автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Советско-Афганские культурные и научные связи в 60-80-е годы

Полный текст автореферата диссертации по теме "Советско-Афганские культурные и научные связи в 60-80-е годы"

р Г Б ОД

2 г лвг «9"

КИХВСЬКИЙ ДЕРЖАВПИЙ ШСТИТУТ КУЛЬТУРИ

На правах руЕоиису

МОГД Сарпар Орлпхель

РАДЯНСЬКО-АФГАНСЬШ КУЛЬТУРШ I НАУКОВ1 ЗВ'ЯЗКИ В 60-80-т1 РОКИ

СпецЬяьшсть 17.00.08- твор;я 1 ¡сторш »ультури

Автореферат

дисертацп на здобуття науко»ого ступепл кандидата игторичпих наук

Киш - 1994

Аисе;уга111ею е рукопке.

Робота вяконана на кафедр! 1сторП Ки'/воького державного 1нотитуту культура.

НауковиЯ иер!вник - доктор ¿сгоричних наук, професор ДЛ.'.Горд'енко

0$1ц1йн1 опоненти - доктор жогоричних наук,

Захист в!дбудеться и " вересня 1994 р. о 14 годин! на зао1данн! спеи1ал1зовако!' вчено! рада Д.01.34.02 при КлУвському державному 1нотитут1 культура ■ 252195, ы.Ки1;в-195, вул.Щороа.Зб ауд.20Э/.

3 диоертац1с» можда ознайоштиоя в б!бд{отеи1 Институту.

Автореферат розхоланий " . " липня 1994 р.

профэсор Г.М.Шевчук

кандидат 1сторичних наук, доцент Б.М.Гончар

Пров!дна уотанова - К/Лвськлй доржавний 1нотитут 1нозвшшх иов

структура дисертадн вобудована таким чином, шоб посднати пробленшсть викладения натер!алу з хронолог! чним д!дходон, Бона складаеться з вступу, трьох глав, заключения та списку використа -по! л1тератури i apxlвних натер!алId.

лктузльн! ci, тени. Проблема раяянсько-афганських н.,укових та культурних зв'язк!в у бО-вО-т! роки с досить важливою як э то"ки зору з'ясування особливостей та проблем розвитку таких п1дпосин Mix двома краГнани з В1дм1ннин соп1ально-екоиои1чгнин ладом, так 1 для узагальнешт тлях!в. Форм 1 метод!в наукового i культурного

cnibp06ithhutb3 н1* иини. •

Гуман!тари! зв'язки Hi* СРСР та Афган!станом мають р!зпо-ManiTHi iсторичн! аналог!! як в icTopil культурних революгпй у середпьоаз1атських респубЛ1ках срср у 20-30-т! роки, так i в культурних перетвореннях у краТнах Латинсько! Анерики. Африки й Аз!I в 50-70-T1 роки, в той *е час (снують специ<Нчш особливост!, поп"язан! з конкретаини уновани кожно! крзпш.

Виход'ячи з дього, можна заключите, шо досл1дження таких аспек-TiB нас методолог1чие значения для шточення динанПш культурних та наукових явиш в одшй кра5н! п!д вшпшон аналогичная вроде- in inmol крайни. OKPiм того ^це сприяс теоретичному збагачсшго концепцп гунан1тарно1 взаснодП м!ж р!зшош краТнами ип новому 1сторнко-Фактологi чноиу натер (ал! i. иарешть ножуть бути biiko-ристан! у CTDOpemii реконендац!й для подальшого розвитку культур-но-перетвороючих npoaeciB.

Хронолог¡чн! рамки досл)дж(?тш. В I960 pom Miac СРСР 1 АФган¡станок була вперше п!дпислпа угода з культурного та наукового сп1вроб1тництва. Шсля дього були crnopeiii Товлристиа радянсько-афганеькс>1 1 афгано радянс ькоХ дружби, то поклало тча-ток активному культурному й пауковому оби!ну н1» дйоиа краТиамк. До 1990 року в зв'язку з Громадяпсысою В1йноо н АФган!стан1 i розпадом СРСР гуман!тарн1 взаеногНдносшш Hi* кгаТнами при-

цинилися. Обрання для досл1джешм хронолоПчного вгдтинку 19601990 рок1в иоясшоеться тин. шо в!н иовшстю ув1брав в себе початок, розвиток 1 аакШченнн радянсько-аФганськин культурник I

1шук0вих эн' язк! в.

»ррднетои досл!джен>1я у дисертадИ стали радянсько-афганськ! взасмов)дносюш в галуз1 культури та пауки.

Об'скт досл1Дже»ня - пауков! та культутчп зв'язки н1х мНПстерствами. гронадськими оргаи1зац1яни, творчини сгмлкани, трудовими ксшективами, наич;и1ьниии закладани. окрсмими рсчЧ онами Афганистану та СРСР у 60 60-т1 роки.

Стан наукочо'1 розро&си. Пггсрсс до АФганстану та радянсько-афгансысих в( дносия завхди 6ув досить иисоким. Однак тематика роб1т торкалася лереважно 1сторП. етнограФП та георраФП, Лише на початку 40-х рок! и з^явилием досить глнбок! доел>дхення схо-доэпавШв И. С. Нассоиа И Л. В. СтаМшевського*. Роботи останиього. на наш иог,ляд>засдугову1йть на особливу увару, - у ни* виерше в радянськ»й а*гаи<стиц1 подаиий ■ аиал1з сусШльно-еконоШчних структур ЛФГгЧИ стану, а танох зд1 йсш'нно опис родоплошших 1)1йськових организаций - иашкаР1В. якл 6ули притананш афгансько-иу кочовому образу хиття. В роботах цього автора точно й глибоко дослидхуться психолог!я а сошальна структура аФганШв. Разом з тим. протягом десяттНть результат дих досл!джень ¡»находились поза поля зору радянсько! афгал!стики 1 заталон сходо-энаястиа. цо в!дбУпалося, на лунку автора тону. . шо викладеШ концепцП не в ¡дно» ¡дали I«еолог> чнин та нол1тичнин установкам того часу.

V 50-т1 й 60-т! роки наукоиаями ташкентського педагог I чг.сро 1нституту - т. Г. Абаснкн. Г\ А. Ахкедхаповни, И. А. Бабоксджд«вин, п. С. Кошярон. А. /i. Сокололим. ф. X. Юлдатбаепою та 1ниих - досж джувалися р1зноман1тн1 аспекти внутр1янього 1 зовпИинього життя АФганського сусШльства у XIX ст. ■ а такс* 1сторП радянсько-аФганських дипломатичная в1дносин иегчиоТ половили XX ст0л1ття. Однин з найвагон1ших досягнень узбекськкх вче-иих-1сторик1в стало створення в Тавгкент! Узбеке ьког-о в1дд|лгння I петитуту сходознавства АН СРСР.

Одяочасно з УзОедышми пауковаяни в ЪО-бО-т! роки надрукували сво! роботи Р. Л кранов ич. И. Белов, Г. Бондаренко, и. А. ХалФ1н.

1 Стаииыввсжий А.Б. Афганистан. Общеотвенно-зканоиический и всепна-гпогрлФичяокнй очерк. - И ,1?40.

А. Н. Хайфеи, В. А. Ромод1Н,' Л. Д. ТеилИиський'. ЯК1 працюпали у Носковському Пгститут! Сходознавства. Торкаючись того х кола проблей, публ1кацН пнх автор!в в1др1зпявться шд ро61т узбекьких вчепик в Г1Рший 611« ¡деологЧчною тендешМйзНстю. пе говорячи вже про пилапия л П. Теплинсъкого, якнй з 1950 по 1982 роки випустив Юлька редакШй книги з ¡сторИ радянсысо-афганських взносил*, яка злвдяки своШ комун!стичн!й спрямовапост1, десятки рок! н буяа оФШШним пос!бникон э ¡сторН Шдпосин двоя кра!п. Набагато крашоо е ноиограФ!я н. Гобара , також присвячепа ¡сторП Афганистану'.

Взхпивий теоретичний 1 методологчний потеши ал иаоть праи! пров!дних 1сторик1В 1 культуролог!в. як! доел!дяують р!зноиан!тн| аспекта культурных перствореш. у регЮнах та краТнак. с л ¡ту. Серед них полна вид 1 лити монограФП та статт! А. 1. Арнольдова, Ю. Ган-ковсысого. ' М. Л. К!на, Л. Левковського, Г. Смггпопа. Р. Ульяновського та I—ниих. Робота дик автор!п присвячен! загальиим проблсман, як! торкаються вскра\п, шо розви»а»ться.

За останш роки в Укра1Н! буди захтпен! докторська та дек!лька кандидатеысих дисертац1й,в яких розглянут! т! чи ¡ни» аспекта радннсько-афгапського си!вроб!тництва в галуэ! науки та

культури*.

1 Ахрапович Р.» Белов И. Припер добрососедства и дружественного оотрудничества // Сов.востоковедение. - 1956. - N 2. - С.45-55! Халфин И.л.«Вокларекко Г. Из'истории политических и культурных овязей между АФганистанон и наиои Родиной // Звезда Восток,. 1936. - 10. - С. 11-116; Хайфеч А Н. Советская диплопатия народов Востока (1921-1927). - М.»196ЕЗ; Ронодин В.А. Очерки по истории культуры Афганистана. - И.»1933.

2 Теплинский А.Б. Созетско-афганские отношения за 40 лет суцьгет-(Ювания независимого Афганистана. - М.1 1958? Иого *. 50 лет Советско-афганских отношений. - М., 1971; Иого *. СССР и Афга

.нистан. 1919-190 гг. - М., 1982. !

3 Гобар М. Афганистан на пути истории. - П.. 1937.

4 Брицкий И.П. Содействие стран социалистического содружества развивавшимся странам я подготовка национальных кадров 19531935 гг. <Социально-исторический аспект): Авторе«.дно... докт. ист.наук. - Черновцы« 19В6 5 Даалалов Е.ГО. Сравнительный анализ становления и развития народного образования Афганиита' % и республик Средней Азии! Авторе-», дио... канд. пед. наук. - К., 19895 Ефимов Е.Д. Проблемы ликвидации ннграиотности в деятельности ЮНЕСКО * 00-е годы (На примере развивавшихся стран): Дио... канд. пед .наук. - К.,1991? Иакери М.Я. Развитие? культуры и образования Афганистан«: Авторвф.дне... канд ист.наук. К., 1992.

У радянськ!й аФРдШетиШ noun 1 сто шпсутне направления, яке 6 Ьначало психолог! к» епПчпих рруп АФган!стапу та психоетн! 4iii особлииосг! аФганського сусп!льсгна в «¡лону. Дисертанту видасть-ся неножливин ana лiзупати розииток культурник пронес!п лфг;ш! ста ну без прахування тралшийних устоТв uckxoíiovm I cycní льстла. тону с нсобх1дн1сть залучатк до с ni дхешш Шозеицих, зокреиа, англ1йсь-кик i анерикансысих iiayKoimin Дж. В. Сиейна, М. (.Атас, А. С. Ахнеда, Ю. I). Андерсояа, Л. Дюпре1, ик! дослх джували ню проблему та питания загальнонол!тичпоро роэвитку АФган! стану.

Олпак у загальнокг цикл i доел!дхень до остапиього часу проб-лени культурних i науконих зв'нзкн з Афган!станом ааима.ни яоеить иевелнке Hicue й иосини одноб1чиий характер. Доел iдхукались, як правило, цитация л i hítií с тики й Л1тератури АФгаистаиу. i стор! орра -♦ ¡я гумаШтарних зи- язк1 в вкшочае в основному с та in'i 1пФорнаШй--иого характеру, шо друкувалися у пер loдичии« виданннх та у спец!альник зб1рникаг:.

Характеризуючи загалом вИ-чизнян! нублНсаШГ з досл|'джувано1 проблени , сл1д в1пзначити> шо ni видання. насанпоред, bhcbít-люоть участь у cu i проб!тниитн1 лише яко!сь oahícI реснубл!ки РашшськОго Союзу, i до того -ж основаа упага iipwU листься д!яль-iiocTi радилсько! сторони ■ Вро участь афгансько! згадусться воЫхио abo ж взагал! эамончуетьем; б1лыл1сгь ро6!т гршшть зай-вою зз1деолог!зован!стю, а це призводкть до rovo, шо зам!сть ана-л!зу наконичоного noeníay b¡дбуиаетьбя реестраШйне перерахунашш факПв без врахування кИтевих результат! в румап1тарпого обм'шу. Таким чгаюн , au.uiiз л(тературй дозполяс зробити ниспонок про те, шо до цих Шр иекае робота. яка б узагалышла дос1и д розвитку радяпсысо афганеьких культурних та наукових зв'язк!в за церюд 1<;»0 1980 РОК tu.

1 Spain J.W. The Way of the Pathans. - N.Y., 1973; Atayee M.I. fl Dictionary of Padhtun'a Tribial Customary Law and Usarges. -Kabul« 1979! Ahmed A.B. Tribes and States in Waairiatan // The Conflict of Tr-ibe and Stat® in Iran and Afganistan. - L.-M.Y.» 19G3J Anderson Y.W. Khan and Khel: The Dialectics of Pushtvn Tribalisra // Thn Conflict of Tribe and State in Iran and Afganistan. - L.-N.Y. ,1903? Oupree L. Afganistan. - N.Y.,1973.

ррта доел! ддення полягае' в тон у, шоб узагалыштй набутий досв1д в галуз1 паукового та культурного сп1вроб1тнидтва СРСР та АФган1стану, вивести уроки й дата практикиi реконеидацЛ.

В дисертад!X поставлен! так» ааажайВД'

- вивчити загалышй характер радянсько-аФгапських гумаштар-них и(дпосин перед революцию 19Т6 року в АФган¡станt та Шсля II лд!йсиешт;

- визначити 0CH0BHi тендендП у розвитку радянсько-аФгапських паукових t культурник взаснозв'язк1в;

- показати шляхи, Форни 1 методи, досягнення 1 проблени розвитку наукових 1 культурних зв*язк1в Шж двона краТнани;

- проанал!зувати cryniHb та як!сть участи н культурнону ofiHlni Hi ж СРСР i АФган(станом:

- проел! дкувати еиолсшю протес in, ио Biдбувалися в АФган1с-тан! п!д впливон гумаШтарного o6Hiiiy з СРСР;

- зробити узагальлення та висновки, як! вит1кають э 1сторич-ного доев! ду науково-культурких зв'язк1в н! ж двои а крахнами. внести конкретн1 пропозиц!I шодо iх покрашения.

Теорстичпу та нетодолоИчну остопу дослШження складають приншипи науково! объективность- i сторизк. приоптет людських Hi нностей. В дисертацП застосвуеться хрополог!чний та пор! пнпль ний иетоди. зд!йснена в!дмова в!д класового niдкоду у висв1тлепт под1й та Факт! п.

Джерельна база дисертац! I складасться з дек1лы<ох труп:

Насанперед, пе документа уряддв СРСР та ДРА, оФ1п(йн! публТ-каш I пол!Тичних, законодавчих та виконавчих органе обох краТн, як1 с клали першу трупу.

До друго! групи джерел поднесен! статистичш зб!рки та аиал1-тичн! матер!али I огляди.

Трегя груца - пер1одичн1 видапня за бо-во т! ро^к, hki иають великий iнФормативний характер. АФганськ1: "Хакикате инокилабе саур" ("Правда афгансько! революцП"), "AHfc" ("Сп1нрозмошшк"), "Кабул Тайн"("Кабульський часопис") та iH. на нопах ддрь плату та апгл1йськ!й. Радянськ!: газети "Известия", "Советская культура", журнали "Наука и жизнь", "Новое время" та in. IU виданин часто висв1тлювали х1д радянсько -нФгансышх т'дносин. в тону числ1 i » гумаИ1Тарцих нитань.

- 6 -

Четверту rpyuy становлять apxinn! матер! али.

Документа рромадських оргаихзашй збер(гаються г Фондах Центрального Державного Apxi ву Росйсько! Федерат I. Так. Фонд 9576-р складаетьси з документ!в Товариства радянсько- аФгансисо! дружби за перюд 1959-19fla poKie. за свотн значениям та эн1стон документа з цього Фонду под! лягугься на кйлька грун. НлиПлш важливими е текста гиде не надрукованих н{журядових угод про наукове та культурно cniвроб!тпивтво. Пот1м - зв1ти про пере-бупапнн Р13Поман!тних урядових делегата в СРСР та Афганистан!, анал1Е яких дозволяс з'ясонувати глибину cni проб! тиидтва. Эначний ¡нтерес предстаяляють аиал!тичн! дот дки з цього Фонду, як! ирисапалися у Москву з Кабулу радянськоо дипломатичное Mi с i сю. 1н<юриативие навантажения носить матер!али безносередньо про роботу Товариства дружби.

V Державному apxiBi Академ!Г наук Pocfi натар!али, шо стосу-гп'ьсн АФган1стану, знаходяться у Фонд! 579. Це иротоколи зас!дань НрсзидП' All CPCI' з питаль тжиародного cui 73Р0б!тнинтва; 3oi ти на-укових делегац!й. то перебували п АФган1стан1". а також переписка м!ж радяпськиии та аФганськими науковини устаиовами та навчаль-ними закладани.

Центральная Державиий арх!в Л1те1>атури та мистедтва 36epirar. частшгу натер!ал!в fli Hi стерстпа культури СРСР (ф. 2329, 4)50), в тому числ! Ti, як! (¡е:тосерслт-о торкасться досл!джувано\' теми.

V Центральному державному apxini вгенх орган! в влади та у и pan л!шш VitpalriH. И1кав!сть представлнють Фопди украШсысо-аФгансь-кого тоиаркства дружби. Mini стеесгиа imuoi осшти (Ф. 5110. 4621), В них г. докуненти про в!зити офипйних делегаций, зв!ти.про про-подеиня ди!в Укранш в ЛФган1стаHi та-дн!в АФгаш стану в VKPaiHi, ШФормашя про обн(и кадрами.

В АФган!стан! дисертантом оброблен! apxiBH Департаменту Пле-н!н Афганистану (Ф. 95387) n Tift його частин!, яка м!стить деяк! статистичш Шдомост! про vnil чннй та соШальиий стал афганського сусп! льсгва. а також - арх!в Hi Hi стерства Пол1граФИ та !нФорма-niT (Ф. k/yui, в якону збер!гаються матер!али м1журядових аФгано-радянських угод в галгз! культури i науки, а також р1зиоб!чна по рописка niж аФганськнмк та рздянськими установами. прелставпикани науки I кгльтури.

т -

Пауконд новизна дисерт^дП нолягае в тону, шо вона е иершою в радннсыий та аФганськ^й ¡стор|ограФ! I спробои всеб1Чно систа-матизувати. вивчигк та проанал1 эувати «остд культурних та науко-вих контакт!в обок кра!н напередодн! та п!сля квггненоТ револют У 1978 року. Впсрпе анал1эуеться розничок радянсько-афганського са1вроб1тництва в гадуз! впропаджения досягнснь науково техничного прогресу у виробниатво в АФгашсташ. Шжазапе значения такнх зв'язк^в для науки АФганстану. анал!зуеться не -Плькн познтившш ДОСВ1Д н!жлародного гуманитарного обМ1НУ. а й негатиши аспекта.

як1 СПЛИВаЛИ В х0д1 КУЛЬТУРНОГО ОбМ1"НУ СРСР I А'И'.'ПП СТШУ

на розвиток аФганського сусв1льства в д1лому.

На захист вииосяться наступи! положения:

- актив1зац!я радянсько-а^ганських гуман!тарних в^дносин з 60-х рок!"в внасл1Док укладення в1дпов!дних угод I розгортання на IX основ! пових Фори сп1вр'об!ттштва;

- специ'Ичиий потеши ал аФганського сусп!льства гаодо можличих В1дносин з крдшани з 1ншим соШально-еконоШчним та поЛ1Тичним устроен;

- превалювашш пол!тико-!деолог!чних нотив1в у оПвирап! СРСР з Афган ¡станом!

- наявп1сть позитивного й негативного досв^у у ыдностгах «¡ж СРСР 1 Укра1ноо з одного боку 1 АФгаН!станом - з 1ншого.

Практична значин1сть лисертат Т вит1кас з того, шо и на-тер1али. висновки а узагальнення можуть бути використашгни в1Дпо-в1дними ведомствами та гроиадськими организации УкраШи й Афганистану у сво!й пракпгипй д1яльност!. Натер1али досл!джеш(я можуть бути корисними при читаши курс 1 в иовпиьот ¡сто»-!! здру-б!жвих краТп» 1 с тор!I и! жпародних »¡дносин. а також сценкурсIм з проблей !стор!1 та теорП культури.

Апробад1я роботи. Результата досл!дження обговорювллись па зас1дашМ кафедри 1стор!I Ки1вського державного 1нституту культури. Окрем! висновки та узагальнення допов!далися на ПсеукраТнсь-к!й наукоп(Я конФеренцП "1Пбл!отека та б1бл1отечп1 проФос1Т в умовах ¡нФоркатизаШ I сусн!льстиа", а також пидавалися окремин науковим пов1донленпян Центральпин Державнин арх1вон Рос!йсько1 федерац! I.

- в -

Перша глапа - Стан сои!ального та дукошого розпитку АФган1с-тану напередодн! рсволкшп 197Я року та объективна назр!л1сть актив! зацЦ радинсько-афганеьких культурник та наукових зп* изк! в.

Афган! стан представляс собою великий nPocTip iiarii шзустсль та Пр з pi зкоконтюшитальнйм кл! нагом. обме*енини водними ресурсами та невеликою к1льк1стю цридапю! до обробки зенл!. На ч!й терито-РП плошинов п 5Ь тис. кв. км мешкас 15.6 нлн. чолотик 6i льш як 30 нап!оналыюстей.

За способом виробнидтва кратна знаходиться на перех!киону рубеж! м!х розпадом родсивлен! шшх та формуваняян Феодальних в!дно-син. Сот .члыю окопомi чна структура виглидае як аграрна з др\ <>ио-товарним вкробництвон, мо розвивастьея. 1/4 частку населения складають кочовшеи та наш вкочопики, ик! займаються скотарствон. Питона вага иромисловост! донедапна складала усього 13,1 в!дсотка в!д усього виробнидтва, в тому числ! Фабрично-заволська 2.1 в!д-сотка. Практично уся промислов!сть жорегко цов'нзана з с1льсысим господарствон так як сировиною е продукта Micneuoro скотарства.

СтаС1льне збероження велико! армП кочо»ик!в та Hani вкочоиик! п 1 АФгаШстан! обумовлене загаяьною в1дстал!си;> краТни. Але т!льки завдякп кочоному та нагИвкочоному скотарстну виявилося неможлипин

максимально никористовунати в умовах в!дстало1 екопон! ки територИ

«

пеш'ида'пп до землеробства. Цьому сприяв i досить стр^нкий попит на иродукшю скотарства. як на внутрНвньому. так i на зовп!шньону ринках.

Переважну частицу нонад1В АФган1стану складають иуштунськ! пленена. На початок во х poicin на i'x частку припадало ирнбднзно 59 nlflcoTKiB. flop!дко кочовики поеднують скотаРство з землеробе-твои та торг! плою, а такох з кус таги им peMi сництиом. rianimie станонншс: и суаильнону та conianbiio-еконоМ1Чнону житп номад1в (! у KPaiiii п п!лому> до революцП 1976 року належало ханам, вождям i Феодалам, в руках нких була сконпентрована осноина частила виробииитва. О середин! 50-х pokib у и!ви(чному АФгагистан! три и! дсо-пси скотопласншп'в утримували ЬО ni дсотк1 в и о гол i в' я. К!ль-KIсть пастух 1 в у таких господагстоах досягала гоо-гъо чолон!к.

СклашМсть отдания плем!н пов'нзана з повною ланкою укладу життя та псияологп кочоник!в, який ¡снунав нротягом стол1ть. складномэии у набутт! ними навик1в землсробства, незвичШспо жиггн п уновяк осi/utocti. виходячи з цього> пахятзо зробити сош'альпо-w:толоп ч/тй mmii iз илсм! iitioi сгруктури пуштун! и. дс дононожр

зрозуШтй с клади ¡ пронеси розвитку iнфраструктури в умовах Форсу-вання coniaflbuo-економ1чпого розвитку кра'тпи.

Загаяьнин зводом морально- «wwns. с oui алию правовик iioph кочоъмх »утатуи!в с cnoepimiuB кодекс образу життн вуштушдат. №о вГдннмн Лого положениями с обои* нзкопа кроты помета. неэм i un i закоп гостинност! - надання ïxl та притулку кожному. хто уг>| Нш' по жигаа нуятуна. Найважливняин морально-етичнин компонентен пуштун пал! с поняття чест!, репутанП. В ход! i сторичииго розви тку в цу1итуп1в сфорнувались повага до repoirmy та нуююст!. ст!йкост! у бортын з ворогом. Bel ni положении гармонично оеренлГг.'изтьея а рел1Пйиини постулатами »сяаиу.

НайпажливШоо Формою сои i ально iioíi i гичноЧ oit.iu i зап i i iiyrrryniu с джирга (рада. Э1брання). S/ci ppynoui р!шеннн. шо зачнмють 1нте-реси б!льш нк omticï с Iм'Т. ухпалюються в ход¡ ¡».шального обгоно-релня. Це питания зовнишИх зноскн роду та племен!. oprani:»anlï самозахисту - лашкар, обрання вождя. Джирга виступас гарантом збе-режелня егал!тарно-демократично! 0Ргап!запП плен i н, стринус сгоо-рсннн стаб1лыют iсрагк [ чис>'( структур« вдади. зберПмс couí алuiy opr.iní з.зni ю пуштуиських цлем1н.

Проте Biiacflinoit розшаруяання. пои*яланого |д розниткои кап irait

л1стчннх niдносин сфориувався аротарок урбан)эованих нуштун!н "но noï квил!". як) птратичии бсзпосередн! зв'ялки з ияенпшою струк-туроо, попадали п!д внлив центрально! клади. Хоча вся нолИ-ична д1ялысть детрибал! зованих пуштун i в весе глибокий ni дбигок нездо-паного пплнву традиц!йник iдеолог!чник. нормативно регулягипних та иоральпих принпинiп, игитаманинх плен)ни!й орган 1зап!I пуштун!в.

Такин чинон,1сультурно-духогший стаи АФга>И стану можна ннзначи-ти, як чоеднання !сторично сформонаних та попик рис. V таких уно-ная культурно творчнй пронес покликаний злбеэнечнти естетичн! тл фунюионалыИ потреби, тому особлнпий розвиток одержали приклады види мистептва та усна народна тнорч i сгь.

Основи сучасно! науки, культури й осв1ти почали складатнся в ЛФг'анстап! П1"сля 1919 року, коли до влади нриВшов Лманула хан. Перга! ЗМ1ВИ торкнулися системи осгпти. яка до того булл частиною апарату рол i п иного житгя.

Оеновний dmíct híp, то н!дперкалюпдли потреби сон!ально-пол!-точного гоэяитку cyciiiльств;) з 1919 но 1970 роки,скллли екоиоЖчШ ■га сусп1Л1.п1 пронеси, поп'ялан) з перекодом гид «oitani тал ! стичпнх до буржуазии* ni дносин. Оянак ¡ наиередошн квИ-непо! револрцп 75 в1деотк1в дител|и кра'ши, як! 6Ули заИият! у галузi матер1аль

ког о iwpo'jnmrrua. прашовали у си!ьському rocuouapcTBi*. Промисло BicTb буда представлена в основному niдприсмстваии кустарного типу. перший шестир!чний план (1956-1963 pp.) Ф1иансуваисд, в ос-поппону ,:j.i рахунок велико! зовпШньо"! допомоги. Особливо важливин внескон у його зд!йсш>ння було снрияаня Радянського Союзу, питона вага якого складала 70 в!дсотк!в yciti ¡нозеиноТ допомоги1. Toäi * були ui дкриг! ряд навчалышх заклад!в, вхито заходов rio uf дготоши uaiUoiiafli.imx кадр! в. однак pieeiib освИи залишапся досить низькии. розкиток куяьтури гальмувався вшшвои peaicai йно-спрянованого духовенства.

Таким чином на початок 60-х pokib АФгал1стан представляв собою одну з самих слдбкорозвинутих держав Середньоро Сходу. (Чвень спо-xhtoi'o продукту в 2. S раза иереб!лыаував р!вснь виробленого. За станом URcbMemiocTi краТна займала 127 Hi сне. по Pinn» "охорони здоров'я - 119. Без врахування реал!й, не дивлячись на Ыдом! труднойi, уряди СРСР та АФганiстану уклали ряд угод, реал>зад!я яких вимагала в!д радянсько! сторона великих капiталовкл а де в ь, а HiÄ аФганськоТ - Iнтелектуалъного та виробничого аотешиалу. яких Kpaliia не нала. Спроба Форсуваиня здолання труднош!в й обумовили aicraBl3auio радяисько-аФганських наукових 1 культурних зв'язк!в у 60-80-Ti роки.

Друга глава- Культурн! зв'язки СРСР 1 АФган (стану. 60-ß0-'ri pp.

В результат! п1дписаидя у I960 род1 н!ж двома урядами угоди про куиьтгрие й наукове cni upoöi тництво обнш и!ж СРСР та Афган!станои в!дбувався з к!нькох напрянк!в:

- м!ждержавн! угони Mix СРСР ' Афган!станон, яKi обов'язково к! стили розд1л про ку.1Ьтурне й наукове си1вроб!тнидтво;

- сшльна дЫлыпсть на piBti! нППстерств ocßiти та культури;

- спiBpoöiтнидтво м!ж акаден!ями наук обок кра!н;

- культурШ звчязки mix р13номан1тними гроиадськини товарист-лани. проФси!лками. ж!ночини opraniзад! ями, ком! тетон cojiiдарност! з кра'1пами Аз II та Африки.

v 1959 Poni при cnuni радянських товариств дружби ! культур них зв'изкш 1з заруб!жниин краIнами було створене Товариство радянсько-аФгансько! дружби (ТРАЛ). Однак ие в!дбУвалося одноб!чно I Формально, без врахуваиня побахань аФгансько! сторони.' Й х'оча в Лфган!стан! У i960 род! також було створене Товариство аФгаио«-

1 Стат.a(Siрнмк. < 1977-1970) . - Кабул, 1474. - С.214,(а дар!>.

2 Eurvey of Progress 1961-1962. Ministry of Planning. - Kabul,

19634 - P.4, 14.

РаДЯНСЬКО! ДРУЖбИ, /и ялып' с'гь по КУЛЬТУРНОМУ св1|<роб!тннцтву, во

проводилася радянською стороною, носила односторошн й ваирямок.

3 иернщх орган i задi иних заход!в ТРАЛ мохна в1дзначнти стиорен-вя ряду Komi с i fi, як! забезиечили. починаючи з 1961 poicy, iioctíhhhh обит делегатями, творчими колективаии 1 снець-Шстлни, сяятку-ванвя юв)ле1в обох «pain. Kpím того налагодхуваиея обмт р!знома-штнини виставками. з СРСР до АФган i стапу надходила лггература. к!ноФ1льми, у AtfraiiicTaní були створен! курси pociKcbKoî нови.

Однак пии заходам були нританлшм ¡стотн! нсдоЛ1Кй, оОуновлен! недостатн!н прахупашгям радннською стороною специФ1ки АФганi стану. Через це аФганська сторона займала пасшшу iiosnui»,

!т1ФормапП| з СРСР доходила до обмежегю! к!лькост| населения АФган)стану, радинськ! делегаи!! буди обмежен! у пересунами по KpaïHi. /Иторагура. ио привозилася з СРСР була рос i йсысо» та (но-зенними мовами I була недоступною основн!й мае i населения Афганис тану. До 'того ж надсилалися книжки переважно автор!к рос i ян. хоча в СРСР були республiки б!лыи близьк! АФгаШстану - Таджнк!стан, Узбекистан, Азербайджан. Зворотиього потоку книг практично не було.

1963 pi к став переламним в íctopíI культурних та наукових зв*язк1в обох icpaïH. В результат! переговоров був сНдиисапий План культурного eniвроб1тниптва. Эг!дно до нього афгалськл молодь одержала можлипiсть навчатиси та гПдвишунати «пал 1Ф!Kauiu в CI'CP, aicnrai зупався нзаемний обмт творчини колектиплми (хоча виступи радннськнх представнш^в niдбувалися лшде в Кабули. сл|д н!дкрос-лити, то оснонну роботу niдтод! проводили не нейтралы! 1 орг'эни тралу, a períональиi в!дд!ленкя при колективах радянських cnenfa-л!ст!в. як! нрлгдаиали в АФган i стан i.

А в! дпов! дно до Плану культурного i паукового сп i проб i пшцтиа H i х CP CP i АФган i станом i960 року основнимн4 Формами caí вро<5! тницт-ва були: o6míh иаукоииьи пран!вниками. врийннття радянською стороною cryiwHTi и i л с ti i рант i в з Афганистану, oo'hííi предсташшками тпорчо! !птсл!генц11. робота радянсько-аФгансько) археолог!чно! екснсдинП. обн!гги в галуз! охорони здоров'h i спорту.

Починаючи з 1970 ! до 1976 року/гак* документа oí дписумлисн тор!чно, t хоча за своею Формою вопи в!др|знялися один 1Нд одного, а нам i чен! заходи липге частколо вт!лювалкся у мгггя, тии не мент пони пешюп mí рою сприяли Жждержапнону культурному i пауковому оГ>мП!у. :)а!деолог13ова11!сть радяпськот сторони у ст'пробИниитп! иризнели до часткового "л1в1гаанчя" та пмнтнзацп аФгаиського сус-п! льстпа.

- IZ -

Особлив!стю культурного сп1вроб!тниатва Mix СРСР та Афган1ста-нон середини 70-х pokíb стало залучения до нього товариств радяисько-аФгансько! друхби союзник республ!к. • якi буди баизькиии Atrauiстану но рел1Г1ИН1й. культурней й enri чн! й ознаках.

70-Ti роки були перi одон розкв!ту радянсько-афгансысих культурник зв"язк1в. Афганська громадсьюсть одержала ножлив1сть широко ознайокитися 1з хиттян республ!к Радянського Союзу, в тону числе i з VKpaiuo». шо, по-сут], було початкон украТнсько-аФганських В1Дносн. Спочатку так i контакта зводилися до зв^язкю Hi* представ-оиптвом ТРАД в Афганi станi та УкраТнським ТРАД. навчапня посланц!в з АФган i стану.

А почииаючи з 198Е року,Mix Укра1ною i АФган!станом налагодив-ся шоПчний обм1н м!хурядовини полегай!ями сане в царил! культури. а не пол1 тики. Гуман1тарний характер культурник зв"нзк1в АФга-ui стану э Укратною представляе собою р!зкий контраст 1з загальною ш>л1тикою, шо проводилася пентральнини органами ТРАД. як! д!яли niби то в!д 1н'я радянського народу, а насправдi були ¡нструнентои комун!стично1 пропагапди.

V 1979 poni в АФган!стан був введений обнехений контингент радннських В1йськ. Ня акд!я буда ворохе сприйнята б!лькпстю афганського . сусп!льства. В п( лону Шсля револки! I 1976 року в культурному обннИ Mix двона кратами почали проявлятися kpmsobí явита. скоротився обн!н делегатяни, професорсько-викладапькими кадрани. конпертними колективаки. V заходах, як! проводилися' радянською стороною на територЦ АФгаш стану, донхнування набували пол¡тико-1деолог! чн! тенденШХ. яльШсть Радянсько-аФганського Товариства друхби на r ;риторП СРСР повнЮтю пришшилася.

До культурного обн(ну в ai роки залучаються con ¡алым прошарки афганського сусп! льства, якi ранiгае о ньону участ! не брали: Демократична орган!зад!я XIhok AíraBi стану, Демократична Орган!зад! я Нолод1 АФгаШстану, проте Форни й шляхи, чисто гунаттарких зв'яз-kíb , характеру для бО-х pokíв, перетворилися на безпосередньо' |деолог1чн|.

Сл1д в!дзначити. то р!зноб1чне культурне cniupo6i'nmuTBo Hi* СРСР та АФган1"станон спринло зблихеншо народ!в пих кра!н. однак за-гальиий напрянок таких ni дносин зводипси до пропагандя дгяльност! КШ'С, а безпосередньо культурний o6míii зподивен до рiдтсих виста-яок коран!кн. декоративно -прикладного мистеатва. дитичого налюнку.

- -

Третя i-лапа - Пауков! эв'нзки Ci'CP i Афганггану. ьо eo-rl рр.

Коятакти двох кра!н у царин ¡ науки к у ревах до -горкадися археологи, лггератури, мои нумту ! дар i. ¡ctopíi середн!к bíicíb Центра л i-iioi Asií. СК01ЮМ1КИ i лише в невелик!« mípí пркродннчих наук, таких як ботлПка та антропологии, зв'язки ж в галуз) сошальннх наук буди майже пошистю в!дсутн!.

Розвиток науки в AíraiiicTani та його наукових зн'язкт подчисться на дек i лыса етап!в: до 1960 року в airani стаиi пращэвали природничо-науков! ексаедицЦ Н. Вав!лова, Б. федченкл, Н. Гольдберга. а д i йена aicmi! i :í,hi i я наукопих зв'язк!в hí я крагнаии почалася практично з 1960 року - пи-ля еялалеиня ралянсысо-афгансько! угоди про кульурно й наукове cui вроГнтвиптво. iiauecui 1960 р. почалася робота но створенпю пост1йнод1ючо1 радянсько-аФгансько! ариеолоГ1Чно! експедаш i. Кабульсьгсий ¡сторичиня музей виянии в ai И сг/ригп пса-бияку заш кавлеШ сть.

Акадеи1Я "Пушту Толина" у cninnpaui з 1 нститутои народ!в АзИ АН СРСР створила Академию пуштунсько! нови. А 1сторичне товарнство 1 Кабульськнй 1сторичний музей виивляли !втерес до лРгературн ШШ АН Таджик!стану з метою вивчення ictopí! талжиньких плем!н.

V 196?. poal делегамIя аФганських вченнх ознайомиллси з роботою ИДУ. Iнституту Сходознавства, кульгурних установ Самарканду i TG i -л i с 1. 3 середини 60-х pokíb афганськ! nayiconni почали регулярно проводитн м!жнардН1 симпозГуни 1 <:ем!нари. па як1 эаиротувались B4eni з р!зних Kpaín, и тому числ1 СРСР. - вони переважно розгля-дали шюблеми íctopíí, мови та лггератури.

В галуз1 ириродничих наук ол1д в!дзначити те. то радчнсыи науконт npouejut рекогносцировку грунт!в. етимолоп 4iii лосл1Д-ження. Шгн:л!док - аФгянська сторона впорше од(?ржлла Ф!ористнчШ та боташчн! .колек1И I. натер¡али геоботашчнот та кормово! оц!нкн рослинпих'ресурс ¡ в. На жаль,-часто нт1ленню порад радянських вченнх часто запахали i&nonorí mi установки, rao папгпалч в АфганIcraui на той час.

llayicoBi пошуки но'или одноб!чний характер - радянськ! науковт проводили в АФган!стан! досл!дниш»ку роботу, а аФганськ! вчен! н1дп1дувлли СРСР скор1ше з ознайончими в!зитами.

3 початку 70 -х рок i и, коли до плади приемов icaf>i нет д нн Абдули 3axlpa, посилилася пропаганда 1слану. пю послабило пауков! контакт Афган!crany i СРСР. Школи результата радяиських досл!д-жевь одержуналн жтатиину oiiímty. як не було з Л|нгв1стичниин пощукани НЛ:Ф!мова,

- и -

V науковоиу обипп н!ж СРСР та Афганистаном у 60-00-Т1 роки, який був 61 гщ1киМ(Н1Ж куяьтурне сп1вроб1Тниц'гво, звертас на себе увагу в1дсгписть !деоиог!чно1 ор!евтацП.

Ост та у радянсько-аФганськону ваукових 1 культурних зв'язках займас особливе «»еде. Радянсьюш Союзом за пей час було збудовано дек ¡лыса ыавчалышх заклад! в, в тому числ! Кабульський пол!техи1ч-нии ! нститут. Однак з !ныого боку в навчальних закладах, шо були п! д радипською от кою ) велася ¡деолоична обробка студент!в програни 0Р1 ентували студент!в на радянськик спос!б життя.

Окр!и п!дготоики кадр!н у Афганистан!, сиешалхсти готувалися 1 у радянських республ!ках. Так в Укра1н! вопи навчалися у Ки1всь-1сих держуп!впрситет1 !н. Т. Шевчеика. иол 1 теки¡чнону та автодорож-поиу 1пстктутах. Харыс!вськону держун!верситет!.

одкак, перед кШтневою револк>ц!ею 1976 року у радяисько-аФган-ських ваукових контактах вам!тився спад: уже в 1976 рои! скороти-лася к1лыисть студевт!в, поступово скорочувалися в!дряджешя радянських вчених до ЛФган!стану - це воиснювалося пануваиннм в кра»и! в0ен01 диктатури.

Шсля 1978 року нов! виутрвшьо- 1 зовн!шньо0ол!тичв! обставшш посилили необх)/иистъ у сшвробшшцтв! АФган!стаку з СРСР, який став альтериативою бойкоту та впутр1шньону иротистоянню. Таким чином пе св!вроб! гшттво було важливин Фактором Формування та розвитку повоТ сод!алыт-екопон!чно1 структури афганського сус-п1льства - Радявський Союз став головыии постачальникои життево цажливих товар!в до ДРА.

Таким чипом. досв1д наукових контакт!в обох краТв опюшвея ае-однозиачвин. Иозитиш.им иожла ввахати деякий розвиток гуиапггарног та тсхн!чно1 бази аФганського сусШльства. Негативнии було те, ко пауков! контакта будувалися без врахувапня конкретно-1сторичних особливостей розвитку Афган!стану. V 60-00-т1 роки з'явився проша-рок 1нтел!генц!i, яка одержала осв!ту в СРСР. а також СИЛ, ФРН. Велик1й ПританП. фрапцП та пших кра»вах. Ш люди почали деио' штучно створювати нац! ональцу науку, не враховуючи. шо аФганське1, сусн 1 льство знаходиться в умовах розпаду родо-племПших в!дно<:ш1. ПоШбн! дм порушили ироцеси, ио вриродвьо в!дбувалися, внесли чуд! аФганськону сусп!льству (дчолоПчгп та иолсгичи! оршшипи 1 призвели до кв1П1ево1 революи!! 1970 року. Революция та введения в!йськ, ио розпочалося, викликапи громадянську в!йну i прияиншш сШ проб 1тниатво практично в ус!х галузях.. кр!м в1йськово'1.

I? -¿аключошп дисертадП зроблеи! загалыи висновки i вняеден1 уроки з культурного 1 паукового сп1вроб1т»шатва м!ж CI'CP I АФга-я1станом за досл!джуи;ший пер1од.

До 60-х pokíb cblt досить Mtimo розл!лиися на дв! соц1альцо-по'л1тнчн! системи. Hi* нини знаходились кра'нш третьего св!ту, ак1 розвтчалися за своими особяивостими. Розгорнулас-л боротьба за цри-еднаннн до Р1:шик систем тих чи iitsmx pcrtoiiiu. а метою зм^дненин по а ниш сот ал i ану СРСР в m роки иочав нроводити политику "црикорнлення". При ньому пересл1дувалася мета зв'язати екоиом1ку kpaïhi шо розпивллися, 1э pkohomí кою СРСР, поставивши Ix у залехшеть Ш д себе. Шляхом надапяя гунал!тарно! допоноги внести у психолог!» населения них кратн комунстичну (деолог!» 1, на-регпт!, за рахунок них краТн вир!шувати цроблени свосТ нербалансо-miuoï eKoiioMiKH.

На початку 60-х pokíb СРСР заключив э АФган»станом ряд угод, як( сФорнували взасмовишосини м1ж двома державами. Однак п угодах з екош>м1'чних питань, так само як i и питань культури та науки, не враховувалася реальна. ситуаШя. то ¡снувала в Афган i стан!. Розб1ж-riicTb погляд! в piniiHx верстц на íctoiwhí та рел1г!йп| проблеии розвитку стала точкою е!дл!ку конФл!кту у аФганському сусшльстн! - н!н a.jKi нчичея довгою громадяиською ni иною.

Культурн! та пауков! зв'язки не т!дьки не зненыили цей конФЛ1кт. дле й счрияли його загострешпа - так, насаджувана кому-шетична !леолог1я не н!д1югидала догнан 1сламу. Кгайньо негативно еирийияла гильппсть аФганського cycnijibcrna введения радянсьюга в!йсы< на те ритор i ю АФган 1 стану. За соц1ально-пол1тичний окспе-ринеит enoïx уряд! в аФгднський 1 рпдяиський народи заплатали дорого.

Шдводячи п!дсумок вигпеникладеному матер!алу, можна вивести деяк! уроки:

■ гум.ии таpiii зв'язки и1я СРСР I Афган!станом гНколи не (скупали у чистому виглядК так як ирлнляч1 кола обох icpaïn використо-вунали культуру для £:ир(шення спотх пол1тимних проблем;

культутний обит ьо но х pokíb, до «кого залучалися широт;! верегии населения, приэв1в до принесении в АФган i стаи комуп1стич-но1 1деологИ;

- СРСР, снов i дуючи у enoïx стосунках з i ?:шкми державами лог'! ну тотал i rapitoî flepsatw, вс!ма засобами боропея за реал i зац1 ю cboíх iHTCpocîM на аФганськ!й тсриторП!

- далеко не завяли автоиатичне перенесения сои!ально-нологично! конструкт! та кулътурпнх традиш й одни! дерхави на (сторико-етШчнии грунт !т»о! кра!ни ноже бути поэитивним у II внУП>1птьо - . иу га зовнЮньону житт!. 1нколи иод!бн! дп призводять до поПр-шспня сктуаш'1.

Вкходячи э натер!алIв дисертанП можва зробити наступи! ррак тичШ реконецдадп;

- »иносняи и! х кра!нани цовктп будуватися на умовах взасиопо-ваги. Р!Вност!, вракування особливостей 1ншо1 сторони;

- не припустинин с використання гунан^тарцих зв*язк!в для вир1шеннн пол!ткчних завдзнь - пе нохе признодити до повного згор-ташш будь-яюгк Ыдносин 1 не бувас кориснин як двосторонн!м в!дносинам так 1 св!товону сп!вроб!тництпу;

- у стосунках кра!н з р! лннм р1внем роэвитку обов'язково по-винле эабезпечхватнсь ся;ш>о6]тняцт»о в двосторогшьому напрямку, це зблнхус нозипй,дешо в!велюе науково-культурну диФерешПад!»;

- голова! напрянки гунанггарного сп!вроб!тництва - си!льн! наукой! пошуки. обн!н досшдом у ШдготовШ кадр!в, культурно-мне -тепьк1 контакта - новгаш! знайти продошеения I в!дродитася з нрвою силою у стосунках м!х АФган!станом та Украгною.

Основн! положения дисертац(Г пнклаяеи! в таких пг6л1клц1як:

1. Про п!лготопку фаж!вшв у КиТвськоиу державному ¡пститут! культури для республПси АФган!стан // Ш бл!отека 1 б!бл!отсчна црофес!» в унопах !ыФорматизаи! I суси!льства. Тези дои. на Всеукр. наук. конФереннП. Е2-Н4 вересня 1193 р. - к.. 1993. - С. 36-37.

2. Аноташя зарубежно! л!тератури про проблеми ¡сторП, науки i культури АФган!стану заруб1хною мовою. - Кабул: Вид-во Кабул. ун-ту. 1966. - в др. арк. Су сп!вавторств1) - (на ноШдаРП.

3. АнотаШя л!тератури про проблеми ¡сторП. науки 1 культури АФгаШстану новою Пушту. - Кабул: Вид-во Кабул, ун-ту, 19вб. - б др. арк. (у сн!вавторств() - (на нов! пушту).

1. Научные ш. тегаическиэ связи ^ЗР и Афганистана в 60-е -60-е годы. - М.,1993. - 52 о.