автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Структурно-семантическая организация глагольных словосочетаний с объектными отношениями и их функционирование в современных русских и украинских научных экономических текстах

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическая организация глагольных словосочетаний с объектными отношениями и их функционирование в современных русских и украинских научных экономических текстах"

УКРАШСЬКИЙ ДЕШАВНИЙ ПЕДАГОГ 1ЧНИЙ УШВЕРСИГЕГ

ЯР 6 олЫ,П*ДР^0МАН0ВА

2 ЩЙ 1355 На правах рукопиоу

ДЯЧЕНКО Лобов Миколатвна

СТРУШШО-СШНТИЧНА 0РГАН13АЦ1Я Д1бСЛ1ШИХ СЛОВОСГОЛУЧЕНЬ 3 0В"6КТНШИ В1ДНОШЕШШМИ ТА IX ФУНКЦЮНУВАННЯ У СУЧАСНИХ РХ1ЙСЫШХ 1 УКРА1НСЫШХ НАУКОБИХ ЕК0Н0М1ЧНИХ ТЕКСТАХ

Специальность 10.02,01 - росгйська мова •10.02,02 - украгнська мова

Автореферат

дисертац1г на здобуття наукового ступени кандидата фглологхчних наук

Кит в - 1995

Дисертащя е рукопис

Робота виконана на кафедр1 загального та рос!йського мово-■энавства Чэркаського державного педагогичного институту

Науков! кер1вники - доктор ф1лолог1чних наук, професор Тул1на Тетяна 0лександр1вна

- доктор ф1лолог!чних наук, професор Мус !енко Валентина Павл1вна

0ф1ц1йн! опоненти - доктор филолог!чних наук, професор Брицин Виктор Михайлович

- кандидат ф1лолоНчних наук, доцант Лэута Олёксандр 1ванович

ПровIдна установа - Ки!'вський державний Л1нгв1стичний ун1вероитет

Захист дисертац! I В1дбудеться ".Я" "^Н^уХ-1995 року

о_год. на зас!данн1 спедхал^зованоГ вчено"1 ради

К.113,01.03 в. УкраУнському державному педагогичному ун!вэрситет1 1м. М,П.Драгоманова /252030, Ки'1'в,.,вул. Пирогова,9/.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в наушшй б1бл1отец1 Укра'шського державного педагогичного ун!вёрситету 1мен1 М.П.Драгоманова.

Автореферат роз ¿с ланий " 5 "' г^Зл^Ьз^ 1955 року.

Учений секретар

спзц1ал1зовано! вчено! ради Г.П.Вишневська

Внаслхдок штенсивного розвитку оучасних наук особливо гостро поотае проблема накопичения, обробки 1 передачг спецгаль-нох гнфорыацг'х в оптимальней формх. При аналхзх галузевих текстгв I докуыентацх!, укладаянх вхдловвдних словникхв необхаднх нов: да-Н1 про мовнг оданицх, особливостх гх функцгонування в рхзник стилях. Оде! сю э диферентцйних ознак функцхональних отшив, зокрема наукового, е дгеслгвнх ело во спо лучения з об"ектниыи вхдношенняш.

Об"ектом дослхдження е Д1есл1ЕН1 словосполучення з об"ект-ними вгдноиеяняыи у сучасних росгйських та украхнських наукових вконом1чних текстах.

Актуальи1сть теми зумовлона тиы, до в робот1 представлено комплексний аналхз структурно семантики х функцинування Д1еслхв-них словосполучэнь з обвектшш1 вгдноионняии в сучасних економхч-них текстах; цэ поглиблюе 1снунчг уявлення про специфхку наукового стилю. Актуальность прац1 пхдсилюеться завдяки тому, що Н вико-нано на иатерхал1 двох мов - росхйсько! та украгнськох - з уточнениям особливостей пор1вя»ванюс одиниць в коший з названих «ов.

Метою лослхддення е опио функдганування дхеслхвних слово спо-лучень з об"сктними вхдношеннями у наукових економ1чних текстах як стильоутворпочих одиниць, аналхз хх з позиций структурних х семан-тичних, встановлення особливостей такого функцхонування.

Дрсягнення Ц1е1 мети виыагае вирхшвння конкретних завдань;

- розглянути коло дискусхйних питань, пов"язаних з визначен-ням понять "структурна 'охема" I " структурно-сеыантична модель" у ростйському та украхнськоиу ыовознавствх ;

- 1нвентарнзувати корпус дхесаивних словосполучвнь;

- розподхлити ело во сполучення за моделями сполучуваностх вхдповхдно до сем антично! клаеиф1нац11 дхзелхвних лексем, яка воображав особливостх одиниць наукового тексту;

- класиф1кувата дiecлiвнi словосполучення вхдповхдно до наявност1 предметних компонентхв I првдикатних актантIв }

- виявити спхльне I специфична у структурно-семантичних о со близостях порхвнвваних одиниць;

- э"ясувати 1х роль у наукових економхчних текстах;

- здгйснити квантитативний роэподхл д1есл1вних словосполу-чень за структурниыи типами у роснйських та укра!нських текстах.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що у нхй вперше описан: Д1есл1вн1 сполучення з об"ектними вхдношеннями, засвгдче-Н1 у росгйсыгах украхнських наукових економхчних текстах. Вста-новлоно структурно-семантичн1 рхзновиди дослцекуваних словосполу-чень на зазначеному матерхгип та хх частотность.

Теоретична значущхсть дисертацхх полягае в тому, що на основ! здхйсненого в нхй структурно-семантичного аналхзу дхесл1вних словосполучень з врахуванням хх структурно-сеыантичних тишв у су-часних рос1йських та украгнських наукових економхчних текстах от-римано дан г, якг уточншть розумхння специфхки номшативност! на-укового тексту. Результати дослхддення також дають додатковий материал для теоретичного осыислення проблем семантичного синтаксису та теорП ноыхнаЦх!.

Практична значустхсть роботи. ^терхали г результат« дисер-тадхх частково вже вккористовувались х ыокуть бути використан1 н курсах "Сучасна росхйська нова", "Сучасна украхнська ыова" /у роз-Д1лах "Лексика" х "Синтаксис"/, при порхвняльному вивченн1 скхдно-слов"янсы5их «ов, при викладанш рос1йсько'х I украхнськох «ов як хнозеыних, у спецкурсах эх стилхстики, словосполучення, семантичного синтаксису, у лексикографгчнхй практищ укладання нових I удосконалення вже хсиупчих дво- та багатоыовних тсрмшологхчних галузегих словник1в, а також словник1в сполучуваностх, зокреыа д1еслх£|нох об"ектнох сполучуваностк

Методи Дослгдження. Для вирипення завдань, поставлеиих у працх, внкористано цхлу низку ыэтодхв, а саме: синхронний описо-

вий, квантитативно-статист ишмй, порхвняльний, елеыенти компонентного анал1эу сеыантичних структур, метод словникових дефппц1й, фэрмально-синтаксичне i семантичне ыоделовакня, метод трансфор-мац1й.

Матерiал доелгдження г джерела. Дкерелом ыовного матергалу для анаяхзу стали сучаснх рос:йськг та украхнсыа науковх тексти з економхки, репрозентованг насамперед авторсьниыи i колективними ыонограф1яш, а також пхдручниками та поехбниками для вуз1в, ас-пхрантхв, слухачхв р1зних вищих економхчних вадцхлень i курсiв?

36ip ыатергалу здхйснено методами суцхльно! й вибхрковог ви(Ярки. Зхбраний матерхал складае 12 тисяч одиниць. Тексти хро-нологхчно обыеженх 1990 - 1993 p.p. 3 метою уточнения лексичного значения кошонент1В досл1джуваних одиниць вихориотовувались тлу-иачнх словники сучаснох росхйськох та сучасно! украхнськох мов.

Апробацхя робота. Основдх положения дисертацхйного дося1д-яення були виевхтленг у доповхдях та повхдомленнях на мгжнарод-них, Ы1жрег10нальних та республ!канських наунових i науково-прак-тичних конференциях: "Нупринськ1 читання" /Камиянець-Подхльський, 1990/, "Балентнхсть i сполучуванхсть на синтаксичноыу picHi мови та ыовлення" /Могильов, 1991/, "Лхнгвхстияа: взаемодхя концепцхй i парадигм" Даркхв, 1991/, "Т.Г.Шевченко i загальнолпдськ1 хдаа-ли" /Черкаси, 1991/, . "Шсце та роль Черкаського педагог хчного хн-ституту у розвитку вхтчизняшх науки, оевхти й культури" /Черкаск,

я Повний перед хк умовних скорочень назв проаналгзованих наукових економ1чних текетхв подано в дисерташх, вкажемо найчаст1ше вжкванх в автореферат!: Алехин В.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. -М.: Финансы и статистика, 1991. -160с. /£Ц/; Савченко Б.Г., Бкгбенко 1.В. Теор1Я управяхння. -К.: НМКШ, 1990. -152 с. /^/-тояо.

1991/, "Використання спаддини забутих i повернутих дхячхв науки та культури в навчальному процесг педагогхчного вузу та шхоли" /Piвне, 1991/, "Фьдософхя. Мова. Культура" /¡«Инськ, 1991/, "Слов"янська культура в сучасному евгтх /вивчення i викладання в imrowoBHiS ау-диторп/" /Кихв, 1991/, "Леся Украхнка i евгтова культура" /Луцьк, 1991/, "Семантика мови i тексту" /1вано-$ранкхвськ, 1993/. Окремх роздхли робота обговорювались на заехданнях кафедри загального та росхйського ыовознавства та на кафздрх украх нсько'1 мови у Черкаоь-кому державному педагог1чному гнетитутг /1990 - 1993 p.p./.

Матерхали ди:ортаЦ1х знайшли вгдображення в одинадцяти публх:-Кацхях.

На захиот виносяться так! осиовнх положения;

1. Вивчення мовних особливостей наукових еконоыхчних текстов доэволяе уточнити л1нгвхстичне положения щодо номхнативностх науко-вого стилю. У роботх воно одержуе суттеву корекцш з урахуванням того, що лов"язуеться з ввдиесупвниыи дериватами, оскхльки в iwen-них компонентах багато Д1есл1вних основ, якх несуть у co6i елементи як д1еслхвшх семантики, так i дхеслхвного керування; це надае ноыхнативностх певнох динамiuHOCTi.

2. Граматичиою особливаств синтаксично! будови економхчних текст IB як рхэновиду науково! мови s значна кхлыисть/гьйо %/ складни х словосполучень тшпзованох структур'/ з ланцшковим нанизуван-няы хменникхв у родовому В1дмхнку.

3. Вагсливиы стильоутворюючим параметром е Д1еслхрнх словоспо-лучення э об"ектниш вхдношенняш як з предметнивд кодаонентами, так I з предикатниыи актантами. Останнх вхдрхзняються функцхонально пхдвищении наввнтаженняы. Вони е предикатно поширеними, оскхльки зазначен1 утворедая пов"язанх з цмою ситуацхею, кка 1ышпцитно Ы1ститься у вгддхеслiEHOwy дериватi, цо значно падвищус 1нфорыа-тигну насичен!сть тексту.

4. Д1ссл1енх сполучення э обпектниш вгдношанняии у наукових еконои¿чних текстах маять свою сеыантичну специфхку, яка ni-дображаеться у добор: лексико-сешнтичних труп дгеслгв, ix синта-гиатичних партнерхв, що рзпрозентованг загальнонаукою» i спецхшгь-ноо тершнологчев, а таток нэтершнолог1чнов лексикою. У сенантич-шй структур1 аналхзовштах багатозначних Д1есл1вних лексем акту-алхэуеться, яя правило, тмьки одне 13 значень.

5. Специфн«а д1е«ивно-субстантивних словосполучснь у сучас-них росхйських i украхнських наукових економхчвдх текстах виэнача-еться д1есл1вноа валентшстп: у б1льшост1 випадк1в приймоиннково-вхдм1Шова форма залетних хмендакхв у порхвнюваних мовах спхвпадее, проте was wicqe й вадшишсть у використашп вхдмппив i приймен-

IMKID.

6. Анал1з квантитативного розподму дхеслхвних словосполучзнь з об"ектгаши В1дношенняыи за структурниии типами показуе неоднако-зу частоипсть використання р1зних типis у порхвнюваних ыоваг./При цьоиу вважаеио за доцхльнэ тлумачити терихни "структурна схема" i "иодель", цо традищйно сприймаються як синоихки, як iepapximio

CniBBiflHOCHl/.

7. На базх 0б"сктних"д1есл1вних словосполучень, hki стали стал или, в росхйсыпй i украхнськ1й иовах активно фориуються фра-зеоло^зоваш KOHCTpyitqix.

Структура i зшст дослхдження. Fbфара пана праця складазться з вступу, трьох розды^в, bhchobkib, списку текстових i лексикогра-фхчних дкерел вибхркк, б1блхографх!, иатер1ал1в до короткого двомов-кого словника д1всл1ВН01 об"ектнох сполучуваностх /на основi проана-лхзовашх росхйських та украхнських наукових економхиних текстiв/, таблиць, в якйх представлен1 лексико-сеиантичях групп дхе<упвних лексем у наукових економхчних текстах i лексико~семантичн1 групи залежних в!д дхеслхв iпенник¿в.

У вступх обумовлюеться вибхр теми досладження, визначавться актуальность роботи, хх мета i завдання, описуються методи i при-йош роз гладу i репрезентацх! MaTepiany, вказуються дкерела доел хдауваного матерхалу, наукова новизна, теоретична значуцгсть.

У першому роздхл! "Теоретичн1 основи доол1дження"розгляда-ються дискус1йнх питания. Коротко аналхзуються рхзнх тлумачення словосполучення, сгпввщношення оловоополучення i речення /В.В.Еабайцвва, В.А.Белошапкова, В.В.Виноградов, 1.Р.Вихованець, М.А.Жовтобрюх, К.Г.Городенська, А.П.Гршценко, МД.Каранська, Л.Ю.Максиыов, К.М.Длиско, М.М.Прокопович, В.М.Русанхвський, О.С.Скобликова, Н.Ю.Шведова та in./.

У рефарован1й роботi словосполучення розглядаеться як одини-ця, що формуеться на основх гпдрядного зв"язку повнозначних лексем. 3"ясовуеться роль граматично! семантики крмпонентхв синтак-сичних одиниць. 0б"ектн1 вхдношення, так само як i irani смисловх вхдношення /атрибутивш, обставиних, синкретичнх/, утворшть певцу систему, що базузться на формальних синтаксичних вхдношеннях; вони охоплшть pisHi типи конструкцхй: з адресатним, 1нструменталь-ним, делхберативним об"ектами тощо /В.П.Москвхн, Р.О.Орлова, В.Б.Павлшович, З.П.Петрова, Т.О.Тарасевич, А.Г.Хыара, А.Д.Черен-кова та in*:/.

В аналхзовангй працх констатуеться, що для сучасного рхвня розвитку науковох думки характерний взаемозв"язои р1зних сфер знань, який знаходить отражения у використашп науками однако- -них термхнгв, методхв, апарачу. при дослхдженнх ыатерхалхв. Таке широке вживання мае як позитивна, так i негативна наел дай; остан-не пов"язане з перенасичевхсти термхносистеми, тобто з функц1ону-ванням спец1ал1зовашх лексем, що маять синошмхчнг або омонхмхч-Hi вхдношення. Цэ стосуеться i понять "схема" й "модель". Данх слова використовупться у ф!зико-математичних, природничих та

гуман1тарних науках, називаючн зразок у побудовг аналога досл1д-жуваного об"екта, такс» виконуючи функцию метамови. У лшгвхстицг зазначонх термпга ф/нкц1онують або як синонхмхчнх - схема, модель, формула, зразок, або як 1ерархгап /формула речения - у Т.П.Ломте-ва, модель - у Г.О.Золотоео!, структурна схема - у Н.Ю.Шведовох, формула, модель, схема еловосполучения - у Т.0.1ул1ног, модель словосполучэння ^ у А.П.Грищенка,конструктивна схема - у 1.П.Рас-попова/. У сучасних лхнгвхстичних словниках недостатньо чхтко роз-межовуються цг два термхни. Дощльго встановити мгж ними гзрар-ххчний звиязок, розумшчи пгд структурной схемою спловослолучек-ня формальну будову мовнох одиницх, а пхд структурно-семантачноо иоделлп - форму х 11 граматико-семантичпий змхет. 1снуить рхззгг пхдходи до сгсладання структурнях схем, вииористовуються слов"ш-ськх, англ1йськ1 та термин хнпшх мов, латинсыа символ», цифро-ва нумерацхя вздымав тощо /В.В.Бурлакова, 1.П.1ванов, Т.Г.Шчеп-1£>в, Л.О.Нравчэнко, М.В.Чобан та пк/.

Описуються проблеыи, пов"язанх з вивченням I викладеннкм нови, використаннпм р!зжк: стхипстично. маркованих одиниць, насамперед на мaтвpiaлi наукових текетхв, якх вхдносяться до рхзних сфер знания /математика, фхзика, будхвництво тоцо/. При всхй ло-г1чностх, прэтаианнхй лхнгвхстачнхй терм шо систем!, спостерхгають-ся омошчш i синонхмхшп вхдноиення ига элементами зазначенох си-стеми. Наприклад, це стосуеться терм1Н1в "шва науки" або "мова наукових токстгв". Бхлька частина сучасних дослхдникхв вважае 1! функщональним стилей /А.П.Коваль, М.М.Кожина, О.М.Кожин, 0.0.Крылова, В.В.Одинцов, В.Г.Кузнецов та т./. Декотр1 науковцх вважа-ють 11 функщоналыгао ыовою, рхзшвидом загальнол1тературно1 мови /В.П.Даниленко, С.б.Нпатша/,

Вважаемо, цо в рядг випадкхв'В1дмхчасться терышологхчна неусталенхсть. При наявностх неоднпкових термина аналхзу пхдлягае

корпус мовних одиниць наукових текстов. Отже, вираэ "ыова науки"-це своерхдна компрес1я Л1нгвхстичного знак^, оскглыси пгд дам тер-

I

мшом розуышть мовнг особливостх наукового стилю. Таке опущення ланки у терыхнологхчноыу ланцюгу призводить до появи оыонхых?: б1льп стисле визначення вступае в омошмхчнх вхдношення з розгор-нутим визначенням.

Мае цхд собою грунт думка лзотвхстхв, котрх вбачаоть у нау-ковоыу стил1 особливу ыову, тому щоця сфера знань вхдрхзняаться П1Двищаною шфэрыативнхстю, заглиблення в яку вимагае хнтеяектуаль-них зусиль I витках, шо щлком шжна порхвняти з процесом оволодхн-ня хноземноо да вою. Отже, науковий стиль - нев1д"емна частина ко-дифхкованох систеыи загальнолиературно! шви. Бона мае свох специ-фхчнх-особливостх, В1дрхзняеться органхзахцею структурно-семантич-ного простору. Ца у кгнцевому результат! впливаз на эагалып проце-си науковох комунхкацх'х. Таким чином, синонхмхчнх вхдношення маоть ыхсце при порхвняннх термхнхв "моьа науки" - стиль науки, оыонЬпч-нх - "мова" як феномен х "ыова науки" як частина загальнолхтератур-нох систеыи. Разом з термином "науковий стиль" хнколи використову-еться терыхн "штелектуальний стиль" /С.В.Кротевич, Н.С.Родзевич/.

У зв"язку з висвхтленням особливостой наукових текстхв вини-кають проблема хнфорыативност х тексту х його складових елементхв, та мхсца предикатних актант1в х конструкций з предикатними актантами у под1бних стильових утвореннях /Г.М.Акимова, Ы.М.Александров, Р.Ш.К.Балбейлх, О.М.Гавриш, В.Г.Гак, 1.Р.Гальперин, Е.1.Ефремова, 1.А.Казиыирова, В.П. Казаков, В.С.Карпалюк, О.Л.Пушянський,А.Л.Си-динхе, А.В.Синга1Вська, Т.О.Тулхна, М.М.Харитонова та хн./.

1снують розбгкностх у визначеннх наукового стилю х його р!з-новид1в: I/ науковий стиль складаеться з пхдстилхв, як-от: загально-науковий, науково-популярний, науково-технхчний, науково-виробничий х под. ; 2/ науково-популярний пвдстиль тлуыачиться як особливий

науковий стиль. Бхльш традиц1йною е перша точка зору, яка знайшла воображения у раферованхй робот1.

У другому роздглт "Лексико-самантичний аналхз компонентов дгеслхвного словосполучення з об"ектними вхдношеннями у наукових економхчних текстах" розглядаються лексико-семантичнг групи дхе-слхв г залежних в:д них субстантивхв.

В наукових економхчних текстах використовувться певне коло лексично повюзначних дхеслхв, а також хменникхв, в основному -це абстрактна лексика, як тершнологгчна, так х нетермхнологхчна. При створенш художнього твору перед мййстром сто!ть, насаг-этарад, естетична мета впливу на читача, звертння до сфзри почуттхв, еио-цхй. Автори наукових текстхв прагнугь до хкформативностг, да а зна-ходнть вадобразсення у ставдартизацхг иовних засобхв, що, мабуть, е дукэ ваяливим для ефективного розумпшя утворень такого типу.

1нтерео до д1сслова о зрозумхлим, оскхлькн осташпм часом "у Л1нгв1стичних досладженнях В1дыхчаеться структурна г сэмантична зиачимхсть цих лексем в органхзац11 наукових такстхв /Т.Н.Акимова, II. М. Александров, Ы.В.Гяч, Л.Г.Кириченко, М.М.Кожина, М.П.Сенкевич, 3.1.Соболева/. Дослхдники пометили, що. на тхльки окреп! слова од-. 1псх х Т1е! к лексико-семаптично'1 групи, ало I цЬп сорхх СЛ1В, зокрэма д 1вслова, маоть однакову вхдмхнкову або вхдмшковочпряймен-шхкову сполучувашсть, Такий тэоретичний постулат знайаов воображения у наукових працях I словшках сполучуваност1, котрг хлп-струють сподифгку зазначеного явища на каторхшгх художшх х пуб-Л1цистичних текстхв, окремих фрагментов усного мовлення /Л.Н.Васильев, Г.О.Золотова, М.О.Корыилщта, В.П.МосквДн, Д.Е.Розэнталь/ Дя законом 1рн1сть знаходнть пхдтвердження в проанал1зовашх ро-схйських 1 унрахнських економхчних текстах: рос. отнести к фирмам /СМ, с.72/, отправляться к клиенту- Л"Ш, с.28/, обращаться к специалистам /Щ, о.21/;укр. вхднести до ф{рм /ОП, о.9/, вОправля-

'тися до товариства /ЕУ, 91/, звертатися до фаххвцхв /АТ, с.54/.

Якщо все поле вважати макрогрупою, об"еднанням ЛСГ, го саме у межах окремих ыхкрогруп, рхзновидхв ЛСГ, В1дм1чаються насаыперед синодом1цнг вхдношання, що закономхрно, осхальки на спгльноотх гих або 1гашх семантичшх показншпв смислових структур слхв утворювть-ся лексико-семантичнх групи /рос. анализировать, рассматривать; укр. до олЬку рати. розглядати/. Елизьким до цього явища е антодо-М1я, тому цо стивставлекня або протиставлення понять, явит, предмет хв, закреплено мовниы знаком, також припускае наявнхсть загаль-них семантичшх е"СУентхв /рос. увеличить. уменьшить.; укр. збЬхь-скти, змениити/.

Значения дхеслхвно'х лексики актуалхзуеться синтагиаткчнимк партнерами, особливо ближдом оточенням. Так, тлумачнх словники у росхйського дхеслова знать фхксують 6 значень, в украхнсько! лек-сеад знати - 9 значень, з них в проаналхзованих економхчних текстах энаходить прояв одне значения:- "I. Пзрех. Обладать знаниями о ком-, чем-либо, иметь какие-либо познания" /СЯН1, 1955, с. 1288/, "2. Перех., також з хнф. Мати певнх чи спещальш знания в як1йсь галуз1, бути об1знаним хз чим-небудь, розбиратися в чоыусь" /СУ14, ' т. 3, 1972, с.642/. Наприклад, "Керхвник фхрш энае закони, законо-м1рност1 й принципи управлхння, загальдо й конкретдо функцхх д1яль-ност1 п1дприемства" /ГУ, с.5/; "Руководители предприятий знают современные методы изучения рынка, потребителей, продуктов, конкурентов" /СМ, с.13/.

У. роботх визначаиться лексико-семантичнх групи дослвдяених дхеслхвних лексем. Сыислове поле паукового економхчного тексту репрезентована локсико-семантичними групаш дхеслхв, якх хлюстру-ють особливост1 стилю. Бидмено наступнх групи: волюнтативнх

/рос. подчиняться^ укр. пхдкорятися | /, директивн! /рос, распоря-

р

диться ^ , укр. упоавляти ^/. д!еслова взаемноспрямовано? активности

/ рос, сотрудничать^ с, укр. конкуруватио з/, дхеслова пхклування / рос. заботиться^ о , укр. г^клуватисяо про^ дхеслова руху /рос. отправляться к, укр. вгдправлятися до/» дхеслова трудовох доставлено ст1 /рос. нанятьукр. наймати^ /, екзистенц1йн1 /рос. существовать^. уяр. виникати]-/« еиоцхйного вхдношення /рос. предпочесть^, укр. вибирати^/. емощйного стану /рос. переживатьд. укр. пережи-вати^/ , 1дентифхкупч1 /роо. соответствовать^. укр. вхдповгдати^/. 4нфор1ац1йнх /рос. свидетельствовать^ о, укр. свздчити^ про/, каузативнх /рос. устранить дг. укр. усунути^/. кралхфхкативнх - а/ па-раметричнх /рос. превысить^, укр. збхльиити^/. б/ якхснх /рос. улучшить, укр. полпхшита /, комхтатиенх /рос. сопровождать , укр. супроводжуватиз /, коыплпсативн! /роо. отразить^. укр. виявяяти 3/. кошаративнх /рос. отличить от, укр. вхдр1знятися вгд/. креац1йнг /рос. организовать^, укр. створовати^/. ментальнх /рос. знатьд;, укр. знати£/. ыентальнх конкретн1 /роо. сштатьд, укр. рахуватид/. ыо-далыи /рос. добиться, уяр. потребувати/, мовленневого контакту /рос. ответить^ на, укр. в1дповхдати на/. локативн1 /рос. распростса-нятьря| на. укр. поширвватися^ д/, партитивш /роо. включить^ , укр. виклачати^/. посвсивнх /рос. иметь^. укр. мати| /, посесивн! вториннг /рос. купить^. укр. придбати^/. дхеслова сприйняття /роо. увидеть]-. укр. заслуховувати^ У. суспхльнох оргентацхг /рос. зависеть-^ от. укр. залежати^ вхд/, трансфэрматавнг /рос. превратиться^в укр. перетворитися в. на/, функц1йн1 /рос.остаесгвлятьсяо. укр. зд г йсниватисяо/. . / -

Дал1 розглядаеться походження, лексичнх, словотвхрш I синтагиа-тичн1 особливостх керованих хменникхв. Нэ лише дхеслова, а х залеж-ш 1менники сигналгзують про приналежнхсть текстхв до певних стильових утворбнь. У наукових економхчних текстах як залежний компонент Д1всл1вних сполучэнь з об"ектшш вхдношенняыи виступае термхноло-Г1чна /рос. товарищества, акционера; укр. ф£рма, прагцвники/ I

нетермнологхчна лексика /рос. надежность, материалы; укр. яктеть. ефектиршеть/. Об"еднуючись з дгесловами, вони формують сеыантико-синтаксичний простip зазначених текстхв. "В чисто государственных предприятиях государству принадлежит обычно весь акционерный капитал, полученный в результате национализации или вновь созданный" /ТИН, с.20/; "Це вимагатиые розробки форм i мотодхв yce6i4Hoi рег-ламентацхх трудових процес1в, з одного боку, i гнучкого маневру-вання робочою силою i засобами виробництва, з другого" /ОП, с.З/.

Серед терм1нолог1чнох лексики, вжито! у дослхдкуваних наукових економхчних текст?:., розрхзняють двх макрогрупи: а/ загальнонауко-ва лексика /рос. метод, структура ; укр. форма, принцип/; б/ еконо-М1чна лексика /рос. кредит, биржа; укр. банк, хнвестування/.

Загальнонауков1 терм i ни досить oflHopijuii, притаманн1 рхзним сферам знания;! сигналiayjoib про стильову приналежнхеть текстхв.

Макрогрупа економ1чних лексем подЪшеться на декхлька мхкрогруп: I/ коыерщйнх структури й особи, як i бе рут ь участь в економхчнхй д1яльностх/рос.-товарищество, акционер; укр. фхрма, працхвник/; 2/ сфери еконоихки /рос. экономика машиностроения, экономика строительства ; укр. еконоМ1ка природокористування, економхка наукових дослхдкень/; 3/ гротовх засоби i цтн'х папери /рос. наличность, об-лигащя;укр. валюта, акцхя/;4/ загалып назви виробхв /рос. продукция, изделие; укр. товар, вирхб/; 5/ комерц1йш onepaqii /рос. сделки, вложения средств; укр. кап i тал о вкладення, фхнансування/; б/ параметри ощнивання економхчно! д1Яльност1 шдлриемства /рос. рентабельность, сёбестоимость; унр. собхварт1сть, конкурентоспро-можнхеть/.

Економ1чнх тершии запозиченх з рхзних мов: з грецькох через посередництво латинськох - рос. экономика, укр. економхка; з латин-cbKoi чэрез шмецьку - рос. бирка, укр. бхряса; з англ iйськох через французьху - бюджет; з хталхйськох - рос. та укр. валюта' - через

посередництво росхйсько! г, можливо, польськох та нхыецько! мов тощо.

Серед енономгчних термов, а таксж неторм1нологгч)гах лексики мають мхсце 1 незапоэиченх лексеми: рос. платежи. вклада, потребность ; укр. керування. наслхдки. в хдповIдальнIсть.

У систем: економхчних термхнхв гнтернацхоналгзми е бхльш ок-тивними, нхж нехншоыовн1 слова. Вони використовутоться як основи мотивованих термгн1в х як складовх компонента терм1нологхчних сло-восполучень: рос. акционер - акционерный - акционерные предприятия. цена - ценный - ценные бумаги, пакет ценнп" (¿V;: >> ; укр. актив -активний - актив»I операц1х башав, цхна - цхновий - цгновий фактор.

Для . .■/творения термнив економтки х нетермшолоНчшх лексем широко використовуеться морфэлог1чний спосхб, насамперед су-ф1ксальний. До найбхльп активно? вхдноситься модель "дхеслхвна основа + су$1кс для утворення в1дд1есл1вних хиенникхв рос. -ний, -аний, -ений , укр. -нн/я/, -анн/я/, -енн/я/" : рос. огласить -огладение. совершенствовать - совершенствование ; укр. збалансува-ти - збал'ансування. спрямувати - спрямування. Чикало економхчних терм1Н1в утворено шляхом об"еднання основ за допомогою сполучнох голосно'х -о- з додаванням словотвхрних афхкс1в: рос. конкурентоспособность. капиталовложения. укр.матерхалом1стк1сть, трудозатрат».

Складовими компонентами об"ектних тормхнологхчних словосполу-чень /структурна схема "хменник + хменник у родовому вхдмшку"/, як I в атрибутивних словосполученнях /структурна схема "прикмет-ник + 1менник"/, е терм1нолог1чн1 I нетерм1нолог1чн1 лексеми: рос. источники финансирования, маркетинговые исследо-;. йия ; укр. суб"екти дтяльностх, гнвастиц1йна дхяльнхсть. Багато термшолог1ч-них ланцкшив побудовано за моделлю "хменник + хмонникхв у родовому вадмхнку": рос, характеризовать методы паогшЕИРОзания /ОТ, 27/, проанализировать особенности совершенствования сети

сбыта /ТИН, 80/j укр. вхдзначати елементи управления /ВД, 53/, ¿t? добрачувати генезис структур управлтння /ОЛ, 12/.

У третьому роздпп "Структурно-оемантичН1 типи д1еслгвник слово слолучень э об"ектниии ввдношеннями у наукових економгчних текстах" анал1зуються дхеслгвн! ело во сполучення з предметники компонентами i предикатними актантами, а такок пропонуеться квантитативной розпадгл зазначвних словосполучень за струвтурними типами.

Словосполучення Í3 залежними предметними компонентами фор-муьться у В1дповгдностх до таких структурних схем: У +/J¿- рос. избежать потерь /СМ, 91/, укр. урикнути втрат /ГУ, 108/ ¡V -рос. подчиняться рынку ДТ, 44/, укр. шдкорятися ринку /ОТА,80/ Vtr + / ч - роо. изучать биржу /Щ, 26/, укр.формуловата мету /ГУ, 140/; V + fin - рос. располагать ресурсами /СМ, 47/, укр. оволодхти npofeciHMK /ОП, 55/j V + Рг /4 - pao. говорить о странах /Щ, 13/, укр. баэуватися на закономгрностях /ГУ, 33/$

V Яг - рос. определяться на основе политати /ГИН, 18/, укр. вхдр1знятися вхд товариства /АТ, 13/; 1/ + - рое.при-ступать к маркетингу /СМ, 49/, в украИнськ1й mobí в1дповхдае структурна охема V звертатася до <£ах*вцгв /ЫЕВ, 91/}

V + Pr/Ji] - роо. воздействовать на рынок /ЫВП. 65/, укр. вплива-. ти на ринок /ОВ, 73/i V +ft.s!s - рос. распределяться между акционерами /Щ, 48/, укр. виоуватиоя перед кадровим потенщвдом /УВ.21/.

Структурно-семантичних моделей значно бхлыпе, тому що однхй структурой cxeMi вхдповхдае декхлька структурно-семантичних моделей: останш фэрмуигься вхдповхдно до приналекностх головного ком-, понента - pie слова до .певно! ЛСГ. Наприклад, оловосполученняы типу \4r + ,де прямопервххдн1 дхеслова керувть хменниками у фэрмх знаххдного в!дмхнка без прийменшка, вхдповхдають таким отруктурно-семангачним «оделяй: me*.-fc + /Л , Уиг)теп.+С 4

а/ч, var)cowpa + i,Ve с i * aV, vur)f>vs +Л,

"Изучение» внутренних и внеяних условий тпгярляот существующие проблемы в области управления ассортиментом к качеством товаров" /ОТ, 140/; "Порутлення ритму роботи окрсаих пгдпри-емств погтрдус оргашзовану роботу в систем1 суипльного вироб-ництва" /ТУ, 35/.

Один 1з структурних р1зновид1в репрезентований д!ссловами,як1 використовуються з часткою не при прямому об"ектг: /пгу/ V , - "Не существует юридических норм, обязывающих корпорации группировать их деятельность каким-то особым образом" /РЦ, 44/; "ЗЬ[ но «ад власного уставу" /АТ, 42/.

Далх розгладаються Д1есл1внх словосполучоння з предикат и;; ил актантами як рхоновид конструкцгй з предикатними актантами. Вони реалхэуюгься десятьма структурнкми типами. Чотири з них - безприЧ-Менников1, п"ять - прийменников:; оотакня трупа формуеться на основ: проявления у залежного вхд дгеслова деварбатива дгссл тюго керування, що знаходать вира-кення у таких структурних схемах: У+ рос. ядать изменения /СМ, 85/, укр. вимагати затрет

/0П, 7/; ' + рос. отвечать требованиям /ОТ, 181/, укр.

в!дпов!дати вимогам ДУ, 57/; + - рос. поддергивать

инкорпорирование /РЦ, 42/, укр. щдтримувати доелтд^ення /УВ, 43/;

V рос. ограничить исследованиями /ОТ, 120/, упр. пхдтвзрд-яувати назвами ДУ, 31/; V + /V рос. распределяться в соотношениях /ГИН, 21/, уяр. ресструватися у розкладах ДУ, 64/;

рос. разрабатываться для перехода /ОТ, 181/, укр. ¿^ола-ти 30 витрат /УВ, 17/; V + рг //(у)^ - рос. стремиться к преуспеванию /ГШ, 65/, в украхнсыйй швх вгдповгдас структурна схема

V + Рр/^-прпступити до виршення проблем /ЕД, 87/;

рос. отвечать за планирование /ГШ, .31/, укр. вказуватн на зв"яаок ДУ, 32/; V + Рг - рос. совериенстговаться с развитием /РЦ, 31/, укр. подднувзтися з_ршеннями /ОТ, 23/ ;У + _ ->

- рос. хапактеризовать подход к (финансированию программ /РЦ, 39/^. укр. передбгчати пхдхзд до нарощування потенциалу господарства /УВ, 5/.

Так, словосполученням, як1 формугаться прямопереххдшши дге-словами, в1дпов!да;оть структурна схема У-Ьг + I структурно-

ссмантичнх ыоделх - »^Ч

» Чоч + + »

ЧМс^ + /\/(у)у 'У(-ЬГ)ЫЪ+• "Они утверждают решения по таким чрезвычайным вопросам, как например, слияние с другой корпорацией, продажа или ликвидация бизнеса, внесение поправок и дополнений в устав" /РЦ, 42/. "Як х будь-яка наука, управ-лхння в першочергоюыу порядку розв"язуе эагальнх завдання"/ГУ,8/.

Розрхзнявться такоя словосполучення з одним I багатьма залеж-ниыи компонентами, для останнхх характерно нанизування хыенникоБО-го ланцюга п-

з предметними компонентами I предикатни-ми актантами у родовому вхдмщсу /до основного структурного типу/

- V + "Выбору таких направлений, определению инвестиционных затрат, достижению высокого качества и эффективности служат программы маркетинга» разрабатываемые на база сложных многовариантных расчетов" /ГШ,8/. "Порядок рабэта слабо сприяе ви-явленню резервхв зростання продуктавностг прац! оптовох ланки I полгпшенню якостх обслуговування споягивач1В" /ОП, 15/.

Предиката актанта. за своими якостяш протистоять предметам компонентам, тому що останнх неыояливо перетворити у напхвпреди-кативнх або предикативн1 одиници Конструкцх! з предикатними актантами пов"язан! . р1зними процесами трансфэрмацп, внаслщок чого д1есл1вш-девербативнх словосполучення можна перетворити на синон1М1чн1 синтаксичнх конструкц1г /просте речения, складне речения тощо/.

Своерщна такок роль займенникхв, здатних замхцати як предметна компонента, так г предикатнх актанти: рос. регулировать их деятельность - их. - работников инвестиционного бизнеса, соотнести их с финансовым положением предприятия, их - направления в экономике страны; укр. зменшти ¿х оподаткування, ¿х - державник П1Д-приемств, оскаржити ¿х, ¿х - розпорддження.

Розглдцаються лексикал130ванх I фразеолог1зован1 дхеслхвниково-хменников1 слоюсполучення. Спостерхгаеться цхкава закономгрнхсть: декотрх прямопереххднх д1еслова або дхеслова э подвхйним сильним керуванням, коли прэявляеться один з можливих зв"язк1в, об"едную~ чись з ввдиеслхвними дериватй>.гл, слуяать базой для формування лок-сккал гзоваккх Д1есл1вно~1ыенникозих словосполучень, синошм5ш?их однокореневому_ зхдхменниковоиу дхсслопу; в той час як при сполу-чуванн1 з предметними компонентами угворюять або вхлыи словоспо-лучення, або фразеологхзованх /останнг не здатнх замхцатися однхею лексемою/. Пор.: обеспечивать объединение - обьединять, здбозпевд-ти виконання - виконувати; обеспечивать предприятия, забезпечига фхрми ; иметь обо рудо вание» мати продукцш, иметь прогрессивный характер, мати стхйкий характер. Такх словосполученчя зустрхчаять-ся у р1зних наукових текстах, таму то у биьшост: сео1й. слушать своерхдними штампами, якх сприяють точному офзрм.ченна думки.

1меннУ1ковх ланцвги, котрх зустрг-глться у доелдауваких еко-номгчних текстах, мають певну форму, ко знаходить вгдобратення у р1внях пхдпорядкування.

I. ЛттГ'но п1дпорядкування;

I/ одиночна п1дпррядкупання - рос. находиться у гтдитора /Щ, 53/, вилнвати на економхку /ГУ, 6/;

2/ ланцягош птдпопядкування - рос. координировать с1|срн деятельности комплниА /ГШ, 19/, укр. об"сднати зусилдя прац.тв-ншпв фхрми /ГУ, 5/.

Л. Нел ïh t йне п i дло рядкування:

I/ подвтйне сильна Д1есл1вне керування - рос. осчастливить потребителя нововведениями /СМ, 32/, укр. отворювати умови гнвео-торам /УВ, 6/{

2/ сильне Д1есл1вне керування у девербатива - рос. определить отношение покупателей к товару /ОТ, 122/, укр. передбачати оснащения робтшав обладнанням /ОП, 9/.

Ш.Комбпюване. змхшане nixuro рядкування:

I/ подв!йна сильне дхеслгвне керування + ланцвгове пхдпоряаку-лання - рос. соизмерять возможности наращивания сбыта с состоянием предприятия. /СМ, 22/, укр. щлеспрямувати дгяльнхсть уча сник i в на реалхзацхп программ /УВ, ЗУ;

2/ подвхйне сильне дiecлiвнe керування % девербатива + ланцп-гове птдпорядкування - рос. характеризовать соответствие изделия требованиям документации /ГШ, 35/, укр. передбачати поеднання авторитету кергвника _з викориотанням влади /ТУ, 132/,

У роботг пропонуеться квантитативнай роэпод1л дхеслгвних ело-воспалучень за структурними типами, який евхдчить про рхзний сту-пгнь використання аналхзованих одиниць у досипджуваних текстах. Словоеполучення, котрх утвориаться пряыоперехщшми дхесловаш, що мають при co6i один залежний об"ект, s найчастотнхпиыи/^ЗО %/; структурна схема +//у , \4r +/^vjy-рос. изучать материалы ; /СМ, 12/, наращивать вложения /Щ, 24/; укр. консультувати кл!сн-тгв /АТ, 44/, вкдрчати цганування /УВ, ?/. Чвергь зхбраного мате-piany/=£5 %/ становлять собою складнх дхеслхвнх словосполучвння з двома залежними 1менниками, один з яких мае форму знах1дного вхд-мхнка без прийменника, другий - родового вхдм1нка без прийменника: структурна схема - рос. предусматривать ■

использование моделей /ТИН, 9/, укр. змэннити оподаткуванвя пгд-приемств /ТУ, 92/. Така частотшсть сигналгзуо про повно-

щннэ функцхонування дгеслгв у наукових енономхчних текстах.

Квантитативний роэподгл найчастотнших дхесупвних слогюспо-лучонь з об"ектними вхдношеннями мае такий вигляд.

Таблиця I. "Високий ступень частотносгг"

йэзподхл словосполучонь у мовах

|\4

СтруктурнI схета

I /п.= г-з./

Вэс1йська мова 6000 прикладгв

Укра'1'нська мова 6000 приклад:в

1800 30 %

1805 30,1 % !

600 10 %

590 г 9,8 %

480 6 %

475 :7,9 %

Меня частотнг дхеслхвн1 ело во ополчения з залегкними об"ек~ тами в давальному х орудному В1дмшках б^з приймеиникхв, а такоя у родовому I знаххдному В1дмшках з прийменникачи.

' Таблиця 2. "Середн1й ступ!нь частотностх"

Вззподгл словосполучень у мовах СТРУКТУРН! схсми т

! 1/+ /> А^у |

Вэс1йська мова 300 \ 1 305 299 ! 287 |с4,7 % ! 275

6000 прикладхв 5 % ! 5,1 % ~4,8 %

Украхнська мова 303 ! 300 268

600С приклад!в £ 5,1 % | 5 % 4,8 % !~4,5 % А

Низьким ргвнем частотност1 характеризуються складн1 слоеоспо-лучення, хменниковий ланцшок яких складааться з 4 або 5 залегших компонент!в у родовому В1дмпгку: структурна схема г

£ -"¿//Л^а » де Л* " ~ Р00, Усовершенствовать методику . расчета обьема потребления продуктоз питания /ОТ, 18/, укр.- вгд-значити нозмпшхсть дхх системи принципов управлгння /ГУ, 65/. Такого типу словосполучання представлен! у наступи¿й таблиц1.

Таблиця 3. "Низький ступшь частотностг"

Р0ЭП0Д1Л словосполучень у мовах Структурн1 схеми % !

/&=»/! ! ! 1

Рос1йська мова 6000 приклад!в Ук^хнська мова 6000 прикладхв ! ! ! | 120 1 85 ! 60 1 59 ] 2 % 1 1,4 % I I % I ~ 0,9 % ! ! ! I I 117 } 90 { 60 ) 57 ~ 1,9 % | 1,5 % | 1% | ~ 0,9 %

Росхйська мова 6000 прикладхв Укра£нська мова 6000 прикладхв Структурнх схеми .. %'

! \ , 1 г ] СЛ/^Мг, - | /ди >» г. - а/ \ /д. - ч-в!

50 1 27 | 12 ~ 0,9 % 1 ^ 0,4 % | 0,2 % ! | 57 | 29 | 15 ^0,9 \ -0,4 \ 0,3

Б ц1лому за результатами доолхдження структурно-семантично! оргашзащх та фушицонування дхеслхвних словосполучень з об"ект-ними вгдношеннями зробленх узагальнення та висновки,, якх подан г у вигладг положень, винеоених на захист.

Основнх результати дисертацг: знайшяи воображения у таких публхкащях:

- 21 -

1. ibciacUKi приймонников: КОНСТруКЦП у МО влепи i бппнг

в yKpaiHi: Тези доп. i повхд. - 4.1. - Донецьк, ДУ 1990. - C.Icx-151 /рос. мовда/.

2. Структура i семантика безприймзнникових дгсслхвних сло-восполучень // Купринсыи питания: Тези доп. - Кам"кнець-1Тод1ль-ський, 1990. - С.128-129 /рос.мовоо/.

3. Про вархативне керувакня д1е<уйв моелсння // Валентнхсть

t сполучуванхсть на синтаксичному рхвнх мови та мавлення: Тези доп. - Могильов, 1991. - С.56-57 /рос. мовоо/.

4. 1де! О.О.Потебнх про сполучуванхсть слгв // Л1нгвхстика: взасмодхя концепций i парадигм: Тези доп. - Вип.1. - 4.2. - С.434 /рос. мовоо/.

5. Поема Т.Г.Шевченка "Гайдзмаки" у сучасному рос1йському переклад1 /проблеми дхсуивно! семантики/ // Т.Г.Шевченко i загаль-нолодськ1 хдеалк: Тези дол. - Чсркаси, 1991. - С.51-53.

6. Сполучуванхсть дтеслова у nocsii Варлама Шоламова // Ви-користання спздщини повернутих i забутих Д1ячхв науки та культур;; в навчальноыу процесх педагог1одого вузу та школи: Тези доп. -PicHe, 1991. - С.88-89 /рос.мовою/.

7.Предикатнх актанта в науковому текстi /до постановки питания/ // Micne та роль Черкаського педагог хчного хнстигуту у роз-витку вхтчизняиох науки, ocbith й культури: Тези доп. - Черкаси, 1991. - С.71-72.

8. Про особливост1 вивчвння pocificbKoro словосполучшзня у туркменських трупах фхлологхчних факультет!в // Слов"янеька культура у сучасному cbitI /вивчення i викладання в пшомовшй аудито-pii/: Тези доп. - К. : КДПШ1, 1991. - С. I09-IX0 /роо.мовоа/.

9. Д1еслхвш-субстантнвн1 словосполучення у сучасних науко-вих текстах з еяономши та старовинних козацьких тенях // Народиi ручей Украхни в icTopix мови та лхтератури: Тези доп. - Чер'саси,

- с. 30-32.

10, Ступ iнь хнтерферонщ'х росгйських прийменникових конотрук-. у ыоелснн! украгнцхв. - fbciflcbKe мовознавство. Шжввд.наук.зб.

1993. - Вил. 26. - C.III—119 /рос.мовоа/.

11. Конструкц11 з предикатними актантами /^еыпвно-деверба-TUBiii словосполучення/-у сучасних наукових економхчних текстах // Семантика мови i тексту: Матер1али мганародно! конференцп. -Ч.1.-2вано-Франк1вськ, 1933. - С.77-78.

- 23 -

L.N. Dyachenko Structural a.>d semantic organization of verbal phrases with object (ive) relations and their functioning in modern russian and Ukrainian texts on economy

Thesis for a master's degree (philology) on speciality "10.02.01 Russian language, 10.02.02 Ukrainian language. The Kyiv Dragomanov State Pedagogical University, K?iv, 1995. In accordance with the morphological character of nouns fjoverning them verbal phrases are divided into two groups:

1) phrases with object coaponents;

2) phrases with predicative actans (the second group is the variety of constructions with predicate actans).

Phrases axe made according to definite structural patterns.

^uahtitative distribution of units mentioned abovo in conformity

with their structure is a witheos of different frequency of their

functioning in taodern Ukrainian and russian texts on economy.

Дясченко Л.Н. " "Сгрукгурно-семантическяч организац.л глагольных словосочетаний с объектными отношениями и их функционирование в современных русских и украинских научных экономических текстах".

Диссертация на соискание ученой стелен?! кандидата фикологичесигх наук по специальностям: 10.02.01 - русский язык, I0.02.C2 - украинский язык, Украинский госудапствэнкый педагогический университет им. М.П .Драгоманов*, Киев, 1995.

Важным стилеобразувцим параметром научного стиля являются глагольные словосочетания с объектными отношениями как с предметными

^

сомпанснтами,так и с предикатными актантами.

Глагольные словосочетания с объектными отноиегиямп в научных

жономи-чесчих текстах имеют езоп семантическую специфику .что отра-

■■.;«т<п з подборе лзкоико-семантичессих труп глаголов и их синта: митических партнеров.представленных общенаучной и специальной экономической терминологией,а также иетерминол этической лексикой.

Глагольные словосочетания с объектными отношениями образуется в соответствии с определенными структурными схемами и сгруктурно-иемантич^скими моделями.

Квантитативное распределение анализируемых словосочетания по структурным типам свидетельствует о разной частотности их функ-ииониоования в современных русских и украинских научных экономических текстах.

Ключовх слова.

Ди;сл1вн1 словосполучення з об"ектними ■ втдношенкями, Д1еслтв-н\ словосполучення з предметними компонентами, д1ейивнт словосполучення з предикантними актантами, конструкпп з предикатними актантами, структурна схема, стуркурно- семантична модель.

Шдписано до друку 03^05.1995 р.Об. 1,2.формат 60x84 1/16. Друк офсетакй. Тир. КО. Бак. 132 .Бе еелатао. .

ДОД УДПУ ^'.Драгомааова, Ш в, Пивогава, 5'.