автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему:
Социология искусства в структуре межпредметных связей

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Гриб, Виталий Иванович
  • Ученая cтепень: кандидата философских наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 09.00.04
Автореферат по философии на тему 'Социология искусства в структуре межпредметных связей'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социология искусства в структуре межпредметных связей"

КиГвськиВ уи{верситет 1мен1 Тараса Шевченка

ОД

На правах рукопису

П>ИЬ В1тэл1й Хвановкч СОЩШГОГ1Я МКСТЕЩВА В СТРУКТУР!

щяпрЕдетних зв"язк1в

09.00.04 - Ботетика

Автореферат

дисерт ц!!' на здобуття яаукового сгупеня кандидата ф!лософських наук

КкУБ - 1993

ДисертагЦя ваконаиа на кафедр! етики, естетшш та твор11 кулмури Ки1всвкого ун1версвтету 1мвн1 Тараса {¡¡ввченка.

Наукови* кер!вшш кандидат д^лософсысих наук, доцент Цучерис Д.Ю.

0ф1ц1йн! опонентя:

доктор ф1лософоышх наук, лрофесор Семашко О.М.

кандидат ф)лософоьша неук, старший пауков;«" сл1вроб1?ш» %*ьга Р.П.

Сров1даа установа: 1нотлтут дадагог1ки АПН 7кра1'ни,

Захает в!дбудетьоя_с1чвд 1994 р. о_го дан! ,

на зас1даин* Сявц1ал1зованоУ Ради Д.068,18.23 при КаУвсы оцу ув1-верситет1 1шда1 Тараса Шевченха за адресов: 252001, Ки7в~1, вул.Во-лодюшроька, 64.

8 ддсертац1вною роботов ножна ознайо&штиоя в <Ибл1отец1 ув!-, верентету.

Автореферат роз!сланий 1993 р. ,

Вчений оекрегар Спец1ал1зовано!( Ради

2АГАЛШ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЩ

Актуал;ьн1сть досл{ду.еняя. Суеп1льство як едипа цШсна система соц1альних 1нститут1в е складиим утворенняч, вивчення якого завяди актуал1зуеться в цереломн! 1стсричн1 момента. В таюсс у.чс-вах з"ясуьанкя мехнй>зм1Е сопельного футиЦонування 5д{йснк5гься вченимд Шагатьох галузей науяовсго знания, де колен доолхдауо св1й злас._ий, але все яс такий, що в1дноситься до единого ц!лого /сус-я1льства/, аспект. Доел! дгкен.чя нитань соц{альиого функцЮьування худокньо* культура з}дображас одну 1з стор1н цього актуального 1 багатоаспектного зиэдаьяя сьогодеякя.

Змпгя, цо в1дбуваыться в систем! худсжкьо! пультури неоднозначно , вони маыть ял лозитивгай тан 1 негатхЕний характер. 51дносила М1х ОСИОЗЧШЯ учасянкиж художчьогс життя /МИ1Ц5М, Публ1ХОГ), критикою/ I в{длов1дииа Гчстатутаин кабуврмь новог о йм!сту. Проблема си1вв1дношз! я мисгецтва 1 реальност{ по ковему заявляз про себэ з врахуваннлгд зм1н в соц1схульт.урн1й сятуацП. В -члх умог~т зростаи важлизтеть вгр1шення пнтень, пой"ягаядх з регулсванкям проблем, як! ВЕЕикають на перехрест! ново У ссц!аш>ноГ 1 художньо!' реадьпост!. Вивчення цих питань зд1йсиювться комплексно, сп1льн2ма зусиллячя наук яро мистецтво, серед якиз: соц1ологП млстеатЕа аалазшть важ-лаве м:сце.

Досягнутий на сьогодн! теоретячядй досв!д узагальнень ссд!аль-но-Функц1окальш . аппект1в мястецтта дозволят зд1йо!цлзатп &ого ъкк-чтаня т в!дносно самост!йне - тобто соц{олог1чке.. Сощолоия ико-тецтва достаз як галузь теоретично! рефлехзП такого вавченял, 1 П аиал:з спо.чукатиме до бхльшого рпзум1ння в Т1й скледнхй картин! взабмоцерехрещень, 9д1йсченях наукам* про мистецтво, яну аазявавть загальакм гшлецтвозаавством. ;

НеосШдн1сть глвбокого та всесЛчкого паукового доелгдяеиня феномена "с сс^олог II мистецтзе" зумовлена тика даференц1-2но-1нтб-гратявнимя пр^че- :еыл, як! аязна-таетгь характер с учебно! лпука, а та::оч накопиченим в цгй галуз* доеа1доы теорвтачяях рефлокогй.

Анал1з ссц1олог1х мдотецтва, хшзкачення 17 мхоця а структур! такого окладного утяореаня, яким с м1ш1редаэтка вивчоякя миетецтЕа, мае велаке значения такоя * для саю! сс 1олог{1 мяотацтла, оа-к!лыи; саме к!д час взачмодМ а 1нлзши дцсципл1пами, гона рдобуваа кот.1 1дс'1, розвлвазться, збагачунчи овс! кетегор1ал1,а1 методо-

л0г1чк1 мсжлль'оот! •

Студень розроблення дроблеми. Досл1д*ення Бзаемов1днооення мистецгва ! сусшльстьа мая долг/ 1стор(ю в ес.тетичн!й думц!, роз-виваючисъ В1д загальяих та еп1зодичнях вкслоЕЛювань до сароб побуду в ати скстеыатизовану Tcopi», I ■ д!дення проблематика соц!алъного аиал!зу мистецтва як самостийно!' привело до вшикнення естетикц соц1олог1чис'1 ор!ентац!1' /1.1.1Ннкель.\4ан, 1,Г.Гердер, А.Шхельс, 1.Тен, Х.Гюйо, й.Грсссе, Я.Буркхард, Е.Тард, Г.В.Плехячов та in./, а в ЮС стол!ттt в1докремилсс:ь в соц1олог!ю мистецтва /В.ГаузенцгвЙН JX.BtaKtHr, Щ.Яало, А.Еяузер, Б.Арвагов, ГЛоффв, В.Фр1че, Ф.11Шт та !н./, яка реал!зув себе досг^ь суперучлдво.

Ця тпбречлив{сть ооц!ологП' мистецтва проянляетьол з одного сюку, як реоульта? в!дсутнсст! ч!тко окресленого предмету досл!д-жекия i, з 1ншогс - як арзтвнзМ на самост iimicib, вияятков1сть и аяал!з! явяз( маптацтва. До того * соц1ологи мистацтва притаманиа дротир1ччя ы!ж теоретичною абстрактн1стю 1 практичною направлеий-стю, яке полягае в тому, що на одному по««! влявляеться пот1к ксшсретно-еып!рлчяах £осл1даень, прйовячеяях внвченню piahov.aHiT-них ьроблем, иоде кули дооить ириватних, а на 1нпому - цЬи ": рад теорзтичних концепц!й дооить виоокого р$вня аСстрахц1i.

Це вающкад певну складность в розум!ня1 сутяост! социолог!'! ыястсцтБа як своер1дногс теоретичного феномена ХХ-го стол*ття, ¡цс ä означало специфику yi досл*джйння в няуков1й литератур!. Так.й по сьогедн! яе 1снуе д!л1Сного анал!зу цього феног/.ена в ф1Лософсь-ких науках, хоч багато о авторов п!дц!м&ш що проблему в cboI'x досл1д*ешшх /Конев B.Ä., Кукл1н А.Я., Шл>тк!коь , iiepoB Ь.В., Саиавяо'О.М., Сохор А.Н., Суна У.Ф. т& iH./, а двяк! испехти colli cuort'x мистецтва робялись предметом сачоот! йного акалКчу /Давидов D.M., Еабськай M.I», 31сь О.Я., Каган М.О., Крючкова В.А., Л/KiE Ю.А., Лукшн I.П., Мазаеа &Д., ^ейлах Б., Когокилова Ä.I., Носова 1.Л», Рябов В.Ф., Суровцев' ЮЛ. та гн./, Щ питан:;* активно п1да1малз£сь такси в досл!дхеянях заруб1жних автор!в /М.Альбрехта, ¿д.Б&рнетта, Г.Ееккера, К.Горансве, Х.Данкана, та 1н./.

Значка частика цих досл!дкьнь иамагазться вархшитк питания про предмет соЦ10Л0гП гдатецтва mc caMooiiiiitoi тосроютю? дао-ципл1нл, але цШышй анал1з соц1олопУ мистецгва й сп1зв!дкоадин1 ь суШангш науками иро мнс*ецтвс тут нз досл1дк/етьоя к» самое*!й-ца сробяема.

Вдьому ылап! особливо!" уваги заслугозуе poopoö'-я проблема ко.чг'екснсст! л виьченн! мгстецтва. В1домо, що методолог!чн! походи, висновкл, та споотереяення соц1ологН миетецтва суттегЛ для комплексного вивчзння миетецтва, тому що збагачусть науку про uzс-тецтвс сКтыл поглпблешзм анал!зом йсго р1зно|Уан''т,них аспект;в, ко-муп i Kelt из них моклявостей, характеру соц$ачьного функц1опуэггая, ссобгпвостей спряймадкя миетецтва 1 тл. Поряд з цим, проблема ноиллекскост!, яка п!дШ»азться в р.<зц poöiT таких автор!ь як Горанов К., 31сь O.K., Катай М.С., Льовзшна I.C., Лутаэкко B.C., Петров D.M., Плоти!ков С,М, та 1н., дае моялив1сть ксакретизуглтк те спецафпне, що визиачае сам« с(ш!олег!ю млстецтва б II зв"яз;сах з ¿ниимя сум!хн:ищ дисгдпл1ааш, зад!шшш1 в комплексному вивчекв! миетецтва. Цэ дае моалсшстъ уточнити мгсцв сощолсгИ шстецтва в структур! сучасного мизтецтБознавства як цШсно! едяост1 najTt про киотецтво, що реал!зус себе як пс к омп л е кс н с- i нт е грат ив i' ° об"здпш1Ня. па основ! них знань стала мсяливою постановка пробле-ми зв'"язк!в соц!олог!т миетецтва з сумЫшми науками про мстецтво, П М1сця в структур! сучасно'1 м!жиредметно1 iHTerpanii.

Безпосередньо проблем! суткост! соц!олог! 'i миетецтва, П системой теоретичн!й pospoöni прис таена монографхя Кснвва D.A., який аяал!зуз мистецтво як систему е б1льш ажрок!й систем! суо-пхльссва в голому, при цьсму сала эод!олсг1Я мясгецтва, П пред-кет трахтуються дссить об"емно i новизяклено як гахузь знань, щс гаймасться 5"ясупанчям специф!кЕ xyr.oxnix та' естетичкнх !дсй э низщ iHciicc 1деЗ сусп1дьно! св1доыост1. Те х сама характерно i дчя моногрв§П К/клгна А.Я., якяй вказав иа нгобх1дн1сть досл!д-жуЕати найб! дыз затальи! язмд'а i зе оне Е&ягкозв'язр.у та ззагио-дП миетецтва i сусп!льства. МенографЛ Детрояа Ю.Б. i Семашко О.М., прспонуючи системней п!дх!д до вказано: проблем! з <Яльш сучасних позкп!й, досл!.дк>'зга'ь об"зкт aoitionorli мягтецтва через яон.тгтя "xj доя не життя сусп!льстла", "худокя! потреби'*, ляде по-öi'ibo вказуюч.: на м1мрадастп! зв"яз.:ш ссцюлогП жстецтла.

Поряд з монографиями iciiye ряд статей, лк! пору inj ють проблему предмета соц1слог!Т мстецтаа, Ii тпягк!1, з гул!жчлми дзсилп--"ih&fji. Кайохльш ц!кав; за глминоз/ t пл!дн!стю роэрсблпьаша хдей публ!гац.Г1 Дадзгляяа Г.Г., Каряг:на .i.A., Сохсрг А.Н., Хрзыо-ва H.A. та 1я. В роботах цта ectopia, охш».?, ^е ад!йснюьтьзя акя-л1з л-огполог11 мистецтза через элзначення II м1сил в структур* ллетредаетяих зв"язк!5.

Проблема сутност! соц!слог1 ii мистецтва i íi предмета досить ЕисцусШ'.а, ось чоыу ыкмав ¿дноо.т! й в пцтанн! виэначення назви. Hící галуз! знаняя. В одних авторiв ии знаходимо: "естетяка соц!о-Jiori i мистсцтбй" /лвсячш1к0в М.Ф./, в других мсоц!олсг!я мъстецтБа" /Серов Ь.Л., Сохор А.Н. t ряд автор!в/, в трет!х "couio-ioriH худож-hboi культура" /Петров В.М,, Плотников та in./.

Узагальиш>чи сказане, сл!д вланати проб зыу соц!олс^П шсте-цтва в структур! м1кпродмет1шх зз"язк!б малздосл1даеною. В той а. час с nr.i д!дстаэи говорите, то в -reopíi 00Ц10Л"Нi мистецтЕа нап-рздъований досить звачвий теоре1лчш:й i практичней матер!ал, и;ой ií¡o прсбльлу ставита I дослг дкутатк.

Мета i завдання доал?д«ення: цШсшЙ а-;ал!з феномена осцголо-rií мистец"ва в íi' зв"язках з cjuíkhhím тёоретич*шиии дисцшШнами, яч! гходкть в едипий комплекс наук про ыастоцтво.

Реап1зац1я поставлено» ц1лх зумовила необх1дн1сг1. вир1шеяня в процесс дс^лхдкення таких завдань:

- рсзглдцу головшз тевдеьц!й розвитку соц!олог1i мистецтва;

- дсшидження методоло-!чяях аспектов соц1олог!чних теор!Й мас-тецтва;

- аяад1зу понять "сагальна шотецтвознавство", "худсшщ культура", "худохие хиття", "комплексы! оть вивчення мистецтва" в аспект!, яний рогкривае проблему предмета соц1ологП" киотецтва;

- вгзсачення м!сця сод!олог!1 мистецтва в скатам! наук про мис-?ецтЕо на основ! анализу диокус!й про i"i предает * узагауьнення дссэ!ду i.HTerpaaii зус&кь соц!оло-'Л ыисгецтва э сум1ж:;гмл дцсодш-

Мзто^олог!чяа та теоретична оанови досл/джопня. Дня вцр1Ееш;я поотавлеяах завдань автор застооував лог1ко-!сторичы:й в «шцш a¡:a-rdaj. Вдазристап! прац! ф!лосе$1в, сод1олог!в, еотетвк1иг икстецтво -ei'übuíb, ncaxwtorlE, цо р!дсЗраг'йъ-гь aporrear пред- vts. 1 ¡Лхдноидп-лшарчах зе"язк!е ооц!слсг1! ш:стед1'ьа.

Еслетечну основу анзл1зу станозлять:

- теоретячнт дссл!д»сеяня мпотецтва як ода!б! з форк си1доыост1;

- результата ооц!олог1чнгх доел!дхеиь ¿ас ^цтвн, гчо проводиться С9сп1льот2озийвд.-апг, соцгслогаьш, иоцхолгагачл, ша г о с о к ащ ы я.

Л poCcíl -икоргстандй осУ'сизай катерiал г.ер!одачно1' лгтерзтуря та кош:резяо-!стсргчк! дак! практика мкстецтга.

Наукова новизна дисертац!йного досл!джения зуиовлюеться зд!Й-онелою спробоя ц!л!сного анвл!зу феномена соц!ологП мистецтга, визначэння Н м!сця в систем.' наук про мистецтво аа основ! паяв я и ф!лософськях узегальнень практики художньо! культур и 1 снстемЕах розробок теор!I соц!слог!I мистецтва.

Результати дисертец!йнсго досл!даеяня, як1 складаоть наукову новтну 1 виносятьсн автором на захист, можуть бути сфорчульовая! ' .в такому вягляд!:

- ка основ! досв!ду теоретичяих розробок предмета соц!олог!я мистецтва розглядавться як м {зсдпс пдпл 1 нар ни й феномен/форыувалзсь

! розвивалаоь на стику естетикп, мистецтвозяавчЕХ длозапл!?. I за-галыю! соц!олог11/, який за предметом 1 методами е частиноп со-ц!олог1чно! науки, 1 вивчав соц!альн! зв"язки та в!дносиня худсж-нього життя сусп!льства з псзиц!й систенно-!нституц!ональяого методу;

- як головна тендены!я сучасного пер! еду розвятку соц!ологН мистецтва Ейд1ляеться П. активна 1нтегративна функц!я по в!днгяея-ню до сум1жнах дисципл1н. Бона полягае в тому, що соц!олог!я мис-

-тецтва, реал!зут» себе то як соц!олог!я ыистецтвоэнавчого спряху-вання, то як "доч1рпв,,в!дгалужеиля-в1д загальяо! соц!олог!1, то як соц!ально-психолог1чне досл!дженяя /що ц!лком приаустнмо, коли мова йде про окрем!, вузысоспрямоваи! за характером завдань, дос-л1дження/, в ц1."ому /коли мова йде про I! предмет/ акцент ставить не на мястецтво ! не на соц!олог!а окремо, а на те й друге рази»;

- лор!вняльний анал!з зах!дно! I радянсько! соц!ологН мистецтва 20-х рок1в дав.змогу /яезважажчи на явне !деолог1Чяе розмеку-вяяня 1 культурну специф!ку/ встанозяти певну методолог!чяу сп!ль-н!сть редукц!он!стських спрямувань 1 позитяв1стсыц£Х тендепцШ у соц!олсг!в того часу;

- функиДю естетшш як метатеор!!' по в!дношешш до комдлексяо-!нтэгрэтивного об"едяання сучасних наук про мистецтво, досл!дде-но як методолог гадпй аспект вивчвпня ооЩолог!? нястецтва.

- упагальпено методолог!чний доев!д досл!дження феномена со- . гйологП мистецтва в!тчезняяов ! заруб1жною л!тературсю зе. пср!од 20-80-х ретив.

Теоретична I практична значения досл!дження. Результати доо-л!д»еяпя мсоуть енрият» псдальш!й теоретичн'й розробц! соц1олог!1 мистецтва, деяк! штерхали прийнятл!' для винладвяня гуз!эоького

курсу б соцгологП иистещва, для-розробки й читаная спецкурс!в а естетики, культура С. соц!ологП. Теоротико-нетодолог1Ч1Шй мате-Р$аг. дисертацП меже Суть викорисаний як основа для проведения прккладких сод1олог'чних досл1джень (ластец'па.

Ап^обащн робогя. Основя! положенья ! висновки • робота допоВ!-дапвсь автором на кафедр! етики, естеижи I теорН культура КиУв-ського ун!вчрситету 1м. Т;Г;Шзвченко.

Апробац1я рззультат!в досл1даення була такок з^йзнена в йис-тупах яа ноуксво-^георе7ичн1й конфсрзндИ "ПоЛ1Тоюг!я '1 соц1ачьно-пол1тичш пронеси в радрлському сусп.-яьств!" /Одеча, кв!тень 1991р./ пауково-митодии^й конфоренц!: "1;дав!дуап1зацгя визчення студента-ыа ссшально-пол!тяч1шх наук в умсвах льмократизазЦ I вищо!' школи" /Херсон, вересень 1991 р./, пауков;й коцференц!"Худоамя спадщина в контекст! сучасно? культура /соЦ!олог|чн! аспекта/" /Леихнгрзд, Листопад 1391 р./, ф1лоссфськсму сешнар{ п1Уиан1зи. Лодина. Культура" /Дрогобич, хевтень 1992 р./, кауково-лряктйЧМй кснференцП "Форыування загальнелвдехких ц1нн1сних ор1е;й£Цгй, соц1ального ) г/ман!стячного мяслення у с 'удент1ви /Одеса, жовтеаь 1992 р./.

Структура дясертацИ. Поставлена мета 1 завдання досл!дасення визначяля структуру дасертацН, яка складаегься 8 взтуау, двох глав /ыести параграфа/, вионЬвк1в :1 списку аикористано! л1терату-ри.

•II ОСНСШНИЙ ЗШСТ ЮБОТЙ

У вотуп! обгрунтовуеться а.гту£ ьШсть проблемы досл!д*ення, харщ еризуеться ступ!нъ Н кауковоУ роэроблзност!, вигначаютьоя ыета 1 завдання, вказуеться теоретико-методслог1чка основа роЗоти, форцулюеться И новизна та практично значения.

В серк!й д-лзе! "Методолог!<ш! аспекти розвитку ооц!ологН мио-тецтва" на осиол! анализу зеххдас! та рдг ясьхэУ /2С-Э0-

т! роке/ сод!илог*У з"ясо^к'1'ься штодолог1чн1 проблема соц!оло-г!чьих досдИдонъ ьчилецтва, шзиачастьоя прздлзтиа сфйса поняия •'сыимог'в мистечува", досл!друстьея лродос теоротико-метододогIч-кого розшп'ку оснохшлг иапря:.ис!в ссц!оло!-ИГ м. тецтла, оупораЗля-з!зть П й'шщ!ону1'аг"чя, обгруитауетгоя необх!дн1с-ть влвчэшш да-по! ироблаш : ьопект! м1ЕПрс-длетг>;х рр"язк!в.

Лпал1з "соц!олог!я мчетецтва'' здШюисп ^я чесэЭ дне-

?

кус!Йн!сть як само? деф!н1ц1 i, так i rxpejjieTHoi' виг.начеяност; тео-pei .4hcü дисцштл!ке, шо 15\ в1даов1двс. В'дзначаеться, вд структура сучасно1 содiолог1i мистедтва зобраяае Ii як йагатор}вневу дчсцапл!-ну: лочиншочи в!д теоретично? oouicwiorii, теор! i так званого "се-редаього р!вня" та ссц!ологхй окремдх вид!в мис .'ецтва до е:/л1 ручного досл!дкення художаьо'1 д!яльност!. Вое те, що о(5яеднувться пхд ваз* на "ccaio.iortH мьстецтва" можна квал1ф1кува'1'и як загалъяссоц!о^ логt4Heü анал!з мкстецтва /методолог!чн! проблегдя соцюлогП иас-тецтва/; хнституь,! скашшй /коли мистецтво розглядасться як 1иетя-тут в систем! iitmx соц!альнях !нстятут!в сугп1льстЕа/; внвчаная мхсця та рол! миотецтва л житаед1ял1.ност! рхзноканхтяах ссцхатьныс сп!льнот; взаемодхя мистецтва t иоц1альнюг цроцес1в /з ас оба иасовк комун1кал1Й та tu./; досл!даешш мкстецтва як кскун!катавнсго про-цеоу /митець - тв!р мяогедтва - публика/ та !н. Kpiw того, д!аза-зон пнтань <",оЦ10лог1чкого плану досл!дяе1Шя ьшстецтва дсслть широкий: в!д нвспециф1чшн для шстецтва сод1олог!чних иобудов /в дла-н! соц!вльних камуи!кац1й, патань ро^вчтку особистом!, оформлеи-нл дозвЬия/ до безпосервднъого злиття з естетичниыг 3 иистеотво-знавчими досл}дненняш1, Труднощ!, пса"язая1 з Бкзначеянлг предмета сод!олог!'/ .дастептва, зикл2К«-л1 щз й там, ц& Ii формуьачня 3 розвиток згдбуваеться п!д безпосервдн!м зпливом хыкнх наук - ф!-лоссфП, загально! сотпологП, естетЕНи, мгстецтЕозназства, соц!-ально'/ психолог* t, а такоя галузевзх conioioriiHzx теорхй: couio-лог1 i культуре, соц!ологП масоздх К0муя!К8Д1Й та !н. В1дносянз содхолог11 мистецтва з цющ дисцяпл:намв cicopiiaa лнше нач!чен!, His вазначен!, Все це стало причиной неодяоэначнлх оц!нок в исковому середозЕц! :;ie'i галуз! зизиьл.

Тер;.'.in "соц1олсг!я ».шстецтва" виклйаас справедлив! крлтичн! зауяаг.ення з боку ряду вчечих /В.М.Пэтров, О.К.ПлотнЬсов, D.I. Фохт-Бабушкдн, О.М.Семашко/, ко пропояують говоритл про "соц1оло- . г!ю художньо! культури". Д!йсно, поняття "художнд культура" di-sbm адекватно в!дображас объект, на якай над1лвна дисцяплхпа, що над ц!кавкть, нхж понягтя ■"мкпецтво". Ада» худение хяття оуспхльства, яке б!льш!сть досл!дяик*в вважае ядром !нтерес!в еоц!олог11' мистецтва, е па що !нше я:; процео реал!заи»1 художньо! культура а соц1умг, тобто -худохпъ глття це ! с художня культура г яроцоо! ского ''т/г.'тц!оьг;таггля в еуиз1льств!. Таким tihom, та, ьазюзэюгь

соц1олог1бв иистецтаа, сл!д було б назвати соц!олог1ею худохньо! культуриг тоцу *лр вона досл1ддуе буття мистедтва б!льш ц!л!сио /як худсшш культуру/, в ус!й повнот^ йоге зв"азк!в з соц!умом, Терм|н *соц!олог1я мистецгва" овоУы походженням зсбов"язакий иастоцтво-гнавству, яке в XIX стол!тт!, ааймаючись соц!олог!чяим анализом ьшетецтва, зосередкдо головвдй !нтерео на в^ображенн! в продуктах творчост! бплив1в, що йдуть в!д оусп1льотв£. Дал! ця низьа закрылась а стала вагальвоприйнятов на резнях монах,

ДксцгсП а приводу яазвм, предмета, метод 1 в, вказано!' дисцшШ-шг, кор1кня4 йдуть в минула, ютор!ю формуваиня й розвитку соц!оло-г11 аистецтва. Тоцу, п!сля постановка проблема в першому параграф! глава значив и!сце в!дведеве анал|8у тесретичншс передумов формуваиня сод1олог!! мяотецтва, досл!д«анню проблема Н початку й пе-р1одизацП.

ШдаЛчасться, цо ц!д час анаа!зу социолог!!' ыыстедтва вкникае ряд трудаоаЦв, як! пов"язаи1 перш за все: 8 в!дбором материалу /тобто, со з багатьох тесретичних досшдаень мистецтва е його со- . ц!олог1чыки аягшзом/, 8 мтуванням /коли виникла ооц!олог1я мио-твцтва, або проблема "початку"/ та пер!одиаац1ею /основн! напрямки соц1сдог!1 мистецтва взят! в Тл хронолсг!чк!8 та лог!чн!й досл!дов-кост!/. Роэв"язанкя цях завдань залечить перш за все в!д зм!стов-но! 1нтерпретац!! соц1олог!¥ мистецтва. Так, якщо !нтерпретувати II предает через проблему взаенодП сусц1льства та иистецтва вза-гал!, то зв!дси акниказ уявления про соц1олог!ю пиотецты як таку галузь анавня, яка розум|е соц!олог!чна а найб!льш загальному виг-лдд:, як так аванЕЙ всоц!олог!чинй п1дас!д", який мае м!сце, почи-каючи ке 8 досл!дконь быохи рабовдасницышх цив!л1зац|й ! зак!н-чуши сучасшт пер!одом включио. В1д такого тлумачення : м1сту йде в!даов!две дат/вшия початку социолог!! мкотецтва, що я стосуеться патан ня пер!одазац!1 сааих соц1одог!чяюс теор|й шотецтва як спе-ст$!чиих, то ця щюблека взагал! не ноже бути вир!иена через в!д-сутя!сть осц!олог!чнос?1 як спецй$1чност1, що-сакз гиявлявться .насд'дгсы недто шреког'о тлумачення соц!олог!чкост1 як соц!плько-ст!. -

Тову початок с с" 1с лог II мастецтва дошльнше ¡¡г/кати с пер!од, „каяз'скяиге ьгаеяе соЦ!олог!я окоема наука у вчеинЮ.КоЕтг, 'тобто хктаазчк з серодюк III сто;'!?тя. Первдгзаз етпе рез-•шц'у «еоргтачгоГ ^йаж. сро. 1<ягтег^?ю, ра?ляв!ст1- >г.:спо с?^со-по '

проблема похсдаекня ссцхологГ: мистецтва безсушиваа. На ме*1 ХУШ-Х1Х стол!ть були эроблен! перш! спроба 1сторичного анад! й,-мистецтва, розгляду його як наслгдку певши ¡сторично! ситуац!:, в зв"язку з чим в глав! звертаеться увага на творч!сть В:акельм£1:.1, Гердера, Шхельса. Мистецтзсзнавц!, етнографи, соц1олога друго? полоаини XIX стол!ття: Е.Гроссе, ГЛард, 1,Тен та 1н., зайышчнсд. соц!олот!чнш анал1зом мистецтва, явно претендували на ушварсадь-н!оть б поксненя! його природа Й 1сторП шлхоа протиотешгйннк своТх категор(й традицЦШо-сстетачним.

Великий вплиа мало рог.:.овсаджвиня ¡ш юз галузь знапнч 1доЙ сзаму. Тому значив м1сце в аершому параграф! выводиться творч^еи Г.В.Плехаясва, статт! якого м1стила досить бигато р.оц1олопч;их узагальнеяь. В я!дсумку сощолог!я ьшстецтЕа друго! половина XII стол!ття виступаяа як загзльна соцхолог!чна теор!я 1сторичнсго роз-затку мистецтва й залишалась На р1гя1 доспть гагальних уявлень про кастецтво /ивлряи, стиль/. Про парт1 2 скЬтька-небудь звачн! тео-ретачи! побудовя в ц1й галуз! можна гозорлта лише, почанаача и XX стол!ття.

Основн! папряккл ссц'ологП мистецтва XX стешття вяд!диЦ за кр.-?ер1ем методолог!чнах п!дход!л до анал!зу мистецтва, хрояолог!ч-аг. пссл1довн1сть яках вазначас пер!сди /етааи/ в П созвитку. Ана-д1зувться р1зкоман1тн! вархаяти клас&ф!кзд!ос1иолс-гГ; маетэцтаа за напрямками. В!дм!чавться хронолог!чнэ сп1з1ску8Ш!ня та лоКчна пс.';л1 допреть И основних напрямк!в як пер1од1в,цо згшшють один одного. Ця особл£в1сть ща раз говори:* про соц!олог!ю мастецгш як феномен оуперечлявий, якиЗ вимагас грунтовясюяог1ко-1стори-л!ого 2?;ал!зу. Через специфгку П розвитку на Заход! i в СРОР _ цей впал 1'л Ероблено озремо.

В руго;(у параграф! глава досл|д*увться ос ноши ыетодолопчш п!дходя в зах!днЬ1 ссц!олог1? гллстецтва XX стол!ття. Щдхр^слюеть-ся, ¡цо характерно» расою VI розвагку & оуперечлав1ст1>, яка прияв-ляс'гься, з одного Зоку, як результат мдиутност! ч!ню окрс левого предязта досл!дж';Ш!я, з пглого - кк пратык^я на сачгст'^'.исгь, винятковгеть в аналШ явгц ияетецтва. Па яоелдюетмя це й ирата-иапчгм яс!й эах!дн!й ооц!ологН протврхччям ы!а теорехачаою &б~ с?рактн1стю та вузысо прьм-ачною ор!ен?с£ан'1ств.

сойот! стана осл;!? 2^зй ? са^оладИ 'мветацт«*

г.л-^гягг'сп: "сойолег^И'Л '„^^хуадоад-жй а1й~

х!д","ешпрачна соц!олог1я", "структурно-функц!ональний анал!зи. Два першпх, а саке: нссц1олог!ч1шй редукц!он1зм" та 'Чнстктучокаль-яий п1дх!д" розвьвадись, в основному, в русл! дшствдтпоанаачо-еств-тично'1 проблематики й були зайнкт! понукали так званого "соц1олог!ч-ного екв!валенту" мистецтва, знаходженням анало1'!в худо*н!х форы безпосередньо в виробничкх в!дносинах. СощолоНчнкВ редукц1он1зм як г;!дх!д до анал!зу миотецтва дссл!джений на основ! !дей, вакладе-них в працях В.Гаузенштейна. Зд!2снене ним досл!даення !стор!У зоб-раде нля наготк, пейзажу , натюрморту як жанр! в в миотоцте!, мало за мету довести 1снування залежност! хулохШх форм в!д зм!к в сусп!ль-стви Лле незрвжеючи на киеку ц!кавих !дей, в ц!лс»у його метод мокра назвать вульгарно-економ!чяим прийомом, що абсошотизуе залеан!сть мистецтва в!д екояом!ки, ялас1В, класово! !деолог1У. £оц!олог!я мис-теодва, що використовуз редукп1он!зм як методолог!чний пркйом, в основному, !гноруе анал!з д!яльност! митц!в, бо останн! розум!ються як прост! виконавц! соц!алыюго замовлеаня.

"Соц1олог!чиий редукц!он!5М" ц!кавий не т!льки завдяки своему значению й розпоасвджаннв в кинулому /20-т1 рокя XX стол!ття/. Так, вже в Й1льш п!зн!х працях Т.АдЬрко, К.Еляукопфа, Д.Гольдяааа про-сл1д;гуеться л!н1я соц1олог!<шого редукцшИзму. "Нэвий рсман" Л.Го-лвдкака тэ су чао на музика у Т.Адорно роэглядаоться так, цо Ух худож-ня структура виявляетьоя прайм, безпосэреднш в!дсбраженням структура оусиЬтьства. "Соц!олог!я музнки" Н.Елаукшфа, видана в 1951 ро--ц!, и! стала 1де1 виведення Форм цузики з виробшщтва та клас!в, пе-рвнозу аршщдп!в взаеыов1даошення сусп!льпого буття та суспьтьпсУ св!х»омост1 на в!дношенпя музачного ыатр?!алу а музичною св!д^л!стю. В 1972 рсд! ця х книга К.Блаукспфа була знову перевидана, що мохе бугя частково пояснено в1дрор:еняям редукц!он!стс1,кого сз15огляду в особ! "нео" - редукцхон!зуу "нових л!вих". яопулярыях ьа той чао,

1нстятуц!окалышЁ п!дх!д до анал!зу яащ мастецтЕ^ в сусп!льс1в! зясу.епував со'1оо поделыпай прогрес соц!олог!чного методу в ц!й га-, луз! . Соц!ельн! !нотитути /худсшПй ринон, реклама. С1м"я, худохнл критика/ розук!лпсь як кехан1зми формуьання сусп!лыш: с?лак!в, а через них & динам!ки самого мистецтва. Досл!даенкя мистгчтвг з но-зиц!й остального !истктуту, в!дображен! в працях Л.Шюкккига, Ш.Дало, А.Хаув^ра, П.Франкастеля та !н., була спробсю перейти в!д редук-

UÍ0HÍ3My до aíiajliэу д!яльносг! сусп!льних суб°ект!з /матщв, r¡yj-1л1ки, 1нстятут!в/.

ЕмШричний напрямои в aaxtjmifl аоц!ологп мястецтва XX стсл!т--тя веник iíIa вплавом широкого розповегддення екп!рвчних метод! в в соц!олог!У й {Нтенсизного розвитку ко1чкретно-ссц1олог!чйих дос лежень фуякц1онувшшя ыизтедтз&'в cycniJacTBi. Характерною pac.oj цього напрямку булъ ко^\е'лтрац!я основной узага На комухйкатзш^ зв"язках. 1дея, зм!ст яко'х эводився до того, ¡до ^.оц!олог1чнуй шт-л!з тотожнай функц1 онально."^', призвела до прелого протистаЕлвнни соц!олог!чпого й естетичн! ю, соц1олог!'чного'й социального. .

Пюля сурхлавого розвитку емгйрк'чних досл1джзнь каотецтвг а:ле-рикалсысаш соц!олбгами 1950-х pokie на початку Í9G0--x Дж.Барнатт вказав на кео^х!дн?сть "pecpleHTaiiH" соЩологП мисгещва в íík структурно~£у.-!кц1опальнсго анал1зу. Йричшш'кризг ежйричнего подходу булл е кезадоволеяност! ряду доол^дникхв на Заход! емп!рико~ -пормальниьш розм!рковуванн»а, спрячованшш виключно на вдоскона-лекия вналггяко-сишстячних процедур, Сучасний п!дх!д до шатайте? в зах!дн!й ссц!оло^Н аередбачае два аспекта досл!дження со-ц!ального !нституту миотецтва: I/ структурной /в!н розглядэв ыас-тедтво як сйЦ1алг,аий {нотитут, що складаеться з труп, м!х якши icüypTb вгдносикн оубордаиац!í, каирпклад: мгтець t критзка, кри--Tinta i яубд5Кв, митець i вдо1н1стрш4й вчотаьочких зал i в/; 2/ <|ункц1оналышй /в!и передбачае з"ясуванкя toro, sa допокогос чего МОТЛ;1 було 6 рвГ/ЛЮВаТЯ П0Вйд!»Ку В5ДМ!чеНИХ 2SЦЬ Груп /С1PJZ-■гурних лачок/. Таккгдн регуляторами в нс-рыи, щнност1 , градий:, to в nUcay дав монлив!сгь зрогумГги худоашо культуру як функц1о-кальиу едя1стл/. Пей напрпмок розглянуто на матер] ат! акеракаsci-iíoí соцгологП /Г/Бейкер, Х.Дапкаи, М.Адьор&х*, Дг.ДШ/.

.Or циф'!ка родявегко? социолог!I мкот<?цтаа 20-30-х рок!в окрео-лила и алал!з т. тозтьо-цу параграф! глава. Разом 3i oxisíxmí¡íko¿i bí,'?>í¿«деться гврзтичкий зв"язок з знх!дяса с~ц1олсг::й мистед'/ка тлго '¿асу. Так, оер»д творегячаа дорал для <®osí аетсдоа. 11 соцтслсги вакорЕагс-пуи^й н? г1лыс*. здг&яц*- ¿.З.Лсзхавс&г, робота и ф!лосо$П va -сгор»Т ■'в^ле^арсьчого «¿дстецга?.* 0.0.Богдане-з.?, ате зпертрлгеь I до ч&Л'&о? coiiioecrl? гегэ чазу

/tayoenareín, Rito, 3t-tr't'¿r Íh./, Ka úoraau зроаг*1лиду üapu-сяг'т-.? та ircpcíj^v,; .рьсх даерйд

S^rosn: а 20-т! рехч да! гг.аул co!¡to.c;-'íi Hüc-rentsa:

1/ "Вяробнитиицтво'' /Б.Арватов, Б.Куганер, О.Бр1к, М.Тарабук!н та ¡п./, що розвивало загальноф1лософськ! положения 0.0.Богданова, та 2/ так звана "вульгарна соц!олог!я мистецтва" /Ф.Шм1т, В.Фр1ча, 1Лоф£е» Л.31вельчинська та !н,/, щс пристосуЕала спадщину Г.В.Плв-ханова.

Соц!олог!чн! доол!джекня мистецтва в СРСР в 20-30-т1 роки в!д-значек! завданням пошуку новях засоб!в воображения соц!альних ■зм!н. В 20-т! рокя широко застосовувались так! метода як опитуван-ня, спсстереження, вивчення документ!в, використовузалась сп!впра-ця з психологами в рсзь"язанн! сум!жних проблем. Во! досл!дження публ!ка того часу можна класи$1кувати як: псехолог!чн! , соц!олог!ч-н1 Й так1, що сумщають риси двох перших. Тому не варто говорити, сзиц1олог!чн! досл!дженкя мистецтва 20-х рок!в це вяклхлно, вульгарна соц1олсг!я. В!ря!ше було 6 говорити про нех як про етш становления в!тчнзияко1' ооц!олог1х, бо йагато теоретичних положень, що вшшкли п!д час вивчення миотецтва в т! роки, вилередкавть 1до1, вясуяут! вже в наш час.' "

На зак1нчегая периоУ глави зроблен! п!дсушси проведеного аяал1-эу методологпших аспект!в розвитку соц!олог11 мистецтва. Зокреыа, т1';'!»;»ачвао, що радяяська сод1олог!я мистецтва, незважадачд на свою

■ 'пцгулку, все ж йтла в загальнсму русл! теоретичних 1дей в ц1й имуз!. Докаэом цьогс в редукц1ои1зм й позитив!зм, як!, з одного

" чу, як методолог!чний прийом, а з пиюго - як ф!лософська основа пс-гсри!нувалк розвиток соц!ологП мистецтва ! на Заход!, ! в СРСР. !Чшдо1щ1я до невизначе'ност! Та неокресленост! предмета соц!олог!Т мистецтва - спЬтьна проблема заодно!' й в1тч.изняно1 науки. Гакся сн!лм(св е тенденц!я до все б1льш наполегливо! спроок соц!олог11 ¡."•отеидт.а самовизначитися, що зараз ф!ксусться як об"ективне /де-

■ -г-то/ ¡смування соШологН мистецтва. .Але це не знвходить в1дпо-гЛдпого теоретичного обгрунтування ,'визначення предаета дискус1й-не/, що призеодить до в!дсутност! вазнаня /де-кре/ соц!ологП мистецтва. Це лхе саме по сой* е проблемок;, розв"язати яку не ножка, якщо не спрооувати хоч бы в загапышх рисах визначити, що г за-гальне мистецтвознавство 1 яке м!сце в його структур! об"ектавно зайыас соц!олог!я мистецтва, Виконанню цього завдання прас етоич нагтугша глива дкоортац! К.

В ди глав! ''МШтредтатп1 зв"язкп та су част теидилцП з стшюьлеин! предаета соц!олог! 1 г.жстецтва" зд!йснено акал!? попять

«

"загальне мистецтЕозпэвство", "художня культура", "художне юн'«", с"комплесй1сть вивчення миотецтва" в аспект!, що розкривае проблему предмета соц1ологП мастецтва. На ochobí узагальненнл результат i .ч дискус!й про предмет та досв!д 1нтеград!i з сум!ж:-шми д;<сциплиш-мя злзначаетъся прз,вдлетна сфера есд!олог1 i мзстецтва, í'i м!сце а структур! мхжпредаетнах зв"язкхв.

Це передбачае в порту чергу уточнения поняття "мистедтвоэнав-ство". Шдкреслюсться, ¡до це поняття е складням та неоднозначно за характером використання в кауков!й литератур!, в эя"язку з чим здхйснеьо його лог!ко-1отиричний анал!а в св!тл! нредметно-методо-логхчно!! дафе?енц!ацИ та 1ятеурацИ наук про мистецтво. Миотецтио-зиавство. визлачасться як сукулнiсть наук, що досл!дзгухть couImuio естзтичну сутн!отъ мистецтва, його походжекья й законом!риогл i розв&тку, особливостх та aaic-r видового розпсдхлу шютецтва, n¡j-род;/" худея ль oí творчостх, мхеце мастецтва в социальному та .пущенному яатт! сз'сп}льстна, його функцп, характер соц'ально-пс.йлило--г!часго £ушсц1онуваш1я i т.д. Мкстецтвсзнавство як система цШи~ яого знания про худсюш культуру i.ias шеладяу структуру i характеризуемся ксмЕлексн1стю. Воно под i-тлеться ла загальне та окр ем а. Оставив це система наук про окрем! вида мастецтва, кожна з яккх мае a i д н с с н о-с а\< сет! йляй характер í в той лее чао, як складсга чач-тина, входить в загальну структуру мистецтвозкавства в цп;сыу. Загальне к мистецзвознавство в сукупн!стю трьох субдисвдплхн: icíopií мастецтва, тзорП шетецтва, художньо'1 -критика. ¿еоре-лач -не иястецтвознавство крiм Teopií мпстецтва включав эстетику» жа Бакенуе загально-тееретЕчну фушш!» метатеорП, а с:аксж ряд немас-тецтвознавчйх дпециплхн, таких як: сод'ологхя ьиетецтЕа, пелххоло-г!я худоикьо! творчос.?!, сомхотика мнетецтва, культуролог i я i ЗДЁс.хено Досл1даеняя структура сучасасго миатецтвсзнаг.стпа лои-тас як основа для вивчення шзшрвк'.етнях 3b"k?kíb ссщслоги мне-юдтва, дозшляь по новому п!д18та .ко проблими Н предо га.

• .В другому пзспграф! глагп «а основ! узагагьиення socai^r цьо-Kjroiit аа лер! од ?(i~3Q-:< рок!в пхдлетшнх п!доумка bí^.-üo су>.бонах уявлвнв upo крздиотну oí еру сощологН к?.с?шгл!а. -хдзшпено, ко иезвакаичи на ьлп р1згская1ratera тлум? -.'«кь првдм'июго "поля"

СОЦИОЛОГИ МЗЗГгЦТ7;Н, дрогреи I- ц!й ГГ.Л/i'il : ЬОДЛ'-'ЬС.Ч до наступно» го: X/ з coitfojrorleo мястг;цт-.а а акай кс--;одьяог!ч1а2

и i ,iix i д, який полягао не в розгляд! bsíx аппект:з взашовхдносин мистецтва та суайльства, а в досл1даенн! мистецтва у взаемозв"яз~ uy з проиеоами 'loro сошальнсго фун'л^онувалня; 2/ сец1олог!я повинна розглядати мчстецтво з Соку його ÍHCTiwyuíasisauii"; 3/ соцЮлог1я мистецтва досл1да.уе худсжне життя сусгпльства, яке 1нтерг:рэтузт1ся як система: "худодне виробшщтзо" - "худохч: потреби" - "худокке споживання", дэ центральна ланка мае системоор--ганхзуючу функц'ы. Погоддуьшсь з загальновизнаною думкою в!днос-но худо.тшього життя суоп!льства як специфичного предмета сощоло-rl i мистецтва, п1дкреолюктьоя, що художие життя повинно роагллда-тись як особлява сфера сусп!льного життя, того не маяна сказатл ' про су en i льну св1доо|1сть. Тут каголоо гроблено яа понятт! "життя", яке розумлетьоя як д!яльи1сть. Таким чином, худоння дДяльшсть,— яка розглядабться в cboíx соц1'алышх формах, сусп1лъних з1дноскнах ; ~ ззиязк8х, стае предметом ооц!олог!чного знания, а соц!олог1я ' > 'Т. цтва, яка i"f досл!дае, -за предметом та методами залишасться' rt'.non цього ананкя. В1дзначасться такс» й те, що соцголоНя i >'цлза, яка не е наукой про вяутр!шн! зш<оком1рност1 й зв"язки •i.i."T'.4vn<з, в той же час не моао розвиватесь не спяраючлсь на • '.r.*t<nowy Ttíopib мистецтва /естетику та мастецтвознавотзо/. liío ог')су:ться структура соц!олог1чно1 тиорП, яка е багагсм1рною, то сэШолог!я шстецтва ?аявляз про себз в можах в!д социально! философ!'/ й культурсоцкигогН до ешз1рично c-pi ечтовано; Teopi'í.

В третьему параграф! глави досл!ьжуаться участь соцхологН мистецтза в шдплексвому виЕченн! худокньо!" культури. В!дщчагть-ся, що ксоперац!я та спt впроця сумb-.twx двсцмлш в сфер! »- оте-цтва нроявлязться зараз як його комплексне вявчення. Доол1да;у5ть-ся феномен "комплексное?!*, який в суче.сн!й Hayni тлужгчитьгя неоднозначно. Обгрунтовуеться Пконплекско-!ит^гративие еиыэшш" як Еар1ант "ксмклег.счюст!", що найб!пг bíдпов'даа запитам сучасно-ст1, де продао зблияення нау;. ~ реатьшеть.

На основ! анал1зу зв"язк!в з е^гетккою, загал ною ссц1олог)си, мкетецтвозлаь -ши дксцицл!нами та психолог! ех социолог! я vjí'jtqutec назначаться ы; "стикова" теоретична дасцшиЛиа з активною !дтегра-THBi.op функц! сш. Потреба в 1ИтеграцГ/, поеднанн! зуезль р!~Ч2х, ала а"едньянх в o6"skt! наук,пянлкае в певнгй гачуз! зкачпя тод£, келк нродвс ni наиая тут кегодить на ноы:й як!сяий í>i вииь. Врамвууяш

те, що тепа ewryauia мае ы!сця в сфер! внвчення шстецтва, ведо-ц!льно обмзжуватиоь розглядоы coutejori i мйотецтва вннлшно як певного роду "доч!рнього в1дгалуження" в!д загалькоУ ооц!ологИ. Адсе ооц!олог1я мастецтва бере иетодолэг!чи! прийоми, теоретико-к&тегор^альний vaiepia/x I э эстетики, i з теорП культура, t з ииствцтвозяавчих дисцалл!н, та з !ншас суммах дасшшл!», чин сприяв íx эблаяешш, i нтегращ í. 3 цьсму, власне, й прояимпты. . !лтегративна функц!я соц!олсг!'1 ьшстецтва в сучаскому коыплексно-щ вивчонн: худохкьоУ культурд.

3 друг 1 ¡i глав! дисерть ,i'í п!сля узагэльнеичя р«зультат1в дос-л!дження проблема предмета та «йжпредаетшос эв"яэк!в соц1олог!1 ;!нстецтва эроблен! висйовку: I. Незвгжаюча на Згзсучн!вну пд!д-а!сть с проб гданаченая предмета соц!ологН млстецтва, сьогодш стверджувага, ¡цо сдалось ч'тке ä вичерпне його рязначопня, це рано. Оомиелаляя предмета ооидологи мпстецтва на сьогс/jhí з.чаходи-ться в стадii отановлзння, кр1м того, з розватком соц!олог!! ы»с-тецтвэ míикгться й i'í предает,

2. МИгаредаегч! зй"яйЕт, в як! вступав ооц!олог!я мистецтва, BÍÁO¿aa*aiüTb т! тэчданцП, як! сгаались на оьогодн! в шмтэцтво-знаяотз! ь щлсму та сам!й соцтногП мастецтва зокрема: по-перае, прагяеачя мистецт2сзн'<вщв, ейтг;ик!в: кр;гтшс!в, поюсологхв та * а., не зпходячи зд мех! cbos'í науково! гаду si, вкли'шти в чналхз ооц1слог*чкна аспект мястецтва /эв!дся ц!лий ргд "в^дсмчих" сои! о--riß мисте-чгва: социолог!« мзютецтвознаачо! др1е4тацП, ccuíosoí-íh маетеатва роздхл естетк?:и, псяхолсг!чна соцголохЧя глиотгцтва та !н./; tío-друге, немсжлвв!сть 1зсл*£затмсь а сво'х'Й c^epi д!яльно-cíí, коля моза Где яро щюблег/л, що масть гсмплекснвй характер tí иотр-збують виходу на р!вень йга'ального мистецтзсзаавзтва. Bi;Mi4a-сться, чо все до вааагде, шсб соц1олог£Я г-итептва реал! зову вала себо яс-'.пг.тасно, !чтегративно, через calzapsu» о сум1ш«г науками, иалишйэтиоь яда цьогту о,о,мост1ййоа теоретичной дисциплиною, В. такому ponyMinai нгоцсс гссиг^сксното з'гече;?::* худажньо! ivj. тури буде не к!лн:!сччм, £ rattcn;-v: прогрооом жу-ш про '«¿втезтво.

f ВВЗК0ВКЧ\ Л'дсуу'.г Vir- ~СНОЕН: ДВ'ОСр Змют як их

в'дображзш ö тпк«х ey-s^tiaujjjrr?

X. Гриб Ii JU Предасгс^йя асиг.олг-~л; гсп/озтад л ее

аераддлзаткл /sJ. - íú-.at,, -Дс-я. s Уйр'-ЭДаЙ, I9ÓC - ПС SS от l'äJ2.J3M.

'¿. Гриб Б.И., Лзвскьй В.Г., Найденов А,Г, Методологическая функция фклософли в политическая теория //Тезисы научно-тс ■ 1рети~ ческой конференции. - Одесса, 1991, - С. 17-19.

3, Граб В.И.» Найдеаов А.Г., ТаЛиКо Л.А. Теоретаческая деятель-нвсть л методологля /Дезлск докладов и сообщений научно-теоретя«-ческой конференции. - Херсон, 1991. - 0. 277.

4. Грг.6 В.И., Найденов А.Г., Отдан ОД. Индивидуализация и • методика преподавания философских дисциплин //Гездсы докладов научно-методической конференция. - Херсон, 1991. - С. Ш-ПЭ.

5. Грлб В.1. Ср1ентац1я на загальнолюдс.ьк! ц!ннсст1 як умова вшшлняя лдцства //Теза допов.дей науково-практичноI конферзнц! I', - Одеса, 1992. - С. 137-138.

6. Гряб В.1. 0р1ентац1я на загальнолвдськ1 ц1нност! як умова формувакня особистост! в начальному процес!, //Теза доповхдей люданознавчих ф1лосо$сышх читень, - Дрог о бич, 1992. - С. 229-230.