автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Становление системы словоизменения ойконимов украинского языка
Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление системы словоизменения ойконимов украинского языка"
ЖП1РСЩШ0БСЫШ2 ДЕРЖШИЙ THlBEFCKTET
На правах рукопнсу
лвлеезА СВ1ТЛШ лежШбна
СТАНСВЛШа СИСтеш с10всш1эд ofeohlîiîb
унраХнсьяо! иови
Спетальетсть 10.02.01 - укргйнеька 1,:зга
АВТОРЕФЕРАТ ~ . ' дисертадм яа злобуггя наукояого ступеяя кягошдата $хлологгтаиг наук
Дйврояетротеыс - 1997
Дисертахйео. е рукопис
Робота вихонана на кафедрI ухра^нсько! мсьи гирсвсград-сысого державного педагсичногэ уьчьерситет/ 1м. Б.л.Бкнн2-ченка
КауковнЯ KepisHE.sc - доктор ф1лолэгз:чнже науэс. дрофссср ГОРШКИЧ Болодиг/яр йяександрович
Офхшйнх ОЕОнентя: доктор Зхдологтчяза наук. зрсфгсор ЫЛ07С2КК0 Петрэ 125110321?
хакдкда-г фглелогг-гнзх наук. л о псят ХОВАЛЪЧУК Мяксла Сагед 1-Лоелч
ПровЬтна устаяова - ДэасяькпЛ д^раазиаЗ укдгег-сатг?
За/ист вддйудегъоя _ ".'357 року
3 .¡5. год:«-:! на ааЛдс;-}:! саеахаиссволо! гчснох раля Д 03.01.16 13 зал; с г." дясертагйЗ ••-:» здзбутся наукоь^га' яогсерл £гдо"г1<г-:;сх ;-ауд пр--' гг^йтр^-г^.еыу т^горс?/: с:-: за адузсск: Л£0<£<5. м.Лнххгрсает-рС2С£»к, грез. Науксзх*. '3, кортх.1, зуд. 20<.
3 десертаахея могяа озкайгкятась у наузовхй <31Лл1огз22 ДяхпрсиатроЕського дерхаваого университету.
Автореферат роз!слано ггъ-с<х&чя- * 537 року.
секрегар , ?
езехпалзоъакох гчеко! радд. Л'' кандидат фглологтчнзх наук. у Т.С.ПрпстаЗко
Наталия сдсесзмхнн /СЗ/ ойксяхмхв у теоретичному I арактз-тному план! опзэпьованг яедостатньо. 7 жоднхй науковгЛ роботх из резгляиаеться система ахдмхиковпх ларадягм украхяськах ойко-лхмхз, 2х йовхяяяяьняй аязлхз 3 хсторичному ллзнх. 7 зз'язку 3 ззм залахаетьея нерозссбленсп загалыш тесрхя дослхдженйя Со
Акттальнхсть обганох темя зумозлена яеобх1днхстт опясу са-етеми слозозмхни /ССЭ/ сйконхмхэ уярахясыюх мови. Дисертахпя повинна рсззирита х псг.табити улвлешя яро морфологхтиу сзсте'ду мовя в пхлс-лу. зяявити осо&тавостх СЗ ойяонтхйз у порхвнянях з апелятязалш. У Загатьох яаукових ярадях основна увага зосере-ожека на з1Ц'Л1г;и!акн1 апелятивно1 лексики. Практика ж свхдчить. зо неустзленхсть нор:.га. багато невиргаених питань, дзозяачних трактузаяь спсстерхгагться саме а га-туз I СЗ географ1чних яазв.
Мета робота - дослхдити провес становления словозм1нних ¿ори сйкон1М1в украхнсько! мови. вивяитя загатън1 законогйрно-стх та спбцифхчпх особлизостх В1ЛМ1НГВаННЯ ойконхмхз.
Реалхзащя головно! мети переябаяае вярхаеняя таких аон-¡хретязп загдань:
- опясати систему зхдмтнковкх ларадягм ойксяхмхв за двох синхрояних зрхзах - Х17-Х7 /у порхвняпи з лавяьорусыош перх-одом/ I XX столхть:
- встаксвяти водив словотворчях суф1кс1в яа вклинивания ойксямхг. тобто залеашхсть СЗ вхд словотворення;
- проаналхзуватя варгантн1сть в1Дмхнховях ферм геогряфхч-упх назв. вказатя И причини:
- дсслхдити ВП.Т5ГЗ доономастичнох семантики на вибзр В1Д-мхнкового заххяяення:
- зиявити х зкзчити залежнхеть СЗ ойконхм1в вхд суттровхд-яих до зхдмхнковох фяекехх засобхв виражеяяя вхдмхнкового значения: якпентуашЯний чинннк. чергуваняя звукхв у яхнпевсму сегментх основа, вживакня прийменникл.
Зб'ектсм досл1дження в роботх з ойконгми, аа?ххсозая1 да-»ньсруськяыи л1тописами до XIУ столхття. староукрахнськямя грамотами Х17-ХУ стзлхть та рхзнями за жанром х стилем текста-мя сучаснсх 7крахнсько1 моей: предметом эявтення - вхдихяяоах :срми даних ейкояхмхв.
7 дясестапгх аяаяхзупться 1715 словоформ давньосуськог, 2366 словсфогм -5?ар07!срз1нсьй01 та 25777 слэвофоск сутасно1 тзгоахяськох мов.
Осноенимя д^егб.чэму злслхц-^енпя ста.та: 2 та л с г i т; sü? слот— гак л1топ7снйх гаогрефт-ахх йззхз 2iбл&лнох P7CÍ /1Л.Зй.гезяя2. А.П.Норсяачовг. Л.Т.Изсе:;ко, О.С.Стзкхак /1985/. Слоепик старо-украхксьгсзх моей IIct./t.Í .1977: т.11,1^76/, Хсхорхя мхе? i С1л 7?С? у 26 томах /1957-1574/. Оксмастична картотека 1нстатуту украхнсьнох моей HAH 7крахпк. Викоокстан! еншгклзиедзчнх аиЕгння. ниу&оьз., гуг.оз:;л лхтература, газетях та г?.ур:;ады-:х ауй-ли-саяхх.
Цотояолсгхчг-гоп оскорсо роботи е положения кдасаххв лхнгах-стячнох думки асо маззу лк суслхльнб явшие, яке постхйпа разва-хгсться, про систе^нхсть розгллду моенлх лвшд. про дхалектзчну еднхеть i азаоггоэа'яоок одиночного, екпекего i загалъного, зш-сту i формл явжд. Категория становления органхчно поз'язуетьея хз я1а.теятиякЕм сагтссярийманяям. 7 ix ссковх лежать поглад на <5удь-яке яв;п:е як на егкхсть протялзжнсстай: буггя й яебуття, эяплккеккя я знадгк.чя. го геде до результату. Пхд стексь.'ккняц эозтихстгся леанзй ыдрхзед тгасп-.оу резаятку, перероджекня од-iie¿ Супояя в 1н;лу, зю мае хрскслогхчнх регдки, у мг..тах якзпе дс-слхлг.ус гься йезпгрзрвнпЯ переход, перег?орек::я. змхгитегъ елг-жнгхз ча форм.
Сгнхрошго-дхахром^гяй характер дослхз*?пня зумоврв ■ обращал iá.r.iRox ?fTo;xt°f л ¿пгахстачйого д-талхзу для роз г * язання комплексу поет&глеегс здядзяь: omjcosctaopiвкяльао-хстэргтозго, зхс?2."::ого 2 кхлькхспого.
Яяукетд но?тря° робота подягае з тоу. го зкерсе з ic-ropii бх'гчюк-иь'ого «гвозяйвстза екечесться стгпсглтаия CCG ейкоахяхэ ухрахнськох.мсеи. Бперше дослхднуетъся г^дмЪ-юеання ггограгхч-яжх незв на двог сйяхроняих 3pÍ3«i - ПУ-ХУ /у nopiйяяккх з да-зкьаруськям cepioiofj/ i 31 стзлг:^. IZe одна з тесках ссроб ni-лхоного спасу явгя СЗ ta визначзннян оссбливостей флексхЗнох струетуря, апаяхзу залакнэстх CS ойконтяхв гтз слснотгорення, доояоиастггеяох семантика. супровшгяг до згдмхнкезох хлекпгх зассйзз зЕрйкгяня зхзмхлдозого значения.
'зрнлз^ня дослхднеяня подягае з толу, тс на кез-•ссг'зтпсмохшему Msrs?ia.ii zizrvsx саэтренчих spioia описуетдсл ■ХЗ саксн1м22. зс5»исле«?ьоя nscuec ix сгзнслягная. дзда<зться ■tnrcós згалех ногмг йхдмютгання caxsaivia.
гдлг:;^- r-fa^FH ллсйстаин з тому, до розульгагг rrc-fe-дглогс дзедггзеяця мскут:-, су::-: у гэоазех гяа^аяпя
_ з -
23"SÍECi-K.X2 курсхв icTopK4Hoî граматкки та Mopjatoriï сучаснох yirpaïhcbkoî jiitoparypho: ковк, для розробкЕ cnetjkypcie з ckovs-спгпе, ?cno3ÍTdr.i!, куль тури ковлення. для укладал^я географхч-ЕК5, rono.4ÍMÍ4Hnx словкйкхе. при внробленкх словозк!нних корм yjrpaiHCbKOÏ Li ОБЕ.
Алробшггя роботр. Ochobhí каслики диеерташ.йногс дослх-дкекня булс вкклацек! у доповгдязс га пов1дскл2пвяг за этдсумко-bïîx н?.ут;01?1_т конференциях Кхровоградського дергазяого педагогичного iHCTüTjTy /1931 —19У6/, на кауксвому ее;.анарт "Ономастика cxzziivy. слое'ян" /Кх:е, 1S95/, a tar.os на .'зорхччта snirnm кон-Ф^речтс ях докторанта i acnipaKTÏE кафздр Кхрэвоградського пединституту /1991-1995 pp./.
Ос наеяi положения дксертащ! энаЯшли зхдображення б п'ят-н ад пяте публ1кад1ях.
Не зехест екносяться так! ochobhí пауков! положения:
1. ССЗ ойконшхб сучаснох украхнсько! мови е закономхртм хгродовкенвям ССЗ oííkohímíb староукрахнсько!, а то те .й давяьо-русько! mobe.
2. Особливо tícheS зв'язок, безпосередня спадкоешпсть та яаступнхсть спостерхгавться wii ССЗ давньоруських та староукра-хкськях ойкоеткхв.
3. Становления сучаснох украхнськох ССЗ cAkohímíb здхйсяг-валося еляхом розпирення й удоскокалення структурнпх слсвсзмгн-кш: типе ímshhhxoboi та сргасметтямвсй парадигм даЕНЪоруськох
иове.
4. Су^хксальн! кор5емв при СЗ oükokímíe ееконуеть пев::i
rpaí.iaтячн! àyHKuiï : Еказусть на pin. число. Б1дм1нок конкретнюг
словоформ та тгсп рлдмхнЕвання. bcpiвняло Í3 давньорусъким те
CTapoyiroaiHCbKZK перходачг, у сучаснхй уграхнсьый мовх рэзпге-
. * рився спектр формзктхв. як! вшшвавть на вживаяня певши вхдмх-
нковех флексхн.
5. ССЗ oSkceímíb пае власкi спеияфхчнх риск, по сформуза-дкся протягзк усього тривалэго историчного розвитку украхкськох
мове,
6. BiwiüKOEa парадигма ойксягихв. утворених за певнаю словотвхрнсг моделлс, залехнть вхд словозмхняох парадигми псдх-бних деркват1Е.
7. У деяхш вкпадках спостерхгаеться вшшв сигн1ф1катнвяох /доономастичнох/ сеиантикг на вибхр ввданковох фяекс!х ойкоы-
МХЕ.
Б. стесрдхшгя ЧИ м'яххсть КХНЦ2ЕКХ ПрПГОЛОСККХ OCROEIÍ oí—
r.OKÍKÍH зумовлюс 3míhv морфолог1чного статусу парадегме, переход jtí У ВХДПОВХДНЯЙ рхзиовкд В1Ю.ЯКГЬаЯКК.
S. На СЗ ойкокikíв ышивасгь i сулровхлнх до ехдмхккоьэ! {лекеii заеоЗи вкраження ехдмхнкоеого значения: акцентуашя та вживагня прийменнпка.
Стрткттто тюДотк. Дксертацхя скяадастьск хз Есгупу, део*. частик. niicyvcKÍn та узагальнекь. б16лхогра*хчнсго списку, списку умовних скоротень, додатЫЕ /3 таблиц!, у я::их ¿¿ксувться структуркх типе разок í3 граматкчног. характЕрпсту.у.оЕ ойкэгхихв давньорусько!. староукрагкськох та сучаснох украхкеъкох мое: у 22 таЗлипях представлен! bííkíkkobí парадигме 1менксг.оБого и прикиетникового teijíe ойкэнхмхь чолэычзгс, кхкочогс, серелкьо-го i гарного pojib, зе^хксоебкех у двьньоруськкх дхтописах до X1F ст.. грамотах Х1У-2У ст. та текстах сучаснох украхкськэх ИОВЕ/'.
Smict роботе. У рстгпт аргументуеться вкбхр та актуалъ-В1сть темп. форкулгшться мета i завдання дкеертацхх. вхдзначае-ться íi каукова новизна, практичне i теоретичне значения. ккь-зуеться'иетодологхчка основа, методг акалхзу, засерела ¿античного матерхалу, коротко бисехтлектьсг. загалып теорстпчнх заседк, ка яккх грукгуеться доолхдження.
7 гетег/. честгнт "Особлпг.остх eíekíhbbbkhk oSkókíkxe ста— pOyitpaÍHCbKOI моей XI У-¿У стаить" розглядасться ССо' оикэгйшъ звфхксованиг староукрахнськкми гранатами. якь пор'хвнЕСться is вадыхнковики парадггмаив аделятивХЕ та ¿3 ССЗ назг поселекг п:— переднього хронолоичнеге вхдрхзка до XIУ ст. Окремэ деслхдгуг— ться eíjimíhkobí ларадЕШЕ ойкоппаь чаловхчого. глкочого, сере-дкього та парного родхв хкеккккового и прекмстнккэеого tktíl. Прп лотребх визначастъея похедкекня cüi:okí;.ííe з к г тог вкЕчення вдлЕву zoTonoHÍw!Koi семактихк на ьиЗхр гхдмхнкзвого закхнченкя.
С£ хиеннккхь ка факткчноксу КЕТ£р1алх' грамот Х1У-Х7 ст. разглядаеться у дрелях х.Свекпхиькзгс /1920/. Е.Дем'янчука Л92Б/. Б.Ярошенка./1S31/. Л.х.Коломхець /1953/. С.Е.Бевзенка /1950/. Л.В.ЗенсЕпевох /19Б5/. С.П.Самхйлснка /1854: 1978/ та íh. В основному досл1дхугтъся ехдкхккоех парадигм'. апелятк-хь. зо6декок1 прихлади ойконхцхе разом з ¿рзгменгарнкмк заувакен-някв 5-1ксугться у загалькоуу. контекегх без вкявлення спеик41ки
зхдмхвпнаяня дьсго лекскчного пздкласу.
ССЗ давнгх ¿менкгкхз 1*рун?увалася ка розрхзненя1 за основами. Поступово головкою класи^хкащйноа ознаною типхв СЗ ставала категория роду. Ироцес перебудовя ССЗ хменшпш трквав про-тягок :с1лькох стол1ть. Традищйно Евзхасться, изо процес становления KOEits тлпхв зхдмхн хменнжхв украхкськох иобж завершусть-ся до Х1У ст.
Оскхльки аЯг:он1;,:н утворввалися на dasi опелятнЕХЕ i лизе зротягом тригалого гсторкчиого розьктку егдхлилпся в охремий лексичккй пхдклас, то i ССЗ ix рсзвкнулася i3 ССЗ'хменнкка в дйоуу.
На cchoei даякх давньорусышх лхтрписхв до Х1У ст. у пхь-денпхй nacTEiri Кихвсько! ?yci та на сумЁших ториторхяг /у ке-zar сучс.сно! 7 крах ии/ ейдхлясться 38 струятурпих тисхз ойкзнх-кхв /серед к юс хмепнкяову парадигму маэть: 5 тотхв ч.р». 4 -ж.р., 3 - с.р.. 5 - п.р.; прЕКметншсова парад тпгма характерна для 11 типгв ч.р., 2 - х.р., 6 - с.р.: окремяй тип стаяовпть назва Ормтна. яку А.П.Корепапова гхпохетпчяо ювалхфхкуе як ро— доезй налаззостх рлд етконхма/.
Найбхлыа пощреккми у давяьоруськЕк. перход е ойкошми ч.р. пряккегяккоБОГо типу ка -¿в, -ОЕь/-еЕь/, -кнъ, -ьскь. -ьнъ та безсуфхясм казни iaemntxoEcro типу. Це пояснветься тпм, що лх-топясе до 7.17 ст. {лксуеть в основному назви mict /городов та городков/.
лссеть поииреним е вяявання безприйиенникових форм л. та U.Z. ¿з зкачеьня/ кяспя ойкониав ч.р. прикметнккового та ;мек-
ениового тенге.
ССЗ ой кон i wi в до Х1У ст. в основному виобракае явпза pyß— нування хкепккковох ССЗ давни основ, геяералхзацго Ka?eropii роду у вгзначзнк! структурного типу вхдмхнивакня, пронес узага-льненкя вхдмхкхогкх $лекс:£. Вхдмхнксвх закхнчзкня сЁконпав днБкьоруського перходу в основному не в1др1знявться в1д апеля-твбяих.
ССЗ ofiKOHiKiE староукрахнськох вови 117-17 ст. сфэркувада-ся i розвияулася на бпзх ССЗ ойкояхмлб давньоруськох добк. Ос-HOEHi текденихх рсзвктку niei систем?.. на-ячеях у 11-1111 ст.. знайпли подальше удосконаленкя £ розгортання у ССЗ ойгонткхв староукрахнськох мовя. .
У 11У-ХУ ст. засвхдчуеться 92 структурет ткет /серед них
- б -
за зразкоа хмснгркхв в1д:«ксоться: 22 тяпа "..р., -20 - з.р,. 4 -с.р., 19 - д.р.: подхбнэ до првку.агяак1з зхдахнввхьсд: 4 - ч.р, Э - а.р., 14 - с.р./. 7 с тар су ;ср aï :т с ь к и j период зростао иль-kiers сгс^ктурчях tstiíb îmchhkkoeoï злроддгмя. ссобхчпо х. та
П. р. , ЩО дояо/ггатьсл диникненлям бХЛЫЗС! КДЛЬКССТ! h53s CÍ-"'/e2-
се-1/.
Ахтлгхзуеться зааочатховаяЕЙ у дазньоруську едоху зроще суйотантльапхх олкенхихз. Змхкювть дрзкметниксгу парадигму на Хренникову oÍLkohímk ч.р. Í3 cy$ixcами -ъсгУ-ык/. -Jb. 7 ПУХУ ст. не рхксуеться б е з пр :.т -з н ник о е их pop m Д. та M.б. хз значениям mí спя. CLioíCíjop:,« M. а. чослхдовкс вжявагться з зряймгк-згхсм на чи в.
7 староукра îк ськхй moeí поэначаеться еплив на сз дотешшх-мнох семантяня геогра^хчлах назв. Не стосуегься ойконхмхэ на -ак-z, -нч-и, -ещ-к. -г-н. -няк-и, -х-о. ль:i угЕоргзатаса вхд паза oeiö. 7 йезсу^хксажс сЯконхмах ч.р., uto яоходлть вхд апе-ЛЯ.Т£Б1В, У iop?.li ?.Э. ÍÍKCyeTbC-4 Зг-Ч2НЧ2ННЯ -&, ЯКП1Э да -Ï 333X-нчйння маз зхдпазхдя?^ алглятта: Потока /11.212/, у~°оза /11, а?2/. Остпо?а /11.99/. 7 той зь час, якал глслятгг вгшгллв xs-гання у btíopi флекехх -а чи -у s ?.в.. то така ж хпталгя .з-СЕИчухгь i оЙко'Л or Еаксьс.-с^го туьтъ /1.83/ - от Кря^ясгр lävisy /1.510/, 5XB31CV /11.37S/. до Хоуъоъ? стана /1,
577/ - от:> So^^Lci-Iil /11.55/.
До сгоп:, рис СЗ ой^сшмги Г!У-.'С ст. вхдзосяться:
>|.«.;:ciï -г з dtaAïvcîî слск>*срм F.3. казв ч.р. /зъ JfcáKOSü /1.03/. да JTr я. -гуа /11.1Б5/, /'.352/; -I - в
д.в. ч. /1,59/. /11,349/' та о.р. Д 3слотс-зву
/1,406/, к Стукну /11,355/; оалхлче:::-:?. у ?.з. назв Д-р-. /до /11.275/. от Двтггежя /1.141/, до ба-пна, /1.337/. 7 деянях зяиапках з* являемся ;1л;ксхя з Р.в. ойконпез ч.р.. але вяе scvítuü т8«зз:?пхя до зхбору з&к^нчгшзя Счевадно, згрхгалзт-шй епл^з при пьому мата ейконхкл хз сусхнсами — те/— -ак. ло дезго сдрдЯулгася як посесгвнх прк(с;зт::2к2. зйерхгзочи даеае закднчеякя -a i в жоднему видгдку яз $±-ссувчись хз ç/xss-схст -у: от Psyr^a /11.258/, блззъ балссина /1,55/.
■Зсргла Н.э. вжаггегься у значен:-:! отактячко bciï яещзямих зхдзгхккхз у молдаас^кгх граиотах пхд залгзом ¿олтарськох мс-зи. 3 оЙксЕГ-лал на —äa-г ccsíjhííx г^игла^хз на^схлгаг. у f. га дд ргрмя "зрегагл^ть: - о/т/ ^сг'^г^та /1.456/, от ¡¡¡стрелу-
nix к /11.562/; ¡¿.в. - oy кел?фегп:сай /1.455/. ov баласкнещ /\. Во/. Оскльки1 -сш-и - формант иолдавського походкекня. моклггво. ае язкге вхдбуваеться з метоп зберекення попатково! форми ойко-н!ка в непрямому в1дшнку.
Найбхльзе парадсльнкх ферм. дрхм H. i З.б. . засвхдчуеться у Р. та К.в. oZkokímíe староукрахнськох моей pisirnx nisrpyn, оскхльки ni bíJ'-ííhkcs: чср;.гй егхрзэться частите. Се зумоьлясть-ся. очевидно, дхлоъкл характером паг/'яток, э яккх добирайся ка-rerîaa. Ыльслсть cííkohímíb у форм! Д. та О.в.. шо пор1вняно piEKO ф1?.с;таться у грачатах Х1У-ХУ ст.. мае дадн1 закхкчекчя. Hobi фдекси Д. .0. .М.в. -рм, -¿та, -дх. по^грввалкся -а-оскоЕ. спорадично еу.юзегться в ойконхмах на -s-г, -ич-п, --.-ик-г /лете ь М.в./: на -га-и /у Д. та в./; у безсу^ххскгас
пазьах /Д.,0..М.в./
Пря переважЕкн: зскхкчекня у фория ?.в. нова £лексхя -2гь/-егъ/ з'яглясться в пооясяоких приаяедах o2hohímíb п.р. па -хьа, -rizK-и, -к-к, 6ü3cy£incHÍÍi к аз si : Клебачовпоз /1,476/, Секкксрь /11.337/. Коляэкь /1,489/. б1тагъ бспьгоръ /1.149/.
GEkokívz на -с'л-г. -гч-и, -а-я, -яд-a, -епь. -р та к аз ее pisHKx пхдгруп з оси opon на екплячкй, но JÍKCjTOTbCH грамота?.® 117-7.У ст., бяяеляегь х'«:т£ння твердим í a'яг.м.: вариантами* зхдьйг-хвапкя. У казвах на -ед-и, -еч-е, -я-г.. -р. -ичь, -ачь. -ечь, -учь nepcbasae к'яай вархант. Ойконхме на -иц-а, -ець, х.р. на ееплячий з яезначнсв пзревагсэ тяжхеть до твердого зра-зка. У гавкьоруськхй ковi в ойконхмах ч. та г.р. з основой на -и : гидлячий, у казнах п.р. па -кч-и панугав к*яки8 вархачт выхмхшованчя.
У староукрахнськхй moeí ¡менняковий тес СЗ ойкокхмхв донх-нуе над пЬикметнихоЕим. Але пзрхвняно хз давкьоруеькос епохос. ххльйснс зростагть продуктивна ткгга ч. та с.р. хз cyjiкса>.о» -ов-/-ев-/, -ин- ОЙконхмп с.р. ка -ое-о/-еЕ-о/, -иг-о в перход Х1У-2У ст. se не поекхстю субстантгЕувалися. Де идтверджуе вживания ix перед номенклатурном словом в атрибутивна фуккщх: борусозо ссло /1,112/. Грэдино селтгзв /1.259/.
На те. до ойкокх:.::; хз суфхксом -ов-/-ев-/ снриймадкся як прикметнита. вказупть приЕлэди Р.в. назв ч.р. еиклсчно is за-ынченням -б та вхдсуткхсть флексп -j: Пескову /11.140/; фзр-ки О.в. Í3 закхвченпя« -кл. в ойкоахцах ч. та с.р. : рапотсЕ1г.а /11,289/, ходоркорнмь сслогль /11.510/; флексы -ой у М.в. назви
ж.p. : на Гроужовой /1,257/; хшваяня омозхмхчних форм у Р. та З.в. назв с.р., шо було хасаятернЕМ для нечягнявзс щн^етнакхг с.р.: дата___село мгокачера /1,595/.
У складних ойкснхыах староукрз1исько2 моаи. угэорених спо-лученкям нечленних приныгтникгв з ¿меннжау.и, вхдлшшь'тьсй то -lime остання частгна. то ойндвх разом, що е доказом незазерзе-аосй пр. one су îx лехсихалхзацхх : о? Нового ада. от Нова Глад/а/ /11.55/. У давньоруськкй дерход под!бн1 складн1 назза змхнгва-лися в обох частинах: из Бьлагорода /ЕС,27/.
У дисертагцх ф:хксуються вокалгчнх та консонантах чергува-ння, якг.гибуваються при СЗ okkohxmíb IM-Л ст.
У друг1й частшп "Особливостх в1д;-:1н»Б£1Кня ойконхихв суча-choï украхнськох моей" досл1джузться ССЗ ойконхмхв И ст..
Усi структуры i тили oükohímíb, ао зустр1чаються у грамотах IIУ-ХУ ст.. ф1ксуються у сучасяхй уярахнсыий hoeí. Але oíkohí-mhí сяоЕОтвхрнг форманти. зтративпи nepaicay семантику, у суча-сехй mqbî nobhictsd топонхмхзувалися. Усзого засвхдчусгься 171 струхтурнкЗ тип /за зраз ком- ¿аденншйв зхдмхнйються: 29 ткпхз ч. р.. 22 - ¿.р., 15 - с.р,, 42 - п.р.: 'прикметядхову парадзггду :,;ають: 13 t;hiíe ч.р./ойконхот на -íe/~ob.-ев/. -zh/-íh/ bísmi-нзвться як íkchkbkk, до дрикметникосого типу зарзхозувтьея уко-зпо з кетоа порхгнялк."/. 15 — ж.р.. 29 - с.р,, 3 - тр./.
Спегогфхчшшя .ойконЬбшсв; моделями сучаскох украгнськз! mobs е Б1даятропоп1ын1 назвг-посзяти у £ормг Р.г., пга :ла;отъ пуль ову вадянкову парадигму, /хвала Франка /Я,48/, £евченк?. /Н. 151/ та ■ойконхкк. yïEcpeui е1д стаапх.слоЕоепслучс:гг> без a$i:<ca чи флексп, у яких вхдмхнясться пергакй втдч2с.нвяпхогяЗ компонент /Босые Ео-резня /См, 450/. Herse Тпзеня /Сд.844/. 1з нулъо-есю словозмЪшов парадигмою фхксукться ойксехмж, до походять ехд неэмхаэЕаямх аятропонхмхз чн затадьнях назв /Ошпюнткхязе /Н.57/. Серго /АТУ,436/. Шэбэ /Он. 319/. Рент /Од.702/.
Зростання к1лькостх структурних типхв ойконхмхв сучаснох украхнськох мови. порхвкяно хз староукрахг;сь коя, пояешэе-гься не СТХЛЪКИ ПОЯЕОЗО НОВИХ Т0П0НХМ1ЧНК£ СЛОЕОТЗХрНЛХ моделей, скхлъкя т2м. шо процес утворення ohkohímzb стаз tíiльл стандартизовании. Структурно типа залежать В1д зласне 1меннияових чи прихелетнико-ezx суфхксальних моделей.
Ойконхми сучаснох укгах нськох ыози спхзехдносяться з ¿пеннихама 1 - 17 вхдмхк. зхдмхягзються за з разкам я твердо!, а'якох.
ча MiniaHOI трупа або лк суйстантизованг прзкметники, д1вприкае-тнкки, чясл!внта1 - за принметяиковим типом твердо! ча ы'янох трута. Псохънру.о ¿3 стдроукрах исьглгл се pi од о;,!, коля СЗ ойконг-зал-з^аяа i bík рсдсвох прпкалегшсстх. i вад зэ'язку з типа-•л\\ давнхх основ ímchk*«ikíb. у сучаснхй ССЗ геогра$хчнах казв. як i MaicpocHCTему ¿меп.чяка взагалх, Ei'.óip ахдаинковох парадигма Луптуеться з основному на категорхх роду.
ССЗ сйгсокхмхз сучаснох украхнськох мози stíepirae рзси ic-тсрпчнох СЗ иього пхдклйсу власктх нззв: сучасна хмзнннкова парадигма oííxohíhíb ч.р. па -1в/-ов,-ев/, -ин/-хн/, s.p. на -н-а /-5-я/, -ов-2/~2в-а'' фактэтно е слозозмхннсв парадигмою давни зечлешгэя пржметникхв ч. та s.p.
лсхм пього, ССЗ сучаснкх ойкояхмхв прзтпмашй hobí риси, so з'явнлеся у результат! pÍ3hom3hítkzx мор^олог1чпих npouecia /гнутр1спьох аналоги, перегрупуьаяия хменншйв за родами, уод-зоманхтнення та yaitpiEainí форм/.
7 делкзх c-ííxohímsx saöip bíhmíhkqboí фяеяс« эумовлхвться дотопонхглноз семсятаксс. Флексхл -1/-2/ характерна для Р.в. безсуфхясгаис oíkohímíb ч.р. з основою на твердкй, родне - м*я-кий праголоснЕЗ. утзоренжс зхд' апелятавгв, якх у P-s. масть -j /-с/ /серед них б1яьм1сгь дзослхвних назв/: Золотого Потоку /Тр.585/, Вггздого Гак /Я,42/. Броду /Л.ЗЗ/. Спорадично у ?.в. яодгбних утвсре:пь |хксузтьоя закхнченкя -j /Барвхика /Л,22/. пор. баорхняу/ ado опостерггаетьсл хетання чи паррдамзм -V/-I впдпвом ССЗ сЗконхмхв /Kn-ивого ?огз /Днд.290/ - Кривого Ро-гт /113.19.10.93/. Гдатгу /Днп.398/ - Приюта /Л. 180/.
Закхнчекнл -у м.з. йяксуеться у дзссд1вних ойкснгмах хз другим компонентом, утворепим в!д апелятива гай, ала з?св1дчут>-тъся i пзралельнх фор'га з -y та -i* в Зеленому Гас - у Зелзному Гах /Ляп. 170/.
Подхбко до 2HTpOEOHÍMÍB. 31Д яких яоходять, г1дм1неються ойкон1ми ч.р. на -енк-о, -к-о /у P.a. маогь флексхо -а/: Шззче-яка /Л.225/, Доруденка /Да.9Ш/. Сйконгми п.р.. утзореях зхд 2ятт)0П0Н1МХВ яа -енк-о. -к-о у форм i мн., у ?.в. вживаются 13. заяхнченням -íe: Тиичепкхз /Чрк,728/. Сокхв /"Пл. 435/.
Збзрхгзють алелятивяу иарадигм7 ойкон:Ыи на -^сь. -ал. -ззз. -ся. -очах, -ясьп-о. -гель, -я-а. -ип-я. -нх-а/-1х-а/, —ух—а. -ах-а. -ох-а. -ун-я. -кн-я. -уч-а. -<5-а. -уа-а, -за-а. -аш-в, -ян-л. -еня-я. -тт-я. -ечк-о. -ц-е. -к-о. -ял-с, деяяг
0e3cy$ÍKCKÍ назвк ч.. ж. те с.р.. утворек! вхд imskkekxï не ес-зкаче.чня пргдкетхв чн oci6.
t Вархкьання давиъого -£ закхпчення г нэьхт^ хераятерне для P.s. ockohímíe е.р. сучасиох vepa'ihcbko: моей. cnottepirae-ться таке сахв»1дксшеккя у íxkhcheí ьаэкгчекЕД ÔJiOKcife у форм! Р.в. pîïKOHiuib в.р. найб1лъ~ предуктлвку-х структур-*2 teüxí,: ка
-G-1--íí - 63%. - 17?.; на -К-Е--£ - 67%. -Í£ - 33%; НЕ
-Еч-i —¿g - ВЪ%, -¿ - 15%; па -ск-к —£ - 70%, -i* - 30%; 0e3cyi>ÍKGHÍ ка - —- 57д. - 33%; 5e3cyïiKCKÎ на -i --lg - 76^, - 17д. Б огтанкьоку iffiîi Бхивзеться едина словоформа Е.р. is захщчйнкяк /Лсчей/. со стгкокгть
Ежкьаяня -¿ закхкчеккл чи íдекеii -ir у Р.в. иа'?ь п.p. за-декктъ е1д структурного ^ор'лзнта, £00К0ИаеТ2ЧКЭ1 cfcmbh?kk» чк ссхЕБХДнесгкосм б вегкук аделяткво;.'., акдентуацхйного чгнкхка, узусу /традкци/.
IbriüKO до ьдадятквх* ч.р. у ферм! кн. вгдгггптазгься сйкс-KiKif на -Ник-E, —ее—ь, -уж-к, —ут—Е, -ач-i. -n-i.
-IK-I, -ар-i. -yii-2, -ан-i. -сд-i. -ус-i, -ká-í, -yp-i, -cp-E, -eu-x, 0e3cyjíkckí па -е.. -i, утвзрект ei; назв огхб че предме-тхв /у ?.ь. - зак1нчекня -ix/: Цеяьтш-.ig /г!,79/, Ехлг;;1у Ai. 14/. Ьлузншхт- Ярд,225/. Токгдхв /Н.137/. Бп^птг /Ьк.8?7/, К?нгя:? /ГЖ,105/, Чернгд? /Чрк.357/, Kapyri? /Л,85/, Ка^екЬ /2т, 145/. Бхдмхккоьу парад игау апелятгахв t.р. у форглх ми. масть о*—
К он llîî. на -U-E, -ек-е., —гац—i, -ен-х, -ух-д. -ar.-e. -ур-г..-ex-E,
Сезеу£хксн1 нь -е, -i. що походить вхд наз* оехб або прелиеиг £.р. чг сехвбхдкоснт з kkw. /у р.ь. —¿ флекс!я/: Кугнгчог /£яп.345/, Лгчпк /К.74/. Екроккх Ктштдь /ТЛ1.135/, fe чух /Пл. В37/. Канат- /Пл.771/, Толочь Ддг.ЗЗа/.-Зозуль /Кв.275/.
£ÍjmÍHBDTbC£ Е ОСНОВНОМУ 3S ЗраЗКОК КВОЕЕНКМ EJ! СЛЯГ J! Г. Ii с. че п.р. oíikokíice на -к;-i, -кш-а, -иськ-^а. -а:-г, бегсуфхкс-Hi на -а /уТ.е. - закхнченнд/: Ноги? Отсхлта /5,90/. Моиа-стк^гсы /Тр.418/, Кргвкх Ксшн /^рк.541/, Озер /Н.94/.
Якло неголос задае на зекхнчсеня, то в Р.в. фхксуеться -г£ у назЕах кь -к-г, утворенкх ьхд апелятэтав ч.р. у q.opi:i ин. it í3 непрозорос секгантикос, на -ан-е, -ат-е. -уш-i: "irrkír, /Лг. 720/, кепл?нх5 /ке,Б49/, Бег.еснягхр /Чрк.351/, Бог^гтв/РЕ.НО/; якшо нагологска основа, то вгкв'геться флексхя: Лхсок /Чрг, 420/. ko.nrr¿ /л.97/, Еор'яг /е.60/, м-л.тга /бл,417/. у безсуфх-кенпх ойкояхцах на -ï, -i. ио не спхббхдносяться з апелятивалз:.
- u -
з яагслзшскгы эакгнюкяяч у Р.з. засвгачусться -in, якзз" чаго-•10с гад es яа основу, то «здпво вкияанпя -Л эгшпчеяня та -ta: ГузлЬ /TXi.131 /. Пс.;.г'клт'э /Ка,526/: láMl /См.242/. 233SE Л.-39/. ~7cr-:v.u:b - "vr.-.-v.- /Jîs.583: 575/.
•5лехс1я -in характерна для 1хлг;гсстх ойнонху.хв на -irr-i, ысулввс. впливаз доояомастична секаитсяа яазв ociö. для сйдо-ях.м.'з яа —ît—i /хоч-i iysKnicirys i нуль о го заяхята-ял як парада-льна/. для яазв на -ч-х: БячулЁр /См,240/, SoiexfonÍB /Дв.313/.
Бхлзпйсть оПконхглв на -н-и мае -i заяхичення Р.з.: 'Лозея ■•'Чрк.ЗЗВ/. Флехсхя -г? з'яйллаться, ягаю у :шпизсму сегментх основа ц'аязяз ополучання лрит слое них [хя]: Ёзахнхв /Чрк.478/.
Бхлтйитсть оЛксп1мхб at.р. на -я-а мае арикметкакову парадигму. Не зхдтвйрдгувть сяовсфгсмп ?.?,. хз фдоксхеп -oí /77%/ та '¿.в. хз закхяченням -|л /74?/: Ucv.i^ ■ -; Alps.238/. В СолсупхЗ /Ту,176/. Меяша частхна зхдмхнзэетьсд за ¿мекнгковхш типом. Вхд-яозхдяо сдово$орми Ï3 заяхпчеяням P.a. становлять 23*, тз íiSKcisB -i Н.э. - 26%: Sopmny /1?.577/, В Грубят /Чрв.542/.
Ойязяхмд ж.р. на -ii-я з основному вхзнанетоться як хменялка /-¿.Р.з. - 36%; -1 Я. и. - 92?/: Лопттьях /1т,551/, г -Ток;i /См. 251/, Спорадично зустрхяаитмя'нззви на -я-я з прякме-гнакоэсв дарадагасп /-of. Р.з. - 4%: -12 й.в. - 8%: Друдгяьс; /Кв.217/, 7 /Чр.ч. 272/.
БкЗхр словозмханох парадягмл c¿í:ouí\ííb х.р. sa -ов-а /-ев-а/. опевзляс, заказать вхд траджп /тл назза аовятста еубет2нтп!.у"вал?.оя, тл чх/. Ехльзхгть of.Koaiwra иг» зрраметяяяо-гагЗ тзя /-¿! -Р.в. - 88%: -tit H.a. - 3V%7: Serawroof /'За.725/. 7 "олодтвг* /Хек,922/. Чекгз чэстгна паза яа- -oa-V-es-V зхд-зазгеться .та хмеяндзз /-и Р.з. -122; -¿ У-в. - '«St/: С л?гох Задовя /?ря,599/. 7 Зтовх /Лз,351/.
ССЗ сЗкояхмхв я.р, тмвняиксЕОГО тяну - зай(51зз стабхль-яа у сучасях? украхяоькхй wosi«- Hi вазвг з незза-чнгт/гг Зсяе?:г»кв<я змхяани збергсасть в1дух:-:коеу параджггу старсукрахясьтат, а го se S дггяъоруоъдхх зйнояхмхв. ils стосусться' з -терсу чоргу назз х.р. яа -х-а. -зя-а. -ап-л. -аа-а. -в-а та беэсу$2:«:нях säscki-míb. Сдяс-асно ейкаяхмя л.р. 1 та 11"1 зхдахя не эхдрхзяявтзея зхд.мхяд~^.га вгд аделлтизхз х.р.. эхд якд2 • зоходлтз
-1Со з язгла сдхзвхдяосяться.
7 дасарташ! рхксуютьсл ^есгуваяня гелестгаг пздголооядд ззт—з у '.аядазс^гг с?гг-,;аят: основи, до зхдбувааться дви СЗ ой-
kqhíuíb сучаснох украхнськох иовь.
Ртдстаки та тзагалънекня. t 1. ССЗ oükoüímíb сучаснсх украхнзькох моде е sskohomípkoj: i opraitiiHZM продсвгенням ССЗ oííkchímíe староукрахиськох, а то ще й давкьорусько1 иовк, по в свос чергу баэуеться ка давягх слово,эмхннкх парадигмах хкеннгка та прикметняка.
2. Особливо tí с ней зв'язок, безпосгредкя сягдкосшйсть та настушхсть. незкачн1 smíiie у виборх ехэляковех флексхй спос— терхгаютъся шж ГСЗ давньоруськох та староукргпноько! аоь. Де сехдчить про те. шо пезнх ечемектг украхкськох як скреыох слов'якськох рсзвЕвадпся з 21, а деякх - пв з 1Х ст.
3. Становления сучаснох украхпсъксх ССЗ dííkokímíb здт.йсш>-ЕЕЛОСЯ ШЛЯХОМ рОЗПШрСЕНЯ Й ур.ЭСКОНй-ГгННЯ СТруКТурНИХ словозмхп-НЕХ тихкв давньоруськсх i:o?i:. У с ер i од до Х1У ст. фхксуеться 3S структурнкх типхв. у Х1У-ХУ ст. - 92. у сучасшй mobí - 17î.
■ 4. Суд.jксалъкг иарфемп oiir.onirir. прп CS БЕКонугть nessi гремгтичнх îyKxniï: вкнзувть на рхд. чрсло, еiдмгкок конкретнях словоформ тв тис вздмхнюванкя.
5. ССЗ ойконййв кае власнх спехитМчн! ркск, по сфсриува-дися протягом усього розеетку ykpaiесысох 1лзве: зскхнчеекя -е у формх Р.в. ебсолвтнох бхлыпостх 0?.r.0KÍKÍB ч.р. : -j в Д.ь. назг. ч. та с.p.; -X в И.в. назв ч.р. на -ськ/-гьх, -тагУ. ~ок, -кг.. -нее. -вт., -ух. -кськ-о. -очок; -X Tt г Ii.т.. назв ч. та с.р; заганчення -ig та -¿ у Р.в. ойконЪав п.р.; флексхх у
З.в. та -owy в м.в. oâkoeïmïb ч. та с.р. пршигетпякового ткцу.
Б. Протягоц стол1ть сформувалгся тенденшя залезнэст1 сл:~ b03kíhh0x .парадкгмЕ oükohíwíb В1д слозотв1рнзх иодел:. Ойкогп-ки. утворек1 иорфологхчпк,: способов, зпсвойеть ехдьйнкое! фле:-'-ciï Ьтруктурного ткну ncßiöHux деркват1в. На вхдмхнкову парадг-ivy о&кояхыхг, утвореннх семакткчнкм способов, вплевзс СЗ тьгг-
EEZ СЛХЕ.
7. ПсрХЕНЯНО Í3 ДВБНЬОРУСЬКОР та СТарОуКрЕХЕСЬКОЕ ,
розпкрЕвся спектр фзрмант1в, joü вялквеять на x.Euip конкретно: вхдихнкоеох флекси: -íb/-oe,-cb/. -nn/-iii/, -sib, -ськ/-зьг., -ськ/. -ок. -и*, -кгк, -ак. -к-о, -ук. -кськ-о, -енх-о. -очок -на закхнчення P.e.: -ськ/-зьк,-1П.к/, -ок. -у.к. -пик, -аг.. -уг, -еськ-о, -очог. - ка флексхс -т У..в.: -гсц-в. -ев-х. -кц-i.
-ЕСЬК-а, -7х-е. -1Ш-е. -жн-i. -ах-'д, -ур-К, -la-E--¿ -3EKÍE4e-
ння р.в.; -ич-i. -явк-е. -ак-ï, -ек-е, -ук-z. -ap-i. -ач-i.
-ай-i, -хй-:, -ур-Е, -ук-и, -ал-i, -аш-i. -E-i. -ус-i. -ив-i. -yp-i. -ар-E. -ec-i - флекс!! -Í£
8. Хстанкя у вибэрх заинчення е ознаков роз витку 8 удос-коналення ССЗ пхд в плие ом рхзно!/ан1тких чиннкыв. Генералхзайя одного з BapiaHTÍE Беде до стабЬязашд типу.
9. Bapi 8.ТИВЯКМЙ ланками ССЗ oSkohímíb найчастхше виступа-DTb: -а//-у Р.®.: -i//-у Ы.в. ohkohíkíb ч.р.. -íb//-Í Р.в. оЗ-kohímíe п.р., BEÖip íkíchhkkoboí чк прЕкметншс0в01 параДЕГни назв г.р. на -н-а/-н-я/. -0Е-а/-ев-а/. Лкференцхашя дублетннх флекс1й зумовдос до)анування эднхех з ни» причому imii флексы ке еетхсняються ловихств з уеттку, а лише звужувть сферу функ-пхокуваякя. Спорадично дублетнх áateiccxi засвздчуються паралель-но.
101 Вллкв скгн1фП{атквнох /дстопонхкно!/ семантики на ви-óip 51Д!гхнковэх флекс11 ойконхмхв- зумовлюеться антропонхмоц. назгов осзбн-чк предмета, що утримувть генетивне закхкчепня апелятива aöo казви íctote навхть пхсля ix 0HÍMÍ3aaií.
Поряг з пел у результат! десемантЕзадп он1ма вкбхр флек-?.в. оккопхмхе на -к-и, утворених вхд апелятивхв ч.р., складни: oSkohxkíe з глнцегга.! компонентом, тотоенем апелятиву, деяккх 0езеуф1кснЕХ oííkobímíb ч.р. та поххднкх вхд загальяих назв ч.р., но як гранило прнйцагть -у е P.e. , за еенятком ок-реми>: вхдадмв, ке залезать ид дотопонхмнох семантики, пьому слркяе еплке ССЗ окконхкхб як окремзго лекскчного пхдпласу.
П. Сгвгрлхння чк м'якхсть кхнцеЕЕх пркгслоснлх основа ой-kckí.'.úf зукоьлЕС з"хку мор^ологхчного статусу паралилл:. аере-^ ххд i i у ехлпоехдккЯ рхзковтд ьхдм1нюванчя. У сучаснхй украхн-ськхй 1л0ех сйкс-кшк на -n-i. -ец-í, -едь. -еп-я, -ц-е вхдьанюк:-тъся. за .».: • яу.п»: рархантзк: бгльза час ту на чазн ка -р - за твеэ-л:г.:, i.:eHL:a - за :.:'як:'.м; оГ:коях:.:к па -ар, -irp вхдмхнеються як агтелятаг-г м'яксх, твердо:, спорадично - м i как о i групг: ойконхмп з основог ча диплячкй мгазть p.^míkxoeí флексхх додхбеих алеля-
ТИЕХЕ.
12. 7 сучаснхй украхнськхй мазх назвЕ ч.р. на -1в/-ов,-ев/, -ек/-1н/. поэденок! с.р. кз -н-0 мэвть 1меНН2КОВЕЙ теп eíxmíkd-нання. Эйконхии с.р. на -ОЕ-е/-ев-е/, -ek-e/-íh-e/, -я-е/-н-е/ вхдмхкггться як прикл:етнкк;:. на•протввагу перходу 12-ХУ ст.
13. На СЗ oükohíwíe Едливають кагологування атовоформ та е?.ивання др1!йменнкка. Bin акцентуадх! залекить EKÖip -¿ фяексп
- и -
чк у Р.в. о&конхкхг п.р. на -к-и. утвореякх ехд апеляткви ч.р. чк неясного пэходхеняя, не -аз-и. -ег-е. -уЕ-х. безсуфхк-снкх незв на -и. -г, не спхеехдноснех з аделятЕЕ&да. Е одно-сгладоЕкх безсу$1ксних ойконхмах ягло каголос падае ка загднче-яня. то в V..е. засвхдчуетъся рлексхя -V. голх х кагодошека основа,, то в М.ь. вглваеться -х; а в Р.ь. -т.
Очевидно, у форьгх М.ъ. 13 држмеккг.ЕО^ .¡то оку.опхт. ч. ть с.р.,' со е1д1/1кПЕТЬСЯ як хменнккк, к есть зекхкченля -т.
14. Сйконхк^ сучаско! украхнсъкзх кэгс г. рампах недавно: парадигм?. /сккгулятиг.:-: оI чк плюргтит.нох/ пркта.;анк1 татл вока-гхчнх та консонантах явила: чергування тгердкх та и'яккх нхкае-в ях пркхолоенгас огноЕК. з из: к а [г?, [к;, [х: не гз'3. гд'].[с'3, чег— гувакня-гоз. Се3 з £ звука, Г11 в закрытому складх к СоЛ чх. се;
у ЫДКрЕТОМу, Е0Д0КГ.2КНЯ ИрЕГСЛОСНОГО £ я!кДХ ОСНОВУ..
Осковкх положения дисертапхх в 1д обращен: в таксх пуОл!ка-
пях:
1. Бквчення словозкхне топокхихв в курс! украхнськс! ио-вк //Усовершенствование учебво-ьэепктатеяьяогй процесса в свете ресенЕ?. ЬсесоЕзкого съезда работников народного образоьаквк: Тезиск научно-практической конференции молодых учених. - ?йгро-воград, 1989. - С.55-59.
£. ОсобЛЕьоет! ЕХДканХ'Еання топокз-ьл? Йровоградшняк // ?опэкхи1я Кхровоградшпж. - Кгровоград, 1990. - С.11-13.
Ъ. Особлиьост! вхдихнпвеннл дгослхг.нкх ой кончив I уграх:--еькн ков: //Актуалъкх проблей?. педегогхкх вггаох та середньох школг.: Тез г. наукояо: копференпхх. - К1ровоград. 1992. - С.1Б-1Ь
4. Значения систекк словозм1ни хменника в курсх 1стар11 укрглнськс1 иэвг //.Матерхалк вауково-ирактичнох кон;,ерекпх: "!Пдяхе реалхзаси Закону про коап г пхваенно-схкноку реп он: УкрыкЕ". - Херсон, 1994. - С.95-97.
5. Вхлмхнвванкя топоехм1в на -хы: у староукрахнсыий мое: 117-ХГ ст. //Проблем? регионально: ономастики: Тез»: допоЕ1дек х довхдоилень наукового семинару. - Них в, 1994. - С.1-2.
6. Роль семанткчксго факторе у вг.борх флехсхх -а//-у родового т,1дк1нке топоехмхв чолозхчого роду в староукрахнськхй чго-ех //Тезе Ьсеуягахнськсх науконох кон^ерекпхх "С-уннгпокальна секанткк* слсг'янських : германських ног". - Житомир, 1995. -
7. Ло проблеет. реког.етрукси гхдмхккових форм плсральних
топсттапа ~ ••гтаротяпахяськй могг X17-I7 столхть //Рексяструк-гззя: «гсжягвссгх поузсгяки: .Тезя доповгяей i повномлепь яау-.•совсгс cev:i~3P7. - Tîzïs. 1995. - С.1-2.
- 3. Лхкгэхстлт-та-т 3MICT донлття ."стакозлгння" мозясго яэл-■да -'/Су-асях лробдемя Яавчсувяс-Едховнсго гссодесу зн-шх та се-резпзо: днсля: Матертади дояэвтдеЯ яаухэво-зрактп^шо'х хок^ерен-uii iGKTCySiîTis i аспхрактта хиституту. - Кгровогсад. '995. -0.71-72.
9. SicTasp.a ''драктерястлка словосмгяз toüchxmíb на -ц-г ni едя ггриголосного та на -ап-я у старсукрахнськхЗ ucbí //Проо— лемя зхстагнох семанткк::: 'Матэрхали гсеукрахяськох лаукогох тонйзряяихх. - ляхз: КИТУ. 1395. - С.154-153.
10. Бдлиг. слсеогаорчого форманта топонхма на зн<3га рлек-ciï як актуальна тгройлема иовсзнавства //Актуальнх проблема TKpaiHCSKoro слозотвору: Матерхалл 111-i.t наукових татань, зрисгячеягх дач' .тех apoçecopa taana Новадзка. - ¿гвно-Фра?-?.1зсьх: Ягггй. 1995. - С. 19-20.
11. Зхдмхясганчя тспоихмхз на пэгтодосну + -я-а/-я-л/ з сучаснхй Txpaïacssia моах //Окэкгстяка схпажс слов'ян: Тгзн допсвхдей гаукэвого семхяару. -.ляхз. 1995. - 0.1-2.
'2. 2гдм1нвзгшня тспомхмхв Í3 оуфхксом -ов-/-ез-/ 7 ста-рсукрахпсьягЛ моет Х17-1У сталхгь //Сххдг-гсслсз'янслнх -лоен а ïx tcToniïVîOf.ry розгатку: Збхркял яауковхх поаш», прасвячеякх аам'лтх apotjeccpa Самхйленка G.П.: ч.1. - Зазррыяя: ЗЛУ, 19S5. -С. 38-1 01.
Î3. BIíuíhkobí рсрш ожралькхс тоаокхмхв у зтароузрахясь-sirt mg в i ÏÏ 7-77 cTMitb //Дослтдггпня з човознавст-а. т.1. -Лнхпросетроз'^к: РГагчатьнз хяига. '596. - О.З-'.О.
Н. Мсрсонологхчнх лваша при стсвоэмхнх гопсяхмхз узхахн-сы-сох мовз //Лослгдзеяяя з моЕознавстза. т.2. - Лнхпроггет-розськ: Назчалъяа книга. ÎS96. - С. 5-11.
55. Заргзнтпгсгь у axraissEasaz топснЪлгз yspaiscsxci мс— за //Z~олхдлсэння з ¡<сзсг.яавсгза, т.З. - Дагпрспасрсёськ: Назальна книга. ;SS6. - J.c-îO.
АННОТАЦИЙ
Авдеева С.Л. Становление системы словоизменения ойконзшов украинского языка.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ^'дологических наук по специальности 10.02.01 - украпнсж язык. Днепропетровский государственный университет. Днепропетровск, 1977.
3 работе исследуется процесс становления словоизменительных форм ойконимов украинского языка, опдсьшается система падежных парадигм названий населенных пунктов на материале Х1У-ХУ /в сравнении с древнерусским периодом/ и XX веков. Выявлено л проанализировано вариантность падежных форм, влияние на словоизменение ойконимов словообразовательного форманта, дсснсмасти-ческой семантики, исторической традиции, акцентуации, фиксируются чередования звуков в исходном варианте основы.
SUÍiJlHX
Avdeeva S.L. The formation o i the sysces о; дога-changing of oicÉonyms in tiie Ukrainian language.
Dissertation presented to acquire candiuace degree in pni-lology, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. Snipropet-rovsk State University, 1997.
The work is devoted to the studies ox the process of formation of the word-changing icras of oickonyns in the Ukrainian language, to the description of the systea of the paradigms of case in the names of the populated areas basing on the material of the I4-I5th (in the cocparison viith ancient Hussian. period) and the 20th centuries.
The author analyses the variabilities oí tne case ferina, the influence of the aord-forsaticn sufil:: on the sora-chang-ing of oickonyas, pre-onccastic semantic, niátono traditions, accentuation, states tne sound gradation in cr.e initial varían" of the atec.
Клзчов1 слова: система слоеозмхни /ССЗ/. слозозк1на /СЗ/. o3kohím. вхдмхнок, фяенс1я, структурной тип. гхдмхнкога парадигма. глп Е1дм1нювання. вархант зхдмхнгЕакпя.
Тишж ¿CjQ_ г.ЛшсБСГг.ад Центр оперативной печати.