автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Становление Вооруженных сил Украины: социальные и социально-психологические проблемы

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление Вооруженных сил Украины: социальные и социально-психологические проблемы"

г Г Г, ОД

\ Ч Ш-Ь

I V-

ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

АФ0Н1Н Едуард Андр1йович

СТАНОВЛЕНИЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ: СОЦ1АЛЬН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ

Спец1альн1сть 22.00.03 - соц!альна структура. соц!альн1 1нститути та соц!альн1 в1дносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора соц!олог1чних наук

Харк1в - 1996

ХАРЫВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

АФ0Н1Н Едуард АндрШвич

СТАНОВЛЕНИЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ: СОЦ1АЛБН1 ТА С0Ц1АЛБН0-ПСИХ0Л0Г1ЧН1 ПРОБЛЕМИ

Спец1альн1сть 22.00.03 - соц1альна структура, согцалып З.нститути та ссщальн! в1дносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора соцЮлопчних наук

XapKiB - 1996

Дисертац1ею е монсграф!я

Роботу виконано в Гнститут! соц1олог11 HAH Украгни

Науковий консультант: доктор ф!лософських наук,

член-кореспондент HAH Укра!ни, професор СОХАНЬ Л1д1я Васил1вна

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор соц!олог1чних наук.

МАКЕЕВ СерПй Олекс!йович доктор соц!олог!чних наук, професор СОБОЛЕВ Василь Олександрович доктор ф1лососфських наук, професор Л030ВИЙ BiKTop 0лекс1йович

Пров1дна орган1заи1я: Одеський державний ун!верситет

iM. I. Мечникова

"¿J^травня 1996 року о l^i

Захист в!дбудеться "0е г травня 1996 року о L-L годин! на зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 02.02.06 Хар-к1вського державного ун1верситету (3100"7. м. Харк1в, вул. Мироносицька, 1).

3 дисертац1ею можна ознайомитися у Центральна науков1й б1бл1отец! Харк1ЕСЬкого державного ун1верситету за адре-сою: 310077, м. XaoKiB, пл. Свобода, 4.

я 'Л

Автореферат роз1сланий "б*0' кв!тня 1996 року

Вчений секретар

спец1ал1зовано! ради Д 02.02.06 кандидат ф1лософських наук, доцент

I.¡.Шеремет

- 3 -

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальн!еть теми дисертац!йного досл!дження. Юридично задекларован1 6 грудня 1991 року (фактично ж утворен1 1з об'еднань. з'еднань 1 частин колишньо! радянсько! армШ Збройн1 Сили Укра!ни в1д першого дня свого становления опи-нились в умовах дедал! б1льш системно! сусп!льно! кризи. Що-найперше за цих умов виникае усв1домлення необх1дност1 зм1н державно! в1йськово-пол1тично! доктрини, з часом - економ!ч-них 1 техн1чних основ функц1онування та розвитку нового в1йська. I. нарешт!, з актуал!зац!ею духовного компоненту в1йськового життя криза набувае свое! системно! повноти, охоплюючи всю сукупн1сть в1йськово-соц1альних в1дносин. Характерно, що, власне, духовна сфера, яка, з одного боку, найповн1ше фокусуе в соб! всю складн1сть соц1альних протир1ч в армП, стае, з 1ншого боку, визначальним фактором впливу в ц!лому на стан справ в н!й. Адже саме духовн! чинники сво!м "нел1н1йним" характером дП 1стотно загострюють п!д час кризи "стар!" й "нов!" соц1альн1 проблеми армП - економ!чну 1 правову незахищен1сть особового складу, в тому числ! при зв!льненн1 в запас чи в!дставку; зростання к1лькост! пору-шень в1йськово! дисципл1ни та правопорядку; поширення у вшськовому середовищ! так званих нестатутних в!дносин; ухи-лення молод1 в1д в!йськово! служби; падшня престижу в1йсь-ково! служби ! армП в ц!лому як военно-державно! 1нститу-Ц11.

Не буде переб1льшенням сказати, що успадкований в1д колишньо! радянсько! армН "закритий" (позбавлений зовн1шн!х зв'язк1в) характер в1йськово-соц1альних в1дносин та в1дпо-в1дн! !м соц!альн1 механ!зми регуляцП повед1нки вшськово-службовц!в (передус1м позбавлений 1нтерес1в п1длеглого "ста-рий" механ1зм регламентованого примусу), власне, й коренять в соб! основн! чинники, що стають на перешкод! широким мож-ливостям реформування укра!нсько! армП на кращих нацЮналь-них 1 св!тових традиц!ях та новациях в галузх в!йськового буд!вництва.

Але глибинними чинниками перешкод на шляху становления нових ("в!дкритих") в!йськово-соц1альних в!дносин стають. очевидно, злам й тривала невизначенЮть як особист!сних, так

1 стереотипних ц1нн1сних структур, що складають соц!аль-но-психолог!чн! механ1зми формування св1домост1 1 повед1нки в1йськовослужбовц!в, морально-психолог1чно! едност! в!йська, його боездатност!.

1ншими словами, становления ново! в!йськово! 1нституц11 сучасно! Укра!ни - це е складне й багатогранне завдання для парламентер!. 1в 1 урядовц1в, генерал!тету 1 командир!в, осв!-тян 1 юнацтва, представник!в засоб!в масово! 1нформац11 1 широко! громадськост!. Проте ч1льне м!сце в цьому ряду пос!-дають науковц!, насамперед представники гуман!тарних наук. Адже нова сусп!льство, народжуван! сусп1льн1 в1дносини фор-муватимуть нову постать во!на, пол1тично, економ1чно, а головне - духовно все менш залежного в!д профес!йного нев1г-ластва чи свав1лля в1йськових командир1в 1 начальник!в. Тен-денц1я подальшого зростання почуття г1дност! в1йськовослуж-бовця не залишатиме 1ншого вибору, н!ж перех!д в1йськового управл!ння на нов! засади ! принципи, що спиратимуться на широке гуман!тарне знания, щонайперше - в галуз! в!йськово! психолог!! та соц!олог1!.

Отже, за цих умов актуальним стае теоретичне розв'язан-ня 1 практичне вир!шення в!йськово-соц!альних та соц!аль-но-психолог!чних проблем. Воно набувае роль пров!дного сис-темоутворюючого начала становления Збройних Сил Укра!ни, бо в!дкривае шлях до формування нових п!двалин св!домост! ! по-вед!нки в!йськовослужбовця, морально-психолог1чно! едност! нового в!йська, закладае гарант1! сходження вс1е! ц!е! 1нс-титуц!! до стандарт!в демократичного сусп1льства ! правово! держави.

М1ра наукового опрацювання теми. На фон! досить активного науково-соц!олог!чного воображения р!зноман!тних ас-пект!в сусп1льно! трансформацП кра!н СНД (I. Бекешк!на, Д.Видр1н, В.Волович. Л.Гозман, Е.Головаха, О.Донцов, Т.Зас-лавська, 1.Кон, Ю. Левада, В.Небоженко, 0.Оссовський, Н.Пан!-на, М.Попов, Ю.Прилюк, А.Ручка, Л.Сохань, В.Ядов та !н.) в гЦлому малодослШенимими залишаються особливост! транс-формац!йних процес1в в арм!!. Ще й дос1 не з'явилося жодно! в!йськово-соц1олог!чно! прац!, котра призвела б до такого сусп!льного резонансу ! впливу на буд!внвдтво арм!!, як поя-ва на Заход! п!сля "Велико! депрес!!" книг "Американський

солдат", "Профес1йний солдат", "Солдат 1 держава", "Акери-канський рядовий" та 1н. Ц1 досл!дження в1д1гра„~1 пом1тну роль у реформуванн! зах1дних арм!й: гармон1зацП в!дносин сусп1льства i армП, цив1льних 1 в1йськових; п1двищенн1 статусу та авторитету в!йськових; пол1пшенн1 орган1зац1йно1 структури кер!вництва збройними силами, профес1онал1зацП та адаптацП в1йськовослужбовц!в; посиленн1 бойово! та навчаль-но! мотивацП, ефективност! в1йськово! д1яльност1 тощо. Молена лише додати, що т1льки в США протягом 50-х - 60-х рок1в опубл!ковано близько 200 наукових праць з в!йськоео1 соц!о-логП (С.Стоуфера, М.Янов1тца. Р.У1льямса та багатьох íh. ), як! значно вплинули на долю реформ, що 1х зазнали, особливо у Шслявоенний пер!од, армп США, Канади, Шмеччнни, Вели-кобританП, IcnaHii та 1нших кра!н Европи. Щлком нев!домими залишаються поки що ц1 здобутки для в!тчизняно1 в!йсько-во-соц1олог1чно! науки i практики.

Ситуац!» ж, яка склалася навколо в!тчизняно! з1йськово-соц1олог1чно1 проблематики, досить ярко 1 переконыво харак-теризуе той факт, що майже до останнього часу ця галузь i в ц!лому культура в!йськово-соц1олог1чних досл1джень в1дпов1-дали xi6a що р!вню "репрезентативно! культури" (за М.Поповичем). Адже досл1днидьк! функцП галуз! представляла в систем! радянського военного в!домства лише едина (до того к не за прямим cboim призначенням) кафедра в1йськово! педагоПки i психологИ ВПА ЗС СРСР ím.B. I. Лен1на. Зд1йснен1 еп1вроб1т-никами ц1е! кафедри (А.Барабанщиковим. В. Давидов:::-!, Н. Коню-ховим, Н.Феденко та 1н.) протягом 60-х - 80-х рок-в досл1д-ження якщо й торкались 1нколи предмету в1йськово! соц!оло-ril, то вони переважно мали локальний, часто-густо неприхо-вано кон'юнктурний характер, покликаний "заспокоюЕати" пол1-тичне та военне кер!вництво крагни чи обслуговуватл обмежен! потреби п1дготовки военних наукових кадр1в.

Кр1м того, надто "закритий" характер радянсько! в!йсь-ково! системи не т!льки не сприяв сп1впрац1 mík в!йськовими i цив1льними фах1вцями, але й ц!лком виключав можливЮть по-ширення будь-яко! в1йськово-соц1ально! 1нформац1! серед гро-мадськост1, чим унеможливлював розвиток в1йськово-соц1оло-г1чних досл!джень.

Лише з початком так звано! "перебудови", i особливо

п1сля утворення на теренах колишнього СРСР суверенних держав 1 нац1ональних Збройних Сил, предметом гострих пол1тичних дискус1й 1 водночас наукового осмислення постало визначення военно! доктрини ново! арм!! (Д.Видр1н, А.Данилевич, 1.Гав-риленко, А. бгоров, М.Ковальський, М.Кононов, М.Мельник, С. Пирожков, Л.Тупчиенко та 1н.), а також И функц!й як соц1-ального !нституту, котр1 у своему зд1йсненн1 поеднують два принципових момента - д1яльн!сть по запоб1ганню в!йн! та здатн1сть в1двернути агрес!ю.

На основ! в1тчизняного та заруб1жного досв1ду науковц! намагались в1дпов!сти в ц1лому на питания: як вищезазначена функц1ональна дво!ст!сть позначаеться на особистост! в!йсь-ковослужбовця, а також на взаемод!! арм!! 1 сусп1льства (П.Гарс!я, А.Данилевич, А.бгоров, К.Кизюк Ю.Кост!н, С.Курен-ков та !н.); що являе собою сьогодн! арм!я в соц!альному план!, якими е II внутр!шн! проблеми 1 труднощ1, м!сце та роль армII в сусп1льств! (бгоров Л., В.Кирилл1н, В.Колбен-ков, Р. Кембелл, ¡.Маккихен, 1.Рековська. М.Топалов та !н.). Ц! публ!кац!1 суттево доповнювали дан! конкретних соц!оло-г!чних досл1джень (А.Бутко, С.Белановський, В.Козлов, А.Лу-тов!ков, Ю.Макагон, В.Мансуров, С.Марзаева, С.Маслюк, В.Перевалов, П.Повесмо, I. СущЦев та !н.).

Сплеск напочатку 90-х рок!в демократичних рух!в в кра!-нах СНД привернув увагу досл!дник!в й до процеспв демократи-зацП в армП, але чи не найб!льший !нтерес викликали вже в той час проблеми соц!ального захисту в1йськовослужбовц!в (А.Александров, В.Бровк!н, е.Величко, В.Воробьов, 1.Далов, В. Кут!щев, Н. Скрипченко, С.Шаменков, В. Шаповал та !н.). В контекст1 цих досл!джень зроблено перш! спроби визначити правовий статус ! гарант!! правового захисту особового складу армП (В. Ан!с1мов, В.Бахарев, В.Бобренев, е.Коффман, Г.Лоза, В.Мух1н, В.Стрекозов та 1н.). П1д гаслами необх1д-ност! демократичних перетворень в армП розглядались й деяк! соц!альн! проблеми, зокрема: соц!ально-економ!чного захисту в!йськовослужбовц!в (б.Далов, В. Змеев, А.Колом!йцев, В.Му-х1н, Г.Федоров), нестатутн! в!дносини, що набувають поширен-ня в арм!! п!д час сусп!льно! трансформацН (В.Ан1с!мов, В.Буев, Ю.Дерюг1н, А. 1ванов, В.Кириллов, С.Марзаева, Л.Мики-тинський, Т.Образцов, М.Пастернак, А.Уколов). При розгляд!

соц!альних проблем авторами на окремих прикладах робилися висновки щодо послабления в ц!лому морально-психолог1чно1 ст!йкост1 в!йськових колектив1в (В.Альошенкова, Г.Андреев, М.Дяченко. А.К1нсбурський, В.Крисько. Т.Лебедева, В.Мух1н, С.ощурков, М.Топалов).

В багатьох роботах доводиться необх!дть реформування армП 1 в першу чергу в1йськово-соц1ально! пол!тики (В.Ан1-с1мов, М.Борчев, В.Ворон1н, Л. 1вашов, Б.Макеев, В.Чорний та 1н.). В цьому контекст!, зокрема, полем!зуеться проблема рекрутування до в1йська (Г.Андреев, О.Горобцова, В.Дян!н. М.Зайцевський, А.Кокор!н, А.Конушк1н, С.Кут!щев, А. 0вечк1н, В.Рязанов. М.С!маков), а також проблема сп!вв1дношення св!-тового, радянського та выкинутого в останн!й пер!од ЮТорП наЩонального досв!ду 1 традиц!й у бугцвництв! збройних сил.

В ц1лому вищезазначен! досл1дженяя (переважно рос1йсь-ких автор1в) надають достатньо широке уявлення про спектр актуально! в1йськово-соц1ально! проблематики пер1оду сусально! кризи. В той же час практично в1дсутн! под!бн1 роз-робки в!тчизняних автор!в. Чи не першим з них стало дисерта-ц!йне досл!дження. що його завершив у 1995 роц! по тем! кан-дидатсько! дисертацП В. Галеев.

Таким чином, ц1лком широка 1 разом з тим не системати-зована пал1тра досв1ду наукового вивчення в1йськово-соц1аль-них проблем, в1дсутн!сть ц1л!сного концептуального осмислен-ня одн1е1 з найважлив1ших державних 1нституц1й - армП, що переживае водночас трансформац1ю 1 становления у нац1ональ-но-культурному середовищ1 Укра1ни, -,законом1рно актуал1зуе потребу узагальнення перших наукових здобутк!в 1 разом з тим сходження до системоутворюючих основ И функц!онування 1 розвитку.

Мета 1 завдання досл!дження. Виходячи з концептуального п1дходу, в якому головною постаттю в систем1 в1йськово! ор-ган1зац11 стае особа в1йськовослужбовця, основною метою дос-л1дження е визначення структури 1 динам1ки повед!нки в1йсь-ковослужбовц1в в умовах становления Збройних Сил Укра!ни.

РеалХзащя мети дисертац!йного досл1дження спричинила розв'язання наступного комплексу оснозних завдань:

- теоретико-методолог1чне обгрунтування концепцП опти-м!зац11 нормативного регулювання 1 саморегулювання поведгнки

в1йськовослужбовця в умовах перех1дного стану сусп1льства;

- розробка типологП нормативно! повед1нки в!йськовос-лужбовц1в строково! служби;

- обгрунтування напрям1в 1 розробка метод!в д!агностики та соц1ально-психолог!чно! корекцП дев!антно! повед1нки в1йськовослужбовц!в строково! служби;

- соц!ально-психолог!чний анал1з проблем профес!йно! реадаптац!! кадрового складу збройних сил.

Джерела та емп!шчний матер!ал досл!дження. Протягом 1992- 1994 рок1в автор, як один з кер!вник1в 1 в1дпов1даль-них виконавц!в, брав участь у проведенн! 1нститутом соц1оло-rii HAH Укра1ни соц1олог!чних досл1джень, присвячених проблемам становления Збройних Сил Укра!ни. Низку спец1альних досл!джень з ц1е! ж проблематики зд1йснено за програмами 1 П1д - кер1вництвом автора на замовлення м1жнародного фонду Дж. Сороса та з власно! Шц!ативи. В ц!лому було п1дготовле-но 1 проведено 5 соц1олог1чних досл1джень, до програм яких долучались спещально розроблен! психолог1чн1 тести, опитано понад 5 тисяч в!йськовослужбовц1в, як1 за в!ком, нац1ональ-н!стю, осв1тою, вислугою рок1в, званиям 1 родами в1йськ реп-резентували особовий склад Збройних Сил Укра1ни. Результата цих досл1джень, а також узагальнення 1 концептуальне осмис-лення досв1ду заруб1жно! та в1тчизняно1. загально! та в1йсь-KOBOi соц1олог11 у вивченн! поставлено! проблеми склали ем-п1ричну та теоретичну базу дисертац!йного досл1дження.

Основн! результата та новизна. Наукова новизна загаль-ного результату досл!дження зумовлена як1сно новим (перех!д-ним) станом сусп^льства i в!дсутн!стю теоретичного досв1ду вивчення специф1ки створення збройних сил держави шляхом Ix ц1леспрямованого реформування в!дпов!дно до прийнято! военно! доктрини. Актуальне загальнотеоретичне завдання, що пос-тае перед в!йськово-соц1альною наукою Укра!ни 1 вимагае вра-хування багатьох аспект1в 1 фактор1в, вир1шено на основ! концептуального тдходу, зг1дно з яким головною постаттю, що впливае на ycnlx розбудови нацЮнальних збройних сил, е особа в1йськовослужбовця. Новизною в реал!зац1! цього п1дходу е не лише м1ра заглиблення в об'ект досл1дження - арм1ю, але й широка комплексна постановка ! розробка проблем становления ц!е! державно! !нституц!! в нових сусп!льно-!сторичних умо-

вах. коли основним суб'ектом соц1ально! д11 стае особис-т1сть. В1дпов1дно до визначеного п!дходу:

- вперше у в1тчизнян1й в1йськово-соц!олог1чн1й науц1 розроблено концепц1ю оптим!зац11 нормативного регулювання 1 саморегулювання повед!нки в1йськовослужбовц!в, що е единою методолог1чною 1 методичною основою вивчення 1 розв'язання р1зноман!тних соц!альних та соц1ально-психолог!чних проблем сучаснох украХнсько! армП, а також д!агностики, корегування й оптим1зац11 повед!нки в1йськовослужбовц1в за умов транс-формацИ та становления вШська;

- обгрунтовано основн! принципи оптим1зац11 процесу регулювання 1 саморегулювання повед!нки в!йськовослужбовЩв -рац1ональн!сть д1й суб'ект!в управл1ння. стаб!льн1сть мо-рально-психолог!чного стану в!йськових колективхв, передба-чення опору командно-адм!н1стративному тиску, соц!альна ефективн!сть управл!ння, - як! релевантн! за умов д!1 на так званн! точки впливу, зн1мають конфл1ктн1сть м!ж коротко- та довгостроковими ц!лями системи, усувають можливе поПршення стану системи в раз1 стих1йного або тривало в!дсутнього зов-н1шнього втручання;

- встановлено, що ступ!нь адаптацП в!йськовослужбовц1в до умов 1 вимог в1йськово! служби та, в!дпов1дно, ргвень в1йськово! дисципл!ни прямо залежать в1д того, наск!льки в1йськово-соц1альн1 норми, передус!м статутн1 вимоги, зб1га-ються 1з ц1нностями соц!окультурного середовища, а також з щнностями, що 1нтер1ор1зован1 в!йськовослужбовцями в проце-с! соц1ал1зацП. Розб1жност1 м1ж цими регулятивними структурами, власне, й породжуить чисельн1 м!жособист1сн1 конфл1кти у в1йськових колективах або родинному житт! в1йськовослуж-бовц1в. В межах 1ндив1дуальност1 вони багато в чому спричи-нюють повед!нку самов!дсторонення особи, И схильн1сть до зловживання алкоголем, наркоманИ, готовн!сть до втечЗ., за-колоту й 1нших форм групово! чи 1ндив1дуальн01 дезорган1за-Ц11;

- визначено тенденц1ю до зростання розб!жностей м!ж "де-юре" 1снуючими в регулятивному комплекс! армИ нормами (в!йськового законодавства, статут1в, 1нших п1дзаконних ак-т1в та розпоряджень, культивованих традиц1й, звич!в, ритуа-л!в тощо) 1 тими, як! ще народжуються, але вже "де-факто"

- и -

- розроблено типолог1ю дев1антно! повед!нки в1йськовос-лужбовця строково! служби залежно в!д соц1ально-психолог!ч-них якостей особистост1, що визначають характер соц1ально! повед!нки за екстремальних умов, ознаки яких набувае ситуа-ц1я в арм1! за умов сусп!льно! трансформацП;

- вперше у в1тчизнян!й практиЩ проведено комплексне досл1дження соц1ально! повед!нки в!йськовослужбовц1в кадрового складу збройних сил п!сля виходу в запас (або у выставку), п!д час якого визначено коло основних проблем, що виникають в умовах масового скорочення збройних сил; спрог-нозовано обсяги 1 масов1сть процес1в 1 явищ. що досл!джува-лись; доведено необх!дн1сть широкого впровадження психоко-рекц1йно! роботи з ц!ею категорию громадян та визначено II основн! напрями.

Практична значим!сть досл!дження. Розроблена 1 емп!рич-но обгрунтована в дисертацП концепц1я оптим!зац!1 соц!аль-но! повед!нки в1йськовослужбовц1в, запропонована система по-казник1в 1 фактор!в, що II утворюють, а також результата анал!зу емп!ричних даних дають змогу не т1льки виявити ! вжити практичних заход1в щодо подолання актуальних сощаль-них та соц1ально-психолог!чних проблем реформаторського ета-пу становления Збройних Сил Укра1ни, але й окреслити основн! тенденцП ! детерм!нанти розвитку ц!е! шституц!! на майбут-не.

Результата ц1е! роботи ц!лком можуть стати основою для проведения систематичних в!йськово-соц!олог1чних досл!джень в укра!нськ!й армИ. Використана в програм! соц!олог1чного опитування (на одному з етап!в досл1дження, в 1993 р.) "6в-ростандартна методика" дае можлив!сть зд1йснювати у подаль-шому як мон!торингов1, так ! пор!вняльн! досл!дження щодо стану соц!альних процес!в в укра!нськ1й армН та арм1ях кра-1н НАТО, що набувае для Укра!ни особливо! ваги з огляду на II участь у европейськ!й програм! "Партнерство заради миру".

Тендещця до розвитку демократичних процес!в в Укра!н1 утворюе позитивну перспективу використання результат1в дос-л1дження цих процес1в в армИ для практичного вир1шення та-ко! сусп!льно важливо! проблеми, як встановлення громадянсь-кого контролю над арм!ею. Зокрема, йдеться про назр1лу потребу широко! п!дготовки експерт!в з в!йськово-соц!ально!

проблематики 1з складу науковц1в, журнал1ст1в, представник1в р1зних г1лок 1 р1вн1в влади, а також д1яч!в пол1тичних та громадських орган!зац1й 1 рух1в.

Зрештою, недостатня забезпечен1сть в!йськових навчаль-них заклад1в. фах!вц1в 1 командир1в Збройних Сил Укра1ни на-уковою 1 методичною л1тературою з в1йськово-соц1ально1 проблематики дають пШтави спод1ватись на безпосередне викорис-тання результата досл1дження як в навчальн!й. так 1 в1йсь-ково-практичн1й д1яльност1.

Апробац1я результат^ досл!дження. Монограф1я, що е ди-сертац1ею, обговорювалась на зас1данн1 в1дд!лу соц1альних програм 1 проект1в 1нституту соц1олог11 HAH Укра!ни 1 була рекомендована до захисту. Ii головн! тези були апробован1 на таких наукових конференц1ях i симпоз!умах: Сьомий з'1зд то-вариства психолог!в СРСР (Москва, 9-10/04/1989 р.), Респуб-л!канська конференц1я "Шляхи розвитку соц1ально-економ1чного 1 науково-техн1чного прогресу союзних республ1к" (Каунас, 15-16/06/ 1989 р.), Шжнародна конференц1я "Нац1ональна без-пека суверенних держав" (Кихв. 5-6/10/1991 р.), М1жнародна конференц1я НацЮнальна безпека Укра1ни (12-14/02/1992 р.), М1жнародний сем1нар "Катастроф1чн1 явища радянського сус-п!льства та самосрган!зуюча повед1нка соц!альних систем (Кихв. 6-11/09/1992 р.), Всеукра!нська конференц1я "Св1т, що зм1нюеться, та проблеми гуман1тарно! осв1ти у вищ1й школ1" (Бердянськ, 9-12/09/1992 р.), Всеукрагнська конференц1я "1н-телектуальний потенц1ал нацП та перспективи його викорис-тання для побудсви економ1ки та осв1ти Укра1ни" (Ки!в, 21-22/10/1992 р.), М1жнародна конференц1я "Проблеми розвитку соц1олог11 на сучасному етап1: Теоретичн1 та методолог1чн1 питания" (КИ1В, 31/03-4/06/1993 р.), Круглий ст1л "Соц1альн1 проблеми багатод!тних с1мей" (Ки!в, 11/10/1993 р.), М1жна-родний сем1нар "Права людини у в1йськово-правових системах" (Ки1в, 5-9/09/1994 р.). Друга школа молодих соцЮлоПв Укра-1ни (Бердянськ, 12-18/09/1994 р.), Зас1дання укра!нсько1 еколог1чно! АкадемП наук (Харк1в, 10-15/10/1994 р.), Шжнародна конференц1я "Проблеми та перспективи становления Евро-пейсько! безпеки: шляхи разом" (Ки1в, 26-28/10/1994 р.), М1жнародний сем1нар "Майбутне укра!нсько-американських в1д-носин" (КИ1В, 5-7/12/1994 р.), Шжнародна конференЩя "Арм1я

1 духовн!сть: свобода сов1ст1 та в!ровизнання" (Ки1в. 2-4/03/1995 р.), Круглий ст!л "Укра!нське в1йсько та в1йсь-кова ел1та" (Ки1в, 31/03/1995 р.), Круглий ст1л "Закон про об'еднання громадян" (Ки1в, 23/04/1995 р.). М1жнародний се-м1нар "Фактори пол1тично! стаб1льност! в кра!нах з перех!д-ною економ1кою" (Ки1в, 4-5/05/1995 р.).

Результата досл!джень демонструвались окремою експози-ц1ею на виставц! науково-техн1чних досягнень з питань забез-печення обороноздатност! та безпеки Укра1ни (Ки1в, с1-чень-лютий 1994р.). На 1х основ! п1дготовлено ряд 1нформац1й для М1н1стерства оборони та 1нших владних структур Укра!ни, вони регулярно висв1тлювались у прес1, на рад1о 1 телебачен-н1, використовувались п!д час п1дготовки лекц1й для фах1вц1в виховно! робота М1н1стерства оборони та МВД Укра1ни. Позиц1я та висновки автора знайшли свое вт1лення у проект1 закону Укра!ни Про статус 1 правовий захист учасник1в в!йн та чле-н1в 1х с!мей, який п1дготовлено на замовлення Сп1лки во1-н1в-1нтернац1онал!ст1в Укра1ни.

Дисертац1я складаеться 1з вступу, шести розд1л1в, вис-новку, б1бл1ограф11 та додатк1в, в яких подано 1нструмента-р1й 1 соц1ограф1чн1 матер1али досл!дження.

II. ГОЛОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

У вступ! м!ститься виклад актуальност! теми дисертацш-ного досл1дження та обгрунтовусться узагальнена структура отриманих результата.

У першому розд!л! "Стан в!йськово-соц1альних проблем" анал1зуються л1тературн1 джерела 1 багатоман!тний спектр сусп1льно1 думки щодо в1йськово-соц1ально1 спадщини колишнь-ого СРСР, даеться пор1вняльний анал1з даних конкретних в1йськово-соц1олог1чних досл1джень, що 1х було здШснено в РосП та Укра1ни у перш! роки становления нацЮнальних Збройних сил, а також обгрунтовуються програма, мета 1 зав-дання досл1дження.

В л1тератур1, що характеризуе спадщину радянсько! арм11 зазначаеться, зокрема, що критичний п1дх1д як пост1йний фактор самоанал!зу 1 зворотного зв'язку не був притаманний ко-лишн1й в1йськов1й структур!. Фактично не було практики, роз-

повсюдження чи оприлюднення в сусп1льств! будь-яко! в1йсько-во-соц1ально1 1нформац!1. I це зрозум1ло, бо арм1я була символом зовн1шньо! могутност1 супердержави. до того ж, в раз1 необх1дност1. вона використовувалась для забезпечення внут-р1шнього порядку в держав!. Лише з початком перебудови в!д-булися певн! зрушення, як! в1дкрили громадськост! реальний стан справ. Виявилося, що в сусп!льств! !снують протилежн1 думки щодо шлях!в розвитку 1 майбутнього арм!1 як соц1ально-го 1 державного !нституту. щодо II завдань та 1стор!1. Воче-видь заявила про себе потреба негайного розгляду складних проблем трансформацП 1 реформування в!йська, особливо його соц!альних та соц!ально-психолог!чних аспект1в, адже ! осо-бист!сть, 1 соц!альне середовище, 1 сп!лкування в!йськовос-лужбовц1в е нев1д'емними в!д загальнодержавно! спрямованос-т!, в1д тенденц!й розвитку сусп!льного життя, в!д ставлення населения до сво!х захисник!в.

Але передус!м процеси перебудови порушили непохитн! колись в1йськово-пол!тичн1 засади !снування армП. Фактично наступальницька концепц!я почала поступово зм1нюватися на оборонну. I чим дал1 проявляла себе економ!чна криза, неспо-роможн!сть держави утримувати могутн!й ВПК 1 велику арм!ю. тим очевидною ставала на користь ново! доктрини сусп!льна думка, яка позбавлялася стереотипу !мперського мислення. Набирала сили тенденц!я критичного переосетслення ! зм!н щодо оц!нок участ1 збройних сил в АфганЮтан! та в !нших малов!-'домих в!йнах, в яких СРСР брав участь Шсля Велико! В!тчиз-няно! в!йни. Шд сумн1в ставилися нев1дворотн1сть грома-дянсько! в!йни. необх1дн!сть багатом1льйонних людських жертв п!д час Велико! В!тчизняно! в!йни, компетентн!сть головноко-мандуючих Радянського Союзу тощо.

У зв'язку з серпневими под1ями 1991 року у прац! анал!-зуеться ситуац!я до 1 п!сля появи на терен! СРСР нових суве-ренних держав та !х збройних формувань. П1д кутом зору про-тиборства м!ж старими ! новими тенденц!ями у галуз1 нац!о-нально! безпеки розглядаються актуальн! на той час проблема колективно! безпеки (або неучаст! у блоках 1 вШськових об'-еднаннях), необх!дн1сть структурно! ! ц!льово! перебудови армП/ можлив!сть путчу ! в!рог!дн!сть участ! в ньому в!йсь-кових сил, перспективи продажу озброення 1 в1йськових техно-

лог1й за кордон, проблеми в1йськового бюджету 1 конверсП в1йськово-промислового комплексу, а також проблема так зза-них нестатутних в!дносин, яка за к1льк1стю публ!кац!й 1 гостротою полем1ки переб!льшила нав1ть так! першорядн1 проблеми, як соц1альна незахищен!сть в!йськовослужбовц!в та чле-н!в !х с!мей, зниження престижу в!йськово! профес!!, трудно-щ! призову 1 комплектування збройних сил, боездатн!сть арм!! тощо.

За лог!кою даного досл!дження важливого значения набу-вають думки в1йськовослужбовц!в про сучасний стан збройних сил, взаемини народу ! армН, дисципл!ну 1 ставлення до служби. Ц! питания анал1зуються в робот! на матер1алах зд!йснених протягом 1992-1994 рок1в соц!олог!чних опитувань в Рос!! ! спец!ального експертного опитування 1992 року в Укра!н!.

Зокрема, опитування в Рос!! засв1дчили трансформации 1 зм!ни мотивац1йно! структури особового складу арм!!. Зам!сть пан!вного колись патр!отичного мотиву вибору професП в ц1й структур! на перше м!сце постають мотиви матер!ального зм!с-ту: перспектива досягнення забезпеченого матер1ального становища, одержання додаткових матер!альних ! соц!аль:-:их п!льг, осв!ти ! спец!альност1, яке в цив1льних умовах е б1лыи складним. Зазначен! зм!ни мотивац!! в1йськово! слунби 1 одночасно звужен1 можливост! задоволення особист!сних потреб в!йськовослужбовця посилили дисципл!нарн! проблеми в армН (недбале ставлення до виконання службового обов'язку, пияцтво, зап!знення ! нез'явления на службу, розкрадання в!йськового майна тощо), ур!зноман!тнили практику нестатутних в!дносин (протекц!он!зм ! кум!вство), перетворивши по*е-куди с1мейн! традиц!! служби у в!йську на кланову форму Шдтримки протиправних д1й молодих в!йськовослужбовц!в з боку !х впливових родич!в, знайомих, батьк1в, додали нозих форм злочинност! в армН (казармений рекет, торговля зброею тощо), сформували нов1 мотиви служби (найманцями в кра!нах, де в!дбуваються збройн! конфл1кти) тощо. Невпевнен1сть 1 по-чуття соц!ального дискомфорту, що його зазнав кожей воський з десяти в!йськовослужбовц!в у перех!дний пер!од !снувакня Збройних Сил РФ, зб!льшили к1льк!сть тих, хто на знак протесту виявив готовн!сть п!ти у в!дставку або взяти участь у

д1ях на захист сво!х прав.

Розвиток взаемин м!ж цив1льним населениям 1 арм1ею опи-тування в Рос11 засв1дчило в ц1лому як сприятливу тенденц1ю. В той же час е випадки негативного ставлення м1сцевого населения до масового заселения демобШзованими в!йськовослуж-бовцями з с1м'ями окремих населених пункт1в 1 район1в. Особливо це дратуе людей старшого в1ку, як1 саме з цими фактами пов'язують зростання ц1н на м1сцевих ринках (через вищу ку-п1вельну спроможн1сть в1йськовослужбовц1в) чи несправедливий розпод1л житла.

Експертне опитування, зд1йснене в Уяра!н1, як 1 результата досл1джень в РосН, засв1дчило, що украшська арм1я пе-ребувае сьогодн1 разом з ус1м сусп1льством на етап! перех1д-ного пер1оду 1стор1!. Але глибинний характер сусп1льно! трансформацН набувае тут особливого драматизму, оск1льки заторкуе притаманну ц!й 1нституц1! природу регламентованого примусу. Посилення трансформаЩйних процес1в в арм11, за-гострення кризи И ц1нн1сно-нормативних систем порушуе при-родний механ1зм в1дтворення вз1рц1в як пост1йно д1ючо! й 1н-тегруюючо! частки св1домост1 1 повед1нки в!йськовослужбов-ц1в, морально-психолог!чно! едност1 в1йська, його боездат-ност1.

Такий результат е законом1рним, оск1льки арм1я - це со-ц!альний 1нститут сусп1льства, в н1й як у дзеркал1 в!дбива-ються вс1 болюч1 процеси та суперечност!, як1 дестаб!л1зують сусп1льний стан, породжують соц1альну напружешсть, дезорга-н1зують соц1альну повед1нку велико! маси людей. Успадкован1 Збройними Силами Укра!ни протекц!он1зм, бюрократизм, форма-л1зм тощо, а також породжен1 перех1дним станом соц!аль-но-правова незахищен!сть вс1х категорш в1йськовослукбовц1в, низький р1вень !х матер!ального забезпечення, пад!ння престижу армИ, в1йськово! дисципл1ни, - все це разом посшгое дестаб1л1зуючий вплив на в!йськову структуру, зумовлюе р1зке в!дставання в ц1лому процес1в реформування арм1! в1д об'ек-тивних вимог сьогодення. Йдеться насамперед про впровадження принципово нових засад побудови збройних сил - в!д в3.йсько-во! доктрини до комплектування 1 морально-психолоПчно! п1д-готовки кадр1в.

За цих умов основоположними засадами стаб!л1зац1! ситу-

ацП в армП стають кехан!зми регуляц11 та саморегуляцП по-вед1нки в1йськовослукбовц1в. Саме це й п!дтвердило експертне опитування в1йськовослужбовц!в укра!нсько! армП. Зокрема, узагальнення його результат!в дало змогу виявити в наявн1й проблемн!й ситуац!! найб1льш вагом! 1 впливов1 протир1ччя м1ж:

а) об'ективною кеобх1дн1стю оборони суверенно! держави, захисту I! кордон!в та небажанням досить значно! частини молод! служити в збройних силах;

б) назр!лою потребою створення профес!йно! армП, зап-ровадження контрактно! служби та неп!дготовлен!ста сустль-них !нститут!в, в тему числ1 ! збройних сил, а також молод! до переходу на нов! засади комплектування Збройних Сил Укра-!ни;

в) об'ективною тенденщею до демократизацИ збройних сил та низьким р!Енем готовност! кадрового складу армП ефективно виконувати сво! обов'язки за умов демократизацИ;

г) жорсткими 1 зростаючими вимогами до р1вня осв!ти в1йськовослужбовця, його загальносв!тоглядного розвитку, профес!йно!, правово! та морально! культури, з одного боку, та нев1дпов!дними якостями особового складу збройних сил - з шшого;

д) шституцЮнальною потребою неухильного виконання нормативних вимог, особливо статутних, недосконал!стю систе-ми нормативного регулювання в армИ в ц1лому та п1двищенням р!вня самосв!домост! в!йськовослужбовц!в, зростанням почуття особисто! г1дност1, розширенням можливостей вибору тип!в по-вед1нки, способ!в зир!шення завдань, як! постають п!д час виконання в!йськових обов'язк!в.

Таким чином, матер!али, одержан1 внасл1док анал!зу результат експертного опитування, вказують на !снування в арм!! широкого спектра проблем, як!, з одного боку, стосу-ються особистих !нтерес!в в!йськовослужбовц!в, а з !ншого -державних !нтерес!в Укра!ни. Очевидно, що розв'язання Щл1с-ного комплексу соц!альних 1 соц!ально-психолог1чних проблем, як1 нагромадились, е основною умовою усп!шного проведения демократичних реформ, що, в свою чергу, сприятиме п1двищенню боездатност! збройних сил та профес1онал!зму в!йськовослуж-бовц!в.

- 18 -

Як зазначено вище, дисертацШне досл1джекня побудовано на концептуальному п1дход1, в якому головною псстаттю в систем! вШськово! орган!зац1! вважаеться особа н.йськовослуж-бовця, його повед1нка в умовах трансформац!! сусп1льства 1 арм!!. Концептуально при цьому соц1альну повед!нку особис-тост! розглянуто в аспектах реально!, оптимально! та реально! моделей !! реал1зац!1. Визначено також, що овальна тгове-д1нка - це емп!ричне ф!ксування д!йсно! повед!г::-:и. Огмхмаль-на модель, на в1дм1ну в!д реально!, в!дображае ловед!нку, що в!дпов1дае нормативним (статутним) вимогам. 1сгальна модель повед!нки - це загальнокультурний 1деал, який закр1плено в даному культурному середовищ1, в нашому випадку - в культур! та ментал1тет! укра!нського вояцтва.

В дисертацП особливо наголошено на анатокуванн! соц1-ально-психолог1чного механ1зму повед!нки особизтост! в!йсь-ковослужбовця (розд!л другий), конструюванн1 ¡шелей пове-д!нки р1зних тип!в особистост1 в тих чи !нших тлпових умовах в!йськово! служби (розд!л трет!й).

Нестаб1льн!сть сусп1льних в!дносин ! необ:с1дн1сть сут-тево! перебудови армН створюють специф!чн! ут/зви для по-дальшого 1снування та розвитку тих негативних явищ у в1йс-ках, як! традиц1йно визначаються поняттям нестатутних в1дно-син. Залежно в!д характеру та р1вня суперечностей, що вини-кають у сучасному сусп!льно-пол1тичному, еконсм!чному житт1 Укра!ни, а також у зв'язку !з знец1ненням стари:-: та невизна-чен!стю нових !деал!в, недосконал1стю юрид1Г-ших р1шень, прийнятих закон!в про арм!ю виникають р!зноман17н1 нов! фор-ми негативних нестатугних в!дносин та прояв!в повед!нки, зокрема порушення, що вчиняються п1д гаслами рк-:ково! еконо-м1ки. За своею природою та проявами нестатутн! в1дносини ха-рактеризуються досить високим р1внем складност! з точки зору теоретичного анал!зу, д1агнозу, прогнозу, прзф1лактики та корекц!!, отже. тому 1 потребували розробки концептуального п1дходу. !х досл!дження (розд1л четвертий).

• Окремим напрямом досл1дження стало вивчення системи життевих ц!нностей, план!в та !нших соц!ально-лсихолог!чних елемент!в особист!сно! структури (розд!л п'ятий). При цьому враховано, що структура особистост! е нев!д'е;.шою часткою складного механ!зму регулювання та саморегулювакня повед!нки

особи; зазнае досить суттевих позитивних 1 одночасно нега-тивних зм1н як п!сля призову людани до в1йськово! служби, так 1 п1сля зв1льнення у запас чи у в1дставку; значно дефор-муеться п1д впливом всеохоплюючо! кризи, що II переживае ни-н1 наше сусп1льство 1 виявляе переор!ентац1ю на нову систему ц1нностей, що формуеться разом 1з зм!нами у сусп!льств1 1 арм11.

Важливою складовою на останньому етап! досл1дження стало вивчення проблем соц1ально! конверсП в армП, що загаль-но в1дома як скорочення Збройних Сил Укра1ни (розд1л шос-тий). Складн1сть вивчення цих завдань полягала в 1х багато-аспектност!: йшлося не лише про визначення загальних ор!ен-тац1й зв1льнених на майбутне, 1х готовн1сть до зм1н, пов'-язаних 1з специф1кою цив1льного життя; справа не т!льки в уподобаннях, як1 впливають на обрання конкретно! сфери май-бутньо! д!яльност!, професИ; важлив! не сам1 лише самооц!н-ки чи претензП щодо працевлаштування. Ц! першорядн! науков! завдання необх!дно було розв'язувати за реальних умов в1д-сутност! житла, невлаштованост! член!в с!мей в1йськовослуж-бовц!в, що негативно впливало на !х профес!йну адаптац!ю. Тому поряд 1з спеЩальними соц!ально-психолог!чними проблемами вивчалися 1 соц!ально-економ!чн! умови профадаптацП зв!льнених. Певно, що була потреба ! у прогнозуванн! масо-вост1 процес!в ! явищ, що досл!джувались, визначенн! найс-приятлив1ших терм1н!в зв!льнення (по роках ! м!сяцях).

Другий розд!л "Теоретичн! проблеми оптим1зац!1 соц!аль-но! повед!нки в1йськовослужбовц!в" присвячений розробц! ! обгрунтуванню концепц!! ! проблем оптим1зацП соц1ально! по-вед!нки, основою яко! в арм!! е нормативна система П регу-ляцИ та саморегуляцП.

Досл!дження норм регуляц!! та саморегуляцП повед!нки особи пос!дае важливе м!сце в таких галузях соц!ологП та психолог!!, як теор1я малих груп, теор!я референтних груп, теор!я орган1зац!1 тощо. Окрем! аспекта проблеми розгляда-ються психолог!ею особистост! та теор!ею св!домост!. Перше, взяте до уваги при розробц1 концепц!I загальне положения цих теор!й, полягае в тому, що нормативна регуляц!я ! саморегу-ляЩя е складовою значно ширшо! системи регуляц!I повед!нки особистост! 1 водночас вона охоплюе гетерогенн! за своею ос-

новою та функц!ями компонента. Друге концептуальне положения полягае в тому, що повед!нка особи (об'ект регуляцП) мае едину структуру 1 тому ц1лком припустимо розглядати форми зовн1шньо! регуляцП та саморегуляцП повед1нки як структурно под1бн1, а показник ступени тако! под1бност! - як важливу характеристику ефективност! регуляцП повед1нки в ц!лому, що в1дбивае м1ру узгодженост! особист1сних та соЩальних впли-в1в на повед!нку. Трете положения е насл!дком застосованого до повед!нки принципу хол1зму (цШсност!) 1 змусило нас не розд!ляти форми II регуляцП за суб'ектом зд1йснення. В той же час останне обмеження зумовило необх1дн1сть зосередити увагу на реальн!й повед!нц! особистост1 в!йськовослужбовця за тих чи 1нших соц!альних умов.

0ск1льки реальна повед1нка е ц1леспрямованою 1 фактично II регулювання ор1ентовано так, щоби узгоджувати II щодо будь-яко1 цШ або групи ц1лей, 1снуе багато паралелей м!ж формами регулювання та механ!змами ц!леутворення. Основа цих паралелей полягае у п1дкресленн! досл1дниками певних клас!в повед1нкових детерм!нант. В наш1й концепцП взято за основу с1м механ1зм1в доц!льност1 (за Н.Наумовою), в1дпов!дно до яких в робот! проанал1зовано сучасну практику застосування семи основних форм регуляцП повед1нки в1йськовослужбовц1в: "смисложиттеву", "моральну", "ц!нн1сну" (або "пр1ор1тетн1с-ну"), власне "нормативну", "ц1льову", "особист1сно-ор1енто-вану" та "пошукову" (або "1мпульсивну"). У процес1 анал1зу визначено характерн1 труднощ1 1 недол!ки, що виникають нин1 в сфер! в1йськово-соц1ального управл!ння, а також сформуль-овано рекомендацП щодо !х подолання.

Зг!дно з визаченим концептуальним Шдходом до армП як до структурного елемента складно! системи "сусп!льство-ар-м1я-!ндив!д" при визначенн1 ключових проблем оптим!зац1! нормативного регулювання та саморегулювання соц!ально! прве-д!нки в!йськовослужбовц!в враховано так1 загальн1 властивос-т1 складних соц!альних систем, як рац!ональн1сть, стаб1ль-н1сть, оп!р командно-адмШстративному тиску, можлив1сть уп-равл!ння лише за умов дП на так зван! точки впливу (тобто на невелику к1льк1сть параметр1в, до зм!ни яких система особливо чутлива), конфл!ктн!сть м!ж короткота довгостроко-вими Щлями, виникнення тенденц!й до пог!ршення стану систе-

ми в раз1 нерац1онального втручання або тривало! в!д:утност! зовн!шнього втручання. 3 огляду на ц1 властивост! в робот1 проанал1зовано деформац!ю процесу реформування армИ, а та-кож процес II демократизацП, що залежить в1д основог.оложних засад в1йськово1 пол1тикии 1 функц1й армП та водночгс ство-рюе загальн! умови оптим1зац11 вс1е! системи регулювання со-ц1ально! повед1нки в!йськовослужбовц1в.

Серед проблем оптим1за.цП соц1ально! повед1нки в армН науковий та практичний 1нтерес становить розкритий з дисер-тацП соц1ально-психолог1чни;1 механ1зм процесу адаптацП особистост! до нового середовища, засвоення ново! системи ц1нностей як регулятора соц1ально! повед1нки, а так:ж дос-л1дження рол1 формальних та неформальних структур п1д час цього процесу. Зокрема, встановлено, що ступ!нь а^аптацП В1ЙСЬКОВОСЛужбОВЦ1В до умов 1 вим0г в1йськ0в01 служби та, в1дпов1дно, р1вень дисципл1кл прямо залежать в1д того, нас-к!льки в1йськов1 норми, в першу чергу статута! вимсги, зб!-гаються 1з соц1альними ц1нностям! даного культурного середовища, а також !з ц!нностями, що 1нтер1ор1зован! осо:ист!стю в1йськовослужбовця в процес! соц1ал!зацП. Розб!жнозт! м!ж цими регулятивними структурам породжують конфл!кти у в!йсь-кових колективах та у взаемиках м!ж командиром 1 п1д-еглими. м!ж в1йськовослужбовцями, а в межах 1ндив1дуально! п:вед!нхи можуть нав!ть супроводжуватись самов1дстороненням, заколотом, втечею та 1ншими формами групово! або шдивНуально! дезорган!зацП.

Анал!з емп!ричних даних св!дчить, що в умовах трансфор-мац!! сусп1льства 1 арм!! в!лбуваеться зростання рол1 осо-бист!сного фактора, його персон!ф!кац!я. Це, з одного боку, супроводжуеться розширенням хемократичних засад, а з 1ншого боку, - посиленням авторитаризму, нав!ть свав1лля; у в!йсь-кових колективах поширюеться вплив екстрем1стськи настроених угруповань 1 окремих ос!б. Ц1 об'ективн! суперечлив1 особли-. воет! часу доц!льно всеб!чно враховувати при визначенн! за-соб1В нормативного регулювання та саморегулювання ссл1ально! повед1нки в1йськовослужбовц!в, з чого випливае необ:<1дн!сть дотримання таких вимог збереження суверенитету осоС;!стост!: заборона на дов!льне вторгнекня в !! б1осоц!альну структуру, духовний та морально-психолог1чний св!т; забезпеченкя свобо-

ди саморозвитку та самовиявлення особистост!; гарантування прав особистост! та забезпечення умов для виконання нею обов'язк!в, в першу чергу в!йськових.

Щодо загальних проблем, як! постають в контекст! опти-м!зац!1 системи регулювання соц1ально! повед!нки в!йськовос-лужбовц!в в умовах трансформац!! сусп!льства ! арм!!, у пра-ц! визначено ! обгрунтовано так!: демократизац!я внутр!ар-м!йського життя; вдосконалення в!дносин м!ж оф1церсышм складом та п!длеглими; м!жособист!сних в1дносин в оф1церсь-кому та солдатському середовищ!; розвиток та збагачення в!йськових традиц!й; удосконалення арм!йських ритуал!в, де особливе м1сце займае власне система регулювання та саморе-гулювання.

Важлпву увагу в дисертац!йному досл!дженн! прид!лено розробц! й обгрунтуванню механ!зму правового регулювання (МПР), а також анал!зу сутност! правово! норми, як!й власти-в! загальний державно-владний характер 1 основоположна роль у регулюванн! соц!ально! повед!нки в!йськовослужбовц!в. Зок-рема визначено, що пров1дну роль в МПР вШграють загально-в1йськов! статута Збройних Сил Укра!ни. удосконалення яких е важливим напрямом оптим!зацП системи нормативного регулювання сисп1льних в1дносин в арм!!. Основними завданнями в ц1й робот! повинн1 стати: формування таких, що в!дпов!дали б новим соц!альним реал!ям, дозвол!в 1 заборон; широке засто-сування !нших (позаправових) соц!альних норм, що регулюють повед!нку; забезпечення д!евост! положень закон1в, передус!м тих, що зизначають права та свободи в1йськовослужбовц!в як громадян.

В комплекс! засоб!в та норм регуляцП соц1ально! пове-д!нки в!йськовослужбовц1в ваалива роль належить традиц1ям, звичаям, ритуалам, яким характерна своер1дна "дволик!сть". 3 одного боку, вони безпосередньо взаемод1ють з чисельними зовн!шн1ми формами соц!ально! регуляцП, а з !ншого - через властив1 !м механ1зми (соц1ального впливу, тиску, "м!м!к-рП", "заражения" тощо) поширкготь свою д!ю на внутр!шн1, психолог!чн! компонентами особистост!. Саме !нтегративний ! соц!ально-психолог1чний потенЩал традиц!й, звича!в ! ритуа-л!в надае 1м можлив1сть виступати над!йними пров!дниками со-ц!ального та 1нституц!йного контролю 1 управл!ння в армП.

Засвоен!, !нтер!оризован!, перетворен1 у ст!йк! компонента внутр!шнього св1ту в1йськовослужбовця норми традиЩй, ззича-1в 1 ритуал!в впливають на його повед!нку через систему внутр1шн!х фактор1в регуляц11 - самосв!дом!сть 1 самооц!нку, мотивац!йну систему установки, тобто стають особист1сними засобами регуляцП повед1нки (зд!йснюють саморегуляц1ю).

У третьому розд1л! "Моделювання нормативно! повед!нки в!йськовослужбовця строково! служби" обгрунтовуеться запро-понований в дисертацП п1дх!д щодо моделювання р1зних тип1в повед!нки строковослужбовця в тих чи !нших ситуац!ях служби, анал!зуються показники 1 фактори, що впливають на повед!нку особистост! в цих умовах.

В цШму зазначений п!дх!д побудовано на !снуючих уяв-леннях про процес соц!ал!зац1! молодо! людини, в якому грм1я в1д!грае певну роль, адже вона порушуе усталений часовий прост!р (модус, валентн!сть рецепц!!, 1дентиф!кац!ю, цикл!ч-н!сть часу) 1 структурно-функц!ональний компонент соц!ал1за-ц!! особистост1 призовника. Щодо останньо!, то арм!я, по-перше. розглядаеться як система визначених структур, а саме вертикальних, горизонтальних, родовидових (Сухопутн! в!йська, В1йськово-Пов1трян! Сили, В1йськово-Морськ! С;:ли), а по-друге, - як система визначених функц!й (економ!чна, профес!йна, етико-моральна, пол1тичната, св!тоглядна), як! виступають засобом !дентиф!кац!!. Все це уможливлюе розгляд типолог!! повед1нки в1йськовослужбовця на баз! !м!тац!йно! модел! життед1яльност! !ндив!да в конкретних умовах (типових чи екстремальних) функц1онування окремого арм!йського п!д-розд!лу з урахуванням вс1х зовн!шн!х чинник!в правового, статусного характеру тощо.

1м!тац!йна модель розглядаеться нами як сукупн!сть па-раметр!в, критерНв та обмежень (норм 1 стандарт!в), за до-помогою яких оц!нюеться ! прогнозуеться повед1нка конкретного в!йськовослужбовця або в!йськово! группи. Вона, з одного боку, е !нструментом типолоПзац!!, з !ншого - !нструментом профес!йного добору фах1вц1в чи соц!ально-психолог!чних ти-п1в, найб!льш придатних для конкретно! в1йськово! д!яльнос-т!; з третього - 1нструментом-1ндикатором для соц!ально-пси-холог!чного коригування структури особистост1.

Розробляючи !м!тац!йну модель ми враховували результата

попереднього анал1зу тип1в повед!нки в!йськовослужбовц!в, зокрема И залежн1сть в!д системи трьох груп фактор!в. Першу групу фактор1в складцають зовн1шн1 фактори, як! характеризуют арм1ю як соц!альний 1нститут (державна пол1тика, в!йсь-кова доктрина, правовий статус та престиж армП, характер 1 р!вень розвитку економ!ки та культури). Другу - внут-р!шньо-1нституц1ональн1 фактори, що визначають принципи по-будови армП, зокрема специф1ку регламентам I сфер прояву особистост1 (емоц1йно1, вольово!, 1нтелектуально1 тощо) та II життед1яльност! (за просторово-часовими характеристиками); м1жособист1сну та групову субординац1ю; акумулятивний характер 1н3.ц1ативи, творчост!; корпоративну !деолог!ю та !ндив!дуальн! системи ц!нн!сних ор!ентац!й. Третпю - чисельн! особист!сн1 фактори.

3 метою теоретико-еспериментального обгрунтування системи показник!в 1 фактор!в, як! впливають на повед1нку в!йськовослужбовця строково! служби, в дисертацП розроблено багатофакторну модель залежност! параметр1в повед1нки солдата в!д його особист1сних характеристик та фактор!в арм1йсь-кого середовища. Проведена експертна оц!нка вибраних одиниць анал1зу надала змогу створити в!дпов1дний перелш фактор!в арм!йського середовища, особист!сних характеристик та пара-

Мал. 1. Експертно-д1агностична модель повед1нки в!йськовослужбовця строково! служби

метр1в повед1нки солдат1в, як!. власне. й було включено до модел1; визначено шкали вим1ру цих показник1в 1 розроблено алгоритм та методики ¡х подання, аби забезпечити м1ждисцип-л!нарне сп1вставлення, перетворення, 1нтеграц1ю та 1нш1 опе-рацИ обробки та анал1зу даних; нарешт1. побудувано експерт-но-д!агностичну модель, виходячи з базового поняття повед!н-ки та операц!йного представления И показник1в. Побудована таким чином експертно-д1агностична модель повед1нки солдата строково! служби (див. мал.1) е ц1лком спроможною, на нашу думку, в1ддзеркалювати три основних р1зновиди повед1нки: нормативну (ИР), реальну або емп!ричну (ЕР). 1деальну або теоретико-розрахункову (Ш>).

Анал1з результат!в експертно-д1агностичного оц1нювання визначених показник!в соц!ально1 повед!нки строковослужбов-ц1в засв1дчив, що для сучасних умов в1йськово! служби акту-альними 1нтегральними показниками нормативно! повед!нки е: виконання на надежному профес1йному р!вн1 штатних (за поса-дою) обов'язк!в як в ц!лому, так 1 в конкретнШ сутуацП служби; ст!йке переборювання труднощ!в в1йськово1 служби; беззаперечне, точне 1 своечасне виконання наказхв команди-р!в; подання допомоги во!нам першого пер1оду служби. В той же час культивована нин1 в армII нормативна модель повед!нки строковослужбовця ще слабо, на жаль, в!дбивае так! II характеристики, як захист чест! 1 г!дност! товариш1в по служб! в1д морального або ф!зичного принижения, доброзичливе став-лення один до одного тощо. Такий результат е ц1лком харак-терним для нин!шнього перех1дного стану сусп!льства ! вс!х його 1нституд!й, але для армП в!н характерний зб1гом трьох обставин:

а) особлив!стю в1йськово1 орган1зацП, яка традищйно за будь-яких умов потребуе регламентованого примусу;

б) 1нертн1стю стереотип!в свгдомост! оф!церського корпусу, д11 яких виходять з технократичного мислення (солдат -зас1б досягнення мети, а не суб'ект сп1льно! д11);

в) станом аномП 1 характерним для нього низьким ступеней впливу нових (народжуваних) соц!альних норм, що е в!дпо-в!дними ц1нностям громадянського сусп1льства, зг1дно з якими окрема особа в1йськовослужбовця стае самоц!нн1сною.

Невт1шними в ц1лому е й результата анал!зу фактор!в

(об'ективних 1 суб'ективних), що лежать в основ1 нин!шньо! нормативно! повед!нки в армП. Зокрема, так! об'ективн! фак-тори, як побутов1 умови служби, р!вень п!дготовки та проведения заход!в у в1йськов!й частин!, вимоги до особист!сних якостей строковослужбовц!в оц!нюються експертами-оф!церами високо. Проте залишаеться приниженою (як нормативна вимога) об'ективна оц1нка, наприклад, необх1дност! зд!йснення того чи 1ншого заходу для строковослужбовц!в. Ц!лком поза увагою оф!цер1в залишаються й так! суб'ективн! фактори, що вплива-ють на повед!нку строковослужбовц1в, як безп1дставно п!дви-щен! вимоги до них з боку сержантського складу, наявн!сть особистого бажання строковослужбовц1в щодо власного розвит-ку, придбання протягом служби певного фаху тощо. Власне ц! обставини багато в чому призводять до вияву р!зноман!тних форм дев!антно! повед!нки.

Четвертий розд!л "Дев!антна повед!нка в!йськовослужбов-ця строково! служби" в ц!лому присвячений розробц! та обг-рунтуванню концептуального п!дходу до вивчення нестатутних в!дносин, визначення 1х детерм1нант. анал!зу проблем, пов'-язаних з нестатутними в1дносинами, а також типологИ дев!ан-тно! повед1нки.

Анал!з сучасно! ситуац!! в Збройних Силах Укра!ни св!д-чить..про леобх!дн!сть зб1льшення уваги до функц!онування сильно! ! добре орган1зовано1 системи командування, а також про необх!дн!сть розвитку системи захисту прав в1йськовос-лужбовц!в, в тому числ! соц1ально-психолог!чного. Однак перша зазначена мета майже не реал!зуеться через складн1сть служби оф!цер1в, !х незадов!льне матер!ально-побутове становище. неоднозначн! умонастро!. Друга - лише прокладае соб1 шлях в сусп1льств! в ц!лому, ще менше - в армП, яка е коп!-ею ,сусп!льства, але дещо консервативн!шою, оск!льки цей !нс-титут мае збер!гати певну стал1сть, необх!дну функЩонально. Отже, ситуац1йн! особливост! життед!яльност! в!йськовослуж-бовц!в, пов'язан! з р!зноман!тними проявами дев!антно! пове-д!нки, являють собою своер1дн! проекц!! !снуючих у держав! моральних, економ!чних, пол!тичних 1 правових в!дносин. Проте пров!дна роль у виникненн1 дев!антно! повед1нки безпереч-но належить д!ючим м!кросоц!альним факторам. як1 в ц!лому. характеризують специф!ку життед!яльност! в систем! збройних

-Ziem. Тому адаптац!я до цих умов в1дпов!дно до нормативно! повед1нки мае певну психолог!чну ц!ну.

Загальна невизначенють спричинюе зниження вольово! ор-ган1зованост! та дисципл!ни, перевагу пасивно! стратеги в повед1нц1. Ц1лком можливо, що вона стимулюе перегляд "я-кон-цепцП", п1дсилюе так! особист!сн! якост!, як конформ1зм. нер!шуч1сть, п1дозр!л1сть. в г1ршому раз! - провокуе до зловживання алкоголем. кур1нням або нав!ть наркотиками. Ц! ж фактори можуть б!льше, н1ж ран!ше, провокувати до таких ма-сових стан1в. як псих1чне заражения. фрустрац!я. Зростання наведених ознак внутр!шнього стану в!йськовослужбовц!в зако-ном!рно призводить до послабления бойових та дисципл!нарних якостей вийськового п!дрозд!лу, зниження р!вня кер!вництва в ньому 1 як наел!док - поширення нестатутних вШосин.

Причини виникнення, особливост! та тендешШ розвитку нестатутних в1дносин в арм!! тривалий час залишались фактич-но поза увагою досл!дник1в, а окрем1 спроби з'ясувати !х психолог!чну сутн!сть або стримувались (через д1ю в!домих "норм-заборон"), або мали досить фрагментарний, описовий, скор1ше публ!цистичний характер 1 не спирались на певн1 кон-цептуально-теоретичн! розробки та широк! експериментальн! досл!дження.

Методолог1чним висновком анал1зу нестатутних в!дносин е концептуальна установка не необх!дн!сть досл!дження як негативного. так ! позитивного !х аспект1в, що в!дпов!дае тради-ц!йному для в1тчизняно! науки д1алектичному п!дходу до вив-чення сусп!льних явищ. В рамках визначеного концептуального п!дходу нестатутн! в!дносини стають единим соц!ально-психо-лог!чним простором, в межах якого в!дбуваеться конкретиза-ц1я, особист!сно-ситуац!йна 1нтерпретац1я, доповнення, ком-пенсац1я та коригування в!дносин, визначених статутами збройних сил. а також емп!ричне нормотворення статутних в1д-носин як у позитивному, так ! в негативному напрямах.

Специф1ка зазначеного п!дходу полягае в тому, щоб не ст1льки викор!нювати нестатутн1 в!дносини, ск!льки спрямову-вати !х розвиток у конструктивне русло, формувати умови для позитивного нормативного самовизначення, самовияву та ство-рення в!йськовою людиною cboix стосунк!в. В рамках такого п!дходу ц!лком правом!рно припускати, що негативн! нестатут-

н! в!дносини нер!дко спричинен! в1дсутн1стю умов для розетку 1х позитивних форм, соц!альною та соц1ально-психолог1чною незахищен!стю саме цих форм, а також 1х суб'ект1в в особ! конкретних в!йськовослужбовц!в, як! прогнозують та в1дсто-юють нов! взаемини командира з п1длеглим, молодого б!йця 1з "старослужбовцем", що непередбачен! д!ючими статутами, але е конструктивними, ефективними у конкретн!й ситуацП та специ-ф!чних обставинах. Ц!лком законом1рною в дус! визначено! концептуально! парадигми е й тактика анал1зу нестатутних в!дносин, зг!дно з якою б1лыи продуктивним е шлях в!д нега-тивних нестатуних в!дносин до позитивних.

Продуктивним щодо вивчення нестатутних в!дносин, визна-чення особливостей та тенденц!й !х розвитку е анал!з факто-р!в або детерм1нант нестатутних в!дносин. Так, саме соцгаль-но-психолог1чнг детерм!нанти, - що акумулюють в соб! р!зно-ман!тн! соц!альн!, пол!тичн!, економ!чн!, нац!ональн! та !н-ш1 суперечност1 сусп1льства 1 трансформуються у в!дпов1дн! мотиви та форми повед1нки, комун!кативн! акти, стосунки горизонтально! ! вертикально! взаемод!!, - е суттевими з-пом!ж тих фактор!в, як! в перех!дних умовах сусп1льства 1 армП можут породжувати конфл!кти. Функцъонально-психологъчМ де-терм!нанти стосуються труднощ!в усв!домлення та дотримання статут1в 1 переважно зумовлен1 !ндив!дуальними в!дм!нностями у розвитку вищих псих1чних функц!й. 0собист1сно-псш:ологгчн1 детерм!нанти визначають залежн1сть прояв!в повед!нки в1д рис особистост! в!йськовослужбовця, характеролог!чних властивос-тей, зд!бностей, мотив!в, установок, ц!нн1сних ор1ентац1й тощо. Значний вплив на повед!нку, особливо молодо! людини, мають ! психоф1з1олог1чнг чинкики, зокрема нест!йк1сть нер-вово! системи, яка ноже провокувати агресивн!сть, збудли-в1сть, неадекватн! реакцП (захисн! ! наступальн!). Психоло-го-педагог1чн1 детерм!нанти, що своер!дно "сприяють" неста-тутним в!дносинам, пов'язан1, перш за все, з незадов1льною психолог!чною п!дготовкою командир!в (як виховател!в, кер!в-ник1в) ! призовник!в до служби в армП.

Проведене експертне опитування ! анал!з отриманих даних ц!лком п!дтвердили вагом!сть зазначених вище детерм!нант1в нестатутних в1дносин 1 одночасно обумовили доц!льн!сть по-дальшого вивчення дев!антно! повед!нки в армП в!дпов!дно до

п'яти типових ситуац1й: допризивного пер1оду, призову та адаптацП до арм!йських умов, профес1йного несения в!йсько-boï служби, оч!кування демобШзацП, демобШзац!! та nlc-лядемоб!л!зац!йно! життед!яльност1. Bel ц1 ситуац!! й було п!ддано ретельному анал1зу у прац1.

Проанал1зован1 вище соц1ально-психолог1чн1 особливост! типових ситуац!й створюють умови для визначення "вузьких м1сць" в структур! особистост1, як1 можуть проявлятись у форм! дев1антно! повед1нки. Зокрема встановлено, що першим диференц1ючим фактором, внутр!шньою умовою дев1антно! пове-д1нки сл1д визнати р1вень стресост1йкост1 особистост!, адаптацП солдата до нових, незвичайних 1 часто дискомфортних умов життед!яльност1.

При цьому в!йськовослужбовц! з високим р!внем стресос-тгйкост! в1дзначаються витривал1стю, працездатн1стю, концентрацию уваги, ст1йк1стю до перешкод, емоц1йною ст1йк1с-тю, що у поеднанн! з низькою тривожн1стю забезпечуе над1й-н1сть функц1онування такого типу в нормативних умовах служби. Однак, в раз! дев!антно! повед!нц1, зумовлено! асощаль-ними установками або сформованою реакц1ею протесту, цей тип особистост! може виявляти агресивн!сть, злоблив1сть, непокору до статутних вимог тощо. Що ж до стресонест!йкого типу особистост1, то BiH за нормативних умов виявляе нер!шуч!сть, боязк!сть, внутр!шню екоцшну напружен1сть в1д оч1кування виконання важких завдань, а при дев!антн!й повед!нц! може впадати в депресивний стан.

В робот! визначено необх1дн!сть окремого розгляду ще одного джерела дев!антно! повед!нки в1йськовослужбовц1в -акцентуац!! характеру, як1 прийнято вважати крайн1ми вар1ан-тами норми, що займае пром!жне м!сце м1ж станом псих!чного здоров'я та типовими психопатолог!ями. Зокрема, в робот! детально проанал!зовано форми дев!ац!! повед!нки особи, зумов-лен1 такими типами акцентуацП характеру особистост!: екс-плозивним, Ппертимним, еп!лепто!дним, !стеро!дним, шизо!д-ним, цикло!дним, лаб!льним, психастен!чним, астено-невротич-ним, нест!йким, сенситивним та конформним.

П'ятий розд!л "Соп!альний портрет в!йськовослужбовця Збройних Сил Укра!ни" присвячений узагальненню соЩального портрету оф!цера ! солдата украшсько! арм!! перех!дного пе-

•- 30 -

р!оду, а також висв!тленню стану 1 тенденц!й розвитку И ц1нн!сно-нормативних систем.

Найважлив1шою з 1нтегральних соц!альних характеристик армП е II престижн!сть. яка в1ддзеркалюе ступ1нь дов1ри до армП як соц!ального 1нституту з боку населения, престиж 1 приваблив1сть в!йськово1 професИ у громадськШ думц! та са-мооц1нку престижу ц1е1 професИ з боку в1йськовослужбовц1в. Результати досл1дження за цим показником виявили протиречи-в!сть й невизначен!сть стану сучасно! укра1нсько! армП. Зокрема, на фон! досить високого ступеня дов!ри сусп!льства до армП (понад 2/3 населения протягом 1994 року тою чи 1н-шою м!рою висловлювали дов!ру до армП) ц!лком низькими вия-вивилися оц!нка населениям престижу в!йськово! служби та йо-го самооц1нка з боку оф!церського корпусу. Законом1рним яви-щем в таких умовах е й невизначен!сть оф!цер!в щодо приваб-ливост! !х профес!!. Так, самооц!нка постат1 оф1цера (за дев'ятибальною шкалою, де спочатку - дуже негативний образ, а в к1нц1 - дуже позитивний) дор1внюе 4,5 бала.

Серед соц1альних якостей, притаманних позитивному образу оф1цера, респондентами було названо так1: дисципл1нова-н!сть, компетентн1сть, вм1ння керувати, в!дпов1дальн1сть за сво! р1шення, загальна культура, розсудлив1сть, готовн1сть до ф1зичних навантажень, почуття патр1отизму, готовн1сть до д1й, р1шуч!сть та вм1ння пШорятись. Характерно, що одна з основних якостей в1йськовослужбовця - почуття патр1отизму -займае в ц!й шкал! непр1ор1тетне восьме м1сце.

Як виявило проведене досл1дження, з низькими оц1нками престижу в1йськово1 професИ та задоволеност! нею (задоволе-них лише 16%, не задоволених - 67%, передус1м розм1ром грошового утримання, соц1ально-побутовими умовами 1 взаемов1д-носинами серед строковослужбовц!в) р1зко контрастують мотиви вибору професИ офЩера. Названо, зокрема. так1: високий престиж оф!цера у сустльств!, прагнення бути самост1йним, висока 1 стаб1льна оплата прац! 1 пенс1я, прагнення до ф1-зичного та психолог1чного удосконалення та романтика в1йсь-ково! служби. Ц1лком очевидно, що прагматичн! 1 романтичн! уявлення про життя оф1цера перебувають сьогодн! в кризовому стан1. Ан1 перша, ан1 друга групи цих мотив1в реальним жит-тям перех1дного пер1оду не п!дкр1плен1. Суперечлив! почуття

як насл1док трансформацП сусШльства 1 арм!1, зм1ни соц1-альних норматива, що визначають св!дом1сть 1 повед1нку в1йськовослужбовц1в, ускладнили 1х адаптац!ю до 1нновац1й.

В1дпов1дн1сть служби у Збройних Силах Укра1ни життевим планам, 1нтересам в1йськовослужбовц1в строково! служби е важливим чинником, який значною м1рою впливае на ставлення 1х в ц1лому до армП, до сприйняття II як необх1дного 1нсти-туту сусп1льства. Анал1з даних досл1дження за цим прагматич-ним показником засв!дчив. що майже для кожного другого солдата служба в армП перешкоджае його життевим планам, як! пов'язан! або з обраним вже фахом. або з можлив!стю набути його п!д час служби чи п!сля II завершения.

Враховючи ц! дан1, можна д1йти висновку, що усунення цих перешкод при подальшому вдосконаленн! в1йськово! орган!-зац!1 сприяло б реал1зац!1 життевих план!в солдат1в, посилю-вало б позитивне ставлення молод! до в1йськово! служби в ц!-лому. До под!бного висновку доводять ! результата проведено-го в робот! анал!зу фактор1в, що впливають на стан задоволе-ност! солдат!в в!йськовою службою. На ц!й п1дстав1. зокрема, визначено необх1дн!сть: забезпечення можливостей проведения в!льного часу, самовиявлення 1 самореал!зацН особи; вдоско-налення зм!сту служби. пол1пшення И побутових умов, медич-ного обслуговування тощо.

Одним з вагомих результат!в досл!дження стало виявлення стану ц!нн!сних ор!ентац!й в!йськовослужбовц!в. Для цього було використано методику вивчення !ндив!дуально! св1домост! та групових уявлень, в основу яко! покладено розум!ння св!-домост! як нос!я функцП загально! регуляц!! повед1нки, що зд!йснюетьоя на грунт! збереженого св!дом1стю досв!ду в!дно-син "я - св1т". Використаний методичний арсенал дозволив визначити: поширен!сть певного списку ц1нностей серед в!йсь-ковослужбовц1в, зв'язки м1ж ц!нностями та !х зм!стовн! групп, а також розб!жност! м!ж системами особисто прийнятих та декларованих в армП цшностей.

В ц!лому результата досл1дження св1дчать, що досить не-багато з виявлених 46 ц!нностей мають значну вагу майже для кожного з оф!цер!в. Це так! ц!нност! як "профес1йна компе-тентн1сть", "дисцишпнован1сть". "честь оф1цера", "родинне благополуччя" та "в!рн!сть КонституцН". При чому лише ц!н-

н!сть "дисципл1нован!сть", що зб!гаеться з в1дпов1дною 1нс-титуц!ональною нормою, е характерною для б1льшост! оф!цер1в незалежно в1д 1х профес!йного статусу чи вислуги рок1в, роду в!йськ чи м!сця служби, хоча П значения еволюц1онуе залежно в!д зв'язк!в, як! вона утворюе з 1нсшми Щнностями.

Наступним кроком анал1зу став розгляд стану 1 динам!ки особистих (1ндив1дуальних) ц1нн!сних систем, що складаються з умовних блок!в "службово-профес1йних", "службово-патрХо-тичних", "родинних та особистих" ц1нностей та ц1нностел "ма-тер!альних переваг". При цьому виявлено наявн!сть протир1ч, що продукуються "невизначен1стю" нин1шн1х умов функц1онуван-ня збройних сил:

- м1ж тенденц!ею до послабления колишн!х пр!оритет!в в1йськовопрофес!йно1 д1яльност1, девальвацию ц!нностей в!йськово! служби та традицтано високими нормативними вимо-гами до кадрового складу збройних сил, внасл1док чого гасла про п1двищення в1йськово! дисвдпл1ни. профес1йне зростання, в!рн1сть присяз!, КонституцП тощо залишаються декларативни-ми, не п!дкр1пленими в1дпов1дними особистами ц!нностями;

- м!ж суттево оновлюваним зм!стом особистих ц!нн1сних систем та упов1льненням демократичних перетворень в арм11, що знец1нюе повагу в!йськовослужбовц1в до свое! особистост1, знижуе 1х впевнен1сть у соб1, обмежуе можливост! формувати чи висловлювати власну думку, самост!йно приймати р1шэння 1 в ц!лому гальмуе програму реформування Збройних Сил Укра1ни.

Загальний висновок щодо анал!зу стереотипних ц!нн1сних систем, що виявились б!льш насиченими 1 ч!тк1ше структурова-ними, зокрема пор!вняння 1х з особистами ц!нн1сними системами кадрового складу Збройних Сил УкраХни полягае в тому, що ц! природн1 елементи регуляцП соц1ально! повед1нки схильн1 до 1нертност1 1 багато в чому залишаються незм!нними. Вони дедалГб!льше мають нев!дпов1дностей складу та конф1пграцП, що профес!йно необх1дн! ефективному функцюнуванню армй в нових 1сторичних умовах. В той же час в управл!нн1 в!йськом ще' не сформовано механ!зм1в, як! б узгоджували особист! 1н-тереси в!йськовослужбовц!в та 1нтереси армП як соЩального 1нституту. 1снуюч1 соц1ально-психолог!чн! нев!дпов1дност! зумовлюють зниження зац!кавленост! особового складу у як!с-ному виконанн! службових обов'язк!в, зменшують ефектизн!сть

використання профес!йного потенц!алу оф1церського корпусу.

Щодо стану та динам1ки ц!нн1сних ор1ентац1й строковос-лужбовц!в 1 форм прояв1в 1х повед1нки, то в результат! ана-л!зу виявлено тенденц!! до зростання утил!тарно! спрямова-ност! 1 "в!дторгнення" в!;1ськово-службових ц!нностей, з яки-ми не пов'язуеться реал!зац1я загальних "смисложиттевих" ор1ентац1й солдат!в. 0станн1 мають б!льш складну 1 глибшу (н!ж в оф!цер!в) структуру 1 характеризуються значною дина-м!чн!стю. Це призводить до того, що строковослужбовц! не мають бажання самореал!зовузатися в армП (лише 42 опитаних заявили про бажання здобути в1йськовий фах) ! ставляться до служби як до примусового стану.

Значущ!сть для них ц!нност! "особиста свобода" е нас-т!льки великою, що саме зона визначае зм1ст багатьох !нших ц!нностей. Отже ! соц!альна захищен1сть трактуеться солдатами переважно як умова збереження особисто! свобод, що особливо! ваги набувае на первому пер1од! служби.

Особист! та стереотилн! структури ц!нн!сних ор1ентац!й солдат!в, як правило, нэ пов'язан! з тими, як1 декларован! в!йськовими статутами та шшими нормативними документами. Це, можна стверджувати, ! е насл!дком в!дсутност! в Збройних Силах Укра!ни механ1зм!в узгодження особистих 1нтерес!в 1 ц1нностей строковослужбовщв з !нтересами арм!! (як соц!аль-ного !нституту). В свою чергу такий стан речей перешкоджае ефективному використанню молодих оборнц!в, призводить до ви-никнення р1зноман!тних форм дев!антно! повед!нки серед них, включаючи так зван! негатнвн! нестатутн! в1дносики.

Шостий розд!л "Сотальн! проблеми профес!йно! реадап-тацИ кадрового складу" присвячений головним чином проблемам повернення до активно! профес!йно! д!яльност! в сусп1льств! т!е! частки кадрового складу в!йськовослужбовц!в, яка зв!ль-няеться внасл!док значного скорочення Збройних Сил Укра!ни.

Масове зв!льнення в!йськовослужбовц1в !з Збройних Сил Украхни мае два основн1 чинники, як1 взаемопов'язан! 1 д!ють паралельно. Перший в1дбивае об'ективн! умови реформування та реорган!зац!1 збройних сил, необх!дн!сть як!сних ! к!льк!с-них зм!н в структур! в1йська, його озброенн! та 1нших системах, що впливають на склад 1 зм!сг в!йськових профес!й, чи-сельн!сть в!йськовослужбозц!в кадрового складу. Лрузий виз-

начаеться перех!дним станом сусп1льства в ц!лому, коли май-бутне ще сприймаеться не як реальна ц1л1сн!сть, але як три-вожна невизначен1сть.

Сл1д зазначити, що в досл!дженн! виявлено досить пом!т-н1 зм1ни мотивацН до в1йськово! служби, пов'язан! насампе-ред з необх!дн1стю матер1ального забезпечення родини. СоЩ-альна захищен1сть, яка була одним з визначальних мотив!в об-рання в!йськового фаху, служби в армП (значне 1 стаб!льне грошове утримання. можлив!сть отримання квартири, висока пенс1я тощо), зараз матер!ально не забезпечуеться, тож служба в арм11 втрачае приваблив1сть, зменшуеться престиж в!йсь-кових профес!й. Звичайно, це труднощ1 перех1дного пер!оду розбудови держави. зокрема реформування II економ!ки, але в особист!й дол! кожно! людини виникають проблеми, як! потре-бують конкретного вир!шення, тому певна частина в!йськовос-лужбовц!в кадрового складу плануе зв!льнення !з збройних сил за власним бажанням.

Досл1дженням, зокрема, встановлено, що близько половини д!ючого оф!церського складу збройних сил оч!куе, що II буде зв!льнено з армН протягом 1994-1996 рок1в у зв'язку з пла-новим скороченням. Характерно також, що переважна частина з них (близько 40% в!д всього особового складу) мае нам1р зв!льнитись з арм11 за власним бажанням. Це, головним чином, пов'язано з такими причинами, як зниження р!вня соц!ального захисту (78% опитуваних), невир1шен!сть соц!ально-побутових проблем (60%), назький р!вень престижу в1йськово! служби (53%), некомпетентн!сть р1шень вищого командування (26%), низький р1вень дисципл!ни ! правопорядку в збройних силах (13%), неприйнятн1сть нових пол!тичних чи моральних щннос-тей (11%), профес!йне розчарування (4%).

Тривожним, на нашу думку, . е той факт, що кожний трет!й з тих, хто мае нам1р зв!льнитись за власним бажанням (або 15% в!д всього оф1церського складу) - це найдосв!дчен1ш! оф!церн з вислугою в!д 10 до 15 рок!в. Значною е також частина оф!цер!в, яка пов'язуе св!й нам!р зв!льнёння за власним бажанням з перспективою переведения до Збройних Сил Рос!йсь-ко! ФедерацН (6%) чи !нших кра!н СНД (2%). Однак б!льш!сть оф1цер!в зор!ентована на працевлаштування в Укра!н!. переду-с!м в рег!онах з найб!льш розвинутою виробничою 1нфраструк-

турою.

Для вчасно! 1 адекватно! за зм1стом п1дготовки орган!-зац1йних заход!в (навчального процесу) е важливими отриман1 в результат! досл!дження дан! про популярн! професП, що !х бажають одержати зв!льнен1 у запас оф1цери. Як св!дчать ц! дан!, найпопулярн1шими серед в!йськовослужбовц!в кадрового складу Збройних Сил Укра!ни виявились професП юриста, еко-ном!ста, менеджера. спец!ал!ста з маркетингу та 1нженера. В тому числ1, в економ1чн1й сфер1 так! галуз1 як бухгалтер1я. ф!нанси та кредит, банк!вська справа, ф1нансова !нспекц1я. Не менш популярними виявились 1нженерн! професП рад!о- та електротехн!ка, електронника, механ1ка та буд!вельника, а також так! спец1ал!зацп в аграрному сектор! як агроном!я, зоо!нженер1я, рибне господарство, бдж!льництво.

Важливими для орган!зац!1 ц!леспрямовано! п!дтримки зв1льнених е також проведений нами пор1вняльний анал!з но-менклатури дгючих в!йськових профес!й та популярних серед в!йськових цив!льних профес!й. Анал!з даних засв!дчив сутте-в1 розб!жност! м!ж наявним ! перспективним для в!йськового фахами, що й зумовлюе результат, за яким майже половина оф!-церського корпусу ор1ентована на здобуття нового фаху, тре-тина - на в!дновлення або вдосконалення наявних у не! профе-с!йних знань 1 навичок ! лише кожен з десяти висловив в1д-сутн!сть потреби в профес!йн!й перешдготовц! в раз! зв!ль-нення в запас.

Не менш важливим для над!йного забезпечення масового скорочення особового складу збройних сил е розум!ння глибин-них фактор!в, що формують суб'ективн! параметри прогнозу ус-п1шно! повед1нки в!йськовослужбовц!в у ситуацП працевлашту-вання. Так. отриман! за допомогою психолог1чного тестування дан! св1дчать, що на фон! загального низького р!вня самов!д-ношення оф!цер!в (його виявили 2/3 складу) суттева частина з них (близько третини) г!перкритично оц!нюе сво! можливост!. Характерн! для цього стану тривожн!сть 1 невпевнен!сть шко-дять темпам 1 якост! процесу адаптац!! оф!цер!в, що зв!льня-ються, до цив1льних умов життя, !стотно знижують !х шанси на профес!йний 1 життевий усп!х. Щоправда, ця обставина е най-менш характерною для оф!цер!в з вислугою в!д 10 до 15 рок!в.

Виявлен! в досл!дженн1 особливост! психолог1чного стану

р!зноман!тних категор!й в!йськовослужбовц1з дають серьозн! п1дстави вважати психокорекц1йний напрям в робот! з оф1-церським корпусом як необх!дний (обов'язкозий) елемент прог-рами ix адаптац!! до цив!льного життя за умов нин!шнього скорочення Збройних Сил Укра1ни. Доц1льно такой в1др1зняти за функц!ями i спрямован!стю дв! форми психолопчно! допомо-ги зв1льненим. Перша форма - профес1йно-ор!ентац!йна робота з в1йськовослужбовцями, спрямована на виявлення Ix схильнос-т! до Tiel чи 1ншо1 профес11, що включае консультативну роботу (в тому числ! професШну психод1агностику) та !нформа-ц!йну п1дтримку (надання 1нформац11 про стан справ на ринку прац!, 1нформац11 про психолоПчн! насл1дки безроб1ття то-що). Друга форма - психокорекц1йна та психотерапевтична робота, спрямована на пол!пшення загалького психолог!чного стану зв1льнюваних, формування в них адекзатного самов1дно-шення, стимулювання активно! д!йово1 позицП у пронес! пра-цевлаштування. Отже, ефективне вир!шення соц!ального завдан-ня скорочення Збройних Сил Укра1ни потребуе розгортання в центрах переп!дготовки 1 працевлаштування спец1альних прог-рам !нформац1йно-консультативно! та психотерапевтично! до помоги в!йськовослужбовцям. В ц!лому к, все зазначене вище потребуе ретельного обл!ку ! врахування у прийнятт! орган1-защйних, матер!ально-техн!чних, ф!нансових та 1нших держав-них р1шень, в тому числ1 й р!шень щодо обсяг!в i терм!ну скорочення особового складу нац1ональних збройних сил, аби гармон!йно поеднувати ц! плани з реальникл соЩальними про-цесами, що в!дбуваються у ход! трансформацП сусп!льства i армП.

У висновку подано узагальнення, що визначають перспективу в!йськово-соц!альних досл!джень, пов'язану насамперед !з комплексним характером таких досл!джень, застосуванням м1ждисципл!нарних п1дход!в тощо.

III. OCHOBHI ПРАЦ1 ДИСЕРТАНТА 3 Д0СЛ1ДЖУВАН01 ТЕМИ

Дисертант е автором 47 наукових публ!кац!й загальним обсягом понад 50 д. а.

Основн! !де1 та результата з досл1джузано! теми викла-дено у наступних працях:

- 37 -

1. Становления Збройних сил Укра1ни: соц1альн! та соц!-ально-психолог!чн1 проблени. - Ки1в: 1нтерграф1к. 1994. -304 с. / РецензП: Народна арм1я. - 1995. - 25 липня. -С.2-3; бвроатлантичний в1сник. -1995. - N 1 (спецвип.). -С. 15; Б1бл1отечний вХсник HAH Укра1ни. - 1995. - N 5. -С. 35; В1че. - N 8. - С.155-157; Людина 1 св1т. - 1995. - N 10. - С.46-47; в1йсбк0 Укра1ни. - 1995. - N 7-8. - С.52; Ф1-лософська 1 соц1олог1чна думка. - 1995. - N 11-12.

2. Соц1ально-психолог1чне вивчення, прогнозування 1 ко-рекц1я повед1нки в1йськовослужбовця. - Ки1в: Вид-во НДМЦ МО Укра1ни, 1994. - 80 с. /у сп1вавторств1 з В.В1?ером та 1н. /.

3. Управл1ння соц1альною повед1нкою в1йськовс;лужбовц1в (соц!о-психолог1чний та акс!олог!чний аспекта). - Херсон: Взаемод1я-Константи, 1995. - 20 с. (Б1бл. "Констант". Сер1я "Арм1я на злам1 епох") /у сп1вавторств1 з В.Очеретлним/.

4. К функционально-деятельностному подходу в исследовании руководства трудовым коллективом // Методология и история психологии. Экономическая психология хозяйственного управления: Тез. докл. VII съезда о-ва психологое СССР / АН СССР. ОбЩ-во псих-в СССР. - М., 1989. - С. 91-92.

5. К вопросу о педагогической компетентности руководителя трудового коллектива // Пути развития социально-еконо-мического и научно-технического прогресса союзных республик: Тезисы докладов респ. науч.-практ. конф. 15-16 июня 1989 г. -Вильнюс: ЛитНИИНТИ. 1989. - С. 7-9.

6. К вопросу о выборе стратегии и технологии образования в Украине // Изменяющийся мир и проблемы гуманитарного образования в высшей школе: Тезисы украинской науч. -практ. конф. Бердянск, 9-12 сентября 1992 г. - Бердянск: Педин-т, 1992. - С. 3-4.

7. Системотехн1ка 1 анал1з соц1ально! самооргатзацП // Катастроф1чн1 явища радянського сусп1льства та самоорга-н1зуюча повед1нка соц1альних систем: Мат-ли м1жнар. сем1на-ру. Ки1в. 6-11 вересня 1992 р. - ФРН: Акад. Ферлаг, 1992 (англ. мовою).

8. Соц1остатева 1дентиф1кац1я та проблеми соц1ально1 стратиф!кацП // Проблеми розвитку соц1олог11 на сучасному етап!. (Теоретичн! та методолог1чн1 питания): Мат-ли м1жн.

наук, -практ. конф. Ки1в, 31 травня - 4 червня 1993 / 1н-т соцЮлоП! НАН Украгни. - Ки1в, 1994. - С. 43-47 /у сп!вав-торств! з Т.Сенченковою/.

9. Декларац!я Украшського центру л1беральних 1н1ц1атив // Укра1на. Свропа. Св1т. - 1994. - 26 жовтня. - С.5 /у сп1-вавторств! з В.Шддубним та 1н./.

'" 10. Священик в армП. Потреба душ! чи мода? // В!че. -

1995. - N 10. - С.65-71 /у сп!вавторств! з 0.Шубою/.

И. В!йськова реформа: соц1окультурний дискурс // Арм!я 1 духовн!сть: свобода сов!ст1 та в1ровизнання/ Мат-ли м1жн. наук.- практ. конф. 2-4 березня 1995 р., Ки!в. - К.: Вид-во НДМЦ МО Укра!ни, 1995.

12. Регуляц!я соц!ально! повед1нки в!йськовослужбовц!в: Досв!д соц1ально-психолог!чних досл!джень в Укра!н! // Константа. - 1995. - Вип. 4 /у сп!вавторств! з В. Очеретяним/.

13. Процеси !дентиф1кац1х особистост! в кризов!й ситуа-ц11 сусгЛльства // Укра!нна: проблеми сусп!льства перех1дно-го пер1оду. (Матер!али допов1дей та пов!домленнь II школи молодих соц!олог1в Укра1ни). 12-18 вересня 1994. - Бер-дянськ, 1995. - С. 53-58 /у сп1вавторств! з Т.Сенченковою/.

14. Прогноз потр1бен. I не т1льки погоди... Особливо! ваги в1н набувае при скороченн1 Збройних сил // Народна ар-м!я. - 1994. - 16 березня.

15. Нынешнее противостояние между парламентом и президентом не перерастет в вооруженный конфликт // Интерфакс-Украина. - 1995. - 6 июня.

16. 5уд1вництво Збройних сил Укра1ни: Соц!альн! та соц1-ально-псжолог1чн1 проблеми // Народна арм!я.-1995.-25 липня.

17. Етн1чна картина св!ту // Етн!чний енциклопедичний дов!дник Укра!ни. - Ки1в: 1НТЕЛ, 1995 (у друку).

18. Етнометодолог1я // там же.

19. Етнопсихолог!я // там же.

20. Етнотип // там же.

21. Етн1чна мораль // там же.

22. Етн!чн! ц!нност1 // там же.

23. Етн!чн1 установки // там же.

24. Етн1чн1 експектац!! // там же.

25. Розвиток Укра1ни: макросоц!альний п!дх!д // В1че. -

1996. - N 1. С. 45-55.

Афонин 3.А. Становление Вооруженных сил Украины: социальные и социально-психологические проблемы.

Диссертация в виде монографии на соискание ученой степени доктора социологических наук по специальности 22. 00.03 - социальная структура, социальные институты и социальные отношения. Харьковский государственный университет, Харьков, 1996.

В диссертации на основе изучения и обобщения литегатур-них источников, официальных документов, данных экспертного 1 массового опросов, психологического тестирования и наблюдений проведен комплексный анализ становления в Украине такого важного социального института как армия. Исследованы истоки, социальные и социально-психологические проблемы, к:торые встают в процессе ее реформирования. Особое внимание уделено рассмотрению процессов регуляции и саморегуляции поведения военнослужащих, определению кэста и роли в этих процессах норм права, морали, традиций, обычаев, ритуалов. Раскрыты состояние и тенденции изменения ценностных ориентаций, которые составляют основу современного поведения офицера или солдата. Детально рассмотрены такие существенные для войска проблемы, как неуставные отношения, диагностика и коррекция девиантного поведения срочнослужащих, а также проблема профессиональной адаптации кадрового состава Вооруженных сил. увольняемых в связи с реформированием и значительным сокращением армии.

Afonln Е.A. Ukrainian army rais up: social and sccial-psychological problems.

Doctor's thesis of monography presented for a degree "Doctor of Sociological Science", specialized field -22.00. 03 - social structure, social institutes and social relations. Kharkiv State University. Kharkiv, 1996.

The dissertation is an attempt of complex sociolcgical analysys of Army like important social institution cf New Independent Ukraine. Sources, social and social-psychclogl-cal problems appearing during the period of Ukrainian army rais up are investigated. The main attention is paid t: such processes: regulation and self-regulation of servismen; identification of legal and moral norms, traditions and

habits, place and role in these processes. Present level and dynamic tendencies of value orientations which are the base of soldier and officer behaviour are studied. Such important for army problems as against-drill regulation behaviour, diagnostic and correction of soldiers deviant behaviour and problems of professional adaptation of military personnel as a result of army reduction are observed.

Ключов1 слова:

ЗбройШ Сили Украхни, сощальний 1нститут, трансформа-ц1я, регуляц1я повед1нки, ц1нн1сн! ор1ентацп, неста-тутн1 в1дносини, професшна реадаптац!я.

/

I/

Шдписано до друку 17.04.96. Формат 84x108/32. Пап1р офсетн. Друк. арк. 2,0. Обл. -вид. арк. 2, 0. КНФ. Зам. 5-2037.