автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Структурно-семантические видоизменения фразеологизмов в XIX - XX вв как проявление диахронического варьирования языка (на материаленемецких глагольных фразеологизмов, обозначающих мыслительную деятельность человека)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантические видоизменения фразеологизмов в XIX - XX вв как проявление диахронического варьирования языка (на материаленемецких глагольных фразеологизмов, обозначающих мыслительную деятельность человека)"

кшвський державний Л1НГВ1СТИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ргб ой

На правах рукопису

-- 8 МАЙ-

МЕЖУБОВСЬКИН Мнхайло Рув1«ович

структурно-семантичц! видозм1ни фразе0л0г!ЗМ1В у хгх-хх ст. як прояв дшрон!чного ВАР1ЮВАННЯ нови / на матер!ал1 нхмецьких дхеслхвних фразеолог!зм1в, цо означаоть розумову д1яльн1сть лидинн /

автореферат

дисертацз.! на здобуття вченого ступени кандидата ф1лолог1чних наук

Спец1альн1сть 10.02.04 - германськ! мови

Ки1в - 1995

Днсертацхев е рукопис.

Робота внконана иа кафедр! к!мецько1 ф!лолог1'1 Ки'1вського державного л!нгв1стичного ун!верситету.

Науковий *кер!вник

- кандидат ф!лолог1чних наук, професор В.1.ГАВРНСЬ

0ф1ц1йн1 опоненти

доктор ф1лолог1чнйх наук, професор Л.Ф. ОМЕЛЬЧЕНКО

-. кандидат ф1лолог1чних наук доцент Н.В.МЕНЯЙКОВА

Пров1дна установа - Одеський державний ун1верситет

Захист дисертац1.1 в1дбудеться '^^'W^oJ^t-cA 1995 року о ^сГ^годин! на зас1данн1 спец1ал1зовано"1 ради КЛ13.14.01. по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Ки'£вському державному Л1нгв1стичному ун1верситет1 / 252150, Khib - 150, вулгЧервоноари1йс.ъка, 73 /.

3 дисертац1ею ложна ознайомитись у б1бл1отец1 ун1верситету.

Автореферат роз1слано 1995

року.

Вчений секретар / 1

спец!ал1зовано£ вчено! ради ( • . .

Л-П.Смелякова

Одним з перспективных напрямк1в у в1тчизнян1й та зарубгж-н!й Л1нгв1стиц1 е вивчення универсалий, серед яких особливий 1нтерес викликае вар!ативн1сть як загальномовна властив!сть, що справляе безпосередн!й вплив на розвиток мови. Про пильну увагу, що прид1ляеться досл1дннками дан1й проблем!, свгдчить проведения двох наукових конференций з uie'i тематики у 1982 та 1988 роках.

У працях пров1ДНих радянських ninreicTiB розглядалися так1 аспекти вар1ативност1, як ii онтолог1я /В.Г.Гак, В.М.Солнцев, В.М.Тел1я, В.М.Ярцева/, эагальна та'частков1 фактори вар1ативност1 /В.В.1ванов, Г.П.Нещименко, О.Б.Сиротинина, В.В.Товпенець/, роль та м1сце вар1ативност1 у мов1 та ii фун-кц!онуванн1 /С.Г.Бережан, б.Г.Вишкин, Н. А.Сиром 'ятникова , Н.Ю.Шведова/, типология вар1ативност1 /В.t.Подлеська, В.С.Хра-ковський та iH./.

3apy6i*Hi досл1дники вивчали синтаксичну вар1ативн!сть /S.Jacobson/, BapiaTHBHicTb в1дношень Mix значениям та формою /P.Tedeschl/, reopiio ситуативного вар1ювання ./С.Turner/, за'язок BapianiBHocTi i розвитку мови /U.Welnrelch/ та iniiil проблеми.

В ycix зазначених роботах вар!атнвн1сть розглядалась у синхронИ. Д1ахрон1чному аспекту вар1ативност1 присвячена не-значна к1лькз.сть po6iT на матергал! англ1йськох та н1мецько'1 мов /Л.О.Болгова, Т.О.Росторгуева, А.М.Трибуханчик, K.Aljmer/.

Нерозробленд.сть проблеми Д1ахрон1чного вар1ювання фразе-ологИ у вгтчизняному та заруб1жному мовознавств!, недостат-HicTb комплексних дослхджень з цього питания у фразеолог!1 н1-мецько!' мови зумовн ли актуальн i с т ь дано!' роботи.

Мета досл1дження: на приклад! o^iiiei групп д1ссл1вних фразеолог1зм!в покаээти ocoGnimocri та тсиденц1г розиигку

семанТики та структура н1мецъких фразеолог1чних одиниць /ФО/ з позиц1й д1ахрон1чного вар1ювання мови.

Поставлена мета зуповила необх!.дн1.стъ вир].шення таких з а в д а н ь :

- розробка1- поняттевого апарату досл1дження, зокрема тео-ретичне обгрунтування поняття "д1ахрон1чне вар1ювання фразео-логП" та в1дмежування цього процесу вл.д под1бних явищ;

- анал1з зм1н у план1 вираження та у план! зм1сту фразе-олог1чних одиниць, що зазнали д1ахрон1чного вар1ювання;

- характеристика синхронного вар1ювання фразеологИ з точки зору д1ахрон!чного вар1ювання.

При вкбор! матер1алу дисертацтйного досл1дження ми виходили з допущения, що чинн! норми функц1онування фразе-о'лохЧчних одиниць достатньо повно 1 об'ективно в1дображаються у словниках /Ю.Д.Апресян, В.М.Тел1я/. Були В1.д1бран1 найб1льш авюритетн1 та над1Йн1 лексикограф1чн! джерела, що охоплювали Х1Х-ХХ ст. /словники за редакцию К.Ф.В.Вандера.Г.Дроздовського, И.X.Каше, Р.Клаппенбах 1 М.Хейне/. Словники вгдбирались за такими критер!ями: ретепьнз.сть лексикограф1чно1 розробки матер1алу, великий обсяг./3-б том1в/, однотипн1.сть /одномовн1 тлуиачн! словники/. Як додаткове джерело залучався " Нхмецько-рос1йсь-кий фразеологхчний словник " за редакц1ею Л.Е.Бд,новича 1 М.М.Гришина. Деф1н1ц]Л ФО 1э вищенаведених словник1в викорис-товувались при анал1з1 еволюцд.! семантики фразеолог1зн!в.

О б ' е к т о м досл1дження стала трупа д1еслгвних фра-зеолог1зм1в, що означають розумову Д1яльн1сть люднни. При цьо-му розумова д1яльн1сть розум!еться широко: до сфери розупово! д1яльност1 в1днесен1 ФО, як1 означають р1зн1 процеси мислення / думати, розум1ти /, розумов1 стани /знати, не знати/, потен-

ц11 мислення./бути дурн'им, розумним/. У н1мецькопу мовознавст-в! ця структурно-семантична трупа фразеолог!эм1в у д.1ахрон!ч-ному аспект! не вивчалась.

Методика роботи мае ксмплексний характер. Кр1м основних метод!в анализу матер1алу,описового та д1ахронно-пор1внлльного, у робот1 застосовуютъся иетоди компонентного анал1зу, апл1кац1'1, фразоутворювалъного моделювання та 1нш1г

Наукова новизна дисертац!! зумовлюеться тим, що вона е первою спробоп досл!дження д!ахрон1чного ва-р!ювання фразеолог1чно5! системи нхмецькоЬ! мови. Синхронне ва-ргювання фразеолог!зп1в розглядаеться у т1сному зв'язку з д1-

ахрон1чним вар1юванням нови. Пропонуються визначення таких по»

нять 1сторично1 фразеолог11' як "стадия синхронних вар1ант1в" та "д!ахрон1чний ряд".

Теоретичне значения роботи полягте в тому, що II основн1 теоретичн1 положения сприятимуть подаль» опй розробц1 ключових питань дгахрон1чно1 фразеолог1! 1 е внес-ком у розвиток теорИ мовного вар1ювання в целому, що стано-; вить одне з основних завдань сучасно! л1нгв!стики.

Практична ц!нн1сть виконаного досл1д-ження полягае у можливост1 використання його теоретичних по-ложень та практичних результатов при створеннх П1дручник1в та навчальних пос!бник1в з фразеологЗ.! та ¡.сторП н1мецько! Нови, у науково-досл1дницьк1й робот! та лексикографГ!, у практик вивчення н1иецько1 иови.

Апробацию роботи зд!йснено на засз.даннях кафед-ри Н1мецько'1 ф1лолог!1 КДП11М /КДЛУ/, секц1х " Герман1стика " /Лейпц1зький университет, 1994/, рег1ональн1й конференцП "Ме-тодичн1 та л1нгв1стичн! основи викладання ¡.ноземно! мор.и у не-

мовних вузах" /Донецький ун!верситет, 1991/, на науково-прак-тичних конференц1ях молодих вчених, на науково-теоретичн!й кон-ферекцИ з л1нгв1стики тексту /Кигвський дерхавний педагог!ч-ний ¡.нститут 1.ноземних мов, 1992,1993/.

Положения, що виносяться на з а х и с т :

1. Д1ахрон1чне вар1ювання ФО - один 1з способ1в розвитку фразеолог1чного фонду мови, безперервний процес його 1.сторич-них перетворень, пост3.йного в!дбору вар!аит1в, як1 най61пьш адекватно вадображаютъ потреби нос1хв мови, при якому, незва-жаючи на р1зн1 к1лькл.сн1 та як!сн1 модиф1ка1Н1 одиниць, збер1-гаеться 1х д1ахрон1чна тотожн!сть.

2. Д1ахрон1чна тотожн!сть фразеолог1Эму - це функц1ональ-на сп1льн1сть, належн1сть до того самого д1ахрон1чного ¿нвар1-анту, властива р1зним за часом виникнення 1 функц1онування ва-р!антам одн1ед.' ФО /д1ахрон!чним вар!антам/. До складу д!ахро-н!чного 1нвар1анту належать категорхальний, структурний та се-мантичний д1ахрон1чн1 1нвар1анти, при пров1дн1й poлi останнього.

2а. Д1ахрон1чний семантичний 1нвар1ант становить на61р сем значения, який залишався незм1нним та був присутн!м в значениях ус1х д1ахрон1чних вар!ант1в. Вхн забезпечус однакову сигн!ф1катквну сгйвв!.днесен1сть д1ахрон!чних вар1ант1в 40 та 1х 1дентичну значуицсть.

26. Д1ахрон1чний структурний л.нвар1ант - це склад компоненте, нос11в основного семантичного та граматичного значения фразеолог1зм1в, що зб!гаеться чи не зб1гаеться 1з структурною моделлю ФО.

3. Д1ахрон1чн1 вар1анти ФО - семантично тотожн! р1знови-ди фразеологизму, об'еднан1 структурним ¡.нвар!антом, .як1 1с-нують на р1зних часових зр1зах та чих образ, функцН та кате-гор1альн1 значения зб1гаютъся.

А. Синхронне вар!ювання - це вияв д1ахрон1чного вар1юван-ня на певному часовому зрхзх.. Стад1я синхронии* вархант!в -нео6х!дний етап розвитку фразеологизмущо передуе будь-як1й зм1н! форми ФО. Наявн1сть синхронних вар1ант1в ФО у мов1 мож-на розглядати як своер1дну ф!ксацхю конкретно! зм1ни у формх фразеологизмуяка в!дбуваеться у певний чйс 1 на даний мо-, мент ще не.е завершеною.

5. В про'цес1 д!ахрон1чного вар1ювання зазнають зм1н як

*

форма /план вираження/, так 1 значения /план змхсту/ фразеологизму .

5а. Д1ахронхчне вар1ювання плану вираження полягаеау к:хль-к1сних /експл1кування, 1мпл1кування/ та/або якхсних /субститу-ц!я та 1Н,/ перетвореннях компонентного складу фразеолог1зм1в. Цх зм1ни форми ФО не порушують хх структурно! тотожностх.

56. Д1ахронхчне вархювання плану зм1сту виявляеться у зм1-нах фразеологичного значения, що не порушують семантично'х ю-тожнорт1 фразеологизма. Подхбн1 модиф!кацхх фразеологичного значения стосуються потенц1йних сем денотативно-ситн1ф1катив-. ного та конотативного компоненте фразеологхчного значения.

Мета та завдання дисертацхх зумовили хх с т р у к т у -р у. Робота складаеться 1з'вступу, трьох роздхл!в, висновк1в, списк1в використано! лз.тератури та словникив, а також додатку.

У в с т у п 1 обгрунтовуеться виб1р теми, хх актуаль-нх-сть, розкриваетъся наукова новизна, теоретичне та практичне

значення роботи, формулюеться мета та основн1 завдання досл1д-ження, положения, що виносяться на захист, визначаеться методика досл1дження.

Перший розд!л присвячений анал1зу вар1ативност! як ун1версально! властивост! мови, що лежить в основ! процесу варивания. Визначаються особпивост1 д1ахрон!чного вар1ювання, анал1зуеться специф!ка протыкания цього процесу у"фразеолог1ч-ному фонд! мови. У цьому розд1л! розробляеться поняттевий апа-рат роботи: уточнюються 1снуюч1 та пропонуються нов1 л1нГв1с-тичн1 поняття /д1ахрон!чний ряд, д!ахрон1чний семантичний та д!ахрон1чний структурний 1.нвар1анти та !н./. Кр1м того, провалиться анал!з структури вивчено! групи в синхронИ' та д1ах-рон!£, вид1ляються 11' ядро та перифер1я, чим уточнюеться об'-ект досл1дження.

Д р у г и й розд!л присвячений д1ахрон1чному вар1юванню плану вираження фразеолог!зм1В, що виявлялося як у завершених к!льк!сних /експл!кування, !мпл1кування/ та якхсних /субститу-ц!я, орфограф!чн! та граматичн! модиф!кац!!/ перетвореннях форми ФО, так 1 в змо.нах компонентного складу фразеолог1зму, що на момент лексикограф!чно1 ф1ксац11 ще не завершились 1 6у-ли заф!ксован! як синхронн! вар1анти ФО.

У третьому розд1л1 розглядаеться д1ахронхчне варивания плану зм1сту фразеолог1зм1в. Проведений семний анал1з фразеологхчних значень вивчених одиниць. У результат! анал1зу вид!лен! в1дносно незавершен! /перегрупування п'отанц1йних сем/ та в1дносно завершен! /зм!на ступеуя !нтенсивност! ознаки або д!1, поява або зникнення.в!дт1нк1в, зм1на к1лькост1 окремих значень/ перетворення фразеологхчно'1 семантики.

У висновках п!дведен1 основн! п1дсумки роботи,

нам1чен1 шляхи подалыиох розробки порушених питань.

Д о д а т о к м1стить таблицю репрезентативност! р!зних зи!н у склад! зм!шаних вар1ант1в фразеолог!зм1в айал1зовано1: групи та список скорочень, використаних у дисертацИ.

основний зм!ст роботн.

У процесх ].сторичного розвитку мовна одиниця може зазна-вати згин, залишаючись водночас тотожною сама соб1, тобто во-на п!ддаеться процесу вар1ювання. Така здатн1сть'йювних оди-ниць до Ьархювання /хк варгативн1сть/ е однхею хз эагальномов.-них ун!версал1й, що реал1зуеться як у синхронИ, так 1 в д!а-хронхх. Синхр'онне вар1ювання мовноЬ! одиницх виявляеться в нуванн1 тотожних одна до одно! паралелъних форм, вих1дного ма-тер!алу для еволюцИ ц1е£ одиниц!. Д1ахрон1чне вар1ювання е способом розвитку ц!ех одиницх, безперервним процесом 11 ¡.с-торичних перетворень, пост!йного вхдбору вархант1в, що най-б1льш адекватно в1дпов!дають потребам носГхв мови у кожний ок-ремий в1дрхзок часу.

1 паралельн1 форми у синхронИ!, 1 1сторичн1 модиф!кац1з! мовно£ одиниц! е вар!антами, тобто р!зними вмтвореннями од-н1сI сутност!.

Належн1сть до ц!ех незм1ннох сутност! /1нвар1анту/ , об'-еднання нею ус!х вархантхв в контекст! досл1дження роэумхеть-ся як тотожн1сть. Розрхзняються синхронна та д!ахрон1чна то-то*н!сть /залежно в!д типу об'еднаних вар1ант1в/.

Д1ахронхчна тотожн1сть включае як абсолютну тотожн!сть рхзних 1сторичних прояв1в однхе! одиниц1 /наявнхсть ядра хден-тичност!/, яка збер1гае одикицю в1д розпаду, так 1 конкретну тотожн!сть, чи повний наб!р Гх ¡.снувчих у мов1 вар1ант1в в. хх

г' л

сп!льност1 та в!дм1нностях, що е основою для подальших транс-формац1й данох одиниц!. Завдяки збер1ганнв 1сторичнох тотожнос-Ti стас можливою спадкоемн1сть мови та мовних структур, зберх-гаеться ïï основний зм!стовин та лхнгв!стичний потенц!ал.

Вивчення д1ахрон!чного вар!ювання сане на фразеолог!чно-му MaTepiani ц!лком виправдане, тому що фразеолог1чний р1вень характеризуется високим ступеней вар1ювання /Б.О.Абрамов, iei» С.Н.Денисенко, В.ГЫКуков, Е.О.Макаев/.

Дхахрон1чне вар!ювання - не едино можливий cnoci6 розвит-ку фразеолог1змхв. Де одним хз способхв виступае фразеолог1ч-на деривацхя, коли nifl впливом лхнгв1стичних та екстралхнгв!с-тичних факторхв порушусться дхахрон!чна тотожн1сть вар!ант!в ФО i з'являеться новий фразеологизм.

Вивчення д1ахрон1чних BapiaHTiB ФО, що означали розумову д!яльн1сть людинК, зд1йснпвалось на чотирьох синхронних часо-вих зр!зах. Шд синхронним часовим зрхзом у робот1 розум!еть-ся пер!од у розвитку мови, що вид!ляеться умовно за ознакою несуттевостх зм!н, що мали мд.сце в цей час. Для аналхзу засто-совувались найб!льш"репрезентативн1 лексикограф1чн1 джерела цього пер!оду: 1-й ^асовий 3pi3 - початок XIX ст. /словник за редакц1ек> И.Кампе/; II-й часовий зр1з - друга половина XIX ст. /словник за редакц!ею К.Ф.В.Вандера/j II1-й часовий 3pi3 - початок XX ст./словник за редакц1ею М.Хейне/; ХУ-й часовий 3pi3

- друга половина XX ст./словники за редакцхею Л.Е.Б1новича та М.М.'Гришина, Г.Дроздовського, Р.Клаппенбах/,

Вивчена трупа фхксувалась у к£лькост1 : на 1-му часовому зр!з i - 220 ФО; на 11-му - 472 ФО;. на III-му - 185 ФО; йа IV-му

- 567 ФО.

У зв'язку з необххднхстю визначити ФО, що п1длягали дха-

хрон!чному вар!юванню через поняття "дхахронгчний вариант" був впроваджений терм1н д1ахрон!чний ряд, тобто сукупн!сть розта-шованих у хронолог!чн1й посл1довност1 дхахрон1чних BapiaHTÎB ФО. Беручи до в!дома необх!дн1сть розмежування плану виражен-ня та плану зм!сту при анал1з1 вар1ювання, ми вважали за необ-■ х!дне розр!зняти формальиий д!ахрон1чний ряд та семантичний д!ахрон1чний ряд, що утворювалися в!дпов1дно з д1ахрон1чних вар!ант1в плану вираження га плану зм!сту. ФО, що складали основная об'ект досл!дження, утворювали 226 формальних та 166 се-мантичних д1ахрон1чнпх ряд!в р!зно! довжини /в1д 2 до А д!ах-ронхчних BapiaHTÎB/. К1льк1сть д!ахрон1чних семантичних ряд!в менша через В1дсутн1сгь деф1н!ц1й деяких фразеолог!зм1в. Надежность таких ФО до групи, що вивчалася, визначалась на засадах структурно!' га кагегор1ально1' готожносг! такого фразеологизму з одиницями або ïxhîmii вар!антами з в1домим значениям, в

[Ид д1ахрон!чне вар1ювання попадали як форма /план вираження/, так i значения /план зм1сту/ ФО.

[Ид час досл1дження було виявлено к!льк1сн! та skîchî зм1-ни форми фразеолог1зм!в, що вивчалися. Кгльк1снг зм1ни були пов'язан1 з процесами експл!кування та 1мпл1кування ФО п1д час ïx розвитку, тобто i3 розширенням чн скороченням ïx компонентного складу : er ist nicht bei sich (Wtf; 2/687)1 -

er ist nicht ganz bei sich (WH; 1/326)

При цьому переважала тенденц1я до розшйрення компонентного складу фразеолог1зм1в. Експл1кац1я ФО проходила здеб1льшо-го за рахунок присл1вник1в, займенник1в, часток, сполучник!в

1.WW - словник за редакцией К.Вандера, II половина XIX ст.

2.WH - словник за редакц1ек> M.XeiUréi початок. XX ст. Л Ï-/CO-

та займенник!в з прийменниками. Тенденц1ядо скорочення компоненте у склад1 ФО позначалась на к1лькост1 1менник1в, д1есл!в, 1менник1в з залежиими словами та компоненте i3 структурою речения: er hat gryllen Im kopff (WW, 2/137) -grillen haben (WH, 1/1249). Серед якхсних зм1н у склад1 ФО най61льш поширеною була субституцхя, тобто зам1на одного компонента.1ншим. Субститу-ц!я в!дбувалась як м!ж компонентами, що належали до однхе!' частини мови, так i м1ж компонентами, що належали до р1зних частин мови. Субституц1я Mix компонентами, що мали лексичне значения, проходила у б1льшост1 випадк1в М1ж семантично близь-кими компонентами /синонгмами; словами, цо вгдносились до одного тематичного ряду; Д1есловамК, цо в1др!знялися лише пре-ф!ксами i 1н./: den rummel verstehen (WH, 3/172) -den Rummel kennen (WD, 5/2195)1.

Для субституций компонентов, що належалн до р1зних частин мови, було характ.ерним таке: 1/у значущих частин мови в!дсутн1сть зм1нн лексичного значения компонента: er ist schlau wie ein Thorschreiber (WW,

h/227) - der finkler ist ein schlauer (WH, 3/372); 2 /у службових частин мови збереження арх!семи граматичного значения: - sich etwas nicht träumen lassen (WH,3/1022)-

2

das hätte ich mir nie träumen lassen (WK, 5/3775) Другим типом як1сних 3MiH у склад1 ФО були орфографхчн1 модиф1кацИ' компонент 1в, тобто як1сн1 чи KinbKicHi зм1ни ix орфографх!, що не перешкоджали пхзнаванню цих компонентов та результат цих зм1н : an Schtok giehn (WW, 4/871) -am stocke gehen (WH, 3/829).

II полов.XX ст. половина XX cif

1. WD - словник за редакцией Г.Дроздовського,

2. WK - словник за редакц1ек> Р.Клапенбах , II

Орфограф1чн1 модйф1кац11' воображали зм!ни,- що проходили у ор-. фограф!1 н1мецько1 нови у XtX-XX ст. /зам!на "th" на ."t" , "у" на "i" та iH/. Вони були пов'язан! з намаганням автор!в словника узгодити орфограф!ю окремих компонента ФО 1з сучасними для них орфограф!чниии нормами та особистими поглядами /наприк-лад, написания 1менник1в з маленько! букви у словнику М.Хейне/.

Граматнчн! модиф1кац11, трет!й тип як1сних перетворень компонентов iO, були пов'язан! i3 зм!ною граматично'1 форми компонент1в та не мали великого поширення: das ist mir nicht im Träume eingefallen (WC,

1 2

4/868)-das.wäre mir nicht im. Traum eingefallen (WB.S.575).

Окреме м1сце у процеЫ д!ахрон1чного вар!ювання фразеоло-г!зихв групи займало утворення фразеолоНчних вар1ант!в на кожному синхронному 3pi3i та 3MiHH, що пов'язан1 i3 синхронним вар1юванням: die geringste, mindeste Ahnung haben (WD, 1/93).

Анал1з ФО св1дчить, що протягом пер!оду, що вивчавс^,фра-3eonori3MH групи утворювали лексичн1, граматичнi, квантитатив-Hi, фонетичн1 та 3MimaHi синхронн1 вар1анти.При цьому процес синхронного вар1ювання охоплював все 61льшу к1льк!сть ФО /початок XIX ст. - 16,3% ФО групи, друга половина XX ст. - 48,8% досл!джених фразеолог1эм1в/.

Пор1вняннл результат!в ananiey синхронних BapiaHTiB та д1ахрон1чних процесгв к1льк!сних та як1сних зм1н ФО, що означали розумову Д1яльн1сть людйни, дало можлив!сть виявити Taxi cninbHi риси: 1) однакова спрямован!сть синхронного вар1юван-ня та fliaxponiMHHx процес1в зм1н ФО (к1льк!сн1 та як!сн1 характеристики компонентного складу фраэеолог13м1в); 2) майже пов-ний зб!г частин мави та тип!в складних компоненте, що найб1льш

1 ■ WC -2. WB -

J"

словник за редакцicra Й.Кампе, початок XIX ст. словник-за род.Л.E.Einonii4a,M.M.Гришина, II половина XX ст.

актив н i у процесах кхльк1сних зм1н та утворенн1 квантитативних sapiaHTiB (присл1вники, займенники, д1еслова, 1менники з прий-менниками, займенники з прийменниками та iH.)i 3) 1дентичн1сть основних тип1в семантичних в1дносин м1ж лексичними синхронни-ми вар1антами та субститутами (синон1м1я та семантична близь-К1сть); k) надежность компонентов до oflHiei' частини мови у переважной 6int>ujocTi випадк1в синхронного лексичного вар1ювання (96%) та субституцох (82%).

Цi- cninbHi риси свгдчать про те, що синхронне та fliaxpo-н1чне вард.ювання г явища одного порядку.

Характер зв'язку д1ахрон1чного та синхронного вархювання може бути простежений на конкретному приклад1 одн1е'1 эм1ни у формо фразеолог!зму:

А - er ist schwer von Begriffen (WW, 1/463);

- schwer von begriffe, von begriffen sein (WH, 1/321) ;

В - schwer / langsam von Begriff sein (WD, 1/326). ■

Стад1я синхронних BapiaHTiB

УН

Граматична модиф1кац1я

Цей фразеолог1зм у друг1й половин! XIX ст./словник Ванде-ра-да/ був заф1ксований у форм! А. При анал1з1 йото ф1ксац1о у словнику друго!! половини XX ст./словник Дроздовського - -форма В/ в1дзначена зм1на числа 1менника, тобто граматична мо-дифокац1я компонентного складу ФО. На пром1жному етапг, у словнику Хейне /WH/. вказан1 обидва вар1ан'ти. ' Д1йсно, зм1ни у мов1,

на як1й сп1лкуються м1льйони людей, не вхдбуваються миттево i певний промажок часу /в!д появи вар1анту В до зникнення Bapi-анту А /обидва вар1анти хснують паралельно. Цей прогпжок часу назвемо стад1сю синхронних BapiaHTiB.Саму наявн1сть синхронних BapiaHTiB ФО у нов! можна розглядати як своер!диу ф1ксац1ю конкретно! зм1ни у форм! фраэеолог1зму, яка в1дбуваетьс£ у певний час i на даний момент ще не е завершено».

На п1дстав1 всього викладеного можна зробити висновок, що синхронне вар!ювання - це вняв д1ахрон!чного вар!ювання на конкретному синхронному 3pi3i. Стад1я синхронних BapiaHTiB е обов'язковим етапом розвитку ФО, яка передуе. будь-як1й зм1н! фразеолог1зму у рамках його totoxhocti. ФО, що у процес1 fliax-роН1чцого вар1ювання зазнають д1! експл1кування та !мпл1куван-ня, проходять стад!«) квантитативних BapiaHTiB. Фразеоло^зми, fliaxpoHimie вархювання яких виявляеться у суёституцИ чи iH-ших AKicHHX перетвореннях компонент!в, проходять стадхю лек-сичного, граматичного та гншого вар^вэння. ФО, на як! П1Д час fliaxponi4Horo вар1ювання одночасно вппивапн процеси як!сних та к1льк1сних 3MiH компонентного складу, на стадИ синхронних BapiaHTiB утворювали 3MiuiaHi вар1анти. 3MiciaHi вар1анти утво-рювались i у тому випадку, якщо на фразеологгзм синхронно впли-вали к1лька npoueciB якхсних 3Mirt /наприклад, субституц1я та модиф1кац!1 р1зних тип1в/..

У poöoTi проведено анализ д1ахрон1чних структурних iHBa-piaHTiB досл1джених ФО.- Були виявлен! найб1льш частоты! fliax-poHi4Hi cTpyKTypni iiieapiaHTH:

1/SV*V eiдзначено у 40 ФО/: den Handel verstehen (WW, 2/330) -

1. S- 1менннк - Substantiv; А рг- Прийиенинк Präposition; V

Прихметник flieenooo

- Adjektiv;

- Verb.

den Handel verstehen (WB, S, 262); 2I prSV /23 Ф0/: iCh bin auf den Cedanken gekommen, verfallen (WC.,.1 2/2i*7)-auf einen Gedanken kommen, verfallen •

(TO, 3/957); 3/ заперечення SV та AV/кожен у 8 ФО/:

er ist beschränkt (WW, 1/463) - er ist ein bisschen beschränkt in seinen Ansichten (WD, 1/362); er hat keine Grütze im Kopf (WVI, 2/163) - der eine ■ scheints, hat nicht viel Grütze (WH, 1/1271); 4/ SprSV/5 Ф0/:

er hat grosse Rosinen im Kopfe (WW, 3/1731) - . (grosse) Rosinen im Kopf haben (WD 5/2179). flaHi р1зновиди д1ахрон!чних ¿труктурних iHBapiaHTiB пали так1 сп1льн! властивост!! 1/ калий к!льк1сний склад /в1д 2 до 4 компонентов/; 2/ наявн!сть основних частин мови Аменника та д1еслова/; 3/ в!дсутн1сть у б1льшост1 1нвар1ант1в синтак-сично вираженого заперечення.

3 метою вивчення д!ахрон1чного вархювання плану зп!сгу ФО, що означали розумову д1яльн1сть людини, був проведений сем-ний аналхз фразеолотхнних значень досл1джених одиниць. На 1-пу /синхронному/ eiani анал!зу проходило членування семантики ФО, в результат! чого були вид1лен1 1нтегральн1 -та диференц1йн1 семи. Встановлено одиор!дн1сть семантично! структури вивчених фразеологхчних одиниць / див.схему 1/'

Визначення хнтегральних та диференц1йних сем, викорис-TaHi у роботх, зб1гаиться з прийнятими у Л1нгв1сти1д1 /О.В.Бон-дарко,О.М.Кузнецов,О.В.Кун1н/. До потенц1йних сем ми в1дносимо периферий диференц1йн! семи, що мають потенц1йну властив1сть до зм1н П1Д час icTopii4Horo розвитку ФО. 1Дi семи розр1зняють

о 3 1—» »-ь н

ч •е- Н4 X м X ЬЧХ 5

о го о го (-» Н 1-Н Ч ч э

л> X го тэ » го го "О ГО

х: 3 п> »-> •о •"» ь»- п о

я н> X X Т> Т) м-ТЭ Ш 43 го

Е Н* 01 СИ 0) X 3

X **>* Я ¿3 X а а

ь»> х< х сг аз с <т

X За 3 X X

и* н- и* н-

■е-

xi

Думати Знати £ Розуп1ти н-Не думати а Не знати "о Не розум1ти с

Я 13

о го

ы ы а

тэ

ч а о

х сг с

® в го

• 0» о

ч V;

я 0)

а» пз ¡Э

-1 3=я СГ

0) X

ч н*

X О

а ч

X О*

о в

•о

"3 5=1

X

-о

Бути розун. Бути дурн.

Бути боже вз.льнип

Бути дуже розумним

Бути у здоровому глузд1

* ь о и

о Э о »—| 3 X 8 X (и л

.с о .р К"

<*» О За

X X ы ч

ч * X О

ш № й» •о

0) со 7! 9 о

X X О О Ш и

М* 0> Ч 0) ^

№ Ь- X 3

О X О О о

ч X ч с (0

0) а> сг м*

X »1 НЭ X

5 Си 1=3 2 я

Ч 0)

X

со пэ

X Ьэ

О) =

п

X

- nicht richtig im Kopfe sein - "seines Verstandes nicht recht mächtig,sein, verrückt sein" (WC,2/1007);

- er ist nicht richtig im Kopfe - "Zerrütung oder Störung der Verstandeskräfte merken lassen" (WW, 2/1528);

- im Kopf nicht (ganz) richtig sein-"geistesgestört sein" У випадку дано! модиф1кац1'1 д!ахрон1чний семантичннй ia-

BapiaHT складали iHTerpanbHi та диференцхйнх сени. Зм1нювану частину складали потенции! семи. Першим типом в!дносно завершених модиф!кац!й фразеолог1ч- • но5! семантики була зм!на ступеню 1нтенсивност1 ознаки або flii, що.складали основу значения: er weiss weder giks noch gaks davon - "er weiss gar nichts davon" (WC, 2/21U) - er weiss weder Gix noch Gax -"ist sehr unwissend" (WW,4/105). При цьому ступ1нь 1нтенсивност1 Mir зб1льшуватись чи змен-шуватись: - er weiss nichts von hott, noch von har - "er weiss nicht was links oder rechts ist, ist ganz unwissend" (WC,2/791)-er weiss weder Hott noch Hist (schwodde)-"Die Sache nicht anzugreifen verstehen" Зм1нюваною частиною семантики у цих випадках були потен-UifiHi семи, що вказували на стугйнь 1нтенсивност1' ознаки чи д!1. Д1ахрон1чним семантичним 1нвар1антом,- все фразеолог1чне значения, KpiM наведених вище сем. ■

1ншим типом в1дносно завершених перетворень фразеоЛогхч-ho'i семантики була зм!на к1лькост! окремих значень/у багато-значних та однозначних ФО/.

ГИд час семного анал1зу /II-й етап/ було в!дзначено збхль-шення i зменшення к1лькост1 окремих значень у структур! бага-тозначних та однозначних /якщо вонн ставали багатозначними/ ФО: - etwac im Kopfe haben - "1) es gemerkt, behalten haben,

■ es inne haben, wissen; 2) ein wenig betrunken sein, seines Verstandes nicht mächtig, sich seiner nicht recht bewusst sein, weil der Wein in den Kopf gestiegen ist oder ihn einnimmt" (WC, 2/Ю07);

- etwas im köpfe haben - "mehrdeutig von Betrunkenen, Verrückten, Sorgenvollen" (WH, 2/433);

- er hat es im Kopf - "ist geistesgestört" (WK, 3/2193).

У под1бних Ьипадках д1ахрон!чного вархювання фразеолог!ч-Hoi семантики д!ахрон1чний семантичний iHBapiaHT утворювали значения, що входили до складу семантики ФО до i'.nicnfl fliax-poHi4iuix змin, а зм1нювану частину - значения, як1 з'являлись або зникали.

0станн1й тип в!дносно эавершених семантичних перетворень-поява або зникнення р1зних BiflTiHKiB значения. У poöoTi, що реферуеться, пропонусться таке визначення в1дт1нку значения -це MiHinanbHe додаткове значения, що накладаеться на основне значения i найчаст1ше передаеться однхею семою:

- den braten riechen - "etwas merken" (WH, 1/478);

- den Braten riechen - "(ugs) etvi schon im voraus merken; ahnen, was an Unangenehmen auf jmdn zukommt oder wo sich eine ... Möglichkeit bietet" (WD, 1/425).

Семантично так! BiflTiHKH свГдчили про появу чи зникнення яко1-небудь додатково! прикмети, на pi3Hi 4acoßi., причинно-на-сл1дков1 та iHiai в1дношення.

У ФО, у значенн1 яких з'являлись та зникали додатков1 Bifl-TiHKii, константною частиною семантики було основне значения, а з м i ни о ю - BiflTiiiKii значения.

У частинн фразеолог!зм1в,' як! пхдлягалн дхахрон!чному ва-рхюванню, мали гисце комплексна семзнтичн! перетворення, тоб-

то дектька семантичних зтн одночасно.

Най61льш частотним було сполучення зихни к1лькост! значень з перегрупуванням потенцхйних сем: - Bescheid wissen - "mit der Sache, an einem Ort bekannt sein" (WC,1/479); - bescheid wissen "Hinsicht, Kunde" (WH,1/373); - Bescheid wissen - "l.von etw Kenntnis haben, unterrichtet sein; 2. sich auskennen, etw. gut

kennen» (уд), 1/36О).

KpiM того, частотними були так1 KonöiHauii семантичних 3mih: 2/ поява та ел1мхнаиия В1дт1нк1в - перегрупування потев-uifiHHx сем основного значения:

- nun geht mir ein Licht auf - "nun kenn ich den wahren Grund" (WW, 3/119);

- einem geht ein licht auf - "er erlangt Erkenntnis, Einsicht" (WH, 2/642) ;

- jmdm geht ein Licht auf - "(ugs) jmd.versteht, durchschaut plötzlich etwas" (WB, 4/1674);

3/ 3t:iHa к1лькост1 значень - зм1на ступеня 1нтенсивност1 озна-Ки: - einen Schuss haben - "ein wenig närrisch sein" . (WC, 4/301); ...

- einen Schuss haben (bekommen) - "von Betrunkenen, auch närrisch sein oder werden" (WW, 4/394). -

У випадку к1лькох семантичних модиф1кац!Й д1ахрон!чним семантичним iHBapiaHroM були: ■ .

1/ 1нтегральн1 та дифереиц!йн1 семи значения /якщо пали Micye перегрупування сем або зм1на ступени 1нтенсивност1 ознаки; 2/ 1нтегральн1 та диференцгйн1 семи основного значения / у випадку зм1ни к1лькост! значень /.

Зм1нюваною частиною фразеолог1чиого значения внступали: 1/ piзнi потенцхйн! семи значения;

2/ новх значения абэ значения, що зникали; 3/ в!дт1нки, що додавалися або зникали.

Розгляд д1ахрон1чного вар!ювання плану зм!сту ФО був би неповним без анал!зу семантичних моделей даних фразеолог!зм1в та впливу, що на них мав процес дхахронхчного вар1ювання. Се-мантичн1 модел1 вивчались на матер!алх ФО п!дгрупи "0ц1нка ро-зумово! д1Яльност1", оск1льки:

1/ до цхех п!дгрупи належало близько 60% фразеолог!зм1в; 2/ для ФО ц!ех п1дгрупи властива р1зноман1тн!сть образ£в, тоб-то б1льша к!лькхсть семантичних моделей.

ГНд семантичною моделлю у робот1 розум!еться лог!ко-асо-ц1ативний 1нвархант, що мае вих1д у певне значения/4.М.Золотова/.

9

ГЦд час досл1дження семантичних моделей на перщому етап! анал1зу були вид1ленх в1дносно велик1 групи семантичних моделей, що мали антропоморфну, зооморфну або предметну спрямова-н1сть.

Д1ахрон1чне вар1ювання головним чином впливало на трива-лххть 1снування семантичних моделей у мовх га хх продуктивность. Виходячи 1з ступеия впливу д1ахрон1чного вар1ивання на трива-лххть хснування семантичних моделей, можна видхлити гакх £х типи: 1/ ступп.нь впливу мд.нхмальний - стабхль'нх семантичн! модели що функц1онували на всхх або на бхльшостх часових зрхз!в; 2/ середн1й ступхнь - в1дносно стаб1льн1 моделх, заф1ксован1

на двох часових зрхзах; 3/ ступд.нь впливу максимальний - нестабЛльн1 семантичн1 модели що утворювали ФО на одному часовому зрхзз..

Продуктивн1сть семантичних моделей, тобто !х здатн1сть утворювати фразеолог1зми у ревний в1др1зок часу, розглядалась не у планз. породження, а у план1 опису. Продуктивними вважалисъ семантичн1 модел1, якщо на одному часовому зрхзг ¡.снувало не менше 3 Ф0, утворених за ц1ею моделлю.

Встановлено зв'язок м1ж тривал1стю д.снування семантичних моделей у мов1 та 1х продуктивн1стю / iз 22 продуктивних моделей 13 були стаб!льними, а 6 - вхдносно стаб1льними /.

Анал1з продуктивних семантичних моделей дав можлив1сть встановити найб1льш ст1йк! асоц1ац!1, як1 носИ н1мецько1 мо-ви у х!х -XX ст. пов'язували 1з явищем, що вивчалося /оц1нка розумово! д1яльност1 людини/.

При нетативн1й оц1нц1 РД найб1льш частотними були так1 асоц1ац11: р1зн1 недолги у робот1 голови, мозку, явище пору-шення норми, 'пор1вняння з тваринами та негстотами.

Для позитивно! оц1нки розумово! д1яльност! використовува-лись так1 асоц1ацН: що-небудь розумгти, знати; мати що-небудь на /в/ чомусь, належати до яко!-небудь профес1!.

Розгляд семантичних моделей завершив дослд.дження дхахро-н!чного вар1ювання плану вираження та плану зм1сту Ф0.

Таким чином, вз.дпов1дно до мети та зрвдань даного дослхд-ження були детально висв1тлен1 особливост1 та тенденц1! розвит-ку семантики та структури фразеолог1зм1в у контекст1 загально-мовного розвитку. Показано, що д1ахрон!чне вар1ювання е основ-ним способом л.снування ФО, який робнть можливим при постхйно-му розвитку одинши збереження вс1х !! суттевих характеристик, що в1добра-жають найбз.льш абстрактн1 категорН логики та мислення.

Звичайно, досл!дження не вичерпуе ус1е!£ р!зноман1тност1 порушених у ньому проблем. Ц1кавим та перспекгивним здаеться вивчення д!ахрон1чного вар!ювання фразеолог!чних одшшць 1ншо1 мови та з!ставний анал!з одержаних резулътат1в. Як подальший шлях досл1дження д!ахрон!чного вар1ввання н1мець-ко1 мови може розглядатись внвчення цього процесу на матер!ал! 1нших мов-них систем /лексично!, граматично! та синтаксично!'/.

Основн! положения дисертацЦ зпайпши воображения у таких публ!кад1ях: •

1. О некоторых тенденциях развития фразеологической системы немецкого языка в Х1Х-ХХ вв // Методические и лингвистические основы преподавания иностранных языков в неязыковых вузах/ Тез.региональн.конф. - Донецк: Донецк.гос.ун-т, 1991. - С.91-92.

2. Ексшикац1я та 1мпл1кац1я компонентного складу фразеолог^чних одиниць н!мецько1 мови // Реал1зац1я мовних одиниць граматичног та лексико-фра-зеологхчно! системи германських та романських мов: Тези конф. - Кигв: КДПНм, 1992. - С.121-124.

3. О характере связи фразеологического варьирования и процесса развития фразеологических единиц // Наука. Виховання. Еколог1я: 36.наук.пр./ 1зм. держ. пед. ¡.н-т; Нижньодунайськ. ун-т. - 1зма1'л - Галац,1993. - С. 58-59.

4. Качественные модификации компонентного состава фразеологизмов, обозначающих мыслительную деятельность человека. - Киев, 1994. - 11 с. -Деп. в ГНГБ Украины.-№ 61 УК от 05.01.1995.

5. Диахроническое варьирование плана содержания ФЕ. - Киев, 1994'. -22 с.- Деп. в ПГГБ Украины. - №-60 УК 95 от 03.01.1995.

Мехубовский М.Р. Структурно-семантические видоизменения фразеологизмов в XIX - XX вв как проявление диахронического варьирования языка / на материале немецких глагольных фразеологизмов, обозначающих мыслительную деятельность человека /.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.ОД - германские языки, Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1994.

Защищается на основе 2 статей,3 тезисов, отражающих содержание исследования изменений в плане выражения и в плане содержания фразеологизмов в Х1Х-ХХ вв. Установлено, что данные преобразования ФЕ являлись отражением диахронического варьирования языка.

Mezhubovski M.R. Structural and Semantic Phraseological Units Transformations in the 19t"h-20tt) centuries as Dlachronlc variability of the German Language I German verbal Idioms about Human Mental Activity ).

The dissertation meets the. requirements for the Candidate academic degree In Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. It Is submitted for evaluation at the Kylv State Linguistic University, Kylv,' 1995.

The dissertation deals with the meaning and linguistic structure of the German idioms in the dlachronlc'perspective. Idiom transformations, reflect the dynamics of the dlachronlc variability of the language as a whole. _ ' , •

Ключов! слова ; д!ахрон!чне / синхронне /варгювання, д!ахрон1чна се-иантична / структурна / тотожнють, iHBapiaHT, вар!ант , 1мпл1кувадня, ексшЦкування, орфограф!чн! / граматнчн! / модиф1кац11, перегрупування сем.