления г нянь про масову музичну )гультуру вЗдбува-лося перевзыга в русл1 - дооШдхень масово! куль тури взагал!, кк1 здИюнквалися в демлькох налрямах. Першим склавоя крн--гшин напрям, в медах пкего Судь-якх в.шви масового в культур! ощюовалися вкрзй негативно (Т.Адорно, X. 0ртега-1-Гао-сет). 3 часом набулн повшрения сощологхчя! теорП, як! ус-вгдомлювапи масову муэичду культуру в ксжтексИ "дасового сукпльства", "масових 1соку}йкац1й", эумэздввали 11 функщо-нування винятково умовами теюпчно! цивШзадП. В1д запере-чення масово! культури через апологетику й до н спршшалня як об'ективно! культурно! реаяьност!, що дснуе й дииал1чго розвиБаеться, простпгнувся евсл»ц1йаий елях цього напряиу (М.Маклвен, Б.Роэенберг, Д.Уайт. Е.Шилз, Е.ва.. ден Хааг, Л.Ловенталь, Д.Шкдокальд та 1н.).

СоцЮлоПчл! доелдаення масово! культур)! досягли певши результат^ у вивченн! зумовленост1 поведхнкл и споживзчхв, ретедыю бмсв1тлшм механизм дП 'ЧядустрИ культури" ток£>, а э часом дШиш до висновку про неодноэначн!сть цього нввда й тш самим йдготували наукову думку щодо сприимання масово! куль и-урн як с/ладного й специфичного, рухомого н м!шш-вого явща. Проте сощолспчшш тдх1д виявився недостаткам, бо не враховувалася видова специфика масово! музично! куль-тури, Шгарувалися 1! естетнчн! та мовШ особлнзооП. Бона в пгвнАй >лр! оула !зольовапа В1д музично! системн, вад опад-щини шиулих стол1ть, адхе !! 1отср1Я внвчалася найчаст1ше в оощальиому (Л.Гроссман), соцютехнАчиогу (й.Еллхль, Дд.Кур-

о

- О -

tío), або пол1тюш-1деолог1чному (C.C&pta, Д.Белл) аспектах. Тому залшалися иалаврозун1лнми оутн1сть й еволщпгаа Д1ша-и1ка масовоЗ ыузично'1 культури, як! а'ясовуютъся в píancua-híthoctí й cyuepe'iHDCTi ix вааемоав'яэку з культурник контекстом через вияплення закономерностей розвитку музично! системи взагаль

ОстанШм часом набулн потг.х-ння естетичш та культурологии! позици ™одо висв1тлення особливостей масово} культури, apio iHTepeo до Ti буття, д!адектики взаеькшднашень з 1ниими худоашш озерами (Г.Ганс, Дж.Ковелтх).

VxpaiHCbKi й pocíñcbKi HayicoBitf ввернули увагу на феномен масово! культури у пор!внянн1 з аарубхжшши шйже níBBi-ку по тому. Щи проблематищ присвячено чимало праць, в кот-рих висв1тлюються pi3Hi аспекта. функщонувашя здеб1лъш "буржуазно!" ыасово1 культури: аншиз закономАрностей становления та розвитку uacoBo'i культури в буржуазному cycnixtcTBi эд1йснювали Р.Галушка, А.Кукарк1н, С.Мохнягун; р!зновиди ма-cobó'í культури та и сгпвп1дношення а 1ншими шарами культури розглядали Г.Ашин, ■ Н.Дмитр1Бва, Н.Зоркая, А.Шдлер, Л.Петров, В.Шестаков, А.Яковлева, П.Яковеяко; 1деолог1чн1 засади ыасовог культури роакрий в працях З.Герткович, 0. Карцево!, 1.Набока; питания, що мавть Мдношення до проблем св1доыоо-tí, oc-ofinoiocTi лоруиувалися у зв'язку з масаною культурою О.Левицъким, В.Молмановим, В.Позняковим. "

Матова музична культура в1тчманяними досл1дникаыи вив-чалаоя в естетико-музг-ознавчоыу (Д.Житомирський, В.Конен, Т.Чередниченко) та 1сторико-осц1олог1чноыу (Г.Кнабе, Ф.Та-кун, Г.Шеотаков) налрямах. Ochgbhí питания цих досл1джень довгий чзс трактувалися в русшГ АдеолоПчшк 0р1бнтац1.й, П cyiHioTb розглядалася у spisi прнбутково'1 ринково? мсти, до зобов'язувада до розгсртання переважно критично-оц!нявальио-го методу анаязэу.

OoTaHHiM часом з'явилися прзцз., що присвячен1 icTopií резких KanpiB та стшпв msooboí музично! культури, алз вони частИве публщютичн! за формою викладення i носять ín^opua-тивно-фзктолог1чний характер (А.ТроКцький, Г.Хтаняк та 1н.).

Свозрхдний акцент у влвченн1 масовоЧ" муэично! культури притьманний досл1дж9ниям феномена ыолод1жно1 . культури та контркультури, в контекст! ягах bdhs подаетьея як обсв'ягко-

вий соц!ально-еотетичний атрибут альтернативного св1тов1дчу-вання сучасно! молод1 (П.Гладков, Ю.Давидов, К.Разлогов, Ч.Рейч, Т.Розэак, Дж.Янг).

Фрагмента розробок ыасово! муеично! культури, що згру-пован1 за р1зними науковими кокцепщями, Шдготували теоре-тичну основу, на баз! я ко ! мешшаэ подальше осмислення цього феномена, хоча ракурси, що переваляли в доела дженнях, чаете одноОхчно розкривали П оутн1сть. Недостатка опрацьован!сть проблемн, що пов'язана з переглядом траднщйних уявлень сто-совно сутн1сного розу кйння. ыасово! музично! культури, яка ызг глибоке 1сторичне кср!ння 1 вумовлена не т1лъки соц!аль-¡ю-техшчними умовами сучасно! доби, а й детерм1нована, ыож-ливо, ' прич!шами 1кшого порядку, эумовлюв виб1р тематики ди-оертацитого дослпдження, формулювання його мети та завдань.

Мета та аавдания дисертацШюго досл1дження полягають в обгрунтувалн! эаконом!рного характеру функщокуваяня ыасово! музично! культури в контекст! полхфонгчкого культурного бут-тя сугапльства та эародження, роввитку й сп1вв1дношення. з 1ншими муги'шими сферами. Тому феномен масово! музично! культури розглядаетьси кр1зь призму простору й . часу, щр оприяе розушнню р^вних стор!н цього яв:ща. '

Для дооягнення поставдекно! мети в досл1дденн1 визначе-Н1 так: завданнй:

- видыити проблематику доелдаення ыасово! музично! кудьтури в проекцП конотатацП Юнування р!зних вид!в ыузичннх реал!й в багатом1рному культурному поЛ1;

- окреолити шнят1йний апарат, якш дозволив бн проанал!зу-ваги маоову музичну культуру з социально-естетичшх та сис-темних поэш;1й;

- розглянути масову музичну культуру у ,сп1вставлент з фольклором, розвести щ пеняття як в1дм1нн1, пр позначаить р1зп1 ввища музично! культури;

- роэкрити специфику ыасово! музично! культури як своврАдно! форш музичного Суття, що розгортаеться на р!вт будешю1 ов1домоот1, через виявлення генетичних засад масово! музич-Н01 культури й т;щ1эацп розма!ття I! виявгв;

- проанал1зувати функци масово! музично! культури й дослади-ти, виходячи з цього, П сощально-естетичн! параметр«;

- визкачити м!сцэ.масово! музично! культури в . дкнзшд! еволю-

Ц1ЙНИХ ЗМ1Н МузИЧНО! СИСТеМИ, ССЦЮКУЛЬТУРНИЛ Г.рООТ1р ЯК01 певним чиной упорядкуватл;

- виявити ооновн1 тенденцП становления й розвитку масово! мувично! культури в лкост1 дошнуючого елеь^нту ыуэичноГ системи сучасност!.

. ОД'истом дослзджеяяя в ыасова музична культура, яка гшявляз себе в р1зномаи1аних буттввих фгпмах.

Првдмелюи дослтджвинп е генезис Юторичних тип! в масово! музична! культури, П сутншгь та природа, д!алектика стамовлен-ня та розвитку, эакоюЛрност! функщонупання та кобутуваиня.

Иетодологачла та теоретична оопшш доллдаошш базуються на где! роэумишп музично! культури як динамично р!Енсважно1 складно! систем«, в еволюцайному контекст! яко! аналхз масово! муэично! культури уявляеться найб:льи дсцглышы.

Методолог!я дисертащ иного досл!джешга засновала на по-еднаннх через 1нтегруваннл:

- генетичного методу досл!дження, бо саме ретроспективно розширення простору масово! муаично! культури допомагаз вЬ д!йти в!д стереотипного п сприймадкя як явища 1ндустр1аль-но-техн1чно! доби;

- та нор1внпльнс-!сторкчного методу через виявлення аналог м1ж певними оитуащями в сучасшй культур! й явшцзми ыинуло-го, ос::гльки сприймання ншишнього буття муэично! культури неповне, а !нколи й викривлене через гов1пш;п нашаруваиня, що детермхнован! обставннами часу.

Були застогован! положения концепций, що окоплюють системы! напряыи ф1лософського осмиедення культури (Ю.Лотман, В.Еюль), а також концепц!й лог!ки культурних процес!в та взавмодп культур (М.Вахт1н, М.Барг, А.Гуревич).

Автор находить з !де! пэвио! паьтарюзаносп в культур!, оуттево! схожост! деяких пер!од1в, що в!ддален1 один в1д одного в простор! 1 в чзс1. Зв1дси 1 споспС викладу матергалу, . якпй базуеться не на !сторнко-хрснолог1чн1й посл1довност1, а на з1ставленн1 прнклад!в з рхэнпх чатв, багаторазовому зверненн! до минулого, що дозволяв виявнти загальн! тенден-цП фунгацонування муэично! культури, впзначити принципов! мсмонти !! буття.

Наукава новизна доял1дййиня полагая в розробЩ концепцН масово! музично! культури, сутнхсть я ко ! розкрдааеться в

контекст! iCTopiMHQi трансформац!1 музично! оистеми через виявлення геноткчних джерел та эаконом!рноотей функц!онуван-ня й побутування масово! музично! куль тури. Зв!дси вона по-ка?убться не лише у роэраз! i'i буттевих характеристик а виз-наченими сощально-естетичними функциями, апе й як певна ре-альн1сть музичло! культури, яка сюгодн! визначае направде-н!сть И впорядкування.

Основы! i^si та положения, як! скаадають наукову новизну i виносяться на захшт, пояягаютъ у наотунному:

- масова му?)гчна культура, пр розглядаеться як невхд'емиа чястина культур» XX стор!ччя, лесе в co6i й вняаляе BiflGMi з давн1х часiE гдибиин1 м/аичн1 форм«, сутн1сть яких розкрива-втьоя через "ix походження (виявлення генетичних засад "ство-рювано) для них" - народу - матово! культури, що втхлюить вадлнв! момента icTDpsrmoro ставленнп феномена й дозволять визначнти його як!сну своер!дн1сть в!дносно 1ншлх музичних сфор), специфичность wob« (ihtokayiiffis, тематичиа тощо зэ-галънозрозум! Л1стъ) й особлнвост! буття (фунгаЦонування на piBHi буденно! св1домост1, зв'язок э повсякденним життям);

- сутн!сть ыаоово! муаично! культури не зб!га5ться з cyTHic-тю "масово! к/яътури" (яку за iHepuiea розумйоть як нигькпя-Kicny тиражовану культуру 1ндустр!ального сусгйльства); вона рогкркваетъся в контекст! еволюцхниих зрушекь музично! к/ль-турн, що шстить у coöi 0езл!ч разномагйтних складовмх i зв'яэк!в шж ними, як одна з форы музичного буття, шо акуму-лг<5 й пояшрое важллвий на певшш час музнчнйй дос лд, i як ЕГШ1НВЯЙ елемент певним чином упирядковано! ыузнчно! системи, що ннн1 консгитуговався як дом1нуючий;

- свевдфхка мзсово! муаично! культури конкретизуеться в по-р1внянн1 а 1 изыми видами нузичного Суття: показано, що масова музична культура 1 мугпиний фольклор, незважаючи на сШльн!сть побутування й функц1онувашш, це BiÄMiüHi (i за покодленням, i за гм!стом) форми музично! культури;

- розкрита природа мзсово! мугично! культури як эвичного у мовному в^дношешп й необходного в функциональному значешй музичного компонента сощалъного-еотетлчного буття людшш, де в1дтворкгахься лоширен! семзнгкчн! комплекси;

- масова мувична культура визнавться дом!нуючш формотворчим елеиентом у д!алектиц1 отатичлих i динашчяих зм!н музично!

система сучзснсют1; П зумовденЮть в культур! розкривзвтьая через з!отавлешя пер1од!в кардинально! перебудови музично! системи, як1 мали м!оце в юторП музично! культури, до дозволило виявити аагаяьнэ А особливэ в становдешй та роэвит-ку масово! муэшпю! культури.

Теоретично ! практична аначошш доел1дгмшня. Теоретичн! положения днсертши 1 сбгрунтовузть эакономхрний та р1вноп-равний з 1ншими чр1зами муэичного простору характер масово! музично! культури в сукупност1 розма!ття П вияв1в. Резуль-тати дослхдження можуть бути кориониыи в ход! подальшого оо-мислення лог1ки взавыодП широкого спектру музкчних реалш у конкректио-вторичном" середовищ! в ракурох динамики часових ЗМ1Н, а тагаж як методолог 1чнз база критичного анаЛэу сучасно! музично! культури. Шдсумками прац! можна скористати-ся в практшц вшлздання нормативна куро1в э естетики, 1о-тор11 свгтово! та вхтчизнаяо! культури, ютор!! музичного мистецтва, при розробщ спацкурсЦ з музично! естетики, проблем молсд!жно! культури та художньо! культури ХХ.сгсмПт-тя.'

Алробащя роботи. Концепция та голоси! положения прац1 обговорювались на заеданиях кафедри етики, естетики та культурологх! Ки!вського университету 1мен1 Тараса Шевченка. Результата дошпдження стали основою вкстуив дисертантки на: Республ1кансыий науково-пракгичтй конференцП "Шляхи вдосконаленяя художньо-естетично! осв!ти учшвсыш! молод1 в уиовак вхдроджеяня нагЮналько! культури" (Ки!в, 1992); Шж-вуз1вський науково-пра'стичнй! конференцП "Психолога-педаго-' Пч!11 основи становления творча! особистост1 учителя" (Суми, 1992); Мшнародтпй науково-прзктичн1н конференцП "Таланови-та особистхсть: сш'я, школа, ' держава" (Ки!в, 1994); 1-х культуролог!чних чйталнях "Культура на злам1 тисячолт" (Кшв, 1994); Мшвуз1ЕСъю!Й науково-теореигппй конфэренцП "Укра!нська музична культура XX ст.: динзтка сдаеутворчих процеслБ" (Суми, 1995); II ЗЯлософському конгресс Укра!ни (Ктв, 1995). ■

Структура дисертацШга! роботи: эгхдно з метою та зав-даннямп дослхдження праця скдадаоться 1э лступу, трьох роз-дШз, висновк1в та списку викорпстаяо! л1тератури.

л-1-зт

- 8 -

0ШШШ1Й ЗМ1СТ РОДОГИ

У "ВахуЩ" обгрунтовуються актуадыисть теми дисертац1й-ного досшджзння, визначаготься мета та завдання, формулето ть-ся положения, що виносяться на зехпст, вказуеться теорети-ко~методолог1чиа основа роОоти, визначаеться !! новизна, на-уково-практичне значения отрьмаштх результата».

П&риш рояд!л дисертацх! "Басова музична культура: основ-я! нонцсгщИ й лояялзш" складаеться з двох частин. Пвраа чл-ошва 1-го розд1ду "Масовя музична культура в контекст! ф1до-сарських, естетачних, соц1алог1чних, музиковнзЕчих. теорШ" присвячена роагдяду еволюц!! наукових уявлень щодо масово! музично! культури у зв'язку а розвиткоы цього феномена. Це дозволило видхлити в них моменти, до зникають, але якх усв1домлю-вадкся як суттевх в певкий перГод, 1 виовШшти наиб1льш вира-зн! сторони роаглянутлх теорий. Складн1сть яаукового опрздэ-ванна масово! музично! кулыури з естетико-культуролопчн.л позищй полягае 1 в тому, що знания про пе! складзлися в рхз-них гуматтарннх галузях (философ!!, естетшц, сощологН, тюихологп), наичаст1Е& в межах концепщй "мзсово! культури", "часового сус^льотва", "масовкх ксиунукзщп", що позбавляло ! I еидово! спедифпш й 'залишало псза сферой музичного. До ц!б! л проблематики мае в:1дношоиня й музикозназство, якэ Сэгато в чо).г/ спрляло формувзшт негативного ставлекнл до масово! музично! культури, ототойшешю !! в низьклм р!внем культури, Со п!дходило до 11 визлзчення "в!д супротивного": мае~ва ыузична культура е антгаод слравхнього мис^ецтва, а, отже, - носхем протиледних йому влаотивостей.

Саме музикознавча вэрс!я в^ддзеркалена в теор1ях, що ма-гтъ ел1тарно-крит1!чтш характер, в я кик ыатер!аа аналгзував-ся з позищй авангардпстсыиго естетнзму (Т.Адорно, М.Хорк-халмбр, Х.Ортега-ЬГассет та ш.). Точка зору. !х авторов, що знаншла свов в}дс>Срзж«иня також в працлх Б.Розекберга, Д.Макдональда, Е.ван д£и Хаага, Дп.Салдесз, вводилась до констатацП пр1оритетност1 "високого" мистещва (або його аванградних форм) над !.ншши музичнши сферами, розчиняючи, фактично, масову культуру в позахудожньому бутт!, нзйчастше в "андустрП-культури", ототожтеючи, таким чипом, маоову му- . эичну культуру а "конвеерно вироОлквакож продукте»*', харак-

- 9 -

тер я ко ! зуновлений екпноьйчиою дон ¡ль ¡пета.

Внникнання негативного ставленнп до' масовоЗ ыузична! куль тури на початковсму етай становления знань про не!, ба-гато в чому ташш эумовлене вплнвсн теор!й ыасо^о! психоло-г11 (Г.Лебсна, 3.Фрс-вда, Р.Тзрда), як! сприали формуванкю в теоретичной 1 будбчн1й св!домост1 рсзуишш "мзеовсго" як психопатолог1чного явнща, природ*» якого пояснювалася энижен-ням 1нтелекту ж~пни в умовах так звачоЗ "пс;?колог1чно1 ма-ои". Сприймання сучасно! людини як "1ндив1да в мас1" виэиа-чае характер м!ркувань Х.Ортеги-1-Гаосбта та його послгдов-ник1 в щодо мзсовоЗ куль тури, появу яко'1 лояслювалл диктатом "масово1 людшш", яга наз'лгув сво! смэки оточуючим, в1д»юв-ляючи в прав1 на 1ндив1дуаги,нгсть 1 со01, й ¡ша, Аналог1ч-н1 виэначення масово! куль тури зиаходимо в концепщях криви, занепаду куль тури в шдусдоаяъному суслплъств!.

Пращ, в яких поява й фулкцшнуванна масово! культури детертнуються уыовзми техн1ч;:о1 цивШзацп, издали мсжли-в!сть констатувати факт псяви роз51жностРЙ у визначешп й оцппЦ цъсго феномену та э'ясувати причини тагал ситуацП. Виходячи з аналхзу визначень, що були иаярацьовая1 в мехах цього налряму (Ж.£р1дман, М.Маклюен, А.Лзаснд, Е.Морен, К.Еллюль), автор вважаз за нтобХ1дне виявити в них иепослз.-дов1п и зразлив1 момента. В1дзяачаггься, ко сугн1сть масона! куль тури не аб1гз5ться з супистю массво! муздеана! культурн, бо розумхння остаиньс! в контекст! розгалужено! оистеми ма-оових комун!кац1й, надШються дш1ург1чною могуттста, техники звукозалису 1 эвукоъ1дтРорення, цо постхйно вдоскс-налюетьоя, не отякаеться з !! буттям поза циы югщтеюзтсм 1 не пояснив взаЕмттдноспн "високоЗ" музики з техн1чниии атрибута).® сучасноот).. ТеорП техтчк^го детермппз'му задавили осторонь естетичнг й психология: а>зпеь:ти проблем«, акЛ, мпжливо, мали б евристичне значения для подавьшого руку на шляху осмиолення радикальню; зм1И у нугтчнш культуе! сучао-ност1. Ц1 стороии на були в.исвггл5н1 и у дослйдленнях, да масова культура розглядалася як надбудова над тим, ар наэи-тсзють "масовов социальною структурою", "масовж суспхльст-вом", в умовах якого, на думку прихильншив такого И розу-мпшд-(Е.Илдза, А.Хаузерз). завдяки унгвгрсалхгацП й стан-дартизлцг!, кпття, вся культура стаз мяссвся.

Л'

- 10 -

Не були шйдними й дискусП навколо я коси масово! культури. Вудь-як! памагаяия впсвхтлити II сутнють як негативна (Е.Розеиберг, М.Макдональд, Е.ван ден Хааг) або поэнтивне (Д.Уйат, Р.Хоггард, Л.Фадлер) явюде лише св1дчнли про неод-нозначнЮть 1 внутрхшню суперечн!сть самого предмета дослхд-ження. Заплутан!спо в потуках ошшрашлюго критерш видеться 1 концепци радянських науковдхв,' як1 прагкули обгрун-туьати !деолопчну хдега розпод!лу м!ж прогреснвною (демократичного, совдалгстичною) 1 навпзки масовою культурою, в чому й бачили доел 1дшщький сенс. •

Еистулаючи а критикою введения масово! муэично! культури до будь-якого обмеленого контексту ('Чндустрп культури", "масового суспальства", примитивного музичного р!вня 1 т.п.), що позбавляе !! власного поля в буттг культури, автор в!дзначае, щр й донин! вона не стала сашст1йшм предметом соц!ально-естетичного анал!эу.

Друга чааяша I рогд!лу "Псмятт масовоI иуаичяо! куль-тури" присвячена поиуку до&гидницькнх п!дход1в до феномена масово! музично! культур:., яка мае особливу територш паиу-вания в музкчнЗй культур!. Через анал1э розум!ш> масово! музично! культури, що Юнують, вигначаадться позиц!!, завдяки яким масова музична культура ыохе бути розглянута в щл!с-ност! як явище, що володтб хманентнши якостяки, мае свою !стор1Ю, сьогодения й майбутие.

Критичке усв2ДОмлекня иедоотзтнього характеру визначень масово! музично! культури привело до проблеют тгршнелогично 5 пдутангош серед понять, як! чзото виюр-лотовуюхься як адекЕатк1, що нов'язано, на думку автора, з пол1сеы1ею слова "масовпй", в змтстоЫй транс^ормацП якого певнов м!ров В1Д-. бився процес л 1 знании людиною гилькасних явищ: в!д просторо-вого вишру ф1зично! величин« до введения в його змхетове середовпще социального, пегаологхчкого, а з часом - худеша-ого й естетичного.

Викориотання системаих уявлень у процес1 аяалгзу масово! .музично! культури 1 И пхвнакня через гекезио до функции 1 структури привели до висновку: терм!н умасова музична культура" позначае два р1эк1 за обсягом ! змхетем поняття, . як! в1др1зня»ться в широкому та вугькшу значениях.

Масова музична культура у вузькому аначе;ш - це одна з

форм музичного буття, яка функцгонуе на р!вн1 буденно! св1-.домоот1, а1сумулое й лопшрюв най01лыи важлнвни на певтга чао муэичний досв1д в умовах р1зних сустплъств (кр1м традтцй-них, як! знзють лше едину форму музичного буття - фольклор), ненадежно в!д техн1чного р!вня й форм комун!кативних систем. Спэциф1ка П походлення, своер!д,ч1сть фу шщЗ онуваннл та побутування надають амогу в1докремити. масову музичну культуру В1Д 1ншх буттевих форм музичного.

1кшш эм1стом наловнене поняття мзсово! музично! к-/ль тури в широкому значеша, яка визнзчазться як подсистема му-зичноЗ 1 г/ль тури, що структурувалася як дом1нуюча а XX сто-л!тт"' гид бпливом суттвьих согцально-естетичнкх змп! сучас-но! цивШзацП й зрозум1ла як така лише в контекот1 еволю-цнших процесхв музично! культури.

Поняття масовоЗ муэичкоЗ культури конкретизуеться в з1-ставленнх з аншими, Слнзькими до не!, як! систематизують-ся за трупами: до пэршоЗ в1днесен1 лоняття, яга визначаються за допомогсв слова "маса" або "масовий"; до другоЗ - Т1, що маоть атрибут "полулярнпй" 1 виступають у литератур! як кон куренти перших; третя трупа об'еднув терм!ни, узагалыююч™ поняттям до яких е "1ндустр1я культури"; навколо чётверто! згрупован! музично-стил1ст!г-пп поняття.

Сутн1сть масовоЗ муэичноЗ культури розкривасться 1 в склздних взаемозв'язках з 1нвими пластами музичного (профе-с1йним "високим", ел1тарним), як1 в текстах часто зустр1ча-вться поряд з нею як протнле.чзи явкца. Вихсдлчи з ,пср1вняль-но-розмехувадъного аналхзу зазнач-эних сфер, автор тдкрес-люз, ¡цо природа Зх вс<аемов1дношення тзнасться не на шляху протиотавлення ун1версального та виняткового, загального та ЗндивЗдуалького, Со, неэваладчи на вЗдносну самост1йн1сть 1 спецпф1чтсть, вони тхсно переплетен!: профослсналЗзащя масовоЗ музичноЗ культури й полна в !! кадрах ел1тарних форм, 4 як! ввхбрали до свого мовнсго арсеналу наискладнш! засоби високого мистецтва, руйиувть уявлення про нэЗ як про коне-тантну музичиу величину.

Друнин роздал "Суятсяь нассво! музичяоI культури як форми музтяого бугёпя" создаться 1з двох частпн. У перши ч/иуппи "Генезис мзсово}' ыутчяо'! кумыпури" автор вжодить 1з гези, цо розумЗння соц1ально-естетичшЗго буття масово!

муэично! культури иожливе тЗльки в едност1 з уов!дошешшм йога генезису, бо б1льш1оть чинштав, на як1 опиралиоя доо-д1диики, е величини зшнш, ик1 детерм1нован! кин!шном моментом вторичного часу, до эат!няе як!сну сво5р1Дн1сть й природу масово! музично! культур»

Виявлення генетичних засад масово! музичш! культури через вставления фрагментов недалеких у чао! культур, що й1ДУВОрЮЮТЬ у КОНЦОНТРОВаНСМУ БИГЛЯДО важлив! момэнти оото-ричного становления феномена, дозволяе типозувати р!зноыа-тття масоаих музичнлх вияв!в, що конституювалися в певн! культурно форыи, як1 несуть на собо водбиток свого часу.

Зщцляеться три типи масово! ыузично! культури, кор!ння яких саган в глибину воков: сфщопно-одеолог!чний, роава-жальний та сфйЦйно-дсзвальний (як своеродний компроы!с ы1ж першим ! другим), роаглядзеться !х сучасна варсоя, визнача-ються розн! форми взаемоводношення м!ж ними.

Сво?.р1дн1оть першого роэкртааеться через зоставлення далеких в часл й протшгекних за свиоглядом середньов1чно1 церковно! й радянсько! культури, бо вони мають аагально по-зицп в стзвлешп до музики, яку, як ! ввесь свот, намагали-ся под!лпти на "корисну" (суополыю значнму, 1140 метить у соС! подобие) ! "втадливу" (пдатдуалЮтичну як недопусти-му), чим 1 зумовлен1 основн! !! риси: приоритет тексту над ыуэикою, в .захопленно я-ою вбачали загрозу сусгальному спо-кою; негативна ставлення до почуттвво! природи музшшого ыистецтвз й намаганпя знайти ту мору, за допомогао яка! чут-тбьость стане лише заооОом приемного засвоення нэобходних постулатов та ок.

Передхотороя другого типу, ягам бах'ато в чому заклав социально-бстетишп засади сучасно! масово! ыуз!!чно! культури, сягае до дояльност! водомкх з найдавн1ших часов ыандровних та ¡нших "вольних" музикашлв. Ионий зв'язок з будеишш зкит-тям людей, велика значения матероально! винагороди в мотива-до! д1яльност1 й тому ор!бнтац!я на миттвву поэшивну реакц!ю 61льшоот1, отже, на емоцпшэ й чуттввэ спршшяття, чому сприяБ використання зеячнйх 1нтонац1йних ! ритмочних обертов, улжбле-них 1пс5кних о танцсвальних жанров тсщо, визначають характер розвзжального типу масово! муэично! культури.

Тр*т!й тип гоо1дав проыгжне м1оце мож першим ! другим, бо

в ньому б ознаки обсх. Це музика дозв1ллл, яка санкцЮнува-лася державою. ДиДпна.ззЕади потребувала вхдлочинку, 1, щоб подолати актив.: Ють "знизу" 1 разом э тш скориотатисл дея-кши МОЖЛНВОСТЯМИ масових гулянь ДЛЯ впливу на СВХДОМХСТЬ у сприятливих умовах емоц1йного збудження, до внниклс у натов-пх, владн1 сиди прагнули ¿зяти !нтц!ативу.

Особливсотями зб!гу обставим 1 часу, як! суттево валивали на загальний стан музично! культури, пояснюеться характер взаемов!дношень м!ж вказанши типами.

У д./21Й части! ¡1 роэд1лу "ФункЩоиувания ¡) форкга бут-т массво1 иузично! культури" розкривазться специфхка масо-во! чузичио! культури як своер1дно! форми музичного буття, що розгортааться на р!вн! будекно! сглдомосп й вияблябться в д1алектиц] генезису й фуикцЮнуваиия. Биходлчи з положения, згхдно якого мзсова к-/ль тура, цоб бути ефективною, повинна ззсвокватися народом 1, отже, враховувзти реальн1сть кого свхдомостх, структури культури, -рздщхй (Ю.Лотман), ставиться проблема !сиуваннл масово! музшно! "культури крхэь призму звишюго й !!5о6х1дного. Цоб бутл звичноо, масова му-зична культура асиыхлиз ознаки р1зяих ыуаичних пласт!в, вона спиразться на так! стандарта, як стереотишп музичшЧнтона-цх;ш ввороти, звичл! коыпоз;и.йш;1 форми, як! нагчаст1те за-позиченх в фольклор!. ¿вхдси виникае питания про сп1вв1дио-аення масоао! музично! культури й фольклору, тим бЬтьп», ¡до 1скують теорп, де вони ототсжншться, бо масова культура розглядазться як "фольклор XX стол!ття", "фольклор !ндустр!-ально! людини". Автор доводить, що цх культури! явшцз проти-лежн1 ! за сво!м походження», ! за змхстом, бо фольклор вхддзеркалзое структуру народно! .ов! домоет!, масова ж культура лише Koni.ee !!, Со вона повинна бути сприйкятсю й засвое-ною народом.

Биниккешго плутакини мхх фольклором а маоавою музичною культурою, на думку автора, сприяло декхлька фактор1в; а саме

- рогб!жкост1 у ькэкачешп дах понять, цо примусло шукати влгекий критерхй розмелувзкня, для лкого пропонуеться неор-диаарне ствв ^ношения "одержувача" и "в1дпрзэн;1ка" музичного повхдемления, як! з фольклор! керозрпвнх, на вхдм1иу в!д !нших (тзкож х масових) в"д1е ¡логично! дхяльиост!;

- свое-'. ;лнз "статусна трансформация" конкретявх творхз мзео-

. - _ л л

~ 1Ы -

во! музики, як1 стають фактом фольклору, Со пройшли своерхд-ну цензуру колективу й эайняли в1длов!дне м1сце в народному бутт1 як автокомун1кат1вний замб;

- сгплыи форми побутування, яга т!сно пов'яаан1 з повснк-денною сферой життя народу.

Ентрогпя традищйноЗ фольклорно! системи в XX стол!тт1 спри-яла актпвхгзщ! процесу поширення мзсово! музично! куль тури, як необх!дного компоненту социально-естетичного буття людн-ин, який висвгглюеться через осоСливост! !! функцЗонування.

Совдаяьно-естетичШ пзраметри функц!й масово! музично! культури роаглянут! в 1сторичн1й динам1щ, що допомогло вия-ви1и 11 родов! функцП, як1 притаманн! !й эдавка, и новоп-рийня?!, щр склалися внасл!док кардинальних зм!н у сучасному сустльств! й, мслл;гао, в еталниыи в 3! еволзоцП. Подальишй анал1в св1дчнть:

- одШвю а родавих в об'вднуюча функц!я, яка грунтубться на предксв!чн!й потреб! лвдиии в згуртуванн! з 1ншши. Масова культура здавна була найб!льп прийнятним засобом вадоволення в1дчуття бдиоста, емощиного контакту з оточунчнми;

- функЩя сощального сШлкувзння, що особливого значения набула в наш час виаслхдак згортання традиц1йних фольклорних форм сШлкування, в своерхдною сощально-психологЗчною перепоною перед усв!домленням самотност! й в!дчуженост1 особис-тост1 серед людей; саме п^агненням подолати в1дчужан1оть по-ясншться г "ефект деперсоналхзацп", 1 "кваз1художне сприй-няття", 1 соц1ально-психолог!чна опозиц!я "ми" - "вони", сут-тЗсть яко! детерм1нована архаЗчними наопдками в структур! св!домост1 людей, що генетично пов'язане з архетипом ворожого ставлення до "чужинщв" - виконавець, як виразник стльност!, що В1дчула себе такою э якихось обставин 1 об'еднапася як "ми" проти "них", став таким чином леером думки (в радикальному вар1ант! - 1далом), отже,-муаична опозиц1я найчаст1ше в нас-л1дком протиставлень, до склалися в оусшльств!;

- сощалъно-естетичний зм!ст маз компенсаторна функщя, бо задоволъняв потреби, як! нэ ыэють реального эд!йснення (длю-зорк! бажання, ыр!3);

- дозз1льно-розважзлъна функдхя оприяа розрядщ напруги, що викияае в хрснотош м!ста, де завдяки спецкфхц! його комунг-кат1вко! системй.миттЕВО тираяукться еыоцН, що й приводить

до налруження.

Технхчшш прогрео сприяв появ1 функций, якг ран!ше не були властивимк масов1й музичнЗй культур!. Серед них:

- псбутово-естетична, яка функционально наближена до предмета побутового споживання, бо, власне, е музкчною прикрасою буггя людей, його музичнш фоном, який виконув роль "мугич-ного iHTep'spy", тр можна змЗнювати як Судь-який !нший;

- художньо-естетична, шд яксет маемо на уваз! можливЮть вт!хи В1Д неповторностх музичио-художнього виршення, пр стало релльним внасл1док як!сного зростаннл масово! музично! культури, в надрзх якоЗ з'явилися твори, яка нэп1владн1 му-зичн'й мод! й в!дпов!далть критериям мистэцтва,

функщонуванш ыасозо! МУЗИЧНГЛ культури виявлявться в певних формах буття, як! маять конкретно-icxopimmrir характер ! Ticuo пов'язан! э ргвнем та спецификою комун!кат!вио1 сио-теми. Р1зноман1ття форм масово! комунжаицз введен! до трьох эагальднх, як1 посд!довно з'являя: :я в сусШльств!, не ви-тискуючи попереднхх з o6iry. Вони виэнзч&н! як звичайн! (т1, що виникаять у результат! безпосереднього контакту людей), тиражован! (поява яких лов'язана г винаходом аудхо- й в!дес-техн!ки) та трансльован! (радЮ-, телеглмуШкац!!).

Здавяа скдалися дв! форми буття масово! музично! культури: ПОбуТОВ1 Й KOHUeptHi, ЯК1 HüHl фу'лкц101г/ЮТЬ В Р13НИХ кому нiкатi вних системах (звичайних, тиражованих, трзнсльова-них). Э роэвитком ауд1о- й в!деотехн!ки, появсп нанр1знома-HlTiioi. тиражовзноЗ музично! продукц!! почали склздатися !н-

дуэль;ii форми буття массво! музично! культури, що стало наблюет и П до "книжно!" кульг/ри, яку эавжди в нажал и 1! антиподом.

Греши ращ1л ""зссвз музичнз культура в коятвкст! ево-люцИ музично! системы", в якому виэначаеться сутнЮть масово! музично! культури в широкому !! роз-yMiHHi, складаеться а двох частил. Перша чистит III рогд!лу "ОсобливосШ. отрукту-роутсреяяя й первбудови муаично$ системы з проце~1 историчного розвтку" ставить проблему упорядкування музично! сис-теми в лог!чну структуру, що необх1дна для вивчення мзсовоЗ музично! к/ль тури з заданаму ракурс!. Автор виходить з того, що Судь-як! 1де! 1ерарх1чного структурувэння музично! сште-ми з чгткою ор!ентац!ею на "центр", ш,о вжа мало м!сце ("ев-

ропоцентристська", "бетховеноцентриотська" концепцП), не виправдали очисувань дссл1дник1в, 6о широке поле.музично! культури в П просторово-часовому ьимхр! ¡и як не вкладалося в 1зрарх1чн1 раыки. Необхадна. 1дея системност!, яка б вт1ли-ла СагатозначнСть, суп&решисть, р1знор1дн1стъ, розхмкне-нЮть музично! культури в свов ыинуле й майбутнб, виникла гид впливом "гетерар:ично!" культурно! системи В.Бюля ! эна-ково! системи' ю.Лотмака. 2в1дси иузична культура розгляда-втьоя як динашчно-рхвноважна система, яка в одночасно й процесуальним, а структурамним отворенням, розвиток яко! зумовлений чергуванняы период!в "моностабхльного" (р1вноваж-ного) стану з иерарх!ей дом!нуючих прЮритет1в 1 стан1в Г! перебу^ови, яю опричинеи порушеннями р!ьловаги внаслгдок вмпш культурних домхнант.

Звернення до минулого музично! культури даз змогу Д1йти до висновку, що масова музична культура (в широкому значений як подсистема музично! культури, ар шип установлюеться як доминантна, б законом1рним еталом в еволюцх! муэпчно! системи й нроцес !! формування мае певн1 аналог!"1 з шпими пер1одами кардинального оповлення.

Викладаеться аксшмзтичне положения: в Стор!! евро-' пейсъка! культури наше! ери "моностаб!льний" стан музичио! системи формувався трич!. Це пэрюди, коли в культур! вс1 р1вн! музично! СИСТбМИ Г.труктурувалиоя п1д дом1нуючш впливом спочатку церко'вно! культури, пот!Ы - свотсько! 1 шип -масово!. Иоргвияльний анал!з процеоу упорядкування дих систем, загалы ж тенденщй !х створення, каношзац!! (прагнен-ня до ыоностаб!льноот1) 1 пер1од!в переходу э одного р1вно-важного стану музично! системи до !ншого, на думку автора, сприяв об'вктивному п!дходу до розуыхння сучасно! музично! культури, коли ыасова и шдсиотема вийтла на домЛнукт по-зищ!. Як закжшрнСть в!дзначаеться: чаоова протяжн1сть кожно! подальшо! системи коротша за попередню, а прооторова - ширше, що пояснюбться тим, ш,о кожна наотупна система вико-ристовуе нагромаджений об'ем 1нформацП, досв1д попередньо!, а розвиток кому-гпкахцй сприяз розширенню просторових меж.

Конкретиэуються иеобх!дн1 для роботи поняття, зм!ст яти часто мшливпн 1 контекстуальний: дом!нуюча, альтернативна культура, контркультура, "т!ньовий", вторшшин пласт , та 1н.,

розглядаетъся диалектика ix вааемов!дноше1Шл. У контекст! сп!вв!дношеиня доьпнантних i альтернативних момент1в, як! найб!лып ч! тко визначаються в пер!оди моностабхльност! музично! системи,- простежувться диалектика взаемопроникнення суто 1манент.чгос зтн у музиц! й тенденц!й соц!альяого роз-витку, виразнс окреслюзтьсл суттёве в еволюц!! музично! культури, особливо очевидне якраз у лер!сди зм!н в !! систе-Mi, порушення тако! моностаб!льност!.

В другШ vacmtni III. роздалу "Д;алектжа аагального й особливого в сггвяовмеяя! иасовв! иугично! культури" розкри-ваеться зумовлешсть масово! музично! культури (в тиро!ссму знач.нт) в еволюц!3 музично! системи через зХстаалення пе-р10д!в 3! кардинально! перебудови, коли найб!льи рельефно видвляетъся загальне й особливе в становленя! нового.

Визназться, що формуааяня иерковно! музично! культури Середньов!ччя й утвердження пр!оритету свхтсько! музики ма-ють neBHi аналог!i з процесом в..д!лення масових пласт1в з "т!ньового" музичного буття на до.пналтнх позицН. За допо-могоп як економ!чних, соц!альних умов, цо сулрсводжувалл процес формування цих культурних феномен!в, так ! особливос-тей зародження й развита/ !хньо! музично! мови виявляються загальн! закономipHOCTi:

- становления' нових музичнж пр!орптет!в в!дбуваеться в nepio-ди глобальних. перетворень у сусШльно-екояокйчтй Структур!;.

- формувзння стил1ст1гки ново!, музично! домхнантни здшснга-Бтьсд в кадрах альтернативно! п1дсистеми поперднього часу;

- новонароджувана дошнаита . музично! культури заявляв про себе як антипод стало!, з I! пошпреннам система музичло! культури починае перебудовуватнся з одного р!вноважного стану в irara«, i найбхдьш дестабШзухташ фактором "моноста-6iJjbH00Ti", що склалася, стають контркультурн! елементи.

Вивчення процесia створення течп": i протитеч!й в музич-н!й систем! привело до проблеми спхввхдношення масово! музично! культури й "третьо!" (в яко» !! !яколи ото.озшвють) i кеобх!дисст!"!х розмехування, до дозволило впорядкувати контекст досл!дженяя масово! музично! культури. Анализ матер!а-лу св!дчить, до контркультура, в як1й невалежтсть Bifl тра-днцхйного музичного мислекнп вилвлябться найб!льи взтразно, в одним i3" оуттевкх фактор1в еволюц!! музично! системи, бо,

руйнуючи систему стереотипíb, вона стимулюе до пошуку новик антитрадиц!йних форм творчост!.

На ochobí з1ставленнл музичного року (rock) а аналогхчшши (в контркудьтурному эначенн!) явищзми минулого виводяться за-raibHi для новоутворень художньо-естетичт пазици: принципо-во 1ншши стають вокал, темброво-фактурна характеристика, мет-ро-ритм1чне оформления, динатчне вимхрювання i т.!н., що часто зумовлене 'Чнтонащйними кризами" i пошуком виходу з них. Взавмозаперечення дом1нантио! й альтернативно'! тдсистем грунтуетьсл на прагненнх до визнання самобутносН й автоно-mí'i кожно! з них, але особливо важливо! для ново!, що т!льки виходить на широкий npocTip, i тому налаштовано! активно й навхть агресивно (в контркультурних напрямках) проти устале-Hoi музики.

Як вхдомо a iCTopi'i музично! культури, за пер1одом роз-межування рерв1оно д1аметрально протилежких сфер починаеться !х притягання, зближення. и взавшпроникнення,. що • зрештою приводить до як1сного стрибка в розвитку музичного ыистецт-ва. Виникнувши як альтернативна, прискорена в pyci контркультурою, маоова музична культура не протисто!ть iftauM му-зичним сферам. Сп1вв1дношення Mi» ними,в не ст!льки "запере-ченням", ошльки "воображениям", "продовженням" один одного в межах вагадьного культурного коду. Мзсова музична культура ннн! мае свою спецкф1чну ¡.">ву, ориг1нальну семантичну систему, св!й вокальний та 1нструментальн:ш виконавський стиль. Особливими в й форми ф!ксац1! та буття, hkí багато в чому детермшоваш сучасною TexHimo.

■ Порхвняльний аналхз-щодо виявлення аналог!й у формуванн! ново! музично! дом!нанти дозволив висв!тлити дхалектику Н сходження в1д примттних до розвинених музичних форм, що надае можливхсть прогноэувати позитивну- направлешсть по-дальшого розвитку масово! музично! культури.

У "Циститах" тдводяться п1дсумки проведеного соц1аль-но-естетичиого анал1эу масово! музично! куль.тури, узагальню-ються нахкМльш значим! результата дисертацхйного досл!дження: - маоова кгузхгчла культура, що несе в co6i глкбиннх iHBapiaH-ти й вбер!гзе в ycix метаморфозах едину основу, виявляеться в особлпвих, самостшно визначених формах музичного буття, пов'яванил з повсякяенно-практпчним'жкттям дюдини, характер-

н1й мов1, 'в HKiii акумулюеться валлиыш на певши час музич-ний ДССЕ1Д, та р!зноман!тшк сощально-естетлчних функц1ях;

- oyTHicTb wac.BD'i музичш1 куль туря роакриваеть^я в склад-них взаемозв'явках з !ншши музичнимн сферами, сп1вв1дношен-ня э якими рсзум19ться не "азперечнпм", а д!алектичлим в ме- • дах загального культурного коду,

- Б1дпов1дно до уявлень про муэичну культуру як д1га5м1чн0-р1В-воважну систем'/, яка в одиочасно й процесуальним, i структуральном створенним, масовз муэичнз культура визнзеться дом!-нуючим ф.фмотворчш элементом ыузично! сиотеми сучасноот!.

На зак1нчешш визначаеться спрямован!сть подалыю! роэ-робк" проблеми досл1дження.

Зм1ст основних 1дей дисертацИ в!дображено у тйклх пуб-л!кащях автора:

1. Квзскова А.О. Масова кг/гига в контекст! !стор!1 му-гично! куль тури // Ei сник Юпвського ун1вероитету. Сер!я: Ф1лософ1я, ПОЛ1ТОЛОГ1я. Еип. 23. - Ч., 1995. - С. 177-188.

2. Квзскова A.A. Музыкальная культура западноевропейского Средневековья и современность: историка-типологические параллели // Музыкальная культура Европы в межнациональных контактах: Сб.от. - Суш: СГПН, 1935. - С. 3-10.

3. Квзскова А.О. Творче осмколзовання icTopi'i музично! культури як умова подолання стереотипии* уявлень про маоову муаику // Пс»иолого-педатог1чн1 основи становления творчо! особистост! учителя: МатерЛали м!лвуз!ясько! науково-прзк-тичло! конферешц!. - Сумн, 1932. - С. 71-73.

4. Квзскова А.О. Масова муэика в систем! художньо-еоте-тично! ссв!ти молод1 // Шляхи удосконалення худодньо-есте-тичло! GCBiTH учн1всько! молод! в ушвах вгдр-джешш национально! культура: Тези Реепубл!каясько! науково-практично! конференц!!. - К., 1994. - С. Q8-101.

Б. Кваскова А.О. Д1алектика сп1вв1дношення пуртдуаль-ного й загадьного в масов!й мугчмнгй icyльTypi // Тапанотшта 0с0б]1ст!сть: ciM'H, школа, держава: Тези доповодеЛ ти висту-n'iB на мажнародн!й науково~прзктачн!й' конференцП. - К., 1334. - С. 124-127.

- Basjurina A.A. "Sooial-aesthc-tio analysis of mass musical culture".

Dissertation (manuscript) on the scientific degree of candidate of phylosophy for speciality 09.00.08 - Aesthetics. Kyiv Taras Shevohenko University, Kyiv, 1996.

The dissertation deals with the analysis of mass musical culture, the essence of which revolves around the context of evolutional changes' of musical oulture. Musical culture is regarded as one of the forms of the totality of musical life through realization of genesis (the phenomenon of functioning' and existence) and like an element of the arranged musical sustern, which becomes dominant.

Васюрина А.А. "Соцуально-эотетический анализ массовой музыкальной культури".

Диссертация (рукопись) на соискание научной отепени кандидата философских наук по специальности 09.00.08 - эстетика.

Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996.

В диссертационном исследовании дан анализ массовой музыкальной культуры, сушдость ' которой постигается в контексте эволюционных изменений музыкальной культуры. • Она рассматривается и как одна из форм музыкального бытия через выявление ее генезиса, закономерностей функционирования и бытования, и 'как элемент определенны).! образом упорядоченной музыкальной системы, который сейчас конституировался как доминирующий.

Ключов! слова: масова музична' культура, форми буття масово] музично! культури, сощалыю-естеинип функцП, система музично! культури, дсьп нантна культура, альтернативна культура, контркультура.