автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.09
диссертация на тему: Социокультурный статус эколого-экономических систем (методологический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социокультурный статус эколого-экономических систем (методологический анализ)"

1НСТИТУТ Ф1ЛОСОФ111МЕН1 Г.С.СКОВОРОДИ НАЦЮНАЛЬНОУ АКАДЕМ II НАУК УКРАКНИ

На правах рукопису

V

<*> # Я* С

БАУЕР ТЕОФ1Л ЙОЗЕФОВИЧ

УДК 1:3; 001.8.

СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ СТАТУС ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ (методолопчннй анагш)

09.00.09-фмоофя науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацй" наздобуття науковогоступеня кандидата фшософських наук

КиУв-2000

Дисертацкю с рукопис.

Робота виконана в Центр1 гуманггарноТосвш! HAH УкраТни.

Науковнй KcpieiuiK • доктор фшософських наук, професор РИЖКО Володнмпр Антонович, Центр гуманггарноТ освгги HAH УкраТни, директор.

Офщшш опоненти - доктор фшософських наук, професор СИДОРЕНКО ЛЫя 1вашвна, КиТвський нацюнальний ушверситет ¡мен! Тараса Шевченка, професор кафедри ф1лософи та методологи науки.

доктор ф1лософських наук, професор СОЛОВЕЙ Леонщ Антонович, УкраТнська Академ1я зовшшньоТторпвлК професор кафедри гуманггарноТ пщготовки.

Пров1зна установа - Черншецький державний ушверситет ¡меш lOpia Федькови ча

Захист в1дбудеться 28 кв1тня 2000 р. о 14.00 годиш на заоданш спещалюованоТ вченоТ ради Д 26.161.01 для захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в 1нсппуп фшософп ¡меж Г.С.Сковороди HAH УкраТни за адресою: 01001, КиТв-1, вул. Трьохсвятительська, 4

3 дисертащсю можнаознайомитися у б1бл'ютеш 1нстнтуту фшософп ¡мет Г.С.Сковороди HAH УкраТни за адресою: 01001, КиТв-1, вул. Трьохсвятительська,4.

Автореферат розклано 24 березня 2000 р.

Вчений секретар спешашзованоТ ради

кандидат фшософських наук.

старший науковнй ствробтшк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ARTva.il.mcTb теми достижения. На меж! тисячол1ть эсзперечним прюритетом для людства е проблема гармонпацп стосунюв людпни з природою. Причини цього очевидш: з одного боку - вичерпання природних ресурав 1 забруднення бюсфери, з другого - поспйно 5ростак>п економ1чш потреби сустльства на фон1 демограф1чноУ кризи. Це змушуе вишукувати шляхи та засоби оптимпацп взас.мин людини з зовкшлям. забезпечення сталого розвитку систе.ми "людина-бюсфера".

Наука 1 практика вже нагромадили чималий потеншал та :вристичний досви подолання трудноиив у виршент цих проблем. Причому мова йде про р1зш сфсри освоения дшсносп - духовно-зракгичну, теоретико-шзнавальну та предметно-перегворюючу, а також множину 1фар\1чйих р1вшв кожно'У ¡з сфер, починаючи з фиософсько-:в1тоглядного 1 заюнчуючи утантарно-прагматичними р1внями людськоУ шльносп. Достатньо згадати про таю узагальнення. як вчення про Зюсферу та ноосферу В.I.Вернадского, концепщю ¡ндустр1ального та юспндустр1ального сустльства. модс.-п сетевого розвитку Римського <лубу, теор1ю "третьоУ хвилГ Е.Тоффлера, .\пжнародно-полт[чш та ^пждержавш концспщУ 1 угоди. нацюнальний досви багатьох краУн по ,'суненню еколопчних негаразд1в, евггоглядно-парадигмальш зрушення 1ку сфер! науки. так1 на р1вш масовоУ свиомосп, щоб тдтвердити таким шеновок. Проте об'ективш процеси трансформаци бюсфсри пи д)сю жтропогенного чинника змушують активгзувати пошуки у цьому шпрямку. вишуковувати нов1 механпми. засоби \ моде.™ розв'язання шгальних проблем природокорислування.

Мова Гце. насамперед. про феномен еколого-еконохичних систем да."п-ЕЕС) та виповино'У д!яльносп для Ух створення та витворення як >езпосередньо процесуального дiяння щодо перетворення сутшсних ¿ил трироди у життсв! сили людинн. Яким чином у цьому пропса можуть >ути задоволсш людськ1 потреби ¡, водночас. саме природне довюлля ¡алишаеться у ста ш дштлчноУ р1вноваги 1 буде сприятливим для життя розвитку людства? Под1бш питания активно дослижуються в р1зних иипрах - полт1чному. економ1чноиу. евкоглядному. сколопчному. :нергстично.му. Пошук позитивно!' виповЫ е необхиним для ;абезпсчення основного прав;) кожно'У людинн - права на сприятливе для киття. здоров'я 1 достатку довкиля (Г.Х.Брундланд).

Субстанцшно-процесуальною основою сколото-сконом¡чноУ ияльносп якраз 1 с там сошопрнродш мворн. як ПНС. 1Ц об'екгн ¡плюют ь в соси едтегь природних пропоет 1 людсьгоУ кулыури. 3 одного

боку, вони функщонують за принципами природннх скосисте.м (бюсинтез. потоки та кровооб1г речовини i CHcprii. ипнкурснщя видш. систсмш зв'язки та iH.). з ¡ншого - вони трансформоваш з природних чи, нащть. сконструйоваш людиною для задоволсння власних еконо.\ичних потреб. Ось лише деяю приклади типових EEC: агроценоз (пшеничне поле, фруктовий сад тощо), водосховище, тваринницька ферма, ¡ригацшш системи. пасовище, мисливське господарство, станщя для виробництва 6iora3y - щ та 1м под1бш об'екти виповиають наведеним критер1ям.

В yci часи виршальним м ¡рилом ефективносп функцюнування ЕЕ С був критерш еконолпчний, отримання споживчо! вартосп у виглдзд продукту EEC. Якщо враховувати ту обставину, що продуктившеть EEC перевищуе (як правило) продуктившеть природних екосистем, нерщко -у багато раз1в чи порядив, то загальна дштпка сшввщношення EEC та екосистем в icxopii" людства визначалась зростанням юлькосп перших i скороченням других. Таким чином, еконохпчний ефект, прямо чи опосередковано, виявився одшею з причин де градацп бюсфери та винищення багатьох екосистем. Це змушуе переосмислити стратепю розетту та використання EEC з тим, щоб вона виповиала вимогам сьогодення.

Hapa3i, EEC - не лише еконолпчш об'екти. Як продукт i Micue людсько! даяльноетт, вони сприяють творению i витворенню духовних i культур них щнностей - евггогляду, шфологи, фольклору, мови, технолопй, обряда, в1рувань тощо. Вщповщно, i3 втратою певних EEC, особливо традищйних, пщ загрозою активного юнування та зникнення опиняються Bci назваш компоненти людського ceiTy. Це вимагае ретельногс дослщження статусу EEC як сощокультурних об'екпв, своерщних носив та KOHcepBaropiB цшностей людського буггя.

Особливе значения дослшкення феномену EEC мае для Украши. Як видомо, антропогенне навантаження на и територто практично не мае аналопв у евт; потужний розвиток промислового виробництва призв1в до в1дчутно1 втрати традищйних систем природокористування, з якими одв1чно були пов'язаш щнносп та менталпхгг народу. Тому ¡снукш EEC. особливо традишййого типу, ниш е не лише чинником сконом1чного шдгрунтя держави, але й засобон гармошзацп взаемин людини ; довмллям, своершним оберегом украшсьгаи народно'1 к\лыури.

Актуальшсть теми досл1дження, таким чином, випливае ; необхиносп розробки такш модел1 функцюнування EEC, в межах яш npaKTHHHi еконоличн1 цш знаходили б адекватну культурну та еколопчнл »нтерпретащю та розв'язання.

СiMiini. poipofik'n icmii. Мстодоломя axa.ii'tv еко.юго-сконо.мтно! тльносп гр\нтлеться на фундаментальних \ чагальненнях в галун юшальни.х та прнродннчн.х наук, повячани.х ч ¡менами Т.Мальтлса. '.Спенсера. Ч.Дарвта. Л.Моргана. Дж.Марша. Е.Гскксля. З.Всрнадського. М.Вавилова. П.Тсйяр дс Шардена. А.Швейцера. Дж.Форрестера. А.Псмчси Е.Тоффлсра. в праця.х якн.х об грунтовано либннш чаконо\прност1 ¡снування та рочвптку людини i прпроди.

У другш половит XX ст. спсцш|нка еколого-екинохичноУ Д1ялыюст1. V вплив на стан бюсфсри та перспектив» людства детали грунтовне )смислення в праця.х Е.Майра. Дж.Пмпсона. Р.Шерлока. М.Камшилова. И.МоУссева. А.Уайта. Д.Лея. Ф.Олцфктда. С.Шварца. Ю.Па.хомова.

0.Ман1на. В.Рочената ¡нших мнслпгсл^в. Цьому ¡статно спрняе сучасна сонцепшя осягнення бюсфсрного стат\сл людини. у рочвиток яко'1 значнии ihccok чробили Д.Грегорк Ю.Од_\м. РУптскер. М.Голубець. С.Мороч. З.Анучин. Р.Баландж. P.Mop.ii. Е.Фоун. В.Св1режев. Ю.Шсляг-Сосонко. З.Крисаченко та ¡нал вчеш.

EEC постають як складш систем Hi об'екти. достижениям якн.х анмаеться ничка природничнх. техшчни.х i сошальни.х наук. У цьом\ ranTCKcri першочергового чначення набчвас методолопя дослиження ю'екпв наукн. Бикорнстапня евриетични.х можливостей кожноУ ч них цодо витворення обрачу Tiei рсальноси. яка ¡мен\ ггься EEC. У цьому nam першочергове чначення мають \чагальнення втшчняннх i аруб1жних фиосо<|нв i методолопв на\ кн В. Андрушенка. Л.Губсрського. ГДепенчук. А. Конвсрського. Ф.Канака. С.Крнмського. Т.К\на. Лакптоса. 1.Надольного. М.Поповича. К.Поппера. В.Табачковського. 5.Рижка. Л.Солов'я. Л.Сидоренко. В.Шинкарука та ¡ншн.х.

Феномен EEC як самодостатж.х об'еклв. у eciii повнот1 i'x труктурни.х. функщональних та шльових BUMipie. грунтовно юслижувалн А.Алимов. Л.Галюн. 1.Бистряков. С.Генарук. В.Беляев. Г.Лавров. А.Москаленко. Р.Пентл. К.Уатт. Г.Ценнср. А.Ендрюс. ¡.Прандсцька. E.MipKiH та iniui. Вони персконливо довели яккну воеришеть та рочмаптя форм EEC.

Особливого чначення набувае досв!д сошокультурного та в1тоглядного аналпу пронесу прнродокорнстування. вчаемовплнву 1ЮДИНИ i довкиля. Першочергове чначення у цьому KoiiTCKCTi для шеертацшного достижения мають npani Ф.Аре. А.Атфктда. К.Бутцера.

1.Водоп'янова. Е.Араб-огли. В.Лося. Е.Прусова. Р.Джонстона. Л.Кисельова. В.Малахов;!. Л.Леопольда. A.Mecca. Ф.Сен-Марка. В.Сакса. [>.М.Сарагосн. М.Сидоренка. М.Тарлсенка. Г1.Портера. Р.КарпшськоУ.

К.Хайлова та ¡нших. Вони дспволяють spo iv\птп EEC як оргашчну складов) природного i культурного свтв

BceoinHOMv i конструктивному аналпу дисерташнноУ проблематики сприяли дослижсння у KpaiHCbKnx вчсннх з проблсмн природокористування в Укршнг С.Генарука. 1.Грабинського. М.Глушка. Д.Грод'Шнського. Я.Д1духа. М.Во'шствснського. O.Bi.iopyca. П.Замостяна.

0.Созинова. К.Ситника. М.Огняника. Ю.Митропольського та ¡н. Низка праць присвячена аналпу еконохпчногота соцюкультурного статусу EEC в конкретному perioHi, зокрема роботи С.Андронал, В.Крючкова, Ю.Напрного. А..Шщитовича, А.Тихонова. Шашкара. В.Пащенка. Ю.Тюпонника та ¡нших. Об'ективному анайзу мкця людини в таких системах сприяють грунтовш пращ в гал> 3i екологн людини та сошально! екологи (А.Гора. С.Дункана, Г.Бачинського, Ю.Злобша, В.Казначеева, Ю.Маркова. Д.Марковича, В.Комарова, Дж.Уайнера. А.Яншина).

Концептуально-мегодолопчну основу для аналпу впливу Tunis i форм прнродокорисп вання на духовжсть i ку льту ру украшського народу склали npaui О.Бочковського. Ф.Вовка, М.Грушсвського, О.Кульчицького.

1.Нечуй-Левицького. П.Купша, Ю.Лини, С.Рудницького. М.Туган-Барановського, В.Шу.хсвича. Д.Яворницького.

Зв'язок роботи з иауковими ирощамами, планами, темами. Обраний напрямок дослижень пов'язаний з науково-дослиними темами, ям розроблялися в UeHTpi гумаштарно'1 освки HAH Украши. Чершвецькому державному ушверситсгп i.MCHi Юр1я Федьковича.

ОбЧктом дисертацшного достижения с науковнй образ EEC. Предметом дослЬжсння с соцюкультурннй статус EEC. методолопчний аналв я ко го дае можлив^сть сформулювати основш засади евристично! модел1 Ix функцюнування в систем! "людина - бюсфера".

Метою дисертацшного дослщження е розробка концепцп сощокультурного стату су EEC. форлгування достатнього для анал1зу понятшно-категор1ального апарату та засоб1в методолопчного осмислсння, визначсння можливостсй смисловоГ та акаолопчно1 ексшикаци сощального значения EEC.

Реал ¡за ui я дано'1 мети обумовила необхйшсть вир1шення таких лосуидпипькпх заплат.:

- розглянути концсптуальш pi&Hi анал1зу EEC:

- проаналгзувати загальнонауиш та св!тоглядш шдстави теорй" EEC;

- розробити типологию та принципи класифшщп EEC;

- просликуватп couioK\льг\ |)iii ф_\ нкцп EEC та i'.x значения у члбечпсченж сталого рочвитку людини i бюсфери:

- рочглянутн множину базових принцитв аналпу основннх моделей EEC i виявити почитивш та нсгативш наслики ¡х застосування:

- просликуватп сошокультурш шдвалнни розвитку природокористування в Укра'пм та роль традицшних EEC у збереженш духовно-культурно! спадщини народу;

- окрсслити основн1 сколого-економ1чш проблем« розвитку регюну i здйснити спробу застосування концепцп EEC для i'x розв'язання.

Тсопстпчну га ме годолопчну основу дисертацпЧного юслиження становлять класичш фиософсыи пращ з ({)inoco(j)ii науки. |)ундамснтальш узагальнення в га луз i культурологи. екологп, скономш!. ггнографи, географи. Автор спнрався на принцип« об'ективносп та юказовостк системного i струкгурно-функцюнального а нал ¡чу. ¡сторнзму •а сволюцюшзму. мстоди пор1вняльного i типолопчного а на л ¡чу. принципи юбудови штучних i природних класифиащй. miBi.niiauiiiний i юосферний пиходи. В дослиженш внкористаш ¿сторию-фиософсьга а с ко л о го -с ко ном i ч н i матер1али. HaiinoBiiui досягнення в методологи юслиження снстемних об'екпв. Назваш мстоди. принципи та пиходи ¡икористовувалися комплексно, а також у конкретних випадках ос1бно гино завдань та потреб аналпу.

Наукопа попита одержаних речульталв полягае у створент рипнально! концепцп функшонування EEC як явигц культурн i •егуляпшв гармошчацп виносин людини ч «авколишшм ссредовищсм.

В межах розроблено! концепцп чдобуп таы нов1 науков] результата:

- EEC - суть об'екги реальности функшонування яких шйснюеться за екосистемнимн принципами i законами, а органпашя. трансформащя i розвиток - зпдно ¡нтереав та шлей людини. кот pi носять переважно скономЬший характер;

- мстодолопчний аналп EEC як об'ектчв науки чдшсшоеться на рпннхр1вняхорганпацмчнання: о гш су. класш]нкацп. систсматизацн. теорстизацм. фиософського та аксюлопчного осмислення: чагальнонауковими шдставамп Tcopii EEC виступають с коло ri я людини та сошальна сколопя. свггоглядннмн - оркнташя на життя. чдоров'я та достаток людини як найвпии сусшлыи uinHOcri:

юпюча множима EEC класш|нк>стьси ¡а ангропогенним критеркм на гаиосновш пши I) onriiMi зоваж природж окосистсми. розвнтоь яких валоризовано чи пиенсш|нковано людиною\ псвно.му напрямку .1.1 я поснлсння ix рес_\рсного потеншалу: 2) трансформоваж окосистсми. структура яких кардинально ппнсна з сконом1чною метою чадля забезпечення домЬпючого статусу одного чи деилькох i.\ KOMnoncHTiB (Biuie): 3) штучш системи. створен! людиною на ф\ нкшональних принципах природних скосистсм. але субстратно i структу рно побудованих з продукпв людськш кулыури;

- призначення та використання EEC обу.мовлюеться соцюкультурни.ми цшностями епохи. суть яких концснтрусться у виповиних принципах природокористування: антропоцентризму. pecypcHOCTi. KO.MncHcauinHOCTi. оптимальность збереження можливостсй. сколопчно'У iucKBaTHocri. еколопчносп. еколопчного ¡мперативу: ¡сторична дина.\пка принцнп1в виображае парадигмальний рух природокористування у напрямку вироблення мс.\ан1з\пв сталого розвитку людинн i бюсфери:

- EEC як продукт людськоУ д1яльност1 та 3acio створення i витворення pecypcie для ¡снування людини виконують детер.мшацшну функшю творения культурних цшностсй -технологии пристро1в. знарядь npaui. мови. фольклору. м1фологп. pc.iirii. сстетичних персконань. ар.хетишв мислсння. поведжки i дп тощо: в схчасних умовах традицшш EEC виконують охоронно-консервативну функшю збереження духовного надбання народу через включения етшчннх сшльнот в еколого-еконо.м1чну д1яльшсть для ix використання i витворення;

- ¡стор1я природокористування в УкраУш засвичуе виразне псрсважання екофиьни.х традищй з виповиним втиенням та уособлснням в духовнш та матер1альнш культур! народу: множина та розмаУття EEC окремих perioHie виступають субстратно-д1яльшсною основою збереження едносгп i, водночас, полн]юшчносгп етнонацюнальннх особливостей украУнського народу;

- EEC е об'ектамн культурно! i ириродно! спадщинн. виконують матср1алы10-снсргстичну функшю трансформацп потужностси бюсфери у засори ¡снування людства. використовуючи оргашзовуючу ф\ liKuiio людського розуму як засю забезпечення р1вноваги в систе.чй 'Vuaiiina-6ioc(|>epa": тому в нншшши часеьоономтний криrcpiiioninKii EEC ¡стогно доповнюеться критерш.мп шншено-бугтевими:

- осмльки EEC с свосриним консервантом народно! культур», то в умовах пост1ндустр1ального сусшльства нагальною f потреба збережсння репрезентантов EEC ycix форм i Timiß. а в paji втратн яки.хось п них - вйновлсння до модсльних ipaiKiB як пам'яток CBiTOBoi i нашональноУ спадщини.

HavKonn-i рощ ! ичие i нрактнчнс значения дослижсння визначаеться насам перед Гюго новизною та сукупшстю тих положень. яю обгрунтовуе i за.хищас автор. Його результата створюють персдумовн для бьтып конкретного оемнелення природи i специфжи еколого-2K0H0Mi4H0i" д1яльностг. систе.мни.х об'екпв, яи виникають в цьому npoueci, анал1зу ix значения для сталого розвитку сусшльства i 6ioc(])cpii. Георетичш положения дисертацн можуть бути використаш в npoucci реформування вишоТ i середным школи. пи час розробки нормативних га спешальних Kypciß з фиософн. сконом1ки. екологп. культурологи. Зроблсш висновки можуть бути використан1 nü час створення мережт культурних ландшафте, яю охороняються. репрезентативних моделей втрачених EEC, просвтшцькоУ роботи серед студентсько1 та учшвськоУ

UO.TOji.

Аттпобац1я резл'лкгачтв досл|'джститя та irvfliiKaniT. OchobhI иобутки дисертацп допов1дались на засианнях кафедр Центру "уман1тарно'1 ocßiTit HAH Украши, а також на: круглому стол! "Бюстика з Укра'1'Hi: стан I псрспектнви розвитку"' (Кшв. кв1тень 1997): ^¡жнародному науково-практичному ccMiHapi "КИжнародна i нашональна то.тйка в галу'И сколопчно! оевгги: сощально-св1тоглядш прюритетн" Чершвцк листопад 1998): III М1жнароднш науково-теорстнчшй сонференци"Людина: дух, ду ша, тио" (Суми. кв1тень 1999); Волинських ¡нлософських читаннях "Людина на мсж1 тисячол1ть" (Луцьк, травень 1999): Науково-практичному cc.MiHapi "Довкйтля життя: шляхи эпттпзашГ (Чержвщ, липень 1999); М1жнароднш науково-практичнш сонференцй' "Укра'ша. укра'шцк укражознавство на межл тпсячолГть" Кшв.жовтень 1999). OchobhI положения i висновки дисертацп вневгглеш ,(> наукових п\бл1кашя.хзагальним обсягом понад4.5 д а.. ni<i 0п\бл1коваш фаховпх виданнях.

Структура диссрташУ продиктована лопкою дослиження. що шпливае з iT загалыюТ мсти i систсмн головнпх завдань. Дисерташя гкладаеться h вступу. трьох роздЫв. вненовмв. списку внкористано! йтератури. Обсяг тексту - 159 сторшок. Список .^тсратурн хйстить 279 <аймснувань.

s

ОСНОВНИЙ3MICTРОБОТИ

У Hcrvni обфунтовусгься Biioip теми та предмету достижения, внзначаеться п актуальшеть та ступжь опрацювання. формулюеться на> нова новизна. теоретичне та практично значения роботи. концептуальна та методолопчна основа, окреслсна апробашя одержаних результалв.

У першому not.ii.ii, "Методолопя i Tcopin достижения еколого-еконоличних систем", розглядаються загатьнофиосо<|)сью та HayKoei шд-стави. засобн анал1зу еколого-економ1чно1 д1яльносп та i'i продукпв. тобто EEC. Спрямовашсть рохилу визначаггься потребою визначення опти-мальних 3aco6ie створення евристичного образу об'екту науки про EEC.

Перший параграф роздш, ''Еколого-сконом1чш снстеми якоб'ект методолопчного анализу", присвячено анал1зу piBHiB осягнення вцповиних об'екпв. Зокрема. видктяються таи piBHi: опису класифисацп. систематизацп. теоретизаци, методологи та загальнофЬософський. На piBHi опису витворюеться якюна визначешеть EEC як об'ективно доступних дослинику i досягасться предметна едшеть знания. Класиф1кашя покликана встановити споринешсть та р1знояюсшсть об'ееттв. використовуючи при цьо.му наявне емшричне знания; poзпoдiл наявних факпв як ознак фактично залежить В1Д принципу класнф1кацп. який використовуеться. Таким чином досягасться матрнчна або тшюлопчна едшеть знания. На piBHi снстематизащ! знания переслиусться мета об'еднання предметного i матричного знания у деяке ui.TicHe уявлення про EEC: едшеть знания тут - системна, об'екгивною основою яко'[ с сама системна оргашзащя об'екпв. На теоретичном}' piBHi отримуеться доепдарне пояснения законо.\йрностей функцюнування та розвнтку EEC. За умови переходу на метатеоретичш piBHi едшеть. знания задаеться певною методолопчною парадигмою, а та кож метою - створення деякого образ>' науки про EEC. Hapeurri, на загальнофшософському piBHi EEC шдпадаклъ, насамусред, евггогдядшй та аксюлопчнш оцшщ i'x значения, статус}' та мкця в житп людини.

Другим параграф мае назву "Загальнонауков! i св^оглядж шдвалини теорп еколого-економ1чних систем". Тут розглядаються концептуальш витоки та духовно-практичш opieHTiipn еколого-еконохпчно1 д1яльносп. Зазначаеться, зокрема, що тсор!я EEC в якосп загальнонауково! основи можс спиратися на узагальнення людинознавства, скологи та еконолйки, а особливо таких штегративних напрямюв. як1 внникають у npocropi взаемодм цих наук, як еколопя

люднни. культурна с кол о ri я. макросюном1ка. етшчна еколопя. соцшльна еколопя. еколопчна культу ра та деяю iHuii. Кожна н названих наук мае потужннп еврлспрший потенщал для осмислення конкрстних шля.х1в та механпм1в утвсрдження люднни в 6ioc(j)epi в щлому та в i"i окре.мих писистемах. в тому 4iic.ii трансформованих чи сконструйованих самою людиною. тобто в EEC. Ссрсд свггоглядних пистав важливе значения мають як традишйш екофиьш щнносп у сфер! прнродогористування, так i сучасш хюбутки в гал> 3i бюетики i еколопчно1 етики. а також потреба забезпсчення основних прав людини. Таким чином уможливлюеться досягнення такого стану навколишнього середовшца людсьюго буггя, який с сприятливим для життя. здоров'я i достатку людини.

Дцугий роз.»-! дисертаци - "Соцюкультурна детер.мшашя еколош-:кож»йчних систем". В ньому основна увага звертаеться на EEC як энтолопчне втиення д1яльшсного ставлення людини до природи з метою :творення систем, здатних до самооргашзацп та саморозвитку. яй ¡ункшонально використовуються ятя задоволення потреб лкцини i в яких тюдина Buirpae креативно-оргашзовуючу роль. ;

У мощному параграф! роздиу. "Еколого-економ1чш системи: гиполопя i соцюкулыурш функцГГ, проанал1зована сутшсть EEC. критерп х виокремлення. визначена множина таких систем i запропонована <ласш]нкащя тишв та piBHie EEC. а також виокремлено ochobhI :оц1окультурш функцп EEC. включно з 1.x роллю як чинника швипашйного розвитку. Наголошуеться, що EEC е природно-сультурними об'екта.ми. як1 зоргаиi soBaui на функшональни.х та фгашзашйних принципах природных екосистем. але системсутворюючим шнником та pymieM розвитку яких виступае людина, що внкористовуе i'x итя отримання певного економ1чного ефеюу.

Вся множина EEC подияегься на таю основш типи: EEC-I ->пти\пзоваш природш екосистеми. розвиток яких векторизовано чи нтснсш|пковано людиною у псвному напрямку для посилення ресурсного ютенщалутако1 системи. Така д1яльшсть мае Micue пи час використання гюдиною водойм. лук1в. niciв та ¡нших бшгеоценоз1в. у яких пдтримуетъся домшштне становище окремих - п]Х1мислових - вид)в юслин i тварин. EEC-II - трансформоваш екосистеми. структу ра яких ординально змшсна людиною задля забсзпечсння домжантного статусу иного чи деилькох i'x компонеттв. Таким е, наса.мперсх числснш форми rp0(|)iT0ucH0 iin (сади, поля, виноградники тощо), а також штучш ооценози типу табунного тваринниц^ва. ЕЕС-Ш - штучш системи.

створен! людиною на функцюнальних принципах природних екосистем. алс субстратно i структу рно вибудованнх з продукпв людсько'1 культури. У свою чергу. воин подьтяються на дв1 велим шдгрупи: перша з них -викрит1 систе.ми. м1ж ними i довкилям вибувасгься вьтьний обмш речовиною та енерпею (житла. поселения. урбоекосистеми та iH.). друга - умовно закрю-i систе.ми типу пщводного човна чи косхнчного корабля, де закладасться принцип автономного ¡снування з потоками рсчовини та енерги, наближеними до щиенчних.

Водночас, EEC е явищами культури: вони е i продовженням буття природи у евт антропогенно трансформовашм i оргашзовагам, i початком бугтя культури у евт природи як BHTBip людського розуму та пращ. В дисертаци показано, що Bci EEC е означеними i категоризованими, вони е продуктом, умовою i простором людськоГ ;цяльносп. в якш форму еться специф!чна система суб'ект-об'ектних виносин. Громадянське суспшьство накладае своГ вимоги до функцюнування EEC та ix окремнх тип!в. icTOTHO коригуючи з еконохичною оцшкою таких систем ix роль як у забезпеченш охорони навколишнього середовшца, так i у створснн1 оптимальних умов для повнощнного i Bce6i4Horo сприяння pea.Ti3auii людських якостей.

Другий параграф - "Основш принципи i модел! використання еколого-еконоличних систем". У ньому аналпуеться ¡сторична дштика i сшввщношення у сучаснолгу ceiri базових шдстав еколого-економ1чноГ д1яльносп. Вихиним начатом е антропоцентрична спрямовашсть тако! д1яльност1, тобто. людиновтпршеть i людиноспрямован^ть функцюнування EEC, ix критеризащя за принципом слсат1в "людина -Mipa Bcix речей". CyTHicTb ресурсного принципу полягае в тому, що речовина i енерпя бюсфери та окремих екосистем розглядаегься людиною як матер1ал для власно'1 життед1яльносп, включаючй еконошку та енергетику в широкому розумшш (Б.Синнер). Натохисть. компенсацшний принцип звертае увагу на тс, як1 внтрати повинно будс зробити сусшльство, щоб виновити структурно-функцюнальну оргашзащю природних екосистем та EEC, поруигену внаслиок дшльносп людини. Принцип оптимальности вимагае послиовного вичерпання природних pccypciB з конкретного регюну. родовища. ценозу тошо. 3 ТИМ. щоб при цьому виконати аналопчну функшю з ¡нши.ми розвианимн ресу рсами, переходячи послиовно, таким чином. вЬ одного родовища до шшого. ви одше! EEC до inuioi, типолопчно спорщнсноУ .\пж собою. Навпаки, принцип збереження можливостей opieHTye на перемикання у

внкорнстанш ресурав «иовго до 1.\ вичерпання. чалишаючи речерви природокориспвання для насту пних поколшь (М.М.МоУсеУв). Принцип сколопчно'У адекватное™ вичначае здатшсть псвного сошально-полкичного ¡нституту прийняття еколопчни.х р1шень бути придатнпм для надшно'У реал 15ац11' якого-нсбудь см1сшного стандарту в псвному рсгюш (А.Ендрюс). На передшй план за умови дп принципу еколопчного виробництва висуваеться проблема чбереження використовуваннх екосистем та ЕЕС у стаж спйко'У р1вноваги. нечалежно ви того, яким е мс.хашзм Ух оргашзацн. I. нарешп. принцип еколопчного ¡мператпву виматас "побожного ставлення до живого" (А.Швсйцср). тобто сприйнятгя його не лише як об'екта. але й як суб'екта взаемнн ч людиною. Саме останш принцип» ниш скл;иають методолопчне ядро обгрунтування концепцГУ сталого рочвитку.

Третш |)оз,п.1. "Гумаштарш вшпри стнонашональних 1 репональних еколого-економ1чних систем", складасгься також ч двох параграф1в: "Св^оглядно-культурш часади рашонального природокористування в Укра'УнГ \ "Природно-культурннй потеншал репональних еколого-еконохпчних систем". Таким чином достижения чавершусться застосуванням розробленоУ концепцП ЕЕС до Ух функшонування в чаа та простор! в УкраУш в шлому та одному з ГУ ¡сторико-культурних репошв зокрема.

У исцпюму параграф! рочглянуто тсор1ю ! практику природокористування в УкраУш. в!ииено його основш стали. Перший етап тривав ч иайдавшши.х чаав до \творення полшжо-державних об'еднань праукраУнського народу: суттсть його вичначалася м1фолопчною свио.\пстю з такими ГУ рисами, як ототожнення людини 1 прнроди. поняття! образу, сакралг^ашя життедайних прнродних об'екпв. скофиьна мораль в циому. На другому еташ. в часи УкраУни-Руа княжих чаав. закладаються основн утилкарно-прагматичного ставлення до природи. коли ар.хаУчне ставлення до прнроди починае доповнюватись рссурсним шдходом. кодш|мкованим у в игл яд законодавчих норм ("Руська правда" та ¡н.) На третьому стат. коли УкраУна перебувала в склад! литовсько'У та польськоУ держави. природокористування грунтувалося на традицшно-ду.ховно-практнчному освоенш свт-. звичаевому прав! (|)С0дальних чаав та принципах ринково'У сконо\йки (Литовський статут. Магдебурчькс право. КонститушУ Бального Сейму та ш.): са.ме в ней час чароджуються риси прагматично-вичужуючого природокористування. Четвсртий етап притаманний кочацько-гстьманськнм часам, коли

поеднуються традицшш скофмьш принцили. нормативно-законодав'п акти попсредшх сташв та pccypccnocpiraio'ie природокористування. узаконено державними органами УкраУни: у цен час будо закладено основи громадянсько-цшшсноУ системи природокористування. П'ятнй стаи яскраво харакгернчутоть часи визвольних чмагань XX ст.. коли в основу практики природокористування за клада вся KpiiTcpiii людиновюнрносп: споживчих iHTepecie людини. з одного боку. та потреби гармошйного cniBicHy вання з природним довюллям - з шшого. HapeuiTi. на шостому eTani, який тривае i в наш час, простежуеться намагання поеднати особисп, нащональш та глобальш ¡нтерсси в галу 3i природокористування. а також потреба гарантувати права людини на сприятливе для життя, заоров'я i достатку до в ил ля. Загалом. еко.того-скожпнчна д1яльшсть в Украш виростае з нащональних звичаУв татрадицш. особливостей культури i побуту народу, його етшчних щнносгси та архетнгав i, водночас. зазнае впливу (як позитивного, так i негативного) з боку м1жнародного сшвтовариства та ¡нших краУн, загальних евггових тенденщй у c([)epi природокористування.

Другим параграф прнсвячено теорст и ко- м стодо лоп ч н и м i пракгичним проблемам оптн.\пзацп використання EEC окремого perioHy. Зроблено комплексний анал1з icropii формування мереж! EEC Буковинн. еконо.м1чно1 сфективносп ix використання. значения сшлого-сконом1чноУ д1яльност1 як культуротворчого чинннка. Багатство ландшафтних та еколопчних умов краю, багатов1кова землеробська традишя. зручие геополт!чне становище та деяи iHLiii чинники сприяли формуванню достатньо великого розмаУття форм EEC. особливо першого i другого тишв. Можна вести мову. зокрема, про там господарсько-культурш типи жттед1яльносп людини, як oclxii CKorapi та землсроби no.MipHoI сму ги. ociani CKorapi та землероби теплоУ смуги, oclni та HaniBocimi crarapi та землероби rip. висошговарне землеробство i скотарство, бортництво (бджшьництво), промислове мисливство, л1сове збирацтво, табунне тваринництво, сплавне л1сництво (дарабництво) тощо. EEC. ям формуюгься внаслиок цього, сприяють форму ванню та збереженню багатоУ лексичноУ та смислово-образноУ пал1три. своерино'У м1фолот. <|юльклорута морали ¡нших фсномешвдуховноУта матершльно'У культури. У цьому контекст! для розв'язання нагальннх ckohomimhiix. еколопчних та культурних проблем важливим е поеднання традишйних i сучасних EEC, врахування i'x функшонування i як неви'емних слсмснт1в бюсфсри. i як opraiii4Hi!.\ складнимв сусшльного буття. У диссртаци зроблено KOHKpCTHi ПрОПОЗИЦИ ЩОДО npiopilTCTHOCTi розвитку тих чи ¡нших EEC perioHy.

висновки

У висновках до диссртацшного дослиження в розшнреному вигляд1 полагаться основш науков1 здобутки. що виносяться на чахнет, экреслюються псрспсктиви подальшого наукового пошуку в галузi эсмислення феномену EEC.

1. Д1яльшсть. як специфично людський зааб св^овиношення, визначасться здатшетю людини творити i витворювати су ще у бажаному хтя себе напрямку. Одшею з найголовшших е еколого-екошпйчна д1яльшсть. коли трансформацн шддаються природш об'скти i процеси. внаслиок чого створюються необхиш для людини засоби жтте;цяльносп. Обидва складники цього процесу - еколопчний та економ1чний - роблять таку д1яльшсть заглибленою у два cbith. природний та культурний. висту паючи таким чином своериним синтезом обох i3 них.

!. Процесуал ьно-субстан uiйним втиенням еколого-екож»йчно'1 дяльносп с EEC - системи, ям функшонують за принципами природних екосистем. але в яких системооргашзуючим началом виступае людина. яка i творить i'x задля певно'1 екожлпчно! вигоди. Такнй nixxu. особливо в перюди переважання утилггарно-споживацького природокористування, pi3KO розмежовуе довкиьний евгг за uiHHicHiiM критер1ем: смисложиттевимн трактуються Ti явища i об'скти дшсностк яю дають еконо.м1чний ефект i. навпаки. поза Miporo piBHonpaBHHX ощнок опиняеться шшнй природний евгг. Все це виматае змши сошальних та евггоглядних opieHTiiptB в еколого-економ!чнш д1яльносп, переосм пеленая самого статусу EEC.

. Дослиження сутносп та множини EEC дозволило виокремити три основы i'x групп: до першо! з них належать опттизоваш чи векторизован! людиною природш екосистеми, до друго'1 -сконструйоваш людиною штучш екосистеми типу агроф1ТОценоз1в чи урбосистсм. в яких створенi i шдтримуються людиною умови для питримання домшантного статусу одного чи деюлькох Biuie живих icTOT. до третьо! групп можна винести штучш EEC. ям д1ють за функцюнальними принципами природних. але сконструйоваш з продукт! в людсько'Г культур и.

. Аналп структури. функцюнування та в1дгворення EECдозволяе глибше зрозум¡ти мехашзм д1яльносп людини як основноУ гсолопчноТ с или

плансти. а такожособливосп трансформаци бюсфери в ноосферу тобто в таким стан, лс пануючою i oprani чов\ ючою силою е людська думка не лише в окремих EEC. алс в yciii 6ioci|)cpi в шлому. Так само, як бюсфсра можс бути рочглянуга як межбва природна скосистсма 3cM.ii. так само i ноос<|к:ра можс трактуватись як межова EEC. А цс покладае особливу виповиальшеть на творшв тако!-систсми за рпномашття i шлюшеть чемного жнття.

5. Дина.\йка сошокультурного статус) EEC вирачно простсжуеться у

сшввиношснж принцишв i npiopiiTCTie природокористування в piiHi ¡сторичш спохи. а також ix i.\iini та трансформаци. Ви найдавшших 4aciB i до ссрсдннн XX ст. панував рсс>ренин принцип, за яким об'екти i процеси живо! природи. ям мал» споживчу варпсть. включались в систему скопом ¡чкоУ оцшки та дiяльнocтi. Об'сктивний стан довкиля з його нсгативними насликами для людства змушуе звернутись до ¡нших принцишв природокористування: компенсаций оптимальность чабсчпечення можливостсй. еюлопчно1 адскватносп та ¡н. Об'еднуючи.м ix началом е намагання поеднати сконохичний крнтерш викорнстания F.EC з iHiim.MH. смисложиттевими критср1ями - моральним. ЦШШСНИМ. СКОЛОПЧНИМ тощо.

6. Особливс значения EEC мають для творения i витворення культу рних

цшностсй. Як предметне поле рсалпацп людських можливостсй по освоению свт. там систсми постають ¡ндукуючим чинником виникнення. збереження i розвитку технолопй. комплексов пристроУв та механгппв. знарядь npaui. низки явищ духовно! К\ ЛЫ\ ри - МОВИ. Mi([)O.TOrii. Св1тОГЛЯДу. MOpa.Ti. фольклору, арчетишв мислення та ди тощо. У цьому контексп ниш особливс культурно значения мають традишйш EEC як своериний консервант народжн ку льту ри. що ставить проблему ix охорони i витворення репрезентатнвних зразыв втраченнх EEC.

7. Запропонована концепшя EEC верш]нкована на приклад1

сгнонашональнн.х та регюнально-локальних рсалш. тобто на приклад1 Украши i Буковини. Iciopi>i природокористування в УкраУш засвичуе трнвалу тягпсть скофЬьного ставлсння до живого, бажання i им in им узгоджуватн економ1чш ¡нтсрссм сустльства ч необхчдшетю збереження стану природного середовнща у CTani ршновагн. Локальна варштпвшеть укра'жсько'Г стшчноУ культури призвела до формування низки рпномаштних

господарсько-культурних сшльнот (як сусшльно-виробничоУ струюури) ¡. водноча.с, ЕЕС(як культурно-природноУ едносп). Це розкривае особливий зр1з у розумшш генези. збереження 1 витворсння матер1ально-духовних щнностсй народ)'. I тому воно е ¡мперативом охорони (а при потреб1 -1 в1дтворсння)традищ йних ЕЕС в сучасних умовах, у випадках, коли Ух деградащя чи е.-тпнашя шдривае субстратно-д1яльшсну основу збереження щнностсй украУнського народу.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. Бауер Т.Й. Еколого-економ^чш системи: сутшсть. рацюнальшеть.

типолопя//BicHitK Харювського ушверситету. №429. Сер1я"Тсор1я культур и i (|)1.тасоф1я науки". Вии. 14. - Харюв-Суми. 1999. - С. 137-141.

2. Бауер Т.Й. Еколого-економ1чш системи як об'скт методолопчного

анамзу //Життеияльшсть людини: фиософський анал13. - К.: 1нститут фшософн HAH УкраУни, 1999. - С. 112-127.

3. Бауер Т.Й. Концептуальш piBHi досл1джсння сколого-еконолпчних

систем //Мультиверсу.м. Фиософський альманах: 36. наукових праць. - Вип. 5. - К.: УкраУнський центр духовноУ культур и, 1999. -С. 125-143.

4. Бауер Т.Й. Традицшне природокористування на Буковиш: ¡стор1я i

сучасшсть//ж. "Сучасшсть", 1999. - № 6. - С. 118-130.

5. Бауер Т.Й. Сощокультурш функщ'У еколого-скожпични.х систем //

Довилля житгя: шляхи опттизацн: 36ipHiiK матср1ал1в науково-практимного семшару. - Чершвщ: Митець, 1999. - С. 136-152.

6. Бауер Т.Й. Екофщьна мораль, сгож»ика, uiiuracri // ФЬософська думка.

1999. -№3,- С. 141-144.

лпотлцп

bay ер 1. И. Соцюкулыуршш с laiyc еко.то|о-еконо.\ичних спаем (меюдолопчшш ana.inf

Дисерташя на здобупя паукового стунемя кан;шда;а фЬософськн.ч наук за ciieiiia.ibiiiciiu 09.00.09 - фщософи науки. - Incritryr фиософп ¡mciií Г.С.Сковороди llanioita.ibtioí акалемп наук УкраГни. Khíb. 2000.

В дисертацн на ochobí методолопчною ана.нзу узагальнень ckoiiomíkh. cko.ioiii. культурологИ, етиологи, icropií та iiiimtx наук дослдауч i ься феномен cko.ioi о-екож»ичних систем та ¡x сощокулмурний статус. Запропонована концеишя око ioio-ckoiiomímiiiix систем як об'екпв. Розроблена класиф1кацм екмого-еюномчних сисгем. укладена cncre.ua базових пркн-цишв та моделей к виюристання, з'ясоваш загальнонаукош та евпоглядно-цшшеш тдетави Teopií i практики еколого-еконолпчноТ дальность Розкрша ушкальшеть еколого-економ^чних систем. Дослдаення доведене до анализу градин iй них еколою-еконокпчних систем етнонацюнального га репонального píbhs у едносл сошокулыурних та еколопчних функщй.

Ключов! слова: фшософм науки, методолопчний аналп. еколого-економпш сисгеми. соцюкульгурний статус, стадий розвиток.

Бауэр Т. И. Социокультурный статус эколого-энэномических систем (методологический анализ).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.09 - философия науки. - Институт философии имени Г.С.Сковороды Национальной академии наук Украины. Киев. 2000.

В диссертации на основании методологического анализа обобщений экономики, экологии, культурологии, этнологии, истории и других наук исследуется феномен около! о-экономических систем и их социокультурный статус. Предложена концепция эколою-экономйческих систем как объектов. Разрабогана классификация эколою-экономичсских систем, уложена система базовых принципов и моделей использования эколою-экономических систем, определены общенаучные и мировоззренческие ценности основания теории и практики эколого-экономических сие icm и соответствующей деятельности. Раскрыта уникальность эколого-экономических систем. Исследование доведено до анализа традиционных и современных эколого-экономических систем инонациональною и регионального уровней в единстве их социокультурных и экологических функций.

Ключевые слова: философия науки, меюдолошческий анализ, эколою-экономические системы, социокультурный статус, устойчивое развитие.

Bauer Т. Y. Socio-cultural status of ecological-economical systems (methodological analysis).

Kandydat Nauk Degree Dissertation, Philosophy, major" 09.00.09. -Philosophy of Science. -Institute of Philosophy named after G.S.Skovoroda of Ukraine's Academy of Sciences, Kyiv, 2000.

Under consideration is the issue of ecological-economical systems and their socio-cultural status. Based on the methodological analysis of economical, ecological, cultural, ethnological and historical data the concept of ecological-economical systems is modelled bv analogy with natural ecosystems. The problem algorithm includes the classification of ecological and economical systems, the elaboration of system of basic principles and models of their usage, the elucidation of scientific and ideological fundamentals of ecological-economical sphere of action, its theory and practice. The ecological-economic systems are viewed as unique. The investigation has been led to the analysis of traditional ecological-economical systems of etlmonational and regional levels.in conjunction with their socio-cultural and ecological functions

Key words: philosophy of science, methodological analysis, ecological-economical syMeins. sodo-cultural statu«, stable development.