автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Становление предпринимательского этоса: социально-философский аспект проблемы

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление предпринимательского этоса: социально-философский аспект проблемы"

РГ6 од

/ О (З ;і <1 ■'■ППО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ.Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ІУРЖЕНКО Тетяна Юріївна

СТАНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ЕТОСУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ

09.00.11 - соціальна філософія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Харків - 1993

Робота виконана на кафедрі філософії Харківського дернавногс університету.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор ШІМШЙ 0.0.

Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор ЛОЗОВИЙ В.О.

кандидат економічних наук, доцент Л1С0ВИЦЫШЙ В.М.

Провідна установа - Харківський інститут культури

Захист дисертації відбудеться » ОІ/п кДґТЮ{/ 1993 р. о _/ год. па засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.24.03 Харківського педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди ва адресою: ЗІ0І68, Харків, вул.Блюхера, 2, ауд. А-22І (зал засідань).

З дисертацією можна озпайомлтиоя в науковій бібліотеці Харківського педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди.

Автореферат розіслано п&п р.

Вчений секретар __

спеціалізованої ради В.В.Корженко

АКТУАЛЬНІСТЬ ЇЄМИ ДОСЛІДНИКИ ЗуМОВЛЗіїЗ НОВИМИ проб^мзуи,

по стають парад нааїш суспільсгюн у зв'язку із здійсненням ринкових реформ. їх иомкі о по тільки зміна організаційно-господарських фора, зла й корінний перелом у системі цінносіай і орісніацій лпдини - і пара за ваз з галузі господарської діяльності . Формування ринкового суспільства є такоа і кулмурно-атпчкоа проблеглоа: зоно зводиться до наявності нового суб’єкта господарювання - підприємця.

Підприємець дійсно е центральною фігурою ринкового суспільства, уособлюючи пороааги сучасного засобу господарювання: динамізм, новаторство, готовність ризикувати і змінювати свою стратегію. Він діє на пзрохросїі економіки, політики, техніки, права, психології - тобто повинен володіти певними знаннями та якостями, без яких неможливо виконання різноманітних функцій: організація виробництва, корування людьми, аналіз окоиоаіки і прийняття рішень сіодо інвестування капіталу. Підприємницька діяльність як особлива професійна сфара регулюється системой цінностей - підприємницький етосои. Такни чином, підприємництво не с липе оріснтованоз на матеріальне збагачення діяльністю; воно вкорінене культурно, спирається на певні етичні цінності, відтирає деякі суттєві особливості людської природи. Як показує світовий досвід, складення підприємницького етосу - досить ДОВГИЙ культурно-історичний процес, зумовлений особливостями духовного складу народу та історичними обставинами. Осмислення феномену вітчизняного підприємництва неможливе боз звернення до проблеми формування його етосу - проблеми, яка є сьогодні найактуальнішою.

Рівень наукової розробленості проблем». Проблема підприємницького отосу досить нова й нетрадиційна для філософського дослі-дкення. Феномен підприємництва був предметом аналізу в літературі з економіки, соціології, менодшента, соціальної психології: розглядалася перш за все його соціально-економічна сутність, особливості цього різновиду господарської діяльності, особисті характеристики підприємця. Відомі ідеологічні- стераотиии і відсутність в соціалістичній плановій економіці самого явища підприємництва зумовили упередження до цієї теми в нашій літературі. Ли-

пе останнім часом ситуація стела зпівуеззкоіі, і все х. іакг. погреба г усйідоилеяаі фзиоаєау підіфксйкіїцгга «з далеко во задові лькеаз. До цього часу не було гсдігої спрсо:: цілісного оскис-леаан етичного, кул5їурио-аі;їрополо?і чаого, філоса&аіхогії її а іс то'рико-кульгурного оспзкхів цієї пуос&зші. Ноавакаяча на ерос-сония ролі пілпрясаиадгва в сучаоиіЯ «донаиіці ти Оїагздн? кз-обхідкість порооціїши цінностей і пораоскисяоііся давких теороті' чш:х аедохявь в цій області гуиавіййдія їр гуітвіїарііааціп ба-чек;:я підпрпсішіціво задіаовться «вирішено.) проблааой.

їіз гса » у вігчяззяніЯ їз ііюез^ніб яіседазгрі різних иаярк-кі2 охлгздся повні иороадаоїй, цз дзаазикли здіііонкаи постав-яеінія Гіроіілс:аж підприазійцьксго епосу і вопрснонувати деякі засоби її розробяопкя: •

- глибока досліджена суть підпршікйцгга, Кого соціелвно-вко-воиічва ролі в класичних працях охоаовісгів Я.Шуияоїзра і О.Хо’ еко. Б їх роботах підприоинкцтво вйеіуяаз як оргапіаадійно-гос-подчроьііз ЕСЕвїорсіво, що слрлвовано на угвороник НОВИХ КОИбІКі цій факторів виробницгза, на реалізацію іножзцій б еконоиіці;

КЙ ПСеуКСХіЗ ДІЯЛІКІСЇЬ, 2КССЛІД0К ПКЗХ ЛЮДНІШ «8 Екогу поедн. 2і! СВОЇ особисті 8ІШНВЯ 2 ринкове» СїііуОЦІСИ І чзроа ДО ДООГіГ.1: пзреаори в конкурентній боротьбі;

- різні ссяоети підарзєш!і:цької діялькооїі, її особливості

рсзглядажгься і роботах П.Лраксра, Д.ьпквазллавда* А.Еоліро, К.Васпера, Г.Хіоріча. Ці автори визиачаать підприсмшщіво як діяльність, по-пергз, пов*язаку з елвиеніакй ініціативи, по-др гс, з організаціє: ти рзорганізаціся господарського процесу, і по-іроте, з готовністю срагн на собо відповідальність, тобто разикуврти; '

- в роботах спеціалістів з сучасного иеноджмь'игу (П.Дрзкор,

Г.Стівонсон, Г.Пиниої ) підприємництво в/.ступає пк функція управління, яка притаманна'керівникам на різних іерархічннх рівнях організації (концепції "інтрапренерства", "підприємницької управління"); .

- етично-соціальні аспекти сучасного бізнесу (соціальна відповідальність, етичні цінності, норіш та заборони) такон порушуються в роботах представників американської школи иенедшані Г.Р.Бовена, К.Девіоа, РЛ.Блансгрекв, Л.Т.Хосмаре, С.Н.Брвннер Е.ЛЛЇРЛцндвра, Б.Познера, У.Х.Имідта, Р.Еаунхарта та ін.;

- соці ально-кульгураі функції піхпр«ег.»,.і'ц¥Ез (к і к ійііл, і ь ропігійио-егичнкх позицій) осаасяшїься у дчпккх аіаацьких заторів (П.Х.Бархена, «І.Хеф£иера, Й.Нвссиврз, Л.Росса, Г.иывльдв-рса);

- поняття "втссу" широко використовується пора за see з соціологічній літературі і означає систему цінностей, %о забезпечують фушсціенузанля соціального інституту. Засновником цього підходу, що відродив для науки поняття "втосу", був P.K.Uepion (концепція "етосу науки"). L!.Вебер ввивав поняїїя буржуазного професійного esocy як синонім виразу "дух капіталізму". В філософській літературі тзраін "етоо" на набув усталеного термінологічного статусу і иайяе нз використовувався. Винятком о робой? є.Лнчзл, яка розглядає егоз як загально-людський зміст коралі на відміну від П конкретно-історичних фора;

- процес становленню підприємницького втосу був фупданвнталь-

но досліджений з класичних працях ніиацьких соціологів Б.Зомбз-рта та И.Вйбэрз. У Взбзрз гокозко підприємницького еюоу ао:»,:г-ззппй з релігійною Розориаці єн і с результатом секуляризації проївсїзагсьг.ої господарської етики. В концепції в.Зсмбартз авалі зу»гг.ся, крім релігійні!:?, історико-філосо£ські та історико-культурні фактори; '

- окремі аспекти £-ор«уванкя західного господарського етосу з дорофорцаціііній Європі відображені з роботах радянська: та іноземних істориків культури (ІІ.Хайзінга, ф.Бродель, її.Де Ге^ї; А.Я.Гуровіч, Л.М.Езткіи, ЛЛ.І.Брагіка, О.ф.Кудрявцев);

- з радянській літературі спроба цілісного дослідження підприємництва як феномену культури здійснена О.І.Агоєвим;

- для теоретичного осмислення етичного аспекту підприєиаицт-ва цохуть бути використані роботи з проблей етики тч історії етики В.С.Біблора, В. Бородай, М. Оссовської, Ю.Н.Давидова,

Е.Ю.Соловйова; ' . , '

- в світовій філософській літературі існують' різноманітні культурологічні концепції гри (й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассет,

Г.Гессе, М.М.Бахтін, Є.Фінк), що розглядають здатність 'людини до гри як його фундаментальну ознаку, Ці концепції дають багатий изтеріал для гіпотеаи про ігрову природу підприємництва. Окремі аспекти пєдприєиництва, sjo дозволяють говорити про його

і

ігрову природу, иооа знайти в роботах Да.И.Кайиса, Й.йуипеїа-ра, С.Хайека;

- б працях представників класичної ліберальної думки (А.Сміт, Дх.Локк, Дг.С.ІІілль, Й.Бентаи) були сформульовані уиівзрсальні принципи (автономія особи, недоторканість приватної власності, принцип приватної ініціативи та ік.), які кокна вкллчити до складу підприємницького еюоу;

- твори російських філософій кінця ХД-початку XX століть (С.Н.Булгацов, 11.0.Бердяєв, Є.їрубацький, Г.П.Сюдотов та ін.) хоча і на юрмиться безпосередньо підприємництва, ало дать дочкїїй матеріал для дослідження культурних осчоз російського підпрк£Вш:цького отосу;

- взоркзвня до робіт українських істориків Н.Груаевського,

О.СуЄїельвого, Дн. Чи£звсьпого, Д. Еагалія та ін. дозволяють проясЕаїй особливості процесу підізргігчякцького оюсу в Улраїні.

Філософські, соціологічні, культурологічні -та історичні до-слідгення підготували теоретико-мотодологічну базу для поглибленого аналізу лробяоїш підприємницького етосу і його становлення, яка досі комплексно по розглядалася в літературі.

ІЗатгч і завдання доолілгояля.' Основною мито» досяідгоння є иоді'їаіасція образу підприємця вляхоа аворнонш: до філософського сспсі;:у проблема підприємницького отосу. Реалізація поставлено! іі9?к парздбачае розглядання і ріиешія певних завдань:

- аналіз різне* підходів до підприємництво, цо іскувть в науковій літературі і па сенові цього - обгрунтування правомірності інтерпретації підприємництва як організаціПпо-господароького новаторства, творчості в сфері бізнесу;

- визнічонпя гаісту феномену підприємницького етосу, обгрунтування моЕЛігассті його філософського аналізу через звернення до таких особливостей цієї діяльності, цо відображають фундаментальні основи людської природи: мораль, творчість, гру;

- дослідїєння етичних аспектів підприємництва, моральних цінностей, що входять до складу підприємницького еюоу;

- спроба розглянути підприємництво як ігрову діяльність і визначити культурно-антропологічні домінанти, ідо її визначають;

- аналіз підприємництва як сфери саиореалізації особи, творчості і саморозвитку;

- локально дослідчозрз прзцеа? .:оп*;ч-

стосу, ісюр::ко-г.ульхурик::, г-зліг-ііНиі-:;

і обсіДЕйк, г,;з сзрлягл цьг.чу;

- посгав."зг.ЕП проблемі: спіезідїіо^ззйя унігеряолї.цогу ияцьесго егссу за !пціо::злько-:^.*:5ї5раого груягу, спробо аналізу кульгурда оояоп, ';о зззвачигх особяивосгі українського їм

РОСІЙСЬКОГО ^Іт;ГТрСГ;-;;:;>-оГО СЇ-’Су.

?еооо?і;р.ча-;:зг{=г і>яст і тнод оскоеса лордідяенпп о коеодологіч-аяй алзрегіз:?, стасрлсгіяая досягнень в різках напрямах сучасної цзуі:п г;с~« иіді;рпсуа:щ2БЗ. Це соціологічна ковцзиція Н.Вебера, г:л:>!лі’;:і;:ґ5 лібералізм, російська релігійна філософія, пра-гггагиш сучасного кііігадгмзагу, економічні і історичні дослід-аош:л. ЗдіКсшгсй Зілосо^сксай і куяьіурологічшш аналіз фено-иса? иідпрксі.'іікціїкого йтосу, автор намагався уникнути механічного посдшнівп всіх а<іх напряаів і підходів, досягти їх поліфонічного ззуч-ішш і підкреслити вклзд кожного в розглядання прс-блоіпі.

Наукова :и;г-яз:п дсслідхо.чкя поялгзе у розгляді філософського аспекту проблеми підприємницького етосу. Виходячи з визначення його як складного соцсокульгураого йЗНОМВІіу, ДОСЛІДКОННЯ ЗОС0-редаено на аналізі процесу його становлення і містить з собі такі елементи наукової новизни:

- на основі аналізу існуючих в літературі концзшШі підприємництва дається ііого визначення як організаційно-господарського новаторства, творчої діяльності, цо пов’язана з ризиком і відповідальністю, націлена не тільки на матеріальні цілі, але и на самореалізаців особи. Такий підхід дає можливість теоретичної модернізації образ;.' підприємця, подолання ідеологічних стереотипів цодо його класової природи;

- для визначення філософських, етичних, культурно-антропологі-

чних аспектів підприємницької діяльності використовується поняття етосу. Відсутність стійкого термінологічного статусу поняття "стос" в філософській літературі дозволяй авторові запропонувати ііого власну трактовну як складного соціокультурного . феномену, багаторівневого явища, цо містить елементи коралі, гри, творчості; .

- проаналізовано етичний аспект підприємницької діяльності: визначено моральні цінності, що ьходпть до складу підприємниць-

КОГО вгосу (професійний обов'язок, КИЇТЄВЄ покликання, свобода вибору і особиста моральна відповідальність), розкрито особливості професійної ділової етика і монливі моральні суперечності в цій сфері;

- в роботі розглянуті існуючі в вітчизняній"та зарубіаній літературі концепції гри як вадливої ознаки культури і фундааен-тальпого феномену людського пиття. На основі їх аналізу пропонується і обгрунтовується гіпотеза про ігрову природу підприємництва. Виходячи з цього підприємницький отос включає такоа павні культурно-антропологічні домінанти: готовність до ризику, змагальний характер конкуренції, ставлення до підприємництва нк до боротьби, що націлена на виграв. Ігрова концепція підприємництва дозволяє визначити моральні норми ділового спілкування як правила гри, по обаекують свавілля ігроків і дозволяють запобігти економічного хаосу;

- в роботі запропоновано такое підхід до підприємництва як творчої діяльності, що дозволяє внести в структуру підприємця-, цькоге зтосу такі ціннісні установки творчості, як схильність до новаторства, можливість самовиявлення , реалізації власної ідеї та ідеал оаморозвинення особи;

- західний підприємницький етос представлений у дослідженні як результат тривалого культурно-історичного процесу. Автор пропонує цілісну концепцію становлення підприємницького етосу, що містить в соб' певні етапи. Проаналізовано особливості господарського етосу дорефорааційної Європи (Середньовіччя, Бід-родкення), які стели основою розвитку буржуазного підприємництва. Просижено культурний вплив релігійної Реформації на формування норм нової господарської етики і легітимізаціп інституції підприємництва в суспільстві. Розглянуті раціоналістичні принципи класичного лібералізму (моральна і утилітарна автономія особи, недоторканість приватної власності, принцип приватної ініциативи, гармонія особистих інтересів і суспільного добробуту), що забезпечили універсальну, надконфесійну основу підприємницького етосу;

- в роботі поставлена проблема універсалізму підприємницького етосу і співвідношення його цінностей з національно-культурним грунтом. Це дає теоретичну основу для вивчення перспектив становлення українського і російського етосу та ііогс. особливостей.

Иауково-прчктичне зпачзнпп роботи. Аналіа поставленої з роботі проблеми дав МОЖЛИВІСТЬ ПОДіЗЛЬКСУО !РОре”ВЧПОГО г.осліджзд-ня феномену підприємництва. Матеріали і зксшвки дослгл:-.еикл «окуть бути використані для ровв'язакня практичних проблей, пов'язаних з ринковими реформами. Робота дає кетодологічну основу для вироблення основних напрямів економічної полігшій, яка повинна сприяти розвитку підприємництва і через це - економічному відродженню суспільства;

- матері зли роботи ііоішо використовувати не тільки в філософських, а ц в економічних, соціологічних дослідженнях з проблемі підприємництва, яка знаходиться на межі різних наук;

- в роботі вивчаються практичні ногливості формування сучасного підприємницького отосу на вітчизняному культурному грунті, особливі культурні умови та історичні обставини, що визначили деякі рпси українського тз російського підприємницького етосу. Цей матеріал допоможе зрозуміти труднощі, з якими зустрічається сьогодні нзио суспільство на шляху до цивілізованого ринку;

- матеріоли дослідження монуть бути застосовані в лекційних ісурсах з етики та стики і культури бізнесу, особливо дли ску-дептів економічних спеціальностей. Мокна говорити про певне виховне значення матеріалів роботи при їх використанні в учбовоуу процесі з кетою формування культурної, цивілізованої ділової людини;

- матеріали і висновки дисертації, цо знайали відтворення з курсах лекцій і публікаціях, повинні сприяти формуванню в суспільній свідомості збалансованого образу підприємця, вільного від ідеологічних упереджень та непомірної ідеалізації.

Апробація роботи. Основні положення і висновки дисертації викладені автором в 5 публікаціях, в тому числі в двох статтях, в доповідях та виступах на конференціях, серед яких: ХУиІ міжзональний симпозіум "Людина - міра всіх речей" (Горький, 1990), конференція "Особливості сучасної соціальної картини світу" (06-нінськ, 1990), конференція керівників та слухачів методологічних семінарів НДІ і вузів міста "Концептуальні проблеми соціалістичного оновлення" (Харків, 1990); на методологічних семінарах кафедри філософії Харківського держуніверситету (1992 р,). Матеріали роботи було використано при розробці програм та планів семінарських занять курсу "Етика ділових відносин" для

огудоніів еьокоиіч^ого 5а=о--Л£.ге5^ /ІДУ і курсу кЕїк;:о і культура бізносу" для сгулеііїів інсЕигуїу Управліг.іія, а гакоа б курсі лекції* :'Е2якз" для сгудонїів ісюрячного факультету ХДУ (1392 -1993 рр.)*

Структура і змісг роботи. Дисарїація екяодаеаьеа о лоїупу, трьох розділів і заківчзння, а тег:ои списку дігсрагуря, цо містить 178 назя.

. ОСНОШІ 8Ї5ІСІ РОБОТИ .

Уступі оо'?руиговус?ьса набір її георвткчиа еэ практична аі»уйЯї.5;іс2ь, хпзкоіьзгдоя рівень вавчсиья проблема, нега і ьадачі доояі діяння, Оорфіязглся егвшмикі мулової новизни і нруково-іЦ'акїично якачоикя робожи, а хапок пох&заиа апробація р;.зульуагіі> диовріедіКного досзідшізя.

У йсгіпму'розятяі. - ,!Підайсі:ііпшійй масі иі& хоралх», і-ров їй іЕир-іісгв " адіі’сіїсіїО посгавлецЕя проблеми підприємницького еюсу з філософському асявкїі 5а ішкрбса».ио слйхп її впрівання. На основі авалізу концепцій підпрааліицтва, цо існують в іноземні ії зцїсі>йхурі (ш; в кяаоичаій, гев і сучасній) пропонувався ваагвшт ::ідпрі:гш;ицької діяеьеооїі як иргаяіг&пійзо-гсспода-і;і;:«£ороїьз, ггор-юсгі у с^орі бізиаеу, скокоиікп. Така арихіезііа підгфііеишщгяа дозволяв утшиуьк сароцового розуміння його як руШкпсгь для сусяіяьеїва протеїні:: до збап;ч£>нкя будь-якшй еасобсїи. Підхід, що ііроііоиуегьсв, дозволяє розгяядаїа їїідлрі;Уіікі:4іі.ї діпяьвісїь яїі сіиидш:?. соціоііульгураки фовоыои, ііквіі відССрсгив рівні сїороїш вйдоьйої прирез» иорзяь, гру, ЇЕОРЧІСГЬ. ЦоН лоеифоькіШ, єїичнлй, культурологічний ЕИМІр іапоаену підпрквшкиод нока буги позначений понягтви "етое". ЯашШ їор»зііі, цо йоз даыгэгрвиько походаения, протягом останнього століття акаивно використовувався в соціології для визначання системи норм, цо аабєЕпечуиїь функціонуванні соціального інституту (наприклад, отос науки). Нарозробланісіь цієї проблеми в філософськії! літературі дас підстави запропонуваїк нетрадиційну, поширену трактовку поняття "етос", цо містить елемоніп іюролі, гри, творчості.

По-перша, підприємництво становить морально регламентовану діяльність. Зона здійснюється в етичній системі координат, що пов язана з фундаментальними моральними категоріями (сенс да’ 10

тя) га найвищими ииттевкші ціу:,ооіяц:і (цэстя). Підприємницька діяльність грунтується На лоняі'Тях професіііного обов’язку та кііїїсвого покликання, передбачає свободу вибору і особисту моральну відповідальність. Сене ркр::оза економіка як самодетермі-аована сиоізаа потребує вільного, але відповідального господарчого суб’єкта. Підприємницький егос формується на основі моральної реформації суспільства, аорсткої моральної регламентації господарської діяльності. Підхід до проблеми, що пропонується,, дозволяв запобігти окспонічного догерміпівму і проголошує оемо-. егіЯпість морзпьЕого £зк;ору. "Чосяе підприсяшгіїво" о гакої хочза аору є, т ливв аакопочіряга результатом ісгортагеї ввояв-ції, ага Я спрогоз оссбксЕОГо вибору лвдюш. Ігкчний аспект проблеми підприємництва вжівчзс роаглялаяня його професійної стики - системи норм позодінхи, цо узїачгсяі З ДІЙОВИХ ісслах.

Ця сїсропа підприємницької еінял успяігарг.о обгрунтована - вола паобхідиа для комерційного успіху. Чєсяоїв підприємця каюіь.во'*-тільки абсолвтну ’тральну, ало.й ціляю котрого?» практичну цінність; їх деионструраппя ».:е нона жахлива, пік сане наявність. Здіііспепий аналіз \-ор«лышх аспектів підприємництва на означає . його ідеалізації, ііа лйхгачао виппкнопня з діловій практиці ро-альних етичних колізія. Найбільп хзре. ..арпоз суперечністю морального характеру с. суперзчність уіа оріензецісз нз прибуток, ронтпбольність, о^живпість, баз якої погас бізнесу, та етичний.! обои’язяаня відносно окремих лвдоЯ, :.і>лопї<гаіз, суспільства. Сена поставлення проблеми підприємницького отосу даз основу для її розв'язання.

По-друге, ванлігеа частина підприємницького отосу пов’язана з наявністю ігрових елементів в цій діяльності. Гіпотеза про ігрову природу підприємництва базується на існуючих з літературі різноманітних концепціях гри як необхідної ознаки культури, як фундаментального феномену людського існування. Більшість авторів пов’язує ігровий аспокт з архаічною культурой або in сферою духовного і протиставляє її сучасній повсякденній діяльності, що орієнтована на матеріальний інтерес. І все з таки є певні підстави припустити, до підприємництво як*феномен культури містить в собі окремі елементи tpn; а підприємницький етоо, крім мораіалих цінностей,- відповідні культурно-антропологічні домінанти. ГзК, конкуренція носить характер змагання, цо завжди

притаманне грі. Прагнення випередити суперника, завоювати перевагу, дістати лідируючих позицій в певній сфері - це менш ваали-вий стимул, ніж матеріальний інтерос. Підприємець прагне не тільки до раціональної нети - підвищення прибутку - але Е до виграшу, перемоги в боротьбі, Ризик - важливий атрибут гри - такок є відмітною ознакою підприємницької діяльності. Саме прагнення до ризику, до випробування своїх можливостей в складній, незнайомій ситуації спонукає людину. Адже раціональні розрахунки, навіть за допомогою сучасних методів, не можуть усунути ризик, а лише дають змогу визначити його рівень. Підприємництво як всяка гра з необхідністю передбачає правила як 8асхб взаємодії ігреків. Ринкові правила гри є результатом тривалої соціокультурпої єволеції. Серед иайваклквіших правил моена назвати недоторканість чужої власності, виконання добровільно прийнятих на себе договірних обов’язків, відповідальність перед партнером тд довіру до нього. В ршшовій економіці, цо на відміну від планової позбавлена єдиної загальнонаціональної системи цілей, саме наявність правил гри забезпечує її самодетершнацію. У відсутність твердих правил ринкової гри, добровільно прийнятих всіма її учасниками, економічне киття перетворюється в хаос. Таким чином, ринок є етично нейтральним, але зовсі» но аморальним феноменом. Його правила гри - це найпростіші моральні вимоги, "моральний мінімум" чесності і порядності, цо є необхідними для цивілізованого суспільства.

І нарзиті,'по-третє, важливе місце в підприємницькому отосі займають цінності творчості та самореалізації особи. Підприємництво, цо розглядається як творча діяльність, дає людині широкі можливості самовиразу, розвитку її обдарувань, реалізації власної ідеї. Технічна цивілізація Заходу виникла зокрема завдяки підприємництву як механізму,.що поєднає передову наукову думку і господарську практику. В іноваціїіній економіці, що формується сьогодні під впливом НТР, відбувається наростання творчих елементів в трудовій діяльності. І саме підприємництво завдяки своиу гнучкому, вільному, новаторському характору, в найбільшій мірі відповідає іноваційній економіці з її постійними технічними і іохнологічііими змінами. Підприємництво - динамічна, відкрита новаціям галузь господарської практики. Саме тому воно дозволяє

уникнути бюрократичних обмежень, відкриває людині широкі можливості випробувати себе в самостійній справі. Наявність творчого, новаторського елементу в підприємництві могна вважати критерієм його зрілості. Якщо підприємництво перестає виконувати свою новаторську функцію - не пропонує суспільству нові товари, послуги і технології - воно Б2о не відповідає своєму визначенню і викликає моральні суі'віви. .

В другому розділі - "Підприємницький етос як історико—культурне явицз" - розглядається процес становлення підприємницького етосу і його історичні етапи. Культурна спадщина дореформацій-. ної Європи стала основою розвитку підприємницького етооу, незважаючи на традиціоналізм в господарському аииі: пануючі в суспільстві авторитет традицій, патріархально ставлення до природи, релігіїіио-етичаі норми. Аналіз культурного аиття античності, Середньовіччя, Відродкенкя дає багатий матеріал для виявлення особливостей західного добуржуазного господарського етосу. До їх числа можна віднести: антично розуміння Сортуни-удачі - прагнення ризикнути і випробувати себе, стати на герць з обставинами киття (в добуркуазцу епоху морська торгівля була скоріше авантюрою, ніг діловга,підприємництвом); започатковане з християнства спецкфічиоевропвйськв відноиання до прародг (людина - активна духовка сила, підкорювач, що експлотує ног.зу матерів для своїх потреб); християнський персоналізм (поняття свободи морального вибору і відповідальності особи перёд Богом); християнський аскетизм - школа самообменення ради вищої мети (нова, моральна роль праці ). На кінець Середньовіччя і особливо в епоху Відро-днення бюргерство стає помітною соціальною силою,' виробляє власний професійний кодекс і систему цінностей. В суспільній свідомості комерційна діяльність виправдовується мирськими цілями (слава, пошана, псчзга співвітчизників). І все з таки господарська ініціатива і пов'язане з нею збагачення залишаються сумнівними з морально-релігійної точки зору, і зростання меркагтилі-зації суспільства оцінюється сучасниками як його моральна деградація. Для того, щоб підприємницька діяльність одержала моральну санкцію, ;/<ув потрібен масштабний переворот у світогляді, релігійно-етичних цінностях. Санкціонуванням підприємництва стала це вседозволеність в господарській практиці, а її сувора моральна регламентація.

ІЗ

Сане релігійна Ройор;.-:аціп поставила професійну і а тому числі господарську діяльність у зв’язок з найважливішою для кожного християнина метою спасіш:и душі. Вона легітимізувала підприємництво і тим сприяла його розпитку. Норми протестантської господарської етики, що виникли в результаті культурно-етичного перевороту Реформації, стали фундаментом підприємницького стосу. Серед них: поняття професії як життєвого покликання та професійного боргу як боргу людини перед Бсх’оч; мирський аскетизм як моральна основа виробничого нагромадження капіталу; провіденціалі-стська трактовка підприємництва і прибутку (людина є знаряддям Бога, г його земні дії повинні бути -направлені на прішно^ення слави Господа); мирська господарська діяльність як поле випробування обраності до спасіння,' успіх в справах як свідоцгбо обра-ності. Протестантська господарська етика справила подвійний вплив па економічну поведінку людини: мирський аскстизк означав відмову від безпосередньої насолоди багатством, непомірного споживання на користь його продуктлвиого використання - інвестицій в виробництво. З іншого боку, збагачення в результаті дотримання свого професійного покликання (що розуиіється як поклик Бога)і стає етично допущеним, і, більш того, бажаним і похвальним. Релігійно-етична санкція підприємництва була важливою культурно» передумовою розвитку капіталізму. Згодом під впливом секуляризації підприємницький стос перестав потребувати релігійного фундаменту, на його розвиток справляли вплив мирські фактори.

Універсальну, надконфесійну, загальнолюдську основу підприємницькому етосу надали світсько-раціоналістичні принципи класичного лібералізму, що були вироблені наприкінці ХУП - на початку XIX століть в працях Дк.Локка, А.Сміта, Да.С-Ііілля та ін. До них налекать: інтелектуальна, моральна, утилітарна автономія особи, недоторканість її прав та свобод, в тому числі недоторканість приватної власності; концепція "економічної людини" і утилітаристське розуміння людської природи (егоїзм - спонукальний мотив діяльності, а розук-совість - внутрішній контролер, гарант моральної поведінки)^суспільна гармонія, що досягається як баланс інтересів: "Приватна вигода - суспільниі добробут"; принцип приватної ініціативи (свобода дій індивіда, що обмежена тільки пра-ва«ц інших осіб); ідея соціального прогресу та мирська мотивація господарської діяльності (мета господарювання - удосконален-

ня уков життя суспільства, соціально-економічний розвиток), 'Таким чином, проблему моральної сяпкції підприємництва класичний лібералізм вирізує, спираючись па "природно право" індивіда турбуватися про власну вигоду, здійзпеэти при цьому будь-які дії, що не зачіпають права інших. Право пслуку власної вигоди, повна свобода дій, обиегена тільки законе?!, та розун-совість, що невід’ємно притснанняй людині,- зааливі регулятори підприємницької діяльності.

Підприємницький етос з оучзснону світі зазпаз значних змін.

На нього впливають альтернативні ціннооті: міняються екологічні орісвтації, усвідомлюється збпсгоаість природам ресурсів планети і кількісної моделі розвитку,- Набуває популярності концепція соціальної відповідальності бізнесу, цо потребує від підприємця на тільки дотримання законів, алз Й прямих соціальних дій щодо захисту нзвколихнього середовища, схорони здоров'я, добродійності та захисту прав споживачів.

В гротьому розділі - "Універсалізм підприємницького етосу і проблема культурного грунту" - поставлена проблема співвідпоиен-ея підприємницьких ціинсотзй і національно-культурного грунту,

' на якому вони формуються. Кл.аситеяй західний варіант становления підприємницького етосу на основі ро^рмації християнства не коге бути втілений з крзїпах з інсою культурою..XX століття до-монструе різноианітві иляхи ринкової кодорнізації. Чи є з цьому разі еено говорити про універсалізм підпрглінкцького етосу? Без сумпізу, в будь-якому суспільстві, цо здійснює економічну модернізацію, відбувається "рипкова перзтворзння" традиційних культурних цінностей. Універсалізм підприємницького етссу полягає не в тому, цо він горстко детермінований для будь-якого суспільства, а в тону, що він дає свободу інторпротації національної тра-, диції, дозволяє наповнити універсальні цінності (господарська ініціатива, продуктивна використання капіталу, чесне професійне підприємництво) власнім культурним змістом. Особливості Н'-’класи-чного шляху модернізації полягають в тому, що замість тривалого еволюційного визрівання системи цінностей, що аналогічна західній, відбувається запозичення економічних, політичних, правових механізмів сучасної цивілізації та відповідна трансформація традиційної системи цінностей. Багатоваріантнім^ та гнучкість ни-

нішніх процесів модернізації відкриває перед нашш суспільством МОЖЛИВІ СІЬ вибору НайбІЛЬЕ ефективного та безболісного с ляху.

Авалів історичних і культурних передумов української модернізації нас надзвичайно важливе значення для ринкових реформ. Український підприємницький етоо має спільні корені 8 російський, що вуирвлвно переплетенням іоторичнтс долей цих народів, спільністю релігійних і культурних обставив розвитку. Недавня сумі она спроба планово-соціалістичного господарювання приблизно зрівняла стартові иоклиэоот! формування підприємницького етеоу. Деякі обставини іоторичного характеру зумовили труднощі української иодерніаації початку століття: XI неорганічність, виключені сть а цього процесу українського населення, відоутність власної державності. Духовна енергія нації витрачалася головним чявои на збарегання національної самобутності і на когда бути направлена на кулыурну реформацію господаравашш. Проблема формування підприємницького етосу на сучасному етапі постає як ■проблема подолання моральних і культурних наслідків тоталітарная в сфері господарської діяльності. Вона містить два пов’язаних пік собою аспекти. Перший аспект - політичній процес модернізації в Україні стримується сьогодні недосконалістю законодавства, непевною політичною ситуацією, відсутністю гарантій приватному бізнесу з боку уряду. Це приводить до розвитку "тіньової- економіки"• і перешкоджує формуванню професійного підприємницького етосу. Другий аспект - етичний: сучасний підприємницький етос виникає не як нова ідеологія, а як духовна реформація, що спирається на індивідуальний вибір, особисте моральне зусилля. Багато що залежить тут від окремої людини, і тому давня дилема тоталітарної бюрократизації, і необмеженої спекуляції не є фатально приреченою для нашого суспільства, завжди залишає можливість для третього, цивілізованого шляху.

В закінченні містяться узагальнення і висновки дослідження, накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми, можливості практичного використання результатів роботи.

Список наукових праць по темі дисертації: ■

І. Іурженко Т.Ю. К вопросу о социокультурна* предпосылках перестройки// Особенности современной социальной картины мира: Тез. докл. конф,- Н,-Обнинск, 1990. - С.І06-І08.

2. Яурпюнко Т.Ю. Этичьокяй социализм: окопчоп ли спор? //

Чело-ПК - кора всех вацо!!: Тез. докл. к ХУШ неззсп. симоз. -Горький, 1~90. - С.190-192. -

3. ZypaenKO Т.Ю. Этический содизлп.современный взгляд// Коицептуалышз проблемы социалистического обновления: Материалы науч. иО’.:ф, рухоэ. и слуз. методол. секипаров ШШ и вузов города.- Харьков, IS90. - С.21-23.

•к Яур^еняо Т.Ю. Этический социализм: окопчоя ли спор? // . 2сстя. Хоры:, ун-та. - 1592. -й 360.- Харьков, IS92.- С.3-9.

5. Яураенко Т.Ю. Згос прэдирняяматвльствз: прсплсе и иасгоя-цео// Сб. науч. тр. есяир. Херь:;, ун-та■ (гумалкгорпкз пэуви). -Харьков: Основа, 1992.- С.Ю2-105.

Огветствеппия за внпусх 1!зиалуЯ А.А.

Пояп.в печ. 18.03.-93. Формат 60 х 84 1/16.

0(1ьем 1,0 уч,-изд.л. Тира*. 100. Звкез 75.

Учрсток оперативной печотя Харьковского ГАУ.