автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Структурно-семантические особенности абсолютной конструкции и ее функционирование в тексте (на материале современного английского языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантические особенности абсолютной конструкции и ее функционирование в тексте (на материале современного английского языка)"

Г6 сд

ШВСЬШ.ДЕРШНИй ПЕДАГ0Г1ЧНИП 1НСТИТУТ !.. 1Н03ШНИХ мов

lia правах рукопису

ЕЕЛЬТШОВА Св1тяана Олександр1вна

СТРУКТУРНО-СШАНТИЧШ ОСОЕЛИВОСТ1 АБСОЖШЮ1 КОНСТРУКЦП ТА II ФУНКЦЮНУВАННЯ У ТШСТ1 /на матерtал1 сучасно? англ!йсько! мови/

Спец1альн1сть 10.02,04 - германсыс! иови.

Автореферат дисер,тацГт на здобуття вченого ступеня кандидата ф!лолог1чних наук

КиГв - 1993

Роботу виконано на кафедрi гра^тики та tcTopi'f англ1йськоУ мови КиУвського державного пёдагог1чного Институту ■ • 1ноземни.. мов.

Науковий кер1вник - кандидат (Млолог1шшх наук, доцент Е.Я.Мороховська

0ф1ц1 f*4i опоненти - доктор ф!лолог!чних наук, про^'всор О.Ч.Старикова . кандидат ф1лолог{чнюс наук, доцент Х.Л.Кривоновська

. Пров!дна установа - КиУвський леркавний педагог1чний 1нституг 1м. !,".В.2рагоманова

Захист в!дбтаеться "У/" ^£^£.1993 р. о'_годин!

на зас1данн! спец1ал1зованоУ ради К ПЗ.14.01 по присухрхеиню наукового ступеня кандидата наук у Ки'т'вському державному педагоНчному 1нститут1 1ноземних мов■ /¿52150, Ки'/в - 150,. вул. Червоноарм1йсьяа, 73/. ,

3 дисвртац1ею молена ознайомитися у б1бл}отец) шетитуту.

. Автореферат роз iслано " ¥ " 1993 р.

Вченйй секретар спец1ал1зовано1 ради . Л.П.Смелякова

Для л1нгв1стичних досл1даень останШх деояттПч характерниц ё'звернення до тексту, багатопланов!сть. якого складае можлив!сть ■ його.розглядания в р!зних налрямнах, що 1нтегруються з рамках сдано I науково! дисщотл1ни.-л!нгв1стики.тексту, або текст-л!нгв1сти-ки. В пер 1 од Л Т , становления , як самост!йно! галуз! науки'про мову ооновна увага ь!нгв1ст!в була закономерно зосеред.;ена на визначен-н! тексту як об'скта дос.Идкення, на вивченн! його систеыно-струк-туршх особдивостей, на встановленн! текстовик категор!й з ураху-ванняы особливостеЯ 1х'реал!зацН,; про що св!дчить численна л1нг-в!стична л1тература УР.О.Будагов, В.В.Богданов, В.А.Вухб!ндер, 1.Р.Г&льпер1н, К.А.Донил1н, О.О.Яеонт'св, Л.А.Мецлер, 0.I.Ыоскаль-ська, Т.М.Школаева, Ю.ВЛопов, Т.П.Трегубович, З.Я.Тураева, Е Л .Шендельс, Лр.Ж. уап 1)1 Ш.1д-*8з].ег, К.а.олпеасгв, «.ВсЬаХйЪ/. На сучасному етал! розвитку текстуально! Л1нгв1стикй Интерес до-'слИдникГв викликав функц1ональний аналГэ/очишць тексту, що в!д-кривае перспективу переусв1Доылювання та 1НшоГ класиф1кац'Н оди-ниць традиц!йно! граматики. При цьому виявляються в.шстивост'1, що с ¡манентно. прйтаманними мовн1й очигещ! як так!й, а так од власти-вост!, що характеризуют!? П-як одиницю текстового плану, в зв'язку з чим текст розглядаеться як' середовище фуннц!онування мовноТ оди-ниц!, в якому проявляешься та реал!зуеться II' текстов!сть /О.П.Во-робйова, В.Н.Срхов, О.Л'.Каменська, ВЛ.Лазарь, Т.ВЛук'янова,. М.В.Ляпон, ОЛ.Поталова, С.В.СПдоров, О.Н.Старикова/. Поряд з-влас-не д1нгв1.стичними досл1д1вннями-тексту. внасл{док' Интенсивно! взае-мод!Т л!нгв!стики з-«лог!коп та когн!тивною психолог1ею з'являють-ся 1итердисщшл1нарн1 роботи, уфокус! ро'зглядання яких знаходиться людина, що.надае досл}дже!гг^ям, в галуз! тексту персонолоНчну направ-лен!сть /Н.Д.Арутюнова,.О.Г.Баранов, Ю.Н.Караулов, В.Б.Касевич, С.Д.Кацнельсон, В Л .Постовалова, Б.0.Серебренн1ков,- АД.Уфиыцева/. I складае можлив !сть п1д!Йти по-новому до вивченчя особ.тивостей футаД1онально1 ор!ентац11 мовних оциниць у текст!.

. Актуальн1сть дисертац1йн01 роботи .зумовлюеться загальною спря-. 'мован1стю сучасного мрвознавства на досл!дяення функц!ональних особливостей. мовних очиниць в худолсньому. текст!.

Наукова новизна роботи полягас: в тому, що абсолютна конструк-ц!я розглядасться в г! текстовому л!нгв1стич11ону статус!. При цьому визначаеться сфера вхивання ланоУ конструкц!! та виявляеться . специф!ка. II текстовоТ ар!€нтац1Т.-

Объектом дослШення, зиступас абсолютна,'конструкц!я сучаснот англ!йсько'1 ыови з прийыент/иком «од та;без-.ньог6.-

Предмет анад1зу складають стртатуРно-семантичн! та йункц!о- •'. \ нальн! особливост! абсолютно!' кенструкцП; для встановлення яких' . в.~иваються р1зн! метода та притоми структурно-семантичного та функ-

• ц!онального текст-анал!эу. :

Материалом досл1даення послукили 7984. приклада, ЯК1 одержан} . . методом суц1Льно'1 виб1рки 1з художн1х текст1в.сучасних англомовних автор 1 в загальним обсягом 14500 стор!нок.

В робот1 переел!дуються дв1 взаемопов'язан! мети: виявлення - структурно-сеыантичних характеристик. абсолютно: кочетрукц! 1, цо : , детерм!ну»ть особливост! м\вживания, та всесторонне досл1даенчя ' функционально/ ор!ентацП -1 (!ункц:й-дано!' кдаструкцП- в .-текст!*

Досягнення поставлено! мети лередбачае нео.бх!дн!сФь вир!шен^я иаступних конкретних завдань: • .

; - розглянути пропозиц1йно-предикац1йну природу абсолютнод .. конструкцП з урахуванням 11 л1нгв1стлчного статусу та загальних синтаксичних характеристик

- виязити ,особливост! отруктурно-семантичноТ локал1зацН ' дано? конструкц!!' в. текст!;

- вид1лити т.шову текстову ситуац!ю-функц!онування досл1джу-вано'1 конструкц1'1; •

- визначити характер реляц1й абсолютно'/ конструкц!'! з я черною предикац!с»; . ■ - .

. - встановити характер функцхональнод ор1ентац11 даног конст- -рукц!':' в текст 1.

Теоретика зиачим!сть дисертащйного досл1даення полягае в тому, цо воно являе собою конкретну роэробку в галуз! лщпистики тексту та сприяе подальиому розвитку окремих П аспект ¡в, а сане: реляц1йного, семантичного та функц} опального; робота вносить пев- • ний вклад в теор1ю мовно'1 особистост!, в. лшгв!стичну перебноло-:

• г!ю 1 соц1ол1нгв1стику. .

- Практична ц!нн1сть цоелгдження полягае. у мо;.;ливост1 викорис-, тання його основних висновк1в I поло :онь при читанн! лекцШтих курс!в з теоретичноI граматики та Стил!стики, в спецкурс! .по 1н-' ■ . терпретацГг тексту, -при навчанн1 письмово'/ англШсько'г .мовцУ при написанн! курсових та дипломних роб1т. -

Апроб'ац!я роботи..0сновш положения I результата дослХдаен-. ня в1дтворен! в публ1кац!ях автора, а тако;5 були представлен! в •: допов!дях на конфареящях "Худоя^ий текст в. культурному, ф!лоло-' г'!чному та .л!нгв!стичному аспектах" /Ки'/в 1991/, ";.1овно-стил!с-тична. орган 1защя тексту" /Ки'г'в 1Э9.2/, на науково-практичних кон-.

. ференц!ях молодих вчених КД1ПМ /КиУв I.99I, 1992/. Результата робота обговорювалисъ на зас!даннях кафедри граматики та icTopti англ!йсько!' мови КДН1М.

Положения^ що виносяться на. захист:'

• I. Основною сферою ккиватая абсолютно! конструкц!! в англ!й-ськ!й нов! с авторське розпов!дання. Типовим середовищеи функц!о-нування дано! конструкц! гвнступас елемечтарна текстова ситуац!я, яка репрезентуеться в авторському аспект! тексту худоиньо! л1твра-тури, Важливою ознакою так о! ситуац11 е антропон!м!чн!сть суб'ек-та. ./

, 2, Абсолютна конструкц!я сучасно! анг.д!йсько! моей являе собою пропозиц!йно-предикац!йну одтшцо,'яка не е членом речения, а проявляв риси детермшантност! i характеризуемся специфичною функц1ональною ор1ентац!ею в текстовому.простор!: ситуац!йною та суб'екгною. ■■'■■ ' " ■ '.

3.. Ситуац^йиа ор1ентац!я абсолютно!' конструкц!! реал!зуеться при П адвербтльному нкиванн!, коли досл!даувана конструкц!я. в!дноситься до Boiei ситуац!!, що репрезентуеться ядерною предикате*), та служить засобои вербал'1зац1! ы!кро- ! макроситуац!Й«их обставин, вказуючи на умови, за яких описувана ядерною прздикац!ею ситуац!я стае реальною.

4. Суб'ектна ор!ентац!я абсолютно! конструкц! !'е диференцю-ючою ознакою дано-'* конструкцП при П футгкц!онувашг1 в хуцоэтьому текст! ! проявляеться у в!днесеност! доел! цкувано!' кояструкцГ! до антропон1М1чного суб'екта, який ма-г.е бути одиничним або множин-ним /груповиы/. При в!днесаностГ абсолютно! конструкц!! до ояинич-ного суб'екта вона е засобом визначення тимчасових ознак суб'екта ситуац!!. При в!днесеност! дано! копструкц!! .до груповогс суб'екта вона вяиваеться для уточнения його рол! як компонента ситуацй', що описуеться. При цьому функц!ональна ор!ентац1я абсолютно!' кон-. струнцП на груповий' суб'ект спряяена з можлив!стю його розчлену-■вання, цо ! досягнуеться за~~допомогою дано! конструкц!!. '

Структура роботи. Дясертац!йне досл!трсештя обсягом 169 сго-piHOK складаеться i3 вступу, трьох роздьИв, загального зг-нозку, cnncKtB. основно! використано! л!тератури та тгкерел 1лвстратиз!:ог"> натер!алу.

У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми, визчачаються актуаль- : , н1сть 1 наупова новизна дисертац!йноУ. роботк, мета 1 завдаччядо-А сл1д.%ення,.;його об'гкт ! предмет, висуваеться робоча /г!потеза, вказуеться ыатер!ал анализу, уточниться теоретична значим!сть ! : практична ц1нн!сть о.дергкаяих результата, форыулкються положения, що винорят1)Ся на захист. . ...

У персому роздШ розглядаються питания, як! пов'язан! з л!нгв!стичтй1. статусом абсолютно! конструкцП, дает.ься •'!.! загаль-ча синтаксична характеристика, проводитьсяанализ ЕнутрашньоУ структури яаноУ конструкц1У в р6зр1з'1 виявленчя як1сноУ спв1Д!ф1кй;'. Г! формальноУ та-сеыа!1Т1ТО70^ структур, визначаються особливост! структурно-семантичноУ локал1зац!У досл1цкуваноУ коиструкц!У в текст!, що зум'оьлюеться II еуттевими характеристиками. ;

У- тоугому роздгл! доел |д'.уеться' сфера • •

функд!оттувачпя абсолютной конструкц!У, зроблено спробу ^становления тип1в текстових ситуац!й в авторсъкому аспект!:худах"ь6го тексту з.ыетою видвлення тгайб!лыа тпповоУ сптуац!У, розглядасться. характер . реляц!й. даноУ конструкцг У з' ядерною, предикац!€Ю, визиача- ." .еться загальиа футац!овальна ор!еитац1я лосл!7Г:5увано1 конструкц!У та проводиться комплексшй анал1з особливостейуу г: адверб!ального. вккваш'я.

У '.ретьому роз д 1 л! пролокуеться доел 1 щ:ення особливостей функц!онування абсолотноУ конструкц!!' при:II орУснтацГУ на суб'ект ;'антропон!м!чноГ ситуац!У., встановлюеться специф!ка функц!й. даноУ: . . конструкц!У. в 'залежност! в!д типу аитропои¡м 1чного. суб'екта;еддк-

ничного чи групового.; ' .. ' .• •

! У загальному висновку п!дсумовуються основт результата ! • нам1ча!0ться перспектив;'. по.даЛьших . досл!дасувань.' 7

: ■. • . ' обгони:! гнют роеоти :' :

.Сучасний етап розвитку науки про мову.х'арактеризуетьсяза- : ;"галыюя нарравлеШстю .'досл!ц«ёнь.на Шзмання сут! мовниходиниць, . ройкрити яку вватетъея мамивим при. а«ал1з! знутрЬ^ьсТ структура цих одиниць.; Особливост! в'тутрхшньо'У структурй в свою чергу ' , сп!вв!дносяться з .л!нгв!-сткчним статусом мовноУ. одиниц!., УУ належ-

н!стю.до певного мовногр.р!вня та датермЫують,притаманн! дан!й ■ одинлц! зовч!шн!, .;.функц!оиальн1,характеристики.

_3а. сво'ш л!нгв!стичним статусом абсолютна конструкц!я е мов-нои. оэдницеа синтакскчного р!вня.та зайиаг пёвне шеце в !.ерарх!ч-

н!й страт!ф!кац!1 одиниць ланого р!вня. Що до цього маються р!зн! точки зору ./В.О.Алексеева,,С.Г.Агапова, б.Н.Срхов,, Н.Ф. Лртен'ева, Н.Г.К1рвал1дзе, о.р.Ввгеа* /. Ми дотримуемся в робот! то"! точки зору, зг!пно яко! абсолютна конструкц!я розглядаетьсл як особли-. вий тип слов осп о лучения ! тим самим, противоставляеться речешао /Л.Н.Бвскровна, Е.Я.Мороховська/. Це зумовлено особливиыи синтаг-матичними в!дношеннями м!ж утворюючши яану конструкц!» мовними влементами, а саме в!дношеннями, як! встановлюються на основ! ло-г!чних в!дношень взаеыозалежност! ! трациц1йно називаються преди-кативними або суб'ектно-предккатними.

Синтаксичн! конструкц! i, м!ж конотитуёнтами яких реал!зують-ся лог!чн! в!яношення взаемозалежност!, утворюються в результат! ц!? синташатичного процесу социотаксису /В.А.Норинський/. Конструкц!! такого роду являють собою предикац1! ! ыають суб'ектно-предикатну структуру, М1ж членами яко! встановлюються предикац!й-н! в1днотення. На ц!й п!дстав! абсолютна конструкц!я визначаеться в робот! як предикацМге словос'получекня. : . . ■ ■

.. Належн!сть дОсл!даувано! конструкц!! до синтаксичного р!вня передбачае певн! ракурса Г! роз'глядання, як! вид!ляються у в!дпо-в!яност1 до ыожливого членування синтаксичних одиниць на предика-тивн!/непредикативн1, комун!кативн!/некомун!кативн!, залежн1/не-. залежн!, в зв.'язку з чим абсолютна конструкц!я маке бути охарактеризована як непредикативна,. нексмун1кативна залежна синтаксична одшшця у склад! простого речения, лДо ускладнйе' його як у формальному, так 1 у семвнт!г:ному в!днопенн!. Зс! ц! характеристики е вторичнйшГТ зумовлшться специфгкою внутр !шньо! /тобто формально!, ! семантично!/ структура абсолютно! конструкц!!.

." Специфика семантично! структур абсолютно! конструкц!!, зва-жаючи на особлив!сть,Д!в! структури як структури, що не п!ддаеть-ся безпосередньому спостереженню, розкривасться в робот!.в ход! • ,'моделювання породжуючого.трансформац!йнэго процесу, для чого вико-ристовуеться модель пропозицГ!. Семантична структура виявляе коре-лятивн1сть |.з структурою пропозицП незалеяно в!д онтолог!чного статусу.останньо! ! траятуегься як пропозицхйна.база предикац!й-но! оцйнйц!. В такому р0'зум1нн! специф!ку внутр!шньо! структури пре'дикацШо! одиниц! в зм!стовому аспект! складае пропОзиц!йн!сть. тобто зд!бн!сть ц!е! одаииц! перетавати сем!олог!чнкй зм!ст як концептуальне в!дображення ситуац!! позамовно! д!йсност!.' :■'■■.'■■. Йе1^ф!ка формально! структда абсол:отно! конотрукц!? розкри-ваеться. в робот! через предикац!йн!сть' - фориальну структурну

- б -

властив1сть мовноУопиниц! бути предикатно, тобто суб'ектно-пре-дикатною структурою, ф карелюк на концептуальному р!вн! семантич-ноУ репрезентац1У 1з структурою пропозицИ ,~якаГв свою чергу_моде-люе об гктивнГсть~зв'язк!в елемшгпв ситуац!У позамовноУ дШсно-ст!. _ Предикац!йн!сть СЛ1Д в!др!зняти в!д предакатив-

ност! за. такими параметрами, як властив1сть/катёг6р1я та рёферен- , ц!йна сп1вв1лнесен1сть. Предикац!йн!сть с властивостю, х^о забеспе-чуе безпосередню рё$еренц1йну сп1вв1днесен1сть висловлювання. !з по-замовною цШсшстю. Предикативн!сть - це категория, яка реал!зуе | референц!йну сп1вв1днесен1сть висловлювання 13 позамовною д!йсн!с- | тю опосередковано за допомогою певтшх засоб}в свого вираження. ,; |

3 урахуванням особливостей семантичноУ та (формально г-структур абсолютна констр.укц!я може бути визначена як мовна очиниця пропо-- . зиц1йно-предикац1йноУ природи, цо вкявлясться в У У зд1бност1 до !нтеграц!У з .!ншими оциккцши под1бноУ природа, внасл1док чого аб-. солютна конструкц!я розглядаеться в робот! як конституент предика-. ц1йного виразу,. як. 1нтегрант предикац1йного комплексу та як вле-мент предикац1Янот структури тексту, що в1дпов!цас в нашому розу- : М1нн1 трьом р1вням структурно-семантичноУ- локал!зац!У. дано? кон-струкцГУ. ■ •

Шд предикац!йним виразом ми. розум1емо складне формально-струк- ' турне утворюванпя, яко являе собою !нтеграц!ю двох мовних одиниць предикац!йноУ природи та репрезентуе м!кроситуац!ю позамовноУ д!й--сност!. Прецикац!йний вираз е мовном моделлю

солютну конструкц1ю, яка в зв'язку з особлив1стю свое У д1есл|вноУ форми необх1дно виступае конституентом такоУ модел! та в '-'У склада входить у преяикацШшя комплекс тексту. : Предикацгйний комплекс тексту'розглядасться в робот! як орга- !• н1зована на основ! мовних зв'язк!в та лог1ко-реляц!йних в!цношень лосл!довн!сть предикац^Яних одинкць дави. Ек.страл!нгв!стичниы. референтом такого комплексу е макроситуац!я об'ективного св!ту, яка об'еднуе больше теох. елементарних ситуац1й. ^5oжливicть включения | абсолютно'/ конструкц!У ь цей комплекс випливае з його нвоторШю- I ст!яка зумовлюсться особли^остю ,внутр!шньо'1 структури. тексту. . | Зиходячи з розум1ння внутр!шньоУ структури тексту як едност! се-мантично*' та формально'/. /предикац!йноУ/ структур, предикац!йну структуру тексту визначаемо як структурну. швормац!» тексту, як формально-структурне зобра^ення Рого семантичноУ, структури. Особ-лив!сть предикац!йнот структури летерм!нуеться особлив1стю структури семантнчного Плану, при розгляяанн! яко? використовуеться модель "семантична капсула" /терм!н З.Я.'ЛороховськоУ/. В основ! УУ.

побудови летать лиференц!ац1я понять ядра! яериферН. Сеыантична в1пнвсен1сть предикац!йних опиниць по ядерно? або перифер1йноУ зо-ни основуеться на розмежуваин! текстоутворюючих 1 текстооформлю-ючих функц!й,'.як! в.свою.чергу вид!ляються в зв'язку г розыелсуван-ням плану зм!оту 1 смислу тексту. План ам!сту - це !п¡юрмативне ядро тексту /Т.В.Старцева/. Смисл тексту визначаеться як мовленнс-ва ситуативна характеристика плану зм!сту тексту /Л.М.Васил*ев, С.Д.Кацнельсон, Г.П.Ыельников, Н.А.С.оосарева/. Абсолютна конструк-ц1л взноситься до перифер!йног зони прэдикац1йноУ структури. тексту,, до в 1дзначапться багатопланов!стю 1 виявлясться в процесах тенстооформлення. В цьому полягае загальна функц!ональна ор!гнта-ц!я дано г конструкц1т.

Р!вн! структурно-семантйчноУ локал!зац!'1 абсолютной конструк-ц!У як явища ыовного плану сп!вв!дносяться з р1внями розглядання . : особливостей мовленневоУ актуалпзац! У доел! длувано У конструкц! У. Пре.дикац1йн'ому виразу в!дпов!дае мовленнгва м!кроситуац!я, преци-. кац!йному. комплексу - мовленнгва макроситуац!я, як! вид!ляються у текст! /мовленневому середовии\у як таковому/ та являють собою два типи контексту функц!онування абсолютно! конструкц! У.

Анал1з функц!ональних особливостей дано I конструкц!! проводиться/в- робот! в ранках мовленнгЕих м1кроситуацИ!, як1 махуть бути розкласиф!кован! на дискурсно-мовленнев! 1 тексто-контекстн!, виходячи з нанон!чного под!ленпя мовлення на дискурс !. текст. Вра-ховуючи частотн!сть /97?!/, а також в!дсутн!сть принципово! р!зки-ц! в особливостях-фугтцГонування абсолютно! конструкц!.!'в цих типа* ситуаций, IУ досл!дження обмежуеться тексто-контекстними оитуа-ц{ями. ян!,виэначалться як м!н!мальний текстоэий контекст вшивания абсолютно! конструкц!.-/, -^о безпосередньо взагмод!е з нею.

Тексто-контекстн! ситуац!! в!дэначаються нводнор!дн!стю. 3 метою встановлення IX основних тип!в ! виявлення найб!льш типового середовища Функц!онування.абсолютно'! конструкц!! нласиф!кац!Пними критер1ями абрано в робот! структуру об'ективно! ситуац!! та характер представленост! суб'вкта ситуац!!,

В структур! об'ективно! ситуац!! внасл!док здхйснювання опе-рац1! ¡нтенсиональнот цискретизац!! /О.А.Колом!йцева/ внд!ляються субстанц!оналып компонента /суб'окт, обЧкт 1 адресат д 1 т/ ! не-субстанщоналып компонента /акц1ональний - д!я;:ьн!сть суб'гц-га, та ознаковий - ознаки дгяльиост!/. Базовими компонентами ептуац!т с суб'гкт та пого д!ялы11сть, цо- робить.ма-дагеим дза п1яхоли по розглячаиня об'<-ктивноУ ситуац1У: коли ядром с::тудцн писту.тэг т!-• яльн!сть суб'гкта I коли я трои с::туац!? пкзиарться сек •сузчкг.

В робот! ыи дотримусмся другого п!дходу, в зв'язку 3 чим ви-. никас необх!дн1сть визначити поняття суб* гкта ситуац1У. Це понятая е категор!альним 1 може бути розгляНутим у формальному та зм!с-товному планах.

У формальному план! поняття суб'гкта описуеться в терм!нах "граматичного суб'скта", "формального суб'екта" або "суб'скта речения" i cniBBiдноситься з.п!яметоы речення. Кондептуальним коре-лятом Чого виступае "поняттевий суб'гкт" як воображения св!дом!с-№ людпни деяхого реального суб'гкта ситуац!У.

У.зм!стовному план! категория суб'скта трактуеться антропон1-м!чно, цо вкпливаг, з ponyv.iinm д!яльност! лрдськэго явкп;а /М.О. Абдуразаков, Н.Л.АрутгоноваГ'О.Н.Лаонт'пв/. При цьому не в!д-кидаеться MaTJinrlcTb неа?гтропон!м1чно1 прёдставленост! суб'скта, 40 пов'язано з.еводюц1ев.в людськомуп!знанн! /Ю.М.Караулов/. ,0д-нак, границ! семантичНоУ проткставленост! аНтропон!м!чного i неан-TponoHiui4Horo суб'гкт1в не стираються. Це послукило п!дстйвою для под!лення тексто-контекстних ситуаций функц!онування абсолютно!' .. конструкц! т на ан.тропон!м!чн! '! т:еантропон!м!чн!',:а також дозволило вид1лити тексто-контекстну антропо1Пм!чну ситуац!» як найб!льш ткпове середовище, в як ому дана конструкц!я може зустргтися /90# -5490 приклад!®/:' ■ ' . " . ■

A younger nurse Inside looked up and moved toward them, her вувв аЪоае the maalt inquiring ( A.Hailejf }

. Тексто-контекстна am'ponoHiMi4!ia ситуация представлена в робот! явома\р1зновигт.ами. - моно-суб'сктною i групо-суб'ектною. Ix .' рэзмехузипш передСачаеться характером самоУ конструкц!У,; яка з у^ахуванням тих самих класиф!кац1йних критер!)'в може бути в одному випадку антррпошмЫною, в !ншому - неан.тропон!м!вдою.,. цо пев-нйм чином впливае на .характер реляцШ ! тип функц!ональноУ'opicH-_ тацГг. дано'-' конструкц!У в/ситуаци. • '.

¡Г,о до моно-субУ ктноУ сктузцГг. мш абсолютно» конструкц!ею i ядерною предикац1гю вс~акоалюються в!пно1:ення аддитивного типу, як! в. зш1«от6отК.в1д:-фир_6тоуя!фа' моауть'.буги .мод!ф1кативними i комплементативними /Е.Я.Мороховська/. Ад'юнктивно-модиф^кативн! в!днопення виявляються в тому, тцо абсолютна конструкц!я представ залежною в!ц субстантивного Ядра, тобто в1д суб'екта ситуацГг. В!цпов1дно, в1Дношення м|ж заною конструкц!ею i ядерною предикате» визнаЧаяться як ац'юнктивно-комплементативн1 при змениуванн! зала-ност! досЛ1д-:;урано1' конструкц1х в!д суб'екта та Г' в!днесено-,ст! до вс1еУ предитсац1т.

сасобом реа.пзац!У вгднолень. обох тип1в с семакткчн! корелл-

THBHf эв'яэки, c'epeü яних лайб1льш сг1{!к;ш i показовим виявлено мпссуб'гктний зв язок. В результат! обробки матер¡алу видЗено три ступен!.. цього зз'язку: сильний, слабкий 1 нульовий, як! представлен! в робот! у вигляд1 шкали MiacyS' ектноУ семан1ичноУ корелятив- . ноет!» На баз! ц!е.У шкали побудована iraia - шкала антропоны:чно-ст!, яка в1.дображае характер семантики !менного елемента абсолют-ноУ конструкцГУ. Застосування тезаурусного принципу класиф1кац{1 робкть мдаливим .пиференц!ац!ю трьох поняттевих груп номшатор^в: . ном!натор!в, стану, ном!натор!в м!крообстановки ! номшатор1в макрообстановки.

Номшатори першоУ групи передають внутр1шн1й i зовншшй стая : суб' fKia ситуац!У i характеризуються особистою направлен!стю" значения /Л. I.Булатецька/, в зв'язку. з чим антропон!м!чний субткт ви-, ступаг як гдино монливий HOcifl властивостей, ¡1,0. ними ном!нуються.

При вид{ленн! цругоУ i третьоУ груп ми виходшо з розум!ння обста-. новки як поняття, яке включа'е, з одн!еУ сторони, предметне оточен-нл, з другоУ - - ситуативно оточення /А.О.Кирилкова/. Предметов оточення BimoBi^ae пеняттю м'крообстаноаки, п!д.якою розглядаеться в робот! близький предметний cBiT, 40 оточуе суб'скта ситуац! У або знаходиться в пол! його, зору /З.З.Еогцанов, Д.Д.Хаймс/. В!дпов!д-. но, макрообстановка являе собою ситуативно оточення суб'скта, дальне предметний св!т суб1 гкта, який виступае ситуативним фоном в да-н!й ситуац!:'. .

Представлен!сть Шенного елемента нешнатором с?ану св1дчить .; про сильний-ступ !нь м!ясуб* ектноУ сёмантичноУ кореллтивност! и ix . ядерною предикад!ею i абсолютною конструкц!ею, яка у функц!ональ-ному В1днотенн! Möse бути вйзначена як суб' рктно-орг^нтована, Це явило розглядаеться в робот! як суб'гктна агракц!я! '

Ana Blordan leaned towards him, her e.>es nurt and clouaed . С H.Chandler )

Якщо !менний елемент виражаеться ном1наторсм м!крообстановки, : абсолютна конструкц!я реал!зуе слабкий ступ1нь м!жсуб'гктнот секан-тично' корелятивност! .та в!дносйться до в с i ^ т ячерно: предикац!'/. . Проте абсолютна конструкция ще не sobcim эв!льнюеться в!д атракц!'/ суб'гктом, ;на щдстав! чого в!чношення, що встайовлюються m!:s нею та ядерною предикац!ею, мояна впзначити як модиф!катнвно-компле-. ментативн!, а саму конструкц!ю у функциональному в1днояенн! як ■ н1кроситуац!йно-ор{ентовану;

Slass la hand, he continued reading ( I. Shaw )

Втивання в позиц!'? !мениого ■ елемента иои!катора махрообстанов-

■'■■■■■■ - ю - . ,. :

ни св!дчить про нульовий ступ!нь м1жсуб'Рктиог семантично! короля- | тивност! та накроситуац!йну opieHTauie абсолютно! конструкц!!: !

stood i»ith hie back to it, the moraing sea behind Mm ( A.Heiley )

■Дво!сн!сть фущгц!онально! ор1ентацГ! /на суб»ект ! на ситуа-ц!ю/ характерна для абсолютно! конструкц!! також в групо-суб'ёкт-н!й ситуацИ, але проявляеться як!сно !налие. М1н ланою конструкцию i ядерною пре.цика^ею встановлюються в1дношення аднективного. ! типу у формt Специф1кац1!, u-о в!дпов! дае б1льтл!й незадекност! аб- :

■ солютно! конструкц!! в!д ядерно! предикацП' та о.дночасн!Й'сп! льно-

■ ст! сем!оло'г1чного зм1сту. Остання передбачае наявн!сть певних ко-релятивних зв'язк!в м!ж даною конструкцию ! ядерною предикацию,

' досл1теенйя яких дозволило вид1лити позитивний 1 негатианий ступе-н! мг-хсуб' гктно: корелятивност!. Наявн!сть м 1жсуб • сктно! корелятив-• ноет J /позитивний ступ!нь/ розглядаёться в робот! як сигнал, cjr- , б'гктно! opifhtaut! абсолютно! конструкыШ / j

Thft цо.Г,razors ware there. Tim leaning against tba stove, j

Mrs.laCOregor expressionless on a chair. Sub ад beside har (J.AUceaJ ;

. H в!дсутн!сть /негативний ступень/ супроводдуеться- ситуаШй- j ной ор!ентац!ею дано! конструкцЩ ■. -j

Gracefully Воеlie rose to her feet and coved toward the bench, >

Ohotas at her aide ( S.Sheldoa )

Кхлыисче сп 1вв! яношення. випадк!в проявления абсолютною кон-струкц1ею суб'сктно! i сйтуац!йно!-ор^ентацШ у тексто--кснтекстн!й ' антропоншхчнШ ситуац!! в щлому св1дчить про те, 140 найб1льш ти- ■ ' повою для- naao'f конотруйд! 1 е-ор1.ентац1я'на антропоним!чний суб»ект ;. /72% - 5135.приклац!в/, яку не мае можливост! розглядати йк проявления абсолютною конструкц!ею адверб!альност!,. Риси адверб!ально-. ст!, без сумн.!ву, притамакр! дашй конструкц!! ! проявляються най-б1льш яскраво при !! ситуац!йн!й орхентац!!.

В моно-суб'сктн!й ситуац!! абсолютна конструкц!я с засобом . вербал!зацп cynyraix mikpo- та.макрообставин, а також характери-зуг ситуац!ю у в!дноиенн! часу,-причинй/насл!дау, або вказуе на -умови, за жих репрезентуема ситуац!я стае реальною: . ..

На sat on the bed, airline schedules spattered over the ' spread ( R.Ludlua )

He lay in bed, the morning sua .streaming through the oceaa-side wlnaows of tae Horth ¿hore houae ( ¿.Ludlum )

Hovr, vtlth a paintbrush in his hand and & live model in front of Ыа. Toay began to create ( ¡».¿heldon j

It was a weak and. a half'since they bad. last been together, conflicting schedules having kept them apart ( A.Hailey )

М!кроситуац!йна ор{снтац1я абсолютно; кслструкцГг може супро-воцкуватись також !мпл!кац1ега-iHTemj! овального та емоц!онального стану суб>екга, ■ або. х-арактеризац!сю його у в!яношенн! його пози-ц!Яно: opicHTaalï у простор!:

$he front door opened to bis touch, with a alight craeJc and! he moved into the hall, the Stan gun ready ( J.Higgina )

; She was reading a newspaper* a bottle of coca-cola in front of her ( I»Shaw >

. Дещо 1накше проявляться ситуац1йна op!онтаЩя абсолютно? кон. струкцП" в групо-суб' ектшй ситуац!'!.. В зв'язку з антропошм!чио-. стю !ыенного елемента цанотконструкц! Y поняття обстановки не с ре-левантниы.для описування особливостеЯ ï'f функц!онування в паному тип! ситуац!й.' Ситуац!йна <зр!бйтац!я'абболятно! конструкц!'/ в гру-по-суб'гктн!Я ситуацГ/ полягаг у введенн.1 в ситуац(ю податкових ' ' .учаоник1в:

■Karirn came, running out of the shadows, with two a en on hie . heels С I.yieming )

•Larry gave her a brief smile, then, turned and started up the path. Catherine following behind hia ( ¡J.bneldoa )

.При цьому обидва-суб'гкта характериэуються у в!яношенн! одно-. направленбСтi ! однор!дност1 д!й, цо ними виконуються*

За характером проявления ситуацГйноУ opirHTaqi'f абсолютна конетрукц!я' е .аявф(?1альною. -В цгй сво'тй властивост! зона досл!дг жувалас4> протягом яовгого часу в термшах теорп чл'ён!в'рёчення. Iï функц1ональне иаванта~ення ставилося в.безпосередгао залеян!сть в!д семантики ДГеслпва ядерно Y преяикацГ/. Однак, низька частот-, HiCTb зустр!чагмост! абсолютно'! конструкц!'/ в обставинних функц1яХ д6зв_олае...вивести... що а.цверб!аЛьн!сть не складае ïï вичерпну характеристику. В зв'язку з ЦИ1.1 в робот! проводиться анал!з, який niд-■ твердяуе, що адверб1альн!сть, яка не,ставилась пГд сумн!в, е на- ' сл!дкш не зовс!м прав,ом!рно'1 екстраполяц!'1 таних про под!бн! оди-ниц! з латйнсько/ гошатики в~1^1йаййу"а1ТглТйсм

; ВТднояення, як! встановлюються Min абсолютною конструкц!сю •i ядерною пр9чикац!гй, певчим чином впливають "а особливост!- ~ ,проявлена »ею-суб»стг?01 jvic^Taniï.

Ад>юнктивно-моггиф!кат::вн!. в1гщсгаення в. моно-суб'сктн!й сптуа-' ц!'/ сигнал!зують про• викоиування абсолютного конструкцию характер ризуючо'/ функцГ/, в рамках якот дана' конструкция мо.'ке виступати

характеризатором зовн!шнього та внутр !шнього стан 1 в суб!екта ситуа- i qti', якt с 1нстантними ознаками суб'скта 1 релевантн1 для нього I протягом обыааеного в1др1зку опов!дання /Л.С.Косякова/.

Як характеризатор зовншнього стану суб'екта абсолютна конструкц ¡я визначае його з точки зору ф!зичного стану, позиц1йно'1 opt- ■ ■ ентацН у простор!, певних зовншшх даних. г1>ункц1я характеризацН фхзичного стану суб'екта маке зд1йснюватися у безпосередаШ та опо-середрован!й формах:

Не was back in the Karroo again, hia body broken С d.dheldoa ) Ив walked out into the sunshine slowly, hia clothes hanging loose around his body ( ¿.Sheldon ) 7

." . У ряд1 випадкхв ф1зичний. стан супроводкуеться певним псих!ч-•ним станом, який передбачаеться, ¡мпл!куеться контекстом або представлений у ньому експл!цитно: , yhe pinches became excruciating ahafta of pain, attd he w&a

crawling through the desaert again, naked, his body broken ( Б.Sheldon )

jierner crouched, blood on hia face »here the flylag gUw had cut him ( J.Higgina ) ,

,.' При посл1лденн1 особливостей характеризацП позиц1йноУ opiен-r . тац11" суб?екта~ ситуацН ми виходимо з розул1ння поэи як форми про- ■':'■ сторовоТ координацП суб'екта як цШсноУ системи в!дносно 1нших сп!в1снуючих систем, а також окремих частин системи в!дносно одна одно! або 1н.их частин сп!в!снуючих систем. 3riдно цього визначен-ня позицгйну'opieHTaiji» суб» еакта можна розглядати, з onnieY сто-•рони, як власне позу, а з друго? - як положения суб'скта в!днооно i !ниих учасник!в с/.туац!i, в зв'язку з чим абсолютна конструкц!я ' V квал!ф1куеться як характеризатор пози суб'екта та як харалтериза-тор положения.суб'екта вiдносно ¿нлих учасниitситуацП: She was sitting sideways On the etairet her feet

under her ( I.Murdoch ). i-

Uargaret was standing at the stove over a frying рад, her back to them С S.Sheldon )

-В обох втадках може мати Micye !мпл!кац!я певного псих!чного або tfteiiqiовального стану. суб' екта ситуац! f: .

Kronsteen sat looking up at the oeiliag, the tipa of hia fingers joined in front of him ( J.Higgina ) ■■■■■: .

He went back into his own room and sat on the bed, hie hand on the tale phone ( B.Ludlum ) ¡..

. !>лл!хац!я ¿temraoro або псих1чного стану

коли абсолютна консТрукц!я с засобом описування зовн^шност! суб'ек-та aHTponoHiMi4HoV ситуац!!':

Petride stood up, ilia powerful chest expaaaiag beneath. the soldier's clothes ( B.Ludlua )

He stood at the boardroom table casually, shoulders slightly hunched as usual,, learning foward momentarily to catch sight of those directors on his ri«ht and left as well as others facing him ( A.Halley )

, Як характепизатор bhvtoмнього стану суб»екта абсолютна кон-сгрукц!я пёреяае !нформац!ю про той внутр{шн!й свfx людини, який утворюють почуттев! враження, в!дчуття, створювання уяви, еноц!!', настрог та iraii ментальн! явища./1.0.1 нозеыцева/. 1х можна об'ед-нати в едине поняття. псих^чного стану.

1Ид психлчним станом сл1Д розумлти конкретне проявления псих!- ' ки суб'екта в певкий пер!од часу /Н.Д.Лев!тов, Ю.С.Соснов1кова/. ' Серед псих!чних стан1в, цо виражаються за лопомогою абсолютно'! нон- > струкц!т, можна вид1лити чотири групи, в!шов1дно з якши проводиться диференщац1я функц!й абсолютно'/ конструкцП. Вона може ви-ступати характеризатором стану.уваги, стану, св!домоетi, стану ор-ган!чних вхдчутт!в та емоц1онального стану суб'гкта ситуацГг; .

"That's fine", Craig said, his mind on other things ( i.Shaw ) Catherine stared at the two of them, her miad paralyzed. refusing to function С S.Sheldon )

She waited until he had goaa, and then crawled out of bed, her body burning with pain ( S.Sheldon )

She threw the windows open and leaned into the rain,' a tremendous feeling of elation, of release filling her ( J.Higgins )i

Вказан1 функц!У розглядают.ься у в!дношенн! способу характери-зацП. Характ'еризац!я абсолютною копструкц!ею стан!в уваги, св!-домост! та орган1чних в!дчутт!в зд!йснюеться шляхом описування самого процесу-Ух переживания суб^ктоМ д::туацП, тобтсГ• мае м)сце . дескрипц!я самого стану як такого у. втднонённ! його !нтенсивност!, ступеню охоплюваност! суб'гкта цим станом, ст^Якост!, тривалост1, тобто в план! поширення/стану "всередин! системи" /"всередин! суб'екта"/. !L,o до емоц!йних стан!в, то вони одеркують мовну репрезентацию за делового» абсолютно"! конструкц!'/ як лляхом дескрилц!7, так 1'шляхом вкйз!вки на спос!б його проявления. Протоку характе-

ристика емоц!йного стану субъекта абсолютною конструкцию через j його зовн!шне проявления в!дбуваеться у переважн!й. (Нльшост! ви- | падк!в /92*/. 1снують pi3Ht способи зовн!шньог експресП емоц!й-них стан!в: н!м1к&, жести, мшрорухи, д!1, вчинки, вегётативн! проявления, повед1нкаг

. Nelson returns from the football game with a bruised upper lip, iiia smile lopsided and happy С J.Updike )

"A lie I achat ia a lie I" Donatti caught himself. his lips j

trembling ( E.Ludlum ) f

On the morning the third interview was to take place, David walked into the Sate'в office. Ь1з faoe chalk white» "Is my ¡Sob • still open?" ( S.Sheldon )

• * Особливим випадком характеризацГГ абсолютною конструкц! ею еыо-ц!йного стану суб'екта е характеризац!я цього стану через мовлен-неву д!яльн!сть суб'екта /15% Bcix вживань конструкцН в функцП . характеризатора зовн!шнього стану суб'екта/;

"Eloyd'!, Heyward began, his voice pitched low and serious, "I'm deeply sorry to be the one to convey some sad and tragic news" ( A.Hailey )

"Say, didn't I see you before?", she :asked suddenly, a note, of suspicion crawling around in her voice ( E.Chandler )

.Зовн1шне-проявления ncHxi4Horo стану являе собою просторову характеристику цього.стану. Проте псих!чний стан мае такая певн! часов! характеристики, у.в1дношенн! яких псих!чний стан розгляда-еться як спряжений з' tenepiuraiM часому однак, в'ньому моте просту-■ пати минуле ! проявляться майбутне. Заф!ксован1 випацки, коли абсолютна конструкция як 3aci6 мовн'от репрезентац!У псих!чного стану експлщуе той стан, в як ому суб'скт ситуац! i' знахоцився в пев-ний момент.у минулому 1,яке. е причиною тепер!шнього стану або д!У суб'екта ситуац!Y: : ■••.'" "

They walked in silence, her rebuke between them ( I.Shaw ) She priest of Xeaope paused, the memory painful ( E.iudlum ) В групо-суб'ектн!й ситуац!Y м!ж абсолютною конструкц!ею ! ядерною предикац!гю встан0БЛюються.аднективн0-специф1кативн! в!д-нопення. Зони проявляються. у виконуванн1 даною ьконструкц!ею функ-ц! г специф1кацГ(, яка конкретизуеться у випадку суб'ектноУ ор!ен-тац! т абсолютно'-' конструкц!У в 5ункц!ю специф!кац!У групового суб'гкта, реал^зусться у напрямку "ц!ле - частина" i базусться на . встаковленк! м!ж даною конструкц!ею i ядерною предикате» трьох

т;ш!в се:.:акГ1Пнюс в^лнсаень, за характером яких ми вид!ляеы три

типи м1азуб'ектного семантичного корйлятивного зв'яэку: сукупний, несукупний i партитивной /С.А.Жаботиноьна/.

При встановленн!.сёмантичНих в!дношень несукупност! суб»пкт ядерно? прэдикац! т розглядаегься як к}льн1сно визначена група одно-рГдних одиничних cyfi'cKTiB, як! мисляться самоот1йними сутностями, не оп!впадають один з одним за характером лгяльност!, але об'едну-ються з точки, зору.просторово-часових ощнок. У функц1ональне на-вантаяення абсолютно'/ конструкц! г входить експл!кац1я кожного з одиничних суб'ект1в групрвого. суб' екта. та специфшаЩя :'/х д1яльно-ст! в смтуацП, цо описуетьсяг ■ ■ -. ■

ihey had both been rolling and. shaping С bisqulclc backing mix, Janlta providing

3 a top for the meat; pie» -cist el a manipu-

lating a purloined piece of the dough with her tiny fingers as imagination д promoted ( A.Hailey )

. Семанткчн1 в!дношення сукупност! склапають переду:«!ову для розглядання групового суб'гкта, представленого к!льк1сно визначе-ною групою одйничних суб'гкт1в, як единого ц!лого,'якоку. притайан-на сп1льн1сть просторово-часоЕих оцгнок, а також сп1лыпсть Д1яЛь-ност1: _

£or the next four minutes they stood n a —Sj.+S2+.... + Sn there in silence, each engrossed la

his own thoughts ( ¿.aheldon )

Фактором, ¡¡\o дозволяг об 'еднати та пор1вняти семантичн} в!д-ношення несукупност! i сукупност! е те, що i в перзому, i в другому випадку специфзкац1я торкаеться всього групового суб'екта,. роз-_ членовано "чи нерозчленовано. В такому розумшн! з!дношення несу- • . купностг i сукупност! макуть бути протиставлен! -партитивним в!яно-таенпям мгж суб'сктом сигуац}?, ^о репрезвнтусться ядерною ггпэдика-qieia, та суб'гктом ситуац!'/, засоо'ом Ёербал1зацГг якоТ впетупае дослгтрсувана конструкц!я. Партнтивн! в.!лкозення каять м!сде при BiT4yi(eHHi В1Д групового суб'гкта певйогочисла огиничних суб'гкта та fx ёкспл!кац/Т в суб'гкт! с::туац{ г, яка описусться абсолютною конструкцию. Лана конструкц/я уточняв,' аета-'Шус,. виИляе• з в1ДТ1ш{ом контрастност! •пялыпеть одного, або к1лысох о*:п-!ичких суб'fktib загального групового суб'екта.: .

» S"(Ii»<.») -They began to walk on slowly together, n S--^^'' she swinging the bag ( 1.Murdoch )

■ • . . : ■ .;л ' - 16 - ■'.'■

' В!дсутн1сть пршлад!в, як1 !люструють розвиток аднективно-специ$1кативних в!дношень у напрямку "частина - ц!ле", ¡до у функ-ц1ональнс-му в1шоиенн! в1дпов1дало б виконуванню абсолютною конструкц! ею генерал1зуючо!' функц!Ч, свЮТить про те, ф така функ-.ц!я дан!й конструкц!! не притаыанна.

Шдсумовуючи сказане, в!дзначимо, цо досл!даен! структурно-семантичн! та фуннц!ональн! особливост1 абсолютно! конструкц!! е в!добраненням.П текстово! природи, яку розглянено в робот! як проявления даною конструкцию детерм!нантност! в реченн!, про що св!д-чит'ь характер- функц!опального н&вантаження абсолютно! конструкц!!.

Текстова природа дано! конструкц!! може бути доел! джена таксис в !ншому план1. 1нтерес викликаить так1 аспекти, як I/ розглядання абсолютно! конструкц!! як характеризатора персонажа ! 2/ анал!з дано? конструкц!Ч у систем! !нших засоб!в характеризац!! суб'скта антропон1ы!чноГ ситуац.1!. •

Основн! положения яисертац}! в!дбйто у наступних публ1кац1ях:

.. I. Абсолютна ■д1еприкметникова конструкц!я.з прийменником як зао1б мовно! репрезентацП в художньоыу текст! елемент!в концептуально! картини св!ту // Художн1йтекст в культурному,; ф!ло-' лог1чному та л!нгв!стачному аспектах: Тез. м!жвуз. конф. 7 КДЦПМ. КиТв, 1991. - С. 9-10.

2, Абсолюа'н! д!спрнкметников! конструкцИ в текст! //Синтаксис,. семантика I прагматика мовних .одиниць: 36. наук. пр. /Китв. дерас. ун-т !и. Т.Г.Шевченха. - Ки!в, 1992. - С.17-20.

3. Роль контексту в актуал1эац1Ч смислу абсолютно! конструк-

сучасно! англ!йсько! мови // Мовно-стил!отична орган!зац!я •

тексту: 36. наук. пр. / КДПШ. - КиУв, 1993; /Подано до друку/.

.4. Некоторые аспекты, функционального описания, абсолютной конструкции, современного английского. языка. // Проблема функционального описс-кия языковых единиц: Сб. науч. тр, - Екатеринбург, 1993 /Подано до друку/.

ПЦя. до »руку l7.CV.f3, Фор*« 60x84»;

П«п1р дру». МЗ :. Спос1в друку офсетнкй. Умош. друк. дрк. еда Уио.и. ф.рЛок,|дв. 4,16 . Обл.-вид. «рк.То . ' 3 Тираж /СО ■ Здм. М У-Зо . Бмшитно.

Ф1рн> сВ1ПОЛ> »52111, КиГ«, шуя. Волин си«, ВО.