автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Социально-психологический роман Ливиу Ребряну (проблематика, поэтика)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социально-психологический роман Ливиу Ребряну (проблематика, поэтика)"

Г Б ОД

НАДЮНАЛЬНА АКАДВДЯ НМ'К УКРА1НИ 1нститут л!тератури Т.Г.Шевченка

На правах рукопису

НОСЕНКО Тамара кнддПвна

СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧН! РОМАНи' Л1В1У РЕБЕЙНУ /ПРОБЛЕМАТИКА, ПОЕГИКА/

10.01.04 - Л1тература заруб!жних кра'/н

АВТОРЕФЕРАТ дисерташ* на здобуття наукового ступени кандидата;ф:лолог{чних наук

К и ¥ э - 19 9 4

Днсертац1ею е ру».опис.

Робота виконана у в!ддШ слов"янознавства t балкан!стики 1нститу?у л1тератури 1м.Т.Г.Шевченка HAH Укра*ни.

Науковий кер!вник - член-кореспондент HAH Укра*ни, доктор ф1лолог!чних наук, професор BEPBSC Г.Д.

0ф1ц1йн1 опоненти: почесний член АкадемН наук Республгки Молдова, \октор ф1лолог:чних наук, професор СЕЫЧИНСЬКИЙ с.в.,«-

кандидат ф!лолог1чних наук, доцент ЫЕГЕЛА 1.П.

/

Пров1дна орган1зац!я - ЧерШвёцький державний ун!верситет ¿м.Ю.йедьковича.

Захист в1дбудеться "7У" грудня 1994 р. на зас!данн! спец!а-Лхзовано* вчено! ради Д 01 24 01 при 1нститут1 л!тератури Ы.Т.Г.Шев ченка HAH Укради /252601, Ки'хв-I, вул.М.Грушевського,4/.

3 дисортац!бю можна ознайомитися в 01бл1о?ец1 1нституту л!тера-тури 1м.Т.Г.Шевченка HAH Укра?ни.

Автореферат роз!сланий "¿6 " 91<Кг6мн% .1994 р.

Вчений секретар ,/р

спец1ал{зовано! вчено! ради ^¿^/^^^^/ТАЙНХЧЕРУ 0.1.

Актуальнтсть доел г д.-.е:»:-. Jllniy Ребряиу /1885-1944/ налетать до числа найвидатшиих рунунських письменни*;в XX ст. За досягне1:ня в галуз1 л:тературк bîh удостос'ний звания академика, кращ! його твори в:дзначен! нащональн;::« лгтературними преьйями, перекладен! ба-гатьма мовами CBiTy. Литець активно працюваз у р!зни>: л!тературних жанрах, але yBit'eod в ic?opi» tiaui опального письмснства передус1м. як роман1ст. Творч:сть ?обряну-роман:ста -• орган:чна складова части-на румунсько':' Л1тератури 20-30-х pp. Без його художнього доевгду не-можливо зрозугцти 1сторичну еволющю нац:онального роману - жанру, який са. з в г.ер10д м]жвоенного двадцятил! ття переживав свое фактич-не становления i яки;1, эначноа t.:ipon е линув на весь подальи:ий роз-виток красного лисьь.енства РукунЛ в XX ст.

JliTepaTypua спадцина Л.Ребряну, иередус:м його ро:.:ани, пост:йно привертела увагу ру.мунсьних учених , хоча ориг!нальнуть t неодно-значн!сть творчого доробку митця та й переломи; сть icT0pH4H0ï й л1-тературноу епохи, в яку bîh творив, переакоядали виробленню справд! об"ективного погляду нз складну художню ¡ндивгдуальн{сть письменни-ка. Отож маз ращю в1ДОмий рукунський Л1тературо;2навець А.Сасу: "Ми знаемо про великого проза'/ка все й майке н!чого'" .

Криричн! розв1 дки Mi:#D0eKH0ï доби дають уявлення про Робряну-ромащета перевакно як про письменника еп!чного бдарування й селян-CbKOï теми, для котрого е характерними особливий - сб"зктивний, близький до натурал!зму чи веризму, "суворий" реал1зм t специф!чна -безстороння /часто ощнювана як малохудоння/ стильова манера.

1з середини 60-х pp., як: стали пер!одом нового в!дкриття Реб-ряну, в румунському л!тературознавств» спостерггаеться тенденщя до подолання стереотипних або спроцених /зокрема, вульгарна -соц1олог1ч-них/ тлумачень художнього феномена митця, до глибиого й ц1л1сн!шого осмислення його творчого методу, {дейно-тематичного зм{сту його роман! в /АЛНру, Л.Райку/. Проте нергдко досч!дники /особливо пред-ставники т.зв. iMnpeciOHicTii4HOï критики 70-80-х pp./ припускалися й 1киих крайнощ!в: "пгдганяли" проблематику твор}в письменника

1 див-; Lovineacu й. Tgtorip. literaturii romfne oontemporane.- Bue., 1528.- Vol.1.-P.355-362; Ci Лпеаси G. Liviu Rebreanu; Studiu critic.-Iayi, 1ЭУл Vienu T. Artn prozatorilor ronani.- Bue., I9H; Piru A. Llvlu Kebreanu.- Зис... i Raicu L. Liviu Hebreanu.-Buc.,

"J57C ; Sandules и A. Introduccre "în opora lui L'-'ii' Rebreanu.-Buc., 1975; Ilin S. Liviu Hebrsenu In atelierul de creafie.-Suc.,1985 Ta iH

2 Sasu A. Liviu Robreanu: Surbatoarea cporei.-Buo. 1978.- -i'.7.

- 2 -

п{д заздалег!дь сконструйован! й уже тому не завжди продуктивн! для пояснения 1Ндиег дуального ребрянгвського письма схеми - чи то аб-страктно-умоглядш , чи то психоанал!тичн!.

У цей час намгтилаеь також пл1дна тенденц!я до "реаб! л!тац!¥" стилю лисьменника. Доесть ува-дао вивчаеться художня мова його рома-н'в /А.Лндр^есну, Б.Драгош/, особливост! композиц!йно'1 ф. рми /В.Кре-цу/. ряд слупних думок було внелевлено з приводу опов!дно! модел! воликих твор!в Ребряну /Н.Манолеску, Д.Дум1тр!у/. Так! ж важлив! питания, як специф!ка характерних для його творчоК манери принцип!в образотворення, 1 зокрема особливост! психолог!эму, все ще виклика-ють гостру полем1Ку, оск1льки ребрян!вських героув намагались ви-тлумачити в р1зних ключах: реал!стично-соц!олог!чному, натурал!стич-но-61 о логичному, фрейдистському. Психолог!-чний анал1з у письменника оц!нювався д!аметрально протилежно: то як "б1дний" 1 "традиц!йно-канон!чний", то як "доскомалий" 1 "ультрасучасний"• причому ц! су-перечлив1 твердження в основному мають лише декларативний характер.

Недостатньо розкрито й жанрову своер!дн!сть роман!в Ребряну: незвакамчи на велику в!дм!нн!сть Чхнъо! структури, обидва "селянсь-к!" твори - "йон" ! "Повстання" - у б!лылост! випадк!в були досигь невизначено охарактеризован! як "епопейн!"; ще менше вивчено ц!лком ориг!нальний психолог!чний роман "Л!с пов!шених".

Тривають дискус!! й з приводу самого характеру художн!х пошук!в роман!ста, його внеску в розвиток нац! онально!' модел! жанру. Як це не парадоксально, але 1дейно-художн! в!дкриття Ребряну, котрого за-галом однозначно вважають фундатором румунського роману XX ст., часто беззастережно пов"язують лише з традищею класичноК прози минуло! доби /Н.Манолеску, Д.Дум!тр1у/. критики /А.Сасу,

П.Горча/ категорично зараховують до найыодерн!ших; ще 1нш! /А.Про. топоаеску, С.Шн, М.Фридман/ вбачають новаторство митця перевакно в царит проблемно-тематишп й, вва«аючи фор.*у його великих твор!в традиц1йною, мало сп!взвучною з худо»н!ми надбаннями роману ново-часного. При цьому не п^долано до К1нця й дояку одноб!чн!сть при сприйнятт! Ребряну-художника: його ыистецьк! здобутки це й сьогодн! пов"язують перевшхно з "селянськими" творами, недоощнюючи !дейно-естетичний внесок письконника в розвиток т.зв. м!ського, !нтелекту-ально-психолог1Чного румунського роману.

ф ж до украгнського й колшнього радянського л!тературознавст-ва, то тут Ребряну залишився малодосл! дкеним автором. Написано лиие к!лька передмов до переклад1В кращих роман!в ! новел письыенника /А.Садецький, Ю.Кожевников, С.Семчннський/. Анал!з окремих твор!в

письменника ьаститься у деякнх досл!дженнях, присвячених загальним проблемам румунського реалхзму га спадкосмн ст! в лгтератур! РумунН Х1Х-ХХ ст., а також у небагатьох працях !сторико-пор!вняльного плану /О.Дзойченко-Маркова, М.йргдмш!, Н.Осипова/. Щлком очевидно, цо у науковому осмисленн! худокнього феномена видатного румунського рома-нгста це не сказано останне слово.

Ось чому поглиблене вивчення романно! спадщини Ребряну, зокрема таких клгачових проблем, як своер!дн!сть !дейно-естетичного зм!сту твор!в письменника, характер його худоян1х поиукгв, Енесок митця в розвитс . национального жанру, велика роз(Н:*н1сть в ощнш яких за-лишае 1х, по сут!, "непрочитаними", е, поза оумн!вом, актуальним ^торико-лгтерагурпим завданням. Власне, це П зумовило появу реферо-ваноУ дисертац!'/.

!.!ета робота. Ставлячи в центр свого досл!даення анал!з проблематики й поетики найва-кливглкх I найпоказов!ших . 1Я творчост! Л.Ребряну совдально-пскхолог{чних роман!ь "йон", "Л1с пов!шених" 1 "Повстан-ня", автор дисертащх прагне розкрити !дейно-естетичну своар1дн{сть цих творгв, визначити внесок письменника в розвиток румунського роману 20-30-х рр. XX ст. Основними, П1длорядкован1.ми щй метг заплан-няма рос .эти, с так}: з"ясувати особливост1 потрактування письменни-ком провгдних для ньог.м тем - селяпсько}' й наш г-шьно!; збагнути специф!ку ребряН1вського художнього образотворення, эосередивш при цьому головну увагу на сутностг психолог!чного анал!зу як засобу розкриття характер!в; визначити жанрову свое' 'дн1сть г :ал!зованих ромашв, ориггнальпхст; '¿х форми на ргвн: взаемодИ домхнуючого жанрового эм!сту з 1 :ханро?ворч::ми тенденц!ями, показавши, як сама втьтаеться ця взаснодхя в основних структурних компонентах твору -оо'раз1 головного героя, систем! персонаж!в, хронотоп!, опов1дн!й модел!.

Наугова новизна соо'оти полягае в то!.:у що романи Ребряну вперше розгляданться - як на рIвиг проблематики, так ! на р!вш поетики -п!д кутом зору евол!Ц11 художнього мислення письменника, його без-настанних по^ук!в нових форм ! дейно-естетичнС/ зиразност!, як! осми-слххоться дисертантом у контекст! дом1Нугачих тенденвдй розвитку жанру не тIльки в румуяськхй, а й V св1Тов!й л!тератур! означеного пер!оду. Поряд 31 спробою щлгсного я бгльи розгорнутого, пор1вняно: з уже !снуючим у праця^ попередник!в, аналиу !дейно-тематичного зм!сту романхз Ребрь.у, дисертант пропонуе такой власну, в принцип! ц!лком В1дм1нну в!д прийнятих у румунському л!тературознавств! !нт^рпрета-щю таких ва*сливих елементгв поетики, як "псих®лог1чио й жанрове ми-

стецтво письменника. Щ Шдходи дашь змогу склаоти ч!тк1ше уявлен-' ня про ориПнальн1сть i продуктивн!сть 1дейно-естетичних р1шень Ре бряну, показати його насамперед як письменника ново! л!тературно! оргентацП i багатогранного художнього обдарування, а В1дтак внести корективи в ряд уже усталсних - i- часто не эовс1м правильних чл принайми: однобгчних - уявлень про сутн1сть творчо? 1ндир}дуальност1 письменника, про внесок цього майстра слова в розвиток румунського та CBiтового роману XX ст.

Методолог!чну основу дисертацН становлять пращ вхтчизняних та oapyöiiKHux л!тературо„навщв 1з загальних та окремих питань 1сто-piY й ToopiY Л1тератури, розвитку роману насамперед. Зокрема, при з"ясуванн! специф1ки синтетичних романних форм анал1зованих твор!в автор дисертацП спирааться на вироблений в л!тературознавств1 принцип перехресно'1 /по вШюшенню до родовой/ жанрово? класифхкацН, зг!дно з котрим жанрова природа будь-якого твору зумовлена пе'редус1м його жанровим 3iiicT0M /"типолог!чним, хсторично повторюваним аспектом проблематики"*/, можливою взаЕыод1ею основного жанрового 3MicTy з 1ныими жанровими тенденц1ями, а також специф!кою прояву родового еп!чного начала як способу художнього зображення. В1дпов1дно до по-ставлених завдань дисертант послуговусться !сторично-пор!вняльним та системшш методами досл1дження: обрал! для анал!зу роыаци Ребря-ну розглядаються з урахуванням взаемодН л1тературно-естетичних по-глядхв письменника i його художньо¥ практики 20-30-х рр., у 3i ставлены! з тилолог!чно близькими явищами румунськоК та cßiTOBO'f /в тому числ1 й yKpa'iHCbKoi/ л!тератури XIX-XX ст. •

Науково-гграктична ц{нн{сть дисертац!У. Зроблен! в робот! спо-стереження й висновки можуть бути використан! при дальшому поглиб-леному вивченн! творчост1 Л.Ребряну, досл!дженн! ширших 1сторико-л1тературних t теоретичних проблем розвитку румунського й CBiтового роману XX ст., а також написаний icTopil румунськоУ л!тератури та у вуз!вських курсах i спецкурсах.

Апробац!я роботи. По тем! дисертацП опубл!ковано 5 статей загальним обсягом понад б друк.арк. Повний текст дисертацП обговорено на зас!данн! в1дд{лу слов"янознавства й балкан1стики 1нституту л!тератури' 1м.Т.Г.Шевченка HAH УкраУни. ' . > '

Структура та обсяг дисертащУ» Робота складаеться 3i вступу, трьох роздШв, висновк! в та öiöxiorpacfrl'i.

* Поспелов Г.Н. Типология литературных родов и жанров //Вестник Московского ун-та. - 1978. - №. 4. .- C.I5.

- 5 -

3м1ст робота.

У BcTyni обгрунтовано актуальн! сть теми, сформульовано мету й завдання дослхдження, визначено його наукову новизну Я практичну ц!н-н1сть..Тут же коротко висв!тлено процёс становления творчо! 1ндив!дуальности Л.Ребряну. В цьому зв"язку вгдзначено найсуттев!ш1 !дейно-пол!тичнг та кулътурно-художн! чижики, що зумовили творчий феномен митця. Стисло охарактеризовано також естетичн! погляди Ребряну /го-ловно - своер!дшсть спов1дуваного ним новаторського для тогочасноУ румунсько'х Л1тератури творчого методу - об"ективного, психолог!чно-го, "суйорого" реал1зму/, розкрито 1'хне в!дбиття в його ранн!й твор-4CCTi - новел1Стиц1, де в;ке окреслюва..ось коло 1дейно-тематичних за-щкавлень роман!ста, складалйсь його неповторна художня манера.

У пераому роздШ дисертаиГ/ - "Селя.нський" роман "Нон". Bt д тгадищ йного до нового" - розкриваеться 1дейно-худокня свовр1дн!сть роману "Лон" /1920/, цо став поворотнкм моменте-, в iCTopi'i нац!ональ-ного жанру. 1сторична заслуга Ребряну полягала пэредус!м у тому, цо саме в цьому творх майголовнгвиЯ худоннгй процзс, який переживав румунський роман поч. XX ст. - рух "в!д л!рично? чаКвност* до об"ек-thbhoi зрглост!" /E.JioBiноску/, знайаов свое кульм!нац!йне завершен-ня. Власне, фундаментальна риса естетично? св!домоет! • Ребряну -об"ектив1защя !дейко-худо:хнього мнелення - й дозволяла гшсьменнико-в! створити пераий художньо досконалий нащональний роман, стала пе-рёдумовою багатьох гдейно-мистецьких в!дкритт!в його автора. Одним !з найважливхших и,юдо цього Оуло худозене витлумачення Ребряну селян-ськоУ теми - головно'1, радяцхйноу тем;! румунсько)? реал!стичноУ л!-тератури kihuh XIX - поч. XX ст. 1нтерпретуючи цга тему як глибоко совдальну /безземелля селян/, пиеьменник 1гривн!с у кац!ональну ху- ' до;ша Tf,op4iCTb нове бачення седянського ниття й селянина, яке пом!т-. но в!др1знялося вгд.досить паииреного в тод1Шн!й, особливо семенето-pucTCbKiii литератур! арха'/зовалого, а то " часом !деал!эованого, !х зобра'хення. Розв"язуючи основну проблему переважно при трак:'уванн! образу головного герел - селянина Иона, котрий перож!вае глибоку внутрхшню драму вибору mik коханням /справкам людським^щастян/ i землею /основою життевого бла ополуччя t, як виявилось, цаетям по-3ipH.--'.i/> пись.меннлк розкркоас згубний вплив "влади земл!", драматич-Hi насл!дки дегуман!зацН особист'cti. Тлумачення морально^ деформа-Ц1 i особистост! я1: драми всього народу, котра корениться в соц!&ль-них умовах його !снування, по сут!, й визначило характер етичноК й критично! позицН Ребряну, цо й стало художн!м'надбанням румунсько! реал!стично? л!тературк песших десятил!ть 'XX сг. Полазуючи "прозаГч-

- 6 -

ного", "з!псованого" ,'Г.1бре1Ляну/ селянина доби !нтенсивно1 кал!та-_ л!зацИ села початку XX ст., Ребряну, проте, був далекий в!д натур.1-л!с?ичн01' прим!тив!зацП, ан!мал1зац1¥ людини з народу.' Спираючись на cnosiдувану ним оптим! стичну народоконцепщю з П проголошенням селянина "початком i кгнцем всього", "вт!ленням можливостей 1 твор-• ч.эс сил румуна"^, письменник зображае свого героя i в аспэкт! ствер-дкусальному: передусхм як споконв!чного труд!вника, здатного сприй-мати справжщ життев! uíhhoctí - працю, эхання, як! в к!нцовому подсумку гумашзують морально зн!вечену особист! сть.

Пор!внюючи TBip Л.Ребряну з "Селянами" В.Реймонта, "Землею" О.Кобилянсько!, проводячи аналог!!' з романам! Бальзака i Золя на по-д1бну тему, дисертант доходить висновку, цо румунський письменник своею художньою позищею немовби полем! зуб'" одразу з двома напрямка-ыи cbítobo'i л!тератури. 3 одного боку, дем!фолог!зуючи село й селянина, в!н дискутуе з hocíhmh !дилхчно-патр!архальь iro, романтичного св!тобачення, насачперед !з румунським семенеторизмом, епоха якого, можна сказати, й ск!нчилася з приходом у л1тературу Л.Ребряну. 3 !н-шого, вадловляючись В1Д натурал! стично-песим!стичного погляду, автор "Иона" протиставляе св!й TBip бальзак!всько-зол»1Тстськ!й тради-цЦ": "реаб!л!туе" селянина, гуман!зуе його.

Притаманна Ребряну об"ективн!сть у тлумаченн! селянсько! проблему що зумовило поглиблену, г,эр!вняно з ¡снуючими в нац1ональн!й л!-тератур!, концепц!ю особи, noMirao'вплинула й на специф!ку творения образ!в-персонак!в, основу яко}' становлять принцип реал!стично! ти-п!зац1Y, естетичн1 уявлення про л!тературного героя в першу чергу як про нос!я драматично? св!домост!, великих пристрастей i особливо психолог!? /письменник визначав реалхзм як "жигтя, ув!ков!чнвне в порухах душ!"^/. В художн!й IнтерпретащY Ребряну румунський селянин, постав не як прюЛтивний !ндив!д, а як драматична особист!сть, цо переживае душевну кризу, як скл дний ! багатогранний характер, да-терм!нований багатьма факторами: й сощальними, й природно-б1олог!ч-ними, й ыоральними. Осс'ливо продуктивною рисою ребрян!вського обра-зотворення стала психолог!зац!я характере. Завдяки 1'й центральний персонаж твору зображений уже не т1льки в традиц!йному ракурс!. - як заснований на однозначних пристрастях антитетично ц!л!сний характер, що надае йому прикмет епосного героя, а й з точки зору новоi поетики роману - як "нова складна ц!л1сн!сть" /M.Bbxtíh/, над!лена супереч-ливим внутр!шн!м cbItom i багатогранною психолог!ею. Такий п!дх!д I Rebreanu 1. Jurnal.- Вис., IS84.- Vol.2.- P.308-316. Z Rebreanu L. Jurnal.- Buo., 1984.- Vol,I.- P.369.

сприяв тому, що "ббраз Йона в::г!дно в!др!знявся - од типолог!чно близь-ких, але ще досить одно л! н{ Ших персонаж! в ! з твор! в попередник!? письменника - "Щасливий млин" Й'.Славича, "Ниття в сел!" й "Тенасе Скапу" Д«3амф!реску, "Архангели" й.Агирб!чану. В ииршоцу план! ця тенденц!я, що знайала у Ребряну вияв уже на початку 2Э-«х рр. у дала могутн!й ¡мпульс формуванню поетики румунського роману ново* доби, в котрому иоглиблюеться як соц!альне, так 1 психолог!чне начала. Вид1лення ж митцем особливого об"екта досл!дкення - "потаемно!" психолог^ /п1дсв{домого, прихованих мотив}в поведйши, цо Ух, як вважав .лсьменник, сл1д иукати "м!ж фактами, де кирчиться в сумн!вах дуиа"*/. багато в чему зумовило не ли э сутн!сть психолог!чного ми-стецтва Ребряну, а й сапу споциф!ку психолог!чного анал!зу.

Визначаючи притачашшй творч1й манер! Ребряну тип психолог! зму як синтетичний^, цо передбачае в!дтворення внутр!шнього св!ту людини ! через зовн!шн! /Ш, вчинки, мова, портрет ! Мн./, Я через внут-р!шн! /переживания, думки/ прояви, дисертант вважае, що специф!ку психолог!чного анализу двтора "/¡она" характеризуют не т!льки /1 но ст!лькп/ традицШи засоби прямого описового зобракення. Широко вда-ючись до опосередкованого показу дуй! героя, Ребрлну модерн!зуе св!й психолог.чний анал1з, насичуючи зовн!ин1 прояви внутр!шнього життя персонажа /погляд, жес., репл!ки, асоц!ативн! де ал! пейзаку тощо/ особливим символ!чним зм!стом ! психолог1чним п!дтекстом, В1н уви-разнюе внутр!пн!й стан героя, н!би п!дказуючи читачев! його прихова-ний зм!ст. Називаючи цю тех!нку сугестивно-пгдтекс^ною. пор!внюючи П з типолог!чними явиц'ми в нов!й укра'/нськ!й л1тератур! /О.Коби-лянська, В.Стефаник/, днеертант вважае, цо саме вона стала показни-ком новаторства Ребряну-психолога в румунському красному письменств! - як в/1в дом!нуючих стильовкх констант реал!зму XX ст.: психолог!-зац!?, тенденцН до зростання наггруженост! в образн!й структур! й будовг творгв, {х а?мвол!защ? - сеоер!дноУ реакцН майсгр!в слова

* КеЬгеапи Ь. Я-тш!,^.- 3-Мироса, 1976.-Р.153.

^ У квал!ф1кац!1 типгв психолог!зму дисертант спираеться на так! лрац!, як: Иезуитов А.Н. Пр.блемы психологизма в эстетике и литературе //Лроолемы психологизма в советской литературе.- Ленингр., 1570. - С.44; Кодак М. Психологизм социально? прози. - К., 1980,-С.34; Кузнецов Ю.Б. Роавиток психолог!зму в укро.Унпьк!й проз! к!нця XIX - поч. XX сг. //Проблеми !стор!X та теорП реал!зму украхнсько! л!тератури XIX - поч. XX ст.. - К'., 1991.

- 8 -

на зростаючу напружен.гть реально* д1йсност1*.

Своер1Дн1сть письменницько! характеролог!! дае п!дстави говор:-ти про справжнз мистецьке В1дкриття автора "Иона": в1н уперше в ру-мунському роман!, жанр!, який ще перебував тод! лише в процес! становления, створив повнокровний художн1й образ селянина, дов!вши тим с~мим, - всупереч досить поииреним в той час естетським г туыачонням,-цо киття просто! люднни може 1 повинно бути предметом мистецьких по-шук1в I знах1док.

У дисертацП .мова йде також про художне виршення Ребряну- нац!-онально'1 теми, цо в ром&гц "Йон" трактуеться як проблема нащональ-но'х СВ1Д0М0СТ1 й нацгонального обов"язку I псУязана лередусгы гз лШею транс1 львансько! ¡нтелггенцИ. Автор подгляе точку зору тих румунських доел!дникIв, котр! ввачшють, щсРебряну сво!м реал1стич-ним баченням проблем« протистояв досить поширешй тод1 в румунськ!й л!таратур! /особливо в художн!й практищ семенеторчзму/ !деал!зац!1 "апостольсько!" м1сП !нтел!генщ'1 щодо П1двищення нац!онально? са-носв!домоет! й сощ ально-культурного р!вня селянства. Зображаючи представникхв румунськоК-!нтел!генцП, письменник об"ективно, по-части з г!ркою 1рон1ею, розкривае типов! для способу мислення й повед!нки соц!альний конформ!зм, угодовство, пол!тичну демагог!ю, 1дейну бэзпринципн!сть. 3 допомогою саые такого ракурсу художнього ба^ення Ребряну особливо виразно п!дкреслш гостроту й актуальн!сть нац!онально! проблеми, необх1Дн1сть П негайного розв"язання, шлях якого в1н найперше вбачав у поличному возз"вднанн! Транс! льван!! з Румун!ею.

Глибока художня !нтерпретац!я Ребряну двох важливих тем - се- ■ лянсько! й нац!ональноК, внасл!док чого йому вдалась дати ц!л! сну картину життя румунського транс!льванського рег!ону початку XX ст., св!дчить'про багатогранш сть ¿дейно-естетичного зм!сту твору, про широту сощально-ф!лософсько'£ х"дожньо-жанрово! конирпци письменника - риси, що, по сут1, й визначили новаторство мислення Ребряну-роман!ста. Значения цьо"о твору в 1сторх X румунського роману поля-газ в тому, що, реально представляючи конститутивн! ознаки жанру /органгчне поеднання дом!нуючого конфлхкту й концентрично! струк-тури з еп!чною багатопланов!стю/, в!н став першим у нац!ональн!й Л1тератур! зразком зр!ло* романно? форми, з якою цей жанр здобув свою "аутентичн!сть". Що ж до суто жанровоК специф!ки роману, свое* Див.: Адмони Г. Поэтика и действительность. - Ленингр., 1975. -С,5-19; Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. -К., 1983.'- С.225-233.

р!дност! його форми, то вони продиктован! головною художньога метоп -спроектузати драму центрального героя твору ''на широку соц!альну фреску транс1льванського життя1', як висловився сам Л.Ребряну. Сама внасл1док активно:' Д1 1 тут романно'/ жанровоц тенденцН, ■пов*язано1 з !деею особистост!г П.розвитку-, -Н зв"язк1в.!э сусп!льнкм сере-довищем, 1на1 жанров! начала - епосне /виклинане в!дтворе..ням "суб-станц!йних", за Гегелем, основ селянського буття/ й етолог!чне /ви-ракене в досить автономней л!н!У житгя транс!львансько? !нтел!генц!?/ хоча й функц1онують у роман! загалом сшлост!йно, все ж у к!нцевому пхдсумку сшетно й жанрово пгдпорядкован! сфер! головного героя, утБорюючи насамперед те сусп!льне тле. на якому розвиваеться характер цього персонажа. В!дповгдно трансформуеться ! родове ешчне начало як спос!б художнього зображення. Становлячи наскр!зну фабулу й арх!тбктон!чну вгеь роману, !стор1я головного героя в принцип! п!дпорядковуе соб! переважну частину персона*!. , майжо весь часово-просторовий континуу>.1 твору, виструнчуе йиго композиц!ю /про цв св!дчать компонування й назви розд!л!в; вже сам заголовок твору вкаэуе на формально-структурну орган!защю роману/. Видозм!нена й, здавалось би, класична оповгдь, яка тут нер!дко ьабувае прикмет ди-ншл1чною писы.1а /эдебьчылого за рахунок д!алог1в/, сп!в!снуе з су-часним. "к!нематограф!-шш" в!дтворенням д!йсносЛ. Зазнае певних зм!н ! класична об"ективно-дем!ург!йна модель опов!д! - лереважно за рахунок певно? редукцп' авторського голосу, зближення позиц!? автора-опов!дача з позищями головного героя ш пзреонажа - "зв"яз-ки" Т!ту Хердел!. Внас;.;До:с цього у тпор! немовби релятив!зуються значения й ощнки I зрештою пгдриваеться традиц!йна еп!чна сутн!сть "авторитарного" /за .Ч.Бахт!ним/ авторського слова на корпеть нов!-иому, характерному для художньоУ л!тератури XX ст. романному мов-ленни, яке в!дзна1.:аеться появою складиших форл опов!д!.

Увир юнення :ерархГ! р!зних жанрових тенденщй твору, специф!ки видозмЫи традищйного розового еп!чного начала дав Шдстави говори-ти про створення Ребряну особливого, нового для тод!пньо! нац!ональ-но! прози типу еп!чного роману, що його не нежна однозначно охарак-теризувати н! як традищПний роман-епопею, н! як р!зновид сучасн!шо-го ' доцентрозого . Соц!ально-психолог!чний роман "Ион", при вс!й його еп!чН1й ойрот! й багатопланочост!, несе в соб! риси певно! компактности сю;?.ет:'о-композиц!йно! скоНцентрованост!, а виразне вид!-лення письменяиком окремо? особистост!, П внутргшнього ,св!ту вказув. на зародаення новаторських момент!в у'романному мистецтв! Ребряну. Загалом же поеднання г цьому роман! традйц1 йнме ! ^льш нодерних

п!дход!в при художньоыу осмисленн! й в!дбитт! д!йсност1 й людини св1дчигь про особливу роль тв'ору як у художн1й спадщин! самого Реб-ряну, так 1 в 1стор1 ^ нац!онального жанру. В!н став своер!дним переходом в!д класичного до сучасного етапу роману, в1дкрив широк!- пер-спективи для розвитку цього «анру в румунськ!й л!тератур! XX ст.

ДсугиП гозллл Д'.'.септац!'/ - "Антивоенний соман "Л1с 1.ов!шених": .порт хулохн} пгакгпттл" - присвячено роману Л.Ребряну "Л!с пов1ше-них" /1922/, роэкриттю динам!ки й резуль .ативност! !дейно-естетичних пои;ук1в письменнкка, пов"язаних !з цим твором.

Для румунського антивоенного роману 20-30-х рок!в, представле-ного, кр!м ".Псу повшених", такими творами, як "Вулиця Лепушняну" /1921/ М.Садэвяну, "Крах" /1927/ Ч.Петреску, "Остання н!ч кохання, перца н!ч вШш" /1930/ К.Петреску, визначальною стала тема духовного переродження героев на в!йн!, хоча у р1зних письменник1в вона вир1иувалась по-р!зному.

Своер1дн!сть трактування основной теми автором "Л!су пов!шених" продиктована передус!м його ЗЕерненням до проблеми нац!ональноК св!-домост!, або "драыи обов"язку" - специф1чноК драми ц!лого покол!ння транс!льванських руыун!в, змушених п!д час першоК св!тово¥ в!йни во-ювати на боц! Австро-Угорщини. Становлячи ядро художнього конфл!кгу роману, ця проблема все ж не вичерпуе Шейного зм1сту твору. Проблематика роману значно.багатиа: це свгтоглядна еволюц!я головного героя Апостола Бологи го;агал!, його драматичний шлях в!д "патр!отич-ного" коНформ!зму до антивоенного протесту, ф:лософською основою якого стала здобута персонажем у муках духовних пошук!в 1дея все-людсько! любов!, сказати б, планетарного гуман!зму. При цьому письме нник користуеться близькою йому естетикою художньоУ об"бктивносг!, внасл!док чого становления св!тоглядно! концепцП центрального героя роману показано значною м!рою завдяки функц!онуванню в твор! свое-р!дних персонаж!в - "геро¥в-!де лог!в" 1 мае характер суперечки-прийняття, що надае "Л1сов! пов!шених" прикмет т.зв. пол!фон!чного роману - у в!домому бах?!нському тлумаченн1. Так, в!дхиляючи не-прийнятн! для його ментал!тету концепцП "геро5[в-1деолог!в" /пасив-ний фатал!зм, !дея класово! ненавист!, християнське "непротивления злу"/, Апостол Болога в пошуках власнох "концепц!! життя" водночас послуговуеться 1ншими, проголошуваними цими ж персонажами, 1деяыи /осуд антинародно! держави, що прир!кав своКх громадян на смерть, аморальн1сть в!йни, любов до ближнього тощо/, як! сприяли перекит!й героем внутр!шн!й переоц!нц! ц!нностей, формуванню ф!лософП нац!о-нально! та вселюдськоУ•любов!. Своер!дн!сть трактування порушувано!

- II -

в роман! проблематики визначаеться, на думку Дисертанта, Н узагаль-нено-ф!лософським, таким, що вкходить за меж1 теми в!йни, осыислен-ням. Саме цей аспект художнього бачення письменника вир!зняе "Jilo пов!шених" з-пом!ж !нших антивоенних румунських роман!в, надае тво-ров! прикмет новаторства. Поза сумн1вом, не хто !нший, як Л.Ребряну, вв!в румунський роман соц!ального звучания в русло cbítobo'í ¡нтелек-туально-ф!лософськоУ прози.

Серед порушених Ребряну ф!лософських проблем, що лежать в осно-bí зм!сту св!тоглядних пошукхв Апостола, визначають ядро авторськоу концепцГУ особистост! /гума.-úстична сутн1сть людини, необх1Дн!сть П гармон1йного ¡¡снування та íh»/ особливе м1сце noclas проблема морально!' в1дпов1дальност1 людини за своУ вчинки, що переростае в роман! в окрему тему "злочин i покарання". Звернення автора "Л1су повшених" до ц!еУ теми дае П1дстави говорити про певн! !нсп!рац!У в роман! Ребряну творчост! Достоевського, як! досл!дники /Н.Осипо-ва та !н./ пов"язують переважно з мотивом "спокутування вини страж-данням". Дисертант ввакае, однак, що таке пор!вняння правом!рне лише стосовно до образу Червенка, який несе виразн! ознаки впливу ф1-лософ11 рос1йського письменника. Тлумачення ж ц!еУ проблеми, коли йдеться про образ Апостола, засвхдчуе безсуын!вну ориг!нальн!сть . автора "Л!су пов!шених". Письменник зводить УУ не ст!льки до 1доУ страждання, смиренност!, покори як самодостатньоУ життевоу ф!лосо-ф!х, ск!льки до думки цро моральне очишення внасл!док в!днайдення непохитно'У Bipn, котра врешт!-решт допомогла героев! морально выродитесь, по-своему протестувати й завдяки як!й нав!ть його траг!ч-на смерть сприймаеться як символ надН на духовне в!дроддення люд-ства. Несум!сшсть гумангстичноУ сутност1 героя í спов!дуваноу ним життевоу фхлософ!У з антилюдяним, братовбивчим характером в!йни, з антигуманними законами держави, нездатноУ забезпечити соц1альну, нацхональну та духовну гармон1ю !ндив!да ! сусп!льства, - ц! ознаки !дейного зм!сту роману, а також його критичний пафос по праву поставили "Л! с повшених" у ряд кращих твор!в св!товоУ л!тератури, тв-матично пов"язаних !з лод!ями першоУ свхтовоУ в!йни,

Розглядаючи свою концепцш особистостх в т1сному зв"язку з ха~ рактерними для св!тового роману 20-30-х pokíb поняттями про "тра-г!чне з нев1д"емною в1д нього проблемою людськоУ активност!, вчинку, помклки, морально! в!дпов!дальност1"*, Л.Ребряну чи не вперив в ру-.

1 Кургинян С.Н. Трагический конфликт в романе XX века. Роль поступка //Советская литератур и мировой лит.процесс: Изображение человека. - М., 1972. - С.60.

- 12 -

MyHCbKiñ л!тератур1 того часу створив новий тип героя - особистост!, tícho сп1ввгднесеноК з icTopieio, людини активно'/ думки, котра нама-гаеться знайти в1дпов!д! на бол!сн! й драматичн1 питания епохи. Це був худижшй поступ не лише пор1вняно з попередньою власною твор-ч!стю письменника /скаягмо, з художн!м вир1шенням образу Давида Попа у новел: "Катастрофа"/, а й з наиДопальною прозою взагал1, де аж до nepmoi cbítobo'í bíKhh дом!нував тип "непристосованого", духовно iHepTHoro героя, "маленько'' людини", в тому числ! 1нтел1гента. Ця так яскраво Биявлана саые в "Jlici пов!ыених" характерна для св!-tobo'í л!тератури тенденц!я до "укрупненнк особистост!" /Б. Сучков/ викликала й помх тн! зм!ни принцип!в ребрян!вського образотворення. В "Jlici пов!шених' , навхть уже пор!вняно з "йоном", з б!льш тради-ц!йним, еп!чно ц1л!сним його головним героем спостер!гаеться суго-лосне естетичшй cbíдомоет! часу величезне розширення д!апазону ха-> •рактеру, noMíTiío оновлення етруктури художнього образу. В ньоыу по-слаблюеться абсолютизац!я момент!в соц!ально! зуыовленост! й зб!ль-шуеться число мотивуванк повед!нки та к!льк!сть !ндив!дуальних, не-детерм!нованих властивостей, порушуеться константна визначен!сть образу як типа ! зростае його "плиншеть", а головне - виявлявться автоном1зац1я внутр1шнього св!ту персонажа, значно поглиблюеться його психолог1защя /зг!дно !з задумом письменника "Jlic пов!шених" ыав стати насамперед "книгою про душу"/. Все це викликало до життя й нов!, сучаснШ! засоби творения образу головного героя. Автор "JI!су пов!шених" ззертаеться до таких нови* для його творчоУ прах-тики засоб!в зовн!шнього прояву характеру, як "!дейн!" д!алоги; ча-ст!ше, н!ж у периому роман!, вдаеться до монолог!в-спов!дей5 У психолог! змГ, що став тут естетичною домшантою вс!е1" художньо-образ-ho'í систеыи, посилюеться !нтроспективно-анал!тичне начало: зростае потенц!ал внутр!шньо][ мови, що в найдраматичн!ш! моменти кол!зП роману набувае прикмет "потоку св!домост!". Ор!ентуючись у цьоыу твор! б!льше, н!ж у "Ион!", на кризисну св!дом!сть героя, його су-перечливий, драматичний внутр!шн!й св!т ! насамперед на "потаемну11 психолог!ю /п!дев!дом!сть, механизм нав"язливих !дей та !на,, що було нав!яне часом, коли набували поширення теор!Х фрейдизму, !н-туУ thbí зму тощо/ Ребряну й створив новий для румунсько'! л!тератури тип психологí4ho'i прози - "роман глибин" /В.Стре'1'ну/, де поширениы засобом психолог!чного анал!зу стала сугестивно-гЛдтекстна техн!ка /в першу чергу поетика сиывол!чних деталей, образ!в-асоц!ац!й, ыов-ного п!дтексту/, яка тут ще яскрав!ше увиразнила специф!ку психодо-г!чноУ майстерност! письменника.•

- 13 -

Обстоюючи думку про ориг!нальн!сть ребрян!вського психолог!ч-" ного анал!зу, дисертант вважае, що автор тяж! в до поетики того на-прямку св!тового роману, да вежлив! стильов! константи реад!зму XX ст. - психолог!зац!я, образно-структурна напружен!сть твор!в -знайшли не прямий, а опоооредкований, а також скондансований ви--раз*. Психолог!чне мистецтво Рэбряну розвивалось, умовно кажучи, не так у пруст!всько-джойс!вському, як скор!ше у чех!всько-гамсун!всь-ко-хем!нгуе!вському напрямку, котрий, як в!домо, теж виявився над-звичайно продуктивним для роману нашого стол!ття. Це дав вс! п!д-стави твердити, що новаторе во Ребряну-психолога було не менш пл!д-ним, н!я художн! в!дкриття румунських послщовншЦв Пруста - К.Петреску, Г.Пападат-Бенджеску, яким ряд досл!дник!в в!ддае пальму пер-шост! в процес! творения сучасного;*роману, \ ! що саме Л.Ребряну започатковуе в нац!ональн!й л!тератур! XX ст. продуктивну л!н!о пси-хологхчного роману. _ .

У дисертац!! висв!тлено також питания про жанрову природу "Л!су повхшентс", специфхку його форми. Особливий статус особ: чтост! в твор!, тобто домхнування тут власне романного жанрового зм!сту, ви-кликаа до ииття нову,- пороняно з "Ионом", структуру твору. Бона б1лыл сконцентрована завдяки переважн!й зосереджено'ст! д!! ! систе-ми персоналов навколо центрального'героя. 1й вхдпов!дае й особливий вид хронотопу: час ! просторова протяжн!сть д!! поы!тно редукован!, хронолог1я под1й,часто порушуеться у зв"яэку з"в!дтворенням об"вк-тивного часу як часу 1ндив1дуально! св!домоет! головного героя /це передано з допомогою-ретроспекц!й ! асоц!ац!й, як! становлять тут не Т1льки зм1ст авторсько! опов!д!> як це було здеб!льшого в "Йон1", а все частгше - акт психолог!! персонажа/. Видозм!нилась ! ребрян!в-ська об"ективно-дем!ург!йна опов!дна модель, вона стае б!лып рухо-мою: перспектива бачення часто зм!щуеться в!д автора до !нших персонаж! в ! головне - до центрального героя, що у письм! передано пе-реважно засобами невласне прямо! мови. Загалом увесь художн!й св!т твору пом!тно девпхзований, його реал!! /под!!, оточенкя, природа/ виступають часто лише як в!дправн1 точки в процес! розвитку душевно! кризи героя. Ц!й же мет1 П1длорядковано й стиль викладу: "акти-в!зоване", "символ!зоване", пор!вняно з "Йоном", письмо, покликано здебгльше "в!зуально" в!дтворювати специф!чну романну д!йсн!сть -напружену, траг!чну, п'ройняту дрш/лтичнои символ}кою душевного стану головного героя. Модшркащя структури загалом вплинула на родо-

1 Див.: Адмони В. Поэтика м действительность. - Ленингр., 1975. -С.8.

ву форму роману. Письменник створив новий жанровий тип соц!ально-психолог1чного роману, що тяшв до "доцентровост!" 1 став одн!ею з продуктивних форм румунсько'1 л1тератури м1хвоенного двадцятил1ття.

Тгэт!й роздал дисертацП - Роман "Повстання". Новий еп!чний синтез" - присвячено останньому визначному творовх Л.Ребряну ,,що зна-менував собою пом!тний поступ в 1дейно-художньому осмисленн! пись-менником селянсько? теми, розкрйвав нову грань еп!чного мистецтва цього майстра слова. В роман1 "Повстання" /1932/ Л,Ребряну вдалося . вперше в румунськ!й Л1тератур1 того часу в1дтворити весь траг!эм 1 розмах под!й 1907 року, Ыднести сэлянську проблему.на .новий р1вень 1дейного узагальнення. Новаторство Ребряну полягало в тому, що ця проблема - пробле а земл1 - тлумачилась тут не як 1ндив1дуальна драма, що було характерно для "Лона", а як соц1альна трагед!я всього румунського селянства, як загальнонаЩональна сусШльна проблема. У роман1 вона трактуеться як "протиставлення мениост!, що волод!е землею, 1 безземельно'; "б1лылост!, котра на шй працюе"„ Зг1дно з таким задумом стрижнем 1дейно-художнього эм1сту роману стаб антитеза. Вона е й основним засобом художнього в!дтворення тогочасного румунського сусп!льства - як роздиено? соц1альними !нтересами мунП оф{ц!йно'1" й "РумунП народно]!", 1 спосс >оы зображення та коы-.понування системи персонаж}в - типових гтредставник! в р!зних сусл!ль-них верств 1 кг.ас!в. Важливим 1дейно-художн1ы полюсом роману в о'б-рази "власть 1мущих", як1 вт1люють сутн!сть антинародной пол1тики "РУмун1У оф1ц1йно'1'". Де 1 безкомпром!сно р£ал!стачю зображен! орга-Н1затори й виконавц1 масових репрес1й, 1 надзвичайно майстерно вытворен! образи пол!тикашв р!зного рангу, як! прекрасно доповнюють в:! дому сатиричну галерею пол1тичних демагог!в, створену класиком ру-мунськоу Л1тератури Й.Л»Караджале /у "Повстанн!" особливо покаэовою цодо цього е блискуче написана сцена в парламент!/. Значне м!сце тут пос!дають образи ьрупних бояр-землевласник1в Мирона та Григоре Юги, об"ективнш зображенням яких /передус!м '¿х соц!альних !нтерес!в, що протистояли !нтересам трудового люду/ Ребряну р!зко дисонував з 1с-нуючою в румунськ1й л1тератур! /особливо семенетористськ!й та нео-семанетористськ!й/ тенденц!ею до |деал1зацН "доброго старого боярства" /щодо цього "Повстання" пор!внюеться з романом Ч.Петреску "1907" /1937/.

Другим важливим полюсом роману е образ повсталого селянства, що найпоказов!ше виражае головну {дев твору. Сут^сть власне селянськоЦ проблеми, як 1 причин повстання, тут розкрито здеб!льшого через зображення реальних сощальних процесс на сел1, найперше таких типо-

вих явищ, як в!дсутн!сть земл! у селян, масовб зубож!ння трудящих, цо надзвичайно майстерно передано з допомогою контрастного з!стаз-лення картин ииття народу 1 його сощ альних антипод! в,. Саые завдяки об"ективност! у тлумаченн! селянського питания Ребряну вдалося до-сягти разючого художнього ефекту: надзвичайно яскравого увиразнення головно'1 думки твору - утвердження народно! боротьби за замлю як акту 1сторично! необх1дност! й справедливом! - та його пафосу, сповненого глибоко траг!чного, гострокритичного звучания. Ц! прик-метн1 ознаки художньо! концепц!! роману забезпечяли йому визначна мхсце в румунсыай реалхстизд^й л!тератур! 30-х■рр., адже саме-в "Повстанн!" одна з найактуальнших ! найболюч!иих проблем тогочасно-го румунського суспхльства знайшла свое особливо глибоке й мистецьки довершене вт!лення.

Продемонстрованим у "Повстанщ" об"ективним реал!змом Ребряну в!дпов1дав на одне з найважливших питань, дебатованих румунською естетичноо думкою 20-30-х рок!в, - про сп!вв!дношення тенденц!йност! й художност! л!тературно! творчост!. Ребрян!вська тенде ц!йн!сть, котру в!н, проте, рхзко в!дмежовував в!д войовничого пол!тикаиства в Л1тератур!, нав1Ть у такому в!дверто соц!альному роман!, як "Пов-стання", завкди виявлялась в об"ективн1й форм!, в такому розкритт! проблем через художн! образи, при якому самовияв геро!в зд!йснював-ся б 31 вс!ею повнотою й незалежнхотю, без будь-яно! завэршальноК. письменницько! ощнки, тобто в своер!дн!й художн!й пол!фон!У. I в цьому план! л!тературна практика Ребряну стала ще одним мистецьким в!дкриттям румунського роману, що сприяло подальшому зростаннв художнього потенщалу цього жанру.

Пов"язуючи розкриття центрально! проблеми твору передус!м з образом повсталого селянства, Ребряну зображав його як головну дхйову особу роману - "колективного героя", що помгтно в!др!зняло автора "Повстання" в1д його л!тературних попередник!в /Н.Ф1 л!мона, Д.Замф!-реску/, котр!, як правило, зображали народ у рол! !сторичного тла або ж анон!!.;но! маси. Ориг!нальн!сть еп!чного бачення Ребряну поля-гала насамперед у тому, що 'йолективний герой" був зображений, по-перше, в ун!кальному ракурс!: шд кутом зору формування його масово][ психолог!! й самосв!домост!, що символ!зувало загальну атмосферу повстання в кра!н!. Виявлена тут з особливою силою схильн!сть Ребряну до художнього синтезу пом!тно вплинула й на своер!дн!сть його психолог!чного анал!зу. Роблячи акцент на масов!й психолог!!, пись-менник розширюо д!апазон дН сугестивно-п!дтекстно! техн!ки. Симво-л!чними, багатозначними тут стають не лише окрем! деталь а й ц!л!

- 16 -

сцени - особливо! .ваги набирають коротка нгби вставн!, еп!зоди, " картини пейзажу, що вказують на внутр!шн1й стан 1 ¿ндив!дуальних ". геро!в, I героя "колективного" - селянства, По-друге, "колективний герой" вхдтворений не у виглядх анонхмно! маси, а як сукупн!сть 1н-див!дуальностей, що, в свою чергу, виявляють себе передус1Ы як час-тини "колективно! душ!". Глибае !ндив!дуал!зованУ лише постав цэн-тральних селянських героев, зокрема образ ватажка повстання Петре Петре. Вбачаючи в цьо.чу образ! "синтез всхх селянських сил", пись-менник трактуе його як втхлення всього повсталого селянства, гене-тично пов"язаного з землею. Щлком адекватн! задумов! й художн! за-соби реал1стичн01 символен: особливе !ы"я, виразний-портрет тощо. нхби вт1люють поехать селянина взагал1. 1ндив!дуал!зуе ж його пись-менник, спираючись переважно на принцип психоанал!тично! мотивац!! характеру - через зобраяення чуттевого потягу героя до ж1нки. У по-еднаннх соц!ально! й психоаналхтично! детер.цнант характеру героя-солянина дисертант вбачае своер1дн1сть, специфхку цього образу, а не його штучн!сть чи недосконалхсть, як то вваяае дехто з критик!в. 0р1ентац1я митця на психоанал!тичн! п!дходи в побудовх характер!в, безумовш, сприяла збагаченню пал г три письменницького образотворен-ня, оновленнга поетики румунського роману взагалх.

Своер!дн!сть й новаторство Ребряну виявилось 1 на р!вн! жанро-во¥ специфхки "Повстання", його форми, котру в румунсыий критиц! /Дж.Кел!неску, А.Щру та хн./ часто беззастережно ототожншють !з романоы-епопеею. Дисертант ввакае, що в даИому раз! доц! льн!ие гово-рити про традицП народного епосу в сучасному еп!чному роман!, вра-ховуючи при цьоыу факт новочасно! трансформац!! власне родового начала як способу художнього зображення. Ор!ентуючись передус!м на. в!дтворення проблеми зеылх як проблеми загальнонац! онально!, а-в!д-так на показ сусп4льно! атмосфери, 1, в першу чергу, переб!гу под!й I масово! психолог!! повстання, Ребряну створив складний, синтетич-ний в жанровому в!дношенн1 роман. При дом!нуванн1 в твор! зумовле-ного "нерозв"язною супере чшетю" /Б.Грифцов/ загального романного конфликту, "роман1в" /або скорхие "м!кророман!в"/ !ндив!дуальних геро!в, в ньому все ж пом! то самосг!йного значения набувае етолог!ч-но-епосне ¡канрове начало /останне особливо увиразнене образом "колективного героя"/. Це говорить про новий аспект художнього ыислення Ребряну, аспект, що був сп1взвучний тим жанровим процесам св!тово! лхтератури 30-х рр., коли саме роман став нос!ем "справжнього епосу" /вираз Д.В.Затонського/ - епосу наропних рух!в, соц!альних револю-ц!й тощо. Проте, звертаючись до, эдавелось би, традиц!йногаеп!чно-

го предмета художнього зобратенля, Ребряну використовував досв!д миотецтва сучасного йому роману, або, за його визначенням, "мистец-.тва неореал!зму", прикметною рисою якого в!н вважав новий, заснова-ний на здатност! проникнення "за оболонку реального", спос!б художнього узагальнення д!йсност!. Художн!-й синтез у Ребряну далеко не _ завжди досягаеться з допомогою традиц!йноГ еп!чноу поетики - розгор-нутого, посл!довного опису. Письменник досить часто використовуз Н0-в! для того часу засоби худояньо! виразност!. Це передус!м панорам-но-символ!чний, зД!йснюваний на основ! пол!фон!чногг монтажу, спо-с!б художнього узагальнення д!йсност!, а також реал!стично-символ!ч-на, з увиразненням - часто через йдтекст, метафорично переосмислен-ня - найрепрезентативн!ших соц!ально-психолог!чних рис характеру, тип!завдя персонаж!в./Мистецьк! пошуки Ребряну тут пом!тно перегу-куються з в!дкритими св!тового роману 20-30-х рр., зокрема з поотиною "к!ноока", "екрану новин" Дж.Дос-Пассоса, техн!кою "штрихового письма" 1,Еренбурга, засобом "хорового начала" О.Серафимовича/.

Новочасна трансформация традиц!йноК сутност! родового еЩчного начала як способу художнього зображення знайшла св!й вияв 1 в опо-В1дн!й манер!, котра тут набагато динам!чн!ша, н!ж у ц!лому еп!чно . стабгльний тон у "Ион!", ! часто характеризуемся в1дсутн!стю само-' ст!йного авторського слова, що зам!нене монтажним в!дтворенням д!й-сност!. Модифгкащя родового епгчного начала помхтна й в арх!текто~ н!щ - багато в чому уже к!нематограф!чно рухлив!й, почасти ыоза!ч-н!й побудов!, яка заснована на просторово-часов!й !нтенсивно.ст! й сюнетнгй розгрваност! I складааться з в!дносно коротких глав, мае специф!чний, властивий здеб!льшого сучасному романов!, "в!дкритий" ф!нал I ориг1нальну зовншню форму /весь тв1р являе собою неначо розгорнуту в1дп0в!дь на слова одного з персонаж!в про суть селянсь-кого питания/, що теж е прикметою■оновяення романной поетики Ребряну.

Продуктивн!сть художн!х р!шень Л. Ребряну в "Повстанн!" стала запорукою створення письменником нового типу соц!ально-психолог!чно-го роману - панорамного, епосно-етолог!чного, жанрово-структурним ядром якого е образ "колективного героя", роману, що знаменував собою одне з найяскрав1ших художн!х в!дкритт!в нац!онально! еп!ки у XX стол!тт!.

У Висновках п!дсумовано основн1 спостереження й думки, викла-ден! в дисертацГ!, зроблено в!дпов!дн! узагальнення. • ; Л1в!у Ребряну е однхею з найпом!тн!ших постатей в 1 стор!'{ руыун-ського реалгстичного роману. Його крацц твори - "Йон", "Л!с пов!ше-них", "Повстання", вт!люючи основну проблематику, яка хвилавала ннсь-

манника, I особливо яскраво виражаючи головн! напрямки його миствць-ких пошук!в, не лише виразно розкривають сутн!сть художнього феномена роман!ста, а й найповн1ше демонструють продуктивн!сть його в!д-критт{г для розвитку румунського роману, який в епоху м!ж двома св1-товими войнами перекивав пер1од свого прискореного розвитку й фактичного становления. 1дейно-естетична своер!дн!сть творгв Ребряну, художн1 здобутки митця пов"язан! насамперед з як!сно новим у нац!о-нальн!й л!тератург осмисленням найактуальн!ших проблем сусп!льного життя Ру1.1ун1 х перших десятил1ть XX ст. - селянсько! та национально!, Керуючись принципами спов!дуваного ним нового для тогочасного красного письменства об"ективного, психолог1чного, "суворого" реал!зму, Ребряну розкрив ц' проблеми з такою глибиною 1'х соц!ального, психо-лог!чного й ф!лософського узагальнення, з такою художньою майстер-н!стю, ЯК1 не були доступн! його л1тературним попередникам. Осмислю-ючи ц! проблеми, Л.Ребряну ВВ1В у нац!ональну худохаш творч1сть нов! типи лгтературних героУв - виразникгв свого часу, як{ уосо£>лювали складш, глибоко драматичН1 особистост! I багато э яких ув1йшли до числа найб1льших художн:х узагальнень в ус1й румунсьК1й реалгстич-н!й л1тератур1.

КраоЦ твори Ребряну дають п!дстави говори и про ориг!нальн1сть .1 новаторство митця I в царин! поетики, яка, функц!онально видозм!-нюючись В1Д твору до твору, -становить водночас ту здопсть засоб!в художнього в!дтворення дгйсност!, котра визначас неповторний 1ндив1-дуальний стиль письменника. Л.Ребряну створив, по суть ц!лком новий романний стиль для румунсько'! л!тератури.

Розглянут! в дослгдженщ !дейно-естетичн! здобутки Ребряну-ро-ыан!ста розкрившоть багатогранн! сть таланту письменника, виявляють пост1йну суголоапсть художн!х пошук!в митця розвитков! сучасно! йо-му свхтово! Л1тератури, що, в к!нцевому шдсумку, сприяло збагачен-ню румунського реал!зму, Лрокладавчи свогии творами нов! пляхи розвитку румунському романов! XX ст., Л.Ребряну вв!йшов в !стор1ю нац1-онально! Л1тератури як.один 1з найвизначшыих творц!в цього канру 1 п!дняе в!тчизняну романхстику до р1вня високих зразкхв св!тово! ху-дожньо!' ТВОрЧОСТ1о

Основн! положения дисеитатг вгдбито в таких публ1кац!ях:

1. Сощальн! романи Л1в1у Ребряну I сучаснгсть //Письменники соц!а-л!стичних кра^н Свропи I сучасний л1тературний процес, - К.: Наук.думка, 1982. - 3 друк.арк.

2. Антивоенний роман Л!в!у Ребряну' /-роблеыа героя,жанрово-стильов! оообливост: //Рад;л!тературознавстЕо. - 1985,- №1.- I друк.арк.

- 19 -

3. Шлях творения й в!дкритт!в /До Ю0-р!ччя з*дня народг.ення JIlBty РебрянУ//Всесв1т. - 1985.- №11. - 0,5 друк.арк.

4. Ливиу Ребряну. Путь открытий и созидания //Ливиу Ребряну. Избранное. - М.: Худ.литература, 1987. - I друк.арк.

5. В1д "Йона" до "Повстання" /Про жанрову модиф!кац1ю соц! ально-пои-холог!чного роману Л.Ребряну/ //Наш голос /Бухарест/. - 1994. -Ш? 15-16. - I друк.арк. /укр.мовою/.

ANHOTAflON

Nosenko Т. A.. Social psychological novels Ъу Liviu Rebryanu / Problems, poetics /.

Dissertation to get a scientific degree of the candidate of philology, speciality 10. 01. 04 - Literature of foreign countries, T.Q.Shev-chenko Institute of Literature, National Acadeiny of eolenoea, Ukraine, Kiev, 1994.

This manuscript contains analysis of the problems and poetios of the Hebryanus" novels which are considered from the nevr point of view) the evolution of writer"s' art'istio thinking. It is fulfilled in the context of the dominating tendencies of the development of the genre of novel in Rumanian and world literature in 20-30 yeare of our oen-tury. The auther has established the Rebryami^s contribution in the artistic interpretation of such subjects as rural and national - main for Rumanian literature, has exposed Rebryanu"s innovation in the genre, his role in the making of the modem Rumanian novel.

Аннотация ••

Носенко Т.А. Социально-психологические романы Ливиу Ребряну /Проблематика, поэтика/.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности'10.01.04. - Литература зарубежных стран, Институт литературы им.Т.Г.Шевченко НАН Украины, Киев, 1994.

Защищается рукопись у в которой проблематика и поэтика романов Л.Ребряну впервые исследуются под углом зрения эволюции художественного мышления писателя, в контексте доминирующих тенденций развития жанра в румынской и мировой литературе.20-30-х гг. XX в. Установлено вклад Л.Ребряну в художественное истолкование важнейших тем румынской литературы - крестьянской и национальной, раскрыты его новаторство в о-ласти психологического анализа и жанрообразования, роль творчества пи' сателя в становлении современного румынского романа.,

Ключов1 слова: селянська ! нац1ональна тематика; принцип« створен-ня образ1в; жанр; новаторство.