автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Современная авторская песня и тенденции её развития в Украине

Полный текст автореферата диссертации по теме "Современная авторская песня и тенденции её развития в Украине"

93

МШСЇКгШО КЛЬТЛЗ УлРлІНЙ КИЇВСЬКА діі?іАі5ші дОНСКґіічїОРІй ііієііі П.І. ЧЛ,ІКОаСЬіСОГО

На правах рулопасу РіЗШК ОлКііСАНДР ІЦ2КСА1ц,Р0іШ

СУЧАСНА АВТОРСЬКА ПІСНл І Тл.'ЦйКЦІЇ II РОЗШТІУ 3 /КРАЇНІ

17.00.02 - Музичив шісіецтво

Авіорефсрат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата циствцтвознаЕвіва

К л І в

- 1992

Роботу виконано у відділі уузякознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Риль-ського АН України.

Науковий керівник - дс.:тор мистецтвознавства

ІРИЩ. Софія Йосипівна

Офіційні опонс.іта - доктор мистецтвознавства

ІВАНИЦШЗ Анатолій Іванович ' кандидат мистецтвознавства

ЧЕРКАЩИНА Лілія Степанірча

Провідна організація - Львівський Вищий музичний

Інститут і"ені М.Лисенка

Захист відбудеться тчня 1993 р. о 15 год.

ЗО хв. на засіданні спеціалізованої ради Д.092.14.01 по захисту дисертацій на здобули* наукового ступеня доктора наук у Київській державній консерваторії імені П.ІДайковського /252001, Київ, вул. К. Маркса, І/ІЗ, .2-й поверх, ауд. 36/.

З дисертацією кожна ознайомитися в бібліотеці Київської Херкавної консерваторії. .

Автореферат розіслано тпуттня 1992 р.

' ’ •

Вчений секретар •

спеціал*зованої ради, . (гЮ^7)

кандидат пистецтвознавстча // / С.В.Тшшсо

Актуальність тем... Сучасна авторська ліспи /в роСоті вхивано аоревіатуру Аіі/ - самобутно існує ¡.уз.ічно-ііоетпчію-го мисїец.'Еа 2-ї пол. АХ ст. На.ізначиігі 1 її npwiльігл..^ посідають помітне иісце в х j до::сн і а культурі ряду країн, уо-креиа, Росії /Б.Окуджава, Ь.йисоцький, ú.iliüoop, 0.Галич, С.Нікітін/, /кр-їн.. /¿.драч, іі.іДанігін, л...!ороз„в, А.панчи-шин/, Ніі'.є' чшіи /У .ii¿ou 11'/ та ін. Наро/. :uiia і c¿opuo¿aua передусім у. міському побутовому середовиці , с. часна АІІ спре-виле Істотний вплив на ітаноЕлєння демократівних, їільнсда-бИШХ Прагнень ШИРОКИХ ВерСТВ ІІІСчЛЄІШН КОЛИШНЬОГО СгСа,виконуючи роль етичної опозиції тоталітарному режиму, а з Vi пол. 80-х pp. відіграє помітну роль у деряавно-ниціонально-му в і дродкг>нні України. Водночас це яеиц„ досі не здобуло належного її місцю в культурі висвітленин ані в /країні, ^иі в іI.JHX регіонах ::олішньОіО іЛСР, де Аіі набула найбільш інтенсивного розвитку. •

Метечологія дослідження. Враховую"/, специфіку розвитку Cj4acHOi Ail в Україні, г:о лозначени/і, ao-..ер, е, ігрод-ЖоІІНЯМ ВХе На еТ-ЧЛ і СТаНОЕЛЄННЯ ИііИЦа специфічних CilOJOOiB його функціонування, по-друге, взаємодією в Україні різно-націсчальн..х, різномовнії.. струменів аіі, в роботі засхосова-но єстєтико-ці.ункціоііальнил иетод досл іД/.іеиніГ предмету. ЙІН грунтується на розгляді як художніх, так і соціокультурних аспектів Аіі у їх єдності. Логіка викладу матеріалу випливав’ з логіки еволюції сучасної АІІ в /країні, яка позначена: до- ‘ цінуванням протягом значного часу існування явпца /у ЬО-і --■еред. 80-х pp./ т. зв. "аікнаціональііоі" аіі, р>лірезелтова-мої переважно російськомовними зразками; становленням як самостійного напрямку наці спально і української ¿II лише на-~ри:інці 80-х pp.

Матеріал дослідкення. Б основу роботи покладено діяльність об''є*иань носіїв та прихильників сучасно? All, що діють - Києві, аналіз творчості їх прозідних представників, їакий вибір матеріалу оогрунтовании, по-перше, тим, що Київ

один¡4 з перших у КОЛИШІЬСІїу ОРСР підхопив естафету розвитку АП /персіі паростки об'єднань її прпхчдьників з,,явипнся туї це наприкінці ЬО-х рр., згодом утворилася їх розвинена мережа/, г.о-друге, тла, до ряд київських авторів-виконавців АП у 70—50—1 рр. здобув звання лауреатів пісенних фестивалів пк в У:;раі:іі. так і за її .декада /О.Богошлець, І.Жук, В. Хадапко, С.Кац, І.Козсченко, О.Павл'чаин, А.Лекіщ, І.Ченцов,

А.Чсрнпк та ін./, по-третє, в Ііиев» ряд представників АП е двомовними - російсько-українськими - автораші, які уособлюють в-іаакодіа різний струценів явища.

Водночас, з огляду на інтегрованість розвитку сучасної АП в Кп-;в1 в загальний процес еволюції явища, ь роботі здійснено постійні апеляції до творчості наИв.пначніиих представників АП за негаїш кіста. Особливої ваги зазі.ачені апеляції набивають стосозно сучасної української Аіі з причини вкрай незначного її висвітлення в науковій літературі.

Ступінь рог .ю але тс ті проблеми. Лягання розвл тку АП як синтетичного аузично-поетцчно-сцрні’їного мистецтва приверне увагу фахіїції з різних галузей художньої культури - музикознавців /С.Гриц^, Б.Добровольськиі», А.Сохор, Л. Черкаси на, ї. Чередниченко/, театрознавців /Ю.іїуликов, К.Рудницький/, літературознавців /ІО.Аьдреі>в, Л.Ашшиський, З.Лебєдвв/. Певну наукову цінність становлягь публікації аурналістів та професійних і-пі-ців-прадтнків, причетних до ліі /А.Гербер, п.Вай-нонен, ¡І.Таривердієв, /.Шнітке/, а такьд інтерв"ю та статті саиих авторів-виконавців АП, в яі.их висловлено і-яд принципо-і !Х спостережень щодо зазначеного ягища /В.Висодаий, Ь.долі н^, О.Городьїцький, Ю.Кім, О.Нирзаян, Ь.Окудхава т* ін./.

Ге'с.-■рафія дослідницько-публіцистичної душш аро АП до середини гіО-х рр, обцеяуеться аер вожно Москвою та ііенінгра-дои як тодішніми епіцентрами розвитку даного пісенного напрямку. В останнє десятиліття АП почала привертати увагу ! українських досліди ків /С.Грица, В.Новійчук. Л.Черкащина/.

Найбільш розробленими в існуючій літературі в функціональні питанню сучасної АП, насаиперед - пов"язані з шана? «енням И статусу. Де зумовлене прггненняі: дописувачі? роз-в"язати суперечність иік офіційний "самодіяльним" статусом АП та високий рівнем художніх здооутків її провідних представників, що не поступаються кращий зразкам професійної

пісенної творчо.ті. ііроте у різних дослідників сучасна Аіі одерзуо і різиу статуси у квап і ¿і і киці и - ік фольклору / Андреев, ї .Попова/, a.:a?o;jcia*a //і. Сохо р/, гілка "тригіоі культури" /и.Куликов/, наропті, як новітнього иипрі.дзу Чи-родного професіоналізму /С.Грига/.

о питаниям статусу сучасної Ail безпосередньо поз"л-занс питання дх-'рел яьнца, site ряд дооліднйї.іі) прагнуть розв'язувати в коашіонсі його худліліх та соціокудьтурнах складових, апелююча при цьому як до східнослов"инсі. ::іх /насамперед .¿ОдОДІїїЦО-студед-'съкнх/, так і до сьітомх їнтоків явища /¿.Андреев, Б-ДооровольськиЛ, С.Грица, ЇЛередничен-ко/.

Пошуки статусного та внтокового ваанач-ння /і самовизначення/ сучасної АІІ в*1л»ш.ся і в чистіша.: ииа*ах-с;:исчі-иах ПЕКга - "гітарна пісня", "інтелектуальна піски", "самодіяльна і.іеня", "бард.вська лісня" тоцо.

оначно менш розроОленим е питання худо:їНЬ.<-вп реальної спсте:_л сучасної АП. Незван an чи на те, и,о до цього питання певніш чі'ноіі звертаються ^іль^ість дослідників ньпца, його розв'язання пае nepwijas».j декларативна.., колота татив-ни:і характер. Консолі дуючись на грунті гозу:.іініін слатиї.і't-но ї поетико-муалчкої природи сучасної Аіі, визначальної ролі слова в її ху^оніїіп системі, автори пуОлі ¡апіп водночас А-цонструют-, досить відмінні позиції додо характеру та аїри взаемопідпорядкогапості різних компонент нвица. • Так, з одного ооку, аіі визначається як феномен "наси-леред літературний" /Б.Окуджава/, де музика псстас як своєрідне "тло" . щодо слова /Ю.Кім/, "музичним полам11 останнього, яке цілком втрачав свої вира."ьльиі можливості в разі відокремлення від словесного ряду /О.Городшіцькші/. 5 іниого боку, зазначається зираяалыпи паритет слова і музики, де слово, водночас, зОерігаз ініціативну роль "лабораторії мелодій" /¿.Андрззв/, музика Еідіграе функцію своєрідного "есперанто", що з"еднус різні мовні культура /и.Грица/.

В цілому аналіз луОлікаці.і про сучасну АП засвідчує відсутність ро-горнутоп і послідовного аналі-.у иузично-ви-рааальної систеш явлща, відсутність систематизованого аналізу сучасної української АП.

/

_ ц. _

\

наукова ноьизна дисе^таці ї полягав, ло-перше, у поданні тут короткої антології сучасної АП, що складена з пісень українських авТОріВ-ШІКОКіІЕЦІЕ аіі, пс-другч, у здійсненні в дисертації розгорнутого аналізу музично-влракальної системи АП; по-трете, у спробі кс¿плеканого огляду розвитку АН в Україні, в ході шьго сформульовано основні засади сучасної української АП; по-четверте, у спробі порівняльного аналізу деох струие-нів сучасної АП - "мікнаціонального" 'еа національно-українсь-когр.

І.'ета заїданни дослідження:

І/ Розкрити фиао:.'.еи сучасної АП як осооливого мистецького напрямку ¿-1 пол ал ст. в сукупності його різнонаціон&льних струменів;

¿J Показаті’ єдність загально'истзцької та кс лкретно-на-ціонал-ної тенденцій розвитку сучасної Аіі;

З/ нанепти закономірності розвитку явища у взаємодії функціональної ти естетичної ПЛОЩИН, 1.рИДІЛ“ЗШ! особливої уваги аналізу музичної мови сучасної АП;

4/ Здійснити дослід цілісної характеристики української АП і виявити тенденції та перспективи її розвитку.

Апробація дисертації. Основні і.олояения пропонованої роботи апробовані автором у виступах на науковій конференції Фольклорної комісії Спілки композиторів CFCP /Москва, iíSf/, аа засіданнях відділів етноч*іСі.ецтвознавства /1990 р./ і музикознавства /1992 р./ і а ¿ти ту ту шетецтвознавства, фольклористики та етнології імені і,І .Т.Рильського АН України, у журнальних та газетних статтях, виступах по Українському раліо і телебаченню.

Практична значність. Поданий в дисертації матеріал щодо сучасної Alá як становитиме інтерес для спеціалістів мистецтвознавців, які досліджують пісенний аанр XX ex., так і стане в пригоді в практичній діяльності авторів-аиконавців АП, менеджерів її інституцій, працівників засобів масової інформац’ї, збирачН-аматорів як методи«нч знаряддя в організації асоціацій, клубів прихильників АП, навчальних студій молодих бардів, .у влаштуванні творчих семінарів-"лабораторій" сучасної All, в лекційно-пропагандистській роботі із зазначеної хеми.

На захист занесено таї' г полонення:

І. Функціональна са^овлан^ ¿еняя сучасно; АЛ •• вихід--::: .’і чинник її становления та розвитку нх сауостіллзго, сформованого мистецького напраияу. Основні кс^г.оизїгл дійзгс сі новизна чеяня складать:

а/ формування специфічаот’о ксі^уаікатпвного простору сучасної АП, розвиток на його г.унті власних, насамперед ка”Ьй"Х, ік' :ааіЗі!іь ^'національної сзаоро.,ул:и;і і /пзрадус і а

- інстатуціалиаціа носіїв та прпх;: льохів АП/ іа худсг.ц-о-ціяніного відбору; ,

б' стетусна диф*ї«нціачія ::ос і і_ АГ;, Сорван:-..-; у и,йому середовищі засад професіоналізму "неакадемічного" типу.

. 2. Тенденція до індивідуалізації функціональних та худозньо-вирадальзих засад сучасної АП в процесі її розвитку; чо виявляється у таклх характеристиках явида:

а/ спрямованості репрезентацій: іго процесу в : .лузі АП на всебічне саморозкриття автора-виконавця, цо зумовило іе-тоїау перевагу сольних фори репрезентації зад ..олен-лвнаик, органічь. "зрощена-.1 киьцертакх номерів та кокфераасу /аь-токонферансу/ тоцэ;

б/ тенденції до підвищення ролі індпвідуалі оі виконавської аааерк аг то ? і в -в;и;о а^вц і в У худо?, ні:*. системі

з/ уяскгаъленню музичного тематизму пісень, г.ідви^ен.’іь 2 структурі останніх •'олі теааі-лчпогз контрасту;

г/ урізкоаакітгіекнк 5аі-:’гуроо-гар«онічного азлойнеивд музичної тканини.

о. Тенденція до дпнамізації гпразильної слстсга су час-■'.ої АП, що втілюється:

а/ жанровій "гутації" зразків «Я /з соньних у колектив;! і, романсових у марсові то^о/ у процес! їх лсоугуганн- хо зу--мовлена двоїсто» - усао-пиььыоэою, №рсві:»чційно-коипоно -ганою - спещ нкоа творчого процесу в її галузі;

б/ подолання па стереотипів.пісенно-куплетно1' ферми /ускладнення структура іверів/, та;; і стереотипів пісенного яаару в цілому /створеная наскрізних пісенво-декдаааціЛн:.х композицій/;

в/ урізкелаяітнення форм музачно-теназмчаого зв"язку.

Стиуктува ]_ зміст дисертапі ї -

У Вступі до робота визначено методолог'чні засади дослідзеннг сучасної АП, подано розгорау-чй огляд літератури про дане явице, сформульовано основну мету і завдання дцсертац.І, здійснено опис змісту реаі-л розділів і Додатку до рибо ги.

З Пзрпоау розділі дисертації - "Адтооська пісня 50-х - середину. 80-х соків. гп.!!і';іац?ональнап аз ганська пісня як соціокультурний звноцен - подано коротку характеристик; становлення і розвитку функціональних засад вчасно? АП, а також дежих сторін взазаозь"язк; соаіофунйціоаааьвях і худоа-ніх аспектів аналізованого явища. ' ’

Вае на етапі свого становлення сучзска Дії виявила себе не піше ек мистецьке явища, а і як нова форма соціальної' Діяльності, зумовлена рядом соціокультурних чинах.is. Найголовнішими серед них е: цобут. великих ¿_»ст СРС? 40-50-х pp. XX ст. з його насиченістю лірично-пісенним репертуаром найрізноманітнішого походження /зокрема, піснями безпосередніх £С .РОЕО-СТИ-льовкх провісників АП - представників "російського вансону"

О.Вертинського, „Лещенка, "пісенного длазу" Л.Утьосова та ін./; перці паростки недормального структурування иіської інтелігенції та студентства в Г^СР, насамперед - народження масового туристського руху З ЙОГО розвиненою локальною £уЙКУЛЬ-турою, культивування г останній своєрідного "особистісного синкретизму"-з особливою, центральною функцією аматорського пісцетворення під гітару; мистецький рух московсько-ленінградського "шістдесятництва", народжений з процесі суттєвих ду- ; ховних зрушень в країні у.50-60-1 pp., з його пафосом суспіль-г ного оновлення і очищення, виходом на пераий план інтелектуального та особистісного начал .

. Поряд з тим, всі три перелічені чинника сучасної АП t, уособлювали поліетнічні за своє природою середовища з їх ієн-? леицією як до національно-культурної нівеляції, так і, навпаки, до пошуку "наднаціональних", за^альвошодських засобів самовиявлення. Останні здійснювалися на терені тогочасного мовного інтегративу в СРСР - російської мови. Як естетична об"-ективація зазначених середовищ АЛ, з огляду на національно- . культурну її кваліфікацію, набула иаргіаального характеру і в* описуваний період репрезентована лереваянр російськомовними

зразками. З огляду на їккладеке, розглядубцлЛ з Даному і наступному розділіструмінь лЛ а іван;::; "аігцацісизгаяоа" АГ.

Епіцентшік розвитку "аіннаціогіадьцої" АЛ р пер і од її становлення були центри духоано-г.олімчплх зруаень 50-£0-т рр. Москва 1 Ленінград, з таж лов"язана і дінчьаість осно-воаолияників явдга Б.Окуджава, К.Матвеевой, Ю.ЗІобора, О.Го-роднкуького. Міста z Уїсраїка, внаслідок дса.чціокалі ї та потбгілеан оригінальних національних форм сацозноазу Силового се редовяца АП - на со рої інтелігенції - трлваллЯ час відігравали тільки роль "відгомону" к/стецт^г бардів Росії.

Так якщо пєрие суз(р,'п яскравих ' іторіг-зиконаг:;:? і'ог:!і • з"пзилося у 2-й под. 50-х рр., то аа Україні аналогічне спо-і :ерІгаетьсн ллае на цені 60-70-х рр. /Б.СірлЯ, Л.Ду. в;і,:Л, В-Каденко, С.Кад, Д.Киїкзльфельд, А.Лекіс, В.Сергесз, Б.Семенов, І.Чєнцое/. .

. .Спираючись на викладене щодо дгсзрел АЛ. в р'боті проаналізовано ароцес соиіскультурного сауорозиїтку яззда. В цьому процесі виділено дві групи чанилків: бззпосе; диьо функціональні / татусне і.-.цс-лзначзння АЛ, азхаиізм:і трансляції зразків/ і чинш;:;;, цо ¿юри^ть слсл,г;;;у галузь аіз Іу; .ціз-НаЛЬІІЛіС! Та Ху^ОіСНЬО-ТІСрЧІІ-'Л! аСЯОлТа.'£! АЛ, .

Статусне самовизначення сучасної лЛ розглянуто з сднсоті його зозніаніх та внутрішніх проявів. Вті. ;аа.-и персах с і не ту. ^уціалізаці л пр;<х;ільн;:::ів. Осгзакз, сладкут: озио^;;1 рас:: туристськосубк и тура, аала насамперед контакті;:!/, комун і катав най характер. Так, основною *о;:’.:оа бард-с'"єднань, цо акумулювала в собі всі иадрпаки та веселі організованого функціонування АП /влаштуванні. концертів і фестивалів АЛ.ка-г ропа,, ¿енна і по-лірекня звукозапис і в га індох аатц.і&ліа аддо АП/, лзретЕор;:ласл на осногну аарегційну сі«ру і агах бард-об'єднань /"театрів-пісні",- театр і з-с іуд і іі, бард-гуртів/, с талк клуби самоД'тної пісні ДСП/.

Перяі КСП вин'ікалк спочатку ж пісенні секті'! при туркст-ськ:::: клубах /з Москеі - у 1555 р., з Києеі - у 135 ^ р./, -годом гідокремлаваддея у саиомі&іі іаституціі /в лоекзі "а с-н і ні* рад і - у 1562 р., і Клеві - у 1972 ?./. З середини 70-х рр. нові КСП утворювалась гяс кезаленао аід туристських га ін-иях иефорлальшіх громадських інституції:, що в „днам із свідчень

- з -

самоусвідомлення ATI як особливого мистецького феномену.

Строкатий иодо мистецького різня та уподобань ляг.ад середо”;:^ прихильників Аіі, значна вага а ньому активних носіїв /аасамлеред авторіа-чзнкоиа. 4ів/ зумовила і мозрідні форма трансляції зразків ¿П, механізми ціннісного в і дбору. В основі ос-тана, ого - "репертуарний консерватизм", який передбачає перевагу нигромадгсцнл колективної пам"я.і середозица над відсівом зразків, а внасліді.у - нашарування пісень різного часу написання та різного ¿шировс-стпльового спрямування, виникання г.ог.я інтенсивного взаемоэплаву виражальних модусів.

Знугрівкі.’і їняз статусного самовизначення «.і полягає передусім у розчаруванні лосі їв даного нї.іща на звичайних носії: /аласне аматорів/ і np<lí¿cÍcli2¿Liзов&них носііг., тобто "метрів" АП, ні:і здійсшоать регулярну та інтенсивну творчу і кснцертно-виконавську діяльність /при цьому здебільшого н' полкаапчи основної професії/, являючи CEOáp t дн".'1 пракмчниЯ професіонал І зм, професіоналізм "неакадемічного" ткг.у, набутій практичним, поза-юридичним алкхои,-

Осново» другої групи чинників функціонування сучасної АП е депрез^нтгтигнг'* процес в її галуз., яі-:ля визаачаз весь спектр побутування її зразків. Стригнем цього процесу є типи слухацьких установок, які набяизуяіь спосіб комун ікування АП да комуні кування "академічних" музичних жанрів, а саме: ¿0иент£0 • вий, ао передбачаз увазне, цільове сприймання твору під час ііого звучання, і доце^тоо^о-слів^ч^сннЯ, ао „озволяз сл!ев;:ко-конання творів слухачами, типи установок. '

Поряд з тіш, репрезентативний процес в АП маз насамперед', сольно-особпстісну орієнтацію, спрямовану на всебічне саморозкриття автора-викокавця /найповніше - у формах поу "творча майстерня" і змагання "гітара по колу", які передбачають безпосередній контакт митця з аудиторією, де він - неначе її г-'с-тка/. Зазначено» оріенгацією визначено такоя ісгоіну перевагу сольних фори у профільній стцуктірі сучасної АП, а саме - про-, філів сольної "поетичної пісні" /поєднання в одній особі поета, композитора і виконавця/, "співаної поезії" /поєднання авторства музики іа виконання/ і "неавторського виконавства" /формування репертуару виконавця, який не є автором виконуваних творів, виклично із зразків АП/ над ансамблевими профілями. "

В галузі творчого процесу а. горів-вийокавціз сучасної АП утзердгсузться імпрозізаг’Яна, деідо спонтанна зорі‘зктсва."?сть, чкг сполучає 3 підходи до худокяьої маьарії йору: дисьиово-ко’лшповаклй - до '■ловесзого ряду, уско-ксшзокозанлй /пааят-тззий/ - до мелодії та гармонічної основи, усно-імпровізаційний - до фактури супроводу.

Зазначені чинники другої групи стаордать передумов;’ таких особливостей виражальної структури АП: індивідуалізації і яамернизації висловлення, вільного взаеколерегсоду декламаційного та співацького начал, сольног.. та ансамблевого виконання зразків, жанрової -'модуляції" пісень, співавторського начала у "неавторському виконавстві", значної ролі варіантності як принцип, мелодичного розгортання.

З .Другому роздіг - "Авторська пісня 50-х -середи’^ 80-х років. "Шянаціоиальна11 азторська пісня гас ху-дояньо-сглльовий <*чномон" - досліджено оснозні вираяальні засади явища. Аналітичним матеріалом розділу слугують російськомовні зразки АП як найбільш показові для її "міі£націоиаль-еого" струменя.

Найбільш зовнішнім компонентом звукового образу /іиідгу/ сучасної АП б її виконавська сталі етика. Головною рисою останньої: в АЛ є тенденція до зосередженого характері виконання, наближеність його до природаіх виконавських даних барда, лри-роднього тонусу мовлен я. В роботі виділено такі виконавські манери в АП: наспівно-декламаційну /Н.Ромащенко, В.Семенов/, декламаційно-наспівну /ІЛук, В.Каденко, С.Кац/, "експресивно-декламаційнуп /Т.Бобровський, АЛемша/, “театралізовану" /Дует Д.&шельфельда - З.Сергєєва, квартет "Капелахи/ та ін.

Найзагальнішпш щодо власне стилістичної'матерії АЛ е засади її жанротардвння. Останнє в "иікааціональйій" АП маз передусім романсово-шансонову спрямованість, зумовлену івной' абсол газацію неа своїх лірично-пісенних днерел ВД-50-х рр. і позначену певний "консерватизмом" щодо засвоєння виражальних новацій сучасної поп- і рок-музини. Даною специфінод стилістики АП зумовлене зосередження її аанрообігу у двох основних групах жанрів: •

- _рупі А, що включав твори із завуальованою згизначеніс-та Іх жанрово-стильового підгрунтя, його своєрідною “рсзші-

тістю", гомогенізованіла. Ця занрова група складає основу "мізнаціональної" АП. Її зразки, відповідно, уїворюкчь детально проаналізовані в роботі драматичну, ліричну та сати-рико-гумористичну підгрупи.

' - групі Б,, до якої входять твори з Еияскравленими жанровими ознаками, тенденцією до осучаснення, переосмислення останніх на грунті інтелектуально і естетика АЯ.-З iwx ..іс-нях насамперед викристалізовуються тематична, сваетна зумовленість звернення авторів АП до іншсзанрогях, іншосткльо-вих щодо неї дззрзд та виракальь х, чинки..іь. Серед характер-, них для групи Б.напровьх підгруп - "циганські", "грузинські", "похідні" пісні, "пісні-вестер: ", розглянуті в роботі.

В контексті занрообігу АП розглянуто і такий засіб образної конкретизації, як цитування творів ііузичної кленини в ряді' зразків бардівського доробку.

. На наступному рівні варааальної системи АП - компо"'!-ційно-драматургічному - в остЗннв десятиліття найбіаьа рельефно простєзуеться тенденція, з одного боку, до подолані t традиційної куплетної форми, її трансфори- ’,ії в інші вада тематичної організації матеріалу, зокрема - створення вокально-поетичних мініатюр . наскрізним музичили розвктпи /окремі пісні З.Полякової, В.Сзменова, І.Ченцова/, з інаого боку - до траясфорнацJї лаврових основ пісні, створення пі-сенко-декдамаційних композицій та циклів /окремі твори І. Жука, В.Каденка, АЛеіша/. ■ .

Нарешті, на інтонаційно-морфологічному рівні організації музичної тканини АП на первому плані поставть структурні зв"ягки'словесного і музичного рядів пісні. Основним принципом мелодичної структ ри в АП, що матеріалізує її декламаційну Домінанту в словоиезтзизм. 0сть...ній грунтується на збігу за слова або мікросемантичної г^іїш та короткої монолітної музичної побудоъ«; /найчастіше мотиву/. Водночас взаємодія словесного та музичного.синтаксису мав дле нічний характер, словоцентризм ВІДТІНЮЄТЬСЯ супутнім ІД ОДО НЬОГО принципом 113-лоцентркзму /неспівпадання структурних «ек словесних та мелодичних побудої/. Поряд з тим, мелодика All не є лише функціє» інтонаційних потенцій тексту, а t набуває саморзгулктив-. них засад розвитку /насамперед у ліричних піснях/, Так, дл.. неї характерна розглянута в роботі "теала" інзонаційність,

опора на ряд притаманних саме "міжнаціональній" АЛ мелодичних формул /на "щеідну фанфар.'1, "ритмосходження", "барок-секвсн-цію" та іа./. А в найбільш роззинених щодо музичного ряду пісенних зразках спостерігається значне урізноманітнення форм мелодико-хематичного зв"язку, включаючи "проростання".

Тенденція до Індивідуал*зації музично-виражального загалу АЛ 2 кращих її зразках виявляється і в площині її фактурно-гармонічної будови. Остання s найбазпопереднішим відбиттям еволдції музичної нові сучасної АЛ від прикро звісних "трьох акордів" у характері підбражої "вісімки" До розвинено! акор-дово-подіфонічної фактури /Ю.Рєпников, В.Сененов, З.Харченко/.

Н підставі аналізу виражальної систем "¿¡ікнаціональної" АЛ з даному розділі зроблено вискової: про її камерну лірико-монологічпу спрямованість як матеріалізацій зазначеної роман-сово-па»сонової орієнтації.

І.р е і ї й розділ - "Азтооовка. пісня кінця 80-jc --поч. £0-х 22. .Питання становленая X розвитку зучасної української ' авторської пісні" - присвячення шітанннії формування су*: зної . української АЛ /в роботі внито абревіатуру УАЛ/ як найбільш показового і иерслектиг'іогс для даного періоду розвитку АЛ її струменя.

Глобальні політичні і духовні зрушення в колишньому С?СР у зазначений період, набуття процесом демократизації суспільства конкретно-національного змісту не могли не позначитись па подал: аому розвитку такого соціально ангажованого явища, як сучасна АП. las, поряд з кризою "міжнаціональноїн АП Ініціатива'» подали, .»го розвитку аналізованого явища'перейшла до його націо-нально-визначених стр;менів. Серед них - сугасна УАП, що з і продуктом, І чинником українського національного відродження . останніх років, Тєк, УАП спонукає до пробудазаня творчої актцг-нооті ; на національному терен! серед аматорів-укра^нців ’-

I, водночас, інтернаціоналізує касове зацікавлення з українському піснетворенні; культивую-і українську мозу як єдину мову своїх зразкіЕ, 7АП завдяки своїй інтелектуальній сцряаовавосїі сприяє-підвищенню її Інформаційного престижу. .

Проший центр сучасної УАЛ - водночас і перший центр українського національного відродження Львів /головний осередок .V‘D

тут - естрадний театр ПЬ~ гур&сь!"/. Згодом дане явище поши-рлоалося со 2 ери тор і ї України з поступом ідей ві др одзєяея, стимулюючи появу яскравшс її представник і з у Києві /0.Богомолець, І Лук, І.Козач ‘ікс, О.Павдиаин/, Харкові /М.Бурмака/, Хмельницькому /В.Смогритель/, Луганську /О.Ткаченко/, Воярці /дует "АС"/ та ін. містах. .

Маючи в цілому аматорський статус, сучасна УАП ва.іЕа;~ тенденцію до інтенсивної професіоналізації своїх найяскравіших представників /В.Морозова, А.Панчиаийа, К.Цоскальця, Е. їданкіна, А.Чернюка, С.Щербатих/. Г.и цьом: , на відміну .від локального ."меірівського" професіоналізму в галузі !,міннаціо-нальної" АП, в даному випадку фор уеться повноцінна професійна діяльність, інтегрована-в загальноготзцьку функціональну систецу. - ' . .

' Прогресуюча культурно-інфорнаційна відкритість соціального простору, в якому здобула становлення сучасна УАП, з одного боку, визначила репрезентативну спрямованість явища як щодо його худзнкіх, 'насамперед £с^а£но-кон,цервдпс, засад, так

і що„о характеру інституціалізації в його га-узі /інстатуціо-нальний стрижень.УАП - фестивальні оргкомітети, насамперед -щорічного фестивалю УАП "Обе’..г” в Луцьку/, з індсго боку зумовила багатомірну, - різнозі:токову природу сучасної УАП. Основні її днерела виявлкзть ааельованість явища як до українських національних традицій, так і до інаонаціональних теренів: національне піснярство, що в контексті УАД * ¿гає міської побутової лірики ХУП сі’., пісенно-поетичної творчості українських інтелектуалів І.Барановича, Д.Туптала, Г .Сковороди, а в останні десятиліття безпосередньо підготувало появу УАП аматорською "гітарно-фольклорною" аг рчістю /П.Приступов, К.Бучесь/; паростки національної поп-музики з поедна-ляа авторства і виконавства і одній особі /В.Івасюк, О.Авагя»/; україномовні пісні представників' "иігнаці«.аальноїв АП з їх поєднанням трансплантації' виразальних засновків останаьої ¿а українські- ‘ грунт /в.Сірий/, а танок посуків специфічне української зараяальності /В.Семе--ноб, В.Степашко/, цо‘ овідчить про безпосередню інтеграцій в систему АП як багатонаціонального пісенного напрямку. Апелюючі: до різних сторін українського киття, актуалізуючи ’-щоденні пласти національної пісенності, УдД, родночас, інтелектуалізм та психологізує їх, активно взаємодіючи з вирааальними загаль-

- ІЗ -

ликами "иолодіяної" музики 2-ї пол. Хл ст.

Багатоиірність канрово-отильоЕйх витоків сучасної УАП зуиоьила ш,о:;ліііііС'л'Ь її виражальних орієнтацій. Останнє вт ілилося у багатостоушіевій специфіці явища /на відміну ііл одіюстру;іе»пвост1 "мі ¡/.національної" Ай/. уіого голова! етруаені - "неоаобза^ство", що звернене до сиіиазу кобзарських традицій, концертііо-шансоногого та поп-иузичис:о ми-сіецтза /З.Едаі;к1н, І.Виспіноький, В.гіеиомнязий/, enjico.-мокологічшґ* £Т£ук:1ш> з його орієнтацією на синтез полярні.^ площин Інтонаційності - старода: ііх українських пісеп-шзх нанрів та рок-іг’зичної стилістики /.'J. Бур.мак а, В.Драч/, бадд-хіт, в нкоиу пб"вднано представників бард-року /І.Козаченко, А.Царан/, бард-ноп мистецтва /В.Морозов. гурт "Чорні черепні"/, бард-джазу /З.Коаонеако, С.Нішкін, частково А.Панчишіїн/, ексцентри.ного стилю /І.СІтароький, Г. Левченко/ Т"ІЗД, £OUaHCOB5-UüH_COHOBMM стдумікь, ад С ГОЛОВНІМ зосередження*' ліричної та д»р;*і:о-шнологічної пісенності в сучасні.і Ja.П і безпосередньо становить "кісток" -::іж неп і "міжнаціональною" лЛ /О.логонс-лець, І.їїук, О.Покаль-чук, В.Семенов, О.ймик, Н.Франчук та багате ін./.

В сучасій УпП дістають поглиблення піюцеси музичної індивідуалізації впловлення, а звідси - насамперед формотворчі пошуки і її галузі. Показником останніх в зростання числа зразків /порівняно з "иіжнаціона^ною" АП/ наснрізни-геиатичього роовитгу /ряд пісеаь В.КдаикіНі», 1.Козаченка,

В.-Іоноьенка, О.Павлиаияа/. ’'вьілпвтілл від формотворчих пошуків е співавторський підхід ря”у пре„еаазни- ів "співаної поезії" до літературного першоджерела /В.КданкІн, В.Семе-нов/. •

У розділі "Вионовки" підбито підсумки аналізу процесів розвитку січ^сної в Україні, здійсненого в попередніх розділи, зосереджено увагу на' ичр.'вннльних характе • рисгиках обох аналізованих струмен'в - "міжнаціонально?" АП та -сучасної уьраїнськЛ АІІ,- вказано на взавмоневід"винісгь процесів їх розвитку як складових загальношетецького, г’*-народнего напрямку піснярства - сучасної авторської пісьі.

Дисертацію завершує нотно-текстовий Додаток, що містить 100 пісень українських авторів-виконавців АЛ /50 зразків українською мовою 1 50 - російською/, з цих 97 записано артором дисертації & голосу ї. авторів. До Додатку включено насамперед зразки пісень, які підлягають аналізу в роботі- '

Список опублікованих робіт;

' Твоя пісня: пісенник для молоді. - К.: Музична Україна.-198?. - Вип. І / упорядкування і запис нотного тексту. - 120 о. /с. 59 - ІІ7 присвячено сучасаій авторській пісні/.

Авторська пісня // Мистецтво України: Енциклопедія. -К.: Українська Енциклопедія. - І99Б. - Т.І. - 0.32.

Українська авторська пісня: а чого почати? // Зивописна Україна. - 1992. - 1-2. - 0,2 арк.

Українська авторська лісня: основні етапи роз«изку ДУЛ століття - 70-1 роки Ха століття/ // Українська культура. -1993. - № І. - 0,35 арк. •

Українська авторська пісня: основні етапи розвитку /8090 рр. XX століття/ // Українсььл культура. - 1993. - » 2. -0,35 арк.

Підписано до друку 9.12.92 р. Друк офсетний. Папір друкарський. Замовлення № 932, тире* 100 прим. Друкарня УКС,